ГЛАВА ЧОТИРНАДЦЯТА: Історія царя Вени

4.14.1
मैत्रेय उवाच
भृग्वादयस्ते मुनयो लोकानां क्षेमदर्शिन: ।
गोप्तर्यसति वै नृणां पश्यन्त: पशुसाम्यताम् ॥ १ ॥
маітрейа ува̄ча
бгр̣ґв-а̄дайас те мунайо
лока̄на̄м̇ кшема-дарш́інах̣
ґоптарй асаті ваі нР̣̄н̣а̄м̇
паш́йантах̣ паш́у-са̄мйата̄м
Послівний переклад: маітрейах̣ ува̄ча  —  великий мудрець Майтрея вів далі;бгр̣ґу-а̄дайах̣  —  на чолі з Бгріґу;те  —  всі вони;мунайах̣  —  великі мудреці;лока̄на̄м  —  людей;кшема-дарш́інах̣  —  що завжди дбали про добробут;ґоптарі  —  коли цар;асаті  —  коли був відсутній;ваі  —  певно;нР̣̄н̣а̄м  —  всіх підданих;паш́йантах̣  —  зрозуміли;паш́у-са̄мйата̄м  —  існування на рівні тварин.
Великий мудрець вів далі: Звитяжний Відуро, великі мудреці на чолі з Бгріґу, завжди дбали про добробут всіх людей. Коли вони побачили, що без царя Анґи захищати інтереси людей більше нікому, вони прийшли до висновку, що без правителя народ розпуститься і перестане дотримуватися будь-яких законів.
Пояснення

Треба звернути увагу на вжите в цьому вірші слово кшема-дарш́інах̣, яке стосується тих, хто завжди дбають про добробут всіх людей. Великі мудреці на чолі з Бгріґу завжди думають про те, як допомогти всім людям всесвіту піднятися на духовний рівень. Вони вчать царів кожної планети завжди пам’ятати про цю найвищу мету життя, коли вони керують людьми. Великі мудреці давали керівнику держави, чи царю, поради, а він правив народом згідно з їхніми настановами. Коли цар Анґа зник, виконувати настанови мудреців було нікому. Через це піддані перестали звертати увагу на закони і настільки опустилися, що стали подібними до тварин. Як сказано в «Бгаґавад-ґіті» (4.13), людське суспільство повинно бути розділеним на чотири класи, що відповідають якостям і діяльності людей. В кожному суспільстві мусить бути інтелектуальний клас, адміністративний клас, торговий та сільськогосподарський клас і робітничий клас. За сучасного демократичного ладу все поставлено догори ногами і тепер, всупереч усякій логіці, на адміністративні посади голосуванням вибирають шудр, або робітників. Нічого не знаючи про найвищу мету життя й керуючись власними забаганками, вони запроваджують закони, які не допомагають людям виконати своє життєве призначення, і внаслідок цього ніхто не відчуває щастя.

4.14.2
वीरमातरमाहूय सुनीथां ब्रह्मवादिन: ।
प्रकृत्यसम्मतं वेनमभ्यषिञ्चन् पतिं भुव: ॥ २ ॥
віра-ма̄тарам а̄хӯйа
сунітга̄м̇ брахма-ва̄дінах̣
пракр̣тй-асамматам̇ венам
абгйашін̃чан патім̇ бгувах̣
Послівний переклад: віра  —  Вени;ма̄тарам  —  матір;а̄хӯйа  —  покликавши;сунітга̄м  —  на ім’я Сунітга;брахма-ва̄дінах̣  —  великі мудреці, обізнані з Ведами;пракр̣ті  —  міністрами;асамматам  —  не схвалене;венам  —  Вену;абгйашін̃чан  —  посадили на трон;патім  —  повелителя;бгувах̣  —  світу.
Тоді великі мудреці, покликавши Сунітгу, з її дозволу посадили Вену на трон імператора всього світу. Однак усі міністри заперечували проти цього.
4.14.3
श्रुत्वा नृपासनगतं वेनमत्युग्रशासनम् ।
निलिल्युर्दस्यव: सद्य: सर्पत्रस्ता इवाखव: ॥ ३ ॥
ш́рутва̄ нр̣па̄сана-ґатам̇
венам атйуґра-ш́а̄санам
нілілйур дасйавах̣ садйах̣
сарпа-траста̄ іва̄кгавах̣
Послівний переклад: ш́рутва̄  —  почувши;нр̣па  —  царя;а̄сана-ґатам  —  сходження на трон;венам  —  Вена;аті  —  дуже;уґра  —  жорстокий;ш́а̄санам  —  каратель;нілілйух̣  —  поховалися;дасйавах̣  —  всі злодії;садйах̣  —  відразу ж;сарпа  —  змій;траста̄х̣  —  злякані;іва  —  як;а̄кгавах̣  —  щурі.
Всім було відомо про суворість і жорстокість Вени, тому, почувши, що він зійшов на царський трон, всі злодії і шахраї в країні злякалися й поховалися, як щурі, які ховаються від змії.
Пояснення

Коли уряд слабкий, шахраї та злодії процвітають. Натомість, коли уряд сильний, всі злодії та шахраї зникають чи ховаються. Звичайно, Вена не був хороший цар, але всі знали про його жорстокість і суворість. Отож, країна принаймні звільнилася від злодіїв та шахраїв.

4.14.4
स आरूढनृपस्थान उन्नद्धोऽष्टविभूतिभि: ।
अवमेने महाभागान् स्तब्ध: सम्भावित: स्वत: ॥ ४ ॥
са а̄рӯд̣га-нр̣па-стга̄на
уннаддго ’шт̣а-вібгӯтібгіх̣
авамене маха̄-бга̄ґа̄н
стабдгах̣ самбга̄вітах̣ сватах̣
Послівний переклад: сах̣  —  цар Вена;а̄рӯд̣га  —  зійшов;нр̣па-стга̄нах̣  —  царський трон;уннаддгах̣  —  бундючний;ашт̣а  —  вісьмома;вібгӯтібгіх̣  —  багатствами;авамене  —  почав ображати;маха̄-бга̄ґа̄н  —  великих особистостей;стабдгах̣  —  нерозважливий;самбга̄вітах̣  —  вважаючи себе за великого;сватах̣  —  сам.
Зійшовши на трон, цар Вена став всесильним володарем восьми багатств і став чванитися цим. У своїй бундючності він вважав себе за найбільшого з людей і тому почав ображати великих особистостей.
Пояснення

В цьому вірші заслуговують окремої уваги слова ашт̣а-вібгӯтібгіх̣, «вісьмома багатствами». Цар повинен посідати вісім багатств. Царі здобували ці вісім багатств практикою містичної йоґи, і їх називали раджарші    —    царями, що разом з тим були великими мудрецями. Завдяки практиці містичної йоґи раджарші могли робитися меншими за найменше й більшими за набільше, чи виконувати будь-які свої бажання. Раджарші був спроможний створити ціле царство, підкорити собі всіх людей і правити ними. Це деякі з багатств царя. Цар Вена не практикував йоґи, але все одно чванився своїм царським становищем. Через свою нерозважливість він став надуживати своєю владою і ображати великих особистостей.

4.14.5
एवं मदान्ध उत्सिक्तो निरङ्कुश इव द्विप: ।
पर्यटन् रथमास्थाय कम्पयन्निव रोदसी ॥ ५ ॥
евам̇ мада̄ндга утсікто
ніран̇куш́а іва двіпах̣
парйат̣ан ратгам а̄стга̄йа
кампайанн іва родасі
Послівний переклад: евам  —  так;мада-андгах̣  —  засліплений владою;утсіктах̣  —  пихатий;ніран̇куш́ах̣  —  некерований;іва  —  як;двіпах̣  —  слон;парйат̣ан  —  мандруючи;ратгам  —  на колісницю;а̄стга̄йа  —  зійшовши;кампайан  —  струшуючи;іва  —  справді;родасі  —  небо і землю.
Засліплений своїм багатством, цар Вена сідав на колісницю і, як некерований слон, мандрував своїм царством, струшуючи небо і землю.
4.14.6
न यष्टव्यं न दातव्यं न होतव्यं द्विजा: क्‍वचित् ।
इति न्यवारयद्धर्मं भेरीघोषेण सर्वश: ॥ ६ ॥
на йашт̣авйам̇ на да̄тавйам̇
на хотавйам̇ двіджа̄х̣ квачіт
іті нйава̄райад дгармам̇
бгері-ґгошен̣а сарваш́ах̣
Послівний переклад: на  —  не;йашт̣авйам  —  можна виконувати жертвопринесення;на  —  не;да̄тавйам  —  можна давати пожертви;на  —  не;хотавйам  —  можна офірувати очищене масло;двіджа̄х̣  —  о двічінароджений;квачіт  —  хоч коли;іті  —  так;нйава̄райат  —  він припинив;дгармам  —  виконання релігійних засад;бгері  —  литавр;ґгошен̣а  —  звуком;сарваш́ах̣  —  всюди.
Він заборонив усім двічінародженим [брахманам] виконувати будь-які жертвопринесення, роздавати милостиню чи узливати очищене масло. Скрізь б’ючи у литаври, він зупинив виконання будь-яких релігійних ритуалів.
Пояснення

Сучасні атеїстичні уряди по всьому світі роблять те саме, що за сивої давнини зробив цар Вена. Становище в світі дійшло до того, що ці уряди можуть будь-якої миті випустити постанову, яка заборонить усі релігійні ритуали. Врешті-решт людство опуститься до того, що праведні люди не зможуть жити на цій планеті. Тому наділена здоровим глуздом людина повинна дуже серйозно практикувати свідомість Крішни, щоб повернутися додому, до Бога й більше не терпіти страждань, які переповнюють матеріальний всесвіт.

4.14.7
वेनस्यावेक्ष्य मुनयो दुर्वृत्तस्य विचेष्टितम् ।
विमृश्य लोकव्यसनं कृपयोचु: स्म सत्रिण: ॥ ७ ॥
венасйа̄векшйа мунайо
дурвр̣ттасйа вічешт̣ітам
вімр̣ш́йа лока-вйасанам̇
кр̣пайочух̣ сма сатрін̣ах̣
Послівний переклад: венасйа  —  царя Вени;а̄векшйа  —  побачивши;мунайах̣  —  всі великі мудреці;дурвр̣ттасйа  —  великого негідника;вічешт̣ітам  —  діяння;вімр̣ш́йа  —  поміркувавши;лока-вйасанам  —  загрозу для всіх людей;кр̣пайа̄  —  з милосердя;ӯчух̣  —  сказали;сма  —  в минулому;сатрін̣ах̣  —  виконавці жертвопринесень.
Тому всі великі мудреці зібралися докупи і, розглянувши жорстокі й лихі дії Вени, прийшли до висновку, що над людством нависла страшна загроза великого нещастя. Самі вони завжди виконували жертвопринесення, тому, зі співчуття до людей, вони стали обговорювати становище, яке склалося.
Пояснення

Перед тим, як коронувати царя Вену, великі мудреці дуже турбувалися про добробут суспільства. Коли вони побачили безвідповідальність, жорстокість і підступність царя Вени, вони знову стали турбуватися про добробут людей. Ніколи не слід думати, що мудрецям, святим і відданим байдуже до життя людей. Звичайні кармі віддаються гонитві за грошима, прагнучи задовольняти чуття, а звичайні ґ’яні відмежовуються від суспільства, присвячуючи себе роздумам про звільнення, але справжні віддані й святі завжди турбуються про те, щоб люди були щасливими і матеріально, і духовно. Отож великі мудреці стали радитися між собою про те, як зарадити лиху, яке загрожувало людям через царя Вену.

4.14.8
अहो उभयत: प्राप्तं लोकस्य व्यसनं महत् ।
दारुण्युभयतो दीप्ते इव तस्करपालयो: ॥ ८ ॥
ахо убгайатах̣ пра̄птам̇
локасйа вйасанам̇ махат
да̄рун̣й убгайато діпте
іва таскара-па̄лайох̣
Послівний переклад: ахо  —  леле;убгайатах̣  —  звідусіль;пра̄птам  —  отримане;локасйа  —  людей;вйасанам  —  небезпеку;махат  —  велику;да̄рун̣і  —  колода;убгайатах̣  —  з обок боків;діпте  —  що горить;іва  —  як;таскара  —  від злодіїв та шахраїв;па̄лайох̣  —  і від царя.
Порадившись між собою, мудреці зрозуміли, що людям загрожує небезпека зі всіх боків. Коли колода горить з обох кінців, мурахам посередині немає куди подітися. Народ опинився в такому самому становищі, бо з одного боку їх переслідував безвідповідальний цар, а з другого    —    злодії та шахраї.
4.14.9
अराजकभयादेष कृतो राजातदर्हण: ।
ततोऽप्यासीद्भयं त्वद्य कथं स्यात्स्वस्ति देहिनाम् ॥ ९ ॥
ара̄джака-бгайа̄д еша
кр̣то ра̄джа̄тад-архан̣ах̣
тато ’пй а̄сід бгайам̇ тв адйа
катгам̇ сйа̄т свасті дехіна̄м
Послівний переклад: ара̄джака  —  без царя;бгайа̄т  —  від страху;ешах̣  —  цей Вена;кр̣тах̣  —  був зроблений;ра̄джа̄  —  царем;а-тат-архан̣ах̣  —  хоча не гідний того;татах̣  —  від нього;апі  —  також;а̄сіт  —  була;бгайам  —  небезпека;ту  —  тоді;адйа  —  тепер;катгам  —  як;сйа̄т  —  може бути;свасті  —  щастя;дехіна̄м  —  людей.
Думаючи про те, як врятувати державу від безладдя, мудреці пригадали, що вони зробили Вену царем тільки через політичну кризу, хоча він і не був гідним цього становища. Однак, на жаль, тепер люди страждали через самого царя. За таких обставин як вони могли бути щаслвими?
Пояснення

У «Бгаґавад-ґіті» (18.5) сказано, що навіть зрікшись світу, не слід припиняти складати жертви, роздавати дари і виконувати аскези. Брахмачарі повинні виконувати жертвопринесення, ґріхастги повинні роздавати пожертви, а зреченики (ванапрастги і санн’ясі) повинні виконувати аскези й покути. Завдяки цьому всі можуть піднятися на духовний рівень. Коли мудреці і святі побачили, що цар Вена зупинив усю цю діяльність, вони стали дуже хвилюватися про майбутнє людей. Святі люди проповідують свідомість Бога, чи свідомість Крішни, тому що прагнуть врятувати людський загал від небезпеки, яка загрожує тим, хто живе тваринним життям. Державою повинен керувати праведний уряд, який буде стежити за тим, щоб піддані виконували свої релігійні обов’язки, а злодії та шахраї не піднімали голови. Коли державою керує такий уряд, люди можуть спокійно розвивати духовну свідомість, щоб досягнути мети життя.

4.14.10
अहेरिव पय:पोष: पोषकस्याप्यनर्थभृत् ।
वेन: प्रकृत्यैव खल: सुनीथागर्भसम्भव: ॥ १० ॥
ахер іва пайах̣-пошах̣
пошакасйа̄пй анартга-бгр̣т
венах̣ пракр̣тйаіва кгалах̣
сунітга̄-ґарбга-самбгавах̣
Послівний переклад: ахех̣  —  змії;іва  —  як;пайах̣  —  молоком;пошах̣  —  годування;пошакасйа  —  годівника;апі  —  навіть;анартга  —  проти інтересів;бгр̣т  —  стає;венах̣  —  цар Вена;пракр̣тйа̄  —  за природою;ева  —  певно;кгалах̣  —  лихий;сунітга̄  —  Сунітги, матері Вени;ґарбга  —  з утроби;самбгавах̣  —  народжений.
Мудреці міркували: Цар Вена з’явився на світ з утроби Сунітги і тому наділений дуже лихою вдачею. Підтримувати цього лихого царя    —    це все одно що годувати молоком змію. Він уже став джерелом численних нещасть.
Пояснення

Святі люди загалом тримаються осторонь громадського життя і матеріальних справ. Святі особи підтримали царя Вену, щоб захистити людей від рук грабіжників та злодіїв, але коли він зійшов на трон, він сам став джерелом турбот для мудреців. Святих людей цікавлять передусім жертвопринесення та аскези, що допомагають духовному розвитку, але Вена, замість виявити вдячність святим, став їхнім ворогом, заборонивши їм виконувати свої щоденні обов’язки. Якщо годувати змію молоком та бананами, вона буде просто накопичувати отруту в своїх зубах і чекати дня, коли вона зможе вкусити свого годівника.

4.14.11
निरूपित: प्रजापाल: स जिघांसति वै प्रजा: ।
तथापि सान्‍त्वयेमामुं नास्मांस्तत्पातकं स्पृशेत् ॥ ११ ॥
нірӯпітах̣ праджа̄-па̄лах̣
са джіґга̄м̇саті ваі праджа̄х̣
татга̄пі са̄нтвайема̄мум̇
на̄сма̄м̇с тат-па̄такам̇ спр̣ш́ет
Послівний переклад: нірӯпітах̣  —  призначений;праджа̄-па̄лах̣  —  цар;сах̣  —  він;джіґга̄м̇саті  —  бажає зла;ваі  —  певно;праджа̄х̣  —  підданим;татга̄ апі  —  однак;са̄нтвайема  —  ми повинні умиротворити;амум  —  його;на  —  не;асма̄н  —  нас;тат  —  його;па̄такам  —  гріх;спр̣ш́ет  —  щоб торкнувся.
Ми призначили Вену царем держави, щоб захистити людей, а він тепер став їхнім ворогом. Незважаючи на це, ми повинні піти й спробувати вмиротворити його, щоб його гріхи не впали на нас.
Пояснення

Святі мудреці вибрали Вену царем, але він виявився лиходієм, і мудреці боялися, що через це на них впаде гріх. Беручи до уваги закон карми, людина повинна уникати навіть товариства лиходія. Вибравши Вену царем, святі мудреці, поза сумнівом, стали його спільниками. Врешті-решт цар Вена так розперезався, що святі мудреці стали боятися, що скверна його дій зачепить і їх. Перш як вдаватися до якихось заходів проти царя, мудреці вирішили спробувати вмиротворити його і напутити Вену, щоб він покинув свої лиходійства.

4.14.12
तद्विद्वद्‌भिरसद्‍वृत्तो वेनोऽस्माभि: कृतो नृप: ।
सान्त्वितो यदि नो वाचं न ग्रहीष्यत्यधर्मकृत् ।
लोकधिक्कारसन्दग्धं दहिष्याम: स्वतेजसा ॥ १२ ॥
тад-відвадбгір асад-вр̣тто
вено ’сма̄бгіх̣ кр̣то нр̣пах̣
са̄нтвіто йаді но ва̄чам̇
на ґрахішйатй адгарма-кр̣т
лока-дгікка̄ра-сандаґдгам̇
дахішйа̄мах̣ сва-теджаса̄
Послівний переклад: тат  —  з його лихою природою;відвадбгіх̣  —  знайомими;асат-вр̣ттах̣  —  неправедний;венах̣  —  Вена;асма̄бгіх̣  —  нами;кр̣тах̣  —  зроблений;нр̣пах̣  —  царем;са̄нтвітах̣  —  (незважаючи на) спроби вмиротворити;йаді  —  якщо;нах̣  —  наші;ва̄чам  —  слова;на  —  не;ґрахішйаті  —  прийме;адгарма-кр̣т  —  найбільший лиходій;лока-дгік-ка̄ра  —  громадським осудом;сандаґдгам  —  спаленого;дахішйа̄мах̣  —  спалимо;сва-теджаса̄  —  своєю силою.
Святі мудреці міркували далі: Звичайно, ми добре знаємо його лиху вдачу, хоча й посадили його на трон. Якщо нам не вдасться переконати Вену й він не прийме наших порад, люди проклянуть його і ми приєднаємося до них. Тоді своєю силою ми спалимо його дощенту.
Пояснення

Святих осіб не цікавить політика, але вони завжди думають про добробут всіх людей. Тому їм іноді доводиться спускатися до рівня політики і вживати заходів, щоб повернути заблудлих царів чи правителів на істинний шлях. Однак за Калі-юґи святі особи не мають такої сили, як колись. Раніше своєю духовною силою вони могли спалити будь-якого грішника. Нині, через вплив Калі-юґи, в них немає такої могутності. Брахмани не мають навіть потрібної сили, щоб проводити жертвопринесення, в яких офіровані в жертовний вогонь тварини поверталися б до життя. З огляду на це святим особам ліпше не брати активної участі в політиці, а присвятити себе повторенню маха-мантри Харе Крішна. З милості Господа Чайтан’ї люди можуть отримати всі блага, просто повторюючи маха-мантру Харе Крішна і не вдаючись до політики.

4.14.13
एवमध्यवसायैनं मुनयो गूढमन्यव: ।
उपव्रज्याब्रुवन् वेनं सान्‍त्वयित्वा च सामभि: ॥ १३ ॥
евам адгйаваса̄йаінам̇
мунайо ґӯд̣га-манйавах̣
упавраджйа̄бруван венам̇
са̄нтвайітва̄ ча са̄мабгіх̣
Послівний переклад: евам  —  так;адгйаваса̄йа  —  вирішивши;енам  —  до нього;мунайах̣  —  великі мудреці;ґӯд̣га-манйавах̣  —  приховавши гнів;упавраджйа  —  наблизившись;абруван  —  сказали;венам  —  царю Вені;са̄нтвайітва̄  —  вмилостививши;ча  —  також;са̄мабгіх̣  —  люб’язними словами.
Постановивши так, великі мудреці прийшли до царя Вени. Приховуючи свій гнів, вони вмилостивили його люб’язними словами і сказали йому.
4.14.14
मुनय ऊचु:
नृपवर्य निबोधैतद्यत्ते विज्ञापयाम भो: ।
आयु:श्रीबलकीर्तीनां तव तात विवर्धनम् ॥ १४ ॥
мунайа ӯчух̣
нр̣па-варйа нібодгаітад
йат те віджн̃а̄пайа̄ма бгох̣
а̄йух̣-ш́рі-бала-кіртіна̄м̇
тава та̄та вівардганам
Послівний переклад: мунайах̣ ӯчух̣  —  великі мудреці сказали;нр̣па-варйа  —  о найліпший з царів;нібодга  —  будь ласка, постарайся зрозуміти;етат  —  це;йат  —  що;те  —  тобі;віджн̃а̄пайа̄ма  —  дама настанови;бгох̣  —  о царю;а̄йух̣  —  тривалість життя;ш́рі  —  багатство;бала  —  силу;кіртіна̄м  —  славу;тава  —  твої;та̄та  —  дорогий сину;вівардганам  —  які збільшать.
Великі мудреці сказали: Дорогий царю, ми прийшли до тебе, щоб дати тобі корисну пораду. Послухай же, будь ласка, з великою увагою. Якщо ти прислухаєшся до наших порад, це збільшить тривалість твого життя, багатство, силу і славу.
Пояснення

У ведичному суспільстві монарх, чи цар, отримує поради святих людей і мудреців. Користуючись їхніми порадами, він може стати наймогутнішим правителем, і все його царство буде тішитися щастям, миром і процвітанням. Великі царі дуже відповідально ставилися до настанов великих святих. Царі отримували настанови від таких великих мудреців, як Парашара, В’ясадева, Нарада, Девала й Асіта. Іншими словами, вони спочатку схилялися перед авторитетом святих і тільки після того проявляли свою царську владу. На жаль, за нинішньої доби Калі голова уряду не прислухається до настанов святих осіб, і тому ні люди, ні керівники не відчувають щастя. Вони рано вмирають, в більшості своїй живуть бідно і не мають ні фізичної, ні духовної сили. Якщо люди хочуть досягнути щастя і процвітання за цієї доби демократії, їм не слід обирати негідників та дурнів, які не мають поваги до святих осіб.

4.14.15
धर्म आचरित: पुंसां वाङ्‍मन:कायबुद्धिभि: ।
लोकान् विशोकान् वतरत्यथानन्त्यमसङ्गिनाम् ॥ १५ ॥
дгарма а̄чарітах̣ пум̇са̄м̇
ва̄н̇-манах̣-ка̄йа-буддгібгіх̣
лока̄н віш́ока̄н вітаратй
атга̄нантйам асан̇ґіна̄м
Послівний переклад: дгармах̣  —  релігійні засади;а̄чарітах̣  —  виконувані;пум̇са̄м  —  людей;ва̄к  —  словами;манах̣  —  розумом;ка̄йа  —  тілом;буддгібгіх̣  —  і інтелектом;лока̄н  —  планети;віш́ока̄н  —  без страждань;вітараті  —  дарують;атга  —  певно;а̄нантйам  —  безмежне щастя, або звільнення;асан̇ґіна̄м  —  тим, хто вільний від матеріального впливу.
Ті, хто живе за релігійними заповідями й дотримується їх тілом, словами, розумом та інтелектом, досягають райського царства, де немає ніяких страждань. Звільнившись від матеріального впливу, вони відчувають безмежне щастя.
Пояснення

Святі мудреці вчать у цьому вірші, що цар, чи голова уряду, своїм життям повинен показувати всім приклад релігійності. Як сказано в «Бгаґавад-ґіті», суть релігії полягає в тому, щоб поклонятися Верховному Богові-Особі. Не слід практикувати релігійність не про людське око    —    треба повністю присвятити відданому служінню своє тіло, слова, розум і благословенний інтелект. Завдяки цьому не лише сам цар, чи голова уряду, звільниться від скверни ґун матеріальної природи, але й весь народ, і тоді поступово всі піднімуться до царства Бога, повернувшись додому, до Верховного Господа. Дані тут настанови дають загальне розуміння того, як голова уряду повинен керувати державою, щоб бути щасливим не лише в цьому житті, але й після смерті.

4.14.16
स ते मा विनशेद्वीर प्रजानां क्षेमलक्षण: ।
यस्मिन् विनष्टे नृपतिरैश्वर्यादवरोहति ॥ १६ ॥
са те ма̄ вінаш́ед віра
праджа̄на̄м̇ кшема-лакшан̣ах̣
йасмін вінашт̣е нр̣патір
аіш́варйа̄д аварохаті
Послівний переклад: сах̣  —  це духовне життя;те  —  тобою;ма̄  —  не;вінаш́ет  —  повинно бути зруйноване;віра  —  герою;праджа̄на̄м  —  людей;кшема-лакшан̣ах̣  —  джерело процвітання;йасмін  —  яке;вінашт̣е  —  коли зруйноване;нр̣патіх̣  —  цар;аіш́варйа̄т  —  з високого становища, яке дає багатство;аварохаті  —  падає.
Мудреці вели далі: О герою, з огляду на це ти не повинен створювати перешкоди для духовного життя людей. Якщо через тебе їхнє життя розладнається, ти впадеш, втративши своє багатство і царське становище.
Пояснення

Раніше майже всіма країнами світу правили монархи, але поступово, коли царі стали відходити від ідеалів релігійного життя і поринати в неправедне життя чуттєвої насолоди, монархії по всьому світі скасували. Однак просто скасувати монархію й замінити її на демократію ще не досить, якщо члени уряду не будуть релігійними людьми й не будуть ступати в слід великих святих.

4.14.17
राजन्नसाध्वमात्येभ्यश्चोरादिभ्य: प्रजा नृप: ।
रक्षन्यथा बलिं गृह्णन्निह प्रेत्य च मोदते ॥ १७ ॥
ра̄джанн аса̄дгв-ама̄тйебгйаш́
чора̄дібгйах̣ праджа̄ нр̣пах̣
ракшан йатга̄ балім̇ ґр̣хн̣анн
іха претйа ча модате
Послівний переклад: ра̄джан  —  царю;аса̄дгу  —  нечестивих;ама̄тйебгйах̣  —  від міністрів;чора-а̄дібгйах̣  —  від злодіїв та грабіжників;праджа̄х̣  —  підданих;нр̣пах̣  —  цар;ракшан  —  захищаючи;йатга̄  —  як;балім  —  податки;ґр̣хн̣ан  —  приймаючи;іха  —  на цьому світі;претйа  —  після смерті;ча  —  і;модате  —  насолоджується.
Святі особи вели далі: Коли цар захищає підданих від нечестивих міністрів, а також від злодіїв та грабіжників, ці праведні дії дають йому право приймати від підданих податки. Так праведний цар може насолоджуватися і в цьому світі, і після смерті.
Пояснення

Цей вірш чудово пояснює обов’язки доброчесного царя. Його найперший і найголовніший обов’язок полягає в тому, щоб захищати підданих від злодіїв та грабіжників, а також від чиновників, які нічим не ліпші за злодів та грабіжників. Раніше урядовців призначав сам цар, і їх не могли обрати голосуванням. Тому, якщо цар не був достатньо доброчесним чи суворим, урядовці могли перетворитися на злодіїв та грабіжників і визискувати невинних підданих. Обов’язок царя    —    стежити за тим, щоб ні в уряді, ні в громадських установах не з’являлися злодії та грабіжники. Якщо цар не може захистити підданих від злодіїв та грабіжників як серед чиновників, так і серед загальної маси людей, він не має права збирати податки. Іншими словами, цар чи уряд може збирати з громадян податки тільки тоді, коли може захистити їх від злодіїв та грабіжників.

Дванадцята пісня «Шрімад-Бгаґаватам» (12.1.40) описує таких злодіїв та шахраїв на урядовій службі. Так сказано: праджа̄с те бгакшайішйанті млеччга̄ ра̄джанйа рӯпін̣ах̣    —    «Ці пихаті млеччги [люди, нижчі за шудр], видаючи себе за царів, будуть тиранити свої підданих, а їхні піддані поринуть у гріх і втратять здоровий глузд. Тримаючись лихих звичаїв, піддані будуть нічим не ліпші за своїх правителів». За демократичної доби Калі-юґи все населення опуститься до рівня шудр. Сказано, що практично всі стануть шудрами (калау ш́ӯдра-самбгавах̣). Шудра    —    це людина четвертого класу, здатн алише служити трьом вищим суспільним класам. Як люди четвертого класу, шудри не мають великого розуму. Самі перебуваючи на найнижчому рівні, люди цієї демократичної доби можуть обрати президентом тільки когось такого самого, як вони самі. Але під керівництвом шудри уряд не може функціонувати належним чином. Керувати країною    —    це справа другого класу людей, кшатріїв, що повинні діяти під керівництвом святих людей (брахманів), наділених гострим розумом. За інших епох    —    за Сат’я-юґи, Трета-юґи та Двапара-юґи    —    загальна маса людей не перебувала на такому низькому рівні і голову уряду ніколи не обирали. Цар тримав у своїх руках найвищу виконавчу владу, і якщо він ловив якогось міністра на крадіжці, наче злодія чи шахрая, він одразу ж або страчував такого міністра, або звільняв з посади. Обов’язком царя було не вагаючись карати на горло нечесних урядовців, так само як він страчував злодіїв та грабіжників. Завдяки царевій суворості й пильності уряд належно функціонував під його керівництвом, а піддані радо сплачували йому податки. Отже, якщо цар не здатний надійно захистити підданих від злодіїв та грабіжників, він не має права збирати з підданих податки, щоб за допомогою цих грошей задовольняти власні чуття. Однак, якщо він захищає підданих від усіх злочинців і збирає з них податки, він спокійно і щасливо живе на цьому світі, а померши, досягає райського царства або навіть Вайкунтги, де ніщо не буде затьмарювати його щастя.

4.14.18
यस्य राष्ट्रे पुरे चैव भगवान् यज्ञपूरुष: ।
इज्यते स्वेन धर्मेण जनैर्वर्णाश्रमान्वितै: ॥ १८ ॥
йасйа ра̄шт̣ре пуре чаіва
бгаґава̄н йаджн̃а-пӯрушах̣
іджйате свена дгармен̣а
джанаір варн̣а̄ш́рама̄нвітаіх̣
Послівний переклад: йасйа  —  чиєму;ра̄шт̣ре  —  в царстві чи державі;пуре  —  в містах;ча  —  також;ева  —  певно;бгаґава̄н  —  Верховний Бог-Особа;йаджн̃а-пӯрушах̣  —  що насолоджується всіма жертвопринесеннями;іджйате  —  вшановуваний;свена  —  своїми;дгармен̣а  —  фаховими обов’язками;джанаіх̣  —  людьми;варн̣а-а̄ш́рама  —  системи восьми суспільних підрозділів;анвітаіх̣  —  що дотримуються.
Царя вважають доброчесним, якщо всі жителі міст і селищ в його країні чітко дотримуються системи восьми суспільних підрозділів варнашрами і поклоняються Верховному Богові-Особі, кожен виконуючи свої фахові обов’язки.
Пояснення

Цей вірш чудово пояснює обов’язки уряду і підданих. Діяльність голови уряду, чи царя, і всіх підданих повинна бути організована таким чином, щоб у кінцевому підсумку кожен виконував віддане служіння Верховному Богові-Особі. Цар, чи голова уряду, повинен діяти як представник Верховного Бога-Особи і тому повинен стежити за тим, щоб усе відбувалося належним чином і щоб піддані жили згідно з науковим поділом суспільства на чотири варни і чотири ашрами. У «Вішну Пурані» сказано, що те суспільство, члени якого не навчені жити згідно з науково обґрунтованим соціальним ладом чотирьох варн і чотирьох ашрамів, його не можна визнати за справді людське суспільство, а його члени не здатні проґресувати на шляху до найвищої мети людського життя. Уряд повинен стежити за тим, що усі діяли згідно зі своєю варною та ашрамом. Як тут сказано, бгаґава̄н йаджн̃а-пӯрушах̣    —    Верховний Бог-Особа, Крішна,    —    це яґ’я-пуруша. У «Бгаґавад-ґіті» (5.29) теж сказано: бгокта̄рам̇ йаджн̃а-тапаса̄м    —    Крішна являє собою найвищу мету всіх жертвопринесень. Йому також належить право насолоджуватися всіма жертвопринесеннями, тому Його називають яґ’я-пуруша. Слово яґ’я-пуруша стосується Господа Вішну або Господа Крішни, або будь-якої іншої Особи Боги, що належить до категорії вішну-таттва. В досконалому людському суспільстві люди живуть згідно з законами варн та ашрамів і своєю діяльністю поклоняються Господу Вішну. Кожен громадянин країни має якийсь фах і виконує служіння Господу, поклоняючись Йому плодами своєї праці. В цьому полягає досконалість життя. У «Бгаґавад-ґіті» (18.46) сказано:

«Той, хто, виконуючи свої обов’язки, поклоняється всюдисущому Господу, джерелу всіх живих істот, досягає досконалості».

Отже, брахмани, кшатрії, шудри та вайш’ї повинні виконувати свої обов’язки, визначені в шастрах. Таким чином кожен може задовольнити Верховного Бога-Особу, Вішну. Цар, чи голова уряду, повине стежити за тим, щоб це робили всі піддані. Іншими словами, уряд не повинен ухилятися від своїх обов’язків, проголошуючи державу світською і відокремленою від церкви і не цікавлячись тим, дотримуються люди засад варнашрама-дгарми чи ні. Нині урядовці і керівники не мають поваги до варнашрама-дгарми. Вони самозадоволено вважають свою державу за відокремлену від церкви. Але за такого уряду ніхто не може бути щасливим. Люди повинні жити згідно з законами варнашрама-дгарми, а цар повинен за цим стежити.

4.14.19
तस्य राज्ञो महाभाग भगवान् भूतभावन: ।
परितुष्यति विश्वात्मा तिष्ठतो निजशासने ॥ १९ ॥
тасйа ра̄джн̃о маха̄-бга̄ґа
бгаґава̄н бгӯта-бга̄ванах̣
парітушйаті віш́ва̄тма̄
тішт̣гато ніджа-ш́а̄сане
Послівний переклад: тасйа  —  з ним;ра̄джн̃ах̣  —  цар;маха̄-бга̄ґа  —  о шляхетний;бгаґава̄н  —  Верховний Бог-Особа;бгӯта-бга̄ванах̣  —  первісне джерело проявленого космосу;парітушйаті  —  стає задоволений;віш́ва-а̄тма̄  —  Наддуша всього всесвіту;тішт̣гатах̣  —  перебуває;ніджа-ш́а̄сане  —  на своєму становищі правителя.
О шляхетний, якщо цар дбає про те, щоб усі поклонялися Верховному Богові-Особі, первісній причині проявленого космосу і Наддуші всіх істот, Господь стає задоволений таким царем.
Пояснення

Поза сумнівом, обов’язок уряду    —    піклуватися про те, щоб Верховний Бог-Особа був задоволений діяльністю народу й самого уряду. Ніхто не може досягнути щастя, якщо уряд чи піддані не знають про Бгаґавана, Верховного Бога-Особу, першопричину проявленого космосу, чи якщо вони не знають про бгута-бгавану і вішватму, тобто про Наддушу, душу всіх душ. Отже, без відданого служіння ні піддані, ні уряд ніколи не зможуть жити щасливо. За наших днів ні цар, ні урядові органи не дбають про те, щоб люди виконували віддане служіння Верховному Богові-Особі. Куди більше їх цікавить розвиток індустрії чуттєвих насолод. Через це вони дедалі більше заплутуються в путах суворих законів природи. Людей треба звільнити від пут трьох ґун матеріальної природи, і досягнути цього дає змогу тільки один метод    —    віддане служіння Верховному Богові-Особі. Це пояснює «Бгаґавад-ґіта». На жаль, ні уряд, ні люди нічого не знають про це, їх цікавлять лише чуттєві задоволення і щастя в цьому житті. Вжите в цьому вірші слово ніджа-ш́а̄сане («у своїх урядових обов’язках») вказує на те, що і уряд, і піддані зобов’язані жити згідно з варнашрама-дгармою. Коли люди живуть згідно з варнашрама-дгармою, перед ними відкривається справжнього щастя і процвітання в цьому житті і в наступному.

4.14.20
तस्मिंस्तुष्टे किमप्राप्यं जगतामीश्वरेश्वरे ।
लोका: सपाला ह्येतस्मै हरन्ति बलिमाद‍ृता: ॥ २० ॥
тасмім̇с тушт̣е кім апра̄пйам̇
джаґата̄м іш́вареш́варе
лока̄х̣ сапа̄ла̄ хй етасмаі
харанті балім а̄др̣та̄х̣
Послівний переклад: тасмін  —  коли Він;тушт̣е  —  задоволений;кім  —  що;апра̄пйам  —  недосяжне;джаґата̄м  —  всесвіту;іш́вара-іш́варе  —  повелитель повелителів;лока̄х̣  —  жителі планет;сапа̄ла̄х̣  —  з їхніми панівними божествами;хі  —  через це;етасмаі  —  Йому;харанті  —  підносять;балім  —  предмети поклоніння;а̄др̣та̄х̣  —  з великою радістю.
Верховному Богові-Особі поклоняються великі півбоги, вершителі всесвітніх справ. Для того, ким Він задоволений, немає нічого недосяжного, і тому всі півбоги, панівні божества різних планет, а також жителі їхніх планет з великою радістю поклоняються Господу, приносячи Йому свої дари.
Пояснення

Цей вірш описує суть усієї ведичної культури: всі живі істоти, на цій планеті чи на інших, виконуючи свої обов’язки, повинні задовольняти Верховного Бога-Особу. До того, ким Він задоволений, самі собою приходить усе потрібне для життя. У Ведах теж сказано: еко бахӯна̄м̇ йо відадга̄ті ка̄ма̄н (Катга Упанішад 2.2.13). З Вед відомо, що Господь забезпечує всім потрібним всіх живих істот, і ми бачимо, що, справді, птахи й звірі не мають ніякої професії й ніде не працюють, але не вмирають з голоду. Всі вони живуть в злагоді з законами природи і отримують все потрібне для життя: вони можуть їсти, спати, паруватися і захищатися.

Однак люди створили штучну цивілізацію, яка спонукає людину забути про свої стосунки з Верховним Богом-Особою. Сучасна культура спонукає людей забути навіть про милість і доброту Верховного Бога-Особи. Через це сучасні люди завжди нещасні і не можуть задовольнити тих чи інших насущних потреб. Люди не розуміють, що кінцева мета життя полягає в тому, щоб досягнути Господа Вішну й задовольнити Його. Вони вважають, що немає ліпшого способу життя, ніж матеріалізм, і дуже прив’язані до матеріалістичної діяльності. Їхні правителі тільки заохочують їх до матеріалістичного життя, і загальна маса населення, не знаючи законів Бога, йдуть за своїми сліпими лідерами шляхом, який веде до нещастя. Щоб врятувати становище людства, всі люди повинні розвивати свідомість Крішни і діяти згідно з засадами варнашрами. Держава повинна стежити за тим, щоб усі старалися задовольнити Верховного Бога-Особу. Це найголовніший обов’язок державного уряду. Рух свідомості Крішни започатковано для того, щоб переконати людський загал прийняти найліпший метод, який дозволяє задовольнити Верховного Бога-Особу і розв’язати всі проблеми.

4.14.21
तं सर्वलोकामरयज्ञसङ्ग्रहं
त्रयीमयं द्रव्यमयं तपोमयम् ।
यज्ञैर्विचित्रैर्यजतो भवाय ते
राजन् स्वदेशाननुरोद्धुमर्हसि ॥ २१ ॥
там̇ сарва-лока̄мара-йаджн̃а-сан̇ґрахам̇
трайімайам̇ дравйамайам̇ тапомайам
йаджн̃аір вічітраір йаджато бгава̄йа те
ра̄джан сва-деш́а̄н ануроддгум архасі
Послівний переклад: там  —  Йому;сарва-лока  —  на всіх планетах;амара  —  з панівними божествами;йаджн̃а  —  жертвопринесення;сан̇ґрахам  —  хто приймає;трайі-майам  —  сукупність трьох Вед;дравйа-майам  —  володар усього, що потрібне для жертвопринесення;тапах̣-майам  —  мета всіх аскез;йаджн̃аіх̣  —  жертвопринесеннями;вічітраіх̣  —  різними;йаджатах̣  —  поклоняючись;бгава̄йа  —  для піднесення;те  —  твоїх;ра̄джан  —  царю;сва-деш́а̄н  —  співвітчизників;ануроддгум  —  скеровувати;архасі  —  повинен.
Дорогий царю, Верховний Бог-Особа разом з панівними божествами насолоджується плодами всіх жертвопринесень на всіх планетах. Верховний Господь    —    це сукупність трьох Вед, володар усього сущого і найвища мета всіх аскез. Тому твої співвітчизники задля твого добра повинні виконувати всілякі жертвопринесенням. Ти сам повинен завжди спонукати їх виконувати жертвопринесення.
4.14.22
यज्ञेन युष्मद्विषये द्विजातिभि-
र्वितायमानेन सुरा: कला हरे: ।
स्विष्टा: सुतुष्टा: प्रदिशन्ति वाञ्छितं
तद्धेलनं नार्हसि वीर चेष्टितुम् ॥ २२ ॥
йаджн̃ена йушмад-вішайе двіджа̄тібгір
віта̄йама̄нена сура̄х̣ кала̄ харех̣
свішт̣а̄х̣ сутушт̣а̄х̣ прадіш́анті ва̄н̃чгітам̇
тад-дгеланам̇ на̄рхасі віра чешт̣ітум
Послівний переклад: йаджн̃ена  —  жертвопринесенням;йушмат  —  твоєму;вішайе  —  в царстві;двіджа̄тібгіх̣  —  брахманами;віта̄йама̄нена  —  виконуваними;сура̄х̣  —  всі півбоги;кала̄х̣  —  поширення;харех̣  —  Бога-Особи;су-ішт̣а̄х̣  —  належно вшановані;су-тушт̣а̄х̣  —  повністю задоволені;прадіш́анті  —  даруватимуть;ва̄н̃чгітам  —  бажані плоди;тат-хеланам  —  зневагу до них;на  —  не;архасі  —  ти повинен;віра  —  герою;чешт̣ітум  —  робити.
Коли брахмани в твоєму царстві будуть виконувати жертвопринесення, всі півбоги, часткові поширення Господа, будуть дуже задоволені їхніми діями й даруватимуть тобі те, чого ти бажаєш. Тому, герою, не зупиняй жертвопринесення. Якщо ти зупиниш їх, ти виявиш зневагу до півбогів.
4.14.23
वेन उवाच
बालिशा बत यूयं वा अधर्मे धर्ममानिन: ।
ये वृत्तिदं पतिं हित्वा जारं पतिमुपासते ॥ २३ ॥
вена ува̄ча
ба̄ліш́а̄ бата йӯйам̇ ва̄
адгарме дгарма-ма̄нінах̣
йе вр̣ттідам̇ патім̇ хітва̄
джа̄рам̇ патім упа̄сате
Послівний переклад: венах̣  —  цар Вена;ува̄ча  —  відповів;ба̄ліш́а̄х̣  —  дитячі;бата  —  ой;йӯйам  —  всі ви;ва̄  —  справді;адгарме  —  в неправедних засадах;дгарма-ма̄нінах̣  —  вважаючи за релігійні;йе  —  ви, хто;вр̣ттідам  —  опікуна;патім  —  чоловіка;хітва̄  —  кидаючи;джа̄рам  —  коханця;патім  —  чоловікові;упа̄сате  —  поклоняється.
Цар Вена відповів: Ви нічого не знаєте. Як жаль, що ви вважаєте за релігійність те, що неправедне. Я гадаю, що ви кидаєте свого справжнього чоловіка, який про вас дбає, і збираєтеся поклонятися коханцю.
Пояснення

Цар Вена був такий бідний на розум, що назвав святих мудреців нетямущими, як малі діти. Іншими словами, він звинуватив їх у тому, що їхнє знання недосконале. Таким чином він вважав, що має право відкинути їхні поради й звинуватити їх у зраді, порівнявши їх до жінки, яка нехтує своїм опікуном-чоловіком і намагається задовольнити коханця, що зовсім не піклується про неї. Суть його порівняння очевидна: кшатрія повинен залучати брахманів до всілякої релігійної діяльності, і його вважають за їхнього годівника; якщо брахмани не поклоняються цареві, а замість того вдаються до півбогів, вони чинять той самий гріх, що й невірна жінка.

4.14.24
अवजानन्त्यमी मूढा नृपरूपिणमीश्वरम् ।
नानुविन्दन्ति ते भद्रमिह लोके परत्र च ॥ २४ ॥
аваджа̄нантй амі мӯд̣га̄
нр̣па-рӯпін̣ам іш́варам
на̄нувінданті те бгадрам
іха локе паратра ча
Послівний переклад: аваджа̄нанті  —  зневажають;амі  —  ті (хто);мӯд̣га̄х̣  —  невігласи;нр̣па-рӯпін̣ам  —  в формі царя;іш́варам  —  Бога-Особу;на  —  не;анувінданті  —  відчувають;те  —  вони;бгадрам  —  щастя;іха  —  в цьому;локе  —  світі;паратра  —  після смерті;ча  —  також.
Ті, хто через своє невігластво не поклоняються царю, а Верховний Бог-Особа    —    це, насправді, цар, не знають щастя ні на цьому світі, ні на тому.
4.14.25
को यज्ञपुरुषो नाम यत्र वो भक्तिरीद‍ृशी ।
भर्तृस्‍नेहविदूराणां यथा जारे कुयोषिताम् ॥ २५ ॥
ко йаджн̃а-пурушо на̄ма
йатра во бгактір ідр̣ш́і
бгартр̣-снеха-відӯра̄н̣а̄м̇
йатга̄ джа̄ре куйошіта̄м
Послівний переклад: ках̣  —  хто (є);йаджн̃а-пурушах̣  —  хто насолоджується всіма жертвопринесеннями;на̄ма  —  на ім’я;йатра  —  кому;вах̣  —  ваше;бгактіх̣  —  віддане служіння;ідр̣ш́і  —  таке велике;бгартр̣  —  чоловіка;снеха  —  любові;відӯра̄н̣а̄м  —  позбавлені;йатга̄  —  як;джа̄ре  —  коханцю;ку-йошіта̄м  —  зрадливих жінок.
Ви так віддані півбогам, але хто ці півбоги? Насправді, ваша любов до цих півбогів нічим не ліпша за любов зрадливої жінки, яка нехтує своїми подружніми обов’язками й віддає всю увагу коханцю.
4.14.26-27
विष्णुर्विरिञ्चो गिरिश इन्द्रो वायुर्यमो रवि: ।
पर्जन्यो धनद: सोम: क्षितिरग्निरपाम्पति: ॥ २६ ॥
एते चान्ये च विबुधा: प्रभवो वरशापयो: ।
देहे भवन्ति नृपते: सर्वदेवमयो नृप: ॥ २७ ॥
вішн̣ур вірін̃чо ґіріш́а
індро ва̄йур йамо равіх̣
парджанйо дганадах̣ сомах̣
кшітір аґнір апа̄мпатіх̣
Послівний переклад: вішн̣ух̣  —  Господь Вішну;вірін̃чах̣  —  Господь Брахма;ґіріш́ах̣  —  Господь Шіва;індрах̣  —  Господь Індра;ва̄йух̣  —  Ваю, повелитель повітря;йамах̣  —  Яма, владика смерті;равіх̣  —  бог Сонця;парджанйах̣  —  що посилає дощі;дгана-дах̣  —  скарбничий Кувера;сомах̣  —  бог Місяця;кшітіх̣  —  панівне божество Землі;аґніх̣  —  бог вогню;апа̄м-патіх̣  —  Варуна, володар вод;ете  —  ці всі;ча  —  та;анйе  —  інші;ча  —  також;вібудга̄х̣  —  півбоги;прабгавах̣  —  спроможні;вара-ш́а̄пайох̣  —  дарувати і благословення, і прокляття;дехе  —  в тілі;бгаванті  —  перебувають;нр̣патех̣  —  царя;сарва-девамайах̣  —  що містить у собі всіх півбогів;нр̣пах̣  —  цар
Господь Вішну, Господь Брахма, Господь Шіва, Господь Індра, владика повітря Ваю, повелитель смерті Яма, бог Сонця, бог дощу, скарбничий Кувера, бог Місяця, панівне божество Землі, бог вогню Аґні, владика вод Варуна, а також усі інші великі боги, здатні благословити і проклясти,    —    всі перебувають у тілі царя. Тому царя вважають вмістищем усіх півбогів, що являють собою просто невід’ємні частки царевого тіла.
Пояснення

Існує багато демонів, які вважають себе за Всевишнього і видають себе за повелителів Сонця, Місяця та інших планет. Причина цього коріниться в безпідставній гордині. Цар Вена також перейнявся такими демонічними поглядами і став видавати себе за Верховного Бога-Особу. За епохи Калі таких демонів дуже багато, і на всіх них лежить прокляття великих мудреців та святих.

4.14.28
तस्मान्मां कर्मभिर्विप्रा यजध्वं गतमत्सरा: ।
बलिं च मह्यं हरत मत्तोऽन्य: कोऽग्रभुक्पुमान् ॥ २८ ॥
тасма̄н ма̄м̇ кармабгір віпра̄
йаджадгвам̇ ґата-матсара̄х̣
балім̇ ча махйам̇ харата
матто ’нйах̣ ко ’ґра-бгук пума̄н
Послівний переклад: тасма̄т  —  тому;ма̄м  —  мене;кармабгіх̣  —  ритуальною діяльністю;віпра̄х̣  —  о брахмани;йаджадгвам  —  вшановуйте своїм поклонінням;ґата  —  без;матсара̄х̣  —  заздрості;балім  —  дари й підношення;ча  —  також;махйам  —  мені;харата  —  приносьте;маттах̣  —  крім мене;анйах̣  —  інший;ках̣  —  хто;аґра-бгук  —  насолоджується першими узливаннями;пума̄н  —  особа.
Цар Вена вів далі: Отож, о брахмани, перестаньте заздрити мені і поклоняйтеся своїми ритуалами та обрядами мені, офіруючи мені всі підношення. Якщо в вас є розум, ви повинні зрозуміти, що немає особи, вищої за мене, і що, крім мене, ніхто не може приймати перше узливання в усіх жертвопринесеннях.
Пояснення

Як каже Сам Крішна в «Бгаґавад-ґіті», немає істини, вищої за Нього. Цар Вена імітував Верховного Бога-Особу, бундючно видаючи себе за Верховного Господа. Це все ознаки демонічної особи.

4.14.29
मैत्रेय उवाच
इत्थं विपर्ययमति: पापीयानुत्पथं गत: ।
अनुनीयमानस्तद्याच्ञां न चक्रे भ्रष्टमङ्गल: ॥ २९ ॥
маітрейа ува̄ча
іттгам̇ віпарйайа-матіх̣
па̄пійа̄н утпатгам̇ ґатах̣
анунійама̄нас тад-йа̄чн̃а̄м̇
на чакре бграшт̣а-ман̇ґалах̣
Послівний переклад: маітрейах̣ ува̄ча  —  Майтрея сказав;іттгам  —  так;віпарйайа-матіх̣  —  чий інтелект став представляти все в спотвореному світлі;па̄пійа̄н  —  найбільший грішник;утпатгам  —  з істинного шляху;ґатах̣  —  зійшовши;анунійама̄нах̣  —  отримуючи всі вирази шани;тат-йа̄чн̃а̄м  —  прохання мудреців;на  —  не;чакре  —  прийняв;бграшт̣а  —  позбавлений;ман̇ґалах̣  —  щасливої долі.
Великий мудрець Майтрея вів далі: Так цар, що поринув у гріховне життя і зійшов з істинного шляху, і тому втратив весь розум, позбавив себе прихильності долі. Він не погодився на прохання великих мудреців, з яким вони шанобливо звернулися до нього, і тим самим прирік себе на загибель.
Пояснення

Демони не вірять у слова авторитетів і завжди їх зневажають. Вони вигадають власні релігійні засади і не коряться таким великим особам, як В’яса, Нарада чи навіть Верховний Бог-Особа, Крішна. Виявляючи непослух авторитетній особі, людина бере на себе великий гріх і занапащає все своє щастя. Цар був такий пихатий і нахабний, що наважився зневажити великих святих, і це призвело до його руїни.

4.14.30
इति तेऽसत्कृतास्तेन द्विजा: पण्डितमानिना ।
भग्नायां भव्ययाच्ञायां तस्मै विदुर चुक्रुधु: ॥ ३० ॥
іті те ’сат-кр̣та̄с тена
двіджа̄х̣ пан̣д̣іта-ма̄ніна̄
бгаґна̄йа̄м̇ бгавйа-йа̄чн̃а̄йа̄м̇
тасмаі відура чукрудгух̣
Послівний переклад: іті  —  так;те  —  всі великі мудреці;асат-кр̣та̄х̣  —  ображені;тена  —  царем;двіджа̄х̣  —  брахмани;пан̣д̣іта-ма̄ніна̄  —  що вважав себе дуже вченим;бгаґна̄йа̄м  —  зламавши;бгавйа  —  сприятливе;йа̄чн̃а̄йа̄м  —  їхнє прохання;тасмаі  —  на нього;відура  —  Відуро;чукрудгух̣  —  розгнівалися.
Дорогий Відуро, нехай тобі щастить. Так, нетямущий цар, що вважав себе дуже вченим, зневажив великих мудреців. Почувши його слова, що вразили їх у серце, вони дуже розгнівалися на нього.
4.14.31
हन्यतां हन्यतामेष पाप: प्रकृतिदारुण: ।
जीवञ्जगदसावाशु कुरुते भस्मसाद् ध्रुवम् ॥ ३१ ॥
ханйата̄м̇ ханйата̄м еша
па̄пах̣ пракр̣ті-да̄рун̣ах̣
джіван̃ джаґад аса̄в а̄ш́у
куруте бгасмаса̄д дгрувам
Послівний переклад: ханйата̄м  —  повинен бути вбитий;ханйата̄м  —  повинен бути вбитий;ешах̣  —  цей цар;па̄пах̣  —  втілення гріха;пракр̣ті  —  за природою;да̄рун̣ах̣  —  страхітливий;джіван  —  живучи;джаґат  —  весь світ;асау  —  він;а̄ш́у  —  дуже скоро;куруте  —  зробить;бгасмаса̄т  —  у попіл;дгрувам  —  напевно.
Смерть йому! Смерть йому!    —    вигукнули великі мудреці й святі.    —    Це страшна і гріховна людина. Якщо він залишиться живим, він дуже скоро оберне весь світ на попіл.
Пояснення

Святі особи звичайно дуже добрі до всіх живих істот, але їх не засмучує смерть змії чи скорпіона. Святим не годиться вбивати, але писання заохочують їх вбивати демонів, що нічим не ліпші за змій та скорпіонів. Тому святі мудреці одностайно вирішили вбити царя Вену, що на всіх наганяв жах і був великою загрозою для всього людства. Можна побачити, яку владу мали святі мудреці над царем. Якщо цар чи уряд стає демонічним, обов’язок святої особи полягає в тому, щоб змістити цей уряд і замінити його гідними людьми, які діють згідно з настановами та вказівками святих осіб.

4.14.32
नायमर्हत्यसद्‍वृत्तो नरदेववरासनम् ।
योऽधियज्ञपतिं विष्णुं विनिन्दत्यनपत्रप: ॥ ३२ ॥
на̄йам архатй асад-вр̣тто
нарадева-вара̄санам
йо ’дгійаджн̃а-патім̇ вішн̣ум̇
вініндатй анапатрапах̣
Послівний переклад: на  —  ніколи;айам  —  цей чоловік;архаті  —  заслуговує;асат-вр̣ттах̣  —  занурений у неправедну діяльність;нара-дева  —  царя людей, чи земного бога;вара-а̄санам  —  високий трон;йах̣  —  той, хто;адгійаджн̃а-патім  —  владику всіх жертвопринесень;вішн̣ум  —  Господа Вішну;вініндаті  —  ображає;анапатрапах̣  —  безсоромний.
Святі мудреці вели далі: Цей неправедний і зухвалий чоловік аж ніяк не гідний сидіти на троні. У своїй безсоромності він навіть насмілився образити Верховного Бога-Особу, Господа Вішну.
Пояснення

Коли хтось ображає чи ганить Господа Вішну або Його відданих, цього ніколи не слід терпіти. Відданий звичайно дуже смиренний і м’який, він не любить ні з ким сваритися. Він ні до кого не має ворожих почуттів. Однак, коли чистий відданий бачить, що ображають Господа Вішну чи Його відданого, він одразу ж спалахує гнівом. Відчувати гнів у таких випадках    —    це обов’язок відданого. Хоча відданий завжди намагається залишатися м’яким і покірливим, якщо він змовчить тоді, коли ганьблять Господа чи Його відданого, він чинить величезну помилку.

4.14.33
को वैनं परिचक्षीत वेनमेकमृतेऽशुभम् ।
प्राप्त ईद‍ृशमैश्वर्यं यदनुग्रहभाजन: ॥ ३३ ॥
ко ваінам̇ парічакшіта
венам екам р̣те ’ш́убгам
пра̄пта ідр̣ш́ам аіш́варйам̇
йад-ануґраха-бга̄джанах̣
Послівний переклад: ках̣  —  хто;ва̄  —  справді;енам  —  Господа;парічакшіта  —  ганитиме;венам  —  царь Вена;екам  —  один;р̣те  —  крім;аш́убгам  —  нечестивий;пра̄птах̣  —  здобувши;ідр̣ш́ам  —  таке;аіш́варйам  —  багатство;йат  —  чию;ануґраха  —  милість;бга̄джанах̣  —  отримавши.
Хто, крім нечестивого царя Вени, ганитиме Верховного Бога-Особу, що зі Своєї милості нагороджує людину всім її багатством та хорошою долею?
Пояснення

Коли люди, індивідуально чи колективно, стають безбожниками і блюзнять проти влади Верховного Бога-Особи, їхнє суспільство приречене на загибель. Люди такої цивілізації, не цінуючи Господньої милості, накликають на себе всі можливі лиха.

4.14.34
इत्थं व्यवसिता हन्तुमृषयो रूढमन्यव: ।
निजघ्नुर्हुङ्कृतैर्वेनं हतमच्युतनिन्दया ॥ ३४ ॥
іттгам̇ вйавасіта̄ хантум
р̣шайо рӯд̣га-манйавах̣
ніджаґгнур хун̇кр̣таір венам̇
хатам ачйута-ніндайа̄
Послівний переклад: іттгам  —  так;вйавасіта̄х̣  —  вирішивши;хантум  —  вбити;р̣шайах̣  —  мудреці;рӯд̣га  —  проявили;манйавах̣  —  гнів;ніджаґгнух̣  —  вбили;хум-кр̣таіх̣  —  розгніваними вигуками або звуком хум;венам  —  царя Вену;хатам  —  мертвого;ачйута  —  проти Верховного Бога-Особи;ніндайа̄  —  блюзнірством.
Великі мудреці перестали приховувати свій гнів і вирішили вбити царя. Цар Вена вже був нічим не ліпшим за мерця, тому що блюзнив Верховного Бога-Особу. Отож, без ніякої зброї, мудреці вбили царя Вену просто голосними звуками своїх мантр.
4.14.35
ऋषिभि: स्वाश्रमपदं गते पुत्रकलेवरम् ।
सुनीथा पालयामास विद्यायोगेन शोचती ॥ ३५ ॥
р̣шібгіх̣ сва̄ш́рама-падам̇
ґате путра-калеварам
сунітга̄ па̄лайа̄м а̄са
відйа̄-йоґена ш́очаті
Послівний переклад: р̣шібгіх̣  —  мудрецями;сва-а̄ш́рама-падам  —  до своїх відлюдницьких осель;ґате  —  коли повернулися;путра  —  сина;калеварам  —  тіло;сунітга̄  —  Сунітга, мати царя Вени;па̄лайа̄м а̄са  —  зберегла;відйа̄-йоґена  —  за допомогою мантр та зел;ш́очаті  —  побиваючись.
Коли мудреці повернулися до своїх відлюдницьких осель, мати царя Вени, Сунітга, вбита горем через смерть свого сина, вирішила зберегти його мертве тіло за допомогою всіляких зел та мантр [мантра-йоґена].
4.14.36
एकदा मुनयस्ते तु सरस्वत्सलिलाप्लुता: ।
हुत्वाग्नीन् सत्कथाश्चक्रुरुपविष्टा: सरित्तटे ॥ ३६ ॥
екада̄ мунайас те ту
сарасват-саліла̄плута̄х̣
хутва̄ґнін сат-катга̄ш́ чакрур
упавішт̣а̄х̣ саріт-тат̣е
Послівний переклад: екада̄  —  одного разу;мунайах̣  —  всі ті великі святі мудреці;те  —  вони;ту  —  тоді;сарасват  —  річки Сарасваті;саліла  —  у воді;а̄плута̄х̣  —  омившись;хутва̄  —  зробивши узливання;аґнін  —  в вогні;сат-катга̄х̣  —  бесіди на трансцендентні теми;чакрух̣  —  розпочали;упавішт̣а̄х̣  —  сівши;саріт-тат̣е  —  на березі річки.
Якось ті самі святі мудреці, омившись у Сарасваті, почали виконувати свої щоденні обов’язки. Вони принесли жертви у вогонь, а тоді сіли на березі і стали бесідувати про трансцендентну особу та про Його розваги.
4.14.37
वीक्ष्योत्थितांस्तदोत्पातानाहुर्लोकभयङ्करान् ।
अप्यभद्रमनाथाया दस्युभ्यो न भवेद्भुव: ॥ ३७ ॥
вікшйоттгіта̄м̇с тадотпа̄та̄н
а̄хур лока-бгайан̇кара̄н
апй абгадрам ана̄тга̄йа̄
дасйубгйо на бгавед бгувах̣
Послівний переклад: вікшйа  —  побачивши;уттгіта̄н  —  що виникли;тада̄  —  тоді;утпа̄та̄н  —  турботи;а̄хух̣  —  сказали;лока  —  в суспільстві;бгайам-кара̄н  —  сіючи страх;апі  —  чи;абгадрам  —  нещастя;ана̄тга̄йа̄х̣  —  не маючи правителя;дасйубгйах̣  —  від злодіїв та грабіжників;на  —  не;бгавет  —  нехай буде;бгувах̣  —  світу.
В ті дні країна знемагала від всіляких турбот і була охоплена страхом. Отож мудреці стали радитися: Цар мертвий і людей нікому захищати. Злодії та грабіжники можуть завдавати людям великих страждань.
Пояснення

Коли держава охоплена кризою чи панікою, люди не мають певності за свої статки і за своє життя, тому піднімають голову всілякі злодії та грабіжники. Така ситуація свідчить про те, що правитель, чи уряд, мертвий. Через смерть царя Вени, на людей впали всі ці нещастя. Отож святі стали хвилюватися про безпеку людського загалу. З цього видно, що, хоча святих не цікавить політика, вони завжди хвилюються про людський загал. Тому, хоча вони завжди тримаються осторонь від світського життя, зі своєї доброти і милосердя вони турбуються про те, чи люди мають змогу спокійно виконувати свої обряди і дотримуватися законів варнашрама-дгарми. Це турбувало також і мудреців, згаданих у цьому вірші. За епохи Калі безладдя панує скрізь. Тому святі особи повинні повторювати мантру Харе Крішна, як це радять шастри:

Як задля свого духовного добра, так і задля матеріального, всі повинні щиро повторювати мантру Харе Крішна.

4.14.38
एवं मृशन्त ऋषयो धावतां सर्वतोदिशम् ।
पांसु: समुत्थितो भूरिश्चोराणामभिलुम्पताम् ॥ ३८ ॥
евам̇ мр̣ш́анта р̣шайо
дга̄вата̄м̇ сарвато-діш́ам
па̄м̇сух̣ самуттгіто бгӯріш́
чора̄н̣а̄м абгілумпата̄м
Послівний переклад: евам  —  так;мр̣ш́антах̣  —  міркуючи;р̣шайах̣  —  великі святі;дга̄вата̄м  —  біжучи;сарватах̣-діш́ам  —  зусібіч;па̄м̇сух̣  —  пил;самуттгітах̣  —  піднявся;бгӯріх̣  —  великий;чора̄н̣а̄м  —  від злодіїв та грабіжників;абгілумпата̄м  —  що всіх грабували.
Під час такої бесіди мудреці побачили стовпи куряви, що піднімалися зі всіх боків. Цю куряву піднімали грабіжники та розбійники, що гасали по всій країні, оббираючи її жителів.
Пояснення

Грабіжники та злодії завжди користуються політичною кризою для того, щоб оббирати людей. Щоб стримувати злодіїв та грабіжників од активної діяльності, конче потрібен сильний уряд.

4.14.39-40
तदुपद्रवमाज्ञाय लोकस्य वसु लुम्पताम् ।
भर्तर्युपरते तस्मिन्नन्योन्यं च जिघांसताम् ॥ ३९ ॥
चोरप्रायं जनपदं हीनसत्त्वमराजकम् ।
लोकान्नावारयञ्छक्ता अपि तद्दोषदर्शिन: ॥ ४० ॥
тад упадравам а̄джн̃а̄йа
локасйа васу лумпата̄м
бгартарй упарате тасмінн
анйонйам̇ ча джіґга̄м̇сата̄м
Послівний переклад: тат  —  тоді;упадравам  —  турботу;а̄джн̃а̄йа  —  зрозумівши;локасйа  —  людей;васу  —  статків;лумпата̄м  —  від грабіжників;бгартарі  —  захисник;упарате  —  коли помер;тасмін  —  цар Вена;анйонйам  —  одне одного;ча  —  також;джіґга̄м̇сата̄м  —  що бажають вбити;чора-пра̄йам  —  повна злодіїв;джана-падам  —  держава;хіна  —  позбавлена;саттвам  —  ладу;ара̄джакам  —  без царя;лока̄н  —  злодії та грабіжники;на  —  не;ава̄райан  —  приборкані;ш́акта̄х̣  —  можуть;апі  —  хоча;тат-доша  —  це зло;дарш́інах̣  —  спостерігаючи.
Побачивши цю куряву, святі зрозуміли, що смерть царя Вени призвела до великого безладдя. Без урядової влади в державі перестали дотримуватися законів, а грабіжники, вбивці та розбійники зовсім розперезалися і стали відбирати в людей їхні статки. Хоча великі мудреці володіли достатньою могутністю і могли самі навести лад, так само як вони самі вбили царя, вони вважали, що їм не годиться робити це, і тому не намагалися власноручно боротися з лихом.
Пояснення

Святі особи та великі мудреці вбили царя Вену, тому що склалося надзвичайне становище, але вони вирішили не брати участі в діяльності уряду й не боротися зі свавіллям грабіжників та злодіїв, які розперезалися після смерті царя Вени. Брахмани і святі не зобов’язані нікого вбивати, хоча іноді вони можуть робити це за надзвичайних обставин. Вони могли повбивати всіх злодіїв та грабіжників силою своїх мантр, але вони вирішили, що така діяльність становить обов’язок кшатріїв, чи царів. Тому вони утрималися від винищення грабіжників.

4.14.41
ब्राह्मण: समद‍ृक् शान्तो दीनानां समुपेक्षक: ।
स्रवते ब्रह्म तस्यापि भिन्नभाण्डात्पयो यथा ॥ ४१ ॥
бра̄хман̣ах̣ сама-др̣к ш́а̄нто
діна̄на̄м̇ самупекшаках̣
сравате брахма тасйа̄пі
бгінна-бга̄н̣д̣а̄т пайо йатга̄
Послівний переклад: бра̄хман̣ах̣  —  брахмана;сама-др̣к  —  неупереджений;ш́а̄нтах̣  —  вмиротворений;діна̄на̄м  —  нещасних;самупекшаках̣  —  байдуже нехтуючи;сравате  —  зменшується;брахма  —  духовна сила;тасйа  —  його;апі  —  певно;бгінна-бга̄н̣д̣а̄т  —  з тріснутого горщика;пайах̣  —  вода;йатга̄  —  як.
Великі мудреці міркували: Хоча брахмана вмиротворений і неупереджений, однаково ставлячись до всіх, все одно він не повинен бути байдужим до людських страждань. Через таку байдужість духовна сила брахмани зменшується так само, як із тріщини в горщику витікає вода.
Пояснення

Брахмани, верхівка людського суспільства,    —    це, переважно, віддані. Звичайно вони не помічають того, що відбувається в матеріальному світі, тому що всі свої сили вони віддають на духовний розвиток. Однак, коли на суспільство спадає якесь лихо, вони не можуть залишатися байдужими. Якщо вони не намагаються якось полегшити страждання людей, через таку байдужість, як кажуть писання, їхнє духовне знання зменшується. Майже всі мудреці йдуть у Гімалаї, турбуючись про власне благо, але Прахлада Махараджа сказав, що він не хоче отримати звільнення сам. Він вирішив залишатися поти, поки йому вдасться врятувати всі палі душі цього світу.

Брахманів, котрі досягають найвищого рівня, називають вайшнавами. Існує два типи брахманів: брахмана-пандіта і брахмана-вайшнава. Піднесений брахмана природно володіє великим знанням, але коли його знання стає ще глибшим і він пізнає Верховного Бога-Особу, він стає брахмана-вайшнава. Поки брахмана ще не став вайшнавою, його брахманічний розвиток залишається незавершеним

Святі прийшли до мудрого висновку про те, що цар Вена, попри всю свою гріховність, народився в родині Дгруви Махараджі. Тому сім’я його роду повинно було бути під захистом Верховного Бога-Особи, Кешави. Отож мудреці вирішили вжити заходів, щоб врятувати становище. Без царя в країні не стало порядку і панувало безладдя.

4.14.42
नाङ्गस्य वंशो राजर्षेरेष संस्थातुमर्हति ।
अमोघवीर्या हि नृपा वंशेऽस्मिन् केशवाश्रया: ॥ ४२ ॥
на̄н̇ґасйа вам̇ш́о ра̄джаршер
еша сам̇стга̄тум архаті
амоґга-вірйа̄ хі нр̣па̄
вам̇ш́е ’смін кеш́ава̄ш́райа̄х̣
Послівний переклад: на  —  не;ан̇ґасйа  —  царя Анґи;вам̇ш́ах̣  —  рід;ра̄джа-р̣шех̣  —  святого царя;ешах̣  —  цей;сам̇стга̄тум  —  перерватися;архаті  —  повинен;амоґга  —  безгрішне і могутнє;вірйа̄х̣  —  сім’я;хі  —  бо;нр̣па̄х̣  —  царі;вам̇ш́е  —  в роді;асмін  —  цьому;кеш́ава  —  Верховного Бога-Особи;а̄ш́райа̄х̣  —  під захистом.
Мудреці вирішили, що рід святого царя Анґи не повинен перериватися, бо сім’я цьому роду було дуже могутні, а нащадки цього роду мали природну схильність до відданого служіння.
Пояснення

Чистота роду зветься амоґга-вірйа. Праведні роди, передусім роди двічінароджених брахманів та кшатрій, але також і вайшій, повинні берегти чистоту свого сімені, дотримуючись очисних церемоній, перша з яких    —    це ґарбгадгана-самскара, що її виконують перед зачаттям дитини. Якщо двічінароджені, і насамперед брахмани, не стараються ретельно виконувати всі ці очисні церемонії, наступні покоління їхніх родів втрачають чистоту і поступово схиляються до гріховної діяльності. Махараджа Анґа був дуже праведною особою, тому нащадки роду Махараджі Дгруви очищували своє сім’я за допомогою очисних обрядів. Однак сім’я самого Махараджі Анґи осквернилося через те, що він одружився з Сунітгою, дочкою уособленою смерті. Через це осквернення його сімені народився цар Вена. Для всього роду Дгруви Махараджі це було великим нещастям. Зваживши на це, святі й мудреці вирішили вжити заходів, про які йдеться далі.

4.14.43
विनिश्चित्यैवमृषयो विपन्नस्य महीपते: ।
ममन्थुरूरुं तरसा तत्रासीद्बाहुको नर: ॥ ४३ ॥
вініш́чітйаівам р̣шайо
віпаннасйа махіпатех̣
мамантгур ӯрум̇ тараса̄
татра̄сід ба̄хуко нарах̣
Послівний переклад: вініш́чітйа  —  вирішивши;евам  —  так;р̣шайах̣  —  великі мудреці;віпаннасйа  —  мертвого;махі-патех̣  —  царя;мамантгух̣  —  сколотити;ӯрум  —  стегна;тараса̄  —  особливою силою;татра  —  тоді;а̄сіт  —  народився;ба̄хуках̣  —  на ім’я Бахука (карлик);нарах̣  —  чоловік.
Постановивши на цьому, святі й мудреці стали сильно сколочувати стегна мертвого тіла царя Вени за допомогою особливого методу. Внаслідок цього сколочування з тіла царя Вени народився карлик.
Пояснення

Те, що внаслідок сколочування стегон царя Вени народилася людина, доводить, що духовна душа    —    це індивідуальність, відмінна від тіла. Великі мудреці і святі створити з тіла мертвого царя Вени іншу людину, але не могли повернути до життя самого царя Вену. Цар Вена вже пішов з цього тіла і, поза сумнівом, до того часу вже народився в іншому тілі. Святих і мудреців цікавило тільки тіло Вени, тому що воно народилося із сімені роду Дгруви Махараджі. В тілі царя Вени залишалися всі інґредієнти, потрібні для народження іншого тіла. За допомогою особливого методу вони стали сколочувати стегна мертвого тіла і таким чином створили інше тіло. Хоча тіло царя Вени було мертве, його мати зберегла це тіло за допомогою певного зілля та мантр. Так збереглися всі складники, потрібні для створення іншого тіла. В тому, що з мертвого тіла царя Вени створили тіло нової людини, яку назвали Бахука, немає нічого дивного. Щоб це зробити, треба просто знати відповідний метод. Тіло людини народжується з сімені іншого тіла, а ознаки життя проявляються в тілі тому, що в ньому знаходить притулок духовна душа. Не слід сумніватися в можливості створення нового тіла за допомогою мертвого тіла Махараджі Вени. Мудреці володіли великим знанням і вмінням, тому для них було нескладно зробити це.

4.14.44
काककृष्णोऽतिह्रस्वाङ्गो ह्रस्वबाहुर्महाहनु: ।
ह्रस्वपान्निम्ननासाग्रो रक्ताक्षस्ताम्रमूर्धज: ॥ ४४ ॥
ка̄ка-кр̣шн̣о ’тіхрасва̄н̇ґо
храсва-ба̄хур маха̄-ханух̣
храсва-па̄н німна-на̄са̄ґро
ракта̄кшас та̄мра-мӯрдгаджах̣
Послівний переклад: ка̄ка-кр̣шн̣ах̣  —  чорний, як ворона;аті-храсва  —  дуже короткі;ан̇ґах̣  —  члени його тіла;храсва  —  короткі;ба̄хух̣  —  руки;маха̄  —  великі;ханух̣  —  щелепи;храсва  —  короткі;па̄т  —  ноги;німна  —  плаский;на̄са-аґрах̣  —  кінчик носу;ракта  —  червонуваті;акшах̣  —  його очі;та̄мра  —  мідне;мӯрдга-джах̣  —  волосся.
Народжену зі стегон царя Вени людину назвали Бахука. Шкіра його була чорною, як вороняче крило. Все його тіло було дуже коротким, так само як його руки й ноги, а щелепи дуже великі. Його ніс був плаский, очі    —    червонуваті, а волосся    —    мідного кольору.
4.14.45
तं तु तेऽवनतं दीनं किं करोमीति वादिनम् ।
निषीदेत्यब्रुवंस्तात स निषादस्ततोऽभवत् ॥ ४५ ॥
там̇ ту те ’ванатам̇ дінам̇
кім̇ кароміті ва̄дінам
нішідетй абрувам̇с та̄та
са ніша̄дас тато ’бгават
Послівний переклад: там  —  йому;ту  —  тоді;те  —  мудреці;аванатам  —  що поклонився;дінам  —  покірливому;кім  —  що;каромі  —  робитиму;іті  —  так;ва̄дінам  —  запитавши;нішіда  —  сідай;іті  —  так;абруван  —  відповіли;та̄та  —  дорогий Відуро;сах̣  —  він;ніша̄дах̣  —  названий Нішадою;татах̣  —  після того;абгават  —  став.
Він був дуже скромний і покірливий і, відразу ж після своєї появи, поклонився і запитав: «Що мені робити, панове?» Великі мудреці відповіли йому: «Сядь, будь ласка [нішада]. Так народився Нішада, прародитель раси найшадів.
Пояснення

У шастрах сказано, що голова в тілі символізує брахманів, руки    —    кшатріїв, живіт    —    вайшій, а ноги, що починаються зі стегон,    —    шудр. Шудр іноді називають крішна, чорними, а брахманів    —    шукла, тобто білими. Що ж до кшатріїв та вайшій, то колір їхньої шкіри являє собою поєднання чорного й білого кольорів. Однак, коли хтось має неприродно білу шкіру, він виглядає, як хворий на білу проказу. Отже, світлий чи золотистий колір шкіри    —    це ознака людини вищої касти, а чорний колір шкіри властивий для шудр.

4.14.46
तस्य वंश्यास्तु नैषादा गिरिकाननगोचरा: ।
येनाहरज्जायमानो वेनकल्मषमुल्बणम् ॥ ४६ ॥
тасйа вам̇ш́йа̄с ту наіша̄да̄
ґірі-ка̄нана-ґочара̄х̣
йена̄харадж джа̄йама̄но
вена-калмашам улбан̣ам
Послівний переклад: тасйа  —  його (Нішади);вам̇ш́йа̄х̣  —  нащадки;ту  —  тоді;наіша̄да̄х̣  —  відомі як найшади;ґірі-ка̄нана  —  гори й ліси;ґочара̄х̣  —  населяючи;йена  —  бо;ахарат  —  він взяв на себе;джа̄йама̄нах̣  —  народившись;вена  —  царя Вени;калмашам  —  всі гріхи;улбан̣ам  —  жахливі.
З’явившись на світ, він [Нішада] взяв на себе всі гріхи царя Вени. Тому найшади завжди схильні до гріховної діяльності    —    злодійства, грабіжництва та полювання. Через це їм дозволяють жити тільки в горах і лісах.
Пояснення

Найшадам не дозволено жити в містах, бо вони від природи прив’язані до гріху. Через це їхні тіла дуже непривабливі, а їхні заняття гріховні. Однак ми повинні розуміти, що навіть ці грішники (яких іноді називають також кіратами), можуть звільнитися від своєї гріховності й стати найпіднесенішими вайшнавами, якщо отримають милість чистого відданого. Коли людина занурюється в трансцендентне любовне віддане служіння Господу, вона, хоч би якою грішною вона була, здобуває право повернутися додому, до Бога. Треба лише за допомогою відданого служіння звільнитися від усієї скверни. Так кожен може стати гідним повернутися додому, до Бога. Це підтверджує Сам Господь у «Бгаґавад-ґіті» (9.32):

«О сину Прітги, всі, хто бере притулок у Мені, навіть люди нижчого походження, як-от жінки, вайш’ї [торговці] або шудри [робітники], можуть досягти найвищої мети».