Пауґанда-ліла Господа
15.1
ku-manāṭ su-manastvaṃ hi yāti yasya padābdjayoṭsu-mano-'rpaṇa-mātreṇa taṃ chaitanya-prabguṃ bgadje
Послівний переклад: ку-манāṭ— той, кого цікавить матеріальна чуттєва насолода;су-манаствам— становище відданого без матеріальних бажань;хі— безперечно;йāті— отримує;йасйа— чий;пада-абджайоṭ— при лотосових стопах;су-манаṭ— квітку;арпаṇа— пропонуючи;мāтреṇа— просто роблячи це;там— Його;чаітанйа-прабгум— Господа Чайтан'ю Махапрабгу;бгадже— поклоняюся.
Я складаю шанобливі поклони до лотосових стіп Господа Чайтан'ї, бо просто запропонувавши Його лотосовим стопам квітку, найзапекліший матеріаліст перетворюється на відданого.
ПоясненняЗміст п'ятнадцятої глави такий. Господь брав уроки граматики від Ґанґадаси Пандіти і навчився майстерно пояснювати граматичні тонкощі. Він заборонив Своїй матері їсти зернові на день екадаші. Господь розповів, як Вішварупа після прийняття санн'яси прийшов до Нього вві сні і запросив Його також прийняти санн'ясу, але Він відмовився, і тому Вішварупа послав Його назад додому. Коли Джаґаннатга Мішра залишив цей світ, Господь одружився з дочкою Валлабгачар'ї на ім'я Лакшмі. За ці всі події згадано в даній главі.
15.2
djaya djaya ṣrī-chaitanya djaya nityānandadjayādvaitachandra, djaya gaura-bgakta-vṛnda
Послівний переклад: джайа джайа— хвала, хвала;ṣрī-чаітанйа— Господеві Чайтан'ї Махапрабгу;джайа— хвала, хвала;нітйāнанда— Господеві Ніт'янанді Прабгу;джайа адваіта-чандра— хвала, хвала Адвайті Ачар'ї;джайа ґаура-бгакта- вṛнда— хвала, хвала відданим Господа Чайтан'ї.
Хвала, хвала Господеві Чайтан'ї Махапрабгу! Хвала, хвала Господеві Ніт'янанді Прабгу! Хвала, хвала Адвайті Ачар'ї! Хвала, хвала всім відданим Господа Чайтан'ї!
15.3
paugaṇḍa-līlāra sūtra kariye gaṇanapaugaṇḍa-vayase prabgura mukgya adgyayana
Послівний переклад: пауґаṇḍа— у віці від п'яти до десяти років;лīлāра— розваг;сūтра— короткий огляд;карійе— роблю;ґаṇана— перелічую;пауґаṇḍа-вайасе— у віці між п'ятьма і десятьма роками;прабгура— Господа;мукгйа— головне;адгйайана— навчання.
Зараз я хотів би перелічити діяння Господа у віці між п'ятьма та десятьма роками. Головним Його заняттям в цей час було навчання.
15.4
paugaṇḍa-līlā chaitanya-kṛshṇasyāti-suvistṛtāvidyārambga-mukgā pāṇi-grahaṇāntā mano-harā
Послівний переклад: пауґаṇḍа-лīлā— розваги вікупауґанда; чаітанйа-кṛшṇасйа— Господа Чайтан'ї, що є Сам Крішна;аті-сувістṛтā— дуже розлогі;відйā-āрамбга— початок освіти;мукгā— головне заняття;пāṇі-ґрахаṇа— одруження;антā— наприкінці;манас-харā— дуже красиве.
У віці пауґанда Господь проводив дуже багато розваг. Головним Його заняттям була освіта, а після цього відбулось Його прекрасне весілля.
15.5
gaṅgādāsa paṇḍita-stgāne paḍena vyākaraṇaṣravaṇa-mātre kaṇṭge kaila sūtra-vṛtti-gaṇa
Послівний переклад: ґаṅґāдāса— Ґанґадаса Пандіта;паṇḍіта-стгāне— в будинку вчителя;паḍена— вчить;вйāкараṇа— граматику;ṣраваṇа-мāтре— просто слухаючи;каṇṭге— між шиєю та серцем;каіла— робив;сūтра-вṛтті-ґаṇа— афоризми та їхні пояснення.
Коли Господь навчався граматики в школі Ґанґадаси Пандіти, Він вивчав граматичні правила та визначення напам'ять, просто почувши їх один раз.
ПоясненняШріла Бгактівінода Тгакура вказує, що Господь брав уроки у вчителя на ім'я Вішну, а також іншого вчителя на ім'я Сударшана. Пізніше, коли Він дещо підріс, Його віддали під опіку Ґанґадаси Пандіти, що вчив Його граматики вищого рівня. Кожний, хто серйозно хоче вивчати санскрит, повинен спочатку навчитись граматики. Кажуть, що саму граматику санскриту потрібно вивчати щонайменше дванадцять років, але коли людина добре засвоїть всі граматичні правила, їй буде дуже легко зрозуміти будь-які писання чи інші тексти на санскриті. Отже, санскритська граматика — це брама до освіти.
15.6
alpa-kāle hailā pañdjī-ṭīkāte pravīṇachira-kālera paḍuyā djine ha-iyā navīna
Послівний переклад: алпа-кāле— за дуже короткий час;хаілā— став;паñджī-ṭīкāте— в граматичних коментарях «Панджі-тіка»;правīṇа— дуже обізнаний;чіра-кāлера— усіх старших;паḍуйā— учнів;джіне— перемагає;ха-ійā— бувши;навīна— молодший від них.
Скоро Він навчився так майстерно пояснювати «Панджі- тіку», що міг взяти гору над усіма іншими учнями, хоча Він був початківець.
ПоясненняШріла Бгактівінода Тгакура каже, що тоді існував граматичний коментар за назвою «Панджі-тіка», і згодом Шрі Чайтан'я Махапрабгу дуже зрозуміло його розтлумачив.
15.7
adgyayana-līlā prabgura dāsa-vṛndāvana'chaitanya-maṅgale' kaila vistāri varṇana
Послівний переклад: адгйайана-лīлā— розваги навчання;прабгура— Господа;дāса-вṛндāвана— Вріндавана даса Тгакура;чаітанйа-маṅґале— у своїй книзі «Чайтан'я-манґала»;каіла— зробив;вістāрі— докладно;варṇана— пояснення.
У своїй книзі «Чайтан'я-манґала» [яку пізніше стали називати «Чайтан'я-бгаґавата»] Шріла Вріндавана даса Тгакура дуже докладно змалював Господні розваги навчання.
Пояснення«Чайтан'я-бгаґавата», Аді-кганда, глава шоста, сьома, восьма, десята, одинадцята, дванадцята, тринадцята й чотирнадцята дають багатий матеріал щодо шкільних розваг Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
15.8
eka dina mātāra pade kariyā praṇāmaprabgu kahe, — mātā, more deha eka dāna
Послівний переклад: ека діна— одного дня;мāтāра— матері;паде— на стопи;карійā— роблячи;праṇāма— поклони;прабгу— Господь;кахе— сказав;мāтā— люба матінко;море— Мені;деха— дай;ека— один;дāна— дарунок.
Одного дня Шрі Чайтан'я Махапрабгу впав до стіп Своєї матері й попрохав зробити Йому один подарунок.
15.9
mātā bale, — tāi diba, yā tumi māgibeprabgu kahe, — ekādaṣīte anna nā kgāibe
Послівний переклад: мāтā бале— Його мати сказала;тāі діба— я дам тобі це;йā— хоч би що;тумі— Ти;мāґібе— попрохав би мене;прабгу кахе— Господь сказав;екāдаṣīте— на деньекадаші; анна— зернові;нā— не;кгāібе— їж.
Мати відповіла: «Любий синку, я дам Тобі все, хоч би що Ти попрохав». Тоді Господь сказав: «Люба матінко, будь ласка, не їж зернових на день екадаші».
ПоясненняЩе з раннього дитинства Шрі Чайтан'я Махапрабгу запровадив піст на день екадаші. У «Бгакті-сандарбзі» Шріли Джіви Ґосвамі є цитата зі «Сканди Пурани», яка попереджає, що той, хто їсть зернові на екадаші, стає вбивцею своєї матері, батька, брата і духовного вчителя, і навіть якщо він досягнув планети Вайкунтги, він все одно падає. Для Вішну в екадаші готують усе, навіть звичайні зернові і дал, але вайшнаві приписи забороняють їсти на екадаші навіть вішну-прасад. Відомо, що вайшнава не їсть нічого, що не запропоновано Господу Вішну, але на екадаші вайшнава не повинен торкатись навіть маха-прасаду, запропонованого Вішну. Такий прасад можна залишити на наступний день. На екадаші заборонено їсти будь-які зернові, навіть якщо вони запропоновані Господу Вішну.
15.10
ṣachī kahe, — nā kgāiba, bgāla-i kahilāsei haite ekādaṣī karite lāgilā
Послівний переклад: ṣачī кахе— мати Шачі сказала;нā кгāіба— не їстиму;бгāла-і кахілā— Ти сказав дуже добре;сеі хаіте— віднині;екāдаṣī— деньекадаші; каріте лāґілā— почала дотримувати.
Мати Шачі відповіла: «Ти кажеш дуже гарно. Я не їстиму зернових на екадаші». Від того дня вона почала на екадаші постити.
ПоясненняЗабобонні смарта-брахмани вважають, що на екадаші треба постити вдові, однак жінці, яка має чоловіка (са-дгава), постити не треба. Схоже, що до прохання Господа Чайтан'ї Шачімата, як са-дгава, не постила на екадаші. Проте Шрі Чайтан'я Махапрабгу запровадив правило, за яким жінка, навіть якщо не вдова, повинна відзначати день екадаші, не беручи до рота жодних зернових, навіть запропонованих Божеству Вішну.
15.11
tabe miṣra viṣvarūpera dekgiyā yauvanakanyā chāhi' vivāha dite karilena mana
Послівний переклад: табе— за якийсь час;міṣра— Джаґаннатга Мішра;віṣварūпера— Вішварупи, свого старшого сина;декгійā— бачачи;йаувана— юність;канйā чāхі'— бажаючи знайти дівчину;вівāха— одруження;діте— дати;карілена— зробив;мана— свій розум.
За якийсь час побачивши, що Вішварупа перетворився на дорослого юнака, Джаґаннатга Мішра вирішив знайти Йому дівчину і справити весілля.
15.12
viṣvarūpa ṣuni' ggara chgāḍi palāilāsannyāsa kariyā tīrtga karibāre gelā
Послівний переклад: віṣварūпа— Вішварупа;ṣуні'— почувши це;ґгара— дім;чгāḍі— покинув;палāілā— пішов геть;саннйāса— стан зреченості;карійā— прийнявши;тīртга— святі місця;карібāре— щоб обійти;ґелā— пішов геть.
Щойно Вішварупа про це почув, він одразу покинув дім і пішов геть, щоб прийняти санн'ясу і подорожувати з одного місця прощі до іншого.
15.13
ṣuni' ṣachī-miṣrera duṭkgī haila manatabe prabgu mātā-pitāra kaila āṣvāsana
Послівний переклад: ṣуні'— чуючи це;ṣачī— матері Шачі;міṣрера— і Джаґаннатги Мішри;дуṭкгī— дуже нещасливі;хаіла— стали;мана— розуми;табе— тоді;прабгу— Господь Чайтан'я Махапрабгу;мāтā-пітāра— батьків;каіла— зробив;āṣвāсана— заспокоєння.
Коли Шачімата і Джаґаннатга Мішра почули, що їхній старший син Вішварупа пішов з дому, вони відчули глибоке горе, але Господь Чайтан'я спробував їх розрадити.
15.14
bgāla haila, — viṣvarūpa sannyāsa karilapitṛ-kula, mātṛ-kula, — dui uddgārila
Послівний переклад: бгāла хаіла— це дуже добре;віṣварūпа— Вішварупа;саннйāса— стан зреченості;каріла— прийняв;пітṛ-кула— батькова родина;мāтṛ-кула— материна родина;дуі— обидві;уддгāріла— звільнив.
«Любі мамо й тато, — сказав Господь, — це чудово, що Вішварупа прийняв санн'ясу, бо цим Він звільнив і родину Свого батька, і родину Своєї матері».
ПоясненняДехто каже, що Господь Чайтан'я Махапрабгу не схвалював прийняття санн'яси в Калі-юґу, бо в шастрах сказано:«За епохи Калі заборонено п'ять речей: приносити в жертву коня, приносити в жертву корову, приймати санн'ясу, підносити предкам м'ясо і зачинати дітей в лоні братової дружини» («Брахма-вайварта Пурана», «Крішна-джанма- кганда»185.180).Проте ми бачимо, що Шрі Чайтан'я Махапрабгу Сам прийняв санн'ясу і схвалив санн'ясу старшого брата, Вішварупи. Тут сказано дуже ясно: бгāла хаіла, — віṣварūпа саннйāса каріла пітṛ-кула, мāтṛ-кула, — дуі уддгāріла. Невже це означає, що Шрі Чайтан'я Махапрабгу Сам Собі суперечив? Ні, насправді Він не робив суперечливих тверджень. Санн'ясу радять приймати для того, щоб присвятити своє життя на служіння Господеві, і таку санн'ясу прийняти повинні всі. Прийнявши таку санн'ясу, людина робить найліпшу послугу родині і батька, і матері. Але не слід приймати санн'ясу в школі майавади, бо це насправді безглуздо. Вулицями тиняється багато санн'ясі-майаваді, що вважають себе за Брахман чи Нараяну, але день і ніч прохають милостині, щоб набити порожні животи. Санн'ясі-майаваді опустились до такого низького рівня, що певна частина з них їсть що завгодно, наче свині та пси. Така вироджена санн'яса за цієї епохи заборонена. Насправді засади Шріли Шанкарачар'ї для прийняття санн'яси були дуже суворі. Однак пізніше так звані санн'ясі- майаваді виродились через свою хибну філософію, яка проголошує, що прийнявши санн'ясу, людина стає Нараяною. Таку санн'ясу Шрі Чайтан'я Махапрабгу відкинув. Однак загалом прийняття санн'яси — це невід'ємний елемент варнашрама- дгарми. Тож як її можна відкинути?
15.15
āmi ta' kariba tomā' duṅhāra sevanaṣuniyā santushṭa haila pitā-mātāra mana
Послівний переклад: āмі та'— Я;каріба— робитиму;томā'— вам;дуṅхāра— обом;севана— служіння;ṣунійā— почувши;сантушṭа— задоволені;хаіла— стали;пітā-мāтāра мана— розуми батьків.
Шрі Чайтан'я Махапрабгу запевнив Своїх батьків, що Він служитиме їм, і так втішив батька й матір.
15.16
eka-dina naivedya-tāmbūla kgāiyābgūmite paḍilā prabgu achetana hañā
Послівний переклад: ека-діна— одного дня;наіведйа— їжа, запропонована Божеству;тāмбūла— горіх бетеля;кгāійā— з'ївши;бгūміте— на землю;паḍілā— впав;прабгу— Господь;ачетана— непритомний;хаñā— ставши.
Одного дня Шрі Чайтан'я Махапрабгу з'їв горіхи бетеля, запропоновані Божеству, але сп'янівши від них, упав на землю непритомний.
ПоясненняГоріхи бетеля — це дурманна речовина, і тому реґулівні засади забороняють їх їсти. Цією розвагою, знепритомнівши від горіхів бетеля, Шрі Чайтан'я Махапрабгу дав усім нам зрозумілий урок: горіхів бетеля не слід брати до рота, навіть якщо вони запропоновані Вішну, як не слід брати до рота зернових на день екадаші. Звичайно, Господь Чайтан'я Махапрабгу знепритомнів не без певної причини. Як Верховний Бог-Особа, Він може робити що Йому завгодно і їсти що Йому до вподоби, але нам не слід імітувати Його розваги.
15.17
āste-vyaste pitā-mātā mukge dila pānisustga hañā kahe prabgu apūrva kāhinī
Послівний переклад: āсте-вйасте— з великим поспіхом;пітā-мāтā— обоє батьків;мукге— на обличчя;діла— дали;пāні— воду;сустга хаñā— повернувшись до тями;кахе— каже;прабгу— Господь;апūрва— дещо дивовижне;кāхінī— оповідь.
Після того, як батько з матір'ю кинулись бризкати Йому на лице воду, Господь отямився і розповів нечувану дивовижу.
15.18
etgā haite viṣvarūpa more lañā gelāsannyāsa karaha tumi, āmāre kahilā
Послівний переклад: етгā— тут;хаіте— від;віṣварūпа— Вішварупа;море— Мене;лаñā— беручи з Собою;ґелā— пішов;саннйāса— стан зреченості;караха— прийми;тумі— Ти також;āмāре— Мені;кахілā— Він сказав.
Господь сказав: «Мене забрав звідси Вішварупа і попросив прийняти санн'ясу.
15.19
āmi kahi, — āmāra anātga pitā-mātāāmi bālaka, — sannyāsera kibā djāni katgā
Послівний переклад: āмі кахі— Я сказав;āмāра— Мої;анāтга— безпорадні;пітā-мāтā— батько й мати;āмі— Я є;бāлака— тільки дитина;саннйāсера— стану зреченого життя;кібā— що;джāні— знаю;катгā— слова.
Я відповів Вішварупі: «У Мене безпорадні батько й мати, і Я Сам ще дитина. Що Я там знаю про санн'ясу?
15.20
gṛhastga ha-iyā kariba pitā-mātāra sevanaihāte-i tushṭa habena lakshmī-nārāyaṇa
Послівний переклад: ґṛхастга— домогосподар;ха-ійā— стаючи;каріба— зроблю;пітā-мāтāра— батьків;севана— служіння;іхāте-і— і в цьому;тушṭа— задоволені;хабена— стануть;лакшмī-нāрāйаṇа— богиня процвітання та Нараяна.
З часом Я заведу сім'ю і служитиму Своїм батькам, бо так Я дуже задовольню Господа Нараяну і Його дружину, богиню процвітання».
15.21
tabe viṣvarūpa ihāṅ pāṭgāila moremātāke kahio koṭi koṭi namaskāre
Послівний переклад: табе— тоді;віṣварūпа— Вішварупа;іхāṅ— сюди;пāṭгāіла— послав;море— Мене;мāтāке кахіо— скажи Моїй матері;коṭі коṭі— сотні й тисячі;намаскāре— поклони.
Тоді Вішварупа послав Мене назад додому і попрохав: «Передай від Мене тисячі й тисячі поклонів матері, Шачідеві».
15.22
ei mata nānā līlā kare gaurahariki kāraṇe līlā, — ihā budjgite nā pāri
Послівний переклад: еі мата— так;нāнā— різні;лīлā— розваги;каре— робить;ґаурахарі— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;кі кāраṇе— яка причина;лīлā— розваги;іхā— це;буджгіте— розуміти;нā— не;пāрі— можу.
Отак Господь Чайтан'я Махапрабгу розважався всілякими іграми, але чому Він так робив, я не можу зрозуміти.
ПоясненняВерховний Бог-Особа та Його віддані, які приходять до цього світу, виконують певну місію, і тому іноді діють так, що зрозуміти смисл їхньої діяльності дуже важко. Тому кажуть: ваішṇавера крійā-мудрā віджñеха нā буджгайа — навіть високоосвічений і обдарований вчений не може зрозуміти вчинків вайшнави. Вайшнава використовує все, що йому допомагає виконати його місію. Але невігласи, не знаючи прагнень цих піднесених вайшнавів, дозволяють собі критикувати їх. Це робити заборонено. Ніхто не може зрозуміти, як вайшнава виконує свою місію, а тому критикувати такого вайшнаву — образа, яка називається садгу-нінда.
15.23
kata dina rahi' miṣra gelā para-lokamātā-putra duṅhāra bāḍila hṛdi ṣoka
Послівний переклад: ката діна— скількись днів;рахі'— залишаючись;міṣра— Джаґаннатга Мішра;ґелā— пішов;пара-лока— до трансцендентного світу;мāтā— мати;путра— син;дуṅхāра— їх обох;бāḍіла— побільшилась;хṛді— в серцях;ṣока— скорбота.
Дні збігали, і за якийсь час Джаґаннатга Мішра покинув цей світ і пішов до трансцендентного світу. Серця матері й сина огорнув великий смуток.
15.24
bandgu-bāndgava āsi' duṅhā prabodgilapitṛ-kriyā vidgi-mate īṣvara karila
Послівний переклад: бандгу— друзі;бāндгава— родичі;āсі'— приходячи туди;дуṅхā— їх обох;прабодгіла— заспокоювали;пітṛ-крійā— ритуали, які виконують після батькової смерті;відгі-мате— за ведичними приписами;īṣвара— Верховний Бог- Особа;каріла— виконав.
Розраджувати Господа Чайтан'ю та Його матір прийшли друзі та родичі. Тоді Господь Чайтан'я, хоча Він — Сам Верховний Бог-Особа, за ведичним звичаєм відправив ритуал над померлим батьком.
15.25
kata dine prabgu chitte karilā chintanagṛhastga ha-ilāma, ebe chāhi gṛha-dgarma
Послівний переклад: ката діне— за скількись днів;прабгу— Господь;чітте— в розумі;карілā— зробив;чінтана— міркування;ґṛхастга ха-ілāма— Я залишаюсь жити вдома;ебе— тепер;чāхі— хочу;ґṛха-дгарма— сімейну діяльність.
Збігло скількись днів, і Господь подумав: «Я не приймаю санн'ясу і залишаюсь жити вдома, отже Мій обов'язок — діяти як ґріхастга».
15.26
gṛhiṇī vinā gṛha-dgarma nā haya ṣobganaeta chinti' vivāha karite haila mana
Послівний переклад: ґṛхіṇī— дружина;вінā— без;ґṛха-дгарма— сімейні обов'язки;нā— не;хайа— стають;ṣобгана— красиві;ета чінті'— думаючи так;вівāха— весілля;каріте— зробити;хаіла— став;мана— розум.
«Без дружини, — розважав Господь Чайтан'я, — жити господарем не має сенсу». Отож Господь вирішив одружитися.
15.27
na gṛhaṃ gṛham ity āhur gṛhiṇī gṛham uchyatetayā hi sahitaṭ sarvān purushārtgān samaṣnute
Послівний переклад: на— не;ґṛхам— дім;ґṛхам— дім;іті— так;āхуṭ— сказано;ґṛхіṇī— дружина;ґṛхам— дім;учйате— сказано;тайā— з нею;хі— безперечно;сахітаṭ— разом;сарвāн— усі;пуруша-артгāн— цілі людського життя;самаṣнуте— вдосконалює.
«Сам собою дім — ще не дім, бо суттю дому є дружина. Коли чоловік живе вдома з дружиною, разом вони можуть досягти всіх цілей людського життя».
15.28
daive eka dina prabgu paḍiyā āsitevallabgāchāryera kanyā dekge gaṅgā-patge
Послівний переклад: даіве— випадково;ека діна— одного дня;прабгу— Господь;паḍійā— після навчання;āсіте— повертаючись;валлабгāчāрйера— Валлабгачар'ї;канйā— дочка;декге— бачить;ґаṅґā-патге— дорогою до Ґанґи.
Одного дня, коли Господь повертався зі школи, дорогою до Ґанґи Він випадково побачив дочку Валлабгачар'ї.
15.29
pūrva-siddga bgāva duṅhāra udaya kariladaive vanamālī ggaṭaka ṣachī-stgāne āila
Послівний переклад: пūрва-сіддга— як влаштовано вже раніше;бгāва— екстаз;дуṅхāра— їх обох;удайа— пробудився;каріла— зроблено;даіве— також випадково;ванамāлī— Ванамалі;ґгаṭака— сват;ṣачī-стгāне— до оселі Шачімати;āіла— прийшов.
Коли Господь і Лакшмідеві зустрілись, прокинулись їхні взаємні почуття, що вже зародились раніше. Разом з тим випадок привів до Шачімати свата Ванамалі.
ПоясненняВанамалі Ґгатака, житель Навадвіпи і брахмана за кастою, влаштував шлюб Господа і Лакшмідеві. Раніше він був Вішвамітрою, який влаштував шлюб Господа Рамачандри, а згодом — брахманою, що влаштував шлюб Господа Крішни з Рукміні. Цей самий брахмана став сватом Господа і в чайтан'я-лілі.
15.30
ṣachīra iṅgite sambandga karila ggaṭanalakshmīke vivāha kaila ṣachīra nandana
Послівний переклад: ṣачīра іṅґіте— за вказівкою матері Шачі;самбандга— стосунки;каріла— зробив;ґгаṭана— можливі;лакшмīке— Лакшмідеві;вівāха— шлюб;каіла— зробив;ṣачīра нандана— син матері Шачі.
За вказівками Шачідеві Ванамалі Ґгатака домовився про шлюб, і належного часу Господь одружився з Лакшмідеві.
15.31
vistāriyā varṇilā tāhā vṛndāvana-dāsaei ta' paugaṇḍa-līlāra sūtra-prakāṣa
Послівний переклад: вістāрійā— вдаючись у деталі;варṇілā— описав;тāхā— те;вṛндāвана- дāса— Тгакура Вріндавана даса;еі та'— це є;пауґаṇḍа-лīлāра— розваг Його раннього віку;сūтра-пракāṣа— показаний огляд.
Вріндавана даса Тгакура докладно змалював ці всі Господні розваги юного віку. Мої описи — це лише стислий переказ цих самих розваг.
15.32
paugaṇḍa vayase līlā bahuta prakāravṛndāvana-dāsa ihā kariyāchgena vistāra
Послівний переклад: пауґаṇḍа вайасе— в Його ранньому віці;лīлā— розваги;бахута пракāра— різні;вṛндāвана-дāса— Вріндавана даса Тгакура;іхā— це;карійāчгена— зробив;вістāра— детальний опис.
Господь виконував у ранньому віці багато різних розваг, і Шріла Вріндавана даса Тгакура їх докладно змалював.
15.33
ataeva diṅmātra ihāṅ dekgāila'chaitanya-maṅgale' sarva-loke kgyāta haila
Послівний переклад: атаева— тому;діṅ-мāтра— тільки щоб вказати;іхāṅ— тут;декгāіла— я показав;чаітанйа-маṅґале— у книзі «Чайтан'я-манґала»;сарва-локе— по всьому світі;кгйāта— відомі;хаіла— стали.
Я згадав ці розваги тільки побіжно, тому що Вріндавана даса Тгакура у своїй книзі «Чайтан'я-манґала» [нині звана «Чайтан'я-бгаґавата»] яскраво їх усі змалював.
15.34
ṣrī-rūpa-raggunātga-pade yāra āṣachaitanya-charitāmṛta kahe kṛshṇadāsa
Послівний переклад: ṣрī-рūпа— Шріли Рупи Ґосвамі;раґгунāтга— Шріли Раґгунатги даси Ґосвамі;паде— до лотосових стіп;йāра— чиє;āṣа— сподівання;чаітанйа-чарітāмṛта— книгу за назвою «Шрі Чайтан'я-чарітамріта»;кахе— розповідає;кṛшṇа-дāса— Шріла Крішнадаса Кавіраджа Ґосвамі.
Молячись при лотосових стопах Шрі Рупи та Шрі Раґгунатги, завжди прагнучи їхньої милості, я, Крішнадаса, розповідаю «Шрі Чайтан'я-чарітамріту», ідучи їхніми стопами.
ПоясненняТак закінчуються пояснення Бгактіведанти до «Шрі Чайтан'я-чарітамріти», Аді-ліли, п'ятнадцятої глави, що описує пауґанда-лілу Господа.