ГЛАВА ДЕВ’ЯТНАДЦЯТА: Цар Прітгу виконує сто жертвопринесень коня

4.19.1
मैत्रेय उवाच
अथादीक्षत राजा तु हयमेधशतेन स: ।
ब्रह्मावर्ते मनो: क्षेत्रे यत्र प्राची सरस्वती ॥ १ ॥
maitreya uvāca
athādīkṣata rājā tu
hayamedha-śatena saḥ
brahmāvarte manoḥ kṣetre
yatra prācī sarasvatī
Послівний переклад: маітрейах̣ ува̄ча  —  мудрець Майтрея сказав;атга  —  потім;адікшата  —  взяв посвяту;ра̄джа̄  —  цар;ту  —  тоді;хайа  —  коня;медга  —  жертвопринесення;ш́атена  —  виконувати сотню;сах̣  —  він;брахма̄варте  —  відомій як Брахмаварта;манох̣  —  Сваямбгуви Ману;кшетре  —  в землі;йатра  —  де;пра̄чі  —  на схід;сарасваті  —  річка Сарасваті.
Великий мудрець Майтрея вів далі: Дорогий Відуро, в місці, де річка Сарасваті несе свої води на схід, цар Прітгу почав проводити сто жертвопринесень коня. Цю місцевість, що належить до володінь Сваямбгув Ману, називають Брахмавартою.
4.19.2
तदभिप्रेत्य भगवान् कर्मातिशयमात्मन: ।
शतक्रतुर्न ममृषे पृथोर्यज्ञमहोत्सवम् ॥ २ ॥
тад абгіпретйа бгаґава̄н
карма̄тіш́айам а̄тманах̣
ш́ата-кратур на мамр̣ше
пр̣тгор йаджн̃а-махотсавам
Послівний переклад: тат абгіпретйа  —  обміркувавши це;бгаґава̄н  —  наймогутніший;карма-атіш́айам  —  перевершивши в корисливій діяльності;а̄тманах̣  —  себе;ш́ата-кратух̣  —  цар Індра, що виконав сто жертвопринесень;на  —  не;мамр̣ше  —  стерпів;пр̣тгох̣  —  царя Прітгу;йаджн̃а  —  жертовні;маха̄-утсавам  —  великі урочистості.
Коли могутній Індра, цар райських планет, побачив це, він подумав, що цар Прітгу збирається перевершити його в корисливій діяльності, і тому не міг спокійно дивитися на пишні й урочисті жертвопринесення царя Прітгу.
Пояснення

Всі істоти в матеріальному світі, прийшовши сюди насолоджуватися чи підкорювати собі матеріальну природу, заздрять іншим. Цю заздрість можна бачити навіть в таких особистостях, як цар райських планет, Індра. Як видно з явлених писань, Індра не один раз виявляв заздрість до інших. Найбільшу заздрість у нього викликають чиїсь великі досягнення в сфері корисливої діяльності чи сіддгі, які здобувають практикою йоґи. Йому нестерпно бачити чужі досягнення, і він намагається підштовхнути таких людей до падіння. Він заздрить таким людям, побоюючись, що вони завдяки своїм великим жертвопринесенням і практиці містичної йоґи, можуть посісти його пост. В матеріальному світі ніхто не може спокійно дивитися на чужі успіхи й досягнення, тому всіх істот у матеріальному світі називають заздрісними, матсара. Через це на початку «Шрімад-Бгаґаватам» сказано, що «Шрімад-Бгаґаватам» призначений для тих, хто цілковито вільний від заздрості (нірматсара). Іншими словами, той, хто не звільнився від скверни заздрості, не може проґресувати у свідомості Крішни. Відданий, якщо хтось перевершує його у свідомості Крішни, радіє щастю цієї людини, яка досягла вищого рівня у відданому служінні. Такий брак заздрості властивий для Вайкунтги. Однак, коли людина заздрить своєму суперникові, це матеріальне почуття. Півбоги, які керують матеріальним світом, не вільні від заздрості.

4.19.3
यत्र यज्ञपति: साक्षाद्भगवान् हरिरीश्वर: ।
अन्वभूयत सर्वात्मा सर्वलोकगुरु: प्रभु: ॥ ३ ॥
йатра йаджн̃а-патіх̣ са̄кша̄д
бгаґава̄н харір іш́варах̣
анвабгӯйата сарва̄тма̄
сарва-лока-ґурух̣ прабгух̣
Послівний переклад: йатра  —  де;йаджн̃а-патіх̣  —  той, хто насолоджується всіма жертвопринесеннями;са̄кша̄т  —  прямо;бгаґава̄н  —  Верховний Бог-Особа;харіх̣  —  Господь Вішну;іш́варах̣  —  верховний повелитель;анвабгӯйата  —  став невидимий;сарва-а̄тма̄  —  Наддуша кожної істоти;сарва-лока-ґурух̣  —  володар усіх планет або вчитель кожної істоти;прабгух̣  —  власник.
Верховний Бог-Особа, Господь Вішну, присутній у кожному серці як Наддуша. Він володіє всіма планетами і насолоджується плодами всіх жертвопринесень. На жертвопринесеннях царя Прітгу Він був присутній особисто.
Пояснення

Треба відзначати вжите в цьому вірші слово са̄кша̄т. Прітгу Махараджа був втілення Господа Вішну, шакт’явеша-аватара. Насправді Прітгу Махараджа був жива істота, але він отримав від Господа Вішну особливу могутність. Натомість Господь Вішну    —    це безпосередньо Верховний Бог-Особа і тому належить до категорії вішну-таттви. Махараджа Прітгу належав до категорії джіва-таттви. Вішну-таттва    —    це Бога, а джіва-таттва    —    це невід’ємна частка Бога. Коли невід’ємна частка Бога отримує від Нього особливу могутність, її називають шакт’явеша-аватарою. Господа Вішну в цьому вірші названо харір іш́варах̣. Господь такий милостивий, що позбавляє Своїх відданих від усіх страждань. Через це Його називають Харі. Його називають ішварою, тому що Він здатний робити все, що забажає. Він верховний владика. Верховний ішвара пурушоттама    —    це Господь Крішна. Він проявляє Свою могутність як ішвара, чи верховний повелитель, запевняючи Свого відданого в «Бгаґавад-ґіті» (18.66): «Покинь усі різновиди релігії і просто віддайся Мені. Я звільню тебе від усіх гріхів. Не бійся». Він може вмить звільнити відданого від усіх наслідків його колишніх гріхів, якщо відданий просто віддасться Йому. В цьому вірші Його названо сарва̄тма̄, що вказує на Його присутність у кожному серці в образі Наддуші. Завдяки цьому Він посідає становище верховного вчителя кожної живої істоти. Якщо нам пощастить засвоїти настанови, які Господь Крішна дає в «Бгаґавад-ґіті», наше життя увінчається успіхом. Ніхто не може дати людству ліпших настанов, як Господь Крішна.

4.19.4
अन्वितो ब्रह्मशर्वाभ्यां लोकपालै: सहानुगै: ।
उपगीयमानो गन्धर्वैर्मुनिभिश्चाप्सरोगणै: ॥ ४ ॥
анвіто брахма-ш́арва̄бгйа̄м̇
лока-па̄лаіх̣ саха̄нуґаіх̣
упаґійама̄но ґандгарваір
мунібгіш́ ча̄псаро-ґан̣аіх̣
Послівний переклад: анвітах̣  —  супроводжуваний;брахма  —  Господом Брахмою;ш́арва̄бгйа̄м  —  і Господом Шівою;лока-па̄лаіх̣  —  панівними божествами різних планет;саха ануґаіх̣  —  з їхніми послідовниками;упаґійама̄нах̣  —  уславлюваний;ґандгарваіх̣  —  жителями Ґандгарвалоки;мунібгіх̣  —  великими мудрецями;ча  —  також;апсарах̣-ґан̣аіх̣  —  жителями Апсаралоки.
Коли Господь Вішну з’явився на місці жертвопринесення, Його супроводжували Господь Брахма, Господь Шіва та головні панівні божества всіх планет, а також їхні послідовники. Коли Господь Вішну постав перед учасниками жертвопринесення, жителі Ґандгарвалоки, великі мудреці та жителі Апсаралоки стали підносити Йому славу.
4.19.5
सिद्धा विद्याधरा दैत्या दानवा गुह्यकादय: ।
सुनन्दनन्दप्रमुखा: पार्षदप्रवरा हरे: ॥ ५ ॥
сіддга̄ відйа̄дгара̄ даітйа̄
да̄нава̄ ґухйака̄дайах̣
сунанда-нанда-прамукга̄х̣
па̄ршада-правара̄ харех̣
Послівний переклад: сіддга̄х̣  —  жителі Сіддгалоки;відйа̄дгара̄х̣  —  жителі Від’ядгаралоки;даітйа̄х̣  —  демонічні нащадки Діті;да̄нава̄х̣  —  асури;ґухйака-а̄дайах̣  —  якші та інші;сунанда-нанда-прамукга̄х̣  —  на чолі з Сунандою та Нандою, головними супутниками Господа Вішну на Вайкунтзі;па̄ршада  —  супутники;правара̄х̣  —  найшанобливіші;харех̣  —  Верховного Бога-Особи.
З Господом прийшли жителі Сіддгалоки та Від’ядгаралоки, всі нащадки Діті разом з демонами та якшами. Також Його супроводжували найголовніші з Його супутників, Сунанда й Нанда.
4.19.6
कपिलो नारदो दत्तो योगेशा: सनकादय: ।
तमन्वीयुर्भागवता ये च तत्सेवनोत्सुका: ॥ ६ ॥
капіло на̄радо датто
йоґеш́а̄х̣ санака̄дайах̣
там анвійур бга̄ґавата̄
йе ча тат-севанотсука̄х̣
Послівний переклад: капілах̣  —  Капіла Муні;на̄радах̣  —  великий мудрець Нарада;даттах̣  —  Даттатрея;йоґа-іш́а̄х̣  —  володарі містичних сил;санака-а̄дайах̣  —  на чолі з Санакою;там  —  Господа Вішну;анвійух̣  —  супроводжували;бга̄ґавата̄х̣  —  великі віддані;йе  —  всі, хто;ча  —  також;тат-севана-утсука̄х̣  —  що завжди прагнуть служити Господу.
Разом з Господом Вішну на це велике жертвопринесення прийшли також великі віддані, завжди занурені в служіння Верховному Богові-Особі, а також великі мудреці    —    Капіла, Нарада й Даттатрея, разом з володарями містичних сил та Санака-кумарою.
4.19.7
यत्र धर्मदुघा भूमि: सर्वकामदुघा सती ।
दोग्धि स्माभीप्सितानर्थान् यजमानस्य भारत ॥ ७ ॥
йатра дгарма-дуґга̄ бгӯміх̣
сарва-ка̄ма-дуґга̄ саті
доґдгі сма̄бгіпсіта̄н артга̄н
йаджама̄насйа бга̄рата
Послівний переклад: йатра  —  де;дгарма-дуґга̄  —  що дарує достатню кількість молока для релігійних обрядів;бгӯміх̣  —  земля;сарва-ка̄ма  —  всі бажання;дуґга̄  —  даючи, мов молоко;саті  —  корова;доґдгі сма  —  виконала;абгіпсіта̄н  —  бажані;артга̄н  —  цілі;йаджама̄насйа  —  виконавця жертвопринесення;бга̄рата  —  дорогий Відуро.
Дорогий Відуро, на тому великому жертвопринесенні вся земля стала подібною до дійної кама-дгену. Таким чином завдяки виконанню яґ’ї були забезпечені всі насущні потреби людей.
Пояснення

Варто відзначати в цьому вірші слово дгарма-дуґга̄, що описує кама-дгену. Кама-дгену    —    це інша назва сурабгі. Сурабгі живуть в духовному світі, і, як сказано в «Брахма-самхіті», Господь Крішна пасе такі корови: сурабгір абгіпа̄лайантам. Корову сурабгі можна доїти скільки завгодно, і вона даватиме стільки молока, скільки потрібно. Звичайно, з молоко виготовлюють численні молочні продукти, і насамперед очищене масло, потрібне для великих жертвопринесень. Якщо ми не захочемо виконувати визначені в писаннях жертвопринесення, природа перестане забезпечувати наші насущні потреби. «Бгаґавад-ґіта» підтверджує, що Господь Брахма створив людство одночасно з яґ’єю, або жертвопринесенням. Яґ’я    —    це одне з імен Господа Вішну, Верховного Бога-Особи, а жертвопринесення    —    це діяльність, призначена для задоволення Верховного Бога-Особи. Однак за цієї епохи дуже важко знайти достойних брахманів, які могли б виконувати жертвопринесення згідно з приписами Вед. Тому «Шрімад-Бгаґаватам» радить виконувати санкіртана-яґ’ю (йаджн̃аіх̣ сан̇кіртана-пра̄йаіх̣) для задоволення яґ’я-пуруші, Господа Чайтан’ї, тому що це дасть усі плоди, яких в минулому досягали великими жертвопринесеннями. Цар Прітгу та інші отримували все потрібне для життя від Землі завдяки великим жертвопринесенням. Міжнародне товариство свідомості Крішни започаткуво рух санкіртани. Люди повинні користуватися з нагоди приєднатися до цього великого жертвопринесення й до діяльності Товариства, і тоді ніхто не знатиме, що таке злидні. Якщо люди будуть виконувати санкіртана-яґ’ю, вони не знатимуть ніяких труднощів, навіть їхні промислові підприємства працюватимуть без будь-яких перешкод. Тому санкіртана-яґ’ю треба запровадити в усіх сферах суспільного життя: соціальній, політичній, виробничій, комерційній тощо. Тоді все йтиме гладко й спокійно.

4.19.8
ऊहु: सर्वरसान्नद्य: क्षीरदध्यन्नगोरसान् ।
तरवो भूरिवर्ष्माण: प्रासूयन्त मधुच्युत: ॥ ८ ॥
ӯхух̣ сарва-раса̄н надйах̣
кшіра-дадгй-анна-ґо-раса̄н
тараво бгӯрі-варшма̄н̣ах̣
пра̄сӯйанта мадгу-чйутах̣
Послівний переклад: ӯхух̣  —  несли;сарва-раса̄н  —  всі смаки;надйах̣  —  річки;кшіра  —  молоко;дадгі  —  йоґурт;анна  —  різне збіжжя;ґо-раса̄н  —  інші молочні продукти;таравах̣  —  дерева;бгӯрі  —  великі;варшма̄н̣ах̣  —  маючи тіла;пра̄сӯйанта  —  родили фрукти;мадгу-чйутах̣  —  сочилися медом.
Річки принесли всі смаки: солодкий, гострий, кислий тощо,    —    а величезні дерева щедро постачали фрукти й мед. Корови, наївшись зеленої трави,  забезпечували людей достатньою кількістю молока, йоґурту, пряженого масла та інших продуктів.
Пояснення

Якщо люди не забруднюють річки й дозволяють їм вільно текти згідно зі своєю природою, іноді розливаючись повінню, земля стає дуже родюча й дає великі урожаї овочів, фруктів та збіжжя. Слово раса означає «смак». Насправді земля містить у собі всі раси, чи смаки, і коли в неї сіють насіння, з нього виростають різні рослини, щоб задовольнити наші різноманітні смаки. Наприклад, цукрова тростина своїми соками задовольняє наше бажання відчувати солодкий смак, а помаранчі своїм соком задовольняють наше бажання відчувати суміш солодкого й кислого смаків. Крім того, існують ананаси й численні інші фрукти. Натомість червоний перець задовольняє наше бажання відчувати гострий смак. Хоча ґрунт залишається той самий, з різного насіння виростають рослини різних смаків. У «Бгаґавад-ґіті» (7.10) Крішна каже: біджам̇ ма̄м̇ сарва-бгӯта̄на̄м    —    «Я первісне сім’я всього сущого». Отже, Господь влаштував все, що потрібно для життя всіх живих істот. Як вказує «Ішопанішада», пӯрн̣ам ідам    —    Верховний Бог-Особа влаштував усе досконалим чином, щоб усі могли задовольнити свої потреби. Людям треба навчитися задовольняти яґ’я-пурушу, Господа Вішну. Задовольнити Господа    —    це найголовніший обов’язок живої істоти, тому що вона являє собою невід’ємну частку Господа. Все влаштовано так, щоб жива істота виконувала свої обов’язки, які відповідають її природі. Не виконуючи свої обов’язки, живі істоти прирікають себе на страждання. Такий закон природи.

Слова тараво бгӯрі-варшма̄н̣ах̣ вказують на кремезні дерева з розкішною кроною. Призначення цих дерев    —    давати мед і різні фрукти. Іншими словами, ліс теж відіграє важливо роль у забезпеченні людей медом, фруктами і квітами. На жаль, за Калі-юґи люди не виконують яґ’ї, і тому, хоча в лісі росте багато кремезних дерев, вони не дають достатньої кількості фруктів та меду. Отже, все залежить від виконання яґ’ї. Найліпший спосіб виконувати яґ’ю за цієї епохи    —    це поширювати всім світом рух санкіртани.

4.19.9
सिन्धवो रत्ननिकरान् गिरयोऽन्नं चतुर्विधम् ।
उपायनमुपाजह्रु: सर्वे लोका: सपालका: ॥ ९ ॥
сіндгаво ратна-нікара̄н
ґірайо ’ннам̇ чатур-відгам
упа̄йанам упа̄джахрух̣
сарве лока̄х̣ са-па̄лака̄х̣
Послівний переклад: сіндгавах̣  —  океани;ратна-нікара̄н  —  розсипи самоцвітів;ґірайах̣  —  гори;аннам  —  їжу;чатух̣-відгам  —  чотирьох різновидів;упа̄йанам  —  дари;упа̄джахрух̣  —  принесли;сарве  —  всі;лока̄х̣  —  люди всіх планет;са-па̄лака̄х̣  —  разом з правителями.
Населення й панівні божества всіх планет теж принесли всілякі дари царю Прітгу. Океани й моря наповнилися коштовними самоцвітами та перлинами, а гори    —    мінералами, які годилися на добрива. В кожного було досить їжі всіх чотирьох різновидів.
Пояснення

Як сказано в «Ішопанішаді», матеріальне творіння наділене всіма енерґіями, щоб забезпечити всім потрібним усіх живих істот у ньому    —    не лише людей, але й тварин, плазунів, жителів вод і дерева. Океани й моря породжують перлини, корали та інші коштовні камені для задоволення людей, які коряться Господнім законам. Гори сповнені всіляких мінералів, і річки, що стікають з них, розносять їх полями й удобрюють ґрунт, що постачає людей чотирма різновидами їжі. Ці чотири різновиди називаються на санскриті чарв’я (їжа, яку жують), лех’я (їжа, яку лижуть), чуш’я (їжа, яку смокчуть) і пея (їжа, яку п’ють).

Вшанувати Махараджу Прітгу прибули жителі інших планет та їхні панівні божества. Вони принеслу царю всілякі дари й віддали йому честь, як достойному царю, що своїми задумами та діями приносить щастя всьому всесвіту. В цьому вірші виразно вказує на те, що океани та моря повинні постачати людей коштовними каменями, однак за Калі-юґи океани використовують головно для рибальства. Ловити рибу дозволялося шудрами та злидарям, а вищі класи, як оце кшатрії та вайш’ї, добували з океанів перлини, корали та інші коштовні камені. Хоча бідняки могли виловити тони риби, але її цінність не могла зрівнятися з одною перлиною чи коралом. Нині створюють багато фабрик мінеральних добрив, але коли люди виконують яґ’ї і таким чином задовольняють Бога-Особу, гори самі дають людям мінеральні речовини, які дають змогу удобрювати лани й вирощувати всілякі продукти. Все в природі залежить від того, наскільки люди приймають ведичний принцип жертвопринесення.

4.19.10
इति चाधोक्षजेशस्य पृथोस्तु परमोदयम् ।
असूयन् भगवानिन्द्र: प्रतिघातमचीकरत् ॥ १० ॥
іті ча̄дгокшаджеш́асйа
пр̣тгос ту парамодайам
асӯйан бгаґава̄н індрах̣
пратіґга̄там ачікарат
Послівний переклад: іті  —  так;ча  —  також;адгокшаджа-іш́асйа  —  хто визнав за своє Божество Господа Адгокшаджу;пр̣тгох̣  —  царя Прітгу;ту  —  тоді;парама  —  величезне;удайам  —  багатство;асӯйан  —  заздрячи;бгаґава̄н  —  наймогутніший;індрах̣  —  цар райських планет;пратіґга̄там  —  перешкоди;ачікарат  —  став робити.
Цар Прітгу повністю покладався на Верховного Бога-Особу, якого називають Адгокшаджею. З милості Верховного Господа цар Прітгу завдяки своїм численним жертвопринесенням досягнув надлюдського багатства й могутності. Однак цар райських планет, Індра, не міг спокійно дивитися на його багатство і спробував перешкодити йому.
Пояснення

Треба відзначити, що в цьому вірші йдеться про три категорії живих істот, на які вказують три слова: адгокшаджа, бгаґава̄н індрах̣ та пр̣тгох̣. Махараджа Прітгу    —    це втілення Вішну, але разом з тим він великий відданий Господа Вішну. Хоча він вповноважене втілення Господа Вішну, він залишається живою істотою і тому повинен з відданістю служити Верховному Богові-Особі. Навіть той, кого Верховний Бог-Особа наділив особливими повноваженнями і кого визнають за втілення, не повинен забувати своїх вічних стосунків з Верховним Богом-Особою. За Калі-юґи з’являється маса самозваних втілень    —    негідників, які проголошують себе Верховним Богом-Особою. Слова бгаґава̄н індрах̣ в цьому вірші вказують на те, що, хоча жива істота може піднятися на дуже високий рівень і стати могутньою, як цар Індра, навіть цар Індра належить до числа звичайних живих істот у матеріальному світі й має чотири властивих для зумовленої душі вади. Царя Індру названо тут бгаґаваном, хоча так загалом називають Верховного Бога-Особу. Однак у цьому випадку царя Індру названо бгаґаваном, бо він тримає у своїх руках величезну владу. Та, навіть ставши бгаґаваном, він позаздрив втіленню Бога, Махараджі Прітгу. Матеріальне життя так сильно оскверняє живу істоту, що навіть цар Індра іноді заздрить втіленню Бога.

Ми повинні зрозуміти, як відбуваться падіння живої істоти. Багатство царя Прітгу не було результатом сприятливих матеріальних обставин. Як сказано в цьому вірші, він був великий відданий Адгокшаджі. Слово адгокшаджа вказує на Бога-Особу, якого неможливо осягнути розумом чи описати словами. Однак перед Своїм відданим Верховний Бог-Особа постає у Своєму предвічному образі вічного блаженства і знання. Відданий отримує право споглядати Верховного Господа віч-на-віч, хоча наші чуття не можуть ні сприйняти Його, ні описати Його.

4.19.11
चरमेणाश्वमेधेन यजमाने यजुष्पतिम् ।
वैन्ये यज्ञपशुं स्पर्धन्नपोवाह तिरोहित: ॥ ११ ॥
чарамен̣а̄ш́вамедгена
йаджама̄не йаджуш-патім
ваінйе йаджн̃а-паш́ум̇ спардганн
апова̄ха тірохітах̣
Послівний переклад: чарамен̣а  —  останнім;аш́ва-медгена  —  жертвопринесенням ашвамедга;йаджама̄не  —  коли він виконував жертвопринесення;йаджух̣-патім  —  для задоволення Господа яґ’ї, Вішну;ваінйе  —  син царя Вени;йаджн̃а-паш́ум  —  жертовну тварину, призначену для яґ’ї;спардган  —  заздрячи;апова̄ха  —  вкрав;тірохітах̣  —  зробившись невидимим.
Коли Прітгу Махараджа проводив останнє жертвопринесення коня [ашвамедга-яґ’ю], цар Індра, зробившись для всіх невидимим, через велику заздрість до царя Прітгу вкрав жертовного коня.
Пояснення

Царя Індру називають шата-крату, маючи на увазі, що він виконав сто жертвопринесень коня (ашвамедга-яґій). Треба пам’ятати, що жертовних тварин під яґ’ї не вбивали. Якщо жерці під час жертвопринесення промовляли ведичні мантри правильно, то принесена в жертву тварина поверталася до життя. Це дозволяло судити про успішність яґ’ї. Отже, коли цар Прітгу виконував соту яґ’ю, Індра відчув велику заздрість, не бажаючи, щоб хтось перевершив його. Належачи до числа звичайних живих істот, він позаздрив царю Прітгу і, зробившись невидимим, вкрав коня, щоб розладнати яґ’ю.

4.19.12
तमत्रिर्भगवानैक्षत्त्वरमाणं विहायसा ।
आमुक्तमिव पाखण्डं योऽधर्मे धर्मविभ्रम: ॥ १२ ॥
там атрір бгаґава̄н аікшат
тварама̄н̣ам̇ віха̄йаса̄
а̄муктам іва па̄кган̣д̣ам̇
йо ’дгарме дгарма-вібграмах̣
Послівний переклад: там  —  царя Індру;атріх̣  —  мудрець Атрі;бгаґава̄н  —  наймогутнійши;аікшат  —  зумів побачити;тварама̄н̣ам  —  що швидко рухався;віха̄йаса̄  —  в космічному просторі;а̄муктам іва  —  як звільнена особа;па̄кган̣д̣ам  —  шарлатана;йах̣  —  хто;адгарме  —  за неправедність;дгарма  —  релігійність;вібграмах̣  —  плутаючи.
Коли цар Індра крав коня, він перебрався в шати звільненої особи. Це було шахрайство, бо таким чином він облудно видавав себе за праведну людину. Коли перебраний Індра віддалявся в космічному просторі, великий мудрець Атрі побачив його і зрозумів, що відбувається.
Пояснення

Іноді вжите в цьому вірші слово па̄кган̣д̣а вимовляють як па̄шан̣д̣а. Обидва ці слова вказують на шарлатана, який видає себе за релігійну людину, хоча насправді він затятий грішник. Індра вдягнув шафрановий одяг, щоб обдурити інших. Шафрановим одягом часто зловживають всілякі шарлатани, що видають себе за звільниних осіб чи за втілення Бога і таким чином дурять людей. Як ми вже не раз зазначали, зумовлена душа схильна обманювати. Отож цю якість можна бачити навіть в таких особах, як цар Індра. Очевидно, що навіть цар Індра не вільний від матеріальної скверни. Тому в цьому вірші сказано: а̄муктам іва, тобто «наче звільнена особа». Своїм шафрановим одягом санн’ясі оголошує всьому світому, що він зрікся будь-якої матеріальної діяльності і повністю присвятив себе служінню Господу. Занурений у служіння відданий    —    це справжній санн’ясі, або звільна особа. У «Бгаґавад-ґіті» (6.1) сказано:

«Хто не прив’язаний до плодів своєї роботи і хто працює згідно зі своїм обов’язком, той перебуває на зреченому ступені життя і є справжній містик, а не той, хто не розпалює вогню і не виконує ніякої роботи».

Іншими словами, справжній санн’ясі та йоґ    —    це той, хто офірує плоди свої діяльності Верховному Богові-Особі. Шарлатани в шатах санн’ясі та йоґів існували з часів жертвопринесення Прітгу Махараджі. Першим, хто нерозумно поклав початок цьому шахрайству, був цар Індра. Бувають часи, коли це шахрайство набирає великого розмаху, а бувають часи, коли це не так поширено. Санн’ясі повинен бути дуже обережним, бо, як зазначає Господь Чайтан’я, саннйа̄сіра алпа чгідра сарва-локе ґа̄йа    —    найменший прогріх, яким заплямував себе санн’ясі, люди роздмухають у великий скандал (Ч.-ч. Мадг’я, 12.51). Тому сан санн’ясі можна приймати тільки дуже щирим і серйозним відданим. Цей сан не слід використовувати як засіб дурити людей. За епохи Калі санн’ясу ліпше не приймати, бо за цієї епохи людину підстерігають дуже сильні спокуси. Тільки той, хто досягнув великих висот у духовному знанні, може думати про санн’ясу. Цей сан не можна використовувати для того, щоб добувати собі засоби до життя чи задовольняти якісь свої матеріальні потреби.

4.19.13
अत्रिणा चोदितो हन्तुं पृथुपुत्रो महारथ: ।
अन्वधावत सङ्‍कुद्धस्तिष्ठ तिष्ठेति चाब्रवीत् ॥ १३ ॥
атрін̣а̄ чодіто хантум̇
пр̣тгу-путро маха̄-ратгах̣
анвадга̄вата сан̇круддгас
тішт̣га тішт̣геті ча̄бравіт
Послівний переклад: атрін̣а̄  —  великим мудрецем Атрі;чодітах̣  —  спонукуваний;хантум  —  вбити;пр̣тгу-путрах̣  —  син царя Прітгу;маха̄-ратгах̣  —  великий герой;анвадга̄вата  —  кинувся навздогін;сан̇круддгах̣  —  дуже розгніваний;тішт̣га тішт̣га  —  стій, стій;іті  —  так;ча  —  також;абравіт  —  промовляв.
Коли син царя Прітгу дізнався від Атрі про витівку царя Індри, він дуже розгнівався й, гукаючи: «Стій! Стій!», кинувся наздоганяти Індру, щоб убити його.
Пояснення

Кшатрії часто гукають: тішт̣га тішт̣га, коли викликають ворога на бій. Під час бою кшатрія не має права втікати. А коли якийсь боягузливий кшатрія кидається навтьоки, показуючи ворогу спину, йому кидають виклик, гукаючи: тішт̣га тішт̣га. Справжній кшатрія ніколи не вбиває ворога ззаду і ніколи не показує ворогу спини. Кшатрійський дух і принципи вимагають від кшатрії погоджуватися тільки на перемогу або на смерть на полі бою. Хоча цар Індра посідав дуже високе становище, бувши царем райських планет, вкравши жертовного коня, він дуже низько опустився. Тому він став тікати, нехтуючи кшатрійські засади, і синові Прітгу довелося кидати йому виклик словами тішт̣га тішт̣га.

4.19.14
तं ताद‍ृशाकृतिं वीक्ष्य मेने धर्मं शरीरिणम् ।
जटिलं भस्मनाच्छन्नं तस्मै बाणं न मुञ्चति ॥ १४ ॥
там̇ та̄др̣ш́а̄кр̣тім̇ вікшйа
мене дгармам̇ ш́арірін̣ам
джат̣ілам̇ бгасмана̄ччганнам̇
тасмаі ба̄н̣ам̇ на мун̃чаті
Послівний переклад: там  —  його;та̄др̣ш́а-а̄кр̣тім  —  в такому вбранні;вӣкшйа  —  побачивши;мене  —  вирішив;дгармам  —  праведної чи релігійної людини;ш́арӣрін̣ам  —  маючи тіло;джат̣ілам  —  сплутане волосся;бгасмана̄  —  попелом;а̄ччганнам  —  вимащене тіло;тасмаі  —  в нього;ба̄н̣ам  —  стрілу;на  —  не;мун̃чаті  —  випустив.
Цар Індра облудно вбрався в шати санн’ясі, зав’язавши волосся в косу і вимастивши тіло попелом. Побачивши ці шати, син царя Прітгу подумав, що Індра    —    це релігійна людина, праведний санн’ясі, і тому не випустив у нього свою стрілу.
4.19.15
वधान्निवृत्तं तं भूयो हन्तवेऽत्रिरचोदयत् ।
जहि यज्ञहनं तात महेन्द्रं विबुधाधमम् ॥ १५ ॥
вадга̄н нівр̣ттам̇ там̇ бгӯйо
хантаве ’трір ачодайат
джахі йаджн̃а-ханам̇ та̄та
махендрам̇ вібудга̄дгамам
Послівний переклад: вадга̄т  —  від вбивства;нівр̣ттам  —  що втримався;там  —  його;бгӯйах̣  —  знову;хантаве  —  щоб убити;атріх̣  —  великий мудрець Атрі;ачодайат  —  спонукав;джахі  —  убий;йаджн̃а-ханам  —  того, хто розладнав виконання яґ’ї;та̄та  —  синку;маха̄-індрам  —  великого небесного царя Індру;вібудга-адгамам  —  найницішого з півбогів.
Побачивши, що Індра обдурив сина царя Прітгу і той вирішив не вбивати його, Атрі Муні знову закликав царевича вбити райського царя. Атрі Муні вважав, що Індра, перешкодивши жертвопринесенню царя Прітгу, став найницішим з усіх півбогів.
4.19.16
एवं वैन्यसुत: प्रोक्तस्त्वरमाणं विहायसा ।
अन्वद्रवदभिक्रुद्धो रावणं गृध्रराडिव ॥ १६ ॥
евам̇ ваінйа-сутах̣ проктас
тварама̄н̣ам̇ віха̄йаса̄
анвадравад абгікруддго
ра̄ван̣ам̇ ґр̣дгра-ра̄д̣ іва
Послівний переклад: евам  —  так;ваінйа-сутах̣  —  син царя Прітгу;проктах̣  —  скерований;тварама̄н̣ам  —  Індру, що рухався дуже швидко;віха̄йаса̄  —  в небі;анвадрават  —  став переслідувати;абгікруддгах̣  —  дуже розгніваний;ра̄ван̣ам  —  Равану;ґр̣дгра-ра̄т̣  —  цар яструбів;іва  —  як.
Почувши це, внук царя Вени відразу ж кинувся за Індрою, що чимдуж тікав у небі. Розгніваний царевич мчав за Індрою, як цар яструбів гнався за Раваною.
4.19.17
सोऽश्वं रूपं च तद्धित्वा तस्मा अन्तर्हित: स्वराट् ।
वीर: स्वपशुमादाय पितुर्यज्ञमुपेयिवान् ॥ १७ ॥
со ’ш́вам̇ рӯпам̇ ча тад дгітва̄
тасма̄ антархітах̣ свара̄т̣
вірах̣ сва-паш́ум а̄да̄йа
пітур йаджн̃ам упейіва̄н
Послівний переклад: сах̣  —  цар Індра;аш́вам  —  коня;рӯпам  —  личину святої людини;ча  —  також;тат  —  ту;хітва̄  —  відкинувши;тасмаі  —  йому;антархітах̣  —  зник;сва-ра̄т̣  —  Індра;вірах̣  —  великий герой;сва-паш́ум  —  свою тварину;а̄да̄йа  —  взявши;пітух̣  —  батька;йаджн̃ам  —  до жертвопринесення;упейіва̄н  —  повернувся.
Коли Індра побачив, що син Прітгу женеться за ним, він скинув з себе личину святої людини і, залишивши коня, зник в одну мить, а великий герой, син Махараджі Прітгу, привів коня назад на місце жертвопринесення, яке проводив його батько.
4.19.18
तत्तस्य चाद्भुतं कर्म विचक्ष्य परमर्षय: ।
नामधेयं ददुस्तस्मै विजिताश्व इति प्रभो ॥ १८ ॥
тат тасйа ча̄дбгутам̇ карма
вічакшйа парамаршайах̣
на̄мадгейам̇ дадус тасмаі
віджіта̄ш́ва іті прабго
Послівний переклад: тат  —  те;тасйа  —  його;ча  —  також;адбгутам  —  чудесне;карма  —  досягнення;вічакшйа  —  побачивши;парама-р̣шайах̣  —  великі мудреці;на̄мадгейам  —  ім’я;дадух̣  —  дали;тасмаі  —  йому;віджіта-аш́вах̣  —  Віджіташва (завойовник коня);іті  —  так;прабго  —  мій повелителю, дорогий Відуро.
Дорогий Відуро, коли великі мудреці побачили чудесну звитягу сина царя Прітгу, вони одностайно вирішили назвати його іменем Віджіташва.
4.19.19
उपसृज्य तमस्तीव्रं जहाराश्वं पुनर्हरि: ।
चषालयूपतश्छन्नो हिरण्यरशनं विभु: ॥ १९ ॥
упаср̣джйа тамас тіврам̇
джаха̄ра̄ш́вам̇ пунар харіх̣
чаша̄ла-йӯпаташ́ чганно
хіран̣йа-раш́анам̇ вібгух̣
Послівний переклад: упаср̣джйа  —  створивши;тамах̣  —  темряву;тіврам  —  густу;джаха̄ра  —  забрав;аш́вам  —  коня;пунах̣  —  знову;харіх̣  —  цар Індра;чаша̄ла-йӯпатах̣  —  з дерев’яного пристрою, на якому тварин приносили в жертву;чганнах̣  —  прихований;хіран̣йа-раш́анам  —  припнутого золотим ланцюгом;вібгух̣  —  дуже могутній.
Дорогий Відуро, Індра, бувши царем райських планет і тому дуже могутнім, створив на місці жертвопринесення непроглядну темряву і знову забрав коня, припнутого золотим ланцюгом до дерев’яного пристрою, на якому приносили в жертву тварин.
4.19.20
अत्रि: सन्दर्शयामास त्वरमाणं विहायसा ।
कपालखट्‍वाङ्गधरं वीरो नैनमबाधत ॥ २० ॥
атріх̣ сандарш́айа̄м а̄са
тварама̄н̣ам̇ віха̄йаса̄
капа̄ла-кгат̣ва̄н̇ґа-дгарам̇
віро наінам аба̄дгата
Послівний переклад: атріх̣  —  великий мудрець Атрі;сандарш́айа̄м а̄са  —  показав;тварама̄н̣ам  —  до швидко рухався;віха̄йаса̄  —  в небі;капа̄ла-кгат̣ва̄н̇ґа  —  палицю з черепом вгорі;дгарам  —  що тримав;вірах̣  —  герой (син царя Прітгу);на  —  не;енам  —  царя небес, Індру;аба̄дгата  —  вбив.
Великий мудрець Атрі знову показав синові царя Прітгу, як Індра втікає в небі, і великий герой, знову кинувся за ним. Але коли він побачив, що Індра вбраний в одяг санн’ясі і тримає в руках посох з черепом вгорі, він вирішив не вбивати його.
4.19.21
अत्रिणा चोदितस्तस्मै सन्दधे विशिखं रुषा ।
सोऽश्वं रूपं च तद्धित्वा तस्थावन्तर्हित: स्वराट् ॥ २१ ॥
атрін̣а̄ чодітас тасмаі
сандадге віш́ікгам̇ руша̄
со ’ш́вам̇ рӯпам̇ ча тад дгітва̄
тастга̄в антархітах̣ свара̄т̣
Послівний переклад: атрін̣а̄  —  великим мудрецем Атрі;чодітах̣  —  спонукуваний;тасмаі  —  на Господа Індру;сандадге  —  націлив;віш́ікгам  —  стрілу;руша̄  —  з великим гнівом;сах̣  —  цар Індра;аш́вам  —  коня;рӯпам  —  одяг санн’ясі;ча  —  теж;тат  —  той;хітва̄  —  покинувши;тастгау  —  залишився там;антархітах̣  —  невидимий;сва-ра̄т̣  —  незалежний Індра.
Великий мудрець Атрі знову підказав синові царя Прітгу, що йому треба робити, і тоді той у великому гніві поклав стрілу на тятиву свого лука. Побачивши це, цар Індра відразу ж скинув личину санн’ясі і, залишивши коня, зробився невидимим.
4.19.22
वीरश्चाश्वमुपादाय पितृयज्ञमथाव्रजत् ।
तदवद्यं हरे रूपं जगृहुर्ज्ञानदुर्बला: ॥ २२ ॥
віраш́ ча̄ш́вам упа̄да̄йа
пітр̣-йаджн̃ам атга̄враджат
тад авадйам̇ харе рӯпам̇
джаґр̣хур джн̃а̄на-дурбала̄х̣
Послівний переклад: вірах̣  —  син царя Прітгу;ча  —  також;аш́вам  —  коня;упа̄да̄йа  —  взявши;пітр̣-йаджн̃ам  —  на місце жертвопринесення, яке проводив його батько;атга  —  потім;авраджат  —  пішов;тат  —  той;авадйам  —  ганебний;харех̣  —  Індри;рӯпам  —  одяг;джаґр̣хух̣  —  взяли;джн̃а̄на-дурбала̄х̣  —  люди невеликого знання.
Великий герой, Віджіташва, син царя Прітгу, знову забрав коня й повернувся на місце жертвопринесення, яке виконував його батько. Від того часу певна категорія людей, вбогих на розум, стала вбиратися в одяг псевдосанн’ясі, який запровадив цар Індра.
Пояснення

Санн’ясі з непам’ятних часів носять тріданду. Згодом Шанкарачар’я запровадив екаданді-санн’ясу. Тріданді-санн’ясі    —    це санн’ясі-вайшнава, тоді як екаданді-санн’ясі    —    це санн’ясі-майаваді. Є також багато інших різновидів санн’ясі, які не спираються на ведичні приписи. Захищаючись від нападу Віджіташви, могутнього сина царя Прітгу, Індра поклав початок одному з різновидів псевдо-санн’яси. Існує багато різновидів санн’ясі. Деякі з них ходять голими, деякі, відомі як капаліки, носять череп і тризуб. Всі такі форми санн’яси неавторитетні і були запроваджені за якихось випадкових обставин, однак люди невеликого розуму схиляються перед такими псевдо-санн’ясі і приймають їхню претензії за чисту монету, хоча ті насправді неспроможні провадити когось у духовному житті. Деякі місіонерські організації, нехтуючи ведичними приписами, запроваджують категорію санн’ясі, які прив’язані до гріховної діяльності. До гріховної діяльності, забороненої в шастрах, належить незаконний секс, вживання дурманних речовин, м’ясоїдство і азартні ігри. Новітні так звані санн’ясі не утримуються від жодного з цих гріхів. Вони їдять м’ясо, рибу, яйця і, насправді, важко знайти щось таке, чого вони не їдять. Іноді вони п’ють вино, виправдовуючись тим, що, мовляв, у холодних північних країнах, які лежать недалеко від Арктики, неможливо обійтися без алкоголю, риби й м’яса. Під гаслом служіння бідним, ці санн’ясі залучають до цих усіх гріхів також інших людей. Внаслідок цього нещасні тварині, зарізані й пошматовані, опиняються в животах таких санн’ясі. Як пояснюють подальші вірші, такі санн’ясі    —    це, насправді, пакганді. Ведична література проголошує, що кожен, хто ставить Господа Нараяну на один рівень з Господом Шівою чи Господом Брахмою, стає пакганді. Це сказано в Пуранах:

За Калі-юґи пакганді стає дуже багато. Але Господь Шрі Чайтан’я Махапрабгу постарався винищити цих усіх пакганді, запровадивши рух санкіртани. Ті, хто скористається з нагоди й приєднається до руху санкіртани, який поширює Міжнародне товариство свідомості Крішни, зможуть врятуватися від впливу таких пакганді.

4.19.23
यानि रूपाणि जगृहे इन्द्रो हयजिहीर्षया ।
तानि पापस्य खण्डानि लिङ्गं खण्डमिहोच्यते ॥ २३ ॥
йа̄ні рӯпа̄н̣і джаґр̣хе
індро хайа-джіхіршайа̄
та̄ні па̄пасйа кган̣д̣а̄ні
лін̇ґам̇ кган̣д̣ам іхочйате
Послівний переклад: йа̄ні  —  ті, які;рӯпа̄н̣і  —  форми;джаґр̣хе  —  прибрав;індрах̣  —  цар райських планет;хайа  —  коня;джіхіршайа̄  —  бажаючи вкрасти;та̄ні  —  ті всі;па̄пасйа  —  гріховних дій;кган̣д̣а̄ні  —  ознаки;лін̇ґам  —  символ;кган̣д̣ам  —  слово кган̣д̣а;іха  —  тут;учйате  —  сказано.
Всі зовнішні форми зреченості, які Індра прибирав, бажаючи вкрасти коня, символізують філософію атеїзму.
Пояснення

Згідно з ведичною культурою, санн’яса являє собою один з важливих щаблів на шляху людського розвитку в системі варнашрами. Санн’ясу треба приймати так, як вчить парампара, спадкоємність ачарій. Однак нині багато так званих санн’ясі і зречеників не розуміють, що таке свідомість Бога. Таку форму санн’яси запровадив Індра, позаздривши Махараджі Прітгу. Те, чому він поклав початок, знову поширюється за епохи Калі. Практично ніхто з санн’ясі за цієї епохи не поводить себе згідно з істинними засадами санн’яси. Але ніхто не має права запроваджувати нові норми життя у ведичну культуру. Якщо хтось із заздрості робить це, його слід вважати за пашанді, чи безбожника. Вайшнавські тантри наводять цей вірш із Пуран:

Незважаючи на цю заборону, нині вистачає пашанді, які вигадують терміни на кшталт дарідра-нараяна і свамі-нараяна, хоча на один рівень з Нараяною не можна ставити навіть таких півбогів, як Брахма та Шіва.

4.19.24-25
एवमिन्द्रे हरत्यश्वं वैन्ययज्ञजिघांसया ।
तद्गृहीतविसृष्टेषु पाखण्डेषु मतिर्नृणाम् ॥ २४ ॥
धर्म इत्युपधर्मेषु नग्नरक्तपटादिषु ।
प्रायेण सज्जते भ्रान्त्या पेशलेषु च वाग्मिषु ॥ २५ ॥
евам індре харатй аш́вам̇
ваінйа-йаджн̃а-джіґга̄м̇сайа̄
тад-ґр̣хіта-віср̣шт̣ешу
па̄кган̣д̣ешу матір нр̣н̣а̄м
Послівний переклад: евам  —  так;індре  —  коли цар райських планет;хараті  —  крав;аш́вам  —  коня;ваінйа  —  сина царя Вени;йаджн̃а  —  жертвопринесення;джіґга̄м̇сайа̄  —  щоб розладнати;тат  —  ним;ґр̣хіта  —  прийнятих;віср̣шт̣ешу  —  до покинутих;па̄кган̣д̣ешу  —  до гріховного вбрання;матіх̣  —  потяг;нр̣н̣а̄м  —  людей;дгармах̣  —  релігійне вчення;іті  —  так;упадгармешу  —  до облудних релігійних вчень;наґна  —  голі;ракта-пат̣а  —  вдягнуті в червоне;а̄дішу  —  і т.д.;пра̄йен̣а  —  загалом;саджджате  —  приваблюється;бгра̄нтйа̄  —  через дурість;пеш́алешу  —  до вмілих;ча  —  і;ва̄ґмішу  —  красномовних.
Таким чином цар Індра, для того щоб вкрасти коня під час жертвопринесення цар Прітгу, прийняв кілька форм санн’яси. Деякі санн’ясі ходять голими, деякі вбираються в червоний одяг і називають себе капаліками, але їхня зовнішність тільки свідчить про їхню гріховність. Ці так звані санн’ясі, дотримуючись філософії атеїзму і вміючи красномовно арґументувати свої твердження, дуже подобаються гріховним людям. Однак слід розуміти, що вони тільки видають себе за релігійних людей, але насправді такими не є. На жаль, спантеличені люди вважають їх за релігійних діячів і, приваблюючись до них, занапащають себе.
Пояснення

Як сказано в «Шрімад-Бгаґаватам», за епохи Калі люди вмирають рано, не мають ні духовного знання, ні талану і тому схильні вірити в облудні релігійні вчення. Через це їхній розум завжди переповнюють тривоги й неспокій. Ведичні шастри практично забороняють приймати санн’ясу за Калі-юґи, тому що обділені розумом люди можуть приймати санн’ясу з нещирих мотивів. Насправді єдина релігія    —    це відданість Верховному Богові-Особі. Ми повинні служити Господу, перебуваючи в свідомості Крішни. Всі інші форми санн’яси й релігії неавторитетні. На превеликий жаль, за цієї епохи люди тільки вдають релігійність.

4.19.26
तदभिज्ञाय भगवान्पृथु: पृथुपराक्रम: ।
इन्द्राय कुपितो बाणमादत्तोद्यतकार्मुक: ॥ २६ ॥
тад абгіджн̃а̄йа бгаґава̄н
пр̣тгух̣ пр̣тгу-пара̄крамах̣
індра̄йа купіто ба̄н̣ам
а̄даттодйата-ка̄рмуках̣
Послівний переклад: тат  —  те;абгіджн̃а̄йа  —  зрозумівши;бгаґава̄н  —  втілення Бога;пр̣тгух̣  —  цар Прітгу;пр̣тгу-пара̄крамах̣  —  уславлений своєю могутністю;індра̄йа  —  на Індру;купітах̣  —  дуже розгніваний;ба̄н̣ам  —  стрілу;а̄датта  —  взяв;удйата  —  взявши;ка̄рмуках̣  —  лук.
Побачивши, як Індра запроваджує такі облудні форми санн’яси, Махараджа Прітгу, що прославився своєю силою, взяв у руки лук і стріли, щоб самому вбити Індру.
Пояснення

Цар зобов’язаний не допускати запровадження безбожницьких звичаїв. Цар Прітгу був втілення Верховного Бога-Особи, і тому, безперечно, був зобов’язаний викорінювати безбожництво. Йдучи його слідами, всі державні керівники повинні самі бути справжніми представниками Бога й не допускати поширення безбожництва. На жаль, всі вони    —    боягузи, які проголошують свої держави відокремленими від церкви. Через таке ставлення правителів поступово стирається грань між релігійністю й безбожництвом, і тому загальна маса підданих втрачає інтерес до духовного життя. За таких обставин людське суспільство швидко деґрадує і стає схожим на пекло.

4.19.27
तमृत्विज: शक्रवधाभिसन्धितंविचक्ष्य दुष्प्रेक्ष्यमसह्यरंहसम् । निवारयामासुरहो महामतेन युज्यतेऽत्रान्यवध: प्रचोदितात् ॥ २७ ॥
там р̣твіджах̣ ш́акра-вадга̄бгісандгітам̇
вічакшйа душпрекшйам асахйа-рам̇хасам
ніва̄райа̄м а̄сур ахо маха̄-мате
на йуджйате ’тра̄нйа-вадгах̣ прачодіта̄т
Послівний переклад: там  —  царя Прітгу;р̣твіджах̣  —  жерці;ш́акра-вадга  —  вбивство царя райських планет;абгісандгітам  —  що готувався;вічакшйа  —  помітивши;душпрекшйам  —  на якого важко було дивитися;асахйа  —  нестерпна;рам̇хасам  —  чия жвавість;ніва̄райа̄м а̄сух̣  —  заборонили;ахо  —  о;маха̄-мате  —  велика душе;на  —  не;йуджйате  —  годиться тобі;атра  —  на місці жертвопринесення;анйа  —  інших;вадгах̣  —  вбивати;прачодіта̄т  —  відповідно до вказівок писань.
Коли жерці й усі інші побачили, що Махараджа Прітгу в великому гніві налаштувався вбити Індру, вони попрохали його: О велика душе, не вбивай його, бо під час жертвопринесення можна вбивати тільки жертовних тварин. Такий припис шастри.
Пояснення

Жертовних тварин убивали не задля вбивства. Це робили для того, щоб перевірити точність вимови ведичних мантр, а тварина, офірована в жертовний вогонь, поверталася до життя. Під час жертвопринесення, призначеного для задоволення Господа Вішну, не можна нікого вбивати. Тому як Махараджа Прітгу міг вбити Індру, якому насправді поклоняються під час яґ’ї і якого вважають за частку Верховного Бога-Особи? З огляду на це жерці попрохали царя Прітгу не вбивати його.

4.19.28
वयं मरुत्वन्तमिहार्थनाशनंह्वयामहे त्वच्छ्रवसा हतत्विषम् । अयातयामोपहवैरनन्तरंप्रसह्य राजन् जुहवाम तेऽहितम् ॥ २८ ॥
вайам̇ марутвантам іха̄ртга-на̄ш́анам̇
хвайа̄махе твач-чграваса̄ хата-твішам
айа̄тайа̄мопахаваір анантарам̇
прасахйа ра̄джан джухава̄ма те ’хітам
Послівний переклад: вайам  —  ми;марут-вантам  —  царя Індру;іха  —  сюди;артга  —  твоїх інтересів;на̄ш́анам  —  руйнівника;хвайа̄махе  —  закличемо;тват-ш́раваса̄  —  твоєю величчю;хата-твішам  —  позбавлений своєї сили;айа̄тайа̄ма  —  не використовуваними до того;упахаваіх̣  —  закличними мантрами;анантарам  —  негайно;прасахйа  —  силоміць;ра̄джан  —  царю;джухава̄ма  —  принесемо в жертву вогню;те  —  твого;ахітам  —  ворога.
Дорогий царю, Індра вже втратив свою колишню силу, спробувавши перешкодити твоєму жертвопринесенню. Ми прикличемо його сюди ведичними мантрами, які ще не були використані, і він неодмінно постане перед нами. Тоді, силою наших мантр, ми вкинемо його в вогонь, тому що він твій ворог.
Пояснення

Правильно повторюючи ведичні мантри під час жертвопринесення, можна досягнути багато дивовижних речей. Однак за Калі-юґи немає вмілих брахманів, здатних правильно повторювати мантри. Тому немає сенсу намагатися виконувати такі великі жертвопринесення. Єдине жертвопринесення, рекомендоване за цієї епохи,    —    це рух санкіртани.

4.19.29
इत्यामन्‍त्र्‍य क्रतुपतिं विदुरास्यर्त्विजो रुषा ।
स्रुग्घस्ताञ्जुह्वतोऽभ्येत्य स्वयम्भू: प्रत्यषेधत ॥ २९ ॥
ітй а̄мантрйа крату-патім̇
відура̄сйартвіджо руша̄
сруґ-ґгаста̄н̃ джухвато ’бгйетйа
свайамбгӯх̣ пратйашедгата
Послівний переклад: іті  —  так;а̄мантрйа  —  повідомивши;крату-патім  —  царя Прітгу, господаря жертвопринесення;відура  —  Відуро;асйа  —  Прітгу;р̣твіджах̣  —  жерці;руша̄  —  у великому гніві;срук-хаста̄н  —  з жертовними черпаками в руках;джухватах̣  —  виконуючи вогняне жертвопринесення;абгйетйа  —  почавши;свайамбгӯх̣  —  Господь Брахма;пратйашедгата  —  попрохав їх зупинитися.
Дорогий Відуро, давши царю цю пораду, жерці, що виконували жертвопринесення, стали у великому гніві прикликати Індру, царя райських планет. Коли вони вже збиралися офірувати узливання у вогонь, раптом з’явився Господь Брахма і заборонив їм приносити цю жертву.
4.19.30
न वध्यो भवतामिन्द्रो यद्यज्ञो भगवत्तनु: ।
यं जिघांसथ यज्ञेन यस्येष्टास्तनव: सुरा: ॥ ३० ॥
на вадгйо бгавата̄м індро
йад йаджн̃о бгаґават-танух̣
йам̇ джіґга̄м̇сатга йаджн̃ена
йасйешт̣а̄с танавах̣ сура̄х̣
Послівний переклад: на  —  не;вадгйах̣  —  повинен бути вбитий;бгавата̄м  —  вами;індрах̣  —  цар райських планет;йат  —  бо;йаджн̃ах̣  —  одне з імен Індри;бгаґават-танух̣  —  частка тіла Верховного Бога-Особи;йам  —  кого;джіґга̄м̇сатга  —  ви бажаєте вбити;йаджн̃ена  —  жертвопринесенням;йасйа  —  Індри;ішт̣а̄х̣  —  божества, яким поклоняються;танавах̣  —  частини тіла;сура̄х̣  —  півбоги.
Господь Брахма сказав їм: Дорогі жерці, ви не повинні вбивати Індру, царя райських планет. Це не входить до ваших обов’язків. Знайте, що Індра майже не поступається Верховному Богові-Особі. Він один з наймогутніших помічників Бога-Особи. Приносячи жертви, ви намагаєтесь задовольнити півбогів, але ви повинні розуміти, що ці всі півбоги являють собою частки Індри, царя райських планет. Тому хіба можна вбивати його під час такого великого жертвопринесення?
4.19.31
तदिदं पश्यत महद्धर्मव्यतिकरं द्विजा: ।
इन्द्रेणानुष्ठितं राज्ञ: कर्मैतद्विजिघांसता ॥ ३१ ॥
тад ідам̇ паш́йата махад-
дгарма-вйатікарам̇ двіджа̄х̣
індрен̣а̄нушт̣гітам̇ ра̄джн̃ах̣
кармаітад віджіґга̄м̇сата̄
Послівний переклад: тат  —  тоді;ідам  —  це;паш́йата  —  погляньте;махат  —  велике;дгарма  —  релігії;вйатікарам  —  порушення;двіджа̄х̣  —  о великі брахмани;індрен̣а  —  Індрою;анушт̣гітам  —  вчинене;ра̄джн̃ах̣  —  царя;карма  —  дію;етат  —  це жертвопринесення;віджіґга̄м̇сата̄  —  прагнучи розладнати.
Намагаючись розладнати велике жертвопринесення Махараджі Прітгу, цар Індра вдався до таких засобів, які в майбутньому призведуть до знищення чистого шляху релігії. Зважте на те, що, якщо ви далі будете боротися з ним, він знову надуживатиме своєю могутністю і запроваджуватиме ще інші форми безбожництва.
4.19.32
पृथुकीर्ते: पृथोर्भूयात्तर्ह्येकोनशतक्रतु: । अलं ते क्रतुभि: स्विष्टैर्यद्भवान्मोक्षधर्मवित् ॥ ३२ ॥
пр̣тгу-кіртех̣ пр̣тгор бгӯйа̄т
тархй екона-ш́ата-кратух̣
алам̇ те кратубгіх̣ свішт̣аір
йад бгава̄н мокша-дгарма-віт
Послівний переклад: пр̣тгу-кіртех̣  —  великої слави;пр̣тгох̣  —  царя Прітгу;бгӯйа̄т  —  нехай буде;тархі  —  тому;ека-ӯна-ш́ата-кратух̣  —  той, хто виконав дев’яносто дев’ять жертвопринесень;алам  —  який пожиток;те  —  тобі;кратубгіх̣  —  жертвопринесеннями;су-ішт̣аіх̣  —  добре виконаними;йат  —  бо;бгава̄н  —  ти;мокша-дгарма-віт  —  знаєш шлях, що веде до звільнення.
«Нехай Махараджа Прітгу прославиться як той, хто виконав дев’яносто дев’ять жертвопринесень»,    —    підсумував Господь Брахма. Звертаючись до Махараджі Прітгу Господь Брахма сказав: «Ти досконало знаєш шлях, який провадить до звільнення, тож навіщо тобі далі виконувати жертвопринесення?»
Пояснення

Господь Брахма зійшов для того, щоб заспокоїти царя Прітгу, якому не вдавалося завершити сто жертвопринесень. Цар Прітгу був рішуче налаштований виконати сто жертвопринесень, але це дуже стурбувало царя Індру, що сам прославився як той, хто виконав сто жертвопринесень коня. Всі живі істоти в матеріальному світі від природи відчувають заздрість до своїх суперників, і цар, Індра, дарма що був цар райських планет, теж позаздрив царю Прітгу і спробував розладнати його соте жертвопринесення. Зав’язалася запекла боротьба, і цар Індра, дбаючи про задоволення власних чуттів, став запроваджувати всілякі форми безбожництва, намагаючись перешкодити царю Прітгу. Щоб покласти край створенню нових форм безбожництва, Господь Брахма особисто прийшов на місце жертвопринесення. Що ж до Махараджі Прітгу, він був великий відданий Верховного Бога-Особи і не мав потрбеи виконувати визначені в Ведах ритуали. Ці ритуали називають кармою, і відданому, котрий перебуває на трансцендентному рівні, немає потреби їх виконувати. Щоправда, для того щоб показати зразковий приклад поведінки царя, Махараджа Прітгу мусив виконувати жертвопринесення. Отож потрібно було знайти компроміс. Господь Брахма благословив царя Прітгу, сказавши, що він стане славетнішим за царя Індру. Таким чином Господь Брахма непрямо виконав бажання царя Прітгу, з яким він став виконувати сто жертвопринесень.

4.19.33
नैवात्मने महेन्द्राय रोषमाहर्तुमर्हसि ।
उभावपि हि भद्रं ते उत्तमश्लोकविग्रहौ ॥ ३३ ॥
наіва̄тмане махендра̄йа
рошам а̄хартум архасі
убга̄в апі хі бгадрам̇ те
уттамаш́лока-віґрахау
Послівний переклад: на  —  не;ева  —  певно;а̄тмане  —  відмінному від тебе;маха̄-індра̄йа  —  царю райських планет, Індрі;рошам  —  гнів;а̄хартум  —  виявляти;архасі  —  ти повинен;убгау  —  ви обидва;апі  —  певно;хі  —  також;бгадрам  —  щастя;те  —  вам;уттама-ш́лока-віґрахау  —  втіленням Верховного Бога-Особи.
Господь Брахма вів далі: Щасти вам обом, адже і ти, і цар Індра    —    частки Верховного Бога-Особи. Тому не гнівайся на царя Індру, що невідмінний від тебе.
4.19.34
मास्मिन्महाराज कृथा: स्म चिन्तांनिशामयास्मद्वच आद‍ृतात्मा । यद्ध्यायतो दैवहतं नु कर्तुंमनोऽतिरुष्टं विशते तमोऽन्धम् ॥ ३४ ॥
ма̄смін маха̄ра̄джа кр̣тга̄х̣ сма чінта̄м̇
ніш́а̄майа̄смад-вача а̄др̣та̄тма̄
йад дгйа̄йато даіва-хатам̇ ну картум̇
мано ’тірушт̣ам̇ віш́ате тамо ’ндгам
Послівний переклад: ма̄  —  не;асмін  —  в цьому;маха̄-ра̄джа  —  царю;кр̣тга̄х̣  —  роби;сма  —  як перед тим;чінта̄м  —  хвилювання;ніш́а̄майа  —  візьми до уваги, будь ласка;асмат  —  мої;вачах̣  —  слова;а̄др̣та-а̄тма̄  —  дуже шанобливий;йат  —  бо;дгйа̄йатах̣  —  того, хто щось задумав;даіва-хатам  —  те, що розладнує Провидіння;ну  —  певно;картум  —  зробити;манах̣  —  розум;аті-рушт̣ам  —  розлючений;віш́ате  —  входить;тамах̣  —  морок;андгам  —  густий.
Дорогий царю, не турбуйся й не хвилюйся через те, що Провидіння не дало тобі належно виконати твої жертвопринесення. Будь ласка, зваж на мої слова. Ми повинні завжди пам’ятати, що не слід сумувати через те, що стається з волі Провидіння. Чим більше ми намагаємося подолати такі несприятливі обставини, тим більше ми занурюємося в морок матеріалістичної свідомості.
Пояснення

Іноді святим чи глибоко релігійним людям теж доводиться зазнавати злигоднів у своєму житті. До таких нещасть треба ставитися як до вияву волі Провидіння. Навіть коли існують всі причини сумувати, не слід боротися із зрадливою долею, бо, чим більше ми намагаємося подолати несприятливі обставини, тим глибше ми занурюємося в морок матеріальних тривог. Господь Крішна радить нам те саме. Замість того щоб турбуватися, треба терпляче зносити всі нещастя.

4.19.35
क्रतुर्विरमतामेष देवेषु दुरवग्रह: ।
धर्मव्यतिकरो यत्र पाखण्डैरिन्द्रनिर्मितै: ॥ ३५ ॥
кратур вірамата̄м еша
девешу дураваґрахах̣
дгарма-вйатікаро йатра
па̄кган̣д̣аір індра-нірмітаіх̣
Послівний переклад: кратух̣  —  жертвопринесення;вірамата̄м  —  нехай зупиниться;ешах̣  —  це;девешу  —  серед півбогів;дураваґрахах̣  —  прив’язаність до недостойних речей;дгарма-вйатікарах̣  —  порушення релігійних засад;йатра  —  де;па̄кган̣д̣аіх̣  —  гріховними діями;індра  —  царем райських планет;нірмітаіх̣  —  створеними.
Господь Брахма вів далі: Припини це жертвопринесення, тому що вони спонукали Індру покласти початок численним формам безбожництва. Зрозумій, що навіть півбоги мають багато недостойних бажань.
Пояснення

У звичайному бізнесі завжди точиться змагання між багатьма суперниками, і ведичні приписи з розділів карма-канди нерідко породжують серед кармі змагання і заздрість. Кармі не може не заздрити, тому що він хоче насолоджуватися матеріальним життям більше за всіх. В цьому полягає хвороба матеріалізму. Черзе це між кармі завжди точиться змагання, якщо не в сфері бізнесу, то сфері жертвопринесень. Господь Брахма хотів покласти край змаганню між Господом Індрою і Махараджею Прітгу. Махараджа Прітгу був великий відданий і втілення Верховного Господа, отож Господь Брахма попрохав його припинити жертвопринесення, щоб Індра не запроваджував нових форм безбожництва, які відразу ж підхоплюють люди з нечистою свідомістю.

4.19.36
एभिरिन्द्रोपसंसृष्टै: पाखण्डैर्हारिभिर्जनम् । ह्रियमाणं विचक्ष्वैनं यस्ते यज्ञध्रुगश्वमुट् ॥ ३६ ॥
ебгір індропасам̇ср̣шт̣аіх̣
па̄кган̣д̣аір ха̄рібгір джанам
хрійама̄н̣ам̇ вічакшваінам̇
йас те йаджн̃а-дгруґ аш́ва-мут̣
Послівний переклад: ебгіх̣  —  цими;індра-упасам̇ср̣шт̣аіх̣  —  які створив цар райських планет, Індра;па̄кган̣д̣аіх̣  —  гріховними діями;ха̄рібгіх̣  —  дуже спокусливими для серця;джанам  —  людський загал;хрійама̄н̣ам  —  приваблений;вічакшва  —  поглянь;енам  —  ці;йах̣  —  той, хто;те  —  твої;йаджн̃а-дгрук  —  що розладнує жертвопринесення;аш́ва-мут̣  —  хто вкрав коня.
Поглянь, як Індра, цар райських планет, намагався перешкодити жертвопринесенню, крадучи жертовного коня. Людський загал, приваблений такою спокусливою можливістю, вслід за ним підхопить цей гріховний спосіб дій.
Пояснення

У «Бгаґавад-ґіті» (3.21) сказано:

«Хоч би що робила велика людина, звичайні люди йдуть за її прикладом. І хоч би який взірець вона встановила своїми діями, весь світ це переймає».

Піклуючись про власне чуттєве задоволення, цар Індра прагнув перешкодити Махараджі Прітгу й не дати йому виконати сто жертвопринесень коня. Через це він став красти жертовного коня під безбожною личиною псевдо-санн’ясі. Такі дії дуже небезпечні, тому що підбивають звичайних людей на гріх. Господь Брахма вирішив, що ліпше зупинити жертвопринесення, ніж давати Індрі змогу запроваджувати нові форми безбожництва. Так само колись вчинив Господь Будда, коли люди стали надуживати ведичними жертвопринесеннями, приносячи в жертву занадто багато тварин. Господу Будді довелося запровадити релігію ненасильства, відкинувши рекомендовані в Ведах жертвопринесення. Насправді під час жертвопринесення принесених в жертву тварин знову повертали до життя, але з цих ведичних обрядів стали користатися люди, які не мали таких сил, просто вбиваючи нещасних тварин. Тому Господу Будді довелося на якийсь час заперечити авторитет Вед. Не слід виконувати жертвопринесення, якщо вони призводять до поширення безбожництва. Такі жертвопринесення ліпше припинити.

Як ми вже не раз пояснювали, за Калі-юґи за браком жерців, наділених всіма брахманічними якостями, неможливо виконувати рекомендовані в Ведах обряди. Тому шастри радять нам виконувати санкіртана-яґ’ю. Виконуючи жертвопринесення в формі санкіртани, ми поклоняємося Верховному Богові-Особі в образі Господа Чайтан’ї і задовольняємо Його. Жертвопринесення призначені тільки для того, щоб здобути прихильність Верховного Бога-Особи, Вішну. Господь Вішну, чи Господь Крішна, проявляється в образі Господа Чайтан’ї, тому наділені розумом люди повинні намагатися задовольнити Його, виконуючи санкіртана-яґ’ю. Це найлегший спосіб задовольнити Господа Вішну за цієї епохи. Люди повинні скористатися з вказівок численних шастр, які визначають придатні для цієї епохи жертвопринесення, і не створювати додаткових проблем за цієї гріховної доби Калі. За Калі-юґи люди в усьому світі навчилися відкривати бойні і вправно вбивати тварин, щоб їх поїдати. У Калькутті в багатьох м’ясних крамницях тримають божество богині Калі, і м’ясоїди люблять купувати м’ясо в таких крамницях, тішачи себе думкою, що вони їдять рештки підношень богині Калі. Їм невтямки, що богиня Калі ніколи не їсть невеґетарінських продуктів, тому що вона вірна дружина Господа Шіви. Господь Шіва    —    великий вайшнава і ніколи не їсть невеґетарінських продуктів, а богиня Калі їсть лише рештки їжі Господа Шіви. Тому вона ніколи не їстиме м’яса чи риби. Такі підношення їдять супутники богині Калі    —    бгути, пішачі та ракшаси, отож ті, хто їдять прасад богині Калі в формі м’яса чи риби, насправді їдять не прасад богині Калі, а недоїдки бгутів та пішач.

4.19.37
भवान् परित्रातुमिहावतीर्णो
धर्मं जनानां समयानुरूपम् ।
वेनापचारादवलुप्तमद्य
तद्देहतो विष्णुकलासि वैन्य ॥ ३७ ॥
бгава̄н парітра̄тум іха̄ватірн̣о
дгармам̇ джана̄на̄м̇ самайа̄нурӯпам
вена̄пача̄ра̄д авалуптам адйа
тад-дехато вішн̣у-кала̄сі ваінйа
Послівний переклад: бгава̄н  —  твоя величність;парітра̄тум  —  врятувати;іха  —  в цьмоу світі;аватірн̣ах̣  —  втілився;дгармам  —  релігію;джана̄на̄м  —  людей;самайа-анурӯпам  —  відповідно до часу й обставин;вена-апача̄ра̄т  —  неправедними діями царя Вени;авалуптам  —  майже знищену;адйа  —  тепер;тат  —  його;дехатах̣  —  з тіла;вішн̣у  —  Господа Вішну;кала̄  —  частка довершеної частки;асі  —  ти є;ваінйа  —  сину царя Вени.
О царю, сину царя Вени, ти часткове поширення Господа Вішну. Через неправедну діяльність царя Вени релігія зникла в цьому світі, і тоді, з огляду на потреби часу, з’явився ти, як втілення Господа Вішну. Ти з’явився з тіла царя Вени для того, щоб врятувати релігійні засади.
Пояснення

Про те, що Господь Вішну вбиває демонів і захищає вірних, згадано в «Бгаґавад-ґіті» (4.8):

«Я з’являюсь Сам із віку в вік, щоб звільнити праведників і знищити лиходіїв, а також відновити релігійні засади».

У двох руках Господь Вішну завжди тримає булаву й чакру, щоб вбивати демонів, в інших двох руках Він тримає мушлю та лотос, щоб захищати Своїх відданих. Коли втілення Господа з’являється в цьому всесвіті чи на цій планеті, Господь одночасно вбиває демонів і захищає відданих. Іноді Господь Вішну приходить як Господь Крішна чи як Господь Рама. Усі ці втілення згадано в шастрах. Іноді Він з’являється в образі шакт’явеша-аватари, як оце Господь Будда. Як зазначено раніше, шакт’явеша-аватари    —    це втілення могутності Вішну, якою Він наділяє ту чи іншу живу істоту. Живі істоти теж становлять невід’ємні частки Господа Вішну, але в них немає такої могутності, тому, коли жива істота сходить як втілення Вішну, вона отримує від Господа особливу могутність.

Коли царя Прітгу називають втіленням Господа Вішну, це означає, що він шакт’явеша-аватара, частка Господа Вішну, наділена особливою могутністю Господа. Кожна жива істота, що виконує роль втілення Господа Вішну, отримує від Господа Вішну силу поширювати вчення бгакті. Такі особи можуть діяти, як Господь Вішну, логічно розбиваючи арґументи демонів і проповідуючи вчення бгакті згідно з засадами шастр. Як видно з наведеного вірша «Бгаґавад-ґіти», коли якась людина з надзвичайним успіхом поширює вчення бгакті, це означає, що Господь Вішну, чи Господь Крішна, наділив її особливою могутністю. «Чайтан’я-чарітамріта» (Ант’я, 7.11) підтверджує це: кр̣шн̣а-ш́акті віна̄ нахе та̄ра правартана    —    неможливо доносити до людей славу святого імені Господа, не отримавши від Нього особливих повноважень. Той, хто критикує таку вповноважену особу чи вишукує в ній вади, ображає Господа Вішну й заслуговує кари. Навіть якщо такі блюзніри вдягаються в шати вайшнави, маскуючись тілакою та малою, Господь ніколи не дарує їм образи чистого вайшнави. В шастрах є багато підтверджень цьому.

4.19.38
स त्वं विमृश्यास्य भवं प्रजापते
सङ्कल्पनं विश्वसृजां पिपीपृहि ।
ऐन्द्रीं च मायामुपधर्ममातरं
प्रचण्डपाखण्डपथं प्रभो जहि ॥ ३८ ॥
са твам̇ вімр̣ш́йа̄сйа бгавам̇ праджа̄пате
сан̇калпанам̇ віш́ва-ср̣джа̄м̇ піпіпр̣хі
аіндрім̇ ча ма̄йа̄м упадгарма-ма̄тарам̇
прачан̣д̣а-па̄кган̣д̣а-патгам̇ прабго джахі
Послівний переклад: сах̣  —  вищезгаданий;твам  —  ти;вімр̣ш́йа  —  обміркувавши;асйа  —  цього світу;бгавам  —  існування;праджа̄-пате  —  захисниче людей;сан̇калпанам  —  рішучість;віш́ва-ср̣джа̄м  —  прародителів світу;піпіпр̣хі  —  виконай;аіндрім  —  яку породив цар райських планет;ча  —  також;ма̄йа̄м  —  ілюзію;упадгарма  —  безбожної форми так званої санн’яси;ма̄тарам  —  мати;прачан̣д̣а  —  люту й небезпечну;па̄кган̣д̣а-патгам  —  гріховний шлях;прабго  —  Господи;джахі  —  будь ласка, подолай.
Захисниче людей, будь ласка, зваж на мету, з якою Господь Вішну послав тебе як втілення. Безбожні засади, які породив Індра,    —    це мати численних облудних релігій. Будь ласка, негайно поклади край цьому шарлатанству.
Пояснення

Господь Брахма називає царя Прітгу праджа̄пате, щоб нагадати йому про його велику відповідальність і обов’язок дбати про мир і процвітання в своїй державі. Тільки для цього Верховний Бог-Особа наділив Махараджу Прітгу особливою могутністю. Ідеальний цар зобов’язаний стежити за тим, щоб його піддані належним чином дотримувалися релігійних засад. Господь Брахма особисто попрохав царя Прітгу викорінити псевдорелігійність, яку породив цар Індра. Іншими словами, цар чи уряд мусить викорінювати всі форми псевдорелігійності, що їх запроваджують безчесні люди. Відначально існує тільки одна релігія, яку дає Верховний Бог-Особа і яку передають ланцюгом учнівської спадкоємності в двох формах. Господь Брахма попрохав Прітгу Махараджу утриматися від даремного змагання з Індрою, що твердо вирішив не дати Прітгу Махараджі завершити сто жертвопринесень. Щоб уникнути небажаних наслідків і виконати первісне призначення свого втілення, Махараджі Прітгу ліпше було припинити яґ’ю. Призначення, задля якого він прийшов, полягало в тому, щоб створити хороший уряд і навести лад у державі.

4.19.39
मैत्रेय उवाच
इत्थं स लोकगुरुणा समादिष्टो विशाम्पति: ।
तथा च कृत्वा वात्सल्यं मघोनापि च सन्दधे ॥ ३९ ॥
маітрейа ува̄ча
іттгам̇ са лока-ґурун̣а̄
сама̄дішт̣о віш́а̄мпатіх̣
татга̄ ча кр̣тва̄ ва̄тсалйам̇
маґгона̄пі ча сандадге
Послівний переклад: маітрейах̣ ува̄ча  —  великий мудрець Майтрея вів далі;іттгам  —  так;сах̣  —  цар Прітгу;лока-ґурун̣а̄  —  первісним вчителем всіх людей, Господом Брахмою;сама̄дішт̣ах̣  —  навчений;віш́а̄м-патіх̣  —  цар, владика людей;татга̄  —  так;ча  —  також;кр̣тва̄  —  зробивши;ва̄тсалйам  —  любов;маґгона̄  —  з Індрою;апі  —  навіть;ча  —  також;сандадге  —  уклав мир.
Великий мудрець Майтрея вів далі: Отримавши таку пораду від верховного вчителя, Господа Брахми, цар Прітгу відмовився від свого рішучого наміру завершити яґ’ю і, виявляючи велику прихильність до Індри, уклав з ним мир.
4.19.40
कृतावभृथस्‍नानाय पृथवे भूरिकर्मणे । वरान्ददुस्ते वरदा ये तद्बर्हिषि तर्पिता: ॥ ४० ॥
кр̣та̄вабгр̣тга-сна̄на̄йа
пр̣тгаве бгӯрі-карман̣е
вара̄н дадус те варада̄
йе тад-бархіші тарпіта̄х̣
Послівний переклад: кр̣та  —  зробивши;авабгр̣тга-сна̄на̄йа  —  ритуальне омовіння, яке роблять після жертвопринесення;пр̣тгаве  —  царю Прітгу;бгӯрі-карман̣е  —  що уславився своїми праведними діями;вара̄н  —  благословення;дадух̣  —  дали;те  —  всі вони;вара-да̄х̣  —  півбоги, дарителі благословень;йе  —  хто;тат-бархіші  —  у виконанні тієї яґ’ї;тарпіта̄х̣  —  були задоволені.
Після того Прітгу Махараджа зробив омовіння, яким заведено завершувати яґ’ю. Півбоги, дуже задоволені його славетними звершеннями, дарували йому свої найліпші побажання й благословення.
Пояснення

Яґ’я означає Господь Вішну, тому що всі яґ’ї призначені для задоволення Верховного Бога-Особи, Господа Вішну. Півбоги дуже задоволені, коли людина виконує жертвопринесення, і тому дарують їй свої благословення. Якщо поливати водою корінь дерева, то всі гілки, галузки, стовбур, квіти й листки будуть само собою задоволені. Також, якщо наповнювати їжею шлунок, поживу отримують всі частини тіла. І так само, якщо просто задовольнити яґ’єю Господа Вішну, то всі півбоги будуть само собою задоволені. У відповідь півбоги дають відданому свої благословення. Тому чистий відданий не прохає благословень безпосередньо від півбогів. Він піклується тільки про те, щоб служити Верховному Богові-Особі, і завдяки цьому йому ніколи не бракує тих дарів, які постачають півбоги.

4.19.41
विप्रा: सत्याशिषस्तुष्टा: श्रद्धया लब्धदक्षिणा: ।
आशिषो युयुजु: क्षत्तरादिराजाय सत्कृता: ॥ ४१ ॥
віпра̄х̣ сатйа̄ш́ішас тушт̣а̄х̣
ш́раддгайа̄ лабдга-дакшін̣а̄х̣
а̄ш́ішо йуйуджух̣ кшаттар
а̄ді-ра̄джа̄йа сат-кр̣та̄х̣
Послівний переклад: віпра̄х̣  —  всі брахмани;сатйа  —  правдиві;а̄ш́ішах̣  —  чиї благословення;тушт̣а̄х̣  —  дуже задоволені;ш́раддгайа̄  —  з великою повагою;лабдга-дакшін̣а̄х̣  —  отримавши винагороду;а̄ш́ішах̣  —  благословення;йуйуджух̣  —  дарували;кшаттах̣  —  Відуро;а̄ді-ра̄джа̄йа  —  відначальному царю;сат-кр̣та̄х̣  —  вшановані.
Відначальний цар, Прітгу, з великою повагою щедро винагородив брахманів, що були присутні на жертвопринесенні. Глибоко задоволені, всі брахмани від щирого серця благословили царя.
4.19.42
त्वयाहूता महाबाहो सर्व एव समागता: ।
पूजिता दानमानाभ्यां पितृदेवर्षिमानवा: ॥ ४२ ॥
твайа̄хӯта̄ маха̄-ба̄хо
сарва ева сама̄ґата̄х̣
пӯджіта̄ да̄на-ма̄на̄бгйа̄м̇
пітр̣-деварші-ма̄нава̄х̣
Послівний переклад: твайа̄  —  тобою;а̄хӯта̄х̣  —  запрошені;маха̄-ба̄хо  —  о сильнорукий;сарве  —  усі;ева  —  певно;сама̄ґата̄х̣  —  зібрані;пӯджіта̄х̣  —  вшановані;да̄на  —  дарунками;ма̄на̄бгйа̄м  —  виразами поваги;пітр̣  —  жителі Пітрілоки;дева  —  півбоги;р̣ші  —  великі мудреці;ма̄нава̄х̣  —  а також звичайні люди.
Всі великі мудреці й брахмани сказали: Могутній царю, на твоє запрошення сюди прийшли всі категорії живих істот. Сюди прийшли жителі Пітрілоки, райських планет, а також великі мудреці та звичайні люди. Всі вони дуже задоволені твоїм ставленням до них і твоїми дарунками.