ГЛАВА ВІСІМНАДЦЯТА: Прітгу Махараджа доїть Землю

4.18.1
मैत्रेय उवाच
इत्थं पृथुमभिष्टूय रुषा प्रस्फुरिताधरम् ।
पुनराहावनिर्भीता संस्तभ्यात्मानमात्मना ॥ १ ॥
маітрейа ува̄ча
іттгам̇ пр̣тгум абгішт̣ӯйа
руша̄ праспгуріта̄дгарам
пунар а̄ха̄ванір бгіта̄
сам̇стабгйа̄тма̄нам а̄тмана̄
Послівний переклад: маітрейах̣ ува̄ча  —  великий мудрець Майтрея вів далі;іттгам  —  так;пр̣тгум  —  царю Прітгу;абгішт̣ӯйа  —  піднісши молитви;руша̄  —  в гніві;праспгуріта  —  тремтячи;адгарам  —  його губи;пунах̣  —  знову;а̄ха  —  сказала;аваніх̣  —  земна планета;бгіта̄  —  перелякана;сам̇стабгйа  —  постановивши;а̄тма̄нам  —  розум;а̄тмана̄  —  інтелектом.
Великий мудрець Майтрея розповідав Відурі далі: Дорогий Відуро, хоча Земля закінчила свої молитви, їй не вдалося заспокоїти царя Прітгу, і його губи тремтіли від великого гніву. Незважаючи на страх, Земля зважилася знову заговорити до царя, щоб його вмилостивити.
4.18.2
सन्नियच्छाभिभो मन्युं निबोध श्रावितं च मे ।
सर्वत: सारमादत्ते यथा मधुकरो बुध: ॥ २ ॥
саннійаччга̄бгібго манйум̇
нібодга ш́ра̄вітам̇ ча ме
сарватах̣ са̄рам а̄датте
йатга̄ мадгу-каро будгах̣
Послівний переклад: саннійаччга  —  будь ласка, вгамуй;абгібго  —  царю;манйум  —  гнів;нібодга  —  зрозумій;ш́ра̄вітам  —  сказане;ча  —  також;ме  —  мною;сарватах̣  —  звідусіль;са̄рам  —  суть;а̄датте  —  бере;йатга̄  —  як;мадгу-карах̣  —  бджола;будгах̣  —  мудра людина.
Дорогий Господи, милостиво вгамуй свій гнів і послухай терпляче, що я хочу сказати тобі. Будь ласка, візьми мої слова до уваги. Нехай я нікчемна істота, все одно мудра людина може з усього взяти суть і зробити для себе висновок, як бджола з кожної квітки бере мед.
4.18.3
अस्मिँल्लोकेऽथवामुष्मिन्मुनिभिस्तत्त्वदर्शिभि: ।
द‍ृष्टा योगा: प्रयुक्ताश्च पुंसां श्रेय:प्रसिद्धये ॥ ३ ॥
асмін локе ’тгава̄мушмін
мунібгіс таттва-дарш́ібгіх̣
др̣шт̣а̄ йоґа̄х̣ прайукта̄ш́ ча
пум̇са̄м̇ ш́рейах̣-прасіддгайе
Послівний переклад: асмін  —  на цьому;локе  —  світі;атга ва̄  —  чи;амушмін  —  на тому;мунібгіх̣  —  великими мудрецями;таттва  —  істина;дарш́ібгіх̣  —  тими, хто побачив її;др̣шт̣а̄х̣  —  визначено;йоґа̄х̣  —  методи;прайукта̄х̣  —  використані;ча  —  також;пум̇са̄м  —  людей;ш́рейах̣  —  користь;прасіддгайе  —  щоб отримати.
Великі провидці й мудреці визначили багато різних методів, що дарують людям процвітання і приносять користь не лише в цьому житті, але й у наступному.
Пояснення

Ведична цивілізація користується досконалим знанням, яке викладено у Ведах і яке доносять до людей великі мудреці й брахмани, піклуючись про добробут всього суспільства. Ведичні настанови називають шруті, а пояснення цих принципів і доповнення до них, отримані від великих мудреців, називають смріті. Ці пояснення спираються на ведичні засади. Людство повинно скористатися з настанов як шруті, так і смріті. Той, хто хоче проґресувати в духовному житті, повинен шанувати ці приписи й жити згідно з ними. У «Бгакті-расамріта-сіндгу» Шріла Рупа Ґосвамі каже, що людина, яка видає себе за того, хто досягнув великих висот у духовному житті, але яка не дотримується приписів шруті та смріті, просто турбує суспільство й більш нічого. Викладених у шруті та смріті засад треба дотримуватися не лише в духовному житті, але й у матеріальному. Все людське суспільство повинно жити згідно з «Ману-смріті», тому що ці заповіді дав людям сам Ману, прабатько всього людства.

У «Ману-смріті» сказано, що жінці не слід давати незалежність    —    вона завжди повинна жити під опікою батька, чоловіка або старших синів. Жінка за будь-яких обставин повинна мати опікуна. Нині жінкам дають повну незалежність, як чоловікам, але можна бачити, що такі незалежні жінки аж ніяк не стають щасливіші за жінок, які мають когось, хто про них піклується. Якщо люди будуть жити згідно з вказівками великих мудреців, шруті й смріті, вони будуть щасливі і за цього життя, і за наступного. На жаль, всілякі негідники вигадують свої способи зажити щастя. Кожен намагається знайти свій власний шлях до щастя. Внаслідок цього людство забуло про всі норми як матеріального, так і духовного життя, і спантеличені люди не можуть знайти щастя й миру. Хоча вони намагаються розв’язати проблеми людства за допомогою Організації Об’єднаних Націй, їм не вдається нічого досягнути. Люди не прислухаються до настанов, які дають у ведичних писаннях звільнені особи, і тому не можуть бути щасливими.

Варто звернути увагу на два слова в цьому вірші: асмін і амушмін. Асмін означає «в цьому житті», а амушмін означає «в наступному житті». На жаль, нині навіть великі професори та вчені вважають, що наступного життя немає і що існування людини обмежується цим життям. Самі не маючи ні знання, ні моральної чистоти, які настанови іншим вони можуть дати? Незважаючи на це, вони видають себе за великих вчених та професорів. У цьому вірші чітко сказано: амушмін. Кожна людина зобов’язна збудувати своє життя так, щоб забезпечити свій добробут за наступного життя. Люди присвячують своє дитинство й молодість навчанню, щоб насолоджуватися щасливим життям потім, і так само це життя треба присвятити відповідній підготовці, щоб після смерті досягнути вічного й щасливого життя. Тому дуже важливо дотримуватися приписів шруті та смріті, щоб досягнути мети людського життя.

4.18.4
तानातिष्ठति य: सम्यगुपायान् पूर्वदर्शितान् ।
अवर: श्रद्धयोपेत उपेयान् विन्दतेऽञ्जसा ॥ ४ ॥
та̄н а̄тішт̣гаті йах̣ самйаґ
упа̄йа̄н пӯрва-дарш́іта̄н
аварах̣ ш́раддгайопета
упейа̄н віндате ’н̃джаса̄
Послівний переклад: та̄н  —  ті;а̄тішт̣гаті  —  виконує;йах̣  —  хто;самйак  —  цілковито;упа̄йа̄н  —  принципи;пӯрва  —  раніше;дарш́іта̄н  —  викладені;аварах̣  —  недосвідчений;ш́раддгайа̄  —  з вірою;упетах̣  —  перебуваючи;упейа̄н  —  плоди своїх дій;віндате  —  насолоджується;ан̃джаса̄  —  дуже легко.
Той, хто дотримується засад і вказівок великих мудреців минулого, легко досягає успіху в своїй практичній діяльності й безтурботно насолоджується життям.
Пояснення

Ведична наука закликає нас іти слідами великих звільнених душ (маха̄джано йена ґатах̣ са пантга̄х̣). Це допоможе нам і в цьому житті, і в наступному, а також дасть змогу поліпшити своє матеріальне становище. Дотримуючись засад, які визначили великі мудреці й святі минулого, ми можемо легко пізнати суть життя. Дуже важливим у цьому вірші є слово аварах̣, що означає «недосвідчений». Досвіду бракує кожній зумовленій душі. Кожен народжується як абодгана-джа̄та    —    дурень і негідник. За нинішнього демократичного ладу рішення приймають всілякі дурні та негідники. Але чого вони можуть досягнути? Що дають їхні закони? Сьогодні вони приймають якийсь закон, а завтра за своєю примхою скасовують його. Спочатку до влади приходить одна політична партія і викоростовує країну для своїх інтересів, а тоді до влади приходить інша політична партія і формує інший уряд, який скасовує всі попередні закони й постанови. Таке жування вже пережованого (пунах̣ пунаш́ чарвіта-чарван̣а̄н̣а̄м) ніколи не приведе людське суспільство до щастя. Щоб усе людство досягнуло щастя й добробуту, ми повинні прийняти авторитетні методи, що їх визначають звільнені особи.

4.18.5
ताननाद‍ृत्य योऽविद्वानर्थानारभते स्वयम् ।
तस्य व्यभिचरन्त्यर्था आरब्धाश्च पुन: पुन: ॥ ५ ॥
та̄н ана̄др̣тйа йо ’відва̄н
артга̄н а̄рабгате свайам
тасйа вйабгічарантй артга̄
а̄рабдга̄ш́ ча пунах̣ пунах̣
Послівний переклад: та̄н  —  ті;ана̄др̣тйа  —  зневажаючи;йах̣  —  кожен, хто;авідва̄н  —  дурень;артга̄н  —  плани;а̄рабгате  —  починає;свайам  —  по-своєму;тасйа  —  його;вйабгічаранті  —  не досягають успіху;артга̄х̣  —  плани;а̄рабдга̄х̣  —  які він починає виконувати;ча  —  і;пунах̣ пунах̣  —  знову й знову.
Дурень, який будує свої теорії й вигадує власні методи, відкидаючи авторитет мудреців та їхні бездоганні вказівки, просто знову й знову зазнає поразки у своїх починаннях.
Пояснення

Нині стало модно відкидати бездоганні вказівки ачарій та звільнених осіб минулого. Сучасні люди так деґрадували, що не можуть відрізнити звільнену душу від зумовленої. Зумовлена душа завжди зв’язана чотирма вадами: вона не може не помилятися, вона не може не впадати в ілюзію, вона схильна обманювати і має недосконалі чуття. З огляду на це ми повинні прислухатися до вказівок звільнених душ. Вчення руху свідомості Крішни походить безпосередньо від Верховного Бога-Особи, сходячи ланцюгом вчителів, які вірно виконують Його вказівки. Якщо людина діє згідно з вказівками звільненого Верховного Бога-Особи, нехай навіть вона сама не є звільненою, її дії завжди залишаються вільні від скверни матеріальної природи. Тому Господь Чайтан’я каже: «За Моїм наказом стань духовним вчителем». Людина може стати духовним вчителем в одну мить, для цього вона повинна лише твердо вірити в трансцендентні слова Верховного Бога-Особи й дотримуватися Його вказівок. Матеріалісти не схильні приймати настанови звільненої особи, але їхні власні здогади й теорії викликають у них захват, дарма що, діючи на власний розсуд, вони раз у раз зазнають поразки у своїх починаннях. Весь сучасний світ живе згідно з недосконалими порадами зумовлених душ, і тому ніхто не має ні спокою, ні ясного розуміння свого становища й обов’язків.

4.18.6
पुरा सृष्टा ह्योषधयो ब्रह्मणा या विशाम्पते ।
भुज्यमाना मया द‍ृष्टा असद्‌भिरधृतव्रतै: ॥ ६ ॥
пура̄ ср̣шт̣а̄ хй ошадгайо
брахман̣а̄ йа̄ віш́а̄мпате
бгуджйама̄на̄ майа̄ др̣шт̣а̄
асадбгір адгр̣та-вратаіх̣
Послівний переклад: пура̄  —  в минулому;ср̣шт̣а̄х̣  —  створені;хі  —  певно;ошадгайах̣  —  трави та збіжжя;брахман̣а̄  —  Господом Брахмою;йа̄х̣  —  всі ті, хто;віш́а̄м-пате  —  царю;бгуджйама̄на̄х̣  —  якою насолоджувалися;майа̄  —  мною;др̣шт̣а̄х̣  —  побачено;асадбгіх̣  —  невідданими;адгр̣та-вратаіх̣  —  що не виконують ніякої духовної діяльності.
Дорогий царю, усе насіння, коріння, зілля та збіжжя, що створив колись Господь Брахма, нині використовують невіддані, які не мають ніякого духовного знання.
Пояснення

Господь Брахма створив матеріальний світ для живих істот, але, згідно з первісним задумом творця, всі живі істоти, які приходять у цей світ з бажанням домінувати й задовольняти чуття, повинні діяти за вказівками Господа Брахми, викладеними у Ведах і призначеними допомогти живим істотам врешті-решт покинути матеріальний світ і повернутися додому, до Бога. Земля щедро дарує все потрібне для життя: плоди, квіти, дерева, зерно, тварин та продукти життєдіяльності тварин,    —    однак ці всі дари створено для того, щоб офірувати їх у жертвопринесення для задоволення Верховного Бога-Особи, Вішну. Але, Земля в образі корови скаржиться тут, що ці всі природні дари використовують невіддані, які не мають жодного наміру розвивати духовне знання. Хоча в землі криються безмежні сили, завдяки яким вона може родити скільки завгодно зерна, плодів та квітів, але коли цими дарами зловживають невіддані, які не мають ніяких духовних цілей у житті, земля сама перестає родити. Все належить Верховному Богові-Особі, і все можна використати для Його задоволення. Живим істотам не слід нічого використовувати для задоволення власних чуттів. Матеріальна природа діє тільки згідно з цим принципом, що лежить в основі створення матеріального світу.

Варто відзначити вжиті в цьому вірші слова асадбгіх̣ і адгр̣та-вратаіх̣. Слово асадбгіх̣ стосується невідданих. «Бгаґавад-ґіта» називає невідданих душкрітінами (лиходіями), мудгами (віслюками, або дурнями), нарадгамами (найницішими з людей) і майаяпахріта-ґ’янами (тими, в кого відібрала знання ілюзорна енерґія). Таких людей називають асат, або невідданими. Невідданих називають також ґріха-вратами, тоді як відданих називають дгріта-вратами. Весь задум Вед полягає в тому, щоб із заблудлих зумовлених душ, які прийшли підкорювати матеріальну природу, виховати дгріта-врат. Це означає, що вони повинні скласти обітницю задовольняти свої чуття і насолоджуватися матеріальним життям, спочатку задовольнивши чуття Верховного Господа. Діяльінсть, призначена для задоволення чуттів Верховного Господа, називається кр̣шн̣а̄ртге ’кгіла-чешт̣а̄х̣. Людина, яка діє за цим принципом, не уникає жодної діяльності, але виконує її тільки для задоволення Крішни. В «Бгаґавад-ґіті» таку діяльність названо йаджн̃а̄ртга̄т карма. Слово йаджн̃а вказує на Господа Вішну. Ми повинні діяти тільки задля Його задоволення. Однак за нинішніх часів, за Калі-юґи, люди зовсім забули про Вішну і діють тільки задля задоволення власних чуттів. Занурені в таку діяльність люди поступово зубожіють, тому що вони не мають права задовольняти власні чуття тим, що призначене для насолоди Верховного Господа. Якщо вони не втримаються від таких дій, це закінчиться тим, що вони житимуть у злиднях і не матимуть ні зерна, ні плодів, ні квітів. У Дванадцятій пісні «Бгаґаватам» сказано, що під кінець Калі-юґи люди будуть такими грішними, що в них більше не буде ні пшениці, ні будь-якого іншого збіжжя, ні цукрової тростини, ні молока.

4.18.7
अपालितानाद‍ृता च भवद्‌भिर्लोकपालकै: ।
चोरीभूतेऽथ लोकेऽहं यज्ञार्थेऽग्रसमोषधी: ॥ ७ ॥
апа̄літа̄на̄др̣та̄ ча
бгавадбгір лока-па̄лакаіх̣
чорі-бгӯте ’тга локе ’хам̇
йаджн̃а̄ртге ’ґрасам ошадгіх̣
Послівний переклад: апа̄літа̄  —  занедбана;ана̄др̣та̄  —  зневажена;ча  —  також;бгавадбгіх̣  —  вами;лока-па̄лакаіх̣  —  правителями, чи царями;чорі-бгӯте  —  обтяжена злодіями;атга  —  тому;локе  —  в цьому світі;ахам  —  я;йаджн̃а-артге  —  задля жертвопринесення;аґрасам  —  сховала;ошадгіх̣  —  все збіжжя і зілля.
Дорогий царю, не лише мої злаки й трави пішли на поживу невідданим, але й мене саму занедбали. Мене зневажили царі, що не карають негідників, які, використовуючи збіжжя для задоволення чуттів, перетворилися на злодіїв. Через це я сховала все насіння, що призначене для жертвопринесень.
Пояснення

Те, що сталося за часів Прітгу Махараджі та його батька, царя Вени, відбувається й тепер. Люди створюють велетенські промислові концерни й сільськогосподарські комплекси, але вся їхня продукція йде на чуттєве задоволення. Незважаючи на велику потужність сучасної промисловасті й сільського господарства, багатьох продуктів часто не вистачає, бо світ переповнений злодіями. Слово чорі-бгӯте в цьому вірші означає, що люди перетворилися на злодіїв. Згідно з ведичними поняттями, люди стають злодіями, коли планують поліпшити своє матеріальне становище задля того, щоб задовольняти чуття. «Бгаґавад-ґіта» також пояснює, що людина, яка їсть зерно, не офірувавши його спочатку Верховному Богові-Особі, Яґ’я, є злодієм і заслуговує кари. Згідно з принципом духовного комунізму, все майно на поверхні земної кулі належить Верховному Богові-Особі. Людство має право користуватися тими чи іншими речами тільки після того, як їх офірували Верховному Богові-Особі. Коли Господу підносять щось, підношення стає прасадом. Хто не харчується прасадом, тобто не офірує свою їжу Господу, той, безперечно, злодій. Правителі й царі зобов’язані карати таких злодіїв і підтримувати в світі порядок. Якщо цього не робити, земля просто перестане родити зерно і настане голод. Дійде до того, що від голоду люди почнуть навіть вбивати й поїдати одне одного. Вони вже вбивають тварин і їдять їхнє м’ясо, тому, коли не стане зерна, овочів та фруктів, вони будуть вбивати власних синів та батьків і харчуватися їхнім м’ясом, щоб не померти з голоду.

4.18.8
नूनं ता वीरुध: क्षीणा मयि कालेन भूयसा ।
तत्र योगेन द‍ृष्टेन भवानादातुमर्हति ॥ ८ ॥
нӯнам̇ та̄ вірудгах̣ кшін̣а̄
майі ка̄лена бгӯйаса̄
татра йоґена др̣шт̣ена
бгава̄н а̄да̄тум архаті
Послівний переклад: нӯнам  —  тому;та̄х̣  —  ті;вірудгах̣  —  трави й злаки;кшін̣а̄х̣  —  зіпсувалися;майі  —  в мені;ка̄лена  —  з плином часу;бгӯйаса̄  —  великим;татра  —  тому;йоґена  —  належним способом;др̣шт̣ена  —  визнаним;бгава̄н  —  Твоя Величність;а̄да̄тум  —  взяти;архаті  —  годиться.
Лежачи в моїх надрах протягом тривалого часу, все зерно зіпсувалося. Тому ти повинен якнайшвидше добути це зерно відповідним способом, який рекомендують ачар’ї та шастри.
Пояснення

Коли в країні бракує збіжжя, уряд повинен вдатися до методів, які рекомендують шастриі схвалюють ачар’ї. Тільки так можна забезпечити достатнє виробництво зерна й запобігти дефіцитові продовольства й голоду. «Бгаґавад-ґіта» радить виконувати яґ’ї, жертвопринесення. Коли люди виконують яґ’ї, в небі утворюється достатній об’єм хмар, і тоді на землю випадає достатня кількість дощів. Так можна вирішити проблеми сільського господарства. Коли сільське господарство дає хороші урожаї зерна, люди мають, що їсти, і тварини, як оце корови, кози та інша худоба, теж мають досить трави й зерна. Тому люди повинні виконувати рекомендовані в шастрах жертвопринесення, і тоді їм ніколи не бракуватиме їжі. Єдине жертвопринесення, яке рекомендують виконувати за Калі-юґи,    —    це санкіртана-яґ’я.

В цьому вірші вжито два дуже важливих слова: йоґена, тобто «визнаним методом», і др̣шт̣ена, «за прикладом попередніх ачарій». Якщо хтось думає, що за допомогою сучасних машин, як оце трактори, можна виростити зерно, глибоко помиляється. Жоден трактор не допоможе виростити зерно в пустелі. Ми можемо вдаватися до різних засобів, але треба пам’ятати, що без жертвопринесень земля перестане родити. Земля вже пояснила, що, коли невіддані стали використовувати урожаї для власної насолоди, вона вирішила зберегти насіння в своїх надрах для жертвопринесення. Звичайно, атеїсти не повірять у те, що духовні методи допомагають вирощувати зерно, але, вірять вони чи ні, ніхто не може заперечити, що ми неспроможні самотужки виростити урожай просто за допомогою механічних засобів.

Що ж до визнаних методів, то, як кажуть шастри, за цієї епохи розумні люди приєднаються до руху санкіртани і будуть поклонятися Верховному Богові-Особі Господу Чайтан’ї, чиє тіло має золотавий колір і кого завжди супроводжують Його довірені віддані, що проповідують рух свідомості Крішни по всьому світі. Світ перебуває в такому стані, що його можна врятувати тільки запровадивши санкіртану,тобто рух свідомості Крішни. Як повідомляє попередній вірш, людину, яка не розвиває свідомості Крішни, вважають за злодія. Навіть якщо з матеріального погляду вона дуже освічена й багата, злодій не може насолоджуватися життям. Злодій завжди залишається злодієм, і на нього чекає кара. Не розвиваючи свідомості Крішни, люди стали злодіями, і тому закони матеріальної природи карають їх. Запобігти цьому неможливо, незважаючи ні на які гуманітарні організації та добродійні фонди. Якщо люди світу не приймуть свідомість Крішни, вони приречені на брак їжі та численні страждання.

4.18.9-10
वत्सं कल्पय मे वीर येनाहं वत्सला तव ।
धोक्ष्ये क्षीरमयान्कामाननुरूपं च दोहनम् ॥ ९ ॥
दोग्धारं च महाबाहो भूतानां भूतभावन ।
अन्नमीप्सितमूर्जस्वद्भगवान् वाञ्छते यदि ॥ १० ॥
ватсам̇ калпайа ме віра
йена̄хам̇ ватсала̄ тава
дгокшйе кшірамайа̄н ка̄ма̄н
анурӯпам̇ ча доханам
Послівний переклад: ватсам  —  теля;калпайа  —  влаштуй;ме  —  мені;віра  —  герою;йена  —  яким;ахам  —  я;ватсала̄  —  любов’ю;тава  —  твої;дгокшйе  —  виконаю;кшіра-майа̄н  —  в формі молока;ка̄ма̄н  —  бажання й потреби;анурӯпам  —  згідно з з різними формами живих істот;ча  —  також;доханам  —  дійницю;доґдга̄рам  —  дояра;ча  —  також;маха̄-ба̄хо  —  о сильнорукий;бгӯта̄на̄м  —  усіх живих істот;бгӯта-бга̄вана  —  опікуне живих істот;аннам  —  зерно;іпсітам  —  бажане;ӯрджах̣-ват  —  поживне;бгаґава̄н  —  вельмишановний;ва̄н̃чгате  —  бажає;йаді  —  якщо.
О великий герою, захиснику живих істот, якщо ти бажаєш полегшити їхнє становище й забезпечити їх зерном, якщо ти бажаєш напоїти їх моїм молоком, знайди для мене відповідне теля, дійницю для молока, а також дояра, який мене доїтиме. Сповнившись любові до теляти, я виконаю твоє бажання й дам тобі молока.
Пояснення

Цей вірш дає гарні вказівки щодо того, як треба доїти корову. Спочатку в корови повинно бути теля, щоб з любові до нього вона сама давала достатньо молока. Також потрібен вмілий дояр і дійниця для молока. Як корова не може дати багато молока, якщо її не спонукає любов до теляти, так Земля не може дарувати досить продовольства та інших потреб, якщо її не спонукає любов до людей, які розвинули свідомість Крішни. Навіть якщо сприймати історію про те, як Земля прибрала подобу корови, за алегорію, її значення цілком очевидне. Як теля живиться молоком корови, так усі живі істоти    —    включно із звіриною, птаством, бджолами, плазунами й мешканцями вод    —    можуть отримати свою їжу від Землі, якщо люди не стають асат, чи адгріта-врата, про що вже йшлося вище. Коли люди стають асат, або неправедними, тобто не розвивають свідомість Крішни, від цього страждає весь світ. Якщо люди живуть, як їм належить, тварини теж матимуть досить їжі й будуть щасливі. Неправедна людина, не розуміючи, що вона зобов’язана піклуватися про тварин і годувати їх, навпаки вбиває їх, щоб компенсувати брак збіжжя. Внаслідок цього ніхто не відчуває задоволення і весь світ нині перебуває в жалюгідному стані.

4.18.11
समां च कुरु मां राजन्देववृष्टं यथा पय: ।
अपर्तावपि भद्रं ते उपावर्तेत मे विभो ॥ ११ ॥
сама̄м̇ ча куру ма̄м̇ ра̄джан
дева-вр̣шт̣ам̇ йатга̄ пайах̣
апарта̄в апі бгадрам̇ те
упа̄вартета ме вібго
Послівний переклад: сама̄м  —  рівну;ча  —  також;куру  —  зроби;ма̄м  —  мене;ра̄джан  —  царю;дева-вр̣шт̣ам  —  пролита в формі дощів, що випадають з милості царя Індри;йатга̄  —  як;пайах̣  —  вода;апа-р̣тау  —  коли закінчиться сезон дощів;апі  —  навіть;бгадрам  —  щастя;те  —  тобі;упа̄вартета  —  залишатиметься;ме  —  на мені;вібго  —  Господи.
Дорогий царю, також ти повинен вирівняти всю поверхню земної кулі. Це допоможе мені зберігати в ґрунті воду навіть після того, як закінчиться сезон дощів, що випадають з милості царя Індри. Дощова вода залишатиметься на земній поверхні, тому ґрунт, вологий і родючий, даватиме хороші урожаї.
Пояснення

Цар райських планет, Індра,    —    це повелитель блискавок і дощу. Переважно блискавки б’ють у верхівки гір, щоб розбити їх на шматки. З часом, коли ці уламки розсипаються навколо, поверхня стає поступово придатною для рільництва. Збіжжя найлегше вирощувати на рівних ділянках землі. Отож Земля попрохала Махараджу Прітгу розрівняти земну поверхню, порозбивавши пагорби й гори.

4.18.12
इति प्रियं हितं वाक्यं भुव आदाय भूपति: ।
वत्सं कृत्वा मनुं पाणावदुहत्सकलौषधी: ॥ १२ ॥
іті прійам̇ хітам̇ ва̄кйам̇
бгува а̄да̄йа бгӯпатіх̣
ватсам̇ кр̣тва̄ манум̇ па̄н̣а̄в
адухат сакалаушадгіх̣
Послівний переклад: іті  —  так;прійам  —  приємні;хітам  —  корисні;ва̄кйам  —  слова;бгувах̣  —  Землі;а̄да̄йа  —  взявши до уваги;бгӯ-патіх̣  —  цар;ватсам  —  теля;кр̣тва̄  —  зробивши;манум  —  Сваямбгуву Ману;па̄н̣ау  —  в руки;адухат  —  надоїв;сакала  —  усі;ошадгіх̣  —  трави й зерно.
Вислухавши люб’язну й корисну пропозицію Землі, цар пристав на неї. Він обернув Сваямбгуву Ману в теля і надоїв собі в пригорщу всілякі трави й злаки з Землі в образі корови.
4.18.13
तथापरे च सर्वत्र सारमाददते बुधा: ।
ततोऽन्ये च यथाकामं दुदुहु: पृथुभाविताम् ॥ १३ ॥
татга̄паре ча сарватра
са̄рам а̄дадате будга̄х̣
тато ’нйе ча йатга̄-ка̄мам̇
дудухух̣ пр̣тгу-бга̄віта̄м
Послівний переклад: татга̄  —  так;апаре  —  інші;ча  —  також;сарватра  —  всюди;са̄рам  —  суть;а̄дадате  —  взяв;будга̄х̣  —  мудрі люди;татах̣  —  тоді;анйе  —  інші;ча  —  також;йатга̄-ка̄мам  —  скільки бажали;дудухух̣  —  доїли;пр̣тгу-бга̄віта̄м  —  Землю, що була покірна волі Прітгу Махараджі.
Інші, наділені такою самою мудрістю, як і цар Прітгу, теж взяли від Землі найліпші з дарів. Кожен скористався з цієї можливості і, йдучи за прикладом царя Прітгу, взяв від Землі все, чого бажав.
Пояснення

Землю називають також васундгара̄. Слово васу означає «багатство», а дгара̄ означає «та, хто тримає». Все, що існує на Землі, створено для того, щоб задовольняти потреби людей, і вони можуть добувати з землі це все, вдаючись до відповідних способів. Як проголосила Земля і як визнав та підтримав цар Прітгу, всі земні дари    —    взяті з її надр, чи з її поверхні, чи з атмосфери    —    треба вважати за власність Верховного Бога-Особи й використовувати для Яґ’ї, Господа Вішну. Коли припиняється яґ’я, Земля більше не бажає нічого дарувати: ні овочів, ні дерев, ні фруктів, ні квітів, ні інших сільськогосподарських продуктів, ні мінералів. Як підтверджує «Бгаґавад-ґіта», яґ’ю запроваджено з самого початку творіння. Якщо люди будуть реґулярно виконувати яґ’ю, справедливо розподіляти багатства і обмежувати себе в задоволенні чуттів, у всьому світі запанує мир і процвітання. Як уже зазначено раніше, за епохи Калі в кожному місті й селі треба запровадити виконання простої санкіртана-яґ’ї, влаштовуючи фестивалі, як це робить Міжнародне товариство свідомості Крішни. Розумні люди повинні особистим прикладом заохочувати людей до санкіртана-яґ’ї. Це означає, що вони повинні жити аскетично, утримуючись від незаконного сексу, м’ясоїдства, азартних ігор і дурманних речовин. Якщо розумні люди, які складають у суспільстві клас брахманів, житимуть згідно з цими приписами й засадами, це, поза сумнівом, змінить обличчя світу, який нині перебуває в такому хаосі, і люди матимуть щастя і процвітання.

4.18.14
ऋषयो दुदुहुर्देवीमिन्द्रियेष्वथ सत्तम ।
वत्सं बृहस्पतिं कृत्वा पयश्छन्दोमयं शुचि ॥ १४ ॥
р̣шайо дудухур девім
індрійешв атга саттама
ватсам̇ бр̣хаспатім̇ кр̣тва̄
пайаш́ чгандомайам̇ ш́учі
Послівний переклад: р̣шайах̣  —  великі мудреці;дудухух̣  —  доїли;девім  —  Землю;індрійешу  —  в чуття;атга  —  тоді;саттама  —  Відуро;ватсам  —  теля;бр̣хаспатім  —  мудреця Бріхаспаті;кр̣тва̄  —  зробивши;пайах̣  —  молоко;чгандах̣-майам  —  в формі ведичних гімнів;ш́учі  —  чисте.
Великі мудреці перетворили на теля Бріхаспаті і, зробивши дійницею чуття, надоїли з Землі всі форми ведичного знання, яке очищує слова, розум і слух.
Пояснення

Бріхаспаті    —    це жрець райських планет. Великі мудреці за допомогою Бріхаспаті здобули й логічно осмислили ведичне знання, щоб принести благо всім людям, не лише на цій планеті, але й у всьому всесвіті. Іншими словами, ведичне знання    —    це одна з насущних потреб людського суспільства. Якщо людське суспільство задовольняється, просто добуваючи з землі зерно й інші потрібні для підтримання тіла речі, воно ніколи не знатиме справжнього процвітання. Люди потребують також поживи для розуму й вух, а також для наділеного даром мови язика. Що стосується трансцендентних звуків, то суть усього ведичного знання втілена в маха-мантрі: Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна Крішна, Харе Харе    /    Харе Рама, Харе Рама, Рама Рама, Харе Харе. За Калі-юґи ця ведична маха-мантра, якщо її реґулярно будуть повторювати й слухати згідно з принципом шраванам кіртанам у відданому служінні, очистить усе суспільство і людство здобуде так матеріальне, як і духовне щастя.

4.18.15
कृत्वा वत्सं सुरगणा इन्द्रं सोममदूदुहन् ।
हिरण्मयेन पात्रेण वीर्यमोजो बलं पय: ॥ १५ ॥
кр̣тва̄ ватсам̇ сура-ґан̣а̄
індрам̇ сомам адӯдухан
хіран̣майена па̄трен̣а
вірйам оджо балам̇ пайах̣
Послівний переклад: кр̣тва̄  —  зробивши;ватсам  —  теля;сура-ґан̣а̄х̣  —  півбоги;індрам  —  Індру;сомам  —  нектар;адӯдухан  —  надоїли;хіран̣майена  —  золотим;па̄трен̣а  —  з казаном;вірйам  —  розумову силу;оджах̣  —  силу чуттів;балам  —  фізичну силу;пайах̣  —  молоко.
Громада півбогів зробила телям Індру, царя небес, і надоїла з Землі напій соми, тобто нектар. Завдяки цьому вони здобули велику розумову, чуттєву й фізичну силу.
Пояснення

Слово сомам у цьому вірші означає «нектар». Сома    —    це напій, який роблять на райських планетах, починаючи від Місяця аж до царства півбогів на вищих планетних системах. П’ючи сому, півбоги здобувають більшу розумову силу, а також зміцнюють свої чуття і тіло. Слова хіран̣майена па̄трен̣а в цьому вірші свідчать про те, що сома    —    це не звичайний алкогольний напій. Півбоги ніколи б навіть не доторкнулися до алкоголю. Разом з тим, сома    —    це також і не ліки. Це особливий напій, доступний на райських планетах. Як видно з наступного вірша, сома не має нічого спільного з алкогольними напоями, призначеними для демонічних істот.

4.18.16
दैतेया दानवा वत्सं प्रह्लादमसुरर्षभम् ।
विधायादूदुहन् क्षीरमय:पात्रे सुरासवम् ॥ १६ ॥
даітейа̄ да̄нава̄ ватсам̇
прахла̄дам асураршабгам
відга̄йа̄дӯдухан кшірам
айах̣-па̄тре сура̄савам
Послівний переклад: даітейа̄х̣  —  сини Діті;да̄нава̄х̣  —  демони;ватсам  —  теля;прахла̄дам  —  Прахладу Махараджу;асура  —  демони;р̣шабгам  —  головного;відга̄йа  —  зробили;адӯдухан  —  надоїли;кшірам  —  молоко;айах̣  —  із заліза;па̄тре  —  в посудину;сура̄  —  алкогольний напій;а̄савам  —  продукти бродіння, як оце пиво.
Сини Діті й демони обернули на теля Прахладу Махараджу, що народився в родині асурів, і добули всілякі алкогольні напої, зібравши їх у залізну посудину.
Пояснення

Якщо півбоги п’ють сома-расу, то демони вживають всілякі горілчані вироби, вино й пиво. Демони, нащадки Діті, дуже люблять вино й пиво. У сучасному суспільстві люди демонічної натури теж не можуть жити без алкоголю. Варто звернути увагу на те, що в цьому вірші згадано про Прахладу Махараджу. Прахлада Махараджа народився в родині демонів, як син Хіран’якашіпу, і тільки з його ласки демони, як колись, так і нині, мають змогу пити вино й пиво. Треба відзначити, що у вірші сказано, що посудина була залізною (айах̣). Сому, нектар, набрали в золотий дзбан, проте алкогольні напої набрали в залізний посуд. Алкогольні напої набрали в залізний посуд, тому що вони належать до напоїв низького сорту, а сома-расу набрали в золотий дзбан, тому що це напій вищих істот.

4.18.17
गन्धर्वाप्सरसोऽधुक्षन् पात्रे पद्ममये पय: ।
वत्सं विश्वावसुं कृत्वा गान्धर्वं मधु सौभगम् ॥ १७ ॥
ґандгарва̄псарасо ’дгукшан
па̄тре падмамайе пайах̣
ватсам̇ віш́ва̄васум̇ кр̣тва̄
ґа̄ндгарвам̇ мадгу саубгаґам
Послівний переклад: ґандгарва  —  жителі планети ґандгарвів;апсарасах̣  —  жителі планет апсар;адгукшан  —  видоїли;па̄тре  —  в дійницю;падма-майе  —  зроблену з лотоса;пайах̣  —  молоко;ватсам  —  теля;віш́ва̄васум  —  на ім’я Вішвавасу;кр̣тва̄  —  зробивши;ґа̄ндгарвам  —  пісні;мадгу  —  солодкі;саубгаґам  —  вроду.
Жителі Ґандгарвалоки й Апсаралоки зробили телям Вішвавасу і надоїли молоко в дійницю з лотосової квітки. Це молоко прибрало форми солодкої музики та пісень і вроди.
4.18.18
वत्सेन पितरोऽर्यम्णा कव्यं क्षीरमधुक्षत ।
आमपात्रे महाभागा: श्रद्धया श्राद्धदेवता: ॥ १८ ॥
ватсена пітаро ’рйамн̣а̄
кавйам̇ кшірам адгукшата
а̄ма-па̄тре маха̄-бга̄ґа̄х̣
ш́раддгайа̄ ш́ра̄ддга-девата̄х̣
Послівний переклад: ватсена  —  телям;пітарах̣  —  жителі Пітрілоки;арйамн̣а̄  —  богом Пітрілоки, Ар’ямою;кавйам  —  підношення їді предкам;кшірам  —  молоко;адгукшата  —  добули;а̄ма-па̄тре  —  в невипалений глиняний горщок;маха̄-бга̄ґа̄х̣  —  наділені щасливою долею;ш́раддгайа̄  —  з великою вірою;ш́ра̄ддга-девата̄х̣  —  панівні божества церемонії шраддги, якою вшановують покіний родичів.
Щасливі жителі Пітрілоки, божества поминальних церемоній, зробили телям Ар’яму. З великою вірою вони надоїли в невипалений глиняний горщик кав’ю, підношення предкам.
Пояснення

У «Бгаґавад-ґіті» (9.25) сказано: пітР̣̄н йа̄нті пітр̣-врата̄х̣. Людей, які турбуються добробутом роду, називають на санскриті пітр̣-врата̄х̣. У всесвіті існує планета, за назвою Пітрілока, панівне божество якої звуть Ар’ямою. Він належить до певного розряду півбогів, і, задовольнивши його, можна допомогти родичам, які стали привидами, отримати грубе тіло. Затяті грішники, прив’язані до своєї сім’ї, дому, села чи країни, після смерті не отримують фізичного тіла, зробленого з грубих матеріальних елементів, а залишаються в тонкому тілі, складеному з розуму, его та інтелекту. Істот, які живуть у таких тонких тілах, називають привидами чи духами. Бути привидом    —    це велике страждання, тому що привид має інтелект, розум та его і хоче насолоджуватися матеріальним життям, але, не маючи грубого тіла і не маючи змоги задовольнити свої матеріальні бажання, він може тільки шкодити іншим. На родичах, і передусім на синові покійної людини, лежить обов’язок підносити жертви півбогу Ар’ямі чи Господу Вішну, щоб допомогти своїм предкам. В Індії з незапам’ятних часів син покійного йде в Ґаю і там, у храмі Вішну, складає жертви на благо свого батько, що став привидом. Привидом стають не всі батьки, але син повинен складати жертву до лотосових стіп Господа Вішну, пінду, щоб у випадку, якщо хтось із його родичів став привидом, цей родич міг отримати грубе тіло. Однак тому, хто має звичай харчуватися прасадом Господа Вішну, не загрожує небезпека стати привидом чи народитися в формах, нижчих від людської. У ведичному суспільстві заведено проводити обряд шраддги, під час якого з вірою й відданістю роблять підношення їжі. Коли людина з вірою й відданістю підносить дари лотосовим стопам Господа Вішну чи Його представнику на Пітрілоці, Ар’ямі, її предки отримають матеріальні тіла і зможуть насолоджуватися матеріальними втіхами, які вони заслужили. Іншими словами, вони рятуються від існування в формі привидів.

4.18.19
प्रकल्प्य वत्सं कपिलं सिद्धा: सङ्कल्पनामयीम् ।
सिद्धिं नभसि विद्यां च ये च विद्याधरादय: ॥ १९ ॥
пракалпйа ватсам̇ капілам̇
сіддга̄х̣ сан̇калпана̄майім
сіддгім̇ набгасі відйа̄м̇ ча
йе ча відйа̄дгара̄дайах̣
Послівний переклад: пракалпйа  —  призначивши;ватсам  —  теля;капілам  —  великого мудреця Капілу;сіддга̄х̣  —  жителі Сіддгалоки;сан̇калпана̄-майім  —  породжену силою волі;сіддгім  —  йоґічну досконалість;набгасі  —  в небі;відйа̄м  —  знання;ча  —  також;йе  —  ті, хто;ча  —  також;відйа̄дгара-а̄дайах̣  —  жителі Від’ядгара-локи та інші.
Потім жителі Сіддгалоки та Від’ядгаралоки обернули на теля великого мудреця Капілу, а дійницею зробили все небо, і надоїли з Землі містичні сили йоґи, починаючи з аніми. Таким чином жителі Від’ядгара-локи здобули вміння літати в небі.
Пояснення

Жителі Сіддгалоки й Від’ядгаралоки від природи посідають містичні сили, за допомогою яких вони можуть не лише літати в космічному просторі без засобів пересування, але й переміщатися з планети на планету, просто побажавши цього. Як риба здатна плавати в воді, так жителі Від’ядгаралоки здатні плавати в повітряному океані. Що стосується жителів Сіддгалоки, то вони володіють усіма містичними силами. На цій планеті йоґи практикують містичну йоґу, що складається з восьми ступенів: яма, ніяма, асана, пранаяма, прат’яхара, дгарана, дг’яна і самадгі. Реґулярно й послідовно практикуючи ці методи йоґи, вони здобувають різних форм містичної досконалості: вони можуть ставати меншим за найменше, важчим за найважче і т. д. Вони здатні навіть створювати планети, добувати будь-яку річ з будь-якої частини всесвіту й підкорювати своїй волі кого-завгодно. Всі жителі Сіддгалоки від природи володіють цими містичними силами йоґи. На цій планеті, якби ми побачили людину, яка летить у небі, не користуючись жодними засобами пересування, ми були б вражені, але для жителів Від’ядгаралоки це така сама звичайна річ, як політ птаха. А на Сіддгалоці всі жителі    —    великі йоґи, що досконало володіють містичними силами.

Варто звернути увагу на те, що в цьому вірші згадано ім’я Капіли Муні. Капіла Муні    —    це засновник філософської системи санкг’ї, а Його батько, Кардама Муні, був великим йоґом та містиком. Кардама Муні навіть створив велетенський повітряний корабель, який мав розміри невеличкого міста і ніс у собі сади, палаци, численних слуг і служниць. В оточенні цих багатств мати Капіладеви, Девахуті, і Його батько, Кардама Муні, облетіли весь всесвіт і побували на багатьох планетах.

4.18.20
अन्ये च मायिनो मायामन्तर्धानाद्भुतात्मनाम् ।
मयं प्रकल्प्य वत्सं ते दुदुहुर्धारणामयीम् ॥ २० ॥
анйе ча ма̄йіно ма̄йа̄м
антардга̄на̄дбгута̄тмана̄м
майам̇ пракалпйа ватсам̇ те
дудухур дга̄ран̣а̄майім
Послівний переклад: анйе  —  інші;ча  —  також;ма̄йінах̣  —  чарівники;ма̄йа̄м  —  містичні сили;антардга̄на  —  зникнення;адбгута  —  чудесне;а̄тмана̄м  —  тіла;майам  —  демона Майу;пракалпйа  —  зробивши;ватсам  —  теля;те  —  вони;дудухух̣  —  видоїли;дга̄ран̣а̄майім  —  на власне бажання.
Жителі планет, відомих як Кімпурушалока, зробили телям демона Майу і надоїли містичну здатність умить зникати на очах в інших людей і з’являтися знову в іншій подобі.
Пояснення

Відомо, що жителі Кімпуруша-локи здатні робити всілякі чудеса. Іншими словами, вони здатні демонструвати найдивовижніші речі, які навіть важко собі уявити, і робити все, що їм спаде на думку. Їхні здібності    —    це різновид містичних сил, що називається ішіта. Загалом демони оволодівають цими містичними силами, практикуючи йоґу. У Дашама-скандзі, Десяті пісні «Шрімад-Бгаґаватам», наведено яскравий опис того, як демони з’являлися перед Крішною в різних дивовижних формах. Напрклад, Бакасура постав перед Крішною та Його друзями-пастушками в подобі велетенської чаплі. Коли Господь Крішна був на цій планеті, Йому доводилося воювати з багатьма демонами, які демонстрували дивовижні містичні сили, властиві жителям Кімпуруша-локи. Жителі Кімпуруша-локи володіють такими силами від природи, але їх також можна розвинути за допомогою практики йоґи.

4.18.21
यक्षरक्षांसि भूतानि पिशाचा: पिशिताशना: ।
भूतेशवत्सा दुदुहु: कपाले क्षतजासवम् ॥ २१ ॥
йакша-ракша̄м̇сі бгӯта̄ні
піш́а̄ча̄х̣ піш́іта̄ш́ана̄х̣
бгӯтеш́а-ватса̄ дудухух̣
капа̄ле кшатаджа̄савам
Послівний переклад: йакша  —  якші (нащадки Кувери);ракша̄м̇сі  —  ракшаси (м’ясоїди);бгӯта̄ні  —  духи;піш́а̄ча̄х̣  —  відьми;піш́іта-аш́ана̄х̣  —  звиклі їсти м’ясо;бгӯтеш́а  —  Господь Шіва, втілений як Рудра;ватса̄х̣  —  чиє теля;дудухух̣  —  надоїли;капа̄ле  —  в горщик із черепа;кшата-джа  —  кров;а̄савам  —  хмільний напій.
Тоді якші, ракшаси, привиди й відьми, звиклі їсти м’ясо, обернули Господа Шіву у втіленні Рудри [Бгутанатгу] на теля й надоїли в посудину з черепа напої, зроблені з крові.
Пояснення

Деякі живі істоти в формі людей живуть у найжахливіших умовах і харчуються найвідразливішою їжею. Вони звикли їсти м’ясо і пити кров, яка перебродила (згадану в цьому вірші як кшатаджа̄савам). Цих деґрадованих істот, що називаються якшами, ракшасами, бгутами й пішачами, очолюють ватажки, які перебувають в ґуні невігластва. Їх усіх віддано під владу Рудри. Рудра    —    це втілення Господа Шіви, що відповідає за якість невігластва в матеріальній природі. Одне з імен Господа Шіви    —    це Бгутанатга, що означає «владика духів». Рудра з’явився на світ з-поміж очей Брахми, коли Брахма сильно розгнівався на чотирьох Кумар.

4.18.22
तथाहयो दन्दशूका: सर्पा नागाश्च तक्षकम् ।
विधाय वत्सं दुदुहुर्बिलपात्रे विषं पय: ॥ २२ ॥
татга̄хайо дандаш́ӯка̄х̣
сарпа̄ на̄ґа̄ш́ ча такшакам
відга̄йа ватсам̇ дудухур
біла-па̄тре вішам̇ пайах̣
Послівний переклад: татга̄  —  так само;ахайах̣  —  змії без клобуків;дандаш́ӯка̄х̣  —  скорпіони;сарпа̄х̣  —  кобри;на̄ґа̄х̣  —  великі змії;ча  —  і;такшакам  —  Такшаку, ватажка змій;відга̄йа  —  зробивши;ватсам  —  теля;дудухух̣  —  надоїли;біла-па̄тре  —  в посудину в формі зміїних нор;вішам  —  отруту;пайах̣  —  як молоко.
Потім кобри та змії без клобуків, великі змії, скорпіони та інші отруйні тварини надоїли з Землі отруту, використавши для дійниці зміїні нори, а телям зробивши Такшаку.
Пояснення

Матеріальний світ заповнюють найрізноманітніші живі істоти, і згадані в цьому вірші плазуни та скорпіони з волі Верховного Бога-Особи також отримують все потрібне для підтримання життя. Суть полягає в тому, що кожен отримує свою їжу від Землі. Відповідно до того, в які матеріальні якості істота занурюється, такий характер вона розвиває. Пайах̣-па̄нам̇ бгуджан̇ґа̄на̄м    —    якщо годувати змію молоком, в неї тільки більше стане отрути. Однак якщо годувати молоком мудреця або святого, така обдарована людина буде розвивати тонші тканини мозку, за допомогою яких вона буде пізнавати вищі сфери духовного життя. Отже Господь постачає їжу всім, але залежно від того, з якими якостями матеріальної природи істота спілкується, таку вдачу вона розвиває.

4.18.23-24
पशवो यवसं क्षीरं वत्सं कृत्वा च गोवृषम् ।
अरण्यपात्रे चाधुक्षन्मृगेन्द्रेण च दंष्ट्रिण: ॥ २३ ॥
क्रव्यादा: प्राणिन: क्रव्यं दुदुहु: स्वे कलेवरे ।
सुपर्णवत्सा विहगाश्चरं चाचरमेव च ॥ २४ ॥
паш́аво йавасам̇ кшірам̇
ватсам̇ кр̣тва̄ ча ґо-вр̣шам
аран̣йа-па̄тре ча̄дгукшан
мр̣ґендрен̣а ча дам̇шт̣рін̣ах̣
Послівний переклад: паш́авах̣  —  худоба;йавасам  —  зелену траву;кшірам  —  молоко;ватсам  —  теля;кр̣тва̄  —  зробивши;ча  —  також;ґо-вр̣шам  —  бика, що возить Господа Шіву;аран̣йа-па̄тре  —  в дійницю в формі лісу;ча  —  також;адгукшан  —  надоїли;мр̣ґа-індрен̣а  —  левом;ча  —  і;дам̇шт̣рін̣ах̣  —  ікласті звірі;кравйа-ада̄х̣  —  тварини, які їдять сире м’ясо;пра̄н̣інах̣  —  живі істоти;кравйам  —  м’ясо;дудухух̣  —  надоїли;све  —  своє;калеваре  —  в тіло як у дійницю;супарн̣а  —  Ґаруда;ватса̄х̣  —  чиє теля;віхаґа̄х̣  —  птахи;чарам  —  рухомі живі істоти;ча  —  також;ачарам  —  нерухомі живі істоти;ева  —  певно;ча  —  також.
Чотириногі тварини, як оце корови, своїм телям зробили бика, який возить Господа Шіву, а дійницею    —    ліс, і надоїли свіжу зелену траву, якою вони харчуються. Хижаки, як оце тигри, зробили своїм телям лева і отримали своє молоко в формі плоті. Птахи зробили своїм телям Ґаруду і надоїли з Землі молоко в образі рухомих істоти    —    комах, і нерухомих    —    злаків та інших рослин.
Пояснення

Серед нащадків Ґаруди, крилатого носія Господа Вішну, є багато м’ясоїддних птахів. Є навіть вид птахів, які люблять їсти мавп. Орли люблять поїдати кіз, а також, звичайно, є багато птахів, які харчуються лише фруктами і ягодами. Тому в цьому вірші згадано чарам, тобто рухомих істот, і ачарам,нерухомих істот, тобто трави, фрукти й овочі.

4.18.25
वटवत्सा वनस्पतय: पृथग्रसमयं पय: ।
गिरयो हिमवद्वत्सा नानाधातून् स्वसानुषु ॥ २५ ॥
ват̣а-ватса̄ ванаспатайах̣
пр̣тгаґ расамайам̇ пайах̣
ґірайо хімавад-ватса̄
на̄на̄-дга̄тӯн сва-са̄нушу
Послівний переклад: ват̣а-ватса̄х̣  —  зробивши телям баньян;ванах̣-патайах̣  —  дерева;пр̣тгак  —  різних;раса-майам  —  в формі соків;пайах̣  —  молоко;ґірайах̣  —  гори;хімават-ватса̄х̣  —  зробивши телям Гімалаї;на̄на̄  —  різні;дга̄тӯн  —  мінерали;сва  —  свої;са̄нушу  —  на вершини.
Дерева зробили телям баньян і отримали молоко в формі різних смачних соків. А гори, обернувши на теля Гімалаї, надоїли всілякі мінерали в дійницю з гірських вершин.
4.18.26
सर्वे स्वमुख्यवत्सेन स्वे स्वे पात्रे पृथक् पय: ।
सर्वकामदुघां पृथ्वीं दुदुहु: पृथुभाविताम् ॥ २६ ॥
сарве сва-мукгйа-ватсена
све све па̄тре пр̣тгак пайах̣
сарва-ка̄ма-дуґга̄м̇ пр̣тгвім̇
дудухух̣ пр̣тгу-бга̄віта̄м
Послівний переклад: сарве  —  всіма;сва-мукгйа  —  своїми чільниками;ватсена  —  як телям;све све  —  у свої;па̄тре  —  дійниці;пр̣тгак  —  різне;пайах̣  —  молоко;сарва-ка̄ма  —  все, що бажали;дуґга̄м  —  постачаючи як молоко;пр̣тгвім  —  Землю;дудухух̣  —  доїли;пр̣тгу-бга̄віта̄м  — яку підкорив цар Прітгу.
Земля всіх забезпечила їхньою властивою їжею. За часів царя Прітгу Земля повністю корилися його владі. Таким чином усі жителі Землі отримували свою їжу, створюючи відповідних телят і збираючи своє молоко в певні дійниці.
Пояснення

Це доводить, що Господь постачає їжею всі живі істоти. Веди підтверджують: еко бахӯна̄м̇ йо відадга̄ті ка̄ма̄н. Господь один, але за допомогою Землі Він задовольняє потреби всіх живих істот. На різних планетах живуть різні живі істоти, і всі вони отримують від своїх планет свою їжу в тій чи іншій формі. На підставі цих описів, чи можна вважати, що на Місяці немає живих істот? Навіть поверхня Місяця складається з землі, містячи в собі всі п’ять елементів. Кожна планета породжує свою їжу, відповідно до потреб її жителів. Згідно з ведичними шастрами, не слід вважати, що Місяць не забезпечує їжею своїх жителів чи що на ньому немає живих істот.

4.18.27
एवं पृथ्वादय: पृथ्वीमन्नादा: स्वन्नमात्मन: ।
दोहवत्सादिभेदेन क्षीरभेदं कुरूद्वह ॥ २७ ॥
евам̇ пр̣тгв-а̄дайах̣ пр̣тгвім
анна̄да̄х̣ сваннам а̄тманах̣
доха-ватса̄ді-бгедена
кшӣра-бгедам̇ курӯдваха
Послівний переклад: евам  —  так;пр̣тгу-а̄дайах̣  —  цар Прітгу та інші;пр̣тгвім  —  Землю;анна-ада̄х̣  —  всі живі істоти, що бажали їжі;су-аннам  —  їжу, яку вони бажали;а̄тманах̣  —  для виживання;доха  —  для доїння;ватса-а̄ді  —  телятами, дійницями і доярами;бгедена  —  різними;кшіра  —  молоко;бгедам  —  різне;куру-удваха  —  о чільник Куру.
Дорогий Відуро, старійшина Куру, так цар Прітгу та всі інші істоти, які потребують їжі, створили різних телят і надоїли своє молоко. У формі цього молока всі вони отримали свою їжу.
4.18.28
ततो महीपति: प्रीत: सर्वकामदुघां पृथु: ।
दुहितृत्वे चकारेमां प्रेम्णा दुहितृवत्सल: ॥ २८ ॥
тато махіпатіх̣ прітах̣
сарва-ка̄ма-дуґга̄м̇ пр̣тгух̣
духітр̣тве чака̄рема̄м̇
премн̣а̄ духітр̣-ватсалах̣
Послівний переклад: татах̣  —  тоді;махі-патіх̣  —  цар;прітах̣  —  задоволений;сарва-ка̄ма  —  все, чого бажали;дуґга̄м  —  даючи як молоко;пр̣тгух̣  —  цар Прітгу;духітр̣тве  —  ставлячись як до дочки;чака̄ра  —  зробив;іма̄м  —  земній планеті;премн̣а̄  —  з любові;духітр̣-ватсалах̣  —  що любить свою дочку.
Після того всього цар Прітгу залишився дуже задоволений Землею, тому що вона забезпечила всіх живих істот достатньою кількістю їжі. Він відчув таку любов до Землі, ніби вона була його рідна дочка.
4.18.29
चूर्णयन् स्वधनुष्कोट्या गिरिकूटानि राजराट् ।
भूमण्डलमिदं वैन्य: प्रायश्चक्रे समं विभु: ॥ २९ ॥
чӯрн̣айан сва-дгануш-кот̣йа̄
ґірі-кӯт̣а̄ні ра̄джа-ра̄т̣
бгӯ-ман̣д̣алам ідам̇ ваінйах̣
пра̄йаш́ чакре самам̇ вібгух̣
Послівний переклад: чӯрн̣айан  —  розбиваючи на шматки;сва  —  свого;дганух̣-кот̣йа̄  —  могутністю луку;ґірі  —  гір;кӯт̣а̄ні  —  верхівки;ра̄джа-ра̄т̣  —  імператор;бгӯ-ман̣д̣алам  —  всю землю;ідам  —  цей;ваінйах̣  —  син Вени;пра̄йах̣  —  майже;чакре  —  зробив;самам  —  рівну;вібгух̣  —  могутній.
Потім цар усіх царів, Махараджа Прітгу, розбиваючи своїм могутнім луком гірські вершини, розрівняв усю поверхню земної кулі, що з його милості стала майже зовсім гладкою.
Пояснення

Загалом гори й скелі розсипаються під ударами блискавок, і це звичайно робить Індра, цар райських планет. Але цар Прітгу, втілення Верховного Бога-Особи, не чекав, поки цар Індра порозбиває гори і скелі, а зробив це сам за допомогою свого могутнього луку.

4.18.30
अथास्मिन् भगवान् वैन्य: प्रजानां वृत्तिद: पिता ।
निवासान् कल्पयां चक्रे तत्र तत्र यथार्हत: ॥ ३० ॥
атга̄смін бгаґава̄н ваінйах̣
праджа̄на̄м̇ вр̣ттідах̣ піта̄
ніва̄са̄н калпайа̄м̇ чакре
татра татра йатга̄рхатах̣
Послівний переклад: атга  —  так;асмін  —  на цій земній планеті;бгаґава̄н  —  Бог-Особа;ваінйах̣  —  син Вени;праджа̄на̄м  —  підданих;вр̣ттідах̣  —  що забезпечує роботою;піта̄  —  батько;ніва̄са̄н  —  оселі;калпайа̄м  —  відповідні;чакре  —  створив;татра татра  —  тут і там;йатга̄  —  як;архатах̣  —  годилося.
Цар Прітгу був наче рідний батько для всіх підданих своєї держави. Всі бачили, що він усіх забезпечує засобами до існування і відповідною роботою, яка давала змогу заробити на життя. Розрівнявши поверхню земної кулі, він виділив на ній ділянки для осель, відповідно до бажань і потреб кожної людини.
4.18.31
ग्रामान् पुर: पत्तनानि दुर्गाणि विविधानि च ।
घोषान् व्रजान् सशिबिरानाकरान् खेटखर्वटान् ॥ ३१ ॥
ґра̄ма̄н пурах̣ паттана̄ні
дурґа̄н̣і вівідга̄ні ча
ґгоша̄н враджа̄н са-ш́ібіра̄н
а̄кара̄н кгет̣а-кгарват̣а̄н
Послівний переклад: ґра̄ма̄н  —  села;пурах̣  —  міста;паттана̄ні  —  селища;дурґа̄н̣і  —  фортеці;вівідга̄ні  —  різні;ча  —  також;ґгоша̄н  —  селища для пастухів;враджа̄н  —  обори для худоби;са-ш́ібіра̄н  —  з наметами;а̄кара̄н  —  копальні;кгет̣а  —  сільськогосподарські міста;кгарват̣а̄н  —  гірські селища.
Так цар збудував численні села, міста, селища, фортеці, житла для пастухів, обори для худоби, табори для царських наметів, копальні, міста рільників та гірські селища.
4.18.32
प्राक्पृथोरिह नैवैषा पुरग्रामादिकल्पना ।
यथासुखं वसन्ति स्म तत्र तत्राकुतोभया: ॥ ३२ ॥
пра̄к пр̣тгор іха наіваіша̄
пура-ґра̄ма̄ді-калпана̄
йатга̄-сукгам̇ васанті сма
татра татра̄кутобгайа̄х̣
Послівний переклад: пра̄к  —  раніше;пр̣тгох̣  —  царя Прітгу;іха  —  на цій планеті;на  —  ніколи;ева  —  певно;еша̄  —  це;пура  —  міст;ґра̄ма-а̄ді  —  сіл;калпана̄  —  планування;йатга̄  —  як;сукгам  —  зручно;васанті сма  —  жили;татра татра  —  тут і там;акутах̣-бгайа̄х̣  —  не маючи страху.
До царювання Махараджі Прітгу ніхто не планував розбудову міст, сіл і пасовищ тощо. До того всі селища були розкидані без ніякого порядку, і кожен будував свою оселю так, як йому хотілося. Однак з часів царя Прітгу міста і села стали розбудовувати згідно з попердніми планами.
Пояснення

З цього вірша можна зрозуміти, що планування міст і сіл    —    це не щось нове, а те, що ввійшло в практику ще за часів царя Прітгу. В Індії можна побачити, що старовинні міста дуже ретельно сплановані. У «Шрімад-Бгаґаватам» наведено багато описів таких старовинних міст. П’ять тисяч років тому столицю Господа Крішни, Двараку, будували зігдно з добре продуманим планом, і так само була спланована розбудова інших міст, як оце Матгура чи Хастінапура (нині Нью Делі). Отже, планування міст не є сучасним досягненням, розбудову міст здійснювали згідно з певним планом ще за сивої давнини.