Віддане служіння Мадгавендри Пурі

4.1
yasmai dātuṃ chorayan kshīra-bgāṇḍaṃgopīnātgaṭ kshīra-chorābgidgo 'bgūtṣrī-gopālaṭ prādurāsīd vaṣaṭ sanyat-premṇā taṃ mādgavendraṃ nato 'smi
Послівний переклад: йасмаі— кому;дāтум— щоб дати;чорайан— вкрав;кшīра-бгāṇḍам— горщик солодкого рису;ґопīнāтгаṭ— Ґопінатга;кшīра-чорā— крадій солодкого рису;абгідгаṭ— уславлений;абгūт— став;ṣрī-ґопāлаṭ— Божество Шрі Ґопали;прāдур-āсīт— з'явився;ваṣаṭ— полонений;сан— бувши;йат-премṇā— чиєю любов'ю;там— йому;мāдгавендрам— Шрілі Мадгавендрі Пурі, що належав до Мадгва-сампрадаї; натаṭ асмі— складаю свої шанобливі поклони.
Я складаю шанобливі поклони Мадгавендрі Пурі, якому подарував горщик солодкого рису Шрі Ґопінатга, названий після того Кшіра-чора. Задоволений любов'ю Мадгавендри Пурі, Шрі Ґопала, Божество з Ґовардгани, явив Себе очам усіх людей.
Пояснення

Шріла Бгактівінода Тгакура подає в «Амріта-праваха- бгаш'ї» короткий переказ четвертої глави. Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу, ідучи дорогою через Чгатрабгоґу, дійшов до кордону Орісси. Дорогою Він минув селище Вріддгамантрешвара. Господь насолоджувався трансцендентним блаженством, співаючи святі імена і збираючи милостиню в різних селах. Так Він дійшов до знаменитого селища Ремуна, в якому стоїть Божество Ґопінатги. Там Він розповів історію про Мадгавендру Пурі, яку почув від Свого духовного вчителя, Iшвари Пурі. Iсторія ця така.Якось вночі, коли Мадгавендра Пурі спав біля Ґовардгани, йому приснилось Божество Ґопали, заховане в лісі. Наступного ранку він запросив усіх місцевих жителів, що приязно до нього ставились, і разом з ними видобув Божество, заховане в джунґлях. Після того з великою розкішшю й урочистістю він встановив Божество Шрі Ґопаладжі на пагорбі Ґовардгана. Разом із місцевими жителями він вшанував Ґопала належним поклонінням і влаштував свято Аннакута. Слава про свято розійшлась всією околицею, і з сусідніх сіл до свята приєдналось багато людей. Якось уночі Божество Ґопали знову прийшло уві сні до Мадгавендри Пурі й попрохало його піти до Джаґаннатга Пурі і дістати сандалової пасти, щоб намастити нею тіло Божества. Отримавши цей наказ, Мадгавендра Пурі зразу вирушив до Орісси. Проходячи Бенґалію, він дійшов селища Ремуна і там отримав горщик згущеного молока (кшіра), запропонованого Божеству Ґопінатгаджі. Ґопінатга Сам вкрав цей горщик згущеного молока і дав його Мадгавендрі Пурі. Відтоді це Божество Ґопінатги прославилось як Кшіра-чора-ґопінатга — Божество, яке вкрало горщик згущеного молока. Діставшись Джаґаннатга Пурі, Мадгавендра Пурі отримав від царя дозвіл узяти один маунд сандалу і двадцять толів камфори. За допомогою двох чоловік Мадгавендра Пурі дійшов з цим вантажем до Ремуни. Тут до нього знову прийшов уві сні Ґопала з Ґовардгани і забажав, щоб сандал стерли на пасту і, змішавши з камфорою, намастили цією пастою тіло Ґопінатгаджі. Розуміючи, що це задовольнить Божеств Ґопали на Ґовардгані, Мадгавендра Пурі виконав цей наказ і повернувся до Джаґаннатга Пурі.Шрі Чайтан'я Махапрабгу розповів цю історію Господу Ніт'янанді Прабгу та іншим відданим і підніс хвалу чистому відданому служінню Шріли Мадгавендри Пурі. Продекламувавши кілька віршів, які склав Мадгавендра Пурі, Господь поринув в екстаз, але побачивши, що довкола зібралось багато людей, Він стримав Себе і поїв трохи прасаду, солодкого рису. Він переночував у Ремуні, а наступного ранку знову вирушив до Джаґаннатга Пурі.ПОЯСНЕННЯ: Бгактівінода Тгакура зазначає, що це Божество Ґопали встановив уперше Ваджра, славетний онук Крішни. Мадгавендра Пурі віднайшов Ґопалу і встановив Його на пагорбі Ґовардгана. Це Божество Ґопали донині стоїть у Натгадварі, і про Нього піклуються нащадки Валлабгачар'ї. Божеству поклоняються там з великою розкішшю, і кожен може за невелику ціну придбати там всілякий прасад.

4.2
djaya djaya gaurachandra djaya nityānandadjayādvaitachandra djaya gaura-bgakta-vṛnda
Послівний переклад: джайа джайа ґаурачандра— хвала, хвала Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;джайа нітйāнанда— хвала, хвала Господеві Ніт'янанді;джайа адваіта-чандра— хвала, хвала Адвайті Прабгу;джайа ґаура-бгакта-вṛнда— хвала, хвала Господнім відданим.
Хвала, хвала Шрі Чайтан'ї Махапрабгу! Хвала, хвала Ніт'янанді Прабгу! Хвала, хвала Адвайті Прабгу! Хвала, хвала всім відданим Господа Чайтан'ї!
4.3
e saba līlā prabgura dāsa vṛndāvanavistāri' kariyāchgena uttama varṇana
Послівний переклад: нīлāдрі-ґамана— подорож до Джаґаннатга Пурі;джаґаннāтга-дараṣана— відвідини храму Господа Джаґаннатги;сāрвабгаума бгаṭṭāчāрйа— із Сарвабгаумою Бгаттачар'єю;прабгура— Господа;мілана— зустріч;е саба— ці всі;лīлā— розваги;прабгура— Господа;дāса вṛндāвана— Вріндавана даса Тгакура;вістāрі'— докладно з'ясовуючи;карійāчгена— зробив;уттама— прекрасний;варṇана— опис.
Господь пішов до Джаґаннатга Пурі і відвідав храм Господа Джаґаннатги. Крім того, Він зустрівся з Сарвабгаумою Бгаттачар'єю. Ці всі розваги дуже докладно змалював Вріндавана даса Тгакура в своїй книзі «Чайтан'я-бгаґавата».
4.5
sahadje vichitra madgura chaitanya-vihāravṛndāvana-dāsa-mukge amṛtera dgāra
Послівний переклад: сахадже— природно;вічітра— чудові;мадгура— солодкі;чаітанйа— Господа Чайтан'ї Махапрабгу;віхāра— діяння;вṛндāвана-дāса— Вріндавани даси Тгакури;мукге— з вуст;амṛтера— нектару;дгāра— потік.
Усі діяння Шрі Чайтан'ї Махапрабгу від природи чудесні й сповнені надзвичайно солодкого смаку, а коли їх описує Вріндавана даса Тгакура, вони стають схожими на потік нектару.
4.6
ataeva tāhā varṇile haya punaruktidambga kari' varṇi yadi taichge nāhi ṣakti
Послівний переклад: атаева— тому;тāхā— такі діяння;варṇіле— якщо описати;хайа— є;пунарукті— повторення;дамбга карі'— пишаючись;варṇі— описую;йаді— якщо;таічге— так;нāхі— немає;ṣакті— сили.
Тому я смиренно звертаю увагу на те, що ці події вже чудово описав Шріла Вріндавана даса Тгакура, і тому повторювати те саме було б з мого боку зарозуміло і не дуже гарно. Я на це не здатний.
4.7
chaitanya-maṅgale yāhā karila varṇanasūtra-rūpe sei līlā kariye sūchana
Послівний переклад: чаітанйа-маṅґале— в книзі, що називається «Чайтан'я-манґала»;йāхā— все, що;каріла варṇана— описав;сūтра-рūпе— у формі стислого огляду;сеі лīлā— ці розваги;карійе сūчана— представлю.
Тому я наводжу лише стислий огляд подій, які вже докладно описав Шріла Вріндавана даса Тгакура у своїй «Чайтан'я- манґалі» [нині відомій як «Чайтан'я-бгаґавата»].
4.8
tāṅra sūtre āchge, teṅha nā kaila varṇanayatgā-katgañchit kari' se līlā katgana
Послівний переклад: тāṅра— його;сūтре— в описі;āчге— є;теṅха— він;нā каіла варṇана— не описав;йатгā-катгаñчіт— деякі з них;карі'— роблячи;се— цих;лīлā— розваг;катгана— розповідь.
Деякі з подій він докладно не описував, а лише оглядово переказував. Ці події я постараюсь описати в своїй книзі.
4.9
ataeva tāṅra pāye kari namaskāratāṅra pāya aparādga nā ha-uk āmāra
Послівний переклад: атаева— тому;тāṅра пāйе— до його лотосових стіп;карі— роблю;намаскāра— поклони;тāṅра пāйа— лотосові стопи Шріли Вріндавани даси Тгакури;апарāдга— образа;нā— не;ха-ук— нехай станеться;āмāра— моя.
Тому я складаю шанобливі поклони лотосовим стопам Вріндавани даси Тгакури. Я сподіваюсь, що своїми діями не ображу його лотосові стопи.
4.10
ei-mata mahāprabgu chalilā nīlāchalechāri bgakta saṅge kṛshṇa-kīrtana-kutūhale
Послівний переклад: еі-мата— ось так;махāпрабгу— Господь Чайтан'я Махапрабгу;чалілā— ішов;нīлāчале— до Джаґаннатга Пурі;чāрі бгакта— чотирма відданими;саṅґе— із;кṛшṇа-кīртана— до оспівування святого імені Крішни;кутūхале— у великому прагненні.
Шрі Чайтан'я Махапрабгу йшов до Джаґаннатга Пурі з чотирма Своїми відданими і ревно повторював святе ім'я Господа, мантру Харе Крішна.
4.11
bgikshā lāgi' eka-dina eka grāma giyāāpane bahuta anna ānila māgiyā
Послівний переклад: бгікшā лāґі'— запрасадом; ека-діна— один день;ека ґрāма— до одного села;ґійā— ідучи;āпане— особисто;бахута— багато;анна— рису та інших продуктів;āніла— приносив;мāґійā— просячи.
Щодня Шрі Чайтан'я Махапрабгу особисто йшов у село і збирав багато рису та іншого зерна, щоб приготувати прасад.
4.12
patge baḍa baḍa dānī viggna nāhi karetā' sabāre kṛpā kari' āilā remuṇāre
Послівний переклад: патге— дорогою;баḍа баḍа— великі, великі;дāнī— митник;віґгна— перешкоди;нāхі— не;каре— роблять;тā' сабāре— їм усім;кṛпā карі'— являючи милість;āілā— дійшов;ремуṇāре— до селища, що зветься Ремуна.
Дорогою вони перебирались через багато річок, і на кожній переправі сидів митник. Однак вони не чинили перепон Господеві, і Він являв їм Свою милість. Нарешті Він дійшов до селища Ремуна.
Пояснення

Iснує залізнична станція Балешвара, а вісім кілометрів на захід від неї лежить селище Ремуна. В цьому селищі донині стоїть храм Кшіра-чора-ґопінатги, а на храмовому подвір'ї і зараз можна побачити самадгі, гробницю, Расікананди Прабгу, головного учня Ш'ямананди Ґосвамі.

4.13
remuṇāte gopīnātga parama-mohanabgakti kari' kaila prabgu tāṅra daraṣana
Послівний переклад: ремуṇāте— в селищі Ремуна;ґопīнāтга— Божество Ґопінатги;парама-мохана— надзвичайно привабливий;бгакті карі'— з великою відданістю;каіла— зробив;прабгу— Господь;тāṅра— Його;дараṣана— відвідини.
Божество Ґопінатги в храмі Ремуни надзвичайно привабливе. Господь Чайтан'я прийшов у цей храм і з великою відданістю поклонився.
4.14
tāṅra pāda-padma nikaṭa praṇāma karitetāṅra pushpa-chūḍā paḍila prabgura mātgāte
Послівний переклад: тāṅра пāда-падма— лотосові стопи Ґопінатги;нікаṭа— поблизу;праṇāма— поклони;каріте— коли робив;тāṅра— Його;пушпа-чūḍā— вінок із квітів;паḍіла— упав;прабгура— Господа;мāтгāте— на голову.
Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу віддавав поклон лотосовим стопам Божества Ґопінатги, вінок з голови Ґопінатги злетів і впав прямо на голову Чайтан'ї Махапрабгу.
4.15
chūḍā pāñā mahāprabgura ānandita manabahu nṛtya-gīta kaila lañā bgakta-gaṇa
Послівний переклад: чūḍā пāñā— діставши вінок;махāпрабгура— Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;āнандіта— задоволений;мана— розум;баху— всілякі;нṛтйа-ґīта— танець і спів;каіла— виконав;лаñā— із;бгакта-ґаṇа— відданими.
Коли вінок Божества впав на голову Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, Він був дуже втішений і тому разом зі Своїми відданими почав співати й витанцьовувати.
4.16
prabgura prabgāva dekgi' prema-rūpa-guṇavismita ha-ilā gopīnātgera dāsa-gaṇa
Послівний переклад: прабгура— Господа;прабгāва— вплив;декгі'— бачачи;према-рūпа— Його вроду;ґуṇа— і Його якості;вісміта ха-ілā— здивувались;ґопīнāтгера— Божества Ґопінатги;дāса-ґаṇа— слуги.
Усі слуги Божества була вражені палкою любов'ю Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, Його вишуканою вродою і Його трансцендентними якостями.
4.17
nānā-rūpe prītye kaila prabgura sevanasei rātri tāhāṅ prabgu karilā vañchana
Послівний переклад: нāнā-рūпе— всіляко;прīтйе— з любові;каіла— робили;прабгура— Господа;севана— служіння;сеі рāтрі— тої ночі;тāхāṅ— там;прабгу— Господь Чайтан'я Махапрабгу;карілā— робив;ваñчана— перехід.
З любові до Шрі Чайтан'ї Махапрабгу вони робили Йому всілякі послуги, і Господь тої ночі залишився в храмі Ґопінатги.
4.18
mahāprasāda-kshīra-lobge rahilā prabgu tatgāpūrve īṣvara-purī tāṅre kahiyāchgena katgā
Послівний переклад: махā-прасāда— задля решток їжі;кшīра— солодкого рису;лобге— в прагненні;рахілā— залишився;прабгу— Господь;татгā— там;пūрве— перед тим;īṣвара-пурī— Iшвара Пурі, Його духовний вчитель;тāṅре— Йому;кахійāчгена— сказав;катгā— розповідь.
Господь залишився там тому, що прагнув скуштувати залишки солодкого рису, запропонованого Божеству Ґопінатги. Це бажання виникло в Нього після того, як Він почув від Свого духовного вчителя, Iшвари Пурі, про історію, що колись тут сталась.
4.19
'kshīra-chorā gopīnātga' prasiddga tāṅra nāmabgakta-gaṇe kahe prabgu sei ta' ākgyāna
Послівний переклад: кшīра-чорā ґопīнāтга— Ґопінатга, що вкрав горщик солодкого рису;прасіддга— дуже відомий;тāṅра нāма— Його ім'я;бгакта-ґаṇе— усім відданим;кахе— каже;прабгу— Господь;сеі та' āкгйāна— цю розповідь.
Це Божество широко відоме як Кшіра-чора-ґопінатга, і Чайтан'я Махапрабгу розповів Своїм відданим про те, чому Божество прославилось під таким іменем.
4.20
pūrve mādgava-purīra lāgi' kshīra kaila churiataeva nāma haila 'kshīra-chorā hari'
Послівний переклад: пūрве— раніше;мāдгава-пурīра лāґі'— для Шріли Мадгавендри Пурі;кшīра— солодкий рис;каіла— зробив;чурі— крадіжку;атаева— тому;нāма— ім'я;хаіла— стало;кшīра-чорā харі— Господь, що вкрав горщик солодкого рису.
Колись Божество вкрало для Мадгавендри Пурі горщик солодкого рису, і тому прославилось як «Господь, що вкрав солодкий рис».
4.21
pūrve ṣrī-mādgava-purī āilā vṛndāvanabgramite, bgramite gelā giri govardgana
Послівний переклад: пūрве— раніше;ṣрī-мāдгава-пурī— Шріла Мадгавендра Пурі;āілā— прийшов;вṛндāвана— до Вріндавани;бграміте бграміте— мандруючи;ґелā— пішов;ґірі ґовардгана— до пагорба, що називається Ґовардгана.
Якось Шрі Мадгавендра Пурі під час своїх мандрів опинився у Вріндавані і прийшов на пагорб, що зветься Ґовардгана.
4.22
preme matta, — nāhi tāṅra rātri-dina-djñānakshaṇe uṭge, kshaṇe paḍe, nāhi stgānāstgāna
Послівний переклад: преме матта— шалений від екстазу любові до Крішни;нāхі— не було;тāṅра— його;рāтрі-діна-джñāна— усвідомлення дня і ночі;кшаṇе— іноді;уṭге— встає;кшаṇе паḍе— іноді падає;нāхі— не було відчуття;стгāна-астгāна— підхоже місце чи ні.
Мадгавендра Пурі майже збожеволів від екстазу любові до Верховного Бога і не усвідомлював, коли ніч, а коли день. Він то зривався на ноги, то падав на землю. Він не міг розрізнити, чи він перебуває в належному місці, чи ні.
4.23
ṣaila parikramā kari' govinda-kuṇḍe āsi'snāna kari, vṛksha-tale āchge sandgyāya vasi'
Послівний переклад: ṣаіла— пагорба;парікрамā— обхід;карі'— завершивши;ґовінда-куṇḍе— на березі Ґовінда-кунди; āсі'— прийшовши туди;снāна карі— зробивши омовіння;вṛкша-тале— у затінку дерева;āчге— є;сандгйāйа— увечері;васі'— відпочинок.
Обійшовши довкола пагорба, Шрі Мадгавендра Пурі пішов на Ґовінда-кунду, омився в ній, а ввечері сів під деревом відпочити.
4.24
gopāla-bālaka eka dugdga-bgāṇḍa lañāāsi' āge dgari' kichgu balila hāsiyā
Послівний переклад: ґопāла-бāлака— пастушок;ека— один;дуґдга-бгāṇḍа лаñā— беручи глечик молока;āсі'— приходячи;āґе дгарі'— тримаючи перед Собою;кічгу— щось;баліла— сказав;хāсійā— усміхаючись.
Коли він сидів під деревом, прийшов незнайомий пастушок з глечиком молока, поставив його перед Мадгавендрою Пурі і, усміхаючись, звернувся до нього з такими словами:
4.25
purī, ei dugdga lañā kara tumi pānamāgi' kene nāhi kgāo, kibā kara dgyāna
Послівний переклад: пурī— о Мадгавендро Пурі;еі дуґдга лаñā— взявши це молоко;кара тумі пāна— випий його;мāґі'— проханням милостині;кене— чому;нāхі— не;кгāо— їси;кібā— яку;кара— робиш;дгйāна— медитацію.
«Мадгавендро Пурі, будь ласка, випий молоко, яке Я приніс. Чому ти не збираєш в милостиню ніякої їжі? Яку медитацію ти практикуєш?»
4.26
bālakera saundarye purīra ha-ila santoshatāhāra madgura-vākye gela bgoka-ṣosha
Послівний переклад: бāлакера— хлопчика;саундарйе— в красі;пурīра— Шріли Мадгавендри Пурі;ха-іла— було;сантоша— велике задоволення;тāхāра— Його;мадгура-вāкйе— солодкими словами;ґела— забув;бгока-ṣоша— весь голод і спрагу.
Побачивши вроду хлопчика, Мадгавендра Пурі відчув велике задоволення. Почувши Його люб'язні слова, він геть забув голод і спрагу.
4.27
purī kahe, — ke tumi, kāhāṅ tomāra vāsake-mate djānile, āmi kari upavāsa
Послівний переклад: пурī кахе— Мадгавендра Пурі запитав хлопчика;ке тумі— хто Ти;кāхāṅ томāра вāса— де Ти живеш;ке-мате— як;джāніле— знаєш;āмі карі упавāса— я пощусь.
Мадгавендра Пурі сказав: «Ти хто? Де Ти живеш? I як Ти довідався, що я пощусь?»
4.28
bālaka kahe, — gopa āmi, ei grāme vasiāmāra grāmete keha nā rahe upavāsī
Послівний переклад: бāлака кахе— хлопчик сказав;ґопа āмі— Я пастушок;еі ґрāме васі— живу у цьому селі;āмāра ґрāмете— в Моєму селі;кеха— хто-небудь;нā— не;рахе— залишається;упавāсī— без їжі.
Хлопчик відповів: «Пане, Я пастушок і живу в цьому селі. В Моєму селі ніхто не постить.
4.29
keha anna māgi' kgāya, keha dugdgāhāraayāchaka-djane āmi diye ta' āhāra
Послівний переклад: кеха— хтось;анна— їжу;мāґі'— прохаючи;кгāйа— їсть;кеха— хтось;дуґдга- āхāра— п'є молоко;айāчака-джане— особа, що не просить;āмі— Я;дійе— даю;та'— неодмінно;āхāра— їжу.
В цьому селі можна просити милостиню і тим харчуватись. Дехто п'є тільки молоко, але якщо хтось ні в кого не просить їсти, тоді Я Сам йому даю всі харчі.
4.30
djala nite strī-gaṇa tomāre dekgi' gelastrī-saba dugdga diyā āmāre pāṭgāila
Послівний переклад: джала ніте— принести воду;стрī-ґаṇа— жінки;томāре— тебе;декгі' ґела— побачили і пішли;стрī-саба— усі жінки;дуґдга— молоко;дійā— давши;āмāре— Мене;пāṭгāіла— послали.
Тебе побачили жінки, що прийшли сюди по воду. Вони дали Мені це молоко й послали до тебе».
4.31
go-dohana karite chāhi, ṣīggra āmi yābaāra-bāra āsi āmi ei bgāṇḍa la-iba
Послівний переклад: ґо-дохана каріте чāхі— Я хочу доїти корови;ṣīґгра— дуже скоро;āмі йāба— Я повинен йти;āра-бāра— знову;āсі— прийшовши;āмі— Я;еі— цей;бгāṇḍа— глечик;ла-іба— заберу.
Хлопчик далі сказав: «Я повинен швиденько повертатись доїти корів, але Я ще прийду і заберу в тебе глечик».
4.32
eta bali' gelā bālaka nā dekgiye āramādgava-purīra chitte ha-ila chamatkāra
Послівний переклад: ета балі'— сказавши це;ґелā— пішов;бāлака— хлопчик;нā— не;декгійе— видимий;āра— більше;мāдгава-пурīра— Шріли Мадгавендри Пурі;чітте— в розумі;ха-іла— був;чаматкāра— подив.
Сказавши це, хлопчик пішов. По суті, Він раптом зник з очей, і Мадгавендра Пурі був дуже здивований.
4.33
dugdga pāna kari' bgāṇḍa dguñā rākgilabāṭa dekge, se bālaka punaṭ nā āila
Послівний переклад: дуґдга— молоко;пāна карі'— випивши;бгāṇḍа— глечик;дгуñā— помивши;рāкгіла— тримав поряд;бāṭа декге— дивиться на стежину;се бāлака— цей хлопчик;пунаṭ— знову;нā āіла— не прийшов.
Випивши молоко, Шрі Мадгавендра Пурі помив глечик і поставив поряд з собою. Він дивився на стежку, але хлопчик так і не повернувся.
4.34
vasi' nāma laya purī, nidrā nāhi hayaṣesha-rātre tandrā haila, — bāhya-vṛtti-laya
Послівний переклад: васі'— сидячи там;нāма лайа— повторюємаха-мантруХаре Крішна;пурī— Мадгавендра Пурі;нідрā— сон;нāхі хайа— не було;ṣеша-рāтре— наприкінці ночі;тандрā— дрімання;хаіла— було;бāхйа-вṛтті— зовнішньої діяльності;лайа— припинення.
Мадгавендрі Пурі не спалось. Він сидів і повторював маха- мантру Харе Крішна. Тільки вже коли ніч закінчувалась, він на якусь хвильку задрімав і його зовнішня діяльність припинилась.
4.35
svapne dekge, sei bālaka sammukge āsiñāeka kuñdje lañā gela hātete dgariñā
Послівний переклад: свапне— уві сні;декге— він побачив;сеі бāлака— цей самий хлопчик;саммукге— перед ним;āсіñā— прийшовши;ека куñдже— до одного з кущів;лаñā— взявши його;ґела— пішов;хāтете дгаріñā— тримаючи його за руку.
Уві сні Мадгавендра Пурі побачив того самого хлопчика. Хлопчик прийшов до нього і, взявши за руку, привів до одного куща в джунґлях.
4.36
kuñdja dekgāñā kahe, — āmi ei kuñdje ra-iṣīta-vṛshṭi-vātāgnite mahā-duṭkga pāi
Послівний переклад: куñджа декгāñā— показавши на кущ;кахе— каже;āмі— Я;еі— цьому;куñдже— в кущі;ра-і— живу;ṣīта-вṛшṭі— в дошкульному холоді і в зливі;вāта— в сильному вітрі;аґніте— і в нестерпній спеці;махā-дуṭкга пāі— відчуваю великі муки.
Хлопчик показав Мадгавендрі Пурі на кущ і сказав: «Я живу в цьому кущі і тому дуже потерпаю від дошкульного холоду, злив та дощів, вітру і нестерпної спеки.
4.37
grāmera loka āni' āmā kāḍga' kuñdja haiteparvata-upari lañā rākga bgāla-mate
Послівний переклад: ґрāмера— села;лока— людей;āні'— привівши;āмā— Мене;кāḍга'— витягни;куñджа хаіте— з цього куща;парвата-упарі— на вершині пагорба;лаñā— взявши Мене;рāкга— тримай Мене;бгāла-мате— гарно.
Будь ласка, приведи з села людей, щоб вони дістали Мене з цього куща. А тоді нехай Мене гарно поставлять на вершині пагорба.
4.38
eka maṭga kari' tāhāṅ karaha stgāpanabahu ṣītala djale kara ṣrī-aṅga mārdjana
Послівний переклад: ека— один;маṭга— храм;карі'— збудувавши;тāхāṅ— там;караха— зроби;стгāпана— встановлення;баху— багато;ṣīтала— холодної;джале— води;кара— зроби;ṣрī-аṅґа— Мого трансцендентного тіла;мāрджана— омовіння.
Будь ласка, збудуй на вершині пагорба храм, — вів далі хлопчик, — і встанови Мене в цьому храмі. Після того омий Мене великою кількістю холодної води, щоб очистити Моє тіло.
4.39
bahu-dina tomāra patga kari nirīkshaṇakabe āsi' mādgava āmā karibe sevana
Послівний переклад: баху-діна— багато днів;томāра— тебе;патга— шлях;карі— роблю;нірīкшаṇа— стеження;кабе— коли;āсі'— прийшовши;мāдгава— Шріла Мадгавендра Пурі;āмā— Мені;карібе— зробить;севана— служіння.
Я вже багато днів стежу за тобою і думаю: «Коли ж Мадгавендра Пурі прийде сюди служити Мені?»
4.40
tomāra prema-vaṣe kari' sevā aṅgīkāradarṣana diyā nistāriba sakala saṃsāra
Послівний переклад: томāра— твоєю;према-ваṣе— підкорений любов'ю;карі'— роблячи;севā— служіння;аṅґīкāра— прийняття;дарṣана дійā— даючи споглядати Себе;ністāріба— звільню;сакала— весь;саṃсāра— матеріальний світ.
Ти відчуваєш екстатичну любов до Мене, і через те Я прийняв твоє служіння. Тому Я проявлю Себе, і, побачивши Мене, всі пропащі душі звільняться.
4.41
'ṣrī-gopāla' nāma mora, — govardgana-dgārīvadjrera stgāpita, āmi ihāṅ adgikārī
Послівний переклад: ṣрī-ґопāла нāма— ім'я Шрі Ґопала;мора— Моє;ґовардгана-дгāрī— що підняв пагорб Ґовардгану;ваджрера— Ваджрою, правнуком Крішни;стгāпіта— встановлений;āмі— Я;іхāṅ— тут;адгікāрī— повелитель.
Мене звати Ґопала. Я підняв пагорб Ґовардгана. Мене встановив Ваджра, і Я тут повелитель.
4.42
ṣaila-upari haite āmā kuñdje lukāñāmlechchga-bgaye sevaka mora gela palāñā
Послівний переклад: ṣаіла-упарі— вершини пагорба;хаіте— із;āмā— Мене;куñдже— в кущі;лукāñā— сховавши;млеччга-бгайе— в страхові перед мусульманами;севака— слуга;мора— Мій;ґела— пішов;палāñā— утікши.
Коли напали мусульмани, жрець, що служив Мені, сховав Мене в цих кущах у джунґлях. Після того в страхові перед нападом він утік.
4.43
sei haite rahi āmi ei kuñdja-stgānebgāla haila āilā āmā kāḍga sāvadgāne
Послівний переклад: сеі хаіте— відтоді;рахі— живу;āмі— Я;еі— цьому;куñджа-стгāне— в кущі;бгāла хаіла— дуже добре;āілā— ти прийшов;āмā— Мене;кāḍга— дістань;сāвадгāне— дбайливо.
Я залишаюсь у цьому кущі відтоді, як утік жрець. Дуже добре, що ти прийшов сюди. Тепер обережно дістань Мене звідси».
4.44
eta bali' se-bālaka antardgāna kailadjāgiyā mādgava-purī vichāra karila
Послівний переклад: ета балі'— сказавши це;се-бāлака— той самий хлопчик;антардгāна каіла— зник;джāґійā— прокинувшись;мāдгава-пурī— Мадгавендра Пурі;вічāра— міркування;каріла— зробив.
Сказавши це, хлопчик зник. Тут Мадгавендра Пурі прокинувся і став обмірковувати свій сон.
4.45
ṣrī-kṛshṇake dekginu muñi nārinu chiniteeta bali' premāveṣe paḍilā bgūmite
Послівний переклад: ṣрī-кṛшṇаке декгіну— бачив Самого Господа Крішну;муñі— Я;нāріну— не зміг;чініте— впізнати;ета балі'— кажучи це;према-āвеṣе— в екстазі любові;паḍілā— впав;бгūміте— на землю.
Мадгавендра Пурі став побиватись: «Я бачив Самого Господа Крішну, але не впізнав Його!» В екстатичній любові він впав на землю.
4.46
kshaṇeka rodana kari, mana kaila dgīraādjñā-pālana lāgi' ha-ilā sustgira
Послівний переклад: кшаṇека— якийсь час;родана карі— плачучи;мана— розум;каіла— зробив;дгīра— вмиротворений;āджñā— наказ;пāлана— виконання;лāґі'— задля;ха- ілā— став;су-стгіра— мовчазний.
Якийсь час Мадгавендра Пурі плакав, але нарешті скерував розум на виконання наказу Ґопали і опанував себе.
4.47
prātaṭ-snāna kari' purī grāma-madgye gelāsaba loka ekatra kari' kahite lāgilā
Послівний переклад: прāтаṭ-снāна— ранкове омовіння;карі'— закінчивши;пурī— Мадгавендра Пурі;ґрāма-мадгйе— в село;ґелā— увійшов;саба лока— усіх людей;екатра карі'— зібравши;кахіте лāґілā— почав говорити.
Зробивши ранкове омовіння, Мадгавендра Пурі увійшов у село, зібрав усіх людей і сказав їм:
4.48
grāmera īṣvara tomāra — govardgana-dgārīkuñdje āchge, chala, tāṅre bāhira ye kari
Послівний переклад: ґрāмера— села;īṣвара— володар;томāра— ваш;ґовардгана-дгāрī— хто підняв пагорб Ґовардгана;куñдже āчге— в кущах у джунґлях;чала— ходімо;тāṅре— Його;бāхіра йе карі— витягнути.
«Володар цього села, Ґовардгана-дгарі, лежить у кущах. Ходімо й дістаньмо Його звідти.
4.49
atyanta niviḍa kuñdja, — nāri praveṣitekuṭgāri kodāli laha dvāra karite
Послівний переклад: атйанта— дуже;нівіḍа— густі;куñджа— кущі;нāрі— не можемо;правеṣіте— увійти;куṭгāрі— сікачі;кодāлі— лопати;лаха— візьміть;двāра каріте— щоб прокласти дорогу.
Там у джунґлях дуже густі чагарі, через які ми не проберемось. Тому візьміть сікачі й лопати, щоб прочищати дорогу».
4.50
ṣuni' loka tāṅra saṅge chalilā harishekuñdja kāṭi' dvāra kari' karilā praveṣe
Послівний переклад: ṣуні'— почувши;лока— люди;тāṅра— ним;саṅґе— із;чалілā— пішли;харіше— з великою радістю;куñджа кāṭі'— рубаючи чагарі;двāра— шлях;карі'— роблячи;карілā правеṣе— увійшли.
Почувши це, всі дуже зраділи й пішли за Мадгавендрою Пурі. За його вказівками вони прорубали в гущавині стежку і ввійшли в джунґлі.
4.51
ṭgākura dekgila māṭī-tṛṇe āchchgāditadekgi' saba loka haila ānande vismita
Послівний переклад: ṭгāкура— Божество;декгіла— вони побачили;мāṭī— землею;тṛṇе— і травою;āччгāдіта— покрите;декгі'— побачивши;саба лока— усі люди;хаіла— стали;āнанде— з радістю;вісміта— здивовані.
Коли вони побачили Божество, вкрите землею і травою, всі зраділи і здивувались.
4.52
āvaraṇa dūra kari' karila viditemahā-bgārī ṭgākura — keha nāre chālāite
Послівний переклад: āвараṇа— покрови;дūра карі'— зчистивши;каріла відіте— з'ясували;махā- бгāрī— дуже важкий;ṭгāкура— Божество;кеха— хто-небудь;нāре— не може;чāлāіте— зрушити.
Вони очистили тіло Божества, і хтось сказав: «Божество дуже важке. Одна людина Його не зрушить».
4.53
mahā-mahā-balishṭga loka ekatra kariñāparvata-upari gela purī ṭgākura lañā
Послівний переклад: махā-махā-балішṭга— що були дуже сильні;лока— люди;екатра каріñā— зібравшись;парвата-упарі— на пагорб;ґела— пішли;пурī— Мадгавендра Пурі;ṭгāкура лаñā— взявши Божество.
Божество було дуже важке, тому Його разом взяло декілька найсильніших чоловіків і так занесли на пагорб. Мадгавендра Пурі ішов разом з ними.
4.54
pātgarera siṃhāsane ṭgākura vasāilabaḍa eka pātgara pṛshṭge avalamba dila
Послівний переклад: пāтгарера— каменя;сіṃха-āсане— на троні;ṭгāкура— Божество;васāіла— встановлено;баḍа— великий;ека— один;пāтгара— камінь;пṛшṭге— позаду;аваламба— підтримку;діла— дали.
Один великий камінь використали як трон і на ньому поставили Божество. Ще один великий камінь поставили за Божеством як опору.
4.55
grāmera brāhmaṇa saba nava ggaṭa lañāgovinda-kuṇḍera djala ānila chgāniñā
Послівний переклад: ґрāмера— села;брāхмаṇа— священики-брахмани; саба— всі;нава— дев'ять;ґгаṭа— глеків;лаñā— принісши;ґовінда-куṇḍера— з озера, що називається Ґовінда-кунда; джала— воду;āніла— принесли;чгāніñā— процідивши.
Усі брахмани, священики села, зібрались разом, взявши з собою дев'ять глеків. З Ґовінда-кунди принесли воду й процідили її.
4.56
nava ṣata-ggaṭa djala kaila upanītanānā vādya-bgerī bādje, strī-gaṇa gāya gīta
Послівний переклад: нава— дев'ять;ṣата-ґгаṭа— сотень глеків;джала— воду;каіла— зробили;упанīта— принесену;нāнā— різні;вāдйа— звуки музичних інструментів;бгерī— сурми;бāдже— розлунюють;стрī-ґаṇа— усі жінки;ґāйа— співають;ґīта— різні пісні.
Для встановлення Божества з Ґовінда-кунди принесли дев'ятсот глеків з водою. Лунала музика сурм та барабанів і спів жіноцтва.
4.57
keha gāya, keha nāche, mahotsava hailadadgi, dugdga, ggṛta āila grāme yata chgila
Послівний переклад: кеха ґāйа— хтось співає;кеха нāче— хтось танцює;махотсава хаіла— було свято;дадгі— йоґурт;дуґдга— молоко;ґгṛта— очищене масло;āіла— принесено;ґрāме— в селі;йата— стільки;чгіла— скільки було.
Під час свята встановлення Божества люди співали й танцювали. На свято позносили все молоко, йоґурт і очищене масло, яке тільки було в селі.
4.58
bgoga-sāmagrī āila sandeṣādi yatanānā upahāra, tāhā kahite pāri kata
Послівний переклад: бгоґа-сāмаґрī— продукти для підношень;āіла— принесені;сандеṣа-āді— солодощі;йата— усілякі;нāнā— різноманітні;упахāра— підношення;тāхā— те;кахіте— сказати;пāрі— можу;ката— скільки.
Принесли всілякі наїдки, солодощі та інші підношення. Описати це все я нездатний.
4.59
tulasī ādi, pushpa, vastra āila anekaāpane mādgava-purī kaila abgisheka
Послівний переклад: туласī— листкитуласі; āді— та інші;пушпа— квіти;вастра— вбрання;āіла— прибули;анека— у великій кількості;āпане— особисто;мāдгава-пурī— Шрі Мадгавендра Пурі;каіла— виконав;абгішека— омовіння Божества на початку церемонії встановлення.
Селяни поприносили багато листків туласі, квітів, а також усілякого вбрання. Тоді Шрі Мадгавендра Пурі особисто почав абгішеку [церемонію омовіння Божества].
Пояснення

У «Харі-бгакті-віласі» (шоста віласа, вірш 30), сказано, що Божество треба омивати водою з йоґуртом і молоком під супровід звуків мушель, дзвонів та інших інструментів, співаючи мантру «оṃ бгаґавате вāсудевāйа намаṭ» і вірші «Брахма-самхіти», починаючи від чінтāмаṇі-пракара- садмасу калпа-вṛкша-лакшāвṛтешу сурабгīр абгіпāлайантам.

4.60
amaṅgalā dūra kari' karāila snānabahu taila diyā kaila ṣrī-aṅga chikkaṇa
Послівний переклад: амаṅґалā— все несприятливе;дūра карі'— відганяючи;карāіла— спричинив;снāна— омовіння;баху— багато;таіла— олії;дійā— даючи;каіла— зробив;ṣрī-аṅґа— тіло;чіккаṇа— лискуче.
Після того як все несприятливе було розсіяне співом мантри, почалась церемонія омовіння Божества. Спочатку Божество масажували, використовуючи велику кількість олії, від чого тіло Його стало лискучим.
4.61
pañcha-gavya, pañchāmṛte snāna karāñāmahā-snāna karāila ṣata ggaṭa diñā
Послівний переклад: паñча-ґавйа— п'ять продуктів від корови;паñча-амṛте— в підношенні з п'яти смачних продуктів;снāна— омовіння;карāнā— закінчивши;махā-снāна— велике омовіння пряженим маслом і водою;карāіла— виконав;ṣата— сто;ґгаṭа— глеків;діñā— із.
Після першого омовіння зроблено інші омовіння: панча- ґав'єю і панчамрітою. Тоді зробили маха-снану пряженим маслом та водою, яку принесли в ста глеках.
Пояснення

Складники панча-ґав'ї — це молоко, йоґурт, ґгі (очищене масло), коров'яча сеча і коров'ячий гній. Усі ці складники отримані від корови, тож можна уявити, якою важливою твариною є корова, якщо навіть її сеча й гній потрібні для омовіння Божества. До панчамріти входять п'ять різновидів нектару: йоґурт, молоко, пряжене масло, мед і цукор. Основна частина цих складників також походить від корови. Для смаку до неї додають цукор та мед.

4.62
punaṭ taila diyā kaila ṣrī-aṅga chikkaṇaṣaṅkga-gandgodake kaila snāna samādgāna
Послівний переклад: пунаṭ— знову;таіла дійā— з олією;каіла— зробив;ṣрī-аṅґа— тіло Божества;чіккаṇа— лискуче;ṣаṅкга-ґандга-удаке— у воді, ароматизованій квітами та сандаловою пастою і налитій у мушлю;каіла— зробив;снāна— омовіння;самāдгāна— виконання.
Після маха-снани Божеству знову зробили масаж ароматичною олією, і Його тіло стало лискучим. Тоді провели останню церемонію омовіння, ллючи з мушлі на Божество ароматизовану воду.
Пояснення

Щодо цього Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура у своєму коментарі цитує «Харі-бгакті-віласу». Щіткою, зробленою з волосся із кінчика коров'ячого хвоста, тіло Божества натирають ячмінним борошном, пшеничним борошном, циноброю, борошном із урад-далу та ще одним борошном, що називається авата (його роблять, змішуючи бананове борошно і змелений рис). Це дає гарний полиск. Олія, що нею змащують тіло Божества, повинна бути ароматизована. Для маха-снани потрібно не менш як дві з половиною мани (близько 109 літрів) води, щоб лити на тіло Божества.

4.63
ṣrī-aṅga mārdjana kari' vastra parāilachandana, tulasī, pushpa-mālā aṅge dila
Послівний переклад: ṣрī-аṅґа— трансцендентне тіло Божества;мāрджана карі'— очистивши;вастра— вбрання;парāіла— надягнули;чандана— сандалову пасту;туласī— листкитуласі; пушпа-мāлā— ґірлянди з квітів;аṅґе— на тіло;діла— помістили.
Очистивши тіло Божества, Його вдягнули в гарні нові шати. Після того тіло Божества прикрасили сандаловою пастою, ґірляндами з туласі та з інших пахучих квітів.
4.64
dgūpa, dīpa, kari' nānā bgoga lāgāiladadgi-dugdga-sandeṣādi yata kichgu āila
Послівний переклад: дгūпа— ароматичне куріння;дīпа— світильники;карі'— запаливши;нāнā— різні;бгоґа— їжу;лāґāіла— пропонували;дадгі— йоґурт;дуґдга— молоко;сандеṣа— солодощі;āді— та інші;йата— скільки;кічгу— що-небудь;āіла— отримані.
Закінчивши церемонію омовіння, для Божества запалили куріння та світильники і почали підносити Йому всілякі страви. Серед підношень був йоґурт, молоко та всі принесені солодощі.
4.65
suvāsita djala nava-pātre samarpilaāchamana diyā se tāmbūla nivedila
Послівний переклад: сувāсіта джала— ароматизована вода;нава-пāтре— у нових глечиках;самарпіла— була піднесена;āчамана дійā— підносячиачаману(воду для полоскання рота й стіп);се— він;тāмбūла—пан(листя бетелю) і спеції;ніведіла— запропоновано.
Спочатку Божеству піднесли багато різних страв, тоді ароматизовану питну воду в нових глечиках, а тоді воду полоскати рота. Нарешті Йому піднесли листя бетелю з усілякими спеціями.
4.66
ārātrika kari' kaila bahuta stavanadaṇḍavat kari' kaila ātma-samarpaṇa
Послівний переклад: āрāтріка— церемоніюаратріки; карі'— закінчивши;каіла— проспівали;бахута— багато;ставана— молитв;даṇḍават— поклони;карі'— складаючи;каіла— зробили;āтма-самарпаṇа— самопосвяту.
Піднісши Божеству тамбулу й пан, для Нього провели церемонію бгоґа-аратріки. Нарешті всі промовили різноманітні молитви і склали поклони, з повною посвятою простираючись перед Божеством.
4.67
grāmera yateka taṇḍula, dāli godgūma-chūrṇasakala āniyā dila parvata haila pūrṇa
Послівний переклад: ґрāмера— села;йатека— усі;таṇḍула— рис;дāлі—дал; ґодгūма-чūрṇа— пшеничне борошно;сакала— усе;āнійā— принісши;діла— піднесли;парвата— на пагорбі;хаіла— стало;пūрṇа— повно.
Коли люди дізнались про встановлення Божества, вони позносили всі свої запаси рису, далу та пшеничного борошна. Вони принесли так багато продуктів, що весь пагорб був цим повністю заставлений.
4.68
kumbgakāra ggare chgila ye mṛd-bgādjanasaba ānāila prāte, chaḍila randgana
Послівний переклад: кумбгакāра— сільських гончарів;ґгаре— у домах;чгіла— було;йе— всі, що;мṛд-бгāджана— глиняні горщики;саба— усі;āнāіла— принесли;прāте— вранці;чаḍіла— почали;рандгана— готування.
Селяни позносили свої запаси рису, далу та борошна а сільські гончарі поприносили всілякі горщики. Вранці почали все готувати.
4.69
daṣa-vipra anna rāndgi' kare eka stūpadjanā-pāṅcha rāndge vyañdjanādi nānā sūpa
Послівний переклад: даṣа-віпра— десятьбрахманів; анна— збіжжя;рāндгі'— готуючи;каре— роблять;ека стūпа— одну купу;джанā-пāṅча— п'ятьбрахманів; рāндге— готують;вйаñджана āді— овочі;нāнā— різні;сūпа— рідкі.
Десять брахманів варили зерно, а п'ять інших варили овочеві раґу й супи.
4.70
vanya ṣāka-pgala-mūle vividga vyañdjanakeha baḍā-baḍi-kaḍi kare vipra-gaṇa
Послівний переклад: ванйа ṣāка— лісовий шпинат;пгала— фрукти;мūле— з коренями;вівідга— різні;вйаñджана— овочі;кеха— хтось;баḍā-баḍі—бадийбаді; каḍі— з горохового тіста;каре— роблять;віпра-ґаṇа— усібрахмани.
З усіляких різновидів шпинату, коренів та фруктів, зібраних у лісі, варили овочеві страви. Хтось смажив бади й баді з горохового тіста. Так брахмани готували всілякі наїдки.
4.71
djanā pāṅcha-sāta ruṭi kare rāṣi-rāṣianna-vyañdjana saba rahe ggṛte bgāsi'
Послівний переклад: джанā пāṅча-сāта— п'ять чи сім чоловік;руṭі—чапаті; каре— роблять;рāṣі-рāṣі— у великій кількості;анна-вйаñджана— зерно та овочі;саба— усі;рахе— залишились;ґгṛте— вґгі(пряженому маслі);бгāсі'— що переповнювало.
П'ять чи сім чоловік насмажили величезну кількість чапаті, щедро змазаних ґгі [очищеним маслом]. В овочах, рисі та далі також було багато ґгі.
4.72
nava-vastra pāti' tāhe palāṣera pātarāndgi' rāndgi' tāra upara rāṣi kaila bgāta
Послівний переклад: нава-вастра— нова тканина;пāті'— розстеливши;тāхе— на тому;палāṣера пāта— листкипалаша; рāндгі' рāндгі'— готуючи й готуючи;тāра упара— на тому;рāṣі— накладений горою;каіла— зроблений;бгāта— рис.
Весь зварений рис насипали на листки палаші, розкладені на розстелену долі нову тканину.
4.73
tāra pāṣe ruṭi-rāṣira parvata ha-ilasūpa-ādi-vyañdjana-bgāṇḍa chaudike dgarila
Послівний переклад: тāра пāṣе— навколо купи рису;руṭі—чапаті; рāṣіра— стосів;парвата— ще одна гірка;ха-іла— стала;сūпа-āді— усіх рідких овочевих страв;вйаñджана— і всіх інших овочів;бгāṇḍа— горщики;чаудіке— навколо;дгаріла— розставлені.
Між купами вареного рису здіймались стосами чапаті, а навколо них були розставлені в усіляких горщиках раґу та супи.
4.74
tāra pāṣe dadgi, dugdga, māṭgā, ṣikgariṇīpāyasa, matganī, sara pāṣe dgari āni'
Послівний переклад: тāра пāṣе— біля овочів;дадгі— йоґурт;дуґдга— молоко;мāṭгā— маслянка;ṣікгаріṇī— солодка страва з йоґурту;пāйаса— солодкий рис;матганī— сметана;сара— вершки;пāṣе— збоку;дгарі— тримаючи;āні'— принісши.
Поряд із овочевими стравами були розставлені горщики з йоґуртом, молоком, маслянкою, шікгаріні, солодким рисом, сметаною та вершками.
Пояснення

Під час цієї церемонії, що називається Аннакута, прасад з вареного рису насипають купою, щоб роздавати.

4.75
hena-mate anna-kūṭa karila sādjanapurī-gosāñi gopālere kaila samarpaṇa
Послівний переклад: хена-мате— таким чином;анна-кūṭа— церемонії Аннакута;каріла— робили;сāджана— виконання;пурī-ґосāñі— Мадгавендра Пурі;ґопāлере— Божеству Ґопали;каіла— робив;самарпаṇа— підношення.
Так проходила церемонія Аннакута. Шрі Мадгавендра Пурі Ґосвамі сам підносив усе Ґопалі.
4.76
aneka ggaṭa bgari' dila suvāsita djalabahu-dinera kshudgāya gopāla kgāila sakala
Послівний переклад: анека ґгаṭа— багато глеків;бгарі'— набравши;діла— підніс;сувāсіта— ароматизовану;джала— воду;баху-дінера— багатьох днів;кшудгāйа— голодом;ґопāла— Ґопала;кгāіла— з'їв;сакала— усе.
Багато глеків наповнили ароматизованою водою для пиття, і Господь Шрі Ґопала, що був голодний багато днів, з'їв усе піднесене Йому.
4.77
yadyapi gopāla saba anna-vyañdjana kgāilatāṅra hasta-sparṣe punaṭ temani ha-ila
Послівний переклад: йадйапі— хоча;ґопāла— Господь Ґопала;саба— усі;анна-вйаñджана—дал,рис та овочі;кгāіла— з'їв;тāṅра— Його;хаста— руки;спарṣе— дотиком;пунаṭ— знову;темані— точнісінько так, як до того;ха-іла— стало.
Хоча Шрі Ґопала з'їв усі підношення, завдяки доторку Його трансцендентної руки все залишилось таким, як до того.
Пояснення

Атеїсти нездатні зрозуміти, як Верховний Бог-Особа, що являє Себе в постаті Божества, може з'їдати всі підношення Своїх відданих. У «Бгаґавад-ґіті»(9.26) Крішна каже:«Якщо Мені з любов'ю та відданістю запропонують листок, квітку, плід або воду, Я прийму це підношення». Господь є пūрṇа, довершений, і тому Він їсть усе, що підносять Йому Його віддані. Однак завдяки доторку Його трансцендентної руки вся їжа залишається такою самою, як була до того. Змінюється її природа. До того, як їжу піднесли Господеві, вона була чимось іншим, але після піднесення вона стає трансцендентною. Господь є пūрṇа, і тому, навіть поївши, Він залишається такий самий. Пūрṇасйа пūрṇам āдāйа пūрṇам евāваṣішйате. Їжа, піднесена Крішні, має таку саму природу, як Сам Крішна. Крішна є авйайа, незнищенний, і так само їжа, яку з'їв Крішна, бувши тотожна з Ним, залишається такою самою, як до того.Крім того, Крішна може їсти будь-яким із Своїх трансцендентних чуттів. Він може їсти просто глянувши на їжу чи доторкнувшись до неї. Разом з тим не слід думати, що Крішна мусить їсти. Він не відчуває голоду, як звичайна людина, проте Він вдає голодного і тому на силі з'їсти скільки завгодно їжі. Осягнути філософський смисл того, як їсть Крішна, можна тільки трансцендентними чуттями. Коли в процесі постійного відданого служіння Господу наші чуття очистяться, ми зможемо збагнути діяння Крішни, Його імена, форми, якості, розваги та оточення.«Крішну неможливо пізнати грубими матеріальними чуттями. Однак, задоволений трансцендентним любовним служінням Своїх відданих, Він Сам їм Себе являє» («Бгакті- расамріта-сіндгу»1.2.234). Відданий пізнає Крішну через одкровення. Світський вчений не зможе пізнати Крішну та Його розваги силою дослідницької роботи — для цього треба піднятись до рівня відданості.

4.78
ihā anubgava kaila mādgava gosāñitāṅra ṭgāñi gopālera lukāna kichgu nāi
Послівний переклад: іхā— це;анубгава каіла— усвідомив;мāдгава ґосāñі— Мадгавендра Пурі Ґосвамі;тāṅра ṭгāñі— перед ним;ґопāлера— Господа Ґопали;лукāна— таємниця;кічгу— щось;нāі— немає.
Трансцендентними очима Мадгавендра Пурі Ґосвамі побачив, що Ґопала все з'їв і водночас залишив їжу. Для відданих Господа таємниць не існує.
4.79
eka-dinera udyoge aichge mahotsava kailagopāla-prabgāve haya, anye nā djānila
Послівний переклад: ека-дінера удйоґе— зусиллям одного дня;аічге— таке;махотсава— свято;каіла— виконав;ґопāла— Ґопали;прабгāве— силою;хайа— можливе;анйе— інші;нā— не;джāніла— знають.
Прекрасне свято і церемонія встановлення Шрі Ґопаладжі були влаштовані за один день. Безперечно, це все здійснено могутністю Ґопали. Цього не може збагнути ніхто, крім відданого.
Пояснення

Рух свідомості Крішни поширився усім світом за дуже короткий час (п'ять років), і світських людей це дуже дивує. Однак з милості Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу ми можемо зрозуміти, що ласка Крішни на силі звершити що завгодно. Навіщо Крішні для цього п'ять років? Він може поширити Своє ім'я і славу по всьому світі за п'ять днів, як полум'я пожежі. Ті, хто має віру в Крішну й відданість Йому, розуміють, що це все відбувається так дивовижно з ласки Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Ми просто знаряддя. У запеклій битві на Курукшетрі Арджуна здобув перемогу за вісімнадцять днів, просто завдяки тому, що на його боці була милість Крішни.«Там, де є Крішна, повелитель усіх містиків, і Арджуна, неперевершений лучник, неодмінно буде багатство, перемога, надзвичайна могутність і праведність. Така моя думка» (Б.-ґ.18.78).Якщо проповідники нашого руху свідомості Крішни будуть щирими відданими Крішни, Він завжди буде з ними, тому що Він дуже милостивий до всіх Своїх відданих. Як Арджуна і Крішна здобули перемогу в битві на Курукшетрі, рух свідомості Крішни неодмінно здобуде перемогу, якщо ми просто залишатимемось щирими відданими Господа і служитимемо Господеві згідно з порадою попередників (шести Ґосвамі та інших відданих Господа). Нароттама даса Тгакура сказав: тāṅдера чараṇа севі бгакта-сане вāса, джанаме джанаме хайа еі абгілāша. Віддані, що розвивають свідомість Крішни, повинні прагнути завжди залишатись у товаристві відданих. Бгакта-сане вāса: їм не слід виходити із товариства чи руху свідомості Крішни. Ми повинні залишатись у цьому товаристві і намагатись служити попередникам, проповідуючи вчення Чайтан'ї Махапрабгу і поширюючи Його ім'я та славу всім світом. Якщо ми будемо серйозно докладати до того зусилля, залишаючись у цьому товаристві, то ми досягнемо успіху. Матеріальні міркування безсилі допомогти визначити, як це станеться, але, безсумнівно, з милості Крішни так і буде.

4.80
āchamana diyā dila viḍaka-sañchayaārati karila loke, kare djaya djaya
Послівний переклад: āчамана— воду для полоскання;дійā— запропонувавши;діла— дав;віḍака- саñчайа— горіхи бетелю;āраті каріла— проведеноараті; локе— всі люди;каре— вигукують;джайа джайа— словаджайа джайа,«хвала, хвала».
Шрі Мадгавендра Пурі підніс Ґопалі воду прополоскати рота, а потім дав горіхи бетелю. Після того почалась араті, і всі люди вигукували: «Джая, Джая!» [«Хвала, хвала Ґопалі!»]
4.81
ṣayyā karāila, nūtana kgāṭa ānāñānava vastra āni' tāra upare pātiyā
Послівний переклад: ṣаййā— ложе;карāіла— зробив;нūтана— нове;кгāṭа— ліжко;āнāñā— принісши;нава вастра— нову тканину;āні'— принісши;тāра— ліжка;упаре— зверху;пāтійā— пославши.
Для того, щоб Господь міг відпочити, Шрі Мадгавендра Пурі приніс для Господа нове ліжко і застелив його новим простирадлом.
4.82
tṛṇa-ṭāṭi diyā chāri-dik āvarilauparete eka ṭāṭi diyā āchchgādila
Послівний переклад: тṛṇа-ṭāṭі— солом'яні матраци;дійā— із;чāрі-дік— навколо;āваріла— вкрив;упарете— зверху;ека— один;ṭāṭі— такі самі солом'яні матраци;дійā— із;āччгāділа— накрив.
З усіх боків завісивши ложе солом'яними циновками, Мадгавендра Пурі спорудив тимчасовий храм. Ложе Господа стояло всередині, а згори його накривав солом'яний матрац.
4.83
purī-gosāñi ādjñā dila sakala brāhmaṇeā-bāla-vṛddga grāmera loka karāha bgodjane
Послівний переклад: пурī-ґосāñі— Мадгавендра Пурі;āджñā— наказ;діла— дав;сакала брāхмаṇе— усімбрахманам; ā-бāла-вṛддга— від дитини до старого;ґрāмера— села;лока— люди;карāха— робили;бгоджане— прийомпрасаду.
Поклавши Господа на ліжку відпочивати, Мадгавендра Пурі зібрав усіх брахманів, що готували прасад, і сказав їм: «Тепер всіх, від малого до старого, щедро нагодуйте!»
4.84
sabe vasi' krame krame bgodjana karilabrāhmaṇa-brāhmaṇī-gaṇe āge kgāoyāila
Послівний переклад: сабе— усі;васі'— сидячи;краме краме— по черзі;бгоджана каріла— віддалипрасадушану і з'їли його;брāхмаṇа-брāхмаṇī-ґаṇе—брахманита їхні дружини;āґе— спочатку;кгāойāіла— були нагодовані.
Усі зібрані там люди сіли вшановувати прасад, і всіх по черзі нагодували. Першими нагодували брахманів та їхніх дружин.
Пояснення

За системою варнашрами першими завжди вшановують брахманів. Тому на всіляких урочистостях насамперед рештки їжі Господа підносили брахманам, а вже тоді всім іншим (кшатріям, вайш'ям та шудрам). Так велося завжди, і в Iндії так ведеться навіть донині, хоча кастові брахмани й не мають потрібних якостей. Цей звичай зберігається як елемент приписів системи варнашрами.

4.85
anya grāmera loka yata dekgite āilagopāla dekgiyā saba prasāda kgāila
Послівний переклад: анйа— інших;ґрāмера— сіл;лока— люди;йата— всі;декгіте— побачити;āіла— прийшли;ґопāла— Господа Ґопалу;декгійā— побачивши;саба— всі;прасāда— рештки Його їжі;кгāіла— поїли.
Прасад їли не лише жителі села Ґовардгана, а й гості з інших сіл. Вони також побачили Божество Ґопали і покуштували прасаду.
4.86
dekgiyā purīra prabgāva loke chamatkārapūrva annakūṭa yena haila sākshātkāra
Послівний переклад: декгійā— побачивши;пурīра— Мадгавендри Пурі;прабгāва— силу;локе— усі люди;чаматкāра— вражені;пūрва— раніше;анна-кūṭа— церемонія Аннакута, яку проводили за часів Крішни;йена— наче;хаіла— стала;сāкшāткāра— проявлена.
Побачивши силу Мадгавендри Пурі, усі зібрані там люди дуже дивувались. Вони бачили, як з милості Шрі Мадгавендри Пурі знову відбувалась церемонія Аннакута, яку проводили колись за часів Крішни.
Пояснення

Колись, наприкінці Двапара-юґи, вріндаванські пастухи налаштувались до церемонії поклоніння цареві Iндрі, але за порадою Крішни відмовились від свого наміру. Замість цього вони влаштували церемонію поклоніння коровам, брахманам та пагорбу Ґовардгані. Проявивши Своє поширення, Крішна тоді проголосив: «Я є пагорб Ґовардгана». Так Він прийняв усі дари й наїдки, піднесені пагорбу Ґовардгані. В «Шрімад-Бгаґаватам»(10.24.26,31–33) сказано:«ÀIз зерна та пряженого масла, зібраного для яґ'ї, приготуйте всілякі ласощі. Приготуйте рис, дал, халаву, пакори, пурі та всілякі молочні страви, як оце солодкий рис, солодкі кульки, сандеші, расаґули й ладдуÐ.Отож Верховний Бог-Особа, Крішна, порадив пастухам відмовитись од Iндра-яґ'ї і влаштувати Ґовардгана-пуджу, щоб провчити Iндру, який став дуже пишатись своїм становищем верховного повелителя райських планет. Чесні й прості пастухи на чолі з Нандою Махараджею пристали на пропозицію Крішни і зробили все точно так, як Він радив. Вони провели церемонію поклоніння Ґовардгані й обійшли пагорб довкола. За вказівкою Господа Крішни Нанда Махараджа й пастухи запросили вчених брахманів і почали поклонятись пагорбу Ґовардгані, декламуючи ведичні гімни й підносячи Ґовардгані прасад. Всі жителі Вріндавани зібрались разом, прикрасили своїх корів і нагодували їх травою. Пустивши корів попереду, вони почали обходити пагорб Ґовардгану».

4.87
sakala brāhmaṇe purī vaishṇava karilasei sei sevā-madgye sabā niyodjila
Послівний переклад: сакала брāхмаṇе— усіхбрахманів,присутніх там;пурī— Мадгавендра Пурі Ґосвамі;ваішṇава каріла— підняв до становищавайшнавів; сеі сеі— різною діяльністю;севā-мадгйе— в служінні;сабā— їх усіх;нійоджіла— задіяв.
Усіх брахманів, що були присутні на церемонії, Шрі Мадгавендра Пурі посвятив у вайшнавську традицію і залучив до різного служіння.
Пояснення

У писаннях сказано: шаṭ-карма-ніпуṇо віпро мантра-тантра-віṣāрадаṭ. Достойний брахмана повинен добре вміти виконувати шість обов'язків брахмани. До його обов'язків зараховують шість різновидів брахманічної діяльності. Паṭгана — брахмана повинен добре знатися на ведичних писаннях. Також він повинен уміти залучити інших до вивчення ведичної літератури. Це називається пāṭгана. Також він повинен добре вміти поклонятись різним божествам і проводити ведичні ритуали (йаджана). Вміючи виконувати обов'язки йаджана, брахмана, як голова суспільства, проводить усі ведичні ритуали для кшатрій, вайшій та шудр. Це називається йāджана, допомога іншим у виконанні обрядів. Останні два обов'язки — це дāна і пратіґраха. Брахмана приймає всілякі дари (пратіґраха) від своїх послідовників (тобто від кшатріїв, вайш'ій та шудр). Але він не залишає всі гроші собі. Він залишає собі стільки, скільки потребує, а решту роздає в милостиню іншим (дāна).Щоб такий достойний брахмана мав право поклонятись Божеству, він повинен бути вайшнавою. Отже, становище вайшнави вище за становище брахмани. На прикладі Мадгавендри Пурі видно, що навіть якщо брахмана дуже вмілий, він не може стати священиком чи слугою вішну-мурті без посвяти у вайшнава-мантру. Встановивши Божество Ґопали, Мадгавендра Пурі посвятив усіх брахманів у вайшнавізм. Після того він доручив брахманам різні обов'язки в служінні Божеству. Для того щоб піклуватись про Божество від четвертої години ранку до десятої години вечора (від манґала-аратріки до шаяна-аратріки), потрібно принаймні п'ять-шість брахманів. У храмі проводять шість аратрік, часто підносять Божеству їжу і роздають прасад. Такий метод поклоніння Божеству визначають приписи, що їх встановили попередники. Наша сампрадая належить до учнівської послідовності Мадгавендри Пурі, що належав до Мадгва-сампрадаї. Ми члени учнівської послідовності Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, що отримав посвяту від Шрі Iшвари Пурі, учня Мадгавендри Пурі. Тому наша сампрадая має назву Мадгва-Ґаудія-сампрадая. З огляду на це ми повинні старанно ступати в слід Шрі Мадгавендри Пурі і брати до уваги, як він встановлював Божество Ґопали на пагорбі Ґовардгана, як він лише за один день влаштував і провів церемонію Аннакута і таке інше. Свої Божества в Америці й багатих країнах Європи ми повинні встановлювати так, як встановлював Божество Ґопали Шрі Мадгавендра Пурі. Усі слуги Божеств неодмінно повинні бути достойні брахмани і, зокрема, повинні за вайшнавським звичаєм пропонувати якомога більше прасаду і роздавати його відданим, які приходять до храму побачити Господа.

4.88
punaṭ dina-ṣeshe prabgura karāila uttgānakichgu bgoga lāgāila karāila djala-pāna
Послівний переклад: пунаṭ— знову;діна-ṣеше— наприкінці дня;прабгура— Господа;карāіла— спонукали;уттгāна— піднятись;кічгу— якусь;бгоґа— їжу;лāґāіла— піднесли;карāіла— спонукали;джала— води;пāна— пиття.
Після того, як Божество відпочило, під кінець дня Його треба розбудити й одразу запропонувати Йому поїсти і попити.
Пояснення

Ці підношення називається вайкалі-бгоґа, підвечірок.

4.89
gopāla prakaṭa haila, — deṣe ṣabda hailaāṣa-pāṣa grāmera loka dekgite āila
Послівний переклад: ґопāла— Господь Ґопала;пракаṭа хаіла— з'явився;деṣе— у всій країні;ṣабда хаіла— розійшлась новина;āṣа-пāṣа— сусідніх;ґрāмера— сіл;лока— люди;декгіте āіла— приходили подивитись.
Коли усім краєм розлетілась звістка, що на пагорбі Ґовардгана з'явився Господь Ґопала, з усіх навколишніх сіл стали приходити люди, щоб подивитись на Божество.
4.90
ekeka dina ekeka grāme la-ila māgiñāanna-kūṭa kare sabe harashita hañā
Послівний переклад: екека діна— по одному дню;екека ґрāме— по одному селу;ла-іла— брало дозвіл;мāґіñā— прохаючи;анна-кūṭа каре— провести церемонію Аннакута;сабе— усі;харашіта— задоволені;хаñā— стаючи.
Всі села одне по одному з радістю прохали Мадгавендру Пурі визначити їм один день для того, щоб провести церемонію Аннакута. Так якийсь час церемонію Аннакута проводили день у день.
4.91
rātri-kāle ṭgākurere karāiyā ṣayanapurī-gosāñi kaila kichgu gavya bgodjana
Послівний переклад: рāтрі-кāле— ввечері;ṭгāкурере— Божество;карāійā— спонукали;ṣайана— лягти спати;пурī-ґосāñі— Мадгавендра Пурі;каіла— зробив;кічгу— трохи;ґавйа— молочну страву;бгоджана— їду.
Шрі Мадгавендра Пурі цілий день не їв, але ввечері, поклавши Божество спати, з'їв одну молочну страву.
4.92
prātaṭ-kāle punaṭ taichge karila sevanaanna lañā eka-grāmera āila loka-gaṇa
Послівний переклад: прāтаṭ-кāле— вранці;пунаṭ— знову;таічге— як перед тим;каріла— приносили;севана— служіння;анна лаñā— із збіжжям;ека-ґрāмера— одного села;āіла— прийшли;лока-ґаṇа— люди.
Наступного ранку служіння Божеству почалося знову. До Божества прийшли жителі одного села, принісши всіляке збіжжя.
4.93
anna, ggṛta, dadgi, dugdga, — grāme yata chgilagopālera āge loka āniyā dgarila
Послівний переклад: анна— збіжжя;ґгṛта—ґгі,або очищене масло;дадгі— йоґурт;дуґдга— молоко;ґрāме— в селі;йата— скільки;чгіла— було;ґопāлера āґе— перед Божество Ґопали;лока— усі люди;āнійā— принісши;дгаріла— поклали.
Селяни принесли Божеству Ґопали все зерно, ґгі, йоґурт і молоко, яке було в їхньому селі.
Пояснення

Анна, ґгṛіта, дадгі і дуґдга — це збіжжя, очищене масло, йоґурт і молоко. Це основа всієї їжі. Овочі та фрукти відіграють допоміжну роль. Iз зерна, овочів, очищеного масла, молока та йоґурту можна приготувати сотні й тисячі страв. Їжа, яку пропонували Ґопалі під час церемонії Аннакута, була зготована тільки з цих продуктів. Тільки демонічних людей вабить до іншої їжі, про яку ми тут навіть не згадуватимемо. Ми повинні зрозуміти, що для поживного харчування нам потрібно тільки зерно, очищене масло, йоґурт і молоко. Нічого іншого Божеству пропонувати не можна. Вайшнава, досконала людина, не вживає нічого такого, що не запропоновано Божеству. Люди часто обурюються продовольчою політикою держави, але з ведичних писань можна зрозуміти, що всі проблеми з продовольством будуть вирішені, якщо буде достатня кількість корів та зерна. Тому «Бгаґавад-ґіта» радить вайш'ям (людям, що живуть з сільського господарства й торгівлі) вирощувати зерно і піклуватися про корів. Корови — найважливіші тварини, тому що вони дають дивовижну їжу, молоко, з якого можна готувати очищене масло і йоґурт.Досконалість людської культури полягає в розвитку свідомості Крішни, один із елементів якої становить поклоніння Божеству. Божеству підносять страви з овочів, збіжжя, молока, пряженого масла та йоґурту, а тоді роздають їх. В цьому також можна помітити різницю між Сходом і Заходом. Люди, що приходили подивитись на Божество Ґопали, позносили всілякі страви, щоб запропонувати Божеству. Вони позносили всі продукти, які в них були, і до Божества йшли не тільки прийняти прасад, а й роздавати його іншим. Рух свідомості Крішни усіляко підтримує цей звичай готувати різні страви, підносити їх Божеству і роздавати всім людям. Цю традицію треба поширити всім світом, щоб покласти край гріховним звичкам у їді та іншим манерам, що пасують тільки демонам. За демонічної цивілізації в світі ніколи не буде миру. Їжа — це найперша потреба в людському суспільстві, і тому ті, хто вирішує справи виробництва й поширення їжі, повинні скористатися з повчального прикладу Мадгавендри Пурі і влаштовувати церемонії Аннакута. Коли люди почнуть харчуватись тільки запропонованим Божеству прасадом, усі демони перетворяться на вайшнавів. Коли народ матиме свідомість Крішни, то його уряд природно також матиме свідомість Крішни. Людина в свідомості Крішни завжди широкоглядна і всім бажає добра. Коли такі люди очолять уряд, народ обов'язково житиме без гріха. Вже ніхто не буде демоном і не турбуватиме інших. Ось тоді і тільки тоді в суспільстві може запанувати мир.

4.94
pūrva-dina-prāya vipra karila randganataichge anna-kūṭa gopāla karila bgodjana
Послівний переклад: пūрва-діна-прāйа— майже так само, як попереднього дня;віпра— усібрахмани; каріла— робили;рандгана— готування;таічге— так само;анна-кūṭа— гори їжі;ґопāла— Божество Господа Ґопали;каріла— робив;бгоджана— їду.
Наступного дня провели майже таку саму церемонію Аннакута, як і попереднього. Усі брахмани готували, а Ґопала приймав їжу.
4.95
vradja-vāsī lokera kṛshṇe sahadja pirītigopālera sahadja-prīti vradja-vāsi-prati
Послівний переклад: враджа-вāсī— жителі Вріндавани (Враджабгумі);локера— людей;кṛшṇе— Господеві Крішні;сахаджа— природна;пірīті— любов;ґопāлера— Господа Ґопали;сахаджа— природна;прīті— любов;враджа-вāсі-праті— до жителів Враджабгумі.
Iдеальне місце для практики свідомості Крішни — це Враджабгумі, або Вріндавана, де людей природно вабить любити Крішну, а Крішну природно вабить любити їх.
Пояснення

У«Бгаґавад-ґіті» (4.11) сказано: йе йатгā мāṃ прападйанте тāṃс татгаіва бгаджāмй ахам. Верховний Господь Крішна і Його відданий співпрацюють і завжди відповідають одне одному взаємністю. Чим щиріше відданий любить Крішну, тим більшою взаємністю йому відповідає Крішна. Тому відданий на дуже високому рівні може навіть розмовляти з Крішною віч-на-віч. Крішна підтверджує це в «Бгаґавад- ґіті»(10.10):«Тим, хто повсякчасно служить Мені з любов'ю і відданістю, Я даю розуміння, за допомогою якого вони можуть прийти до Мене». Справжнє призначення людського життя полягає в тому, щоб пізнати Крішну і повернутись додому, до Верховного Бога. Той, хто щиро служить Господу з любов'ю та вірою, може розмовляти з Крішною і отримувати від Нього вказівки, що дадуть змогу швидко зробити це. Нині багато вчених людей виступають на захист релігії і мають якесь уявлення про Верховного Бога-Особу, але релігія без практичного досвіду спілкування з Верховним Богом-Особою — це навіть не релігія. «Шрімад-Бгаґаватам» називає це одним з різновидів обману. Релігія — це виконання наказів Крішни, Верховного Бога-Особи. Якщо людина негідна говорити з Ним і брати від Нього настанови, як вона зрозуміє релігійні засади? Тому без свідомості Крішни розмови про релігію чи релігійний досвід — це просто марнування часу.

4.96
mahā-prasāda kgāila āsiyā saba lokagopāla dekgiyā sabāra kgaṇḍe duṭkga-ṣoka
Послівний переклад: махā-прасāда— одухотворену їжу, запропоновану Крішні;кгāіла— їли;āсійā— приходячи;саба— всі;лока— люди;ґопāла— Божество Шрі Ґопали;декгійā— побачивши;сабāра— їх усіх;кгаṇḍе— зникає;дуṭкга-ṣока— весь смуток і нещастя.
Побачити Божество Ґопали приходили цілі юрми людей з різних сіл, і всі вони досита наїдались маха-прасаду. Коли вони бачили чудовий образ Господа Ґопали, весь їхній смуток й страждання зникали.
4.97
āṣa-pāṣa vradja-bgūmera yata grāma sabaeka eka dina sabe kare mahotsava
Послівний переклад: āṣа-пāṣа— сусідні;враджа-бгūмера— Враджабгумі;йата— скільки;ґрāма— села;саба— усі;ека ека— одне по одному;діна— дні;сабе— в усі;каре— роблять;махотсава— святкування.
Про появу Ґопали довідались в усіх селах довкола Враджабгумі [Вріндавани], і жителі цих сіл приходили подивитись на Нього. День за днем усі вони проводили церемонію Аннакута.
4.98
gopāla-prakaṭa ṣuni' nānā deṣa haitenānā dravya lañā loka lāgila āsite
Послівний переклад: ґопāла— Божества Ґопали;пракаṭа— появу;ṣуні'— почувши;нāнā— різних;деṣа— країн;хаіте— із;нāнā— різні;дравйа— речі;лаñā— приносячи;лока— люди;лāґіла— почали;āсіте— приходити.
Про появу Ґопали дізнались не лише в сусідніх селах, а і в інших провінціях. Тому люди стікалися звідусіль, приносячи з собою найрізноманітніші дари.
4.99
matgurāra loka saba baḍa baḍa dganībgakti kari' nānā dravya bgeṭa deya āni'
Послівний переклад: матгурāра— міста Матгура;лока— люди;саба— усі;баḍа баḍа— дуже великі;дганī— багатії;бгакті карі'— з відданості;нāнā дравйа— різні речі;бгеṭа— дари;дейа— давали;āні'— приносячи.
Жителі Матгури, великі багатії, також приносили всілякі дари і з відданістю підносили їх Божеству.
4.100
svarṇa, raupya, vastra, gandga, bgakshya-upahāraasaṅkgya āise, nitya bāḍila bgāṇḍāra
Послівний переклад: сварṇа— золото;раупйа— срібло;вастра— одяг;ґандга— парфуми;бгакшйа- упахāра— їстівні підношення;асаṅкгйа— незліченні;āісе— приходили;нітйа— щодня;бāḍіла— збільшувався;бгāṇḍāра— запас.
Вони приносили в дар золото, срібло, одяг, парфуми та їжу. Достаток Ґопали збільшувався з дня на день.
4.101
eka mahā-dganī kshatriya karāila mandirakeha pāka-bgāṇḍāra kaila, keha ta' prāchīra
Послівний переклад: ека— один;махā-дганī— великий багатій;кшатрійа— царського стану;карāіла— спорудив;мандіра— храм;кеха— хтось;пāка-бгāṇḍāра— глиняні горщики для готування їжі;каіла— зробив;кеха— хтось;та'— певно;прāчīра— муровану огорожу.
Багатий кшатрія царського роду спорудив храм, хтось зробив посуд готувати їжу, а хтось обгородив храм муром.
4.102
eka eka vradja-vāsī eka eka gābgī dilasahasra sahasra gābgī gopālera haila
Послівний переклад: ека ека— кожен-кожнісінький;враджа-вāсī— житель Вріндавани;ека ека— одну;ґāбгī— корову;діла— дав;сахасра сахасра— тисячі й тисячі;ґāбгī— корів;ґопāлера— Ґопали;хаіла— було.
Кожна сім'я на терені Враджабгумі пожертвувала по одній корові. Так Ґопала став володарем тисяч корів.
Пояснення

Ось як слід встановлювати Божество, будувати храм і збільшувати храмові володіння. Кожен повинен палати бажанням зробити свій внесок у будівництво храму для Божества, і кожен повинен також давати свою частку їжі для роздачі прасаду. Віддані повинні проповідувати благовіст відданого служіння і залучати людей до практичного служіння Божеству. До такої діяльності можна схиляти й багатих людей. Так усі розвинуть схильність до духовної діяльності, і все суспільство прийме свідомість Крішни. Бажання задовольняти матеріальні чуття зменшиться само собою, і чуття очистяться настільки, що дадуть змогу виконувати бгакті (віддане служіння Господеві). Хṛшīкеṇа хṛшīкеṣа-севанаṃ бгактір учйате. Служіння Господеві поступово очищує чуття. Використання очищених чуттів у служінні Господу Хрішікеші називається бгакті. Коли схована в серці схильність до бгакті пробудилась, людина може пізнати Верховного Бога- Особу таким, як Він є. Бгактйā мāм абгіджāнāті йāвāн йаṣ чāсмі таттватаṭ(Б.-ґ.18.55). Ось шлях, який дасть людству шанс пробудити свідомість Крішни. Так люди зможуть досягнути досконалості в усьому.

4.103
gauḍa ha-ite āilā dui vairāgī brāhmaṇapurī-gosāñi rākgila tāre kariyā yatana
Послівний переклад: ґауḍа ха-іте— з Бенґалії;āілā— прийшли;дуі— два;ваірāґī— зреченого стану;брāхмаṇа— особи, народжені в брахманічних сім'ях;пурī-ґосāñі— Мадгавендра Пурі;рāкгіла— залишив;тāре— їх;карійā— зробивши;йатана— усі зусилля.
За якийсь час із Бенґалії прийшли два брахмани-зреченики. Мадгавендра Пурі, якому вони дуже припали до серця, затримав їх у Вріндавані й оточив усіма вигоŸдами.
4.104
sei dui ṣishya kari' sevā samarpilarādja-sevā haya, — purīra ānanda bāḍila
Послівний переклад: сеі дуі— цих двох осіб;ṣішйа карі'— посвятивши;севā— служіння;самарпіла— доручив;рāджа-севā— царське служіння;хайа— є;пурīра— Мадгавендри Пурі;āнанда— задоволення;бāḍіла— зросло.
З часом Мадгавендра Пурі дав їм посвяту і доручив їм щоденно слугувати Господу. Служіння було безперервним, і поклоніння Божеству стало дуже розкішним. Це дуже тішило Мадгавендру Пурі.
Пояснення

Шість Ґосвамі та їхні послідовники заснували багато храмів, як оце храм Ґовінди, Ґопінатги, Мадана- мохани, Радга-Дамодари, Ш'ямасундари, Радга-рамани і Ґокулананди. Виконувати сева-пуджу (поклоніння Божествам) у цих храмах було доручено учням Ґосвамі. Ці учні зовсім не були родичами перших Ґосвамі. Усі Ґосвамі жили зречениками, а Джіва Ґосвамі зокрема був брахмачарі все своє життя. Нині севаїти титулують себе Ґосвамі на тій тільки підставі, що служать Божеству як севаїти. Севаїти успадкували своє заняття, але тепер проголошують себе власниками і храмів, а деякі з них ще й продають майно Божеств, наче воно належить їм самим. Однак спочатку храми севаїтам не належали.

4.105
ei-mata vatsara dui karila sevanaeka-dina purī-gosāñi dekgila svapana
Послівний переклад: еі-мата— ось так;ватсара— роки;дуі— два;каріла— виконував;севана— поклоніння;ека-діна— одного дня;пурī-ґосāñі— Шрі Мадгавендра Пурі;декгіла— побачив;свапана— сон.
У храмі розкішно поклонялись Божеству протягом двох років. Аж якось одного дня Мадгавендрі Пурі приснився сон.
4.106
gopāla kahe, purī āmāra tāpa nāhi yāyamalayadja-chandana lepa', tabe se djuḍāya
Послівний переклад: ґопāла— Божество Ґопали;кахе— сказало;пурī— дорогий Мадгавендро Пурі;āмāра— Мого;тāпа— жар тіла;нāхі— не;йāйа— іде;малайаджа-чандана— сандалове дерево, яке вирощують у Малайських горах;лепа'— намасти на тіло;табе— тоді;се— це;джуḍāйа— охолоне.
Уві сні Мадгавендра Пурі побачив Ґопалу, і Ґопала сказав йому: «Жар Мого тіла так і не спав. Будь ласка, принеси Мені сандалового дерева з Малайської провінції і намасти пастою з нього Моє тіло, щоб охолодити його.
Пояснення

Божество Ґопали залишалось у землі в джунґлях багато років, і хоча Його встановили й омили тисячами глеків води, Йому далі було дуже гаряче. Тому Він попрохав Мадгавендру Пурі принести з провінції Малая сандалового дерева. Сандал, який вирощують у Малаї, дуже славиться. Ця провінція лежить у західній ґгаті, а гору Нілаґірі іноді називають горою Малая. Словом малайа-джа позначають сандал, вирощений в провінції Малая. Iноді Малаєю називають також сучасну Малайзію. Раніше в цій країні також вирощували сандал, але нині вирішили, що їм вигідно вирощувати каучукові дерева. Хоча колись у Малайзії була поширена ведична культура, нині всі малайзійці мусульмани. Нині в Малайзії, Яві та Iндонезії ведична культура втрачена.

4.107
malayadja āna, yāñā nīlāchala haiteanye haite nahe, tumi chalaha tvarite
Послівний переклад: малайа-джа— сандал;āна— принеси;йāñā— прийшовши;нīлāчала хаіте— із Джаґаннатга Пурі;анйе— інших;хаіте— із;нахе— ні;тумі— ти;чалаха— іди;тваріте— швидко.
Принеси сандалову пасту з Джаґаннатга Пурі. Будь ласка, іди чимшвидше. Ніхто крім тебе на це не здатний, тому йти мусиш ти».
4.108
svapna dekgi' purī-gosāñira haila premāveṣaprabgu-ādjñā pālibāre gelā pūrva-deṣa
Послівний переклад: свапна декгі'— побачивши сон;пурī-ґосāñіра— Шрі Мадгавендри Пурі;хаіла— був;према-āвеṣа— екстаз любові до Бога;прабгу-āджñā— наказ Господа;пāлібāре— виконати;ґелā— вирушив;пūрва-деṣа— до східних країн (Бенґалії).
Побачивши такий сон, щасливий Мадгавендра Пурі Ґосвамі поринув в екстаз любові до Верховного Бога. Виконуючи наказ Господа, він вирушив на схід, до Бенґалії.
4.109
sevāra nirbandga — loka karila stgāpanaādjñā māgi' gauḍa-deṣe karila gamana
Послівний переклад: севāра нірбандга— піклування про належне щоденне поклоніння Господеві;лока— люди;каріла— зробив;стгāпана— встановив;āджñā мāґі'— взявши наказ;ґауḍа-деṣе— до Бенґалії;каріла— зробив;ґамана— подорож.
Перш як іти, Мадгавендра Пурі влаштував усе потрібне, щоб поклоніння Божеству відбувалось реґулярно, і доручив різним людям різноманітні обов'язки. Тоді, за розпорядженням Ґопали, він вирушив до Бенґалії.
4.110
ṣāntipura āilā advaitāchāryera ggarepurīra prema dekgi' āchārya ānanda antare
Послівний переклад: ṣāнтіпура— до міста, що зветься Шантіпура;āілā— прийшов;адваіта- āчāрйера— Шрі Адвайти Ачар'ї;ґгаре— до дому;пурīра према— екстатичну любов Мадгавендри Пурі;декгі'— побачивши;āчāрйа— Адвайта Ачар'я;āнанда— задоволений;антаре— всередині.
Коли Мадгавендра Пурі прийшов до оселі Адвайти Ачар'ї в Шантіпурі, Ачар'я був дуже радий побачити екстатичну любов до Верховного Бога, яку проявляв Мадгавендра Пурі.
4.111
tāṅra ṭgāñi mantra laila yatana kariñāchalilā dakshiṇe purī tāṅre dīkshā diñā
Послівний переклад: тāṅра ṭгāñі— від нього;мантра— посвяту;лаіла— дістав;йатана— зусилля;каріñā— роблячи;чалілā— вирушив;дакшіṇе— на південь;пурī— Мадгавендра Пурі;тāṅре— Йому (Адвайті Ачар'ї);дīкшā— посвяту;діñā— давши.
Адвайта Ачар'я благав Мадгавендру Пурі дати Йому посвяту. Мадгавендра Пурі дав Йому посвяту і вирушив до південної Iндії.
Пояснення

Щодо цього Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура відзначає, що Адвайта Ачар'я отримав посвяту від Мадгавендри Пурі, що був санн'ясі в учнівській послідовності Мадгва-сампрадаї. За словами Шрі Чайтан'ї Махапрабгу:«Якщо хтось добре розуміється на науці про Крішну, то брахмана він, санн'ясі чи шудра, він може бути ґуру» (Ч.-ч.Мадг'я 8.128). Це твердження засвідчив Шрі Мадгавендра Пурі. За вказівками панчаратри давати посвяту може тільки брахмана-господар. Більше ніхто. Коли людина отримала посвяту, визнають, що вона стала брахманою. Не отримавши посвяти від істинного брахмани, стати брахманою неможливо. Iншими словами брахманою людину може зробити тільки інший брахмана. Ґріхастга-брахмана, діючи за приписами системи варнашрама-дгарми, здатний своєю чесною працею добути все потрібне для поклоніння Господу Вішну. Насправді люди просять посвяту в таких брахманів-господарів для того, щоб досягнути успіху в системі варнашрами або щоб звільнитися від матеріальних бажань. Тому духовний вчитель у ґріхастга-ашрамі повинен бути строгим вайшнавою. Духовний вчитель на ступені санн'яси не має багато можливостей проводити арчану, тобто поклонятись Божествам, але коли людина приймає духовного вчителя з-посеред трансцендентних санн'ясі, принцип поклоніння Божествам аж ніяк не залишається забутим. Щоб довести до всіх цей висновок, Шрі Чайтан'я Махапрабгу висловив Свою думку в цьому вірші: кібā віпра кібā нйāсī... Це свідчить про те, що Господь розумів слабкість суспільного устрою, в якому духовним вчителем може виступати лише ґріхастга-брахмана. Шрі Чайтан'я Махапрабгу вказав, що немає значення, чи духовний вчитель ґріхастга (сімейний чоловік), санн'ясі чи навіть шудра. Духовний вчитель повинен просто знатись на суті шастр. Він повинен розуміти Верховного Бога-Особу. Тільки тоді можна ставати духовним вчителем. Дікша — це, насправді, посвята учня в трансцендентне знання, завдяки якому він звільняється від усієї матеріальної скверни.

4.112
remuṇāte kaila gopīnātga daraṣanatāṅra rūpa dekgiñā haila vihvala-mana
Послівний переклад: ремуṇāте— в селищі Ремуна;каіла— зробив;ґопīнāтга— Божество Ґопінатги;дараṣана— відвідини;тāṅра— Його;рūпа— красу;декгіñā— побачивши;хаіла— став;віхвала— збентежений;мана— розум.
Діставшись південної Iндії, Шрі Мадгавендра Пурі відвідав Ремуну, де стоїть Ґопінатга. Побачивши красу цього Божества, Мадгавендра Пурі не міг стримати захвату.
4.113
nṛtya-gīta kari' djaga-mohane vasilā'kyā kyā bgoga lāge?' brāhmaṇe puchgilā
Послівний переклад: нṛтйа-ґīта карі'— виконавши танець і спів;джаґа-мохане— в храмовому залі;васілā— сів;кйā кйā— які;бгоґа— страви;лāґе— пропонують;брāхмаṇе— в священика-брахмани; пучгілā— розпитував.
Мадгавендра Пурі почав танцювати і співати в храмовому залі, з якого зазвичай дивляться на Божество. Після того він сів і почав розпитувати брахману, які страви вони пропонують Божеству.
4.114
sevāra saushṭgava dekgi' ānandita maneuttama bgoga lāge — etgā budjgi anumāne
Послівний переклад: севāра— поклоніння;саушṭгава— довершеність;декгі'— побачивши;āнандіта— задоволений;мане— в розумі;уттама бгоґа— першокласні страви;лāґе— підносять;етгā— так;буджгі— розумію;анумāне— за логікою.
Побачивши вишуканість храмового поклоніння, Мадгавендра Пурі зробив логічний висновок, що Божеству пропонують тільки найліпші страви.
4.115
yaichge ihā bgoga lāge, sakala-i puchgibataichge bgiyāne bgoga gopāle lāgāiba
Послівний переклад: йаічге— як оце;іхā— тут;бгоґа— страви;лāґе— пропонують;сакала-і— усі;пучгіба— розпитаю;таічге— так само;бгійāне— на кухні;бгоґа— страви;ґопāле— Шрі Ґопалі;лāґāіба— влаштую.
Мадгавендра Пурі подумав: «Ану-ж розпитаю священика, які страви пропонують Ґопінатзі, а тоді в себе на кухні ми готуватимемо такі самі страви для Шрі Ґопали».
4.116
ei lāgi' puchgilena brāhmaṇera stgānebrāhmaṇa kahila saba bgoga-vivaraṇe
Послівний переклад: еі лāґі'— задля цього;пучгілена— розпитував;брāхмаṇера стгāне— убрахмани; брāхмаṇа— священик;кахіла— повідомив;саба— усі;бгоґа— страви;вівараṇе— в описі.
Коли Мадгавендра Пурі став розпитувати про це брахману, той докладно пояснив, які страви пропонують Божеству Ґопінатги.
4.117
sandgyāya bgoga lāge kshīra — 'amṛta-keli'-nāmadvādaṣa mṛt-pātre bgari' amṛta-samāna
Послівний переклад: сандгйāйа— увечері;бгоґа— страви;лāґе— пропонують;кшīра— солодкий рис;амṛта-келі-нāма— що називаєтьсяамріта-келі; двāдаṣа— дванадцять;мṛт-пāтре— глиняних горщиків;бгарі'— наповнивши;амṛта-самāна— неначе нектар.
Брахмана-священик сказав: «Увечері Божеству пропонуватимуть солодкий рис у дванадцяти глиняних горщиках. Цей рис смачний, як нектар [амріта], і тому його називають амріта-келі.
4.118
'gopīnātgera kshīra' bali' prasiddga nāma yārapṛtgivīte aichge bgoga kāhāṅ nāhi āra
Послівний переклад: ґопīнāтгера кшīра— солодкий рис, який пропонують Ґопінатзі;балі'— як;прасіддга— широко відомий;нāма— ім'я;йāра— якого;пṛтгівīте— по всьому світі;аічге— така;бгоґа— їжа;кāхāṅ— будь-де;нāхі— не;āра— ще.
Цей солодкий рис славиться на весь світ як ґопінатга-кшіра. Більше ніде в світі не пропонують такого рису».
4.119
hena-kāle sei bgoga ṭgākure lāgilaṣuni' purī-gosāñi kichgu mane vichārila
Послівний переклад: хена-кāле— в цей час;сеі бгоґа— цю чудесну їжу;ṭгāкуре— перед Божеством;лāґіла— поставлено;ṣуні'— почувши;пурī-ґосāñі— Мадгавендра Пурі;кічгу— щось;мане— у розумі;вічāріла— подумав.
Поки Мадгавендра Пурі розмовляв з брахманою-священиком, солодкий рис поставили перед Божеством, щоб запропонувати Йому. Коли Мадгавендра Пурі почув про це, у нього зринула одна думка.
4.120
ayāchita kshīra prasāda alpa yadi pāisvāda djāni' taichge kshīra gopāle lāgāi
Послівний переклад: айāчіта— без прохання;кшīра— солодкий рис;прасāда— залишки їжі Господа;алпа— трошки;йаді— якщо;пāі— отримаю;свāда— смак;джāні'— знаючи;таічге— так само;кшīра— солодкий рис;ґопāле— моєму Ґопалі;лāґāі— можу пропонувати.
«Якби без мого прохання мені дали трохи солодкого рису, я міг би його скуштувати й потім готувати такий самий для мого Господа Ґопали».
4.121
ei ichchgāya ladjdjā pāñā vishṇu-smaraṇa kailahena-kāle bgoga sari' ārati bādjila
Послівний переклад: еі іччгāйа— цим бажанням;ладжджā— сором;пāñā— отримавши;вішṇу-смараṇа— згадку про Господа Вішну;каіла— зробив;хена-кāле— в той час;бгоґа— підношення їжі;сарі'— було закінчено;āраті— церемоніїараті; бāджіла— пролунав звук.
Відчувши бажання скуштувати солодкого рису, Мадгавендра Пурі дуже засоромився і відразу ж почав думати про Господа Вішну. Поки він зосереджувався на Господі Вішну, підношення закінчилось і почалась церемонія араті.
4.122
ārati dekgiyā purī kaila namaskārabāhire āilā, kāre kichgu nā kahila āra
Послівний переклад: āраті декгійā— подивившись наараті; >пурī— Мадгавендра Пурі;каіла— віддав;намаскāра— поклони;бāхіре āілā— вийшов;кāре— кому-небудь;кічгу— що-небудь;нā— не;кахіла— казав;āра— більше.
Коли араті закінчилась, Мадгавендра Пурі поклонився Божеству і вийшов з храму. Він більше нічого нікому не казав.
4.123
ayāchita-vṛtti purī — virakta, udāsaayāchita pāile kgā'na, nahe upavāsa
Послівний переклад: айāчіта-вṛтті— звиклий уникати жебрання;пурī— Мадгавендра Пурі;віракта— неприв'язаний;удāса— байдужий;айāчіта— без прохання;пāіле— якщо отримує;кгā'на— він їсть;нахе— якщо ні;упавāса— постить.
Шрі Мадгавендра Пурі уникав старцювати. Він був цілковито неприв'язаний і байдужий до матеріальних речей. Якщо без його прохання хтось давав йому їсти, він їв, а інакше просто постив.
Пояснення

Це рівень парамахамси, найвищий рівень санн'ясі. Санн'ясі, щоб здобути собі їжу, має право жебрати від дому до дому, але парамахамса, що став на засади айāчіта- вṛтті або āджаґара-вṛтті, ні в кого їжі не прохає. Якщо хтось добровільно пропонує йому їжу, він їсть. Айāчіта-вṛтті означає «звичка уникати прохати про щось», а āджаґара- вṛтті — це поведінка того, хто скидається на пітона, велику змію, що не докладає зусиль, щоб добути собі їжу, а чекає, поки їжа сама прийде їй до рота. Iншими словами, парамахамса цілковито присвячує себе служінню Господеві, не дбаючи навіть про їжу чи сон. Про шістьох Ґосвамі сказано: нідрāхāра-віхāракāді-віджітау. На рівні парамахамси людина перемагає бажання спати, їсти і задовольняти чуття. Парамахамса завжди залишається смиренним, скромним мандрівним монахом, що день і ніч служить Господу. Мадгавендра Пурі досягнув такого рівня парамахамси.

4.124
premāmṛte tṛpta, kshudgā-tṛshṇā nāhi bādgekshīra-ichchgā haila, tāhe māne aparādge
Послівний переклад: према-амṛте тṛпта— задоволений самим любовним служінням Господеві;кшудгā-тṛшṇā— голод і спрага;нāхі— не;бāдге— заважають;кшīра— солодкого рису;іччгā— бажання;хаіла— стало;тāхе— з тої причини;мāне— вважає;апарāдге— за образу.
Парамахамса, як оце Мадгавендра Пурі, завжди задоволений любовним служінням Господеві. Матеріальний голод і спрага не можуть стати на заваді його діяльності. Коли Мадгавендрі Пурі захотілось скуштувати піднесеного Божеству солодкого рису, він вирішив, що вчинив образу, бо побажав з'їсти те, що саме пропонували Божеству.
Пояснення

Коли їжу, яку пропонують Божеству, несуть із кухні до вівтаря, її радять накривати. Тоді інші її не побачать. Той, хто не навчився дотримуватись високих засад відданого служіння, може забажати цю їжу, а це образа. Тому треба подбати, щоб ніхто не міг цю їжу навіть побачити. Однак, коли її принесено перед Божество, покрив треба зняти. Побачивши перед Божеством солодкий рис із знятим покривом, Мадгавендра Пурі забажав трошки скуштувати його, щоб потім такий самий приготувати для свого Ґопали. Однак Мадгавендра Пурі був такий строгий до себе, що розцінив це як образу перед Божеством. Через це він, нічого нікому не сказавши, вийшов із храму. Тому парамахамсу називають віджіта-шаḍ-ґуṇа. Він повинен приборкувати шість матеріальних якостей: каму, кродгу, лобгу, моху, матсар'ю та кшудга-трішну (хіть, жадність, гнів, ілюзію, заздрість і голод зі спрагою).

4.125
grāmera ṣūnya-hāṭe vasi' karena kīrtanaetgā pūdjārī karāila ṭgākure ṣayana
Послівний переклад: ґрāмера— села;ṣūнйа-хāṭе— на порожньому базарному майдані;васі'— сівши;карена— робить;кīртана— оспівування;етгā— у храмі;пūджāрī— священик;карāіла— зробив;ṭгāкуре— Божество;ṣайана— лягання спати.
Мадгавендра Пурі пішов з храму і сів на базарному майдані, де нікого не було. Сівши там, він почав повторювати святі імена. Тим часом священик у храмі поклав Божество спати.
Пояснення

До їди і сну Мадгавендра Пурі був байдужий, але його інтерес до повторення маха-мантри був такий гострий, наче він був не парамахамса, а той, хто ще тільки прагне стати трансценденталістом. Це означає, що навіть на рівні парамахамси не можна припиняти повторювати святі імена. Харідаса Тгакура і всі Ґосвамі повторювали визначену кількість кіл на вервиці. З цього випливає, що повторювати на вервиці святі імена дуже важливо для кожного, навіть якщо хтось уже став парамахамсою. Повторювати святі імена можна всюди: і в храмі, і поза храмом. Мадгавендра Пурі сів повторювати мантру на безлюдному ринку. Шрініваса Ачар'я в своїх молитвах до Ґосвамі каже: нāма-ґāна-натібгіṭ. Відданий-парамахамса повсякчасно повторює святі імена і виконує любовне служіння Господеві. Повторення святих імен Господа невідмінне від служіння Йому. Як сказано в «Шрімад- Бгаґаватам»(7.5.23), є дев'ять різновидів відданого служіння: слухати (ṣраваṇам), повторювати (кīртанам), пам'ятати (вішṇоṭ смараṇам), служити (пāда-севанам), поклонятись Божеству (арчанам), молитись (ванданам), виконувати накази (дāсйам), служити Господеві в дружніх стосунках (сакгйам) і все присвячувати Господеві (āтма-ніведанам). Хоча кожен із цих методів здається чимось окремим, коли відданий перебуває на абсолютному рівні, він бачить, що вони між собою невідмінні. Тоді слухання про Господа тотожне оспівуванню Господа, а пам'ятування тотожне оспівуванню та слуханню. Відданому належить взятись до всіх дев'яти методів відданого служіння, але якщо відданий належно практикуватиме хоча б один із цих методів, він все одно може досягти найвищого рівня (парамахамси) і повернутись додому, до Верховного Бога.

4.126
nidja kṛtya kari' pūdjārī karila ṣayanasvapane ṭgākura āsi' balilā vachana
Послівний переклад: ніджа кṛтйа— свої обов'язки;карі'— закінчивши;пūджāрī—брахмана-священик у храмі;каріла— зробив;ṣайана— відпочинок;свапане— у сні;ṭгāкура— Божество;āсі'— прийшовши;балілā— сказало;вачана— слова.
Закінчивши свої щоденні обов'язки, священик ліг спати. Уві сні до нього прийшло Божество Ґопінатги і сказало:
4.127
uṭgaha, pūdjārī, kara dvāra vimochanakshīra eka rākgiyāchgi sannyāsi-kāraṇa
Послівний переклад: уṭгаха— будь ласка, вставай;пūджāрī— священику;кара— зроби;двāра— двері;вімочана— відчинення;кшīра— солодкий рис;ека— один горщик;рāкгійāчгі— Я залишив;саннйāсі— мандрівного монаха, Мадгавендри Пурі;кāраṇа— задля.
«Священику, будь ласка, встань і відкрий двері до вівтаря. Я залишив один горщик солодкого рису для санн'ясі Мадгавендри Пурі.
4.128
dgaḍāra añchale ḍgākā eka kshīra hayatomarā nā djānilā tāhā āmāra māyāya
Послівний переклад: дгаḍāра— полою шат;аñчале— спідницею;ḍгāкā— закривши;ека— один;кшīра— горщик солодкого рису;хайа— є;томарā— ти;нā— не;джāнілā— знав;тāхā— того;āмāра— Моєю;мāйāйа— витівкою.
Цей горщик солодкого рису стоїть під полою Моїх шат. Ти не помітив його через Мої витівки.
4.129
mādgava-purī sannyāsī āchge hāṭete vasiñātāhāke ta' ei kshīra ṣīggra deha lañā
Послівний переклад: мāдгава-пурī— на ім'я Мадгавендра Пурі;саннйāсī— мандрівний монах;āчге— є;хāṭете— на базарному майдані;васіñā— сидячи;тāхāке— йому;та'— неодмінно;еі— цей;кшīра— горщик солодкого рису;ṣīґгра— дуже швидко;деха— дай;лаñā— взявши.
На порожньому базарному майдані сидить санн'ясі на ім'я Мадгавендра Пурі. Будь ласка, візьми цей горщик солодкого рису, схований біля Мене, і віднеси йому».
4.130
svapna dekgi' pūdjārī uṭgi' karilā vichārasnāna kari' kapāṭa kguli, mukta kaila dvāra
Послівний переклад: свапна декгі'— побачивши сон;пūджāрī— священик;уṭгі'— піднявшись;карілā— зробив;вічāра— міркування;снāна карі'— омившись перед тим, як заходити до кімнати Божеств;капāṭа— двері;кгулі— відчинивши;мукта— відкриті;каіла— зробив;двāра— двері.
Прокинувшись, священик підхопився з ліжка і вирішив омитись, перш як заходити до кімнати Божеств. Омившись, він відкрив храмові двері.
4.131
dgaḍāra āṅchala-tale pāila sei kshīrastgāna lepi' kshīra lañā ha-ila bāhira
Послівний переклад: дгаḍāра— накидки;āṅчала-тале— під одежею;пāіла— дістав;сеі— цей;кшīра— горщик солодкого рису;стгāна лепі'— витерши місце;кшīра— горщик солодкого рису;лаñā— взявши;ха-іла— пішов;бāхіра— із храму надвір.
За вказівками Божества священик знайшов під полою Його шат горщик солодкого рису. Він забрав горщик, помив місце, де той стояв, і вийшов з храму.
4.132
dvāra diyā grāme gelā sei kshīra lañāhāṭe hāṭe bule mādgava-purīke chāhiñā
Послівний переклад: двāра дійā— зачинивши двері;ґрāме— до селища;ґелā— пішов;сеі— цей;кшīра— горщик солодкого рису;лаñā— взявши;хāṭе хāṭе— перед кожним прилавком;буле— іде;мāдгава-пурīке— Мадгавендру Пурі;чāхіñā— гукаючи.
Зачинивши двері храму, він пішов з горщиком солодкого рису до селища. Шукаючи Мадгавендру Пурі, він гукав його перед кожним прилавком.
4.133
kshīra laha ei, yāra nāma 'mādgava-purī'tomā lāgi' gopīnātga kshīra kaila churi
Послівний переклад: кшīра лаха— візьми горщик солодкого рису;еі— цей;йāра— чиє;нāма— ім'я;мāдгава-пурī— Мадгавендра Пурі;томā лāґі'— тільки задля тебе;ґопīнāтга— Божество Господа Ґопінатги;кшīра— горщик солодкого рису;каіла— зробив;чурі— крадіжку.
Тримаючи горщик солодкого рису, священик гукав: «Нехай той, кого звати Мадгавендра Пурі, прийде і забере цей горщик! Для тебе Ґопінатга вкрав цей горщик солодкого рису!»
Пояснення

Тут розкрито різницю між Iстиною Абсолютною і відносною. Господь Ґопінатга відкрито проголошує, що Він злодій. Він украв горщик солодкого рису і не приховував це, тому що Його крадіжка була джерелом великого трансцендентного блаженства. У матеріальному світі крадіжка підлягає карі, але в духовному світі Господнє злодійство — це джерело трансцендентного блаженства. Світські негідники, що не можуть збагнути абсолютної природи Бога-Особи, іноді звинувачують Господа Шрі Крішну в аморальності, але не знають, що Його на перший погляд аморальні дії, яких Він не приховує, дарують відданим радість. Не розуміючи трансцендентної поведінки Верховного Бога-Особи, ці негідники намагаються очорнити Господа і таким чином одразу потрапляють до розряду лиходіїв (негідників, найниціших із людей, демонів та тих, чиє знання вкрала ілюзорна енерґія). Крішна пояснює в «Бгаґавад-ґіті»(7.15):«Лиходії, що занурені в цілковите невігластво, найниціші з-поміж людей, ті, чиє знання вкрала ілюзія, і ті, кому властива безбожна природа демонів, не віддаються Мені».Матеріалістичні негідники неспроможні збагнути, що будь- яка дія Крішни має абсолютну природу і тому є з усіх поглядів благом. Цю якість Господа пояснено в «Шрімад- Бгаґаватам»(10.33.29). Якісь дії великої, могутньої особи на звичайний погляд можуть здаватись розбіжними з моральними вимогами, але насправді такими не є. Наприклад, сонце витягує воду з земної поверхні, але бере її не тільки з моря. Воно витягує її також з відразливих каналізаційних збірників, де збирається сеча та інші нечистоти. Витягуючи таку воду, сонце не забруднюється. Навпаки, воно очищує брудне місце. Якщо відданий звертається до Верховного Бога-Особи з аморальною чи негідною метою, він все одно очищується. Господь від того не забруднюється. У «Шрімад- Бгаґаватам»(10.29.15) сказано, що навіть якщо людина звертається до Верховного Господа з почуттями хіті, гніву чи страху (кāмаṃ кродгаṃ бгайам), вона очищується. Ґопі були юні дівчата, і Крішна їх приваблював як прекрасний юнак. На поверховий погляд вони звертались до Господа через хіть. Господь опівночі танцював з ними, і з світського погляду це здається аморальним, бо одружена чи неодружена молода дівчина не повинна йти з дому, щоб розважатися й танцювати з молодим хлопцем. Хоча на світський погляд дії ґопі аморальні, їх вважають за найвищу форму поклоніння, тому що з цими хтивими бажаннями ґопі пішли глухої ночі не до кого, а до Господа Крішни.Але невіддані цих речей збагнути нездатні. Крішну треба зрозуміти таким, яким Він є насправді (таттватаṭ). Треба тверезо поміркувати і задати собі логічне запитання: якщо людина очищується, просто повторюючи святе ім'я Крішни, як може бути аморальним Сам Крішна? На жаль, за лідерів освіти визнають невігласів-матеріалістів. Їм дають високі посади, щоб вони навчали людський загал засад безбожжя. Це описано в «Шрімад-Бгаґаватам»(7.5.31): андгā йатгāндгаір упанīйамāнāṭ, — сліпі намагаються вести сліпих. Такі негідники через нерозвиненість своїх понять не можуть зрозуміти розваг Крішни з ґопі. Отже, звичайним людям цих розваг не слід обговорювати. Невідданим не слід обговорювати навіть те, як Він украв для Свого відданого солодкий рис. Невідданим небезпечно про це навіть думати. Крішна — найчистіший з чистих, але матеріалісти, думаючи про ігри Крішни, сприймають їх як щось аморальне, і тому забруднюються самі. Тому Шрі Чайтан'я Махапрабгу ніколи не обговорював стосунки Крішни та ґопі на людях. Ці стосунки Він обговорював лише з трьома довіреним друзями. Він ніколи не обговорював раса-лілу привселюдно, як це роблять наймані читці, дарма що вони не розуміють ні Крішни, ні якостей слухачів. Натомість Шрі Чайтан'я Махапрабгу заохочував привселюдне оспівування святого імені, в якнайширших масштабах і скільки завгодно часу.

4.134
kshīra lañā sukge tumi karaha bgakshaṇetomā-sama bgāgyavān nāhi tribguvane
Послівний переклад: кшīра лаñā— взявши горщик солодкого рису;сукге— в щасті;тумі— ти;караха— зроби;бгакшаṇе— їду;томā-сама— такий самий, як ти;бгāґйавāн— щасливий;нāхі— немає;трі-бгуване— в трьох світах.
Священик гукав далі: «Санн'ясі, якого звуть Мадгавендра Пурі, будь ласка, прийди і візьми цей горщик солодкого рису. З великою радістю насолоджуйся цим прасадом! Ти найщасливіша особа в цих трьох світах!»
Пояснення

Ось приклад особи, якій аморальний вчинок Ґопінатги приніс щастя. Коли Ґопінатга краде щось для Свого відданого, цей відданий стає найщасливішим у трьох світах. Отже, навіть злочинні дії Господа приносять відданому щастя. Як матеріалістичному негіднику зрозуміти ігри Крішни і визначити Його моральність чи аморальність? Крішна — це Абсолютна Iстина, і тому для Нього не існує такого матеріального поділу, як поділ на моральне й аморальне. Все, що Він робить, — добро. Таке істинне значення слів: «Бог — це добро». Він — добро за будь-яких обставин, тому що Він трансцендентний і непідвладний законам матеріального світу. Тому збагнути Крішну можуть тільки ті, хто живе вже в духовному світі. Це підтверджено в «Бгаґавад-ґіті»(14.26):«Той, хто повністю присвятив себе відданому служінню і не відходить від нього за жодних обставин, одразу підіймається над ґунами матеріальної природи й досягає рівня Брахмана».Той, хто виконує безкорисливе віддане служіння Господеві, вже перебуває в духовному світі (брахма-бгūйāйа калпате). Його діяльність і взаємини з Крішною за будь-яких обставин трансцендентні і тому незбагненні для світських моралістів. Тому таку діяльність ліпше не обговорювати серед світських людей. Їм ліпше дати маха-мантру Харе Крішна, щоб вони поступово очистились і наблизились до розуміння трансцендентної діяльності Крішни.

4.135
eta ṣuni' purī-gosāñi parichaya dilakshīra diyā pūdjārī tāṅre daṇḍavat haila
Послівний переклад: ета ṣуні'— почувши це;пурī-ґосāñі— Мадгавендра Пурі;парічайа— представлення;діла— дав;кшīра дійā— вручивши горщик солодкого рису;пūджāрī— священик;тāṅре— йому;даṇḍават хаіла— склав поклони.
Почувши цей заклик, Мадгавендра Пурі вийшов і назвав своє ім'я. Тоді священик дав йому горщик солодкого рису і поклонився, простягшись долі.
Пояснення

Брахмана ні перед ким не має простягатись у поклоні, тому що брахману вважають членом найвищої касти. Однак коли брахмана бачить відданого, він простягається в дандаваті. Брахмана-священик не запитував у Мадгавендри Пурі, чи той брахмана, але коли побачив, що Мадгавендра Пурі такий щирий відданий, що Крішна для нього навіть краде, він одразу усвідомив рівень цього святого. Як сказав Шрі Чайтан'я Махапрабгу: кібā віпра, кібā нйāсī, шūдра кене найа/ йеі кṛшṇа-таттва-веттā, сеі `ґуру' хайа(Ч.-ч.Мадг'я 8.128). Якби брахмана-священик був звичайний брахмана, Ґопінатга не розмовляв би з ним уві сні. З того, що Божество розмовляло уві сні і з Мадгавендрою Пурі, і з цим брахманою-священиком, випливає, що вони були, по суті, на одному рівні. Однак Мадгавендра Пурі був старший вайшнава-санн'ясі, парамахамса, і тому священик одразу простерся перед ним у поклоні.

4.136
kshīrera vṛttānta tāṅre kahila pūdjārīṣuni' premāvishṭa haila ṣrī-mādgava-purī
Послівний переклад: кшīрера вṛттāнта— усе, що сталося з цим горщиком солодкого рису;тāṅре— Мадгавендрі Пурі;кахіла— пояснив;пūджāрī— священик;ṣуні'— почувши;према-āвішṭа— охоплений любов'ю до Верховного Бога;хаіла— став;ṣрī-мāдгава-пурī— Шріла Мадгавендра Пурі.
Коли Шрі Мадгавендра Пурі почув про все, що сталося з цим горщиком солодкого рису, він поринув в екстаз любові до Крішни.
4.137
prema dekgi' sevaka kahe ha-iyā vismitakṛshṇa ye iṅhāra vaṣa, — haya yatgochita
Послівний переклад: према декгі'— побачивши екстатичний стан Мадгавендри Пурі;севака— священик;кахе— сказав;ха-ійā— бувши;вісміта— вражений;кṛшṇа— Господь Крішна;йе— що;іṅхāра— ним;ваṣа— зобов'язаний;хайа— є;йатгочіта— пасує.
Побачивши ознаки екстатичної любові, які проявляв Шріла Мадгавендра Пурі, священик був вражений. Він зрозумів, чому Крішна був такий вдячний Мадгавендрі Пурі, і побачив, що вчинок Крішни був цілком виправданий.
Пояснення

Відданий може повністю підкорити Крішну собі. Це пояснено в «Шрімад-Бгаґаватам»(10.14.3): аджіта джіто 'пй асі таіс трі-локйāм. Крішну не може підкорити ніхто й ніколи, але відданий підкорює Його відданим служінням. Як сказано у «Брахма-самхіті»(5.33): ведешу дурлабгам адурлабгам āтма-бгактау. Крішну не збагнути, просто читаючи ведичну літературу. Хоча вся ведична література призначена привести до розуміння Крішни, зрозуміти Крішну не вдасться, якщо Його не полюбити. Тому одночасно із вивченням ведичної літератури (свадг'яя) треба з відданістю поклонятись Божеству (арчана-відгі). Сукупно ці два методи поглиблять трансцендентне розуміння відданого служіння. Ṡраваṇāді ṣуддга-чітте карайе удайа(Ч.-ч.Мадг'я 22.107). Любов до Верховного Бога дрімає в серці кожного, і, якщо людина просто вдається до визначеного методу відданого служіння, ця любов пробуджується. Але недалекі матеріалістичні люди, що просто читають про Крішну, помилково вважають Його вчинки аморальними чи злочинними.

4.138
eta bali' namaskari' karilā gamanaāveṣe karilā purī se kshīra bgakshaṇa
Послівний переклад: ета балі'— сказавши це;намаскарі'— поклонившись;карілā ґамана— повернувся;āвеṣе— в екстазі;карілā— зробив;пурī— Пурі Ґосані;се— цей;кшīра— солодкий рис;бгакшаṇа— їду.
Священик поклонився Мадгавендрі Пурі і повернувся до храму. Тоді Мадгавендра Пурі в екстазі з'їв солодкий рис, який йому подарував Крішна.
4.139
pātra prakshālana kari' kgaṇḍa kgaṇḍa kailabahir-vāse bāndgi' sei ṭgikāri rākgila
Послівний переклад: пāтра— горщик;пракшāлана карі'— помивши;кгаṇḍа кгаṇḍа— розбивши на шматки;каіла— зробив;бахір-вāсе— у накидці;бāндгі'— зав'язавши;сеі— ці;ṭгікāрі— шматки горщика;рāкгіла— тримав.
Після того Мадгавендра Пурі помив горщик і розбив його на шматки. Усі ці шматки він зав'язав у вузол на своїй накидці і дбайливо їх зберігав.
4.140
prati-dina eka-kgāni karena bgakshaṇakgāile premāveṣa haya, — adbguta katgana
Послівний переклад: праті-діна— щодня;ека-кгāні— один шматок;карена— робить;бгакшаṇа— їду;кгāіле— з'ївши;према-āвеṣа— екстаз;хайа— стає;адбгута— дивовижна;катгана— розповідь.
Мадгавендра Пурі щодня з'їдав по уламку цього горщика, поринаючи після цього в екстаз. Це дивовижна історія.
4.141
'ṭgākura more kshīra dila — loka saba ṣuni'dine loka-bgiḍa habe mora pratishṭgā djāni'
Послівний переклад: ṭгāкура— Господь;море— мені;кшīра— солодкий рис;діла— дав;лока— люди;саба— всі;ṣуні'— почувши;діне— вдень;лока— людей;бгіḍа— натовп;хабе— буде;мора— мою;пратішṭгā— знаменитість;джāні'— знаючи.
Розбивши горщик і зав'язавши уламки собі в одяг, Мадгавендра Пурі замислився: «Господь дав мені горщик солодкого рису, і завтра вранці, коли люди про це довідаються, навколо мене збереться великий натовп.
4.142
sei bgaye rātri-ṣeshe chalilā ṣrī-purīsei-kgāne gopīnātge daṇḍavat kari'
Послівний переклад: сеі бгайе— побоюючись цього;рāтрі-ṣеше— наприкінці ночі;чалілā— пішов;ṣрī-пурī— Шрі Мадгавендра Пурі;сеі-кгāне— на місці;ґопīнāтге— Господеві Ґопінатзі;даṇḍават— поклони;карі'— віддавши.
Подумавши так, Шрі Мадгавендра Пурі на місці поклонився Ґопінатзі і ще до світанку пішов з Ремуни.
4.143
chali' chali' āilā purī ṣrī-nīlāchaladjagannātga dekgi' hailā premete vihvala
Послівний переклад: чалі' чалі'— йдучи та йдучи;āілā— він дістався;пурī— Джаґаннатга Пурі;ṣрī- нīлāчала— що відомий як Нілачала;джаґаннāтга декгі'— побачивши Господа Джаґаннатгу;хаілā— став;премете— у любові;віхвала— охоплений.
Поступово долаючи шлях, Мадгавендра Пурі нарешті дістався Джаґаннатга Пурі, який ще називають Нілачала. Там він побачив Господа Джаґаннатгу і від того поринув у любовний екстаз.
4.144
premāveṣe uṭge, paḍe, hāse, nāche, gāyadjagannātga-daraṣane mahā-sukga pāya
Послівний переклад: према-āвеṣе— в любовному екстазі;уṭге— то встає;паḍе— то падає;хāсе— сміється;нāче— танцює;ґāйа— співає;джаґаннāтга дараṣане— побачивши в храмі Господа Джаґаннатгу;махā-сукга— трансцендентне щастя;пāйа— він відчув.
Охоплений екстазом любові до Верховного Бога, Мадгавендра Пурі то вставав, то падав на землю. Він то сміявся, то танцював, то співав. Так він насолоджувався трансцендентним блаженством, споглядаючи Божество Джаґаннатги.
4.145
'mādgava-purī ṣrīpāda āila', — loke haila kgyātisaba loka āsi' tāṅre kare bahu bgakti
Послівний переклад: мāдгава-пурī— Шрі Мадгавендра Пурі;ṣрīпāда—санн'ясі; āіла— прийшов;локе— серед людей;хаіла— була;кгйāті— слава;саба лока— усі люди;āсі'— прийшовши;тāṅре— йому;каре— роблять;баху— багато;бгакті— відданого служіння.
Коли Мадгавендра Пурі прийшов до Джаґаннатга Пурі, люди вже знали про його трансцендентну славу. Тому до нього приходили цілі юрби людей і з великою відданістю всіляко виказували йому шану.
4.146
pratishṭgāra svabgāva ei djagate viditaye nā vāñchge, tāra haya vidgātā-nirmita
Послівний переклад: пратішṭгāра— слави;свабгāва— природа;еі— ця;джаґате— в світі;відіта— відома;йе— той, хто;нā вāñчге— не хоче її;тāра— його;хайа— є;відгāтā-нірміта— створена провидінням.
Слава приходить до людини з волі провидіння, навіть якщо людина її не хоче. Воістину, трансцендентна слава розходиться всім світом.
4.147
pratishṭgāra bgaye purī gelā palāñākṛshṇa-preme pratishṭgā chale saṅge gaḍāñā
Послівний переклад: пратішṭгāра бгайе— у страхові перед славою;пурī— Мадгавендра Пурі;ґелā— пішов геть;палāñā— втікаючи;кṛшṇа-преме— в любові до Крішни;пратішṭгā— слава;чале— іде;саṅґе— одночасно;ґаḍāñā— скочуючись.
Мадгавендра Пурі боявся слави [пратіштги], і тому втік із Ремуни. Але слава, яку дає любов до Верховного Бога, така велика, що йде за відданим, немов назирці.
Пояснення

Майже всі зумовлені душі в матеріальному світі заздрять іншим. Зазвичай заздрісні люди налаштовані проти того, хто без зусиль заживає слави. Така природа заздрісних людей. Отже, коли відданий своєю діяльністю здобуває славу серед людей, багато хто починає йому заздрити. Це цілком природно. Коли хтось розвинув смирення і не бажає слави, зазвичай люди відзначають його смирення і тому всіляко виказують йому шану. Насправді вайшнава не прагне слави чи великої шани. Мадгавендра Пурі, цар серед вайшнавів, був дуже славетний, але прагнув уникнути уваги широкого загалу. Він прагнув приховати те, що він був великий відданий Господа, але коли люди бачили екстаз любові до Верховного Бога, який його переповнював, вони природно віддавали йому шану. Насправді Мадгавендра Пурі був достойний найгучнішої слави, тому що він був найдовіреніший відданий Господа. Iноді сахаджії видають себе за людей, вільних бажання шани (пратіштги), для того щоб зажити слави смиренних. Але їм не вдається досягнути рівня славетних вайшнавів.

4.148
yadyapi udvega haila palāite manaṭgākurera chandana-sādgana ha-ila bandgana
Послівний переклад: йадйапі— хоча;удвеґа— турбота;хаіла— була;палāіте— піти геть;мана— розум;ṭгāкурера— Господа;чандана— сандала;сāдгана— зібрати;ха-іла— була;бандгана— зв'язаність.
Мадгавендра Пурі хотів було піти з Джаґаннатга Пурі через те, що його вшановували як великого відданого, однак це могло б перешкодити його завданню — зібрати сандал для Божества Ґопали.
4.149
djagannātgera sevaka yata, yateka mahāntasabāke kahila purī gopāla-vṛttānta
Послівний переклад: джаґаннāтгера севака— слуги Господа Джаґаннатги;йата— усі;йатека махāнта— усі шановні віддані;сабāке— кожному;кахіла— розповів;пурī— Мадгавендра Пурі;ґопāла-вṛттāнта— історію Ґопали.
Шрі Мадгавендра Пурі розповів усім слугам Господа Джаґаннатги і всім великим відданим у храмі історію появи Шрі Ґопали.
4.150
gopāla chandana māge, — ṣuni' bgakta-gaṇaānande chandana lāgi' karila yatana
Послівний переклад: ґопāла— Господь Ґопала у Вріндавані;чандана— сандал;мāґе— хоче;ṣуні'— почувши;бгакта-ґаṇа— усі віддані;āнанде— в великій радості;чандана лāґі'— для сандала;каріла— зробили;йатана— зусилля.
Коли віддані в Джаґаннатга Пурі почули, що Божество Ґопали хоче сандала, всі вони з великою радістю постарались зібрати цей сандал.
4.151
rādja-pātra-sane yāra yāra parichayatāre māgi' karpūra-chandana karilā sañchaya
Послівний переклад: рāджа-пāтра— урядовцями;сане— із;йāра йāра— кожен, хто;парічайа— мав знайомство;тāре мāґі'— прохаючи їх;карпūра-чандана— камфору і сандал;карілā— зробили;саñчайа— збирання.
Ті, хто мав знайомство серед урядовців, зустрілися з ними і попрохали видати їм із урядових запасів камфори та сандала.
Пояснення

Можна зрозуміти, що малаяджа-чандану (сандалову пасту) використовували для Божества Джаґаннатги. Камфору використовували під час аратріки, сандалом намащували Його тіло. Обидва товари були під особливим контролем уряду, і тому віддані мали зустрічатися з урядовими службовцями. Повідомивши їм усі подробиці, віддані отримали дозвіл винести сандал та камфору за межі Джаґаннатга Пурі.

4.152
eka vipra, eka sevaka, chandana vahitepurī-gosāñira saṅge dila sambala-sahite
Послівний переклад: ека віпра— одногобрахману; ека севака— одного слугу;чандана— сандал;вахіте— нести;пурī-ґосāñіра— Мадгавендрою Пурі;саṅґе— із;діла— дали;самбала-сахіте— з коштами на всі потрібні видатки.
Мадгавендрі Пурі дали одного брахману і одного слугу, щоб нести сандал. Також його забезпечили коштами на всі дорожні витрати.
4.153
ggāṭī-dānī chgāḍāite rādja-pātra dvārerādja-lekgā kari' dila purī-gosāñira kare
Послівний переклад: ґгāṭī-дāнī— від митників;чгāḍāіте— звільнитись;рāджа-пāтра— папери з санкцією уряду;двāре— біля всіх брам;рāджа-лекгā— урядовий дозвіл;карі'— показуючи;діла— дали;пурī-ґосāñіра— Пурі Ґосані, Мадгавендри Пурі;каре— в руку.
Щоб Мадгавендра Пурі міг пройти дорогою через митниці, в руки йому дали потрібні папери з дозволом від урядових чиновників.
4.154
chalila mādgava-purī chandana lañākata-dine remuṇāte uttarila giyā
Послівний переклад: чаліла— вирушив;мāдгава-пурī— Шріла Мадгавендра Пурі;чандана лаñā— взявши сандал;ката-діне— за кілька днів;ремуṇāте— до того самого храму в Ремуні;уттаріла— дістався;ґійā— ідучи.
Так Мадгавендра Пурі вирушив з вантажем сандалу до Вріндавани. За кілька днів він дістався селища Ремуна і прийшов до храму Ґопінатги.
4.155
gopīnātga-charaṇe kaila bahu namaskārapremāveṣe nṛtya-gīta karilā apāra
Послівний переклад: ґопīнāтга-чараṇе— біля лотосових стіп Господа Ґопінатги;каіла— зробив;баху— багато;намаскāра— поклонів;према-āвеṣе— в любовному екстазі;нṛтйа-ґīта— танець і спів;карілā— виконував;апāра— без кінця.
Коли Мадгавендра Пурі прийшов до храму Ґопінатги, він багато разів шанобливо поклонився лотосовим стопам Господа. В любовному екстазі він почав танцювати й співати і не міг зупинитись.
4.156
purī dekgi' sevaka saba sammāna karilakshīra-prasāda diyā tāṅre bgikshā karāila
Послівний переклад: пурī декгі'— побачивши Мадгавендру Пурі;севака— священик чи слуга;саба саммāна— усю шану;каріла— виявив;кшīра-прасāда—прасадіз солодкого рису;дійā— давши;тāṅре— його;бгікшā карāіла— нагодував.
Коли священик Ґопінатги знову побачив Мадгавендру Пурі, він всіляко вшанував його і нагодував прасадом, давши солодкий рис від Ґопінатги.
4.157
sei rātre devālaye karila ṣayanaṣesha-rātri haile purī dekgila svapana
Послівний переклад: сеі рāтре— тої ночі;дева-āлайе— в храмі;каріла— зробив;ṣайана— сон;ṣеша-рāтрі— наприкінці ночі;хаіле— коли було;пурī— Мадгавендра Пурі;декгіла— побачив;свапана— сон.
Тої ночі Мадгавендра Пурі ліг спати в храмі і під ранок побачив один сон.
4.158
gopāla āsiyā kahe, — ṣuna he mādgavakarpūra-chandana āmi pāilāma saba
Послівний переклад: ґопāла— Божество Ґопали;āсійā— прийшовши;кахе— каже;ṣуна— слухай;хе— гей;мāдгава— Мадгавендро Пурі;карпūра-чандана— камфору та сандал;āмі— Я;пāілāма— отримав;саба— усі.
Мадгавендрі Пурі приснився Ґопала, що прийшов до нього і сказав: «Гей, Мадгавендро Пурі, Я вже отримав весь сандал і камфору.
4.159
karpūra-sahita ggashi' e-saba chandanagopīnātgera aṅge nitya karaha lepana
Послівний переклад: карпūра-сахіта— з камфорою;ґгаші'— розтерши;е-саба— це все;чандана— сандал;ґопīнāтгера— Шрі Ґопінатги;аṅґе— на тіло;нітйа— щодня;караха— роби;лепана— намащування.
Тепер просто перетри сандал із камфорою і щодня намащуй цю пасту на тіло Ґопінатги, поки вона закінчиться.
4.160
gopīnātga āmāra se eka-i aṅga hayaiṅhāke chandana dile habe mora tāpa-kshaya
Послівний переклад: ґопīнāтга— Господь Ґопінатга;āмāра— Моє;се— це;ека-і— одне;аṅґа— тіло;хайа— є;іṅхāке— Йому;чандана діле— в підношенні цієїчандани; хабе— буде;мора— Моє;тāпа-кшайа— охолодження.
Між Моїм тілом і тілом Ґопінатги немає різниці. Ці два тіла суть одне. Тому, якщо ти будеш мастити сандалом тіло Ґопінатги, ти природно маститимеш і Моє тіло. Так жар Мого тіла вщухне.
Пояснення

Ґопала був у Вріндавані, що лежав дуже далеко від Ремуни. В ті дні дорогою до Вріндавани доводилось проходити через області, якими правили мусульмани, і ті іноді завдавали подорожнім клопоту. Взявши до уваги, яких труднощів доведеться зазнати Його відданому, Господь Ґопала, найбільший доброзичливець Своїх відданих, наказав Мадгавендрі Пурі намастити сандалову пасту на тіло Ґопінатги, що невідмінне від тіла Ґопали. Отак Господь позбавив Мадгавендру Пурі турбот і труднощів.

4.161
dvidgā nā bgāviha, nā kariha kichgu maneviṣvāsa kari' chandana deha āmāra vachane
Послівний переклад: двідгā нā бгāвіха— не вагайся;нā каріха— не роби;кічгу— щось;мане— у розумі;віṣвāса карі'— вірячи Мені;чандана— сандал;деха— дай;āмāра вачане— з Мого наказу.
Ти не повинен вагатись. Зроби те, що Я наказую. Вір Мені і просто роби те, що треба».
4.162
eta bali' gopāla gela, gosāñi djāgilāgopīnātgera sevaka-gaṇe ḍākiyā ānilā
Послівний переклад: ета балі'— сказавши це;ґопāла— Божество Ґопали;ґела— зникло;ґосāñі джāґілā— Мадгавендра Пурі прокинувся;ґопīнāтгера— Господа Ґопінатги;севака-ґаṇе— слуг;ḍāкійā— покликавши;āнілā— привів їх.
Давши ці настанови, Ґопала зник, і Шріла Мадгавендра Пурі прокинувся. Він одразу ж покликав усіх слуг Ґопінатги, і вони прийшли до нього.
4.163
prabgura ādjñā haila, — ei karpūra-chandanagopīnātgera aṅge nitya karaha lepana
Послівний переклад: прабгура āджñā хаіла— був наказ Господа;еі— цю;карпūра— камфору;чандана— і сандал;ґопīнāтгера аṅґе— на тіло Ґопінатги;нітйа— щодня;караха— робіть;лепана— намащення.
Мадгавендра Пурі сказав: «Цією камфорою і сандаловою пастою, що я ніс для Ґопали у Вріндавану, намащуйте тіло Ґопінатги. Робіть це реґулярно, щодня.
4.164
iṅhāke chandana dile, gopāla ha-ibe ṣītalasvatantra īṣvara — tāṅra ādjñā se prabala
Послівний переклад: іṅхāке— Ґопінатзі;чандана діле— коли буде даний сандал;ґопāла— Господь Ґопала у Вріндавані;ха-ібе— стане;ṣīтала— охолоджений;сватантра īṣвара— найнезалежніший Верховний Бог-Особа;тāṅра— Його;āджñā— наказ;се— це;прабала— могутній.
Якщо ви намастите сандаловою пастою тіло Ґопінатги, Ґопала також відчує прохолоду. Врешті-решт, Верховний Бог- Особа цілковито незалежний, Його наказ всемогутній».
4.165
grīshma-kāle gopīnātga paribe chandanaṣuni' ānandita haila sevakera mana
Послівний переклад: ґрīшма-кāле— влітку;ґопīнāтга— Господь Ґопінатга;парібе— надягне;чандана— сандалову пасту;ṣуні'— почувши;āнандіта— задоволені;хаіла— став;севакера— слуг;мана— розум.
Слуги Ґопінатги зраділи, почувши, що вся сандалова паста піде на те, щоб мастити влітку тіло Ґопінатги.
4.166
purī kahe, — ei dui ggashibe chandanaāra djanā-dui deha, diba ye vetana
Послівний переклад: пурī кахе— Мадгавендра Пурі сказав;еі дуі— ці два помічники;ґгашібе— перетиратимуть;чандана— сандал;āра— інші;джанā-дуі— два чоловіка;деха— дайте;діба— платитиму;йе— що;ветана— платню.
Мадгавендра Пурі сказав: «Ці два помічники будуть щодня розтирати сандал, а ви дайте їм в допомогу ще двох. Я оплачуватиму їхню роботу».
4.167
ei mata chandana deya pratyaha ggashiyāparāya sevaka saba ānanda kariyā
Послівний переклад: еі мата— ось так;чандана— сандал;дейа— дає;пратйаха— щодня;ґгашійā— розтираючи;парāйа— спонукаючи намащувати;севака— слуги;саба— усі;āнанда— задоволення;карійā— відчуваючи.
Так Ґопінатгаджі щодня отримував натерту сандалову пасту. Слуги Ґопінатги були цим дуже задоволені.
4.168
pratyaha chandana parāya, yāvat haila antatatgāya rahila purī tāvat paryanta
Послівний переклад: пратйаха— щодня;чандана— сандалову пасту;парāйа— намащують на тіло;йāват— доки;хаіла— був;анта— кінець;татгāйа— там;рахіла— залишався;пурī— Мадгавендра Пурі;тāват— тоді;парйанта— доти.
Таким чином сандалову пасту намащували на тіло Ґопінатги, поки весь запас не закінчився. Мадгавендра Пурі залишався в храмі весь той час.
4.169
grīshma-kāla-ante punaṭ nīlāchale gelānīlāchale chāturmāsya ānande rahilā
Послівний переклад: ґрīшма-кāла— літньої пори;анте— в кінці;пунаṭ— знову;нīлāчале— до Джаґаннатга Пурі;ґелā— пішов;нīлāчале— у Джаґаннатга Пурі;чāтур-мāсйа— чотири місяці для виконання обітниць;āнанде— у великому задоволенні;рахілā— залишався.
Наприкінці літа Мадгавендра Пурі повернувся до Джаґаннатга Пурі і з великою насолодою залишився там на весь час чатурмас'ї.
Пояснення

Період чатурмас'ї починається в місяці ашадга (червень-липень) в день екадаші за назвою Шаяна- екадаші, під час двох тижнів прибутного місяця. Закінчується цей період в місяць карттіка (жовтень-листопад) на день екадаші за назвою Уттгана-екадаші, під час двох тижнів прибутного місяця. Цей чотирьохмісячний період називають чатурмас'я. Деякі вайшнави також дотримуються його від дня повного місяця в ашадгу до дня повного місяця в карттіку. Це також проміжок у чотири місяці. Цей період, що його рахують за місячним календарем, називається чатурмас'я, але дехто дотримується чатурмас'ї за сонячними місяцями, від шравани до карттіки. Весь цей проміжок, чи за місяцем, чи за сонцем, припадає на сезон дощів. Чатурмас'ю повинні тримати всі верстви населення. Не має значення, належить людина до ґріхастг чи до санн'ясі. Тримати чатурмас'ю повинні всі ашрами. Справжня мета, яка лежить в основі складених під час цих місяців обітниць, — зменшити обсяг чуттєвих насолод. Це не дуже важко. В місяць шравана треба не їсти шпинату, в місяць бгадра — не пити йоґурту, в місяць ашвіна — не пити молока. Під час місяця карттіка не слід їсти риби чи інших невеґетаріанських продуктів. «Невеґетаріанське харчування» означає «риба та м'ясо». Разом з тим до невеґетаріанських продуктів зараховують масура-дал і урад-дал. Ці два дали містять велику кількість білка, а багату на білок їжу вважають невеґетаріанською. Загалом, під час чотирьох місяців чатурмас'ї треба утримуватись від усієї їжі, призначеної для чуттєвого задоволення.

4.170
ṣrī-mukge mādgava-purīra amṛta-charitabgakta-gaṇe ṣunāñā prabgu kare āsvādita
Послівний переклад: ṣрī-мукге— з вуст Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;мāдгава-пурīра— Мадгавендри Пурі;амṛта-чаріта— нектарні якості;бгакта-ґаṇе— відданих;ṣунāñā— спонукавши слухати;прабгу— Господь;каре— робить;āсвāдіта— смакування.
Так Шрі Чайтан'я Махапрабгу особисто підносив хвалу схожим на нектар якостям Мадгавендри Пурі, і, розповідаючи це все відданим, Він Сам насолоджувався.
4.171
prabgu kahe, — nityānanda, karaha vichārapurī-sama bgāgyavān djagate nāhi āra
Послівний переклад: прабгу кахе— Господь сказав;нітйāнанда— Ніт'янанда Прабгу;караха вічāра— просто подумай;пурī-сама— як Мадгавендра Пурі;бгāґйавāн— щасливий;джаґате— у світі;нāхі— немає;āра— нікого іншого.
Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу попрохав Ніт'янанду Прабгу розсудити, чи є в світі хтось, кому пощастило більше, як Мадгавендрі Пурі.
4.172
dugdga-dāna-chgale kṛshṇa yāṅre dekgā dilatina-bāre svapne āsi' yāṅre ādjñā kaila
Послівний переклад: дуґдга-дāна-чгале— під приводом того, що Він приніс молоко;кṛшṇа— Господь Крішна;йāṅре— кому;декгā діла— явив Себе;тіна-бāре— три рази;свапне— у снах;āсі'— приходячи;йāṅре— кому;āджñā— наказ;каіла— давав.
Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Мадгавендрі Пурі так пощастило, що Крішна Сам з'явився перед ним, буцімто для того щоб принести молоко. Тричі Господь давав Мадгавендрі Пурі накази, приходячи до нього уві сні.
4.173
yāṅra preme vaṣa hañā prakaṭa ha-ilāsevā aṅgīkāra kari' djagata tārilā
Послівний переклад: йāṅра— кого;преме— любов'ю до Верховного Бога;ваṣа— зобов'язаний;хаñā— бувши;пракаṭа— проявлений;ха-ілā— став;севā— служіння;аṅґīкāра— прийняття;карі'— роблячи;джаґата— весь світ;тāрілā— звільнив.
Зобов'язаний Мадгавендрі Пурі за його любовні почуття, Господь Крішна Сам з'явився як Божество Ґопали і, прийнявши служіння Мадгавендри Пурі, звільнив увесь світ.
4.174
yāṅra lāgi' gopīnātga kshīra kaila churiataeva nāma haila 'kshīra-chorā' kari'
Послівний переклад: йāṅра— кого;лāґі'— задля;ґопīнāтга— Господь Ґопінатга;кшīра— солодкий рис;каіла— зробив;чурі— крадіжку;атаева— тому;нāма— ім'я;хаіла— стало;кшīра-чорā— злодій солодкого рису;карі'— зробивши.
Задля Мадгавендри Пурі Господь Ґопінатга вкрав горщик солодкого рису. Тому Його стали називати Кшіра-чора [злодій, що вкрав солодкий рис].
4.175
karpūra-chandana yāṅra aṅge chaḍāilaānande purī-gosāñira prema utgalila
Послівний переклад: карпūра-чандана— камфору і сандал;йāṅра аṅґе— на чиє тіло;чаḍāіла— поклав;āнанде— у великій радості;пурī-ґосāñіра— Мадгавендри Пурі;према— любов до Верховного Бога;утгаліла— піднялась.
Мадгавендра Пурі намастив сандалову пасту на тіло Ґопінатги і був переповнений любов'ю до Верховного Бога.
4.176
mlechchga-deṣe karpūra-chandana ānite djañdjālapurī duṭkga pābe ihā djāniyā gopāla
Послівний переклад: млеччга-деṣе— через країни, в яких правили мусульмани;карпūра-чандана— камфору та сандал;āніте— принести;джаñджāла— незручність;пурī— Мадгавендра Пурі;дуṭкга— нещастя;пāбе— отримає;іхā— це;джāнійā— знаючи;ґопāла— Ґопала.
Iти з вантажем сандалу і камфори через ті області в Iндії, в яких правили мусульмани, було дуже важко. Отож Мадгавендра Пурі міг потрапити в біду, і про це знало Божество Ґопали.
4.177
mahā-dayā-maya prabgu — bgakata-vatsalachandana pari' bgakta-ṣrama karila sapgala
Послівний переклад: махā— дуже;дайā-майа— милостивий;прабгу— Господь;бгаката-ватсала— дуже прив'язаний до Своїх відданих;чандана парі'— намастивши сандал;бгакта-ṣрама— труд відданого;каріла— зробив;сапгала— успішним.
Господь дуже милостивий і прив'язаний до Своїх відданих, тому Він спонукав намастити сандаловою пастою Ґопінатгу, і таким чином труд Мадгавендри Пурі увінчався успіхом».
4.178
purīra prema-parākāshṭgā karaha vichāraalaukika prema chitte lāge chamatkāra
Послівний переклад: пурīра— Мадгавендри Пурі;према-парā-кāшṭгā— рівень палкої любові до Верховного Бога;караха— зроби-но;вічāра— оцінку;алаукіка— незвичайна;према— любов до Верховного Бога;чітте— в розумі;лāґе— викликає;чаматкāра— подив.
Чайтан'я Махапрабгу попросив Ніт'янанду Прабгу оцінити рівень палкої любові Мадгавендри Пурі. «Усі прояви його любові незвичайні, — сказав Чайтан'я Махапрабгу. — Воістину, коли людина чує про його діяння, її охоплює подив».
Пояснення

Коли жива істота відчуває духовну розлуку з Крішною (крішна-віраху) — вона досягла найбільшого успіху в житті. Коли людина втрачає інтерес до матеріальних речей, вона просто пізнає зворотній бік прив'язаності до матеріального. Однак відчувати розлуку з Господом Крішною і служити Йому, виконуючи Його місію, — це найліпший прояв любові до Крішни. Шрі Чайтан'я Махапрабгу хотів привернути увагу до такої палкої любові, яку проявляв до Крішни Шріла Мадгавендра Пурі. Згодом усі віддані Чайтан'ї Махапрабгу ступали в слід Мадгавендри Пурі, служачи Господеві без особистих інтересів.

4.179
parama virakta, maunī, sarvatra udāsīnagrāmya-vārtā-bgaye dvitīya-saṅga-hīna
Послівний переклад: парама віракта— цілковито зречений або неприв'язаний;маунī— мовчазний;сарватра— всюди;удāсīна— байдужий;ґрāмйа-вāртā— світських тем;бгайе— у страхові;двітīйа— другого;саṅґа— супутника;хīна— без.
Чайтан'я Махапрабгу вів далі: «Шрі Мадгавендра Пурі завжди тримався самотою. Він був повністю зречений і завжди був дуже мовчазний. Байдужий до всього матеріального, він, уникаючи світських розмов, завжди ходив без супутника.
4.180
hena-djana gopālera ādjñāmṛta pāñāsahasra kroṣa āsi' bule chandana māgiñā
Послівний переклад: хена-джана— така особа;ґопāлера— Божества Ґопали;āджñā-амṛта— нектарний наказ;пāñā— отримавши;сахасра— тисячу;кроṣа— відтинок понад три кілометри;āсі'— прийшовши;буле— іде;чандана— сандал;мāґіñā— прохаючи.
Отримавши трансцендентний наказ Ґопали, ця велика особа вирушила за тисячі кілометрів, щоб прохати в милостиню сандал.
4.181
bgoke rahe, tabu anna māgiñā nā kgāyahena-djana chandana-bgāra vahi' lañā yāya
Послівний переклад: бгоке— голодний;рахе— залишається;табу— однак;анна— їжі;мāґіñā— прохаючи;нā— не;кгāйа— їсть;хена-джана— така особа;чандана-бгāра— вантаж сандала;вахі'— несучи;лаñā— взявши;йāйа— іде.
Навіть коли Мадгавендра Пурі був голодний, він не прохав їсти. Ця зречена особа несла вантаж сандалового дерева для Шрі Ґопали.
4.182
'maṇeka chandana, tolā-viṣeka karpūragopāle parāiba' — ei ānanda prachura
Послівний переклад: маṇека чандана— одинмаундсандала;толā— міра ваги;віṣека— двадцять;карпūра— камфори;ґопāле— на Ґопалу;парāіба— намащу;еі— це;āнанда— задоволення;прачура— достатнє.
Не дбаючи про власні вигоди, Мадгавендра Пурі ніс один маунд [близько сорока кілограм] сандала і двадцять тол [чверть кілограма] камфори, щоб намастити цим тіло Ґопали. Цього трансцендентного задоволення було йому досить.
4.183
utkalera dānī rākge chandana dekgiñātāhāṅ eḍāila rādja-patra dekgāñā
Послівний переклад: уткалера— Орісси;дāнī— митник;рāкге— бере;чандана— сандал;декгіñā— побачивши;тāхāṅ— там;еḍāіла— уникнув;рāджа-патра— урядовий дозвіл;декгāñā— показавши.
Вивіз сандала за межі області Орісси був обмежений, і тому митник конфіскував весь вантаж, але Мадгавендра Пурі показав йому письмовий дозвіл, отриманий від уряду, і так уникнув біди.
4.184
mlechchga-deṣa dūra patga, djagāti apārake-mate chandana niba — nāhi e vichāra
Послівний переклад: млеччга-деṣа— країни, якими правлять мусульмани;дūра патга— далека дорога;джаґāті— митні доглядачі;апāра— незліченні;ке-мате— як;чандана— сандал;ніба— пронесу;нāхі— не було;е— цієї;вічāра— думки.
Мадгавендра Пурі нітрохи не хвилювався про довгу подорож до Вріндавани через провінції, якими правили мусульмани і де на дорогах стояло безліч митників.
4.185
saṅge eka vaṭa nāhi ggāṭī-dāna ditetatgāpi utsāha baḍa chandana lañā yāite
Послівний переклад: саṅґе— з ним;ека— один;ваṭа— гріш;нāхі— не був;ґгāṭī-дāна— як митник;діте— дати;татгāпі— однак;утсāха— ентузіазм;баḍа— багато;чандана— сандал;лаñā— взявши;йāіте— іти.
Хоча Мадгавендра Пурі не мав з собою ні копійки, він не боявся проходити митників. Його єдина насолода полягала в тому, що він ніс вантаж сандала до Вріндавани, для Ґопали.
4.186
pragāḍga-premera ei svabgāva-āchāranidja-duṭkga-viggnādira nā kare vichāra
Послівний переклад: праґāḍга— палкої;премера— любові до Верховного Бога;еі— це;свабгāва— природна;āчāра— поведінка;ніджа— свої;дуṭкга— труднощі;віґгна— перешкоди;āдіра— і так далі;нā— не;каре— робить;вічāра— думку.
Це природний наслідок палкої любові до Верховного Бога. Відданий не звертає уваги на особисті труднощі та перешкоди. За всіх обставин він прагне служити Верховному Богові-Особі.
Пояснення

Для тих, хто розвинув палку любов до Крішни, цілком природно не звертати уваги на особисті труднощі й перешкоди. Такі віддані просто рішуче налаштовані виконувати наказ Верховного Бога-Особи чи Його представника, духовного вчителя. Ні за яких обставин, навіть серед найбільших небезпек, вони ні на йоту не відхиляються від свого шляху, йдучи ним з усією рішучістю. Це незаперечний доказ палкої любові слуги. Як сказано в «Шрімад-Бгаґаватам»(10.14.8): тат те 'нукампāṃ су-самīкшамāṇаṭ — ті, хто по-справжньому бажає звільнитись від лабет матеріального існування, хто розвинув палку любов до Крішни, справді достойні повернутись додому, до Верховного Бога. Той, хто палко любить Крішну, не звертає уваги ні на які матеріальні труднощі, злигодні, перешкоди чи скруту. Сказано, що будь-які злигодні чи нещастя, які збоку можна побачити в житті досконалого вайшнави, насправді зовсім не є для нього нещастям — для нього це, навпаки, трансцендентне блаженство. У «Шікшаштаці»(8) Шрі Чайтан'я Махапрабгу також дає настанову: āṣлішйа вā пāда-ратāṃ пінашṭу мāм. Той, хто палко любить Крішну, ніколи не відхиляється від свого служіння, незважаючи на всі труднощі й перешкоди, що постають перед ним.

4.187
ei tāra gāḍga premā loke dekgāitegopāla tāṅre ādjñā dila chandana ānite
Послівний переклад: еі— це;тāра— Мадгавендри Пурі;ґāḍга— палка;премā— любов до Верховного Бога;локе— людям;декгāіте— показати;ґопāла— Господь Ґопала;тāṅре— йому;āджñā— наказ;діла— дав;чандана— сандал;āніте— принести.
Шрі Ґопала хотів показати, як палко Мадгавендра Пурі любить Крішну, тому Він попрохав його піти до Нілачали й принести сандал та камфору.
4.188
bahu pariṣrame chandana remuṇā ānilaānanda bāḍila mane, duṭkga nā gaṇila
Послівний переклад: баху— багато;паріṣраме— з трудом;чандана— сандал;ремуṇā— до Ремуни (селища Ґопінатги);āніла— приніс;āнанда— задоволення;бāḍіла— зросло;мане— в розумі;дуṭкга— труднощі;нā— не;ґаṇіла— рахував.
Мадгавендра Пурі приніс вантаж сандала до Ремуни з великими труднощами й зусиллями. Однак він залишався дуже задоволеним. Він не зважав на жодні з цих труднощів.
4.189
parīkshā karite gopāla kaila ādjñā dānaparīkshā kariyā ṣeshe haila dayāvān
Послівний переклад: парīкшā— випробування;каріте— зробити;ґопāла— Господь Ґопала;каіла— зробив;āджñā— наказ;дāна— подання;парīкшā— випробування;карійā— зробивши;ṣеше— в кінці;хаіла— став;дайā-вāн— милостивий.
Щоб перевірити палку любов Мадгавендри Пурі, Ґопала, Верховний Бог-Особа, наказав йому принести з Нілачали сандал, але коли Мадгавендра Пурі пройшов це випробування, Господь став дуже милостивий до нього.
4.190
ei bgakti, bgakta-priya-kṛshṇa-vyavahārabudjgiteo āmā-sabāra nāhi adgikāra
Послівний переклад: еі бгакті— така відданість;бгакта— відданого;прійа— і найдорожчого коханого;кṛшṇа— Господа Крішни;вйавахāра— поведінка;буджгітео— зрозуміти;āмā-сабāра— нас усіх;нāхі— немає;адгікāра— здатність.
Така поведінка відданого і його найдорожчого коханого, Шрі Крішни, яку можна побачити в стосунках любовного служіння, трансцендентна. Зрозуміти її не до снаги звичайній людині. Звичайні люди не мають навіть здатності зрозуміти це.
4.191
eta bali' paḍe prabgu tāṅra kṛta ṣlokayei ṣloka-chandre djagat karyāchge āloka
Послівний переклад: ета балі'— сказавши це;паḍе— читає;прабгу— Господь Чайтан'я Махапрабгу;тāṅра— Мадгавендрою Пурі;кṛта— складений;ṣлока— вірш;йеі— що;ṣлока-чандре— місяцеподібним віршем;джаґат— весь світ;карйāчге— залив;āлока— світлом.
Сказавши це, Господь Чайтан'я Махапрабгу прочитав уголос славетного вірша Мадгавендри Пурі. Цей вірш — наче місяць. Він заливає своїм сяйвом увесь світ.
4.192
ggashite ggashite yaichge malayadja-sāragandga bāḍe, taichge ei ṣlokera vichāra
Послівний переклад: ґгашіте ґгашіте— тручи й тручи;йаічге— неначе;малайаджа-сāра— сандал;ґандга— пахощі;бāḍе— збільшуються;таічге— так само;еі— цього;ṣлокера— вірша;вічāра— розгляд.
Якщо постійно терти малайський сандал, він пахтітиме дедалі дужче. Так само, якщо роздумувати про цей вірш, розуміння його важливості дедалі глибшає.
4.193
ratna-gaṇa-madgye yaichge kaustubga-maṇirasa-kāvya-madgye taichge ei ṣloka gaṇi
Послівний переклад: ратна-ґаṇа— коштовних каменів;мадгйе— серед;йаічге— як;каустубга- маṇі— самоцвіт, що зветься Каустубга-мані;раса-кāвйа— поезії, що описує смаки відданого служіння;мадгйе— серед;таічге— так само;еі— це;ṣлока— вірш;ґаṇі— рахую.
Як Каустубга-мані вважають найкоштовнішим з усіх самоцвітів, так цей вірш вважають найліпшим з віршів про смаки відданого служіння.
4.194
ei ṣloka kahiyāchgena rādgā-ṭgākurāṇītāṅra kṛpāya spguriyāchge mādgavendra-vāṇī
Послівний переклад: еі— це;ṣлока— вірш;кахійāчгена— промовила;рāдгā-ṭгāкурāṇī— Шріматі Радгарані;тāṅра— Її;кṛпāйа— милістю;спгурійāчге— проявився;мāдгавендра— Мадгавендри Пурі;вāṇī— слова.
Насправді цей вірш промовила Сама Шріматі Радгарані, і лише з Її милості він проявився в словах Мадгавендри Пурі.
4.195
kibā gaurachandra ihā kare āsvādanaihā āsvādite āra nāhi chauṭga-djana
Послівний переклад: кібā— як досконало;ґаурачандра— Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу;іхā— цей;каре— робить;āсвāдана— смакування;іхā— цей вірш;āсвāдіте— смакувати;āра— інший;нāхі— немає;чауṭга-джана— четвертої людини.
Тільки Шрі Чайтан'я Махапрабгу пізнав поетичний смак цього вірша. Поза цими трьома особами збагнути його не дано нікому.
Пояснення

Це означає, що збагнути смисл цього вірша на силі тільки Шріматі Радгарані, Мадгавендра Пурі і Чайтан'я Махапрабгу.

4.196
ṣesha-kāle ei ṣloka paṭgite paṭgitesiddgi-prāpti haila purīra ṣlokera sahite
Послівний переклад: ṣеша-кāле— в кінці;еі ṣлока— цей вірш;паṭгіте паṭгіте— знову й знову повторюючи;сіддгі-прāпті— досягнення досконалості;хаіла— було;пурīра— Мадгавендри Пурі;ṣлокера— цим віршем;сахіте— із.
Під кінець свого матеріального існування Мадгавендра Пурі повторював цей вірш знову й знову. Промовляючи його, він досягнув найвищої мети життя.
4.197
ayi dīna-dayārdra nātga hematgurā-nātga kadāvalokyasehṛdayaṃ tvad-aloka-kātaraṃdayita bgrāmyati kiṃ karomy aham
Послівний переклад: айі— о Мій Господи;дīна— до нещасних;дайā-ардра— співчутливий;нāтга— повелителю;хе— о;матгурā-нāтга— володарю Матгури;кадā— коли;авалокйасе— Я побачу Тебе;хṛдайам— Моє серце;тват— Тебе;алока— не бачачи;кāтарам— дуже стражденне;дайіта— о найкоханіший;бгрāмйаті— вболіває;кім— що;каромі— зроблю;ахам— Я.
«Мій Господи! О наймилостивіший повелителю! Володарю Матгури! Коли Я Тебе знову побачу? Через те, що Я Тебе не бачу, Моє серце втрачає спокій. О найкоханіший, що Мені тепер робити?»
Пояснення

Вільних від забруднень відданих, що в усьому спираються на філософію веданти, поділяють на чотири сампрадаї. Серед цих чотирьох сампрадай Мадгавендра Пурі обрав Шрі Мадгвачар'я-сампрадаю. Він прийняв санн'ясу згідно з засадами парампари, учнівської послідовності. Починаючи від Мадгвачар'ї і закінчуючи духовним вчителем-ачар'єю на ім'я Лакшміпаті, ніхто не знав відданого служіння в коханні. Шрі Мадгавендра Пурі вперше запровадив у Мадгвачар'я-сампрадаї поняття подружнього кохання. Шрі Чайтан'я Махапрабгу відкрив цей висновок Мадгвачар'я-сампрадаї, коли під час Своєї мандрівки південною Iндією зустрівся з таттваваді, що називають себе членами Мадгвачар'я-сампрадаї.Коли Шрі Крішна залишив Вріндавану і зійшов на трон Матгурського царства, Шріматі Радгарані, охоплена екстатичними почуттями розлуки, висловила, як можна любити Крішну в розлуці. Отже, осереддя цього вірша — це віддане служіння в розлуці. Ґаудія-Мадгва-сампрадая вважає поклоніння в розлуці за найвищий рівень відданого служіння. У такому настрої відданий вважає себе дуже нещасним і думає, що Господь про нього забув. Тому він називає Господа дīна- дайāрдра нāтга, як до Нього звертається Мадгавендра Пурі. Таке екстатичне почуття — це найвища форма відданого служіння. Переїзд Крішни до Матгури дуже глибоко вразив Шріматі Радгарані, і Вона висловила це так: «Любий Господи, через розлуку з Тобою Мій розум надто стурбований. Скажи Мені, що Мені тепер робити? Я дуже нещасна, а Ти дуже милостивий, тому, будь ласка, зглянься наді Мною і скажи Мені, коли Я побачу Тебе». Шрі Чайтан'я Махапрабгу завжди виражав екстатичні почуття Шріматі Радгарані, які Вона проявляла, коли побачила Уддгаву у Вріндавані. Такі самі почуття, що переповнювали Мадгавендру Пурі, висловлено в цьому вірші. Тому вайшнави у Ґаудія-Мадгва-сампрадаї кажуть, що екстатичні почуття, які відчував Шрі Чайтан'я Махапрабгу, беруть початок від Шрі Мадгавендри Пурі і сходять через Iшвару Пурі. Цю засаду відданого служіння в розлуці визнають усі віддані в послідовності Ґаудія-Мадгва-сампрадаї.

4.198
ei ṣloka paḍite prabgu ha-ilā mūrchchgitepremete vivaṣa hañā paḍila bgūmite
Послівний переклад: еі ṣлока— цей вірш;паḍіте— повторюючи;прабгу— Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу;ха-ілā— став;мūрччгіте— непритомний;премете— в екстатичній любові;віваṣа— не владаючи Собою;хаñā— стаючи;паḍіла— падав;бгūміте— на землю.
Прочитавши цей вірш, Шрі Чайтан'я Махапрабгу знепритомнів і впав на землю. Його переповнили почуття, і Він вже зовсім не володів Собою.
4.199
āste-vyaste kole kari' nila nityānandakrandana kariyā tabe uṭge gaurachandra
Послівний переклад: āсте-вйасте— поспіхом;коле— на коліна;карі'— роблячи;ніла— взяв;нітйāнанда— Господь Ніт'янанда Прабгу;крандана— плач;карійā— роблячи;табе— тоді;уṭге— встав;ґаура-чандра— Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу.
Коли Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу в любовному екстазі впав на землю, Господь Ніт'янанда Прабгу хутко підхопив Його і поклав Собі на коліна. Тоді Шрі Чайтан'я Махапрабгу отямився і з плачем підвівся.
4.200
premonmāda haila, uṭgi' iti-uti dgāyahuṅkāra karaye, hāse, kānde, nāche, gāya
Послівний переклад: према-унмāда— шал любові;хаіла— був;уṭгі'— вставши;іті-уті дгāйа— бігає туди-сюди;хуṅкāра— вигуки;карайе— робить;хāсе— сміється;кāнде— плаче;нāче— танцює;ґāйа— і співає.
Проявляючи екстаз, Господь почав бігати туди-сюди і голосно вигукувати. Він то сміявся, то плакав, а то співав і танцював.
4.201
'ayi dīna', 'ayi dīna' bale bāra-bārakaṇṭge nā niṭsare vāṇī, netre aṣru-dgāra
Послівний переклад: айі дīна— о Мій Господи, повелителю нещасних;айі дīна— о Мій Господи, повелителю нещасних;бале— каже;бāра-бāра— знову й знову;каṇṭге— в горлі;нā— не;ніṭсаре— виходить;вāṇī— голос;нетре— в очах;аṣру-дгāра— потоки сліз.
Шрі Чайтан'я Махапрабгу не мав змоги повторити цілого вірша. Він просто знову й знову проказував: «Айі дīна! Айі дīна!» Він не міг говорити, і з Його очей градом котилися сльози.
4.202
kampa, sveda, pulakāṣru, stambga vaivarṇyanirveda, vishāda, djāḍya, garva, harsha, dainya
Послівний переклад: кампа— дрож;сведа— піт;пулака-аṣру— захват і сльози;стамбга— заціпеніння;ваіварṇйа— збліднення;нірведа— розчарування;вішāда— похмурість;джāḍйа— забуття;ґарва— гордість;харша— радість;даінйа— смирення.
Тіло Шрі Чайтан'ї Махапрабгу проявляло дрож, піт, сльози радості, заціпеніння, блідість, розчарування, похмурість, забуття, гордість, захват і смирення.
Пояснення

У «Бгакті-расамріта-сіндгу» пояснено, що джāḍйа — це втрата пам'яті через велике потрясіння, яке викликала розлука з коханим. У такому стані розуму людина повністю байдужіє до втрат і набутків, до того, що бачить і чує, і до всього іншого. Це відзначає початок стану ілюзії.

4.203
ei ṣloke uggāḍilā premera kapāṭagopīnātga-sevaka dekge prabgura prema-nāṭa
Послівний переклад: еі ṣлоке— цей вірш;уґгāḍілā— відкрив;премера— кохання;капāṭа— двері;ґопīнāтга-севака— слуги Божества Ґопінатги;декге— бачать;прабгура— Господа Чайтан'ї Махапрабгу;према-нāṭа— танець в любовному екстазі.
Цей вірш відкрив двері любовного екстазу, і коли це сталося, усі слуги Ґопінатги побачили, як Чайтан'я Махапрабгу танцює в захваті.
4.204
lokera saṅggaṭṭa dekgi' prabgura bāhya hailaṭgākurera bgoga sari' ārati bādjila
Послівний переклад: локера— людей;саṅґгаṭṭа— натовп;декгі'— побачивши;прабгура— Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;бāхйа— зовнішня свідомість;хаіла— з'явилась;ṭгāкурера— Божества;бгоґа— підношення;сарі'— закінчивши;āраті— церемоніяараті; бāджіла— лунала.
Коли навколо Шрі Чайтан'ї Махапрабгу з'юрмився цілий натовп, Він повернувся до тями. Тим часом підношення Божеству закінчилось і пролунали звуки церемонії араті.
4.205
ṭgākure ṣayana karāñā pūdjārī haila bāhiraprabgura āge āni' dila prasāda bāra kshīra
Послівний переклад: ṭгāкуре— Божество;ṣайана— лягання;карāñā— спричинивши;пūджāрī— священик;хаіла— був;бāхіра— поза храмом;прабгура— Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;āґе— перед;āні'— принісши;діла— запропонував;прасāда— залишки їжі Господа;бāра— дванадцять;кшīра— горщиків солодкого рису.
Коли Божества поклали спати, священик вийшов з храму і запропонував усі дванадцять горщиків солодкого рису Господеві Чайтан'ї Махапрабгу.
4.206
kshīra dekgi' mahāprabgura ānanda bāḍilabgakta-gaṇe kgāoyāite pañcha kshīra laila
Послівний переклад: кшīра— солодкий рис;декгі'— побачивши;махāпрабгура— Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;āнанда— насолода;бāḍіла— зросла;бгакта-ґаṇе— відданим;кгāойāіте— нагодувати їх;паñча— п'ять горщиків;кшīра— солодкого рису;лаіла— взяв.
Священик поставив перед Шрі Чайтан'єю Махапрабгу всі горщики з солодким рисом, і це дуже вдовольнило Господа. Щоб нагодувати відданих, Він взяв п'ять з цих горщиків.
4.207
sāta kshīra pūdjārīke bāhuḍiyā dilapañcha-kshīra pañcha-djane vāṅṭiyā kgāila
Послівний переклад: сāта кшīра— сім горщиків солодкого рису;пūджāрīке— допуджарі; бāхуḍійā— посунувши;діла— дав;паñча-кшīра— п'ять горщиків солодкого рису;паñча-джане— п'яти людям;вāṅṭійā— роздавши;кгāіла— з'їли.
Решту сім горщиків Господь відсунув і віддав священику. Тоді п'ять горщиків солодкого рису, які взяв Господь, роздали п'яти відданим, і вони з'їли цей прасад.
4.208
gopīnātga-rūpe yadi kariyāchgena bgodjanabgakti dekgāite kaila prasāda bgakshaṇa
Послівний переклад: ґопīнāтга-рūпе— у Своєму втіленніарча,як Ґопінатга;йаді— хоча;карійāчгена— зробив;бгоджана— їду;бгакті— віддане служіння;декгāіте— показати;каіла— зробив;прасāда бгакшаṇа— їду.
Тотожний з Божеством Ґопінатги, Шрі Чайтан'я Махапрабгу вже скуштував і з'їв весь цей солодкий рис. Але задля відданого служіння Він знову з'їв його вже як відданий.
4.209
nāma-saṅkīrtane sei rātri goṅāilāmaṅgala-ārati dekgi' prabgāte chalilā
Послівний переклад: нāма-саṅкīртане— в спільному співі;сеі— ця;рāтрі— ніч;ґоṅāілā— минула;маṅґала-āраті— ранковуараті; декгі'— подивившись;прабгāте— вранці;чалілā— пішли.
Шрі Чайтан'я Махапрабгу провів ніч у храмі за спільним співом святого імені. Вранці, подивившись на церемонію манґала-араті, Він пішов далі.
4.210
gopāla-gopīnātga-purī-gosāñira guṇabgakta-saṅge ṣrī-mukge prabgu kailā āsvādana
Послівний переклад: ґопāла— Божества Ґопали;ґопīнāтга— Божества Ґопінатги;пурī-ґосāñіра— Мадгавендри Пурі;ґуṇа— якості;бгакта-саṅґе— з відданими;ṣрī-мукге— з власних вуст;прабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;каілā— зробив;āсвāдана— смакування.
Так Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу особисто, власними вустами, насолодився трансцендентними якостями Ґопаладжі, Ґопінатги та Шрі Мадгавендри Пурі.
4.211
ei ta' ākgyāne kahilā doṅhāra mahimāprabgura bgakta-vātsalya, āra bgakta-prema-sīmā
Послівний переклад: еі та'— так;āкгйāне— в оповіді;кахілā— описав;доṅхāра— двох;махімā— велич;прабгура— Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;бгакта-вāтсалйа— прив'язаність до Своїх відданих;āра— і;бгакта-према-сīмā— найвищий рівень екстатичної любові відданого.
Отже, я описав трансцендентну велич любові Господа Чайтан'ї Махапрабгу до Своїх відданих і найвищий рівень екстатичної любові відданого до Бога.
4.212
ṣraddgā-yukta hañā ihā ṣune yei djanaṣrī-kṛshṇa-charaṇe sei pāya prema-dgana
Послівний переклад: ṣраддгā-йукта— сповнений віри;хаñā— бувши;іхā— це;ṣуне— чує;йеі— хто;джана— особа;ṣрī-кṛшṇа-чараṇе— біля лотосових стіп Господа Шрі Крішни;сеі— ця особа;пāйа— здобуває;према-дгана— скарб любові до Верховного Бога.
Той, хто з вірою та відданістю слухає цю історію, здобуває скарб любові до Верховного Бога біля лотосових стіп Шрі Крішни.
4.213
ṣrī-rūpa-raggunātga-pade yāra āṣachaitanya-charitāmṛta kahe kṛshṇadāsa
Послівний переклад: ṣрī-рūпа— Шріли Рупи Ґосвамі;раґгунāтга— Шріли Раґгунатги даси Ґосвамі;паде— до лотосових стіп;йāра— чиє;āṣа— сподівання;чаітанйа-чарітāмṛта— книгу за назвою «Шрі Чайтан'я-чарітамріта»;кахе— розповідає;кṛшṇа-дāса— Шріла Крішнадаса Кавіраджа Ґосвамі.
Молячись при лотосових стопах Шрі Рупи та Шрі Раґгунатги, завжди прагнучи їхньої милості, я, Крішнадаса, розповідаю «Шрі Чайтан'я-чарітамріту», ідучи їхніми стопами.
Пояснення

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до «Шрі Чайтан'я-чарітамріти», «Мадг'я-ліли», четвертої глави, що описує віддане служіння Шрі Мадгавендри Пурі.