Діяння Сакші-ґопали
5.1
padbgyāṃ chalan yaṭ pratimā-svarūpobrahmaṇya-devo hi ṣatāha-gamyamdeṣaṃ yayau vipra-kṛte 'dbgutehaṃtaṃ sākshi-gopālam ahaṃ nato 'smi
Послівний переклад: падбгйāм— двома ногами;чалан— ідучи;йаṭ— той, хто;пратімā— Божества;сварūпаṭ— в формі;брахмаṇйа-деваṭ— Верховного Господа брахманічної культури;хі— певно;ṣата-āха— за сто днів;ґамйам— яку проходять;деṣам— країну;йайау— пішов;віпра-кṛте— турбуючись пробрахману; адбгута— найдивовижніше;īхам— діяння;там— тому;сāкші-ґопāлам— Ґопалі, якого називають Ґопалою-свідком;ахам— я;натаṭ асмі— складаю шанобливі поклони.
Я складаю шанобливі поклони Верховному Богові-Особі [брахман'я-деві], що задля брахмани проявився як Сакші- ґопала. Iдучи власними ногами, Він сто днів ішов через усю країну. Його діяння дивовижні.
ПоясненняВ «Амріта-праваха-бгаш'ї» Шріла Бгактівінода Тгакура подає стислий огляд п'ятої глави. Минувши Яджапуру, Шрі Чайтан'я Махапрабгу дістався міста Катака. У цьому місті Він відвідав храм Сакші-ґопали. Там Він почув з уст Шрі Ніт'янанди Прабгу історію Сакші-ґопали.Колись у Від'янаґарі жили двоє брахманів, старий і молодий. Обійшовши багато місць прощі, ці два брахмани прийшли нарешті до Вріндавани. Старший брахмана був дуже задоволений служінням молодого і хотів віддати за нього заміж свою найменшу дочку. Молодий брахмана отримав від старшого цю обіцянку перед вріндаванським Божеством Ґопали. Божество Ґопали стало їм за свідка. Коли брахмани повернулись до Від'янаґари, молодший нагадав про обіцяне одруження, але старший брахмана, нездатний піти насупереч друзям та дружині, відповів, що такої обіцянки не пам'ятає. Через це молодший брахмана повернувся до Вріндавани і розповів про все Ґопаладжі. Тоді Ґопаладжі, вдячний молодому брахмані за його віддане служіння, пішов з ним до південної Iндії. Ґопаладжі йшов слідом за молодим брахманою, і той чув, як у Ґопаладжі подзенькують ножні дзвіночки. Коли зійшлись усі шановні люди Від'янаґари, Ґопаладжі засвідчив обіцянку, яку дав старший брахмана. Так відбулось обіцяне одруження. Згодом цар країни збудував для Ґопали чудовий храм.Пізніше цар Катаки образив царя Орісси Пурушоттама- деву, відмовившись віддати за нього свою дочку і назвавши його двірником Господа Джаґаннатги. За допомогою Господа Джаґаннатги Пурушоттама-дева пішов на царя Катаки війною і переміг його. Так він здобув і цареву дочку, і разом з тим царство Катаку. Тоді Ґопаладжі, що був дуже зобов'язаний цареві Пурушоттама-деві за його віддане служіння, перевезли до міста Катака.Почувши цю історію, Шрі Чайтан'я Махапрабгу в великому екстазі любові до Бога відвідав храм Ґопали. З Катаки Він пішов до Бгуванешвари і оглянув храм Господа Шіви. Отак Він поступово дістався Камалапури і на березі річки Бгарґі, заходячи до храму Господа Шіви, довірив Свій посох санн'ясі Ніт'янанді Прабгу. Однак Ніт'янанда Прабгу розламав посох на три частини і викинув його в річку Бгарґі поблизу місця, що зветься Атгаранала. Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу не отримав назад Свого посоху, Він розсердився і, залишивши товариство Ніт'янанди Прабгу, пішов до храму Джаґаннатги Сам.
5.2
djaya djaya ṣrī-chaitanya djaya nityānandadjayādvaitachandra djaya gaura-bgakta-vṛnda
Послівний переклад: джайа джайа— хвала, хвала;ṣрī-чаітанйа— Господеві Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;джайа— хвала, хвала;нітйāнанда— Господеві Шрі Ніт'янанді Прабгу;джайа— хвала, хвала;адваіта-чандра— Адвайті Ачар'ї;джайа— хвала, хвала;ґаура-бгакта-вṛнда— відданим Господа Чайтан'ї Махапрабгу.
Хвала, хвала Господеві Шрі Чайтан'ї Махапрабгу! Хвала, хвала Господеві Ніт'янанді Прабгу! Хвала, хвала Шрі Адвайті Прабгу! Хвала, хвала всім відданим Шрі Чайтан'ї Махапрабгу!
5.3
chalite chalite āilā yādjapura-grāmavarāha-ṭgākura dekgi' karilā praṇāma
Послівний переклад: чаліте чаліте— ідучи далі й далі;āілā— дійшов;йāджапура-ґрāма— селища Яджапура-ґрама;варāха-ṭгāкура— храм Варахадеви;декгі'— побачивши;карілā— склав;праṇāма— поклони.
Iдучи далі й далі, Шрі Чайтан'я Махапрабгу та Його супутники нарешті дістались Яджапури, що лежить над річкою Вайтарані. Там Господь побачив храм Варахадеви і склав Господу Варахадеві Свої поклони.
5.4
nṛtya-gīta kaila preme bahuta stavanayādjapure se rātri karilā yāpana
Послівний переклад: нṛтйа-ґīта— танцюючи і співаючи;каіла— виконував;преме— у любові до Верховного Бога;бахута— різні;ставана— молитви;йāджапуре— в селищі Яджапура;се рāтрі— тої ночі;карілā— зробив;йāпана— проведення.
У храмі Варахадеви Шрі Чайтан'я Махапрабгу співав, танцював і підносив молитви. Ніч Він провів у цьому храмі.
5.5
kaṭake āilā sākshi-gopāla dekgitegopāla-saundarya dekgi' hailā ānandite
Послівний переклад: каṭаке— в місто Катака;āілā— прийшов;сāкші-ґопāла— Ґопали-свідка;декгіте— побачити;ґопāла— Божества Ґопали;саундарйа— красу;декгі'— побачивши;хаілā— став;āнандіте— дуже втішений.
Далі Шрі Чайтан'я Махапрабгу пішов до міста Катака, щоб побачити храм Ґопали-свідка. Побачивши красу Божества Ґопали, Він був дуже щасливий.
5.6
premāveṣe nṛtya-gīta kaila kata-kshaṇaāvishṭa hañā kaila gopāla stavana
Послівний переклад: према-āвеṣе— в екстазі любові до Бога;нṛтйа-ґīта— танець і спів;каіла— виконував;ката-кшаṇа— якийсь час;āвішṭа хаñā— охоплений почуттями;каіла— підносив;ґопāла ставана— молитви до Ґопали.
В храмі Ґопали Шрі Чайтан'я Махапрабгу якийсь час співав і танцював, а тоді, переповнений почуттями, підніс Ґопалі багато молитв.
5.7
sei rātri tāhāṅ rahi' bgakta-gaṇa-saṅgegopālera pūrva-katgā ṣune bahu raṅge
Послівний переклад: сеі рāтрі— тої ночі;тāхāṅ— там;рахі'— залишившись;бгакта-ґаṇа-саṅґе— з іншими відданими;ґопāлера— Господа Ґопали;пūрва-катгā— попередню історію;ṣуне— слухає;баху— у великій;раṅґе— радості.
Тої ночі Шрі Чайтан'я Махапрабгу залишився в храмі Ґопали і разом з усіма відданими з великим задоволенням вислухав історію про Ґопалу-свідка.
5.8
nityānanda-gosāñi yabe tīrtga bgramilāsākshi-gopāla dekgibāre kaṭaka āilā
Послівний переклад: нітйāнанда-ґосāñі— Господь Ніт'янанда Прабгу;йабе— коли;тīртга бграмілā— ходив по місцях прощі;сāкші-ґопāла— Ґопалу-свідка;декгібāре— побачити;каṭака— до міста Катака;āілā— прийшов.
Колись Ніт'янанда Прабгу, мандруючи всією Iндією по різних місцях прощі, приходив також до Катаки, щоб побачити Сакші-ґопалу.
5.9
sākshi-gopālera katgā ṣuni, loka-mukgesei katgā kahena, prabgu ṣune mahā-sukge
Послівний переклад: сāкші-ґопāлера— Ґопали-свідка;катгā— історію;ṣуні— почувши;лока-мукге— від людей;сеі катгā— цю історію;кахена— Ніт'янанда Прабгу розповідає;прабгу— Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу;ṣуне— слухає;махā-сукге— в великій насолоді.
Тоді Ніт'янанда Прабгу почув від місцевих жителів історію Сакші-ґопали. Тепер Він повторював її, і Господь Чайтан'я Махапрабгу слухав з великою радістю.
ПоясненняХрам Сакші-ґопали лежить між вузловою станцією залізниці Бгуванешвара-Кгурда і станцією Джаґаннатга Пурі. Тепер Божество стоїть не в Катаці, але Воно стояло там, коли туди приходив Ніт'янанда Прабгу. Катака — це місто в Оріссі, яке лежить на річці Маханаді. Коли Сакші-ґопалу привезли з Від'янаґари в південній Iндії, якийсь час Він стояв у Катаці. Після того він стояв трохи у храмі Джаґаннатги. Схоже, що в храмі Джаґаннатги між Джаґаннатгою і Сакші-ґопалою виникла якась суперечка — према-калаха, любовна свара. Щоб залагодити цю суперечку, цар Орісси збудував на відстані вісімнадцяти кілометрів од Джаґаннатга Пурі село, яке назвали Сат'яваді і в якому встановили Сакші- ґопалу. Згодом там збудували новий храм. Нині там є станція Сакші-ґопала, і люди приїздять до Сат'яваді побачити Ґопалу- свідка.
5.10
pūrve vidyā-nagarera dui ta' brāhmaṇatīrtga karibāre duṅhe karilā gamana
Послівний переклад: пūрве— раніше;відйā-наґарера— міста Від'янаґара;дуі— два;та'— певно;брāхмаṇа—брахмани; тīртга карібāре— обійти святі місця;дуṅхе— обоє;карілā— почали;ґамана— подорож.
Колись у Від'янаґарі, що в південній Iндії, жило два брахмани. Удвох вони вирушили в довгу подорож, відвідати різні святі місця.
5.11
gayā, vārāṇasī, prayāga — sakala kariyāmatgurāte āilā duṅhe ānandita hañā
Послівний переклад: ґайā— місце прощі, яке називається Ґая;вāрāṇасī— Бенарес, або Каші;прайāґа— Аллахабад;сакала— усі;карійā— обійшовши;матгурāте— Матгури;āілā— вони досягли;дуṅхе— обоє;āнандіта— задоволені;хаñā— стаючи.
Спочатку вони побували в Ґаї, тоді в Каші, далі в Праязі. Нарешті з великою радістю вони прийшли до Матгури.
5.12
vana-yātrāya vana dekgi' dekge govardganadvādaṣa-vana dekgi' ṣeshe gelā vṛndāvana
Послівний переклад: вана-йāтрāйа— обходячи різні ліси;вана декгі'— оглядаючи ліси;декге— дивляться;ґовардгана— пагорб Ґовардгана;двāдаṣа-вана декгі'— відвідавши дванадцять лісів Вріндавани;ṣеше— нарешті;ґелā— досягли;вṛндāвана— Вріндавани.
Діставшись Матгури, вони почали відвідувати різні ліси Вріндавани і обійшли Ґовардгану. Вони відвідали всі дванадцять лісів [ванів] Вріндавани і нарешті прийшли до селища Вріндавана.
ПоясненняНа східному березі Ямуни розкинулось п'ять лісів: Бгадра, Білва, Лоха, Бгандіра і Махавана. На західному березі Ямуни — сім: Мадгу, Тала, Кумуда, Бахула, Кам'я, Кгадіра і Вріндавана. Побувавши в усіх цих лісах, прочани прийшли до селища, яке називають Панчакроші Вріндавана. Один з дванадцяти лісів, ліс Вріндавана простягається від міста Вріндавани до Нанда-ґрами і Варшани, покриваючи площу близько вісімдесяти трьох квадратних кілометрів. На цьому терені лежить селище Панчакроші Вріндавана.
5.13
vṛndāvane govinda-stgāne mahā-devālayase mandire gopālera mahā-sevā haya
Послівний переклад: вṛндāване— у Панчакроші Вріндавані;ґовінда-стгāне— в місці, де нині стоїть храм Ґовінди;махā-дева-āлайа— великий храм;се мандіре— у цьому храмі;ґопāлера— Божества Ґопали;махā-севā— пишне поклоніння;хайа— є.
У селищі Панчакроші Вріндавана, на місці нинішнього храму Ґовінди, стояв великий храм, де пишно поклонялись Ґопалі.
5.14
keṣī-tīrtga, kālīya-hradādike kaila snānaṣrī-gopāla dekgi' tāhāṅ karilā viṣrāma
Послівний переклад: кеṣī-тīртга— місце омовіння на березі Ямуни, відоме як Кеші-ґгата;кāлīйа- храда— місце омовіння на березі Ямуни, відоме як Калія-ґгата;āдіке— в таких різних місцях омовіння;каіла— зробив;снāна— омовіння;ṣрī-ґопāла декгі'— прийшовши відвідати храм Ґопали;тāхāṅ— там;карілā— взяли;віṣрāма— відпочинок.
Омившись у різних місцях омовіння на Ямуні, як оце Кеші- ґгата й Калія-ґгата, прочани відвідали храм Ґопали. Там вони і зупинились, щоб відпочити.
5.15
gopāla-saundarya duṅhāra mana nila hari'sukga pāñā rahe tāhāṅ dina dui-chāri
Послівний переклад: ґопāла-саундарйа— краса Божества Ґопали;дуṅхāра— їх обох;мана— розум;ніла— полонила;харі'— забравши;сукга пāñā— відчуваючи це трансцендентне щастя;рахе— залишились;тāхāṅ— у тому храмі;діна— дні;дуі-чāрі— два або чотири.
Краса Божества Ґопали полонила їхній розум, і, відчуваючи велике щастя, вони залишились там на два чи чотири дні.
5.16
dui-vipra-madgye eka vipra — vṛddga-prāyaāra vipra — yuvā, tāṅra karena sahāya
Послівний переклад: дуі-віпра-мадгйе— між двохбрахманів; ека віпра— одинбрахмана; вṛддга-прāйа— похилого віку;āра віпра— другийбрахмана; йувā— молодий;тāṅра— старшогобрахмани; карена— робить;сахāйа— допомогу.
Один з двох брахманів був людиною похилого віку, а другий — молодий. Молодий в усьому допомагав старшому.
5.17
chgoṭa-vipra kare sadā tāṅhāra sevanatāṅhāra sevāya viprera tushṭa haila mana
Послівний переклад: чгоṭа-віпра— молодшийбрахмана; каре— робить;садā— завжди;тāṅхāра— його (старшогобрахмани);севана— служіння;тāṅхāра— його;севāйа— служінням;віпрера— старшогобрахмани; тушṭа— задоволений;хаіла— став;мана— розум.
Молодший брахмана повсякчасно служив старшому, і старший був дуже задоволений ним та його служінням.
5.18
vipra bale, — tumi mora bahu sevā kailāsahāya hañā more tīrtga karāilā
Послівний переклад: віпра бале— старшийбрахманакаже;тумі— ти;мора— мені;баху— різне;севā— служіння;каілā— виконав;сахāйа— помічник;хаñā— бувши;море— мені;тīртга— прощу;карāілā— допоміг зробити.
Старий чоловік сказав молодшому: «Ти зробив для мене так багато. Ти допоміг мені відвідати всі ці святі місця.
5.19
putreo pitāra aichge nā kare sevanatomāra prasāde āmi nā pāilāma ṣrama
Послівний переклад: путрео— навіть мій син;пітāра— батька;аічге— так;нā— не;каре— виконує;севана— служіння;томāра— твоєю;прасāде— милістю;āмі— я;нā— не;пāілāма— дістав;ṣрама— втому.
Навіть мій син так мені не служить. З твоєї ласки під час цієї подорожі я не відчував утоми.
5.20
kṛta-ggnatā haya tomāya nā kaile sammānaataeva tomāya āmi diba kanyā-dāna
Послівний переклад: кṛта-ґгнатā— невдячність;хайа— є;томāйа— тобі;нā— не;каіле— якщо зробити;саммāна— шану;атаева— тому;томāйа— тобі;āмі— я;діба— даю;канйā-дāна— свою дочку як дар.
Якщо я не вшаную тебе якось, то буду невдячним. Тому я обіцяю дати тобі в дар свою дочку».
5.21
chgoṭa-vipra kahe, — "ṣuna, vipra-mahāṣayaasambgava kaha kene, yei nāhi haya
Послівний переклад: чгоṭа-віпра— молодшийбрахмана; кахе— відповідає;ṣуна— послухай;віпра- махāṣайа— шановнийбрахмано; асамбгава— не схоже;каха— кажеш;кене— чому;йеі— яке;нāхі— не;хайа— буває.
Молодший брахмана відповів: «Шановний добродію, послухай, будь ласка. Ти кажеш щось дуже незвичайне. Такого ніколи не буває.
5.22
mahā-kulīna tumi — vidyā-dganādi-pravīṇaāmi akulīna, āra dgana-vidyā-hīna
Послівний переклад: махā-кулīна— дуже аристократичний;тумі— ти;відйā— освіта;дгана-āді— багатство;правīṇа— сповнений видатних якостей;āмі— я;акулīна— не аристократичний;āра— і;дгана-відйā-хīна— без ніякого багатства й освіти.
Ти належиш до найшляхетнішого роду, ти людина високоосвічена і дуже заможна. Я зовсім не аристократ і не маю ні порядної освіти, ні багатства.
ПоясненняНа винагороду за доброчесну діяльність людина може бути наділеною чотирма багатствами: вона може з'явитись на світ в аристократичній родині, отримати добру освіту, мати гарну вроду чи володіти значним достатком. Ці ознаки свідчать про те, що в минулому житті вона діяла доброчесно.I понині серед аристократичних сімей в Iндії шлюб з простолюдином — річ немислима. Нехай навіть він належить до тої самої касти, щоб зберегти аристократичність, таких шлюбів цураються. Жоден бідняк не наважиться одружитися з дочкою багатія. Через це, коли старший брахмана запропонував молодому руку дочки, той не повірив, що зможе одружитися з нею. Тому він запитав старшого брахману, чому той пропонує таку нечувану річ (асамбгава). Для аристократа запропонувати руку своєї дочки людині неосвіченій і бідній було річчю нечуваною.
5.23
kanyā-dāna-pātra āmi nā ha-i tomārakṛshṇa-prītye kari tomāra sevā-vyavahāra
Послівний переклад: канйā-дāна-пāтра— наречений, що підходить дочці;āмі— я;нā— не;ха-і— є;томāра— тебе;кṛшṇа-прīтйе— тільки для задоволення Крішни;карі— роблю;томāра— тебе;севā— служіння;вйавахāра— діяльність.
Пане, я не годжусь в наречені твоїй дочці. Я служу тобі тільки для того, щоб вдовольнити Крішну.
ПоясненняОбидва брахмани були чисті вайшнави. Молодший брахмана догоджав старшому тільки для того, щоб задовольнити Крішну. В «Шрімад-Бгаґаватам»(11.19.21) Крішна каже: мад-бгакта-пūджāбгйадгікā — «Найвище служіння — це служіння Моєму відданому». Отож за Ґаудія-вайшнавською філософією, філософією Чайтан'ї Махапрабгу, найліпше бути слугою слуги Бога. Не слід намагатись послужити Крішні прямо. Чистий вайшнава служить слузі Крішни і вважає себе за слугу слуги Крішни. Господь Крішна цим задоволений. Шріла Нароттама даса Тгакура підтверджує істинність такої філософії: чгāḍійā ваішṇава-севā ністāра пейечге кебā. Неможливо досягнути звільнення, слугуючи Крішні прямо і не слугуючи звільненому вайшнаві. Для цього конче потрібно служити слузі Крішни.
5.24
brāhmaṇa-sevāya kṛshṇera prīti baḍa hayatāṅhāra santoshe bgakti-sampad bāḍaya"
Послівний переклад: брāхмаṇа-севāйа— служіннямбрахмані; кṛшṇера— Господа Крішни;прīті— задоволення;баḍа— дуже велике;хайа— є;тāṅхāра сантоше— якщо задовольнити Господа;бгакті— відданого служіння;сампад— багатство;бāḍайа— зростає.
Господь Крішна дуже задоволений, коли служать брахмані, а коли Господь задоволений якоюсь людиною, багатство її відданості зростає».
ПоясненняШріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура щодо цього зазначає, що молодший брахмана служив старшому для того, щоб задовольнити Крішну. Це не були звичайні світські стосунки. Крішна задоволений тоді, коли служать вайшнаві. Через те, що молодший брахмана служив старшому, Господь Ґопала погодився стати свідком у їхньому сватанні, аби врятувати честь обох відданих. Певно, що Шрі Чайтан'ї Махапрабгу не припали б до вподоби розповіді про шлюбні справи, якби це не стосувалось двох вайшнавів. Шлюбні обряди й стосунки описані в тих розділах писань, що торкаються світських справ, і їх називають карма-канда. Однак вайшнави байдужі до карма-канди. Шріла Нароттама даса Тгакура каже: карма-кāṇḍа джñāна-кāṇḍа кевала вішера бгāṇḍа. Вайшнаву не цікавлять в Ведах ані розділи карма- канди, ані розділи ґ'яна-канди. Справжній вайшнава має їх просто за дзбан з отрутою (вішера бгāṇḍа). Iноді ми беремо участь в шлюбних церемоніях наших учнів, але це не означає, що нас цікавить діяльність карма-канди. Сторонні люди іноді засуджують це, не розуміючи вайшнавської філософії і наполягаючи на тому, що санн'ясі не повинен проводити шлюбної церемонії між юнаком та дівчиною. Однак це вже не карма- канда, адже наша мета — поширити рух свідомості Крішни. Ми даємо широкому загалу людей всі можливості стати на шлях свідомості Крішни, а для того, щоб допомогти відданим зосередитись на служінні Господеві, їм у певних випадках дозволено одружуватись. Ми пересвідчились, що такі одружені пари справді дуже сумлінно служать місії. Тому участь санн'ясі в шлюбних церемоніях не слід хибно витлумачувати. Шрі Чайтан'я Махапрабгу і Ніт'янанда Прабгу з великою насолодою слухали про шлюб молодого брахмани і дочки старшого брахмани.
5.25
baḍa-vipra kahe, — "tumi nā kara saṃṣayatomāke kanyā diba āmi, karila niṣchaya"
Послівний переклад: баḍа-віпра— старшийбрахман; кахе— відповідає;тумі— ти;нā— не;кара— роби;саṃṣайа— сумнів;томāке— тобі;канйā— дочку;діба— дам;āмі— я;каріла— зробив;ніṣчайа— запевнення.
Старший брахмана відповів: «Дорогий юначе, не сумнівайся в моїх словах. Я дам тобі в дар руку своєї дочки. Я вже вирішив».
5.26
chgoṭa-vipra bale, — "tomāra strī-putra sababahu djñāti-goshṭgī tomāra bahuta bāndgava
Послівний переклад: чгоṭа-віпра— молодийбрахмана; бале— каже;томāра— твої;стрī-путра— дружина й сини;саба— всі;баху— багато;джñāті— родичів;ґошṭгī— гурт;томāра— твої;бахута— багато;бāндгава— друзів.
Молодий брахмана сказав: «В тебе є дружина й сини, а також великий гурт родичів та друзів.
5.27
tā'-sabāra sammati vinā nahe kanyā-dānarukmiṇīra pitā bgīshmaka tāhāte pramāṇa
Послівний переклад: тā'-сабāра— їх усіх;самматі— згода;вінā— без;нахе— не;канйā-дāна— даючи в дар руку дочки;рукміṇīра— цариці Рукміні;пітā— батько;бгīшмака— Бгішмака;тāхāте— того;прамāṇа— свідчення.
Без згоди друзів та родичів ти не зможеш дати мені в дар руку дочки. Згадай лишень історію цариці Рукміні та її батька, Бгішмаки.
5.28
bgīshmakera ichchgā, — kṛshṇe kanyā samarpiteputrera virodge kanyā nārila arpite"
Послівний переклад: бгīшмакера— царя Бгішмаки;іччгā— бажання;кṛшṇе— Крішні;канйā— дочку;самарпіте— дати;путрера— сина;віродге— запереченням;канйā— дочку;нāріла— був нездатний;арпіте— запропонувати.
Цар Бгішмака хотів віддати свою дочку, Рукміні, в дар Крішні, але Рукмі, його старший син, проти цього заперечив. Тому Бгішмака не зміг здійснити своє рішення».
ПоясненняЯк сказано в «Шрімад-Бгаґаватам»(10.52.25):Цар Відарбги, Бгішмака, хотів віддати свою дочку, Рукміні, Господеві Крішні, але Рукмі, старший з його п'яти синів, заперечив проти цього. Тому Бгішмака відмовився від свого рішення й вирішив віддати Рукміні царю Чеді, Шішупалі, що був двоюрідним братом Крішни. Однак Рукміні вдалася до хитрощів: вона послала Крішні листа з проханням викрасти її. Тому Крішна, щоб задовольнити Рукміні, Свою велику віддану, викрав її. Внаслідок цього між Крішною та гуртом противників на чолі з Рукмі, братом Рукміні, зав'язався запеклий бій. Рукмі зазнав поразки, і Крішна за брутальні слова збирався його вбити, але на прохання Рукміні пощадив. Щоправда, Своїм мечем Крішна зголив Рукмі все волосся. Шрі Баларамі це не сподобалось, і тому для задоволення Рукміні Баларама вичитав Крішні за це.
5.29
baḍa-vipra kahe, — "kanyā mora nidja-dgananidja-dgana dite nishedgibe kon djana
Послівний переклад: баḍа-віпра кахе— старшийбрахманакаже;канйā— дочка;мора— моя;ніджа- дгана— власність;ніджа-дгана— свою власність;діте— дати;нішедгібе— заперечуватиме;кон— яка;джана— особа.
Старший брахмана сказав: «Моя дочка належить мені. Якщо я вирішив віддати комусь те, що мені належить, хто на силі мене зупинити?
5.30
tomāke kanyā diba, sabāke kari' tiraskārasaṃṣaya nā kara tumi, karaha svīkāra"
Послівний переклад: томāке— тобі;канйā— дочку;діба— дам;сабāке— усі інші;карі'— роблячи;тіраскāра— нехтування;саṃṣайа— сумнів;нā— не;кара— роби;тумі— ти;караха— просто роби;свīкāра— прийняття.
Дорогий юначе, я дам тобі свою дочку в дар і знехтую думкою всіх інших. Не сумнівайся в моїх словах, просто погодься на мою пропозицію».
5.31
chgoṭa-vipra kahe, — "yadi kanyā dite managopālera āge kaha e satya-vachana"
Послівний переклад: чгоṭа-віпра кахе— молодшийбрахманавідповідає;йаді— якщо;канйā— дочку;діте— дати в дар;мана— розум;ґопāлера— Божества Ґопали;āґе— перед;каха— скажи;е— ці;сатйа-вачана— слова правдиві.
Молодший брахмана відповів: «Якщо ти вирішив віддати свою молоду дочку за мене, то скажи це перед Божеством Ґопали».
5.32
gopālera āge vipra kahite lāgila'tumi djāna, nidja-kanyā ihāre āmi dila'
Послівний переклад: ґопāлера āґе— перед Божеством Ґопали;віпра— старшийбрахмана; кахіте— говорити;лāґіла— почав;тумі джāна— мій Господи, знай;ніджа-канйā— свою дочку;іхāре— цьому юнаку;āмі— я;діла— дав у дар.
Ставши перед Ґопалою, старший брахмана сказав: «Дорогий Господи, будь ласка, стань за свідка в тому, що я віддав свою дочку за цього юнака».
ПоясненняВ Iндії досі ведеться віддавати дочку заміж, просто на словах давши обіцянку. Це називається ваґ-датта. Ваґ-датта означає, що батько, брат чи опікун дівчини дав слово, що її віддадуть за певного чоловіка. Після того ця дівчина не повинна одружуватись ні з ким іншим. Чесне слово батька чи опікуна береже її для одного визначеного нареченого. Було багато випадків, коли батьки маленької дівчинки давали комусь слово, що їхня дочка стане дружиною сина цієї особи. Обидві сторони згідні чекати, поки хлопець і дівчина виростуть, і вже тоді відбувається шлюб. За цим звичаєм, що існує в Iндії віддавна, старший брахмана пообіцяв свою дочку молодшому брахмані в дар і свою обітницю склав перед Божеством Ґопали. В Iндії заведено шанувати будь-яку обітницю, складену перед Божеством. Таку обітницю неможливо забрати назад. В індійських селах, коли між якимись двома сторонами виникає суперечка, щоб її залагодити, йдуть до храму. Все, сказане перед Божеством, вважають за правду, тому що перед Божеством брехати ніхто б не наважився. Цієї самої засади дотримувались у битві на Курукшетрі. Тому на початку «Бгаґавад-ґіти» сказано: дгарма-кшетре куру-кшетре.Не розвиваючи свідомості Крішни, людське суспільство скочується до найнижчого рівня тваринного життя. Рух свідомості Крішни відіграє вкрай важливу роль у суспільстві, відроджуючи серед людей свідомість Бога. Якщо люди насправді розвинуть свідомість Бога, всі суперечки можна буде залагоджувати без суду, як це було в випадку з двома брахманами, суперечку між якими залагодив свідок Ґопала.
5.33
chgoṭa-vipra bale, — "ṭgākura, tumi mora sākshītomā sākshī bolāimu, yadi anyatgā dekgi"
Послівний переклад: чгоṭа-віпра бале— молодшийбрахманавідповів;ṭгāкура— дорогий Господи Ґопало;тумі— Ти;мора— мій;сāкшī— свідок;томā— Тебе;сāкшī— свідок;болāіму— покличу;йаді— якщо;анйатгā— інакше;декгі— бачу.
Тоді молодший брахмана звернувся до Божества: «Дорогий Господи, Ти мій свідок. Якщо виникне потреба, я покличу Тебе засвідчити цю угоду».
5.34
eta bali' dui-djane chalilā deṣereguru-buddgye chgoṭa-vipra bahu sevā kare
Послівний переклад: ета балі'— сказавши це;дуі-джане— обидвабрахмани; чалілā— пішли;деṣере— до своєї країни;ґуру-буддгйе— приймаючи старшогобрахмануякґуру; чгоṭа-віпра— молодийбрахмана; баху— різне;севā— служіння;каре— робить.
Після цих розмов брахмани вирушили додому. Як завжди, молодий брахмана піклувався про старшого, наче той був його ґуру [духовний вчитель], всіляко йому слугуючи.
5.35
deṣe āsi' dui-djane gelā nidja-ggarekata dine baḍa-vipra chintita antare
Послівний переклад: деṣе āсі'— повернувшись до своєї країни;дуі-джане— обидва;ґелā— пішли;ніджа-ґгаре— до себе додому;ката діне— за якийсь час;баḍа-віпра— старшийбрахмана; чінтіта— дуже стривожений;антаре— всередині.
Повернувшись до Від'янаґари, обидва брахмани розійшлись по домівках. За якийсь час старший брахман почав непокоїтись.
5.36
tīrtge vipre vākya diluṅ, — kemate satya hayastrī, putra, djñāti, bandgu djānibe niṣchaya
Послівний переклад: тīртге— на прощі;віпре—брахмані; вāкйа— слово честі;ділуṅ— я дав;кемате— як;сатйа— істина;хайа— є;стрī— дружина;путра— сини;джñāті— родичі;бандгу— друзі;джāнібе— дізнаються;ніṣчайа— напевно.
Він почав думати: «Я дав слово брахмані у святому місці, і моя обіцянка неодмінно повинна здійснитись. Я повинен тепер повідомити про це свою дружину, синів, інших родичів та друзів».
5.37
eka-dina nidja-loka ekatra karilatā-sabāra āge saba vṛttānta kahila
Послівний переклад: ека-діна— одного дня;ніджа-лока— усі його родичі;екатра— в одному місці;каріла— зібрались;тā-сабāра— їх усіх;āґе— перед;саба— всю;вṛттāнта— історію;кахіла— розповів.
Отож, одного дня старший брахмана зібрав усіх своїх родичів та друзів і розповів перед ними всіма про все, що сталось перед Ґопалою.
5.38
ṣuni' saba goshṭgī tāra kare hāhā-kāra'aichge bāt mukge tumi nā ānibe āra
Послівний переклад: ṣуні'— почувши;саба— усі;ґошṭгī— родичі та друзі;тара— старшогобрахмани; каре— роблять;хā-хā-кāра— розчаровані вигуки;аічге— така;бāт— пропозиція;мукге— в устах;тумі— ти;нā— не;āнібе— повинен приносити;āра— знову.
Коли всі, хто належав до сімейного кола старого брахмани, почули його розповідь, вони обурено загаласували. Всі вони попрохали його більше не повторювати таких пропозицій.
5.39
nīche kanyā dile kula yāibeka nāṣaṣuniñā sakala loka karibe upahāsa'
Послівний переклад: нīче— до низької родини;канйā— дочку;діле— якщо віддаси;кула— родинні традиції;йāібека— підуть до;нāṣа— знищення;ṣуніñā— почувши;сакала— усі;лока— друзі;карібе— робитимуть;упахāса— глузування.
Вони зійшлись на одному: «Якщо ти віддаси свою дочку до ницої родини, твоя аристократичність піде прахом. Коли люди почують про це, вони з тебе глузуватимуть».
5.40
vipra bale, — "tīrtga-vākya kemane kari ānaye hauk, se hauka, āmi diba kanyā-dāna"
Послівний переклад: віпра бале—брахманакаже;тīртга-вāкйа— обіцянка, дана під час паломництва;кемане— як;карі— зроблю;āна— інакше;йе хаук— що може бути;се хаук— нехай буде;āмі— я;діба— дам;канйā-дāна— свою дочку в дар.
Старший брахмана сказав: «Як я можу забрати назад слово, яке я дав у святому місці під час паломництва? Хоч би що сталось, я таки мушу дати йому в дар свою дочку».
5.41
djñāti loka kahe, — 'morā tomāke chgāḍiba'strī-putra kahe, — 'visha kgāiyā mariba'
Послівний переклад: джñāті лока— родичі;кахе— відповідають;морā— ми всі;томāке— тебе;чгāḍіба— покинемо;стрī— дружина;путра— сини;кахе— кажуть;віша— отруту;кгāійā— випивши;маріба— помремо.
Родичі в один голос сказали: «Якщо ти віддаси свою дочку за цього юнака, ми з тобою повністю порвемо». А дружина й сини проголосили: «Якщо це станеться, ми вип'ємо отруту й помремо».
5.42
vipra bale, — "sākshī bolāñā karibeka nyāyadjiti' kanyā labe, mora vyartga dgarma haya'
Послівний переклад: віпра бале—брахманкаже;сāкшī— свідка;болāñā— покликавши;карібека— буде;нйāйа— справедливість;джіті'— перемігши;канйā— дочку;лабе— він забере;мора— мої;вйартга— змарновані;дгарма— релігійні засади;хайа— будуть.
Старший брахмана сказав: «Якщо я не віддам дочки за молодого брахману, він покличе за свідка Шрі Ґопаладжі і забере мою дочку силою. Тоді вся моя побожність піде нанівець».
5.43
putra bale, — "pratimā sākshī, seha dūra deṣeke tomāra sākshī dibe, chintā kara kise
Послівний переклад: путра бале— його син каже;пратімā— Божество;сāкшī— свідок;сеха— Він також;дūра— в далекій;деṣе— у країні;ке— хто;томāра— тебе;сāкшī— свідок;дібе— дасть;чінтā— хвилювання;кара— робиш;кісе— чому.
Його син відповів: «Божество може бути свідком, але Воно в далекій країні. Як Воно зможе прийти й засвідчити проти тебе? Чому це тебе так хвилює?
5.44
nāhi kahi — nā kahio e mitgyā-vachanasabe kahibe — 'mora kichgu nāhika smaraṇa'
Послівний переклад: нāхі кахі— не кажу;нā кахіо— не кажи;е— це;мітгйā-вачана— неправдиве твердження;сабе— тільки;кахібе— скажеш;мора— моя;кічгу— що-небудь;нāхіка— не;смараṇа— пам'ять.
Ти не мусиш прямо відмовлятися від своїх слів. Казати неправду немає потреби. Просто скажи, що ти не пам'ятаєш своєї обіцянки.
5.45
tumi yadi kaha, — 'āmi kichgui nā djāni'tabe āmi nyāya kari' brāhmaṇere djini"
Послівний переклад: тумі— ти;йаді— якщо;каха— скажеш;āмі кічгуі нā джāні— я нічого не пам'ятаю;табе— тоді;āмі— я;нйāйа карі'— сперечаючись;брāхмаṇере— молодшогобрахману; джіні— переможу.
Якщо ти просто скажеш «Я не пам'ятаю», я сам подбаю про все інше. Вступивши в суперечку, я переможу молодого брахману».
ПоясненняСин старшого брахмани був атеїст і послідовник «Раґгунатга-смріті». Він умів дуже добре заробляти й рахувати гроші, але був останнім дурнем. Через це він не вірив ні в духовну природу Божества, ні в Верховного Бога- Особу. Тому, як всі ті, хто поклоняється ідолам, він вважав образ Господа зробленим із каменю чи дерева. Він став запевняти батька, що їхній свідок був просто кам'яним Божеством, нездатним говорити. До того ж, запевняв він батька, Божество стояло дуже далеко і не могло прийти, щоб виступити свідком. По суті, він казав: «Не турбуйся. Не треба брехати прямо, просто вдайся до дипломатичної мови, як то зробив цар Юдгіштгіра, сказавши Дроначар'ї: аṣваттгāмā хата іті ґаджаṭ. Тримайся цієї лінії і просто кажи, що нічого не пам'ятаєш і нічого не знаєш про обіцянки, за які каже молодий брахмана. Якщо ти даси мені таку основу, я зумію навести всілякі докази і переможу його в словесній грі. Я врятую тебе від потреби віддавати за нього свою дочку, і так буде врятовано нашу аристократичність. Тобі немає про що хвилюватись».
5.46
eta ṣuni' viprera chintita haila manaekānta-bgāve chinte vipra gopāla-charaṇa
Послівний переклад: ета ṣуні'— почувши це;віпрера— старогобрахмани; чінтіта— збуджений;хаіла— став;мана— розум;екāнта-бгāве— цілковито зосередившись;чінте— думає;віпра—брахмана; ґопāла-чараṇа— про лотосові стопи Шрі Ґопаладжі.
Ці слова дуже стурбували старого брахману. Відчуваючи себе безпорадним, він просто зосередив свою свідомість на лотосових стопах Ґопали.
5.47
'mora dgarma rakshā pāya, nā mare nidja-djanadui rakshā kara, gopāla, lainu ṣaraṇa'
Послівний переклад: мора— мої;дгарма— релігійні засади;ракшā пāйа— врятовані;нā— не;маре— вмирають;ніджа-джана— родичі;дуі— дві;ракшā кара— ласкаво захисти;ґопāла— Господи Ґопало;лаіну— я взяв;ṣараṇа— притулок під Твоїми лотосовими стопами.
Старший брахмана став молитись: «Дорогий Господи Ґопало, я віддався під притулок Твоїх лотосових стіп і тому прохаю Тебе милостиво захистити мене від порушення релігійних засад і разом з тим врятувати від смерті моїх родичів».
5.48
ei-mata vipra chitte chintite lāgilaāra dina laggu-vipra tāṅra ggare āila
Послівний переклад: еі-мата— таким чином;віпра— старшийбрахмана; чітте— в розумі;чінтіте— думати;лāґіла— почав;āра діна— наступного дня;лаґгу-віпра— молодийбрахмана; тāṅра— його;ґгаре— до дому;āіла— прийшов.
Наступного дня, коли старший брахмана глибоко розмірковував про своє становище, до нього додому прийшов молодий брахмана.
5.49
āsiñā parama-bgaktye namaskāra kari'vinaya kariñā kahe kara dui yuḍi'
Послівний переклад: āсіñā— прийшовши;парама-бгактйе— з великою відданістю;намаскāра карі'— поклонившись;вінайа каріñā— з великим смиренням;кахе— каже;кара— руки;дуі— дві;йуḍі'— склавши.
Прийшовши, молодий брахмана шанобливо поклонився, а тоді, у великому смиренні склавши руки, промовив:
5.50
'tumi more kanyā dite karyāchga aṅgīkāraebe kichgu nāhi kaha, ki tomāra vichāra'
Послівний переклад: тумі— ти;море— мені;канйā— свою дочку;діте— дати в дар;карйāчга— зробив;аṅґīкāра— обіцянку;ебе— тепер;кічгу— щось;нāхі— не;каха— кажеш;кі— яке;томāра— твоє;вічāра— рішення.
«Ти пообіцяв дати мені в дар свою дочку, а тепер нічого не кажеш. Що ти вирішив?»
5.51
eta ṣuni' sei vipra rahe mauna dgari'tāṅra putra mārite āila hāte ṭgeṅgā kari'
Послівний переклад: ета ṣуні'— почувши це;сеі віпра— старшийбрахмана; рахе— залишається;мауна дгарі'— зберігаючи мовчання;тāṅра— його;путра— син;мāріте— вдарити;āіла— вийшов;хāте— в руці;ṭгеṅґā— ціпок;карі'— взявши.
Коли молодий брахмана звернувся до старшого брахмани з цими словами, той ніяк не озвався. Скориставшись із цього, вискочив його син і ціпком замахнувся на юнака.
5.52
'āre adgama! mora bgagnī chāha vivāhitevāmana hañā chāṅda yena chāha ta' dgarite'
Послівний переклад: āре адгама— гей, найниціший;мора— мою;бгаґнī— сестру;чāха— хочеш;вівāхіте— взяти за дружину;вāмана— карлик;хаñā— бувши;чāṅда— місяць;йена— наче;чāха— хочеш;та'— певно;дгаріте— схопити.
Син сказав: «Гей, найниціший з ницих! Ти хочеш одружитись на моїй сестрі, але ти наче карлик, що хоче схопити місяць!»
5.53
ṭgeñā dekgi' sei vipra palāñā gelaāra dina grāmera loka ekatra karila
Послівний переклад: ṭгеñā декгі'— побачивши в його руці ціпок;сеі віпра— молодийбрахмана; палāñā ґела— втік звідти;āра діна— наступного дня;ґрāмера лока— жителів села;екатра каріла— зібрав в одному місці.
Побачивши ціпок в руці сина старшого брахмани, молодий брахмана втік. Однак наступного дня він скликав усіх селян.
5.54
saba loka baḍa-vipre ḍākiyā ānilatabe sei laggu-vipra kahite lāgila
Послівний переклад: саба лока— усіх селян;баḍа-віпре— старшогобрахману; ḍāкійā— скликавши;āніла— привів;табе— тоді;сеі лаґгу-віпра— молодшийбрахмана; кахіте лāґіла— почав говорити.
Тоді селяни послали за старшим брахманою і привели його до зібрання. Молодий брахмана звернувся до них з такими словами:
5.55
'iṅha more kanyā dite karyāchge aṅgīkāraebe ye nā dena, puchga iṅhāra vyavahāra'
Послівний переклад: іṅха— цей добродій;море— мені;канйā— свою дочку;діте— дати в дар;карйāчге— зробив;аṅґīкāра— обіцянку;ебе— тепер;йе— справді;нā— не;дена— дає;пучга— будь ласка, запитайте;іṅхāра— його;вйавахāра— поведінку.
«Цей добродій пообіцяв віддати за мене свою дочку, але тепер не тримає свого слова. Будь ласка, з'ясуйте, чому він так чинить».
5.56
tabe sei viprere puchgila sarva-djana'kanyā kene nā deha, yadi diyāchga vachana'
Послівний переклад: табе— тоді;сеі— того;віпрере—брахману; пучгіла— запитали;сарва-джана— усі люди;канйā— дочку;кене— чому;нā деха— не даєш в дар;йаді— якщо;дійāчга— дав;вачана— слово честі.
Усі зібрані там люди запитали старшого брахману: «Якщо ти вже пообіцяв віддати йому в дар свою дочку, чому ти не виконуєш своєї обіцянки? Ти дав слово честі».
5.57
vipra kahe, — 'ṣuna, loka, mora nivedanakabe ki baliyāchgi, mora nāhika smaraṇa'
Послівний переклад: віпра кахе— старшийбрахманавідповів;ṣуна— послухайте, будь ласка;лока— люди;мора— моє;ніведана— зізнання;кабе— коли;кі— що;балійāчгі— я сказав;мора— моя;нāхіка— не є;смараṇа— пам'ять.
Старший брахмана сказав: «Дорогі друзі, послухайте, будь ласка, що я вам скажу. Я не пригадую, щоб я давав саме таку обіцянку».
5.58
eta ṣuni' tāṅra putra vākya-chchgala pāñāpragalbga ha-iyā kahe sammukge āsiñā
Послівний переклад: ета ṣуні'— почувши це;тāṅра путра— його син;вāкйа-ччгала— для словесних вивертів;пāñā— отримавши нагоду;праґалбга— нахабний;ха-ійā— стаючи;кахе— каже;саммукге— вперед;āсіñā— виходячи.
Коли син старшого брахмани почув це, він використав це як нагоду вдатися до демагогічних хитрощів. З великим нахабством він став перед зібранням і сказав:
5.59
'tīrtga-yātrāya pitāra saṅge chgila bahu dganadgana dekgi ei dushṭera laite haila mana
Послівний переклад: тīртга-йāтрāйа— обходячи святі місця;пітāра— моїм батьком;саṅґе— із;чгіла— було;баху— багато;дгана— грошей;дгана— гроші;декгі— побачивши;еі— цього;душṭера— негідника;лаіте— взяти;хаіла— був;мана— намір.
«Мандруючи різними святими місцями, мій батько носив із собою багато грошей. Побачивши гроші, цей негідник вирішив їх здобути.
5.60
āra keha saṅge nāhi, ei saṅge ekaladguturā kgāoyāñā bāpe karila pāgala
Послівний переклад: āра— хтось;кеха— ще;саṅґе— в товаристві;нāхі— не було;еі— цейбрахмана; саṅґе— в гурті;екала— один;дгутурā— п'янкий трунок;кгāойāñā— нагодувавши;бāпе— мого батька;каріла— зробив;пāґала— божевільним.
Крім цієї людини, з моїм батьком не було нікого. Домішавши в їжу дурман дгутура, цей негідник звів його з розуму.
5.61
saba dgana lañā kahe — 'chore la-ila dgana''kanyā dite chāhiyāchge' — uṭgāila vachana
Послівний переклад: саба— усі;дгана— гроші;лаñā— забравши;кахе— каже;чоре— злодій;ла- іла— взяв;дгана— усі гроші;канйā— дочку;діте— дати в дар;чāхійāчге— пообіцяв;уṭгāіла— підняв;вачана— гасло.
Забравши всі гроші мого батька, цей негідник проголосив, що їх поцупив якийсь злодій. Тепер він запевняє, що мій батько пообіцяв віддати за нього свою дочку.
5.62
tomarā sakala loka karaha vichāre'mora pitāra kanyā dite yogya ki ihāre'
Послівний переклад: томарā— ви;сакала— всі;лока— люди;караха— зробіть-но;вічāре— судження;мора— мого;пітāра— батька;канйā— дочку;діте— дати в дар;йоґйа— пасує;кі— чи;іхāре— йому.
Ви всі, тут зібрані, — шановні добродії. Будь ласка, розсудіть, чи годиться віддати дочку мого батька цьому брахмані- злидарю».
5.63
eta ṣuni' lokera mane ha-ila saṃṣaya'sambgave, — dgana-lobge loka chgāḍe dgarma-bgaya'
Послівний переклад: ета ṣуні'— почувши це все;локера— усіх людей;мане— в розумі;ха-іла— був;саṃṣайа— сумнів;самбгаве— можливо;дгана-лобге— за жадністю до грошей;лока— якась людина;чгāḍе— відкидає;дгарма-бгайа— релігійні засади.
Почувши ці слова, зібрані люди дещо засумнівались. Вони подумали, що, спокусившись багатством, людина цілком здатна знехтувати засадами релігії.
5.64
tabe chgoṭa-vipra kahe, — "ṣuna, mahādjananyāya djinibāre kahe asatya-vachana
Послівний переклад: табе— тоді;чгоṭа-віпра— молодийбрахмана; кахе— каже;ṣуна— послухайте, будь ласка;махā-джана— всі добродії;нйāйа— арґумент;джінібāре— щоб перемогти;кахе— він каже;асатйа-вачана— слова неправди.
Тоді молодий брахмана сказав: «Шановні добродії, послухайте, будь ласка. Просто щоб виграти суперечку, цей чоловік бреше.
5.65
ei vipra mora sevāya tushṭa yabe hailā'tore āmi kanyā diba' āpane kahilā
Послівний переклад: еі віпра— цейбрахмана; мора— моїм;севāйа— служінням;тушṭа— повністю задоволений;йабе— коли;хаілā— він був;торе— тобі;āмі— я;канйā— дочку;діба— дам;āпане— з власної волі;кахілā— пообіцяв.
Дуже задоволений з мого служіння, цей брахмана сказав мені з власної волі: «Я обіцяю віддати свою дочку за тебе».
5.66
tabe muñi nishedginu, — ṣuna, dvidja-varatomāra kanyāra yogya nahi muñi vara
Послівний переклад: табе— тоді;муñі— я;нішедгіну— заборонив;ṣуна— слухай;двіджа-вара— о найліпший збрахманів; томāра— твоєї;канйāра— для дочки;йоґйа— підхожий;нахі— не;муñі— я;вара— чоловік.
Тоді я попрохав його не робити цього і сказав: «О найліпший з брахманів, я не пара твоїй дочці.
5.67
kāhāṅ tumi paṇḍita, dganī, parama kulīnakāhāṅ muñi daridra, mūrkga, nīcha, kula-hīna
Послівний переклад: кāхāṅ— оскільки;тумі— ти;паṇḍіта— високоосвічений вчений;дганī— багатий чоловік;парама— першорядний;кулīна— аристократ;кāхāṅ— оскільки;муñі— я;дарідра— бідна людина;мūркга— неосвічений;нīча— ниций;кула-хīна— без аристократичності.
Ти високоосвічений вчений, багата людина аристократичного роду, натомість я людина бідна, неосвічена й зовсім не аристократична».
5.68
tabu ei vipra more kahe bāra bāratore kanyā diluṅ, tumi karaha svīkāra
Послівний переклад: табу— однак;еі— цей;віпра—брахмана; море— мені;кахе— каже;бāра бāра— знову й знову;торе— тобі;канйā— свою дочку;ділуṅ— я дав у дар;тумі— ти;караха— зроби;свīкāра— прийняття.
Однак цей брахмана стояв на своєму. Знову й знову він прохав мене прийняти його пропозицію, кажучи: «Я дав свою дочку тобі. Будь ласка, прийми її».
5.69
tabe āmi kahilāṅ — ṣuna, mahā-matitomāra strī-putra-djñātira nā habe sammati
Послівний переклад: табе— тоді;āмі— я;кахілāṅ— сказав;ṣуна— будь ласка, послухай;махā- маті— мудрийбрахмано; томāра— твої;стрī-путра— дружина і діти;джñāтіра— родичі;нā хабе самматі— не погодяться.
Тоді я сказав: «Послухай-но, будь ласка. Ти вчений брахмана. Твоя дружина, друзі та родичі ніколи не дадуть на це згоди.
5.70
kanyā dite nāribe, habe asatya-vachanapunarapi kahe vipra kariyā yatana
Послівний переклад: канйā— дочку;діте— дати;нāрібе— не зможеш;хабе— стане;асатйа-вачана— нечесне слово;пунарапі— знову;кахе— він каже;віпра—брахмана; карійā йатана— дуже наполегливо.
Шановний добродію, ти не зможеш виконати свою обіцянку. Ти порушиш своє слово». Але брахмана знову й знову наголошував на тому, що обіцяє віддати за мене свою дочку.
5.71
kanyā tore diluṅ, dvidgā nā kariha chiteātma-kanyā diba, kebā pāre nishedgite
Послівний переклад: канйā— дочку;торе— тобі;ділуṅ— я дав;двідгā— вагання;нā— не;каріха— роби;чіте— в розумі;āтма-канйā— свою дочку;діба— дам;кебā— хто;пāре— може;нішедгіте— заборонити.
«Я віддав свою дочку за тебе. Не вагайся. Вона моя дочка, і я дам її тобі. Хто мені на силі це заборонити?»
5.72
tabe āmi kahilāṅ dṛḍga kari' managopālera āge kaha e-satya vachana
Послівний переклад: табе— тоді;āмі— я;кахілāṅ— сказав;дṛḍга карі' мана— зосередивши свій розум;ґопāлера āґе— перед Божеством Ґопали;каха— скажи;е-сатйа вачана— це чесне слово.
Тоді я зібрав думки докупи і попрохав брахману дати свою обіцянку перед Божеством Ґопали.
5.73
tabe iṅho gopālera āgete kahilatumi djāna, ei vipre kanyā āmi dila
Послівний переклад: табе— тоді;іṅхо— цей добродій;ґопāлера— Божества Ґопали;āґете— перед;кахіла— він сказав;тумі джāна— Господи, знай же;еі віпре— цьому молодомубрахмані; канйā— свою дочку;āмі— я;діла— віддав.
Тоді цей добродій сказав перед Божеством Ґопали: «Дорогий Господи, будь ласка, стань за свідка в тому, що я віддав свою дочку в дар цьому брахмані».
5.74
tabe āmi gopālere sākshī kariñākahilāṅ tāṅra pade minati kariñā
Послівний переклад: табе— тоді;āмі— я;ґопāлере— Божество Ґопали;сāкшī— свідок;каріñā— роблячи;кахілāṅ— сказав;тāṅра паде— до Його лотосових стіп;мінаті— смирення;каріñā— роблячи.
Взявши Божество Ґопали за свідка, я звернувся до Його лотосових стіп зі смиренним проханням.
5.75
yadi ei vipra more nā dibe kanyā-dānasākshī bolāimu tomāya, ha-io sāvadgāna
Послівний переклад: йаді— якщо;еі— цей;віпра—брахмана; море— мені;нā— не;дібе— дасть;канйā-дāна— в дар свою дочку;сāкшī болāіму— покличу Тебе за свідка;томāйа— Ти;ха-іо сāвадгāна— будь ласка, візьми до уваги.
«Дорогий Господи, якщо пізніше цей брахмана завагається і не хотітиме віддавати за мене дочки, я покличу Тебе за свідка. Будь ласкавий, візьми це до уваги».
5.76
ei vākye sākshī mora āchge mahādjanayāṅra vākya satya kari māne tribguvana"
Послівний переклад: еі вāкйе— в цих словах;сāкшī— свідок;мора— мій;āчге— є;махāджана— велика особа;йāṅра— чиї;вāкйа— слова;сатйа— істинні;карі— вважаючи;мāне— визнає;трі-бгувана— весь світ.
Так я вдався по допомогу в цій угоді до великої особи. Я попрохав Верховного Бога бути мені за свідка. Слова Верховного Бога-Особи визнає весь світ».
ПоясненняХоча молодий брахмана сказав, що він далеко не аристократ з походження, а звичайна, неосвічена людина, він мав одну добру якість: вірив, що Верховний Бог- Особа — найвищий авторитет, без вагань визнавав слова Господа Крішни і був твердо переконаний, що на Господа можна покластись. На думку Прахлади Махараджі, одного з авторитетів у науці про Верховного Бога-Особу, такого переконаного, непохитного відданого Господа слід вважати за найобізнанішого вченого: тан манйе 'дгīтам уттамам («Шрімад-Бгаґаватам»7.5.24). Чистого відданого, що твердо вірить у слова Верховного Бога-Особи, слід вважати найосвіченішим вченим, найшляхетнішим аристократом і найбагатшою в світі людиною. У такого відданого самі собою з'являються всі божественні якості. Ми, беручи участь у проповідницькій діяльності руху свідомості Крішни як слуга слуги слуги слуги Верховного Бога-Особи, повністю віримо в слова Крішни та Його слуг — учнівської послідовності. Отож ми знайомимо із словами Крішни весь світ. Хоча ми люди не багаті і не високоосвічені вчені, і хоча ми не належимо ні до якого аристократичного роду, цей рух вітають, і він швидко поширюється світом. Хоча ми бідні і не заробляємо грошей, коли нам потрібно, Крішна їх дає. Коли нам потрібні люди, Крішна посилає нам їх. Як сказано в «Бгаґавад-ґіті»(6.22): йаṃ лабдгвā чāпараṃ лāбгаṃ манйате нāдгікаṃ татаṭ. Воістину, якщо нам вдасться здобути прихильність Верховного Бога-Особи, Крішни, нам не потрібно буде більше нічого. Певно, що ми не потребуємо речей, яких так прагнуть матеріалісти.
5.77
tabe kanyā diba āmi, djāniha niṣchaya"tāṅra putra kahe, — 'ei bgāla bāta haya'
Послівний переклад: табе— тоді;баḍа-віпра— старшийбрахмана; кахе— каже;еі сатйа катгā— це правда;ґопāла— Божество Ґопали;йаді— якщо;сāкшī— свідчення;дена— дає;āпане— особисто;āсі'— прийшовши;етгā— тут;табе— тоді;канйā— дочку;діба— мушу дати в дар;āмі— я;джāніха— знайте це;ніṣчайа— напевно;тāṅра— його;путра— син;кахе— каже;еі— це;бгāла— гарне;бāта— твердження;хайа— є.
Скориставшись із нагоди, старший брахмана одразу ж підтвердив, що це правда. Він сказав: «Якщо Ґопала Сам прийде сюди виступити за свідка, я неодмінно віддам свою дочку за молодого брахману».Син старшого брахмани одразу погодився з цим, кажучи: «Так, це дуже хороша угода».
ПоясненняЯк Наддуша в серці всіх живих істот, Крішна знає всі бажання, прохання й молитви кожної істоти. Хоча ці бажання можуть суперечити одне одному, Господеві доводиться влаштовувати такі ситуації, в яких будуть задоволені всі. Так було й під час сватання молодого брахмани до дочки старшого. Старший брахмана, звісно, хотів дати свою дочку в дар молодому брахмані, але його син і родичі стали цьому на заваді. Старший брахмана шукав способу виплутатись із цього складного становища й дати дочку молодому брахмані. Його син, атеїст і крутій, думав, як перешкодити шлюбові. Бажання батька й сина були протилежні, але Крішна створив ситуацію, за якої обидва зійшлись на одному. Обидва погодились, що якщо Божество Ґопали прийде і стане за свідка, то дочку віддадуть за молодого брахману.
5.79
baḍa-viprera mane, — 'kṛshṇa baḍa dayāvānavaṣya mora vākya teṅho karibe pramāṇa'
Послівний переклад: баḍа-віпрера мане— у розумі старшогобрахмани; кṛшṇа— Господь Крішна;баḍа— дуже;дайāвāн— милостивий;аваṣйа— неодмінно;мора— мої;вāкйа— слова;теṅхо— Він;карібе— зробить;прамāṇа— свідчення.
Старший брахмана думав: «Господь Крішна дуже милостивий і тому неодмінно прийде підтвердити мої слова».
5.80
putrera mane, — 'pratimā nā āsibe sākshī dite'ei buddgye dui-djana ha-ilā sammate
Послівний переклад: путрера мане— в розумі сина;пратімā— Божество;нā— не;āсібе— прийде;сāкшī діте— дати свідчення;еі— цьому;буддгйе— в розумінні;дуі-джана— і батько, і син;ха-ілā саммате— погодились.
Син-атеїст думав: «Не може бути, щоб Ґопала прийшов свідчити». З цими думками батько й син дійшли згоди.
5.81
chgoṭa-vipra bale, — 'patra karaha likganapunaṭ yena nāhi chale e-saba vachana'
Послівний переклад: чгоṭа-віпра— молодийбрахмана; бале— каже;патра— папір;караха— зробіть;лікгана— запис;пунаṭ— знову;йена— щоб;нāхі— не;чале— змінили;е-саба— ці всі;вачана— слова.
Молодий брахмана з цієї нагоди сказав: «Будь ласка, запишіть це на папері, чорним по білому, щоб ви знову не змінили свого слова».
5.82
tabe saba loka meli' patra ta' likgiladuṅhāra sammati lañā madgyastga rākgila
Послівний переклад: табе— тоді;саба лока— усі люди;мелі'— зібрані;патра— на папері з листя;та'— справді;лікгіла— записали;дуṅхāра— їх обох;самматі— угоду;лаñā— взявши;мадгйа-стга— як посередник;рāкгіла— залишились.
Угода була записана чорним по білому перед усіма присутніми, що, взявши підписи обох сторін, виступили як посередники.
5.83
tabe chgoṭa-vipra kahe, — ṣuna, sarva-djanaei vipra — satya-vākya, dgarma-parāyaṇa
Послівний переклад: табе— тоді;чгоṭа-віпра— молодийбрахмана; кахе— каже;ṣуна— будь ласка, послухайте;сарва-джана— усі присутні добродії;еі віпра— цей старшийбрахмана; сатйа-вāкйа— завжди правдивий;дгарма-парāйаṇа— релігійний.
Тоді молодий брахмана сказав: «Шановне зібрання, послухайте мене, будь ласка. Цей старший брахмана, безперечно, людина правдива і дотримується релігійних заповідей.
5.84
sva-vākya chgāḍite iṅhāra nāhi kabgu manasvadjana-mṛtyu-bgaye kahe asatya-vachana
Послівний переклад: сва-вāкйа— свою обіцянку;чгāḍіте— залишити;іṅхāра— цьогобрахмани; нāхі— не;кабгу— коли-небудь;мана— розум;сва-джана— своїх родичів;мṛтйу-бгайе— боячись самогубства;кахе— каже;асатйа-вачана— неправдиві слова.
Він зовсім не хотів ламати своєї обіцянки, але злякався, що його рідні накладуть на себе руки, і тому сказав неправду.
5.85
iṅhāra puṇye kṛshṇe āni' sākshī bolāibatabe ei viprera satya-pratidjñā rākgiba
Послівний переклад: іṅхāра пуṇйе— його праведністю;кṛшṇе— Господа Крішну;āні'— привівши;сāкшī— свідка;болāіба— покличу;табе— тоді;еі віпрера— цьогобрахмани; сатйа— правдиву;пратіджñā— обіцянку;рāкгіба— стримаю.
Силою праведності старшого брахмани я покличу Верховного Бога-Особу за свідка і отак збережу його слово честі».
5.86
eta ṣuni' nāstika loka upahāsa karekeha bale, īṣvara — dayālu, āsiteha pāre
Послівний переклад: ета ṣуні'— почувши це;нāстіка— атеїстичні;лока— люди;упахāса— глузи;каре— роблять;кеха бале— хтось каже;īṣвара— Бог;дайāлу— милостивий;āсітеха пāре— може прийти.
Почувши щирі запевнення молодшого брахмани, деякі атеїсти в зібранні почали глузувати. Однак дехто казав: «Врешті- решт, Господь милостивий і якщо захоче, то прийде».
5.87
tabe sei chgoṭa-vipra gelā vṛndāvanadaṇḍavat kari' kahe saba vivaraṇa
Послівний переклад: табе— тоді;сеі— той;чгоṭа-віпра— молодийбрахмана; ґелā— пішов;вṛндāвана— до Вріндавани;даṇḍават карі'— віддавши поклони;кахе— розповідає;саба— весь;вівараṇа— опис.
Після зібрання молодий брахмана вирушив до Вріндавани. Прийшовши туди, він насамперед шанобливо поклонився Божеству, а тоді все докладно розповів.
5.88
"brahmaṇya-deva tumi baḍa dayā-mayadui viprera dgarma rākga hañā sadaya
Послівний переклад: брахмаṇйа-дева— Господи, покровителю брахманічної культури;тумі— Ти;баḍа— дуже;дайā-майа— милостивий;дуі— двох;віпрера—брахманів; дгарма— релігійні засади;рāкга— захисти;хаñā— ставши;са-дайа— милостивий.
Він сказав: «Господи, Ти захисник брахманічної культури. Ти дуже милостивий. Тому, будь ласка, пролий Свою велику милість, захистивши релігійність двох брахманів.
5.89
kanyā pāba, — mora mane ihā nāhi sukgabrāhmaṇera pratidjñā yāya — ei baḍa duṭkga
Послівний переклад: канйā пāба— отримаю дочку;мора— моє;мане— в розумі;іхā— це;нāхі— не є;сукга— щастя;брāхмаṇера— чистогобрахмани; пратіджñā— обіцянка;йāйа— втрачається;еі— це;баḍа— велике;дуṭкга— нещастя.
Дорогий Господи, я не думаю стати щасливим, отримавши дочку брахмани за дружину. Я просто думаю про те, що цей брахмана порушив свою обіцянку, і від цього мені дуже прикро».
ПоясненняМолодим брахманою рухало аж ніяк не бажання одружитись із дочкою старшого брахмани задля чуттєвої втіхи та матеріального щастя. Молодий брахмана прийшов у Вріндавану й попрохав Верховного Бога-Особу стати йому за свідка зовсім не для цього. Його турбувало одне: старший брахмана дав обіцянку, і якщо Ґопала її не засвідчить, то це заплямує духовне життя старшого брахмани. Тому молодий брахмана пішов по захист і допомогу Божества. Отже, молодий брахмана був чистий вайшнава і не бажав чуттєвої насолоди. Він хотів тільки служити Верховному Богові-Особі і старшому брахмані, що теж був глибоко відданим Господеві вайшнавою.
5.90
eta djāni' tumi sākshī deha, dayā-mayadjāni' sākshī nāhi deya, tāra pāpa haya
Послівний переклад: ета джāні'— знаючи це;тумі— Ти;сāкшī— свідчення;деха— ласкаво дай;дайā-майа— о наймилостивіший;джāні'— знаючи;сāкшī— свідчення;нāхі дейа— не дає;тāра— його;пāпа— гріх;хайа— є.
Молодий брахмана далі сказав: «Дорогий повелителю, Ти дуже милостивий і знаєш усе. Тож, будь ласка, стань за свідка в цій справі. Той, хто знає правду, але не дає свідчення, стає замішаний у гріху».
ПоясненняСтосунки між відданим і Господом дуже прості. Молодий брахмана сказав Господеві: «Ти знаєш усе, але якщо Ти не виступиш свідком, Ти станеш замішаний у гріху». Щоправда, для Господа неможливо стати замішаним у гріху. Чистий відданий, хоча й знає про Верховного Господа все, може розмовляти з Ним, наче зі звичайною людиною. Взаємини між Господом і Його відданим завжди дуже прості й відверті, але є й певний етикет. Це все можливе через тісний зв'язок, що існує між Господом і відданим.
5.91
kṛshṇa kahe, — vipra, tumi yāha sva-bgavanesabgā kari' more tumi kariha smaraṇe
Послівний переклад: кṛшṇа кахе— Господь Крішна каже;віпра— Мій дорогийбрахмано; тумі— ти;йāха— іди назад;сва-бгаване— до себе додому;сабгā карі'— скликавши загальне зібрання;море— Мене;тумі— ти;каріха— просто зроби;смараṇе— пам'ятування.
Господь Крішна відповів: «Мій дорогий брахмано, повертайся до себе додому і склич загальне зібрання. На зібранні просто постарайся згадати Мене.
5.92
āvirbgāva hañā āmi tāhāṅ sākshī dibatabe dui viprera satya pratidjñā rākgiba
Послівний переклад: āвірбгāва— з'явлення;хаñā— зробивши;āмі— я;тāхāṅ— там;сāкшī— свідчення;діба— дам;табе— тоді;дуі— двох;віпрера—брахманів; сатйа— правдиву;пратіджñā— обіцянку;рāкгіба— збережу.
Я неодмінно з'явлюсь там і захищу честь вас обох, брахманів, засвідчивши ту обіцянку».
5.93
vipra bale, — "yadi hao chaturbgudja-mūrtitabu tomāra vākye kāru nā habe pratīti
Послівний переклад: віпра бале— молодийбрахманакаже;йаді— якщо;хао— станеш;чатуṭ-бгуджа— чотирирукий;мūрті— Божество;табу— однак;томāра— Твоє;вāкйе— в слово;кāру— кого-небудь;нā— не;хабе— буде;пратīті— віра.
Молодий брахмана відповів: «Любий повелителю, навіть якщо Ти з'явишся там як чотирируке Божество Вішну, ніхто з тих людей не повірить у Твої слова.
5.94
ei mūrti giyā yadi ei ṣrī-vadanesākshī deha yadi — tabe sarva-loka ṣune
Послівний переклад: еі— цій;мūрті— у подобі;ґійā— пішовши;йаді— якщо;еі— це;ṣрī-вадане— з Твого прекрасного обличчя;сāкшī— свідчення;деха— даєш;йаді— якщо;табе— тоді;сарва-лока— усі люди;ṣуне— послухають.
Тільки якщо Ти підеш туди в цьому образі Ґопали і Сам промовиш ці слова Своїми прекрасними вустами, до Твого свідчення прислухаються всі люди».
5.95
kṛshṇa kahe, — "pratimā chale, kotgāha nā ṣuni"vipra bale, — "pratimā hañā kaha kene vāṇī
Послівний переклад: кṛшṇа кахе— Господь Крішна каже;пратімā чале— Божество ходить;котгāха— хоч би де;нā ṣуні— Я не чув;віпра бале— молодийбрахманавідповідає;пратімā хаñā— в Твоїй подобі Божества;каха кене вāṇī— як Ти говориш.
Господь Крішна сказав: «Я ніколи не чув, щоб Божество ходило з одного місця до іншого».Брахмана відповів: «Це правда, але як тоді Ти, дарма що Божество, говориш зі мною?
5.96
pratimā naha tumi, — sākshāt vradjendra-nandanavipra lāgi' kara tumi akārya-karaṇa"
Послівний переклад: пратімā— статуя;наха— не є;тумі— Ти;сāкшāт— прямо;враджендра-нандана— син Нанди Махараджі;віпра лāґі'— задлябрахмани; кара тумі— можеш зробити;акāрйа-караṇа— вчинок, якого Ти ніколи ще не робив.
Любий Господи, Ти не статуя — Ти безпосередньо син Махараджі Нанди. Задля старого брахмани Ти можеш зараз зробити таке, чого ще не робив ніколи».
5.97
hāsiñā gopāla kahe, — "ṣunaha, brāhmaṇatomāra pāchge pāchge āmi kariba gamana
Послівний переклад: хāсіñā— усміхаючись;ґопāла— Господь Ґопала;кахе— каже;ṣунаха— послухай-но;брāхмаṇа— дорогийбрахмано; томāра— за тобою;пāчге пāчге— слідом;āмі— Я;каріба— піду;ґамана— ідучи.
Тоді Шрі Ґопаладжі усміхнувся і сказав: «Дорогий брахмано, слухай-но: Я піду з тобою, ідучи слідом».
ПоясненняРозмова між Господом Шрі Крішною і брахманою доводить, що Господь у Своєму образі арча-мурті, тобто в зробленому із матеріальних елементів образі, не матеріальний, тому що ці елементи, хоча й відокремлені від Господа, також становлять частку Господньої енерґії, як про те сказано в «Бгаґавад-ґіті». Елементи являють собою енерґію Господа, а енерґія й джерело енерґії невідмінні, тому Господь може проявитись через будь-який елемент. Як сонце, проявляючись через свої промені, може поширювати своє тепло і світло, так само Крішна Своєю незбагненною могутністю може проявитись у Своєму первинному духовному образі через будь-який матеріальний елемент, зокрема через камінь, дерево, фарби, золото, срібло та самоцвіти. Адже всі матеріальні елементи — Його енерґія. Шастри застерігають: арчйе вішṇау ṣілā-дгīṭ...нāракī саṭ — Божество у храмі, арча-мурті, не слід вважати за камінь, дерево чи будь-який інший матеріальний елемент. Молодий брахмана перебував на високому рівні відданості і тому знав, що Божество Ґопали, хоча й здається каменем, не камінь. Божество — це Сам син Нанди Махараджі, Враджендра-нандана. Тому Божество на силі діяти точно так само, як діє Господь у Своїй первинній подобі Крішни.У розмові з молодим брахманою Господь Крішна просто хотів перевірити його розуміння арча-віґрахи. Це означає, що ті, хто зрозуміли науку про Крішну — про ім'я Крішни, Його образ, якості та все інше, — можуть також розмовляти з Божеством. Однак звичайній людині Божество буде здаватись виробом із каменю, дерева чи іншого матеріалу. Усі матеріальні елементи в кінцевому підсумку походять із верховної духовної істоти, і тому у вищому розумінні нічого матеріального насправді не існує. Крішна всемогутній, всюдисущий і всезнаючий, і тому Він у будь-якій формі без труднощів може спілкуватись із Своїм відданим. З милості Господа відданий досконало розуміє, як спілкуватися з Господом. Він може розмовляти з Господом віч на віч.
5.98
ulaṭiyā āmā tumi nā kariha daraṣaneāmāke dekgile, āmi rahiba sei stgāne
Послівний переклад: улаṭійā— повернувши лице;āмā— Мене;тумі— ти;нā— не;каріха— роби;дараṣане— споглядання;āмāке— Мене;декгіле— якщо побачиш;āмі— Я;рахіба— залишусь;сеі стгāне— на тому місці.
Господь вів далі: «Не озирайся, щоб подивитись на Мене. Щойно ти на Мене подивишся, я залишусь стояти на тому самому місці.
5.99
nūpurera dgvani-mātra āmāra ṣunibāsei ṣabde āmāra gamana pratīti karibā
Послівний переклад: нūпурера— ножних дзвіночків;дгвані-мāтра— тільки звук;āмāра— Мій;ṣунібā— чутимеш;сеі ṣабде— чуючи цей звук;āмāра— Мій;ґамана— прихід;пратīті— розуміння;карібā— робитимеш.
Чуючи звук Моїх ножних дзвіночків, ти знатимеш, що Я іду за тобою.
5.100
eka-sera anna rāndgi' kariha samarpaṇatāhā kgāñā tomāra saṅge kariba gamana
Послівний переклад: ека-сера— один кілограм;анна— рису;рāндгі'— варячи;каріха— роби;самарпаṇа— підношення;тāхā— те;кгāñā— з'їдаючи;томāра— тебе;саṅґе— в товаристві;каріба— робитиму;ґамана— ходу.
Щодня вари один кілограм рису й пропонуй Мені. Я їстиму той рис і йтиму слідом за тобою».
5.101
āra dina ādjñā māgi' chalilā brāhmaṇatāra pāchge pāchge gopāla karilā gamana
Послівний переклад: āра діна— наступного дня;āджñā— дозвіл;мāґі'— попрохавши;чалілā— вирушив;брāхмаṇа— молодийбрахмана; тāра— його;пāчге— позаду;пāчге— позаду;ґопāла— Господь Ґопала;карілā— почав;ґамана— іти.
Наступного дня брахмана попрохав дозволу Ґопали і вирушив до своєї країни. Ґопала йшов за ним, крок у крок.
5.102
nūpurera dgvani ṣuni' ānandita manauttamānna pāka kari' karāya bgodjana
Послівний переклад: нūпурера— дзвіночків на ногах;дгвані— звуки;ṣуні'— чуючи;āнандіта— дуже задоволений;мана— у розумі;уттама-анна— рис найвищого ґатунку;пāка— варячи;карі'— роблячи;карāйа— спричинює;бгоджана— їду.
Коли Ґопала йшов за молодим брахманою, було чути дзенькіт дзвіночків на Його щиколотках. Брахмана, дуже задоволений, готував для Ґопали найліпший рис.
5.103
ei-mate chali' vipra nidja-deṣe āilāgrāmera nikaṭa āsi' manete chintilā
Послівний переклад: еі-мате— ось так;чалі'— ідучи;віпра—брахмана; ніджа— свою;деṣе— країну;āілā— повернувся;ґрāмера— села;нікаṭа— близько;āсі'— прийшовши;манете— в розумі;чінтілā— подумав.
Так молодий брахмана йшов далі й далі, аж поки дістався своєї країни. Підходячи до свого села, він замислився:
5.104
ebe muñi grāme āinu, yāimu bgavanalokere kahiba giyā sākshīra āgamana
Послівний переклад: ебе— тепер;муñі— я;ґрāме— до села;āіну— прийшов;йāіму— піду;бгавана— додому;локере— людям;кахіба— скажу;ґійā— прийшовши туди;сāкшīра— свідка;āґамана— прихід.
«Ось я й повернувся до свого села. Тепер піду додому і скажу всім людям, що прийшов мій свідок».
5.105
sākshāte nā dekgile mane pratīti nā hayaihāṅ yadi rahena, tabu nāhi kichgu bgaya'
Послівний переклад: сāкшāте— прямо;нā— не;декгіле— побачивши;мане— в розумі;пратīті— певність;нā— не;хайа— є;іхāṅ— тут;йаді— якщо;рахена— Господь залишиться;табу— однак;нāхі— немає;кічгу— хоч якогось;бгайа— страху.
Брахмана подумав, що люди не повірять у прихід Божества Ґопали, не побачивши Його безпосередньо. «Але навіть якщо Ґопала залишиться тут, — міркував він, — боятись немає чого».
5.106
eta bgāvi' sei vipra pgiriyā chāhilahāsiñā gopāla-deva tatgāya rahila
Послівний переклад: ета бгāві'— думаючи так;сеі— цей;віпра—брахмана; пгірійā— обернувшись;чāхіла— побачив;хāсіñā— усміхаючись;ґопāла-дева— Господь Ґопала- дева, Верховний Бог-Особа;татгāйа— там;рахіла— залишився.
З цими думками брахмана озирнувся назад і побачив, що Ґопала, Верховний Бог-Особа, стоїть і усміхається.
5.107
brāhmaṇere kahe, — "tumi yāha nidja-ggaraetgāya rahiba āmi, nā yāba ataṭpara"
Послівний переклад: брāхмаṇере кахе— Він попрохавбрахману; тумі— ти;йāха— іди;ніджа-ґгара— до себе додому;етгāйа— тут на місці;рахіба— залишусь;āмі— Я;нā— не;йāба— піду;атаṭпара— далі нікуди.
Господь сказав брахмані: «Тепер можеш іти додому. Я залишусь тут і далі не піду».
5.108
tabe sei vipra yāi nagare kahilaṣuniñā sakala loka chamatkāra haila
Послівний переклад: табе— тоді;сеі— цей;віпра—брахмана; йāі— пішовши;наґаре— до міста;кахіла— сказав;ṣуніñā— почувши;сакала— усі;лока— люди;чаматкāра— вражені;хаіла— були.
Тоді молодий брахмана пішов до селища й повідомив усіх про прихід Ґопали. Почувши це, люди були вражені.
5.109
āila sakala loka sākshī dekgibāregopāla dekgiñā loka daṇḍavat kare
Послівний переклад: āіла— прийшли;сакала— усі;лока— люди;сāкшī— свідка;декгібāре— побачити;ґопāла— Господа Ґопалу;декгіñā— побачивши;лока— усі люди;даṇḍават— поклони;каре— складають.
Усі селяни кинулись дивитися на свідка Ґопалу. Коли вони бачили, що Господь справді стоїть там, усі вони простирались у шанобливих поклонах.
5.110
gopāla-saundarya dekgi' loke ānanditapratimā chaliñā āilā, — ṣuniñā vismita
Послівний переклад: ґопāла— Господа Ґопали;саундарйа— красу;декгі'— побачивши;локе— усі;āнандіта— задоволені;пратімā— Божество;чаліñā— ідучи;āілā— прийшло;ṣуніñā— почувши це;вісміта— здивовані.
Зібравшись, люди були зачаровані красою Ґопали, а коли почули, що Він прийшов сюди Сам, то безмежно здивувались.
5.111
tabe sei baḍa-vipra ānandita hañāgopālera āge paḍe daṇḍavat hañā
Послівний переклад: табе— тоді;сеі— цей;баḍа-віпра— старшийбрахмана; āнандіта— щасливий;хаñā— ставши;ґопāлера— Господа Ґопали;āґе— перед;паḍе— падає;даṇḍават— наче палка;хаñā— ставши.
Тоді старший брахмана, дуже щасливий, підійшов і впав, наче палка, перед Ґопалою.
5.112
sakala lokera āge gopāla sākshī dilabaḍa-vipra chgoṭa-vipre kanyā-dāna kaila
Послівний переклад: сакала— усіх;локера— людей;āґе— у присутності;ґопāла— Господь Ґопала;сāкшī— свідчення;діла— дав;баḍа-віпра— старшийбрахмана; чгоṭа-віпре— молодомубрахмані; канйā-дāна— дар дочки;каіла— зробив.
Так, у присутності всіх селян, Господь Ґопала засвідчив, що старший брахмана запропонував свою дочку в дар молодому брахмані.
5.113
tabe sei dui vipre kahila īṣvara"tumi-dui — djanme-djanme āmāra kiṅkara
Послівний переклад: табе— після того;сеі— цим;дуі— двом;віпре—брахманам; кахіла— сказав;īṣвара— Господь;тумі-дуі— ви обидва;джанме-джанме— народження за народженням;āмāра— Мої;кіṅкара— слуги.
Після шлюбної церемонії Господь сказав обом брахманам: «Ви двоє — Мої вічні слуги з життя в життя».
ПоясненняЄ багато відданих, що, як ці двоє брахманів із Від'янаґари, є вічні слуги Господа. Їх називають ніт'я- сіддгами, вічно досконалими. Хоча ніт'я-сіддги з'являються в матеріальному світі і скидаються на його звичайних жителів, вони ніколи, ні за яких обставин не забувають Верховного Бога-Особу. Це ознака ніт'я-сіддги.Є дві категорії живих істот: ніт'я-сіддги і ніт'я-баддги. Ніт'я-сіддги ніколи не забувають своїх стосунків із Верховною Особою, натомість ніт'я-баддги завжди зумовлені, ще навіть до творення. Ніт'я-баддга ніколи не пам'ятає своїх стосунків із Верховним Богом-Особою. Тут Господь повідомляє двом брахманам, що вони Його слуги народження за народженням. Вислів «народження за народженням» стосується матеріального світу, бо в духовному світі немає народження, смерті, старості чи хворіб. З наказу Верховного Бога- Особи ніт'я-сіддга залишається в матеріальному світі, наче звичайна людина, але єдина турбота ніт'я-сіддги — поширювати славу Господа. Даний випадок схожий на звичайну історію одруження між двома звичайними людьми. Однак Крішна визнав цих двох брахманів за Своїх вічних слуг. Обидва брахмани віддали на це сватання багато сил, зовсім як матеріалісти, але діяли вони як вічні слуги Господа. Усі ніт'я- сіддги в матеріальному світі на сторонній погляд трудяться, як звичайні люди, але вони ніколи не забувають свого становища Господніх слуг.Варта уваги ще одна річ. Старший брахмана походив із аристократичного роду і був вчений та багатий. Молодий брахмана походив із звичайного роду і не мав освіти. Але ці світські якості не мають значення для ніт'я-сіддги, що віддає себе служінню Господеві. Ми повинні визнати, що ніт'я- сіддги цілковито відмінні від ніт'я-баддг, звичайних людей. Шріла Нароттама даса Тгакура це підтверджує:ґаурāṅґера саṅґі-ґаṇе, нітйа-сіддга карі' мāне,се йāйа враджендра-сута пāṣаṣрī-ґауḍа-маṇḍала-бгūмі, йебā джāне чінтāмаṇітāра хайа враджа-бгūме вāсаТой, хто визнає супутників Господа Чайтан'ї Махапрабгу за ніт'я-сіддг, неодмінно підніметься до духовного царства і стане супутником Верховного Господа. Також слід розуміти, що Ґауда-мандала-бгумі — місця Бенґалії, в яких бував Шрі Чайтан'я Махапрабгу, — невідмінні від Враджабгумі, Вріндавани. Між жителями Вріндавани і жителями Ґауда-мандала- бгумі, тобто Шрідгами Маяпури, немає різниці.
5.114
duṅhāra satye tushṭa ha-ilāṅ, duṅhe māga' vara"dui-vipra vara māge ānanda-antara
Послівний переклад: дуṅхāра сатйе— в правдивості вас обох;тушṭа ха-ілāṅ— Я став задоволений;дуṅхе— ви обидва;мāґа'— просіть;вара— благословення;дуі-віпра— обидвабрахмани; вара— благословення;мāґе— просять;āнанда— задоволені;антара— всередині.
Далі Господь сказав: «Я дуже задоволений вашою чесністю. Тепер ви можете прохати в Мене благословення». З великою втіхою два брахмани попрохали в Господа благословення.
5.115
"yadi vara dibe, tabe raha ei stgānekiṅkarere dayā tava sarva-loke djāne"
Послівний переклад: йаді— якщо;вара— благословення;дібе— даси;табе— тоді;раха— залишись;еі стгāне— у цій місцевості;кіṅкарере— до Своїх слуг;дайā— милість;тава— Твою;сарва-локе— всі люди;джāне— нехай знають.
Брахмани сказали: «Будь ласка, залишись тут, щоб люди в усьому світі знали, який Ти милостивий до Своїх слуг».
5.116
gopāla rahilā, duṅhe karena sevanadekgite āilā saba deṣera loka-djana
Послівний переклад: ґопāла— Господь Ґопала;рахілā— залишився;дуṅхе— вони обоє;карена— роблять;севана— служіння;декгіте— побачити;āілā— приходили;саба— усі;деṣера— країн;лока-джана— люди.
Господь Ґопала залишився, а два брахмани стали Йому служити. Почувши про цю подію, з різних країн, щоб побачити Ґопалу, стало приходити багато людей.
5.117
se deṣera rādjā āila āṣcharya ṣuniñāparama santosha pāila gopāle dekgiñā
Послівний переклад: се деṣера— цієї країни;рāджā— цар;āіла— прийшов;āṣчарйа— про чудо;ṣуніñā— почувши;парама— велике;сантоша— задоволення;пāіла— отримав;ґопāле— Ґопалу;декгіñā— побачивши.
Врешті-решт про цю чудесну історію почув цар країни. Він теж прийшов побачити Ґопалу і мав від цього величезну втіху.
5.118
mandira kariyā rādjā sevā chālāila'sākshi-gopāla' bali' tāṅra nāma kgyāti haila
Послівний переклад: мандіра— храм;карійā— збудувавши;рāджā— цар;севā— служіння;чāлāіла— реґулярно виконував;сāкші-ґопāла— на ім'я Сакші-ґопала;балі'— відомий як;тāṅра— Його;нāма— ім'я;кгйāті— знамените;хаіла— було.
Цар збудував для Ґопали гарний храм, і в ньому йшло впорядковане служіння Господеві. Ґопала широко прославився як Сакші-ґопала [Ґопала-свідок].
5.119
ei mata vidyānagare sākshi-gopālasevā aṅgīkāra kari' āchgena chira-kāla
Послівний переклад: еі мата— ось так;відйāнаґаре— в місті Від'янаґара;сāкші-ґопāла— Ґопала- свідок;севā— служіння;аṅґīкāра— прийняття;карі'— роблячи;āчгена— залишається;чіра-кāла— довгий час.
Так Сакші-ґопала залишився у Від'янаґарі і тривалий час приймав там служіння.
ПоясненняЦе місто, Від'янаґара, лежить у Траіланґа- деші, в південній Iндії, на березі річки Ґодаварі. Місце впадання Ґодаварі в Бенґальську затоку називається Котадеша. Царство Орісса було дуже могутнім, і Котадеша була столицею Орісси. Тоді Котадеша звалась Від'янаґарою. Раніше це місто розкидалось на південному березі Ґодаварі. В ті часи Оріссу зумів підкорити собі Пурушоттама-дева, і він сформував уряд Орісси. Нині місто Від'янаґара розміщене на південний схід од річки, на відстані якихось тридцяти-сорока кілометрів від Раджамахендрі. За часів Махараджі Пратапарудри губернатором там був Шрі Рамананда Рая. Віджая-наґара не є те саме, що Від'янаґара.
5.120
utkalera rādjā purushottama-deva nāmasei deṣa djini' nila kariyā saṅgrāma
Послівний переклад: уткалера— Орісси;рāджā— цар;пурушоттама-дева— Пурушоттама-дева;нāма— на ім'я;сеі деṣа— цю країну;джіні'— завоювавши;ніла— взяв;карійā— виконавши;саṅґрāма— бій.
Згодом країну завоював цар Орісси Пурушоттама-дева.
5.121
sei rādjā djini' nila tāṅra siṃhāsana'māṇikya-siṃhāsana' nāma aneka ratana
Послівний переклад: сеі рāджā— той цар (Махараджа Пурушоттама-дева);джіні'— завоювавши;ніла— взяв;тāṅра— його;сіṃха-āсана— трон;мāṇікйа-сіṃхāсана— трон, який називають Манік'я-сімхасана;нāма— за назвою;анека— різними;ратана— оздоблений самоцвітами.
Той цар переміг царя Від'янаґари і заволодів його троном, Манік'я-сімхасаною, оздобленим численними самоцвітами.
5.122
purushottama-deva sei baḍa bgakta āryagopāla-charaṇe māge, — 'chala mora rādjya
Послівний переклад: пурушоттама-дева— цар Пурушоттама-дева;сеі— цей;баḍа— дуже великий;бгакта— відданий;āрйа— арій;ґопāла-чараṇе— біля лотосових стіп Ґопали;мāґе— благає;чала— будь ласка, прийди;мора— мого;рāджйа— до царства.
Цар Пурушоттама-дева був великий відданий і людина високої арійської культури. Він звернувся до лотосових стіп Ґопали з благанням: «Будь ласка, прийди до мого царства».
5.123
tāṅra bgakti-vaṣe gopāla tāṅre ādjñā dilagopāla la-iyā sei kaṭake āila
Послівний переклад: тāṅра— його;бгакті-ваṣе— зобов'язаний відданим служінням;ґопāла— Господь Ґопала;тāṅре— йому;āджñā діла— дав наказ;ґопāла— Божество Ґопали;ла-ійā— взявши;сеі— цей цар;каṭаке— до міста Катака;āіла— повернувся.
Коли цар попрохав Господа піти до його царства, Ґопала, що вже був зобов'язаний цареві за його віддане служіння, прийняв його молитву. Отож цар узяв Божество Ґопали й повернувся до Катаки.
5.124
djagannātge āni' dila māṇikya-siṃhāsanakaṭake gopāla-sevā karila stgāpana
Послівний переклад: джаґаннāтге— Господу Джаґаннатзі;āні'— привізши;діла— подарував;мāṇікйа-сіṃхāсана— трон, що зветься Манік'я-сімхасана;каṭаке— у Катаці;ґопāла-севā— служіння Божеству Ґопали;каріла стгāпана— запровадив.
Завоювавши трон Манік'я, цар Пурушоттама-дева відвіз його до Джаґаннатга Пурі і подарував Господеві Джаґаннатзі. Разом з тим у Катаці він запровадив реґулярне поклоніння Божеству Ґопали.
5.125
tāṅhāra mahishī āilā gopāla-darṣanebgakti kari' bahu alaṅkāra kaila samarpaṇe
Послівний переклад: тāṅхāра махішī— його цариця;āілā— приходила;ґопāла-дарṣане— побачити Божество Ґопали;бгакті карі'— з великою відданістю;баху— різних;алаṅкāра— прикрас;каіла— робила;самарпаṇе— дарунок.
Коли Божество Ґопали встановили в Катаці, цариця Пурушоттама-деви пішла на Нього подивитись, і з великою відданістю піднесла Йому всілякі прикраси.
5.126
tāṅhāra nāsāte bahu-mūlya muktā hayatāhā dite ichchgā haila, manete chintaya
Послівний переклад: тāṅхāра нāсāте— на крилі носа цариці;баху-мūлйа— дуже дорога;муктā— перлина;хайа— була;тāхā— те;діте— дати;іччгā— бажання;хаіла— було;манете— в розумі;чінтайа— думає.
Цариця мала дуже коштовну перлину, якою вона прикрашала крило свого носа. Вона захотіла подарувати її Ґопалі й тому почала думати:
5.127
ṭgākurera nāsāte yadi chgidra tgākitatabe ei dāsī muktā nāsāya parāita
Послівний переклад: ṭгāкурера нāсāте— в носі Божества;йаді— якби;чгідра— дірка;тгāкіта— була;табе— тоді;еі— ця;дāсī— служниця;муктā— перлину;нāсāйа— в ніздрю;парāіта— могла би вдягнути.
«Якби в ніздрі Божества була дірочка, я б могла віддати цю перлину Йому».
5.128
eta chinti' namaskari' gelā sva-bgavanerātri-ṣeshe gopāla tāṅre kahena svapane
Послівний переклад: ета чінті'— думаючи так;намаскарі'— віддаючи поклони;ґелā— пішла;сва- бгаване— до царського палацу;рāтрі-ṣеше— під кінець ночі;ґопāла— Божество Ґопали;тāṅре— їй;кахена— каже;свапане— уві сні.
З цими думками цариця поклонилась Ґопалі і повернулась до свого палацу. Цієї самої ночі їй приснився Ґопала і сказав:
5.129
"bālya-kāle mātā mora nāsā chgidra kari'muktā parāñāchgila bahu yatna kari'
Послівний переклад: бāлйа-кāле— в Моєму дитинстві;мāтā— мати;мора— Мій;нāсā— ніс;чгідра карі'— проколовши;муктā— перлину;парāñāчгіла— вдягнула на нього;баху— багато;йатна— зусиль;карі'— роблячи.
«В дитинстві Моя мати проколола Мені ніздрю й з великими стараннями проділа в дірочку сережку з перлиною.
5.130
sei chgidra adyāpiha āchgaye nāsātesei muktā parāha, yāhā chāhiyāchga dite"
Послівний переклад: сеі чгідра— ця дірка;адйāпіха— ще досі;āчгайе— є;нāсāте— в носі;сеі— цю;муктā— перлину;парāха— надягни;йāхā— яку;чāхійāчга— ти хотіла;діте— дати Мені.
Ця дірочка досі є в Моїй ніздрі, і ти можеш продягнути в неї сережку, що ти Мені хотіла дати».
5.131
svapne dekgi' sei rāṇī rādjāke kahilarādjā-saha muktā lañā mandire āila
Послівний переклад: свапне декгі'— побачивши сон;сеі рāṇī— цариця;рāджāке— цареві;кахіла— сказала;рāджā-саха— з царем;муктā— перлину;лаñā— взявши;мандіре— до храму;āіла— вони пішли.
Побачивши цей сон, цариця розповіла про все чоловікові, цареві. Тоді цар з царицею разом пішли до храму, взявши з собою перлину.
5.132
parāila muktā nāsāya chgidra dekgiñāmahā-mahotsava kaila ānandita hañā
Послівний переклад: парāіла— вдягнули;муктā— перлину;нāсāйа— на ніс;чгідра— дірку;декгіñā— побачивши;махā-махотсава— велике свято;каіла— влаштували;āнандіта— задоволені;хаñā— будучи.
Знайшовши дірочку в ніздрі Божества, вони вдягнули в неї сережку з перлиною і, дуже втішені, влаштували пишне свято.
5.133
sei haite gopālera kaṭakete stgitiei lāgi 'sākshi-gopāla' nāma haila kgyāti
Послівний переклад: сеі хаіте— від того часу;ґопāлера— Ґопали;каṭакете— в місті Катака;стгіті— перебування;еі лāґі— з цієї причини;сāкші-ґопāла— Ґопала-свідок;нāма— на ім'я;хаіла— став;кгйāті— відомий.
Відтоді Ґопала перебував у місті Катака, і Його стали називати Сакші-ґопала.
5.134
nityānanda-mukge ṣuni' gopāla-charitatushṭa hailā mahāprabgu svabgakta-sahita
Послівний переклад: нітйāнанда-мукге— з вуст Господа Ніт'янанди Прабгу;ṣуні'— почувши;ґопāла-чаріта— історію Ґопали;тушṭа хаілā— був дуже задоволений;махāпрабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;сва-бгакта-сахіта— зі Своїми відданими.
Так Шрі Чайтан'я Махапрабгу вислухав оповідь про діяння Ґопали. I Він, і Його особисті віддані були дуже задоволені.
5.135
gopālera āge yabe prabgura haya stgitibgakta-gaṇe dekge — yena duṅhe eka-mūrti
Послівний переклад: ґопāлера āґе— перед Ґопалу;йабе— коли;прабгура— Господа Чайтан'ї Махапрабгу;хайа— було;стгіті— перебування;бгакта-ґаṇе— усі віддані;декге— бачать;йена— наче;дуṅхе— Вони обидва;ека-мūрті— одна подоба.
Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу сидів перед Божеством Ґопали, усі віддані побачили, що Він і Божество виглядають однаково.
5.136
duṅhe — eka varṇa, duṅhe — prakāṇḍa-ṣarīraduṅhe — raktāmbara, duṅhāra svabgāva — gambgīra
Послівний переклад: дуṅхе— обидва;ека варṇа— одного кольору шкіри;дуṅхе— обидва;пракāṇḍа- ṣарīра— велетенського тіла;дуṅхе— обидва;ракта-амбара— червоний одяг;дуṅхāра— обох;свабгāва— вдачі;ґамбгīра— глибокі.
Вони мали однаковий колір шкіри, і обидва мали велетенські тіла. Обидва були вдягнуті в шафран, і обидва були дуже серйозні.
5.137
mahā-tedjo-maya duṅhe kamala-nayanaduṅhāra bgāvāveṣa, duṅhe — chandra-vadana
Послівний переклад: махā-теджаṭ-майа— дуже осяйні;дуṅхе— обох;камала-найана— лотосові очі;дуṅхāра— обидва;бгāва-āвеṣа— занурені в екстаз;дуṅхе— обох;чандра- вадана— місяцеликий.
Віддані побачили, що і Господь Чайтан'я Махапрабгу, і Ґопала випромінюють яскраве сяйво і мають очі, немов лотоси. Вони обидва були занурені в екстаз, і в обох обличчя скидались на місяць.
5.138
duṅhā dekgi' nityānanda-prabgu mahā-raṅgeṭgārāṭgāri kari' hāse bgakta-gaṇa-saṅge
Послівний переклад: дуṅхā декгі'— бачачи Їх обох;нітйāнанда-прабгу— Господь Ніт'янанда Прабгу;махā-раṅґе— в великому захваті;ṭгāрāṭгāрі— показування;карі'— роблячи;хāсе— сміється;бгакта-ґаṇа-саṅґе— з іншими відданими.
Ніт'янанда побачив цю подібність Божества Ґопали й Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і поділився поміченим із відданими. Всі вони усміхались.
5.139
ei-mata mahā-raṅge se rātri vañchiyāprabgāte chalilā maṅgala-ārati dekgiñā
Послівний переклад: еі-мата— таким чином;махā-раṅґе— у великій радості;се— цю;рāтрі— ніч;ваñчійā— провівши;прабгāте— вранці;чалілā— пішли;маṅґала-āраті— церемоніюманґала-араті; декгіñā— побачивши.
Так з великою втіхою Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу провів цю ніч у храмі. Вранці, після церемонії манґала-араті, Він вирушив у дорогу.
5.140
bguvaneṣvara-patge yaichge kaila daraṣanavistāri' varṇiyāchgena dāsa-vṛndāvana
Послівний переклад: бгуванеṣвара-патге— по дорозі до Бгуванешвари;йаічге— як;каіла— Він робив;дараṣана— відвідини;вістāрі'— яскраво;варṇійāчгена— описав;дāса- вṛндāвана— Вріндавана даса Тгакура.
Шріла Вріндавана даса Тгакура [у своїй книзі «Чайтан'я- бгаґавата»] яскраво змалював місця, які Господь відвідав дорогою до Бгуванешвари.
ПоясненняУ «Чайтан'я-бгаґаваті», Ант'я-кганді, Шріла Вріндавана даса Тгакура прекрасно змалював подорож Господа до Катаки. Дорогою туди Господь відвідав місто Баліхаста, відоме також як Балакатічаті. Зрештою Він прийшов до міста Бгуванешвара, в якому стоїть храм Господа Шіви. Бгуванешварський храм розміщений на відстані восьми-дев'яти кілометрів від Балакатічаті. Цей храм Господа Шіви згадано в «Сканда Пурані», в розповіді про сад Господа і про одне манґове дерево. Якось цар на ім'я Кашіраджа захотів воювати з Господом Крішною і, щоб отримати потрібну для цього могутність, звернувся по допомогу до Господа Шіви. Господа Шіву називають іменем Ашутоша, яке означає, що його легко задовольнити поклонінням, без огляду на мету цього поклоніння. Задоволений своїм відданим, він швидко дає своєму відданому будь-яке благословення, хоч би що той просив. Тому люди й схильні поклонятись Господу Шіві. Отож Кашіраджа дістав допомогу від Господа Шіви, але в битві з Господом Крішною не тільки зазнав поразки, а й був убитий. Зброя, що її здобув Кашіраджа і що зветься Пашупата-астра, виявилась безсилою, і Крішна підпалив місто Каші. Господь Шіва усвідомив, що його допомога Кашіраджі була помилкою, і попрохав в Господа Крішни прощення. Господь Крішна благословив його, подарувавши місцевість Екамра-канана. Згодом у цьому місці царі династії Кешарі заснували столицю і протягом багатьох століть правили звідси штатом Орісса.
5.141
kamalapure āsi bgārgīnadī-snāna kailanityānanda-hāte prabgu daṇḍa dgarila
Послівний переклад: камала-пуре— до міста Камалапура;āсі— прийшовши;бгāрґī-надī— в річечці за назвою Бгарґінаді;снāна каіла— зробив омовіння;нітйāнанда-хāте— в руках Господа Ніт'янанди Прабгу;прабгу— Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу;даṇḍа— посохсанн'ясі; дгаріла— залишив.
Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу дійшов до Камалапури, Він омився в річці Бгарґінаді, залишивши Свій посох санн'ясі в руках Господа Ніт'янанди.
ПоясненняУ «Чайтан'я-бгаґаваті» (Ант'я-кганда, глава друга) сказано, що, коли Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу прийшов до Шрі Бгуванешвари, Він відвідав храм Господа Шіви, який називають Ґупта-каші (приховане Варанасі). Господь Шіва зробив це місце святим, зібравши тут воду зі всіх місць прощі і створивши озеро Бінду-саровара. Шрі Чайтан'я Махапрабгу з почуттям глибокої шани до Господа Шіви омився в цьому озері. Задля свого духовного блага люди понині приходять до цього озера, щоб омитись у ньому. Це правда, що омитись там корисно навіть з матеріального погляду, бо це значно зміцнює здоров'я. Вода цього озера може вилікувати будь-які шлункові хвороби тих, хто в ній омивається і п'є її. Реґулярні омовіння в ній, поза сумнівом, виліковують від нетравлення шлунка.Річку Бгарґі, або Бгарґінаді, після того як у її водах омився Господь Чайтан'я, стали називати Данда-бганґа-наді. Вона тече за дев'ять кілометрів від Джаґаннатга Пурі, на північ від міста. Причина її перейменування пояснена далі.
5.142
tina kgaṇḍa kari' daṇḍa dila bgāsāñābgakta-saṅge āilā prabgu maheṣa dekgiñā
Послівний переклад: капотеṣвара— Капотешвара, храм Шіви;декгіте— побачити;ґелā— пішов;бгакта-ґаṇа саṅґе— із відданими;етгā— тут;нітйāнанда-прабгу— Господь Ніт'янанда Прабгу;каіла— зробив;даṇḍа— палицісанн'ясі; бгаṅґе— ламання;тіна кгаṇḍа— три частини;карі'— роблячи;даṇḍа— палицю;діла— вкинув;бгāсāñā— змивши;бгакта-саṅґе— з відданими;āілā— повернувся;прабгу— Господь Чайтан'я Махапрабгу;махеṣа декгіñā— побачивши храм Господа Шіви.
Коли Господь Чайтан'я Махапрабгу зайшов до Капотешвари, храму Господа Шіви, Ніт'янанда Прабгу, що пильнував посох санн'ясі, поламав цей посох на три частини й кинув у річку Бгарґінаді. Згодом цю річку стали називати Данда- бганґа-наді.
ПоясненняТаємницю санн'яса-данди (посоха) Шрі Чайтан'ї Махапрабгу пояснює Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура. Шрі Чайтан'я Махапрабгу прийняв санн'ясу від санн'ясі-майаваді. Санн'ясі-майаваді зазвичай носять тільки одну палицю, чи данду. Скориставшись із відсутності Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, Шріла Ніт'янанда Прабгу поламав цю палицю на три частини і кинув у річку, що її стали називати пізніше Данда-бганґа-наді. У санн'яси є чотири рівні: кутічака, бахудака, хамса і парамахамса. Санн'ясі може носити посох тільки доти, доки перебуває на рівні кутічака й бахудака. Однак, коли він піднімається до рівня хамса чи парамахамса і подорожує, проповідуючи вчення бгакті, він повинен залишити посох санн'ясі.Шрі Чайтан'я Махапрабгу — це Шрі Крішна, Верховний Бог-Особа. Тому сказано: ṣрī-кṛшṇа-чаітанйа, рāдгā-кṛшṇа нахе анйа — «Дві особи, Шріматі Радгарані і Шрі Крішна, поєднались у втіленні Шрі Чайтан'ї Махапрабгу». Через те, вважаючи Шрі Чайтан'ю Махапрабгу за надзвичайну особу, Господь Ніт'янанда Прабгу не чекав, поки Господь Чайтан'я формально стане на рівень парамахамси. Він вважав, що Верховний Бог-Особа само собою перебуває на рівні парамахамси, тож Йому не потрібно носити санн'яса-данду. З цієї причини Шрі Ніт'янанда Прабгу поламав посох на три частини і кинув його у воду.
5.144
djagannātgera deula dekgi' āvishṭa hailādaṇḍavat kari preme nāchite lāgilā
Послівний переклад: джаґаннāтгера— Господа Джаґаннатги;деула— храм;декгі'— побачивши;āвішṭа— в екстазі;хаілā— став;даṇḍават карі— поклонившись;преме— в екстазі любові до Бога;нāчіте— танцювати;лāґілā— почав.
Побачивши здалеку храм Джаґаннатги, Шрі Чайтан'я Махапрабгу впав в екстаз. Поклонившись храму, в екстазі любові до Бога Він почав танцювати.
ПоясненняСлово деула вказує на храм, в якому перебуває Верховний Бог-Особа. Нинішній храм Джаґаннатга Пурі збудував цар Ананґа-бгіма. Iсторики вказують, що храм збудовано щонайменше дві тисячі років тому. За часів Шрі Чайтан'ї Махапрабгу невеликі будівлі довкола первозданного храму ще не були збудовані. Також за часів Шрі Чайтан'ї Махапрабгу ще не було підвищення перед храмом.
5.145
bgakta-gaṇa āvishṭa hañā, sabe nāche gāyapremāveṣe prabgu-saṅge rādja-mārge yāya
Послівний переклад: бгакта-ґаṇа— віддані;āвішṭа— екстатичні;хаñā— будучи;сабе— всі;нāче— танцюють;ґāйа— співають;према-āвеṣе— занурені в почуття любові до Бога;прабгу-саṅґе— з Господом Чайтан'єю;рāджа-мāрґе— дорогою;йāйа— ідучи.
У товаристві Господа Чайтан'ї всі віддані теж поринули в екстаз і, переповнені почуттями любові до Бога, танцювали та співали, йдучи битим шляхом.
5.146
hāse, kānde, nāche prabgu huṅkāra gardjanatina-kroṣa patga haila — sahasra yodjana
Послівний переклад: хāсе— сміється;кāнде— плаче;нāче— танцює;прабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;хуṅкāра— екстатичні вигуки;ґарджана— рев;тіна-кроṣа— дев'ять кілометрів;патга— дорога;хаіла— стала;сахасра йоджана— тисячі кілометрів.
Шрі Чайтан'я Махапрабгу сміявся, плакав, танцював і в екстазі часто кричав і вигукував. Хоча до храму залишалось лише дев'ять кілометрів, Йому здавалось, що дорога стала завдовжки в цілу тисячу.
ПоясненняКоли Шрі Чайтан'я Махапрабгу поринав в екстаз, одна мить Йому здавалась десятьма роками. Побачивши здалеку храм Джаґаннатги, Господь поринув у такий екстаз, що дев'ять кілометрів Йому здались багатьма тисячами.
5.147
chalite chalite prabgu āilā 'āṭgāranālā'tāhāṅ āsi' prabgu kichgu bāhya prakāṣilā
Послівний переклад: чаліте чаліте— ідучи так;прабгу— Господь;āілā— прийшов;āṭгāранāлā— до місця, яке називають Атгаранала;тāхāṅ— там;āсі'— прийшовши;прабгу— Господь;кічгу— дещо;бāхйа— зовнішню притомність;пракāṣілā— проявив.
Iдучи так далі й далі, Господь нарешті дійшов до місця, яке називається Атгаранала. Прийшовши туди, Він проявив зовнішню свідомість і заговорив до Шрі Ніт'янанди Прабгу.
ПоясненняПри вході до Джаґаннатга Пурі є міст із вісімнадцятьма арками, який називається Атгаранала (āṭгāра означає «вісімнадцять»).
5.148
nityānande kahe prabgu, — deha mora daṇḍanityānanda bale, — daṇḍa haila tina kgaṇḍa
Послівний переклад: нітйāнанде— Шрі Ніт'янанду Прабгу;кахе— прохає;прабгу— Господь Чайтан'я;деха— дай;мора— Мою;даṇḍа— палицюсанн'ясі; нітйāнанда бале— Шрі Ніт'янанда Прабгу відповідає;даṇḍа— Твоя палицясанн'ясі; хаіла— стала;тіна кгаṇḍа— розламана на три частини.
Коли Господь Чайтан'я Махапрабгу повернувся до зовнішньої свідомості, Він попрохав Господа Ніт'янанду Прабгу: «Будь ласка, дай Мій посох».Тоді Ніт'янанда Прабгу відповів: «Він розламаний на три шматки».
5.149
premāveṣe paḍilā tumi, tomāre dgarinutomā-saha sei daṇḍa-upare paḍinu
Послівний переклад: према-āвеṣе— в стані екстазу;паḍілā— впав;тумі— Ти;томāре— Тебе;дгаріну— Я ловив;томā-саха— з Тобою;сеі— цей;даṇḍа-упаре— на посох;паḍіну— Я впав.
Ніт'янанда Прабгу сказав: «Коли Ти в екстазі падав, Я ловив Тебе, але Ми обоє впали на посох.
5.150
dui-djanāra bgare daṇḍa kgaṇḍa kgaṇḍa hailasei kgaṇḍa kāṅhā paḍila, kichgu nā djānila
Послівний переклад: дуі-джанāра— Нас обох;бгаре— вагою;даṇḍа— посох;кгаṇḍа кгаṇḍа— поламаний на шматки;хаіла— став;сеі— ці;кгаṇḍа— шматки;кāṅхā паḍіла— де впали;кічгу— що-небудь;нā джāніла— не відомо.
Під Нашою вагою посох зламався. Де ті шматки поділися, Я не можу сказати.
5.151
mora aparādge tomāra daṇḍa ha-ila kgaṇḍaye uchita haya, mora kara tāra daṇḍa
Послівний переклад: мора— Моєю;апарāдге— образою;томāра— Твій;даṇḍа— посохсанн'ясі; ха-іла— став;кгаṇḍа— зламаний;йе— що;учіта— годиться;хайа— є;мора— Мені;кара— роби;тāра— за це;даṇḍа— покарання.
Звичайно, те, що Твій посох зламався, — Мій гріх. Ти можеш тепер покарати Мене за це, як вважаєш за належне».
5.152
ṣuni' kichgu mahāprabgu duṭkga prakāṣilāīshat krodga kari' kichgu kahite lāgilā
Послівний переклад: ṣуні'— почувши це;кічгу— дещо;махāпрабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;дуṭкга— смуток;пракāṣілā— проявив;īшат— трохи;кродга— гнів;карі'— показуючи;кічгу— дещо;кахіте— казати;лāґілā— почав.
Почувши розповідь про те, як зламався посох, Господь трохи засмутився і дещо розгнівано заговорив.
ПоясненняШрі Ніт'янанда Прабгу вважав, що Господь Чайтан'я Махапрабгу не мав ніякої потреби приймати санн'ясу. Тому Він звільнив Господа від тягаря посоха. Шрі Чайтан'я Махапрабгу проявив гнів, тому що хотів показати всім іншим санн'ясі, що їм не слід залишати посох до того, як вони досягнуть рівня парамахамси. Розуміючи, що передчасна відмова від посоха може стати відступом від релігійних засад, Чайтан'я Махапрабгу захотів Сам нести його. Однак Ніт'янанда Прабгу поламав посох. Чайтан'я Махапрабгу через це зовні дещо розгнівався. У «Бгаґавад-ґіті»(3.21) сказано: йад йад āчараті ṣрешṭгас тат тад еветаро джанаṭ — що роблять великі люди, решта наслідує. Шрі Чайтан'я Махапрабгу хотів діяти строго за ведичними засадами, щоб не погубити недосвідчених неофітів, які намагаються наслідувати парамахамс.
5.153
nīlāchale āni' mora sabe hita kailāsabe daṇḍa-dgana chgila, tāhā nā rākgilā
Послівний переклад: нīлāчале— до Джаґаннатга Пурі;āні'— привівши;мора— Мою;сабе— ви всі;хіта— користь;каілā— зробили;сабе— тільки;даṇḍа-дгана— один посох;чгіла— був;тāхā— і той;нā— не;рāкгілā— ви зберегли.
Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Всі ви зробили Мені добро, привівши до Нілачали. Однак Моїм єдиним майном був цей посох, і ви його не зберегли.
5.154
tumi-saba āge yāha īṣvara dekgitekibā āmi āge yāi, nā yāba sahite
Послівний переклад: тумі-саба— ви всі;āґе— вперед;йāха— ідіть;īṣвара декгіте— побачити Джаґаннатгу;кібā— чи;āмі— Я;āґе— вперед;йāі— піду;нā— не;йāба— піду;сахіте— з вами.
Тож ви всі йдіть побачити Господа Джаґаннатгу переді Мною чи за Мною. Я з вами не піду».
5.155
mukunda datta kahe, — prabgu, tumi yāha āgeāmi-saba pāchge yāba, nā yāba tomāra saṅge
Послівний переклад: мукунда датта кахе— відданий на ім'я Мукунда Датта сказав;прабгу— Господи;тумі— Ти;йāха— іди;āґе— вперед;āмі-саба— ми всі;пāчге— позаду;йāба— підемо;нā— не;йāба— йтимемо;томāра саṅґе— з Тобою.
Мукунда Датта сказав Шрі Чайтан'ї Махапрабгу: «Мій Господи, іди вперед, а всім іншим дозволь іти позаду. Ми не будемо йти з Тобою».
5.156
eta ṣuni' prabgu āge chalilā ṣīggra-gatibudjgite nā pāre keha dui prabgura mati
Послівний переклад: ета ṣуні'— почувши це;прабгу— Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу;āґе— попереду інших відданих;чалілā— почав іти;ṣīґгра-ґаті— дуже швидко;буджгіте— зрозуміти;нā— не;пāре— здатний;кеха— хто-небудь;дуі— двох;прабгура— Господів;маті— наміри.
Тоді Шрі Чайтан'я Махапрабгу пішов дуже швидко поперед усіх інших відданих. Ніхто не міг збагнути справжні наміри двох Господів, Чайтан'ї Махапрабгу та Ніт'янанди Прабгу.
5.157
iṅho kene daṇḍa bgāṅge, teṅho kene bgāṅgāyabgāṅgāñā krodge teṅho iṅhāke doshāya
Послівний переклад: іṅхо— Ніт'янанда;кене— чому;даṇḍа— посох;бгāṅґе— ламає;теṅхо— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;кене— чому;бгāṅґāйа— дозволяє зламати;бгāṅґāñā— дозволивши зламати;кродге— в гніві;теṅхо— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;іṅхāке— Шрі Ніт'янанду Прабгу;дошāйа— звинувачує.
Віддані не могли зрозуміти, чому Ніт'янанда Прабгу зламав посох, чому Шрі Чайтан'я Махапрабгу дозволив Йому це зробити і чому, дозволивши це, Чайтан'я Махапрабгу розсердився.
5.158
daṇḍa-bgaṅga-līlā ei — parama gambgīrasei budjge, duṅhāra pade yāṅra bgakti dgīra
Послівний переклад: даṇḍа-бгаṅґа-лīлā— розвага із зламаним посохом;еі— ця;парама— дуже;ґамбгīра— серйозна;сеі буджге— можна зрозуміти;дуṅхāра— Їх обох;паде— до лотосових стіп;йāṅра— чиє;бгакті— віддане служіння;дгīра— зосереджене.
Ця розвага із зламаним посохом дуже глибока. Зрозуміти її може тільки той, чия відданість повністю зосереджена на лотосових стопах обох Господів.
ПоясненняТой, хто розуміє справжню природу Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і Шрі Ніт'янанди Прабгу, може зрозуміти Їхні особистості і причину, через яку був зламаний посох. Усі попередні ачар'ї, відчуваючи натхнення повністю присвятити себе на служіння Господеві, залишали прив'язаність до матеріального життя і приймали посох, що означає цілковиту посвяту розуму, мови та тіла на служіння Господеві. Шрі Чайтан'я Махапрабгу прийняв реґулівні засади зреченого стану життя. Це цілком ясно. Однак на рівні парамахамси непотрібно мати данду (посох), а Шрі Чайтан'я Махапрабгу, безсумнівно, перебував на рівні парамахамси. Однак навіть парамахамси, як Шрі Чайтан'я Махапрабгу та Його довірені віддані, неухильно дотримуються реґулівних засад, щоб показати, що кожен повинен наприкінці життя прийняти санн'ясу і цілковито присвятити себе служінню Господеві. Воістину, така була мета Господа Чайтан'ї Махапрабгу. Ніт'янанда Прабгу, Його вічний слуга, вважав, що Шрі Чайтан'ї Махапрабгу немає потреби носити посох, і, щоб проголосити всьому світові, що Шрі Чайтан'я Махапрабгу вищий за всі приписи, Він розламав посох на три частини. Так Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура пояснює цю гру, що зветься данда-бганґа-ліла.
5.159
brahmaṇya-deva-gopālera mahimā ei dganyanityānanda — vaktā yāra, ṣrotā — ṣrī-chaitanya
Послівний переклад: брахмаṇйа-дева— Верховний Бог-Особа, що дуже милостивий добрахманів; ґопāлера— Ґопали;махімā— славу;еі— ці;дганйа— прославлений;нітйāнанда— Господь Ніт'янанда Прабгу;вактā— оповідач;йāра— оповіді;ṣротā— слухач;ṣрī-чаітанйа— Шрі Чайтан'я Махапрабгу.
Велика слава Господа Ґопали, що дуже милостивий до брахманів! Iсторію про Сакші-ґопалу розповів Ніт'янанда Прабгу, а Шрі Чайтан'я Махапрабгу вислухав її.
ПоясненняВ історії про Сакші-ґопалу слід відзначити чотири повчальних моменти. По-перше, Божество (арча- віґраха) Шрі Ґопали вічно є сач-чід-ананда-віґраха, тобто трансцендентна форма Господа. По-друге, Божество вище за матеріальні явища, Воно втверджує реальність трансцендентних принципів. По-третє, ставши брахманою, можна піднятись на трансцендентний рівень, але навіть бувши брахманою, треба строго дотримуватись реґулівних засад. Нарешті, по-четверте, Господа Шрі Крішну називають брахман'я-дева, поклоняючись Йому віршем: намо брахмаṇйа-девāйа ґо-брāхмаṇа-хітāйа ча/джаґад-дгітāйа кṛшṇāйа ґовіндāйа намо намаṭ. З цього випливає, що відданий, перебуваючи під захистом Крішни, само собою перебуває на рівні брахмани. Такий брахмана непідвладний ілюзії. Це істина.
5.160
ṣraddgā-yukta hañā ihā ṣune yei djanaachire milaye tāre gopāla-charaṇa
Послівний переклад: ṣраддгā-йукта— з вірою і любов'ю;хаñā— бувши;іхā— цю оповідь;ṣуне— слухає;йеі— котра;джана— особа;ачіре— дуже скоро;мілайе— отримує;тāре— він;ґопāла-чараṇа— лотосові стопи Господа Ґопали.
Той, хто з вірою та любов'ю слухає цю оповідь про Господа Ґопалу, за дуже короткий час досягне лотосових стіп Господа Ґопали.
5.161
ṣrī-rūpa-raggunātga-pade yāra āṣachaitanya-charitāmṛta kahe kṛshṇadāsa
Послівний переклад: ṣрī-рūпа— Шріли Рупи Ґосвамі;раґгунāтга— Шріли Раґгунатги даси Ґосвамі;паде— біля лотосових стіп;йāра— чиє;āṣа— сподівання;чаітанйа- чарітāмṛта— книгу за назвою «Чайтан'я-чарітамріта»;кахе— розповідає;кṛшṇадāса— Шріла Крішнадаса Кавіраджа Ґосвамі.
Молячись при лотосових стопах Шрі Рупи та Шрі Раґгунатги, завжди прагнучи їхньої милості, я, Крішнадаса, розповідаю «Шрі Чайтан'я-чарітамріту», ідучи їхніми стопами.