Iгри Господа Чайтан'ї в дитинстві
14.1
katgañchana smṛte yasmin dushkaraṃ sukaraṃ bgavetvismṛte viparītaṃ syāt ṣrī-chaitanyaṃ namāmi tam
Послівний переклад: катгаñчана— як-небудь;смṛте— пам'ятуванням;йасмін— кого;душкарам— складні речі;сукарам— легкі;бгавет— стають;вісмṛте— забуваючи Його;віпарīтам— повна протилежність;сйāт— стає;ṣрī-чаітанйам— Господеві Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;намāмі— складаю шанобливі поклони;там— Йому.
Важкоздійсненне стає легким, якщо так чи інакше пам'ятати Господа Чайтан'ю Махапрабгу. Але якщо не пам'ятати Його, навіть легке стає важкоздійсненним. Цьому Господеві Чайтан'ї Махапрабгу я складаю шанобливі поклони.
ПоясненняШріла Бгактівінода Тгакура наводить у своїй «Амріта- праваха-бгаш'ї» стислий огляд цієї глави: «Чотирнадцята глава «Чайтан'я-чарітамріти» розповідає за те, як Господь Чайтан'я Махапрабгу насолоджувався дитячими розвагами: повзав, плакав, їв глину, настановляв на розум Свою матір, пролив милість на гостя-брахману, покатався на плечах двох злодіїв, привівши їх до Свого дому, прийняв, вдаючи хворого, прасад з дому Хіран'ї і Джаґадіші на екадаші. Далі в цій главі описано, як Він бешкетував, як Він приніс на голові кокос для матері, коли вона знепритомніла, як Він жартував з ровесницями на березі Ґанґи, як Він прийняв підношення й поклоніння від Шріматі Лакшмідеві, як Він всівся на смітнику і навчав матір трансцендентного знання, як Він з наказу Своєї матері виліз із смітника і як ніжно Він ставився до батька».ПОЯСНЕННЯ: Шріла Прабодгананда Сарасваті у своїй книзі «Чайтан'я-чандрамріта» пише: «Той, хто отримав крихту милості Господа, сягає такого високого рівня, що стає байдужим навіть до звільнення, мети багатьох великих вчених та філософів. А життя на райських планетах відданий Господа Чайтан'ї вважає за міраж. Він досягає вищої досконалості, ніж наділені містичними силами йоґи, бо для нього чуття подібні до змій з вирваними отруйними жалами». Змія — небезпечна тварина, що навіває страх своїм отруйним жалом, але якщо це жало вирвати, її поява нікого не лякатиме. Йоґічні засади призначені приборкувати чуття, але якщо чуття залучити до служіння Господеві, вони втрачають свою небезпечну зміїну природу. Такі дари Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.«Харі-бгакті-віласа» підтверджує, що складні речі стають зрозумілими, якщо пам'ятати про Шрі Чайтан'ю Махапрабгу, а легкі речі стають складними для розуміння, якщо забути про Нього. Ми справді бачимо, що навіть люди, які серед поспільства зажили слави великих вчених, без милості Шрі Чайтан'ї Махапрабгу не можуть зрозуміти дуже простої думки: життя постало з життя. Вони обстоюють хибну теорію, яка твердить, що життя походить з матерії, хоча довести цього нездатні. Розвиваючись на основі цієї хибної наукової теорії, сучасна цивілізація просто створює дедалі більше проблем, з якими так званим ученим доводиться боротись.Для того, щоб описати розваги, які Господь проводив у подобі дитини, автор «Шрі Чайтан'я-чарітамріти» приймає притулок Господа Чайтан'ї Махапрабгу, тому що на основі уяви такий трансцендентний твір написати неможливо. Той, хто пише про Верховного Бога-Особу, повинен мати особливу ласку від Господа. Теоретична освіта не допоможе написати такого твору.
14.2
djaya djaya ṣrī-chaitanya, djaya nityānandadjayādvaitachandra, djaya gaura-bgakta-vṛnda
Послівний переклад: джайа джайа— хвала, хвала;ṣрī-чаітанйа— Господеві Чайтан'ї Махапрабгу;джайа— хвала, хвала;нітйāнанда— Ніт'янанді Прабгу;джайа адваіта- чандра— хвала, хвала Адвайті Ачар'ї;джайа— хвала, хвала;ґаура-бгакта- вṛнда— всім відданим Господа.
Хвала, хвала Господеві Чайтан'ї Махапрабгу, Ніт'янанді Прабгу, Адвайті Прабгу і всім відданим Господа Чайтан'ї!
14.3
prabgura kahila ei djanmalīlā-sūtrayaṣodā-nandana yaichge haila ṣachī-putra
Послівний переклад: прабгура— Господа;кахіла— я сказав;еі— про ці;джанма-лīлā— розваги народження;сūтра— у стислій формі;йаṣодā-нандана— син матері Яшоди;йаічге— так само, як;хаіла— став;ṣачī-путра— син матері Шачі.
Отож я вже коротко описав прихід Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, що з'явився як син матері Шачі так само, як колись Крішна з'явився як син Яшоди.
ПоясненняШріла Нароттама даса Тгакура підтверджує, що Господь Крішна, син матері Яшоди, з'явився знову як Господь Чайтан'я Махапрабгу, ставши сином матері Шачі:«Син Шачі — це не хто інший, як син матері Яшоди й Нанди Махараджі, а Ніт'янанда Прабгу — це той самий Баларама».
14.4
saṅkshepe kahila djanmalīlā-anukramaebe kahi bālyalīlā-sūtrera gaṇana
Послівний переклад: саṅкшепе— коротко;кахіла— я розказав;джанма-лīлā— розваги народження;анукрама— хронологічний порядок;ебе— тепер;кахі— казатиму;бāлйа- лīлā— дитячих розваг;сūтрера — сутр; ґаṇана— перелік.
Я вже коротко розповів у хронологічному порядку про розваги Його народження. Тепер я коротко розповім про Його дитячі розваги.
14.5
vande chaitanya-kṛshṇasya bālya-līlāṃ mano-harāmlaukikīm api tām īṣa-cheshṭayā valitāntarām
Послівний переклад: ванде— поклоняюсь;чаітанйа-кṛшṇасйа— Господа Чайтан'ї, що є Сам Крішна;бāлйа-лīлāм— дитячі розваги;манаṭ-харāм— такі прекрасні;лаукікīм— видаються звичайними;апі— хоча;тāм— ті;īṣа-чешṭайā— проявом вищої сили;валіта-антарāм— цілком належні, хоча й видаються іншими.
Я складаю шанобливі поклони дитячим іграм Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, що є Сам Крішна. Хоча ці розваги зовні не відрізняються від забав звичайної дитини, треба розуміти, що це розваги Верховного Бога-Особи.
Пояснення«Бгаґавад-ґіта» (9.11) також підтверджує цей вірш:«Дурні зневажають Мене, коли Я сходжу в людській подобі. Вони не знають Моєї трансцендентної природи й верховної влади над усім сущим». Верховний Бог-Особа з'являється для Своїх розваг на цій планеті чи в цьому всесвіті в подобі звичайної людини чи людської дитини, але Він зберігає вищу владу Верховного Господа. Господь Крішна з'явився як людська дитина, але Його надзвичайні діяння, які Він вершив навіть у дитинстві, як ото знищення демониці Путани чи підняття пагорба Ґовардгана, відмінні від дій звичайної дитини. Так само, хоча забави Господа Чайтан'ї, що будуть описані в цій главі, схожі на забави якогось малюка, звичайній дитині такі надзвичайні розваги не до снаги.
14.6
bālya-līlāya āge prabgura uttāna ṣayanapitā-mātāya dekgāila chihna charaṇa
Послівний переклад: бāлйа-лīлāйа— в дитячих розвагах;āґе— спочатку;прабгура— Господа;уттāна— перекинувшись;ṣайана— лежачи;пітā-мāтāйа— батькам;декгāіла— показував;чіхна— знаки;чараṇа— лотосових стіп.
У Своїх перших дитячих розвагах Господь перевертався на ліжку і показував батькам знаки на Своїх лотосових стопах.
ПоясненняСлово уттāна означає також «лежати на ліжкові горілиць» і «простягнутись на ліжкові». У деяких варіантах «Чайтан'я-чарітамріти» в цьому місці стоїть слово уттгāна, що означає «спинаючись на ноги». У Своїх дитячих розвагах Господь спинався на ноги, хапаючись за стіни, але, як звичайна дитина падає, так і Господь падав і далі лежав у Своєму ліжечку.
14.7
gṛhe dui djana dekgi laggupada-chihnatāhe ṣobge dgvadja, vadjra, ṣaṅkga, chakra, mīna
Послівний переклад: ґṛхе— в домі;дуі джана— батько й мати;декгі— бачачи;лаґгу-пада-чіхна— знаки лотосових стіп, що були ще дуже маленькі;тāхе— в цих;ṣобге— які гарно було видно;дгваджа— прапор;ваджра— блискавки;ṣаṅкга— мушля;чакра— диск;мīна— риба.
Коли Господь намагався ходити, у слідах Його крихітних стіп було видно особливі знаки Господа Вішну: прапор, блискавку, мушлю, диск і рибу.
14.8
dekgiyā doṅhāra chitte djanmila vismayakāra pada-chihna ggare, nā pāya niṣchaya
Послівний переклад: декгійā— бачачи всі ці знаки;доṅхāра— батьків, Шачімати й Джаґаннатги Мішри;чітте— у їхніх серцях;джанміла— був;вісмайа— подив;кāра— чиї;пада-чіхна— відбитки стіп;ґгаре— вдома;нā— не;пāйа— отримали;ніṣчайа— певності.
Бачачи ці всі знаки, ні батько, ні матір не могли зрозуміти, чиї це сліди. Дивуючись, вони не могли з'ясувати, звідки ці знаки взялись у них вдома.
14.9
miṣra kahe, — bālagopāla āchge ṣīlā-saṅgeteṅho mūrti hañā ggare kgele, djāni, raṅge
Послівний переклад: міṣра кахе— Джаґаннатга Мішра казав;бāла-ґопāла— Господь Крішна як дитина;āчге— є;ṣілā-саṅґе— разом ізшалаґрамою-шілою; теṅхо— Він;мūрті хаñā— прибираючи Своєї трансцендентної форми;ґгаре— в кімнаті;кгеле— грається;джāні— розумію;раṅґе— в цікавості.
Джаґаннатга Мішра сказав: «Безперечно, разом з шалаґрама-шілою присутній маленький Крішна. Прибравши подоби дитини, Він грається в кімнаті».
ПоясненняКоли з дерева, каменю чи інших елементів вирізьблюють образ Господа, Верховний Бог-Особа у ньому присутній. Навіть за допомогою логіки можна зрозуміти, що всі матеріальні елементи — це поширення енерґії Господа. Енерґія Верховного Бога-Особи невідмінна від тіла Його особи, а отже Господь завжди присутній у Своїй енерґії, і, відповідаючи на палке бажання відданого, Він проявляється. Господь володіє верховною могутністю, і з цього логічно випливає, що Він на силі проявитись у Своїй енерґії. Поклоніння Божествам чи шалаґрама-шілі — це не ідолопоклонство. Божество Господа в домі чистого відданого може діяти точно так само, як Господь діє у Своїй первинній трансцендентній подобі.
14.10
sei kshaṇe djāgi' nimāi karaye krandanaaṅke lañā ṣachī tāṅre piyāila stana
Послівний переклад: сеі кшаṇе— негайно;джāґі'— прокидаючись;німāі— Господь, названий Німаєм;карайе— робить;крандана— плач;аṅке— на коліна;лаñā— беручи;ṣачī— мати Шачі;тāṅре— Йому;пійāіла— давала ссати;стана— груди.
Поки мати Шачі й Джаґаннатга Мішра розмовляли між собою, Німай прокинувся і почав плакати. Тоді мати Шачі посадовила маля на коліна і дала Йому ссати груди.
14.11
stana piyāite putrera charaṇa dekgilasei chihna pāye dekgi' miṣre bolāila
Послівний переклад: стана— свої груди;пійāіте— даючи Йому ссати;путрера— свого сина;чараṇа— лотосові стопи;декгіла— дивилася;сеі— ці самі;чіхна— знаки;пāйе— на підошві;декгі'— бачачи;міṣре— Джаґаннатгу Мішру;болāіла— покликала.
Годуючи дитину, мати Шачі побачила на Його лотосових стопах усі знаки, які було видно на підлозі кімнати, і гукнула Джаґаннатгу Мішру.
14.12
dekgiyā miṣrera ha-ila ānandita matigupte bolāila nīlāmbara chakravartī
Послівний переклад: декгійā— побачивши;міṣрера— Джаґаннатги Мішри;ха-іла— став;āнандіта— задоволений;маті— інтелект;ґупте— наодинці;болāіла— покликав;нīлāмбара чакравартī— Ніламбару Чакраварті.
Коли Джаґаннатга Мішра побачив дивовижні знаки на стопах свого сина, він дуже зрадів і потай покликав Ніламбару Чакраварті.
14.13
chihna dekgi' chakravartī balena hāsiyālagna gaṇi' pūrve āmi rākgiyāchgi likgiyā
Послівний переклад: чіхна декгі'— побачивши знаки;чакравартī— Ніламбара Чакраварті;балена— каже;хāсійā— усміхаючись;лаґна ґаṇі'— астрологічними обрахунками на підставі моменту народження;пūрве— раніше;āмі— я;рāкгійāчгі— тримав;лікгійā— написавши ці всі речі.
Ніламбара Чакраварті побачив ці знаки і, усміхаючись, сказав: «Я ще раніше визначив це за астрологічними обрахунками і все записав.
14.14
batriṣa lakshaṇa — mahāpurusha-bgūshaṇaei ṣiṣu aṅge dekgi se saba lakshaṇa
Послівний переклад: батріṣа— тридцять дві;лакшаṇа— ознаки;махāпуруша— велика особистість;бгūшаṇа— окраса;еі ṣіṣу— ця дитина;аṅґе— на тілі;декгі— бачу;се— ці;саба— всі;лакшаṇа— ознаки.
Iснує тридцять дві прикмети в тілі, які відзначають велику особистість, і всі ці знаки я бачу в тілі цієї дитини.
14.15
pañcha-dīrggaṭ pañcha-sūkshmaṭ sapta-raktaṭ shaḍ-unnataṭtri-hrasva-pṛtgu-gambgīro dvātriṃṣal-lakshaṇo mahān
Послівний переклад: паñча-дīрґгаṭ— п'ять розширених;паñча-сūкшмаṭ— п'ять тонких;сапта- рактаṭ— сім червонуватих;шаш-уннатаṭ— шість піднятих;трі-храсва— три маленькі;пṛтгу— три широкі;ґамбгīраṭ— три глибокі;двāтріṃṣат— так тридцять дві;лакшаṇаṭ— ознаки;махāн— великої особистості.
«Iснує тридцять дві ознаки в тілі великої особистості: в неї п'ять частин тіла великих, п'ять витончених, сім червонуватих, шість високих, три маленьких, три широких і три глибоких».
ПоясненняП'ять великих частин — це ніс, руки, підборіддя, очі та коліна. П'ять витончених частин — це шкіра, кінчики пальців, зуби, волосся на тілі і волосся на голові. Сім червонуватих частин — це очі, підошви, долоні, піднебіння, нігті, а також верхня й нижня губи. Шість піднятих частин — це груди, плечі, нігті, ніс, талія та вуста. Три маленькі частини — це шия, стегна та чоловічий орган. Три широкі частини — це талія, чоло і груди. Три глибокі частини — це пуп, голос та життя. Разом це складає тридцять дві ознаки великої особистості. Цей вірш становить цитату з «Самудріки».
14.16
nārāyaṇera chihna-yukta ṣrī-hasta charaṇaei ṣiṣu sarva loke karibe tāraṇa
Послівний переклад: нāрāйаṇера— Господа Нараяни;чіхна-йукта— наділений очевидними знаками;ṣрī-хаста чараṇа— долоні та стопи;еі— ця;ṣіṣу— дитина;сарва локе— всі три світи;карібе— зробить;тāраṇа— порятунок.
Ця дитина має на долонях і стопах всі ознаки Господа Нараяни. Він зуміє звільнити всі три світи.
14.17
ei ta' karibe vaishṇava-dgarmera prachāraihā haite habe dui kulera nistāra
Послівний переклад: еі та'— ця дитина;карібе— зробить;ваішṇава— вайшнавізму, чи відданого служіння;дгармера— релігії;прачāра— проповідь;іхā хаіте— з цього;хабе— буде;дуі— двох;кулера— родин;ністāра— звільнення.
Ця дитина буде проповідувати вайшнавське вчення і звільнить і материнський, і батьківський роди.
ПоясненняПроповідувати вчення вайшнавізму, тобто відданого служіння, може тільки Сам Нараяна чи Його істинний представник. Коли народжується вайшнава, він звільняє родини і матері, і батька.
14.18
mahotsava kara, saba bolāha brāhmaṇaādji dina bgāla, — kariba nāma-karaṇa
Послівний переклад: махотсава— свято;кара— відзначають;саба— усі;болāха— кличте;брāхмаṇа — брахманів; āджі— сьогодні;діна— день;бгāла— сприятливий;каріба— виконаю;нāма-караṇа— церемонію наречення імені.
Я пропоную справити церемонію наречення імені. Ми повинні влаштувати свято і закликати брахманів, бо сьогодні день дуже сприятливий.
ПоясненняПов'язувати всі свята з Нараяною та брахманами — ведичний принцип. Наречення дитини іменем належить до очисних церемоній даша-відга-самскара. День цієї церемонії треба відсвяткувати поклоняючись Нараяні і роздаючи прасадам, головно серед брахманів.Коли Ніламбара Чакраварті, Шачімата й Джаґаннатга Мішра за знаками на лотосових стопах Господа зрозуміли, що Німай — не звичайна дитина, а втілення Нараяни, вони вирішили, що того самого благословенного дня треба справити свято наречення імені. На цьому конкретному прикладі можна відзначити, що втілення Верховного Бога-Особи визначають за ознаками в Його тілі, Його діями та віщуваннями шастр. Втілення Бога можна визнати тільки на підставі дійсних доказів, а не на підставі примхи чи голосів недалеких і негідних людей. Після появи Господа Чайтан'ї в Бенґалії з'являлись численні псевдовтілення, але будь-якому неупередженому відданому чи освіченій людині зрозуміло, що Господа Чайтан'ю Махапрабгу визнали за втілення Крішни не голосуванням, а на підставі свідчень шастр та істинних вчених. За Верховного Бога-Особу Шрі Чайтан'ю Махапрабгу визнали не звичайні люди. Спочатку Його тотожність визначили авторитетні вчені, як ось Ніламбара Чакраварті, а згодом божественність усіх Його дій підтвердили шість Ґосвамі, насамперед Шріла Джіва Ґосвамі і Шріла Рупа Ґосвамі, а також багато інших авторитетних вчених, спираючись на свідчення шастр. Втілення Бога є втіленням Бога від самого народження. Втіленням Бога не стають раптово, просто вдавшись до медитації. Такі псевдовтілення з'являються для дурнів і невігласів, але не для поміркованих людей.
14.19
sarva-lokera karibe ihaṅ dgāraṇa, poshaṇa'viṣvambgara' nāma ihāra, — ei ta' kāraṇa
Послівний переклад: сарва-локера— усіх людей;карібе— зробить;іхаṅ— ця дитина;дгāраṇа— захист;пошаṇа— підтримання;віṣвамбгара— ім'я Вішвамбгара;нāма— ім'я;іхāра— Його;еі— це;та'— безперечно;кāраṇа— причина.
У майбутньому ця дитина буде захищати й підтримувати весь світ, тому Його слід назвати Вішвамбгара».
Пояснення«Чайтан'я-бгаґавата» засвідчує, що Своєю появою Шрі Чайтан'я Махапрабгу приніс у світ мир, так само як у минулому Нараяна захистив усю Землю, втілившись як Вараха. Господь Чайтан'я Махапрабгу захищає і підтримує світ у нинішню Калі-юґу, і тому Його називають Вішвамбгарою, годувальником усього світу. Рух, який започаткував Шрі Чайтан'я Махапрабгу, коли був присутній п'ятсот років тому, нині знову поширюється по всьому світі, і ми на власні очі бачимо практичні наслідки цього. Цей рух Харе Крішна рятує, захищає і підтримує людей. До руху Харе Крішна приєднуються тисячі послідовників, і насамперед західна молодь, і їхні почуття захищеності й щастя можна зрозуміти з їхніх подяк у сотнях і тисячах листів. Iм'я Вішвамбгара згадано також в «Атгарва-веда-самхіті» (3.3.16.5): віṣвамбгара віṣвена мā бгарасā пāхі свāхā.
14.20
ṣuni' ṣachī-miṣrera mane ānanda bāḍilabrāhmaṇa-brāhmaṇī āni' mahotsava kaila
Послівний переклад: ṣуні'— чуючи це;ṣачī— матері Шачі;міṣрера— і Джаґаннатги Мішри;мане— в розумі;āнанда— насолода;бāḍіла— збільшилась;брāхмаṇа — брахмани; брāхмаṇī— та їхні дружини;āні'— запрошуючи;махотсава— свято;каіла— справили.
Почувши віщування Ніламбари Чакраварті, Шачімата з Джаґаннатгою Мішрою радісно справили свято на честь наречення імені, запросивши на нього всіх брахманів з дружинами.
ПоясненняУ ведичному суспільстві заведено, святкуючи всілякі події, зокрема дні народження, весілля, свята наречення іменем і свята на честь початку навчання, неодмінно запрошувати брахманів. На будь-якому святі треба насамперед нагодувати брахманів, і тоді брахмани, задоволені, благословлять урочистість повторенням ведичних мантр чи маха- мантри Харе Крішна.
14.21
tabe kata dine prabgura djānu-chaṅkramaṇanānā chamatkāra tatgā karāila darṣana
Послівний переклад: табе— тоді;ката— кілька;діне— днів;прабгура— Господа;джāну— коліна;чаṅкрамаṇа— повзання;нāнā— різні;чаматкāра— дивовижні;татгā— також;карāіла— спричинив;дарṣана— видовище.
Через кілька днів Господь почав повзати на колінах і являв усілякі дивовижні речі.
ПоясненняУ «Чайтан'я-бгаґаваті» описано, що одного дня Господь повзав по подвір'ї, милозвучно подзвонюючи дзвіночками на талії, коли раптом туди заповзла змія. Наче цікаве маля, Господь спіймав її, і вона обвилась навколо Нього. Тоді Господь у дитячій подобі влігся на ній. Через якийсь час змія залишила Господа й поповзла геть.
14.22
krandanera chgale balāila hari-nāmanārī saba 'hari' bale, — hāse gaura-dgāma
Послівний переклад: кранданера— плачу;чгале— під приводом;балāіла— змушував повторювати;харі-нāма— святе ім'я Господа;нāрī— жінки;саба— усі;'харі' бале— повторюють святе ім'я Господа;хāсе— сміється;ґаура-дгāма— Господь Шрі Чайтан'я в дитячій подобі.
Господь примушував усіх жінок повторювати святі імена маха-мантри Харе Крішна, прикидаючись, ніби плаче. Коли вони починали повторювати Харе Крішна, Господь усміхався.
ПоясненняОсь як розповідає про цю розвагу «Чайтан'я-бгаґавата»: «Господь починав плакати й лити зі Своїх прекрасних очей сльози, але, почувши маха-мантру Харе Крішна, одразу заспокоювався. Жінки помітили Господню забаву і з'ясували, що, розплакавшись, Господь одразу вмовкав, почувши мантру Харе Крішна. Тепер, щойно Господь починав плакати, вони починали повторювати Харе Крішна. Коли Господь плакав, жінки починали плескати в долоні і співати маха-мантру Харе Крішна. Так у домі Шачімати цілодобово юрмились сусідки, беручи участь у русі санкіртани. Поки жінки співали маха-мантру Харе Крішна, Господь не плакав і задоволено усміхався до них».
14.23
tabe kata dine kaila pada-chaṅkramaṇaṣiṣu-gaṇe mili' kaila vividga kgelana
Послівний переклад: табе— по тому;ката діне— за кілька днів;каіла— робив;пада— ноги;чаṅкрамаṇа— рух;ṣіṣу-ґаṇе— з усіма дітьми;мілі'— збираючись;каіла— виконував;вівідга— різні;кгелана— забави.
За кілька днів Господь почав робити перші кроки і ходити. Він грався з іншими дітьми, влаштовуючи різноманітні забави.
14.24
ekadina ṣachī kga-i-sandeṣa āniyābāṭā bgari' diyā baila, — kgāo ta' basiyā
Послівний переклад: ека-діна— одного дня;ṣачī— мати Шачі;кга-і— розпущений рис;сандеṣа— солодощі;āнійā— несучи;бāṭā— пакунок;бгарі'— заповнюючи;дійā— даючи;баіла— сказала;кгāо— їж;та'— зараз;басійā— сідаючи.
Одного дня, коли Господь весело грався з іншими малюками, мати Шачі принесла йому повну тацю розпущеного рису та солодощів і попрохала дитину сісти поїсти.
14.25
eta bali' gelā ṣachī gṛhe karma karitelukāñā lāgilā ṣiṣu mṛttikā kgāite
Послівний переклад: ета балі'— кажучи це;ґелā— повернулася;ṣачī— мати Шачі;ґṛхе— в домі;карма— обов'язки;каріте— щоб виконувати;лукāñā— ховаючись;лāґілā— почала;ṣіṣу— дитина;мṛттікā— землю;кгāіте— їсти.
Однак коли вона повернулася до своїх господарських справ, мале сховалось від матері і почало їсти землю.
14.26
dekgi' ṣachī dgāñā āilā kari' 'hāya, hāya'māṭi kāḍi' lañā kahe 'māṭi kene kgāya'
Послівний переклад: декгі'— бачачи це;ṣачī— мати Шачі;дгāñā— бігцем;āілā— повернулась;карі'— вигукнувши;хāйа, хāйа— «Що це таке! Що це таке!»;мāṭі— землю;кāḍі'— вихоплюючи;лаñā— беручи;кахе— сказала;'мāṭі кене кгāйа'— чому ця дитина їсть землю?
Побачивши це, мати Шачі кинулась назад і вигукнула: «Що це таке! Що це таке!» Вона вихопила землю з рук Господа і запитала, чому Він їсть її.
14.27
kāndiyā balena ṣiṣu, — kene kara roshatumi māṭi kgāite dile, mora kibā dosha
Послівний переклад: кāндійā— плачучи;балена— каже;ṣіṣу— дитина;кене— чому;кара— стаєш;роша— розгнівана;тумі— ти;мāṭі— земля;кгāіте— їсти;діле— дала Мені;мора— Моя;кібā— в чому;доша— помилка.
Розплакавшись, малюк запитав матір: «Чому ти сердишся? Ти мені сама дала землю, щоб Я їв. Чим Я винуватий?
14.28
kga-i-sandeṣa-anna, yateka — māṭira vikāraeho māṭi, seha māṭi, ki bgeda-vichāra
Послівний переклад: кга-і— розпущений рис;сандеṣа— солодощі;анна— страви;йатека— всі;мāṭіра— землі;вікāра— перетворення;ехо— це також;мāṭі— земля;сеха— це;мāṭі— земля;кі— яке;бгеда— відмінності;вічāра— міркування.
Розпущений рис, солодощі та будь-яка інша їжа — це просто перетворення землі. Це земля і це земля. Будь ласка, подумай! Яка різниця між ними?
14.29
māṭi — deha, māṭi — bgakshya, dekgaha vichāri'avichāre deha dosha, ki balite pāri
Послівний переклад: мāṭі— земля;деха— це тіло;мāṭі— земля;бгакшйа— їжа;декгаха— поглянь лише;вічāрі'— зміркувавши;авічāре— не зміркувавши;деха— ти кладеш;доша— провину на Мене;кі— що;баліте— сказати;пāрі— Я можу.
Тіло — перетворена земля, і їжа також перетворена земля. Будь ласка, подумай над цим. Ти звинувачуєш Мене необдумано. Що Я можу сказати?»
ПоясненняЦе докази філософії майавади, за якою все єдине. У духовному житті всі тілесні потреби: їда, сон, парування й захист, — стають зайві. Коли особа піднімається на духовний рівень, вона вже не має тілесних потреб, тому турбота про них не має духовної цінності. Iншими словами, чим більше ми їмо, спимо, вступаємо у статеві зносини і намагаємось захищатись, тим більше ми поринаємо в матеріальну діяльність. На жаль, філософи-майаваді вважають віддане служіння за діяльність на тілесному рівні. Вони не розуміють простого пояснення в «Бгаґавад-ґіті» (14.26):«Кожен, хто береться до відданого служіння без ніяких мотивів, служачи задля вдоволення Господа, одразу піднімається на духовний рівень, і вся його діяльність стає духовна». Брахма-бгūйāйа означає «діяльність на рівні Брахмана (духу)». Хоча філософи-майаваді дуже прагнуть злитися з сяйвом Брахмана, вони не досягають діяльності на рівні Брахмана. Якоюсь мірою вони радять діяти на рівні Брахмана, що для них означає студіювати філософію веданти і санкг'ї, але їхні філософські тлумачення являють собою просто сухі мудрування. Без різноманітної духовної діяльності вони нездатні довго триматись на цьому рівні й просто студіювати філософію веданти і санкг'ї.Життя призначене для різноманітних насолод. Жива істота за природою сповнена духу насолоди, як сказано в «Веданта-сутрі» (1.1.12): āнандамайо 'бгйāсāт. Діяльність відданого служіння різноманітна й повна насолоди. Як сказано у «Бгаґавад-ґіті» (9.2), вся діяльність у відданому служінні легка (су-сукгаṃ картум), а також вічна і духовна (авйайам). Філософи-майаваді не можуть цього зрозуміти, і тому не сумніваються, що дії відданих (ṣраваṇаṃ кīртанаṃ вішṇоṭ смараṇаṃ пāда-севанам...) матеріальні і тому належать до майі. До майі вони зараховують також з'явлення Крішни у всесвіті та Його діяння. Через те, що вони все вважають за майу, їх називають майаваді.Насправді, будь-яка діяльність, виконана з бажанням задовольнити Господа, під керівництвом духовного вчителя, є духовна. Але нехтувати наказом духовного вчителя й діяти згідно з власними вигадками, вважаючи свою безглузду діяльність за духовну, — це майа. Треба здобути милість Верховного Бога-Особи, здобувши милість духовного вчителя. Отже, спочатку треба задовольнити духовного вчителя, а коли він задоволений, це означає, що задоволений Верховний Бог-Особа. Однак якщо духовний вчитель незадоволений нашими діями, вони не духовні. Шріла Вішванатга Чакраварті Тгакура підтверджує це: йасйа прасāдāд бгаґават-прасāдо йасāпрасāдāн на ґатіṭ куто 'пі. Якщо діяльність задовольняє духовного вчителя, слід вважати, що вона духовна і що Господь задоволений нею.Як верховний духовний вчитель, Господь Чайтан'я Махапрабгу давав Своїй матері повчання з філософії майавади. Сказавши, що і тіло — земля, і їжа — земля, Він тим самим проголошував, що все є майа. Це філософія майаваді. Філософія майаваді має серйозні вади, бо намагається довести, що все майа, за винятком їхніх безглуздих заяв. Проголосивши все майею, філософи-майаваді позбавляють себе можливості виконувати віддане служіння, і через це їхнє життя ніколи не увінчає успіх. Тому Шрі Чайтан'я Махапрабгу застерігав: мāйāвāді-бгāшйа ṣуніле хайа сарва-нāṣа (Ч.-ч. Мадг'я 6.169) — той, хто приймає філософію майаваді, навіки прирікає себе на духовну поразку.
14.30
antare vismita ṣachī balila tāhāre"māṭi kgāite djñāna-yoga ke ṣikgāla tore
Послівний переклад: антаре— всередині;вісміта— здивована;ṣачī— мати Шачі;баліла— відповіла;тāхāре— Йому;мāṭі— землю;кгāіте— щоб їсти;джñāна-йоґа— філософські розумування;ке— хто;ṣікгāла— вчив;торе— Тебе.
Вражена тим, що дитина пояснює філософію майавади, мати Шачі відповіла: «Хто Тебе навчив цієї умоглядної філософії, що дозволяє їсти землю?»
ПоясненняУ цій філософській розмові, коли син за звичаєм імперсоналістів сказав, що все єдине, мати відповіла: «Якщо все єдине, чому більшість людей не їсть землю, а їсть зерно, що виросло з землі?»
14.31
māṭira vikāra anna kgāile deha-pushṭi hayamāṭi kgāile roga haya, deha yāya kshaya
Послівний переклад: мāṭіра— землі;вікāра— перетворення;анна— збіжжя;кгāіле— поїдаючи;деха— тіла;пушṭі— живлення;хайа— стає;мāṭі— землю;кгāіле— вживаючи в їжу;роґа— хвороба;хайа— стає;деха— тіло;йāйа— іде;кшайа— до знищення.
Спростовуючи ідеї майавади, які висунув малий філософ, мати Шачі сказала: «Синочку, коли ми їмо землю, перетворену в збіжжя, наші тіла набираються сили. А коли ми їмо землю в неперетвореному стані, наше тіло хворіє, замість набиратись сили, і врешті гине.
14.32
māṭira vikāra ggaṭe pāni bgari' ānimāṭi-piṇḍe dgari yabe, ṣoshi' yāya pāni"
Послівний переклад: мāṭіра— землі;вікāра— перетворення;ґгаṭе— у глечику;пāні— воду;бгарі'— наповнивши;āні— можу принести;мāṭі— землі;піṇḍе— на грудці;дгарі— тримаю;йабе— коли;ṣоші'— просякаючи;йāйа— втікає;пāні— вода.
У глечику, що являє собою перетворену землю, я можу без труднощів принести води. Але якщо я наллю води на грудку землі, грудка просто розмокне і мій труд буде даремний».
ПоясненняЦі прості докази Шачімати, дарма що вона жінка, розбивають філософію майаваді, що мудрують про єдність. Вада філософії майавади полягає в тому, що вона заперечує розмаїття, яке має практичне використання. Шачімата навела приклад з глиняним глечиком та грудкою землі, що суть одне, але з практичного погляду глечик можна використати, а грудку землі — ні. Iноді вчені намагаються довести, що дух і матерія суть одне і між ними немає різниці. Насправді, у вищому розумінні між матерією і духом різниці немає, однак треба практично розуміти, що матерія, нижчий прояв буття, не може дати нам духовного, блаженного життя, а дух, вищий стан, сповнений блаженства. «Бгаґаватам» у зв'язку з цим наводить приклад землі і вогню, що суть єдині. Iз землі ростуть дерева, а з деревини виникає вогонь та дим. Однак для того, щоб отримати тепло, нам потрібний вогонь, а не земля, дим чи деревина. Відповідно, для того щоб досягнути найвищої мети життя, нам потрібний вогонь духу, а не мертва деревина чи земля матерії.
14.33
ātma lukāite prabgu balilā tāṅhāre"āge kena ihā, mātā, nā ṣikgāle more
Послівний переклад: āтма— Сам;лукāіте— щоб сховати;прабгу— Господь;балілā— відповів;тāṅхāре— Шачіматі;āґе— на початку;кена— чому;іхā— це;мāтā— люба мати;нā ṣікгāле— ти не вчила;море— Мене.
Господь відповів матері: «Чому ти ховала від Мене цю науку самоусвідомлення? Чому ти з самого початку не навчила Мене цієї практичної філософії?
ПоясненняЯкщо з самого початку життя людину навчено вайшнавської філософії двоїстості чи розмаїття, моністична філософія не зіб'є її з пантелику. Воістину, все походить із верховного першоджерела (джанмāдй асйа йатаṭ). Первинна енерґія проявляється в розмаїтті, як оце сонячне сяйво, первинна енерґія, що походить із сонця, проявляється в розмаїтті світла та жару. Не можна сказати, що світло — це жар або що жар — це світло. Проте відділити одне від іншого неможливо. Тому філософію Господа Чайтан'ї Махапрабгу називають ачінт'я-бгедабгеда — незбагненна єдність та відмінність. Хоча між двома фізичними явищами, світлом та жаром, існує певна спорідненість, між ними існує також відмінність. Так само, хоча весь космічний прояв — це енерґія Господа, ця енерґія проявляється у різноманітних формах.
14.34
ebe se djānilāṅ, āra māṭi nā kgāibakshudgā lāge yabe, tabe tomāra stana piba"
Послівний переклад: ебе— зараз;се— це;джāнілāṅ— розумію;āра— більше;мāṭі— землю;нā— не;кгāіба— їстиму;кшудгā— голод;лāґе— піднімається;йабе— коли;табе— тоді;томāра— твої;стана— груди;піба— ссатиму.
Тепер, зрозумівши цю філософію, Я більше не їстиму землі. Коли Я зголоднію, то ссатиму твої груди й питиму твоє молоко».
14.35
eta bali' djananīra kolete chaḍiyāstana pāna kare prabgu īshat hāsiyā
Послівний переклад: ета балі'— кажучи це;джананīра— матері;колете— на коліна;чаḍійā— піднімаючись;стана пāна— ссучи сосок;каре— робить;прабгу— Господь;īшат— легенько;хāсійā— усміхаючись.
Сказавши це, Господь, ледь усміхаючись, виліз матері на коліна й став смоктати її груди.
14.36
eimate nānā-chgale aiṣvarya dekgāyabālya-bgāva prakaṭiyā paṣchāt lukāya
Послівний переклад: еімате— так;нāнā-чгале— під різними виправданнями;аіṣварйа— велич;декгāйа— проявляє;бāлйа-бгāва— стан дитини;пракаṭійā— проявляючи;паṣчāт— по тому;лукāйа— ховає Себе.
Так під різними приводами Господь щедро проявляв у дитинстві Свою велич і, проявивши, одразу приховував її.
14.37
atitgi-viprera anna kgāila tina-bārapāchge gupte sei vipre karila nistāra
Послівний переклад: атітгі— гість;віпрера—брахмани; анна— їжу;кгāіла— з'їв;тіна-бāра— тричі;пāчге— після того;ґупте— наодинці;сеі— тому;віпре—брахмані; каріла— зробив;ністāра— звільнення.
Одного разу Господь тричі з'їв їжу гостя-брахмани, а потім, потай від інших, звільнив його від матеріального існування.
ПоясненняОсь як Господь звільнив цього брахману. Один брахмана, що мандрував усією країною, відвідуючи одне по одному святі місця, прийшов до Навадвіпи і став гостем у домі Джаґаннатги Мішри. Джаґаннатга Мішра дав йому усіх продуктів, щоб він міг приготувати собі їжу, і брахмана зварив собі обід. Коли брахмана в медитації пропонував їжу Господу Вішну, до нього прийшов маленький Німай і почав їсти його підношення. Брахмана вирішив, що його підношення було осквернене і на прохання Джаґаннатги Мішри приготував їжу вдруге. Але коли він медитував, дитина знову прийшла і почала їсти підношення, осквернивши його й на цей раз. На прохання Джаґаннатги Мішри брахмана взявся готувати втретє, а дитину замкнули в кімнаті. Однак пізньої ночі, коли всі вже спали, а брахмана почав пропонувати їжу втретє, Господь знову з'явився перед ним і почав їсти підношення. Брахмана вирішив, що цього дня Господь Вішну не бажає приймати його страв і велить йому поститись. Дуже стурбований, брахмана вигукував: хāйа, хāйа — «Що наробив! Що наробив!» Коли Господь Чайтан'я Махапрабгу побачив стурбованість брахмани, Він сказав йому: «Раніше Я був сином матері Яшоди. Тоді ти теж гостював у домі Нанди Махараджі, і Я так само завдавав тобі клопоту. Я дуже задоволений твоєю відданістю. Тому Я їм те, що ти готуєш». Усвідомивши, яку ласку йому дарував Господь, брахмана був щасливий і його переповнили почуття любові до Крішни. Він був дуже вдячний Господеві і вважав, що йому дуже пощастило. Господь попрохав брахману нікому не розповідати про те, що сталось. Цю розвагу докладно змальовано у «Чайтан'я- бгаґаваті», Аді-кганді, главі п'ятій.
14.38
chore lañā gela prabguke bāhire pāiyātāra skandge chaḍi' āilā tāre bgulāiyā
Послівний переклад: чоре— два злодії;лаñā— взявши;ґела— пішли;прабгуке— Господа;бāхіре— на вулиці;пāійā— знайшовши Його;тāра— їхніх;скандге— на плечах;чаḍі'— піднімаючись;āілā— повернулися;тāре— їх;бгулāійā— збивши з дороги.
Коли Господь був ще дитиною, Його викрали на вулиці два злодії. Господь виліз їм на плечі, і вони подумали, що спокійно занесуть дитину в безпечне місце, щоб зняти з Нього прикраси. Але під впливом Господа вони заблукали і замість своєї криївки прийшли назад до будинку Джаґаннатги Мішри.
ПоясненняВ дитинстві Господь носив багато золотих прикрас. Одного разу, коли Господь грався надворі, два перехожих злодії побачили нагоду пограбувати Його. Вони пообіцяли Йому солодощів і посадили собі на плечі. Злодії розраховували занести дитину до лісу, вбити і забрати собі Його оздоби. Однак Господь вкрив злодіїв Своєю ілюзорною енерґією, і вони, замість принести Його до лісу, прийшли прямо перед Його будинок. Опинившись перед Його домівкою, вони злякались, бо всі мешканці дому Джаґаннатги Мішри і всі сусіди вже з ніг збились, шукаючи хлопця. Тому злодії зі страху залишили Господа і втекли. Хлопця привели додому і віддали втішеній матері Шачі, що вже було місця собі не знаходила. Цей випадок докладно змальований у «Чайтан'я-бгаґаваті», Аді-кганді, четвертій главі.
14.39
vyādgi-chgale djagadīṣa-hiraṇya-sadanevishṇu-naivedya kgāila ekādaṣī-dine
Послівний переклад: вйāдгі-чгале— удаючи хворого;джаґадīṣа-хіраṇйа— на ім'я Джаґадіша і Хіран'я;садане— в домі;вішṇу-наіведйа— їжа, запропонована Господу Вішну;кгāіла— з'їв;екāдаṣī—екадаші; діне— в день.
Якось на день екадаші Господь, вдаючи хворого, попрохав їжу з дому Хіран'ї і Джаґадіші.
Пояснення«Чайтан'я-бгаґавата», Аді-кганда, глава шоста, повністю описує той випадок, коли Господь на день екадаші з'їв вішну-прасад з дому Хіран'ї і Джаґадіші. На екадаші Господу Вішну пропонують звичайну їжу, і припис поститись на екадаші, який повинні виконувати віддані, Господа Вішну не стосується. Якось на екадаші в домі Джаґадіші та Хіран'ї Пандіти приготували для Господа Вішну особливий прасадам, і Господь Чайтан'я Махапрабгу попрохав Свого батька піти до них і попросити вішну-прасаду, бо Він занедужав. Будинок Джаґадіші та Хіран'ї Пандіти стояв на відстані приблизно трьох кілометрів від будинку Джаґаннатги Мішри. Тому, коли Джаґаннатга Мішра на прохання Шрі Чайтан'ї Махапрабгу прийшов попросити в Джаґадіші та Хіран'ї прасаду, вони здивувались. Звідки хлопець міг дізнатись про те, що вони готують для Господа Вішну особливий прасад? Вони зробили висновок, що Німай, безсумнівно, володіє надприродною містичною силою. Бо інакше як би Він довідався, що вони готували особливий прасад? Тому вони одразу передали свої страви Господеві Чайтан'ї Махапрабгу з Його батьком, Джаґаннатгою Мішрою. З'ївши вішну-прасад, Німай, що був занедужав, одразу вилікувався. Цей прасад Він пороздавав ще й Своїм товаришам.
14.40
ṣiṣu saba laye pāḍā-paḍasīra ggarechuri kari' dravya kgāya māre bālakere
Послівний переклад: ṣіṣу— діти;саба— усі;лайе— беручи з Собою;пāḍā-паḍасīра— сусідських;ґгаре— в домах;чурі карі'— крадучи;дравйа— їжу;кгāйа— їсть;мāре— б'ється;бāлакере— з іншими дітьми.
Як усі малюки, Він навчився бавитись і зі Своїми товаришами вчащав до сусідських господ, крадучи в них їстівні припаси і з'їдаючи. Iноді діти між собою бились.
14.41
ṣiṣu saba ṣachī-stgāne kaila nivedanaṣuni' ṣachī putre kichgu dilā olāhana
Послівний переклад: ṣіṣу саба— усі діти;ṣачī-стгāне— перед матір'ю Шачі;каіла— зробили;ніведана— заяву;ṣуні'— чуючи це;ṣачī— мати Шачі;путре— своєму синові;кічгу— трохи;ділā— дала;олāхана— картання чи докір.
Діти скаржились Шачіматі на те, що Господь б'ється з ними і краде припаси в сусідів. Тому іноді вона давала своєму синові прочуханки.
14.42
"kene churi kara, kene māraha ṣiṣurekene para-ggare yāha, kibā nāhi ggare"
Послівний переклад: кене чурі кара— чому Ти крадеш;кене мāраха ṣіṣуре— чому Ти б'єш інших дітей;кене— чому;пара-ґгаре— в чужих хатах;йāха— йдеш;кібā— що;нāхі— немає;ґгаре— в Твоєму домі.
Шачімата казала: «Чому Ти крадеш чужі речі? Чому Ти б'єш інших дітей? I чому Ти ходиш до чужих хат? Чого Ти не маєш у Себе вдома?»
ПоясненняЗгідно з «Веданта-сутрою» (джанмāдй асйа йатаṭ) творення, підтримання та знищення беруть початок у Верховному Абсолюті, отож все, що ми бачимо в цьому матеріальному світі, вже існує в світі духовному. Шрі Чайтан'я Махапрабгу — це Верховний Бог-Особа, Сам Крішна. Чому ж Він краде і чому Він б'ється? Він робить це не як злодій і не як ворог, а як люблячий друг. В дитинстві Його спонукає красти не брак чогось, а природна дитяча схильність. У матеріальному світі також малі діти іноді без ніякого зла крадуть щось у сусідів чи б'ються. Крішна також, як усі діти, робив у дитинстві такі речі. Якби злодійкуватості й забіякуватості не було в духовному світі, їх не могло би бути і в світі матеріальному. Різниця між матеріальним та духовним світами полягає в тому, що в духовному світі крадуть з дружби та любові, а в матеріальному світі крадуть і б'ються через ворожість та заздрість. Отже, ми повинні зрозуміти, що це все існує в духовному світі, але там його ніщо не забруднює, тоді як у матеріальному світі всяка діяльність спричиняє численні нещастя.
14.43
ṣuni' kruddga hañā prabgu ggara-bgitara yāñāggare yata bgāṇḍa chgila, pgelila bgāṅgiyā
Послівний переклад: ṣуні'— почувши;круддга— розгніваний;хаñā— ставши;прабгу— Господь;ґгара-бгітара— в кімнату;йāñā— пішовши;ґгаре— в кімнаті;йата— усі;бгāṇḍа— горщики;чгіла— що були там;пгеліла— Він покидав їх;бгāṅґійā— розбиваючи.
Коли мати так Його сварила, Він, гніваючись, ішов у будинок і розбивав там усі горщики.
14.44
tabe ṣachī kole kari' karāila santoshaladjdjita ha-ilā prabgu djāni' nidja-dosha
Послівний переклад: табе— тоді;ṣачī— мати Шачідеві;коле— на коліна;карі'— беручи;карāіла— робила;сантоша— заспокоєного;ладжджіта— засоромлений;ха- ілā— ставав;прабгу— Господь;джāні'— знаючи;ніджа— Свою;доша— вину.
Тоді Шачімата брала Господа на коліна і заспокоювала Його, а Йому ставало дуже соромно і Він визнавав Свою вину.
ПоясненняДитячі витівки Шрі Чайтан'ї Махапрабгу гарно описано в «Чайтан'я-бгаґаваті», Аді-кганді, главі четвертій. Там сказано, що в дитинстві Господь крав всілякі продукти з домівок друзів-сусідів. В деяких хатах Він крав молоко й випивав його, в деяких Він крав і з'їдав зварений рис. Iноді Він розбивав кухонні горщики. Якщо їжі ніякої не було, але були немовлята, Господь дражнив їх, аж вони плакали. Iноді хтось із сусідів скаржився Шачіматі: «Моя дитина ще дуже маленька, а твій хлопець заливає їй у вуха воду, і вона починає плакати».
14.45
kabgu mṛdu-haste kaila mātāke tāḍanamātāke mūrchchgitā dekgi' karaye krandana
Послівний переклад: кабгу— іноді;мṛду-хасте— Своєю ніжною рукою;каіла— робив;мāтāке— Свою матір;тāḍана— покарання;мāтāке— Свою матір;мūрччгітā— непритомну;декгі'— побачивши;карайе— робив;крандана— плач.
Якось маленький Чайтан'я Махапрабгу Своєю ніжною рукою вдарив матір, і вона вдала, що знепритомніла. Побачивши це, Господь розплакався.
14.46
nārīgaṇa kahe, — "nārikela deha āni'tabe sustga ha-ibena tomāra djananī"
Послівний переклад: нāрīґаṇа— жіноцтво;кахе— кажуть;нāрікела— кокос;деха— дай;āні'— принісши звідкись;табе— тоді;сустга ха-ібена— вилікується;томāра— Твоя;джананī— мати.
Сусідки сказали Йому: «Хлопчику, дістань, будь ласка, кокос, і тоді Твоя мати одужає».
14.47
bāhire yāñā ānilena dui nārikeladekgiyā apūrva haila vismita sakala
Послівний переклад: бāхіре— на вулицю;йāñā— пішовши;āнілена— Він одразу приніс;дуі— два;нāрікела— кокоси;декгійā— побачивши;апūрва— це чудо;хаіла— стали;вісміта— здивовані;сакала— усі.
Тоді Він вийшов надвір і одразу приніс два кокоси. Побачивши це диво, усі жінки були вражені.
14.48
kabgu ṣiṣu-saṅge snāna karila gaṅgātekanyāgaṇa āilā tāhāṅ devatā pūdjite
Послівний переклад: кабгу— іноді;ṣіṣу-саṅґе— разом з іншими дітьми;снāна— омовіння;каріла— робив;ґаṅґāте— у Ґанзі;канйā-ґаṇа— дівчата;āілā— приходили туди;тāхāṅ— на березі Ґанґи;деватā— півбогів;пūджіте— щоб поклонятися.
Iноді Господь разом з іншими дітьми ішов купатися в Ґанзі, а тимчасом сусідські дівчата ішли до Ґанґи поклонятись півбогам.
ПоясненняЗа ведичним звичаєм дівчатка віком у десять–дванадцять років, йдучи на Ґанґу омиватись, поклонялись півбогам, і насамперед Господу Шіві, молячи про хорошого майбутнього чоловіка. Вони найбільше хотіли мати чоловіка, схожого на Господа Шіву, тому що Господь Шіва дуже спокійний, але водночас наймогутніший. Тому раніше дівчатка з індуських сімей поклонялись Господу Шіві, особливо в місяці вайшакга (квітень-травень). Купатись у Ґанзі — це для всіх велика насолода, не тільки для дорослих, але й для дітей.
14.49
gaṅgā-snāna kari' pūdjā karite lāgilākanyāgaṇa-madgye prabgu āsiyā basilā
Послівний переклад: ґаṅґā-снāна— омовіння в Ґанзі;карі'— зробивши;пūджā— поклоніння;каріте— робити;лāґілā— починали;канйā-ґаṇа— дівчата;мадгйе— посередині;прабгу— Господь;āсійā— приходячи туди;басілā— всідався.
Коли дівчата, омившись у Ґанзі, починали поклонятись різним півбогам, приходив юний Господь і всідався посеред них.
14.50
kanyāre kahe, — āmā pūdja, āmi diba varagaṅgā-durgā — dāsī mora, maheṣa — kiṅkara
Послівний переклад: канйāре кахе— звертаючись до дівчат, Господь казав;āмā пūджа— поклоняйтесь Мені;āмі— Я;діба— дам;вара— хорошого чоловіка;ґаṅґā— Ґанґа;дурґā— богиня Дурґа;дāсī— служанки;мора— Мої;махеṣа— Господь Шіва;кіṅкара— слуга.
Звертаючись до дівчат, Господь казав: «Поклоняйтесь Мені, і Я вам дам хороших чоловіків або гарні благословення. Ґанґа і богиня Дурґа — це Мої служанки. Що казати за півбогів, сам Господь Шіва — Мій слуга».
ПоясненняСеред послідовників інших релігій, як ото християн та мусульман, поширене одне хибне уявлення щодо індійської релігії: вони кажуть, що в індусів є багато Богів. Насправді це не так. Бог один, але є ще багато інших могутніх живих істот, які відповідають за різні ділянки врядування космосом. Їх називають півбоги. Усі півбоги — це слуги, що виконують волю Верховного Господа, Бога-Особи. Господь Чайтан'я Махапрабгу пояснював цю істину ще в дитинстві. Через невігластво деякі люди поклоняються півбогам, щоб отримати яке-небудь благословення, але тому, хто стає відданим і поклоняється Верховному Богові-Особі, не потрібно звертатись до півбогів за жодним благословенням, бо з милості Верховного Господа він отримує все. Тому «Бгаґавад- ґіта» (7.20, 28) засуджує таке поклоніння півбогам:«Півбогам поклоняються тільки ті, хто втратив розум і збожеволів од хіті. Вони поклоняються за тими приписами, які відповідають їхній природі».«Однак ті, хто цілковито звільнився від гріховної діяльності і оманливої двоїстості, рішуче присвячують себе на поклоніння Верховному Богові-Особі». Тільки менш розумні задля своїх цілей поклоняються півбогам. Наймудріші поклоняються лише Верховному Богові-Особі, Крішні.Iноді нас, членів руху свідомості Крішни, звинувачують у тому, що ми не схвалюємо поклоніння півбогам. Але як ми можемо його схвалювати, якщо його засуджує Господь Чайтан'я і Господь Крішна? Як ми можемо допускати, щоб люди ставали дурнями і хṛта-джñāна, позбавленими інтелекту? Наша просвітницька діяльність призначена для того, щоб дати розумним людям можливість усвідомити різницю між матерією та духом і усвідомити Верховного Бога-Особу, що охоплює в Собі весь дух. Така наша місія. Як ми можемо вводити людей в оману, спонукаючи їх поклонятись так званим богам у матеріальному світі і в матеріальних тілах? Правильність нашої позиції — не дозволяти поклонятись численним сотням півбогів — Господь Чайтан'я Махапрабгу підтвердив ще в дитинстві. Шріла Нароттама даса Тгакура щодо цього співав:«Щоб стати непохитним, чистим відданим Верховного Бога- Особи і ніколи не відхилятися від служіння Йому [ананйа- бгāк], треба не відвертати уваги на поклоніння півбогам. Така стриманість провіщає чисте віддане служіння».
14.51
āpani chandana pari' parena pgala-mālānaivedya kāḍiyā kgā'na — sandeṣa, chāla, kalā
Послівний переклад: āпані— Сам;чандана— сандалову пасту;парі'— намащуючи тіло;парена— бере;пгула-мāлā— квіткові ґірлянди;наіведйа— підношення страв;кāḍійā— вихоплюючи;кгā'на— починає їсти;сандеṣа— солодощі;чāла— рис;калā— банани.
Без дозволу дівчат Господь забирав сандалову пасту й мастив Собі на тіло, надягав Собі на шию ґірлянди, вихоплював і з'їдав усі піднесені солодощі, рис та банани.
ПоясненняЗа правилами поклоніння божествам поза домом заведено пропонувати не варену їжу, а сирий рис, банани і солодощі. З Своєї безпричинної милості Господь вихоплював ці підношення у дівчат і з'їдав їх, намовляючи дівчат поклонятись не півбогам, а Йому. Поклонятись Шрі Чайтан'ї Махапрабгу радить «Шрімад-Бгаґаватам» (11.5.32):«Треба поклонятись Верховному Богові-Особі, що в епоху Калі приходить зі Своїми супутниками як Панча-таттва, тобто як Сам Господь і як Його супутники Ніт'янанда Прабгу, Шрі Адвайта Прабгу, Шрі Ґададгара Прабгу та Шріваса Тгакура. За цієї епохи розумна людина поклоняється Панча- таттві, оспівуючи маха-мантру Харе Крішна і за змогою роздаючи прасад». Наш рух свідомості Крішни запроваджує цей авторитетний метод поклоніння у західному світі. Члени цього руху йдуть від села до села, від міста до міста, несуть Божества Господа Чайтан'ї Махапрабгу і вчать поклонятись Господеві, оспівуючи мантру Харе Крішна, пропонуючи прасадам і роздаючи його всім людям.
14.52
krodge kanyāgaṇa kahe — ṣuna, he nimāñigrāma-sambandge hao tumi āmā sabāra bgāi
Послівний переклад: кродге— у гніві;канйā-ґаṇа— всі дівчата;кахе— казали;ṣуна— слухай;хе— о;німāñі— Німаю;ґрāма— селище;самбандге— в стосунках;хао— є;тумі— Ти;āмā— нас;сабāра— кожної;бгāі— брат.
Усі дівчата дуже сердились на Господа за таку поведінку. «Дорогий Німаю, — казали вони Йому, — за нашою сільською спорідненістю Ти нам як брат.
14.53
āmā sabākāra pakshe ihā karite nā yuyāyanā laha devatā sadjdja, nā kara anyāya
Послівний переклад: āмā сабāкāра— нас усіх;пакше— від імені;іхā— це;каріте— робити;нā— не;йуйāйа— годиться;нā— не;лаха— бери;деватā— півбогам;саджджа— атрибути для поклоніння;нā— не;кара— роби;анйāйа— шкоди.
Тож Тобі не пасує отак чинити. Не забирай наших підношень для півбогів. Не збиткуйся так над нами».
14.54
prabgu kahe, — "tomā sabāke dila ei varatomā sabāra bgartā habe parama sundara
Послівний переклад: прабгу кахе— Господь відповідав;томā— вам;сабāке— усім;діла— даю;еі— це;вара— благословення;томā сабāра— у вас усіх;бгартā— чоловіки;хабе— будуть;парама— дуже;сундара— вродливі.
Господь відповідав: «Любі сестрички, Я благословляю вас, що у вас будуть дуже вродливі чоловіки.
14.55
paṇḍita, vidagdga, yuvā, dgana-dgānyavānsāta sāta putra habe — chirāyu, matimān"
Послівний переклад: паṇдіта— вчені;відаґдга— вмілі і дотепні;йувā— молоді чоловіки;дгана- дгāнйавāн— дуже заможні, що мають великі багатства і багато рису;сāта сāта— сім кожна;путра— синів;хабе— будете мати;чірāйу— народжені довго жити;матімāн— і розумні.
Вони будуть вчені, розумні та молоді і матимуть великі статки і багато рису. Мало того, кожна з вас матиме по сім синів, що всі довго житимуть і будуть дуже кмітливі».
ПоясненняМолодим дівчатам звичайно хочеться мати вродливого чоловіка, що до того ж вчений, розумний, молодий і багатий. У ведичному суспільстві за багатого вважають того, хто має великий запас збіжжя і багато свійських тварин. Дгāнйена дганавāн ґавайā дганавāн — багатий той, хто має збіжжя, корів та биків. Також дівчатам хочеться мати багато дітей, насамперед синів (путра), що були б дуже розумні і довго жили. Нині суспільство занепало і тому людей закликають обмежитись одним-двома дітьми, а решту вбивати протизаплідними засобами. Але від природи дівчині хочеться мати не тільки більш як одну, а принаймні півдесятка дітей.На віддяку за підношення, які Чайтан'я Махапрабгу захопив Собі, Він хотів благословити дівчат, виконуючи всі їхні бажання і мрії. Поклоняючись Господеві Чайтан'ї Махапрабгу, можна легко досягти щастя і матеріальних благ — хорошого чоловіка, багатство, зерно і гарних дітей. Хоча Шрі Чайтан'я Махапрабгу в ранньому віці прийняв санн'ясу, Його відданим немає потреби за Його прикладом також приймати санн'ясу. Можна залишатись господарем, треба лише бути відданим Господа Чайтан'ї Махапрабгу. Тоді людина буде щаслива, маючи всі матеріальні статки: гарний дім, гарних дітей, гарне подружжя, хороше багатство і все, що бажатиме. Тому шастри радять: йаджñаіṭ саṇкīртана-прāйаір йаджанті хі сумедгасаṭ (Бгаґ. 11.5.32). Отже кожна сімейна людина, що справді має розум, повинна поширювати рух санкіртани від дому до дому. Так вона спокійно проживе це життя і в наступному повернеться до Верховного Бога.
14.56
vara ṣuni' kanyā-gaṇera antare santoshabāhire bgartsana kare kari' mitgyā rosha
Послівний переклад: вара ṣуні'— почувши благословення;канйā-ґаṇера— дівчат;антаре— всередині;сантоша— велике задоволення;бāхіре— зовні;бгартсана— докір;каре— роблять;карі'— роблячи;мітгйā— підробний;роша— гнів.
Почувши це благословення Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, всі дівчата в серці дуже зраділи, але зовні, за дівочою природою, з напускним гнівом починали картати Господа.
ПоясненняТака двоєдушність природна для дівчат. Коли вони в серці задоволені, зовні вони вдають незадоволених. Такі жіночі хитрощі молодим залицяльникам дуже до вподоби.
14.57
kona kanyā palāila naivedya la-iyātāre ḍāki' kahe prabgu sakrodga ha-iyā
Послівний переклад: кона канйā— деякі дівчата;палāіла— втекли;наіведйа— тацю з підношеннями;ла-ійā— забравши;тāре— їм;ḍāкі'— гукаючи;кахе— каже;прабгу— Господь;сакродга— з гнівом;ха-ійā— стаючи.
Коли деякі дівчата втікали, Господь сердито гукав їх і повчав:
14.58
yadi naivedya nā deha ha-iyā kṛpaṇībuḍā bgartā habe, āra chāri chāri satinī
Послівний переклад: йаді— якщо;наіведйа— підношення;нā— не;деха— дасте Мені;ха-ійā— стаючи;кṛпаṇī— скупими;буḍā— старого;бгартā— чоловіка;хабе— матимете;āра— і;чāрі— чотири;чāрі— чотири;сатінī— інших дружин.
«Якщо ви, поскупившись, не віддасте Мені підношень, кожна з вас матиме старого чоловіка, в якого буде щонайменше ще чотири інших дружини».
ПоясненняВ Iндії в той час і ще навіть п'ятдесят років тому багатоженство було цілком дозволене. Будь-який чоловік, насамперед з вищих каст — брахманів, вайшій і особливо кшатрій — міг узяти більш як одну жінку. З «Махабгарати», стародавньої історії Iндії, видно, що чоловіки, особливо царі- кшатрії, брали багато дружин. У ведичній культурі щодо цього не було ніяких обмежень, і навіть чоловік, якому було за п'ятдесят, міг одружуватись. Але вийти заміж за чоловіка, який мав багато дружин, не дуже приємно, тому що його любов буде розділена між усіма. Караючи дівчат, які не хотіли піднести Йому найвед'ю, Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу вдав, що збирається проклясти їх, щоб вони вийшли заміж за чоловіків, які матимуть принаймні по чотири дружини.Ось як можна пояснити, навіщо суспільству дозволяти чоловікові одружуватись більш як з одною жінкою. Зазвичай у будь-якому суспільстві кількість жінок більша за кількість чоловіків. Тож якщо суспільство хоче, щоб усі дівчата вийшли заміж, це можна зробити, тільки дозволивши багатоженство. Якщо всі дівчата не виходять заміж, це створює сприятливі умови для позашлюбних зв'язків, а в суспільстві, в якому дозволені позашлюбні зв'язки, неможливий ні мир, ні чистота. У нашому русі свідомості Крішни ми заборонили незаконні статеві стосунки. Але знайти чоловіка для кожної дівчини дуже складно. Отож ми прихильники багатоженства, звичайно, за умови, що чоловік здатний утримувати більш як одну дружину.
14.59
ihā ṣuni' tā-sabāra mane ha-ila bgayakona kichgu djāne, kibā devāvishṭa haya
Послівний переклад: іхā ṣуні'— чуючи це;тā-сабāра— усіх дівчат;мане— в розумі;ха-іла— став;бгайа— страх;кона кічгу— щось незвичайне;джāне— Він знає;кібā— що як;дева-āвішṭа— наділений силою від півбогів;хайа— Він є.
Почувши це вдаване прокляття Господа Чайтан'ї, дівчата думали, що Він, можливо, має якесь надприродне знання чи наділений силою від півбогів, і лякались, що прокляття може здійснитись.
14.60
āniyā naivedya tārā sammukge dgarilakgāiyā naivedya tāre ishṭa-vara dila
Послівний переклад: āнійā— несучи;наіведйа— підношення;тāрā— усі вони;саммукге— перед;дгаріла— тримали;кгāійā— з'ївши;наіведйа— підношення;тāре— їм;ішṭа- вара— бажане благословення;діла— дав.
Тому дівчата приносили свої підношення Господеві. Він усе з'їдав і задовольняв дівчат Своїм благословенням.
14.61
ei mata chāpalya saba lokere dekgāyaduṭkga kāro mane nahe, sabe sukga pāya
Послівний переклад: еі мата— так;чāпалйа— лукавство;саба локере— людському загалу;декгāйа— показує;дуṭкга— нещастя;кāро— смуток;мане— в розумі;нахе— немає такої речі;сабе— всі;сукга— щастя;пāйа— насолоджуються.
Коли витівки Господа з дівчатами стали відомі людям, це нікого не обурило — навпаки, всі відчували велику втіху.
14.62
eka-dina vallabgāchārya-kanyā 'lakshmī' nāmadevatā pūdjite āila kari gaṅgā-snāna
Послівний переклад: ека-діна— одного дня;валлабгāчāрйа-канйā— дочка Валлабгачар'ї;лакшмī— Лакшмі;нāма— на ім'я;деватā— півбогам;пūджіте— поклонятись;āіла— прийшла;карі— роблячи;ґаṅґā-снāна— омовіння в Ґанзі.
Одного дня на берег Ґанґи прийшла зробити омовіння і вшанувати півбогів дівчинка на ім'я Лакшмі, дочка Валлабгачар'ї.
ПоясненняУ «Ґаура-ґаноддеша-діпіці» (45) сказано, що раніше Лакшмі була Джанакі, дружиною Господа Рамачандри, і Рукміні, дружиною Господа Крішни в Двараці. Та сама богиня процвітання прийшла як Лакшмі, щоб стати дружиною Господа Чайтан'ї Махапрабгу.
14.63
tāṅre dekgi' prabgura ha-ila sābgilāsha manalakshmī chitte prīta pāila prabgura darṣana
Послівний переклад: тāṅре декгі'— побачивши її;прабгура— Господа;ха-іла— було;са— до неї;абгілāша— прив'язаність;мана— розум;лакшмī— Лакшмі також;чітте— у серці;прīта— задоволення;пāіла— отримала;прабгура— Господа;дарṣана— зустріч.
Побачивши Лакшмідеві, Господь прив'язався до неї, а Лакшмі, побачивши Господа, відчула радість у серці.
14.64
sāhadjika prīti duṅhāra karila udayabālya-bgāvāchchganna tabgu ha-ila niṣchaya
Послівний переклад: сāхаджіка— природна;прīті— прив'язаність;дуṅхāра— вони обоє;каріла— зробила;удайа— з'явлення;бāлйа— дитинство;бгāва-āччганна— вкрите емоцією;табгу— в таке;ха-іла— так стало;ніṣчайа— втверджена.
У них пробудилась природна любов, і хоча вона була покрита дитячими почуттями, було очевидно, що вони привабились одне до одного.
ПоясненняГосподь Чайтан'я Махапрабгу та Лакшмідеві — це вічні чоловік і дружина. Тому немає нічого дивного, що, коли вони побачили одне одного, в них пробудилась природна любов. Їхня зустріч враз пробудила їхні природні почуття.
14.65
duṅhā dekgi' duṅhāra chitte ha-ila ullāsadeva-pūdjā chgale kaila duṅhe parakāṣa
Послівний переклад: дуṅхā— вони обоє;декгі'— бачачи;дуṅхāра— їх обидвох;чітте— в розумі;ха-іла— була;уллāса— насолода;дева-пūджā— поклоніння півбогам;чгале— під приводом;каіла— було;дуṅхе— їх обох;паракāṣа— проявлення.
Обоє відчували природну втіху, дивлячись одне на одного, і під приводом поклоніння півбогам вони проявили свої почуття.
14.66
prabgu kahe, 'āmā' pūdja, āmi maheṣvaraāmāre pūdjile pābe abgīpsita vara'
Послівний переклад: прабгу кахе— Господь казав;āмā пūджа— поклоняйся просто Мені;āмі— Я є;махеṣвара— Верховний Господь;āмāре— Мені;пūджіле— якщо будеш поклонятись;пāбе— отримаєш;абгīпсіта— бажане;вара— благословення.
Господь казав Лакшмі: «Поклоняйся просто Мені, тому що Я — Верховний Господь. Якщо ти поклонятимешся Мені, ти неодмінно отримаєш благословення, якого прагнеш».
ПоясненняЦе та сама філософія, що її проголошує Сам Господь Крішна:«Покинь усі різновиди релігії і просто віддайся Мені. Я звільню тебе від усіх гріхів. Не бійся» (Б.-ґ. 18.66). Люди цього не розуміють. Вони звикли лестити чи поклонятись численним півбогам, людям чи навіть собакам і котам, але коли їх просять поклонятись Верховному Господу, вони відмовляються. Це називається ілюзія. Насправді, той, хто поклоняється Верховному Господеві, не має потреби поклонятись більш нікому. Це можна пояснити на такому прикладі: у селі на обмеженій території для різних цілей використовують воду з різних криниць, але якщо піти до річки, що постійно котить потоки води, ця вода підійде для всіх цілей. Якщо є річка, її воду можна використовувати для пиття, для прання, для купання і такого іншого, бо ця вода підходить для всього. Так само, той, хто поклоняється Верховному Богові-Особі, Крішні, досягає всіх своїх цілей. Кāмаіс таіс таір хṛта-джñāнāṭ прападйанте 'нйа-деватāṭ — різним півбогам задля виконання своїх бажань поклоняються тільки ті, хто втратив розум (Б.-ґ. 7.20).
14.67
lakshmī tāṅra aṅge dila pushpa-chandanamallikāra mālā diyā karila vandana
Послівний переклад: лакшмī— Лакшмідеві;тāṅра— Його;аṅґе— на тіло;діла— дала;пушпа— квіти;чандана— сандалову пасту;маллікāра— з квіток, що звутьсямалліка; мāлā— ґірлянду;дійā— даючи;каріла— підносила;вандана— молитви.
Почувши наказ Верховного Господа, Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, Лакшмі одразу почала поклонятись Йому, підносячи Його тілові сандалову пасту й квіти, вінчаючи Його ґірляндою з квіток малліка і здіймаючи молитви.
14.68
prabgu tāṅra pūdjā pāñā hāsite lāgilāṣloka paḍi' tāṅra bgāva aṅgīkāra kailā
Послівний переклад: прабгу— Господь;тāṅра— її;пūджā— поклоніння;пāñā— отримуючи;хāсіте— усміхатися;лāґілā— почав;ṣлока паḍі'— проказуючи один вірш;тāṅра— її;бгāва— почуття;аṅґīкāра каілā— прийняв.
Коли Лакшмі почала поклонятись Господу, Він став усміхатись. Він прочитав вірша з «Шрімад-Бгаґаватам» і тим самим прийняв вираз її почуттів.
ПоясненняВірш, який Господь прочитав, являє собою двадцять п'ятий вірш двадцять другої глави, Десятої пісні «Шрімад-Бгаґаватам». Ґопі поклонялись богині Дурзі, чи Кат'яяні, але в серці прагнули мати Господа Крішну за чоловіка. Крішна, як Параматма, зрозумів палке прагнення ґопі і тому влаштував розвагу вастра-харана. Коли ґопі ходили омиватись у Ямуні, вони залишали одяг на березі і заходили в воду повністю голі. Скориставшись з цієї нагоди, Крішна вкрав весь їхній одяг і всівся з ним у кроні дерева. Він бажав побачити дівчат оголеними, щоб тим самим стати їхнім чоловіком. Ґопі хотіли мати Крішну за чоловіка, а що жінка може бути оголеною тільки перед своїм чоловіком, то Господь, щоб виконати їхні бажання і прийняти їхні молитви, влаштував цю розвагу викрадення одягу. Повертаючи ґопі одяг, Крішна промовив наступний вірш.
14.69
saṅkalpo viditaṭ sādgvyo bgavatīnāṃ mad-archanammayānumoditaṭ so 'sau satyo bgavitum arhati
Послівний переклад: саṅкалпаṭ— бажання;відітаṭ— зрозуміле;сāдгвйаṭ— ви всі цнотливі жінки;бгаватīнāм— вас усіх;мат-арчанам— для поклоніння Мені;майā— Мною;анумодітаṭ— прийняте;саṭ— це;асау— ця рішучість чи бажання;сатйаṭ— успішне;бгавітум— стати;архаті— гідне.
«Любі ґопі, Я приймаю ваше бажання мати Мене за чоловіка й поклонятись Мені. Я бажаю, щоб ваше бажання було виконане, бо воно цього заслуговує».
ПоясненняҐопі, подружки Крішни, були майже одного з Ним віку. Подумки вони прагнули, щоб Крішна став їхнім чоловіком, але через дівочу сором'язливість не могли висловити своє бажання. Тому згодом Крішна сказав їм, укравши їхнє вбрання: «Я одразу зрозумів ваше бажання і схвалив його. Тепер Я вкрав ваш одяг і тому ви постали переді Мною повністю голі, а це означає, що Я прийняв вас усіх як Своїх дружин». Iноді ниці дурні, не знаючи, чого прагнув Господь і чого прагнули ґопі, і підходячи з власними мірками, незаслужено засуджують Господа. Однак справжню мету вастра-харани Господь розкриває у цьому вірші.
14.70
ei-mata līlā kari' duṅhe gelā ggaregambgīra chaitanya-līlā ke budjgite pāre
Послівний переклад: еі-мата— так;лīлā— розваги;карі'— проводячи;дуṅхе— вони обоє;ґелā— повернулися;ґгаре— додому;ґамбгīра— дуже серйозні;чаітанйа-лīлā— розваги Господа Чайтан'ї;ке— хто;буджгіте— зрозуміти;пāре— може.
Відкривши одне одному свої почуття, Господь Чайтан'я і Лакшмі повернулись додому. Хто здатний зрозуміти глибокодумні розваги Господа Чайтан'ї Махапрабгу?
14.71
chaitanya-chāpalya dekgi' preme sarva djanaṣachī-djagannātge dekgi' dena olāhana
Послівний переклад: чаітанйа— Господь Чайтан'я;чāпалйа— розбишакуватість;декгі'— бачачи;преме— з любові;сарва джана— всі люди;ṣачī— перед Шачіматою;джаґаннāтге— і Джаґаннатгою Мішрою;декгі'— бачачи їх;дена— давали;олāхана— легкий докір.
Бачачи пустощі Господа Чайтан'ї, сусіди з любові до Нього скаржились Шачіматі і Джаґаннатзі Мішрі.
14.72
ekadina ṣachī-devī putrere bgartsiyādgaribāre gelā, putra gelā palāiyā
Послівний переклад: ека-діна— одного дня;ṣачī-девī— мати Шачі;путрере— сину;бгартсійā— докоряючи;дгарібāре— щоб спіймати Його;ґелā— пішла;путра— син;ґелā— пішов;палāійā— утікаючи.
Одного дня мати Шачі хотіла схопити свого сина і насварити Його, але Він утік від неї.
14.73
uchchgishṭa-garte tyakta-hāṇḍīra uparabasiyāchgena sukge prabgu deva-viṣvambgara
Послівний переклад: уччгішṭа-ґарте— в ямі, куди викидали недоїдки;тйакта— викинуті;хāṇḍīра— горщики;упара— на;басійāчгена— всівся;сукге— якнайзручніше;прабгу— Господь;дева— Верховний Бог;віṣвамбгара— той, хто підтримує всесвіт.
Господь Чайтан'я підтримує весь усесвіт, але тут Він усівся в ямі для недоїдків на горщики, що вже були використані для готування і викинуті.
ПоясненняРаніше в домах брахманів було заведено щодня поклонятись Господу Вішну, готуючи їжу в нових горщиках. Цього звичаю понині дотримуються в Джаґаннатга Пурі. Їжу щодня готували в новісіньких горщиках, а після приготування їх викидали. За будинком зазвичай викопували велику яму, куди викидали ці горщики. Господь Чайтан'я Махапрабгу якнайзручніше всівся на них, щоб повчати Свою матір.
14.74
ṣachī āsi' kahe, — kene aṣuchi chguṅilāgaṅgā-snāna kara yāi' — apavitra ha-ilā
Послівний переклад: ṣачī āсі'— мати Шачі, прийшовши туди;кахе— сказала;кене— чому;аṣучі— осквернене;чгуṅілā— Ти торкнув;ґаṅґā-снāна— омовіння в Ґанзі;кара— роби;йāі'— йдучи туди;апавітра ха-ілā— Ти забруднився.
Коли мати Шачі побачила, що її син розсівся на викинутих горщиках, вона обурилась: «Чому Ти торкаєшся до цих нечистих горщиків? Тепер Ти осквернився. Iди викупайся в Ґанзі».
14.75
ihā ṣuni' mātāke kahila brahma-djñānavismitā ha-iyā mātā karāila snāna
Послівний переклад: іхā ṣуні'— чуючи це;мāтāке— Своїй матері;кахіла— пояснив;брахма- джñāна— абсолютне знання;вісмітā— здивована;ха-ійā— стаючи;мāтā— мати;карāіла— примусила;снāна— омовіння.
Почувши це, Господь Чайтан'я Махапрабгу став навчати Свою матір абсолютного знання. Мати була цим здивована, але таки примусила Його омитись.
ПоясненняШріла Бгактівінода Тгакура розповідає у своїй «Амріта-праваха-бгаш'ї» про те, яке абсолютне знання Господь пояснював Своїй матері: «Господь сказав: «Мамо, вважати щось чистим, а щось нечистим — це просто суспільна умовність, що не має під собою ніякої дійсної основи. У цих горщиках ти готувала для Господа Вішну і пропонувала Йому їжу. Як же ці горщики можуть бути осквернені? Все пов'язане з Вішну слід вважати за поширення енерґії Вішну. Вішну, Наддуша, є вічний і вільний від скверни. То як же ці горщики можна вважати чистими чи нечистими?» Почувши цю промову на тему абсолютного знання, Його мати дуже здивувалась і примусила Його зробити омовіння».
14.76
kabgu putra-saṅge ṣachī karilā ṣayanadekge, divyaloka āsi' bgarila bgavana
Послівний переклад: кабгу— іноді;путра-саṅґе— беручи хлопця;ṣачī— мати Шачі;карілā ṣайана— відпочивала;декге— бачить;дівйа-лока— небожителів;āсі'— приходячи туди;бгаріла— заповнювали;бгавана— весь будинок.
Iноді мати Шачі, лягаючи відпочити, вкладала сина спати поряд з собою на ліжку. Тоді вона бачила небожителів, що приходили до них, заповнюючи весь будинок.
14.77
ṣachī bale, — yāha, putra, bolāha bāperemātṛ-ādjñā pāiyā prabgu chalilā bāhire
Послівний переклад: ṣачī бале— мати Шачі сказала;йāха— іди;путра— синочку;болāха— поклич;бāпере— Свого батька;мāтṛ-āджñā— наказ від матері;пāійā— отримуючи;прабгу— Господь;чалілā— ішов;бāхіре— надвір.
Якось мати Шачі сказала Господеві: «Будь ласка, іди поклич тата». На прохання матері Господь йшов надвір за батьком.
14.78
chalite charaṇe nūpura bādje djgandjganṣuni' chamakita haila pitā-mātāra mana
Послівний переклад: чаліте— ідучи;чараṇе— на лотосових стопах;нūпура— дзвіночки;бāдже— звучали;джганджган— видзвонюючи;ṣуні'— чуючи;чамакіта— здивовані;хаіла— стали;пітā— Його батька;мāтāра— і матері;мана— розуми.
Коли хлоп'я йшло, від Його лотосових стіп долинав дзенькіт дзвіночків. Почувши їхній передзвін, батько й мати вразилися.
14.79
miṣra kahe, — ei baḍa adbguta kāhinīṣiṣura ṣūnya-pade kene nūpurera dgvani
Послівний переклад: міṣра кахе— Джаґаннатга Мішра сказав;еі баḍа— це дуже;адбгута— дивовижний;кāхінī— випадок;ṣіṣура— дитини;ṣūнйа-паде— на босих ногах;кене— чому;нūпурера— дзвіночків;дгвані— звук.
Джаґаннатга Мішра сказав: «Це щось дуже дивовижне. Чому це на голих ногах моєї дитини дзвенять дзвіночки?»
14.80
ṣachī kahe, — āra eka adbguta dekgiladivya divya loka āsi' aṅgana bgarila
Послівний переклад: ṣачī кахе— мати Шачі сказала;āра— інше;ека— одне;адбгута— диво;декгіла— я бачила;дівйа— небесні;дівйа— небесні;лока— люди;āсі'— приходячи сюди;аṅґана— подвір'я;бгаріла— заповнили.
Мати Шачі сказала: «Я бачила ще одне диво. Сюди приходили люди з небесного царства і заповнили все подвір'я.
14.81
kibā kolāhala kare, budjgite nā pārikāhāke vā stuti kare — anumāna kari
Послівний переклад: кібā— який;колāхала— гамір;каре— роблять;буджгіте— зрозуміти;нā— не;пāрі— можу;кāхāке— кому;вā— чи;стуті— молитви;каре— підносять;анумāна— здогад;карі— роблю.
Вони здійняли такий гамір, що я нічого не могла розібрати. Гадаю, вони комусь підносили молитви».
14.82
miṣra bale, — kichgu ha-uk, chintā kichgu nāiviṣvambgarera kuṣala ha-uk, — ei mātra chāi
Послівний переклад: міṣра бале— Джаґаннатга Мішра відповів;кічгу ха-ук— хоч би що то було;чінтā кічгу нāі— не турбуйся;віṣвамбгарера— Вішвамбгари;куṣала— добро;ха-ук— нехай буде;еі— це;мāтра— тільки;чāі— хочу.
Джаґаннатга Мішра відповів: «Хоч би що то було, не переймайся. Турбуватись нема чого. Аби тільки щастя завжди супроводжувало Вішвамбгару — це єдине, чого я хочу».
14.83
eka-dina miṣra putrera chāpalya dekgiyādgarma-ṣikshā dila bahu bgartsanā kariyā
Послівний переклад: ека-діна— одного дня;міṣра— Джаґаннатга Мішра;путрера— свого сина;чāпалйа— пустощі;декгійā— бачачи;дгарма-ṣікшā— релігійне повчання;діла— дав;баху— багато;бгартсанā— догану;карійā— роблячи.
Якось іншого разу Джаґаннатга Мішра, побачивши пустощі свого сина, добряче висварив Його і прочитав Йому мораль.
14.84
rātre svapna dekge, — eka āsi' brāhmaṇamiṣrere kahaye kichgu sa-rosha vachana
Послівний переклад: рāтре— вночі;свапна декге— він бачив сон;ека— один;āсі'— прийшовши;брāхмаṇа—брахмана; міṣрере— до Джаґаннатги Мішри;кахайе— сказав;кічгу— деякі;са-роша— з гнівом;вачана— слова.
Тої самої ночі Джаґаннатзі Мішрі приснився брахмана, що прийшов до нього і в великому гніві сказав такі слова:
14.85
"miṣra, tumi putrera tattva kichgu-i nā djānabgartsana-tāḍana kara, — putra kari' māna"
Послівний переклад: міṣра— шановний Джаґаннатго Мішро;тумі— ти;путрера— твого сина;таттва— істина;кічгу-і— що-небудь;нā— не;джāна— знаєш;бгартсана— сварячи;тāḍана— покарання;кара— робиш;путра— син;карі'— роблячи Його;мāна— ставишся.
«Шановний Мішро, ти нічого не знаєш про свого сина. Маючи Його за сина, Ти свариш Його і караєш».
14.86
miṣra kahe, — deva, siddga, muni kene nayaye se baḍa ha-uk mātra āmāra tanaya
Послівний переклад: міṣра кахе— Джаґаннатга Мішра відповів;дева— півбог;сіддга—йоґ-містик;муні— великий святий;кене найа— може так, а може ні;йе се— хоч би який;баḍа— великий;ха-ук— Він був;мāтра— тільки;āмāра— мій;танайа— син.
Джаґаннатга Мішра відповів: «Нехай цей хлопчик буде хоч півбогом, йоґом-містиком чи великим святим. Немає значення, хто Він такий, бо для мене Він мій син та й годі.
14.87
putrera lālana-ṣikshā — pitāra sva-dgarmaāmi nā ṣikgāle kaichge djānibe dgarma-marma
Послівний переклад: путрера— сина;лāлана— підтримання;ṣікшā— освіта;пітāра— батька;сва-дгарма— обов'язок;āмі— якщо я;нā— не;ṣікгāле— виховаю;каічге— як;джāнібе— Він знатиме;дгарма-марма— релігію та мораль.
Батькові покладено за обов'язок навчити дитину релігії та моралі. Якщо я Його не виховуватиму, як Він дізнається про ці речі?»
14.88
vipra kahe, — putra yadi daiva-siddga hayasvataṭ-siddga-djñāna, tabe ṣikshā vyartga haya
Послівний переклад: віпра кахе—брахманавідповів;путра— син;йаді— якщо;даіва— трансцендентний;сіддга— містик;хайа— був;сватаṭ-сіддга-джñāна— самопроявлене досконале знання;табе— тоді;ṣікшā— освіта;вйартга— даремна;хайа— стає.
Брахмана відповів: «Якщо твій син — трансцендентний хлопчик-містик із самосяйним досконалим знанням, навіщо Йому потрібна твоя освіта?»
ПоясненняБрахмана, що приснився Джаґаннатзі Мішрі, сказав йому, що його син — не звичайна людина. Якщо його син — трансцендентна особистість, Він повинен мати самосяйне знання і тому не потребує ніякої освіти.
14.89
miṣra kahe, — "putra kene nahe nārāyaṇatatgāpi pitāra dgarma — putrera ṣikshaṇa"
Послівний переклад: міṣра кахе— Джаґаннатга Мішра відповів;путра— мій син;кене— може бути;нахе— чому ні;нāрāйаṇа— Верховний Бог-Особа;татгāпі— однак;пітāра— батька;дгарма— обов'язок;путрера— сина;ṣікшаṇа— навчання.
Джаґаннатга Мішра відповів: «Навіть якщо мій син не звичайна людина, а Нараяна, все одно батьківський обов'язок — вчити Його».
14.90
ei-mate duṅhe karena dgarmera vichāraviṣuddga-vātsalya miṣrera, nāhi djāne āra
Послівний переклад: еі-мате— отак;дуṅхе— обоє;карена— роблять;дгармера— релігії;вічāра— розгляд;віṣуддга— бездомісна;вāтсалйа— батьківська любов;міṣрера— Джаґаннатги Мішри;нāхі— немає;джāне— він знав;āра— нічого іншого.
Так Джаґаннатга Мішра з брахманою обговорювали вві сні засади релігії, проте Джаґаннатга Мішра був занурений в щиру батьківську любов і не хотів знати ні про що інше.
ПоясненняУ «Шрімад-Бгаґаватам» (10.8.45) сказано: «Господа Крішну, Верховного Бога-Особу, що Його оспівують вишуканими гімнами всі Веди й Упанішади і що Йому поклоняються санкг'я-йоґою великі особистості в ґуні добра, мати Яшода і Нанда вважали своїм синочком». Так само й Джаґаннатга Мішра вважав Господа Чайтан'ю Махапрабгу своїм коханим хлопчиком, хоча Йому якнайблагоговійніше поклоняються вчені брахмани та святі.
14.91
eta ṣuni' dvidja gelā hañā ānanditamiṣra djāgiyā ha-ilā parama vismita
Послівний переклад: ета ṣуні'— почувши це все;двіджа—брахмана; ґелā— повернувся;хаñā— ставши;āнандіта— дуже задоволений;міṣра— Джаґаннатга Мішра;джāґійā— прокинувшись;ха-ілā— став;парама— надзвичайно;вісміта— здивований.
Порозмовлявши з Джаґаннатгою Мішрою, брахмана, глибоко задоволений, пішов, а Джаґаннатга Мішра, прокинувшись, з дива не міг отямитись.
14.92
bandgu-bāndgava-stgāne svapna kahilaṣuniyā sakala loka vismita ha-ila
Послівний переклад: бандгу-бāндгава— друзів та родичів;стгāне— в присутності;свапна— сон;кахіла— переказував;ṣунійā— почувши;сакала— усі;лока— люди;вісміта— здивовані;ха-іла— ставали.
Він розповів цей сон друзям та родичам, і всі були глибоко вражені.
14.93
ei mata ṣiṣu-līlā kare gaurachandradine dine pitā-mātāra bāḍāya ānanda
Послівний переклад: еі— це;мата— наче;ṣіṣу-лīлā— дитячі розваги;каре— робить;ґаурачандра— Шрі Ґаурахарі;діне діне— день у день;пітā-мāтāра— Своїх батьків;бāḍāйа— Він збільшує;āнанда— насолоду.
Ось так Ґаурахарі віддавався дитячим розвагам, день у день збільшуючи насолоду Своїх батьків.
14.94
kata dine miṣra putrera hāte kgaḍi dilaalpa dine dvādaṣa-pgalā akshara ṣikgila
Послівний переклад: ката діне— за скільки днів;міṣра— Джаґаннатга Мішра;путрера— сина;хāте— в руку;кгаḍі— крейду;діла— дав;алпа— за лічені;діне— дні;двāдаṣа-пгалā— дванадцять сполучень літер;акшара— літери;ṣікгіла— вивчив.
Дні збігали, і нарешті Джаґаннатга Мішра виконав церемонію хате кгаді, що знаменувала початок освіти його сина. За лічені дні Господь вивчив усі літери і їхні сполучення.
ПоясненняДванадцять пгал, сполучень літер, називають репга, мūрдганйа (церебральні), ṇа, дāнтавйа (зубні), на, ма, йа, ра, ла, ва, ṛ, , і . Хате кгаді — це перші кроки початкової освіти. Коли дитині виповнюється чотири чи п'ять років, то сприятливого дня, який називають від'ярамбга і який знаменує початок освіти, проводять поклоніння Господу Вішну, а після того вчитель дає дитині довгий шматок крейди. Тоді, ведучи рукою учня, наставник вчить дитину писати літери абетки (а, ā, і тощо), пишучи на долівці великі літери. Коли дитина вже трохи навчилась писати, їй дають грифельну дошку для початкової освіти. Початкова освіта завершена, коли дитина вивчила згадані вище сполучення з двох літер, звані пгала.
14.95
bālyalīlā-sūtra ei kaila anukramaihā vistāriyāchgena dāsa-vṛndāvana
Послівний переклад: бāлйа-лīлā-сūтра— стислий огляд дитячих розваг;еі— це;каіла— зробив;анукрама— у хронологічному порядку;іхā— це;вістāрійāчгена— докладно описав;дāса-вṛндāвана— Вріндавана даса Тгакура.
Це стислий перегляд дитячих розваг Господа Чайтан'ї Махапрабгу, наведений у хронологічному порядку. Вріндавана даса Тгакура докладно змалював ці розваги у своїй книзі «Чайтан'я-бгаґавата».
14.96
ataeva ei-līlā saṅkshepe sūtra kailapunarukti-bgaye vistārirā nā kahila
Послівний переклад: атаева— тому;еі-лīлā— ці розваги;саṅкшепе— коротко;сūтра— огляд;каіла— зробив;пунар-укті— повторення;бгайе— боячись;вістāрірā— детальне пояснення;нā— не;кахіла— сказав.
Тому я лише коротко їх переглянув. Побоюючись повторення, я не пускався тут у розлогі описи.
14.97
ṣrī-rūpa-raggunātga-pade yāra āṣachaitanya-charitāmṛta kahe kṛshṇadāsa
Послівний переклад: ṣрī-рūпа— Шріли Рупи Ґосвамі;раґгунāтга— Шріли Раґгунатги даси Ґосвамі;паде— до лотосових стіп;йāра— чиє;āṣа— сподівання;чаітанйа-чарітāмṛта— книгу за назвою «Шрі Чайтан'я-чарітамріта»;кахе— розповідає;кṛшṇа-дāса— Шріла Крішнадаса Кавіраджа Ґосвамі.
Молячись при лотосових стопах Шрі Рупи та Шрі Раґгунатги, завжди прагнучи їхньої милості, я, Крішнадаса, розповідаю «Шрі Чайтан'я-чарітамріту», ідучи їхніми стопами.
ПоясненняТак закінчуються пояснення Бгактіведанти до «Шрі Чайтан'я-чарітамріти», Аді-ліли, чотирнадцятої глави, що описує дитячі розваги Господа Чайтан'ї.