Потаємні причини появи Шрі Чайтан'ї

4.1
ṣrī-chaitanya-prasādena tad-rūpasya vinirṇayambālo 'pi kurute ṣāstraṃ dṛshṭvā vradja-vilāsinaṭ
Послівний переклад: ṣрī-чаітанйа-прасāдена— милістю Господа Чайтан'ї Махапрабгу;тат— Його;рūпасйа— форми;вінірṇайам— повне з'ясування;бāлаṭ— дитина;апі— навіть;куруте— робить;ṣāстрам— явлені писання;дṛшṭвā— побачивши;враджа-вілāсінаṭ— хто насолоджується розвагами у Враджі.
З ласки Господа Чайтан'ї Махапрабгу навіть нерозумна дитина здатна вичерпно, згідно з поглядом явлених писань, розкрити істинну природу Господа Крішни, що насолоджується розвагами у Враджі.
Пояснення

У цій главі епосу «Чайтан'я-чарітамріти» Крішнадаса Кавіраджа Ґосвамі вказує на три головні цілі, заради яких з'явився Господь Чайтан'я. Його перша ціль була пізнати становище Шріматі Радгарані — найголовнішої з усіх, із ким Шрі Крішна підтримує взаємини трансцендентної любові. Господь Крішна — це океан трансцендентних любовних стосунків із Шріматі Радгарані. Предмет цього кохання — Сам Господь, а Радгарані — джерело. Отже, предмет цього кохання, Господь, забажав звідати його смак у становищі його джерела, Радгарані.Друга ціль Його появи була пізнати трансцендентний смак Себе Самого. Господь Крішна втілює в Собі весь солодкий чар. Потяг Радгарані до Крішни дуже піднесений, і тому Крішна, щоб звідати цей потяг і пізнати трансцендентний смак Себе Самого, перейняв настрій Радгарані.Третьою причиною появи Господа Чайтан'ї було бажання насолодитись блаженством, яким розкошує Радгарані. Господь замислився над тим, що, хоча Він насолоджувався товариством Радгарані так само, як Радгарані насолоджувалась Його товариством, поза сумнівом, цей духовний обмін смаком трансцендентного кохання більшу насолоду давав Шріматі Радгарані, а не Шрі Крішні. Радгарані відчувала в товаристві Крішни більшу трансцендентну насолоду, ніж Він міг збагнути, не ставши на Її місце. Але в ролі Шріматі Радгарані насолоджуватись Шрі Крішна був нездатний, тому що це повністю суперечило Його ролі. Крішна — трансцендентне чоловіче начало, а Радгарані — трансцендентне жіноче начало. Тому, для того щоб Самому звідати трансцендентну насолоду любові до Крішни, Господь Крішна з'явився як Господь Чайтан'я, перейнявши почуття й осяйний колір тіла Шріматі Радгарані.Господь Чайтан'я з'явився для того, щоб виконати ці потаємні бажання, а також для того, щоб, відгукнувшись на заклик Адвайти Прабгу, проповідувати важливість співу Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна Крішна, Харе Харе/Харе Рама, Харе Рама, Рама Рама, Харе Харе. Такі були вторинні причини Його появи.Одна з найголовніших постатей серед довірених відданих Господа Чайтан'ї — це Шрі Сварупа Дамодара Ґосвамі. Потаємні причини приходу Господа розкрито саме в його щоденнику. I це одкровення Сварупи Дамодари Ґосвамі підтверджують різні молитви та вірші Шріли Рупи Ґосвамі.Ця глава також чітко визначає різницю між хіттю і любов'ю. Взаємини Крішни та Радги цілковито відмінні від матеріальної хтивості. Тому автор чітко розмежував ці дві емоції.ПОЯСНЕННЯ: Смисл цієї санскритської шлоки до снаги зрозуміти лише тому, на кого зійшла безпричинна милість Господа Чайтан'ї. Господь Шрі Крішна, як Абсолютний Бог- Особа, недоступний для матеріального зору. Він залишає за Собою право не відкриватись інтелектуальним зусиллям невідданих. Та попри це навіть мала дитина може легко зрозуміти Господа Шрі Крішну та Його трансцендентні розваги на землі Вріндавани, якщо отримає милість Господа Чайтан'ї Махапрабгу.

4.2
djaya djaya ṣrī-chaitanya djaya nityānandadjayādvaita-chandra djaya gaura-bgakta-vṛnda
Послівний переклад: джайа джайа— хвала, хвала;ṣрī-чаітанйа— Господу Чайтан'ї;джайа— хвала, хвала;нітйāнанда— Господу Ніт'янанді;джайа— хвала, хвала;адваіта- чандра— Адвайті Ачар'ї;джайа— хвала, хвала;ґаура-бгакта-вṛнда— відданим Господа Чайтан'ї Махапрабгу.
Хвала, хвала Господеві Чайтан'ї Махапрабгу! Хвала, хвала Господеві Ніт'янанді! Хвала, хвала Шрі Адвайті Ачар'ї! Хвала, хвала усім відданим Господа Чайтан'ї!
4.3
chaturtga ṣlokera artga kaila vivaraṇapañchama ṣlokera artga ṣuna bgakta-gaṇa
Послівний переклад: чатуртга— четвертого;ṣлокера— вірша;артга— смисл;каіла— робив;вівараṇа— змалювання;паñчама— п'ятого;ṣлокера— вірша;артга— смисл;ṣуна— будь ласка, послухайте;бгакта-ґаṇа— о віддані.
Я пояснив смисл четвертого вірша. А зараз, любі віддані, ласкаво послухайте смисл п'ятого вірша.
4.4
mūla-ṣlokera artga karite prakāṣaartga lāgāite āge kahiye ābgāsa
Послівний переклад: мūла— відначального;ṣлокера— вірша;артга— смисл;каріте— щоб зробити;пракāṣа— одкровення;артга— смисл;лāґāіте— щоб заторкнути;āґе— спочатку;кахійе— скажу;āбгāса— натяк.
Щоб пояснити сам вірш, я спочатку перекажу його зміст.
4.5
chaturtga ṣlokera artga ei kaila sāraprema-nāma prachārite ei avatāra
Послівний переклад: чатуртга— четвертого;ṣлокера— вірша;артга— смисл;еі— цей;каіла— дав;сāра— сутність;према— любов до Бога;нāма— святе ім'я;прачāріте— поширювати;еі— це;аватāра— втілення.
Я з'ясував, що суть четвертого вірша така: це втілення [Шрі Чайтан'я Махапрабгу] зійшло, щоб поширювати оспівування святого імені та роздавати любов до Бога.
4.6
satya ei hetu, kintu eho bahiraṅgaāra eka hetu, ṣuna, āchge antaraṅga
Послівний переклад: сатйа— істинна;еі— це;хету— причина;кінту— проте;ехо— це;бахіраṅґа— зовнішня;āра— інша;ека— одна;хету— причина;ṣуна— будь ласка, послухайте;āчге— є;антараṅґа— внутрішня.
Це воістину так, але це лише зовнішня причина Господнього втілення на Землі. Послухайте ж про іншу, потаємну, причину Господньої появи.
Пояснення

У четвертому вірші третьої глави проголошено, що Господь Чайтан'я прийшов поширювати любов до Крішни і спів Його трансцендентного святого імені, Харе Крішна. Це вторинна причина появи Господа Чайтан'ї. Головна причина інша, як ми побачимо з цієї глави.

4.7
pūrve yena pṛtgivīra bgāra haribārekṛshṇa avatīrṇa hailā ṣāstrete prachāre
Послівний переклад: пūрве— раніше;йена— як;пṛтгівīра— Землі;бгāра— тягар;харібāре— щоб забрати;кṛшṇа— Господь Крішна;аватīрṇа— втілився;хаілā— був;ṣāстрете— писання;прачāре— проголошують.
Писання проголошують, що Господь Крішна раніше приходив, щоб зняти тягар Землі.
4.8
svayaṃ-bgagavānera karma nahe bgāra-haraṇastgiti-kartā vishṇu karena djagat-pālana
Послівний переклад: свайам-бгаґавāнера— відначального Верховного Бога-Особи;карма— справа;нахе— не є;бгāра-хараṇа— зняти тягар;стгіті-картā— той, хто підтримує;вішṇу— Господь Вішну;карена— робить;джаґат-пāлана— захист усесвіту.
Проте знімати цей тягар не турбота Верховного Бога-Особи. Всесвіт захищає Його опікун, Господь Вішну.
4.9
kintu kṛshṇera yei haya avatāra-kālabgāra-haraṇa-kāla tāte ha-ila miṣāla
Послівний переклад: кінту— проте;кṛшṇера— Господа Крішни;йеі— те, що;хайа— є;аватāра— втілення;кāла— час;бгāра-хараṇа— знімати тягар;кāла— час;тāте— у цей;ха-іла— стало;міṣāла— поєднання.
Але час знімати світовий тягар збігся з часом втілення Господа Крішни.
Пояснення

З «Бгаґавад-ґіти» відомо, що Господь з'являється через певні проміжки часу, щоб відновити підупалу духовну культуру. Господь Шрі Крішна з'явився наприкінці Двапара-юґи, щоб відродити в суспільстві духовну культуру, а також проявити Свої трансцендентні ігри. Створений космос вповноважений підтримувати Господь Вішну. Саме Він — головне Божество, що за неправильного урядування у всесвіті наводить у ньому лад. Тимчасом Шрі Крішна, відначальний Господь, з'являється не впорядковувати врядування космосом, а тільки проявити Свої трансцендентні ігри і цим привабити впалі душі назад додому, до Бога.Однак, наприкінці останньої Двапара-юґи час дати лад нечестивим правителям збігся з часом появи Господа Шрі Крішни. Тому, коли з'явився Шрі Крішна, в Його тілі прийшов і Вішну, Господь-опікун, так само як і решта довершених часток Абсолютного Бога-Особи, що всі ввійшли у Нього в час Його появи.

4.10
pūrṇa bgagavān avatare yei kāleāra saba avatāra tāṅte āsi' mile
Послівний переклад: пūрṇа— повний;бгаґавāн— Верховний Бог-Особа;аватаре— втілюється;йеі— в цей;кāле— час;āра— інші;саба— всі;аватāра— втілення;тāṅте— в Ньому;āсі'— приходячи;міле— зустрічаються.
Коли сходить довершений Верховний Бог-Особа, в Ньому поєднуються всі інші втілення Господа.
4.11
sabe āsi' kṛshṇa-aṅge haya avatīrṇaaichge avatare kṛshṇa bgagavān pūrṇa
Послівний переклад: нāрāйаṇа— Господь Нараяна;чатуṭ-вйūха— чотири поширення;матсйа- āді— починаючи від Матс'ї;аватāра— втілення;йуґа-манв-антара-аватāра— втіленняюґатаманвантара; йата— стільки, скільки;āчге— є;āра— інші;сабе— всі;āсі'— приходячи;кṛшṇа-аṅґе— в тілі Господа Крішни;хайа— є;аватīрṇа— втілені;аічге— в такий спосіб;аватаре— втілюється;кṛшṇа— Господь Крішна;бгаґавāн— Верховний Бог-Особа;пūрṇа— повний.
Господь Нараяна, чотири головні поширення [Васудева, Санкаршана, Прад'юмна та Аніруддга], Матс'я, інші ліла- аватари, юґа-аватари та манвантара-аватари і всі втілення, які тільки є, — усі зійшли в тілі Господа Крішни. Так з'являється довершений Верховний Бог, Сам Господь Крішна.
4.13
ataeva vishṇu takgana kṛshṇera ṣarīrevishṇu-dvāre kare kṛshṇa asura-saṃhāre
Послівний переклад: атаева— тому;вішṇу— Господь Вішну;такгана— у цей час;кṛшṇера— Господа Крішни;ṣарīре— в тілі;вішṇу-двāре— Господом Вішну;каре— робить;кṛшṇа— Господь Крішна;асура-саṃхāре— знищення демонів.
Отож Господь Вішну в цей час присутній у тілі Господа Крішни, і Господь Крішна вбиває демонів через Нього.
4.14
ānushaṅga-karma ei asura-māraṇaye lāgi' avatāra, kahi se mūla kāraṇa
Послівний переклад: āнушаṅґа-карма— другорядна діяльність;еі— це;асура— демонів;мāраṇа— знищення;йе— чого;лāґі'— для;аватāра— втілення;кахі— скажу;се— ця;мūла— корінна;кāраṇа— причина.
Тому вбивство демонів — це лише другорядна діяльність Господа. Зараз я розповім про головну мету втілення Господа.
4.15
rasika-ṣekgara kṛshṇa parama-karuṇaei dui hetu haite ichchgāra udgama
Послівний переклад: према-раса— смаку любові до Бога;нірйāса— сутність;каріте— щоб робити;āсвāдана— куштування;рāґа-мāрґа— шлях спонтанного потягу;бгакті— віддане служіння;локе— у світі;каріте— щоб робити;прачāраṇа— поширення;расіка-ṣекгара— найзахопленіший;кṛшṇа— Господь Крішна;парама- каруṇа— наймилостивіший;еі— ці;дуі— дві;хету— причини;хаіте— від;іччгāра— бажання;удґама— народження.
Господь забажав утілитись через дві причини: Він хотів скуштувати солодкої сутності смаків любові до Бога і бажав поширити світом науку відданого служіння на рівні спонтанного потягу. Тому Його вважають за уособлення найвищого захвату і всеосяжної милості.
Пояснення

Коли Господь Крішна перебував на Землі, безбожних асурів, як оце Камсу чи Джарасандгу, вбивав Вішну, що крився в тілі Шрі Крішни. Хоча демонів, здавалось, знищував Господь Шрі Крішна, це відбувалось само собою і було для Шрі Крішни чимось побіжним. Справжня мета Господа Крішни, задля якої Він прийшов, полягала в тому, щоб продемонструвати захопливу картину Його трансцендентних забав у Враджабгумі. Ці ігри явили світові найвищий трансцендентний смак любовних взаємин між живою істотою та Верховним Господом. Такі сповнені смаку взаємини називають раґа-бгакті, віддане служіння Господеві у трансцендентному захваті. Господь Шрі Крішна прагне, щоб усім зумовленим душам було відомо: Його більше приваблює раґа-бгакті, а не відгі-бгакті, реґламентоване віддане служіння. У Ведах сказано («Тайттірія Упанішада» 2.7): расо ваі саṭ, — Абсолютна Iстина вміщує в Собі всі різновиди любовних взаємин. До того ж Господь щедрий на безпричинну милість і хоче дарувати цей скарб раґа-бгакті нам, тому силою Своєї внутрішньої енерґії Він і зійшов на Землю. Його не змушувала до цього жодна зовнішня сила.

4.17
aiṣvarya-djñānete saba djagat miṣritaaiṣvarya-ṣitgila-preme nāhi mora prīta
Послівний переклад: аіṣварйа-джñāнете— зі знанням величі;саба— весь;джаґат— всесвіт;міṣріта— змішаний;аіṣварйа-ṣітгіла— ослаблений величчю;преме— в любові;нāхі— немає;мора— Моєї;прīта— приємності.
[Господь Крішна міркував:] «Весь усесвіт пронизує думка про Мою велич, але любов, ослаблена таким благоговінням, не тішить Мене.
4.18
āmāre īṣvara māne, āpanāke hīnatāra preme vaṣa āmi nā ha-i adgīna
Послівний переклад: āмāре— Мене;īṣвара— Господь;мāне— вважає;āпанāке— себе;хīна— низький;тāра— його;преме— любов'ю;ваṣа— керований;āмі— Я;нā ха-і— не є;адгīна— підпорядкований.
Любов того, хто вважає Мене за Верховного Господа, а себе за підлеглого, не завойовує Мене і не може Мене підкорити.
4.19
āmāke ta' ye ye bgakta bgadje yei bgāvetāre se se bgāve bgadji, — e mora svabgāve
Послівний переклад: āмāке— Мене;та'— неодмінно;йе йе— хоч би що;бгакта— відданий;бгадже— поклоняється;йеі— в якому;бгāве— в настрої;тāре— його;се се— в такому;бгāве— настрої;бгаджі— Я відповідаю взаємністю;е— це;мора— Моїй;сва-бгāве— в природі.
В якому трансцендентному настрої відданий поклоняється Мені, в такому настрої Я відповідаю на його почуття — така Моя вдача.
Пояснення

Господь за Своєю природою являє Себе відданим відповідно до того, яке віддане служіння найпритаманніше для них. Вріндаванські ігри Шрі Крішни виявили, що, хоча назагал Богу поклоняються з благоговінням, Йому приємніше, коли відданий вважає Його за улюбленого сина, близького друга чи найкоханішого судженого і служить Йому з такою природною любов'ю. У таких трансцендентних стосунках Господь підпорядковується любові Свого відданого. Така чиста любов до Верховного Бога вільна від найменшого сліду сторонніх, не пов'язаних із відданим служінням бажань і не змішана з жодними корисливими діями чи емпіричним філософствуванням. Це чиста і природна любов до Верховного Бога, що сама народжується на абсолютному рівні. Таке віддане служіння виконують у сприятливому середовищі, яке не заторкують матеріальні прив'язаності.

4.20
ye yatgā māṃ prapadyante tāṃs tatgaiva bgadjāmy ahammama vartmānuvartante manushyāṭ pārtga sarvaṣaṭ
Послівний переклад: йе— всі, хто;йатгā— як;мāм— Мені;прападйанте— віддаються;тāн— їх;татгā— так;ева— неодмінно;бгаджāмі— винагороджую;ахам— Я;мама— Мій;вартма— шлях;анувартанте— долають;манушйāṭ— усі люди;пāртга— сину Прітги;сарваṣаṭ— усіма сторонами.
«Як Мої віддані Мені віддаються, так Я їх і винагороджую. Кожен у всьому йде Моїм шляхом, о сину Прітги».
Пояснення

У четвертій главі «Бгаґавад-ґіти» Господь Крішна повідомляє, що колись (десь 120 мільйонів років до битви на Курукшетрі) Він пояснював містичну філософію «Ґіти» богові Сонця. Далі це знання передавали ланцюгом учнівської послідовності, але з часом цей ланцюг так чи інакше перервався, і Господь Шрі Крішна з'явився знову навчити істин «Бгаґавад-ґіти» Арджуну. Тоді Господь і повідав Своєму другові Арджуні цей вірш (Б.-ґ. 4.11).

4.21
āpanāke baḍa māne, āmāre sama-hīnasei bgāve ha-i āmi tāhāra adgīna
Послівний переклад: мора— мій;путра— син;мора— мій;сакгā— друг;мора— мій;прāṇа-паті— повелитель життя;еі-бгāве— таким чином;йеі— ті, хто;море— Мені;каре— роблять;ṣуддга-бгакті— чисту відданість;āпанāке— себе;баḍа— за великого;мāне— вважає;āмāре— Мене;сама— за рівного;хīна— чи за нижчого;сеі бгāве— таким чином;ха-і— є;āмі— Я;тāхāра— йому;адгīна— підпорядкований.
Якщо відданий розвиває чисту любов до Мене, маючи Мене за свого сина, за свого друга чи коханого, вважаючи себе за вищого, а Мене за рівного чи нижчого, то Я йому підпорядковуюсь.
Пояснення

У «Чайтан'я-чарітамріті» описано три типи відданого служіння, а саме: бгакті (звичайне віддане служіння), шуддга-бгакті (чисте віддане служіння) і віддга- бгакті (віддане служіння з домішками).Коли відданий служить Господеві задля якоїсь матеріальної цілі, вдаючись до корисливої діяльності, умоглядних філософствувань чи містичної йоґи, таке віддане служіння називають змішаним або розбавленим. Поряд з бгакті-йоґою «Бгаґавад-ґіта» описує також карма-йоґу, ґ'яна-йоґу та дг'яна- йоґу. Йоґа означає «зв'язок із Верховним Господом», і встановити цей зв'язок можна лише відданістю. Якщо корислива діяльність, умоглядні роздуми та містична практика приводять до відданого служіння, то вони називаються відповідно карма-йоґа, ґ'яна-йоґа та дг'яна-йоґа. Однак ці три різновиди матеріальної діяльності забруднюють віддане служіння.Тим, хто цілковито ототожнює себе з тілом, радять вдатись до доброчесної діяльності, карма-йоґи. Тим, хто вважає себе за розум, радять умоглядну філософію, ґ'яна-йоґу. Але віддані на духовному рівні не потребують таких матеріальних домішок, що забруднюють віддане служіння. Змішане віддане служіння не ставить за мету розвиток любові до Верховного Бога-Особи. Тому служіння, яке виконують строго за явленими писаннями, ліпше за таке віддга-бгакті, бо воно вільне від будь-якого матеріального забруднення. Єдина мета такого служіння, що його виконують в свідомості Крішни, — вдовольнити Верховного Бога-Особу.Якщо хтось віддається Господу спонтанно, без бажання матеріальної вигоди, його відданість називають привабленістю. Такого відданого мимоволі приваблює служити Господеві, і він ступає у слід свідомих своєї суті душ. Його чиста відданість (шуддга-бгакті), що плине з чистої любові до Верховного Бога, стоїть вище за реґулівні засади істинних писань. Iноді відданий у любовному екстазі переступає приписи, однак такий екстаз належить цілковито до реальності духовної, і його аж ніяк не можна наслідувати. Реґулівні засади призначені допомагати звичайним відданим піднятись до рівня досконалої любові до Верховного Бога. Чисту відданість вінчає чиста любов до Крішни, і чисте віддане служіння означає спонтанне віддане служіння.Бездоганне дотримання реґулівних засад можна побачити на планетах Вайкунтги. Неухильно дотримуючись цих засад, можливо піднятись до планет Вайкунтги. Але спонтанне любовне служіння можна знайти тільки на Крішналоці.

4.23
mayi bgaktir hi bgūtānām amṛtatvāya kalpatedishṭyā yad āsīn mat-sneho bgavatīnāṃ mad-āpanaṭ
Послівний переклад: майі— Мені;бгактіṭ— віддане служіння;хі— безперечно;бгūтāнāм— живих істот;амṛтатвāйа— вічне життя;калпате— приносить;дішṭйā— щастям;йат— що;āсīт— було;мат— до Мене;снехаṭ— прив'язаність;бгаватīнāм— усіх вас;мат— Мене;āпанаṭ— досягнення.
«Віддано служачи Мені, живі істоти повертаються до вічного життя. Любі дівчата Враджі, ваша любов до Мене — це ваш талан, бо лише нею ви прихилили до себе Мою ласку».
Пояснення

Взірець чистого відданого служіння являють дії жителів Враджабгумі (Вріндавани). Коли під час сонячного затемнення Господь прийшов з Двараки у Саманта-панчаку, Він зустрів там жителів Вріндавани. Дівчатам Враджабгумі ця зустріч просто краяла серце, тому що виглядало так, наче Господь Крішна, оселившись у Двараці, покинув їх. Але Господь вдячно відзначив чисте віддане служіння дівчат Враджі, повідавши цього вірша (Бгаґ. 10.82.44).

4.24
mātā more putra-bgāve karena bandganaatihīna-djñāne kare lālana pālana
Послівний переклад: мāтā— мати;море— Мене;путра-бгāве— як сина;карена— робить;бандгана— зв'язування;атіхīна-джñāне— вважаючи вкрай безпорадним;каре— робить;лāлана— годування;пāлана— опіку.
Мати іноді зв'язує Мене як свого сина. Вона годує Мене і піклується про Мене, вважаючи цілковито безпорадним.
4.25
sakgā ṣuddga-sakgye kare, skandge ārohaṇatumi kon baḍa loka, — tumi āmi sama
Послівний переклад: сакгā— друг;ṣуддга-сакгйе— в чистій дружбі;каре— робить;скандге— на плечах;āрохаṇа— залізаючи;тумі— Ти;кон— що за;баḍа— велика;лока— персона;тумі— Ти;āмі— я;сама— рівня.
Мої друзі, перебуваючи зі Мною в стосунках чистої дружби, залізають Мені на плечі й кажуть: «Ти що, велике цабе? Ти такий самий, як я».
4.26
priyā yadi māna kari' karaye bgartsanaveda-stuti haite hare sei mora mana
Послівний переклад: прійā— мила;йаді— якщо;мāна карі'— сердячись;карайе— робить;бгартсана— докір;веда-стуті— ведичні молитви;хаіте— від;харе— забирає;сеі— це;мора— Мій;мана— розум.
Сердиті докори Моєї коханої зачаровують Мене більше від величальних ведичних гімнів.
Пояснення

За Упанішадами всі живі істоти підлеглі верховній живій істоті, Богові-Особі. Як сказано в «Катга Упанішаді»(5.3): нітйо нітйāнāṃ четанаṣ четанāнāм еко бахūнāṃ йо відадгāті кāмāн — всіх вічних живих істот підтримує одна вічна жива істота. А що всіх живих істот підтримує Верховний Бог-Особа, вони завжди підпорядковані Йому, навіть коли перебувають із Ним у любовних взаєминах.Проте у взаєминах найчистішої трансцендентної любові підлеглий відданий іноді намагається запанувати над своїм повелителем. Відданий, що ставиться до Верховного Господа наче Його мати чи батько, іноді прибирає становище, вище навіть за становище Верховного Бога-Особи. Так само іноді наречена або кохана Господа прибирає становище, вище за становище Господа. Але в цьому виявляється їхня найвища любов. Тільки з чистої любові підлегла Верховному Богові- Особі кохана картає Його. Але Господь цим задоволений і навіть насолоджується. Всі такі вчинки Його коханих слуг дарують Йому велику насолоду, тому що проявляють їхню щиру любов до Нього. У благоговійному поклонінні Верховному Господеві бракує таких виявів природної любові, тому що відданий вважає Господа за свого пана.Реґулівні засади відданого служіння призначені для тих, хто ще не пробудив природної любові до Верховного Бога. Коли відданий розвиває природну любов, усі приписи й обряди стають зайві і між Господом та відданим зав'язуються взаємини чистої любові. Хоча на цьому рівні любові іноді здається, що відданий верховодить Господом або переступає реґулівні засади, такі стосунки стоять на вищому рівні від звичайного благоговійного трепету перед Господом і покори приписам. Відданий, який у всепоглинальному коханні до Всевишнього звільнився від усіх позначень, діє зі спонтанною любов'ю до Верховного Бога, і така відданість завжди вище за реґламентовану.Невимушені розмови закоханих доводять їхню чисту прив'язаність одне до одного. А коли віддані поклоняються своєму улюбленому Господеві як найшанованішій особі, їхнім почуттям бракує спонтанної любові. Відданий-неофіт, що дотримується ведичних правил, які впорядковують поведінку людей без чистої любові до Верховного Бога, може на поверховий погляд видатись піднесенішим за відданого із спонтанним коханням до Верховного Бога. Однак насправді спонтанна чиста любов куди вища за реґламентоване віддане служіння. Така чиста любов до Верховного Бога славетна всіма сторонами і набагато перевершує благоговійне віддане служіння відданого із слабшим почуттям любові.

4.27
vaikuṇṭgādye nāhi ye ye līlāra prachārase se līlā kariba, yāte mora chamatkāra
Послівний переклад: еі— ці;ṣуддга-бгакта— чисті віддані;лаñā— беручи;каріму— робитиму;аватāра— втілення;каріба— зроблю;вівідга-відга— різнорідні;адбгута— дивовижні;віхāра— розваги;ваікуṇṭга-āдйе— на планетах Вайкунтги та інших;нāхі— не;йе йе— хоч би яких;лīлāра— розваг;прачāра— уславлення;се се— ті;лīлā— розваги;каріба— виконуватиму;йāте— в яких;мора— Мій;чаматкāра— подив.
Взявши з Собою цих чистих відданих, Я зійду на Землю і розважатимусь дивовижними забавами, небаченими навіть на Вайкунтзі. Я познайомлю світ з іграми, які дивують навіть Мене.
Пояснення

Господь Крішна в образі Господа Чайтан'ї вчить Своїх відданих, як вирости до рівня чистого відданого служіння. Тому Він часом приходить у подобі відданого і вершить різноманітні чудесні діяння, відображені в Його піднесеній філософії та повчаннях.Духовне небо сповнюють незліченні планети Вайкунтги, і на них усіх вічні віддані Господа служать Йому з благоговійним трепетом. Отож Господь Шрі Крішна показав Свої найпотаємніші розваги, якими Він насолоджується в трансцендентному царстві. Ці забави настільки привабливі, що принаджують навіть Господа. Тому Він приходить як Господь Чайтан'я і розкошує ними.

4.29
mo-vishaye gopī-gaṇera upapati-bgāveyoga-māyā karibeka āpana-prabgāve
Послівний переклад: мо-вішайе— щодо Мене як предмета;ґопī-ґаṇера — ґопі; упапаті— коханця;бгāве— в становищі;йоґа-мāйā — йоґамайа,внутрішня енерґія Господа Крішни;карібека— зробить;āпана— своїм;прабгāве— впливом.
Під впливом йоґамайі пастуŸшкам здаватиметься, що Я їхній коханець.
Пояснення

Йоґамайа — це ім'я внутрішньої енерґії, яка змушує Господа забуватись і ставати коханим Своїх чистих відданих у різних трансцендентних настроях. Йоґамайа створює в серці дівчат Враджі духовне почуття, яке змушує їх вважати Господа Крішну за свого коханця. Це почуття не можна ні в якому разі порівнювати з земними позашлюбними любощами. Воно не має нічого спільного із статевим потягом, дарма що чисте кохання таких відданих певною мірою скидається на нього. Треба зрозуміти, що в космічному прояві не може існувати нічого такого, що б не мало свого правдивого відповідника в духовній царині. Всі матеріальні явища походять із трансцендентного світу. Еротика кохання, відображена в нечистих матеріальних цінностях, являє собою спотворений відбиток духовної реальності, але цієї реальності не до снаги зрозуміти, поки немає достатньої духовної освіти й виховання.

4.30
āmiha nā djāni tāhā, nā djāne gopī-gaṇaduṅhāra rūpa-guṇe duṅhāra nitya hare mana
Послівний переклад: āміха— Я;нā джāні— не знатиму;тāхā— це;нā джāне— не знатимуть;ґопī- ґаṇа — ґопі; дуṅхāра— двох;рūпа-ґуṇе— красу та якості;дуṅхāра— двох;нітйа— завжди;харе— крадуть;мана— розуми.
Ні Я, ні ґопі на це не зважатимемо, адже всі наші думки будуть заполонені красою та якостями одне одного.
Пояснення

На планетах Вайкунтги в духовному світі панує Нараяна. Його віддані виглядають так само, як Він, а їхнє ставлення до Господа й вияви відданості засновані на шанобливості. Але понад цими Вайкунтгами існує Ґолока, або Крішналока, і там відначальний Бог-Особа, Крішна, повністю проявляє Свою енерґію насолоди в невимушених любовних взаєминах. Віддані в матеріальному світі майже не відають про ці розваги, і тому Господь хоче їм їх явити.На Ґолоці Вріндавані деякі віддані перебувають з Господом у любовних стосунках паракія-раса. Ці стосунки скидаються на потяг заміжньої жінки до іншого чоловіка. У матеріальному світі такі стосунки — найогидніше явище, тому що це спотворене відображення паракія-раси в духовному світі, де такі стосунки являють собою найвищий вираз любові. Такі почуття між відданим і Господом виникають завдяки впливу йоґамайі. У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що віддані найвищого рівня перебувають під опікою дайва-майі, чи інакше йоґамайі: махāтмāнас ту мāṃ пāртга даівīṃ пракṛтім āṣрітāṭ (Б.-ґ.9.13). Справді великі душі (махатми) повністю поринають у свідомість Крішни, безнастанно служачи Господеві. Вони перебувають під опікою дайві-пракріті, чи то йоґамайі. Йоґамайа створює таку ситуацію, що відданий заради любові до Крішни ладен порушити всі приписи. Відданий від природи не любить переступати закони шанобливого ставлення до Верховного Бога-Особи, однак під впливом йоґамайі він готовий на все, щоб збільшити своє любовне служіння Верховному Господеві.Люди під чарами матеріальної енерґії цілковито неспроможні оцінити діяльність йоґамайі, бо зумовлена душа мало чи й здатна зрозуміти чистий обмін почуттями між Господом та Його відданим. Але виконуючи віддане служіння відповідно до реґулівних засад, людина може піднятись на дуже високий рівень і наблизитись до розуміння стосунків чистого кохання, які влаштовує йоґамайа.Поринаючи під впливом йоґамайі в почуття духовної любові, Господь Шрі Крішна і дівчата Враджі забуваються в духовному захваті. У цьому забутті Господь відчуває трансцендентне задоволення від захопливої вроди ґопі, хоча матеріальний статевий потяг у Господа відсутній. Духовне кохання до Верховного Бога вище за все земне, і тому може видатись, ніби ґопі порушують норми світської моралі. Це вічно пантеличить світських моралістів. Тому йоґамайа приховує Господа та Його розваги від очей невтаємничених, як пояснено в «Бгаґавад-ґіті» (7.25), де Господь каже, що залишає за Собою право не відкриватись усім.Йоґамайа влаштовує так, що іноді Господь і ґопі в захваті кохання зустрічаються, а іноді розлучаються. Такі трансцендентні любовні ігри Господа недоступні розуму філософів-емпіриків, що розмірковують лише про безособистісний аспект Абсолютної Iстини. Тому Господь Сам являє Себе світським людям, щоб дарувати їм найвище духовне знання і щоб Самому насолодитись його сутністю. Господь настільки ласкавий, що Сам приходить, щоб забрати впалі душі назад додому, до царства Верховного Бога. Там вони вічно насолоджуються еротичними почуттями Верховного Бога в їхньому істинному вияві, одмінному від спотвореної плотської любові, якою так захоплюються впалі душі у своєму хворобливому стані. Господь проявляє раса-лілу передусім саме для того, щоб схилити всі зумовлені душі покинути свою хворобливу моральність і релігійність, а також щоб привабити їх до насолоди реальністю в царстві Бога. Той, хто зрозуміє справжню природу раса-ліли, безперечно гребуватиме земним статевим життям. Якщо свідома своєї духовної природи душа слухатиме від достойної особи про Господню раса-лілу, вона внаслідок того цілковито зречеться матеріальних сексуальних втіх.

4.31
dgarma chgāḍi' rāge duṅhe karaye milanakabgu mile, kabgu nā mile, — daivera ggaṭana
Послівний переклад: дгарма чгāḍі'— відмовляючись від релігійних звичаїв;рāґе— в любові;дуṅхе— обоє;карайе— роблять;мілана— зустріч;кабгу— подеколи;міле— вони зустрічаються;кабгу— подеколи;нā міле— не зустрічаються;даівера— долі;ґгаṭана— те, що трапляється.
Чиста прив'язаність єднатиме нас навіть усупереч усім моральним та релігійним вимогам (дгармі). Доля буде нас іноді зводити, а іноді розлучати.
Пояснення

Почувши флейту Крішни, ґопі глухої ночі прибігли на побачення з Крішною. З цього приводу Шріла Рупа Ґосвамі склав гарного вірша (див. Аді 5.224). Цей вірш змальовує чарівного юнака на ім'я Ґовінда, що стоїть на березі Ямуни в місячному сяйві і притискає до вуст Свою флейту. Якщо хтось бажає насолоджуватись матеріалістичним життям — товариством, дружбою та любов'ю, — йому не слід наближатись до Ямуни й дивитись на постать Ґовінди. Звук флейти Господа Крішни такий чарівливий, що відбирає в ґопі пам'ять про всі їхні родинні зв'язки і штовхає посеред ночі бігти до Крішни.Втікши отак з дому, ґопі порушили ведичні заповіді щодо сімейного життя. З цього видно, що, коли природні почуття любові до Крішни досягають повноти свого вияву, відданий може знехтувати загальновизнаними суспільними правилами та звичаями. У матеріальному світі ми лише тримаємось різних позначень, але чисте віддане служіння починається саме тоді, коли людина стає вільною від усіх позначень. Коли пробуджується любов до Крішни, усі зовнішні позначення відпадають.Природний потяг Шрі Крішни до Своїх найдорожчих невід'ємних часток надихає Шрі Крішну та ґопі шукати зустрічі одне з одним. Щоб надати особливої святковості цьому трансцендентному натхненню, потрібне також почуття розлуки закоханих. Серед тих, хто знемагає від матеріальних злигоднів, ніхто не бажає мук розлуки. Однак у трансцендентній формі та сама розлука, абсолютна за природою, зміцнює любовний зв'язок і посилює бажання закоханих зустрітись. З трансцендентного погляду час розлуки сповнений більшої насолоди, аніж сама зустріч, якій через присутність обох, коханого й коханої, бракує почуттів дедалі нетерплячішого сподівання.

4.32
ei saba rasa-niryāsa kariba āsvādaei dvāre kariba saba bgaktere prasāda
Послівний переклад: еі— ці;саба— усі;раса-нірйāса— сутність смаків;каріба— зроблю;āсвāда— смакування;еі двāре— цим;каріба— зроблю;саба— усім;бгактере— відданим;прасāда— милість.
Я смакуватиму сутність усіх цих рас і тим зроблю ласку всім відданим.
4.33
vradjera nirmala rāga ṣuni' bgakta-gaṇarāga-mārge bgadje yena chgāḍi' dgarma-karma
Послівний переклад: враджера— Враджі;нірмала— бездоганну;рāґа— любов;ṣуні'— почувши;бгакта-ґаṇа— віддані;рāґа-мāрґе— на шляху спонтанної любові;бгадже— вони поклоняються;йена— так що;чгāḍі'— відкидаючи;дгарма— релігійність;карма— корисливу діяльність.
Тоді, почувши про чисту любов жителів Враджі, віддані стануть поклонятися Мені із спонтанною любов'ю, облишивши всі релігійні та призначені поліпшити добробут ритуали».
Пояснення

Багато свідомих своєї сутності душ, як оце Раґгунатга даса Ґосвамі та цар Кулашекгара, настійно радять розвивати цю спонтанну любов до Верховного Бога, нехай навіть важачи дотриманням усіх моральних та релігійних традицій. Шрі Раґгунатга даса Ґосвамі, один з шістьох Ґосвамі Вріндавани, написав у своїх молитвах «Манах-шікша», що треба просто якнайсумлінніше поклонятись Радзі та Крішні. На дгармаṃ нāдгармаṃ ṣруті-ґаṇа-ніруктаṃ кіла куру — не слід надміру захоплюватись ведичними обрядами чи простим дотриманням правил.Цар Кулашекгара написав схожого вірша у книжці «Мукунда-мала-стотра» (5):«Мене не приваблюють ні релігійні ритуали, ні яке завгодно царство на землі. Мені байдуже про чуттєві втіхи, нехай вони приходять і зникають згідно з моїми попередніми вчинками. Єдиного бажаю — міцно триматись відданого служіння лотосовим стопам Господа, навіть якщо мені випаде народжуватися знову й знову».

4.34
anugrahāya bgaktānāṃ mānushaṃ deham āṣritaṭbgadjate tādṛṣīṭ krīḍā yāṭ ṣrutvā tat-paro bgavet
Послівний переклад: ануґрахāйа— щоб виявити ласку;бгактāнāм— до відданих;мāнушам— немов людське;дехам— тіло;āṣрітаṭ— приймаючи;бгаджате— насолоджується;тāдṛṣīṭ— такі;крīḍāṭ— розваги;йāṭ— які;ṣрутвā— почувши;тат- параṭ— повністю відданий Йому;бгавет— повинен стати.
«Крішна проявляє Свою вічну людську подобу і Свої ігри для того, щоб обдарувати милістю відданих. Почувши про ці ігри, слід стати Його слугою».
Пояснення

Це вірш із «Шрімад-Бгаґаватам» (10.33.36). Верховний Бог-Особа поширюється в незліченні трансцендентні форми, що вічно існують у духовному світі. Матеріальний світ — лише спотворений відбиток духовного, в якому всі явища вільні від будь-якої скверни. Усе там існує в своєму первісному стані, поза владою часу. Час безсилий вичерпати чи якось затьмарити багатства духовного світу. Численні прояви Верховного Бога-Особи приймають там поклоніння різних живих істот, що перебувають у своєму природному духовному становищі. Все буття в духовному світі складене з бездомісного добра. Добро, яке можна бачити в матеріальному світі, забруднене ґунами страсті й невігластва.Твердження про те, що людська форма життя дає найліпші можливості для відданого служіння, заслуговує серйозної уваги. Адже тільки ця форма дає живій істоті нагоду відродити вічні стосунки з Верховним Богом-Особою. З усіх видів життя в круговороті матеріального світу людську форму життя вважають за найвищу. Скориставшись із цієї найвищої матеріальної форми, можна повернути собі становище відданого слуги Господа.Верховний Бог-Особа втілюється в усіх видах життя, хоча це й незбагненно для людського мозку. Залежно від розумових здібностей, якими наділені різні тіла живих істот, Господь проявляє різні ігри. Людське суспільство отримує від Верховного Господа найбільшу милість тоді, коли Він з'являється в людській подобі. Саме тоді люди отримують нагоду виконувати різні форми вічного служіння Господеві.Якщо живу істоту природно вабить до описів якоїсь одної гри Верховного Бога, це вказує на її відначальне становище. Є п'ять основних типів стосунків із Крішною: шаноба, служіння, дружба, батьківська любов та кохання. Найглибшим смаком відданий може насолоджуватись в стосунках кохання, збагачених великим розмаїттям почуттів. Це найвища досконалість стосунків з Господом.Господь втілюється в різних формах — як риба, черепаха, вепр, Парашурама, Господь Рама, Будда та інші — для того, щоб живити різні смаки живих істот на різних щаблях розвитку. Любов закоханих, що зветься паракія-раса, — це незрівнянна досконалість любовних стосунків між Господом Крішною та Його відданими.Певний розряд так званих відданих, сахаджії, намагаються імітувати розваги Господа, дарма що нічого не розуміють у коханні поширень Господньої енерґії насолоди. Таке поверхове наслідування може завдати величезної шкоди розвитку духовних стосунків з Господом. Плотські любощі годі рівняти до духовного кохання, що має природу незабрудненого добра. Діючи як сахаджія, людина просто ще глибше занурює чуття й розум у матеріальну скверну. У Крішниних розвагах проявляється вічне служіння Адгокшаджі, Верховному Господеві, недосяжному й незбагненному для матеріальних чуттів. Матеріалістичні зумовлені душі не розуміють трансцендентних любовних взаємин, зате їм до вподоби потурати своїм чуттям під маскою відданого служіння. Безвідповідальні особи, які вважають ігри Радги та Крішни за звичайні плотські стосунки, ніколи не зможуть збагнути діянь Верховного Господа. Танець раса влаштовує внутрішня енерґія Крішни, йоґамайа, і прив'язаним до матерії не зрозуміти його. Розбещені сахаджії, намагаючись облити брудом трансцендентне, викривляють значення слів тат-паратвена нірмалам і тат-паро бгавет. Перекручуючи смисл виразу тāдṛṣіṭ крīḍāṭ, вони хочуть виправдати свою розпусту діяннями Господа Крішни. Але треба зрозуміти справжній смисл цих слів, визнавши мудрість істинних ґосвамі. Шріла Нароттама даса Тгакура у своїх молитвах до Ґосвамі так пояснив причину нерозуміння таких духовних стосунків:«Коли я палатиму бажанням зрозуміти твори Ґосвамі, тоді я зможу усвідомити трансцендентні любовні стосунки Радги й Крішни». Iншими словами, не пройшовши науку в учнівській послідовності Ґосвамі, зрозуміти Радгу й Крішну не вдасться. Зумовлені душі почувають глибоку нехіть до пізнання духовної природи Господа, і якщо вони силкуватимуться проникнути в трансцендентну сутність розваг Господа, далі живучи життям матеріалістів, їм не уникнути грубої помилки сахаджій.

4.35
'bgavet' kriyā vidgiliṅ, sei ihā kayakartavya avaṣya ei, anyatgā pratyavāya
Послівний переклад: бгавет — бгавет; крійā— дієслово;відгі-ліṅ— настанова у наказовому способі;сеі— цей;іхā— тут;кайа— каже;картавйа— що треба зробити;аваṣйа— безперечно;еі— це;анйатгā— у противному разі;пратйавāйа— перешкода.
Дієслово «бгавет», вжите в наказовому способі, вказує нам на те, що це треба конче зробити. Непокора цьому буде невиконанням обов'язку.
Пояснення

Цей наказ стосується до чистих відданих. Неофіти будуть здатні зрозуміти такі стосунки тільки після того, як піднімуться на вищий рівень, виконуючи під керівництвом досвідченого духовного вчителя реґламентоване віддане служіння. Тоді й вони зможуть слухати про любовні взаємини Радги та Крішни.Доки жива істота перебуває на матеріальному, зумовленому рівні, вона повинна дуже ретельно пильнувати всіх вимог моралі й ніколи їх не порушувати. Абсолютний світ трансцендентний і вільний від будь-якої можливої скверни, тому діяльність у ньому не поділяється на моральну й аморальну. Але в матеріальному світі з огляду на статевий потяг потрібно розрізняти між поведінкою моральною та аморальною. У духовному світі сексу немає. Взаємини закоханих у духовному світі являють собою чисту трансцендентну любов і незмішане блаженство.Той, хто не привабився трансцендентним чаром раси, буде неодмінно змушений відчувати ниций потяг до матерії. Це штовхатиме його до дій, осквернених матерією, і він скочуватиметься до найтемніших форм пекельного життя. Але пізнавши кохання Радги й Крішни, людина звільняється з лещат потягу до матеріальної «любові» між чоловіком та жінкою. Так само той, хто зрозуміє чисту батьківську любов Нанди і Яшоди до Крішни, врятується від матеріальної батьківської любові. Якщо хтось визнає Крішну за свого всевишнього друга, матеріальна дружба втратить для нього свою привабливість і йому вже не загрожуватиме розчарування від світських «приятелів»-сперечальників. Якщо людину привабить служіння Крішні, їй уже не доведеться служити матеріальному тілові в злиденних умовах матеріального буття, обманюючи себе надією на те, що в майбутньому вона стане паном. А той, хто усвідомить велич Крішни у нейтральних стосунках з Ним, уже ніколи не шукатиме гаданої розради в філософії імперсоналізму чи порожнечі. Проте, якщо людину не приваблює трансцендентна природа Крішни, вона неодмінно привабиться матеріальними втіхами і заплутається в липучій сіті доброчестя й гріха, знову й знову переселяючись в матеріальному світі з одного матеріального тіла до іншого. Тільки людина в свідомості Крішни може досягнути найвищої досконалості життя.

4.36
ei mata chaitanya-kṛshṇa pūrṇa bgagavānyuga-dgarma-pravartana nahe tāṅra kāma
Послівний переклад: еі— це;вāñчгā— бажання;йаічге— як оце;кṛшṇа— Господа Крішни;прāкаṭйа— для появи;кāраṇа— причина;асура-саṃхāра— вбивство демонів;āнушаṅґа— вторинна;прайоджана— привід;еі мата— отак;чаітанйа— Господь Чайтан'я Махапрабгу;кṛшṇа— Господь Крішна;пūрṇа— повний;бгаґавāн— Верховний Бог-Особа;йуґа-дгарма— релігію для цієї епохи;правартана— започаткування;нахе— не є;тāṅра— Його;кāма— бажання.
Як ці бажання були головною причиною появи Крішни, тоді як знищення демонів було лише принагідною потребою, так і для Шрі Крішни Чайтан'ї, Верховного Бога-Особи, поширити дгарму цього віку було принагідне завдання.
4.38
kona kāraṇe yabe haila avatāre manayuga-dgarma-kāla haila se kāle milana
Послівний переклад: кона кāраṇе— з певної причини;йабе— коли;хаіла— було;аватāре— у втіленні;мана— бажання;йуґа-дгарма— для релігії цієї епохи;кāла— час;хаіла— був;се кāле— того часу;мілана— збіг.
Коли Господь забажав з'явитись з іншою метою, надійшла й пора поширювати релігію для цього віку.
4.39
dui hetu avatari' lañā bgakta-gaṇaāpane āsvāde prema-nāma-saṅkīrtana
Послівний переклад: дуі— дві;хету— причини;аватарі'— втілюючись;лаñā— беручи;бгакта- ґаṇа— відданих;āпане— Сам;āсвāде— смакує;према— любов до Бога;нāма- саṅкīртана— та спільного оспівування святого імені.
Отак з двома бажаннями Господь прийшов у гурті Своїх відданих і насолоджувався нектарним смаком преми та спільного співу святого імені.
4.40
sei dvāre āchaṇḍāle kīrtana sañchārenāma-prema-mālā gāṅtgi' parāila saṃsāre
Послівний переклад: сеі двāре— тим;ā-чаṇḍāле— навіть середчандал; кīртана— оспівування святих імен;саñчāре— вливає;нāма— святих імен;према— і любові до Бога;мāлā— ґірлянда;ґāṅтгі'— нанизуючи разом;парāіла— Він надягає її на;саṃсāре— весь матеріальний світ.
Так Він поширив кіртан навіть серед парій. Він сплів вінок із святого імені та преми і увінчав ним весь матеріальний світ.
4.41
ei-mata bgakta-bgāva kari' aṅgīkāraāpani āchari' bgakti karila prachāra
Послівний переклад: еі-мата— отак;бгакта-бгāва— становище відданого;карі'— роблячи;аṅґīкāра— прийняття;āпані— Сам;āчарі'— практикуючи;бгакті— віддане служіння;каріла— робив;прачāра— поширення.
Прибравши настрій відданого, Він проповідував віддане служіння, Сам його практикуючи.
Пояснення

Коли Рупа Ґосвамі зустрівся з Господом Шрі Чайтан'єю Махапрабгу в Праязі (нині Аллахабад), він вклонився Господу і підніс Йому молитви. У своїх молитвах Рупа Ґосвамі сказав, що Господь Чайтан'я милостивіший за будь- яку іншу аватару Крішни, тому що поширює любов до Крішни. Місія Господа Чайтан'ї полягала в тому, щоб наділяти палкою любов'ю до Верховного Бога. Найвище досягнення в людській формі життя — піднятись на рівень любові до Верховного Бога. Господь Чайтан'я, всупереч уявленням деяких людей, не винаходив ніякої релігії. Релігії призначені довести існування Бога, і їхні послідовники зазвичай звертаються до Господа, як до космічного виконавця бажань. Натомість трансцендентна мета Шрі Чайтан'ї Махапрабгу — кожному дати любов до Верховного Бога. Кожен, хто визнає Бога за Всевишню Особу, може вдатись до повторення Харе Крішна і розвинути любов до Бога. Тому Господь Чайтан'я — наймилостивіший з милостивих. Так щедро роздаровувати віддане служіння на силі тільки Сам Крішна. Отже Господь Чайтан'я — це Крішна.У «Бгаґавад-ґіті» Крішна виклав філософію, яка вчить живих істот віддатись Верховному Богові-Особі. Але віддавшись Усевишньому, можна розвиватись ще далі, плекаючи любов до Господа. Отже, рух свідомості Крішни, який розгорнув Господь Чайтан'я, призначений передусім для тих, хто свідомий існування Верховного Бога, найвищого повелителя всього сущого. Місія Шрі Чайтан'ї Махапрабгу — вчити людей, як використовувати свої можливості в трансцендентному любовному служінні. Господь Чайтан'я — це Крішна, що з позиції Свого відданого вчить служити Собі. Те, що Господь у вічній формі Шрі Чайтан'ї Махапрабгу бере на Себе роль відданого, — ще один прояв дивовижної природи Господа. Зумовлена душа неспроможна досягти Абсолютного Бога- Особу своїми недосконалими зусиллями, тому Господь Шрі Крішна у формі Господа Ґауранґи зі Своєї гідної подиву великодушності всім дав можливість легко наблизитись до Себе.Сварупа Дамодара Ґосвамі сказав, що Господь Чайтан'я — це Сам Крішна в настрої Радгарані, тобто поєднана форма Радги та Крішни. Мета Господа Чайтан'ї — пізнати солодкий смак чарів Крішни у трансцендентному коханні. Господь Чайтан'я воліє не думати про Себе, як про Крішну, тому що прагне звідати становище Радгарані. Ми повинні це пам'ятати. Громада так званих відданих, які називаються надія-наґарі або ґаура-наґарі, вдають, що кохають Господа Чайтан'ю, як ґопі, однак їм не спадає на думку, що Він Сам прибрав постави не Крішни, що насолоджується, а Крішниного відданого, що вдовольняє Крішну. Господь Чайтан'я ніколи не приставав на вигадки профанів, що видавали себе за авторитетів. Вихватки ґаура-наґарі та подібних до них — це просто відхилення від щирого виконання місії Господа Чайтан'ї. Господь Чайтан'я, поза сумнівом, тотожний Крішні і, безперечно, невідмінний від Шріматі Радгарані. Але Господь із потаємних міркувань перейняв настрій віпраламбга-сева, і цей настрій не слід порушувати так званим служінням. Непосвяченому не слід втручатись у трансцендентні стосунки, щоб не завдавати Господу прикрощів. Таких відхилень у відданому служінні треба пильно стерегтись. Відданому не годиться завдавати Крішні прикрощів. Як пояснив Шріла Рупа Ґосвамі, віддане служіння має бути āнукūлйена, тобто мати на меті задоволення Крішни. Робити Крішні прикре — це не відданість. Камса ворогував з Крішною. Він завше думав про Крішну, але думав як про ворога. Такого прикрого «служіння» слід усіма силами уникати.Господь Чайтан'я прийняв роль Радгарані, і ми повинні підтримувати Його настрій, як це робив Сварупа Дамодара в Ґамбгірі (кімнаті Господа Чайтан'ї Махапрабгу в Пурі). Він завжди нагадував Господеві Чайтан'ї почуття Радгарані в розлуці, зображені в «Шрімад-Бгаґаватам», і Господь Чайтан'я був дуже вдячний йому за підтримку. Натомість ґаура-наґарі, відводячи Господу Чайтан'ї становище того, хто насолоджується, і зображаючи з себе тих, ким Він має насолоджуватись, не викликають схвали ні Господа Чайтан'ї, ні Його послідовників. Ці нерозумні імітатори не тільки не дістають благословень, а й взагалі залишаються поза межами руху Господа Чайтан'ї. Їхні вигадки суперечать настановам Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Настрій трансцендентної розваги Крішни не можна змішувати з трансцендентним настроєм розлуки з Крішною, в який занурена Радгарані.

4.42
dāsya, sakgya, vātsalya, āra ye ṣṛṅgārachāri prema, chatur-vidga bgakta-i ādgāra
Послівний переклад: дāсйа— служіння;сакгйа— дружба;вāтсалйа— батьківська любов;āра— і;йе— що;ṣṛṅґāра— кохання;чāрі— чотири форми;према— любов до Бога;чатуṭ-відга— чотири роди;бгакта-і— віддані;āдгāра— носії.
Чотири типи відданих несуть у собі чотири смаки любові до Бога: служіння, дружби, батьківської любові та кохання.
4.43
nidja nidja bgāva sabe ṣreshṭga kari' mānenidja-bgāve kare kṛshṇa-sukga āsvādane
Послівний переклад: ніджа ніджа— кожен свій власний;бгāва— настрій;сабе— усе;ṣрешṭга карі'— роблячи найліпшим;мāне— визнає;ніджа-бгāве— у своєму настрої;каре— робить;кṛшṇа-сукга— щастя з Господом Крішною;āсвāдане— смакуючи.
Відданий будь-якої з цих категорій вважає свої почуття за найдосконаліші і, переконаний у цьому, насолоджується великим щастям стосунків із Господом Крішною.
4.44
taṭastga ha-iyā mane vichāra yadi karisaba rasa haite ṣṛṅgāre adgika mādgurī
Послівний переклад: таṭа-стга ха-ійā— стаючи неупередженим;мане— в розумі;вічāра— міркування;йаді— якщо;карі— роблячи;саба раса— усіх смаків;хаіте— ніж;ṣṛṅґāре— у стосунках закоханих;адгіка— більший;мāдгурī— солодкий смак.
Але якщо порівняти всі настрої безсторонньо, виявиться, що кохання найсолодше з усіх.
Пояснення

У трансцендентних стосунках з Господом немає вищих і нижчих, тому що в абсолютному царстві панує рівність. Але попри абсолютність усіх цих взаємин, між ними існують і трансцендентні відмінності. Тому трансцендентні стосунки кохання вважають за найвищу досконалість.

4.45
yatgottaram asau svāda-viṣeshollāsamayy apiratir vāsanayā svādvī bgāsate kāpi kasyachit
Послівний переклад: йатгā-уттарам— одне за іншим;асау— те;свāда-віṣеша— окремих смаків;уллāса-майī— що складається із збільшення;апі— хоча;ратіṭ— любов;вāсанайā— різними бажаннями;свāдвī— солодка;бгāсате— існує;кā апі— будь- хто;касйачіт— будь-кого (відданого).
«Кожен наступний смак дає відчуття дедалі глибшої любові. Але любов, яка вінчає розвиток бажань найглибшим смаком, проявляється як стосунки закоханих».
Пояснення

Це вірш із «Бгакті-расамріта-сіндгу» (2.5.38) Шріли Рупи Ґосвамі.

4.46
ataeva madgura rasa kahi tāra nāmasvakīyā-parakīyā-bgāve dvi-vidga saṃstgāna
Послівний переклад: атаева— отож;мадгура— солодкий;раса— смак;кахі— кажу;тāра— того;нāма— назва;свакīйā —званийсвакія(власний);паракīйā— іпаракія(чужий);бгāве— в настроях;дві-відга— два типи;саṃстгāна— становища.
Тому я називаю ці стосунки мадгура-раса. Вони поділяються ще на дві відміни: кохання в шлюбі й кохання поза шлюбом.
4.47
parakīyā-bgāve ati rasera ullāsavradja vinā ihāra anyatra nāhi vāsa
Послівний переклад: паракīйā-бгāве— в настроїпаракія,тобто стосунків закоханих поза шлюбом;аті— дуже велике;расера— смаку;уллāса— побільшення;враджа вінā— окрім Враджі;іхāра— цього;анйатра— деінде;нāхі— немає;вāса— місце перебування.
Кохання поза шлюбом сильно загострює смак стосунків. Такого кохання не знайти ніде поза Враджею.
4.48
vradja-vadgū-gaṇera ei bgāva niravadgitāra madgye ṣrī-rādgāya bgāvera avadgi
Послівний переклад: враджа-вадгū-ґаṇера— молодих дружин із Враджі;еі— цей;бгāва— настрій;ніравадгі— не зв'язаний;тāра мадгйе— серед них;ṣрī-рāдгāйа— у Шріматі Радгарані;бгāвера— настрою;авадгі— найвища межа.
Дівчат Враджі переповнюють ці почуття, але найвищий вияв ці почуття знаходять в особі Шрі Радги.
4.49
prauḍga nirmala-bgāva prema sarvottamakṛshṇera mādgurya-rasa-āsvāda-kāraṇa
Послівний переклад: прауḍга— дозрілий;нірмала-бгāва— чистий стан;према— любов;сарва-уттама— найліпша з усіх;кṛшṇера— Господа Крішни;мāдгурйа-раса— смаку кохання;āсвāда— смакування;кāраṇа— причина.
Її чисте, зріле кохання перевершує любов усіх інших. Господь Крішна насолоджується солодким смаком кохання саме завдяки Її любові.
4.50
ataeva sei bgāva aṅgīkāra kari'sādgilena nidja vāñchgā gaurāṅga-ṣrī-hari
Послівний переклад: атаева— тому;сеі бгāва— цей настрій;аṅґīкāра карі'— прийнявши;сāдгілена— виконав;ніджа— Своє;вāñчгā— бажання;ґаурāṅґа— Господь Чайтан'я Махапрабгу;ṣрī-харі— Верховний Бог-Особа.
Тому Господь Ґауранґа, що є Сам Шрі Харі, ввійшов у настрій Радги і виконав Свої бажання.
Пояснення

З чотирьох різновидів обміну любовним служінням — дас'ї, сакг'ї, ватсал'ї та мадгур'ї — мадгур'ю вважають за найдовершенішу. Ці стосунки кохання розпадаються ще на два типи: свакія і паракія. Свакія — це стосунки з Крішною як із законним чоловіком, а паракія — це стосунки з Крішною як з коханцем. Вчені знавці прийшли до висновку, що трансцендентний екстаз настрою паракія палкіший, і тому вищий з цих двох. Цей різновид кохання проявлений в тих, хто віддався Господеві через гарячу пристрасть, навіть усвідомлюючи суспільну аморальність таких незаконних стосунків з коханцем. З такою любов'ю до Верховного Бога пов'язаний ризик, і тому вона вища за емоції, в яких бракує цієї ризиковності. Однак такий ризик прийнятний лише в царині трансцендентного. Кохання свакія і паракія в стосунках з Верховним Богом не трапляється в матеріальному світі, а паракії не знайти навіть на Вайкунтзі, вона існує лише у тій частині Ґолоки Вріндавани, що зветься Враджа.Деякі віддані вважають, що Крішна вічно насолоджується на Ґолоці Вріндавані і лише подеколи спускається до Враджі насолодитись паракія-расою. Шість Ґосвамі Вріндавани, проте, пояснили, що ігри Крішни у Враджі так само вічні, як і решта Його діянь на Ґолоці Вріндавані. Враджа становить потаємну частину Ґолоки Вріндавани. Крішна проявив Свої ігри, які Він проводить у Враджі, на Землі. Такі розваги вічно проявлені у Враджі на Ґолоці Вріндавані, і там паракія- раса існує завжди.У третій главі цього епічного твору Шріла Крішнадаса Кавіраджа Ґосвамі недвозначно ствердив, що наприкінці епохи Двапари двадцять восьмої чатур-юґи Вайвасвати Ману Крішна з'являється в матеріальному світі і приносить із Собою Враджадгаму, вічну обитель Своїх найвищих розваг. Як Самого Себе Господь проявляє внутрішньою енерґією, так і все Своє оточення Він приносить тою самою внутрішньою енерґією, без ніякої сторонньої сили. Як сказано далі в «Чайтан'я-чарітамріті», почуття паракія існують лише в тому трансцендентному царстві, і ніде більше. Цей найвищий екстаз може існувати тільки в найсокровеннішій частині трансцендентного світу, але з безпричинної ласки Господа ми маємо нагоду зазирнути до невидимого світу Враджі.Трансцендентний настрій ґопі, пастуŸшок Враджі, у всій красі втілений в особі Шріматі Радгарані. Шріматі Радгарані являє Собою взірець повністю розквітлих почуттів трансцендентного кохання, незбагненних для Самого Господа. Жагучість Її любовного служіння являє собою найвищу форму екстазу. Нікому не до снаги втішатись у цьому найвищому трансцендентному настрої якостями Господа більше за Шріматі Радгарані. Тому Господь Сам забажав у подобі Господа Шрі Ґауранґи стати на місце Радгарані. Так Він теж насолодився найпіднесенішими почуттями паракія-раси, які проявлені в трансцендентній обителі Враджі.

4.51
sureṣānāṃ durgaṃ gatir atiṣayenopanishadāṃmunīnāṃ sarvasvaṃ praṇata-paṭalīnāṃ madgurimāviniryāsaṭ premṇo nikgila-paṣu-pālāmbudja-dṛṣāṃsa chaitanyaṭ kiṃ me punar api dṛṣor yāsyati padam
Послівний переклад: сура-īṣāнāм— царів півбогів;дурґам— фортеця;ґатіṭ— мета;атіṣайена— значно;упанішадāм— Упанішад;мунīнāм— мудреців;сарвасвам— суть усього сущого;праṇата-паṭалīнāм— гуртів відданих;мадгурімā— солодкий чар;вінірйāсаṭ— сутність;премṇаṭ— любові;нікгіла— усіх;паṣу-пāлā— пастуŸшок;амбуджа-дṛṣāм— лотосооких;саṭ— Він;чаітанйаṭ— Господь Чайтан'я;кім— що;ме— мій;пунаṭ— знову;апі— безперечно;дṛṣоṭ— двох очей;йāсйаті— прийде;падам— до обителі.
«Господь Чайтан'я — це захист півбогів, мета Упанішад, суть життя великих мудреців, прекрасний притулок відданих і серцевина кохання лотосооких ґопі. Чи ще побачать Його мої очі?»
4.52
apāraṃ kasyāpi praṇayi-djana-vṛndasya kutukīrasa-stomaṃ hṛtvā madguram upabgoktuṃ kamapi yaṭruchaṃ svām āvavre dyutim iha tadīyāṃ prakaṭayansa devaṣ chaitanyākṛtir atitarāṃ naṭ kṛpayatu
Послівний переклад: апāрам— безмежне;касйāпі— когось;праṇайі-джана-вṛндасйа— багатьох коханок;кутукī— цікавий;раса-стомам— набір смаків;хṛтвā— крадучи;мадгурам— солодкі;упабгоктум— щоб насолоджуватися;кам апі— хтось;йаṭ— хто;ручам— блиск;свāм— власний;āвавре— покрив;дйутім— сяйво;іха— тут;тадīйāм— в стосунку до Нього;пракаṭайан— проявляючи;саṭ— Він;деваṭ— Верховний Бог-Особа;чаітанйа-āкṛтіṭ— у подобі Господа Чайтан'ї Махапрабгу;атітарāм— дуже;наṭ— нам;кṛпайату— нехай Він дарує Свою ласку.
«Забажавши насолодитись невичерпним нектаром кохання одної з Своїх численних коханок [Шрі Радги], Господь Крішна прибрав подоби Господа Чайтан'ї. Він розкошував цим коханням, сховавши темний колір Свого тіла під жовтим сяйвом Її тіла. Нехай цей Господь Чайтан'я проллє на нас Свою ласку».
Пояснення

Цей і попередній вірші взято зі «Става-мали» Шріли Рупи Ґосвамі: вірш 51 — із «Пратгама Шрі Чайтан'яштаки» (2), а вірш 52 — із «Двітія Шрі Чайтан'яштаки»(3).

4.53
bgāva-grahaṇera hetu kaila dgarma-stgāpanatāra mukgya hetu kahi, ṣuna sarva-djana
Послівний переклад: бгāва-ґрахаṇера— прийняття цього настрою;хету— причина;каіла— зробив;дгарма— релігія;стгāпана— встановлення;тāра— того;мукгйа— головна;хету— причина;кахі— кажу;ṣуна— будь ласка, послухайте;сарва-джана— кожен.
Звідати цього екстатичного кохання — ось головна причина, з якої Він з'явився і встановив шлях релігії для цієї епохи. Зараз я роз'ясню цю причину. Всі, будь ласка, слухайте.
4.54
mūla hetu āge ṣlokera kaila ābgāsaebe kahi sei ṣlokera artga prakāṣa
Послівний переклад: мūла хету— корінну причину;āґе— на початку;ṣлокера— вірша;каіла— дав;āбгāса— натяк;ебе— зараз;кахі— скажу;сеі— цього;ṣлокера— вірша;артга— смисл;пракāṣа— висвітлення.
Я вже дав загальне поняття про вірш, який розкриває головну причину появи Господа, а тепер висвітлю значення цього вірша у всій повноті.
4.55
rādgā kṛshṇa-praṇaya-vikṛtir hlādinī ṣaktir asmādekātmānāv api bguvi purā deha-bgedaṃ gatau tauchaitanyākgyaṃ prakaṭam adgunā tad-dvayaṃ chaikyam āptaṃrādgā-bgāva-dyuti-suvalitaṃ naumi kṛshṇa-svarūpam
Послівний переклад: рāдгā— Шріматі Радгарані;кṛшṇа— Господа Крішни;праṇайа— любові;вікṛтіṭ— перетворення;хлāдінī ṣактіṭ— енерґія насолоди;асмāт— цієї;ека- āтмāнау— тотожні;апі— хоча;бгуві— на Землі;пурā— від непам'ятних часів;деха-бгедам— окремі форми;ґатау— отримали;тау— ці двоє;чаітанйа-āкгйам— під іменем Шрі Чайтан'я;пракаṭам— проявлений;адгунā— нині;тат-двайам— двоє;ча— і;аікйам— єдність;āптам— що набули;рāдгā— Шріматі Радгарані;бгāва— настрій;дйуті— сяйвом;су-валітам— прикрашений;наумі— я віддаю поклони;кṛшṇа-сварūпам— Йому, хто тотожний Шрі Крішні.
Любовні стосунки Шрі Радги та Крішни — це трансцендентний прояв внутрішньої енерґії насолоди Господа. Радга та Крішна тотожно єдині, однак Вони вічно розділені. Нині ці дві трансцендентні тотожності знову з'єднались у формі Шрі Крішни Чайтан'ї. Я схиляюсь перед Ним, що проявив Себе в настрої Шріматі Радгарані, з Її кольором тіла, хоча Він — Сам Крішна.
Пояснення

Це вірш із щоденника Шріли Сварупи Дамодари Ґосвамі. Він являє собою п'ятий із перших чотирнадцяти віршів «Шрі Чайтан'я-чарітамріти».

4.56
rādgā-kṛshṇa eka ātmā, dui deha dgari'anyonye vilase rasa āsvādana kari'
Послівний переклад: рāдгā-кṛшṇа— Радга та Крішна;ека— одне;āтмā— єство;дуі— два;деха— тіла;дгарі'— прибираючи;анйонйе— одне одним;віласе— насолоджуються;раса— смаки любові;āсвāдана карі'— куштуючи.
Радга й Крішна — одне єство, але Вони прийняли два тіла. Так Вони насолоджуються одне одним, розкошуючи смаками кохання.
Пояснення

Дві трансцендентні особи, Радга й Крішна, становлять для матеріалістів загадку. Попередній вірш, взятий із щоденника Шріли Сварупи Дамодари Ґосвамі, стисло пояснює Радгу й Крішну, але щоб збагнути таїну цих двох осіб, потрібне глибоке духовне прозріння. Один насолоджується у двох. Шрі Крішна — це володар енерґії, а Шріматі Радгарані — внутрішня енерґія. За філософією веданти між володарем енерґії та енерґією немає різниці, вони тотожні. Одне від другого не відокремити, як не відокремити вогонь від тепла.У відносному світі будь-які явища, пов'язані з Абсолютом, незбагненні. I для інтелекту, зумовленого відносністю, дуже важко осягнути істину єдності енерґії та володаря енерґії. Зрозуміти такі хитросплетіння трансцендентної дійсності можливо тільки за допомогою філософії незбагненної єдності й відмінності, якої навчав Господь Чайтан'я.Радгарані — це внутрішня енерґія Шрі Крішни. Вона вічно поглиблює насолоду Шрі Крішни. Iмперсоналістам цього не зрозуміти без допомоги відданого маха-бгаґавати. Саме ім'я «Радга» вказує на те, що Шріматі Радгарані споконвічно перевершує всіх у догоджанні Шрі Крішні. Це означає, що Вона являє собою посередницю, яка передає Шрі Крішні служіння живих істот. Тому віддані Вріндавани запобігають насамперед ласки Шріматі Радгарані, без якої Шрі Крішна нікого не визнає за Свого люблячого слугу.Господь Чайтан'я Махапрабгу особисто приходить до занепалих зумовлених душ цього залізного віку, щоб познайомити їх із найвищим принципом трансцендентних стосунків з Господом. Господь Чайтан'я діє переважно в ролі Своєї внутрішньої енерґії, а саме тієї її частини, яка дає насолоду.Абсолютний Бог-Особа, Шрі Крішна, — це всемогутня форма трансцендентного буття, знання і блаженства у всій їхній повноті. Його внутрішня енерґія проявляється насамперед як сат, тобто елемент, який розгортає Господній аспект буття. Коли та сама енерґія проявляє повне знання, вона зветься чіт, або самвіт, і саме вона поширює трансцендентні форми Господа. I, нарешті, коли та сама енерґія становить джерело насолоди, вона зветься хладіні, або трансцендентна енерґія блаженства. Отак Господь проявляє три трансцендентні складові Своєї внутрішньої енерґії.

4.57
sei dui eka ebe chaitanya gosāñirasa āsvādite doṅhe hailā eka-ṭgāṅi
Послівний переклад: сеі— ці;дуі— двоє;ека— одне;ебе— тепер;чаітанйа ґосāñі— Господь Чайтан'я Махапрабгу;раса— смак;āсвāдіте— дізнати смаку;доṅхе— двоє;хаілā— стали;ека-ṭгāṅі— одне тіло.
Тепер, щоб насолодитись расою, Вони з'явились в одному тілі, як Господь Чайтан'я Махапрабгу.
4.58
itgi lāgi' āge kari tāra vivaraṇayāhā haite haya gaurera mahimā-katgana
Послівний переклад: ітгі лāґі'— для цього;āґе— перше;карі— зроблю;тāра— того;вівараṇа— опис;йāхā хаіте— з якого;хайа— є;ґаурера— Господа Чайтан'ї Махапрабгу;махімā— велич;катгана— оповідь.
Отож спочатку я окреслю становище Радги й Крішни. З цього опису стане зрозуміла велич Господа Чайтан'ї.
4.59
rādgikā hayena kṛshṇera praṇaya-vikārasvarūpa-ṣakti — 'hlādinī' nāma yāṅhāra
Послівний переклад: рāдгікā— Шріматі Радгарані;хайена— є;кṛшṇера— Господа Крішни;праṇайа- вікāра— перетворення любові;сварūпа-ṣакті— особиста енерґія;хлāдінī — хладіні; нāма— ім'я;йāṅхāра— чиє.
Шріматі Радгарані — це перетворення Крішниної любові. Вона Його внутрішня енерґія, хладіні.
4.60
hlādinī karāya kṛshṇe ānandāsvādanahlādinīra dvārā kare bgaktera poshaṇa
Послівний переклад: хлāдінī— енерґіяхладіні; карāйа— спричиняє;кṛшṇе— в Господі Крішні;āнанда-āсвāдана— смакування блаженства;хлāдінīра двāрā— енерґією насолоди;каре— робить;бгактера— відданого;пошаṇа— живлення.
Ця енерґія хладіні дає насолоду Крішні і живить Його відданих.
Пояснення

Шріла Джіва Ґосвамі зусебіч розглянув енерґію хладіні у «Пріті-сандарбзі». Як він пише, Веди виразно проголошують: «Тільки віддане служіння може привести до Бога-Особи. Тільки віддане служіння допоможе відданому віч-на-віч побачити Верховного Господа. Верховний Бог-Особа приваблюється до відданого служіння, а отже вершини ведичного знання досягнув той, хто опанував науку відданого служіння».Якою ж особливою стороною віддане служіння принаджує Верховного Господа, і яка природа цього служіння? Ведичні писання повідомляють нам, що Верховний Бог-Особа, Абсолютна Iстина, самодостатній і що майа, невігластво, ніколи і ніяк не може на Нього вплинути. Отже, енерґія, яка завойовує Всевишнього, повинна бути абсолютно духовна. Вона аж ніяк не може бути проявом матерії. Блаженство, яким втішається Верховний Бог-Особа, не може мати матеріальну природу, на відміну від імперсональних уявлень про блаженство Брахмана. Віддане служіння являє собою взаємини між двома особами, тому його не вийде обмежити свідомістю однієї особи. Отже, блаженство самоусвідомлення, брахмананду, годі рівняти до відданого служіння.Верховний Бог-Особа посідає три роди внутрішньої енерґії, а саме хладіні-шакті, або енерґію насолоди, сандгіні-шакті, або енерґію буття, і самвіт-шакті, або енерґію пізнання. У «Вішну Пурані» (1.12.69) міститься такий вірш, звернений до Господа: «Господи, Ти опора всього. Три Твої невід'ємні прояви, хладіні, сандгіні і самвіт, існують у Тобі як одна духовна енерґія. Натомість матеріальні ґуни — причина щастя, нещастя та їхнього поєднання — в Тобі відсутні, бо Ти не маєш матеріальних якостей».Хладіні — це уособлення радісної природи Верховного Бога-Особи, в якій Він насолоджується. Енерґія насолоди повсякчас присутня в Верховному Господі, тому теорія імперсоналістів про те, що Господь втілюється в матеріальній ґуні добра, неприйнятна. Цей імперсональний погляд суперечить Ведам, які вказують, що Господь володіє трансцендентною енерґією насолоди. Коли з ласки Верховного Бога-Особи вона проявляється в особі відданого, її називають любов'ю до Бога. «Любов до Бога» — це інша назва Господньої енерґії насолоди. Отже, взаємини відданого служіння, що пов'язують Господа і Його відданого, становлять прояв трансцендентної енерґії насолоди Господа.Енерґія Верховного Бога-Особи, що постійно сповнює Його трансцендентним блаженством, не матеріальна. За матеріальну її вважають послідовники Шанкари, що не знають природи Верховного Господа і Його енерґії насолоди. Ці невігласи нездатні зрозуміти різницю між імперсональним духовним блаженством і розмаїттям духовної енерґії насолоди. Енерґія хладіні дарує Господу все трансцендентне щастя, і Господь наділяє цією енерґією Свого чистого відданого.

4.61
sach-chid-ānanda, pūrṇa, kṛshṇera svarūpaeka-i chich-chgakti tāṅra dgare tina rūpa
Послівний переклад: сат-чіт-āнанда— вічність, знання і блаженство;пūрṇа— повне;кṛшṇера— Господа Крішни;сва-рūпа— власна форма;ека-і— одна;чіт-ṣакті— духовна енерґія;тāṅра— Його;дгаре— проявляє;тіна— три;рūпа— форми.
Тіло Господа Крішни вічне [сат], сповнене знання [чіт] і блаженства [ананда]. Єдина Його духовна енерґія проявляється в трьох формах.
4.62
ānandāṃṣe hlādinī, sad-aṃṣe sandginīchid-aṃṣe samvit — yāre djñāna kari' māni
Послівний переклад: āнанда-аṃṣе— в елементі блаженства;хлāдінī— енерґія насолоди;сат- аṃṣе— в елементі вічності;сандгінī— енерґія, що розгортає буття;чіт- аṃṣе— в елементі пізнання;самвіт— енерґія повного знання;йāре— яке;джñāна карі'— як знання;мāні— визнаю.
Хладіні — це Його аспект блаженства, сандгіні — аспект вічного буття, а самвіт — аспект свідомості, що її теж описують як пізнання.
Пояснення

У трактаті «Бгаґават-сандарбга» (103) Шріла Джіва Ґосвамі так пояснює енерґії Господа: трансцендентна енерґія Верховного Бога-Особи, якою Він підтримує буття, називається сандгіні. Трансцендентна енерґія, якою Господь пізнає Себе і дає знання про Себе іншим, називається самвіт. Трансцендентна енерґія, завдяки якій Він відчуває трансцендентне блаженство і через яку Він дає відчуття блаженства відданим, називається хладіні.Сукупний прояв цих енерґій називається вішуддга-саттва. Цей рівень духовного розмаїття проявляється навіть у матеріальному світі, коли тут з'являється Господь. Тому ігри й прояви Господа в матеріальному світі зовсім не матеріальні — вони належать до суто трансцендентної реальності. У згоді з цим стоять і слова «Бгаґавад-ґіти», де сказано, що кожен, хто усвідомить трансцендентну природу появи Господа, Його діянь та відходу, гідний, покинувши теперішнє матеріальне тіло, здобути свободу від матеріальної неволі. Така особа має змогу ввійти в духовне царство і спілкуватись із Верховним Богом-Особою, обмінюючись із Ним енерґією хладіні. Матеріальну ґуну добра забруднюють сліди страсті й невігластва. Тому матеріальне, змішане, добро називають мішра-саттва. Але в трансцендентному розмаїтті вішуддга- саттви немає жодних матеріальних якостей. Тому для того, щоб пізнати Бога-Особу та Його трансцендентні ігри, потрібно ввійти в атмосферу вішуддга-саттви. Духовне розмаїття одвічно незалежне від будь-яких матеріальних обставин і невідмінне од Верховного Бога-Особи, тому що так само абсолютне, як і Він Сам. Завдяки енерґії самвіт Господь і разом з Ним Його віддані безпосередньо взаємодіють з енерґією хладіні.Матеріальні ґуни природи владні над зумовленими душами, але на Верховного Бога-Особу вони аж ніяк не здатні вплинути, що прямо й непрямо підтверджують усі ведичні писання. Господь Крішна Сам каже в Одинадцятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (11.25.12): саттваṃ раджас тама іті ґуṇā джīвасйа наіва ме — «Матеріальні ґуни добра, страсті й невігластва пов'язані із зумовленими душами, але ніколи не пов'язані зі Мною, Верховним Богом-Особою». «Вішну Пурана» стверджує те саме:«Верховний Бог-Особа, Вішну, перебуває за межами трьох якостей — добра, страсті та невігластва. В Ньому немає жодних матеріальних якостей. Нехай ця первинна особа, Нараяна, що Його становище цілковито трансцендентне, змилується над нами». У Десятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» (10.27.4) Iндра так прославляє Крішну:«Любий Господи, Твоя обитель — це вішуддга-саттва, спокій якої ніколи не порушують матеріальні якості, і вся діяльність у ній — це трансцендентне любовне служіння Твоїм лотосовим стопам. Цю діяльність, ніколи не забруднену страстю й невіглаством, прикрашають доброта, зреченість та аскетичність відданих. Матеріальні якості за жодних умов не можуть зачепити».Коли ґуни матеріальної природи ще не проявлені, вважають, що вони перебувають у стані добра. Коли вони проявились і діяльно породжують різні форми матеріального існування, їх відносять до стану страсті. А коли їхня діяльність припиняється і створене з них розмаїття зникає, їхній стан вважають станом невігластва. Iншими словами, розважливість — це добро, діяльність — це страсть, а бездіяльність — невігластво. Вище за ці вияви матеріальних якостей стоїть вішуддга-саттва. Перебуваючи під владою енерґії сандгіні, вона проявляється як буття всього сущого. Під владою енерґії самвіт вона проявляється як трансцендентне знання. А під владою енерґії хладіні вона проявляється як найсокровенніша любов до Верховного Бога. Цей триєдиний прояв, вішуддга-саттва, становить сутність царства Бога.Отже, Абсолютна Iстина являє Собою дійсність, вічно проявлену в трьох енерґіях. Внутрішня енерґія Господа проявлена як повний незбагненного розмаїття духовний світ, межова енерґія охоплює в собі живих істот, а зовнішня енерґія проявляється як матеріальний космос. Так Абсолютна Iстина обіймає в Собі ці чотири начала: Самого Верховного Бога- Особу, Його внутрішню енерґію, Його межову енерґію та Його зовнішню енерґію. Господня форма і її поширення, сваям-рупа і вайбгава-пракаша, безпосередньо насолоджуються внутрішньою енерґією, яка вічно проявляє духовний світ, найпотаємніший із проявів енерґії Господа. Зовнішній прояв, матеріальна енерґія, постачає тілесні оболонки зумовленим живим істотам, від Брахми до крихітної мурахи. Ця покривна енерґія проявляється в трьох ґунах матеріальної природи, і її по-різному сприймають живі істоти у вищих і нижчих формах життя.Кожен із трьох елементів внутрішньої енерґії — сандгіні, самвіт і хладіні — впливає на якусь одну із трьох зовнішніх енерґій, що керують зумовленими душами. Цей троякий вплив проявляє три якості, ґуни матеріальної природи. Це не залишає сумнівів у тому, що живі істоти, межова енерґія, — це вічні слуги Господа і тому підпорядковані або внутрішній, або зовнішній Його енерґії.

4.63
hlādinī sandginī samvit tvayy ekā sarva-saṃstgitauhlāda-tāpa-karī miṣrā tvayi no guṇa-vardjite
Послівний переклад: хлāдінī— енерґія насолоди;сандгінī— енерґія буття;самвіт— енерґія знання;твайі— в Тобі;екā— одна;сарва-саṃстгітау— що Ти є основа всього;хлāда— насолода;тāпа— і страждання;карī— спричиняючи;міṣрā— суміш цих двох;твайі— у Тобі;на— не;ґуṇа-варджіте— в кому немає трьохґунматеріальної природи.
«Господи, Ти опора всього. Три Твої невід'ємні прояви, хладіні, сандгіні й самвіт, існують у Тобі як одна духовна енерґія. Натомість матеріальні ґуни — причина щастя, нещастя та їхнього поєднання — в Тобі відсутні, тому що Ти не маєш матеріальних якостей».
Пояснення

Це вірш із «Вішну Пурани» (1.12.69).

4.64
sandginīra sāra aṃṣa — 'ṣuddga-sattva' nāmabgagavānera sattā haya yāhāte viṣrāma
Послівний переклад: сандгінīра— енерґії буття;сāра— сутність;аṃṣа— частина;ṣуддга-саттва — шуддга-саттва(чисте існування);нāма— зване;бгаґавāнера— Верховного Бога-Особи;саттā— існування;хайа— є;йāхāте— в якому;віṣрāма— місце спочинку.
Серцевину енерґії сандгіні становить шуддга-саттва. На ній спочиває буття Господа Крішни.
4.65
mātā, pitā, stgāna, gṛha, ṣayyāsana ārae-saba kṛshṇera ṣuddga-sattvera vikāra
Послівний переклад: мāтā— мати;пітā— батько;стгāна— місце;ґṛха— дім;ṣаййа-āсана— ліжка й сидіння;āра— та;е-саба— ці всі;кṛшṇера— Господа Крішни;ṣуддга- саттвера — шуддга-саттви; вікāра— перетворення.
Крішнині мати, батько, обитель, дім, постіль, сидіння і все інше — це перетворення шуддга-саттви.
Пояснення

Батько, матір і всі сімейні справи Господа Крішни проявлені в бутті тої самої вішуддга-саттви. Форму, якості та всі аспекти Верховного Бога-Особи здатна осягнути жива істота, яка перебуває в чистому добрі. Свідомість Крішни починається на щаблі чистого добра. Хоча з самого початку пізнання Крішни істота здобуває деяке слабке розуміння Крішни, повністю усвідомити Крішну означає усвідомити Його як Вāсудеву, абсолютного всемогутнього повелителя або головне панівне Божество всіх енерґій. Коли жива істота, втвердившись у вішуддга-саттві, стає трансцендентна до трьох ґун матеріальної природи, її готовність служити дає їй змогу осягнути форму, якості та інші прояви Верховного Бога-Особи. Шлях до такого розуміння відкриває рівень чистого добра, тому що духовне буття Верховного Господа завжди духовне.Крішна завжди цілковито духовний. Не тільки батьки Бога- Особи, а й усе, що супроводжує Його буття, теж за своєю суттю становить прояв сандгіні-шакті, тобто перетворення вішуддга-саттви. Для більшої повноти можна сказати, що ця сандгіні-шакті внутрішньої енерґії підтримує і проявляє геть усе розмаїття духовного світу. У царстві Бога і Його слуги, і служниці, і дружини, і батько, і матір, і все інше являють собою перетворене духовне буття сандгіні-шакті. У зовнішній енерґії все розмаїття матеріального космосу теж розгортає сандгіні-шакті, енерґія буття, і з цього ми можемо скласти собі деяке уявлення про багатство духовної царини.

4.66
sattvaṃ viṣuddgaṃ vasudeva-ṣabditaṃyad īyate tatra pumān apāvṛtaṭsattve cha tasmin bgagavān vāsudevohy adgokshadjo me manasā vidgīyate
Послівний переклад: саттвам— існування;віṣуддгам— чисте;васудева-ṣабдітам— що зветьсявасудева; йат— з якого;īйате— з'являється;татра— в тому;пумāн— Верховний Бог-Особа;апāвṛтаṭ— без ніяких покровів;саттве— в добрі;ча— і;тасмін— це;бгаґавāн— Верховний Бог-Особа;вāсудеваṭ— Вāсудева;хі— безперечно;адгокшаджаṭ— недосяжний для чуттів;ме— моїм;манасā— розумом;відгīйате— здобутий.
«Iстоті в стані, що називається васудева, — в стані чистого добра [шуддга-саттви], Верховний Бог-Особа відкривається без усяких запон. Перебуваючи в цьому стані, мій розум усвідомлює Верховного Бога, недоступного чуттям і відомого як Васудева».
Пояснення

Цей вірш із «Шрімад-Бгаґаватам» (4.3.23) промовляє Господь Шіва, засуджуючи Дакшу, батька Саті, за його ворожість до Вішну. Цей вірш не залишає сумнівів стосовно того, що Господь Крішна, Його ім'я, слава, якості і все з Ним пов'язане існують у сандгіні-шакті внутрішньої енерґії Господа.

4.67
kṛshṇe bgagavattā-djñāna — saṃvitera sārabrahma-djñānādika saba tāra parivāra
Послівний переклад: кṛшṇе— в Крішні;бгаґаваттā— природи відначального Верховного Бога- Особи;джñāна— знання;саṃвітера— енерґії знання;сāра— сутність;брахма- джñāна— знання Брахмана;āдіка— тощо;саба— всі;тāра— того;парівāра— підлеглі.
Серцевину енерґії самвіт становить знання про те, що Верховний Бог-Особа — це Господь Крішна. Це знання охоплює в собі будь-яке інше знання, як-от знання Брахмана.
Пояснення

Вплив самвіт-шакті виявляється в свідомості. I Господь, і живі істоти мають свідомість. Шрі Крішна, Верховний Бог-Особа, має повне знання про все і всюди, і від Його свідомості не може сховатись ніщо. Він здатний пізнати будь-яку річ, просто скинувши на неї оком, тимчасом як звичайним живим істотам, пізнаючи щось, доводиться долати незліченні перешкоди. Свідомість живих істот має три прояви: пряме знання, непряме знання і спотворене знання. Коли жива істота пізнає матеріальні об'єкти через матеріальні чуття, як ось очі, вуха, ніс чи руки, тоді знання, яке вона отримає, неодмінно буде спотворене. Таке ілюзорне знання породжує матеріальна енерґія під викривленим впливом самвіт-шакті. Усвідомлення того, чим не є недоступний чуттям об'єкт, — це непряме знання. Його не випадає визнати за цілком неправильне, але воно часткове і приводить до безособистісного усвідомлення духу і зрештою до монізму. А коли чинник самвіт, що керує пізнанням, просвітлює енерґія хладіні, що теж належить до внутрішньої енерґії, вони діють разом і створюють умови, за яких тільки й можливо пізнати Бога- Особу. Самвіт-шакті завжди слід поєднувати з хладіні. Матеріальне знання і непряме духовне знання — це побічні утвори самвіт-шакті.

4.68
hlādinīra sāra 'prema', prema-sāra 'bgāva'bgāvera parama-kāshṭgā, nāma — 'mahā-bgāva'
Послівний переклад: хлāдінīра— енерґії насолоди;сāра— сутність;према— любов до Бога;према- сāра— сутність такої любові;бгāва— емоція;бгāвера— емоції;парама-кāшṭгā— найвища межа;нāма— зване;махā-бгāва — махабгава.
Сутність енерґії хладіні — любов до Бога, сутність любові до Бога — емоція [бгава], а найвища досконалість емоції — махабгава.
Пояснення

Плід, який породжує хладіні-шакті, — це любов до Верховного Бога. Ця любов поділяється на дві відміни: на чисту любов до Верховного Бога і змішану. Лише коли хладіні-шакті дарує живій істоті Шрі Крішна, жива істота приваблює Господа, розвинувши чисту любов до Нього. Однак коли та сама хладіні-шакті осквернена зовнішньою, матеріальною енерґією і походить із самої живої істоти, вона не приваблює Крішну, навпаки, жива істота приваблюється до блиску матеріальної енерґії. Тоді, замість губити голову за Верховним Богом з любові до Нього, вона губить голову за матеріальними чуттєвими насолодами. Вступивши у зв'язок із ґунами, якостями матеріальної природи, вона стає бранцем створюваного з них плетива страждань і болючих почуттів.

4.69
mahā-bgāva-svarūpā ṣrī-rādgā-ṭgākurāṇīsarva-guṇa-kgani kṛshṇa-kāntā-ṣiromaṇi
Послівний переклад: махā-бгāва — махабгави; сва-рūпā— форма;ṣрī-рāдгā-ṭгāкурāṇī— Шріматі Радгарані;сарва-ґуṇа— усіх добрих якостей;кгані— родовище;кṛшṇа-кāнтā— коханих Господа Крішни;ṣіромаṇі— найкоштовніший самоцвіт.
Шрі Радга Тгакурані уособлює махабгаву. Вона — вмістище усіх чеснот і найкоштовніша окраса всіх коханих Господа Крішни.
Пояснення

Неосквернена дія хладіні-шакті виявляється в поведінці дівчат Враджі і Шріматі Радгарані — найвищої з цього трансцендентного гурту. Сутність хладіні-шакті — любов до Верховного Бога, сутність любові до Верховного Бога — бгава, трансцендентна емоція, а найвищий вияв бгави відомий як махабгава. Шріматі Радгарані уособлює в Собі ці три аспекти трансцендентної свідомості. Отже Вона — втілення найвищої любові до Верховного Бога і найвищий об'єкт кохання Шрі Крішни.

4.70
tayor apy ubgayor madgye rādgikā sarvatgādgikāmahābgāva-svarūpeyaṃ guṇair ativarīyasī
Послівний переклад: тайоṭ— їх;апі— навіть;убгайоṭ— обох (Чандравалі й Радгарані);мадгйе— посеред;рāдгікā— Шріматі Радгарані;сарватгā— в усьому;адгікā— вища;махā-бгāва-сварūпа— уособленнямахабгави; ійам— це;ґуṇаіṭ— добрими якостями;атіварīйасī— найліпша.
«З цих двох ґопі [Радгарані та Чандравалі] Шріматі Радгарані в усьому вища. Вона — втілення махабгави, і Своїми чеснотами Вона переважає всіх».
Пояснення

Це цитата з «Удджвала-ніламані» («Радга- пракарана» 3) Шріли Рупи Ґосвамі.

4.71
kṛshṇa-prema-bgāvita yāṅra chittendriya-kāyakṛshṇa-nidja-ṣakti rādgā krīḍāra sahāya
Послівний переклад: кṛшṇа-према— любов до Господа Крішни;бгāвіта— занурений у;йāṅра— чий;чітта— розум;індрійа— чуття;кāйа— тіло;кṛшṇа— Господа Крішни;ніджа-ṣакті— Його енерґія;рāдгā— Шріматі Радгарані;крīḍāра— розваг;сахāйа— супутниця.
Її розум, чуття і тіло охоплені любов'ю до Крішни. Вона енерґія Крішни і допомагає Йому влаштовувати Його розваги.
Пояснення

Шріматі Радгарані цілковито духовна, як і Сам Крішна. Її жодною мірою не вільно вважати за матеріальну постать. Вона, поза всяким сумнівом, цілком відмінна від зумовлених душ, що мають матеріальні тіла — грубе й тонке — і що покриті матеріальними чуттями. Вона цілковито духовна, і Її тіло, як і розум, тої самої духовної природи. А що тіло Її духовне, то й чуття Її так само духовні. Тому Її тіло, розум та чуття повністю осяяні любов'ю до Крішни. Вона уособлення хладіні-шакті (тої снаги внутрішньої енерґії, яка дає Господеві насолоду), а отже Вона єдине джерело насолоди для Шрі Крішни.Шрі Крішна не може насолоджуватись нічим, внутрішньо відмінним від Нього. Тому Радга невідмінна від Крішни. Елемент сандгіні внутрішньої енерґії Шрі Крішни проявляє всепривабливу форму Шрі Крішни, а та сама внутрішня енерґія в аспекті хладіні проявляє Шріматі Радгарані, що приваблює всепривабливого. У трансцендентних іграх Шрі Крішни нікому не зрівнятись із Шріматі Радгарані.

4.72
ānanda-chinmaya-rasa-pratibgāvitābgistābgir ya eva nidja-rūpatayā kalābgiṭgoloka eva nivasaty akgilātma-bgūtogovindam ādi-purushaṃ tam ahaṃ bgadjāmi
Послівний переклад: āнанда— блаженство;чіт— і знання;майа— складений із;раса— смаки;праті— щомиті;бгāвітāбгіṭ— занурені у;тāбгіṭ— тими;йаṭ— хто;ева— безперечно;ніджа-рūпатайā— Своєю формою;калāбгіṭ— частками часток Його енерґії насолоди;ґолоке— на Ґолоці Вріндавані;ева— безперечно;нівасаті— перебуває;акгіла-āтма— як душа всього і всіх;бгūтаṭ— хто існує;ґовіндам— Господь Ґовінда;āді-пурушам— первинна особистість;там— Йому;ахам— я;бгаджāмі— поклоняюсь.
«Я поклоняюсь Ґовінді, предвічному Господеві, що живе в Своєму царстві, на Ґолоці, разом із Радгою — втіленням енерґії екстазу [хладіні], схожою на Його власну духовну постать. Їх оточують повірниці Радги — поширення Її тіла, наснажені вічнорадісною духовною расою».
Пояснення

Це вірш із «Брахма-самхіти» (5.37).

4.73
kṛshṇere karāya yaichge rasa āsvādanakrīḍāra sahāya yaichge, ṣuna vivaraṇa
Послівний переклад: кṛшṇере— Господу Крішні;карāйа— спричинює;йаічге— як;раса— смаки;āсвāдана— куштування;крīḍāра— розваг;сахāйа— помічник;йаічге— як;ṣуна— будь ласка, послухайте;вівараṇа— опис.
Послухайте-но зараз про те, як супутниці Господа Крішни допомагають Йому насолоджуватись расою і влаштовують Його ігри.
4.74
vradjāṅganā-rūpa, āra kāntā-gaṇa-sāraṣrī-rādgikā haite kāntā-gaṇera vistāra
Послівний переклад: кṛшṇа-кāнтā-ґаṇа— закохані в Господа Крішну;декгі— бачу;трі-відга— три;пракāра— різновиди;ека— один;лакшмī-ґаṇа— богині процвітання;пуре— в місті;махішī-ґаṇа— цариці;āра— і;враджа-аṅґанā— вродливих жінок Враджі;рūпа— маючи форму;āра— інший тип;кāнтā-ґаṇа— коханих;сāра— сутність;ṣрī-рāдгікā хаіте— від Шріматі Радгарані;кāнтā-ґаṇера— закоханих в Крішну;вістāра— поширення.
Є три відміни коханих Господа Крішни: богині процвітання, цариці і пастуŸшки Враджі, які з усіх найвищі. Всі ці супутниці — поширення Радгіки.
4.76
avatārī kṛshṇa yaichge kare avatāraaṃṣinī rādgā haite tina gaṇera vistāra
Послівний переклад: аватāрī— джерело всіх втілень;кṛшṇа— Господь Крішна;йаічге— як оце;каре— робить;аватāра— втілення;аṃṣінī— джерело всіх часток;рāдгā— Шріматі Радгарані;хаіте— від;тіна— трьох;ґаṇера— гуртів;вістāра— поширення.
Як оце Господь Крішна є причина всіх втілень, так Шрі Радга є причина цих усіх супутниць.
4.77
vaibgava-gaṇa yena tāṅra aṅga-vibgūtibimba-pratibimba-rūpa mahishīra tati
Послівний переклад: ваібгава-ґаṇа— поширення;йена— ніби;тāṅра— Її;аṅґа— тіла;вібгūті— уповноважені поширення;бімба— відображення;пратібімба— відображення відображень;рūпа— маючи форму;махішīра— цариць;таті— поширення.
Богині процвітання — це часткові поширення Шріматі Радгіки, а цариці — Її відображення.
4.78
lakshmī-gaṇa tāṅra vaibgava-vilāsāṃṣa-rūpamahishī-gaṇa vaibgava-prakāṣa-svarūpa
Послівний переклад: лакшмī-ґаṇа— богині процвітання;тāṅра— Її;ваібгава-вілāса— яквайбгава- віласа; аṃṣа— повних часток;рūпа— маючи форму;махішī-ґаṇа— цариці;ваібгава-пракāṣа — вайбгава-пракаші; сва-рūпа— маючи природу.
Богині процвітання — це Її довершені частки, Її форми вайбгава-віласа. А цариці за своєю природою — Її вайбгава- пракаша.
4.79
ākāra svabgāva-bgede vradja-devī-gaṇakāya-vyūha-rūpa tāṅra rasera kāraṇa
Послівний переклад: āкāра— рис;свабгāва— вдач;бгеде— з відмінностями;враджа-девī-ґаṇа—ґопі; кāйа— Її тіла;вйūха— поширень;рūпа— маючи форму;тāṅра— Її;расера— смаків;кāраṇа— знаряддя.
Враджа-деві мають різну зовнішність. Вони — поширення Радги і за їхньою допомогою Вона поглиблює расу.
4.80
bahu kāntā vinā nahe rasera ullāsalīlāra sahāya lāgi' bahuta prakāṣa
Послівний переклад: баху— багато;кāнтā— коханих;вінā— без;нахе— немає;расера— смаку;уллāса— піднесення;лīлāра— розваг;сахāйа— помічник;лāґі'— для того, щоб був;бахута— багато;пракāṣа— проявлень.
Без великої кількості супутниць раса не досягає свого апогею. Тому, щоб збагатити Господні розваги, існують численні поширення Шріматі Радгарані.
4.81
tāra madgye vradje nānā bgāva-rasa-bgedekṛshṇake karāya rāsādika-līlāsvāde
Послівний переклад: тāра мадгйе— між ними;врадже— у Враджі;нāнā— різних;бгāва— настроїв;раса— і смаків;бгеде— відмінностями;кṛшṇаке— Господа Крішну;карāйа— спонукують;рāса-āдіка— починаючи від танцюраса; лīлā— розваг;āсвāде— смакування.
Серед них є різні гурти супутниць у Враджі, наділені різними почуттями й настроями. Вони допомагають Господу Крішні повністю пізнати солодкий смак танцю раса та інших забав.
Пояснення

Як уже пояснено, Крішна й Радга суть одне в двох. Вони невідмінні. Крішна поширює Себе в численні втілення та довершені частки, як-от пуруші. Так само Шріматі Радгарані поширює Себе в численні форми богинь процвітання, цариць і дівчат Враджі. Ці всі поширення Шріматі Радгарані — Її довершені частки. Всі такі жіночі форми, що супроводжують Крішну, — це різні поширення, що відповідають Його довершеним поширенням Вішну. Ці поширення порівнюють до відображень одної відначальної подоби. Між відначальною подобою і відображенням немає відмінності. Втілені в жіночих тілах відображення енерґії насолоди Крішни нічим не поступаються Самому Крішні.Довершені поширення особи Крішни називають вайбгава- віласа та вайбгава-пракаша, і поширення Радги позначають тими самими термінами. Богині процвітання — це Її форми вайбгава-віласа, а цариці — це вайбгава-пракаша Радгарані. Особисті супутниці Радгарані, дівчата Враджі, — це прямі поширення Її тіла. Як поширення Її тіла і трансцендентного настрою, вони під верховним наглядом Шріматі Радгарані слугують у різноманітних любовних іграх Господа Крішни. У трансцендентному царстві насолода постає у всій повноті її розмаїття. Буяння трансцендентних смаків збагачують своєю присутністю численні схожі до Радгарані дівчата — ґопі, чи сакгі, як їх називають. Безмежне розмаїття коханок стає джерелом втіхи для Шрі Крішни. Отже ці поширення Шріматі Радгарані вкрай потрібні, для того щоб поглиблювати насолоду Шрі Крішни. Їхній трансцендентний обмін любов'ю виявляється як найдовершеніші ігри у Вріндавані. Цими поширеннями Свого тіла Шріматі Радгарані посилює насолоду Господа Крішни від танцю раса та інших таких забав. Шріматі Радгарані — головну пелюстку у квітці раса-ліли — називають також іменами, наведеними в дальших віршах.

4.82
govindānandinī, rādgā, govinda-mohinīgovinda-sarvasva, sarva-kāntā-ṣiromaṇi
Послівний переклад: ґовінда-āнандінī— Вона, хто дає насолоду Ґовінді;рāдгā— Шріматі Радгарані;ґовінда-мохінī— Вона, хто заворожує Ґовінду;ґовінда-сарвасва— суть усього сущого для Господа Ґовінди;сарва-кāнтā— з усіх закоханих у Господа;ṣіромаṇі— найдорожчий самоцвіт.
Радга дарує радість Ґовінді, і Вона Його заворожує. Вона для Ґовінди суть усього сущого, і Вона головна перлина серед усіх Його супутниць.
4.83
devī kṛshṇamayī proktā rādgikā para-devatāsarva-lakshmīmayī sarva- kāntiṭ sammohinī parā
Послівний переклад: девī— світлосяйна;кṛшṇа-майī— невідмінна від Господа Крішни;проктā— звана;рāдгікā— Шріматі Радгарані;пара-деватā— що гідна найбільшого поклоніння;сарва-лакшмī-майī— що Вона панує над усіма богинями процвітання;сарва-кāнтіṭ— що в Ній існує вся велич;саммохінī— чия вдача вкрай збентежує Господа Крішну;парā— вища енерґія.
«Трансцендентна богиня Шріматі Радгарані — це безпосередня пара Господа Шрі Крішни. Вона — головна постать серед усіх богинь процвітання. Вона сповнена такої довершеної знадливості, що приваблює всепривабливого Бога-Особу. Вона відначальна внутрішня енерґія Господа».
Пояснення

Це вірш із «Бріхад-ґаутамія-тантри».

4.84
'devī' kahi dyotamānā, paramā sundarīkimvā, kṛshṇa-pūdjā-krīḍāra vasati nagarī
Послівний переклад: девī— словодеві; кахі— кажу;дйотамāнā— осяйна;парамā— найбільш;сундарī— вродлива;кімвā— чи;кṛшṇа-пūджā— поклоніння Господу Крішні;крīḍāра— та розваг;васаті— притулок;наґарī— місто.
«Девī» означає «осяйна і найвродливіша». Також це може означати «прекрасна обитель поклоніння і любовних забав Господа Крішни».
4.85
kṛshṇa-mayī — kṛshṇa yāra bgitare bāhireyāṅhā yāṅhā netra paḍe tāṅhā kṛshṇa spgure
Послівний переклад: кṛшṇа-майī— словокрішна-майі; кṛшṇа— Господь Крішна;йāра— кого;бгітаре— всередині;бāхіре— зовні;йāṅхā йāṅхā— хоч би де;нетра— очі;паḍе— падають;тāṅхā— там;кṛшṇа— Господь Крішна;спгуре— проявляється.
«Крішна-майī» означає «та, що всередині й зовні Неї є тільки Господь Крішна». Де не впаде Її погляд, скрізь Вона бачить Господа Крішну.
4.86
kimvā, prema-rasamaya kṛshṇera svarūpatāṅra ṣakti tāṅra saha haya eka-rūpa
Послівний переклад: кімвā— чи;према-раса— смаки любові;майа— зроблена з;кṛшṇера— Господа Крішни;сва-рūпа— справжня природа;тāṅра— Його;ṣакті— енерґія;тāṅра саха— з Ним;хайа— є;ека-рūпа— єдність.
Також «крішна-майī» означає, що Вона невідмінна від Господа Крішни, тому що Вона втілює смак кохання до Нього. Енерґія Господа Крішни невідмінна від Нього.
Пояснення

Вираз кṛшṇа-майī має два значення. Кṛшṇа- майī називають особу, яка повсякчас думає про Крішну всередині себе та зовні і яка завжди пам'ятає тільки Крішну, хоч би куди йшла і хоч би що бачила. Це перше значення. Окрім того, особа Крішни сповнена любові, і тому Його енерґія любові, Радгарані, що від Нього невідмінна, називається кṛшṇа-майī.

4.87
kṛshṇa-vāñchgā-pūrti-rūpa kare ārādganeataeva 'rādgikā' nāma purāṇe vākgāne
Послівний переклад: кṛшṇа-вāñчгā— бажання Господа Крішни;пūрті-рūпа— природи здійснення;каре— робить;āрāдгане— поклоніння;атаева— тому;рāдгікā— Шріматі Радгіка;нāма— звана;пурāṇе— в Пуранах;вāкгāне— в описі.
Її поклоніння [арадгана] полягає у вдоволенні бажань Господа Крішни. Тому Пурани звуть Її Радгіка.
Пояснення

Корінь імені «Радга» утворений від слова āрāдгана, що означає «поклоніння». Отже, Радгікою можна іменувати особу, яка перевершує всіх у поклонінні Крішні.

4.88
anayārādgito nūnaṃ bgagavān harir īṣvaraṭyan no vihāya govindaṭ prīto yām anayad rahaṭ
Послівний переклад: анайā— оцією;āрāдгітаṭ— вшанований;нūнам— безперечно;бгаґавāн— Верховний Бог-Особа;харіṭ— Господь Крішна;īṣвараṭ— Верховний Господь;йат— кого;наṭ— нас;віхāйа— покинувши;ґовіндаṭ— Ґовінда;прīтаṭ— задоволений;йāм— кого;анайат— веде;рахаṭ— до відлюдного місця.
«Вона щиро поклонялась Богові-Особі. Ось чому Господь Ґовінда, задоволений Нею, повів Її кудись у відлюдне місце, залишивши нас».
Пояснення

Це вірш із «Шрімад-Бгаґаватам» (10.30.28).

4.89
ataeva sarva-pūdjyā, parama-devatāsarva-pālikā, sarva-djagatera mātā
Послівний переклад: атаева— тому;сарва-пūджйā— кому всі повинні поклонятись;парама— верховна;деватā— богиня;сарва-пāлікā— яка захищає усіх;сарва-джаґатера— всіх усесвітів;мāтā— мати.
Отож Радга — парама-девата, тобто верховна богиня, Їй повинні поклонятись усі. Вона захищає всіх, і Вона — мати всього світу.
4.90
'sarva-lakshmī'-ṣabda pūrve kariyāchgi vyākgyānasarva-lakshmī-gaṇera tiṅho hana adgishṭgāna
Послівний переклад: сарва-лакшмī-ṣабда— словосарва-лакшмі; пūрве— раніше;карійāчгі— я зробив;вйāкгйāна— пояснення;сарва-лакшмī-ґаṇера— усіх богинь процвітання;тіṅхо— Вона;хана— є;адгішṭгāна— притулок.
Значення виразу «сарва-лакшмī» я вже пояснив. Радга — відначальне джерело всіх богинь процвітання.
4.91
kimvā, 'sarva-lakshmī' — kṛshṇera shaḍ-vidga aiṣvaryatāṅra adgishṭgātrī ṣakti — sarva-ṣakti-varya
Послівний переклад: кімвā— чи;сарва-лакшмī— виразсарва-лакшмī; кṛшṇера— Господа Крішни;шаṭ-відга— шість різновидів;аіṣварйа— багатств;тāṅра— Його;адгішṭгāтрī— головна;ṣакті— енерґія;сарва-ṣакті— з усіх енерґій;варйа— найліпша.
Або «сарва-лакшмī» теж може вказувати на те, що Вона довершено уособлює шість багатств Крішни. Тому Вона найвища енерґія Господа Крішни.
4.92
sarva-saundarya-kānti vaisaye yāṅhātesarva-lakshmī-gaṇera ṣobgā haya yāṅhā haite
Послівний переклад: сарва-саундарйа— усієї вроди;кāнті— осяйний чар;ваісайе— сидить;йāṅхāте— у кому;сарва-лакшмī-ґаṇера— усіх богинь процвітання;ṣобгā— чарівність;хайа— є;йāṅхā хаіте— з кого.
Слова «сарва-канті» вказують на те, що Її тіло є обитель усієї вроди і всього сяйва. Усі Лакшмі черпають свою красу у Ній.
4.93
kimvā 'kānti'-ṣabde kṛshṇera saba ichchgā kahekṛshṇera sakala vāñchgā rādgātei rahe
Послівний переклад: кімвā— чи;кāнті-ṣабде— словомкāнті; кṛшṇера— Господа Крішни;саба— усі;іччгā— бажання;кахе— каже;кṛшṇера— Господа Крішни;сакала— усі;вāñчгā— бажання;рāдгāтеі— у Шріматі Радгарані;рахе— лишаються.
«Канті» може означати також «усі бажання Господа Крішни». Усі бажання Господа Крішни зосереджені на Шріматі Радгарані.
4.94
rādgikā karena kṛshṇera vāñchgita pūraṇa'sarva-kānti'-ṣabdera ei artga vivaraṇa
Послівний переклад: рāдгікā— Шріматі Радгарані;карена— робить;кṛшṇера— Господа Крішни;вāñчгіта— об'єкт бажань;пūраṇа— виконання;сарва-кāнті-ṣабдера— словасарва-кāнті; еі— це;артга— значення;вівараṇа— опис.
Шріматі Радгіка виконує всі бажання Господа Крішни. Ось що означає «сарва-канті».
4.95
djagat-mohana kṛshṇa, tāṅhāra mohinīataeva samastera parā ṭgākurāṇī
Послівний переклад: джаґат-мохана— що зачаровує всесвіт;кṛшṇа— Господь Крішна;тāṅхāра— Його;мохінī— та, хто зачаровує;атаева— тому;самастера— з усіх;парā— найвища;ṭгāкурāṇī— богиня.
Господь Крішна зачаровує весь світ, але Шрі Радга зачаровує навіть Крішну. Отже, Вона — найвища з усіх богинь.
4.96
rādgā — pūrṇa-ṣakti, kṛshṇa — pūrṇa-ṣaktimāndui vastu bgeda nāi, ṣāstra-paramāṇa
Послівний переклад: рāдгā— Шріматі Радгарані;пūрṇа-ṣакті— довершена енерґія;кṛшṇа— Господь Крішна;пūрṇа-ṣактімāн— довершений володар енерґії;дуі— дві;васту— речі;бгеда— різниці;наі— немає;ṣāстра-парамāṇа— свідчення явлених писань.
Шрі Радга — довершена сила, а Господь Крішна — володар довершеної сили. Обоє невідмінні між Собою, як то і доводять явлені писання.
4.97
mṛgamada, tāra gandga — yaichge avichchgedaagni, djvālāte — yaichge kabgu nāhi bgeda
Послівний переклад: мṛґамада— мускус;тāра— цього;ґандга— аромату;йаічге— як оце;авіччгеда— невіддільний;аґні— вогонь;джвāлāте— температура;йаічге— як оце;кабгу— хоч яка;нāхі— немає;бгеда— різниці.
Воістину, Вони суть одне, як невіддільні одне від одного мускус та його пахощі і як невідмінні вогонь та його жар.
4.98
rādgā-kṛshṇa aichge sadā eka-i svarūpalīlā-rasa āsvādite dgare dui-rūpa
Послівний переклад: рāдгā-кṛшṇа— Радга та Крішна;аічге— отак;садā— завжди;ека-і— одна;сва- рūпа— природа;лīлā-раса— смаки розваги;āсвāдіте— щоб звідати смаку;дгаре— проявляє;дуі-рūпа— дві форми.
Так само Радга та Крішна єдині, але щоб насолоджуватись смаками гри, Вони прибрали два тіла.
4.99
ṣrī-kṛshṇa-chaitanya-rūpe kaila avatāraei ta' pañchama ṣlokera artga parachāra
Послівний переклад: према-бгакті— віддане служіння в любові до Бога;ṣікгāіте— щоб навчати;āпане— Сам;аватарі— зійшовши;рāдгā-бгāва— настрій Шріматі Радгарані;кāнті— та сяйво;дуі— два;аṅґīкāра карі'— прийнявши;ṣрī-кṛшṇа-чаітанйа— Господа Чайтан'ї Махапрабгу;рūпе— у формі;каіла— зробив;аватāра— втілення;еі— це;та'— безперечно;паñчама— п'ятого;ṣлокера— вірша;артга— смисл;парачāра— проголошення.
Щоб поширювати према-бгакті [віддане служіння в любові до Верховного Бога], Крішна з'явився як Шрі Крішна Чайтан'я з настроєм і осяйним кольором тіла Шрі Радги. Ось моє пояснення смислу п'ятого вірша.
4.101
shashṭga ṣlokera artga karite prakāṣapratgame kahiye sei ṣlokera ābgāsa
Послівний переклад: шашṭга— шостого;ṣлокера— вірша;артга— смисл;каріте— щоб зробити;пракāṣа— проявлення;пратгаме— спочатку;кахійе— буду говорити;сеі— цього;ṣлокера— вірша;āбгāса— натяк.
Щоб роз'яснити шостий вірш, я спочатку дам загальне уявлення про його смисл.
4.102
avatari' prabgu prachārila saṅkīrtanaeho bāhya hetu, pūrve kariyāchgi sūchana
Послівний переклад: аватарі'— втілюючись;прабгу— Господь;прачāріла— поширював;саṅкīртана— спільне оспівування святого імені;ехо— це;бāхйа— зовнішня;хету— причина;пūрве— раніше;карійāчгі— я дав;сūчана— вказівку.
Господь прийшов, щоб поширювати санкіртану. Це, як я вже вказував, поверхова ціль.
4.103
avatārera āra eka āchge mukgya-bīdjarasika-ṣekgara kṛshṇera sei kārya nidja
Послівний переклад: аватāрера— втілення;āра— інше;ека— одне;āчге— є;мукгйа-бīджа— головна насінина;расіка-ṣекгара— найвищий з усіх, хто насолоджується смаками любові;кṛшṇера— Господа Крішни;сеі— це;кāрйа— справа;ніджа— особиста.
Є ще головна причина появи Господа Крішни. Вона природно виникає з Його становища найвищого розкішника любовних взаємин.
4.104
ati gūḍga hetu sei tri-vidga prakāradāmodara-svarūpa haite yāhāra prachāra
Послівний переклад: аті— дуже;ґūḍга— езотерична;хету— причина;сеі— це;трі-відга— три;пракāра— різновиди;дāмодара-сварūпа хаіте— від Сварупи Дамодари;йāхāра— чого;прачāра— проголошення.
Ця найпотаємніша причина складається з трьох частин. Відкрив її Сварупа Дамодара.
4.105
svarūpa-gosāñi — prabgura ati antaraṅgatāhāte djānena prabgura e-saba prasaṅga
Послівний переклад: сварūпа-ґосāñі— Сварупа Дамодара Ґосані;прабгура— Господа Чайтан'ї Махапрабгу;аті— дуже;антараṅґа— довірений супутник;тāхāте— тим;джāнена— він знає;прабгура— Господа Чайтан'ї Махапрабгу;е-саба— ці всі;прасаṅґа— теми.
Сварупа Ґосані — найближчий супутник Господа. Тому він добре знає все стосовно цього.
Пояснення

Ще до того, як Господь зрікся світу, Пурушоттама Бгаттачар'я, житель Навадвіпи, забажав прийняти зреченість. Тому він покинув дім і пішов до Бенареса, де став послушником-брахмачарі в одного санн'ясі-майаваді. Ставши брахмачарі, він отримав ім'я Шрі Дамодара Сварупа. Невдовзі по тому він залишив Бенарес, не прийнявши санн'яси, і прийшов до Нілачали, Джаґаннатга Пурі, де жив Господь Чайтан'я. Там він зустрівся з Чайтан'єю Махапрабгу і присвятив своє життя на служіння Господеві. Він став секретарем і невідлучним супутником Господа Чайтан'ї. Він часто поглиблював радість Господа, співаючи тих чи інших пісень відповідно до Його настрою, і Господь був йому глибоко вдячний. Сварупа Дамодара проникнув у таїну місії Господа Чайтан'ї, і лише з його ласки всі віддані Господа Чайтан'ї отримали змогу довідатись про справжні цілі Господа.Сварупа Дамодара, як встановлено, — це Лаліта-деві, друге поширення Радгарані. Однак вірш 160 у «Ґаура-ґаноддеша- діпіці» Каві-карнапури вказує, що Сварупа Дамодара не хто інший, як Вішакга-деві, яка служить Господу на Ґолоці Вріндавані. З цього зрозуміло, що Шрі Сварупа Дамодара — безпосереднє поширення Радгарані і він допомагає Господу пізнати настрій Радгарані.

4.106
rādgikāra bgāva-mūrti prabgura antarasei bgāve sukga-duṭkga uṭge nirantara
Послівний переклад: рāдгікāра— Шріматі Радгарані;бгāва-мūрті— втілення емоцій;прабгура— Господа Чайтан'ї Махапрабгу;антара— серце;сеі— це;бгāве— в стані;сукга-дуṭкга— щастя та нещастя;уṭге— постають;нірантара— постійно.
Серце Господа Чайтан'ї відображає емоції Шрі Радгіки. У ньому раз у раз зринають почуття радості й страждання.
Пояснення

Серце Господа Чайтан'ї сповнювали почуття Шріматі Радгарані, а Його зовнішність скидалась на Її. Як пояснив Сварупа Дамодара, Господь Чайтан'я перебував у настрої радга-бгава-мурті, настрої Радгарані. Людина, яка живе на матеріальному рівні й намагається задовольняти чуття, нездатна зрозуміти настрій радга-бгава. Його на силі зрозуміти тільки така людина, яка не шукає чуттєвого задоволення. А отже пізнавати радга-бгаву слід за допомогою Ґосвамі, що справді владають своїми чуттями. Вони є джерелами авторитетного знання, і від них відомо, що настрій Шріматі Радгарані — це найвища досконалість кохання, яке своєю чергою є найвищим із п'яти трансцендентних смаків і яке становить абсолютну досконалість любові до Крішни.Трансцендентні розваги можна розділити на два рівні. Один рівень називають піднесеним, а другий — якнайпіднесенішим. Любовні стосунки у Двараці — піднесений прояв цих розваг. А якнайпіднесеніший рівень цих розваг проявлений у Вріндавані. Настрій Господа Чайтан'ї, поза сумнівом, якнайпіднесеніший.Iз життя Шрі Чайтан'ї Махапрабгу розумна людина, яка виконує чисте віддане служіння, може зрозуміти, що серцем Він завше був занурений у почуття розлуки з Крішною. У розлуці з Крішною Йому подеколи здавалося, що Він знайшов Крішну і насолоджується зустріччю з Ним. Ця розлука і зустріч з Крішною мають дуже глибоке значення. Якщо їх не зрозуміти, то спроби збагнути високе становище Господа Чайтан'ї неодмінно приведуть до хибних уявлень. Перш як братись до таких спроб, треба себе цілковито усвідомити. Iнакше можна помилитись і вирішити, що Господь — це наґара, що насолоджується дівчатами Враджі, а це буде расабгаса, небажане поєднання суперечливих понять.

4.107
ṣesha-līlāya prabgura kṛshṇa-viraha-unmādabgrama-maya cheshṭā, āra pralāpa-maya vāda
Послівний переклад: ṣеша-лīлāйа— у завершальних розвагах;прабгура— Господа Чайтан'ї Махапрабгу;кṛшṇа-віраха— від розлуки з Господом Крішною;унмāда— безумство;бграма-майа— помилкові;чешṭā— зусилля;āра— і;пралāпа-майа— маревна;вāда— мова.
Наприкінці Своїх розваг Господь Чайтан'я поринув у безумство розлуки з Господом Крішною. Він чинив нерозсудливі речі і голосно марив.
Пояснення

Господь Шрі Чайтан'я явив найвищий рівень емоцій відданого в розлуці з Господом. Його діяння були піднесені й вишукані, тому що Його почуття розлуки було цілковито досконалим. Однак матеріалісти неспроможні збагнути цього. Iноді вчені-матеріалісти вважають Шрі Чайтан'ю Махапрабгу хворим чи божевільним. Їхня проблема полягає в тому, що вони тільки те й роблять, що намагаються задовольняти матеріальні чуття, і через це ніяк не здатні зрозуміти почуттів відданого та Господа. Думки матеріалістів відразливі. Вони вважають, що можуть вдовольняти свої чуття безпосередньо доступними грубими об'єктами і що так само вони можуть підходити до трансцендентних якостей Господа Чайтан'ї. Але Господа вдасться пізнати тільки тому, хто дотримується засад, які виклали Ґосвамі на чолі з Сварупою Дамодарою. Авторитетні особи, як Сварупа Дамодара чи шість Ґосвамі, ніколи не висувають таких теорій, як вчення «відданих» громади надія-наґарі. Iдеї ґауранґа-наґарі — це просто фантазії, і самі ґауранґа-наґарі не сягають вище рівня вигадок.

4.108
rādgikāra bgāva yaichge uddgava-darṣanesei bgāve matta prabgu rahe rātri-dine
Послівний переклад: рāдгікāра— Шріматі Радгарані;бгāва— почуття;йаічге— як оце;уддгава-дарṣане— під час зустрічі із Шрі Уддгавою;сеі— у такому;бгāве— стані;матта— нестямний;прабгу— Господь Чайтан'я Махапрабгу;рахе— лишається;рāтрі-діне— день і ніч.
Як Радгіка, побачивши Уддгаву, збожеволіла, так Шрі Чайтан'я Махапрабгу день і ніч був охоплений безумством розлуки.
Пояснення

Ті, хто обирає притулок лотосових стіп Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, здатні усвідомити, що Він, явивши поклоніння Верховному Господеві Крішні в розлуці, показав, як насправді треба поклонятись Господеві. Коли почуття розлуки загострюються до краю, відданий досягає рівня зустрічі з Шрі Крішною.Сахаджії та інші так звані віддані вдаються до дешевого самонавіювання, уявляючи, що зустрічаються у Вріндавані з Крішною. Така свідомість, може, й корисна, але насправді, щоб зустрітись із Крішною, треба розвивати настрій розлуки, як цього вчив Шрі Чайтан'я Махапрабгу.

4.109
rātre pralāpa kare svarūpera kaṇṭga dgari'āveṣe āpana bgāva kahaye uggāḍi'
Послівний переклад: рāтре— вночі;пралāпа— марення;каре— робить;сварūпера— Сварупи Дамодари;каṇṭга дгарі'— обіймаючи за шию;āвеṣе— в екстазі;āпана— власний;бгāва— настрій;кахайе— каже;уґгāḍі'— схвильовано.
Вночі Він незв'язно марив у великому горі, руками обвиваючи шию Сварупи Дамодари. В екстатичному натхненні Він виливав Йому Своє серце.
4.110
yabe yei bgāva uṭge prabgura antarasei gīti-ṣloke sukga dena dāmodara
Послівний переклад: йабе— коли;йеі— який;бгāва— настрій;уṭге— постає;прабгура— Господа Чайтан'ї Махапрабгу;антара— в серці;сеі— цей;ґīті— піснею;ṣлоке— чи віршем;сукга— щастя;дена— дає;дāмодара— Сварупа Дамодара.
Хоч яке почуття переповнить серце Господа, Сварупа Дамодара втішав Його піснею або віршем відповідного настрою.
4.111
ebe kārya nāhi kichgu e-saba vichāreāge ihā vivariba kariyā vistāre
Послівний переклад: ебе— зараз;кāрйа— справи;нāхі— немає;кічгу— будь-яке;е-саба— ці всі;вічāре— у міркуваннях;āґе— вперед;іхā— це;віваріба— опишу;карійā— роблячи;вістāре— в усіх подробицях.
Зараз розглядати ці розваги немає потреби. Згодом я їх докладно опишу.
4.112
pūrve vradje kṛshṇera tri-vidga vayo-dgarmakaumāra, paugaṇḍa, āra kaiṣora atimarma
Послівний переклад: пūрве— раніше;врадже— у Враджі;кṛшṇера— Господа Крішни;трі-відга— три різновиди;вайаṭ-дгарма— особливостей віку;каумāра— дитинство;пауґаṇḍа— отроцтво;āра— і;каіṣора— юність;аті-марма— сама серцевина.
Раніше, у Враджі, Господь Крішна проявляв Себе в трьох різних відтинках Свого віку: як дитина, як хлопчик і як юнак. Найважливіший, проте, вік — Його юність.
4.113
vātsalya-āveṣe kaila kaumāra sapgalapaugaṇḍa sapgala kaila lañā sakgāvala
Послівний переклад: вāтсалйа— батьківської любові;āвеṣе— у прив'язаності;каіла— зробив;каумāра— дитинство;са-пгала— плідне;пауґаṇḍа— отроцтво;са-пгала— плідне;каіла— зробив;лаñā— беручи з Собою;сакгā-āвала— друзів.
Його дитинство увінчала любов батьків до Нього. Його отроцтво успішно минало в забавах з друзями.
4.114
rādgikādi lañā kaila rāsādi-vilāsavāñchgā bgari' āsvādila rasera niryāsa
Послівний переклад: рāдгікā-āді— Шріматі Радгарані та іншихґопі; лаñā— беручи з собою;каіла— робив;рāса-āді— починаючи з танцюраса; вілāса— розваги;вāñчгā бгарі'— виконуючи бажання;āсвāділа— куштував;расера— смаку;нірйāса— сутність.
В юності Він смакував суть раси, задовольняючи Свої бажання в розвагах, як-от танець раса, із Шріматі Радгікою та іншими ґопі.
4.115
kaiṣora-vayase kāma, djagat-sakalarāsādi-līlāya tina karila sapgala
Послівний переклад: каіṣора-вайасе— в юнацькому віці;кāма— кохання;джаґат-сакала— весь усесвіт;рāса-āді— як-от танецьраса; лīлāйа— розвагами;тіна— три;каріла— зробив;са-пгала— успішними.
Своїми юнацькими любовними розвагами, як оце танець раса, Господь Крішна увінчав успіхом усі три періоди Свого віку, а також існування самого всесвіту.
4.116
so 'pi kaiṣoraka-vayo mānayan madgu-sūdanaṭreme strī-ratna-kūṭa-stgaṭ kshapāsu kshapitāhitaṭ
Послівний переклад: саṭ— Він;апі— особливо;каіṣорака-вайаṭ— юність;мāнайан— вшановуючи;мадгу-сūданаṭ— вбивцю демона Мадгу;реме— насолоджувався;стрī-ратна—ґопі; кūṭа— незліченних;стгаṭ— розташований;кшапāсу— осінніми ночами;кшапіта-ахітаṭ— той, хто знищує нещастя.
«Господь Мадгусудана проводив юність у радісних розвагах осінніми ночами посеред подібних до перлин дівчат-молочниць. Так Він розігнав усі нещастя світу».
Пояснення

Це вірш із «Вішну Пурани» (5.13.60).

4.117
vāchā sūchita-ṣarvarī-rati-kalā-prāgalbgyayā rādgikāṃvrīḍā-kuñchita-lochanāṃ virachayann agre sakgīnām asautad-vaksho-ruha-chitra-keli-makarī-pāṇḍitya-pāraṃ gataṭkaiṣoraṃ sa-pgalī-karoti kalayan kuñdje vihāraṃ hariṭ
Послівний переклад: вāчā— мовою;сūчіта— відкриваючи;ṣарварī— ночі;раті— в любовних розвагах;калā— частини;прāґалбгйайā— важливість;рāдгікāм— Шріматі Радгарані;врīḍā— від сорому;куñчіта-лочанāм— заплющивши очі;вірачайан— роблячи;аґре— перед;сакгīнāм— Її подружками;асау— це;тат— на Її;вакшаṭ-руха— на грудях;чітра-келі— розмаїтими розвагами;макарī— в малюванні дельфінів;пāṇḍітйа— кмітливості;пāрам— найвищу межу;ґатаṭ— хто досягнув;каіṣорам— юність;са-пгалī-кароті— робить успішного;калайан— виконуючи;куñдже— в кущах;віхāрам— розваги;харіṭ— Верховний Бог-Особа.
«Розповідаючи перед подружками Шріматі Радгарані про Свої з Нею любовні забави попередньої ночі, Господь Крішна примусив Її заплющитись від сорому. А тоді, являючи неперевершену кмітливість, Він розмалював Їй груди грайливими дельфінами. Так Господь Харі сповнював успіхом Свою юність, розважаючись у кущах із Шрі Радгою та Її подружками».
Пояснення

Цей вірш узято з «Бгакті-расамріта-сіндгу» (2.1.231) Шріли Рупи Ґосвамі.

4.118
harir esha na ched avātarishyanmatgurāyāṃ madgurākshi rādgikā chaabgavishyad iyaṃ vṛtgā visṛshṭirmakarāṅkas tu viṣeshatas tadātra
Послівний переклад: харіṭ— Господь Крішна;ешаṭ— це;на— не;чет— якщо;авāтарішйат— зійшов би;матгурāйāм— у Матгурі;мадгура-акші— жінко з прекрасними очима (Паурнамасі);рāдгікā— Шріматі Радгіка;ча— і;абгавішйат— було б;ійам— це;вṛтгā— марне;вісṛшṭіṭ— ціле творіння;макара-аṅкаṭ— півбог кохання Купідон;ту— тоді;віṣешатаṭ— понад усе;тадā— тоді;атра— в цьому.
«О Паурнамасі, якби Господь Харі не зійшов у Матгуру з Шріматі Радгарані, це все творіння — і передусім Купідон, півбог кохання, — були б ні до чого».
Пояснення

Цей вірш промовляє Шрі Врінда-деві у «Відаґдга-мадгаві» (7.3) Шріли Рупи Ґосвамі.

4.119
tatgāpi nahila tina vāñchgita pūraṇatāhā āsvādite yadi karila yatana
Послівний переклад: еі мата— ось так;пūрве— раніше;кṛшṇа— Господь Крішна;расера— смаків;садана— вмістище;йадйапі— навіть хоча;каріла— робив;раса— смаків;нірйāса— сутність;чарваṇа— жування;татгāпі— однак;нахіла— не було;тіна— три;вāñчгіта— об'єкти бажань;пūраṇа— виконання;тāхā— те;āсвāдіте— щоб скуштувати;йаді— хоча;каріла— були зроблені;йатана— зусилля.
Дарма що Господь Крішна, вмістище всіх смаків, колись смакував таким чином сутність любовних настроїв, Він так і не зміг виконати трьох бажань, скільки не намагався.
4.121
tāṅhāra pratgama vāñchgā kariye vyākgyānakṛshṇa kahe, — 'āmi ha-i rasera nidāna
Послівний переклад: тāṅхāра— Його;пратгама— перше;вāñчгā— бажання;карійе— роблю;вйāкгйāна— пояснення;кṛшṇа— Господь Крішна;кахе— каже;āмі— Я;ха-і— є;расера— смаку;нідāна— першопричина.
Ось я поясню Його перше бажання. Крішна каже: «Я першопричина всіх рас.
4.122
pūrṇānanda-maya āmi chinmaya pūrṇa-tattvarādgikāra preme āmā karāya unmatta
Послівний переклад: пūрṇа-āнанда-майа— складений з довершеного щастя;āмі— Я;чіт-майа— духовний;пūрṇа-таттва— повна істина;рāдгікāра— Шріматі Радгарані;преме— любов;āмā— Мене;карāйа— робить;унматта— безумним.
Я довершена духовна істина і складений з цілковитого щастя, але кохання Шріматі Радгарані зводить Мене з розуму.
4.123
nā djāni rādgāra preme āchge kata balaye bale āmāre kare sarvadā vihvala
Послівний переклад: нā джāні— не знаю;рāдгāра— Шріматі Радгарані;преме— в любові;āчге— є;ката— скільки;бала— сили;йе— яка;бале— сила;āмāре— Мене;каре— робить;сарвадā— завжди;віхвала— схвильованим.
Я не розумію сили кохання Радги, яким Вона раз у раз бентежить Мене.
4.124
rādgikāra prema — guru, āmi — ṣishya naṭasadā āmā nānā nṛtye nāchāya udbgaṭa
Послівний переклад: рāдгікāра— Шріматі Радгарані;према— любов;ґуру— вчитель;āмі— Я;ṣішйа— учень;наṭа— танцюрист;садā— завжди;āмā— Мене;нāнā— в різних;нṛтйе— танцях;нāчāйа— примушує танцювати;удбгаṭа— новітніх.
Кохання Радгіки — Мій вчитель, а Я Її учень, якого Вона вчить танцювати. Її према змушує Мене танцювати всілякі новітні танці».
4.125
kasmād vṛnde priya-sakgi hareṭ pāda-mūlāt kuto 'saukuṇḍāraṇye kim iha kurute nṛtya-ṣikshāṃ guruṭ kaṭtaṃ tvan-mūrtiṭ prati-taru-lataṃ dig-vidikshu spgurantīṣailūshīva bgramati parito nartayantī sva-paṣchāt
Послівний переклад: касмāт— звідки;вṛнде— Вріндо;прійа-сакгі— люба подружко;хареṭ— Господа Харі;пāда-мūлāт— з лотосових стіп;кутаṭ— де;асау— той (Господь Крішна);куṇḍа-араṇйе— в лісі на березі Радга-кунди;кім— що;іха— тут;куруте— робить;нṛтйа-ṣікшāм— урок танців;ґуруṭ— вчитель;каṭ— хто;там— Йому;тват-мūртіṭ— Твій образ;праті-тару-латам— у кожнім дереві та кожній лозі;діґ-відікшу— в усіх сторонах світу;спгурантī— з'являючись;ṣаілūшī— уміла танцівниця;іва— наче;бграматі— блукає;парітаṭ— довкола;нартайантī— примушуючи танцювати;сва-паṣчāт— позаду.
« — Люба подружко, Вріндо, звідки йдеш?— Я йду від стіп Шрі Харі.— А де Він?— У лісі, на березі Радга-кунди.— Що Він там робить?— Вчиться танцювати.— А хто Його вчить?— Твій образ, Радго, проявляючись у кожному дереві і в кожній ліані, витанцьовує довкола Нього, мов уміла танцівниця, і змушує Його танцювати слідом».
Пояснення

Це вірш із «Ґовінда-ліламріти» (8.77) Крішнадаси Кавіраджі Ґосвамі.

4.126
nidja-premāsvāde mora haya ye āhlādatāhā ha'te koṭi-guṇa rādgā-premāsvāda
Послівний переклад: ніджа— власна;према— любов;āсвāде— у смакуванні;мора— Моя;хайа— є;йе— хоч яка;āхлāда— насолода;тāхā ха'те— ніж та;коṭі-ґуṇа— в десять мільйонів разів більша;рāдгā— Шріматі Радгарані;према-āсвāда— смакування любові.
Як Я не насолоджуюсь коханням до Шріматі Радгарані, Вона завдяки Своєму коханню відчуває насолоду в десять мільйонів разів більшу від Моєї.
4.127
āmi yaichge paraspara viruddga-dgarmāṣrayarādgā-prema taichge sadā viruddga-dgarma-maya
Послівний переклад: āмі— Я;йаічге— як оце;параспара— обопільно;віруддга-дгарма— суперечливих властивостей;āṣрайа— притулок;рāдгā-према— любов Шріматі Радгарані;таічге— так само;садā— завжди;віруддга-дгарма-майа— складається із суперечливих властивостей.
Як оце Я вміщую в Собі всі суперечливі якості, так і кохання Радги завжди сповнене суперечностей.
4.128
rādgā-premā vibgu — yāra bāḍite nāhi ṭgāñitatgāpi se kshaṇe kshaṇe bāḍaye sadāi
Послівний переклад: рāдгā-премā— любов Шріматі Радгарані;вібгу— всепронизуюча;йāра— якої;бāḍіте— щоб збільшуватися;нāхі— немає;ṭгāñі— простору;татгāпі— ще;се— це;кшаṇе кшаṇе— щомиті;бāḍайе— збільшується;садāі— завжди.
Кохання Радги пронизує все і йому більше нікуди рости. Проте воно далі безупинно зростає.
4.129
yāhā va-i guru vastu nāhi suniṣchitatatgāpi gurura dgarma gaurava-vardjita
Послівний переклад: йāхā— якої;ва-і— поза;ґуру— велика;васту— річ;нāхі— немає;суніṣчіта— абсолютно певно;татгāпі— однак;ґурура— величі;дгарма— властивості;ґаурава-варджіта— без гордині.
Немає сумніву, що більшого за Її любов немає нічого. Але в Її любові немає ніякої гордині. Це засвідчує велич Її почуття.
4.130
yāhā haite su-nirmala dvitīya nāhi āratatgāpi sarvadā vāmya-vakra-vyavahāra
Послівний переклад: йāхā хаіте— ніж яке;су-нірмала— дуже чисте;двітīйа— другого;нāхі— немає;āра— іншого;татгāпі— однак;сарвадā— завжди;вāмйа— вередлива;вакра— лукава;вйавахāра— поведінка.
Немає нічого чистішого за Її кохання. Однак же Вона завжди вередує і лукавить.
4.131
vibgur api kalayan sadābgivṛddgiṃgurur api gaurava-charyayā vihīnaṭmuhur upachita-vakrimāpi ṣuddgodjayati mura-dvishi rādgikānurāgaṭ
Послівний переклад: вібгуṭ— всепронизуюча;апі— хоча;калайан— роблячи;садā— завжди;абгівṛддгім— побільшення;ґуруṭ— важливе;апі— хоча;ґаурава-чарйайā віхīнаṭ— без погордливої поведінки;мухуṭ— знову й знову;упачіта— збільшена;вакрімā— лукавство;апі— хоча;ṣуддгаṭ— чисте;джайаті— хвала, хвала;мура-двіші— до Крішни, ворога демона Мури;рāдгікā— Шріматі Радгарані;анурāґаṭ— любов.
«Хвала, хвала коханню Радги до Крішни, ворога демона Мури! Воно все пронизує, але щомиті зростає далі. Воно величне, але вільне від гордині. Воно чисте, але завше повне лукавства».
Пояснення

Це вірш із «Дана-келі-каумуді» (2) Шріли Рупи Ґосвамі.

4.132
sei premāra ṣrī-rādgikā parama 'āṣraya'sei premāra āmi ha-i kevala 'vishaya'
Послівний переклад: сеі— цієї;премāра— любові;ṣрī-рāдгікā— Шріматі Радгарані;парама— найвищий;āṣрайа— притулок;сеі— цієї;премāра— любові;āмі— Я;ха-і— є;кевала— єдиний;вішайа— об'єкт.
Шрі Радгіка — найвища обитель цього кохання, а Я його єдиний об'єкт.
4.133
vishaya-djātīya sukga āmāra āsvādaāmā haite koṭi-guṇa āṣrayera āhlāda
Послівний переклад: вішайа-джāтīйа— що належить об'єкту;сукга— щастя;āмāра— Моє;āсвāда— смакуючи;āмā хаіте— ніж Я;коṭі-ґуṇа— у десять мільйонів разів більше;āṣрайера— притулку;āхлāда— насолода.
Я насолоджуюсь блаженством, яке належить об'єктові цього кохання. Але насолода Радги, обителі цього кохання, у десять мільйонів разів вища.
4.134
āṣraya-djātīya sukga pāite mana dgāyayatne āsvādite nāri, ki kari upāya
Послівний переклад: āṣрайа-джāтīйа— що належить обителі;сукга— щастя;пāіте— щоб отримати;мана— розум;дгāйа— женеться;йатне— зусиллям;āсвāдіте— звідати смаку;нāрі— Я нездатний;кі— який;карі— роблю;упāйа— спосіб.
Мій розум рветься пізнати смак, яким насолоджується обитель цього кохання, але попри найщиріші зусилля Я не можу звідати цієї втіхи. Як Мені її скуштувати?
4.135
kabgu yadi ei premāra ha-iye āṣrayatabe ei premānandera anubgava haya
Послівний переклад: кабгу— колись;йаді— якщо;еі— цієї;премāра— любові;ха-ійе— стану;āṣрайа— притулок;табе— тоді;еі— це;према-āнандера— любові;анубгава— досвід;хайа— є.
Якби Мені колись вдалося стати вмістищем цієї любові, отоді тільки Я зміг би звідати цю радість».
Пояснення

Вішая і ашрая — це дуже важливі терміни, що стосуються взаємин між Крішною та Його відданим. Відданого називають ашрая, а його коханого, Крішну, називають вішая. Любовні взаємини між ашраєю та вішаєю складаються з різних елементів, які звуться вібгава, анубгава, саттвіка та в'ябгічарі. Вібгаву підрозділяють на дві категорії: аламбана та уддіпана. Аламбану знову поділяють на ашраю та вішаю. У любовних стосунках Радги та Крішни ашрая — це Радгарані, а вішая — це Крішна. Трансцендентна свідомість Господа каже Йому: «Я Крішна і насолоджуюсь блаженством вішаї. Насолода Радгарані, ашраї, набагато перевершує Мою». Тому для того, щоб зазнати насолоди ашраї, Господь Крішна з'явився як Шрі Чайтан'я Махапрабгу.

4.136
eta chinti' rahe kṛshṇa parama-kautukīhṛdaye bāḍaye prema-lobga dgakdgaki
Послівний переклад: ета чінті'— так думавши;рахе— залишається;кṛшṇа— Господь Крішна;парама-каутукī— надзвичайно цікавий;хṛдайе— в серці;бāḍайе— збільшується;према-лобга— жадання любові;дгакдгакі— полум'яне.
Думаючи так, Господь Крішна відчував велику цікавість до того, щоб пізнати цю любов. Прагнення відчути цю любов розгоралось у Його серці чимдалі сильніше.
4.137
ei eka, ṣuna āra lobgera prakārasva-mādgurya dekgi' kṛshṇa karena vichāra
Послівний переклад: еі— це;ека— одне;ṣуна— будь ласка, послухайте;āра— інший;лобгера— палкого бажання;пракāра— тип;сва-мāдгурйа— власний солодкий чар;декгі'— бачачи;кṛшṇа— Господь Крішна;карена— робить;вічāра— міркування.
Це одне бажання. Зараз послухайте, будь ласка, яке було друге. Побачивши Свою красу, Господь Крішна замислився.
4.138
adbguta, ananta, pūrṇa mora madgurimātri-djagate ihāra keha nāhi pāya sīmā
Послівний переклад: адбгута— дивовижний;ананта— безмежний;пūрṇа— повний;мора— Мій;мадгурімā— солодкий чар;трі-джаґате— у трьох світах;іхāра— цього;кеха— хто завгодно;нāхі— не;пāйа— досягає;сīмā— межі.
«Мій солодкий чар дивовижний, безмежний і довершений. Ніхто в трьох світах не може знайти його меж.
4.139
ei prema-dvāre nitya rādgikā ekaliāmāra mādguryāmṛta āsvāde sakali
Послівний переклад: еі— це;према-двāре— любов'ю;нітйа— завжди;рāдгікā— Шріматі Радгарані;екалі— тільки;āмāра— Мене;мāдгурйа-амṛта— солодкий нектар чарівності;āсвāде— куштує;сакалі— весь.
Тільки Радгіка силою Свого кохання п'є весь нектар Мого солодкого чару.
4.140
yadyapi nirmala rādgāra sat-prema-darpaṇatatgāpi svachchgatā tāra bāḍge kshaṇe kshaṇa
Послівний переклад: йадйапі— хоча;нірмала— чисте;рāдгāра— Шріматі Радгарані;сат-према— справжньої любові;дарпаṇа— дзеркало;татгāпі— все-таки;сваччгатā— прозорість;тāра— цього;бāḍге— збільшується;кшаṇе кшаṇа— щомиті.
Хоча любов Радги чиста, мов дзеркало, ця чистота щомиті зростає.
4.141
āmāra mādgurya nāhi bāḍgite avakāṣee-darpaṇera āge nava nava rūpe bgāse
Послівний переклад: āмāра— Мене;мāдгурйа— солодкий чар;нāхі— не;бāḍгіте— щоб збільшуватись;авакāṣе— можливість;е-дарпаṇера āґе— перед цим дзеркалом;нава нава— новій і новій;рūпе— у красі;бгāсе— сяє.
Моїй чарівності теж далі вже нікуди зростати, але в цьому дзеркалі вона сяє чимдалі новішою красою.
4.142
man-mādgurya rādgāra prema — doṅhe hoḍa kari'kshaṇe kshaṇe bāḍe doṅhe, keha nāhi hāri
Послівний переклад: мат-мāдгурйа— Моя солодка чарівність;рāдгāра— Шріматі Радгарані;према— любов;доṅхе— двоє разом;хоḍа карі'— кидаючи виклик;кшаṇе кшаṇе— щосекунди;бāḍе— збільшується;доṅхе— обоє;кеха нāхі— ніхто;хāрі— переможений.
Між Моєю чарівністю і дзеркалом кохання Радги точиться постійне змагання. I Моя чарівність, і Її кохання чимдалі зростають, але жодне не знає поразки.
4.143
āmāra mādgurya nitya nava nava hayasva-sva-prema-anurūpa bgakte āsvādaya
Послівний переклад: āмāра— Мене;мāдгурйа— чарівність;нітйа— завжди;нава нава— новіша й новіша;хайа— є;сва-сва-према-анурūпа— відповідно до своєї любові;бгакте— відданий;āсвāдайа— куштує смак.
Моя чарівність чимдалі свіжішає, і віддані насолоджуються нею відповідно до своєї любові.
4.144
darpaṇādye dekgi' yadi āpana mādgurīāsvādite haya lobga, āsvādite nāri
Послівний переклад: дарпаṇа-āдйе— починаючи з люстра;декгі'— бачачи;йаді— якщо;āпана— власну;мāдгурī— солодку чарівність;āсвāдіте— смакувати;хайа— існує;лобга— бажання;āсвāдіте— дізнати смаку;нāрі— Я нездатний.
Якщо Я бачу в дзеркалі Свою чарівність, Мені кортить насолодитись нею, але Я не можу цього зробити.
4.145
vichāra kariye yadi āsvāda-upāyarādgikā-svarūpa ha-ite tabe mana dgāya
Послівний переклад: вічāра— міркування;карійе— роблю;йаді— якщо;āсвāда— скуштувати;упāйа— спосіб;рāдгікā-сварūпа— природа Шріматі Радгарані;ха-іте— стати;табе— тоді;мана— розум;дгāйа— женеться.
Міркуючи над тим, як Мені скуштувати цю чарівність, Я з'ясовую, що прагну бути в становищі Радгіки».
Пояснення

Привабливість Крішни дивовижна й безмежна. Нікому не знайти її меж. Тільки Шріматі Радгарані в її становищі ашраї до снаги насолоджуватись привабливістю Крішни в усій повноті. Дзеркало трансцендентного кохання Шріматі Радгарані досконало чисте, але на шляху трансцендентного пізнання Крішни, яким Вона йде, воно виглядає чимраз яснішим і яснішим. У дзеркалі серця Радгарані трансцендентні якості Крішни відображаються чимдалі новішими й свіжішими. Iншими словами, чим глибше Шріматі Радгарані пізнає Крішну, тим більше зростає Його привабливість. Між любов'ю Радгарані і привабливістю Крішни точиться безнастанне змагання, і ніхто в цьому любовному змаганні не хоче здаватись. Забажавши збагнути кохання Радгарані, яке постійно зростає, Господь Крішна з'явився як Шрі Чайтан'я Махапрабгу.

4.146
aparikalita-pūrvaṭ kaṣ chamatkāra-kārīspgurati mama garīyān esha mādgurya-pūraṭayam aham api hanta prekshya yaṃ lubdga-chetāṭsarabgasam upabgoktuṃ kāmaye rādgikeva
Послівний переклад: апарікаліта— незвідана;пūрваṭ— раніше;каṭ— хто;чаматкāра-кāрī— дивовижна;спгураті— проявляється;мама— Мої;ґарīйāн— більша;ешаṭ— ця;мāдгурйа-пūраṭ— повнота солодкої чарівності;айам— це;ахам— Я;апі— навіть;ханта— горе Мені;прекшйа— бачачи;йам— який;лубдга-четāṭ— Мій розум збентежений;са-рабгасам— рвучись;упабгоктум— насолодитись;кāмайе— прагну;рāдгікā іва— як Шріматі Радгарані.
«Хто може явити чарівність, солодшу за Мою, незвідану раніше й для всіх дивовижну? Ой леле, навіть Мій розум бентежиться, побачивши таку вроду, і навіть Я жадаю насолоджуватись нею, як насолоджується Шріматі Радгарані».
Пояснення

Це вірш із «Лаліта-мадгави» (8.34) Шріли Рупи Ґосвамі. Його промовив Господь Крішна, коли побачив красу Свого відображення у викладеному самоцвітами фонтані в Двараці.

4.147
kṛshṇa-mādguryera eka svābgāvika balakṛshṇa-ādi nara-nārī karaye chañchala
Послівний переклад: кṛшṇа— Господа Крішни;мāдгурйера— чарівності;ека— одна;свāбгāвіка— природна;бала— сила;кṛшṇа— Господь Крішна;āді— починаючи з;нара- нāрī— чоловіків та жінок;карайе— робить;чаñчала— збентежених.
Врода Крішни має одну могутню властивість: вона бентежить серця всіх чоловіків і жінок, починаючи з Самого Господа Крішни.
4.148
ṣravaṇe, darṣane ākarshaye sarva-manaāpanā āsvādite kṛshṇa karena yatana
Послівний переклад: ṣраваṇе— в слуханні;дарṣане— у спогляданні;āкаршайе— приваблює;сарва-мана— всі розуми;āпанā— Сам;āсвāдіте— скуштувати;кṛшṇа— Господь Крішна;карена— робить;йатана— зусилля.
Солодкий звук Його флейти та голосу чи Його врода приваблює розум кожного. Сам Господь Крішна намагається пізнати смак цієї чарівності.
4.149
e mādguryāmṛta pāna sadā yei karetṛshṇā-ṣānti nahe, tṛshṇā bāḍge nirantare
Послівний переклад: е— цей;мāдгурйа-амṛта— нектар чарівності;пāна— п'є;садā— завжди;йеі— той, хто;каре— робить;тṛшṇā-ṣāнті— тамування спраги;нахе— немає;тṛшṇā— спрага;бāḍге— збільшується;нірантаре— постійно.
Той, хто постійно п'є солодкий нектар цієї чарівності, ніяк не потамує спраги. Навпаки, ця спрага постійно зростає.
4.150
atṛpta ha-iyā kare vidgira nindanaavidagdga vidgi bgāla nā djāne sṛdjana
Послівний переклад: атṛпта— незадоволена;ха-ійā— бувши;каре— робить;відгіра— Господа Брахми;ніндана— осуд;авідаґдга— невправний;відгі— Господь Брахма;бгāла— добре;нā джāне— не вміє;сṛджана— творіння.
Така людина, незадоволена, починає лаяти Господа Брахму, кажучи, що він не вміє як слід творити і що він просто незграба.
4.151
koṭi netra nāhi dila, sabe dila duitāhāte nimesha, — kṛshṇa ki dekgiba muñi
Послівний переклад: коṭі— десять мільйонів;нетра— очей;нāхі діла— не дав;сабе— усім;діла— дав;дуі— два;тāхāте— та й то;німеша— кліпання;кṛшṇа— Господа Крішну;кі— як;декгіба— побачу;муñі— я.
Він не дав мільйонів очей, якими можна було б споглядати Крішнину вроду. Він дав лише два ока, та й ті кліпають. Як тепер споглядати чарівне обличчя Крішни?
4.152
aṭati yad bgavān ahni kānanaṃtruṭir yugāyate tvām apaṣyatāmkuṭila-kuntalaṃ ṣrī-mukgaṃ cha tedjaḍa udīkshatāṃ pakshma-kṛd dṛṣām
Послівний переклад: аṭаті— йде;йат— коли;бгавāн— Твоя Господня Милість;ахні— вдень;кāнанам— до лісу;труṭіṭ— півсекунди;йуґāйате— видаєтьсяюґою; твāм— Тебе;апаṣйатāм— тих, хто не бачать;куṭіла-кунталам— обрамлене кучерями;ṣрī-мукгам— вродливе обличчя;ча— і;те— Твоє;джаḍаṭ— тупий;удīкшатāм— дивлячись на;пакшма-кṛт— творець повік;дṛṣāм— очей.
[Ґопі сказали:] «О Крішно, коли Ти йдеш на день до лісу і ми не бачимо Твого чарівного обличчя, обрамленого чудовими кучерями, півмиті стають для нас довшими за ціле тисячоліття. I ми вважаємо творця, що наділив повіками очі, якими ми на Тебе дивимось, недолугим нездарою».
Пояснення

Цей вірш промовляють ґопі у «Шрімад- Бгаґаватам» (10.31.15).

4.153
gopyaṣ cha kṛshṇam upalabgya chirād abgīshṭaṃyat-prekshaṇe dṛṣishu pakshma-kṛtaṃ ṣapantidṛgbgir hṛdi-kṛtam alaṃ parirabgya sarvāstad-bgāvam āpur api nitya-yudjāṃ durāpam
Послівний переклад: ґопйаṭ — ґопі; ча— і;кṛшṇам— Господь Крішна;упалабгйа— бачачи;чірāт— після довгого проміжку часу;абгīшṭам— об'єкт прагнень;йат-прекшаṇе— в баченні кого;дṛṣішу— в очах;пакшма-кṛтам— творець повік;ṣапанті— проклинають;дṛґбгіṭ— очима;хṛді-кṛтам— хто увійшов у серце;алам— досить;парірабгйа— обіймаючи;сарвāṭ— усіх;тат-бгāвам— цю найвищу радість;āпуṭ— досягнули;апі— хоча;нітйа-йуджāм— досконалимийоґами; дурāпам— важкодосяжна.
«Після довгої розлуки ґопі побачили коханого Крішну на Курукшетрі. Очима вони забрали Його до себе в серце і, обійнявши Його там, відчули таку глибоку радість, якої навіть досконалим йоґам не до снаги здобути. Вони проклинали творця за створення повік, що заважали їм споглядати Крішну».
Пояснення

Це вірш із «Шрімад-Бгаґаватам» (10.82.39).

4.154
kṛshṇāvalokana vinā netra pgala nāhi ānayei djana kṛshṇa dekge, sei bgāgyavān
Послівний переклад: кṛшṇа— Господа Крішну;авалокана— дивлячись на;вінā— без;нетра— очей;пгала— плід;нāхі— не;āна— інший;йеі— яка;джана— людина;кṛшṇа— Господа Крішну;декге— бачить;сеі— він;бгāґйавāн— великий щасливець.
Для очей немає досконалості вищої, як змога бачити Крішну. Тому, хто Його бачить, пощастило найбільше за всіх.
4.155
akshaṇvatāṃ pgalam idaṃ na paraṃ vidāmaṭsakgyaṭ paṣūn anuviveṣayator vayasyaiṭvaktraṃ vradjeṣa-sutayor anuveṇu-djushṭaṃyair vā nipītam anurakta-kaṭāksha-moksham
Послівний переклад: акшаṇватāм— тих, хто має очі;пгалам— плід;ідам— цей;на— не;парам— інший;відāмаṭ— ми знаємо;сакгйаṭ— о подруги;паṣūн— корови;анувівеṣайатоṭ— водячи з одного лісу до іншого;вайасйаіṭ— зі Своїми друзями-однолітками;вактрам— обличчя;враджа-īṣа— Нанди Махараджі;сутайоṭ— двох синів;анувеṇу-джушṭам— що мали флейти;йаіṭ— якими;вā— чи;ніпīтам— увібрані;ануракта— любовні;каṭа-акша— поглядами;мокшам— віддаючи.
[Ґопі сказали:] «О подруги, воістину пощастило очам, які бачать прекрасні обличчя синів Нанди Махараджі. Входячи до лісу в гурті друзів і женучи перед Себе корів, Вони підносять до вуст флейти і з любов'ю скидають очима на жителів Вріндавани. Для наділених зором, гадаємо, не існує вищого об'єкту споглядання».
Пояснення

Той, кому пощастить, може, як ґопі, постійно бачити Крішну. У «Брахма-самхіті» сказано, що мудреці, чиї очі змащені чистою любов'ю, спроможні постійно бачити образ Ш'ямасундари (Крішни) в глибині своїх сердець. Цей вірш походить із «Шрімад-Бгаґаватам» (10.21.7) і його проспівали ґопі, коли надійшла пора шарат.

4.156
gopyas tapaṭ kim acharan yad amushya rūpaṃlāvaṇya-sāram asamordgvam ananya-siddgamdṛgbgiṭ pibanty anusavābginavaṃ durāpamekānta-dgāma yaṣasaṭ ṣriya aiṣvarasya
Послівний переклад: ґопйаṭ — ґопі; тапаṭ— аскези;кім— які;ачаран— виконували;йат— з яких;амушйа— такого (Господа Крішни);рūпам— подобу;лāваṇйа-сāрам— сутність чарівності;асама-ūрдгвам— незрівнянна і неперевершена;ананйа-сіддгам— якій не додає досконалості ніяка прикраса (досконала сама собою);дṛґбгіṭ— очима;пібанті— п'ють;анусава-абгінавам— постійно нову;дурāпам— важкодосяжну;екāнта-дгāма— єдина обитель;йаṣасаṭ— слави;ṣрійаṭ— краси;аіṣварасйа— могутності.
[Матгурянки сказали:] «Які-то аскези мали пройти ґопі? Вони повсякчасно п'ють очима нектар зовнішності Господа Крішни, квінтесенції чарівності незрівнянної і неперевершеної. Ця чарівність — єдиний притулок краси, слави та багатства. Вона сама в собі досконала, вічно свіжа і надзвичайно рідкісна».
Пояснення

Цей вірш «Шрімад-Бгаґаватам» (10.44.14) промовили жінки Матгури, побачивши Крішну з Баларамою на борецькій арені поряд із Муштікою та Чанурою, потужними борцями царя Камси.

4.157
apūrva mādgurī kṛshṇera, apūrva tāra balayāhāra ṣravaṇe mana haya ṭalamala
Послівний переклад: апūрва— небувала;мāдгурī— чарівливість;кṛшṇера— Господа Крішни;апūрва— небувала;тāра— того;бала— сила;йāхāра— якої;ṣраваṇе— в слуханні;мана— розум;хайа— стає;ṭаламала— неврівноважений.
Чарівна врода Господа Крішни ще не бачена, і так само Його сила. Коли людина просто чує про Його вроду, її розум бентежиться.
4.158
kṛshṇera mādgurye kṛshṇe upadjaya lobgasamyak āsvādite nāre, mane rahe kshobga
Послівний переклад: кṛшṇера— Господа Крішни;мāдгурйе— в чарівливості;кṛшṇе— в Господі Крішні;упаджайа— постає;лобга— палке бажання;самйак— повністю;āсвāдіте— пізнати смак;нāре— нездатний;мане— в розумі;рахе— залишається;кшобга— смуток.
Врода Господа Крішни приваблює Самого Господа Крішну. Але насолодитись нею повною мірою Він не може і тому Його розум сповнює смуток.
4.159
ei ta' dvitīya hetura kahila vivaraṇatṛtīya hetura ebe ṣunaha lakshaṇa
Послівний переклад: еі— це;та'— безперечно;двітīйа— другої;хетура— причини;кахіла— сказано;вівараṇа— опис;тṛтīйа— третьої;хетура— причини;ебе— зараз;ṣунаха— будь ласка, послухайте;лакшаṇа— властивість.
Так описано Його друге бажання. Тепер ласкаво послухайте опис третього.
4.160
atyanta-nigūḍga ei rasera siddgāntasvarūpa-gosāñi mātra djānena ekānta
Послівний переклад: атйанта— надзвичайно;ніґūḍга— глибокий;еі— цього;расера— смаку;сіддгāнта— висновок;сварūпа-ґосāñі— Сварупа Дамодара Ґосвамі;мāтра— тільки;джāнена— знає;екāнта— багато.
Цей остаточний опис раси вкрай глибокий. Тільки Сварупа Дамодара знає про це багато.
4.161
yebā keha anya djāne, seho tāṅhā haitechaitanya-gosāñira teṅha atyanta marma yāte
Послівний переклад: йебā— хоч би хто;кеха— хтось;анйа— інший;джāне— знає;сехо— він;тāṅхā хаіте— від нього (Сварупи Дамодари);чаітанйа-ґосāñіра— Господа Чайтан'ї Махапрабгу;теṅха— він;атйанта— надзвичайно;марма— потаємна серцевина;йāте— тому що.
Кожен, хто каже, що теж знає це, почув це від нього, не інакше, тому що він найближчий супутник Господа Чайтан'ї Махапрабгу.
4.162
gopī-gaṇera premera 'rūḍga-bgāva' nāmaviṣuddga nirmala prema, kabgu nahe kāma
Послівний переклад: ґопī-ґаṇера — ґопі; премера— любові;рūḍга-бгāва — рудга-бгава; нāма— названа;віṣуддга— чиста;нірмала— бездоганна;према— любов;кабгу— хоч коли;нахе— немає;кāма— хіті.
Кохання ґопі називається рудга-бгава. Воно чисте й бездоганне. В ньому ніколи немає хіті.
Пояснення

Як уже пояснено, любовні стосунки ґопі з Крішною трансцендентні. Їхні почуття називаються рудга- бгава. Хоча вони наче схожі на земний статевий потяг, їх в жодному разі не можна рівняти до матеріальної сексуальної любові. Вони являють собою чисту, незмішану любов до Верховного Бога.

4.163
premaiva gopa-rāmāṇāṃ kāma ity agamat pratgāmity uddgavādayo 'py etaṃ vāñchganti bgagavat-priyāṭ
Послівний переклад: премā— любов;ева— тільки;ґопа-рāмāṇāм— жінок Враджі;кāмаṭ— хіть;іті— як;аґамат— пішов до;пратгāм— слава;іті— так;уддгава-āдайаṭ— на чолі з Шрі Уддгавою;апі— навіть;етам— це;вāñчганті— бажають;бгаґават-прійāṭ— любі віддані Верховного Бога-Особи.
«Чиста любов ґопі стала відома під назвою «хіть». Смак цієї любові прагнуть пізнати дорогі Господу віддані на чолі з Шрі Уддгавою».
Пояснення

Цього вірша взято з «Бгакті-расамріта-сіндгу» (1.2.285).

4.164
kāma, prema, — doṅhākāra vibginna lakshaṇalauha āra hema yaichge svarūpe vilakshaṇa
Послівний переклад: кāма— хіть;према— любов;доṅхāкāра— двох;вібгінна— відмінні;лакшаṇа— ознаки;лауха— залізо;āра— і;хема— золото;йаічге— як оце;сварūпе— в природі;вілакшаṇа— відмінні.
Хіть і любов мають різні властивості, як залізо й золото мають різну природу.
Пояснення

Треба старанно розрізняти статеву любов і чисту любов, тому що вони належать до окремих категорій і між ними величезна різниця. Вони відрізняються між собою так само, як залізо відрізняється від золота.

4.165
ātmendriya-prīti-vāñchgā — tāre bali 'kāma'kṛshṇendriya-prīti-ichchgā dgare 'prema' nāma
Послівний переклад: āтма-індрійа-прīті— задля задоволення своїх чуттів;вāñчгā— бажання;тāре— тоŸму;балі— кажу;кāма— хіть;кṛшṇа-індрійа-прīті— для задоволення чуттів Господа Крішни;іччгā— бажання;дгаре— тримає;према— любов;нāма— ім'я.
Бажання задовольняти власні чуття — це кама [хіть], а бажання задовольняти чуття Господа Крішни — це према [любов].
Пояснення

Ось як явлені писання визначають чисту любов:«Якщо любовні стосунки не рвуться навіть тоді, коли для розриву є багато причин, їх називають чистою любов'ю».Така чиста любов зв'язувала з Крішною покірних Йому ґопі. У їхньому ставленні годі й шукати статеву любов, засновану на задоволенні чуттів. Все своє життя вони присвятили Крішні, нітрохи не зважаючи на власне задоволення і дбаючи тільки про те, щоб Він був у всьому щасливий. Вони віддали свої душі на задоволення Бога-Особи, Шрі Крішни. У стосунках ґопі з Крішною не було навіть тіні статевої любові.Автор «Шрі Чайтан'я-чарітамріти» вагомо запевняє, що статева любов скерована на вдоволення власних чуттів. Усі ведичні приписи, що вчать, як заживати слави, народжувати дітей, здобувати багатство й таке інше, являють собою не що, як різні форми задоволення чуттів. Задоволення чуттів можна прикривати добродійництвом, націоналізмом, релігією, альтруїзмом, дотриманням біблійних або моральних заповідей, турботою про здоров'я, кармічною діяльністю, соромливістю, терпимістю, піклуванням про власний комфорт, спробами звільнитись від пут матерії, проґресом, любов'ю до сім'ї, страхом громадського осуду чи кримінальної відповідальності, але все це лише різні прояви одної суті — чуттєвого задоволення. Вся ця добропорядність призначена головно задовольнити власні чуття, адже ніхто, виконуючи ці хвалені моральні та релігійні заповіді, не здатний пожертвувати власними інтересами. Але є вищий рівень, на якому людина вважає себе просто за вічного слугу Крішни, Абсолютного Бога-Особи. Будь-які дії, натхнені таким духом служіння, називають чистою любов'ю до Бога, тому що їхня мета — задовольнити абсолютні чуття Шрі Крішни. Натомість будь- яка дія задля насолоди її плодами чи наслідками — це чуттєве задоволення. Такі дії іноді мають грубий вияв, а іноді тонкий.

4.166
kāmera tātparya — nidja-sambgoga kevalakṛshṇa-sukga-tātparya-mātra prema ta' prabala
Послівний переклад: кāмера— хіті;тāтпарйа— намір;ніджа— власна;самбгоґа— насолода;кевала— тільки;кṛшṇа-сукга— задля щастя Господа Крішни;тāтпарйа— намір;мāтра— тільки;према— любов;та'— безперечно;прабала— могутня.
Єдина мета хіті — потішити свої чуття. Але любов дбає про втіху Господа Крішни і тому має велику силу.
4.167
sarva-tyāga kari' kare kṛshṇera bgadjanakṛshṇa-sukga-hetu kare prema-sevana
Послівний переклад: лока-дгарма— людські звичаї;веда-дгарма— ведичні настанови;деха-дгарма— потреби тіла;карма— кармічна діяльність;ладжджā— сором'язливість;дгаірйа— терпіння;деха-сукга— щастя тіла;āтма-сукга— особисте щастя;марма— сутність;дустйаджа— що важко відкинути;āрйа-патга— шляхварнашрами; ніджа— свої;паріджана— родичі;сва-джане— члени сім'ї;карайе— роблять;йата— все;тāḍана— покарання;бгартсана— догана;сарва-тйāґа карі'— відкидаючи все;каре— роблять;кṛшṇера— Господа Крішни;бгаджана— поклоніння;кṛшṇа-сукга-хету— задля щастя Господа Крішни;каре— роблять;према— з любові;севана— служіння.
Суспільні звичаї, заповіді, тілесні потреби, корислива діяльність, сором, терплячість, тілесні втіхи, особисте задоволення і шлях варнашрама-дгарми, від якого важко відмовитись, — цим усім ґопі пожертвували, щоб служити Господеві Крішні, знехтувавши також своїми родичами, можливою карою та доганою. Вони з любов'ю служать Шрі Крішні задля Його вдоволення.
4.170
ihāke kahiye kṛshṇe dṛḍga anurāgasvachchga dgauta-vastre yaichge nāhi kona dāga
Послівний переклад: іхāке— це;кахійе— кажу;кṛшṇе— в Господі Крішні;дṛḍга— сильна;анурāґа— любов;сваччга— чиста;дгаута— незаплямована;вастре— в одягові;йаічге— як оце;нāхі— немає;кона— хоч якого;дāґа— знаку.
Це називається міцна прив'язаність до Господа Крішни. Вона бездоганно чиста, як тканина, якої не бруднить жодна пляма.
Пояснення

Автор «Шрі Чайтан'я-чарітамріти» радить усім цілковито відмовитись від задоволення чуттів і, за прикладом ґопі, все своє єство погодити з волею Верховного Господа. Така завершальна вказівка Крішни в «Бгаґавад-ґіті». Ми повинні бути готові зробити все що завгодно, аби вдовольнити Господа, не боячись навіть порушити ведичні засади чи етичні норми. Ось що таке справжня любов до Верховного Бога. Така діяльність у чистій любові до Верховного Бога чиста, мов випране біле полотно.У зв'язку з цим Шріла Бгактівінода Тгакура застерігає нас від хибної думки про те, що зректись усього означає занедбати обов'язки, пов'язані з тілом та розумом. Навіть такі обов'язки не будуть чуттєвим задоволенням, якщо їх виконувати в настрої служіння Крішні.

4.171
ataeva kāma-preme bahuta antarakāma — andga-tamaṭ, prema — nirmala bgāskara
Послівний переклад: атаева— тому;кāма-преме— в хіті та любові;бахута— багато;антара— проміжок;кāма— хіть;андга-тамаṭ— сліпа темрява;према— любов;нірмала— чисте;бгāскара— сонце.
Тому хіть і любов — цілком різні речі. Хіть — наче непроглядна пітьма, а любов — наче яскраве сонце.
4.172
ataeva gopī-gaṇera nāhi kāma-gandgakṛshṇa-sukga lāgi mātra, kṛshṇa se sambandga
Послівний переклад: атаева— тому;ґопī-ґаṇера — ґопі; нāхі— немає;кāма-ґандга— найменшої крихти хіті;кṛшṇа-сукга— щастя Господа Крішни;лāґі— задля;мāтра— тільки;кṛшṇа— Господь Крішна;се— такі;самбандга— стосунки.
Отже, в любові ґопі немає й крихти хіті. Їхні стосунки з Крішною присвячені тільки Його задоволенню.
4.173
yat te sudjāta-charaṇāmburuhaṃ staneshubgītāṭ ṣanaiṭ priya dadgīmahi karkaṣeshutenāṭavīm aṭasi tad vyatgate na kiṃ svitkūrpādibgir bgramati dgīr bgavad-āyushāṃ naṭ
Послівний переклад: йат— які;те— Твої;суджāта— дуже ніжні;чараṇа-амбу-рухам— лотосові стопи;станешу— на грудях;бгīтāṭ— боїмося;ṣанаіṭ— легенько;прійа— любий;дадгīмахі— притискаємо;каркаṣешу— грубі;тена— ними;аṭавīм— стежкою;аṭасі— мандруєш;тат— вони;вйатгате— страждають;на— не;кім світ— ми дивуємось;кūрпа-āдібгіṭ— камінчиками тощо;бграматі— тріпоче;дгīṭ— розум;бгават-āйушāм— тих, для кого Твоя Господня Милість — саме життя;наṭ— нас.
«О найкоханіший! Твої лотосові стопи такі ніжні, що ми притискаємо їх до своїх грудей дуже обережно, боячись завдати Твоїм стопам болю. Наше життя залежить тільки від Тебе. Тому наш розум переповнює тривога про те, що Ти, мандруючи лісовими стежками, можеш поранити Свої ніжні стопи об камінці».
Пояснення

Цей вірш із «Шрімад-Бгаґаватам» (10.31.19) промовили ґопі, коли Крішна покинув їх у самому розпалі раса-ліли.

4.174
ātma-sukga-duṭkge gopīra nāhika vichārakṛshṇa-sukga-hetu cheshṭā mano-vyavahāra
Послівний переклад: āтма-сукга-дуṭкге— в особистому щасті та нещасті;ґопīра — ґопі; нāхіка— не;вічāра— міркування;кṛшṇа-сукга-хету— задля щастя Господа Крішни;чешṭā— діяльність;манаṭ— розуму;вйавахāра— справа.
Ґопі не зважають на власне щастя чи страждання. Вся діяльність їхніх тіл та розуму присвячена задоволенню Господа Крішни.
4.175
kṛshṇa lāgi' āra saba kare parityāgakṛshṇa-sukga-hetu kare ṣuddga anurāga
Послівний переклад: кṛшṇа лāґі'— для Господа Крішни;āра— інший;саба— все;каре— роблять;парітйāґа— відмову;кṛшṇа-сукга-хету— задля щастя Господа Крішни;каре— роблять;ṣуддга— чисті;анурāґа— прив'язаності.
Вони всього зреклись задля Крішни. Вони розвинули чисту прив'язаність до вдоволення Крішни.
4.176
evaṃ mad-artgodjdjgita-loka-veda-svānāṃ hi vo mayy anuvṛttaye 'balāṭmayā parokshaṃ bgadjatā tirohitaṃmāsūyituṃ mārhatga tat priyaṃ priyāṭ
Послівний переклад: евам— так;мат-артга— для Мене;уджджгіта— відкинули;лока— суспільні звичаї;веда— ведичні настанови;свāнāм— свої родини;хі— безперечно;ваṭ— вас;майі— Мені;анувṛттайе— щоб побільшити увагу;абалāṭ— жінки;майā— Мною;парокшам— невидимий;бгаджатā— виказуючи прихильність;тірохітам— щез з-перед очей;мā— Мною;асūйітум— бути незадоволеними;мā архатга— ви не заслуговуєте;тат— тому;прійам— хто любий;прійāṭ— о любі.
«Мої кохані ґопі, ви задля Мене знехтували суспільними звичаями, заповідями писань і своїми родичами. Я зник від вас тільки для того, щоб поглибити вашу зосередженість на Мені. Я щез задля вашого ж добра, тому не сердьтеся на Мене».
Пояснення

Цей вірш у «Шрімад-Бгаґаватам» (10.32.21) повідав Господь Крішна, повернувшись на місце раса-ліли.

4.177
kṛshṇera pratidjñā eka āchge pūrva haiteye yaichge bgadje, kṛshṇa tāre bgadje taichge
Послівний переклад: кṛшṇера— Господа Крішни;пратіджñā— обіцянка;ека— одна;āчге— є;пūрва хаіте— з давніх часів;йе— кожен, хто;йаічге— як саме;бгадже— поклоняється;кṛшṇа— Господь Крішна;тāре— йому;бгадже— відповідає взаємністю;таічге— саме так.
Господь Крішна давно пообіцяв відповідати Своїм відданим взаємністю так, як вони Йому поклоняються.
4.178
ye yatgā māṃ prapadyante tāṃs tatgaiva bgadjāmy ahammama vartmānuvartante manushyāṭ pārtga sarvaṣaṭ
Послівний переклад: йе— ті, хто;йатгā— як;мāм— Мені;прападйанте— віддаються;тāн— їх;татгā— так;ева— неодмінно;бгаджāмі— винагороджую;ахам— Я;мама— Мій;вартма— шлях;анувартанте— долають;манушйāṭ— люди;пāртга— сину Прітги;сарваṣаṭ— усіма сторонами.
«Як Мої віддані Мені віддаються, так Я їх винагороджую. Кожен у всьому йде Моїм шляхом, о сину Прітги».
Пояснення

Крішна аж ніяк не був невдячний ґопі, бо, як Він проголошує Арджуні в цьому вірші «Бгаґавад-ґіти» (4.11), Він відповідає відданим тою мірою, якою вони Йому служать у трансцендентній любові. Кожен іде шляхом, що веде до Нього, але хтось просунувся по ньому більше, а хтось менше. Хто наскільки просунувся, той настільки і пізнає Крішну. Дорога одна, але різні істоти наблизились до кінцевої мети різною мірою, і тому їхнє розуміння цієї мети — Абсолютного Бога-Особи — також різне. Ґопі досягнули найвищої досконалості, і Господь Чайтан'я ствердив, що немає поклоніння Богу вищого за поклоніння ґопі.

4.179
se pratidjñā bgaṅga haila gopīra bgadjanetāhāte pramāṇa kṛshṇa-ṣrī-mukga-vachane
Послівний переклад: се— ця;пратіджñā— обіцянка;бгаṅґа хаіла— була зламана;ґопīра — ґопі; бгаджане— поклонінням;тāхāте— в тому;прамāṇа— доказ;кṛшṇа— Господа Крішни;ṣрī-мукга-вачане— словами з вуст.
Ця обіцянка була зламана поклонінням ґопі, що зізнає Сам Господь Крішна.
4.180
na pāraye 'haṃ niravadya-saṃyudjāṃsva-sādgu-kṛtyaṃ vibudgāyushāpi vaṭyā mābgadjan durdjaya-geha-ṣṛṅkgalāṭsaṃvṛṣchya tad vaṭ pratiyātu sādgunā
Послівний переклад: на— не;пāрайе— можу зробити;ахам— Я;ніравадйа-саṃйуджāм— цілковито вільним від обману;сва-сāдгу-кṛтйам— гідну відплату;вібудга-āйушā— життям, яке триває стільки, скільки життя півбогів;апі— хоча;ваṭ— вам;йāṭ— хто;мā— Мені;абгаджан— поклонявся;дурджайа-ґеха-ṣṛṅкгалāṭ— ланцюги життя домогосподарів, які важко розірвати;саṃвṛṣчйа— розриваючи;тат— те;ваṭ— вас;пратійāту— нехай буде відплата;сāдгунā— самою цією доброю дією.
«О ґопі, Я неспроможний сплатити вам Свого боргу за ваше бездоганне служіння, навіть якщо Я розплачуватимусь протягом життя Брахми. Ваше ставлення до Мене бездоганне. Ви поклонялись Мені, розірвавши всі пута прив'язаності до дому, розірвати які дуже важко. Тому прохаю, нехай вам за винагороду будуть самі ваші славетні дії».
Пояснення

Цей вірш із «Шрімад-Бгаґаватам» (10.32.22) промовив до ґопі Сам Шрі Крішна, коли, почувши їхні пісні розлуки, повернувся до них.

4.181
tabe ye dekgiye gopīra nidja-dehe prītaseho ta' kṛshṇera lāgi, djāniha niṣchita
Послівний переклад: табе— зараз;йе— хоч би що;декгійе— бачимо;ґопīра — ґопі; ніджа-дехе— до своїх тіл;прīта— прив'язаність;сехо— ця;та'— безперечно;кṛшṇера лāґі— до Господа Крішни;джāніха— знайте;ніṣчіта— напевне.
Тож якщо ми виявимо в ґопі якусь прив'язаність до своїх тіл, можна бути певним, що вона викликана лише бажанням задовольнити Господа Крішну.
Пояснення

Безкорислива любов до Верховного Бога, яку проявили ґопі, не має собі рівних. Тому слід правильно розуміти ту дбайливість, з якою ґопі себе прикрашали. Ґопі вбирались якнайгарніше, щоб своїм виглядом задовольнити Крішну. В них не було ніяких прихованих бажань. Вони присвятили свої тіла і все, що мали, на служіння Шрі Крішні, завжди природно вважаючи, що їхні тіла призначені для Його втіхи. Вони вдягались, думаючи про те, що Крішні приємно буде дивитись на них і торкати їх.

4.182
'ei deha kailuṅ āmi kṛshṇe samarpaṇatāṅra dgana tāṅra ihā sambgoga-sādgana
Послівний переклад: еі— це;деха— тіло;каілуṅ— зробила;āмі— я;кṛшṇе— Господу Крішні;самарпаṇа— підношення;тāṅра— Його;дгана— багатство;тāṅра— Його;іхā— це;самбгоґа-сāдгана— засіб вдоволення.
[Ґопі думають:] «Я віддала своє тіло Господу Крішні. Він його власник і Він ним насолоджується.
4.183
e-deha-darṣana-sparṣe kṛshṇa-santoshaṇa'ei lāgi' kare dehera mārdjana-bgūshaṇa
Послівний переклад: е-деха— цього тіла;дарṣана— спогляданням;спарṣе— та дотиком;кṛшṇа— Господа Крішни;сантошаṇа— задоволення;еі лāґі'— для цього;каре— роблять;дехера— тіŸла;мāрджана— очищення;бгūшаṇа— прикрашання.
Крішні приємно дивитись на це тіло й торкати його». Саме через це вони очищують і прикрашають свої тіла.
4.184
nidjāṅgam api yā gopyo mameti samupāsatetābgyaṭ paraṃ na me pārtga nigūḍga-prema-bgādjanam
Послівний переклад: ніджа-аṅґам— своє тіло;апі— хоча;йāṭ— хто;ґопйаṭ — ґопі; мама— Мої;іті— думаючи так;самупāсате— прикрашають;тāбгйаṭ— ніж вони;парам— більші;на— не;ме— для Мене;пāртга— Арджуно;ніґūḍга-према— глибокої любові;бгāджанам— вмістища.
«Арджуно, не знайти більших скарбниць глибокого кохання до Мене, аніж ґопі, що очищують і прикрашають тіла тому, що вважають їх за Мої».
Пояснення

Цей вірш каже Господь Крішна в «Аді Пурані».

4.185
āra eka adbguta gopī-bgāvera svabgāvabuddgira gochara nahe yāhāra prabgāva
Послівний переклад: āра— інша;ека— одна;адбгута— дивовижна;ґопī-бгāвера— почуттівґопі; свабгāва— природа;буддгіра— інтелекту;ґочара— об'єкт чуттєвого сприйняття;нахе— немає;йāхāра— якого;прабгāва— могутність.
Є ще одна дивовижна властивість почуттів ґопі. Її силу неможливо осягнути розумом.
4.186
gopī-gaṇa kare yabe kṛshṇa-daraṣanasukga-vāñchgā nāhi, sukga haya koṭi-guṇa
Послівний переклад: ґопī-ґаṇа — ґопі; каре— роблять;йабе— коли;кṛшṇа-дараṣана— бачачи Господа Крішну;сукга-вāñчгā— бажання щастя;нāхі— немає;сукга— щастя;хайа— є;коṭі-ґуṇа— десять мільйонів разів.
Коли ґопі бачать Господа Крішну, вони відчувають безмежне блаженство, хоча й не прагнуть цього.
4.187
gopikā-darṣane kṛshṇera ye ānanda hayatāhā haite koṭi-guṇa gopī āsvādaya
Послівний переклад: ґопікā-дарṣане— у спогляданніґопі; кṛшṇера— Господа Крішни;йе— хоч би що;āнанда— радість;хайа— є;тāхā хаіте— ніж та;коṭі-ґуṇа— в десять мільйонів разів більше;ґопī — ґопі; āсвāдайа— відчувають смак.
Ґопі відчувають насолоду в десять мільйонів разів більшу за насолоду, яку відчуває, бачачи їх, Господь Крішна.
Пояснення

Дивовижні якості ґопі виходять за межі уяви. Вони не прагнуть власного задоволення, але коли Крішна радий, бачачи їх, Його щастя наповнює ґопі щастям, у десять мільйонів разів більшим за Крішнине.

4.188
tāṅ sabāra nāhi nidja-sukga-anurodgatatgāpi bāḍgaye sukga, paḍila virodga
Послівний переклад: тāṅ сабāра— їх усіх;нāхі— немає;ніджа-сукга— задля їхнього щастя;ануродга— прохання;татгāпі— проте;бāḍгайе— побільшується;сукга— щастя;паḍіла— сталася;віродга— суперечність.
Ґопі не шукають власної втіхи, та однак їхня радість росте. Це справжня суперечність.
4.189
e virodgera eka mātra dekgi samādgānagopikāra sukga kṛshṇa-sukge paryavasāna
Послівний переклад: е— цієї;віродгера— суперечності;ека— один;мāтра— тільки;декгі— бачу;самāдгāна— розв'язок;ґопікāра — ґопі; сукга— щастя;кṛшṇа-сукге— у щасті Господа Крішни;парйавасāна— висновок.
Усунути цю суперечність, на мій погляд, може тільки одне пояснення: радість ґопі виникає від радості їхнього коханого Крішни.
Пояснення

Почуття ґопі спантеличують, бо, хоча вони й не хотіли для себе щастя, воно їх переповнювало. Це диво можна роз'яснити так: щастя Шрі Крішни залежить від щастя ґопі. Тому вріндаванські віддані намагаються служити ґопі, а саме Радгарані та Її супутницям. Здобувши ласку ґопі, легко здобути ласку Крішни, бо за рекомендацією ґопі Крішна одразу приймає служіння відданого. З огляду на це Господь Чайтан'я прагнув задовольнити ґопі, а не Крішну. Але Його ровесники неправильно Його зрозуміли, і через це Господь Чайтан'я зрікся сімейного життя і став санн'ясі.

4.190
gopikā-darṣane kṛshṇera bāḍge prapgullatāse mādgurya bāḍge yāra nāhika samatā
Послівний переклад: ґопікā-дарṣане— у спогляданніґопі; кṛшṇера— Господа Крішни;бāḍге— збільшується;прапгуллатā— радість;се— це;мāдгурйа— чарівливість;бāḍге— збільшується;йāра— якої;нāхіка— немає;саматā— рівності.
Коли Господь Крішна бачить ґопі, Його радість зростає і разом з нею зростає Його незрівнянна чарівність.
4.191
āmāra darṣane kṛshṇa pāila eta sukgaei sukge gopīra prapgulla aṅga-mukga
Послівний переклад: āмāра дарṣане— у спогляданні мене;кṛшṇа— Господь Крішна;пāіла— отримав;ета— стільки;сукга— щастя;еі— це;сукге— у щасті;ґопīра — ґопі; прапгулла— розквітлі;аṅґа-мукга— тіла і обличчя.
[Ґопі думають:] «Крішні було так приємно мене побачити». Ця думка поглиблює довершеність та вроду їхніх облич та тіл.
4.192
gopī-ṣobgā dekgi' kṛshṇera ṣobgā bāḍge yatakṛshṇa-ṣobgā dekgi' gopīra ṣobgā bāḍge tata
Послівний переклад: ґопī-ṣобгā— вродуґопі; декгі'— бачачи;кṛшṇера— Господа Крішни;ṣобгā— врода;бāḍге— побільшується;йата— наскільки;кṛшṇа-ṣобгā— вроду Господа Крішни;декгі'— бачачи;ґопīра — ґопі; ṣобгā— врода;бāḍге— побільшується;тата— настільки.
Коли Господь Крішна бачить красу ґопі, Його краса зростає. А чим більшу красу ґопі бачать в Господі Крішні, тим більше зростає їхня краса.
4.193
ei-mata paraspara paḍe huḍāhuḍiparaspara bāḍge, keha mukga nāhi muḍi
Послівний переклад: еі-мата— ось так;параспара— обопільне;паḍе— відбувається;хуḍāхуḍі— суперництво;параспара— обопільно;бāḍге— збільшується;кеха— хтось;мукга— обличчя;нāхі— не;муḍі— ховає.
Так між ними точиться змагання, в якому ніхто не визнає поразки.
4.194
kintu kṛshṇera sukga haya gopī-rūpa-guṇetāṅra sukge sukga-vṛddgi haye gopī-gaṇe
Послівний переклад: кінту— проте;кṛшṇера— Господа Крішни;сукга— щастя;хайа— є;ґопī- рūпа-ґуṇе— в якостях та вродіґопі; тāṅра— в Його;сукге— в щасті;сукга- вṛддгі— побільшення щастя;хайе— є;ґопī-ґаṇе— вґопі.
Однак Крішну тішить врода й прекрасні якості ґопі. А коли ґопі помічають Його втіху, їхня радість зростає.
4.195
ataeva sei sukga kṛshṇa-sukga posheei hetu gopī-preme nāhi kāma-doshe
Послівний переклад: атаева— тому;сеі— це;сукга— щастя;кṛшṇа-сукга— щастя Господа Крішни;поше— живить;еі— це;хету— причина;ґопī-преме— в любовіґопі; нāхі— немає;кāма-доше— гріха хіті.
З цього видно, що радість ґопі дає втіху Господу Крішні. Тому в їхній любові немає гріха хіті.
Пояснення

Дивлячись на вродливих ґопі, Крішна сповнюється радості, і це надихає радістю ґопі, від чого квітнуть їхні юні лиця й тіла. Це невпинне, безмежне змагання дедалі більшої краси між ґопі та Крішною відзначає така ніжність, що іноді світські моралісти помилково вважають ці стосунки за звичайні любовні ігри. Але ці розваги зовсім не матеріальні, тому що палке бажання ґопі задовольнити Крішну наснажує всі їхні взаємини чистою любов'ю до Верховного Бога, якої не плямує анінайменша домішка статевого потягу.

4.196
upetya patgi sundarī-tatibgir ābgir abgyarchitaṃsmitāṅkura-karambitair naṭad apāṅga-bgaṅgīṣataiṭstana-stavaka-sañcharan-nayana-chañcharīkāñchalaṃvradje vidjayinaṃ bgadje vipina-deṣataṭ keṣavam
Послівний переклад: упетйа— піднявшись на палаци;патгі— на дорозі;сундарī-татібгіṭ āбгіṭ— жінками Враджі;абгйарчітам— вшановуваний;сміта-аṅкура-карамбітаіṭ— змішаних з букетами ніжних усмішок;наṭат— що танцюють;апāṅґа— поглядів;бгаṅґīṣатаіṭ— з сотнями жестів;стана-ставака— багато грудей;саñчарат— блукаючи довкола;найана— двох очей;чаñчарīка— наче бджоли;аñчалам— Його, чиї кутики;врадже— у Враджі;віджайінам— приходячи;бгадже— поклоняюсь;віпіна-деṣатаṭ— з лісу;кеṣавам— Господу Кешаві.
«Я поклоняюсь Господу Кешаві. Коли Він повертається з лісу Враджі, Йому поклоняються ґопі, висипавши на дахи своїх палаців і вітаючи Його на дорозі сотнями танців очей та ніжних усмішок. Його подібні до великих чорних бджіл очі скісними поглядами блукають по грудях ґопі».
Пояснення

Цю фразу взято з «Кешаваштаки» (8) у «Става-малі», яку уклав Шріла Рупа Ґосвамі.

4.197
āra eka gopī-premera svābgāvika chihnaye prakāre haya prema kāma-gandga-hīna
Послівний переклад: āра— інша;ека— одна;ґопī-премера— любовіґопі;свāбгāвіка— природна;чіхна— ознака;йе— яка;пракāре— у способі;хайа— є;према— любов;кāма- ґандга-хīна— без сліду хіті.
Любові ґопі притаманна ще одна властивість, яка доводить повний брак хіті.
4.198
gopī-preme kare kṛshṇa-mādguryera pushṭimādgurye bāḍgāya prema hañā mahā-tushṭi
Послівний переклад: ґопī-преме— любовґопі; каре— робить;кṛшṇа-мāдгурйера— чарівність Господа Крішни;пушṭі— живлення;мāдгурйе— чарівність;бāḍгāйа— збільшує;према— любов;хаñā— бувши;махā-тушṭі— надзвичайно задоволений.
Любов ґопі живить чарівність Господа Крішни, а Його чарівність, глибоко тішачи ґопі, збільшує їхню любов.
4.199
prīti-vishayānande tad-āṣrayānandatāṅhā nāhi nidja-sukga-vāñchgāra sambandga
Послівний переклад: прīті-вішайа-āнанде— в щасті об'єкта кохання;тат— тої любові;āṣрайа- āнанда— радість притулку;тāṅхā— що;нāхі— не;ніджа-сукга-вāñчгāра— бажання щастя для себе самого;самбандга— стосунки.
Щастя джерела любові полягає в щасті об'єкта любові. Ці стосунки не засновані на бажанні власного задоволення.
4.200
nidja-premānande kṛshṇa-sevānanda bādgese ānandera prati bgaktera haya mahā-krodge
Послівний переклад: нірупāдгі— без ототожнення;према— любов;йāṅхā— яка;тāṅхā— та;еі— ця;рīті— стиль;прīті-вішайа— об'єкта любові;сукге— в щасті;āṣрайера— обителі тої любові;прīті— насолода;ніджа— власної;према— любові;āнанде— щастя;кṛшṇа— Господу Крішні;сева-āнанда— щастя служіння;бāдге— що йому перешкоджає;се— це;āнандера праті— до щастя;бгактера— відданого;хайа— є;махā-кродге— великий гнів.
Коли любов безкорислива, вона проявляється саме так. Джерело любові черпає задоволення в задоволенні предмета любові. Коли насолода любові заважає служити Господу Крішні, відданий гнівається на цей екстаз.
Пояснення

Як уже згадано, ґопі закохані і коряться Крішні, а Шрі Крішна — коханий і панує над ґопі. Кохання служанок живить любов повелителя. Ґопі не бажають власної насолоди. Їхнє щастя було непрямим, залежним від задоволення Крішни. Безпричинна любов до Верховного Бога завжди цим відзначається. Така чиста любов існує тільки тоді, коли слуга радіє щастям повелителя. Ця безкорислива любов знаходить вияв у тому, що закохана ганить своє щастя, коли воно заважає їй служити.

4.202
aṅga-stambgārambgam uttuṅgayantaṃpremānandaṃ dāruko nābgyanandatkaṃsārāter vīdjane yena sākshādakshodīyān antarāyo vyadgāyi
Послівний переклад: аṅґа— членів;стамбга-āрамбгам— ціпеніння;уттуṅґа-йантам— що примусило його досягти;према-āнандам— любовний захват;дāрукаṭ— Дарука, колісничий Крішни;на— не;абгйанандат— привітав;каṃса-арāтеṭ— Господа Крішни, ворога Камси;вīджане— обмахуючи віялом-чамарою; йена— чим;сāкшāт— чітко;акшодīйāн— більша;антарāйаṭ— перешкода;вйадгāйі— була створена.
«Шрі Дарука не тішився своїм любовним екстазом, через який його члени ціпеніли і заважали служити Господу Крішні, обмахуючи Його віялом».
Пояснення

Це вірш із «Бгакті-расамріта-сіндгу» (3.2.62).

4.203
govinda-prekshaṇākshepi- bāshpa-pūrābgivarshiṇamuchchair anindad ānandam aravinda-vilochanā
Послівний переклад: ґовінда— Господа Ґовінди;прекшаṇа— споглядання;āкшепі— заважаючи;бāшпа-пūра— потоки сліз;абгіваршіṇам— що примушує спадати дощем;уччаіṭ— сильно;аніндат— проклинала;āнандам— блаженство;аравінда-вілочанā— лотосоока Радгарані.
«Лотосоока Радгарані гнівно кляла любовний екстаз, що викликав потік сліз і тим заважав Їй дивитись на Ґовінду».
Пояснення

Цей вірш теж узято з «Бгакті-расамріта- сіндгу» (2.3.54).

4.204
āra ṣuddga-bgakta kṛshṇa-prema-sevā vinesva-sukgārtga sālokyādi nā kare grahaṇe
Послівний переклад: āра— і;ṣуддга-бгакта— чистий відданий;кṛшṇа-према— з любові до Господа Крішни;севā— служіння;віне— без;сва-сукга-артга— задля власної втіхи;сāлокйа-āді— п'ять типів звільнення, починаючи зсалок'ї(перебування на одній духовній планеті з Господом);нā каре— не робить;ґрахаṇе— прийняття.
Мало того, чисті віддані ніколи не залишають любовного служіння Господу Крішні й не шукають особистого щастя в п'яти різновидах звільнення.
Пояснення

Чистий відданий Крішни, який любить Його безкорисливою любов'ю, навідріз відмовиться від будь-якого звільнення: і від злиття з тілом Господа, і від інших його різновидів, як оце отримати однакові подобу, багатства чи обитель Господа чи щастя жити поряд з Ним.

4.205
mad-guṇa-ṣruti-mātreṇa mayi sarva-guhāṣayemano-gatir avichchginnā yatgā gaṅgāmbgaso 'mbudgau
Послівний переклад: мат— Мене;ґуṇа— якостей;ṣруті-мāтреṇа— просто слухаючи;майі— до Мене;сарва-ґухā— в усіх серцях;āṣайе— що перебуваю;манаṭ-ґатіṭ— плин розуму;авіччгіннā— невпинний;йатгā— як оце;ґаṅґā-амбгасаṭ— райських вод Ґанґи;амбудгау— до океану.
«Як небесні води Ґанґи невпинно плинуть до океану, так і думки відданих линуть до Мене, коли вони просто слухають про Мене, схованого в кожному серці.
4.206
lakshaṇaṃ bgakti-yogasya nirguṇasya hy udāhṛtamahaituky avyavahitā yā bgaktiṭ purushottame
Послівний переклад: лакшаṇам— ознака;бгакті-йоґасйа— відданого служіння;нірґуṇасйа— поза трьомаґунамиприроди;хі— безперечно;удāхṛтам— цитоване;ахаітукī— безпричинне;авйавахітā— безперервне;йā— що;бгактіṭ— віддане служіння;пурушоттаме— Верховному Богові-Особі.
Ось ознаки трансцендентного любовного служіння Пурушоттамі, Верховному Богові-Особі: воно безпричинне і не знає ніяких перешкод.
4.207
sālokya-sārshṭi-sārūpya- sāmīpyaikatvam apy utadīyamānaṃ na gṛhṇanti vinā mat-sevanaṃ djanāṭ
Послівний переклад: сāлокйа— перебувати на одній планеті зі Мною;сāршṭі— мати багатства, рівні Моїм;сāрūпйа— мати таку саму форму, як у Мене;сāмīпйа— мати можливість безпосередньо спілкуватися зі Мною;екатвам— єдність зі Мною;апі— навіть;ута— чи;дīйамāнам— коли їм дають;на— не;ґṛхṇанті— беруть;вінā— без;мат-севанам— служіння Мені;джанāṭ— віддані.
Мої віддані не приймають салок'ї, саршті, саруп'ї чи злиття зі Мною, — навіть якщо Я пропоную їм ці різновиди звільнення, — натомість вони воліють служити Мені».
Пояснення

Ці три вірші у «Бгаґаватам» (3.29.11-13) промовив Господь Крішна у Своїй формі Капіладеви.

4.208
mat-sevayā pratītaṃ te sālokyādi-chatushṭayamnechchganti sevayā pūrṇāṭ kuto 'nyat kāla-viplutam
Послівний переклад: мат— Мене;севайā— служінням;пратīтам— отримуване;те— вони;сāлокйа-āді— звільнення, починаючи відсалок'ї; чатушṭайам— чотири різновиди;на іччганті— не бажають;севайā— служінням;пūрṇāṭ— довершені;кутаṭ— де;анйат— інші речі;кāла-віплутам— які гинуть з плином часу.
«Мої віддані, службою Мені задовольнивши свої бажання, не приймають чотирьох різновидів звільнення, які вони легко можуть здобути цим служінням. Де вже тоді їм прийняти втіхи, які гинуть з плином часу!»
Пояснення

Цей вірш у «Шрімад-Бгаґаватам» (9.4.67) промовив Господь, описуючи якості Махараджі Амбаріші. Зануритись у буття Абсолюту — річ так само тимчасова, як і життя в небесному царстві. I те, і те влягає часові. Жодне з цих становищ не є постійне.

4.209
kāma-gandga-hīna svābgāvika gopī-premanirmala, udjdjvala, ṣuddga yena dagdga hema
Послівний переклад: кāма-ґандга-хīна— без ніякого запаху хіті;свāбгāвіка— природна;ґопī-према— любовґопі; нірмала— бездоганна;уджджвала— осяйна;ṣуддга— чиста;йена— наче;даґдга хема— розтоплене золото.
Щира любов ґопі не має й крихти хіті. Вона бездоганна, осяйна і чиста, як розтоплене золото.
4.210
kṛshṇera sahāya, guru, bāndgava, preyasīgopikā hayena priyā ṣishyā, sakgī dāsī
Послівний переклад: кṛшṇера— Господа Крішни;сахāйа— помічники;ґуру— вчителі;бāндгава— друзі;прейасī— дружини;ґопікā — ґопі; хайена— є;прійā— любі;ṣішйā— учениці;сакгī— повірниці;дāсī— служниці.
Ґопі — це помічниці, вчительки, подружки, дружини, любі учениці, повірниці та служниці Господа Крішни.
4.211
sahāyā guruvaṭ ṣishyā bgudjishyā bāndgavāṭ striyaṭsatyaṃ vadāmi te pārtga gopyaṭ kiṃ me bgavanti na
Послівний переклад: сахāйāṭ— помічниці;ґуруваṭ— вчительки;ṣішйāṭ— учениці;бгуджішйāṭ— служанки;бāндгавāṭ— подруги;стрійаṭ— дружини;сатйам— істинно;вадāмі— кажу;те— тобі;пāртга— Арджуно;ґопйаṭ — ґопі; кім— що;ме— для Мене;бгаванті— є;на— не.
«Партго, правду тобі кажу: ґопі Мої помічниці, вчительки, учениці, служанки, подруги і дружини. Я й не знаю, чим вони для Мене не є».
Пояснення

Цей вірш промовляє Господь Крішна у «Ґопі- премамріті».

4.212
gopikā djānena kṛshṇera manera vāñchgitaprema-sevā-paripāṭī, ishṭa-samīhita
Послівний переклад: ґопікā — ґопі; джāнена— знають;кṛшṇера— Господа Крішни;манера— розуму;вāñчгіта— об'єкт бажань;према-севā— любовного служіння;паріпāṭī— досконалість;ішṭа-самīхіта— досягнення бажаної мети життя.
Ґопі знають Крішнині бажання і вміють з любов'ю досконало служити Йому, даючи Йому втіху. Вони вміло виконують своє служіння, щоб задовольнити свого коханого.
4.213
man-māhātmyaṃ mat-saparyāṃ mach-chgraddgāṃ man-mano-gatamdjānanti gopikāṭ pārtga nānye djānanti tattvataṭ
Послівний переклад: мат-мāхāтмйам— Мою велич;мат-сапарйāм— Моє служіння;мат-ṣраддгāм— шану до Мене;мат-манаṭ-ґатам— нахили Мого розуму;джāнанті— знають;ґопікāṭ — ґопі; пāртга— Арджуно;на— не;анйе— інші;джāнанті— знають;таттватаṭ— насправді.
«Партго, ґопі розуміють Мою велич, вміють з любов'ю служити Мені, вшановувати Мене і знають Мій умонастрій. Насправді більше нікому несила пізнати це все».
Пояснення

Цей вірш сказав Арджуні Господь Крішна в «Аді Пурані».

4.214
sei gopī-gaṇa-madgye uttamā rādgikārūpe, guṇe, saubgāgye, preme sarvādgikā
Послівний переклад: сеі— ці;ґопī-ґаṇа — ґопі; мадгйе— між;уттамā— найвища;рāдгікā— Шріматі Радгарані;рūпе— у красі;ґуṇе— у якостях;саубгāґйе— у добрій долі;преме— у любові;сарва-адгікā— вища за всіх.
Серед ґопі Шріматі Радгіка найвидатніша. Вона усіх перевершує вродою, чеснотами, щастям і, найголовніше, коханням.
Пояснення

З-поміж усіх ґопі Шріматі Радгарані найпіднесеніша. Вона найвродливіша, найдостойніша і, що найголовніше, більш над усіх закохана в Крішну.

4.215
yatgā rādgā priyā vishṇos tasyāṭ kuṇḍaṃ priyaṃ tatgāsarva-gopīshu saivaikā vishṇor atyanta-vallabgā
Послівний переклад: йатгā— як оце;рāдгā— Шріматі Радгарані;прійā— дуже люба;вішṇоṭ— Господу Крішні;тасйāṭ— Її;куṇḍам— місце омовіння;прійам— дуже дороге;татгā— так само;сарва-ґопīшу— між усімаґопі; сā— Вона;ева— безперечно;екā— одна;вішṇоṭ— Господа Крішни;атйанта-валлабгā— найлюбіша.
«Як Радга дорога Господу Крішні, так дороге Йому і Її місце омовіння [Радга-кунда]. З усіх ґопі Господь Крішна найбільше кохає Шрі Радгу».
Пояснення

Це вірш із «Падма Пурани».

4.216
trai-lokye pṛtgivī dganyā yatra vṛndāvanaṃ purītatrāpi gopikāṭ pārtga yatra rādgābgidgā mama
Послівний переклад: траі-локйе— у трьох світах;пṛтгівī— Земля;дганйā— щаслива;йатра— де;вṛндāванам— Вріндавана;пурī— місто;татра— там;апі— безперечно;ґопікāṭ — ґопі; пāртга— Арджуно;йатра— де;рāдгā— Шріматі Радгарані;абгідгā— на ім'я;мама— Моя.
«Партго, серед усіх трьох планетних систем найщасливіша Земля, бо на Землі стоїть місто Вріндавана. А у Вріндавані найславетніші ґопі, бо серед них є Моя Шріматі Радгарані».
Пояснення

Цей вірш, який Господь Крішна промовив до Арджуни, взято з «Аді Пурани».

4.217
rādgā-saha krīḍā rasa-vṛddgira kāraṇaāra saba gopī-gaṇa rasopakaraṇa
Послівний переклад: рāдгā-саха— з Шріматі Радгарані;крīḍā— розваги;раса— смаку;вṛддгіра— збільшення;кāраṇа— причина;āра— інші;саба— усі;ґопī-ґаṇа — ґопі; раса- упакараṇа— те, що супроводжує смак.
Усі інші ґопі допомагають поглибити втіху Крішниних розваг із Радгарані. Ґопі слугують за знаряддя для Їхньої обопільної насолоди.
Пояснення

Ґопі підрозділяють на п'ять груп, а саме на сакгі, ніт'я-сакгі, прана-сакгі, прія-сакгі та парама-прештга- сакгі. Ці всі світлотілі супутниці Шріматі Радгарані, цариці Вріндавана-дгами, майстерно володіють мистецтвом збуджувати еротичні почуття Крішни. Парама-прештга-сакгі загалом є вісім, і в екстатичних забавах Крішни й Радги вони іноді стають на бік Крішни, а іноді на бік Радгарані, створюючи враження, ніби вони прихильні тільки до когось одного з Них, а до другого ні. Це збагачує цей обмін смаками ще більшим розмаїттям.

4.218
kṛshṇera vallabgā rādgā kṛshṇa-prāṇa-dganatāṅhā vinu sukga-hetu nahe gopī-gaṇa
Послівний переклад: кṛшṇера— Господа Крішни;валлабгā— кохана;рāдгā— Шріматі Радгарані;кṛшṇа-прāṇа-дгана— скарб життя Господа Крішни;тāṅхā— Неї;віну— без;сукга-хету— причина щастя;нахе— не є;ґопī-ґаṇа — ґопі.
Радга — кохана супутниця Крішни і скарб Його життя. Без Неї ґопі не можуть Його потішити.
4.219
kaṃsārir api saṃsāra- vāsanā-baddga-ṣṛṅkgalāmrādgām ādgāya hṛdaye tatyādja vradja-sundarīṭ
Послівний переклад: каṃса-аріṭ— Господь Крішна, ворог Камси;апі— ба більше;саṃсāра— задля сутності насолоди (раса-ліли);вāсанā— бажанням;баддга— зв'язаний;ṣṛṅкгалāм— наче ланцюгом;рāдгāм— Шріматі Радгарані;āдгāйа— взявши;хṛдайе— у серце;татйāджа— покинувши;враджа-сундарīṭ— рештуґопі.
«Господь Крішна, ворог Камси, під час танцю раса залишив усіх інших ґопі і забрав у Своє серце тільки Шріматі Радгарані, бо Вона допомагає Йому задовольнити саму сутність Його бажань».
Пояснення

У цьому вірші з «Ґіта-ґовінди» (3.1) Джаядева Ґосвамі розповідає, як Шрі Крішна залишив раса-лілу, щоб знайти Шріматі Радгарані.

4.220
sei rādgāra bgāva lañā chaitanyāvatārayuga-dgarma nāma-prema kaila parachāra
Послівний переклад: сеі— це;рāдгāра— Шріматі Радгарані;бгāва— почуття;лаñā— взявши;чаітанйа— Господа Чайтан'ї;аватāра— втілення;йуґа-дгарма— релігія для цієї епохи;нāма-према— святе ім'я та любов до Верховного Бога;каіла— робив;парачāра— проповідь.
Господь Чайтан'я з'явився в настрої Радги. Він проповідував дгарму цієї епохи — спів святого імені та чисту любов до Бога.
4.221
sei bgāve nidja-vāñchgā karila pūraṇaavatārera ei vāñchgā mūla-kāraṇa
Послівний переклад: сеі— цьому;бгāве— в настрої;ніджа-вāñчгā— Свої бажання;каріла— зробив;пūраṇа— виконання;аватāрера— втілення;еі— це;вāñчгā— бажання;мūла— корінь;кāраṇа— причина.
У настрої Шріматі Радгарані Він виконав і Свої бажання. Це головна причина Його з'явлення.
4.222
ṣrī-kṛshṇa-chaitanya gosāñi vradjendra-kumārarasa-maya-mūrti kṛshṇa sākshāt ṣṛṅgāra
Послівний переклад: ṣрī-кṛшṇа-чаітанйа ґосāñі— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;враджендра-кумāра— дитина царя Нанди;раса-майа— що складається зі смаків;мūрті— форма;кṛшṇа— Господь Крішна;сāкшāт— безпосередньо;ṣṛṅґāра— кохання.
Господь Шрі Крішна Чайтан'я — це Крішна [Враджендра- кумара], втілення рас, що уособлює в Собі палке кохання.
4.223
sei rasa āsvādite kaila avatāraānushaṅge kaila saba rasera prachāra
Послівний переклад: сеі— цього;раса— смаку;āсвāдіте— щоб скуштувати;каіла— зробив;аватāра— втілення;āнушаṅґе— як другорядний мотив;каіла— робив;саба— усіх;расера— смаків;прачāра— звістування.
Він з'явився, щоб скуштувати цього смаку кохання і водночас явити світові славу всіх рас.
4.224
viṣveshām anurañdjanena djanayann ānandam indīvara-ṣreṇī-ṣyāmala-komalair upanayann aṅgair anaṅgotsavamsvachchgandaṃ vradja-sundarībgir abgitaṭ pratyaṅgam āliṅgitaṭṣṛṅgāraṭ sakgi mūrtimān iva madgau mugdgo hariṭ krīḍati
Послівний переклад: віṣвешāм— усіхґопі; анураñджанена— втіхою;джанайан— створюючи;āнандам— блаженство;індīвара-ṣреṇī— як низка синіх лотосів;ṣйāмала— синьо- чорний;комалаіṭ— ніжними;упанайан— несучи;аṅґаіṭ— Своїми кінцівками;анаṅґа-утсавам— свято для Купідона;сваччгандам— без обмежень;враджа- сундарīбгіṭ— юними дівчатами Враджі;абгітаṭ— по обидва боки;пратйаṅґам— кожну частину;āліṅґітаṭ— що обіймає;ṣṛṅґāраṭ— стосунки закоханих;сакгі— друже;мūртімāн— втілений;іва— наче;мадгау— весною;муґдгаṭ— збентежений;харіṭ— Господь Харі;крīḍаті— забавляється.
«Любі друзі, погляньте лиш, як Шрі Крішна втішається весною! Кожну частину Його тіла обнімають ґопі і Він схожий на втілене кохання. Своїми трансцендентними розвагами Він вливає життя в ґопі і в усе творіння. Своїми ніжними синьо- чорними руками й ногами, схожими на сині лотоси, Він створює для Купідона свято».
Пояснення

Це вірш із «Ґіта-ґовінди» (1.11).

4.225
ṣrī-kṛshṇa-chaitanya gosāñi rasera sadanaaṣesha-viṣeshe kaila rasa āsvādana
Послівний переклад: ṣрī-кṛшṇа-чаітанйа ґосāñі— Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу;расера— смаку;садана— оселя;аṣеша-віṣеше— безмежне розмаїття втіхи;каіла— зробив;раса— смак;āсвāдана— смакування.
Господь Шрі Крішна Чайтан'я — обитель раси. Він Сам насолоджується солодким смаком раси у безліч способів.
4.226
sei dvāre pravartāila kali-yuga-dgarmachaitanyera dāse djāne ei saba marma
Послівний переклад: сеі двāре— в такий спосіб;правартāіла— Він започаткував;калі-йуґа— епохи Калі;дгарма— релігію;чаітанйера— Господа Чайтан'ї Махапрабгу;дāсе— слуга;джāне— знає;еі— ці;саба— усі;марма— секрети.
Так Він започаткував дгарму для епохи Калі. Віддані Господа Чайтан'ї знають усі ці істини.
Пояснення

Господь Чайтан'я — це Сам Шрі Крішна, абсолютний повелитель, що насолоджується коханням ґопі. Він Сам приймає роль ґопі, щоб насолодитись трансцендентними смаками щастя слуги. З'явившись у такому настрої, Він разом з тим найзахопливішим чином поширював метод релігії для цієї епохи. Цю трансцендентну таємницю здужають осягнути тільки довірені віддані Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.

4.227
āra yata chaitanya-kṛshṇera bgakta-gaṇabgakti-bgāve ṣire dgari sabāra charaṇa
Послівний переклад: адваіта āчāрйа— Адвайта Ачар'я;нітйāнанда— Господь Ніт'янанда;ṣрīнівāса— Шріваса Пандіта;ґадāдгара— Ґададгара Пандіта;дāмодара— Сварупа Дамодара;мурāрі— Мурарі Ґупта;харідāса— Харідаса Тгакура;āра— інші;йата— усі;чаітанйа-кṛшṇера— Шрі Крішни Чайтан'ї;бгакта-ґаṇа— віддані;бгакті-бгāве— у настрої відданості;ṣіре— на свою голову;дгарі— беру;сабāра— їх усіх;чараṇа— лотосові стопи.
Я з відданістю схиляюсь перед Адвайтою Ачар'єю, Господом Ніт'янандою, Шрівасою Пандітою, Ґададгарою Пандітою, Сварупою Дамодарою, Мурарі Ґуптою, Харідасою Тгакурою та всіма іншими відданими Господа Чайтан'ї і ставлю їхні лотосові стопи собі на голову.
Пояснення

Автор «Шрі Чайтан'я-чарітамріти» вчить нас, що, коли ми хочемо справді пізнати Господа Чайтан'ю, ми повинні шанобливо кланятись усім таким довіреним чистим відданим Господа Чайтан'ї.

4.229
shashṭga-ṣlokera ei kahila ābgāsamūla ṣlokera artga ṣuna kariye prakāṣa
Послівний переклад: шашṭга-ṣлокера— шостого вірша;еі— це;кахіла— сказано;āбгāса— загальний опис;мūла ṣлокера— первісного вірша;артга— значення;ṣуна— будь ласка, послухайте;карійе пракāṣа— відкриваю.
Я дав загальний опис шостого вірша. Тепер, будь ласка, послухайте докладне роз'яснення первісного вірша.
4.230
ṣrī-rādgāyāṭ praṇaya-mahimā kīdṛṣo vānayaivā-svādyo yenādbguta-madgurimā kīdṛṣo vā madīyaṭsaukgyaṃ chāsyā mad-anubgavataṭ kīdṛṣaṃ veti lobgāttad-bgāvāḍgyaṭ samadjani ṣachī-garbga-sindgau harīnduṭ
Послівний переклад: ṣрī-рāдгāйāṭ— Шріматі Радгарані;праṇайа-махімā— велич любові;кīдṛṣаṭ— якого роду;вā— чи;анайā— Нею (Радгою);ева— одною;āсвāдйаṭ— насолода, якою Вона розкошує;йена— тою любов'ю;адбгута-мадгурімā— дивовижний солодкий смак;кīдṛṣаṭ— якого роду;вā— чи;мадīйаṭ— Мене;саукгйам— щастя;ча— і;āсйāṭ— Її;мат-анубгаватаṭ— від пізнання Моєї чарівності;кīдṛṣам— якого роду;вā— чи;іті— так;лобгāт— з цього бажання;тат— Її;бгāва-āḍгйаṭ— занурений в почуття;самаджані— народився;ṣачī- ґарбга— лона Шріматі Шачі-деві;сіндгау— в океані;харі— Господь Крішна;індуṭ— наче місяць.
«Бажаючи усвідомити велич любові Радгарані, дивовижні якості в Собі Самому, якими завдяки Своїй любові насолоджується лише Вона одна, і те щастя, якого Вона дізнає, насолоджуючись солодким смаком Його любові, Верховний Господь Харі, занурений в Її почуття, з'явився з лона Шріматі Шачі-деві, як місяць з океану».
4.231
e saba siddgānta gūḍga, — kahite nā yuyāyanā kahile, keha ihāra anta nāhi pāya
Послівний переклад: е— ці;саба— усі;сіддгāнта— висновки;ґūḍга— дуже потаємні;кахіте— промовляти;нā— не;йуйāйа— годиться;нā— не;кахіле— говорячи;кеха— нікому;іхāра— щодо цього;анта— кінець;нāхі— не;пāйа— отримує.
Усі ці істини не годиться оприлюднювати. Але якщо їх не розкрити, їх ніхто не збагне.
4.232
ataeva kahi kichgu kariñā nigūḍgabudjgibe rasika bgakta, nā budjgibe mūḍga
Послівний переклад: атаева— тому;кахі— кажу;кічгу— щось;каріñā— вичавлюючи;ніґūḍга— сутність;буджгібе— здатний зрозуміти;расіка— сповнені смаку;бгакта— віддані;нā— не;буджгібе— зрозуміють;мūḍга— негідники.
Тому я їх наведу, розкриваючи тільки їхню сутність, щоб сповнені любові віддані зрозуміли їх, а невігласи — ні.
4.233
hṛdaye dgaraye ye chaitanya-nityānandae-saba siddgānte sei pāibe ānanda
Послівний переклад: хṛдайе— в серці;дгарайе— полоняє;йе— кожен, хто;чаітанйа— Господа Чайтан'ю Махапрабгу;нітйāнанда— та Господа Ніт'янанду;е-саба— ці всі;сіддгāнте— трансцендентними висновками;сеі— ця людина;пāібе— отримає;āнанда— блаженство.
Кожен, хто полонив у своєму серці Господа Чайтан'ю Махапрабгу та Господа Ніт'янанду Прабгу, слухаючи ці всі трансцендентні висновки, відчує блаженство.
4.234
e saba siddgānta haya āmrera pallavabgakta-gaṇa-kokilera sarvadā vallabga
Послівний переклад: е— ці;саба— всі;сіддгāнта— трансцендентні висновки;хайа— є;āмрера— манґо;паллава— гілочки;бгакта-ґаṇа— віддані;кокілера— тим, хто подібний до зозуль;сарвадā— завжди;валлабга— приємні.
Ці істини завжди любі відданим, так само як свіжі гілочки манґо любі зозулям.
4.235
abgakta-ushṭrera itge nā haya praveṣatabe chitte haya mora ānanda-viṣesha
Послівний переклад: абгакта— невідданий;ушṭрера— верблюда;ітге— в цьому;нā— не;хайа— є;правеṣа— вступ;табе— тоді;чітте— в моєму серці;хайа— є;мора— моє;āнанда-віṣеша— особлива радість.
Верблюди-невіддані не мають доступу до смислу цих бесід. Це сповнює моє серце особливою радістю.
4.236
ye lāgi kahite bgaya, se yadi nā djāneihā va-i kibā sukga āchge tribguvane
Послівний переклад: йе лāґі— задля чого;кахіте бгайа— боюсь казати;се йаді нā джāне— якщо вони не знають;іхā ва-і— крім цього;кібā— яке;сукга— щастя;āчге— є;трі- бгуване— в трьох світах.
З остраху перед ними я не хочу говорити, але якщо вони нічого не зрозуміють, що може бути приємнішим у всіх трьох світах?
4.237
ataeva bgakta-gaṇe kari namaskāraniṭṣaṅke kahiye, tāra hauk chamatkāra
Послівний переклад: атаева— тому;бгакта-ґаṇе— відданим;карі— складаю;намаскāра— поклони;ніṭṣаṅке— без сумніву;кахійе— кажу;тоāра— відданих;хаук— нехай буде;чаматкāра— подив.
Тому я складаю поклони відданим і для їхнього вдоволення говоритиму не вагаючись.
4.238
kṛshṇera vichāra eka āchgaye antarepūrṇānanda-pūrṇa-rasa-rūpa kahe more
Послівний переклад: кṛшṇера— Господа Крішни;вічāра— міркування;ека— один;āчгайе— є;антаре— в серці;пūрṇа-āнанда— повне трансцендентне блаженство;пūрṇа-раса- рūпа— повний трансцендентними смаками;кахе море— кажуть Мені.
Якось Господь Крішна у глибині серця замислився: «Всі кажуть, що Я — довершене блаженство, повне всіх рас.
4.239
āmā ha-ite ānandita haya tribguvanaāmāke ānanda dibe — aichge kon djana
Послівний переклад: āмā ха-іте— з Мене;āнандіта— задоволений;хайа— стає;трі-бгувана— всі три світи;āмāке— Мені;āнанда дібе— дасть насолоду;аічге— така;кон джана— яка людина.
Увесь світ черпає задоволення в Мені. Чи є хтось такий, що дав би Мені задоволення?
4.240
āmā haite yāra haya ṣata ṣata guṇasei-djana āhlādite pāre mora mana
Послівний переклад: āмā хаіте— ніж Я;йāра— чиї;хайа— є;ṣата ṣата ґуṇа— на багато сотень якостей більше;сеі-джана— ця особистість;āхлāдіте— дати насолоду;пāре— здатна;мора— Моєму;мана— розуму.
Щоб задовольнити Мій розум, треба мати чеснот у сто разів більше за Мене.
4.241
āmā haite guṇī baḍa djagate asambgavaekali rādgāte tāhā kari anubgava
Послівний переклад: āмā хаіте— ніж Я;ґуṇī— наділена добрими якостями;баḍа— більшими;джаґате— у світі;асамбгава— неможливо;екалі— тільки;рāдгāте— у Шріматі Радгарані;тāхā— це;карі анубгава— Я здатний зрозуміти.
Iстоту, яка мала б ліпші якості за Мене, годі знайти в цілому світі. Тільки Радга є та особа, чиє товариство Мене вабить.
4.242
mora rūpe āpyāyita haya tribguvanarādgāra darṣane mora djuḍāya nayana
Послівний переклад: коṭі-кāма— десять мільйонів Купідонів;джіні— перемагаючи;рūпа— краса;йадйапі— хоча;āмāра— Моя;асама-ūрдгва— незрівнянна і неперевершена;мāдгурйа— чарівність;сāмйа— рівна;нāхі— немає;йāра— якої;мора— Моїй;рūпе— у красі;āпйāіта— задоволений;хайа— стає;трі-бгувана— всі три світи;рāдгāра— Шріматі Радгарані;дарṣане— споглядання;мора— Мої;джуḍāйа— задовольняє;найана— очі.
Хоча Моя врода затьмарює вроду десяти мільйонів Купідонів, хоча вона незрівнянна й неперевершена і хоча вона задовольняє три світи, Радгарані тішить Моє око.
4.244
mora vaṃṣī-gīte ākarshaye tribguvanarādgāra vachane hare āmāra ṣravaṇa
Послівний переклад: мора— Моєї;ваṃṣī-ґīте— голосом флейти;āкаршайе— приваблюю;трі-бгувана— три світи;рāдгāра вачане— слова Шріматі Радгарані;харе— завойовує;āмāра— Мій;ṣраваṇа— слух.
Голос Моєї трансцендентної флейти приваблює три світи, але Мої вуха зачаровує ніжна мова Шріматі Радгарані.
4.245
yadyapi āmāra gandge djagat sugandgamora chitta-prāṇa hare rādgā-aṅga-gandga
Послівний переклад: йадйапі— хоча;āмāра— Моїм;ґандге— ароматом;джаґат— цілий світ;су- ґандга— пахучий;мора— Мої;чітта-прāṇа— розум та серце;харе— приваблює;рāдгā— Шріматі Радгарані;аṅґа— тіла;ґандга— аромат.
Хоча пахощі всього творіння походять від Мого тіла, аромат тіла Радгарані зачаровує Мій розум та серце.
4.246
yadyapi āmāra rase djagat sa-rasarādgāra adgara-rasa āmā kare vaṣa
Послівний переклад: йадйапі— хоча;āмāра— Мене;расе— смаком;джаґат— цілий світ;са-раса— є смачний;рāдгāра— Шріматі Радгарані;адгара-раса— смак вуст;āмā— Мене;каре— робить;ваṣа— покірливим.
Хоча саме завдяки Мені творіння сповнене різних смаків, Мене приворожує нектарний смак вуст Шріматі Радгарані.
4.247
yadyapi āmāra sparṣa koṭīndu-ṣītalarādgikāra sparṣe āmā kare su-ṣītala
Послівний переклад: йадйапі— хоча;āмāра— Мій;спарṣа— дотик;коṭі-інду— як мільйони і мільйони місяців;ṣīтала— прохолодний;рāдгікāра— Шріматі Радгарані;спарṣе— дотик;āмā— Мене;каре— робить;су-ṣīтала— дуже, дуже прохолодним.
I хоча Мій дотик освіжає ліпше за десять мільйонів місяців, Мене освіжає дотик Шріматі Радгіки.
4.248
ei mata djagatera sukge āmi heturādgikāra rūpa-guṇa āmāra djīvātu
Послівний переклад: еі мата— ось так;джаґатера— усього світу;сукге— що стосується до щастя;āмі— Я є;хету— причина;рāдгікāра— Шріматі Радгарані;рūпа-ґуṇа— краса та якості;āмāра— Мої;джīвāту— саме життя.
Ось так, хоча Я джерело щастя всього світу, врода і якості Шрі Радгіки — це Моє життя.
4.249
ei mata anubgava āmāra pratītavichāri' dekgiye yadi, saba viparīta
Послівний переклад: еі мата— ось так;анубгава— ніжні почуття;āмāра— Мої;пратīта— зрозумілі;вічāрі'— міркуванням;декгійе— бачу;йаді— якщо;саба— усе;віпарīта— суперечливе.
Так можна пояснити Мої ніжні почуття до Шріматі Радгарані, але, поміркувавши, Я бачу, що вони суперечливі.
4.250
rādgāra darṣane mora djuḍāya nayanaāmāra darṣane rādgā sukge ageyāna
Послівний переклад: рāдгāра— Шріматі Радгарані;дарṣане— у зустрічі;мора— Мої;джуḍāйа— задоволені;найана— очі;āмāра— Мене;дарṣане— у зустрічі;рāдгā— Шріматі Радгарані;сукге— у щасті;аґейāна— сягає далі.
Мої очі знаходять повне вдоволення, коли Я дивлюсь на Шріматі Радгарані, але коли Вона дивиться на Мене, Вона дістає вдоволення навіть глибше.
4.251
paraspara veṇu-gīte haraye chetanamora bgrame tamālere kare āliṅgana
Послівний переклад: параспара— один проти одного;веṇу-ґīте— у співі бамбука;харайе— приваблює;четана— свідомість;мора— Мене;бграме— за помилкою;тамāлере— чорне деревотамала; каре— Вона робить;āліṅґана— обійми.
Схожий на спів флейти шелест стовбурів бамбука, що труться одне об одне, полонить свідомість Радгарані, бо Вона гадає, що це голос Моєї флейти. I Вона обіймає дерево тамала, помилково беручи це дерево за Мене.
4.252
kṛshṇa-āliṅgana pāinu, djanama sa-pgalekṛshṇa-sukge magna rahe vṛksha kari' kole
Послівний переклад: кṛшṇа— Господа Крішни;āліṅґана— обійми;пāіну— Я здобула;джанама са- пгале— Моє народження тепер увінчалось успіхом;кṛшṇа-сукге— у задоволення Крішни;маґна— занурена;рахе— Вона залишається;вṛкша— дерево;карі'— беручи;коле— в обійми.
«Я обіймаю Шрі Крішну, — думає Вона, — тож тепер Моє життя увінчалось успіхом». Так Вона завмирає, пригортаючи дерево, охоплена бажанням задовольнити Крішну.
4.253
anukūla-vāte yadi pāya mora gandgauḍiyā paḍite chāhe, preme haya andga
Послівний переклад: анукūла-вāте— у сприятливому вітерці;йаді— якщо;пāйа— є;мора— Мій;ґандга— аромат;уḍійā— летячи;паḍіте— впасти;чāхе— Вона хоче;преме— в екстатичній любові;хайа— стає;андга— сліпа.
Коли погожий вітерець доносить до Неї аромат Мого тіла, Вона сліпне від кохання і намагається полетіти з тим вітерцем.
4.254
tāmbūla-charvita yabe kare āsvādaneānanda-samudre ḍube, kichgui nā djāne
Послівний переклад: тāмбūла— горіх бетеля;чарвіта— зжований;йабе— коли;каре— робить;āсвāдане— смакування;āнанда-самудре— в океані трансцендентного блаженства;ḍубе— тоне;кічгуі— нічого;нā— не;джāне— знає.
Коли Вона куштує бетель, який жував Я, Вона поринає в океан щастя і забуває про все на світі.
4.255
āmāra saṅgame rādgā pāya ye ānandaṣata-mukge bali, tabu nā pāi tāra anta
Послівний переклад: āмāра— Моєму;саṅґаме— у товаристві;рāдгā— Шріматі Радгарані;пāйа— отримує;йе— яке;āнанда— трансцендентне блаженство;ṣата-мукге— в сотнях вуст;балі— якщо Я скажу;табу— однак;нā— не;пāі— досягну;тāра— його;анта— меж.
Навіть тисячами вуст Я не зміг би передати трансцендентної насолоди, яку Вона відчуває в Моєму товаристві.
4.256
līlā-ante sukge iṅhāra aṅgera mādgurītāhā dekgi' sukge āmi āpanā pāṣari
Послівний переклад: лīлā-анте— наприкінці Наших розваг;сукге— щастя;іṅхāра— Шріматі Радгарані;аṅґера— тіла;мāдгурī— ніжність;тāхā— це;декгі'— бачивши;сукге— в щасті;āмі— Я;āпанā— Себе;пāṣарі— забуваю.
Коли Я бачу, як Вона сяє після наших з Нею розваг, Я від щастя забуваю Сам Себе.
4.257
doṅhāra ye sama-rasa, bgarata-muni māneāmāra vradjera rasa seha nāhi djāne
Послівний переклад: доṅхāра— обох;йе— хоч би які;сама-раса— однакові смаки;бгарата-муні— свята особа на ім'я Бгарата Муні;мāне— приймає;āмāра— Моєї;враджера— Вріндавани;раса— смаки;сеха— він;нāхі— не;джāне— знає.
Мудрець Бгарата сказав, що закоханий і кохана насолоджуються рівною мірою. Але він не знає кохання, яким насолоджуються у Моїй Вріндавані.
Пояснення

За знавцями-сексологами, як оце Бгарата Муні, у земному статевому акті і чоловік, і жінка зазнають однакової втіхи. Але в духовному світі взаємини зовсім інакші, про що світським вченим нічого не відомо.

4.258
anyera saṅgame āmi yata sukga pāitāhā haite rādgā-sukga ṣata adgikāi
Послівний переклад: анйера— інших;саṅґаме— зустрічаючи;āмі— Я;йата— усе;сукга— щастя;пāі— отримую;тāхā хаіте— ніж це;рāдгā-сукга— щастя спілкування з Радгарані;ṣата— у сто разів;адгікāі— побільшене.
Зустрічаючись із Шріматі Радгарані, Я відчуваю втіху в сто разів більшу за втіху, яку Я відчуваю, зустрічаючись із будь- якою іншою дівчиною.
4.259
nirdgūtāmṛta-mādgurī-parimalaṭ kalyāṇi bimbādgarovaktraṃ paṅkadja-saurabgaṃ kuharita-ṣlāggā-bgidas te giraṭaṅgaṃ chandana-ṣītalaṃ tanur iyaṃ saundarya-sarvasva-bgāktvām āsādya mamedam indriya-kulaṃ rādge muhur modate
Послівний переклад: нірдгūта— завдає поразки;амṛта— нектару;мāдгурī— солодкий смак;парімалаṭ— чий смак;калйāṇі— о найсприятливіша;бімба-адгараṭ— червоні уста;вактрам— обличчя;паṅкаджа-саурабгам— що пахне як лотос;кухаріта— ніжного голосу зозуль;ṣлāґгā— гордість;бгідаṭ— що завдає поразки;те— Твоя;ґіраṭ— мова;аṅґам— частини тіла;чандана-ṣīталам— прохолодні, як сандалова паста;тануṭ— тіло;ійам— це;саундарйа— краси;сарвасва- бгāк— що проявляє геть усе;твāм— Ти;āсāдйа— смакуючи;мама— Мої;ідам— це;індрійа-кулам— усі чуття;рāдге— о Шріматі Радгарані;мухуṭ— знову й знову;модате— задовольняються.
«Моя люба благословенна Радгарані, Твоє тіло — джерело всієї краси. Твої червоні вуста ніжніші за солодкий смак нектару безсмертя. Твоє лице духмяніє, наче лотос. Твоя мила мова приємніша за спів зозулі, а члени Твого тіла дають свіжість більшу, ніж сандалова паста. Всі Мої трансцендентні чуття переповнює екстаз від насолоди Тобою — досконалим уособленням прекрасних якостей».
Пояснення

Цей вірш, що його підніс до Радгарані Господь Крішна, міститься у «Лаліта-мадгаві» (9.9) Шріли Рупи Ґосвамі.

4.260
rūpe kaṃsa-harasya lubdga-nayanāṃ sparṣe 'tihṛshyat-tvachaṃvāṇyām utkalita-ṣrutiṃ parimale saṃhṛshṭa-nāsā-puṭāmāradjyad-rasanāṃ kilādgara-puṭe nyañchan mukgāmbgo-ruhāṃdambgodgīrṇa-mahādgṛtiṃ bahir api prodyad-vikārākulām
Послівний переклад: рūпе— у красі;каṃса-харасйа— Крішни, ворога Камси;лубдга— полонені;найанāм— чиї очі;спарṣе— в дотику;аті-хṛшйат— охоплені щастям;твачам— чия шкіра;вāṇйāм— в звучанні слів;уткаліта— що палко прагне;ṣрутім— чиє вухо;парімале— в ароматі;саṃхṛшṭа— що їх украло щастя;нāсā-пуṭāм— чиї ніздрі;āраджйат— цілковито приваблені;расанāм— чий язик;кіла— що вже казати;адгара-пуṭе— до вуст;нйаñчат— схиляючись;мукга— чиє обличчя;амбгаṭ-рухāм— наче лотосова квітка;дамбга— гордістю;удґīрṇа— проявляючи;махā-дгṛтім— велике терпіння;бахіṭ— зовні;апі— хоча;продйат— проявляючи;вікāра— перетворення;āкулāм— переповнена.
«Її очі заворожені красою Господа Крішни, ворога Камси. Її тіло тремтить від насолоди, коли Він торкається до Неї. Її вуха завжди жадають чути Його ніжний голос. Її ніздрі зачаровані Його ароматом, а Її язик прагне нектару Його м'яких губ. Опускаючи Своє лотосове лице, Вона силкується удавати стриманість, однак Їй не під силу приховати проявів Свого спонтанного кохання до Господа Крішни».
Пояснення

Так Шріла Рупа Ґосвамі змальовує обличчя Радгарані.

4.261
tāte djāni, mote āchge kona eka rasaāmāra mohinī rādgā, tāre kare vaṣa
Послівний переклад: тāте— по тому;джāні— можу зрозуміти;моте— у Мені;āчге— є;кона— якийсь;ека— один;раса— трансцендентний смак;āмāра— Моя;мохінī— чарівниця;рāдгā— Шріматі Радгарані;тāре— Її;каре ваṣа— підкорює.
Зваживши це все, Я доходжу висновку, що якийсь незнаний смак у Мені завойовує все єство Моєї чарівниці, Шріматі Радгарані.
4.262
āmā haite rādgā pāya ye djātīya sukgatāhā āsvādite āmi sadāi unmukga
Послівний переклад: āмā хаіте— з Мене;рāдгā— Шріматі Радгарані;пāйа— отримує;йе— що;джāтīйа— різновиди;сукга— щастя;тāхā— те;āсвāдіте— щоб звідати смаку;āмі— Я;садāі— завжди;унмукга— дуже прагну.
Мене завжди пориває бажання звідати радість, яку Радгарані черпає в спілкуванні зі Мною.
4.263
nānā yatna kari āmi, nāri āsvāditesei sukga-mādgurya-ggrāṇe lobga bāḍge chitte
Послівний переклад: нāнā— різні;йатна— спроби;карі— роблю;āмі— Я;нāрі— не можу;āсвāдіте— звідати смаку;сеі— цього;сукга— щастя;мāдгурйа— солодкого смаку;ґгрāṇе— вдихаючи запах;лобга— прагнення;бāḍге— росте;чітте— в розумі.
Попри всі Мої зусилля Я не зумів пізнати цієї радості. Однак чим більше Я пізнаю її аромат, тим більше зростає Моє бажання скуштувати її.
4.264
rasa āsvādite āmi kaila avatāraprema-rasa āsvādiba vividga prakāra
Послівний переклад: раса— смаки;āсвāдіте— щоб смакувати;āмі— Я;каіла— зробив;аватāра— втілення;према-раса— трансцендентні смаки любові;āсвāдіба— скуштував;вівідга пракāра— різні відміни.
Раніше Я приходив на Землю, щоб насолодитись розмаїттям смаків. Я звідав насолоду різних смаків чистої любові.
4.265
rāga-mārge bgakta bgakti kare ye prakāretāhā ṣikgāiba līlā-ācharaṇa-dvāre
Послівний переклад: рāґа-мāрґе— на шляху спонтанної любові;бгакта— відданий;бгакті— віддане служіння;каре— виконує;йе пракāре— ось так;тāхā— це;ṣікгāіба— вчив;лīлā— розваги;āчараṇа-двāре— практично демонструючи.
На прикладі Своїх ігор Я навчав відданого служіння, яке постає зі спонтанної любові.
4.266
ei tina tṛshṇā mora nahila pūraṇavidjātīya-bgāve nahe tāhā āsvādana
Послівний переклад: еі— ці;тіна— три;тṛшṇā— бажання;мора— Мої;нахіла— не були;пūраṇа— задоволені;віджāтīйа— партнера в стосунках;бгāве— в екстазі;нахе— неможливо;тāхā— цього;āсвāдана— скуштувати.
Але ці три бажання Я так і не задовольнив, тому що насолодитись ними неможливо, перебуваючи в становищі, протилежному їхній природі.
4.267
rādgikāra bgāva-kānti aṅgīkāra vinesei tina sukga kabgu nahe āsvādane
Послівний переклад: рāдгікāра— Шріматі Радгарані;бгāва-кāнті— сяйво екстатичної любові;аṅґīкāра— прийняття;віне— без;сеі— ці;тіна— три;сукга— щастя;кабгу— хоч коли;нахе— неможливо;āсвāдане— смакування.
Доки Я не перейму осяйного екстазу кохання Шрі Радгіки, Мені не вдасться задовольнити ці три бажання.
4.268
rādgā-bgāva aṅgīkari' dgari' tāra varṇatina-sukga āsvādite haba avatīrṇa
Послівний переклад: рāдгā-бгāва— настрій Шріматі Радгарані;аṅґīкарі'— приймаючи;дгарі'— прибираючи;тāра варṇа— колір Її тіла;тіна— три;сукга— щастя;āсвāдіте— щоб звідати смаку;хаба— Я буду;аватīрṇа— сходити як втілення.
Тому Я перейму настрій Радгарані та осяйний колір Її тіла і зійду, щоб виконати ці три бажання».
4.269
sarva-bgāve kaila kṛshṇa ei ta' niṣchayahena-kāle āila yugāvatāra-samaya
Послівний переклад: сарва-бгāве— усіма сторонами;каіла— зробив;кṛшṇа— Господь Крішна;еі— це;та'— безперечно;ніṣчайа— рішення;хена-кāле— цього часу;āіла— прийшов;йуґа-аватāра— втілення для епохи;самайа— час.
Отак Господь Крішна прийшов до Свого рішення. Якраз тоді надійшов і час на прихід втілення цієї епохи.
4.270
sei-kāle ṣrī-advaita karena ārādganatāṅhāra huṅkāre kaila kṛshṇe ākarshaṇa
Послівний переклад: сеі-кāле— цього часу;ṣрī-адваіта— Адвайта Ачар'я;карена— виконує;āрāдгана— поклоніння;тāṅхāра— Його;хуṅкāре— громовими вигуками;каіла— зробив;кṛшṇе— Господу Крішні;āкаршаṇа— приваблення.
У той час Йому щиро поклонявся Шрі Адвайта. Своїми голосними вигуками Адвайта привабив Господа.
4.271
nava-dvīpe ṣachī-garbga-ṣuddga-dugdga-sindgutāhāte prakaṭa hailā kṛshṇa pūrṇa indu
Послівний переклад: пітā-мāтā— батьки;ґуру-ґаṇа— вчителі;āґе— перші;аватāрі'— сходячи;рāдгікāра— Шріматі Радгарані;бгāва-варṇа— сяйво трансцендентного екстазу;аṅґīкāра карі'— приймаючи;нава-двīпе— в Навадвіпі;ṣачī-ґарбга— в лоні матері Шачі;ṣуддга— чистий;дуґдга-сіндгу— океан молока;тāхāте— в цьому;пракаṭа— проявився;хаілā— став;кṛшṇа— Господь Крішна;пūрṇа інду— повний місяць.
Спочатку Господь Крішна послав Своїх батьків та старших, а тоді, прийнявши почуття і колір тіла Радгіки, з'явився у Навадвіпі Сам, немов повний місяць із лона матері Шачі, подібного до океану чистого молока.
4.273
ei ta' kariluṅ shashṭga ṣlokera vyākgyānaṣrī-rūpa-gosāñira pāda-padma kari' dgyāna
Послівний переклад: еі та'— таким чином;карілуṅ— я зробив;шашṭга ṣлокера— шостого вірша;вйāкгйāна— пояснення;ṣрī-рūпа— Шріли Рупи Ґосвамі;ґосāñіра— повелителя;пāда-падма— лотосові стопи;карі'— роблячи;дгйāна— медитацію.
Так я пояснив шостий вірш, медитуючи на лотосові стопи Шрі Рупи Ґосвамі.
4.274
ei dui ṣlokera āmi ye karila artgaṣrī-rūpa-gosāñira ṣloka pramāṇa samartga
Послівний переклад: еі— цих;дуі— двох;ṣлокера— віршів;āмі— я;йе— хоч би що;каріла— дав;артга— смисл;ṣрī-рūпа-ґосāñіра— Шріли Рупи Ґосвамі;ṣлока— вірш;прамāṇа— свідоцтво;самартга— компетентне.
Своє пояснення цих двох віршів [віршів 5 та 6 із першої глави] я можу підтвердити віршем Шрі Рупи Ґосвамі.
4.275
apāraṃ kasyāpi praṇayi-djana-vṛndasya kutukīrasa-stomaṃ hṛtvā madguram upabgoktuṃ kam api yaṭruchaṃ svām āvavre dyutim iha tadīyāṃ prakaṭayansa devaṣ chaitanyākṛtir atitarāṃ naṭ kṛpayatu
Послівний переклад: апāрам— безмежна;касйāпі— когось;праṇайі-джана-вṛндасйа— великої кількості закоханих;кутукī— той, хто цікавий;раса-стомам— букет смаків;хṛтвā— крадучи;мадгурам— солодких;упабгоктум— насолоджуватись;кам апі — хтось; йаṭ— хто;ручам— сяйво;свāм— власне;āвавре— приховав;дйутім— сяйво;іха— тут;тадīйāм— пов'язаної з Ним;пракаṭайан— проявляючи;саṭ— Він;деваṭ— Верховний Бог-Особа;чаітанйа-āкṛтіṭ— маючи форму Господа Чайтан'ї Махапрабгу;атітарāм— щедро;наṭ— на нас;кṛпайату— нехай проллє Свою ласку.
«Побажавши скуштувати незглибимі нектарні смаки любові однієї з численних закоханих у Нього дівчат [Шрі Радги], Господь Крішна прибрав подоби Господа Чайтан'ї. Він насолоджувався цим коханням, сховавши темний колір Свого тіла під Її осяйно жовтим кольором. Нехай же цей Господь Чайтан'я проллє на нас Свою милість».
Пояснення

Це третій вірш другої «Чайтан'яштаки» у «Става-малі» Шріли Рупи Ґосвамі.

4.276
maṅgalācharaṇaṃ kṛshṇa-chaitanya-tattva-lakshaṇamprayodjanaṃ chāvatāre ṣloka-shaṭkair nirūpitam
Послівний переклад: маṅґала-āчараṇам— прикликаючи благословення;кṛшṇа-чаітанйа— Господа Крішни Чайтан'ї Махапрабгу;таттва-лакшаṇам— ознаки істини;прайоджанам— потреба;ча— також;аватāре— у справі Його втілення;ṣлока— віршами;шаṭкаіṭ— шістьма;нірūпітам— з'ясовано.
Так у шістьох віршах вміщено прикликання благословень, опис істинної природи Господа Чайтан'ї та підстав для Його приходу.
4.277
ṣrī-rūpa-raggunātga-pade yāra āṣachaitanya-charitāmṛta kahe kṛshṇadāsa
Послівний переклад: ṣрī-рūпа— Шріли Рупи Ґосвамі;раґгунāтга— Шріли Раґгунатги даси Ґосвамі;паде— до лотосових стіп;йāра— чиє;āṣа— сподівання;чаітанйа-чарітāмṛта— книгу за назвою «Шрі Чайтан'я-чарітамріта»;кахе— розповідає;кṛшṇа-дāса— Шріла Крішнадаса Кавіраджа Ґосвамі.
Молячись при лотосових стопах Шрі Рупи та Шрі Раґгунатги, завжди прагнучи їхньої милості, я, Крішнадаса, розповідаю «Шрі Чайтан'я-чарітамріту», ідучи їхніми стопами.
Пояснення

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до «Шрі Чайтан'я-чарітамріти», Аді-ліли, четвертої глави, яка описує потаємні причини появи Господа Чайтан'ї.