Книги / Шрімад-Бгаґаватам / Пісня 4: Четвертий етап творення / ГЛАВА ШОСТА: Брахма умилостивляє Господа Шіву

ГЛАВА ШОСТА: Брахма умилостивляє Господа Шіву

4.6.1-2

मैत्रेय उवाच
अथ देवगणा: सर्वे रुद्रानीकै: पराजिता: ।
शूलपट्टिशनिस्त्रिंशगदापरिघमुद्गरै: ॥ १ ॥
सञ्छिन्नभिन्नसर्वाङ्गा: सर्त्विक्सभ्या भयाकुला: ।
स्वयम्भुवे नमस्कृत्य कार्त्स्‍न्येनैतन्न्यवेदयन् ॥ २ ॥

маітрейа ува̄ча
атга дева-ґан̣а̄х̣ сарве
рудра̄нікаіх̣ пара̄джіта̄х̣
ш́ӯла-пат̣т̣іш́а-ністрім̇ш́а-
ґада̄-паріґга-мудґараіх̣

Послівний переклад: маітрейах̣ ува̄ча — Майтрея сказав;атга — після того;дева-ґан̣а̄х̣ — півбоги;сарве — всі;рудра-анікаіх̣ — воїнами Господа Шіви;пара̄джіта̄х̣ — переможені;ш́ӯла — тризубом;пат̣т̣іш́а — гострим списом;ністрім̇ш́а — мечем;ґада̄ — булавою;паріґга — залізною палицею;мудґараіх̣ — бойовим молотом;сан̃чгінна-бгінна-сарва-ан̇ґа̄х̣ — всі частини тіла поранені;са-р̣твік-сабгйа̄х̣ — разом з усіма жерцями й учасниками жертвопринесення;бгайа-а̄кула̄х̣ — з великим страхом;свайамбгуве — до Господа Брахми;намаскр̣тйа — поклонившись;ка̄ртснйена — докладно;етат — події на Дакшиному жертвопринесенні;нйаведайан — доповіли.

Зазнавши поразки від воїнів Господа Шіви й посічені тризубцями та мечами, всі жерці та інші учасники жертвопринесення разом з півбогами в жахові кинулися до Господа Брахми. Поклонившись йому вони стали докладно розповідати йому про все, що сталося.

4.6.3

उपलभ्य पुरैवैतद्भगवानब्जसम्भव: ।
नारायणश्च विश्वात्मा न कस्याध्वरमीयतु: ॥ ३ ॥

упалабгйа пураіваітад
бгаґава̄н абджа-самбгавах̣
на̄ра̄йан̣аш́ ча віш́ва̄тма̄
на касйа̄дгварам ійатух̣

Послівний переклад: упалабгйа — знаючи;пура̄ — наперед;ева — певно;етат — ці всі події на Дакшиному жертвопринесенні;бгаґава̄н — володар усіх багатств;абджа-самбгавах̣ — народжений з лотоса (Господь Брахма);на̄ра̄йан̣ах̣ — Нараяна;ча — і;віш́ва-а̄тма̄ — Наддуша всього всесвіту;на — не;касйа — Дакші;адгварам — на жертвопринесення;ійатух̣ — пішли.

І Господь Брахма, і Господь Вішну ще до того знали, що це все станеться на Дакшиному жертвопринесенні, і тому не пішли на це жертвопринесення.

Пояснення

У «Бгаґавад-ґіті» (7.26) сказано: веда̄хам̇ саматіта̄ні вартама̄на̄ні ча̄рджуна. Господь каже: «Я знаю все, що відбувалося в минулому, і все, що станеться в майбутньому». Господь Вішну всезнаючий і тому знав, що має статися на Дакшиному жертвопринесенні. Через це ні Нараяна, ні Господь Брахма не прийшли на величезне жертвопринесення, яке влаштував Дакша.

4.6.4

तदाकर्ण्य विभु: प्राह तेजीयसि कृतागसि ।
क्षेमाय तत्र सा भूयान्न प्रायेण बुभूषताम् ॥ ४ ॥

тад а̄карн̣йа вібгух̣ пра̄ха
теджійасі кр̣та̄ґасі
кшема̄йа татра са̄ бгӯйа̄н
на пра̄йен̣а бубгӯшата̄м

Послівний переклад: тат — події, про які розповіли півбоги та всі інші;а̄карн̣йа — вислухавши;вібгух̣ — Господь Брахма;пра̄ха — відповів;теджійасі — великій особі;кр̣та-а̄ґасі — зроблено кривду;кшема̄йа — для вашого щастя;татра — так;са̄ — те;бгӯйа̄т на — не допоможе;пра̄йен̣а — загалом;бубгӯшата̄м — бажання існувати.

Вислухавши розповідь півбогів та інших учасників жертвопринесення, Господь Брахма відповів: Неможливо досягнути щастя жодними жертвами, якщо ви кривдите велику особу й ображаєте її лотосові стопи. Не знатиме щастя той, хто ганить великих.

Пояснення

Господь Брахма пояснив півбогам, що, хоча Дакша розраховував насолодитися плодами своїх корисливих жертвопринесень, тому, хто ображає велику особу, як оце Господь Шіва, щастя не бачити. Смерть у битві під час жертвопринесення була великим добром для Дакші, бо якби він жив далі, то він би ображав лотосові стопи великих осіб знову й знову. Згідно з законами Ману, коли хтось убив іншу людину, смертна кара буде для вбивці благом. Інакше він може вбивати знову й знову, обтяжуючи себе гріхом убивства багатьох людей, за що йому доведеться тяжко розплачуватися в наступних життях. Тому цар повинен скарати вбивцю. Коли Господь зі Своєї милості вбиває запеклих блюзнірів, це для них велике благо. Іншими словами, Господь Брахма пояснив півбогам, що смерть Дакші була для нього благом.

4.6.5

अथापि यूयं कृतकिल्बिषा भवं
ये बर्हिषो भागभाजं परादु: ।
प्रसादयध्वं परिशुद्धचेतसा
क्षिप्रप्रसादं प्रगृहीताङ्‌घ्रि:पद्मम् ॥ ५ ॥

атга̄пі йӯйам̇ кр̣та-кілбіша̄ бгавам̇
йе бархішо бга̄ґа-бга̄джам̇ пара̄дух̣
праса̄дайадгвам̇ паріш́уддга-четаса̄
кшіпра-праса̄дам̇ праґр̣хіта̄н̇ґгрі-падмам

Послівний переклад: атга апі — все таки;йӯйам — всі ви;кр̣та-кілбіша̄х̣ — вчинивши образи;бгавам — Господа Шіву;йе — ви всі;бархішах̣ — з жертвопринесення;бга̄ґа-бга̄джам — що має право на частку;пара̄дух̣ — виключили;праса̄дайадгвам — ви всі повинні вмилостивити;паріш́уддга-четаса̄ — без упередженості;кшіпра-праса̄дам — швидко дають милість;праґр̣хіта-ан̇ґгрі-падмам — його лотосові стопи, в яких приймають притулок.

Ви позбавили Господа Шіви його частки жертовних дарів, і тим самим вчинили образу його лотосовим стопам. Однак якщо ви підете до нього й беззастережно впокоритеся йому, кинувшись до його лотосових стіп, він буде задоволений вами.

Пояснення

Одне з імен Господа Шіви — це Ашутоша. А̄ш́у означає «дуже швидко», а тоша означає «той, хто задовольняється». Господь Брахма порадив півбогам піти до Господа Шіви й попросити в нього пробачення, бо Господа Шіву дуже легко задовольнити і він неодмінно пробачить півбогів. Господь Брахма добре знав серце Господа Шіви, і був певний, що півбоги, хоча й образили його лотосові стопи, могли змити з себе гріх, пішовши до нього й беззастережно віддавшись на його ласку.

4.6.6

आशासाना जीवितमध्वरस्य
लोक: सपाल: कुपिते न यस्मिन् ।
तमाशु देवं प्रियया विहीनं
क्षमापयध्वं हृदि विद्धं दुरुक्तै: ॥ ६ ॥

а̄ш́а̄са̄на̄ джівітам адгварасйа
локах̣ са-па̄лах̣ купіте на йасмін
там а̄ш́у девам̇ прійайа̄ віхінам̇
кшама̄пайадгвам̇ хр̣ді віддгам̇ дуруктаіх̣

Послівний переклад: а̄ш́а̄са̄на̄х̣ — бажаючи запитати;джівітам — на тривалість;адгварасйа — жертвопринесення;локах̣ — всі планети;са-па̄лах̣ — з повелителями;купіте — коли розгніваний;на — не;йасмін — кого;там — те;а̄ш́у — відразу ж;девам — Господа Шіву;прійайа̄ — любої дружини;віхінам — позбавивши;кшама̄пайадгвам — благайте в нього пробачення;хр̣ді — в серці;віддгам — прикро вражений;дуруктаіх̣ — грубими словами.

Як Господь Брахма пояснив їм, Господь Шіва такий могутній, що, розгнівавшись, може вмить знищити всі планети разом з їхніми правителями. Також, сказав Брахма, Господь Шіва глибоко засмучений втратою любої дружини і прикро вражений грубими словами Дакші. З огляду на це все, їм варто чимшвидше піти до нього і благати в нього пробачення.

4.6.7

नाहं न यज्ञो न च यूयमन्ये
ये देहभाजो मुनयश्च तत्त्वम् ।
विदु: प्रमाणं बलवीर्ययोर्वा
यस्यात्मतन्त्रस्य क उपायं विधित्सेत् ॥ ७ ॥

на̄хам̇ на йаджн̃о на ча йӯйам анйе
йе деха-бга̄джо мунайаш́ ча таттвам
відух̣ прама̄н̣ам̇ бала-вірйайор ва̄
йасйа̄тма-тантрасйа ка упа̄йам̇ відгітсет

Послівний переклад: на — не;ахам — я;на — ні;йаджн̃ах̣ — Індра;на — ні;ча — і;йӯйам — ви всі;анйе — інші;йе — хто;деха-бга̄джах̣ — що мають матеріальні тіла;мунайах̣ — мудреці;ча — і;таттвам — істину;відух̣ — знають;прама̄н̣ам — міру;бала-вірйайох̣ — сили й могутності;ва̄ — чи;йасйа — Господа Шіви;а̄тма-тантрасйа — самодостатнього Господа Шіви;ках̣ — які;упа̄йам — засоби;відгітсет — бажає вигадати.

Господь Брахма сказав, що ніхто: ні він сам, ні Індра, ні учасники жертвопринесення, ні жоден з мудреців — не знає могутності Господа Шіви. Знаючи про це, хто наважиться образити його лотосові стопи?

Пояснення

Порадивши півбогам іти до Господа Шіви й прохати в нього пробачення, Господь Брахма також підказав, як його задовольнити і як звернутися до нього. Брахма зазначив, що ніхто з зумовлених душ, включно з ним самим і всіма півбогами, не знає, як задовольнити Господа Шіву. «Але, — сказав Брахма, — відомо, що задовольнити його дуже легко, отож спробуймо вмилостивити його впавши йому в лотосові стопи».

Насправді, обов’язок усіх душ, що завжди підлеглі Господу, полягає в тому, щоб впокоритися Всевишньому. Цього вчить «Бгаґавад-ґіта». Господь прохає кожну істоту облишити всі свої вигадані обов’язки і просто віддатися Йому. Це захистить зумовлені душі від усіх гріхів. Тут Брахма теж радить піти й віддатися лотосовим стопам Господа Шіви, бо Господь Шіва дуже милостивий і його легко задовольнити, тому цей вчинок дасть їм велике благо.

4.6.8

स इत्थमादिश्य सुरानजस्तु तै:
समन्वित: पितृभि: सप्रजेशै: ।
ययौ स्वधिष्ण्यान्निलयं पुरद्विष:
कैलासमद्रिप्रवरं प्रियं प्रभो: ॥ ८ ॥

са іттгам а̄діш́йа сура̄н аджас ту таіх̣
саманвітах̣ пітр̣бгіх̣ са-праджеш́аіх̣
йайау сва-дгішн̣йа̄н нілайам̇ пура-двішах̣
каіла̄сам адрі-праварам̇ прійам̇ прабгох̣

Послівний переклад: сах̣ — він (Брахма);іттгам — так;а̄діш́йа — настановивши;сура̄н — півбогів;аджах̣ — Господь Брахма;ту — тоді;таіх̣ — тими;саманвітах̣ — супроводжуваний;пітр̣бгіх̣ — пітами;са-праджеш́аіх̣ — разом з повелителями живих істот;йайау — пішов;сва-дгішн̣йа̄т — зі своєї обителі;нілайам — в обитель;пура-двішах̣ — Господа Шіви;каіла̄сам — Кайласу;адрі-праварам — найліпшу з гір;прійам — дорогу;прабгох̣ — Господа (Шіви).

Давши ці настанови півбогам, пітам і повелителям живих істот, Господь Брахма взяв їх із собою й вирушив до обителі Господа Шіви, на гору Кайласа.

Пояснення

Наступні чотирнадцять віршів описують обитель Господь Шіви, відому як Кайласа.

4.6.9

जन्मौषधितपोमन्त्रयोगसिद्धैर्नरेतरै: ।
जुष्टं किन्नरगन्धर्वैरप्सरोभिर्वृतं सदा ॥ ९ ॥

джанмаушадгі-тапо-мантра-
йоґа-сіддгаір наретараіх̣
джушт̣ам̇ кіннара-ґандгарваір
апсаробгір вр̣там̇ сада̄

Послівний переклад: джанма — народження;аушадгі — трави;тапах̣ — аскези;мантра — ведичні гімни;йоґа — практика містичної йоґи;сіддгаіх̣ — досконалими істотами;нара-ітараіх̣ — півбогами;джушт̣ам — джерело насолоди;кіннара-ґандгарваіх̣ — кіннарами та ґандгарвами;апсаробгіх̣ — апсарами;вр̣там — наповнена;сада̄ — завжди.

На Кайласі буяють численні трави та інші рослини. Ця обитель освячена ведичними гімнами і практикою містичної йоґи. Її населяють ті, хто народився півбогом і володіють усіма містичними силами. Крім півбогів там живуть також інші небожителі, як оце кіннари й ґандгарви зі своїми вродливими ангелоподібними дружинами, що їх називають апсарами.

4.6.10

नानामणिमयै: श‍ृङ्गैर्नानाधातुविचित्रितै: ।
नानाद्रुमलतागुल्मैर्नानामृगगणावृतै: ॥ १० ॥

на̄на̄-ман̣імайаіх̣ ш́р̣н̇ґаір
на̄на̄-дга̄ту-вічітрітаіх̣
на̄на̄-друма-лата̄-ґулмаір
на̄на̄-мр̣ґа-ґан̣а̄вр̣таіх̣

Послівний переклад: на̄на̄ — з різних;ман̣і — самоцвітів;майаіх̣ — зробленими;ш́р̣н̇ґаіх̣ — верхівками;на̄на̄-дга̄ту-вічітрітаіх̣ — прикрашеними всілякими мінералами;на̄на̄ — різними;друма — деревами;лата̄ — ліанами;ґулмаіх̣ — рослинами;на̄на̄ — різними;мр̣ґа-ґан̣а — стадами оленів;а̄вр̣таіх̣ — населена.

Кайласа вкрита гірськими вершинами з коштовних каменів та мінералів і порослих деревами та іншими рослинами. Верхівку гори прикрашають різні породи оленів.

4.6.11

नानामलप्रस्रवणैर्नानाकन्दरसानुभि: ।
रमणं विहरन्तीनां रमणै: सिद्धयोषिताम् ॥ ११ ॥

на̄на̄мала-прасраван̣аір
на̄на̄-кандара-са̄нубгіх̣
раман̣ам̇ віхарантіна̄м̇
раман̣аіх̣ сіддга-йошіта̄м

Послівний переклад: на̄на̄ — різними;амала — прозорими;прасраван̣аіх̣ — водоспадами;на̄на̄ — різними;кандара — печерами;са̄нубгіх̣ — з верхівками;раман̣ам — що дають насолоду;віхарантіна̄м — що розважаються;раман̣аіх̣ — зі своїми коханими;сіддга-йошіта̄м — юними подругами містиків.

З гори течуть численні водоспади, а в її схилах багато чудових печер, де живуть прекрасні дружини містиків.

4.6.12

मयूरकेकाभिरुतं मदान्धालिविमूर्च्छितम् ।
प्लावितै रक्तकण्ठानां कूजितैश्च पतत्त्रिणाम् ॥ १२ ॥

майӯра-кека̄бгірутам̇
мада̄ндга̄лі-вімӯрччгітам
пла̄вітаі ракта-кан̣т̣га̄на̄м̇
кӯджітаіш́ ча пататтрін̣а̄м

Послівний переклад: майӯра — павичів;кека̄ — криками;абгірутам — розлунюючи;мада — шалом;андга — засліпленими;алі — бджолами;вімӯрччгітам — бринячи;пла̄вітаіх̣ — співом;ракта-кан̣т̣га̄на̄м — зозуль;кӯджітаіх̣ — щебетом;ча — і;пататтрін̣а̄м — інших птахів.

На Кайласі раз у раз лунають солодкі крики павичів і гудуть бджоли. Там завжди співають зозулі і щебечуть між собою інші птахи.

4.6.13

आह्वयन्तमिवोद्धस्तैर्द्विजान् कामदुघैर्द्रुमै: ।
व्रजन्तमिव मातङ्गैर्गृणन्तमिव निर्झरै: ॥ १३ ॥

а̄хвайантам іводдгастаір
двіджа̄н ка̄ма-дуґгаір друмаіх̣
враджантам іва ма̄тан̇ґаір
ґр̣н̣антам іва нірджгараіх̣

Послівний переклад: а̄хвайантам — кличучи;іва — немов;ут-хастаіх̣ — з піднятими руками (гілками);двіджа̄н — птахів;ка̄ма-дуґгаіх̣ — що виконують бажання;друмаіх̣ — з деревами;враджантам — рухаючись;іва — немов;ма̄тан̇ґаіх̣ — слонами;ґр̣н̣антам — розлунюючи;іва — немов;нірджгараіх̣ — водоспадами.

Своїми прямими гілками високі дерева немов кличуть до себе солодкоголосих птахів, а коли схилами Кайласи проходять стада слонів, здається, ніби рухається сама гора. Шум водоспадів здається ревінням самої Кайласи.

4.6.14-15

मन्दारै: पारिजातैश्च सरलैश्चोपशोभितम् ।
तमालै: शालतालैश्च कोविदारासनार्जुनै: ॥ १४ ॥
चूतै: कदम्बैर्नीपैश्च नागपुन्नागचम्पकै: ।
पाटलाशोकबकुलै: कुन्दै: कुरबकैरपि ॥ १५ ॥

манда̄раіх̣ па̄ріджа̄таіш́ ча
саралаіш́ чопаш́обгітам
тама̄лаіх̣ ш́а̄ла-та̄лаіш́ ча
ковіда̄ра̄сана̄рджунаіх̣

Послівний переклад: манда̄раіх̣ — мандарами;па̄ріджа̄таіх̣ — паріджатами;ча — і;саралаіх̣ — саралами;ча — і;упаш́обгітам — прикрашена;тама̄лаіх̣ — деревами тамала;ш́а̄ла-та̄лаіх̣ — шалами й талами;ча — і;ковіда̄ра-а̄сана-арджунаіх̣ — ковідарами, асанами (віджая-сарами) та деревами арджуна (канчанараками);чӯтаіх̣ — чутами (різновид манґового дерева);кадамбаіх̣ — кадамбами;ніпаіх̣ — ніпами (дгулі-кадамбами);ча — і;на̄ґа-пунна̄ґа-чампакаіх̣ — наґами, пуннаґами і чампаками;па̄т̣ала-аш́ока-бакулаіх̣ — паталами, ашоками та бакулами;кундаіх̣ — кундами;курабакаіх̣ — курабаками;апі — також.

Усю Кайласу вкривають прекрасні дерева, як то мандара, паріджата, сарала, тамала, тала, ковідара, асана, арджуна, амріта-джаті (манґо), кадамба, дгулі-кадамба, наґа, пуннаґа, чампака, патала, ашока, бакула, кунда і курабака. Ці дерева прикрашають усю гору і наповнюють повітря запашними пахощами своїх квітів.

4.6.16

स्वर्णार्णशतपत्रैश्च वररेणुकजातिभि: ।
कुब्जकैर्मल्लिकाभिश्च माधवीभिश्च मण्डितम् ॥ १६ ॥

сварн̣а̄рн̣а-ш́ата-патраіш́ ча
вара-рен̣ука-джа̄тібгіх̣
кубджакаір малліка̄бгіш́ ча
ма̄дгавібгіш́ ча ман̣д̣ітам

Послівний переклад: сварн̣а̄рн̣а — золотистими;ш́ата-патраіх̣ — лотосами;ча — і;вара-рен̣ука-джа̄тібгіх̣ — варами, ренуками та малаті;кубджакаіх̣ — кубджаками;малліка̄бгіх̣ — малліками;ча — і;ма̄дгавібгіх̣ — мадгаві;ча — і;ман̣д̣ітам — прикрашена.

Також пагорб прикрашали золотисті лотоси, дерева кориці, малаті, кубджа, малліка та мадгаві.

4.6.17

पनसोदुम्बराश्वत्थप्लक्षन्यग्रोधहिङ्गुभि: ।
भूर्जैरोषधिभि: पूगै राजपूगैश्च जम्बुभि: ॥ १७ ॥

панасодумбара̄ш́ваттга-
плакша-нйаґродга-хін̇ґубгіх̣
бгӯрджаір ошадгібгіх̣ пӯґаі
ра̄джапӯґаіш́ ча джамбубгіх̣

Послівний переклад: панаса-удумбара-аш́ваттга-плакша-нйаґродга-хін̇ґубгіх̣ — панасами (хлібними деревами), удумбарами, ашваттгами, плакшами, н’яґродгами та деревами, які утворюють асафетиду;бгӯрджаіх̣ — бгурджами;ошадгібгіх̣ — деревами горіхів бетеля;пӯґаіх̣ — пуґами;ра̄джапӯґаіх̣ — раджапуґами;ча — і;джамбубгіх̣ — джамбу.

Гору Кайласа прикрашають також дерева ката, хлібні дерева, джулари, бан’яни, плакші, н’яґродги й дерева, які утворюють асафетиду. Також там ростуть горіхи бетеля і бгурджа-патри, разом з раджапуґами, смородиною та іншими рослинами.

4.6.18

खर्जूराम्रातकाम्राद्यै: प्रियालमधुकेङ्गुदै: ।
द्रुमजातिभिरन्यैश्च राजितं वेणुकीचकै: ॥ १८ ॥

кгарджӯра̄мра̄така̄мра̄дйаіх̣
прійа̄ла-мадгукен̇ґудаіх̣
друма-джа̄тібгір анйаіш́ ча
ра̄джітам̇ вен̣у-кічакаіх̣

Послівний переклад: кгарджӯра-а̄мра̄така-а̄мра-а̄дйаіх̣ — кгарджурами, амратаками, амрами та іншими деревами;прійа̄ла-мадгука-ін̇ґудаіх̣ — пріялами, мадгуками та інґудами;друма-джа̄тібгіх̣ — породами дерев;анйаіх̣ — іншими;ча — і;ра̄джітам — прикрашена;вен̣у-кічакаіх̣ — вену (бамбуком) і кічаками (порожнистим бамбуком).

Там ростуть манґові дерева, пріяли, мадгуки та інґуди. Окрім цих, гору Кайласа прикрашають також всілякі інші дерева, як оце тонкий бамбук, кічака та інші різновиди бамбуку.

4.6.19-20

कुमुदोत्पलकह्लारशतपत्रवनर्द्धिभि: ।
नलिनीषु कलं कूजत्खगवृन्दोपशोभितम् ॥ १९ ॥
मृगै: शाखामृगै: क्रोडैर्मृगेन्द्रैर्ऋ क्षशल्यकै: ।
गवयै: शरभैर्व्याघ्रै रुरुभिर्महिषादिभि: ॥ २० ॥

кумудотпала-кахла̄ра-
ш́атапатра-ванарддгібгіх̣
налінішу калам̇ кӯджат-
кгаґа-вр̣ндопаш́обгітам

Послівний переклад: кумуда — кумуда;утпала — утпала;кахла̄ра — кахлара;ш́атапатра — лотосами;вана — ліс;р̣ддгібгіх̣ — вкритий;налінішу — на озерах;калам — солодко;кӯджат — щебечучи;кгаґа — птахів;вр̣нда — зграї;упаш́обгітам — прикрашена;мр̣ґаіх̣ — оленями;ш́а̄кга̄-мр̣ґаіх̣ — мавпами;крод̣аіх̣ — ведмедями;мр̣ґа-індраіх̣ — левами;р̣кша-ш́алйакаіх̣ — рікшами та шал’яками;ґавайаіх̣ — лісовими коровами;ш́арабгаіх̣ — лісовими віслюками;вйа̄ґграіх̣ — тиграми;рурубгіх̣ — сарнами;махіша-а̄дібгіх̣ — буйволами та іншими.

На горі квітнуть численні лотоси, як оце кумуда, утпала й шатапатра. Ліс там скидається на квітник, а ставки заповнюють всілякі птахи, що мелодійно щебечуть. Також у тому лісі живе багато інших тварин, як оце олені, мавпи, ведмеді, леви, рікші, шал’яки, лісові корови, лісові осли, тигри, сарни, буйволи та багато інших звірів, що повною мірою насолоджуються життям.

4.6.21

कर्णान्त्रैकपदाश्वास्यैर्निर्जुष्टं वृकनाभिभि: ।
कदलीखण्डसंरुद्धनलिनीपुलिनश्रियम् ॥ २१ ॥

карн̣а̄нтраікапада̄ш́ва̄сйаір
нірджушт̣ам̇ вр̣ка-на̄бгібгіх̣
кадалі-кган̣д̣а-сам̇руддга-
наліні-пуліна-ш́рійам

Послівний переклад: карн̣а̄нтра — карнантрами;екапада — екападами;аш́ва̄сйаіх̣ — ашвас’ями;нірджушт̣ам — даючи насолоду;вр̣ка-на̄бгібгіх̣ — вріками та набгі, чи оленями кастурі;кадалі — бананів;кган̣д̣а — гаями;сам̇руддга — вкрита;наліні — ставків, заповнених лотосами;пуліна — з піщанами берегами;ш́рійам — дуже красива.

Тими лісами ходять численні види оленів, як оце карнантра, екапада, ашвас’я, вріка та кастурі, що дає мускус. А навколо невеличких гірських озер ростуть чудові бананові гаї.

4.6.22

पर्यस्तं नन्दया सत्या: स्‍नानपुण्यतरोदया ।
विलोक्य भूतेशगिरिं विबुधा विस्मयं ययु: ॥ २२ ॥

парйастам̇ нандайа̄ сатйа̄х̣
сна̄на-пун̣йатародайа̄
вілокйа бгӯтеш́а-ґірім̇
вібудга̄ вісмайам̇ йайух̣

Послівний переклад: парйастам — оточене;нандайа̄ — Нандою;сатйа̄х̣ — Саті;сна̄на — омовінням;пун̣йа-тара — з особливим запахом;удайа̄ — з водою;вілокйа — побачивши;бгӯта-іш́а — Бгутеші (володаря духів, Господа Шіви);ґірім — гору;вібудга̄х̣ — півбоги;вісмайам — подив;йайух̣ — відчули.

Серед цих невеличких озер було й озеро Алакананда, в якому щодня омивалася Саті і яке було особливо святим. Побачивши несказанну красу гори Кайласа, всі півбоги були вражені її великими багатствами.

Пояснення

Згідно з коментарем «Шрі-Бгаґавата-чандра-чандріка», вода, в якій Саті омивалася, була водою Ґанґи. Іншими словми, Ґанґа протікає через Кайласа-парвату. З цим можна погодитися, бо, як відомо, Ґанґа стікає з волосся Господа Шіви. Якщо Ґанґа спочатку тече на голові Господа Шіви й лише потім плине в інші частини всесвіту, то цілком можливо, що Саті омивалася в запашній воді Ґанґи.

4.6.23

दद‍ृशुस्तत्र ते रम्यामलकां नाम वै पुरीम् ।
वनं सौगन्धिकं चापि यत्र तन्नाम पङ्कजम् ॥ २३ ॥

дадр̣ш́ус татра те рамйа̄м
алака̄м̇ на̄ма ваі пурім
ванам̇ сауґандгікам̇ ча̄пі
йатра тан-на̄ма пан̇каджам

Послівний переклад: дадр̣ш́ух̣ — побачили;татра — там (на Кайласі);те — вони (півбоги);рамйа̄м — привабливу;алака̄м — Алака;на̄ма — за назвою;ваі — певно;пурӣм — обитель;ванам — ліс;сауґандгікам — Сауґандгіка;ча — і;апі — навіть;йатра — в якому місці;тат-на̄ма — відомі за тою самою назвою;пан̇каджам — різновид лотосів.

Врешті півбоги побачили небесної краси місцевість Алака, яку оточує ліс Сауґандгіка, чи «запашний». Цей ліс називають Сауґандгіка через те, що в ньому рясно ростуть лотоси.

Пояснення

Іноді Алаку називають також Алака-пурі. Так само називається обитель Кувери. Однак обитель Кувери з Кайласи не видно. Отже, Алака, про яку йдеться тут, — це не Алака-пурі Кувери. Згідно з Вірараґгавою Ачар’єю, слово алака̄ означає «надзвичайно прекрасний». В обителі за назвою Алака, яку побачили півбоги, росте певний різновид лотоса, що зветься сауґандгіка і що розливає навколо себе особливі пахощі.

4.6.24

नन्दा चालकनन्दा च सरितौ बाह्यत: पुर: ।
तीर्थपादपदाम्भोजरजसातीव पावने ॥ २४ ॥

нанда̄ ча̄лакананда̄ ча
сарітау ба̄хйатах̣ пурах̣
тіртгапа̄да-пада̄мбгоджа-
раджаса̄тіва па̄ване

Послівний переклад: нанда̄ — Нанда;ча — і;алакананда̄ — Алакананда;ча — і;сарітау — дві річки;ба̄хйатах̣ — назовні;пурах̣ — з міста;тіртга-па̄да — Верховного Бога-Особи;пада-амбгоджа — з лотосових стіп;раджаса̄ — пилом;атіва — великою мірою;па̄ване — очищені.

Також вони побачили дві річки: Нанда й Алакананда. Ці дві річки освячені пилом з лотосових стіп Верховного Бога-Особи, Ґовінди.

4.6.25

ययो: सुरस्त्रिय: क्षत्तरवरुह्य स्वधिष्ण्यत: ।
क्रीडन्ति पुंस: सिञ्चन्त्यो विगाह्य रतिकर्शिता: ॥ २५ ॥

йайох̣ сура-стрійах̣ кшаттар
аварухйа сва-дгішн̣йатах̣
крід̣анті пум̇сах̣ сін̃чантйо
віґа̄хйа раті-карш́іта̄х̣

Послівний переклад: йайох̣ — що в них обох (у річках);сура-стрійах̣ — юні небожительки разом з чоловіками;кшаттах̣ — Відуро;аварухйа — сходячи;сва-дгішн̣йатах̣ — зі своїх повітряних кораблів;крід̣анті — розважаються;пум̇сах̣ — на чоловіків;сін̃чантйах̣ — бризкаючи водою;віґа̄хйа — увійшовши (у воду);раті-карш́іта̄х̣ — чия насолода зменшується.

Дорогий Кшатто, Відуро, до цих річок прилітають на своїх повітряних кораблях юні небожительки зі своїми чоловіками. Після своїх любовних втіх вони входять у їхні води й розважаються, бризкаючи на чоловіків водою.

Пояснення

Можна зрозуміти, що думки про сексуальні втіхи забруднюють навіть розум юних жительок райських планет, і тому вони прилітають на своїх повітряних кораблях, щоб омитися в річках Нанда й Алакананда. Треба відзначити, що ці річки освячені пилом з лотосових стіп Верховного Бога-Особи. Іншими словами, якщо вода Ґанґи освячується від доторку до стіп Верховного Бога-Особи, Нараяни, то так само і все інше, пов’язане з відданим служінням Верховному Богові-Особі, очищується й набуває духовної природи. Все, що доторкається до лотосових стіп Господа, відразу ж повністю звільняється від матеріальної скверни — саме на цій засаді засновані всі правила й приписи відданого служіння.

Юні жительки райських планет, осквернившись думками про статеве життя, спускаються, щоб омитися в святих річках і порозважатися з зі своїми чоловіками водяними забавами. В цьому зв’язку дуже відмітні два слова: раті-карш́іта̄х̣, які означають, що після любовних утіх юні небожительки відчувають смуток. Хоча вони визнають статеві насолоди за природну потребу, задовольнивши її, вони не відчувають себе щасливими.

Також варто звернути увагу на те, що Господа Ґовінду, Верховного Бога-Особу, в цьому вірші названо іменем Тіртгапада. Тіртга означає «святе місце», а па̄да — «лотосові стопи Господа». До святих місць ідуть для того, щоб очиститися від гріхів. Але це ім’я означає, що ті, хто віддаються лотосовим стопам Верховного Бога-Особи, Крішни, само собою очищуються і стають святими. Лотосові стопи Господа називають тіртга-пада, тому що під ними знаходять притулок сотні й тисячі святих осіб, які очищують святі місця прощі. Шріла Нароттама даса Тгакура, великий ачар’я Ґаудія-вайшнава-сампрадаї, радить нам не пускатися в мандри до різних святих місць. Безперечно, подорож завдає великих труднощів, але мудра людина віддається під захист лотосових стіп Ґовінди і природно очищується, отримуючи той самий плід, який дарує паломництво. Того, хто втвердився у служінні лотосовим стопам Ґовінді, називають тіртга-падою. Йому не потрібно пускатися в мандри до різних святих місць, тому що він отримує все благо такого паломництва, просто виконуючи служіння лотосовим стопам Господа. Такий чистий відданий, що непохитно вірить у лотосові стопи Господа, може створити святе місце в будь-якій частині світу, хоч би де він вирішив оселитися. Тіртгі-курванті тіртга̄ні (Бгаґ. 1.13.10) — те чи інше місце стає святим завдяки тому, що в ньому присутні чисті віддані. Будь-яке місце само собою стає місцем прощі, якщо в ньому перебуває Господь чи Його чистий відданий. Іншими словами, чистий відданий, до решти занурений у служіння Господу, може жити в будь-якому місці всесвіту, і це місце відразу ж стає святим. Відданий може спокійно служити Господу в такому місці, виконуючи Його бажання.

4.6.26

ययोस्तत्स्‍नानविभ्रष्टनवकुङ्कुमपिञ्जरम् ।
वितृषोऽपि पिबन्त्यम्भ: पाययन्तो गजा गजी: ॥ २६ ॥

йайос тат-сна̄на-вібграшт̣а-
нава-кун̇кума-пін̃джарам
вітр̣шо ’пі пібантй амбгах̣
па̄йайанто ґаджа̄ ґаджіх̣

Послівний переклад: йайох̣ — що в цих обох річках;тат-сна̄на — від омовіння (юних жительок райських планет);вібграшт̣а — що осипається;нава — свіжий;кун̇кума — порошок кункуми;пін̃джарам — жовта;вітр̣шах̣ — не відчуваючи спраги;апі — навіть;пібанті — п’ють;амбгах̣ — воду;па̄йайантах̣ — закликають пити;ґаджа̄х̣ — слони;ґаджіх̣ — слонихи.

Після омовіння небожительок вода в річках стає жовтавою і запашною від кункуми, змитої з їхніх тіл. Коли туди приходять слони зі своїми слонихами, щоб омитися в воді, вони починають пити цю воду, хоча й не відчувають спраги.

4.6.27

तारहेममहारत्नविमानशतसङ्कुलाम् ।
जुष्टां पुण्यजनस्त्रीभिर्यथा खं सतडिद्घनम् ॥ २७ ॥

та̄ра-хема-маха̄ратна-
віма̄на-ш́ата-сан̇кула̄м
джушт̣а̄м̇ пун̣йаджана-стрібгір
йатга̄ кгам̇ сатад̣ід-ґганам

Послівний переклад: та̄ра-хема — перлин та золота;маха̄-ратна — коштовні самоцвіти;віма̄на — повітряних кораблів;ш́ата — сотнями;сан̇кула̄м — заповнене;джушт̣а̄м — що ним насолоджувалися;пун̣йаджана-стрібгіх̣ — дружини якшів;йатга̄ — як;кгам — небо;са-тад̣іт-ґганам — з блискавками і хмарами.

Небожителі злітаються на повітряних кораблях, оздоблених перлинами, золотом та численними самоцвітами, і стають схожі на хмари, які заповнюють усе небо і які раз у раз прикрашають електричні спалахи блискавок.

Пояснення

Змальовані в цьому вірші повітряні кораблі відрізняются від знайомих нам літаків. «Шрімад-Бгаґаватам» та інші ведичні писання часто описують так звані вімани, тобто літаки. Жителі різних планетах користуються різними літаками. На земній планеті літаки мають грубу побудову і рухаються за допомогою всіляких механізмів, але на інших планетах літаки рухаються силою гімнів-мантр, без будь-яких допомоги механізмів. Жителі райських планет використовують їх передусім для своїх розваг, перелітаючи з одної планети на іншу. Жителі інших планет, як оце на Сіддгалоці, можуть подорожувати з планети на планету взагалі без літальних апаратів. Прекрасні літаки небожителів цей вірш порівнює до неба, тому що вони літають усім небом, а їхніх пасажирів цей вірш порівнює до хмар. Прекрасних жінок, дружин небожителів, цей вірш порівнює до блисковок. Загалом, повітряні кораблі та їхні пасажири, які прилітали на Кайласу з вищих планет, тішили своїм виглядом око.

4.6.28

हित्वा यक्षेश्वरपुरीं वनं सौगन्धिकं च तत् ।
द्रुमै: कामदुघैर्हृद्यं चित्रमाल्यफलच्छदै: ॥ २८ ॥

хітва̄ йакшеш́вара-пурім̇
ванам̇ сауґандгікам̇ ча тат
друмаіх̣ ка̄ма-дуґгаір хр̣дйам̇
чітра-ма̄лйа-пгала-ччгадаіх̣

Послівний переклад: хітва̄ — пролітаючи;йакша-іш́вара — повелителя якшів (Кувери);пурім — обитель;ванам — ліс;сауґандгікам — за назвою Сауґандгіка;ча — і;тат — той;друмаіх̣ — з деревами;ка̄ма-дуґгаіх̣ — які виконують бажання;хр̣дйам — привабливі;чітра — різноманітні;ма̄лйа — квітами;пгала — плодами;чгадаіх̣ — листям.

Врешті півбоги пролетіли ліс Сауґандгіка, повний квітів, плодів та побажай-дерев. Минаючи цей ліс, вони побачили також обитель Якшешвари.

Пояснення

Якшешвара — це одне з імен Кувери, скарбничого півбогів. У ведичних писання кажуть, що він посідає казкові багатства. З цих віршів можна зрозуміти, що Кайласа розміщена неподалік від обителі Кувери. Тут сказано, що ліс Сауґандгіка був повен побажай-дерев. З «Брахма-самхіти» ми дізнаємося, що побажай-дерева існують у духовному світі, зокрема на Крішналоці, обителі Господа Крішни, а тут ми читаємо, що такі побажай-дерева з милості Крішни ростуть теж на Кайласі, в обителі Господа Шіви. З цього видно, що Кайласа — це дуже особливе місце, що майже не поступається обителі Господа Крішни.

4.6.29

रक्तकण्ठखगानीकस्वरमण्डितषट्पदम् ।
कलहंसकुलप्रेष्ठं खरदण्डजलाशयम् ॥ २९ ॥

ракта-кан̣т̣га-кгаґа̄ніка-
свара-ман̣д̣іта-шат̣падам
калахам̇са-кула-прешт̣гам̇
кгарадан̣д̣а-джала̄ш́айам

Послівний переклад: ракта — рожеві;кан̣т̣га — шиї;кгаґа-аніка — численних птахів;свара — солодкими звуками;ман̣д̣іта — прикрашені;шат̣-падам — бджоли;калахам̇са-кула — табуни лебедів;прешт̣гам — дуже дорогі;кгара-дан̣д̣а — лотоси;джала-а̄ш́айам — озера.

В тому небесному лісі було багато рожевогрудих птахів, чий солодкій спів змішувався з гудінням бджіл. Озерам додавали краси численні лотоси з міцними стеблами і лебеді, що раз у раз кричали.

Пояснення

Ліс стає красивішим, коли в ньому є озера. Тут сказано, що озера в лісі на горі Кайласа були прикрашені лотосами і грайливими лебедями, чиї крики змішувалися зі співом інших птахів і з гудінням бджіл. З цих описів можна уявити собі, яка прекрасна місцевість гори Кайласа і як насолоджувалися цими краєвидами півбоги. Люди створили на землі багато парків та інших чудових місць, але жодне з них не може перевершити Кайласу, змальовану в цих віршах «Шрімад-Бгаґаватам».

4.6.30

वनकुञ्जरसङ्घृष्टहरिचन्दनवायुना ।
अधि पुण्यजनस्त्रीणां मुहुरुन्मथयन्मन: ॥ ३० ॥

вана-кун̃джара-сан̇ґгр̣шт̣а-
харічандана-ва̄йуна̄
адгі пун̣йаджана-стрін̣а̄м̇
мухур унматгайан манах̣

Послівний переклад: вана-кун̃джара — дикими слонами;сан̇ґгр̣шт̣а — що труться;харічандана — сандалові дерева;ва̄йуна̄ — вітерцем;адгі — далі;пун̣йаджана-стрін̣а̄м — дружин якшів;мухух̣ — знову й знову;унматгайат — збуджуючи;манах̣ — розум.

Природна краса хвилювала кров лісових слонів, що збиралися в сандаловому лісі, а подмухи вітру збуджували розум небожительок, викликаючи в них нове бажання статевих насолод.

Пояснення

Коли матеріалістична особа опиняється в місці, яке зачаровує своєю природною красою, в її розумі відразу ж прокидається потяг до статевих утіх. Ця схильність властива всім жителям матеріального світу, не лише тим, хто живе на Землі, але й тим, хто живе на вищих планетах. Разючий контраст із тим, як відгукується на природну карсу розум живих істот матеріального світу, становить опис духовного світу. Жінки в духовному світі в сотні й тисячі разів прекрасніші за жінок матеріального світу, і краса духовної природи теж в багато разів перевершує матеріальну. Однак, незважаючи на таке приємне оточення, розум жителів духовного світу не збуджується, бо там, на планетах Вайкунтгах, духовний розум жителів настільки занурений в духовні звуки описів Господньої величі, що цієї насолоди не може перевершити жодна інша втіха, навіть секс, що являє собою вершину всіх насолод в матеріальному світі. Іншими словами, у світі Вайкунтги, незважаючи на незрівнянно ліпші умови й природне оточення, немає статевого потягу. Як сказано в «Бгаґавад-ґіті (2.59), парам̇ др̣шт̣ва̄ нівартате — жителі духовного світу володіють таким піднесеним духовним знанням, що проти нього статеве життя втрачає будь-яку привабливість.

4.6.31

वैदूर्यकृतसोपाना वाप्य उत्पलमालिनी: ।
प्राप्तं किम्पुरुषैर्दृष्ट्वा त आराद्दद‍ृशुर्वटम् ॥ ३१ ॥

ваідӯрйа-кр̣та-сопа̄на̄
ва̄пйа утпала-ма̄лініх̣
пра̄птам̇ кімпурушаір др̣шт̣ва̄
та а̄ра̄д дадр̣ш́ур ват̣ам

Послівний переклад: ваідӯрйа-кр̣та — зроблені з вайдур’ї;сопа̄на̄х̣ — сходи;ва̄пйах̣ — озера;утпала — лотосів;ма̄лініх̣ — з рядами;пра̄птам — населені;кімпурушаіх̣ — кімпурушами;др̣шт̣ва̄ — побачивши;те — ті півбоги;а̄ра̄т — неподалік;дадр̣ш́ух̣ — побачили;ват̣ам — баньянове дерево.

При озерах вони побачили місця для омовіння, сходинки яких були зроблені з коштовного вайдур’я-мані. Води озер вкривали лотосові квіти. Минувши ці озера, півбоги наблизилися до величезного баньяна.

4.6.32

स योजनशतोत्सेध: पादोनविटपायत: ।
पर्यक्‍कृताचलच्छायो निर्नीडस्तापवर्जित: ॥ ३२ ॥

са йоджана-ш́атотседгах̣
па̄дона-віт̣апа̄йатах̣
парйак-кр̣та̄чала-ччга̄йо
нірнід̣ас та̄па-варджітах̣

Послівний переклад: сах̣ — те баньянове дерево;йоджана-ш́ата — сто йоджан (тисячу триста кілометрів);утседгах̣ — заввишки;па̄да-ӯна — на чверть менше (майже тисячу кілометрів);віт̣апа — гіллям;а̄йатах̣ — розкидалося;парйак — навколо;кр̣та — зроблено;ачала — нерухома;чга̄йах̣ — тінь;нірнід̣ах̣ — без пташиних гнізд;та̄па-варджітах̣ — без спеки.

Той баньян був заввишки в тисячу триста кілометрів, а його крона простягалася майже на тисячу кілометрів. В затінку цього дерева завжди панував холодок, а на його гілках не було чути пташиного щебету.

Пояснення

На деревах звичайно є пташині гнізда, куди щовечора злітаються птахи і здіймають галас. Але на цьому баньяні не було гнізд, і тому під ним завжди було тихо і спокійно. В його затінку не турбувала ні спека, ні шум, і тому це місце ідеально підходило для медитації.

4.6.33

तस्मिन्महायोगमये मुमुक्षुशरणे सुरा: ।
दद‍ृशु: शिवमासीनं त्यक्तामर्षमिवान्तकम् ॥ ३३ ॥

тасмін маха̄-йоґамайе
мумукшу-ш́аран̣е сура̄х̣
дадр̣ш́ух̣ ш́івам а̄сінам̇
тйакта̄маршам іва̄нтакам

Послівний переклад: тасмін — під тим деревом;маха̄-йоґа-майе — маючи багато мудреців, занурених в медитацію на Всевишнього;мумукшу — тих, хто прагне звільнення;ш́аран̣е — притулок;сура̄х̣ — півбоги;дадр̣ш́ух̣ — побачили;ш́івам — Господа Шіву;а̄сінам — що сидів;тйакта-амаршам — відкинувши гнів;іва — як;антакам — вічний час.

Під тим деревом, здатним дарувати досконалість містичним йоґам і звільняти всіх людей, півбоги побачили Господа Шіву. Він сидів незворушний, як вічний час, і на ньому не видно було жодних знаків гніву.

Пояснення

Велике значення в цьому вірші має слово маха̄-йоґамайе. Йоґа означає «медитація на Верховного Бога-Особу», а маха-йоґа — це віддане служіння Вішну. Медитація становить собою пам’ятування, смаранам. Віддане служіння містить у собі дев’ять методів, одним з яких є смаранам. Занурений в медитацію йоґ у своєму серці тримає в пам’яті образ Вішну. Під велетенським баньяном було багато відданих, занурених в медитацію на Господа Вішну.

Санскритське слово маха̄ походить від кореня махат. Цей корінь використовують, коли йдеться про велику кількість, отож слова маха̄-йоґа можуть означати, що на образ Господа Вішну медитувало багато великих йоґів та відданих. Переважно ті, хто присвячує себе медитації, прагнуть звільнитися від матеріального рабства, і врешті-решт вони досягають духовного світу, одної з Вайкунтг. Звільнитися означає здобути свободу від матеріального рабства чи невігластва. У матеріальному світі ми, ототожнюючи себе з тілом, страждаємо з життя в життя, а звільнення являє собою свободу від такого сповненого страждань життя.

4.6.34

सनन्दनाद्यैर्महासिद्धै: शान्तै: संशान्तविग्रहम् ।
उपास्यमानं सख्या च भर्त्रा गुह्यकरक्षसाम् ॥ ३४ ॥

санандана̄дйаір маха̄-сіддгаіх̣
ш́а̄нтаіх̣ сам̇ш́а̄нта-віґрахам
упа̄сйама̄нам̇ сакгйа̄ ча
бгартра̄ ґухйака-ракшаса̄м

Послівний переклад: санандана-а̄дйаіх̣ — четверо Кумар, на чолі з Сананданою;маха̄-сіддгаіх̣ — звільненими душами;ш́а̄нтаіх̣ — святими;сам̇ш́а̄нта-віґрахам — незворушний і святий Господь Шіва;упа̄сйама̄нам — уславлюваний;сакгйа̄ — Куверою;ча — і;бгартра̄ — повелителем;ґухйака-ракшаса̄м — ґух’яків та ракшасів.

Навколо Господа Шіви сиділи такі святі особи, як Кувера, володар ґух’яків, і четверо Кумар, що вже були звільнені душі. Господь Шіва був серйозний і сповнений святості.

Пояснення

Варто звернути увагу на осіб, які сиділи поряд з Господом Шівою, як оце четверо Кумар, звільнених від самого свого народження. Можна згадати, що після того, як Кумари з’явилися на світ, батько попрохав їх одружитися й привести на світ дітей, щоб заселити щойно створений всесвіт. Але вони відмовилися, і Господь Брахма розгнівався. З цього гніву постав Рудра, чи Господь Шіва. Отже, між Кумарами й Господом Шівою існує тісний зв’язок. Кувера, скарбничий півбогів, посідає казкові багатства. Те, що Господь Шіва спілкується з Кумарами і Куверою, означає, що він володіє всіма трансцендентними й матеріальними багатствами. Насправді, він ґуна-аватара, втілення Верховного Господа, і тому його становище дуже високе.

4.6.35

विद्यातपोयोगपथमास्थितं तमधीश्वरम् ।
चरन्तं विश्वसुहृदं वात्सल्याल्लोकमङ्गलम् ॥ ३५ ॥

відйа̄-тапо-йоґа-патгам
а̄стгітам̇ там адгіш́варам
чарантам̇ віш́ва-сухр̣дам̇
ва̄тсалйа̄л лока-ман̇ґалам

Послівний переклад: відйа̄ — знаня;тапах̣ — аскези;йоґа-патгам — на шляху відданого служіння;а̄стгітам — утвердженого;там — його (Господа Шіву);адгіш́варам — володаря чуттів;чарантам — що виконує (аскези тощо);віш́ва-сухр̣дам — друга всього світу;ва̄тсалйа̄т — з великої любові;лока-ман̇ґалам — що дарує добро всім істотам.

Півбоги побачили, що Господь Шіва являє собою досконалість володіння чуттями, знання, кармічної діяльності й шляху самовдосконалення. Друг усього світу, він, сповнений любові до всіх істот, дарує всім велике благо.

Пояснення

Господь Шіва сповнений мудрості і здатний до тапас’ї, аскези. Той, хто пізнав усі форми діяльності, утверджується на шляху відданого служіння Верховному Богові-Особі. Верховному Богові-Особі не може служити той, хто не оволодів досконалим знанням усіх форм відданого служіння.

Господа Шіву тут названо іменем адгіш́вара. іш́вара означає «володар», а слово адгіш́вара означає «володар чуттів». Наші забруднені матерією чуття назагал тягнуться до діяльності, призначеної для чуттєвого задоволення, але коли завдяки мудрості й аскезам людина піднімається на вищий рівень, її чуття очищуються і занурюються в служіння Верховному Богові-Особі. Господь Шіва — уособлення такої досконалості, і тому писання називають Господа Шіву вайшнавою: ваішн̣ава̄на̄м̇ йатга̄ ш́амбгух̣. Господь Шіва своєю поведінкою в матеріальному світі вчить усі зумовлен душі, як бути зануреним у віддане служіння протягом двадцяти чотирьох годин на добу. Тому його названо в цьому вірші іменем лока-ман̇ґала, тобто уособленим благословенням для всіх зумовлених душ.

4.6.36

लिङ्गं च तापसाभीष्टं भस्मदण्डजटाजिनम् ।
अङ्गेन सन्ध्याभ्ररुचा चन्द्रलेखां च बिभ्रतम् ॥ ३६ ॥

лін̇ґам̇ ча та̄паса̄бгішт̣ам̇
бгасма-дан̣д̣а-джат̣а̄джінам
ан̇ґена сандгйа̄бгра-руча̄
чандра-лекга̄м̇ ча бібгратам

Послівний переклад: лін̇ґам — ознака;ча — і;та̄паса-абгішт̣ам — прагнення аскетів-шіваїтів;бгасма — попіл;дан̣д̣а — посох;джат̣а̄ — сплутане волосся;аджінам — шкура антилопи;ан̇ґена — з тілом;сандгйа̄-а̄бгра — червонуватим;руча̄ — кольором;чандра-лекга̄м — півмісяць;ча — і;бібгратам — несучи.

Він сидів на шкурі антилопи, практикуючи різні форми аскези. Його тіло було вимащене попелом, і тому він скидався на хмару під час заходу сонця. У його волоссі красувався символ півмісяця.

Пояснення

Аскетичність Господа Шіви проявляється інакше, ніж аскетичність вайшнавів. Господь Шіва — це, безперечно, найвидатніший вайшнав, але він показує приклад певним людям, які нездатні дотримуватися вайшнавських засад. Шіваїти, віддані Господа Шіви, переважно вбираються так само, як Господь Шіва, і нерідко курять і вживають наркотики. Послідовники вайшнавських засад повністю відкидають такі звички.

4.6.37

उपविष्टं दर्भमय्यां बृस्यां ब्रह्म सनातनम् ।
नारदाय प्रवोचन्तं पृच्छते श‍ृण्वतां सताम् ॥ ३७ ॥

упавішт̣ам̇ дарбгамаййа̄м̇
бр̣сйа̄м̇ брахма сана̄танам
на̄рада̄йа правочантам̇
пр̣ччгате ш́р̣н̣вата̄м̇ сата̄м

Послівний переклад: упавішт̣ам — сидячи;дарбга-маййа̄м — зробленій з соломи дарбга;бр̣сйа̄м — на підстилці;брахма — Абсолютну Істину;сана̄танам — вічну;на̄рада̄йа — Нараді;правочантам — розповідаючи;пр̣ччгате — на запитання;ш́р̣н̣вата̄м — що слухали;сата̄м — великих мудреців.

Він сидів на солом’яній підстилці й розповідав про Абсолютну Істину, звертаючись до всіх присутніх, і передусім до великого мудреця Наради.

Пояснення

Господь сидів на солом’яній підстилці, тому що на таких підстилках сидять аскети, які намагаються пізнати Абсолютну Істину. У цьому вірші зазначено, що він звертався до великого мудреця Наради, славетного відданого. Нарада запитував Господа Шіву про віддане служіння, а Шіва, як найліпший вайшнава, вчив його. Іншими словами, Господь Шіва й Нарада обговорювали ведичну науку, а зокрема віддане служіння. Також можна відзначити, що Господь Шіва — це найліпший наставник, а Нарада — найліпший слухач. А найвища тема ведичної науки — це бгакті, чи віддане служіння.

4.6.38

कृत्वोरौ दक्षिणे सव्यं पादपद्मं च जानुनि ।
बाहुं प्रकोष्ठेऽक्षमालाम् आसीनं तर्कमुद्रया ॥ ३८ ॥

кр̣творау дакшін̣е савйам̇
па̄да-падмам̇ ча джа̄нуні
ба̄хум̇ пракошт̣ге ’кша-ма̄ла̄м
а̄сінам̇ тарка-мудрайа̄

Послівний переклад: кр̣тва̄ — поклавши;ӯрау — на стегно;дакшін̣е — на праве;савйам — ліву;па̄да-падмам — лотосову стопу;ча — і;джа̄нуні — на коліно;ба̄хум — руку;пракошт̣ге — у пальцях правої руки;акша-ма̄ла̄м — вервицю з рудракші;а̄сінам — сидячи;тарка-мудрайа̄ — з мудрою суперечки.

Поклавши ліву ногу на праве стегно, лівою рукою він спирався на ліве стегно, а в правій тирмав вервицю з рудракші. Цю сидячу позу називають вірасана. Він сидів у позі вірасана, а його рука була піднесена в повчальному жесті.

Пояснення

Описана тут сидяча поза в системі аштанґа-йоґи називається вірасана. Практика йоґи складається з восьми частин, як оце яма й ніяма, тобто самовладання, дотримання правил та приписів, практика сидячих поз тощо. Окрім вірасани, існують також інші асани, сидячі пози, як оце падмасана і сіддгасана. Практика цих асан не являє собою досконалості йоґи, якщо людина не піднімається на рівень усвідомлення Наддуші, Вішну. Господа Шіву називають йоґішвара, повелитель усіх йоґів, а Господа Крішну називають йоґешвара. Ім’я йоґішвара свідчить про те, що в практиці йоґи ніхто не може перевершити Господа Шіву, а ім’я йоґешвара означає, що Господа Крішну ніхто не може перевершити в йоґічній досконалості. Також можна відзначити в цьому вірші слово тарка-мудра̄. Воно вказує на жест піднесеної руки з піднятим другим пальцем, який привертає увагу слухачів до якогось твердження. Це символічний жест руки.

4.6.39

तं ब्रह्मनिर्वाणसमाधिमाश्रितं
व्युपाश्रितं गिरिशं योगकक्षाम् ।
सलोकपाला मुनयो मनूनाम्
आद्यं मनुं प्राञ्जलय: प्रणेमु: ॥ ३९ ॥

там̇ брахма-нірва̄н̣а-сама̄дгім а̄ш́рітам̇
вйупа̄ш́рітам̇ ґіріш́ам̇ йоґа-какша̄м
са-лока-па̄ла̄ мунайо манӯна̄м
а̄дйам̇ манум̇ пра̄н̃джалайах̣ пран̣емух̣

Послівний переклад: там — йому (Господу Шіві);брахма-нірва̄н̣а — в брахмананді;сама̄дгім — в тарнсі;а̄ш́рітам — зануреному;вйупа̄ш́рітам — спираючись;ґіріш́ам — Господу Шіві;йоґа-какша̄м — із міцно зав’язаним лівим коліном;са-лока-па̄ла̄х̣ — разом з півбогами (на чолі з Індрою);мунайах̣ — мудреці;манӯна̄м — всіх мислителів;а̄дйам — набільшому;манум — мислителю;пра̄н̃джалайах̣ — зі складеними долонями;пран̣емух̣ — шанобливо поклонилися.

Усі мудреці й півбоги на чолі з Індрою склавши долоні шанобливо поклонилися Господу Шіві. Господь Шіва, найбільший мислитель всесвіту, був убраний в шафрановий одяг і занурений у транс.

Пояснення

В цьому вірші звертає на себе увагу слово брахма̄нанда. Що таке брахмананад, чи брахма-нірвана, пояснює Прахлада Махараджа. Коли людина повністю занурена в адгокшаджу, Верховного Бога-Особу, недосяжного для чуттів матеріалістичних осіб, вона перебуває в брахмананді.

Неможливо розумом осягнути буття, ім’я, образ, якості і розваги Верховного Бога-Особи, тому що Він перебуває на трансцендентному рівні, вищому за будь-які концепції матеріалістів. Нездатні уявити чи збагнути Верховного Бога-Особу, матеріалісти можуть думати, що Бог мертвий, але насправді Він завжди існує у Свої вічній формі, сач-чід-ананда-віґраха. Постійна медитація, зосереджена на Господньому образі, називається самадгі, трансом чи екстазом. Самадгі — це стан особливої зосередженості, отож того, хто навчився постійно медитувати на Бога-Особу, завжди перебуває в трансі, насолоджуючись брахма-нірваною,чи брахманандою. Господь Шіва проявляв ознаки постійної зануреності в медитацію на Господа, і тому тут сказано, що він перебував у брахмананді.

Варто відзначити в цьому вірші також слово йоґа-какша̄м. Йоґа-какша̄ — це сидяча поза, в якій ліве стегно туго перев’язують шафрановою тканиною. Також багато значать у цьому вірші слова манӯна̄м а̄дйам, що вказують на філософа, чи могутнього мислителя. Таку людину називають ману. Господь Шіву названо тут найбільшим з усіх мислителів. Звичайно, Господь Шіва не вдається до марних умоглядних розумувань, але, як згадано в одному з попередніх віршів, він, піклуючись про благо всіх істот, завжди думає про те, як звільнити демонів з їхнього ницого становища. Як відомо, коли Верховний Бог-Особа з’явився як Господь Чайтан’я, Садашіва з’явився як Адвайта Прабгу. Адвайта Прабгу найбільше турбувався про те, як підняти пропащі зумовлені душі на рівень відданого слуіжння Господу Крішні. Занурені у свою безглузду діяльність, люди не мали надії на звільнення від матеріального існування, і тому Господь Шіва в образі Господа Адвайти закликав Верховного Господа прийти як Господь Чайтан’я і врятувати ці покриті ілюзією душі. Насправді Господь Чайтан’я з’явився на прохання Господа Адвайти. Крім того, Господь Шіва має свою сампрадаю, Рудра-сампрадаю. Він завше думає про порятунок палих душ, як видно з життя Господа Адвайти Прабгу.

4.6.40

स तूपलभ्यागतमात्मयोनिं
सुरासुरेशैरभिवन्दिताङ्‌घ्रि: ।
उत्थाय चक्रे शिरसाभिवन्दन-
मर्हत्तम: कस्य यथैव विष्णु: ॥ ४० ॥

са тӯпалабгйа̄ґатам а̄тма-йонім̇
сура̄суреш́аір абгівандіта̄н̇ґгріх̣
уттга̄йа чакре ш́іраса̄бгіванданам
архаттамах̣ касйа йатгаіва вішн̣ух̣

Послівний переклад: сах̣ — Господь Шіва;ту — але;упалабгйа — побачивши;а̄ґатам — що прийшов;а̄тма-йонім — Господа Брахму;сура-асура-іш́аіх̣ — найліпшими з півбогів та демонів;абгівандіта-ан̇ґгріх̣ — чиї стопи вшановувані;уттга̄йа — підвівшись;чакре — зробив;ш́іраса̄ — головою;абгіванданам — шанобливий поклон;архаттамах̣ — Ваманадева;касйа — Каш’япи;йатга̄ ева — як;вішн̣ух̣ — Вішну.

Лотосовим стопам Господа Шіви поклоняються і півбоги, і демони, але незважаючи на своє високе становище він, побачивши серед півбогів Господа Брахму, відразу ж підвівся і шанобливо поклонився йому, торкнувшись до його стіп, як колись Ваманадева шанобливо поклонився Каш’япі Муні.

Пояснення

Каш’япа Муні належить до категорії живих істот, але він мав трансцендентного сина, Ваманандеву, — втілення Вішну. Отож, хоча Господь Вішну — це Верховний Бог-Особа, Він віддавав шану Каш’япі Муні. Так само, коли Господь Крішна був дитиною, Він шанобливо кланявся Своїм батькові й матері, Нанді і Яшоді. Крім того, на полі битви Курукшетра, Господь Крішна доторкнувся до стіп Махараджі Юдгіштгіри, тому що цар був старшим за Нього. Як видно, і Верховний Бог-Особа, і Господь Шіва, і всі інші віддані, незважаючи на своє високе становище, своїм практичним прикладом вчать, що старшим треба віддавати шану. Господь Шіва шанобливо поклонився Брахмі, бо Брахма доводився йому батьком, як Каш’япа Муні доводився батьком Вамані.

4.6.41

तथापरे सिद्धगणा महर्षिभि-
र्ये वै समन्तादनु नीललोहितम् ।
नमस्कृत: प्राह शशाङ्कशेखरं
कृतप्रणामं प्रहसन्निवात्मभू: ॥ ४१ ॥

татга̄паре сіддга-ґан̣а̄ махаршібгір
йе ваі саманта̄д ану нілалохітам
намаскр̣тах̣ пра̄ха ш́аш́а̄н̇ка-ш́екгарам̇
кр̣та-пран̣а̄мам̇ прахасанн іва̄тмабгӯх̣

Послівний переклад: татга̄ — так;апаре — інші;сіддга-ґан̣а̄х̣ — сіддги;маха̄-р̣шібгіх̣ — разом з великими мудрецями;йе — хто;ваі — певно;саманта̄т — зі всіх боків;ану — потім;нілалохітам — Господу Шіві;намаскр̣тах̣ — кланячись;пра̄ха — сказав;ш́аш́а̄н̇ка-ш́екгарам — Господу Шіві;кр̣та-пран̣а̄мам — шанобливо схилившись;прахасан — усміхаючись;іва — немов;а̄тмабгӯх̣ — Господь Брахма.

Всі мудреці, що сиділи разом з Господом Шівою, як оце Нарада й інші, також шанобливо поклонилися Господу Брахмі. Прийнявши вияви їхньої шани, Господь Брахма з усміхом звернувся до Господа Шіви.

Пояснення

Господь Брахма усміхався, бо знав, що Господа Шіву не лише легко задовольнити, але також легко прогнівати. Він побоювався, що Господь Шіва розгніваний через втрату дружини й образу з боку Дакші. Щоб приховати свій острах, він усміхнувся і звернувся до Господа Шіви з дальшою мовою.

4.6.42

ब्रह्मोवाच
जाने त्वामीशं विश्वस्य जगतो योनिबीजयो: ।
शक्ते: शिवस्य च परं यत्तद्ब्रह्म निरन्तरम् ॥ ४२ ॥

брахмова̄ча
джа̄не тва̄м іш́ам̇ віш́васйа
джаґато йоні-біджайох̣
ш́актех̣ ш́івасйа ча парам̇
йат тад брахма нірантарам

Послівний переклад: брахма̄ ува̄ча — Господь Брахма сказав;джа̄не — знаю;тва̄м — ти (Господь Шіва);іш́ам — володар;віш́васйа — всього матеріального прояву;джаґатах̣ — проявленого космосу;йоні-біджайох̣ — і матері, і батька;ш́актех̣ — енерґії;ш́івасйа — Шіви;ча — і;парам — Всевишній;йат — який;тат — той;брахма — незмінний;нірантарам — вільний від матеріальних якостей.

Господь Брахма сказав: Дорогий Господи Шіво, я знаю, що ти владика всього матеріального прояву, одночасно і батько, і матір проявленого космосу, а також Верховний Брахман поза цим проявленим космосом. Ось що я про тебе знаю.

Пояснення

Хоча Господь Шіва шанобилво поклонився Господу Брахмі, Брахма знав, що Господь Шіва посідає вище становище, ніж він сам. Становище Господа Шіви описано в «Брахма-самхіті» — відначально Господь Шіва невідмінний від Господа Вішну, хоча разом з тим між ними є певна різниця. «Брахма-самхіта» пояснює це на прикладі йоґурту, що за своєю суттю являє собою молоко, тому що зроблений з молока.

4.6.43

त्वमेव भगवन्नेतच्छिवशक्त्यो: स्वरूपयो: ।
विश्वं सृजसि पास्यत्सि क्रीडन्नूर्णपटो यथा ॥ ४३ ॥

твам ева бгаґаванн етач
чгіва-ш́актйох̣ сварӯпайох̣
віш́вам̇ ср̣джасі па̄сй атсі
крід̣анн ӯрн̣а-пат̣о йатга̄

Послівний переклад: твам — ти;ева — певно;бгаґаван — владико;етат — це;ш́іва-ш́актйох̣ — перебуваючи у своїй благословенній енерґії;сварӯпайох̣ — особистим поширенням;віш́вам — всесвіт;ср̣джасі — твориш;па̄сі — підтирмуєш;атсі — знищуєш;крід̣ан — створюючи;ӯрн̣а-пат̣ах̣ — павутину;йатга̄ — неначе.

О владико, ти створюєш проявлений космос, підтримуєш його і знищуєш його за допомогою своїх особистих поширень, як павук творить, підтримує і згортає свою павутину.

Пояснення

Особливий смисл мають у цьому вірші слова ш́іва-ш́акті. Ш́іва означає «благословенна», а ш́акті — «енерґія». Верховний Господь володіє численними енерґіями, і всі вони благословенні. Брахму, Вішну і Махешвару називають ґуна-аватарами, чи Господніми втіленнями, які керують якостями матерії. У матеріальному ми по-різному ставимося до цих різних втілень, але всі вони — поширення всеблагого і тому теж благословенні, хоча іноді одну якість природи ми вважаємо вищою чи нижчою за інші. Ґуну невігластва, тамо-ґуну, вважають набагато нижчою за інші якості, але в вищому розумінні вона теж благословенна. Це проілюструвати прикладом держави, що має і міністерство освіти, і управління в’язницями. Необізнана людина може вважати управління в’язницями чимось зловісним, але з погляду державної влади воно так само важливе, як і міністерство освіти, і тому уряд однаково фінансує обидві установи, не нехтуючи жодною з них.

4.6.44

त्वमेव धर्मार्थदुघाभिपत्तये
दक्षेण सूत्रेण ससर्जिथाध्वरम् ।
त्वयैव लोकेऽवसिताश्च सेतवो
यान्ब्राह्मणा: श्रद्दधते धृतव्रता: ॥ ४४ ॥

твам ева дгарма̄ртга-дуґга̄бгіпаттайе
дакшен̣а сӯтрен̣а сасарджітга̄дгварам
твайаіва локе ’васіта̄ш́ ча сетаво
йа̄н бра̄хман̣а̄х̣ ш́раддадгате дгр̣та-врата̄х̣

Послівний переклад: твам — Твоя Господня Милість;ева — певно;дгарма-артга-дуґга — благо, яке дає релігія й економічний розвиток;абгіпаттайе — для їхнього захисту;дакшен̣а — Дакшею;сӯтрен̣а — роблячи його причиною;сасарджітга — створив;адгварам — жертвопринесення;твайа̄ — тобою;ева — певно;локе — в цьому світі;авасіта̄х̣ — впорядковані;ча — і;сетавах̣ — повага до системи варнашрами;йа̄н — які;бра̄хман̣а̄х̣ — брахмани;ш́раддадгате — глибоко шанують;дгр̣та-врата̄х̣ — складаючи обітниці.

Володарю, Твоя Господня Милість за допомогою Дакші запровадив систему жертвопринесень, які дають змогу отримати справжнє благо від релігійної діяльності й економічного розвитку. Всі шанують дані від тебе засади чотирьох варн і чотирьох ашрамів, а брахмани складають суворі обітниці, пильнуючи приписів цієї системи.

Пояснення

Ведичну систему варн та ашрамів, ніколи не слід нехтувати, тому що цей суспільний поділ запровадив Сам Верховний Господь, щоб впорядкувати релігійне і соціальне життя людського суспільства. Брахмани, інтелігенція суспільства, повинні скласти обітницю неухильно пильнувати цих засад. Властивий для Калі-юґи потяг людей до безкласового суспільства і до нехтування засад варн та ашрамів — це просто нездійсненні мрії. Якщо знищити поділ суспільства на соціальні та духовні стани, це аж ніяк не призведе до створення безкласового суспільства. Треба строго дотримуватися засад варн та ашрамів, прагнучи задовольнити творця. У «Бгаґавад-ґіті» Господь Крішна каже, що чотири соціальні класи — брахмани, кшатрії, вайш’ї, та шудри — це Його творіння. Вони повинні діяти згідно з засадами цієї суспільної системи і намагатися задовольнити Господа, як різні частини тіла спільно служать цілому тілові. Загальне ціле — це Верховний Бог-Особа у Своїй всесвітній формі, вірат-рупі. Брахмани, кшатрії, вайш’ї і шудри являють собою, відповідно, рот, руки, живіт і ноги всесвітньої форми Господа. Якщо вони служать сукупному цілому, їхнє становище безпечне, а якщо ні — то вони втрачають своє становище і деґрадують.

4.6.45

त्वं कर्मणां मङ्गल मङ्गलानां
कर्तु: स्वलोकं तनुषे स्व: परं वा ।
अमङ्गलानां च तमिस्रमुल्बणं
विपर्यय: केन तदेव कस्यचित् ॥ ४५ ॥

твам̇ карман̣а̄м̇ ман̇ґала ман̇ґала̄на̄м̇
картух̣ сва-локам̇ тануше свах̣ парам̇ ва̄
аман̇ґала̄на̄м̇ ча тамісрам улбан̣ам̇
віпарйайах̣ кена тад ева касйачіт

Послівний переклад: твам — Твоя Господня Милість;карман̣а̄м — визначених обов’язків;ман̇ґала — о найблагословенніший;ман̇ґала̄на̄м — благословенних;картух̣ — виконавця;сва-локам — відповідні вищі планетні системи;тануше — поширюєш;свах̣ — райські планети;парам — трансцендентний світ;ва̄ — чи;аман̇ґала̄на̄м — несприятливих;ча — і;тамісрам — назва пекла;улбан̣ам — жахливе;віпарйайах̣ — протилежність;кена — чому;тат ева — саме це;касйачіт — для когось.

О найблагословенніший повелителю, для тих, хто виконує благословенну діяльність, ти визначив нагороду в формі райських планет, духовних планет Вайкунтги і безособистісного Брахмана. Натомість лиходіїв ти засуджуєш до численних пекельних планет, що наводять великий жах. Однак іноді трапляється так, що праведники йдуть до пекла, а грішники — до раю. Чому так відбувається, визначити дуже важко.

Пояснення

Верховного Бога-Особу називають вищою волею. Все відбувається згідно вищою волею. Тому кажуть, що навіть билинка не колихнеться без вищої волі. Загалом доброчинці йдуть на вищі планетні системи, віддані потрапляють на Вайкунтги, в духовний світ, а філософи-імперсоналісти потрапляють у безособистісне сяйво Брахмана. Однак буває, що грішник, як оце Аджаміла, вдіразу йде на Вайкунтгалоку, просто повторивши ім’я Нараяни. Хоча Аджаміла повторив ім’я Нараяни кличучи свого сина, Господь Нараяна оцінив це дуже високо і відразу ж дав йому змогу досягнути Вайкунтгалоки, незважаючи на всі його гріхи, які його обтяжували. Так само, цар Дакша був відданий доброчесній діяльності, одне за одним влаштовуючи жертвопринесення, але просто через невелике непорозуміння з Господом Шівою йому довелося зазнати суворої кари. Висновок з цих подій полягає в тому, що вищий суддя — це верховна воля, і сперечатися з нею не може ніхто. Тому чистий відданий за будь-яких обставин віддається на вищу волю Господа, сприймаючи все як благословення.

Цей вірш каже, що, коли відданий потрапляє в скруту, він розцінює це як милість Верховного Господа і вважає, що сам заслужив цього своїми колишніми гріхами. Опинившись у складному становищі, він виконує ще більше відданого служіння і залишається спокійним. Той, хто живе з таким умонастроєм і виконує віддане служіння, стає найбільш гідним кандидатом на те, щоб потрапити в духовний світ. Іншими словами, незважаючи на обставини, в які може потрапити такий відданий, йому забезпечено повернення до духовного світу.

4.6.46

न वै सतां त्वच्चरणार्पितात्मनां
भूतेषु सर्वेष्वभिपश्यतां तव ।
भूतानि चात्मन्यपृथग्दिद‍ृक्षतां
प्रायेण रोषोऽभिभवेद्यथा पशुम् ॥ ४६ ॥

на ваі сата̄м̇ твач-чаран̣а̄рпіта̄тмана̄м̇
бгӯтешу сарвешв абгіпаш́йата̄м̇ тава
бгӯта̄ні ча̄тманй апр̣тгаґ-дідр̣кшата̄м̇
пра̄йен̣а рошо ’бгібгавед йатга̄ паш́ум

Послівний переклад: на — не;ваі — але;сата̄м — відданих;тват-чаран̣а-арпіта-а̄тмана̄м — тих, що повністю віддалися твоїм лотосовим стопам;бгӯтешу — серед живих істот;сарвешу — усіх видів;абгіпаш́йата̄м — що наділені досконалим баченням;тава — твої;бгӯта̄ні — живі істоти;ча — і;а̄тмані — у Всевишньому;апр̣тгак — невідмінні;дідр̣кшата̄м — тих, що так бачать;пра̄йен̣а — майже завжди;рошах̣ — гнів;абгібгавет — відбувається;йатга̄ — так само, як;паш́ум — тварини.

Господи, віддані, які до останку присвятили своє життя твоїм лотосовим стопам, бачать твою присутність в образі Параматми у кожній істоті, і тому не розрізняють між різними істотами. Вони ставляться до всіх однаково. Вони ніколи не піддаються гнівові, на відміну від тварин, що не можуть не бачити відмінностей між живими істотами.

Пояснення

Коли Верховний Бог-Особа гнівається чи вбиває демона, з матеріального погляду це може здаватися недоброзичливістю, але з духовного погляду це для живої істоти велике благословення, яке обертається джерелом блаженства. Тому чисті віддані не розрізняють між Господнім гнівом і Його благословеннями — ні у власних стосунках з Господом, ні в стосунках Господа з іншими. Відданий ні за яких обставин не вбачає вад у поведінці Господа.

4.6.47

पृथग्धिय: कर्मद‍ृशो दुराशया:
परोदयेनार्पितहृद्रुजोऽनिशम् ।
परान् दुरुक्तैर्वितुदन्त्यरुन्तुदा-
स्तान्मावधीद्दैववधान्भवद्विध: ॥ ४७ ॥

пр̣тгаґ-дгійах̣ карма-др̣ш́о дура̄ш́айа̄х̣
пародайена̄рпіта-хр̣д-руджо ’ніш́ам
пара̄н дуруктаір вітудантй арунтуда̄с
та̄н ма̄вадгід даіва-вадга̄н бгавад-відгах̣

Послівний переклад: пр̣тгак — по-різному;дгійах̣ — що думають;карма — корисливу діяльність;др̣ш́ах̣ — споглядач;дура̄ш́айа̄х̣ — зловмисний;пара-удайена — чужим процвітанням;арпіта — залишене;хр̣т — серце;руджах̣ — гінв;аніш́ам — завжди;пара̄н — інших;дуруктаіх̣ — лихими словами;вітуданті — турбує;арунтуда̄х̣ — гострими словами;та̄н — їх;ма̄ — не;авадгіт — вбиває;даіва — Провидінням;вадга̄н — вже вбиті;бгават — ти;відгах̣ — як.

Люди, які в усьому вбачають відмінності, які просто прив’язані до корисливої діяльності, думки яких лихі, яких засмучує процвітання інших і які через це намагаються завдати іншим прикрощів лихими й дошкульними словами, — уже мертві, тому що їх вбиває Провидіння. Тому таким піднесеним особам, як ти, немає потреби вбивати їх ще раз.

Пояснення

Людям матеріалістичним і прив’язаним до корисливої діяльності нестерпно бачити чуже процвітання. За винятком кількох осіб, які перебувають у свідомості Крішни, світ заповнюють такі заздрісні люди, завжди стурбовані через свою прив’язаність до матеріального тіла і брак знання про свою істинну духовну природу. Тому що серця заздрісних людей не знають спокою, вони вже нічим не ліпші за мертвих. Провидіння вже вбило їх. Отож Господь Брахма радить Господу Шіві, вайшнаву, який пізнав свою природу, не вбивати Дакші. Вайшнавів називають пара-дух̣кга-дух̣кгі, бо, хоча сам він не страждає ні за яких обставин, йому боляче бачити страждання інших. Тому вайшнава не повинен шукати нічиєї смерті ні фізично, ні подумки, він повинен намагатися відродити в інших людях свідомість Крішни, проявляючи до них співчуття. Рух свідомості Крішни започатковано для того, щоб звільнити заздрісних людей цього світу з лабет майі. І навіть хоча відданих іноді ставлять у важке становище, вони терпляче намагаються далі поширювати свідомість Крішни. Господь Чайтан’я радить:

«Святе Господнє ім’я треба повторювати в смиренному настрої, маючи себе за нижчого від соломинки на дорозі. Слід бути терплячішим за дерево, вільним від марнолюбства й готовим якнайшанобливіше схилятися перед іншими. З таким настроєм можна повторювати святе ім’я Господа безперервно» («Шікшаштака» 3).

Вайшнава повинен іти за прикладом таких вайшнавів, як Харідаса Тгакура, Ніт’янанда Прабгу і Господь Ісус Христос. Немає потреби вбивати тих, хто вже мертвий. Разом з тим, треба зазначити, що, хоча вайшнава повинен терпляче зносити образи проти себе, він не повинен терпіти блюзнірства проти Вішну чи вайшнавів.

4.6.48

यस्मिन्यदा पुष्करनाभमायया
दुरन्तया स्पृष्टधिय: पृथग्दृश: ।
कुर्वन्ति तत्र ह्यनुकम्पया कृपां
न साधवो दैवबलात्कृते क्रमम् ॥ ४८ ॥

йасмін йада̄ пушкара-на̄бга-ма̄йайа̄
дурантайа̄ спр̣шт̣а-дгійах̣ пр̣тгаґ-др̣ш́ах̣
курванті татра хй анукампайа̄ кр̣па̄м̇
на са̄дгаво даіва-бала̄т кр̣те крамам

Послівний переклад: йасмін — в якомусь місці;йада̄ — коли;пушкара-на̄бга-ма̄йайа̄ — ілюзорною енерґією Пушкаранабги, Верховного Бога-Особи;дурантайа̄ — нездоланною;спр̣шт̣а-дгійах̣ — введений в оману;пр̣тгак-др̣ш́ах̣ — люди, які всюди бачать відмінності;курванті — роблять;татра — там;хі — певно;анукампайа̄ — зі співчуттям;кр̣па̄м — милість;на — ніколи;са̄дгавах̣ — святі особи;даіва-бала̄т — Провидінням;кр̣те — зроблено;крамам — звитяжність.

Володарю, якщо матеріалісти, яких уже ввела в оману нездоланна енерґія Верховного Бога-Особи, кривдять святого, він, сповнений співчуття до них, не ображається. Знаючи, що вони ображають його через те, що стали жертвами ілюзорної енерґії, він не проявляє свою силу й не намагається провчити їх.

Пояснення

Кажуть, що краса тапасві, чи святого, — це його вміння пробачати. Духовній історії світу відомо багато святих, які, коли їх незаслужено кривдили, не намагалися мстити, хоча мали силу це зробити. Наприклад Парікшіта Махараджу незаслужено прокляв хлопчик-брахмана, чим глибоко засмутив свого батька, але Парікшіт Махараджа прийняв це прокляття й погодився померти через тиждень, як хотів хлопчик-брахмана. Парікшіт Махараджа був імператор і посідав величезну силу як з духовного, так і матеріального погляду, але зі співчуття й поваги до брахманів він вирішив не запобігати цьому прокляттю і погодився померти через сім днів. Крішна бажав, щоб Парікшіт Махараджа погодився на це покарання і тим самим дав змогу Шукадеві Ґосвамі повідати «Шрімад-Бгаґаватам» для блага всього світу. Через Парікшіту Махараджі ліпше було не протидіяти цьому прокляттю. Задля блага інших вайшнава згідний особисто терпіти страждання. Коли він не показує своєї сили, це свідчить не про його слабкість, а про його терплячість і турботу про добро всього людства.

4.6.49

भवांस्तु पुंस: परमस्य मायया
दुरन्तयास्पृष्टमति: समस्तद‍ृक् ।
तया हतात्मस्वनुकर्मचेत:-
स्वनुग्रहं कर्तुमिहार्हसि प्रभो ॥ ४९ ॥

бгава̄м̇с ту пум̇сах̣ парамасйа ма̄йайа̄
дурантайа̄спр̣шт̣а-матіх̣ самаста-др̣к
тайа̄ хата̄тмасв анукарма-четах̣св
ануґрахам̇ картум іха̄рхасі прабго

Послівний переклад: бгава̄н — Твоя Господня Милість;ту — але;пум̇сах̣ — людини;парамасйа — найвищої;ма̄йайа̄ — матеріальною енерґією;дурантайа̄ — нездоланною;аспр̣шт̣а — не зачеплений;матіх̣ — інтелект;самаста-др̣к — той, хто бачить чи знає все;тайа̄ — тою самою ілюзорною енерґією;хата-а̄тмасу — чиє серце спантеличене;анукарма-четах̣су — чиї серця прив’язані до корисливої діяльності;ануґрахам — милість;картум — зробити;іха — в цьому випадку;архасі — годиться;прабго — повелителю.

Повелителю, на тебе ніколи не впливає могутня ілюзорна енерґія Верховного Бога-Особи. Тому ти знаєш все і повинен проявляти милосердя й співчуття до тих, кого ввела в оману ця сама ілюзорна енерґія і хто дуже прив’язаний до корисливої діяльності.

Пояснення

Вайшнаву ніколи не вводить в оману зовнішня енерґія, тому що він занурений у трансцендентне любовне служіння Господу. Господь каже у «Бгаґавад-ґіті» (7.14):

«Подолати цю Мою божественну енерґію, що складається з трьох ґун матеріальної природи, дуже важко. Але хто віддався Мені, той здужає легко вийти з-під її впливу». Вайшнава повинен дбати про тих, кого майа ввела оману, а не гніватися на них, тому що без милості вайшнави їм не звільнитися від лабет майі. Жертви майі можуть врятуватися тільки завдяки милості відданих.

«Я шанобливо схиляюся перед усіма вайшнавами, відданими Господа. Немов побажай-дерева, вони здатні виконати бажання кожного, і, немов океани милості, вони сповнені співчуття до пропащих зумовлених душ». Тих, хто перебуває під впливом ілюзорної енерґії, приваблює корислива діяльність, але проповідник-вайшнава приваблює їхні серця до Верховного Бога-Особи, Шрі Крішни.

4.6.50

कुर्वध्वरस्योद्धरणं हतस्य भो:
त्वयासमाप्तस्य मनो प्रजापते: ।
न यत्र भागं तव भागिनो ददु:
कुयाजिनो येन मखो निनीयते ॥ ५० ॥

курв адгварасйоддгаран̣ам̇ хатасйа бгох̣
твайа̄сама̄птасйа мано праджа̄патех̣
на йатра бга̄ґам̇ тава бга̄ґіно дадух̣
куйа̄джіно йена макго нінійате

Послівний переклад: куру — зроби;адгварасйа — жертвопринесення;уддгаран̣ам — належне завершення;хатасйа — вбитого;бгох̣ — о;твайа̄ — тобою;асама̄птасйа — незакінченого жертвопринесення;мано — Господи Шіво;праджа̄патех̣ — Махараджі Дакші;на — не;йатра — де;бга̄ґам — частка;тава — твоя;бга̄ґінах̣ — гідний отримати частку;дадух̣ — не дали;ку-йа̄джінах̣ — лихі жерці;йена — жертводавцем;макгах̣ — жертвопринесення;нінійате — отримує плід.

Дорогий Господи Шіво, тобі належить частка жертовних дарів, і ти даруєш плоди жертвопринесення. Нечестиві жерці не піднесли тобі твоєї частки, і тому ти розладнав жертвопринесення, зруйнувавши весь жертовний майдан. Тепер ти можеш зробити все потрібне для його завершення і справедливо взяти свою частку.

4.6.51

जीवताद्यजमानोऽयं प्रपद्येताक्षिणी भग: ।
भृगो: श्मश्रूणि रोहन्तु पूष्णो दन्ताश्च पूर्ववत् ॥ ५१ ॥

джівата̄д йаджама̄но ’йам̇
прападйета̄кшін̣і бгаґах̣
бгр̣ґох̣ ш́маш́рӯн̣і роханту
пӯшн̣о данта̄ш́ ча пӯрвават

Послівний переклад: джівата̄т — нехай живе;йаджама̄нах̣ — виконавець жертвопринесення (Дакша);айам — цей;прападйета — нехай отримає назад;акшін̣і — очі;бгаґах̣ — Бгаґадева;бгр̣ґох̣ — жерця Бгріґу;ш́маш́рӯн̣і — вуса;роханту — нехай відростуть;пӯшн̣ах̣ — Пушадеви;данта̄х̣ — ряд зубів;ча — і;пӯрва-ват — як раніше.

Володарю, нехай з твоєї ласки оживе виконавець жертвопринесення (цар Дакша), нехай до Бгаґи повернуться очі, до Бгріґу — його вуса, а до Пуші — його зуби.

4.6.52

देवानां भग्नगात्राणामृत्विजां चायुधाश्मभि: ।
भवतानुगृहीतानामाशु मन्योऽस्त्वनातुरम् ॥ ५२ ॥

дева̄на̄м̇ бгаґна-ґа̄тра̄н̣а̄м
р̣твіджа̄м̇ ча̄йудга̄ш́мабгіх̣
бгавата̄нуґр̣хіта̄на̄м
а̄ш́у манйо ’ств ана̄турам

Послівний переклад: дева̄на̄м — півбогів;бгаґна-ґа̄тра̄н̣а̄м — чиї члени були поламані;р̣твіджа̄м — жерців;ча — і;а̄йудга-аш́мабгіх̣ — зброєю й камінням;бгавата̄ — тобою;ануґр̣хіта̄на̄м — обдаровані ласкою;а̄ш́у — відразу;манйо — Господи Шіво (в гнівному настрої);асту — нехай буде;ана̄турам — зцілення.

Господи Шіво, нехай півбоги та жерці, яким поламали кінцівки твої воїни, з твоєї ласки зціляться.

4.6.53

एष ते रुद्र भागोऽस्तु यदुच्छिष्टोऽध्वरस्य वै ।
यज्ञस्ते रुद्रभागेन कल्पतामद्य यज्ञहन् ॥ ५३ ॥

еша те рудра бга̄ґо ’сту
йад-уччгішт̣о ’дгварасйа ваі
йаджн̃ас те рудра бга̄ґена
калпата̄м адйа йаджн̃а-хан

Послівний переклад: ешах̣ — це;те — твоя;рудра — Господи Шіво;бга̄ґах̣ — частка;асту — нехай буде;йат — все, що;уччгішт̣ах̣ — залишається;адгварасйа — жертвопринесення;ваі — справді;йаджн̃ах̣ — жертвопринесення;те — твоє;рудра — Рудро;бга̄ґена — ачсткою;калпата̄м — нехай завершиться;адйа — сьогодні;йаджн̃а-хан — о нищителю жертвопринесення.

О нищителю жертвопринесення, будь ласка, візьми свою частку жертовних підношень, і нехай з твоєї милості жертвопринесення дійде до свого завершення.

Пояснення

Жертвопринесення — це обряд, покликаний задовольнити Верховного Бога-Особу. У другій главі Першої пісні «Шрімад-Бгаґаватам» сказано, що кожен повинен намагатися зрозуміти, чи Верховний Бог-Особа задоволений його діяльністю. Іншими словами, метою наших дій повинно бути задоволення Верховного Бога-Особи. Як на звичайній роботі обов’язок працівника полягає в тому, щоб задовольнити власника чи керівника його закладу, так само обов’язок кожної істоти полягає в тому, щоб Верховний Бог-Особа залишився задоволений його діяльністю. Яка діяльність задовольняє Верховного Бога-Особу, пояснено у ведичних писаннях. Виконання визначених у цих писаннях дій називається яґ’єю. Іншими словами, яґ’я — це діяльність, присвячена Верховному Господу. Треба глибоко усвідомити, що, окрім яґ’ї, будь-яка інша діяльність стає причиною матеріального рабства. Це пояснює «Бгаґавад-ґіта» (3.9): йаджн̃а̄ртга̄т карман̣о ’нйатра локо ’йам̇ карма-бандганах̣. Слова карма-бандганах̣ означають, що якщо мета наших дій полягає не в задоволенні Верховного Господа, Вішну, то ми будемо зв’язані путами їхніх наслідків. Не слід діяти задля задоволення своїх чуттів. Кожен повинен працювати для задоволення Бога. Така діяльність називається яґ’єю.

Після Дакшиної яґ’ї всі півбоги сподівалися отримати прасад, рештки їжі, піднесеної Вішну. Господь Шіва — це один із півбогів, тому він, природно, теж сподівався своєї частки прасаду під час яґ’ї. Однак Дакша через заздрість до Господа Шіви не запросив Шіву на яґ’ю і не дав йому частки підношень. Коли слуги Господа Шіви зруйнували все місце яґ’ї, Господь Брахма вмилостивив Господа Шіву й запевнив, що він отримає свою частку прасаду. Господь Брахма попрохав Господа Шіву усунити наслідки руйнації, яку влаштували його слуги.

У «Бгаґавад-ґіті» (3.11) сказано, що яґ’я задовольняє всіх півбогів. Півбоги сподіваються завдяки яґ’я отримувати прасад, тому їх неодмінно треба виконувати. Люди, які намагаються задовольняти свої чуття і які занурюються в матеріальну діяльність, повинні виконувати яґ’ї, бо інакше воин заплутаються в наслідках своїх дій. Отож Дакша, як батько людства, проводив яґ’ю, і Господь Шіва розраховува на свою частку жертовних дарів. Але через те, що Господа Шіву не запросили на жертвопринесення, воно було розладнане. Однак за посередництвом Господа Брахми, все закінчилося гаразд.

Проводити яґ’ю дуже непросто, тому що на неї треба запросити всіх півбогів. За Калі-юґи неможливо влаштовувати такі дорогі жертвопринесення, і запросити на них півбогів теж не вдасться. Тому за цієї епохи радять: йаджн̃аіх̣ сан̇кіртана-пра̄йаір йаджанті хі сумедгасах̣ (Бгаґ. 11.5.32). Мудрі люди знають, що за Калі-юґи неможливо влаштовувати ведичні жертвопринесення. Але якщо не задовольнити півбогів, і зміна пір року, і дощі будуть нереґулярними. Все відбувається під наглядом півбогів. З огляду на це, для миру й процвітання всього суспільсва, мудрі люди за цієї епохи повинні проводити санкіртана-яґ’ю, співаючи святі імена Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна Крішна, Харе Харе / Харе Рама, Харе Рама, Рама Рама, Харе Харе. Для цієї яґ’ї треба просто запросити людей, поспівати Харе Крішна, а тоді почастувати всіх прасадом. Така яґ’я задовольнить усіх півбогів, і завдяки цьому в світі пануватиме мир і процвітання. Ведичні ритуали ускладнює також те, що якщо не задовольнити хоча б одного з сотень тисяч півбогів, то це призведе до біди, як це сталося з Дакшею, що не задовольнив Господа Шіву. Але жертвопринесення, призначене для цієї епохи, виконувати зовсім нескладно. Досить просто співати чи повторювати Харе Крішна, і тоді, якщо буде задоволений Крішна, всі півбоги будуть природно теж задоволені.