Господь вирушає в подорож до південної Iндії

В «Амріта-праваха-бгаш'ї» Шріла Бгактівінода Тгакура наводить подальший стислий огляд сьомої глави. Шрі Чайтан'я Махапрабгу прийняв зречений стан життя в місяці маґга (січень-лютий) і пішов до Джаґаннатга Пурі в місяці пгалґуна (лютий-березень). В місяці пгалґуна Він споглядав свято Дола-ятра, а в місяці чайтра Він звільнив Сарвабгауму Бгаттачар'ю. В місяці вайшакга Він вирушив у подорож до південної Iндії. Він сказав, що піде до південної Iндії Сам, але Шрі Ніт'янанда Прабгу послав із Ним брахману-помічника на ім'я Крішнадаса. Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу вирушав у дорогу, Сарвабгаума Бгаттачар'я дав Йому з Собою чотири зміни одягу і попрохав Його зустрітися з Раманандою Раєю, що на той час жив на березі річки Ґодаварі. Ніт'янанда Прабгу з гуртом інших відданих провів Господа до Алаланатги, але там Господь Чайтан'я залишив їх усіх і пішов далі в супроводі тільки брахмани Крішнадаси. Починаючи мандрівку, Господь співав мантру «кṛшṇа кṛшṇа кṛшṇа кṛшṇа кṛшṇа кṛшṇа кṛшṇа хе». У всіх селах, де Господь ночував, усіх, хто приходив до Його оселі, Він прохав проповідувати рух свідомості Крішни. Давши настанови жителям одного села, Господь ішов до інших, щоб збільшувати число відданих. Так Він нарешті прийшов до Курма-стгани. Там Він дарував Свою безпричинну милість брахмані на ім'я Курма і зцілив іншого брахману, якого звали Вāсудева і який страждав від прокази. Після того як Шрі Чайтан'я Махапрабгу зцілив цього прокаженого брахману, Господа стали називати Вāсудевамріта- прада, що означає «той, хто дарував нектар прокаженому Вāсудеві».

Брахмачарі покликаний допомагати санн'ясі, тому брахмачарі не повинен пробувати повчати санн'ясі. Такі правила етикету. Отже, Дамодарі не слід було повчати Шрі Чайтан'ю Махапрабгу щодо Його обов'язків.

Те, як Шрі Чайтан'я Махапрабгу звинувачував Своїх улюблених відданих, насправді показувало Його глибоку вдячність за їхню палку любов до Нього. Однак Він перелічував вади відданих так, наче Його ображали їхні палкі почуття. Iз палкої любові до Шрі Чайтан'ї Махапрабгу особисті супутники Господа подеколи відступали від реґулівних приписів, і через їхню любов Шрі Чайтан'я Махапрабгу подеколи Сам порушував правила життя санн'ясі. Громадська думка таких порушень не схвалює, але Шрі Чайтан'я Махапрабгу був настільки підкорений любов'ю Своїх відданих, що це змушувало Його порушувати деякі з правил. Звинувачуючи в цьому Своїх відданих, Шрі Чайтан'я Махапрабгу, проте, давав зрозуміти, що дуже задоволений їхньою поведінкою, яку пронизувала чиста любов до Верховного Бога. Тому в 27 вірші Він згадує про те, що Його віддані та супутники приділяють більше уваги любові до Крішни, аніж суспільному етикетові. Є багато прикладів того, як попередні ачар'ї, поринаючи в почуття палкої любові до Крішни, не звертали уваги на суспільні звичаї. На жаль, доки ми перебуваємо в матеріальному світі, щоб уникнути осуду громадськості, ми повинні дотримуватись суспільних звичаїв. Так хотів Шрі Чайтан'я Махапрабгу.

Господь хотів один обійти всі місця прощі, строго дотримуючись приписів зреченого стану життя.

З цього вірша ясно, що Чайтан'я Махапрабгу щодня повторював визначене число святих імен. Ґосвамі в цьому йшли стопами Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, і цього ж принципу дотримувався Харідаса Тгакура. Що стосується Ґосвамі — Шріли Рупи Ґосвамі, Шріли Санатани Ґосвамі, Шріли Раґгунатги Бгатти Ґосвамі, Шріли Джіви Ґосвамі, Шріли Ґопали Бгатти Ґосвамі, Шріли Раґгунатги даси Ґосвамі, — Шрініваса Ачар'я підтверджує: саṇкгйā-пūрвака-нāма-ґāна- натібгіṭ («Шад-ґосвамй-аштака»6). Окрім інших обов'язків, Шрі Чайтан'я Махапрабгу запровадив правило щодня повторювати визначену кількість святих імен, що засвідчує даний вірш (томāра дуі хаста баддга нāма-ґаṇане). Чайтан'я Махапрабгу лічив кількість повторених святих імен на пальцях. Відраховуючи кількість повторених імен на одній руці, другою Він лічив кола. З цим збігається також опис у «Чайтан'я- чарітамріті» і «Става-малі» Шріли Рупи Ґосвамі:(«Чайтан'я-чандрамріта»16)(«Пратгама-чайтан'яштака»5)Тому віддані в учнівській послідовності, що йде від Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, повинні щодня повторювати принаймні шістнадцять кіл, і стільки кіл приписує повторювати Міжнародне товариство свідомості Крішни. Харідаса Тгакура щодня повторював 300000 імен. Шістнадцять кіл — це, приблизно, 28000 імен. Немає потреби наслідувати Харідасу Тгакуру чи інших Ґосвамі, але кожен відданий обов'язково мусить щодня повторювати визначене число святих імен.

Цей Крішнадаса, відомий як Кала Крішнадаса, — це не той Кала Крішнадаса, за якого згадано в 37 вірші одинадцятої глави Аді-ліли. Кала Крішнадаса, згаданий в одинадцятій главі Аді-ліли, — це один з дванадцяти ґопалів (пастушків), який з'явився для того, щоб збагатити розваги Господа Чайтан'ї Махапрабгу. Він знаменитий як великий відданий Господа Ніт'янанди Прабгу. Брахмана Кала Крішнадаса, котрий пішов із Шрі Чайтан'єю до південної Iндії, а згодом до Бенґалії, згаданий у Мадг'я-лілі, десятій главі, віршах 62–79. Цих двох не слід плутати.

В «Амріта-праваха-бгаш'ї» Шріла Бгактівінода Тгакура вказує, що Від'янаґара нині відомий як Порбандар. Є також інший Порбандар, у західній Iндії, в провінції Ґуджарат.

У варнашрама-дгармі шудри належать до четвертої верстви суспільства. Парічарйāтмакаṃ карма ṣūдрасйāпі свабгāва-джам(Б.ґ.18.44). Шудри покликані слугувати трьом вищим класам, брахманам, кшатріям і вайш'ям. Шрі Рамананда Рая належав до класу карана, що відповідає класу каястг у Бенґалії. Цей клас по всій Iндії зараховують до шудр. Відомо, що бенґальські каястги спочатку були слугами брахманів, які прийшли до Бенґалії з північної Iндії. Згодом каястги в Бенґалії стали класом чиновників. Нині багато змішаних класів називають себе каястгами. Iноді в Бенґалії кажуть, що до каястг належить той, хто не може віднести себе ні до якого класу. Хоча каястг, чи каран, вважають за шудр, вони дуже розумні і освічені. Більшість із них — фахівці своєї справи, наприклад адвокати чи політики. Тому в Бенґалії каястг іноді вважають за кшатріїв. Однак в Оріссі каястг, до яких належать і карани, вважають за клас шудр. Шріла Рамананда Рая належав до цього класу карана, отож його вважали за шудру. Крім того, він був губернатор південної Iндії на службі в царя Махараджі Пратапарудри з Орісси. Iншими словами, Сарвабгаума Бгаттачар'я повідомив Господеві Чайтан'ї Махапрабгу, що Рамананда Рая, хоча й належав до класу шудр, був високопоставлений урядовець. Що стосується духовного розвитку, то матеріалісти, політики і шудри зазвичай не мають потрібних для цього якостей. Тому Сарвабгаума Бгаттачар'я попрохав Господа Чайтан'ю Махапрабгу не цуратися Рамананди Раї, що перебував на високому рівні духовного розвитку, хоча народився шудрою і був занурений у матеріалістичну діяльність.Словом вішайī називають того, хто прив'язаний до сімейного життя і кого цікавлять тільки дружина, діти і земні чуттєві втіхи. Чуття можна застосувати або в пошуках земної чуттєвої втіхи, або в служінні Господу. Тих, хто не виконує служіння Господу, кого цікавлять лише матеріальні чуттєві насолоди, називають вішайī. Шріла Рамананда Рая був на урядовій службі і належав до класу каран. Аж ніяк не вдягнутий у шафрановий одяг санн'ясі, він, однак, перебував на трансцендентному рівні господаря-парамахамси. Перш як стати учнем Чайтан'ї Махапрабгу, Сарвабгаума Бгаттачар'я вважав Рамананду Раю звичайним вішайī, тому що той був сімейний чоловік, що працював на урядовій службі. Проте коли Бгаттачар'я дістав розуміння вайшнавської філософії, він збагнув трансцендентне становище Шрі Рамананди Раї і тому називає його адгікарі. Адгікарі називають того, хто знає трансцендентну науку про Крішну і служить Йому. Тому всіх відданих-ґріхастг іменують даса адгікарі.

Кожен, хто не є вайшнава, тобто безкорисливий відданий Верховного Господа, той неодмінно матеріаліст. Вайшнави, які живуть за настановами Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, безперечно, не перебувають на матеріалістичному рівні. «Чайтан'я» означає «духовна сила». Усі дії Шрі Чайтан'ї Махапрабгу відбувались на рівні духовного розуміння. Через це зрозуміти діяльність Шрі Чайтан'ї Махапрабгу здатний лише той, хто сам перебуває на духовному рівні. Матеріалістам неприступна суть цих діянь, і їх називають зазвичай кармі або ґ'яні. Ґ'яні — це спекулятивні мислителі, що просто намагаються зрозуміти, що таке дух і що таке матерія. Їхній метод пізнання укладається в афоризмі «неті неті», тобто вони міркують: «Це — не дух, це — не Брахман». Ґ'яні перебувають на дещо вищому рівні від тупих кармі, яких цікавить тільки задоволення чуттів. Перш як стати вайшнавою, Сарвабгаума Бгаттачар'я був спекулятивним філософом (ґ'яні), а тому завжди кепкував з вайшнавів. Вайшнави не визнають умоглядних побудов ґ'яні. I ґ'яні, як і кармі, здобувають своє недосконале знання, покладаючись на пряме чуттєве сприйняття. Кармі ніколи не визнають речей, які не можуть сприйняти безпосередньо своїми чуттями, а ґ'яні лише будують гіпотези. Однак вайшнави, безкорисливі віддані Господа, не притримуються методів пізнання, заснованих на прямому чуттєвому сприйнятті чи умоглядних міркуваннях. Віддані — це слуги Верховного Господа і тому отримують знання прямо від Верховного Бога-Особи, у формі Його повчань у «Бгаґавад-ґіті», чи іноді у формі повчань, які Він дає зсередини як чайт'я- ґуру. Господь Крішна каже в «Бгаґавад-ґіті»(10.10):«Тим, хто повсякчасно служить Мені з любов'ю і відданістю, Я даю розуміння, за допомогою якого вони можуть прийти до Мене».Веди вважають словами Верховного Господа. Спочатку їх усвідомив Брахма, першостворена істота всесвіту (тене брахма хṛдā йа āді-кавайе). Наш метод пізнання — отримувати знання через систему парампари, що в ній знання сходить від Крішни через Брахму, Нараду, В'ясу, Шрі Чайтан'ю Махапрабгу і шість Ґосвамі. В цій учнівській послідовності Господь Брахма отримав знання від первинної особи, Крішни, в своєму серці. Наше знання досконале, тому що переходить від учителя до учня. Вайшнава завжди занурений у трансцендентне любовне служіння Господу, і тому ні кармі, ні ґ'яні не можуть збагнути діяльності вайшнави. Сказано: ваішṇавера крійā-мудрā віджñеха нā буджгайа — навіть найосвіченіша людина, яка покладається на пізнавальний метод прямого сприйняття, не може збагнути діяльності вайшнави. Отримавши від Шрі Чайтан'ї Махапрабгу посвяту у вайшнавізм, Сарвабгаума Бгаттачар'я усвідомив, що припустився помилки, намагаючись судити Рамананду Раю, який мав глибокі знання і який всі свої зусилля віддавав на трансцендентне любовне служінню Господеві.

Слова каріха āṣīрвāде означають «даруй Мені свої благословення і далі». Як санн'ясі, Чайтан'я Махапрабгу перебував на найвищому, четвертому ступені життя і тому був гідний усілякої шани і поклоніння, тоді як Сарвабгаума Бгаттачар'я, як сімейний чоловік, перебував на другому ступені. Зазвичай санн'ясі дає благословення ґріхастзі, але тут Шрі Чайтан'я Махапрабгу Сам виразно попрохав благословень ґріхастги. Цей випадок показує особливість проповіді Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Він усім, незалежно від матеріальних міркувань, відводив рівне становище. Його вчинки абсолютно духовні. Хоча зовні Сарвабгаума Бгаттачар'я був ґріхастга (сімейний чоловік), він відрізнявся від так званих кармі, яких цікавить тільки задоволення чуттів. Отримавши посвяту від Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, Бгаттачар'я піднявся на досконалий рівень духовності, тому він цілком міг давати благословення навіть санн'ясі. Він був завжди занурений у служіння Господу, навіть у себе вдома. У нашій учнівській послідовності ми маємо приклад досконалого домогосподаря- парамахамси — Шріли Бгактівіноди Тгакури. У своїй книжці «Шаранаґаті» Бгактівінода Тгакура пише: йе-діна ґṛхе, бгаджана декгі', ґṛхете ґолока бгāйа(«Шаранаґаті31.6») — коли сімейна людина прославляє в себе вдома Верховного Господа, її діяльність одразу ж стає діяльністю Ґолоки Вріндавани, духовною діяльністю, що протікає на планеті Крішни, Ґолоці Вріндавані. Діяння, які Крішна проявляв Сам у Бгаума Вріндавані, Вріндавана-дгамі, що існує на цій планеті, невідмінні від Його діянь на планеті Ґолока Вріндавана. Саме так треба правильно розуміти Вріндавану, хоч де вона проявлена. У нашому русі свідомості Крішни ми започаткували діяльність Нового Вріндавани, в якому віддані завжди занурені в трансцендентне любовне служіння Господу, і цей Новий Вріндавана невідмінний від Ґолоки Вріндавани. Отже, слід зробити висновок, що той, хто діє строго за настановами Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, має право давати благословення санн'ясі, навіть якщо сам він ґріхастга. Хоча санн'ясі посідає високе становище, йому ще треба піднятись, служачи Господеві, на трансцендентний рівень. Чайтан'я Махапрабгу Сам виразно попрохав благословень Сарвабгауми Бгаттачар'ї. Тим самим Він показав приклад того, як слід прагнути благословень вайшнави, незалежно від його суспільного становища.

Природно, можна було сподіватись, що, коли Сарвабгаума Бгаттачар'я знепритомнів і впав на землю, Шрі Чайтан'я Махапрабгу заходиться коло нього і почекає, поки той опритомніє. Але Господь не став цього робити. Замість цього Шрі Чайтан'я Махапрабгу відразу вирушив у подорож. Тому вчинки трансцендентної особи зрозуміти дуже важко. Iноді вони можуть здаватись дещо дивними, але трансцендентна особа завжди зберігає своє становище і залишається вільною від впливу матеріальних міркувань.

В поведінці великої особи узгоджуються м'якість квітки і твердість блискавки. Таку поведінку описано в наведеній далі цитаті з «Уттара-рама-чаріти»(2.7). Можна також звернутись за роз'ясненням до Мадг'я-ліли, третьої глави, 212 вірша.

Пророцтво Шрі Ніт'янанди Прабгу стосується не тільки Iндії, а й усього світу. Нині з Його милості це вже відбувається. Члени Міжнародного товариства свідомості Крішни подорожують західними країнами від села до села і навіть возять із собою Божества. Віддані поширюють по всьому світі багато книжок. Ми сподіваємось, що ці віддані, які проповідують послання Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, йтимуть Його стопами дуже серйозно і неухильно. Якщо вони будуть дотримуватись приписів і повторювати щодня шістнадцять кіл, їхні зусилля в проповіді вчення Шрі Чайтан'ї Махапрабгу неодмінно увінчає успіх.

В «Амріта-праваха-бгаш'ї» Шріла Бгактівінода Тгакура пояснює, що ця духовна сила — це суть енерґії насолоди і енерґії знання. Ці дві енерґії наділяють істоту відданим служінням. Сам Господь Крішна або Його представник, безкорисливий відданий, може милостиво дарувати поєднання цих двох енерґій будь-якій людині. Наділена цими енерґіями, людина може стати безкорисливим відданим Господа. Кожен, хто отримував ласку Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, був наділений цією бгакті-шакті. Тому з божественної милості Господа Його послідовники могли проповідувати свідомість Крішни.

Щоб отримати повноваження проповідника, треба дістати ласку Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу чи Його відданого, духовного вчителя. Треба теж прохати всіх повторювати маха-мантру. Так можна навертати до вайшнавізму інших людей, показавши їм, як стати чистим відданим Верховного Бога-Особи.

За тих часів у Навадвіпі, святому місці, що було також місцем народження Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, було багато смарт (невідданих, які виконують ведичні обряди). Смартами називають послідовників смріті-шастр. Більшість із них — невіддані, і головна їхня турбота полягає в тому, щоб строго дотримуватись брахманічних принципів. Однак цим людям бракує знання про віддане служіння. У Навадвіпі всі великі знавці писань дотримуються смріті- шастри, і Господь Чайтан'я Махапрабгу не пробував їх навертати. Тому автор «Чайтан'я-чарітамріти» зазначає, що в південній Iндії Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу зі Своєї милості проявив Свою духовну силу, якої не проявляв у Навадвіпі. Тому всі в південній Iндії стали вайшнавами. Це означає, що люди з цікавістю сприймають проповідь тоді, коли є сприятливі умови. Якщо проповідник зустрічає з боку людей, яких він пробує навернути, надто великий опір, йому не варто намагатись серед них поширювати свідомість Крішни. Ліпше піти туди, де умови сприятливіші. Перші спроби започаткувати цей рух свідомості Крішни були зроблені в Iндії, але, поглинуті думками про політику, індійці не підтримали його. Їх зачаровували політичні лідери. Через це ми, виконуючи наказ свого духовного вчителя, вирушили на Захід, і тепер з милості Господа Чайтан'ї Махапрабгу цей рух стає успішним.

Курма-стгана — це знамените місце прощі. Там стоїть храм Курмадеви. У «Прапаннамріті» сказано, що одної ночі Господь Джаґаннатга взяв Шрі Рамануджачар'ю із Джаґаннатга Пурі і закинув у Курма-кшетру. Курма-кшетра лежить на Південній Iндійській залізничній лінії. Щоб дістатися Курма-кшетри, треба доїхати до залізничної станції Чіка Кола Роуд, а тоді пройти тринадцять кілометрів від цієї станції на схід. Там лежить святе місце Курмачала. Народ, що розмовляє мовою телуґу, вважає це святе місце дуже важливим. Про це повідомляє урядовий часопис «Довідник Ґанджама». В цьому місці стоїть Божество Курми, і, як згадано вище, сюди був закинутий із Джаґаннатга Пурі Шрі Рамануджачар'я. Спочатку він подумав, що Божество Курми — це божество Господа Шіви, і тому постився. Згодом, коли він зрозумів, що курма-мурті — це одна із форм Господа Вішну, він запровадив дуже пишне поклоніння Господеві Курмі. Розповідь про це можна знайти у «Прапаннамріті» (тридцять шостий розділ). По суті, святе місце Курма-кшетра, чи Курма-стгана, відродив Шріпада Рамануджачар'я, якого спонукав до цього Господь Джаґаннатга-дева в Джаґаннатга Пурі. З часом храм перейшов під нагляд царя Віджая-наґари. Божеству поклонялись вайшнави з Мадгвачар'я-сампрадаї. У храмі є написи, зроблені, як кажуть, рукою Шрі Нарахарі Тіртги, що належав до учнівської послідовності від Мадгавачар'ї. Згідно з тим, що каже Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура, ці написи повідомляють: 1)Шрі Пурушоттама Яті з'явився як наставник багатьох вчених мужів. Він був дуже дорогий відданий Господа Вішну. 2)Його проповідь по всьому світі сприймали з великою повагою, і завдяки своїй могутності він силою логіки та доказів звільнив багато невідданих. 3)Він дав посвяту Ананді Тіртзі, схиляв численних нерозумних людей прийняти санн'ясу і карав їх своєю палицею. 4)Усе, що він писав і казав, мало величезну силу. Він дарував людям віддане служіння Господу Вішну, щоб вони могли здобути звільнення і піднятися в духовний світ. 5)Його настанови щодо відданого служіння здатні будь-кого підняти до лотосових стіп Господа. 6)Нарахарі Тіртга також отримав від нього посвяту і став правителем провінції Калінґа. 7)Нарахарі Тіртга переміг у битві шабарів, що були чандалами, чи мисливцями, і так врятував храм Курми. 8)Нарахарі Тіртга був дуже побожний і могутній цар. 9)Він помер 1203 року ери шака, в місяці вайшакга, прибутної половини місяця, в день екадаші, після того, як цей храм був збудований і присвячений святому імені Йоґананди Нрісімхадеви. Табличка датована 1281 рокомн.е., суботою 29березня.

Цей опис стосується всіх, хоч би яким багатим чи заможним хто був. Нароттама даса Тгакура підтверджує це: саṃсāра-вішāнале, дівā-ніṣі хійā джвале. Він каже, що матеріалістичний спосіб життя викликає пекучий жар у серці. Від злигоднів життя в матеріальному світі не убезпечити себе нікому. Це правда, що з погляду багатства можна бути дуже щасливим і пишатись найрізноманітнішими здобутками, але при тому доводиться розподіляти вішаї, щоб задовольнити потреби тіла і численних родичів та підлеглих. Доводиться зазнавати стільки клопоту, щоб догодити іншим! Тому Нароттама даса Тгакура молиться: вішайа чгāḍійā кабе ṣуддга ха'бе мана. Отже, треба звільнитись від матеріалістичного способу життя. Треба зануритись в океан трансцендентного блаженства. Iншими словами, трансцендентним блаженством не вдасться насолоджуватись, якщо не звільнитись від матеріалістичного способу життя. Можна зрозуміти, що брахмана Курма з матеріального погляду був дуже щасливий, тому він описав своє сімейне становище словами джанма-кула-дгана. Тепер, коли це все увінчалось славою, він хотів залишити ці всі матеріальні багатства. Він хотів мандрувати з Шрі Чайтан'єю Махапрабгу. За ведичною культурою, коли виповнилось п'ятдесят років, треба залишити сім'ю і піти в ліс Вріндавани, щоб присвятити решту свого життя на служіння Господеві.

За епохи Калі не рекомендовано кидати сім'ю раптово, бо люди не проходять належної підготовки як брахмачарі і ґріхастги. Тому Шрі Чайтан'я Махапрабгу порадив брахмані не пориватись надміру до зречення від сімейного життя. Йому ліпше було залишатись із сім'єю і старатись очистити себе, під керівництвом духовного вчителя реґулярно повторюючи маха-мантру Харе Крішна. Така настанова Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Якщо всі будуть дотримуватись цієї засади, не потрібно буде приймати санн'ясу. В дальшому вірші Шрі Чайтан'я Махапрабгу всім радить стати ідеальними сімейними людьми, без образ повторювати мантру Харе Крішна і навчати цієї засади кожного, хто трапиться на шляху.

Це висока місія Міжнародного товариства свідомості Крішни. Багато людей приходить до нас і запитує, чи треба зрікатись сімейного життя для того, щоб приєднатись до нашого Товариства, але ми вчимо не цього. Можна зручно жити собі далі в своїй домівці. Ми просто прохаємо всіх повторювати маха-мантру: Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна Крішна, Харе Харе/Харе Рама, Харе Рама, Рама Рама, Харе Харе. А якщо людина трохи письменна і може читати «Бгаґавад-ґіту як вона є» і «Шрімад-Бгаґаватам», то тоді ще ліпше. Ці книги тепер доступні в перекладі і авторитетно подані так, щоб знайти відгук серед усіх класів людей. Замість того, щоб жити зануреним у матеріальну діяльність, люди всього світу повинні скористатися з нагоди, яку дає цей рух, і оспівувати вдома з сім'єю маха-мантру Харе Крішна. Слід також уникати гріховної діяльності: незаконних статевих стосунків, м'ясоїдства, азартних ігор та вживання дурманних речовин. Серед цих чотирьох речей незаконний секс найгріховніший. Кожен повинен одружитись. А особливо кожна жінка повинна вийти заміж. Якщо жінок більше за чоловіків, то деякі чоловіки можуть брати більш як одну дружину. Тоді в суспільстві не буде проституції. Якщо чоловіки зможуть брати більш як одну дружину, то буде усунена і сама проблема незаконних статевих стосунків. Крім того, можна вирощувати збіжжя, фрукти, квіти і отримувати молоко, щоб готувати з цього всього чудові страви і підносити їх Крішні. Навіщо зайве дозволяти собі їсти м'ясо і підтримувати жахливі бойні? Навіщо курити і навіщо пити чай та каву? Люди вже задурманені матеріальними насолодами, і якщо вони будуть задурманювати себе далі, то які їхні шанси усвідомити себе? Так само не слід брати участь в азартних іграх і збуджувати без потреби розум. Iстинна мета людського життя — піднятись на духовний рівень і повернутись до Верховного Бога. Це суммум бонум духовного пізнання. Рух свідомості Крішни намагається привести людське суспільство до життєвої досконалості, користуючись засобом, який описав Шрі Чайтан'я Махапрабгу в Своїй пораді брахмані Курмі. Тобто слід залишатись вдома, повторювати мантру Харе Крішна і проповідувати повчання Крішни так, як вони викладені у «Бгаґавад-ґіті» і «Шрімад-Бгаґаватам».

Цю можливість має кожен. Якщо людина просто буде виконувати настанови Шрі Чайтан'ї Махапрабгу під проводом Його представника і буде повторювати мантру Харе Крішна, за змогою навчаючи всіх того самого, то скверна матеріалістичного способу життя ніколи навіть не торкнеться до неї. Не важить, чи людина живе у святому місці, як то Вріндавана, Навадвіпа або Джаґаннатга Пурі, чи в гущі європейського міста, де переважає матеріалістичне життя. Якщо відданий дотримується настанов Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, він перебуває в товаристві Господа. Місце, де він живе, перетворюється у Вріндавану й Навадвіпу. Це означає, що матеріалізм не може зачепити такого відданого. Ось таємниця успіху для тих, хто розвиває свідомість Крішни.

Тут чудово викладено суть вчення Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Тому, хто віддається Йому і серцем та душею готовий іти слідом за Господом, не потрібно міняти місце свого життя. Не потрібно йому й змінювати свій життєвий статус. Можна залишатись сімейною людиною, лікарем, інженером чи ким завгодно іншим. Це не важливо. Треба тільки жити за настановами Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, повторювати маха-мантру Харе Крішна і навчати принципів «Бгаґавад-ґіти» і «Шрімад-Бгаґаватам» родичів та друзів. Треба навчитись бути смиренним та м'яким зі своїми домашніми і жити за настановами Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Тоді життя буде сповнене духовного успіху. Не слід зображати з себе піднесеного відданого і думати: «Я першокласний відданий». Таких думок треба уникати. Учнів найліпше не брати зовсім. Треба очиститись, повторюючи вдома маха-мантру Харе Крішна і проповідуючи принципи, які пояснив Шрі Чайтан'я Махапрабгу. Ось як можна стати духовним вчителем і звільнитись від скверни матеріального життя.Iснує багато сахаджій, які ганьблять діяльність шести Ґосвамі — Шріли Рупи, Санатани, Раґгунатги даси, Бгатти Раґгунатги, Джіви і Ґопали Бгатти Ґосвамі — особистих супутників Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, що просвіщали суспільство, пишучи книги з відданого служіння. Нароттама даса Тгакура та інші великі ачар'ї, як оце Мадгавачар'я, Рамануджачар'я та інші, також приймали тисячі учнів, щоб надихати їх на віддане служіння. Проте певна громада сахаджій вважає таку діяльність несумісною з засадами відданого служіння. Ба більше, вони вважають таку діяльність просто іншим рівнем матеріалізму. Тим самим, заперечуючи принципи Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, вони ображають Його лотосові стопи. Їм варто взяти до уваги Його повчання і замість шукати слави смиренних та скромних, утриматись від критики послідовників Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, які проповідують його вчення. Захищаючи Своїх проповідників, Шрі Чайтан'я Махапрабгу дає в цих віршах «Шрі Чайтан'я-чарітамріти» багато порад, які говорять самі за себе.

Цей вірш промовляє Судама Брахмана у «Шрімад-Бгаґаватам»(10.81.16) після того, як зустрівся з Господом Крішною.

Хоча Вāсудева Віпра був прокажений і сильно страждав, Шрі Чайтан'я Махапрабгу, зціливши його, дав йому вказівку проповідувати свідомість Крішни. Справді, єдина віддяка, якої хотів Господь, полягала в тому, щоб Вāсудева проповідував повчання Крішни і звільняв усіх людей. Це шлях Міжнародного товариства свідомості Крішни. Кожен із членів цього Товариства був врятований із дуже непривабливого становища, і тепер всі вони проповідують вчення свідомості Крішни. Вони не тільки зцілені від хвороби на імення матеріалізм, але живуть до того ж дуже щасливим життям. Всі визнають їх як великих відданих Крішни, і їхні якості проявляються в них просто на обличчі. Той, хто хоче здобути визнання як відданий Крішни, повинен взятись до проповідницької роботи, виконуючи пораду Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Діючи так, він неодмінно досягне лотосових стіп Шрі Крішни Чайтан'ї, Самого Господа Крішни, без ніякої затримки.

Iм'я Вāсудевамріта-прада згадано в віршах, які склав Сарвабгаума Бгаттачар'я.

Коли хтось із милості Шрі Чайтан'ї Махапрабгу оживляє свою свідомість думками про Крішну, він відроджує своє духовне життя і прив'язується до служіння Господу. Тільки тоді можна діяти в ролі ачар'ї. Iншими словами, кожен повинен взятись до проповіді, ідучи стопами Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Цим людина глибоко задовольнить Господа Крішну, і Він її скоро виŸзнає. Відданий Шрі Чайтан'ї Махапрабгу мусить проповідувати, аби збільшувалась кількість послідовників Господа. Проповідуючи справжнє ведичне знання по всьому світі, людина принесе користь усьому людству.

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до «Шрі Чайтан'я-чарітамріти», Мадг'я-ліли, сьомої глави, що описує початок подорожі Господа південною Iндією і звільнення брахмани Вāсудеви.