ГЛАВА П’ЯТА: Крах Дакшиного жертвопринесення

4.5.1
मैत्रेय उवाच
भवो भवान्या निधनं प्रजापते-
रसत्कृताया अवगम्य नारदात् ।
स्वपार्षदसैन्यं च तदध्वरर्भुभि-
र्विद्रावितं क्रोधमपारमादधे ॥ १ ॥
маітрейа ува̄ча
бгаво бгава̄нйа̄ нідганам̇ праджа̄патер
асат-кр̣та̄йа̄ аваґамйа на̄рада̄т
сва-па̄ршада-саінйам̇ ча тад-адгварарбгубгір
відра̄вітам̇ кродгам апа̄рам а̄дадге
Послівний переклад: маітрейах̣ ува̄ча  —  Майтрея сказав;бгавах̣  —  Господь Шіва;бгава̄нйа̄х̣  —  Саті;нідганам  —  смерть;праджа̄патех̣  —  через Праджапаті Дакшу;асат-кр̣та̄йа̄х̣  —  зневажена;аваґамйа  —  почувши;на̄рада̄т  —  від Наради;сва-па̄ршада-саінйам  —  своїх супутників-воїнів;ча  —  і;тат-адгвара  —  (породжених із) його (Дакшиного) жертвопринесення;р̣бгубгіх̣  —  Рібгу;відра̄вітам  —  прогнання;кродгам  —  гнів;апа̄рам  —  безмежний;а̄дадге  —  проявив.
Майтрея сказав: Коли Господь Шіва почув від Наради, що Саті, його дружина, померла, не стерпівши зневаги від Праджапаті Дакші, і що його воїнів прогнали півбоги Рібгу, його охопив великий гнів.
Пояснення

Господь Шіва знав, що Саті, найменша дочка Дакші, спробує довести батькові чистоту намірів Господа Шіви, щоб загладити непорозуміння, яке виникло між ними. Але Саті не лише не вдалося покласти край їхній ворожнечі, але й довелося зазнати зневаги з боку свого батька, що свідомо навіть не привітав її, коли вона без запрошення прийшла до його дому. Саті могла сама вбити Дакшу, свого батька, адже вона уособлює в собі матеріальну енерґію й посідає безмежну могутність, щоб знищити чи створити в матеріальному всесвіті що завгодно. У «Брахма-самхіті» щодо її могутності сказано, що вона здатна творити й руйнувати цілі всесвіти. Та попри свою могутність, вона діє за проводом Верховного Бога-Особи, Крішни, поводячи себе, як Його тінь. Саті було б неважко покарати свого батька, але вона вирішила, що, як дочці, їй не годиться його вбивати. Отож вона вирішила покинути своє тіло, яке вона отримала від нього, і Дакша навіть не спробував зупинити її.

Коли Саті померла, покинувши своє тіло, Нарада сповістив про це Господа Шіву. Знаючи значення таких подій, Нарада завжди повідомляє про них того, кому це потрібно. Коли Господь Шіва почув, що його вірна дружина, Саті, вже мертва, він природно відчув велику лють. Також йому стало відомо, що Бгріґу Муні створив півбогів Рібгудевів, промовивши мантри «Яджур Веди», і що ці півбоги прогнали всіх його воїнів, які були присутні на жертвопринесенні. Отже, він вирішив відплатити за цю кривду і вбити Дакшу, причину Сатіної смерті.

4.5.2
क्रुद्ध: सुदष्टौष्ठपुट: स धूर्जटि-
र्जटां तडिद्वह्निसटोग्ररोचिषम् ।
उत्कृत्य रुद्र: सहसोत्थितो हसन्
गम्भीरनादो विससर्ज तां भुवि ॥ २ ॥
круддгах̣ судашт̣аушт̣га-пут̣ах̣ са дгӯр-джат̣ір
джат̣а̄м̇ тад̣ід-вахні-сат̣оґра-рочішам
уткр̣тйа рудрах̣ сахасоттгіто хасан
ґамбгіра-на̄до вісасарджа та̄м̇ бгуві
Послівний переклад: круддгах̣  —  дуже розгніваний;су-дашт̣а-ошт̣га-пут̣ах̣  —  закусивши губи;сах̣  —  він (Господь Шіва);дгӯх̣-джат̣іх̣  —  із зав’язаним у жмут волоссям;джат̣а̄м  —  волосину;тад̣іт  —  електрики;вахні  —  вогню;сат̣а̄  —  полум’я;уґра  —  страхітливе;рочішам  —  осяйне;уткр̣тйа  —  вирвавши;рудрах̣  —  Господь Шіва;сахаса̄  —  відразу ж;уттгітах̣  —  підвівся;хасан  —  сміючись;ґамбгіра  —  глибокий;на̄дах̣  —  звук;вісасарджа  —  випустив;та̄м  —  ту (волосину);бгуві  —  на землю.
Розгніваний Господь Шіва закусив губи й вирвав собі з голови пасмо волосся, що сяяло як електричний розряд чи полум’я. Він підхопився, несамовито зареготавши, і пожбурив це волосся на землю.
4.5.3
ततोऽतिकायस्तनुवा स्पृशन्दिवं
सहस्रबाहुर्घनरुक् त्रिसूर्यद‍ृक् ।
करालदंष्ट्रो ज्वलदग्निमूर्धज:
कपालमाली विविधोद्यतायुध: ॥ ३ ॥
tтато ’тіка̄йас танува̄ спр̣ш́ан дівам̇
сахасра-ба̄хур ґгана-рук трі-сӯрйа-др̣к
кара̄ла-дам̇шт̣ро джвалад-аґні-мӯрдгаджах̣
капа̄ла-ма̄лі вівідгодйата̄йудгах̣
Послівний переклад: татах̣  —  тоді;атіка̄йах̣  —  велетень (Вірабгадра);танува̄  —  тілом;спр̣ш́ан  —  торкаючи;дівам  —  небо;сахасра  —  тисячі;ба̄хух̣  —  рук;ґгана-рук  —  чорного кольору;трі-сӯрйа-др̣к  —  сяючи, мов три сонця одночасно;кара̄ла-дам̇шт̣рах̣  —  зі страхітливими зубами;джвалат-аґні  —  (як) розбурхане полум’я;мӯрдгаджах̣  —  маючи волосся на голові;капа̄ла-ма̄лі  —  прикрашений ґірляндою з людських голів;вівідга  —  різні;удйата  —  піднесені;а̄йудгах̣  —  тримаючи різні форми зброї.
З цієї волосини з’явився жахливий чорний демон, що сягав головою до неба і сяяв, мов три сонця одночасно. Його ікла наганяли жах, а волосся на голові скидалося на вогнище. Він мав тисячі рук, що тримали різну зброю, і був прикрашений ґірляндою з людських голів.
4.5.4
तं किं करोमीति गृणन्तमाह
बद्धाञ्जलिं भगवान् भूतनाथ: ।
दक्षं सयज्ञं जहि मद्भटानां
त्वमग्रणी रुद्र भटांशको मे ॥ ४ ॥
там̇ кім̇ кароміті ґр̣н̣антам а̄ха
баддга̄н̃джалім̇ бгаґава̄н бгӯта-на̄тгах̣
дакшам̇ са-йаджн̃ам̇ джахі мад-бгат̣а̄на̄м̇
твам аґран̣і рудра бгат̣а̄м̇ш́ако ме
Послівний переклад: там  —  йому (Вірабгадрі);кім  —  що;каромі  —  мені робити;іті  —  так;ґр̣н̣антам  —  питаючи;а̄ха  —  звелів;баддга-ан̃джалім  —  зі складеними долонями;бгаґава̄н  —  володар усіх багатств (Господь Шіва);бгӯта-на̄тгах̣  —  повелитель духів;дакшам  —  Дакшу;са-йаджн̃ам  —  разом з його жертвопринесенням;джахі  —  знищ;мат-бгат̣а̄на̄м  —  усіх моїх супутників;твам  —  ти;аґран̣іх̣  —  головний;рудра  —  Рудро;бгат̣а  —  вмілий воїн;ам̇ш́аках̣  —  народжений з тіла;ме  —  мого.
Коли цей велетенський демон зі складеними долонями запитав: «Що мені робити, мій повелителю?»    —    Господь Шіва, відомий як Бгутанатга, дав чіткий наказ: «Ти постав з мого тіла, й тому ти головний з моїх супутників. Отож іди на жертвопринесення Дакші й убий його разом з його воїнами».
Пояснення

Так починається змагання між брахма-теджасом і шіва-теджасом. За допомогою брахма-теджасу, брахманічної сили, Бгріґу Муні створив півбогів Рібгу, що прогнали воїнів Господь Шіви з жертовного майдану. Коли Господь Шіва почув, що його воїнів прогнано, він створив велетенського чорного демона Вірабгадру, щоб той відімстив Дакші. Іноді між ґуною добра і ґуною невігластва зав’язується боротьба. Так влаштований матеріальний світ. Навіть коли людина перебуває в ґуні добра, завжди існує небезпека, що вона зазнає якогось впливу чи навіть навали ґун пристрасті й невігластва. Це закон матеріальної природи. Хоча буття духовного світу спирається на чисте добро, шуддга-саттву, в матеріальному світі прояв чистого добра неможливий. Через це між різними якостями матерії постійно точиться боротьба за існування. Протиборство між Господом Шівою та Бгріґу Муні, що виникло через Праджапаті Дакшу, являє собою практичний приклад боротьби між різними якостями, чи ґунами, матеріальної природи.

4.5.5
आज्ञप्त एवं कुपितेन मन्युना
स देवदेवं परिचक्रमे विभुम् ।
मेने तदात्मानमसङ्गरंहसा
महीयसां तात सह: सहिष्णुम् ॥ ५ ॥
а̄джн̃апта евам̇ купітена манйуна̄
са дева-девам̇ парічакраме вібгум
мене-тада̄тма̄нам асан̇ґа-рам̇хаса̄
махійаса̄м̇ та̄та сахах̣ сахішн̣ум
Послівний переклад: а̄джн̃аптах̣  —  отримавши наказ;евам  —  так;купітена  —  з гнівом;манйуна̄  —  Господом Шівою (що являє собою уособлення гніву);сах̣  —  він (Вірабгадра);дева-девам  —  того, кому поклоняються півбоги;парічакраме  —  обійшов;вібгум  —  Господа Шіву;мене  —  вирішив;тада̄  —  тоді;а̄тма̄нам  —  себе;асан̇ґа-рам̇хаса̄  —  наділеного нездоланною силою Господа Шіви;махійаса̄м  —  наймогутнішого;та̄та  —  дорогий Відуро;сахах̣  —  силу;сахішн̣ум  —  здатний впоратися.
Майтрея вів далі: Дорогий Відуро, чорний демон був уособленням гніву Верховного Бога-Особи і був готовий виконати наказ Господа Шіви. Відчуваючи в собі силу впоратися з будь-якою ворожою силою, він обійшов навколо Господа Шіви.
4.5.6
अन्वीयमान: स तु रुद्रपार्षदै-
र्भृशं नदद्‌भिर्व्यनदत्सुभैरवम् ।
उद्यम्य शूलं जगदन्तकान्तकं
सम्प्राद्रवद् घोषणभूषणाङ्‌घ्रि: ॥ ६ ॥
анвійама̄нах̣ са ту рудра-па̄ршадаір
бгр̣ш́ам̇ нададбгір вйанадат субгаіравам
удйамйа ш́ӯлам̇ джаґад-антака̄нтакам̇
сампра̄дравад ґгошан̣а-бгӯшан̣а̄н̇ґгріх̣
Послівний переклад: анвійама̄нах̣  —  супроводжуваний;сах̣  —  він (Вірабгадра);ту  —  але;рудра-па̄ршадаіх̣  —  воїнами Господа Шіви;бгр̣ш́ам  —  голосно;нададбгіх̣  —  ревінням;вйанадат  —  лунав;су-бгаіравам  —  страхітливо;удйамйа  —  несучи;ш́ӯлам  —  тризуб;джаґат-антака  —  смерть;антакам  —  вбиваючи;сампра̄драват  —  кинувся (до жертвопринесення Дакші);ґгошан̣а  —  ревучи;бгӯшан̣а-ан̇ґгріх̣  —  з браслетами на ногах.
Слідом за цим лютим демоном пішло багато інших воїнів Господа Шіви, здіймаючи оглушливий шум. Він ніс у руках величезний тризуб, який наганяв великий жах і здавався здатним вбити саму смерть, а на ногах у нього дзвеніли браслети, дзенькіт яких більше скидався на ревіння.
4.5.7
अथर्त्विजो यजमान: सदस्या:
ककुभ्युदीच्यां प्रसमीक्ष्य रेणुम् ।
तम: किमेतत्कुत एतद्रजोऽभू-
दिति द्विजा द्विजपत्‍न्यश्च दध्यु: ॥ ७ ॥
атгартвіджо йаджама̄нах̣ садасйа̄х̣
какубгй удічйа̄м̇ прасамікшйа рен̣ум
тамах̣ кім етат кута етад раджо ’бгӯд
іті двіджа̄ двіджа-патнйаш́ ча дадгйух̣
Послівний переклад: атга  —  тоді;р̣твіджах̣  —  жерці;йаджама̄нах̣  —  головний виконавець жертвопринесення (Дакша);садасйа̄х̣  —  всі зібрані на жертовному майдні люди;какубгі удічйа̄м  —  на півночі;прасамікшйа  —  побачивши;рен̣ум  —  пилову бурю;тамах̣  —  темрява;кім  —  що;етат  —  це;кутах̣  —  звідки;етат  —  це;раджах̣  —  курява;абгӯт  —  прийшла;іті  —  так;двіджа̄х̣  —  брахмани;двіджа-патнйах̣  —  дружини брахманів;ча  —  і;дадгйух̣  —  почали міркувати.
Тоді всі, хто зібрався на жертвопринесенні,    —    жерці, головний виконавець жертвопринесення, брахмани та їхні дружини    —    з подивом помітили, як стало навколо темніти. Подумавши, що починається пилова буря, вони відчули великий неспокій.
4.5.8
वाता न वान्ति न हि सन्ति दस्यव:
प्राचीनबर्हिर्जीवति होग्रदण्ड: ।
गावो न काल्यन्त इदं कुतो रजो
लोकोऽधुना किं प्रलयाय कल्पते ॥ ८ ॥
ва̄та̄ на ва̄нті на хі санті дасйавах̣
пра̄чіна-бархір джіваті хоґра-дан̣д̣ах̣
ґа̄во на ка̄лйанта ідам̇ куто раджо
локо ’дгуна̄ кім̇ пралайа̄йа калпате
Послівний переклад: ва̄та̄х̣  —  вітри;на ва̄нті  —  не дмуть;на  —  не;хі  —  адже;санті  —  можуть бути;дасйавах̣  —  грабіжники;пра̄чіна-бархіх̣  —  старий цар Бархі;джіваті  —  живе;ха  —  ще;уґра-дан̣д̣ах̣  —  здатний суворо карати;ґа̄вах̣  —  корови;на ка̄лйанте  —  не женуть;ідам  —  це;кутах̣  —  звідки;раджах̣  —  пил;локах̣  —  планета;адгуна̄  —  зараз;кім  —  чи;пралайа̄йа  —  для знищення;калпате  —  приготована.
Роздумуючи над походженням куряви, вони загомоніли: Вітру немає, ніхто не жене стадо корів, цю куряву не могли здійняти й орди грабіжників, адже могутній цар Бархі, здатний покарати будь-яких розбійників, ще живий. Звідки взялися ці хмари куряви? Невже це знак, що віщує близьке знищення нашої планети?
Пояснення

Слід особливо відзначити в цьому вірші фразу пра̄чіна-бархір джӣваті. Царя тих земель звали Бархі, і хоча він був старий, він був ще живий і могутній, як завжди. Присутність такого правителя виключала можливість навали грабіжників та розбійників. Цей вірш непрямо каже, що грабіжники, розбійники, шахраї та інші шкідливі елементи населення можуть існувати тільки в тій державі чи царстві, де немає сильного правителя. Коли в ім’я справедливості злодіям дозволяють насолоджуються повною свободою дій, населення держави чи царства не знає спокою через грабіжників та інші шкідливі елементи.

Хмара куряви, яку підняли воїни й супутники Господа Шіви, скидалася на хмару, яка вкриває світ під час всесвітньої заглади. Коли настає час знищувати всесвіт, це завдання виконує Господь Шіва. Отож те, що відбувалося тепер, було схожим на знищення проявленого космосу.

4.5.9
प्रसूतिमिश्रा: स्त्रिय उद्विग्नचित्ता
ऊचुर्विपाको वृजिनस्यैव तस्य ।
यत्पश्यन्तीनां दुहितृणां प्रजेश:
सुतां सतीमवदध्यावनागाम् ॥ ९ ॥
прасӯті-міш́ра̄х̣ стрійа удвіґна-чітта̄
ӯчур віпа̄ко вр̣джінасйаіва тасйа
йат паш́йантіна̄м̇ духітР̣̄н̣а̄м̇ праджеш́ах̣
сута̄м̇ сатім авададгйа̄в ана̄ґа̄м
Послівний переклад: прасӯті-міш́ра̄х̣  —  на чолі з Прасуті;стрійах̣  —  жінки;удвіґна-чітта̄х̣  —  дуже стурбовані;ӯчух̣  —  сказали;віпа̄ках̣  —  жахливий наслідок;вр̣джінасйа  —  гріха;ева  —  справді;тасйа  —  його (Дакші);йат  —  адже;паш́йантіна̄м  —  що дивилися;духітР̣̄н̣а̄м  —  її сестер;праджеш́ах̣  —  повелитель створених істот (Дакша);сута̄м  —  свою дочку;сатім  —  Саті;авададгйау  —  скривдив;ана̄ґа̄м  —  цілковито безвинну.
Прасуті, дружина Дакші, разом з іншими присутніми жінками, дуже стурбовано сказала: Ця небезпека насувається через Дакшу, причину смерті Саті, що на очах у рідних сестер покинула тіло, хоча ні в чому не була винна.
Пояснення

Прасуті, м’якосерда жінка, відразу ж зрозуміла, що небезпека насувається на них через гріх бездушного Праджапаті Дакші. Він був такий жорстокий, що не захотів врятувати її наймолодшу дочку від смерті, яку вона сама собі заподіяла на очах у сестер. Сатіна мати розуміла, якого болю завдала Саті батькова зневага. Саті прийшла разом з усіма іншими дочками Дакші, але він свідомо привітив усіх інших дочок, крім Саті, що доводилася дружиною Господу Шіві. Думаючи про Дакшину образу, його дружина не сумнівалася, що на них насувається велике лихо і що Дакші треба готуватися до смерті за свій ниций гріх.

4.5.10
यस्त्वन्तकाले व्युप्तजटाकलाप:
स्वशूलसूच्यर्पितदिग्गजेन्द्र: ।
वितत्य नृत्यत्युदितास्त्रदोर्ध्वजान्
उच्चाट्टहासस्तनयित्नुभिन्नदिक् ॥ १० ॥
йас тв анта-ка̄ле вйупта-джат̣а̄-кала̄пах̣
сва-ш́ӯла-сӯчй-арпіта-діґ-ґаджендрах̣
вітатйа нр̣тйатй удіта̄стра-дор-дгваджа̄н
учча̄т̣т̣а-ха̄са-станайітну-бгінна-дік
Послівний переклад: йах̣  —  хто (Господь Шіва);ту  —  але;анта-ка̄ле  —  під час знищення;вйупта  —  розпустивши;джат̣а̄-кала̄пах̣  —  жмут волосся;сва-ш́ӯла  —  свій тризуб;сӯчі  —  на кінчики;арпіта  —  простромивши;дік-ґаджендрах̣  —  правителів різних сторін світу;вітатйа  —  розкинувши;нр̣тйаті  —  танцює;удіта  —  піднявши;астра  —  зброю;дох̣  —  руки;дгваджа̄н  —  прапори;учча  —  голосно;ат̣т̣а-ха̄са  —  регочучи;станайітну  —  громовим голосом;бгінна  —  розколюючи;дік  —  сторони світу.
Під час знищення світу Господь Шіва розпускає своє волосся і простромляє своїм тризубом правителів різних сторін світу. Він регоче й гордо танцює, розкидаючи їхні руки, мов прапори, так само як грім розкидає хмари по всьому небу.
Пояснення

Прасуті, захоплюючись силою свого зятя, Господа Шіви, змальовує його дії під час всесвітньої заглади. Як видно з цього опису, могутність Господа Шіви така велика, що сила Дакші не йде з нею ні в яке порівняння. Під час знищення всесвіту Господь Шіва танцює з тризубом в руці, топчучи правителів різних планет. Його розметане волосся стає схожим на хмари, що розходяться на всі боки, поливаючи планети нескінченними потоками дощу. Наприкінці знищення всесвіту всі планети зникають під водою потопу, породженого танцем Господа Шіви. Цей танець називається танцем пралая, чи танцем руйнації. Прасуті зрозуміла, що небезпека нависла над ними не лише через Дакшину зневагу до їхньої дочки, але й через його неповагу до могутнього Господа Шіви.

4.5.11
अमर्षयित्वा तमसह्यतेजसं
मन्युप्लुतं दुर्निरीक्ष्यं भ्रुकुट्या ।
करालदंष्ट्राभिरुदस्तभागणं
स्यात्स्वस्ति किं कोपयतो विधातु: ॥ ११ ॥
амаршайітва̄ там асахйа-теджасам̇
манйу-плутам̇ дурнірікшйам̇ бгру-кут̣йа̄
кара̄ла-дам̇шт̣ра̄бгір удаста-бга̄ґан̣ам̇
сйа̄т свасті кім̇ копайато відга̄тух̣
Послівний переклад: амаршайітва̄  —  розгнівавши;там  —  його (Господа Шіву);асахйа-теджасам  —  нестерпним сяйвом;манйу-плутам  —  сповнений гніву;дурнірікшйам  —  на якого неможливо дивитися;бгру-кут̣йа̄  —  рухом брів;кара̄ла-дам̇шт̣ра̄бгіх̣  —  страхітливими зубами;удаста-бга̄ґан̣ам  —  розкидавши світила;сйа̄т  —  повинно бути;свасті  —  щастя і добробут;кім  —  як;копайатах̣  —  того, хто гнівить (Господа Шіву);відга̄тух̣  —  Брахми.
Навіть Господь Брахма, Дакшин батько, не міг встояти перед проявами цього страшного гніву, породженого лихим вчинком Дакші, коли чорний велетень вищирив свої страшні ікла і рухом своїх брів порозкидав світила по всьому небу, затьмаривши їх своїм сліпучим, пронизливим сяйвом.
4.5.12
बह्वेवमुद्विग्नद‍ृशोच्यमाने
जनेन दक्षस्य मुहुर्महात्मन: ।
उत्पेतुरुत्पाततमा: सहस्रशो
भयावहा दिवि भूमौ च पर्यक् ॥ १२ ॥
бахв евам удвіґна-др̣ш́очйама̄не
джанена дакшасйа мухур маха̄тманах̣
утпетур утпа̄татама̄х̣ сахасраш́о
бгайа̄ваха̄ діві бгӯмау ча парйак
Послівний переклад: баху  —  багато;евам  —  таким чином;удвіґна-др̣ш́а̄  —  нервовими поглядами;учйама̄не  —  поки це казали;джанена  —  особами (що зібралися на жертвопринесення);дакшасйа  —  Дакші;мухух̣  —  знову й знову;маха̄-а̄тманах̣  —  з могутнім серцем;утпетух̣  —  з’явилися;утпа̄та-тама̄х̣  —  яскраві знаки;сахасраш́ах̣  —  тисячами;бгайа-а̄ваха̄х̣  —  що наганяли страх;діві  —  в небі;бгӯмау  —  на землі;ча  —  і;парйак  —  зусебіч.
Поки люди гомоніли між собою, Дакша побачив на землі, в небі й у всіх сторонах світу лихі знаки.
Пояснення

У цьому вірші Дакшу названо махатмою. Різні коментатори по-різному тлумачать слово маха̄тма̄, вжите в цьому вірші. Вірараґгава Ачар’я каже, що слово маха̄тма̄ означає «той, чиє серце не знає вагань». Іншими словами, серце Дакші було таким твердим, що, навіть коли його дочка збиралася позбавити себе життя, він залишився непохитним і навіть не здригнувся. Але незважаючи на свою непохитність і тверде серце, його дуже стурбували численні аномалії, причиною появи яких був велетенський чорний демон. Вішванатга Чакраварті Тгакура щодо цього зауважує, що, навіть коли когось називають махатмою, великою душею, якщо ця особа не проявляє якостей махатми, її слід вважати за дуратму, або ницу душу. У «Бгаґавад-ґіті» (9.13) махатмою названо чистого відданого Господа: маха̄тма̄нас ту ма̄м па̄ртга даівім̇ пракр̣тім а̄ш́ріта̄х̣. Махатма завжди діє за проводом внутрішньої енерґії Верховного Бога-Особи, тому як людина таких ницих вчинків, як оце Дакша, може зватися махатмою? Махатма    —    це той, хто має всі хороші якості півбогів, тому Дакшу, що не має цих якостей, не можна визнати за махатму, навпаки, його слід назвати дуратмою, ницою душею. Слово махатма в цьому вірші вжито для опису Дакші в іронічному розумінні.

4.5.13
तावत्स रुद्रानुचरैर्महामखो
नानायुधैर्वामनकैरुदायुधै: ।
पिङ्गै: पिशङ्गैर्मकरोदराननै:
पर्याद्रवद्‌भिर्विदुरान्वरुध्यत ॥ १३ ॥
та̄ват са рудра̄нучараір маха̄-макго
на̄на̄йудгаір ва̄манакаір уда̄йудгаіх̣
пін̇ґаіх̣ піш́ан̇ґаір макародара̄нанаіх̣
парйа̄дравадбгір відура̄нварудгйата
Послівний переклад: та̄ват  —  дуже швидко;сах̣  —  те;рудра-анучараіх̣  —  послідовниками Господа Шіви;маха̄-макгах̣  —  місце великого жертвопринесення;на̄на̄  —  різними;а̄йудгаіх̣  —  різновидами зброї;ва̄манакаіх̣  —  низькорослими;уда̄йудгаіх̣  —  піднятими;пін̇ґаіх̣  —  чорними;піш́ан̇ґаіх̣  —  жовтими;макара-удара-а̄нанаіх̣  —  з акулячими животами й лицями;парйа̄дравадбгіх̣  —  що бігали навколо;відура  —  Відуро;анварудгйата  —  було оточене.
Дорогий Відуро, слуги Господа Шіви вмить оточили місце жертвопринесення. Вони були низькорослі й озброєні нарізноманітнішою зброєю. Тіла їхні були схожі на тіла чорних і жовтих акул. Вони стали бігати навколо жертовника й усе нищити.
4.5.14
केचिद्बभञ्जु: प्राग्वंशं पत्नीशालां तथापरे ।
सद आग्नीध्रशालां च तद्विहारं महानसम् ॥ १४ ॥
кечід бабган̃джух̣ пра̄ґ-вам̇ш́ам̇
патні-ш́а̄ла̄м̇ татга̄паре
сада а̄ґнідгра-ш́а̄ла̄м̇ ча
тад-віха̄рам̇ маха̄насам
Послівний переклад: кечіт  —  деякі;бабган̃джух̣  —  ламали;пра̄к-вам̇ш́ам  —  стовпи жертовного шатра;патні-ш́а̄ла̄м  —  жіночі покої;татга̄  —  також;апаре  —  інші;садах̣  —  жертовний майдан;а̄ґнідгра-ш́а̄ла̄м  —  обитель жерців;ча  —  і;тат-віха̄рам  —  дім того, хто очолював жертвопринесення;маха̄-анасам  —  кухонні приміщення.
Деякі з воїнів стали збивати стовпи, що підтримували жертовне шатро, деякі увірвалися на жіночу половину, деякі почали нищити жертовник, а деякі кинулися до кухонь та осель.
4.5.15
रुरुजुर्यज्ञपात्राणि तथैकेऽग्नीननाशयन् ।
कुण्डेष्वमूत्रयन् केचिद्‌बिभिदुर्वेदिमेखला: ॥ १५ ॥
руруджур йаджн̃а-па̄тра̄н̣і
татгаіке ’ґнін ана̄ш́айан
кун̣д̣ешв амӯтрайан кечід
бібгідур веді-мекгала̄х̣
Послівний переклад: руруджух̣  —  розбивали;йаджн̃а-па̄тра̄н̣і  —  жертовні горщики;татга̄  —  так;еке  —  одні;аґнін  —  жертовні вогні;ана̄ш́айан  —  гасили;кун̣д̣ешу  —  на жертовники;амӯтрайан  —  мочилися;кечіт  —  деякі;бібгідух̣  —  ламали;веді-мекгала̄х̣  —  огорожу навколо жертовного майдану.
Одні розбивали всі жертовні горщики, а інші кинулися гасити жертовне вогнище. Хтось ламав огорожу навколо жертовного майдану, а хтось мочився на жертовник.
4.5.16
अबाधन्त मुनीनन्ये एके पत्नीरतर्जयन् ।
अपरे जगृहुर्देवान् प्रत्यासन्नान् पलायितान् ॥ १६ ॥
аба̄дганта мунін анйе
еке патнір атарджайан
апаре джаґр̣хур дева̄н
пратйа̄санна̄н пала̄йіта̄н
Послівний переклад: аба̄дганта  —  перепинили;мунін  —  мудреців;анйе  —  інші;еке  —  деякі;патніх̣  —  жінкам;атарджайан  —  погрожували;апаре  —  інші;джаґр̣хух̣  —  схопили;дева̄н  —  півбогів;пратйа̄санна̄н  —  поряд;пала̄йіта̄н  —  що втікали.
Деякі зупиняли мудреців, що кинулися втікати, інші стали погрожувати присутнім жінкам, а ще інші хапали півбогів, які втікали з шатра.
4.5.17
भृगुं बबन्ध मणिमान् वीरभद्र: प्रजापतिम् ।
चण्डेश: पूषणं देवं भगं नन्दीश्वरोऽग्रहीत् ॥ १७ ॥
бгр̣ґум̇ бабандга ман̣іма̄н
вірабгадрах̣ праджа̄патім
чан̣д̣еш́ах̣ пӯшан̣ам̇ девам̇
бгаґам̇ нандіш́варо ’ґрахіт
Послівний переклад: бгр̣ґум  —  Бгріґу Муні;бабандга  —  взяв у полон;ман̣іма̄н  —  Маніман;вірабгадрах̣  —  Вірабгадра;праджа̄патім  —  Праджапаті Дакшу;чан̣д̣еш́ах̣  —  Чандеша;пӯшан̣ам  —  Пушу;девам  —  півбога;бгаґам  —  Бгаґу;нандӣш́варах̣  —  Нандішвара;аґрахіт  —  схопив.
Маніман, один із супутників Господа Шіви, затримав Бгріґу Муні, а Вірабгадра, чорний демон, схопив Праджапаті Дакшу. Інший слуга Господа Шіви, Чандеша, затримав Пушу. Нандішвара схопив півбога на ім’я Бгаґа.
4.5.18
सर्व एवर्त्विजो दृष्ट्वा सदस्या: सदिवौकस: ।
तैरर्द्यमाना: सुभृशं ग्रावभिर्नैकधाद्रवन् ॥ १८ ॥
сарва евартвіджо др̣шт̣ва̄
садасйа̄х̣ са-діваукасах̣
таір ардйама̄на̄х̣ субгр̣ш́ам̇
ґра̄вабгір наікадга̄драван
Послівний переклад: сарве  —  всі;ева  —  певно;р̣твіджах̣  —  жерці;др̣шт̣ва̄  —  побачивши;садасйа̄х̣  —  всі учасники жертвопринесення;са-діваукасах̣  —  разом з півбогами;таіх̣  —  тими (каменями);ардйама̄на̄х̣  —  мордовані;су-бгр̣ш́ам  —  великою мірою;ґра̄вабгіх̣  —  каменями;на екадга̄  —  на рзіні боки;адраван  —  стали розбігатися.
На голову всіх жерців та інших учасників жертвопринесення сипалося невпинним градом каміння, завдаючи їм невимовних страждань. Рятуючи своє життя, вони розбігалися на всі боки.
4.5.19
जुह्वत: स्रुवहस्तस्य श्मश्रूणि भगवान् भव: ।
भृगोर्लुलुञ्चे सदसि योऽहसच्छ्‌मश्रु दर्शयन् ॥ १९ ॥
джухватах̣ срува-хастасйа
ш́маш́рӯн̣і бгаґава̄н бгавах̣
бгр̣ґор лулун̃че садасі
йо ’хасач чгмаш́ру дарш́айан
Послівний переклад: джухватах̣  —  що робив жертовні узливання;срува-хастасйа  —  з жертовним черпаком у руці;ш́маш́рӯн̣і  —  вуса;бгаґава̄н  —  володар всіх багатств;бгавах̣  —  Вірабгадра;бгр̣ґох̣  —  Бгріґу Муні;лулун̃че  —  вирвав;садасі  —  серед зібрання;йах̣  —  хто (Бгріґу Муні);ахасат  —  посміхався;ш́маш́ру  —  свої вуса;дарш́айан  —  показуючи.
За те, що Бгріґу, який тепер своїми руками робив жертовні узливання у вогонь, посміхався посеред зібрання праджапаті, коли Дакша проклинав Господа Шіву, Вірабгадра вирвав йому вуса.
4.5.20
भगस्य नेत्रे भगवान् पातितस्य रुषा भुवि ।
उज्जहार सदस्थोऽक्ष्णा य: शपन्तमसूसुचत् ॥ २० ॥
бгаґасйа нетре бгаґава̄н
па̄тітасйа руша̄ бгуві
уджджаха̄ра сада-стго ’кшн̣а̄
йах̣ ш́апантам асӯсучат
Послівний переклад: бгаґасйа  —  Бгаґи;нетре  —  обидва ока;бгаґава̄н  —  Вірабгадра;па̄тітасйа  —  кинувши;руша̄  —  люто;бгуві  —  на землю;уджджаха̄ра  —  вирвав;сада-стгах̣  —  у зібранні Вішвасріків;акшн̣а̄  —  рухом брів;йах̣  —  хто (Бгаґа);ш́апантам  —  (Дакшу), що проклинав (Господа Шіву);асӯсучат  —  підбадьорював.
Відразу після того Вірабгадра схопив Бгаґу, що рухом брів підбадьорював Дакшу, коли той проклинав Господа Шіву. Вірабгадра пожбурив його на землю і вирвав у нього очі.
4.5.21
पूष्णो ह्यपातयद्दन्तान् कालिङ्गस्य यथा बल: ।
शप्यमाने गरिमणि योऽहसद्दर्शयन्दत: ॥ २१ ॥
пӯшн̣о хй апа̄тайад данта̄н
ка̄лін̇ґасйа йатга̄ балах̣
ш́апйама̄не ґаріман̣і
йо ’хасад дарш́айан датах̣
Послівний переклад: пӯшн̣ах̣  —  Пуші;хі  —  адже;апа̄тайат  —  вибив;данта̄н  —  зуби;ка̄лін̇ґасйа  —  царя Калінґи;йатга̄  —  як;балах̣  —  Баладева;ш́апйама̄не  —  коли проклинали;ґаріман̣і  —  Господа Шіву;йах̣  —  хто (Пуша);ахасат  —  усміхався;дарш́айан  —  показуючи;датах̣  —  свої зуби.
Як Баладева вибив зуби царю Калінґи під час гри в кості на весіллі Аніруддги, так Вірабгадра повибивав зуби спочатку Дакші, що показував їх, проклинаючи Господа Шіву, а тоді Пуші, що, схвально посміхаючись, теж показував свої зуби.
Пояснення

Цей вірш згадує про весілля Аніруддги, внука Господа Крішни. Під час його одруження Рукмі, дід нареченої, спробував обдурити Балараму під час гри в кості. Цар Калінґи під час гри стояв поряд, широко посміхаючись і під’юджуючи Балараму, аж поки Баларама, розгніваний обманом і образами, схопив булаву і вбив нею Рукмі, а тоді спіймав царя Калінґи, що кинувся навтьоки, і повибивав йому зуби. Такі бої часто трапляються серед кшатріїв, особливо під час весільних церемоній, коли всі виклично намагаються показати свою перевагу над іншими. Дух суперництва призводить до бою, а під час бою часто когось вбивають чи калічать. Після бою суперники переважно знаходили спільну мову і мирилися. Жертвопринесення Дакші стало схожим на такий весільний поєдинок. Зараз воїни Господа Шіви карали Дакшу, Бгріґу Муні, півбогів, як оце Бгаґа й Пуша, але врешті-решт все закінчилося мирно. Отже, цей войовничий дух суперництва не завжди виникає через ворожнечу. Кожен з присутніх на Дакшиній яґ’ї посідав велику могутність і хотів похизуватися своїм вмінням читати ведичні мантри і своїми містичними силами, і тому врешті-решт кожен отримав змогу повністю проявити всі свої воєнні здібності.

4.5.22
आक्रम्योरसि दक्षस्य शितधारेण हेतिना ।
छिन्दन्नपि तदुद्धर्तुं नाशक्नोत् त्र्यम्बकस्तदा ॥ २२ ॥
а̄крамйорасі дакшасйа
ш́іта-дга̄рен̣а хетіна̄
чгінданн апі тад уддгартум̇
на̄ш́акнот трйамбакас тада̄
Послівний переклад: а̄крамйа  —  сівши;урасі  —  на грудях;дакшасйа  —  Дакші;ш́іта-дга̄рен̣а  —  з гострим лезом;хетіна̄  —  зброєю;чгіндан  —  ріжучи;апі  —  хоча;тат  —  її (голову);уддгартум  —  відділити;на аш́акнот  —  не міг;трі-амбаках̣  —  Вірабгадра (що мав три ока);тада̄  —  після того.
Після того велетень Вірабгадра сів Дакші на груди і спробував гострим мечем відрізати йому голову, але це йому ніяк не вдавалося.
4.5.23
शस्त्रैरस्त्रान्वितैरेवमनिर्भिन्नत्वचं हर: ।
विस्मयं परमापन्नो दध्यौ पशुपतिश्चिरम् ॥ २३ ॥
ш́астраір астра̄нвітаір евам
анірбгінна-твачам̇ харах̣
вісмайам̇ парам а̄панно
дадгйау паш́упатіш́ чірам
Послівний переклад: ш́астраіх̣  —  різними видами зброї;астра-анвітаіх̣  —  з гімнами (мантрами);евам  —  так;анірбгінна  —  не розсічена;твачам  —  шкіра;харах̣  —  Вірабгадра;вісмайам  —  збентеження;парам  —  велике;а̄паннах̣  —  відчуваючи;дадгйау  —  задумався;паш́упатіх̣  —  Вірабгадра;чірам  —  надовго.
Він силкувався відрізати Дакшину голову і зброєю, і гімнами, але не зміг навіть розсікти шкіри на Дакшиній шиї. Це дуже спантеличило Вірабгадру.
4.5.24
दृष्ट्वा संज्ञपनं योगं पशूनां स पतिर्मखे ।
यजमानपशो: कस्य कायात्तेनाहरच्छिर: ॥ २४ ॥
др̣шт̣ва̄ сам̇джн̃апанам̇ йоґам̇
паш́ӯна̄м̇ са патір макге
йаджама̄на-паш́ох̣ касйа
ка̄йа̄т тена̄харач чгірах̣
Послівний переклад: др̣шт̣ва̄  —  побачивши;сам̇джн̃апанам  —  для вбивства жертовних тварин;йоґам  —  пристрій;паш́ӯна̄м  —  тварин;сах̣  —  він (Вірабгадра);патіх̣  —  володар;макге  —  на жертвопринесенні;йаджама̄на-паш́ох̣  —  що став твариною в образі головної особи жертвопринесення;касйа  —  Дакші;ка̄йа̄т  —  від тіла;тена  —  тим (пристроєм);ахарат  —  відрубав;ш́ірах̣  —  голову.
Раптом Вірабгадрі впало в око дерев’яне знаряддя, яким на жертовному майдані мали умертвляти тварин. Скориставшись цим пристроєм, Вірабгадра відрубав Дакші голову.
Пояснення

Тут варто зауважити, що пристрій для вбивства жертовних тварин не був покликаний допомогти людям їсти м’ясо. Жертовних тварин вбивали для того, щоб силою ведичних мантр вдихнути в них нове життя. Принесення в жертву тварин перевіряло силу ведичних мантр. Яґ’я служила за випробовування мантри. Навіть нині в лабораторіях проводять досліди на тваринах. Так само за допомогою жертвопринесення перевіряли, чи правильно брахмани повторюють ведичні гімни. Загалом, принесені в жертву тварини нічого не втрачали. В жертву приносили старих тварин, які замість своїх старих тіл отримували інші, молоді. Так перевіряли силу ведичних мантр. Але Вірабгадра використав дерев’яний пристрій не для принесення в жертву тварин, а для того, щоб, на подив усім присутнім, в одну мить відрубати голову Дакші.

4.5.25
साधुवादस्तदा तेषां कर्म तत्तस्य पश्यताम् ।
भूतप्रेतपिशाचानां अन्येषां तद्विपर्यय: ॥ २५ ॥
са̄дгу-ва̄дас тада̄ теша̄м̇
карма тат тасйа паш́йата̄м
бгӯта-прета-піш́а̄ча̄на̄м
анйеша̄м̇ тад-віпарйайах̣
Послівний переклад: са̄дгу-ва̄дах̣  —  радісний вигук;тада̄  —  тоді;теша̄м  —  ти (послідовників Господа Шіви);карма  —  дію;тат  —  та;тасйа  —  його (Вірабгадри);паш́йата̄м  —  побачивши;бгӯта-прета-піш́а̄ча̄на̄м  —  бгутів (духів), претів та пішач;анйеша̄м  —  інших (в таборі Дакші);тат-віпарйайах̣  —  зворотнє (зойк).
Побачивши, що зробив Вірабгадра, послідовники Господа Шіви радісно загукали. Всі бгути, привиди й демони здійняли великий гамір. Натомість у брахманів, які проводили жертвопринесення, вирвався зойк, коли вони побачили смерть Дакші.
4.5.26
जुहावैतच्छिरस्तस्मिन्दक्षिणाग्नावमर्षित: ।
तद्देवयजनं दग्ध्वा प्रातिष्ठद् गुह्यकालयम् ॥ २६ ॥
джуха̄ваітач чгірас тасмін
дакшін̣а̄ґна̄в амаршітах̣
тад-дева-йаджанам̇ даґдгва̄
пра̄тішт̣гад ґухйака̄лайам
Послівний переклад: джуха̄ва  —  принесена в жертву;етат  —  та;ш́ірах̣  —  голова;тасмін  —  в те;дакшін̣а-аґнау  —  в південну частину жертовного вогнища;амаршітах̣  —  розгніваний Вірабгадра;тат  —  Дакші;дева-йаджанам  —  приготовані жертовні підношення півбогам;даґдгва̄  —  спаливши;пра̄тішт̣гат  —  пішов геть;ґухйака-а̄лайам  —  до обителі ґух’яків (на Кайласу).
Схопивши голову Дакші, Вірабгадра люто пожбурив її в південну частину жертовного вогнища, немов жертовне підношення. Таким чином послідовники Господа Шіви зруйнували все приготоване для жертвопринесення. Підпаливши весь жертовний майдан, вони пішли геть до обителі свого володаря, на Кайласу.