Віддане служіння
22.1
vande ṣrī-kṛshṇa-chaitanya- devaṃ taṃ karuṇārṇavamkalāv apy ati-gūḍgeyaṃ bgaktir yena prakāṣitā
Послівний переклад: ванде— складаю шанобливі поклони;ṣрī-кṛшṇа-чаітанйа-девам— Господеві Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;там— Йому;каруṇа-арṇавам— що є океан милості;калау— в цю епоху Калі;апі— навіть;аті— дуже;ґūḍгā— потаємне;ійам— це;бгактіṭ— віддане служіння;йена— ким;пракāṣітā— проявлене.
Я віддаю шанобливі поклони Господу Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, океану трансцендентної милості. Хоча предмет бгакті-йоґи становить глибоку таємницю, Він якнайповніше розкрив його навіть за цієї епохи Калі, епохи чвар.
ПоясненняУ двадцять другій главі Шрі Чайтан'я Махапрабгу описує шлях відданого служіння. Спочатку Він описує істинне становище живої істоти і неперевершеність відданого служіння. Далі Він вказує на непридатність шляхів умоглядного філософствування і містичної йоґи. За будь-яких обставин живій істоті рекомендовано стати на шлях відданого служіння, який особисто пояснив Шрі Чайтан'я Махапрабгу. Умоглядний метод так званих ґ'яні вважають марнуванням часу, і це доводить дана глава. Розумна людина повинна облишити шляхи карма-канди, ґ'яна-канди і йоґи. Всі ці безплідні методи слід покинути і якнайсерйозніше стати на шлях свідомості Крішни. На ньому людина досягне успіху в житті. Якщо вона всі свої зусилля скерує на розвиток свідомості Крішни, то, навіть якщо через колишню практику умоглядного філософствування та містичної йоґи її розум іноді буде збуджуватись, її врятує Сам Господь Крішна. На шлях відданого служіння стають завдяки благословенням чистого відданого (са махāтмā су-дурлабгаṭ). Чистий відданий — це найвищий з усіх трансценденталістів, і для того, щоб в людині пробудилась її приспана свідомість Крішни, їй треба здобути його милість. Треба спілкуватися з чистими відданими. Якщо людина твердо вірить у слова великої душі, в ній пробудиться чисте віддане служіння.У цій главі Шрі Чайтан'я Махапрабгу визначає різницю між чистим відданим та іншими. Також Він описує якості чистого відданого. Найстрашніший ворог для відданого — це спілкування з жінками в дусі насолоди. Засуджено і спілкування з невідданими, бо це також ставить під велику загрозу розвиток відданого служіння. Треба повністю віддатись лотосовим стопам Крішни і відкинути потяг до спілкування з жінками та невідданими.Також у цій главі описано шість ознак цілковито відданих душ. Віддане служіння розбито на дві категорії: реґламентоване віддане служіння і спонтанна любов. Серед складових реґламентованого відданого служіння перелічено шістдесят чотири елементи, і з цих шістдесяти чотирьох елементів п'ять вважають найважливішими. Успіху можна досягнути практикуючи хоча б один з дев'яти методів відданого служіння. Умоглядне знання та містична йоґа ніяк не можуть допомогти у відданому служінні. Доброчинність, відсторонення від насильства, приборкання чуттів і впорядкованість нерозривні з відданим служінням у його чистій формі. Якщо людина береться до відданого служіння, в неї розвиваються всі хороші якості. Окремо їх розвивати не виникає потреби. Спонтанне віддане служіння виникає тоді, коли людина діє під проводом чистого відданого, який пробудив спонтанну любов до Бога. Шрі Чайтан'я Махапрабгу описує ознаки відданих, які вже досягли спонтанної любові до Бога. Також він описує відданих, які намагаються йти слідами чистих відданих.
22.2
djaya djaya ṣrī-kṛshṇa-chaitanya nityānandadjayādvaita-chandra djaya gaura-bgakta-vṛnda
Послівний переклад: джайа джайа— хвала, хвала;ṣрī-чаітанйа нітйāнанда— Шрі Крішні Чайтан'ї Махапрабгу і Ніт'янанді Прабгу;джайа–хвала, хвала;адваіта- чандра–Адвайті Прабгу;джайа–хвала, хвала;ґаура-бгакта-вṛнда— відданим Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Хвала, хвала Шрі Чайтан'ї Махапрабгу! Хвала, хвала Ніт'янанді Прабгу! Хвала, хвала Адвайтачандрі! Хвала, хвала всім відданим Шрі Чайтан'ї Махапрабгу!
22.3
eita kahiluṅ sambandga-tattvera vichāraveda-ṣāstre upadeṣe, kṛshṇa — eka sāra
Послівний переклад: еіта— так;кахілуṅ— Я описав;самбандга-таттвера вічāра— аналіз зв'язку істоти з Крішною;веда-ṣāстре— усі ведичні писання;упадеṣе— вчать;кṛшṇа— Господь Крішна;ека сāра— єдина сутність.
Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Я з різних поглядів з'ясував зв'язок істоти з Крішною. Це тема всіх Вед. Крішна становить осереддя всієї діяльності.
22.4
ebe kahi, ṣuna, abgidgeya-lakshaṇayāhā haite pāi — kṛshṇa, kṛshṇa-prema-dgana
Послівний переклад: ебе— зараз;кахі— пояснюватиму;ṣуна— слухай, будь ласка;абгідгейа-лакшаṇа— головне завдання істоти (віддане служіння);йāхā хаіте— від чого;пāі— можна дістати;кṛшṇа— Господа Крішну;кṛшṇа-према-дгана— і скарб трансцендентної любові до Нього.
Зараз Я розповім про якості відданого служіння, що приводить до притулку в Крішни та до любовного трансцендентного служіння Йому.
22.5
kṛshṇa-bgakti — abgidgeya, sarva-ṣāstre kayaataeva muni-gaṇa kariyāchge niṣchaya
Послівний переклад: кṛшṇа-бгакті— віддане служіння Господу Крішні;абгідгейа— справжня призначення життя;сарва-ṣāстре— усі ведичні писання;кайа— кажуть;атаева— тому;муні-ґаṇа— всі святі;карійāчге— зробили;ніṣчайа— твердий висновок.
Людина повинна зосереджувати свої зусилля суто на відданому служінні Господу Крішні. Такий присуд усіх ведичних писань, і до такого висновку впевнено прийшли всі святі.
22.6
ṣrutir mātā pṛshṭā diṣati bgavad-ārādgana-vidgiṃyatgā mātur vāṇī smṛtir api tatgā vakti bgaginīpurāṇādyā ye vā sahadja-nivahās te tad-anugāataṭ satyaṃ djñātaṃ mura-hara bgavān eva ṣaraṇam
Послівний переклад: ṣрутіṭ— ведична мудрість;мāтā— наче любляча матір;пṛшṭā— коли її запитують;діṣаті— вона скеровує;бгават— Тебе;āрāдгана— поклоніння;відгім— метод;йатгā— як;мāтуṭ вāṇī— настанови матері;смṛтіṭ—смріті- шастри,що пояснюють ведичні писання;апі— також;татгā— так само;вакті— висловлюють;бгаґінī— як сестра;пурāṇа-āдйāṭ— починаючи з Пуран;йе— які;вā— чи;сахаджа-нівахāṭ— як брати;те— всі вони;тат— матері;ануґāṭ— послідовники;атаṭ— тому;сатйам— правда;джñāтам— відома;мура-хара— крушителю демона Мури;бгавāн— Твоя Господня Милість;ева— єдиний;ṣараṇам— притулок.
«Коли матір Веду [шруті] запитують, кому слід поклонятись, вона каже, що Ти єдиний Господь і об'єкт поклоніння. Того самого вчать і похідні писання шруті-шастр, смріті-шастри, подібні до їх сестер. Пурани, наче брати, йдуть стопами матері. О крушителю демона Мури, з них усіх випливає, що Ти єдиний притулок. Тепер я справді це збагнув».
ПоясненняЦей вірш із ведичних писань промовили до Господа великі мудреці.
22.7
advaya-djñāna-tattva kṛshṇa — svayaṃ bgagavān'svarūpa-ṣakti' rūpe tāṅra haya avastgāna
Послівний переклад: адвайа-джñāна— недвоїстого знання;таттва— принцип;кṛшṇа— Господь Крішна;свайам бгаґавāн— Сам Верховний Бог-Особа;сварūпа— особових поширень;ṣакті— енерґій;рūпе— у формі;тāṅра— Його;хайа— є;авастгāна— існування.
Крішна — це недвоїста Абсолютна Iстина, Верховний Бог- Особа. Хоча Він один, для Своїх розваг Він проявляє різні особові поширення та енерґії.
ПоясненняГосподь володіє численними енерґіями і невідмінний від усіх цих енерґій. Сила нерозривна з її володарем, а тому тотожна йому. Крішна, згідно зі словами писань, — це джерело всіх енерґій, і зовнішня, матеріальна енерґія також невідмінна від Нього. Також Крішна має внутрішні, чи духовні, енерґії, що завжди прислуговують Йому особисто. Його внутрішня енерґія відмінна від Його зовнішньої енерґії. Внутрішня енерґія і Сам Крішна, її володар, завжди тотожні.
22.8
svāṃṣa-vibginnāṃṣa-rūpe hañā vistāraananta vaikuṇṭga-brahmāṇḍe karena vihāra
Послівний переклад: сва-аṃṣа— особових поширень;вібгінна-аṃṣа— відокремлених поширень;рūпе— у формах;хаñā— стаючи;вістāра— поширений;ананта— незліченних;ваікуṇṭга— на духовних планетах Вайкунтгах;брахмāṇḍе— у матеріальних всесвітах;карена віхāра— проводить Свої розваги.
Крішна поширює Себе в багато форм. Деякі з них — Його особові поширення, а деякі — відокремлені поширення. Так Він влаштовує розваги в духовному та матеріальному світах. Духовні світи — це планети Вайкунтги, а матеріальні всесвіти — це брахманди, велетенські сфери, кожною з яких править Господь Брахма.
22.9
svāṃṣa-vistāra — chatur-vyūha, avatāra-gaṇavibginnāṃṣa djīva — tāṅra ṣaktite gaṇana
Послівний переклад: сва-аṃṣа-вістāра— поширення Його особових форм;чатуṭ-вйūха— Його четверна форма;аватāра-ґаṇа— втілення;вібгінна-аṃṣа— Його відокремлені форми;джīва— живі істоти;тāṅра— Його;ṣактіте— в категорії енерґій;ґаṇана— зараховано.
Поширення Його особи, як оце Санкаршана, Прад'юмна, Аніруддга та Васудева, сходять як втілення з Вайкунтги до матеріального світу. Відокремлені поширення — це живі істоти. Хоча вони поширення Крішни, їх зараховують до Його різноманітних енерґій.
ПоясненняОсобові поширення Крішни називають вішну-таттва, а відокремлені — джіва-таттва. Хоча джіви (живі істоти) становлять невід'ємні частки Верховного Бога- Особи, їх зараховують до Його численних енерґій. Це докладно описує Господь Крішна у «Бгаґавад-ґіті»(7.5):«Поза цими нижчими енерґіями, о міцнорукий Арджуно, існує також Моя інша, вища енерґія. Вона складається з усіх живих істот, що використовують можливості матеріальної, нижчої природи».Хоча живі істоти — це невід'ємні частки Крішни, вони є пракріті, а не пуруша. Iноді пракріті (жива істота) намагається наслідувати дії пуруші. За обмаллю знання зумовлені живі істоти в матеріальному світі проголошують себе Богом. Через це вони перебувають в омані. Жива істота не може перебувати на рівні вішну-таттви, Бога-Особи, на жодній стадії свого розвитку. Тому заяви живої істоти про те, що вона Бог, сміховинні. Особи високого духовного рівня ніколи цього не визнають. Такі заяви служать тільки для того, щоб дурити звичайний люд. Рух свідомості Крішни оголошує війну проти таких лжевтілень. Облудна пропаґанда людей, які видають себе за Бога, у всьому світі погубила свідомість Бога. Члени руху свідомості Крішни повинні завжди старанно викривати цих негідників, що нині обдурюють весь світ. Один такий негідник, що його звали Паундрака, прийшов до Крішни, і Господь відразу ж убив його. Звичайно, слуги Крішни не можуть вбивати таких підробних богів, але вони повинні докладати всіх зусиль, щоб завдати їм поразки доказами з шастри, авторитетної науки, що сходить через учнівську послідовність.
22.10
sei vibginnāṃṣa djīva — dui ta' prakāraeka — 'nitya-mukta', eka — 'nitya-saṃsāra'
Послівний переклад: сеі вібгінна-аṃṣа— ця відокремлена невід'ємна частка Крішни;джīва— жива істота;дуі та' пракāра— дві категорії;ека— одна;нітйа-мукта— вічно звільнені;ека— одна;нітйа-саṃсāра— завжди зумовлені.
Живих істот [джів] поділяють на дві категорії. Одні з них вічно звільнені, а інші вічно зумовлені.
22.11
'nitya-mukta' — nitya kṛshṇa-charaṇe unmukga'kṛshṇa-pārishada' nāma, bguñdje sevā-sukga
Послівний переклад: нітйа-мукта— вічно звільнені;нітйа— завжди;кṛшṇа-чараṇе— до лотосових стіп Господа Крішни;унмукга— звернені;кṛшṇа-пāрішада— супутники Господа Крішни;нāма— відомі як;бгуñдже— насолоджуються;севā-сукга— щастям служіння.
Вічно звільнені завжди перебувають у повній свідомості Крішни і виконують трансцендентне любовне служіння стопам Господа Крішни. Вони, слід розуміти, вічні супутники Господа Крішни, і вічно насолоджуються трансцендентним блаженством служіння Крішні.
22.12
'nitya-bandga' — kṛshṇa haite nitya-bahirmukga'nitya-saṃsāra', bguñdje narakādi duṭkga
Послівний переклад: нітйа-бандга— вічно зумовлені;кṛшṇа хаіте— від Крішни;нітйа— вічно;бахіṭ-мукга— відвернуті;нітйа-саṃсāра— завжди зумовлені матеріальним світом;бгуñдже— зазнають;нарака-āді дуṭкга— мук пекельних умов життя.
Крім вічно звільнених відданих, існують також зумовлені душі, що постійно відвертаються од відданого служіння Господу. Такі зумовлені душі перебувають в матеріальному світі і постійно страждають від пекельних умов життя в різних тілесних формах.
22.13
sei doshe māyā-piṣāchī daṇḍa kare tāreādgyātmikādi tāpa-traya tāre djāri' māre
Послівний переклад: сеі доше— через цю ваду;мāйā-піṣāчī— відьма, яку називають зовнішньою енерґією;даṇḍа каре— завдає кари;тāре— йому;āдгйāтміка-āді— починаючи з того, що пов'язане з тілом та розумом;тāпа-трайа— троїсті страждання;тāре— його;джāрі'— палячи;мāре— мордує.
За свою ворожість до свідомості Крішни зумовлена душа дістає кару від відьми-майі, зовнішньої енерґії. Отак, зумовленій душі доводиться зазнавати троїстих страждань: страждань від тіла та розуму, від ворожої поведінки інших живих істот і від природних нещасть, що їх насилають півбоги.
22.14
tāṅra upadeṣa-mantre piṣāchī palāyakṛshṇa-bgakti pāya, tabe kṛshṇa-nikaṭa yāya
Послівний переклад: кāма— хтивих бажань;кродгера— і гніву;дāса— слуга;хаñā— ставши;тāра— від них;лāтгі кгāйа— дістаючи копняки;бграміте бграміте— блукаючи і блукаючи;йаді— якщо;сāдгу— відданого;ваідйа— лікаря;пāйа— здибає;тāṅра— його;упадеṣа-мантре— настановами і гімнами-замовляннями;піṣāчī— відьма (зовнішня енерґія);палāйа— втікає;кṛшṇа-бгакті— віддане служіння Крішні;пāйа— здобуває;табе— так;кṛшṇа-нікаṭа йāйа— іде до Крішни.
Отож зумовлена душа стає слугою хтивих бажань, а коли ці бажання не виконуються, вона стає слугою гніву. Так її постійно стусає зовнішня енерґія, майа. В її безупинних мандрах усесвітом їй може трапитись відданий-лікар, чиї настанови та гімни можуть прогнати відьму зовнішньої енерґії геть. Завдяки йому зумовлена душа знайомиться з відданим служінням Господу Крішні і дістає змогу наблизитись до Господа.
ПоясненняШріла Бгактівінода Тгакура у своїй «Амріта-праваха-бгаш'ї» наводить пояснення віршів з 8 по 15. Господь пронизує у Своїх четверних поширеннях та втіленнях усе творіння. Крішна повною мірою присутній у кожному зі Своїх поширень, разом зі всіма енерґіями. Тимчасом живі істоти, дарма що вони є відокремлені поширення Господа, також вважають за одну з Його енерґій. Живі істоти поділяють на дві категорії: на вічно звільнених і вічно зумовлених. Iстоти вічно звільнені ніколи не стикаються з майею, зовнішньою енерґією. Вічно зумовлені душі повсякчасно перебувають у пазурах зовнішньої енерґії. Це описує Господь Крішна у «Бгаґавад-ґіті»(7.14):«Подолати цю Мою божественну енерґію, що складається з трьох ґун матеріальної природи, дуже важко».Ніт'я-баддги завжди зумовлені зовнішньою енерґією, тоді як ніт'я-мукти ніколи з нею не стикаються. Iноді вічно звільнені особисті супутники Верховного Бога-Особи сходять до цього всесвіту так само, як сходить і Господь. Докладаючи зусиль до того, щоб звільнити зумовлені душі, посланець Верховного Господа залишається незайманий матеріальною енерґією. Загалом вічно звільнені особи живуть у духовному світі як супутники Господа Крішни, і їх називають крішна-парішадами (Господніми супутниками). В них немає інших занять, крім одного — насолоджуватись товариством Господа Крішни, і хоча ці вічно звільнені особи приходять до матеріального світу служити задумам Господа, вони ніколи не перестають насолоджуватись товариством Господа Крішни. Вічно звільнена особа, що трудиться задля Крішни, насолоджується товариством Господа Крішни через свою діяльність. Вічно зумовлена душа, йдучи на повідку хтивих потягів насолоджуватись матеріальним світом, змушена переселятися з одного тіла в інше. Iноді вона піднімається до вищих планетних систем, а іноді скочується до пекельних планет і змушена зазнавати страждань, які їй завдає зовнішня енерґія.Зумовлена зовнішньою енерґією, ув'язнена в матеріальному світі душа дістає два типи тіла: грубе матеріальне тіло і тонке, складене з розуму, інтелекту й его. Ці грубе й тонке тіла змушують її відчувати троїсті страждання (адг'ятміка, адгібгаутіка та адгідайвіка): страждання, що постають від тіла й розуму, від інших живих істот і від природних нещасть, які насилають півбоги з вищих планетних систем. Зумовлена душа, занурена в троїсті страждання, безперервно дістає стусани від майі. Така хвороба зумовленої душі. Якщо їй трапиться свята особа, яка трудиться задля Крішни, рятуючи зумовлені душі, і якщо ця зумовлена душа погодиться слухатись вказівок цієї святої особи, то вона дістає змогу поступово наблизитись до Верховного Бога-Особи, Крішни.
22.16
kāmādīnāṃ kati na katidgā pālitā durnideṣāsteshāṃ djātā mayi na karuṇā na trapā nopaṣāntiṭutsṛdjyaitān atga yadu-pate sāmprataṃ labdga-buddgistvām āyātaṭ ṣaraṇam abgayaṃ māṃ niyuṅkshvātma-dāsye
Послівний переклад: кāма-āдīнāм— моїх господарів: хіті, гніву, жадності, ілюзії та заздрості;каті— скільки;на— не;катідгā— якими різними способами;пāлітāṭ— слухався;дуṭ-нідеṣāṭ— неприйнятні накази;тешāм— їх;джāтā— породжена;майі— мені;на— не;каруṇā— милість;на— не;трапā— сором;на— не;упаṣāнтіṭ— насичення;утсṛджйа— відкидаючи;етāн— ці всі;атга— віднині;йаду-пате— найліпший з династії Яду;сāмпратам— тепер;лабдга-буддгіṭ— отямившись;твāм— до Тебе;āйāтаṭ— прийшов;ṣараṇам— що Ти є притулок;абгайам— безстрашність;мāм— мене;нійуṅкшва— задій, будь ласка;āтма-дāсйе— в особистому служінні Тобі.
«Господи, неприйнятним наказам хтивих бажань немає краю. Незважаючи на те, що я так багато служив цим бажанням, вони так і не змилувались наді мною. Я служив їм без ніякого сорому, і навіть у думці не покладав їх покинути. Проте нещодавно, Господи, окрасо династії Яду, я прийшов до тями, і тепер я їх облишаю. За допомогою трансцендентного інтелекту я тепер відмовляюсь коритися неприйнятним наказам цих бажань і приходжу до Тебе, щоб віддати себе до Твоїх лотосових стіп, що біля них немає страху. Будь ласка, врятуй мене і візьми служити Тобі».
ПоясненняЦей вірш уміщено також у «Бгакті-расамріта-сіндгу»(3.2.35). Коли ми повторюємо маха-мантру Харе Крішна, ми кажемо: «Харе! Господня енерґіє! Господи Крішно!» Так ми звертаємось до Господа і Його духовної енерґії, уособлених як Радга-Крішна, Сіта-Рама чи Лакшмі-Нараяна. Відданий завжди молиться до Господа і Його внутрішньої енерґії (супутниці), щоб Вони залучили його до трансцендентного любовного служіння Їм. Коли зумовлена жива істота піднімається до своєї справжньої духовної свідомості й до останку віддається лотосовим стопам Господа, вона намагається служити Господеві. Це справжнє природне становище живої істоти.
22.17
kṛshṇa-bgakti haya abgidgeya-pradgānabgakti-mukga-nirīkshaka karma-yoga-djñāna
Послівний переклад: кṛшṇа-бгакті— віддане служіння Господу Крішні;хайа— є;абгідгейа-прадгāна— головна функція живої істоти;бгакті-мукга— обличчя відданого служіння;нірīкшака— споглядачі;карма-йоґа-джñāна— корислива діяльність, містичнайоґай умоглядне філософствування.
Віддане служіння Крішні становить головне призначення живої істоти. Для звільнення зумовленої душі існують різні методи: карма, ґ'яна, йоґа та бгакті, — але всі вони залежать від бгакті.
22.18
ei saba sādganera ati tuchchga balakṛshṇa-bgakti vinā tāhā dite nāre pgala
Послівний переклад: еі саба— цих усіх;сāдганера— духовних методів;аті— дуже;туччга— незначна;бала— сила;кṛшṇа-бгакті— відданого служіння Господу Крішні;вінā— без;тāхā— ці всі;діте— дарувати;нāре— нездатні;пгала— бажаний результат.
Без відданого служіння всі інші методи усвідомлення духу слабкі й неістотні. Якщо людина не звертається до відданого служіння Господу Крішні, ґ'яна та йоґа не можуть дати бажаних результатів.
ПоясненняВедичні писання подеколи приділяють велику увагу корисливій діяльності, умоглядному філософствуванню та системі містичної йоґи. Люди мають схильність до цих методів, але їм не одержати бажаних результатів, якщо в їхній практиці бракуватиме бодай крихти крішна-бгакті, відданого служіння. Iншими словами, результат, якого справді слід прагнути, — це пробудити свою приспану любов до Крішни. «Шрімад-Бгаґаватам»(1.2.6) проголошує:«Діяльністю [дгармою] найвищого рівня для всього людства є діяльність, яка здатна привести людину до любовного відданого служіння трансцендентному Господеві. Це віддане служіння має бути безкорисливе й неперервне, і тоді воно цілковито задовольнить душу». Карма, ґ'яна і йоґа не можуть, насправді, пробудити любов до Бога. Слід узятись до відданого служіння Господу, і чим більше людина поринає у віддане служіння, тим більше вона втрачає інтерес до інших так званих досягнень. Дгрува Махараджа вирушив практикувати містичну йоґу, щоб віч-на-віч побачитися з Самим Господом, але коли він зацікавився відданим служінням, то побачив, що карма, ґ'яна і йоґа не давали йому ніякої користі.
22.19
naishkarmyam apy achyuta-bgāva-vardjitaṃna ṣobgate djñānam alaṃ nirañdjanamkutaṭ punaṭ ṣaṣvad abgadram īṣvarena chārpitaṃ karma yad apy akāraṇam
Послівний переклад: наішкармйам— що не приводить до насолоди плодами діяльності;апі— хоча;ачйута-бгāва— відданого служіння Верховному Богові-Особі;варджітам— позбавлене;на— не;ṣобгате— виглядає гарно;джñāнам— умоглядне знання;алам— якнайбільше;ніраñджанам— вільне від матеріальної скверни;кутаṭ— куди менше;пунаṭ— знову;ṣаṣват— завжди (під час практики і під час здобуття результату);абгадрам— несприятлива;īṣваре— Верховному Богові-Особі;на— не;ча— також;арпітам— присвячена;карма— діяльність;йат— яка;апі— хоча;акāраṇам— безкорислива.
«Якщо чисте знання цілковито вільне від матерії, але не спрямоване на Верховного Бога-Особу [Крішну], то йому бракує краси, хоча це знання не забруднює матерія. Що вже тоді казати про діяльність задля плодів, що від природи минуща і від самого початку приносить страждання, якщо не використана для відданого служіння Господеві. Чим така діяльність може привабити?».
ПоясненняЦього вірша узято із «Шрімад-Бгаґаватам»(1.5.12). Шріла В'ясадева, навіть після того, як написав численні ведичні писання, почувався дуже пригнічено. Тоді його духовний вчитель, Нарададева, сказав йому, що він зможе віднайти щастя, якщо напише про діяння Верховного Бога-Особи. На той час Шріла В'ясадева написав ведичні розділи карма-канда і ґ'яна-канда, але не описав упасана-канду, тобто бгакті. Тому його духовний вчитель, Нарада, докорив йому і порадив написати про діяння Верховного Бога-Особи. Через це В'ясадева взявся писати «Шрімад-Бгаґаватам».
22.20
tapasvino dāna-parā yaṣasvinomanasvino mantra-vidaṭ su-maṅgalāṭkshemaṃ na vindanti vinā yad-arpaṇaṃtasmai subgadra-ṣravase namo namaṭ
Послівний переклад: тапасвінаṭ— особи, які віддаються суворим аскезам;дāна-парāṭ— ті, хто роздає своє майно в милостиню;йаṣасвінаṭ— особи, відомі в суспільстві;манасвінаṭ— особи, здібні в філософствуванні чи медитації;мантра-відаṭ— особи, здібні в декламації ведичних гімнів;су-маṅґалāṭ— дуже сприятливий;кшемам— справжнє, вічне благо;на— ніколи;вінданті— досягають;вінā— без;йат-арпаṇам— присвяти кому (Верховний Бог-Особа);тасмаі— цьому Верховному Богові-Особі;су-бгадра ṣравасе— чия слава дуже сприятлива;намаṭ намаṭ— складаю свої шанобливі поклони знову й знову.
«Ні ті, хто віддається суворим аскезам, ні ті, хто роздає в милостиню все своє майно, ні ті, хто добродійністю зажив широкої слави, ні ті, хто присвятив себе медитації та умоглядним роздумам, ні навіть ті, хто дуже майстерно вміє декламувати ведичні мантри, попри всю цю сприятливу діяльність не можуть досягнути хороших результатів, якщо не присвячують її на служіння Верховному Богові-Особі. Тому я знову й знову шанобливо кланяюсь Верховному Богові- Особі, чия слава завжди всесприятлива».
ПоясненняЦе також цитата із «Бгаґаватам»(2.4.17).
22.21
kevala djñāna 'mukti' dite nāre bgakti vinekṛshṇonmukge sei mukti haya vinā djñāne
Послівний переклад: кевала— тільки;джñāна— умоглядне знання;мукті— звільнення;діте— дати;нāре— нездатне;бгакті віне— без відданого служіння;кṛшṇа-унмукге— якщо людина прив'язана до відданого служіння Господу;сеі мукті— це звільнення;хайа— з'являється;вінā— без;джñāне— знання.
Умоглядне знання саме по собі, без відданого служіння, не може дати звільнення. Натомість людина, яка віддано служить Господеві, може звільнитись навіть без знання.
ПоясненняСамим умоглядним знання звільнитись не вдасться. Навіть якщо хтось вміє розрізняти між Брахманом та матерією, на заваді його звільненню стане думка про те, що жива істота нічим не поступається Верховному Богові- Особі. Така особа, насправді, знову падає на матеріальний рівень, тому що вважати себе за Верховну Особу, Верховну Абсолютну Iстину, є гріх. Лише коли така особа зустрічає чистого відданого, вона може справді звільнитись від матеріального рабства і почати служити Господу. Тут до місця молитва Білваманґали Тгакури:«Господи, якщо людина рішуче присвячує себе на чисте віддане служіння Тобі, Ти являєшся їй як Верховний Бог-Особа у Своєму первісному, трансцендентному образі юнака. Що ж до звільнення, то його уособлення стоїть біля відданого зі складеними руками, готове служити йому. Праведність, матеріальне збагачення і чуттєве задоволення приходять до відданого самі собою, без будь-яких окремих зусиль з його боку» («Крішна-карнамріта»107).
22.22
ṣreyaṭ-sṛtiṃ bgaktim udasya te vibgokliṣyanti ye kevala-bodga-labdgayeteshām asau kleṣala eva ṣishyatenānyad yatgā stgūla-tushāvaggātinām
Послівний переклад: ṣрейаṭ-сṛтім — благий шлях звільнення;бгактім— віддане служіння;удасйа— залишаючи;те— Тебе;вібго— Господи;кліṣйанті— приймає більші труднощі;йе— всі ті, хто;кевала— тільки;бодга-лабдгайе— задля того, щоб здобути знання;тешāм— для них;асау— те;клеṣалаṭ— турбота;ева— тільки;ṣішйате— залишається;на— не;анйат— що-небудь іще;йатгā— скільки;стгūла— грубу;туша— рисову полову;аваґгāтінāм— тих, що молотять.
«Дорогий Господи, віддане служіння Тобі — це єдиний сприятливий шлях. Якщо людина сходить із нього, просто для того щоб здобути умоглядне знання чи збагнути, що живі істоти є духовні душі і що матеріальний світ оманний, то вона завдає собі величезного клопоту. Єдиний результат, який вона здобуває, — це важка й несприятлива діяльність. Її зусилля схожі на молотьбу полови без рису. Робота її безплідна».
ПоясненняЦе вірш із «Шрімад-Бгаґаватам»(10.14.4).
22.23
daivī hy eshā guṇamayī mama māyā duratyayāmām eva ye prapadyante māyām etāṃ taranti te
Послівний переклад: даівī— належить Верховному Господеві;хі— певно;ешā— ця;ґуṇа-майī— складена з трьохґун; мама— Моя;мāйā— зовнішня енерґія;дуратйайā— важкоздоланна;мāм— Мені;ева— певно;йе— ті, хто;прападйанте— повністю віддаються;мāйāм— ілюзорну енерґію;етāм— цю;таранті— долають;те— вони.
«Подолати цю Мою божественну енерґію, що складається з трьох ґун матеріальної природи, дуже важко. Але хто віддався Мені, легко здужає вийти з-під її впливу».
ПоясненняЦей вірш становить цитату з «Бгаґавад- ґіти»(7.14).
22.24
'kṛshṇa-nitya-dāsa' — djīva tāhā bguli' gelaei doshe māyā tāra galāya bāndgila
Послівний переклад: кṛшṇа-нітйа-дāса— вічний слуга Крішни;джīва— жива істота;тāхā— те;бгулі'— забувши;ґела— пішла;еі доше— через цей прогріх;мāйā— матеріальна енерґія;тāра— її;ґалāйа— за шию;бāндгіла— прив'язала.
Майа прив'язала живу істоту за шию, бо жива істота забула, що вона вічний слуга Крішни.
22.25
tāte kṛshṇa bgadje, kare gurura sevanamāyā-djāla chguṭe, pāya kṛshṇera charaṇa
Послівний переклад: тāте— тому;кṛшṇа бгадже— якщо людина поклоняється Господу Крішні;каре— виконує;ґурура севана— служіння своєму духовному вчителю;мāйā- джāла чгуṭе— звільняється від тенетмайі; пāйа— досягає;кṛшṇера чараṇа— притулок біля лотосових стіп Крішни.
Якщо зумовлена душа візьметься служити Господу, разом з тим слугуючи духовному вчителю і виконуючи його накази, вона дістане змогу звільнитися з тенет майі і здобути притулок біля лотосових стіп Крішни.
ПоясненняДійсність полягає в тому, що кожна жива істота вічний слуга Крішни. Жива істота забуває про це під впливом майі, що спонукає її повірити в матеріальне щастя. Потрапивши в ілюзію майі, істота гадає, що матеріальне щастя являє собою єдину бажану ціль. Така матеріальна свідомість — наче ланцюг на шиї зумовленої душі. Доки вона прив'язана до таких уявлень, їй не вдасться вирватися з тенет майі. Однак якщо з милості Крішни вона зустрічається з істинним духовним вчителем, виконує його накази і служить йому, залучаючи до служіння Господу інших живих істот, то тоді вона здобуває звільнення і притулок Господа Шрі Крішни.
22.26
chāri varṇāṣramī yadi kṛshṇa nāhi bgadjesvakarma karite se raurave paḍi' madje
Послівний переклад: чāрі варṇа-āṣрамī— послідовники системи чотирьох суспільних та духовних ступенів життя;йаді— якщо;кṛшṇа— Господу Крішні;нāхі— не;бгадже— служать;сва-карма каріте— виконуючи свої обов'язки в житті;се— ця особа;раураве— в пекельні умови;паḍі'— падає;мадже— поринає.
Послідовники системи варнашрами визнають приписи чотирьох суспільних станів [брахманів, кшатріїв, вайшій та шудр] і чотирьох духовних ступенів [брахмачар'ї, ґріхастги, ванапрастги та санн'яси]. Однак якщо людина дотримується приписів цих станів та ступенів, але не виконує трансцендентного служіння Крішні, вона падає до пекельних умов матеріального життя.
ПоясненняМожна бути брахманою, кшатрією, вайш'єю чи шудрою, або ж досконало дотримуватись духовних засад брахмачар'ї, ґріхастги, ванапрастги чи санн'яси, проте, не ставши відданим, людина врешті-решт падає до пекельних умов життя. Не розвинувши приспаної свідомості Крішни, неможливо справді піднятись на вищий рівень. Реґулівні засади варнашрама-дгарми самі собою недостатні для того, щоб привести до найвищої досконалості. Це підтверджено в наступних двох цитатах із «Шрімад-Бгаґаватам»(11.5.2–3).
22.27
mukga-bāhūru-pādebgyaṭ purushasyāṣramaiṭ sahachatvāro djadjñire varṇā guṇair viprādayaṭ pṛtgak
Послівний переклад: мукга— рот;бāху— руки;ūру— стан;пāдебгйаṭ— з ніг;пурушасйа— Верховної Особи;āṣрамаіṭ— різні духовні ступені;саха— разом із;чатвāраṭ— чотирма;джаджñіре— з'явились;варṇāṭ— суспільні стани;ґуṇаіṭ— з окремими якостями;віпра-āдайаṭ—брахманита інші;пṛтгак— окремо.
«З вуст Брахми з'явилася на світ верства брахманів. З його рук постали кшатрії, зі стану — вайш'ї, а з ніг — шудри. Ці чотири класи, а також їхні духовні відповідники [брахмачар'я, ґріхастга, ванапрастга і санн'яса], поєднуючись, утворюють довершене людське суспільство.
22.28
ya eshāṃ purushaṃ sākshād- ātma-prabgavam īṣvaramna bgadjanty avadjānanti stgānād bgrashṭāṭ patanty adgaṭ
Послівний переклад: йе— кожен, хто;ешāм— цих суспільних та духовних станів;пурушам— Верховному Богові-Особі;сāкшāт— прямо;āтма-прабгавам— джерелу кожного;īṣварам— верховному володарю;на— не;бгаджанті— поклоняється;аваджāнанті— чи хто зневажає;стгāнāт— зі свого становища;бграшṭāṭ— збочивши;патанті— падають;адгаṭ— вниз, у пекельні умови.
Якщо людина лише формально посідає якесь становище в чотирьох варнах та ашрамах, але не поклоняється Верховному Господу Вішну, вона падає зі свого шанованого місця і потрапляє в пекельні умови».
22.29
djñānī djīvan-mukta-daṣā pāinu kari' mānevastutaṭ buddgi 'ṣuddga' nahe kṛshṇa-bgakti vine
Послівний переклад: джñāнī— умоглядні філософи;джīван-мукта-даṣā— рівень звільнення ще в цьому тілі;пāіну— я досягнув;карі'— беручи;мāне— вважає;вастутаṭ— насправді;буддгі— інтелект;ṣуддга— очищений;нахе— не;кṛшṇа-бгакті віне— без відданого служіння Крішні.
Є багато умоглядних філософів [ґ'яні] зі школи майавади, що вважають себе за звільнених і називають себе Нараяною. Але якщо вони не беруться до відданого служіння Крішні, їхній інтелект залишається неочищений.
22.30
ye 'nye 'ravindāksha vimukta-māninastvayy asta-bgāvād aviṣuddga-buddgayaṭāruhya kṛchchgreṇa paraṃ padaṃ tataṭpatanty adgo 'nādṛta-yushmad-aṅggrayaṭ
Послівний переклад: йе— всі, хто;анйе— інші (невіддані);аравінда-акша— о лотосоокий;вімукта-мāнінаṭ— що вважають себе за звільнених;твайі— Тобі;аста-бгāвāт— без відданості;авіṣуддга-буддгайаṭ— чий інтелект не очищений;āрухйа— піднявшись;кṛччгреṇа— суворими аскезами;парам падам— до найвищого становища;татаṭ— звідти;патанті— падають;адгаṭ— донизу;анāдṛта— не вшанувавши;йушмат— Твої;аṅґграйаṭ— лотосові стопи.
«О лотосоокий, у всіх, хто вважає себе за звільненого ще за цього життя, але не виконує відданого служіння Тобі, інтелект не очищений. Незважаючи на те, що вони накладають на себе суворі аскези і піднімаються на духовний рівень, вони падають знову, бо нехтують поклонінням Твоїм лотосовим стопам».
ПоясненняЦей вірш — цитата з «Бгаґаватам»(10.2.32).
22.31
kṛshṇa — sūrya-sama, māyā haya andgakārayāhāṅ kṛshṇa, tāhāṅ nāhi māyāra adgikāra
Послівний переклад: кṛшṇа— Крішна, Верховний Бог-Особа;сūрйа-сама— наче Сонце;мāйā— ілюзорна енерґія;хайа— є;андгакāра— темрява;йāхāṅ кṛшṇа— всюди, де є Крішна;тāхāṅ— там;нāхі— не;мāйāра—майі,чи темряви ілюзії;адгікāра— влада.
Крішну порівнюють до сонячного світла, а майу до темряви. Де світить сонце, там не може бути темряви. Коли людина приходить до свідомості Крішни, темрява ілюзії (вплив зовнішньої енерґії) відразу ж розсіюється.
ПоясненняУ «Шрімад-Бгаґаватам»(2.9.34) сказано:«Те, що видається істиною, але не пов'язане зі Мною, — це, безперечно, Моя ілюзорна енерґія, бо без Мене нічого не може існувати. Така річ подібна до відблиску справжнього світла серед темряви, бо у світлі немає ні темряви, ні відблисків».Де є світло, пітьми бути не може. Коли жива істота розвиває свідомість Крішни, вона відразу ж звільняється від усіх матеріальних хтивих бажань. Хтиві бажання і жадність пов'язані з раджасом і тамасом, страстю й темрявою. Коли людина розвиває свідомість Крішни, ґуни страсті й темряви одразу ж розсіюються, і залишається ґуна добра (саттва-ґуна). Людина, що перебуває в ґуні добра, може духовно розвиватись і ясно все розуміти. Цей стан можливий не для всіх. Коли людина перебуває в свідомості Крішни, вона постійно слухає про Крішну, думає про Нього, поклоняється Йому і служить Йому як відданий. Якщо вона таким чином залишатиметься в свідомості Крішни, темрява майі ні за що не зможе її огорнути.
22.32
viladjdjamānayā yasya stgātum īkshā-patge 'muyāvimohitā vikattgante mamāham iti durdgiyaṭ
Послівний переклад: віладжджамāнайā— соромлячись;йасйа— кого;стгāтум— стати;īкшā-патге— в полі зору;амуйā— цією (майею);вімохітāṭ— введена в оману;вікаттганте— хвалиться;мама— моє;ахам— я;іті— так;дурдгійаṭ— маючи затьмарений інтелект.
«Зовнішня ілюзорна енерґія Крішни, майа, завжди соромиться стати перед Крішною, так само як темрява соромиться стати перед сонячним світлом. Однак майа вводить в оману нещасних, яким бракує інтелекту. Під її впливом вони просто хваляться, що цей матеріальний світ належить їм і що вони ним насолоджуються».
ПоясненняВесь світ перебуває в омані, тому що люди думають: «Це моя земля», «Америка моя», «Iндія моя». Не відаючи справжньої цінності життя, люди гадають, що матеріальне тіло та земля, на якій воно утворилось, — це все і нічого вищого немає. На цьому ґрунтується націоналізм, соціалізм та комунізм. Такі думки, що просто вводять живу істоту в оману, є ніщо інше, як «шахраїзм». Вони виникають під впливом темряви майі. Але коли людина розвиває свідомість Крішни, вона відразу ж позбувається таких хибних уявлень. Цей вірш узято із «Шрімад-Бгаґаватам»(2.5.13). У «Шрімад-Бгаґаватам»(2.7.47) є ще один доречний вірш:«Те, що пізнають як Абсолютний Брахман, сповнене безмежного блаженства, вільного від смутку. Це, безперечно, верховний аспект Бога-Особи, найвищого з усіх, хто насолоджується. Він одвічно вільний від турбот і страху. На противагу матерії, Він є досконала свідомість. Вільний від скверни і суперечностей, Він — головна відначальна причина всіх причин та наслідків. У Ньому не існує жертвопринесень заради кармічних наслідків, і в Ньому немає ілюзорної енерґії».Цього вірша промовив Господь Брахма, коли відповідав на запитання великого мудреця Наради. Нарада здивувався, побачивши, що творець усесвіту медитує, і це навело його на думку, що, можливо, існує хтось вищий за Господа Брахму. Відповідаючи на запитання Наради, Господь Брахма описав становище майі і спантеличених живих істот. У зв'язку з цим пролунав і цей вірш.
22.33
'kṛshṇa, tomāra haṅa' yadi bale eka-bāramāyā-bandga haite kṛshṇa tāre kare pāra
Послівний переклад: кṛшṇа— Господи Крішно;томāра хаṅа— я Твій;йаді— якщо;бале— хто- небудь каже;ека-бāра— один раз;мāйā-бандга хаіте— від рабства зумовленого життя;кṛшṇа— Господь Крішна;тāре— його;каре пāра— звільнює.
Iстота відразу ж звільняється від тенет майі, досить їй один раз серйозно і щиро сказати: «Дорогий Господи Крішно, хоча стільки довгих років у матеріальному світі я не згадував про Тебе, сьогодні я віддаюсь Тобі. Я Твій щирий і серйозний слуга. Будь ласка, дозволь мені служити Тобі».
22.34
sakṛd eva prapanno yas tavāsmīti cha yāchateabgayaṃ sarvadā tasmai dadāmy etad vrataṃ mama
Послівний переклад: сакṛт— тільки один раз;ева— певно;прапаннаṭ— віддався;йаṭ— кожен, хто;тава— Твій;асмі— я є;іті— так;ча— також;йāчате— молиться;абгайам— безстрашність;сарвадā— завжди;тасмаі— йому;дадāмі— даю;етат— це;вратам— обітниця;мама— Моя.
«Я присягаю, що, якщо хто-небудь хоча б один-єдиний раз серйозно віддасться Мені, сказавши: «Дорогий Господи, віднині я Твій», і попросить у Мене відваги, Я негайно дарую цій особі відвагу, і від того часу вона ніколи не знатиме ніякої загрози».
ПоясненняЦей вірш із «Рамаяни» (Юддга-канда18.33) промовив Господь Рамачандра.
22.35
bgukti-mukti-siddgi-kāmī 'subuddgi' yadi hayagāḍga-bgakti-yoge tabe kṛshṇere bgadjaya
Послівний переклад: бгукті— матеріальної насолоди;мукті— безособистісного звільнення;сіддгі— оволодіння містичними силами;кāмī— жадібний;су-буддгі— справді розумний;йаді— якщо;хайа— він є;ґāḍга— глибоким;бгакті-йоґе— відданим служінням;табе— тоді;кṛшṇере бгаджайа— поклоняється Господу Крішні.
Через шкідливе спілкування жива істота бажає матеріального щастя, звільнення чи злиття з безособистісним аспектом Господа, або ж вдається до містичної йоґи задля матеріальної могутності. Коли ця особа набереться розуму, вона звертається до свідомості Крішни, ревно присвячуючи себе відданому служінню Господу Шрі Крішні.
22.36
akāmaṭ sarva-kāmo vā moksha-kāma udāra-dgīṭtīvreṇa bgakti-yogena yadjeta purushaṃ param
Послівний переклад: акāмаṭ— чистий відданий без жодного бажання матеріальної насолоди;сарва-кāмаṭ— той, чиїм бажанням матеріальної насолоди немає краю;вā— чи;мокша-кāмаṭ— той, хто бажає злитися з існуванням Брахмана;удāра-дгīṭ— бувши дуже розумним;тīвреṇа— потужним;бгакті-йоґена— відданим служінням;йаджета— нехай поклоняється;пурушам— особі;парам— найвищій.
«Чи переповнюють людину всі можливі бажання, чи немає в неї жодного, чи бажає вона злитися з буттям Господа, її можна визнати розумною тільки тоді, коли вона поклоняється Господу Крішні, Верховному Богові-Особі, виконуючи трансцендентне любовне служіння».
ПоясненняЦе вірш із «Шрімад-Бгаґаватам»(2.3.10).
22.37
anya-kāmī yadi kare kṛshṇera bgadjananā māgiteha kṛshṇa tāre dena sva-charaṇa
Послівний переклад: анйа-кāмī— той, хто бажає багато інших речей;йаді— якщо;каре— виконує;кṛшṇера бгаджана— віддане служіння Господу Крішні;нā мāґітеха— не прохаючи;кṛшṇа— Господь Крішна;тāре— йому;дена— дає;сва-чараṇа— притулок біля Своїх лотосових стіп.
Якщо особи, які бажають матеріальної насолоди чи злиття з існуванням Абсолютної Iстини, візьмуться до трансцендентного любовного служіння Господу, вони одразу отримають притулок лотосових стіп Крішни, дарма що не прохали про це. Отже, Крішна дуже милостивий.
22.38
kṛshṇa kahe, — 'āmā bgadje, māge vishaya-sukgaamṛta chgāḍi' visha māge, — ei baḍa mūrkga
Послівний переклад: кṛшṇа кахе— Крішна каже;āмā бгадже— він поклоняється Мені;мāґе— але просить;вішайа-сукга— матеріальне щастя;амṛта чгāḍі'— відкидаючи нектар;віша мāґе— благає отрути;еі баḍа мūркга— він великий дурень.
Крішна каже: «Якщо людина виконує трансцендентне любовне служіння Мені, але водночас прагне матеріальних багатства та насолоди, то людина ця — великий дурень. Насправді, вона подібна до того, хто відмовляється від нектару і п'є отруту.
22.39
āmi — vidjña, ei mūrkge 'vishaya' kene diba?sva-charaṇāmṛta diyā 'vishaya' bgulāiba
Послівний переклад: āмі— Я;віджñа— сповнений всієї мудрості;еі мūркге— цій нетямущій людині;вішайа— матеріальні насолоди;кене діба— чому маю давати;сва-чараṇа- амṛта— нектарний притулок біля Моїх лотосових стіп;дійā— давши;вішайа— думку про матеріальні насолоди;бгулāіба— спонукаю забути.
Я дуже розумний, тож чому це Я маю давати цьому дурневі матеріальне процвітання? Ліпше Я спонукаю його взяти нектар захисту Моїх лотосових стіп і забути про оманну матеріальну насолоду».
ПоясненняТих, кого цікавлять матеріальні насолоди, називають бгукті-камі. Той, кого цікавить злиття з сяйвом Брахмана чи досконалість у містичній системі йоґи, — взагалі не відданий. Віддані таких бажань не мають. Однак якщо кармі, ґ'яні чи йоґу випаде зустрітися з відданим і зробити яке-небудь віддане служіння, Крішна відразу нагороджує його любов'ю до Бога і дарує йому притулок Своїх лотосових стіп, хоча той може й не знати того, як розвивати любов до Крішни. Коли хтось хоче од відданого служіння матеріальної вигоди, Крішна засуджує такі матеріалістичні бажання. Бажати матеріального багатства у відданому служіння можна лише за браком розуму. Хоча в людини може не бути ніякого розуму, Крішна сповнений всієї мудрості, і Він залучає її до відданого служіння Собі таким чином, що вона поступово забуває про матеріальне багатство. Важливо зрозуміти, що ми не повинні прагнути в обмін на любовне служіння матеріального процвітання. Якщо ми справді віддалися лотосовим стопам Крішни, то ми повинні бажати одного — задовольнити Крішну. Це чиста свідомість Крішни. Відданість не означає, що ми щось вимагаємо від Господа, відданість означає, що ми цілковито покладаємось на Його милість. Якщо Крішна захоче, Він може тримати Свого відданого в злиднях, або ж, якщо захоче, в розкошах. Відданий не повинен хвилюватися про це за жодних обставин. Він повинен просто з усією серйозністю старатись задовольнити Господа служінням.
22.40
satyaṃ diṣaty artgitam artgito nṛṇāṃnaivārtga-do yat punar artgitā yataṭsvayaṃ vidgatte bgadjatām anichchgatāmichchgā-pidgānaṃ nidja-pāda-pallavam
Послівний переклад: сатйам— це правда;діṣаті— дарує;артгітам— бажане;артгітаṭ— прошений;нṛṇāм— людьми;на— не;ева— певно;артга-даṭ— даючи бажані речі;йат— які;пунаṭ— знову;артгітā— прохання;йатаṭ— від яких;свайам— Сам;відгатте— дає;бгаджатāм— тих, що віддано служать;аніччгатāм— навіть не бажаючи;іччгā-підгāнам— перевершуючи всі інші бажання;ніджа-пāда-паллавам— притулок біля Своїх лотосових стіп.
«Коли людина прохає Крішну виконати її бажання, Крішна, поза сумнівом, робить це, але Він не дає нічого такого, що, насолодившись тим, людина ще й ще прохала б Його виконати її нові бажання. Коли людина має які-небудь сторонні бажання, але служить Господу, Крішна силою дасть їй притулок біля Своїх лотосових стіп, де вона забуде всі інші бажання».
ПоясненняЦе цитата із «Шрімад-Бгаґаватам»(5.19.27).
22.41
kāma lāgi' kṛshṇe bgadje, pāya kṛshṇa-rasekāma chgāḍi' 'dāsa' haite haya abgilāshe
Послівний переклад: кāма лāґі'— для виконання своїх матеріальних бажань;кṛшṇе бгадже— людина береться до трансцендентного служіння Господу Крішні;пāйа— дістає;кṛшṇа-расе— смак лотосових стіп Господа Крішни;кāма чгāḍі'— облишаючи всі бажання матеріальної насолоди;дāса хаіте— бути вічним слугою Господа;хайа— є;абгілāше— прагнення.
Коли хтось береться до відданого служіння Господу Крішні задля того, щоб задовольнити чуття, але замість того здобуває смак до служіння Крішні, він облишає матеріальні бажання і самохіть віддається Крішні як Його вічний слуга.
22.42
stgānābgilāshī tapasi stgito 'haṃtvāṃ prāptavān deva-munīndra-guhyamkāchaṃ vichinvann api divya-ratnaṃsvāmin kṛtārtgo 'smi varaṃ na yāche
Послівний переклад: стгāна-абгілāшī— прагнучи дуже високого становища в матеріальному світі;тапасі— у суворих аскезах;стгітаṭ— втвердившись;ахам— я;твāм— Тебе;прāптавāн— досягнув;дева-муні-індра-ґухйам— якого важко досягнути навіть великим півбогам, святим і царям;кāчам— друзку скла;вічінван— шукаючи;апі— хоча;дівйа-ратнам— трансцендентний самоцвіт;свāмін— Господи;кṛта-артгаṭ асмі— я повністю вдоволений;варам— будь-яке благословення;на йāче— не прошу.
[Коли Верховний Бог-Особа давав благословення Дгруві Махараджі, той сказав:] «Господи, прагнучи розкішного матеріального становища, я віддався суворим аскезам. Тепер я дістав Тебе, кого дуже важко досягнути великим півбогам, святим і царям. Я шукав друзку скла, а знайшов натомість найкоштовніший самоцвіт. Тому я настільки задоволений, що не хочу в Тебе прохати жодного благословення».
ПоясненняЦе вірш із «Харі-бгакті-судгодаї»(7.28).
22.43
saṃsāra bgramite kona bgāgye keha tarenadīra pravāhe yena kāshṭga lāge tīre
Послівний переклад: саṃсāра бграміте— блукаючи всесвітом;кона бгāґйе— якимось щастям;кеха таре— хтось перетинає океан невігластва;надīра правāхе— в річному потоці;йена— як;кāшṭга— дерево;лāґе— пристає;тīре— до берега.
Зумовлені душі блукають різними планетами всесвіту і потрапляють у різні види життя. Часом кому-небудь із цих душ випадає щастя тим чи іншим чином звільнитися з океану невігластва, так само як деякі з колод, що їх несе річка, випадково виносить на берег.
ПоясненняIснує безліч зумовлених душ, які відірвані від служіння Господу Крішні. Вони не знають, як перетнути океан невігластва, і їх жбурляють хвилі часу. Однак деяким із них випадає щастя зустріти відданих, і завдяки цій зустрічі вони звільняються з океану невігластва, як то деякі з колод, що їх несе річка, випадком викидає на берег.
22.44
maivaṃ mamādgamasyāpi syād evāchyuta-darṣanamhriyamāṇaṭ kāla-nadyā kvachit tarati kaṣchana
Послівний переклад: мā— не;евам— так;мама— мене;адгамасйа— найницішого;апі— хоча;сйāт— може бути;ева— певно;ачйута-дарṣанам— споглядання Верховного Бога-Особи;хрійамāṇаṭ— несений;кāла-надйā— потоком часу;квачіт— іноді;тараті— рятується;каṣчана— дехто.
«ÀЯ такий ниций, що ніколи не дістану змоги побачити Верховного Бога-Особу — так я даремно побоювався. Однак з волі випадку навіть такій ницій особі, як я, може пощастити побачити Верховного Бога-Особу". Хоча істоту несуть хвилі ріки часу, зрештою вона може дістатись берега».
ПоясненняЦього вірша із «Бгаґаватам»(10.38.5) промовив Акрура.
22.45
kona bgāgye kāro saṃsāra kshayonmukga hayasādgu-saṅge tabe kṛshṇe rati upadjaya
Послівний переклад: кона бгāґйе— якимось щастям;кāро— декого;саṃсāра— зумовлене життя;кшайа-унмукга— на межі знищення;хайа— є;сāдгу-саṅґе— спілкуванням із відданими;табе— тоді;кṛшṇе— до Господа Крішни;раті— потяг;упаджайа— пробуджується.
Коли в людини хороша доля, вона дістає змогу переправитись через океан невігластва, і коли термін її матеріального існування доходить кінця, їй може випасти нагода спілкуватися з чистими відданими. Завдяки цьому спілкуванню в неї пробуджується потяг до Крішни.
ПоясненняШріла Бгактівінода Тгакура роз'яснює цей момент. Ця бгаґ'я (хороша доля) — результат випадку чи чого-небудь іншого? У писаннях до хорошої долі віднесено віддане служіння і добродійність. Добродійність можна розбити на три категорії: добродійність, яка пробуджує в істоті приспану свідомість Крішни, називають бгактй-унмукгі сукріті; добродійність, яка дарує матеріальне багатство, називають бгоґонмукгі сукріті; а добродійність, яка дає живій істоті змогу злитися з буттям Всевишнього, називають мокшонмукгі сукріті. Дві останні винагороди за добродійність не є справжня удача. Справжню удачу добродійність дарує тоді, коли допомагає розвинути свідомість Крішни. Удача бгактй-унмукгі доступна тільки тоді, коли людина зустрічає відданого. Свідомо чи мимоволі спілкуючись із відданим, людина проґресує у відданому служінні, і так у ній пробуджується приспана свідомість Крішни.
22.46
bgavāpavargo bgramato yadā bgavedjdjanasya tarhy achyuta sat-samāgamaṭsat-saṅgamo yarhi tadaiva sad-gatauparāvareṣe tvayi djāyate ratiṭ
Послівний переклад: бгава-апаварґаṭ— звільнення від невігластва матеріального буття;бграматаṭ— мандри;йадā— коли;бгавет— повинно бути;джанасйа— особи;тархі— тоді;ачйута— Верховний Боже-Особо;сат-самāґамаṭ— спілкування з відданими;сат-саṅґамаṭ— спілкування з відданими;йархі— коли;тадā— тоді;ева— тільки;сат-ґатау— найвища мета життя;пара-авара-īṣе— Господи всесвіту;твайі— до Тебе;джāйате— з'являється;ратіṭ— потяг.
«Господи! Несхибна Верховна Особо! Коли істота, що блукає всесвітом, стає гідна звільнитися від матеріального буття, вона дістає нагоду спілкуватися з відданими. Коли вона спілкується з відданими, в неї прокидається потяг до Тебе. Ти Верховний Бог-Особа, верховна мета найвищих відданих і Господь усесвіту».
ПоясненняЦе цитата із «Бгаґаватам»(10.51.53).
22.47
kṛshṇa yadi kṛpā kare kona bgāgyavāneguru-antaryāmi-rūpe ṣikgāya āpane
Послівний переклад: кṛшṇа— Господь Крішна;йаді— якщо;кṛпā каре— являє милість;кона бгāґйавāне— якійсь щасливій особі;ґуру— духовного вчителя;антарйāмі— Наддуші;рūпе— у формі;ṣікгāйа— вчить;āпане— особисто.
Крішна перебуває в кожному серці як чайтт'я-ґуру, внутрішній духовний вчитель. Коли Він проливає милість на якусь щасливу зумовлену душу, Він особисто вчить її, як розвиватись у відданому служінні. Він вчить як Наддуша зсередини і як духовний вчитель ззовні.
22.48
naivopayanty apachitiṃ kavayas taveṣabrahmāyushāpi kṛtam ṛddga-mudaṭ smarantaṭyo 'ntar bahis tanu-bgṛtām aṣubgaṃ vidgunvannāchārya-chaittya-vapushā sva-gatiṃ vyanakti
Послівний переклад: на ева— аж ніяк не;упайанті— здатні висловити;апачітім— своєї подяки;кавайаṭ— мудрі віддані;тава— Тобі;īṣа— Господи;брахма-āйушā— за життя тривалістю як у Брахми;апі— попри це;кṛтам— за виявлену великодушну допомогу;ṛддга— збільшена;мудаṭ— радість;смарантаṭ— пам'ятаючи;йаṭ— хто;антаṭ— всередині;бахіṭ— зовні;тану-бгṛтāм— втілених;аṣубгам— нещастя;відгунван— розвіюючи;āчāрйа— духовного вчителя;чаіттйа— Наддуші;вапушā— формами;сва— до себе;ґатім— шлях;вйанакті— показує.
«Мій Господи! Поети-трансценденталісти та знавці духовної науки нездатні були б повністю передати, якою мірою вони зобов'язані Тобі, навіть якби їм було дароване життя довге, як у Брахми, тому що Ти з'являєшся у двох постатях — зовні як ачар'я і всередині як Наддуша — і звільняєш втілену живу істоту, ведучи її до Себе».
ПоясненняЦей вірш із «Шрімад-Бгаґаватам»(11.29.6) промовив Шрі Уддгава, отримавши від Шрі Крішни настанови з йоґи.
22.49
sādgu-saṅge kṛshṇa-bgaktye ṣraddgā yadi hayabgakti-pgala 'prema' haya, saṃsāra yāya kshaya
Послівний переклад: сāдгу-саṅґе— спілкуванням із відданими;кṛшṇа-бгактйе— у віддане служіння Крішні;ṣраддгā— віра;йаді— якщо;хайа— є;бгакті-пгала— результат відданого служіння Крішні;према— любов до Бога;хайа— пробуджується;саṃсāра— зумовлене життя в матеріальному світі;йāйа кшайа— добігає кінця.
У товаристві відданого в людини прокидається віра у віддане служіння Крішні. Завдяки відданому служінню в неї прокидається приспана любов до Крішни, і тоді її зумовленому існуванню настає край.
22.50
yadṛchchgayā mat-katgādau djāta-ṣraddgas tu yaṭ pumānna nirviṇṇo nātisakto bgakti-yogo 'sya siddgi-daṭ
Послівний переклад: йадṛччгайā— якимось щастям;мат-катгā-āдау— до розмов про Мене;джāта-ṣраддгаṭ— прокинувся потяг;ту— але;йаṭ пумāн— особа, яка;на нірвіṇṇаṭ— вільна від оманної зреченості;на атісактаṭ— без надмірної прив'язаності до матеріального існування;бгакті-йоґаṭ— метод відданого служіння;асйа— такої особи;сіддгі-даṭ— дарує досконалість.
«Якщо так чи інакше людина привабилась до розмов про Мене і вірить у настанови, які Я виклав у «Бгаґавад-ґіті», якщо вона ані зрікається вдавано матеріальних речей, ані дуже прив'язана до матеріального існування, її приспана любов до Мене прокинеться завдяки відданому служінню».
ПоясненняЦього вірша із «Бгаґаватам»(11.20.8) промовив Крішна, коли залишав матеріальний світ. Він сказав його Уддгаві.
22.51
mahat-kṛpā vinā kona karme 'bgakti' nayakṛshṇa-bgakti dūre rahu, saṃsāra nahe kshaya
Послівний переклад: махат-кṛпā— милістю великих відданих;вінā— без;кона карме— якоюсь іншою діяльністю;бгакті найа— відданого служіння немає;кṛшṇа-бгакті— любов до Крішни, чи віддане служіння Крішні;дūре раху— залишаючи;саṃсāра— рабства у матеріальному світі;нахе— немає;кшайа— усунення.
Не здобувши милість чистого відданого, неможливо піднятись на рівень відданого служіння. Що вже казати за крішна- бгакті, без милості відданих не звільнитися навіть від рабського матеріального існування.
ПоясненняДобродійність приносить матеріальне багатство, але віддане служіння не здобути ніякою матеріальною добродійністю: ані роздаючи милостиню, ані відкриваючи великі лікарні та школи, ані іншою філантропічною діяльністю. Віддане служіння можна здобути тільки милістю чистого відданого. Без милості чистого відданого не вдасться навіть вирватись із пут матеріального існування. Слово махат у цьому вірші означає «чистий відданий», і це узгоджується зі словами Крішни в «Бгаґавад-ґіті»(9.13):«Сину Прітги! Великі душі, вільні від омани, перебувають під захистом божественної природи. Вони цілковито присвячують себе на віддане служіння Мені, бо знають, що Я — Верховний Бог-Особа, первинний і невичерпний».Треба спілкуватися з махатмою, який визнав Крішну як верховне джерело всього творіння. Не бувши махатмою, абсолютного становища Крішни не зрозуміти. Махатма — це особа рідкісна й трансцендентна, і він чистий відданий Господа Крішни. Нетямущі вважають Крішну за людину, і також вони вважають за звичайну людину чистого відданого Господа Крішни. Кожен, незалежно від свого становища, повинен віддатись під притулок лотосових стіп махатми-відданого і шанувати його як найбільшого доброзичливця всього людства. Ми повинні віддатись під притулок такого махатми і просити його безпричинної милості. Тільки з його благословення можна стати вільним від прив'язаності до матеріалістичного життя. Досягнувши такої свободи, людина може завдяки милості махатми взятись до трансцендентного любовного служіння Господу.
22.52
rahūgaṇaitat tapasā na yātina chedjyayā nirvapaṇād gṛhād vāna chchgandasā naiva djalāgni-sūryairvinā mahat-pāda-radjo-'bgishekam
Послівний переклад: рахūґаṇа— царю Рахуґано;етат— це;тапасā— суворими аскезами;на йāті— не досягають;на— не;ча— також;іджйайā— пишним поклонінням;нірвапаṇāт— вступом до зреченого стану;ґṛхāт— принесенням жертв, живучи вдома;вā— чи;на чгандасā— ні ведичними студіями;на— ні;ева— певно;джала-аґні-сūрйаіṭ— поклонінням воді, вогню чи палючому сонцю;вінā— без;махат-пāда-раджаṭ— пилу з лотосових стіпмахатми; абгішекам— посипання.
«Царю Рахуґано, не посипавши собі голову пилом з-під лотосових стіп чистого відданого [махаджани, чи махатми], неможливо досягнути відданого служіння. Відданого служіння не досягнути, просто накладаючи на себе суворі аскези, пишно поклоняючись Божеству чи строго дотримуючись правил ступеню санн'яси або ґріхастги. Не досягнути його і студіюючи Веди чи стоячи у воді, серед вогнів або під палючим сонцем».
ПоясненняЦей вірш лунає у «Бгаґаватам»(5.12.12). Тут Джада Бгарата розповідає царю Рахуґані про те, як він досягнув рівня парамахамси. Махараджа Рахуґана, цар Сіндгу-саувіри, запитав Джаду Бгарату про те, як він досягнув рівня парамахамси. Цар покликав було парамахамсу Джаду Бгарату нести свій царський паланкін, але коли почув від нього піднесену філософську мову, то висловив свій подив і запитав Джаду Бгарату, як він досягнув такого високого рівня звільнення. Тоді Джада Бгарата розповів цареві про те, як позбутись прив'язаності до матерії.
22.53
naishāṃ matis tāvad urukramāṅggriṃspṛṣaty anartgāpagamo yad-artgaṭmahīyasāṃ pāda-radjo-'bgishekaṃnishkiñchanānāṃ na vṛṇīta yāvat
Послівний переклад: на— не;ешāм— тих, хто прив'язаний до сімейного життя;матіṭ— інтерес;тāват— доти;урукрама-аṅґгрім— лотосові стопи Верховного Бога-Особи, вкритий славою надзвичайних діянь;спṛṣаті— доторкається;анартга— небажаних речей;апаґамаṭ— знищення;йат— чого;артгаṭ— наслідок;махīйасāм— великих осіб, відданих;пāда-раджаṭ— пилу з лотосових стіп;абгішекам— посипання голови;нішкіñчанāнāм— відречених від будь-яких матеріальних статків;на вṛṇīта— не робить;йāват— доки.
«Не посипавши собі голову пилом з лотосових стіп великих махатм, відданих, які байдужі до будь-яких матеріальних статків, людство не зможе звернути увагу до лотосових стіп Крішни. Ці лотосові стопи усувають усі нестерпні, сповнені страждань умови матеріального життя».
ПоясненняЦього вірша наведено у «Шрімад-Бгаґаватам»(7.5.32). Коли великий мудрець Нарада повчав Махараджу Юдгіштгіру, він розповів йому про діяння Прахлади Махараджі. Цей вірш промовив Прахлада Махараджа до свого батька Хіран'якашіпу, царя демонів. Прахлада Махараджа розповів батькові про дев'ять головних методів бгакті- йоґи, пояснюючи, що кожного, хто до них вдається, слід вважати за великого вченого. Хіран'якашіпу, проте, не припали до смаку розмови сина про віддане служіння, і він одразу покликав Прахладиного вчителя, Шанду. Вчитель сказав, що не вчив Прахладу відданого служіння і що дитина має до цього схильність від природи. Тоді Хіран'якашіпу впав у лють і запитав Прахладу, чому той став вайшнавою. Відповідаючи на це запитання, Прахлада Махараджа промовив цього вірша, де йдеться, що неможливо стати відданим Господа, якщо не дістати милість та благословення іншого відданого.
22.54
'sādgu-saṅga', 'sādgu-saṅga' — sarva-ṣāstre kayalava-mātra sādgu-saṅge sarva-siddgi haya
Послівний переклад: сāдгу-саṅґа сāдгу-саṅґа— спілкування з чистими відданими;сарва-ṣāстре— усі явлені писання;кайа— кажуть;лава-мāтра— навіть за одну мить;сāдгу- саṅґе— спілкуванням із відданим;сарва-сіддгі— все успіх;хайа— є.
Присуд усіх явлених писань такий, що, спілкуючись із чистим відданим хоча б одну мить, можна досягнути успіху в усьому.
ПоясненняЗа астрономічними підрахунками, лава дорівнює одній одинадцятій секунди.
22.55
tulayāma lavenāpi na svargaṃ nāpunar-bgavambgagavat-saṅgi-saṅgasya martyānāṃ kim utāṣishaṭ
Послівний переклад: тулайāма— прирівнюємо;лавена— з миттю;апі— навіть;на— не;сварґам— райські планети;на— ні;апунаṭ-бгавам— злиття з існуванням Всевишнього;бгаґават-саṅґі-саṅґасйа— спілкування з відданими, що завжди перебувають у товаристві Верховного Бога-Особи;мартйāнāм— смертних;кім ута— що вже казати про;āṣішаṭ— благословення.
«Одна хвиля в товаристві відданого Господа важить незрівнянно більше, ніж піднесення на райські планети чи звільнення від пут матерії, що вже й казати за матеріальні благословення у формі матеріального добробуту, призначеного для істот вмирущих».
ПоясненняЦей вірш походить із «Шрімад-Бгаґаватам»(1.8.13). Тут ідеться про ведичні ритуали та жертвопринесення, які виконували великі мудреці Наймішаран'ї на чолі з Шаунакою Ріші. Мудреці вказали, що спілкування з відданим протягом менш як одної секунди незрівнянно цінніше за тисячі ведичних ритуалів та жертвопринесень, вивищення до райських планет чи злиття з існуванням Всевишнього.
22.56
kṛshṇa kṛpālu ardjunere lakshya kariyādjagatere rākgiyāchgena upadeṣa diyā
Послівний переклад: кṛшṇа— Господь Крішна;кṛпāлу— милостивий;арджунере— Арджуну;лакшйа карійā— зробивши об'єктом;джаґатере— весь світ;рāкгійāчгена— захистив;упадеṣа дійā— давши настанови.
Крішна такий милостивий, що, звернувши до Арджуни Свої настанови, Він дарував притулок усьому світу.
22.57
man-manā bgava mad-bgakto mad-yādjī māṃ namaskurumām evaishyasi satyaṃ te pratidjāne priyo 'si me
Послівний переклад: сарва-ґухйа-тамам— найпотаємніше з усього;бгūйаṭ— знову;ṣṛṇу— послухай;ме— Моє;парамам вачаṭ— найвище повчання;ішṭаṭ— любий;асі— ти є;ме— Мені;дṛḍгам іті— дуже сильно;татаṭ— тому;вакшйāмі— повідаю;те— тобі;хітам— слова, що несуть добро;мат-манāṭ— з розумом, завжди зосередженим на Мені;бгава— стань;мат-бгактаṭ— Мій відданий;мат-йāджī— Мій шанувальник;мāм— Мені;намаскуру— кланяйся;мāм ева— тільки до Мене;ешйасі— прийдеш;сатйам— правда;те— тобі;пратіджāне— обіцяю;прійаṭ асі— ти є любий;ме— Мені.
«Ти Мій найлюбіший друг, тому Я відкриваю тобі Своє найвище повчання, найпотаємніше знання. Слухай уважно, бо ці слова призначені для твого блага. Завжди думай про Мене і стань Моїм відданим. Складай Мені поклони і служи Мені. Так ти неодмінно прийдеш до Мене. Я обіцяю це тобі, бо ти Мій дуже дорогий друг».
ПоясненняЦі вірші становлять цитату з «Бгаґавад- ґіти»(18.64–65).
22.59
pūrva ādjñā, — veda-dgarma, karma, yoga, djñānasaba sādgi' ṣeshe ei ādjñā — balavān
Послівний переклад: пūрва āджñā— попередні накази;веда-дгарма— виконання ведичних обрядів;карма— корислива діяльність;йоґа— практика містичноїйоґи; джñāна— умоглядне знання;саба сāдгі'— виконуючи ці всі методи;ṣеше— в кінці;еі āджñā— цей наказ;балавāн— могутній.
Хоча до того Крішна пояснював досконалість ведичних обрядів, визначеної в Ведах корисливої діяльності, йоґічної практики та розвитку ґ'яни, останні повчання мають найбільшу вагу і стоять вище за всі решту повчань.
22.60
ei ādjñā-bale bgaktera 'ṣraddgā' yadi hayasarva-karma tyāga kari' se kṛshṇa bgadjaya
Послівний переклад: еі āджñā-бале— силою цього вищого наказу Верховного Бога-Особи;бгактера— відданих;ṣраддгā— віра;йаді— якщо;хайа— є;сарва-карма— усю іншу діяльність, матеріальну і духовну;тйāґа карі'— залишаючи;се— він;кṛшṇа бгаджайа— служить Господу Крішні.
Відданий, який вірить у силу цього наказу, облишає будь- яку іншу діяльність і поклоняється Господу Крішні.
22.61
tāvat karmāṇi kurvīta na nirvidyeta yāvatāmat-katgā-ṣravaṇādau vā ṣraddgā yāvan na djāyate
Послівний переклад: тāват— доти;кармāṇі— корисливу діяльність;курвīта— людина повинна виконувати;на нірвідйета— не насичена;йāватā— доки;мат-катгā— бесід про Мене;ṣраваṇа-āдау— ушраванам, кіртанамі так далі;вā— чи;ṣраддгā— віра;йāват— доки;на— не;джāйате— пробуджена.
«Поки людина не наситилась корисливою діяльністю і не пробудила смак до відданого служіння, що полягає у шраванам кīртанам вішнох, їй слід діяти за реґулівними приписами Вед».
ПоясненняЦе цитата із «Шрімад-Бгаґаватам»(11.20.9).
22.62
'ṣraddgā'-ṣabde — viṣvāsa kahe sudṛḍga niṣchayakṛshṇe bgakti kaile sarva-karma kṛta haya
Послівний переклад: ṣраддгā-ṣабде— словомшраддга; віṣвāса— віра;кахе— сказано;судṛḍга— тверда;ніṣчайа— впевнена;кṛшṇе— Господу Крішні;бгакті— віддане служіння;каіле— виконанням;сарва-карма— усі дії;кṛта— звершені;хайа— є.
Шраддга — це впевнена, тверда віра в те, що, виконуючи трансцендентне любовне служіння Крішні, людина само собою виконує всі другорядні обов'язки. Така віра допомагає віддано служити.
ПоясненняТверда віра і певність називається шраддга. Коли хтось береться до відданого служіння Господу, це означає, що він тим самим виконав усі свої обов'язки у матеріальному світі. Він удовольнив своїх предків, звичайних живих істот та півбогів і вже вільний від будь-яких зобов'язань. Такій людині немає потреби окремо піклуватись про виконання своїх обов'язків. Вони будуть виконані само собою. Корислива діяльність (карма) призначена для того, щоб задовольнити чуття зумовленої душі. Проте коли в неї прокидається свідомість Крішни, їй, щоб поліпшити своє доброчестя, вже не потрібно виконувати якусь окрему праведну діяльність. Найвище досягнення всієї корисливої діяльності полягає в тому, щоб відректись від матеріального життя, а відданий розвиває цю відреченість і насолоджується нею само собою, просто завдяки тому, що непохитно служить Господу.
22.63
yatgā taror mūla-nishechanenatṛpyanti tat-skandga-bgudjopaṣākgāṭprāṇopahārāch cha yatgendriyāṇāṃtatgaiva sarvārhaṇam achyutedjyā
Послівний переклад: йатгā— як;тароṭ— дерева;мūла— кореню;нішечанена— поливанням;тṛпйанті— насичені;тат— дерева;скандга— стовбур;бгуджа— гілки;упаṣāкгāṭ— галузки;прāṇа— життєвої сили;упахāрāт— годуванням;ча— також;йатгā— як;індрійāṇāм— усіх чуттів;татгā— так само;ева— справді;сарва— усіх;архаṇам— вшанування;ачйута— Верховного Бога-Особи;іджйā— поклоніння.
«Поливаючи корінь дерева, людина само собою задовольняє стовбур, гілки та галузки. Аналогічно, годуючи шлунок, а відтак життєве повітря, людина задовольняє всі чуття. Так само, поклоняючись Крішні і служачи Йому, людина само собою задовольняє всіх півбогів».
ПоясненняЦе цитата із «Шрімад-Бгаґаватам»(4.31.14).
22.64
ṣraddgāvān djana haya bgakti-adgikārī'uttama', 'madgyama', 'kanishṭga' — ṣraddgā-anusārī
Послівний переклад: ṣраддгāвāн джана— людина з вірою;хайа— є;бгакті-адгікāрī— гідна виконувати трансцендентне любовне служіння Господу;уттама— найвищого рівня;мадгйама— середній;канішṭга— найнижчого рівня;ṣраддгā-анусāрī— відповідно до сили віри.
Сповнений віри відданий гідний здобути любовне служіння Господу. Відповідно до сили віри, відданих поділяють на відданих найвищого рівня, середнього рівня і нижчого рівня.
ПоясненняСлово шраддгаван (сповнений віри) означає, що людина розуміє Крішну як суммум бонум — вічну істину і трансцендентний Абсолют. Той, хто має повну віру в Крішну і покладається на Нього, стає достойний виконувати віддане служіння, ставши наближеним слугою Крішни. Віра відданого визначає, на якому рівні він перебуває: на найвищому, середньому чи нижчому.
22.65
ṣāstra-yuktye sunipuṇa, dṛḍga-ṣraddgā yāṅra'uttama-adgikārī' sei tāraye saṃsāra
Послівний переклад: ṣāстра-йуктйе— в доказах та логіці;су-ніпуṇа— дуже майстерний;дṛḍга- ṣраддгā— тверда віра в Крішну;йāṅра— в кого;уттама-адгікāрī— найвищий відданий;сеі— він;тāрайе саṃсāра— може звільнити весь світ.
Того, хто майстерно володіє логікою, вміє доводити і знається на явлених писаннях, а також твердо вірить у Крішну, вважають відданим найвищого рівня. Він на силі врятувати весь світ.
22.66
ṣāstre yuktau cha nipuṇaṭ sarvatgā dṛḍga-niṣchayaṭprauḍga-ṣraddgo 'dgikārī yaṭ sa bgaktāv uttamo mataṭ
Послівний переклад: ṣāстре— у явлених писаннях;йуктау— у логіці;ча— також;ніпуṇаṭ— досвідчений;сарватгā— всебічно;дṛḍга-ніṣчайаṭ— хто твердо переконаний;прауḍга— глибоку;ṣраддгаṭ— хто має віру;адгікāрī— достойний;йаṭ— хто;саṭ— він;бгактау— у відданому служінні;уттамаṭ— найвищий;матаṭ— визнаний.
«Того, хто добре знається на логіці та на явлених писаннях і хто завжди має тверду переконаність та глибоку, не сліпу, віру, слід вважати за відданого на найвищому рівні відданого служіння».
ПоясненняЦей вірш уміщено в «Бгакті-расамріта- сіндгу»(1.2.17) Шріли Рупи Ґосвамі.
22.67
ṣāstra-yukti nāhi djāne dṛḍga, ṣraddgāvān'madgyama-adgikārī' sei mahā-bgāgyavān
Послівний переклад: ṣāстра-йукті— логічні докази на основі явлених писань;нāхі— не;джāне— знає;дṛḍга— твердо;ṣраддгāвāн— сповнений віри;мадгйама-адгікāрī— відданий другого рівня;сеі— він;махā-бгāґйавāн— дуже щасливий.
Того, хто не дуже володіє доказами й логікою, заснованими на явлених писаннях, але має тверду віру, вважають за відданого середнього рівня. Його досягнення теж слід вважати за велике щастя.
22.68
yaṭ ṣāstrādishv anipuṇaṭ ṣraddgāvān sa tu madgyamaṭ
Послівний переклад: йаṭ— кожен, хто;ṣāстра-āдішу— у явлених писаннях;аніпуṇаṭ— не дуже досвідчений;ṣраддгāвāн— сповнений віри;саṭ— він;ту— певно;мадгйамаṭ— відданий другого чи середнього рівня.
«Того, хто не дуже знається на доказах писань, але має тверду віру, називають відданим другого, чи середнього, рівня».
ПоясненняЦей вірш наведено у «Бгакті-расамріта- сіндгу»(1.2.18).
22.69
yāhāra komala ṣraddgā, se 'kanishṭga' djanakrame krame teṅho bgakta ha-ibe 'uttama'
Послівний переклад: йāхāра— чия;комала ṣраддгā— віра м'яка;се— така особа;канішṭга джана— відданий-неофіт;краме краме— поступово ростучи;теṅхо— він;бгакта— відданий;ха-ібе— стане;уттама— найвищого рівня.
Того, чия віра м'яка й податлива, називають неофітом, але поступово просуваючись вперед цим шляхом, він підніметься до найвищого рівня відданості.
22.70
yo bgavet komala-ṣraddgaṭ sa kanishṭgo nigadyate
Послівний переклад: йаṭ— кожен, хто;бгавет— може бути;комала— м'яку;ṣраддгаṭ— маючи віру;саṭ— така особа;канішṭгаṭ— відданий-неофіт;ніґадйате— названий.
«Того, чия віра не дуже сильна і хто лише починає свій шлях, слід вважати відданим-неофітом».
ПоясненняЦей вірш також уміщений у «Бгакті-расамріта-сіндгу»(1.2.19).
22.71
rati-prema-tāratamye bgakta — tara-tamaekādaṣa skandge tāra kariyāchge lakshaṇa
Послівний переклад: раті— прив'язаності;према— і любові;тāратамйе— порівнянням;бгакта— відданий;тара-тама— вищий;екāдаṣа скандге— в Одинадцятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам»;тāра— цього;карійāчге— зроблено;лакшаṇа— ознаки.
Вищість відданого визначають за силою його прив'язаності та любові до Крішни. В Одинадцятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» наведено подальший опис ознак відданих.
ПоясненняШріла Бгактівінода Тгакура стверджує, що якщо людина розвинула віру у свідомість Крішни, то її слід вважати гідною для подальшого розвитку в свідомості Крішни. Тих, хто має віру у свідомість Крішни, поділяють на три категорії: уттама, мадг'яма і каніштга (перший клас, другий клас та неофіт). Відданий найвищого рівня твердо переконаний у висновках явлених писань і вміє майстерно наводити докази на підставі шастр. Він твердо впевнений в науці свідомості Крішни. Мадг'яма-адгікарі, або відданий другого рівня, твердо впевнений в свідомості Крішни, але нездатний обґрунтувати свою впевненість цитатами із шастр. Відданий- неофіт ще не має твердої віри. Так можна визначити категорії відданих.Рівні відданості можна визначити аналогічно. Неофіт вірить, що велику користь може дати людині тільки любов до Крішни, чи свідомість Крішни, однак він може не знати, на чому ґрунтується чиста свідомість Крішни чи як можна стати досконалим відданим. Подеколи в серці неофіта проявляється потяг до карми, ґ'яни чи йоґи. Коли він стає вільним від домішок і робиться трансцендентний до змішаного відданого служіння, він стає відданим другого рівня. Оволодівши логікою та вмінням посилатись на шастри, він стає відданим найвищого рівня. Також відданих відносять до позитивного, вищого або найвищого рівнів залежно від їхньої любові та прив'язаності до Крішни.Слід розуміти, що мадг'яма-адгікарі, відданий другого рівня, має цілковиту переконаність у свідомості Крішни, але не вміє обґрунтовувати свою переконаність відповідними місцями з шастр. Відданий-неофіт може впасти, якщо спілкуватиметься з невідданими, тому що його становище і переконаність хисткі. Відданий другого рівня, хоча й не вміє обґрунтовувати свою переконаність відповідними місцями з шастр, може поступово стати відданим найвищого рівня, якщо вивчатиме шастри і спілкуватиметься з відданим найвищого рівня. Однак якщо відданий другого рівня не старатиметься проґресувати, спілкуючись із відданим найвищого рівня, то він і не вдосконалюватиметься. Для відданого найвищого рівня падіння неможливе, навіть якщо він задля проповіді тісно спілкується з невідданими. Поступовий розвиток переконаності й віри приводить на рівень уттама-адгікарі, найвищий рівень відданості.
22.72
sarva-bgūteshu yaṭ paṣyed bgagavad-bgāvam ātmanaṭbgūtāni bgagavaty ātmany esha bgāgavatottamaṭ
Послівний переклад: сарва-бгūтешу— в усіх об'єктах (в матерії, в дусі і в поєднаннях матерії й духу);йаṭ— кожен, хто;паṣйет— бачить;бгаґават-бгāвам— здатність служити Господеві;āтманаṭ— Верховної Духовної Душі чи Трансцендентності, що перебуває поза матеріальними уявленнями про життя;бгūтāні— всі істоти;бгаґаваті— у Верховному Богові-Особі;āтмані— основний принцип усього буття;ешаṭ— цей;бгāґавата-уттамаṭ— особа на високому рівні відданого служіння.
«Особа на високому рівні відданого служіння у всьому бачить душу душ, Верховного Бога-Особу, Шрі Крішну. Тому вона завжди бачить образ Верховного Бога-Особи як причину всіх причин і розуміє, що все перебуває у Ньому.
ПоясненняЦе цитата із «Шрімад-Бгаґаватам»(11.2.45).
22.73
īṣvare tad-adgīneshu bāliṣeshu dvishatsu chaprema-maitrī-kṛpopekshā yaṭ karoti sa madgyamaṭ
Послівний переклад: īṣваре— Верховному Богові-Особі;тат-адгīнешу— тим, хто присвятив себе свідомості Крішни;бāліṣешу— неофітам чи несвідомим;двішатсу— тим, хто заздрить Крішні та відданим Крішни;према— любов;маітрī— дружбу;кṛпā— милість;упекшā— нехтування;йаṭ— кожен, хто;кароті— робить;саṭ— він;мадгйамаṭ— відданий другого рівня.
Відданий на перехідному, другому, рівні проявляє любов до Бога, по-дружньому ставиться до всіх відданих і дуже милостивий до неофітів та несвідомих. Відданий на перехідному рівні нехтує тими, хто вороже ставиться до відданого служіння.
ПоясненняЦе також цитата із «Бгаґаватам»(11.2.46). Це слова великого мудреця Наради, які він промовив, розповідаючи Васудеві про віддане служіння. Перед тим цю тему обговорювали Німі, цар Відехи, і дев'ятеро Йоґендр.
22.74
archāyām eva haraye pūdjāṃ yaṭ ṣraddgayehatena tad-bgakteshu chānyeshu sa bgaktaṭ prākṛtaṭ smṛtaṭ
Послівний переклад: арчāйāм— поклоніння у храмі;ева— певно;харайе— для задоволення Верховного Бога-Особи;пūджāм— поклоніння;йаṭ— кожен, хто;ṣраддгайā— з вірою та любов'ю;īхате— виконує;на— не;тат-бгактешу— відданим Господа;ча анйешу— а також іншим;саṭ— він;бгактаṭ— відданий;прāкṛтаṭ— матеріалістичний;смṛтаṭ— визнано.
Пракріта-бгакта, чи матеріалістичний відданий, не вивчає цілеспрямовано шастри і не старається зрозуміти засади справді чистого відданого служіння. Внаслідок цього він не виявляє належної шани піднесеним відданим. Щоправда, він може дотримуватись реґулівних засад, засвоєних від духовного вчителя чи від своєї родини, в якій поклоняються Божеству. Слід розуміти, що він перебуває на матеріальному рівні, хоча він і намагається розвиватись у відданому служінні. Така особа — це бгакта-прая [відданий-неофіт], чи бгактабгаса, бо якоюсь мірою обізнана із вайшнавською філософією».
ПоясненняЦей вірш також із «Бгаґаватам»(11.2.47). Шріла Бгактівінода Тгакура каже, що відданий, який розвинув неподільну любов до Верховного Бога-Особи і підтримує дуже дружні стосунки з відданими Господа, байдужий до всіх тих, хто заздрить Крішні та відданим Крішни. Таку особу слід вважати відданим перехідного рівня. Він стає відданим найвищого рівня, коли з ростом у відданому служінні починає відчувати близьку спорідненість з усіма живими істотами, бачачи їх як невід'ємні частки Верховної Особи.
22.75
sarva mahā-guṇa-gaṇa vaishṇava-ṣarīrekṛshṇa-bgakte kṛshṇera guṇa sakali sañchāre
Послівний переклад: сарва— усі;махā— видатні;ґуṇа-ґаṇа— трансцендентні якості;ваішṇава-ṣарīре— у тілахвайшнавів; кṛшṇа-бгакте— у відданих Господа Крішни;кṛшṇера— Господа Крішни;ґуṇа— якості;сакалі— усі;саñчāре— з'являються.
Вайшнава — це той, хто розвинув усі хороші трансцендентні якості. У відданих Крішни поступово розвиваються всі хороші якості Крішни.
22.76
yasyāsti bgaktir bgagavaty akiñchanāsarvair guṇais tatra samāsate surāṭharāv abgaktasya kuto mahad-guṇāmano-ratgenāsati dgāvato bahiṭ
Послівний переклад: йасйа— той, в кого;асті— є;бгактіṭ— віддане служіння;бгаґаваті— Верховному Богові-Особі;акіñчанā— без матеріальних бажань;сарваіṭ— усіма;ґуṇаіṭ— хорошими якостями;татра— там;самāсате— живуть;сурāṭ— півбоги;харау— Господеві;абгактасйа— хто не відданий;кутаṭ— де;махат-ґуṇāṭ— високі якості;манаṭ-ратгена— вигадками;асаті— до тимчасового матеріального щастя;дгāватаṭ— біжить;бахіṭ— назовні.
«У того, хто незламно вірить у Крішну і відданий Йому, належним чином проявляються всі якості Крішни і півбогів. Натомість у людини, котра не має відданості Верховному Богові-Особі, добрих якостей бути не може, бо вона через вигадки свого розуму тримається матеріального буття, що є зовнішнім аспектом Господа».
ПоясненняЦе сказав Прахлада Махараджа зі своїми послідовниками, підносячи молитви Нрісімхадеві («Шрімад- Бгаґаватам»5.18.12).
22.77
sei saba guṇa haya vaishṇava-lakshaṇasaba kahā nā yāya, kari dig-daraṣana
Послівний переклад: сеі саба ґуṇа— ці всі трансцендентні якості;хайа— є;ваішṇава-лакшаṇа— ознакивайшнави; саба— усі;кахā нā йāйа— неможливо пояснити;карі— зроблю;дік-дараṣана— загальний огляд.
Ці всі трансцендентні якості відзначають чистих вайшнавів, і вичерпно їх описати неможливо. Але я спробую вказати на деякі з найважливіших.
22.78
mita-bguk, apramatta, mānada, amānīgambgīra, karuṇa, maitra, kavi, daksha, maunī
Послівний переклад: кṛпāлу— милостивий;акṛта-дроха— не зухвалий;сатйа-сāра— цілковито правдивий;сама— рівний;нідоша— бездоганний;вадāнйа— великодушний;мṛду— лагідний;ṣучі— чистий;акіñчана— вільний від матеріальних статків;сарва-упакāрака— добродійник усіх;ṣāнта— вмиротворений;кṛшṇа-ека-ṣараṇа— неподільно відданий Крішні;акāма— вільний від бажань;анīха— байдужий до матеріальних здобутків;стгіра— непохитний;віджіта-шаṭ-ґуṇа— цілковито приборкавши шість вад (хіть, гнів, жадність тощо);міта-бгук— їсть не більше, ніж треба;апраматта— вільний від одурманення;мāна-да— шанобливий;амāнī— нечванливий;ґамбгīра— серйозний;каруṇа— співчутливий;маітра— дружній;каві— поет;дакша— майстерний;маунī— мовчазний.
«Віддані завжди милостиві, смиренні, правдиві, до всіх неупереджені, бездоганні, великодушні, лагідні та чисті. Вони не мають матеріальних статків і діють задля загального добра. Вони вмиротворені, впокорені Крішні і вільні від бажань. Вони байдужі до матеріальних досягнень і втверджені у відданому служінні. Вони цілковито панують над шістьма вадами: хіттю, гнівом, жадністю тощо. Вони їдять не більше, як треба, і не втрачають розсудливості. Вони шанобливі, серйозні, співчутливі й непихаті. Вони дружні, поетичні, майстерні та мовчазні.
22.81
titikshavaṭ kāruṇikāṭ suhṛdaṭ sarva-dehināmadjāta-ṣatravaṭ ṣāntāṭ sādgavaṭ sādgu-bgūshaṇāṭ
Послівний переклад: тітікшаваṭ— дуже терплячі;кāруṇікāṭ— милостиві;сухṛдаṭ— доброзичливці;сарва-дехінāм— усіх живих істот;аджāта-ṣатраваṭ— без ворогів;ṣāнтāṭ— вмиротворені;сāдгаваṭ— живучи за приписамишастр; сāдгу-бгūшаṇāṭ— прикрашені доброю вдачею.
«Віддані завжди терплячі, витримані і дуже милостиві. Вони зичать добра кожній живій істоті. Вони живуть за вказівками писань і через те, що не мають ворогів, дуже вмиротворені. Такі якості прикрашають відданого».
ПоясненняЦе цитата із «Шрімад-Бгаґаватам»(3.25.21). Коли мудреці на чолі з Шаунакою запитали про Капіладеву, втілення Бога, Сута Ґосвамі, що був Господній відданий найвищого рівня, переповів їм розмови про самоусвідомлення, які відбувались між Відурою та Майтреєю, другом В'ясадеви. Під час тих розмов зайшла мова про Господа Капілу, і тоді Майтрея повторив бесіду Капіладеви зі Своєю матір'ю. В тій бесіді Господь пояснює, що причина зумовленого життя полягає у прив'язаності до матеріальних речей. Натомість, коли людина прив'язується до речей трансцендентних, перед нею відкривається шлях до звільнення.
22.82
mahat-sevāṃ dvāram āhur vimuktestamo-dvāraṃ yoshitāṃ saṅgi-saṅgammahāntas te sama-chittāṭ praṣāntāvimanyavaṭ suhṛdaṭ sādgavo ye
Послівний переклад: махат-севāм— служіння духовному вчителю, чистому відданому;двāрам— двері;āхуṭ— кажуть;вімуктеṭ— звільнення;тамаṭ-двāрам— двері в морок;йошітāм— жінок і грошей;саṅґі-саṅґам— спілкування з тими, хто насолоджується їхнім товариством;махāнтаṭ— великі душі;те— вони;сама-чіттāṭ— однаково ставляться до всіх;праṣāнтāṭ— дуже вмиротворені;віманйаваṭ— без гніву;сухṛдаṭ— доброзичливці усіх;сāдгаваṭ— наділені всіма хорошими якостями або неприскіпливі;йе— ті, хто.
«Усі шастри й великі особи сходяться на тому, що служіння чистому відданому становить шлях до звільнення. Натомість спілкування з матеріалістичними людьми, прив'язаними до матеріальної насолоди й жінок, — це шлях у морок. Iстинні віддані великодушні, ні до кого не упереджені й дуже спокійні. Вони ніколи не гніваються і приязно ставляться до всіх живих істот».
ПоясненняЦе вірш із «Шрімад-Бгаґаватам»(5.5.2).
22.83
kṛshṇa-bgakti-djanma-mūla haya 'sādgu-saṅga'kṛshṇa-prema djanme, teṅho punaṭ mukgya aṅga
Послівний переклад: кṛшṇа-бгакті— відданого служіння Крішні;джанма-мūла— корінна причина;хайа— є;сāдгу-саṅґа— спілкування з піднесеними відданими;кṛшṇа- према— любов до Крішни;джанме— прокидається;теṅхо— це саме спілкування з відданими;пунаṭ— знову;мукгйа аṅґа— головний принцип.
Основа розвитку відданого служіння Господу Крішні — це спілкування з піднесеними відданими. Навіть після того, як у людини прокидається приспана любов до Крішни, спілкування з відданими залишається найважливішим з усього.
22.84
bgavāpavargo bgramato yadā bgavedjdjanasya tarhy achyuta sat-samāgamaṭsat-saṅgamo yarhi tadaiva sad-gatauparāvareṣe tvayi djāyate ratiṭ
Послівний переклад: бгава-апаварґаṭ— звільнення від невігластва матеріального буття;бграматаṭ— мандри;йадā— коли;бгавет— повинно бути;джанасйа— особи;тархі— тоді;ачйута— Верховний Боже-Особо;сат-самāґамаṭ— спілкування з відданими;сат-саṅґамаṭ— спілкування з відданими;йархі— коли;тадā— тоді;ева— тільки;сат-ґатау— найвища мета життя;пара-авара-īṣе— Господи всесвіту;твайі— до Тебе;джāйате— з'являється;ратіṭ— потяг.
«Господи! Несхибна Верховна Особо! Коли істота, що блукає всесвітом, стає гідна звільнитися від матеріального буття, вона дістає нагоду спілкуватися з відданими. Коли вона спілкується з відданими, в неї прокидається потяг до Тебе. Ти Верховний Бог-Особа, верховна мета найвищих відданих і Господь усесвіту».
ПоясненняЦе цитата з «Шрімад-Бгаґаватам»(10.51.53).
22.85
ata ātyantikaṃ kshemaṃ pṛchchgāmo bgavato 'naggāṭsaṃsāre 'smin kshaṇārdgo 'pi sat-saṅgaṭ sevadgir nṛṇām
Послівний переклад: атаṭ— тому (через рідкісність нагоди побачити чистих відданих Господа);āтйантікам— найвище;кшемам— благо;пṛччгāмаṭ— запитуємо;бгаватаṭ— вас;анаґгāṭ— о безгрішні;саṃсāре— у матеріальному світі;асмін— це;кшаṇа-ардгаṭ— що триває півмиті;апі— навіть;сат-саṅґаṭ— спілкування з відданими;севадгіṭ— скарб;нṛṇāм— для людства.
«О віддані! О безгрішні! Дозвольте запитати вас: що є найвище благо для всіх живих істот. Спілкування з чистим відданим у матеріальному світі навіть протягом півмиті — це найбільший скарб для всіх людей».
ПоясненняЦей вірш — цитата з «Бгаґаватам»(11.2.30).
22.86
satāṃ prasaṅgān mama vīrya-samvidobgavanti hṛt-karṇa-rasāyanāṭ katgāṭtadj-djoshaṇād āṣv apavarga-vartmaniṣraddgā ratir bgaktir anukramishyati
Послівний переклад: сатāм— відданих;прасаṅґāт— з близького спілкування;мама— Мене;вīрйа-саṃвідаṭ— бесіди, повні духовної наснаги;бгаванті— виникають;хṛт— серцеві;карṇа— та вухам;раса-āйанāṭ— джерело насолоди;катгāṭ— розмови;тат— їх;джошаṇāт— від належного плекання;āṣу— швидко;апаварґа— звільнення;вартмані— на шляху;ṣраддгā— віра;ратіṭ— приваблення;бгактіṭ— любов;анукрамішйаті— прийдуть одне за одним.
«Сповнене духовної сили послання Господа можна належно обговорювати тільки у товаристві відданих, і слухати це послання в такому товаристві — велика насолода. Перед тим, хто слухає відданих, швидко відкривається шлях трансцендентного пізнання, і він поступово набуває міцної віри, що належного часу розвивається у потяг до Господа та відданість Йому».
ПоясненняДаний вірш становить цитату із «Шрімад- Бгаґаватам» (3.25.25). Пояснення можна знайти в Аді- лілі1.60.
22.87
asat-saṅga-tyāga, — ei vaishṇava-āchāra'strī-saṅgī' — eka asādgu, 'kṛshṇābgakta' āra
Послівний переклад: асат-саṅґа-тйāґа— відмова від спілкування з невідданими;еі— це;ваішṇава- āчāра— поведінкавайшнави; стрī-саṅґī— хто спілкується з жінками задля чуттєвого задоволення;ека— одна;асāдгу— неправедна особа;кṛшṇа-абгакта— не відданий Господу Крішні;āра— інша.
Вайшнава повинен завжди уникати товариства звичайних людей. Загальна маса людей дуже прив'язана до матеріальних речей, насамперед до жінок. Також вайшнава повинен уникати товариства тих, хто не відданий Господу Крішні.
22.88
na tatgāsya bgaven moho bandgaṣ chānya-prasaṅgataṭyoshit-saṅgād yatgā puṃso yatgā tat-saṅgi-saṅgataṭ
Послівний переклад: сатйам— правдивість;ṣаучам— чистота;дайā— милосердя;маунам— мовчазність;буддгіṭ— розум;хрīṭ— скромність;ṣрīṭ— краса;йаṣаṭ— слава;кшамā— вибачливість;ṣамаṭ— приборкання розуму;дамаṭ— приборкання чуттів;бгаґаṭ— багатство;ча— і;іті— так;йат— кого;саṅґāт— від товариства;йāті— іде;саṅкшайам— повне знищення;тешу— серед них;аṣāнтешу— невгамовних;мūḍгешу— серед дурнів;кгаṇḍіта-āтмасу— що занехаяли шлях самопізнання;асāдгушу— неправедних;саṅґам— спілкування;на— не;курйāт— слід робити;ṣочйешу— серед сповнених журби;йошіт— жінок;крīḍā-мṛґешу— що наче іграшкові звірі;ча— також;на— не;татгā— стільки;асйа— його;бгавет— нехай буде;мохаṭ— омана;бандгаṭ— рабство;ча— і;анйа— інші;прасаṅґатаṭ— від спілкування;йошіт-саṅґāт— спілкуванням із жінками;йатгā— скільки;пуṃсаṭ— чоловіка;йатгā— а також;тат-саṅґі- саṅґатаṭ— спілкуванням із тими, хто прив'язаний до жінок.
«Спілкуючись із матеріалістичними особами, людина втрачає правдивість, чистоту, милосердя, серйозність, духовний інтелект, скромність, аскетичність, добре ім'я, вміння вибачати, владу над розумом, владу над чуттями, щасливу долю і всі сприятливі можливості. Ніколи не слід водитися з брутальним невігласом, що нічого не знає про самоусвідомлення і, наче приручена тварина, служить просто за іграшку в руках у жінки. Ніщо не заводить чоловіка в таку ілюзію та рабство, як зв'язок із жінкою або з людьми, надмірно прив'язаними до жінок».
ПоясненняЦі вірші, узяті із «Бгаґаватам»(3.31.33–35), виголосив Капіладева, втілення Верховного Бога-Особи, звертаючись до Своєї матері. Тут Капіладева розглядає праведну й неправедну діяльність і ознаки тих, хто не виконує відданого служіння Крішні. Переважно люди не знають про страждання, яких істота зазнає в лоні матері в будь-якому виді життя. Через погане товариство людина поступово скочується до нижчих видів життя. Спілкування з жінками у цьому особливо небезпечне. Коли чоловік прив'язується до жінок чи до тих, хто прив'язаний до жінок, він падає до нижчих видів життя.«Отак жива істота, перебуваючи в матеріальній природі і насолоджуючись трьома її ґунами, мандрує шляхами життя. Це все відбувається внаслідок її зв'язку з матерією. Через це жива істота звідує добра і лиха, народжуючись у різних видах життя» («Бгаґавад-ґіта»13.22).Ведична культура вимагає значною мірою обмежувати спілкування з жінками. У духовному житті є чотири ашрами: брахмачар'я, ґріхастга, ванапрастга і санн'яса. Брахмачарі, ванапрастгам та санн'ясі зовсім заборонено водитися з жінками. Тільки ґріхастгам дозволено мати взаємини з жінками за певних, дуже обмежених, умов: ґріхастга вступає в зносини з жінками тільки для зачаття хороших дітей. Зносини з будь-яких інших побудників засуджено.
22.91
varaṃ huta-vaha-djvālā- pañdjarāntar-vyavastgitiṭna ṣauri-chintā-vimukga- djana-saṃvāsa-vaiṣasam
Послівний переклад: варам— ліпше;хута-ваха— вогню;джвāлā— в полум'ї;паñджара-антаṭ— в клітці;вйавастгітіṭ— сидячи;на— не;ṣаурі-чінтā— свідомості Крішни, чи думок про Крішну;вімукга— що цураються;джана— осіб;саṃвāса— товариства;ваіṣасам— лихо.
«Ліпше зносити муки замкненого в охопленій полум'ям клітці, аніж спілкуватися з тими, хто цурається свідомості Крішни. Товариство таких людей — велике нещастя.
ПоясненняЦей вірш процитовано з «Кат'яяна-самхіти».
22.92
mā drākshīṭ kshīṇa-puṇyān kvachid apibgagavad-bgakti-hīnān manushyān
Послівний переклад: мā— не;дрāкшīṭ— дивись;кшīṇа-пуṇйāн— тих, хто не має ніякого доброчестя;квачіт апі— хоч коли;бгаґават-бгакті-хīнāн— що не мають свідомості Крішни і відданого служіння;манушйāн— людей.
«Не слід навіть дивитись на тих, хто не виконує відданого служіння у свідомості Крішни і хто через це не має жодного доброчестя».
22.93
eta saba chgāḍi' āra varṇāṣrama-dgarmaakiñchana hañā laya kṛshṇaika-ṣaraṇa
Послівний переклад: ета саба— цих усіх;чгāḍі'— залишивши;āра— і;варṇа-āṣрама-дгарма— реґулівні засади чотирьохварні чотирьохашрамів; акіñчана— без прив'язаності до будь-чого матеріального;хаñā— стаючи;лайа— бере;кṛшṇа-ека-ṣараṇа— повний притулок лотосових стіп Господа.
Треба не вагаючись і з цілковитою впевненістю неподільно віддатись під захист Господа Крішни, облишивши погане товариство і навіть знехтувавши приписами чотирьох варн і чотирьох ашрамів. Iншими словами, слід покинути всі матеріальні прив'язаності.
22.94
sarva-dgarmān parityadjya mām ekaṃ ṣaraṇaṃ vradjaahaṃ tvāṃ sarva-pāpebgyo mokshayishyāmi mā ṣuchaṭ
Послівний переклад: сарва-дгармāн— усі суспільні обов'язки;парітйаджйа— залишаючи;мāм екам— до Мене одного;ṣараṇам— як притулок;враджа— іди;ахам— Я;твāм— тобі;сарва-пāпебгйаṭ— від усіх наслідків гріховного життя;мокшайішйāмі— дам звільнення;мā— не;ṣучаṭ— турбуйся.
«Якщо, залишивши усі релігійні та суспільні обов'язки, ти звернешся до Мене, Верховного Бога-Особи, і приймеш у Мене притулок, Я дарую тобі захист від усіх наслідків скоєних у житті гріхів. Не турбуйся».
ПоясненняЦього вірша процитовано із «Бгаґавад- ґіти»(18.66), і його виголосив Господь Крішна. Пояснення можна знайти у Мадг'я-лілі8.63.
22.95
bgakta-vatsala, kṛtadjña, samartga, vadānyahena kṛshṇa chgāḍi' paṇḍita nāhi bgadje anya
Послівний переклад: бгакта-ватсала— дуже добрий до відданих;кṛта-джñа— вдячний;самартга— наділений всіма здібностями;вадāнйа— великодушний;хена— такого;кṛшṇа— Господа Крішну;чгāḍі'— залишаючи;паṇḍіта— мудра людина;нāхі— не;бгадже— поклоняється;анйа— кому-небудь іншому.
Господь Крішна дуже ласкавий до Своїх відданих. Він завжди дуже вдячний та великодушний і спроможний зробити що завгодно. Вчена людина ніколи не залишає Крішну і не береться поклонятись комусь іншому.
ПоясненняМудра людина облишає товариство тих, хто прив'язаний до жінок і хто не має свідомості Крішни. Треба бути вільним від усіх матеріальних прив'язаностей і цілковито віддатись під притулок лотосових стіп Крішни. Крішна дуже ласкавий до Своїх відданих. Він завжди відчуває вдячність і ніколи не забуває служіння відданого. Також Він володіє всіма багатствами і всією могутністю. Отож навіщо залишати притулок Господа Крішни і шукати захисту в півбогів? Якщо хтось поклоняється півбогові, залишивши Крішну, таку людину слід вважати останнім дурнем.
22.96
kaṭ paṇḍitas tvad-aparaṃ ṣaraṇaṃ samīyādbgakta-priyād ṛta-giraṭ suhṛdaṭ kṛtadjñātsarvān dadāti suhṛdo bgadjato 'bgikāmānātmānam apy upachayāpachayau na yasya
Послівний переклад: каṭ— яка;паṇḍітаṭ— вчена особа;тват-апарам— кого-небудь іншого, ніж Твоя Господня Милість;ṣараṇам— притулок;самīйāт— взяв би;бгакта- прійāт— ніжного до Своїх відданих;ṛта-ґіраṭ— правдивого з відданими;сухṛдаṭ— друга відданих;кṛта-джñāт— вдячного відданим;сарвāн— усе;дадāті— дає;сухṛдаṭ— Своїм приятелям;бгаджатаṭ— що поклоняються Тобі відданим служінням;абгікāмāн— бажає;āтмāнам— Себе;апі— навіть;упачайа— збільшення;апачайау— зменшення;на— не;йасйа— кого.
«Любий Господи, Ти дуже любиш Своїх відданих. До того ж Ти правдивий і вдячний друг. Яка мудра людина залишить Тебе і віддасться комусь іншому? Ти виконуєш усі бажання Своїх відданих такою мірою, що іноді навіть віддаєш їм Самого Себе. Однак від цього Ти не збільшуєшся і не зменшуєшся».
ПоясненняЦе вірш із «Шрімад-Бгаґаватам»(10.48.26).
22.97
vidjña-djanera haya yadi kṛshṇa-guṇa-djñānaanya tyadji', bgadje, tāte uddgava — pramāṇa
Послівний переклад: віджñа-джанера— досвідченої особи;хайа— є;йаді— якщо;кṛшṇа-ґуṇа- джñāна— знання про трансцендентні якості Крішни;анйа— інших;тйаджі'— покинувши;бгадже— береться до відданого служіння;тāте— у цьому;уддгава— Уддгава;прамāṇа— свідоцтво.
Коли обізнана людина по-справжньому пізнає Крішну та Його трансцендентні якості, вона природним чином облишає всі інші справи і служить Господу. Це засвідчує Уддгава.
22.98
aho bakī yaṃ stana-kāla-kūṭaṃdjiggāṃsayāpāyayad apy asādgvīlebge gatiṃ dgātry-uchitāṃ tato 'nyaṃkaṃ vā dayāluṃ ṣaraṇaṃ vradjema
Послівний переклад: ахо— диво;бакī— Путана, сестра Бакасури;йам— кого;стана— на грудях;кāла-кūṭам— смертельна отрута;джіґгāṃсайā— з бажанням убити;апāйайат— напоїла;апі— хоча;асāдгвī— підступно ворожа до Крішни;лебге— досягнула;ґатім— призначення;дгāтрī— годувальниці;учітāм— гідне;татаṭ— ніж Він;анйам— іншому;кам— кому;вā— чи;дайāлум— наймилостивішому;ṣараṇам— під притулок;враджема— звернемось.
«О диво! Путана, сестра Бакасури, хотіла вбити Крішну, намастивши собі груди смертельною отрутою і спонукавши Крішну поссати їх. Однак Господь Крішна прийняв її як матір, і вона досягнула призначення, гідного матері Крішни. До кого ще мені вдатись по притулок, як не до Крішни, наймилостивішого з милостивих?»
ПоясненняЦе вірш із «Шрімад-Бгаґаватам»(3.2.23).
22.99
ṣaraṇāgatera, akiñchanera — eka-i lakshaṇatāra madgye praveṣaye 'ātma-samarpaṇa'
Послівний переклад: ṣараṇāґатера— того, хто повністю віддався під притулок Крішни;акіñчанера— того, хто вільний від усіх матеріальних бажань;ека-і лакшаṇа— ознаки одні й ті самі;тāра мадгйе— серед них усіх;правеṣайе— входить;āтма-самарпаṇа— повна впокореність.
Є два типи відданих: ті, що повністю вдоволені й вільні від матеріальних бажань, і ті, що повністю віддались лотосовим стопам Господа. Їхні якості однакові, але в тих, хто повністю відданий лотосовим стопам Крішни, є ще одна трансцендентна якість — атма-самарпана, цілковита й беззастережна впокореність Крішні.
22.100
ānukūlyasya saṅkalpaṭ prātikūlyasya vardjanamrakshishyatīti viṣvāso goptṛtve varaṇaṃ tatgāātma-nikshepa-kārpaṇye shaḍ-vidgā ṣaraṇāgatiṭ
Послівний переклад: āнукūлйасйа— всього, що допомагає у відданому служінні Господу;саṅкалпаṭ— прийняття;прāтікūлйасйа— всього, що заважає відданому служінню;варджанам— повне відкидання;ракшішйаті— Він захистить;іті— так;віṣвāсаṭ— сильна переконаність;ґоптṛтве— в становищі опікуна, як оце батько, чоловік, пан чи годувальник;вараṇам— прийняття;татгā— а також;āтма-нікшепа— повна самовідданість;кāрпаṇйе— і смирення;шаṭ-відгā— шість складових;ṣараṇа-āґатіṭ— впокорення.
«Впокорення має шість складових: приймати те, що допомагає виконувати віддане служіння; відкидати все, що шкодить цьому; бути впевненим у захисті Крішни; визнати Господа як свого опікуна чи повелителя; повністю віддавати себе Йому і бути смиренним».
ПоясненняТой, хто до решти віддався Крішні, має шість перелічених далі якостей. 1)Відданий повинен приймати все, що допомагає виконувати трансцендентне любовне служіння Господеві. 2)Він повинен відкидати все, що заважає служити Господеві. Це називають також зреченістю. 3)Відданий повинен бути твердо переконаний у тому, що Крішна надаватиме йому захист. Насправді, крім Крішни більше ніхто не може захистити, і тверда переконаність у цьому зветься вірою. Ця віра відрізняється од віри того, хто хоче злитися з сяйвом Брахмана задля власної вигоди, щоб покласти край ланцюгу народжень та смертей. Відданий бажає завжди служити Господу. Тому Крішна ласкавий до Свого відданого й захищає його від усіх небезпек на шляху відданого служіння. 4)Відданий повинен визнати Крішну за свого вишнього опікуна і пана. Відданий не повинен думати, що його захищає той чи інший півбог. Він повинен покладатись тільки на Крішну, вважаючи Його за єдиного захисника. Відданий повинен бути твердо переконаний, що у всіх трьох світах він не має іншого захисника і опікуна, крім Крішни. 5)Повністю віддавати себе Крішні означає пам'ятати, що у своїх діях та бажаннях ми не маємо незалежності. Відданий цілковито покладається на Крішну, діючи і думаючи так, як бажає Крішна. 6)Відданий скромний та смиренний.Господь Крішна проголошує у «Бгаґавад-ґіті»(15.15):«Я перебуваю в серці кожного, і пам'ять, знання та забуття походять від Мене. Всі Веди призначені для того, щоб пізнати Мене. Воістину, Я — укладач «Веданти», і Я — той, хто знає Веди». Перебуваючи в серці кожного, Крішна влаштовує все відповідно до становища живої істоти. Становище живої істоти таке, що вона перебуває або під опікою ілюзорної енерґії, або під особистою опікою Крішни. Коли жива істота повністю віддається Крішні, вона перебуває під Його прямою опікою, і Крішна дає їй всю мудрість, потрібну для того, щоб вона дедалі глибше пізнавала духовні речі. Однак невідданий, перебуваючи під опікою ілюзорної енерґії, дедалі більше забуває свої стосунки з Крішною. Iноді запитують, як Крішна насилає на істоту забуття. Свого відданого Крішна Сам спонукає забути матеріальну діяльність, а невідданого Крішна за посередництвом майі спонукає забути про віддане служіння Господеві. Це називається апохана.
22.101
tavāsmīti vadan vāchā tatgaiva manasā vidantat-stgānam āṣritas tanvā modate ṣaraṇāgataṭ
Послівний переклад: тава— Його;асмі— я є;іті— так;вадан— кажучи;вāчā— словами;татгā— так;ева— певно;манасā— розумом;відан— знаючи;тат-стгāнам— Його місце;āṣрітаṭ— віддавшись під притулок;танвā— тілом;модате— насолоджується;ṣараṇа-āґатаṭ— повністю відданий.
«Той, хто цілковито віддав тіло Господу, обирає своїм притулком святе місце, де Крішна проводив Свої ігри, і молиться Господу: «Господи, я Твій». Iз такою свідомістю у розумі він насолоджується духовним блаженством».
ПоясненняОстанні два вірші наведено у «Харі-бгакті- віласі»(14.417–18).
22.102
ṣaraṇa lañā kare kṛshṇe ātma-samarpaṇakṛshṇa tāre kare tat-kāle ātma-sama
Послівний переклад: ṣараṇа лаñā— беручи притулок;каре— робить;кṛшṇе— Крішні;āтма-самарпаṇа— цілковите впокорення;кṛшṇа— Господь Крішна;тāре— його;каре— робить;тат-кāле— відразу ж;āтма-сама— одним із Своїх довірених супутників.
Коли відданий так до останку віддається лотосовим стопам Крішни, Крішна бере Його до Себе як одного з довірених супутників.
22.103
martyo yadā tyakta-samasta-karmāniveditātmā vichikīrshito metadāmṛtatvaṃ pratipadyamānomayātma-bgūyāya cha kalpate vai
Послівний переклад: мартйаṭ— жива істота, яка підлягає народженню та смерті;йадā— коли;тйакта— залишила;самаста— всю;кармā— корисливу діяльність;ніведіта- āтмā— повністю віддана душа;вічікīршітаṭ— бажала діяти;ме— Мною;тадā— тоді;амṛтатвам— безсмертя;пратіпадйамāнаṭ— діставши;майā— зі Мною;āтма-бгūйāйа— щоб набути такої самої природи;ча— також;калпате— гідна;ваі— певно.
«Коли жива істота, підвладна закону народження і смерті, припиняє всяку матеріальну діяльність, присвячує своє життя виконанню Мого наказу і діє за Моїми вказівками, вона досягає невмирущості. Вона стає гідна насолоджуватись духовним блаженством, яке походить із обміну любовними смаками зі Мною».
ПоясненняДаний вірш зацитовано з «Шрімад-Бгаґаватам»(11.29.34). Крішна давав настанови Своєму найдовіренішому слузі, Уддгаві, щодо самбандги, абгідеї та прайоджани. Це принципи, які відображають наші стосунки з Верховним Богом-Особою і діяльність, засновану на цих стосунках, а також досконалість життя. Господь також описав якості Своїх наближених відданих.
22.104
ebe sādgana-bgakti-lakshaṇa ṣuna, sanātanayāhā haite pāi kṛshṇa-prema-mahā-dgana
Послівний переклад: ебе— зараз;сāдгана-бгакті— реґулівні засади відданого служіння;лакшаṇа— ознаки;ṣуна— послухай, будь ласка;санāтана— дорогий Санатано;йāхā хаіте— від чого;пāі— можна досягнути;кṛшṇа-према-махā-дгана— найкоштовніший скарб любов до Крішни.
Дорогий Санатано, послухай-но зараз про реґулівні засади відданого служіння. Методом відданого служіння можна досягнути найвищої досконалості в любові до Бога, що становить найжаданіший скарб.
22.105
kṛti-sādgyā bgavet sādgya- bgāvā sā sādganābgidgānitya-siddgasya bgāvasya prākaṭyaṃ hṛdi sādgyatā
Послівний переклад: кṛті-сāдгйā— те, що слід виконувати чуттями;бгавет— нехай буде;сāдгйа- бгāвā— чим досягають любов до Бога;сā— це;сāдгана-абгідгā— називаєтьсясадгана-бгакті,віддане служіння на рівні практики;нітйа-сіддгасйа— вічно присутньої;бгāвасйа— любові до Бога;прāкаṭйам— пробудження;хṛді— у серці;сāдгйатā— здатність.
«Виконуване чуттями трансцендентне віддане служіння, яке приводить до любові до Крішни, називають садгана- бгакті, або реґламентованим відданим служінням. Відданість одвічно існує в серці кожної живої істоти. Практика відданого служіння покликана пробудити цю вічну відданість».
ПоясненняЦей вірш наведено у «Бгакті-расамріта- сіндгу»(1.2.2). Живі істоти — це крихітні, атомарні невід'ємні частки Господа, і тому віддане служіння вже дрімає в них. Віддане служіння починається із шраванам кіртанам, слухання й оспівування. Коли людина спить, її можна розбудити звуком. Отже, кожна жива істота має дістати нагоду почути мантру Харе Крішна з вуст чистого вайшнави. Той, хто слухає таку звукову вібрацію мантри Харе Крішна, прокидається, чи приходить до духовної свідомості, свідомості Крішни. Так розум поступово очищується, про що каже Шрі Чайтан'я Махапрабгу (чето-дарпаṇа-мāрджанам). Коли очищується розум, чуття очищуються також. Замість того, щоб використовувати чуття на спроби задовольнити їх, пробуджений відданий використовує чуття на трансцендентне любовне служіння Господу. Це метод, який пробуджує приспану любов до Крішни.
22.106
ṣravaṇādi-kriyā — tāra 'svarūpa'-lakshaṇa'taṭastga'-lakshaṇe upadjāya prema-dgana
Послівний переклад: ṣраваṇа-āді-крійā— метод слухання, оспівування тощо;тāра— того;сварūпа-лакшаṇа— ознаки єства;таṭастга-лакшаṇе— зовнішні ознаки;упаджāйа— пробуджує;према-дгана— любов до Бога.
Духовна діяльність слухання, оспівування, пам'ятання тощо являє собою суть природних ознак відданого служіння. Зовнішня його ознака полягає в тому, що воно пробуджує чисту любов до Крішни.
22.107
nitya-siddga kṛshṇa-prema 'sādgya' kabgu nayaṣravaṇādi-ṣuddga-chitte karaye udaya
Послівний переклад: нітйа-сіддга— вічно суща;кṛшṇа-према— любов до Крішни;сāдгйа— те, що слід здобути;кабгу— хоч коли;найа— не;ṣраваṇа-āді— слуханням тощо;ṣуддга— очищеному;чітте— у серці;карайе удайа— прокидається.
Чиста любов до Крішни одвічно коріниться у серцях живих істот. Це не щось таке, що його слід здобувати з іншого джерела. Коли серце очищується слуханням і оспівуванням, ця любов природно прокидається.
22.108
ei ta sādgana-bgakti — dui ta' prakāraeka 'vaidgī bgakti', 'rāgānugā-bgakti' āra
Послівний переклад: еі та— цей;сāдгана-бгакті— метод відданого служіння;дуі та' пракāра— двох відмін;ека— одна;ваідгī бгакті— впорядковане віддане служіння;рāґāнуґā-бгакті— спонтанне віддане служіння;āра— і.
Є два методи практики відданого служіння. Один метод — це реґламентоване віддане служіння, а другий — спонтанне віддане служіння.
22.109
rāga-hīna djana bgadje ṣāstrera ādjñāya'vaidgī bgakti' bali' tāre sarva-ṣāstre gāya
Послівний переклад: рāґа-хīна— що не мають спонтанного потягу до Крішни;джана— люди;бгадже— виконують віддане служіння;ṣāстрера āджñāйа— за приписами й правилами, викладеними в явлених писаннях;ваідгī бгакті— реґламентоване віддане служіння;балі'— називаючи;тāре— те;сарва-ṣāстре— усі явлені писання;ґāйа— співають.
Особи, які не досягнули рівня спонтанної прив'язаності у відданому служінні, виконують віддане служіння під проводом істинного духовного вчителя згідно з приписами, вказаними у явлених писаннях. У явлених писаннях таке віддане служіння називається вайдгі бгакті.
ПоясненняЛюдина мусить спочатку слухати істинного духовного вчителя. Це допомагає розвитку у відданому служінні. За цим методом відданий слухає про Крішну, прославляє Його, пам'ятає про Нього і поклоняється Божеству, діючи за вказівками духовного вчителя. Це основні форми діяльності, з яких починається віддане служіння. Віддане служіння не слід виконувати задля якоїсь матеріальної вигоди. Не слід бажати навіть злитися з Абсолютною Iстиною. Треба служити суто з любові. Ахайтукі, апратіхата — віддане служіння повинно бути вільне від сторонніх мотивів, і тоді матеріальні обставини не зможуть стати йому на заваді. Поступово відданий може піднятись до рівня спонтанного любовного служіння. Дитину силою змушують іти до школи, щоб вона одержала освіту, але коли з віком вона розвиває певний смак до науки, вона поринає в неї і стає обізнаним вченим. Силоміць із людини вченого не зробити, але на початку силу іноді застосовують. Дитину примушують іти до школи і там читати й писати згідно з настановами її вчителів. Цим відрізняється вайдгі бгакті від спонтанного бгакті. Любов до Крішни дрімає в серці кожного, і її треба просто пробудити методом реґламентованого відданого служіння. На письмовій машинці вчаться друкувати за приписами підручника з друкування. Треба ставити пальці на клавіші певним чином і практикуватися, але коли людина оволодіває цим умінням, вона може друкувати швидко й правильно, навіть не дивлячись на клавіші. Аналогічно, треба дотримуватись приписів відданого служіння, які визначає духовний вчитель, і тоді відданий може прийти на рівень спонтанного любовного служіння. Ця любов уже є в серці кожного (нітйа-сіддга кṛшṇа-према).Спонтанне віддане служіння не підробити штучними методами. До цього рівня треба піднятись, виконуючи віддане служіння згідно з приписами. Отже, слід привчатись слухати про Крішну, прославляти Його і додержувати інших приписів, миючи храм, підтримуючи себе в чистоті, піднімаючись рано-вранці, відвідуючи манґала-араті і так далі. Якщо людина не перебуває на рівні спонтанного служіння з самого початку, їй слід вдатись до реґламентованого служіння за проводом духовного вчителя. Таке реґламентоване служіння називається вайдгі бгакті.
22.110
tasmād bgārata sarvātmā bgagavān harir īṣvaraṭṣrotavyaṭ kīrtitavyaṣ cha smartavyaṣ chechchgatābgayam
Послівний переклад: тасмāт— тому;бгāрата— нащадку Бгарати;сарва-āтмā— всепронизуючий Господь, що перебуває в серці кожного;бгаґавāн— Верховний Бог-Особа;харіṭ— Господь Харі, що усуває всі злигодні матеріального існування;īṣвараṭ— верховний повелитель;ṣротавйаṭ— той, про кого слід слухати (з достовірних джерел);кīртітавйаṭ— той, кого слід прославляти (відповідно до почутого);ча— також;смартавйаṭ— той, кого слід пам'ятати;ча— і;іччгатā— тим, хто хоче;абгайам— свободу від страшних умов матеріального існування.
«Нащадку Бгарати, Махарадже Парікшіте! Верховний Бог- Особа перебуває в серці кожного як Параматма, керує всім сущим і усуває страждання живих істот, і той, хто хоче звільнитись від страху, повинен завжди слухати про Нього з достовірних джерел, прославляти Його і пам'ятати про Нього».
ПоясненняЦей вірш процитовано з «Шрімад-Бгаґаватам»(2.1.5). Обов'язок людини полягає в тому, щоб пізнати Верховного Бога-Особу, вдавшись до методу слухання. Такий зміст слова ṣротавйаṭ. Людина, яка вже почула з належних джерел про Верховного Бога-Особу, має обов'язок прославляти Господа і поширювати Його славу. Такий зміст слова кīртітавйаṭ. Коли людина слухає про Господа і прославляє Його, для неї природно думати про Нього. Такий зміст слова смартавйаṭ. Якщо хто-небудь хоче бути справді непідвладним страхові, йому треба робити це все.
22.111
mukga-bāhūru-pādebgyaṭ purushasyāṣramaiṭ sahachatvāro djadjñire varṇā guṇair viprādayaṭ pṛtgak
Послівний переклад: мукга— рот;бāху— руки;ūру— стан;пāдебгйаṭ— з ніг;пурушасйа— Верховної Особи;āṣрамаіṭ— різні духовні ступені;саха— разом із;чатвāраṭ— чотирма;джаджñіре— з'явились;варṇāṭ— суспільні стани;ґуṇаіṭ— з окремими якостями;віпра-āдайаṭ—брахманита інші;пṛтгак— окремо.
«З вуст Брахми з'явилася на світ верства брахманів. З його рук постали кшатрії, зі стану — вайш'ї, а з ніг — шудри. Ці чотири класи, а також їхні духовні відповідники [брахмачар'я, ґріхастга, ванапрастга і санн'яса], поєднуючись, утворюють довершене людське суспільство.
ПоясненняЦей та наступний вірші зацитовано із «Шрімад-Бгаґаватам»(11.5.2–3).
22.112
ya eshāṃ purushaṃ sākshād ātma-prabgavam īṣvaramna bgadjanty avadjānanti stgānād bgrashṭāṭ patanty adgaṭ
Послівний переклад: йе— кожен, хто;ешāм— цих суспільних та духовних станів;пурушам— Верховному Богові-Особі;сāкшāт— прямо;āтма-прабгавам— джерелу кожного;īṣварам— верховному володарю;на— не;бгаджанті— поклоняється;аваджāнанті— чи хто зневажає;стгāнāт— зі свого становища;бграшṭāṭ— збочивши;патанті— падають;адгаṭ— вниз, у пекельні умови.
Якщо людина лише формально посідає якесь становище в чотирьох варнах та ашрамах, але не поклоняється Верховному Господу Вішну, вона падає зі свого шанованого місця і потрапляє в пекельні умови».
22.113
smartavyaṭ satataṃ vishṇur vismartavyo na djātuchitsarve vidgi-nishedgāṭ syur etayor eva kiṅkarāṭ
Послівний переклад: смартавйаṭ— слід пам'ятати;сататам— завжди;вішṇуṭ— Господь Вішну;вісмартавйаṭ— забувати;на— не;джāтучіт— хоч коли;сарве— усі;відгі- нішедгāṭ— правила й заборони, згадані в явлених писаннях чи отримані від духовного вчителя;сйуṭ— повинні бути;етайоṭ— цих двох засад (завжди пам'ятати Крішну чи Вішну і ніколи не забувати Його);ева— певно;кіṅкарāṭ— слуги.
«Крішна — джерело Господа Вішну. Його слід завжди пам'ятати і не можна ніколи забувати. Усі правила та приписи в шастрах покликані служити цим двом засадам».
ПоясненняДаний вірш — цитата з «Падма Пурани». Шастри і духовний вчитель дають багато приписів та вказівок. Ці засади повинні грати роль слуг основної засади, яка приписує завжди пам'ятати Крішну і ніколи не забувати Його. Цього можна досягнути, якщо повторювати мантру Харе Крішна. Тому слід сумлінно повторювати маха-мантру Харе Крішна цілодобово. Можуть бути й інші обов'язки, що їх визначає духовний вчитель, але насамперед слід виконати наказ духовного вчителя повторювати певне число кіл щодня. В нас у русі свідомості Крішни ми рекомендуємо, щоб неофіт повторював хоча б шістнадцять кіл. Повторювати ці шістнадцять кіл становить абсолютну умову, якщо людина хоче пам'ятати Крішну й не забувати Його. З усіх реґулівних засад наказ духовного вчителя повторювати хоча б шістнадцять кіл найсуттєвіший.Хтось може продавати книжки чи залучати до товариства вільних членів або ж виконувати ще якесь служіння, але це не звичайні обов'язки. Ці обов'язки служать як спонука до того, щоб людина пам'ятала Крішну. Коли хтось іде з групою санкіртани чи продає книжки, він природно пам'ятає, що продаватиме книжки про Крішну. Так він пам'ятає про Крішну. Коли хтось залучає вільних членів, він говорить про Крішну і тим самим пам'ятає про Нього. Смартавйаṭ сататаṃ вішṇур вісмартавйо на джāтучіт. Підсумовуючи, можна сказати, що треба діяти так, щоб завжди пам'ятати Крішну, і уникати дій, які змушують забувати Крішну. Ці дві засади утворюють основу свідомості Крішни.
22.114
vividgāṅga sādgana-bgaktira bahuta vistārasaṅkshepe kahiye kichgu sādganāṅga-sāra
Послівний переклад: вівідга-аṅґа— різні члени (реґулівні засади);сāдгана-бгактіра— реґламентованого відданого служіння;бахута— багато;вістāра— поширення;саṅкшепе— стисло;кахійе— скажу;кічгу— дещо;сāдгана-аṅґа-сāра— суттєві складові практики відданого служіння.
Я дещо скажу про різні форми практики відданого служіння, що має дуже численні прояви. Я хочу стисло висвітлити найсуттєвіші з них.
22.115
guru-pādāṣraya, dīkshā, gurura sevanasad-dgarma-ṣikshā, pṛchchgā, sādgu-mārgānugamana
Послівний переклад: ґуру-пāда-āṣрайа— притулок лотосових стіп істинного духовного вчителя;дīкшā— посвята від духовного вчителя;ґурура севана— служіння духовному вчителю;сат-дгарма-ṣікшā— повчання щодо трансцендентного методу відданого служіння;пṛччгā— і запитання;сāдгу-мāрґа— шлях трансцендентного відданого служіння;ануґамана— неухильне дотримання.
На шляху реґламентованого відданого служіння треба практикувати такі елементи: 1)Треба прийняти істинного духовного вчителя. 2)Треба отримати від нього посвяту. 3)Треба служити йому. 4)Треба слухати настанови духовного вчителя і розпитувати його, щоб опанувати науку відданого служіння. 5)Треба іти стопами попередніх ачарій і виконувати вказівки духовного вчителя.
22.116
kṛshṇa-prītye bgoga-tyāga, kṛshṇa-tīrtge vāsayāvan-nirvāha-pratigraha, ekādaṣy-upavāsa
Послівний переклад: кṛшṇа-прīтйе— для задоволення Крішни;бгоґа-тйāґа— прийняття і відкидання;кṛшṇа-тīртге вāса— життя у місці, де присутній Крішна;йāват- нірвāха— скільки потрібно для підтримання життя в тілі;пратіґраха— прийняття дарів;екāдаṣī-упавāса— піст на деньекадаші.
Подальші ступені такі: 6)Слід бути готовим усього зректись для задоволення Крішни і що завгодно прийняти для задоволення Крішни. 7)Треба жити у місці, де присутній Крішна: у місті, як оце Вріндавана чи Матгура, або у храмі Крішни. 8)Треба добувати собі на прожиття лише стільки, скільки потрібно, щоб душа залишалась у тілі. 9)Треба постити на день екадаші.
22.117
dgātry-aṣvattga-go-vipra-vaishṇava-pūdjanasevā-nāmāparādgādi dūre visardjana
Послівний переклад: дгāтрī— дереводгатрі; аṣваттга— баньянові дерева;ґо— корови;віпра—брахманів; ваішṇава— відданих Господа Вішну;пūджана— поклоніння;севā— у відданому служінні;нāма— у повторенні святого імені;апарāдга-āді— образи;дūре— геть;вісарджана— відкидаючи.
10)Треба шанувати дерева дгатрі і баньян, корів, брахманів та відданих Господа Вішну. 11)Треба уникати образ проти відданого служіння та святого імені.
ПоясненняПочатковий рівень відданого служіння складається з десяти елементів, закінчуючи вшануванням дерев дгатрі і баньян, корів, брахманів та відданих Господа Вішну. Одинадцяте положення вимагає уникати образ у відданому служінні та повторенні святих імен.
22.118
avaishṇava-saṅga-tyāga, bahu-ṣishya nā karibabahu-grantga-kalābgyāsa-vyākgyāna vardjiba
Послівний переклад: аваішṇава— невідданого;саṅґа— товариство;тйāґа— облишаючи;баху- ṣішйа— необмежену кількість учнів;нā каріба— ми не повинні брати;баху- ґрантга— багато різних писань;калā-абгйāса— часткове вивчення;вйāкгйāна— і пояснення;варджіба— ми повинні облишити.
Дванадцятий елемент — це облишити товариство невідданих. 13)Не слід брати необмежену кількість учнів. 14)Не слід поверхово вивчати багато писань для того, щоб посилатись на них і роз'яснювати.
ПоясненняДля того, хто не проповідує, брати необмежену кількість відданих чи учнів дуже ризиковано. Згідно з Шрілою Джівою Ґосвамі, проповідник повинен брати багато учнів, щоб поширювати вчення Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Це ризиковано, бо, коли духовний вчитель бере учня, він природно бере й гріхи учня та їхні наслідки. Якщо він не володіє достатньою силою, він може не дати ради всім наслідкам гріхів своїх учнів і мусить страждати за них. Тому загалом брати багато учнів заборонено.Не слід братись до вибіркових студій якої-небудь книжки для того, щоб уміти посилатись на писання і видавати себе за великого вченого. Отже, у русі свідомості Крішни ми обмежили вивчення ведичної літератури вивченням «Бгаґавад-ґіти», «Шрімад-Бгаґаватам», «Чайтан'я-чарітамріти» і «Бгакті- расамріта-сіндгу». Цих чотирьох творів досить для того, щоб проповідувати. Їх вистачає для того, щоб розібратись у філософії і поширювати місіонерську діяльність по всьому світі. Якщо хтось береться вивчати ту чи іншу книжку, це слід робити ретельно й вичерпно. Це основний принцип. Філософією можна оволодіти, ретельно й вичерпно вивчаючи обмежену кількість книжок.
22.119
hāni-lābge sama, ṣokādira vaṣa nā ha-ibaanya-deva, anya-ṣāstra nindā nā kariba
Послівний переклад: хāні— у втраті;лāбге— у здобутках;сама— рівний;ṣока-āдіра— журби й такого іншого;ваṣа— під владою;нā ха-іба— ми не повинні бути;анйа-дева— інших півбогів;анйа-ṣāстра— інші писання;ніндā— осуд;нā каріба— ми не повинні робити.
15)Відданий повинен ставитись однаково і до втрат, і до здобутків. 16)Відданий не повинен піддаватись смуткові. 17)Відданий не повинен поклонятись півбогам і не повинен їх зневажати. Так само відданий не повинен вивчати або засуджувати інші писання.
22.120
vishṇu-vaishṇava-nindā, grāmya-vārtā nā ṣunibaprāṇi-mātre manovākye udvega nā diba
Послівний переклад: вішṇу-ваішṇава-ніндā— блюзнірство на Господа Вішну чи на Його відданих;ґрāмйа-вāртā— звичайні балачки;нā ṣуніба— не слухаймо;прāṇі-мāтре— будь-якій живій істоті, навіть найнезначнішій;манаṭ-вāкйе— думкою чи словами;удвеґа— турботу;нā діба— не завдаваймо.
18)Відданий не повинен слухати блюзнірство на Господа Вішну чи на Його відданих. 19)Відданий повинен уникати слухати або читати часописи чи світські книжки з описами любовних історій між жінками та чоловіками чи інших тем, призначених тішити чуття. 20)Ні думкою, ні словами відданий не повинен турбувати жодної живої істоти, навіть найнезначнішої.
ПоясненняПерші десять положень приписують робити певні речі, а наступні десять приписують певних речей уникати. Отже, перші десять спонукають до прямих дій, а наступні десять — до непрямих.
22.121
ṣravaṇa, kīrtana, smaraṇa, pūdjana, vandanaparicharyā, dāsya, sakgya, ātma-nivedana
Послівний переклад: ṣраваṇа— слухання;кīртана— оспівування;смараṇа— пам'ятання;пūджана— поклоніння;вандана— піднесення молитв;парічарйā— слугування;дāсйа— прийняття становища слуги;сакгйа— дружба;āтма-ніведана— повне впокорення.
Твердо ставши на шлях відданого служіння, треба вдатись до таких позитивних дій: 1)слухати, 2)прославляти, 3)пам'ятати, 4)поклонятись, 5)молитись, 6)слугувати, 7)діяти в ролі слуги, 8)підтримувати дружні стосунки і 9)повністю віддаватись.
22.122
agre nṛtya, gīta, vidjñapti, daṇḍavan-natiabgyūttgāna, anuvradjyā, tīrtga-gṛhe gati
Послівний переклад: аґре нṛтйа— танець перед Божеством;ґīта— спів;віджñапті— звіряння розуму;даṇḍават-наті— поклони;абгйūттгāна— вставання;анувраджйā— рух слідом;тīртга-ґṛхе ґаті— паломництво до храму та святих місць.
Також треба: 10)танцювати перед Божествами, 11)співати перед Божествами, 12) звіряти своє серце Божествам, 13)кланятись Божествам, 14)вставати перед Божествами та духовним вчителем на знак шани, 15)іти слідом за Божествами чи духовним вчителем і 16)відвідувати святі місця чи ходити до храму побачити Божества.
22.123
parikramā, stava-pāṭga, djapa, saṅkīrtanadgūpa-mālya-gandga-mahā-prasāda-bgodjana
Послівний переклад: парікрамā— обхід довкола;става-пāṭга— декламування молитв;джапа— негучне повторення молитв;саṅкīртана— спільний спів;дгūпа— ароматичне куріння;мāлйа— ґірлянди;ґандга— пахощі;махā-прасāда— рештки їжі, запропонованої Вішну;бгоджана— їда чи насолода.
Треба 17)обходити навколо храму, 18)декламувати усілякі молитви, 19)неголосно повторювати святі імена, 20)співати громадою, 21)вдихати аромат пахощів та ґірлянд, піднесених Божествам і 22)їсти рештки їжі, піднесеної Божествам.
22.124
ārātrika-mahotsava-ṣrīmūrti-darṣananidja-priya-dāna, dgyāna, tadīya-sevana
Послівний переклад: āрāтріка—араті; махотсава— святкування;ṣрīмūрті-дарṣана— споглядання Божеств;ніджа-прійа-дāна— дарувати Господеві щось дуже дороге для себе;дгйāна— медитація;тадīйа-севана— слугування всім, хто має зв'язок із Господом.
Треба 23)відвідувати араті та свята, 24)споглядати Божества, 25)дарувати Божествам те, що дуже дороге самому, 26)медитувати на Божества і 27–30)слугувати всім, хто має зв'язок із Господом.
22.125
'tadīya' — tulasī, vaishṇava, matgurā, bgāgavataei chārira sevā haya kṛshṇera abgimata
Послівний переклад: тадīйа— пов'язані з Господом;туласī— листкитуласі; ваішṇава— віддані;матгурā— місце народження Крішни;бгāґавата— «Шрімад-Бгаґаватам»;еі чāріра— цим чотирьом;севā— слугування;хайа— є;кṛшṇера абгімата— бажання Крішни.
«Тадīйа» означає листки туласі, віддані Крішни, місце народження Крішни (Матгура) і ведичні писання, як оце «Шрімад-Бгаґаватам». Крішна дуже хоче, щоб Його відданий служив туласі, вайшнавам, Матгурі та «Бгаґаватам».
ПоясненняЗа двадцять шостим елементом (медитацією) двадцять сьомий — це служити туласі, двадцять восьмий — служити вайшнавам, двадцять дев'ятий — жити у Матгурі, місці народження Господа Крішни, і тридцятий — щодня читати «Шрімад-Бгаґаватам».
22.126
kṛshṇārtge akgila-cheshṭā, tat-kṛpāvalokanadjanma-dinādi-mahotsava lañā bgakta-gaṇa
Послівний переклад: кṛшṇа-артге— задля Крішни;акгіла-чешṭā— всі дії;тат-кṛпā-авалокана— запобігання Його милості;джанма-діна-āді— день з'явлення та інші;махотсава— свята;лаñā бгакта-ґаṇа— з відданими.
31)Треба присвячувати всі зусилля Крішні. 32)Треба сподіватись Його милості. 33)Треба разом з відданими брати участь у всіляких урочистостях, як оце свято народження Господа Крішни чи Господа Рамачандри.
22.127
sarvatgā ṣaraṇāpatti, kārtikādi-vrata'chatuṭ-shashṭi aṅga' ei parama-mahattva
Послівний переклад: сарватгā— всебічна;ṣараṇа-āпатті— впокореність;кāртіка-āді-врата— дотримання окремих обітниць у місяці карттіка;чатуṭ-шашṭі аṅґа— шістдесят чотири складові;еі— це;парама-махаттва— дуже важливі елементи.
34)Треба в усьому віддаватись Крішні. 35)Треба дотримуватись особливих обітниць, як оце картіка-врата. Ось деякі з шістдесяти чотирьох елементів відданого служіння.
22.128
sādgu-saṅga, nāma-kīrtana, bgāgavata-ṣravaṇamatgurā-vāsa, ṣrī-mūrtira ṣraddgāya sevana
Послівний переклад: сāдгу-саṅґа— спілкування з відданими;нāма-кīртана— повторення святого імені;бгāґавата-ṣраваṇа— слухання «Шрімад-Бгаґаватам»;матгурā-вāса— життя у Матгурі;ṣрī-мūртіра ṣраддгāйа севана— поклоніння Божествам із вірою та шаною.
Треба спілкуватися з відданими, повторювати святе ім'я Господа, слухати «Шрімад-Бгаґаватам», жити у Матгурі і з вірою та шаною поклонятись Божествам.
22.129
sakala-sādgana-ṣreshṭga ei pañcha aṅgakṛshṇa-prema djanmāya ei pāṅchera alpa saṅga
Послівний переклад: сакала-сāдгана— усіх складових відданого служіння;ṣрешṭга— найліпші;еі паñча аṅґа— ці п'ять членів;кṛшṇа-према— любов до Крішни;джанмāйа— прокидається;еі— цих;пāṅчера— п'ятьох;алпа саṅґа— невеликий зв'язок чи виконання.
Ці п'ять складових відданого служіння — найліпші з усіх. Навіть якщо незначною мірою виконувати ці п'ять елементів, то прокидається любов до Крішни.
ПоясненняШріла Бгактівінода Тгакура вказує, що дотримання особливих обітниць у місяць карттіка завершує перелік із тридцяти п'яти складових відданого служіння. До цих тридцяти п'яти складових слід додати ще чотири: ставити на різні частини тіла знаки тілаки, писати по всьому тілі імена Господа, вдягати ґірлянду з Божеств і пити чаранамріту. Можна вважати, що ці чотири елементи Кавіраджа Ґосвамі зараховує до арчани, поклоніння Божествам. Хоча тут ці чотири елементи не згадано, їх слід долучити до попередніх тридцяти п'яти. Отже, тепер загальне число складових відданого служіння становить тридцять дев'ять. До цих тридцяти дев'яти слід додати ще п'ять: спілкуватися з відданими, повторювати маха-мантру Харе Крішна, щодня читати «Шрімад- Бгаґаватам», жити у Матгурі, місці народження Крішни, і з великою шаною благоговійно поклонятись Божествам. Тридцять дев'ять складових разом з цими п'ятьма становлять сорок чотири складові. Якщо до цих сорока чотирьох елементів додати перші двадцять, загальне число дорівнюватиме шістдесяти чотирьом. П'ять наведених у попередньому вірші елементів повторюють уже згадані раніше елементи. У «Бгакті- расамріта-сіндгу» Шріла Рупа Ґосвамі пише:«Ці п'ять складових [спілкуватися з відданими, повторювати святе ім'я і так далі] уславлено для того, щоб продемонструвати неперевершеність цих п'яти елементів практики відданого служіння».Серед шістдесяти чотирьох елементів відданого служіння є дії, які виконують тілом, розумом і чуттями. Отже, ці шістдесят чотири елементи залучають людину до відданого служіння зусебіч.
22.130
ṣraddgā viṣeshataṭ prītiṭ ṣrī-mūrter aṅggri-sevane
Послівний переклад: ṣраддгā— віра;віṣешатаṭ— особливо;прīтіṭ— любов;ṣрī-мūртеṭ— Господа у формі Божества;аṅґгрі-севане— у служінні лотосовим стопам.
«Треба поклонятись лотосовим стопам Божества з любов'ю і цілковитою вірою.
ПоясненняЦей вірш і наступні два наведено в «Бгакті- расамріта-сіндгу»(1.2.90–92).
22.131
ṣrīmad-bgāgavatārtgānām āsvādo rasikaiṭ sahasadjātīyāṣaye snigdge sādgau saṅgaṭ svato vare
Послівний переклад: ṣрīмад-бгāґавата— «Шрімад-Бгаґаватам»;артгāнāм— значень;āсвāдаṭ— насолоджуючись смаком;расікаіṭ саха— із відданими;са-джāтīйа— спорідненим;āṣайе— наділеними бажанням;сніґдге— що піднялись на високий рівень відданості;сāдгау— з відданим;саṅґаṭ— спілкування;сватаṭ— для себе;варе— ліпше.
Треба насолоджуватись смаком «Шрімад-Бгаґаватам» у товаристві чистих відданих і спілкуватися з відданими, які піднялись на вищий рівень відданості й відчувають подібну прив'язаність до Господа.
ПоясненняТут дуже важливі слова саджāтīйāṣайе сніґдге сāдгау саṅґаṭ свато варе. Не слід спілкуватися з професійними читцями «Бгаґаватам». До професійних читців «Бгаґаватам» належать ті, хто не має зв'язку з учнівською послідовністю або не мають смаку до бгакті-йоґи. Просто користуючись знанням граматики і вмінням жонґлювати словами, професійні читці декламують «Шрімад-Бгаґаватам» для того, щоб заробляти на тіло та на чуттєві насолоди. Також слід уникати осіб, вороже налаштованих до Господа Вішну та Його відданих, тих, хто дотримується філософії майавади, хто ображає мантру Харе Крішна, хто просто вдягається вайшнавою чи так званим ґосвамі, і тих, хто робить бізнес на продажі ведичних мантр і на читанні «Шрімад-Бгаґаватам» і з того утримує сім'ю. Не слід вивчати «Шрімад-Бгаґаватам» у таких матеріалістичних людей. У Ведах сказано: йасйа деве парā бгактіṭ. «Шрімад-Бгаґаватам» може викладати лише той, хто непохитно вірить у лотосові стопи Крішни та Його відданого, духовного вчителя. «Шрімад-Бгаґаватам» треба вивчати від духовного вчителя. Ведичні писання проголошують: бгактйā бгāґаватаṃ ґрāхйаṃ на буддгйā на ча ṭīкайā. «Шрімад-Бгаґаватам» можна збагнути, виконуючи віддане служіння і слухаючи пояснення чистого відданого. Так велить ведична література, шруті та смріті. Ті, хто не належать до учнівської послідовності й не мають чистої відданості, не можуть вхопити істинної потаємної цілі «Шрімад- Бгаґаватам» і «Шрімад Бгаґават-ґіти».
22.132
nāma-saṅkīrtanaṃ ṣrīman- matgurā-maṇḍale stgitiṭ
Послівний переклад: нāма-саṅкīртанам— повтореннямаха-мантриХаре Крішна;ṣрīман-матгурā-маṇḍале— у Матгурі, де Крішна проводить Свої розваги;стгітіṭ— мешкання.
Треба разом з іншими співати святе ім'я Господа і жити у Вріндавані».
ПоясненняШріла Нароттама даса Тгакура співав:ṣрī ґауḍа-маṇḍала-бгūмі, йеба джāне чінтāмаṇі,тāра хайа враджабгūмі вāса«Той, хто розуміє трансцендентну природу Навадвіпи та її околиць, де Шрі Чайтан'я Махапрабгу влаштовував Свої розваги, завжди живе у Вріндавані». Так само, жити у Джаґаннатга Пурі — те саме, що жити у Вріндавані. Отже, Навадвіпа-дгама, Джаґаннатга Пурі-дгама і Вріндавана-дгама тотожні між собою.Проте якщо хтось їде до Матгура-мандала-бгумі для того, щоб задовольняти свої чуття або заробляти на життя, він чинить образу і прикликає на себе кару. Йому доведеться у наступного житті стати у Вріндавана-дгамі свинею чи мавпою. Народившись у такому тілі, після цього, в наступному житті, грішник отримує звільнення. Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура зауважує, що життя у Вріндавані з наміром тішити свої чуття неодмінно веде так званого відданого до народження у нижчих видах існування.
22.133
durūhādbguta-vīrye 'smin ṣraddgā dūre 'stu pañchakeyatra svalpo 'pi sambandgaṭ sad-dgiyāṃ bgāva-djanmane
Послівний переклад: дур-ūха— важко зрозуміти;адбгута— дивовижно;вīрйе— в силі;асмін— в цьому;ṣраддгā— віра;дūре— далеко;асту— нехай буде;паñчаке— в п'яти згаданих вище засадах;йатра— в чому;су-алпаṭ— дуже невеликий;апі— навіть;самбандгаṭ— зв'язок;сат-дгійāм— розумних і вільних від образ;бгāва-джанмане— щоб пробуджувати приспану любов до Крішни.
«Сила цих п'яти засад дивовижна, і її важко осягнути. Навіть без віри в ці дії той, хто не чинить образ, може завдяки дуже незначній участі в них пробудити свою приспану любов до Крішни».
ПоясненняЦього вірша також наведено у «Бгакті- расамріта-сіндгу»(1.2.238).
22.134
'eka' aṅga sādge, keha sādge 'bahu' aṅga'nishṭgā' haile upadjaya premera taraṅga
Послівний переклад: ека— одну;аṅґа— частину;сāдге— виконує;кеха— дехто;сāдге— виконує;баху— багато;аṅґа— частин;нішṭгā— тверда віра;хаіле— якщо є;упаджайа— пробуджуються;премера— любові до Бога;тараṅґа— хвилі.
Коли людина непохитно утвердилась у відданому служінні — вдається вона до одного чи до багатьох методів відданого служіння, — в ній підіймаються хвилі любові до Бога.
ПоясненняДев'ять методів відданого служіння — це ṣраваṇаṃ кīртанаṃ вішṇоṭ смараṇаṃ пāда-севанам/арчанаṃ ванданаṃ дāсйаṃ сакгйам āтма-ніведанам (Див. вірш 121 цієї глави).
22.135
'eka' aṅge siddgi pāila bahu bgakta-gaṇaambarīshādi bgaktera 'bahu' aṅga-sādgana
Послівний переклад: ека аṅґе— однією часткою;сіддгі— досконалість;пāіла— досягнули;баху— багато;бгакта-ґаṇа— віддані;амбарīша-āді— царя Амбаріші Махараджі та інших;бгактера— відданих;баху аṅґа-сāдгана— виконання багатьох методів відданого служіння.
Є багато відданих, які виконують тільки один із дев'яти методів відданого служіння. Однак вони досягають цілковитого успіху. Деякі віддані, як оце Махараджа Амбаріша, виконують усі дев'ять методів і також досягають цілковитого успіху.
22.136
ṣrī-vishṇoṭ ṣravaṇe parīkshid abgavad vaiyāsakiṭ kīrtaneprahlādaṭ smaraṇe tad-aṅggri-bgadjane lakshmīṭ pṛtguṭ pūdjaneakrūras tv abgivandane kapi-patir dāsye 'tga sakgye 'rdjunaṭsarvasvātma-nivedane balir abgūt kṛshṇāptir eshāṃ parā
Послівний переклад: ṣрī-вішṇоṭ— Господа Шрі Вішну;ṣраваṇе— в слуханні;парīкшіт— цар Парікшіт, відомий також під іменем Вішнурата, тобто той, кого захищає Господь Вішну;абгават— був;ваійāсакіṭ— Шукадева Ґосвамі;кīртане— в оповіданні «Шрімад-Бгаґаватам»;прахлāдаṭ— Махараджа Прахлада;смараṇе— в пам'ятанні;тат-аṅґгрі— лотосових стіп Господа Вішну;бгаджане— в служінні;лакшмīṭ— богиня щастя;пṛтгуṭ— Махараджа Прітгу;пūджане— в поклонінні Божеству Господа;акрūраṭ— Акрура;ту— але;абгівандане— в піднесенні молитв;капі-патіṭ— Хануманджі, або Ваджранґаджі;дāсйе— у служінні Господу Рамачандрі;атга— далі;сакгйе— в дружбі;арджунаṭ— Арджуна;сарвасва-āтма-ніведане— повністю віддаючи себе;баліṭ— Махараджа Балі;абгūт— було;кṛшṇа-āптіṭ— досягнення лотосових стіп Господа Крішни;ешāм— їх усіх;парā— трансцендентне.
«Махараджа Парікшіт досягнув найвищої досконалості, притулку лотосових стіп Господа Крішни, просто слухаючи про Господа Вішну. Шукадева Ґосвамі досягнув досконалості, просто розповідаючи «Шрімад-Бгаґаватам». Прахлада Махараджа досягнув досконалості, пам'ятаючи Господа, богиня щастя, масажуючи трансцендентні ноги Маха-Вішну, Махараджа Прітгу, поклоняючись Божеству, тимчасом як Акрура, підносячи Господу молитви. Ваджранґаджі [Хануман] досягнув досконалості, слугуючи Господу Рамачандрі, Арджуна, просто бувши Крішні за друга, а Балі Махараджа, присвятивши все лотосовим стопам Крішни».
ПоясненняЦей вірш наведено у «Пад'явалі» (53) і «Бгакті-расамріта-сіндгу»(1.2.265).
22.137
pādau hareṭ kshetra-padānusarpaṇeṣiro hṛshīkeṣa-padābgivandanekāmaṃ cha dāsye na tu kāma-kāmyayāyatgottamaṭṣloka-djanāṣrayā ratiṭ
Послівний переклад: саṭ— він (Махараджа Амбаріша);ваі— певно;манаṭ— розум;кṛшṇа-пада- аравіндайоṭ— на двох лотосових стопах Крішни;вачāṃсі— слова;ваікуṇṭга- ґуṇа-ануварṇане— в описі трансцендентного характеру Крішни;карау— дві руки;хареṭ— Господа Крішни чи Вішну;мандіра-мāрджана-āдішу— в прибиранні храму Харі та інших подібних до цього обов'язках;ṣрутім— вуха;чакāра— задіяв;ачйута— Господа;сат-катгā-удайе— в здійманні трансцендентних бесід;мукунда-ліṅґа— Божеств Господа;āлайа— храми;дарṣане— у відвідинах;дṛṣау— двоє очей;тат-бгṛтйа— Господніх слуг;ґāтра— тіла;спараṣе— в дотиканні;аṅґа-саṅґамам— стикання тіл, як-от під час доторку до лотосових стіп чи обіймів;ґгрāṇам— чуття запаху;ча— і;тат-пāда- сароджа— лотосових стіп Господа;саурабге— в ароматі;ṣрīмат— найсприятливіших;туласйāṭ— листківтуласі; расанāм— язик;тат-арпіте— в їжі, піднесеній Господу;пāдау— обидві стопи;хареṭ— Господа;кшетра— місця паломництва;пада-анусарпаṇе— у ході;ṣіраṭ— Господу;хṛшīкеṣа— Господа чуттів, Бога-Особи;пада-абгівандане— в піднесенні молитв до лотосових стіп;кāмам— усі бажання;ча— і;дāсйе— у служіння Господу;на— не;ту— але;кāма-кāмйайā— з бажанням чуттєвого задоволення;йатгā— як;уттамаṭ- ṣлока— Господа, якому поклоняються добірними віршами;джана— у відданому;āṣрайā— маючи притулок;ратіṭ— прив'язаність.
«Махараджа Амбаріша завжди зосереджував розум на лотосових стопах Крішни, слова присвячував опису духовного світу і Верховного Бога-Особи, руки використовував на миття храму Господа, вуха використовував для того, щоб слухати про Верховного Господа, очі — на те, щоб споглядати Божество Господа Крішни у храмі, тіло — щоб обіймати вайшнавів чи доторкатись до їхніх лотосових стіп, ніздрі — щоб вдихати аромат листків туласі, піднесених лотосовим стопам Крішни, язик — щоб смакувати їжу, піднесену Крішні, ноги — щоб ходити у паломництво до святих місць, як оце Вріндавана і Матгура, або до храму Господа, голову — щоб припадати до лотосових стіп Господа і складати Йому поклони, а бажання — щоб вірно служити Господеві. Так Махараджа Амбаріша використав чуття на трансцендентне любовне служіння Господеві. Тим самим він пробудив у собі любовний потяг служити Господу».
ПоясненняЦі вірші являють собою цитату із «Шрімад- Бгаґаватам»(9.4.18–20).
22.140
kāma tyadji' kṛshṇa bgadje ṣāstra-ādjñā māni'deva-ṛshi-pitrādikera kabgu nahe ṛṇī
Послівний переклад: кāма— матеріальні бажання;тйаджі'— облишаючи;кṛшṇа— Господу Крішні;бгадже— поклоняється;ṣāстра-āджñā— вказівку явлених писань;мāні'— приймаючи;дева— півбогів;ṛші— великих мудреців;піṭṛ-āдікера— предків та інших;кабгу— хоч коли;нахе— не;ṛṇī— боржник.
Якщо людина облишає всі матеріальні бажання і цілковито присвячує себе трансцендентному любовному служінню Крішні, як приписують явлені писання, вона нічого більше не винна півбогам, мудрецям чи пращурам.
ПоясненняНародившись на світ, кожна людина має багато боргів. Вона зобов'язана півбогам за те, що вони забезпечують її насущні потреби, як ото потреба в повітрі, світлі чи воді. Коли людина черпає для себе корисну інформацію у ведичних писаннях, вона стає зобов'язана великим мудрецям, як оце В'ясадева, Нарада, Девала та Асіта. Коли вона з'являється на світ у якісь родині, вона стає зобов'язана своїм пращурам. Ми зобов'язані навіть звичайним живим істотам, як оце корови, що від них ми берем молоко. Ми користуємось служінням такої великої кількості тварин, і тому залишаємось у боргу перед ними. Однак якщо хтось цілковито віддає себе на віддане служіння Господу, він тим самим розраховується з усіма боргами. Це підтверджує наведений далі вірш, процитований із «Шрімад-Бгаґаватам»(11.5.41).
22.141
devarshi-bgūtāpta-nṛṇāṃ pitṇāṃna kiṅkaro nāyam ṛṇī cha rādjansarvātmanā yaṭ ṣaraṇaṃ ṣaraṇyaṃgato mukundaṃ parihṛtya kartam
Послівний переклад: дева— півбогів;ṛші— мудреців;бгūта— звичайних живих істот;āпта— друзів та родичів;нṛṇāм— звичайних людей;пітṇāм— предків;на— не;кіṅкараṭ— слуга;на— ні;айам— цей;ṛṇī— боржник;ча— також;рāджан— царю;сарва-āтманā— усім своїм єством;йаṭ— той, хто;ṣараṇам— притулок;ṣараṇйам— до Верховного Бога-Особи, що дає всім притулок;ґатаṭ— вдався;мукундам— Мукунди;паріхṛтйа— покинувши;картам— обов'язки.
«Той, хто покинув усі матеріальні обов'язки і повністю віддався під притулок лотосових стіп Мукунди, що дарує притулок усім, уже не боржник півбогів, великих мудреців, звичайних живих істот, родичів, друзів, людства чи навіть своїх покійних пращурів».
ПоясненняСказано:«Узливання очищеного масла у вогонь задовольняє півбогів. Вивчаючи Веди, людина виконує брахма-яґ'ю, що задовольняє великих мудреців. Узливання води предкам зветься пітрі- яґ'я. Турбота про тварин становить бгута-яґ'ю. Належно вітаючи гостей, людина виконує нрі-яґ'ю». Це п'ять яґй, якими розраховуються з п'ятьма боргами: перед півбогами, великими мудрецями, предками, живими істотами і звичайними людьми. Отже, людина повинна виконувати ці п'ять типів яґ'ї. Але коли вона береться до санкіртана-яґ'ї (повторення мантри Харе Крішна), їй не треба виконувати жодної іншої яґ'ї. У «Шрімад-Бгаґаватам» Нарада Муні згадав про впорядковане дотримання бгаґавата-дгарми і навів пов'язані з цим бесіди, що колись відбулись між дев'ятьма Йоґендрами і Махараджею Німі. Один з них, мудрець Карабгаджана Ріші, описав чотири втілення за чотирьох юґ, а в кінці, у цьому вірші (тут вірш 141), пояснив становище чистого відданого Крішни і його свободу від усіх боргів.
22.142
vidgi-dgarma chgāḍi' bgadje kṛshṇera charaṇanishiddga pāpāchāre tāra kabgu nahe mana
Послівний переклад: відгі-дгарма чгāḍі'— облишаючи всі приписи системиварніашрамів; бгадже— поклоняється;кṛшṇера чараṇа— лотосовим стопам Господа Крішни;нішіддга— заборонених;пāпа-āчāре— у гріховних діях;тāра— його;кабгу— хоч коли;нахе— не;мана— розум.
Хоча чистий відданий не дотримується всіх приписів варнашрами, він поклоняється лотосовим стопам Крішни. Тому він природно вільний від схильності грішити.
ПоясненняСистема варнашрами задумана так, щоб людина не грішила. Матеріальне існування триває через гріховну діяльність. Коли людина в цьому житті грішить, у наступному вона дістає відповідне тіло. Якщо вона знову грішить, то знову дістає матеріальне тіло. Так вона постійно залишається під впливом матеріальної природи.«Отак жива істота, перебуваючи в матеріальній природі і насолоджуючись трьома її ґунами, мандрує шляхами життя. Це все відбувається внаслідок її зв'язку з матерією. Через це жива істота звідує добра і лиха, народжуючись у різних видах життя» (Б.-ґ.13.22).Через те, що ми пов'язуємо себе з ґунами матеріальної природи, ми дістаємо різні тіла, хороші чи погані. З виру народжень і смертей, що зветься переселенням душі, неможливо звільнитись, якщо повністю не звільнитися від гріхів. Отже, найліпше рішення — це вдатись до свідомості Крішни. Свідомість Крішни не вдасться практикувати, не припинивши грішити. Тому той, хто серйозно ставиться до свідомості Крішни, природно звільняється від усіх гріхів. Відданий ні за яких обставин не схильний грішити. Тиск закону чи зобов'язань не може примусити людину відкинути гріховну діяльність. Однак якщо вона візьметься до свідомості Крішни, то зможе легко покинути всю гріховну діяльність. Тут це підтверджено.
22.143
adjñāne vā haya yadi 'pāpa' upastgitakṛshṇa tāṅre ṣuddga kare, nā karāya prāyaṣchitta
Послівний переклад: аджñāне— невіглаством;вā— чи;хайа— є;йаді— якщо;пāпа— гріхи;упастгіта— присутні;кṛшṇа— Господь Крішна;тāṅре— його (відданого);ṣуддга каре— очищує;нā карāйа— не спонукає;прāйаṣчітта— покуту.
Однак якщо випадково станеться, що відданий скоїть гріх, Крішна його очищує. Йому немає потреби накладати на себе визначені покути.
ПоясненняКрішна очищує відданого зсередини як чайтт'я-ґуру, духовний вчитель у серці. Про це йдеться у наведеному далі вірші з «Шрімад-Бгаґаватам»(11.5.42).
22.144
sva-pāda-mūlaṃ bgadjataṭ priyasyatyaktānya-bgāvasya hariṭ pareṣaṭvikarma yach chotpatitaṃ katgañchitdgunoti sarvaṃ hṛdi sannivishṭaṭ
Послівний переклад: сва-пāда-мūлам— лотосовим стопам, притулку відданих;бгаджатаṭ— хто поклоняється;прійасйа— дуже дорогого Крішні;тйакта— залишені;анйа— інші;бгāвасйа— людини з таким умонастроєм;харіṭ— Верховний Бог-Особа;пара-īṣаṭ— Верховний Господь;вікарма— гріхи;йат— всі, які;ча— і;утпатітам— трапились;катгаñчіт— якось;дгуноті— усуває;сарвам— все;хṛді— у серце;саннівішṭаṭ— що ввійшов.
«Той, хто все облишив і цілковито віддався під захист лотосових стіп Харі, Верховного Бога-Особи, дуже дорогий Крішні. Якщо випадково трапляється так, що він як-небудь згрішить, то Верховний Бог-Особа, що перебуває в кожному серці, без труднощів усуває ці гріхи».
22.145
djñāna-vairāgyādi — bgaktira kabgu nahe 'aṅga'ahiṃsā-yama-niyamādi bule kṛshṇa-bgakta-saṅga
Послівний переклад: джñāна— шлях знання;ваірāґйа-āді— шлях зреченості та інші шляхи;бгактіра— відданого служіння;кабгу— хоч коли;нахе— не;аṅґа— частина;ахіṃсā— утримання від насильства;йама— приборкання чуттів і розуму;нійама-āді— стриманість і таке інше;буле— мандрують;кṛшṇа-бгакта-саṅґа— у товаристві відданого Господа Крішни.
Умоглядні розумування та відреченість для відданого служіння не суттєві. Насправді хороші якості, як оце утримання від насильства і влада над чуттями й розумом, самі супроводжують відданого Господа Крішни.
ПоясненняВіддані-неофіти чи звичайні люди нерідко дуже високої думки про умоглядну філософію, аскези та зреченість, вважаючи їх за єдиний шлях до росту в відданому служінні. Насправді це не так. Шлях філософствування, містичної йоґи і відреченості не має нічого спільного з чистою душею. Коли хтось перебуває в тимчасовому матеріальному світі, ці методи можуть дати певну користь, але чистий відданий Крішни їх не потребує. У матеріальному світі така діяльність завершується матеріальною насолодою або злиттям із сяйвом Всевишнього. Це не має нічого спільного із вічним любовним служінням Господеві. Якщо людина облишає умоглядну філософію і просто присвячує себе на віддане служіння, — вона досягнула досконалості. Відданому не потрібно розумувати, вдаватись до добродійності чи містичної йоґи. Це все вже входить до трансцендентного любовного служіння Господеві.
22.146
tasmān mad-bgakti-yuktasya yogino vai mad-ātmanaṭna djñānaṃ na cha vairāgyaṃ prāyaṭ ṣreyo bgaved iha
Послівний переклад: тасмāт— тому;мат-бгакті— у відданому служінні Мені;йуктасйа— задіяного;йоґінаṭ—йоґачи містика найвищого рівня;ваі— певно;мат-āтманаṭ— чий розум завжди зосереджений на Мені;на— не;джñāнам— умоглядне розумування;на— не;ча— також;ваірāґйам— сухе відречення;прāйаṭ— переважно;ṣрейаṭ— корисне;бгавет— було б;іха— у цьому світі.
«Тому, хто цілковито присвятив себе на віддане служіння Мені, чий розум зосереджений на Мені у бгакті-йозі, шлях умоглядних розумувань та сухої зреченості не дасть великої користі».
ПоясненняШлях відданого служіння ніколи не залежить ні від якої іншої діяльності. Методи умоглядних розумувань та містичної йоґи на початку можуть дати певну користь, але їх не можна вважати за невід'ємну частину відданого служіння. Цей вірш («Шрімад-Бгаґаватам»11.20.31) промовив Господь Крішна, розмовляючи з Уддгавою перед тим, як залишити цей матеріальний світ. Ці важливі настанови походять прямо від Господа Крішни. Шрі Уддгава запитав Господа про дві категорії повчань у Ведах: праврітті-марґа і ніврітті- марґа. Це повчання про те, як насолоджуватись матеріальним світом згідно з реґулівними засадами і як потім відкинути матеріальний світ задля вищого духовного знання. Iноді людина вагається, чи їй ліпше практикувати метод умоглядної філософії чи містичної йоґи для того, щоб поглиблювати розуміння духу. Крішна пояснює Уддгаві, що механістичні методи умоглядної філософії та містичної йоґи непотрібні для росту в відданому служінні. Віддане служіння цілковито духовне і не має нічого спільного з матеріальними речами. Воно прокидається, якщо в товаристві відданих слухати про Крішну й прославляти Його. Віддане служіння завжди трансцендентне і не має нічого спільного з матеріальною діяльністю.
22.147
ete na hy adbgutā vyādga tavāhiṃsādayo guṇāṭhari-bgaktau pravṛttā ye na te syuṭ para-tāpinaṭ
Послівний переклад: ете— ці всі;на— не;хі— певно;адбгутāṭ— чудесні;вйāдга— мисливцю;тава— твої;ахіṃсā-āдайаṭ— утримання від насильства та інші;ґуṇāṭ— якості;харі-бгактау— у відданому служінні;правṛттāṭ— задіяні;йе— ті, хто;на— не;те— вони;сйуṭ— є;пара-тāпінаṭ— ворожі до інших живих істот.
«Мисливцю, нічого дивного, що ти розвинув такі хороші якості, як оце відмова від насильства, адже ті, хто віддано служить Господеві, зовсім не схильні зі злоби мучити інших».
ПоясненняЦе цитата зі «Сканда Пурани». Цього вірша промовив Нарада Муні до переродженого мисливця Мріґарі.
22.148
vaidgī-bgakti-sādganera kahiluṅ vivaraṇarāgānugā-bgaktira lakshaṇa ṣuna, sanātana
Послівний переклад: ваідгī-бгакті— відданого служіння, заснованого на приписах;сāдганера— виконання;кахілуṅ— Я зробив;вівараṇа— опис;рāґāнуґā-бгактіра— спонтанного відданого служіння;лакшаṇа— ознаки;ṣуна— послухай, будь ласка;санāтана— Санатано.
Дорогий Санатано, Я докладно описав тобі віддане служіння, засноване на приписах. А зараз послухай про спонтанне віддане служіння та його ознаки.
22.149
rāgātmikā-bgakti — 'mukgyā' vradja-vāsi-djanetāra anugata bgaktira 'rāgānugā'-nāme
Послівний переклад: рāґāтмікā-бгакті— спонтанне віддане служіння;мукгйā— головне;враджа- вāсі-джане— у жителів Враджі, чи Вріндавани;тāра— того;ануґата— йдучи у слід;бгактіра— відданого служіння;рāґāнуґā-нāме— називаєтьсяраґануґа,тобто шлях спонтанного відданого служіння.
Одвічні жителі Вріндавани спонтанно прив'язані до Крішни у відданому служінні. Ніщо не зрівняється з таким спонтанним відданим служінням, що його називають раґатміка бгакті. Коли відданий іде слідами відданих Вріндавани, його віддане служіння називають раґануґа бгакті.
ПоясненняУ «Бгакті-сандарбзі» Джіва Ґосвамі пише:Коли чистий відданий іде стопами відданого Вріндавани, він розвиває раґануґа бгакті.
22.150
ishṭe svā-rasikī rāgaṭ paramāvishṭatā bgavettan-mayī yā bgaved bgaktiṭ sātra rāgātmikoditā
Послівний переклад: ішṭе— бажаній меті свого життя;свā-расікī— відповідно до своєї відначальної любовної схильності;рāґаṭ— прив'язаність;парама-āвішṭатā— зануреність у служіння Господеві;бгавет— є;тат-майī— складаючись із цієї трансцендентної прив'язаності;йā— що;бгавет— є;бгактіṭ— віддане служіння;сā— це;атра— тут;рāґāтмікā-удітā— названораґатміка,або спонтанне віддане служіння.
«Коли людина прив'язується до Верховного Бога-Особи, вона повністю поринає в думки про Господа відповідно до своєї природної любовної схильності. Це називають трансцендентною прив'язаністю, а віддане служіння, засноване на цій прив'язаності, називають раґатміка, або спонтанне віддане служіння».
ПоясненняЦей вірш уміщено в «Бгакті-расамріта- сіндгу»(1.2.272).
22.151
ishṭe 'gāḍga-tṛshṇā' — rāgera svarūpa-lakshaṇaishṭe 'āvishṭatā' — ei taṭastga-lakshaṇa
Послівний переклад: ішṭе— в об'єкті бажань, Верховному Богові-Особі;ґāḍга-тṛшṇā— глибока прив'язаність;рāґера— спонтанної любові;сварūпа-лакшаṇа— головна ознака;ішṭе— у Всевишньому;āвішṭатā— зануреність;еі— це;таṭастга-лакшаṇа— поверхова ознака.
Головна ознака спонтанної любові — це глибока прив'язаність до Верховного Бога-Особи. Зануреність у думки про Нього — це її поверхова ознака.
22.152
rāgamayī-bgaktira haya 'rāgātmikā' nāmatāhā ṣuni' lubdga haya kona bgāgyavān
Послівний переклад: рāґа-майī— утвореного з прив'язаності;бгактіра— відданого служіння;хайа— є;рāґāтмікā— спонтанна любов;нāма— назва;тāхā ṣуні'— почувши про це;лубдга— жадібний;хайа— стає;кона бгāґйавāн— хтось, кому пощастило.
Віддане служіння, утворене з раґи [глибокої прив'язаності], називають раґатміка, або спонтанне любовне служіння. Якщо відданий прагне досягнути такого стану, його вважають дуже щасливим.
22.153
lobge vradja-vāsīra bgāve kare anugatiṣāstra-yukti nāhi māne — rāgānugāra prakṛti
Послівний переклад: лобге— у такому прагненні;враджа-вāсīра бгāве— в настрої жителів Вріндавани, Враджі;каре ануґаті— ступає слідами;ṣāстра-йукті— вказівки чи доказишастр; нāхі мāне— не бере до уваги;рāґāнуґāра— спонтанної любові;пракṛті— природа.
Якщо хтось під впливом такого трансцендентного прагнення йде стопами жителів Вріндавани, він не зважає на приписи чи докази шастр. Така природа спонтанної любові.
ПоясненняШріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура каже, що відданого приваблює служіння жителів Вріндавани: пастухів, Махараджі Нанди, матері Яшоди, Радгарані, ґопі та корів з телятами. Піднесений відданий приваблюється до служіння того чи іншого вічного слуги Господа. Таку привабленість називають спонтанним потягом і позначають спеціальним терміном сварупа-упалабдгі. На самому початку цього рівня не досягнути. Спочатку треба служити у строгій відповідності реґулівним засадам, які встановлюють явлені писання і духовний вчитель. Якщо людина постійно виконує служіння за методом вайдгі бгакті, поступово в неї прокидається її природна схильність. Це називають спонтанним потягом, або раґануґа бгакті.Відданий, який перебуває на високому рівні спонтанних почуттів, уже досконало пізнав повчання, логіку та арґументи шастр. Коли він приходить на рівень вічної любові до Крішни, ніхто не може похитнути його в цьому становищі, ані доказами, ані цитатами із шастр. Піднесений відданий пізнав свої вічні стосунки з Господом і тому не зважає на чужі докази та логіку. Такого піднесеного відданого не можна порівнювати з сахаджіями, що вигадують свої власні методи і грішать, дозволяючи собі незаконні статеві стосунки, наркотики й азартні ігри, якщо взагалі не м'ясоїдство. Сахаджії, буває, імітують піднесених відданих і живуть за власною примхою, нехтуючи засадами, даними в явлених писаннях. Той, хто не йде слідами шести Ґосвамі — Шрі Рупи, Санатани, Раґгунатги Бгатти, Шрі Джіви, Ґопали Бгатти й Раґгунатги даси, — не може мати істинної спонтанної любові до Крішни. Щодо цього Шріла Нароттама даса Тгакура каже: рūпа-раґгунāтга- паде хаібе āкуті кабе хāма буджгаба се йуґала пірīті. Уявлення сахаджій про любовні стосунки між Радгою та Крішною не гідні довіри, тому що суперечать засадам, які виклали шість Ґосвамі. Незаконні статеві стосунки, мавпування одягу Рупи Ґосвамі, а також нехтування методами, визначеними у явлених писаннях, приведуть цих людей у найнижчі області пекла. Ці імітатори-сахаджії — одурені й нещасні люди. Вони не перебувають на одному рівні з піднесеними відданими (парамахамсами). Розпусник і парамахамса — не одне й те саме.
22.154
virādjantīm abgivyaktāṃ vradja-vāsi-djanādishurāgātmikām anusṛtā yā sā rāgānugochyate
Послівний переклад: вірāджантīм— що яскраво сяє;абгівйактāм— повністю проявлене;враджа- вāсі-джана-āдішу— серед вічних жителів Вріндавани;рāґāтмікāм— віддане служіння, засноване на спонтанній любові;анусṛтā— йдучи слідом;йā— що;сā— те;рāґāнуґā— віддане служіння, що йде слідом за спонтанною любов'ю;учйате— сказано.
«Віддане служіння, що виникає зі спонтанної любові, яскраво проявлене в жителях Вріндавани. Віддане служіння, яке виконують під впливом натхнення від їхнього відданого служіння, відоме як раґануґа бгакті, або віддане служіння, що йде слідом за спонтанним любовним служінням».
ПоясненняЦей вірш також наведено у «Бгакті-расамріта-сіндгу»(1.2.270).
22.155
tat-tad-bgāvādi-mādgurye ṣrute dgīr yad apekshatenātra ṣāstraṃ na yuktiṃ cha tal lobgotpatti-lakshaṇam
Послівний переклад: тат-тат— відповідні;бгāва-āді-мāдгурйе— солодкі любовні настрої жителів Вріндавани (шанта-раса, дас'я-раса, сакг'я-раса, ватсал'я-расаімадгур'я- раса);ṣруте— коли почуто;дгīṭ— інтелект;йат— що;апекшате— залежить від;на— не;атра— тут;ṣāстрам— явлені писання;на— не;йуктім— логіка й арґументи;ча— також;тат— те;лобга— жагучого прагнення йти слідами;утпатті-лакшаṇам— ознака пробудження.
«Коли відданий, який перебуває на високому рівні й пізнав свою духовну природу, слухає про діяльність відданих Вріндавани — у настроях шанта, дас'я, сакг'я, ватсал'я і мадгур'я, — він відчуває схильність до якогось одного з цих настроїв служіння і його інтелект приваблюється до нього. Він починає палко прагнути такого служіння. Коли в нього прокидається таке прагнення, його інтелект більше не залежить ні від вказівок шастр [явлених писань], ні від логіки та доказів».
ПоясненняЦей вірш також наведено у «Бгакті-расамріта-сіндгу»(1.2.292).
22.156
'mane' nidja-siddga-deha kariyā bgāvanarātri-dine kare vradje kṛshṇera sevana
Послівний переклад: бāхйа— зовні;антара— всередині;іхāра— цієї спонтанної любові до Бога;дуі— два;та'— певно;сāдгана— методи виконання;бāхйе— зовні;сāдгака- дехе— тілом піднесеного відданого;каре— робить;ṣраваṇа-кīртана— слухання і оспівування;мане— у розумі;ніджа— своє;сіддга-деха— вічне тіло чи своє справжнє пізнане становище;карійā бгāвана— думаючи про;рāтрі- діне— день і ніч;каре— робить;врадже— у Вріндавані;кṛшṇера— Господа Крішни;севана— служіння.
Це раґануґа бгакті можна виконувати двома способами: зовні і всередині. Усвідомивши свою суть, піднесений відданий зовні діє й далі, як неофіт, і дотримується приписів шастр, насамперед тих, що пов'язані із слуханням та оспівуванням. Але в розумі він у своєму первинному, очищеному, усвідомленому становищі служить Крішні у Вріндавані, відповідно до своїх стосунків із Ним. Він служить Крішні цілодобово, день і ніч.
22.158
sevā sādgaka-rūpeṇa siddga-rūpeṇa chātra hitad-bgāva-lipsunā kāryā vradja-lokānusārataṭ
Послівний переклад: севā— служіння;сāдгака-рūпеṇа— зовнішнім тілом відданого, який практикує реґламентоване віддане служіння;сіддга-рūпеṇа— тілом, придатним для вічного, усвідомленого служіння;ча— також;атра— у цьому зв'язку;хі— певно;тат— того;бгāва— настрій;ліпсунā— бажанням досягнути;кāрйā— діяльність;враджа-лока— певного слуги Крішни у Вріндавані;анусāратаṭ— йдучи слідами.
«Піднесений відданий, схильний до спонтанного відданого служіння, повинен діяти за прикладом певного супутника Крішни у Вріндавані. Зовні йому слід служити, наче він виконує реґламентоване віддане служіння, а всередині — служити у своїй усвідомленій ролі. Так зовні і всередині він повинен виконувати віддане служіння».
ПоясненняЦей вірш також наведено у «Бгакті-расамріта-сіндгу»(1.2.295).
22.159
nidjābgīshṭa kṛshṇa-preshṭga pāchgeta' lāgiyānirantara sevā kare antarmanā hañā
Послівний переклад: ніджа-абгīшṭа— свого вибору;кṛшṇа-прешṭга— слуги Крішни;пāчгета' лāґійā— йдучи слідами;нірантара— цілодобово;севā— служіння;каре— виконує;антарманā— у розумі;хаñā— бувши.
Воістину, жителі Вріндавани дуже дорогі Крішні. Якщо відданий прагне спонтанного любовного служіння, він повинен іти слідами жителів Вріндавани і в своєму розумі безупинно виконувати віддане служіння.
22.160
kṛshṇaṃ smaran djanaṃ chāsya preshṭgaṃ nidja-samīhitamtat-tat-katgā-rataṣ chāsau kuryād vāsaṃ vradje sadā
Послівний переклад: кṛшṇам— про Господа Крішну;смаран— думаючи;джанам— відданого;ча— також;асйа— Його;прешṭгам— дуже дорогого;ніджа-самīхітам— свого вибору;тат-тат-катгā— до відповідних тем;ратаṭ— прив'язаний;ча— і;асау— те;курйāт— повинен робити;вāсам— живучи;врадже— у Вріндавані;садā— завжди.
«Відданий повинен у серці завжди думати про Крішну і вибрати дуже дорогого Крішні відданого, що служить Йому у Вріндавані. Треба постійно слухати оповіді про цього відданого та про його любовні стосунки з Крішною і жити у Вріндавані. Якщо фізично відданий не може вирушити до Вріндавани, він повинен жити там подумки».
ПоясненняЦей вірш також наведено у «Бгакті-расамріта-сіндгу»(1.2.294).
22.161
dāsa-sakgā-pitrādi-preyasīra gaṇarāga-mārge nidja-nidja-bgāvera gaṇana
Послівний переклад: дāса— слуг;сакгā— друзів;пітṛ-āді— батьків;прейасīра ґаṇа— коханих;рāґа-мāрґе— на шляху спонтанного любовного служіння;ніджа-ніджа— кожен свого вибору;бгāвера— екстазу;ґаṇана— перелік.
Крішна має багато різних відданих: дехто з них слуги, дехто друзі, дехто батьки, а дехто закохані. Вважають, що віддані, занурені в якийсь із цих настроїв спонтанної любові, стоять на шляху спонтанного любовного служіння.
22.162
na karhichin mat-parāṭ ṣānta-rūpenaṅkshyanti no me 'nimisho leḍgi hetiṭyeshām ahaṃ priya ātmā sutaṣ chasakgā guruṭ suhṛdo daivam ishṭam
Послівний переклад: на— не;кархічіт— хоч коли;мат-парāṭ— віддані Мені;ṣāнта-рūпе— матінко, уособлення спокою;наṅкшйанті— загинуть;на у— ні;ме— Мій;анімішаṭ— час;леḍгі— злизує (знищує);хетіṭ— зброя;йешāм— кого;ахам— Я;прійаṭ— дорогий;āтмā— Наддуша;сутаṭ— син;ча— і;сакгā— друг;ґуруṭ— духовний вчитель;сухṛдаṭ— доброзичливець;даівам— Божество;ішṭам— обраний.
«О люба матінко [Девахуті]! О уособлення спокою! Моя зброя, диск часу, ніколи не знищує тих, кому Я дуже дорогий — для кого Я Наддуша, син, друг, духовний вчитель, доброзичливець, Божество і мета бажань. Віддані завжди прив'язані до Мене, і тому їх ніколи не знищують прояви часу».
ПоясненняЗ цим віршем звернувся Капіладева до Своєї матері Девахуті, що записано у «Шрімад-Бгаґаватам»(3.25.38). Капіладева навчав матір санкг'я-йоґи, але тут згадано важливість бгакті-йоґи. Згодом атеїсти створили підробну санкг'я-йоґу, і заснував цю підробну систему інший Капіладева, Ріші Капіладева.
22.163
pati-putra-suhṛd-bgrātṛ- pitṛ-van mitra-vad dgarimye dgyāyanti sadodyuktās tebgyo 'pīha namo namaṭ
Послівний переклад: паті— чоловік;путра— син;сухṛт— приятель;бгрāтṛ— брат;пітṛ— батько;ват— наче;мітра— близький друг;ват— як;харім— на Верховного Бога-Особу;йе— усі, хто;дгйāйанті— медитують;садā— завжди;удйуктāṭ— із завзяттям;тебгйаṭ— тим;апі— також;іха— тут;намаṭ намаṭ— поклони знову й знову.
«Я знову й знову шанобливо схиляюсь перед тими, хто завжди палко лине думками до Верховного Бога-Особи як до чоловіка, сина, приятеля, брата, батька чи близького друга».
ПоясненняЦей вірш наведено у «Бгакті-расамріта- сіндгу»(1.2.308).
22.164
ei mata kare yebā rāgānugā-bgaktikṛshṇera charaṇe tāṅra upadjaya 'prīti'
Послівний переклад: еі мата— так;каре— виконує;йебā— кожен, хто;рāґāнуґā-бгакті— спонтанне віддане служіння Крішні;кṛшṇера чараṇе— до лотосових стіп Крішни;тāṅра— його;упаджайа— прокидається;прīті— потяг.
Якщо людина береться до спонтанного любовного служіння Господеві, її потяг до лотосових стіп Крішни поступово зростає.
22.165
prīty-aṅkure 'rati', 'bgāva' — haya dui nāmayāhā haite vaṣa hana ṣrī-bgagavān
Послівний переклад: прīті-аṅкуре— у зародку;раті— прив'язаність;бгāва— почуття;хайа— є;дуі нāма— дві назви;йāхā хаіте— від чого;ваṣа— підкорений;хана— є;ṣрī- бгаґавāн— Верховний Бог-Особа.
У паростку цієї любові криється прив'язаність, яка має дві назви: раті та бгава. Верховний Бог-Особа кориться такій прив'язаності.
ПоясненняШріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура пише у коментарі до цього вірша, що зовні відданий виконує всі дев'ять складових відданого служіння, починаючи зі шраванам і кіртанам, а в серці завжди думає про свої вічні стосунки з Крішною, маючи за приклад відданих Вріндавани. Той, хто так служить Радзі та Крішні, може піднятись понад приписами шастр і під проводом духовного вчителя повністю поринути в спонтанну любов до Крішни. Так він розвиває прив'язаність до лотосових стіп Крішни. Такі спонтанні почуття завойовують Крішну і дають змогу врешті-решт здобути товариство Господа.
22.166
yāhā haite pāi kṛshṇera prema-sevanaeita' kahiluṅ 'abgidgeya'-vivaraṇa
Послівний переклад: йāхā хаіте— від чого;пāі— можу досягнути;кṛшṇера— Господа Крішни;према-севана— любовне служіння;еіта'— це;кахілуṅ— Я зробив;абгідгейа- вівараṇа— докладний опис засобу (відданого служіння).
Я докладно описав метод, яким можна досягнути любовного служіння Господу. Цей метод, абгідгея, — віддане служіння.
22.167
abgidgeya, sādgana-bgakti ebe kahiluṅ sanātanasaṅkshepe kahiluṅ, vistāra nā yāya varṇana
Послівний переклад: абгідгейа— засіб досягнення бажаної цілі;сāдгана-бгакті— віддане служіння, яке виконують тілом і чуттями;ебе— зараз;кахілуṅ— Я описав;санāтана— дорогий Санатано;саṅкшепе— коротко;кахілуṅ— Я описав;вістāра— докладний;нā йāйа— не можливий;варṇана— опис.
Дорогий Санатано, Я подав стислий опис практики відданого служіння, що дає змогу збудити любов до Крішни. Вичерпно описати його неможливо.
22.168
abgidgeya sādgana-bgakti ṣune yei djanaachirāt pāya sei kṛshṇa-prema-dgana
Послівний переклад: абгідгейа— обов'язок;сāдгана-бгакті— практики відданого служіння;ṣуне— слухає;йеі джана— кожен, хто;ачірāт— дуже скоро;пāйа— здобуває;сеі— ця особа;кṛшṇа-према-дгана— скарб любові до Крішни.
Кожен, хто слухає цей опис практики відданого служіння, дуже скоро розвиває прив'язаність та любов до Крішни і приходить під притулок лотосових стіп Крішни.
22.169
ṣrī-rūpa-raggunātga-pade yāra āṣachaitanya-charitāmṛta kahe kṛshṇadāsa
Послівний переклад: ṣрī-рūпа— Шріли Рупи Ґосвамі;раґгунāтга— Шріли Раґгунатги даси Ґосвамі;паде— біля лотосових стіп;йāра— чиє;āṣа— сподівання;чаітанйа-чарітāмṛта— книгу за назвою «Чайтан'я-чарітамріта»;кахе— розповідає;кṛшṇадāса— Шріла Крішнадаса Кавіраджа Ґосвамі.
Молячись при лотосових стопах Шрі Рупи та Шрі Раґгунатги, завжди прагнучи їхньої милості, я, Крішнадаса, розповідаю «Шрі Чайтан'я-чарітамріту», ідучи їхніми стопами.
ПоясненняТак закінчуються пояснення Бгактіведанти до «Шрі Чайтан'я-чарітамріти», Мадг'я-ліли, двадцять другої глави, що описує віддане служіння.