ГЛАВА ПЕРША: Родовід дочок Ману
4.1.1
मैत्रेय उवाच
मनोस्तु शतरूपायां तिस्र: कन्याश्च जज्ञिरे ।
आकूतिर्देवहूतिश्च प्रसूतिरिति विश्रुता: ॥ १ ॥
маітрейа ува̄ча
манос ту ш́атарӯпа̄йа̄м̇
тісрах̣ канйа̄ш́ ча джаджн̃іре
а̄кӯтір девахӯтіш́ ча
прасӯтір іті віш́рута̄х̣
Послівний переклад: маітрейах̣ ува̄ча — великий мудрець Майтрея сказав;манох̣ ту — Сваямбгуви Ману;ш́атарӯпа̄йа̄м — в лоні своєї дружини Шатарупи;тісрах̣ — три;канйа̄х̣ ча — дочки також;джаджн̃іре — зачав;а̄кӯтіх̣ — Акуті;девахӯтіх̣ — Девахуті;ча — також;прасӯтіх̣ — Прасуті;іті — так;віш́рута̄х̣ — добре відомі.
Шрі Майтрея сказав: Сваямбгува Ману зачав у лоні своєї дружини Шатарупи три дочки, яких звали Акуті, Девахуті і Прасуті.
ПоясненняНасамперед я з глибокою шаною схиляюся перед своїм духовним вчителем, Ом Вішнупадою Шрі Шрімад Бгактісіддгантою Сарасваті Ґосвамі Прабгупадою, за чиїм наказом я взявся до цього титанічного завдання: написати коментар до «Шрімад-Бгаґаватам» в формі пояснень Бгактіведанти. З його милості три пісні вже завершено, і тепер ми беремося до Четвертої пісні. З його божественними благословеннями я схиляюся в шанобливому поклоні перед Господом Чайтан’єю, що п’ятсот років тому поклав початок цьому рухові свідомості Крішни, чи бгаґавата-дгарми, а з Його благословення я схиляюся перед шістьма Ґосвамі. Я складаю поклони лотосовим стопам Радги й Крішни, духовної пари, що вічно насолоджується у Вріндавані зі Своїми друзями — пастушкa'ми та пасту'шками Враджабгумі. Також я віддаю шанобливі поклони всім відданим та вічним слугам Верховного Господа.
Четверта пісня «Шрімад-Бгаґаватам» налічує тридцять одну главу, що розповідають про те, як творили Брахма та Ману, тобто описують вторинне творення всесвіту. Істинний творець всесвіту — це Верховний Господь, що Сам приводить у дію Свою матеріальну енерґію, і вже після того з Його наказу Брахма, перше живе створіння у всесвіті, намагається творити різні планетні системи та їхніх жителів. Брахма збільшує населення всесвіту за допомогою своїх нащадків, як оце Ману та інші прародителі живих істот, що діють згідно з волею Верховного Господа. У першій главі Четвертої пісні йдеться про трьох дочок Сваямбгуви Ману та їхніх нащадків. Наступні шість глав розповідають про жертвопринесення, яке влаштував цар Дакша, і про те, як воно було обірване. Далі в п’яти главах описано діяння Махараджі Дгруви. Після того в одинадцяти главах описано діяння Махараджі Прітгу, а останні вісім глав присвячено діянням царів Прачетів.
Як сказано в першому вірші цієї глави, Сваямбгува Ману мав трьох дочок, на ім’я Акуті, Девахуті та Прасуті. Про одну з цих дочок, про Девахуті, разом з її чоловіком, Кардамою Муні, та сином, Капілою Муні, вже йшлося в Третій пісні. У цій главі йтиметься про нащадків першої дочки, Акуті. Сваямбгува Ману був сином Брахми. Брахма мав багато інших синів, але ім’я Ману згадано перше, тому що він був великий відданий Господа. У цьому вірші також слово ча, яке вказує, що, крім трьох перелічних тут дочок, Сваямбгува Ману мав ще два сина.
4.1.2
आकूतिं रुचये प्रादादपि भ्रातृमतीं नृप: ।
पुत्रिकाधर्ममाश्रित्य शतरूपानुमोदित: ॥ २ ॥
а̄кӯтім̇ ручайе пра̄да̄д
апі бгра̄тр̣матім̇ нр̣пах̣
путріка̄-дгармам а̄ш́рітйа
ш́атарӯпа̄нумодітах̣
Послівний переклад: а̄кӯтім — Акуті;ручайе — великому мудрецю Ручі;пра̄да̄т — віддав;апі — хоча;бгра̄тр̣-матім — дочка, що має брата;нр̣пах̣ — цар;путріка̄ — щоб взяти сина, який в неї народиться;дгармам — релігійний обряд;а̄ш́рітйа — взявши притулок;ш́атарӯпа̄ — дружиною Сваямбгуви Ману;анумодітах̣ — дозволено.
Акуті, мала двох братів, але незважаючи на це цар Сваямбгува Ману, порадившись із своєю дружиною, Шатарупою, видав її заміж за Праджапаті Ручі з умовою, що сина, який народиться в неї, віддадуть Ману і будуть вважати за сина Ману.
ПоясненняІноді чоловік, який не має сина, видає дочку заміж з умовою, що внука віддадуть йому для усиновлення і успадкування його статків. Цей звичай називається путріка̄-дгарма. Таким чином чоловік, що не може отримати сина від жінки, отримує його за допомогою релігійного обряду. Однак приклад Ману являє собою виняток, бо він видав свою першу дочку за Праджапаті Ручі з умовою, що йому дадуть її сина, хоча він уже мав два сина. Шріла Вішванатга Чакраварті Тгакура в своєму коментарі пояснює, що царю Ману було відомо, що в Акуті народиться Верховний Бог-Особа, і тому він, хоча й мав уже двох синів, хотів також усиновити сина Акуті. Він прагнув мати Верховного Бога-Особу своїм внуком і своїм сином. Ману — це укладач законів для всього людства, отож, якщо він сам вдався до звичаю путріка̄-дгарма, це показує, що люди теж можуть вдаватися до цього звичаю. Отже, навіть якщо чоловік має сина, але хоче також того сина, котрого народить його дочка, він може видати її заміж з цією умовою. Така думка Шріла Джіви Ґосвамі.
4.1.3
प्रजापति: स भगवान् रुचिस्तस्यामजीजनत् ।
मिथुनं ब्रह्मवर्चस्वी परमेण समाधिना ॥ ३ ॥
праджа̄патіх̣ са бгаґава̄н
ручіс тасйа̄м аджіджанат
мітгунам̇ брахма-варчасві
парамен̣а сама̄дгіна̄
Послівний переклад: праджа̄патіх̣ — той, кому доручено привести на світ нащадків;сах̣ — він;бгаґава̄н — найбагатший;ручіх̣ — великий мудрець Ручі;тасйа̄м — в ній;аджіджанат — зачав;мітгунам — пару;брахма-варчасві — наділений великою духовною могутністю;парамен̣а — великою силою;сама̄дгіна̄ — в трансі.
Ручі, що був наділений великою брахманічною силою та яскравими якостями і що на нього було покладено місію одного з прабатьків живих істот, зачав у лоні своєї дружини, Акуті, одного сина й одну дочку.
ПоясненняВарто відзначити вжите в цьому вірші слово брахма-варчасві. Ручі був брахмана і виконував свої брахманічні обов’язки дуже ретельно. Як сказано в «Бгаґавад-ґіті», до якостей брахмани належить вміння панувати над чуттями й розумом, внутрішня і зовнішня чистота, розвиток духовного й матеріального знання, простота, правдивість, віра в Верховного Бога-Особу і т. д. Існує багато якостей, які відзначають брахманічну особу, і з цього вірша можна зрозуміти, що Ручі строго дотримувався всіх брахманічних засад. Тому його тут описано словом брахма-варчасві. Того, хто народився від батька-брахмани, однак не діє так, як годиться брахмані, у ведичному суспільстві називають терміном брахма-бандгу й зараховують до одної категорії з шудрами й жінками. Так, у «Бгаґаватам» згадано, що В’ясадева уклав «Махабгарату» передусім для стрі-ш́ӯдра-брахма-бандгу. Стрі — це жінки, шудра — це нижчий клас цивілізованого людського суспільства, а брахма-бандгу — це люди, які народилися в родинах брахманів, але не дотримуються ретельно всіх правил та приписів. Усі ці три класи людей зараховують до менш розумних, вони не мають доступу до вивчення Вед, призначених тільки для людей з брахманічними якостями. Це обмеження засновується не на зовнішніх позначеннях, а на присутності в людей відповідних якостей. Ведичні писання може зрозуміти тільки той, хто розвинув у собі брахманічні якості. Тому гідно жалю, що люди, які не мають брахманічних якостей і ніколи не проходили виховання під керівництвом істинного духовного вчителя, намагаються коментувати ведичні писання, як оце «Шрімад-Бгаґаватам» та інші Пурани. Такі люди нездатні розкрити справжній смисл цих писань. Ручі був досконалий брахмана, і тому його названо тут брахма-варчасві — «наділений всією брахманічною могутністю».
4.1.4
यस्तयो: पुरुष: साक्षाद्विष्णुर्यज्ञस्वरूपधृक् ।
या स्त्री सा दक्षिणा भूतेरंशभूतानपायिनी ॥ ४ ॥
йас тайох̣ пурушах̣ са̄кша̄д
вішн̣ур йаджн̃а-сварӯпа-дгр̣к
йа̄ стрі са̄ дакшін̣а̄ бгӯтер
ам̇ш́а-бгӯта̄напа̄йіні
Послівний переклад: йах̣ — той, хто;тайох̣ — з них;пурушах̣ — чоловік;са̄кша̄т — безпосередньо;вішн̣ух̣ — Верховний Господь;йаджн̃а — Яґ’я;сварӯпа-дгр̣к — що прийняв образ;йа̄ — інша;стрі — жінка;са̄ — вона;дакшін̣а̄ — Дакшіна;бгӯтех̣ — богині щастя;ам̇ш́а-бгӯта̄ — довершене поширення;анапа̄йіні — нерозлучна.
Син, що народився в Акуті, був безпосереднім втіленням Верховного Бога-Особи, і Його звали одним з імен Господа Вішну — Яґ’я. Дочка Акуті була часткове втілення Лакшмі, богині щастя, вічної супутниці Господа Вішну.
ПоясненняБогиня щастя Лакшмі — це вічна супутниця Господа Вішну. Тут сказано, що і Господь, і Лакшмі — вічне подружжя — з’явилися на світ з черева Акуті одночасно. Як Господь, так і Його дружина існують поза матеріальним творінням, що підтверджують численні авторитети (на̄ра̄йан̣ах̣ паро ’вйакта̄т), тому їхні вічні стосунки ніколи не змінюються. Отож згодом Яґ’я, син Акуті, одружився на богині щастя.
4.1.5
आनिन्ये स्वगृहं पुत्र्या: पुत्रं विततरोचिषम् ।
स्वायम्भुवो मुदा युक्तो रुचिर्जग्राह दक्षिणाम् ॥ ५ ॥
а̄нінйе сва-ґр̣хам̇ путрйа̄х̣
путрам̇ вітата-рочішам
сва̄йамбгуво муда̄ йукто
ручір джаґра̄ха дакшін̣а̄м
Послівний переклад: а̄нінйе — принесений;сва-ґр̣хам — додому;путрйа̄х̣ — народженого від дочки;путрам — сина;вітата-рочішам — дуже могутній;сва̄йамбгувах̣ — Ману на ім’я Сваямбгува;муда̄ — дуже задоволений;йуктах̣ — із;ручіх̣ — великий мудрець Ручі;джаґра̄ха — тримав;дакшін̣а̄м — дочку на ім’я Дакшіна.
Сваямбгува Ману з великою радістю забрав до себе додому чарівного хлопчика на ім’я Яґ’я, а Ручі, його зять, залишив собі дочку, Дакшіну.
ПоясненняСваямбгува Ману зрадів, побачивши, що його дочка Акуті народила і хлопчика, і дівчинку. Він боявся, що в неї народиться тільки один син і що Ручі засмутиться, коли він забере її сина. Отож, почувши, що разом з хлопчиком у неї народилася також дівчинка, він дуже зрадів. Ручі, дотримуючи свого слова, віддав хлопчика Сваямбгуві Ману, а дочку, яку назвали Дакшіною, залишив собі. Одне з імен Господа Вішну — це Яґ’я, тому що Він повелитель Вед. Ім’я Яґ’я походить від слів йаджуша̄м̇ патіх̣, що означає «Господь усіх жертвопринесень». В «Яджур Веді» описано ритуалів, пов’язаних з різними жертвопринесеннями, яґ’ями, але всі яґ’ї призначені для задоволення Верховного Господа, Вішну. Тому в «Бгаґавад-ґіті» (3.9) сказано: йаджн̃а̄рта̄т карман̣ах̣ — людина повинна працювати, але всі визначені їй обов’язки вона повинна виконувати тільки задля Яґ’ї, чи Вішну. Якщо людина діє не для задоволення Верховного Бога-Особи, чи якщо вона не виконує відданого служіння, всі її дії будуть причиною тих чи інших наслідків. Не важить, чи ці наслідки будуть хороші чи погані. Якщо наша діяльність не підпорядкована бажанням Верховного Господа, тобто якщо ми не діємо у свідомості Крішни, ми будемо відповідати за всі свої дії. Будь-яка дія спричинюється до певних наслідків, але дії, присвячені Яґ’ї, не призводить ні до яких наслідків. Той, хто діє задля задоволення Яґ’ї, Верховного Бога-Особи, не заплутується в путах матеріальної зумовленості. У Ведах, а також у «Бгаґавад-ґіті», сказано, що всі ведичні ритуали і самі Веди покликані допомогти людині пізнати Верховного Бога-Особу, Крішну. Людина повинна завжди намагатися діяти у свідомості Крішни, і це звільнить її від наслідків, що приходять за будь-якими матеріальними діями.
4.1.6
तां कामयानां भगवानुवाह यजुषां पति: ।
तुष्टायां तोषमापन्नोऽजनयद् द्वादशात्मजान् ॥ ६ ॥
та̄м̇ ка̄майа̄на̄м̇ бгаґава̄н
ува̄ха йаджуша̄м̇ патіх̣
тушт̣а̄йа̄м̇ тошам а̄панно
’джанайад два̄даш́а̄тмаджа̄н
Послівний переклад: та̄м — її;ка̄майа̄на̄м — сповнену бажання;бгаґава̄н — Господь;ува̄ха — взяв за жінку;йаджуша̄м — всіх жертвопринесень;патіх̣ — повелитель;тушт̣а̄йа̄м — у Своїй дружині, що була дуже задоволена;тошам — велике задоволення;а̄паннах̣ — здобув;аджанайат — народив;два̄даш́а — дванадцять;а̄тмаджа̄н — синів.
Згодом Господь яґ’ї, жертовних обрядів, одружився на Дакшіні, що прагнула вийти заміж за Бога-Особу. Дуже щасливий Своєю дружниою, Господь зачав з нею дванадцять дітей.
ПоясненняІдеальне подружжя часто називають Лакшмі-Нараяна, порівнюючи їх із Господом і богинею щастя. Лакшмі й Нараяна — це взірець вічно щасливих чоловіка й жінки. Дружина повинна завжди бути задоволена своїм чоловіком, а чоловік повинен завжди бути задоволений своєю дружиною. У «Чанак’я-шлоках», повчаннях Чанак’ї Пандіта щодо правил моралі, сказано, що в дім, де чоловік і дружина завжди задоволені одне одним, богиня щастя приходить сама собою. Іншими словами, в домі, де немає незлагоди між чоловіком і жінкою, проявляються всі матеріальні багатства і народжуються хороші діти. Ведична культура виховує жінку так, щоб вона була задоволена за будь-яких обставин, а чоловікові Веди приписують догоджати дружині, дбаючи, щоб вона мала достатньо їжі, прикрас та одягу. Тоді, якщо вони задоволені своїми стосунками, в них народжуються хороші діти. Завдяки такому населенню у всьому світі може запанувати мир. Та, на жаль, за цієї епохи, Калі-юґи, немає ідеальних чоловіків і жінок, тому народжуються лихі діти, і через це нинішній світ не знає миру й процвітання.
4.1.7
तोष: प्रतोष: सन्तोषो भद्र: शान्तिरिडस्पति: ।
इध्म: कविर्विभु: स्वह्न: सुदेवो रोचनो द्विषट् ॥ ७ ॥
тошах̣ пратошах̣ сантошо
бгадрах̣ ш́а̄нтір ід̣аспатіх̣
ідгмах̣ кавір вібгух̣ свахнах̣
судево рочано дві-шат̣
Послівний переклад: тошах̣ — Тоша;пратошах̣ — Пратоша;сантошах̣ — Сантоша;бгадрах̣ — Бгадра;ш́а̄нтіх̣ — Шанті;ід̣аспатіх̣ — Ідаспаті;ідгмах̣ — Ідгма;кавіх̣ — Каві;вібгух̣ — Вібгу;свахнах̣ — Свахна;судевах̣ — Судева;рочанах̣ — Рочана;дві-шат̣ — дванадцятеро.
Дванадцятьох синів Яґ’ї і Дакшіни звали Тоша, Пратоша Сантоша, Бгадра, Шанті, Ідаспаті, Ідгма, Каві, Вібгу, Свахна, Судева й Рочана.
4.1.8
तुषिता नाम ते देवा आसन्स्वायम्भुवान्तरे ।
मरीचिमिश्रा ऋषयो यज्ञ: सुरगणेश्वर: ॥ ८ ॥
тушіта̄ на̄ма те дева̄
а̄сан сва̄йамбгува̄нтаре
марічі-міш́ра̄ р̣шайо
йаджн̃ах̣ сура-ґан̣еш́варах̣
Послівний переклад: тушіта̄х̣ — розряд тушітів;на̄ма — за назвою;те — всі вони;дева̄х̣ — півбоги;а̄сан — стали;сва̄йамбгува — Ману з цим іменем;антаре — в період;марічі-міш́ра̄х̣ — на чолі з Марічі;р̣шайах̣ — великі мудреці;йаджн̃ах̣ — втілення Господа Вішну;сура-ґан̣а-іш́варах̣ — цар півбогів.
У період правління Сваямбгуви Ману ці сини стали півбогами, що їх загалом називали тушітами. Марічі в цей період очолив сімох ріші, а Яґ’я став царем півбогів, Індрою.
ПоясненняЗа життя Сваямбгуви Ману півбоги-тушіти, мудреці на чолі з Марічі і нащадки Яґ’ї, царя півбогів, дали початок шістьом різновидам живих істот, а ті й собі, виконуючи наказ Господа, що звелів населити всесвіт живими істотами, привели на світ своїх нащадків. Ці шість різновидів живих істот називають ману, девами, ману-путрами, амшаватарами, сурешварами та ріші. Яґ’я, втілення Верховного Бога-Особи, очолив півбогів, ставши Індрою.
4.1.9
प्रियव्रतोत्तानपादौ मनुपुत्रौ महौजसौ ।
तत्पुत्रपौत्रनप्तृणामनुवृत्तं तदन्तरम् ॥ ९ ॥
прійавратотта̄напа̄дау
ману-путрау махауджасау
тат-путра-паутра-наптР̣̄н̣а̄м
анувр̣ттам̇ тад-антарам
Послівний переклад: прійаврата — Пріяврата;утта̄напа̄дау — Уттанапада;ману-путрау — сини Ману;маха̄-оджасау — дуже могутні;тат — їхні;путра — сини;паутра — внуки;наптР̣̄н̣а̄м — внуки, що були дітьми дочки;анувр̣ттам — йдучи слідом;тат-антарам — під час правління цього Ману.
Два сини Сваямбгуви Ману, Пріяврата й Уттанапада, стали дуже могутніми царями, і їхні сини та внуки протягом тієї епохи розселилися всіма трьома світами.
4.1.10
देवहूतिमदात्तात कर्दमायात्मजां मनु: ।
तत्सम्बन्धि श्रुतप्रायं भवता गदतो मम ॥ १० ॥
девахӯтім ада̄т та̄та
кардама̄йа̄тмаджа̄м̇ манух̣
тат-самбандгі ш́рута-пра̄йам̇
бгавата̄ ґадато мама
Послівний переклад: девахӯтім — Девахуті;ада̄т — віддав;та̄та — любий синку;кардама̄йа — великому мудрецеві Кардамі;а̄тмаджа̄м — дочку;манух̣ — Господь Сваямбгува Ману;тат-самбандгі — в зв’язку з цим;ш́рута-пра̄йам — майже все вислухано;бгавата̄ — тобою;ґадатах̣ — повідано;мама — мною.
Дорогий синку, свою любу дочку Девахуті Сваямбгува Ману віддав заміж за Кардаму Муні. Я вже розповів тобі про них, і ти практично все вже знаєш про них.
4.1.11
दक्षाय ब्रह्मपुत्राय प्रसूतिं भगवान्मनु: ।
प्रायच्छद्यत्कृत: सर्गस्त्रिलोक्यां विततो महान् ॥ ११ ॥
дакша̄йа брахма-путра̄йа
прасӯтім̇ бгаґава̄н манух̣
пра̄йаччгад йат-кр̣тах̣ сарґас
трі-локйа̄м̇ вітато маха̄н
Послівний переклад: дакша̄йа — Праджапаті Дакші;брахма-путра̄йа — синові Господа Брахми;прасӯтім — Прасуті;бгаґава̄н — велика особистість;манух̣ — Сваямбгува Ману;пра̄йаччгат — передав;йат-кр̣тах̣ — ким зроблено;сарґах̣ — творіння;трі-локйа̄м — в трьох світах;вітатах̣ — поширене;маха̄н — великою мірою.
Свою дочку Прасуті Сваямбгува Ману віддав заміж за сина Брахми на ім’я Дакша, що теж був один із прародителів живих істот. Нащадки Дакші поширился всіма трьома світами.
4.1.12
या: कर्दमसुता: प्रोक्ता नव ब्रह्मर्षिपत्नय: ।
तासां प्रसूतिप्रसवं प्रोच्यमानं निबोध मे ॥ १२ ॥
йа̄х̣ кардама-сута̄х̣ прокта̄
нава брахмарші-патнайах̣
та̄са̄м̇ прасӯті-прасавам̇
прочйама̄нам̇ нібодга ме
Послівний переклад: йа̄х̣ — ті, хто;кардама-сута̄х̣ — дочки Кардами;прокта̄х̣ — згадано;нава — дев’ять;брахма-р̣ші — великі мудреці, сповнені духовного знання;патнайах̣ — дружини;та̄са̄м — їхні;прасӯті-прасавам — покоління синів та внуків;прочйама̄нам — опис;нібодга — знай же;ме — від мене.
Ти вже знаєш про дев’ятьох дочок Кардами Муні, яких видали заміж за дев’ять різних мудреців. А зараз, послухай, я розповім тобі про нащадків цих дев’яти дочок.
ПоясненняТретя пісня вже розповідала про те, як Кардама Муні зачав у лоні Девахуті дев’ятьох дочок і як їх потім видали заміж за великих мудреців, як оце Марічі, Атрі, Васіштга та інші.
4.1.13
पत्नी मरीचेस्तु कला सुषुवे कर्दमात्मजा ।
कश्यपं पूर्णिमानं च ययोरापूरितं जगत् ॥ १३ ॥
патні марічес ту кала̄
сушуве кардама̄тмаджа̄
каш́йапам̇ пӯрн̣іма̄нам̇ ча
йайор а̄пӯрітам̇ джаґат
Послівний переклад: патні — дружина;марічех̣ — мудреця Марічі;ту — також;кала̄ — на ім’я Кала;сушуве — народила;кардама-а̄тмаджа̄ — дочка Кардами Муні;каш́йапам — на ім’я Каш’япа;пӯрн̣іма̄нам ча — і на ім’я Пурніма;йайох̣ — ким;а̄пӯрітам — заповнений;джаґат — світ.
Дочка Кардами Муні на ім’я Кала, що вийшла заміж за Марічі, народила двох синів, яких назвали Каш’япа та Пурніма і чиї нащадки поширилися всім світом.
4.1.14
पूर्णिमासूत विरजं विश्वगं च परन्तप ।
देवकुल्यां हरे: पादशौचाद्याभूत्सरिद्दिव: ॥ १४ ॥
пӯрн̣іма̄сӯта віраджам̇
віш́ваґам̇ ча парантапа
девакулйа̄м̇ харех̣ па̄да-
ш́ауча̄д йа̄бгӯт сарід дівах̣
Послівний переклад: пӯрн̣іма̄ — Пурніма;асӯта — зачав;віраджам — сина на ім’я Віраджа;віш́ваґам ча — і на ім’я Вішваґа;парам-тапа — о крушитель ворогів;девакулйа̄м — дочку на ім’я Девакул’я;харех̣ — Верховного Бога-Особи;па̄да-ш́ауча̄т — водою, яка омила Його лотосові стопи;йа̄ — вона;абгӯт — стала;саріт дівах̣ — трансцендентна вода в річищі Ґанґи.
Дорогий Відуро, Пурніма, один з цих двох синів, привів на світ трьох дітей, яких назвали Віраджа, Вішваґа і Девакул’я. Девакул’я стала водою, що омила лотосові стопи Бога-Особи й перетворилася на Ґанґу, що тече райськими планетами.
ПоясненняВ Марічі було два сина, Каш’япа й Пурніма, і в цьому вірші йдеться про дітей Пурніми. Дуже докладно про цих нащадків буде йтися в Шостій пісні. З цього вірша зрозуміло, що Девакул’я — це панівне божество річки Ґанґа, що тече з райських планет до цієї планети і чиї води вважають за святі, тому що вони доторкнулися до лотосових стіп Верховного Бога-Особи, Харі.
4.1.15
अत्रे: पत्न्यनसूया त्रीञ्जज्ञे सुयशस: सुतान् ।
दत्तं दुर्वाससं सोममात्मेशब्रह्मसम्भवान् ॥ १५ ॥
атрех̣ патнй анасӯйа̄ трін̃
джаджн̃е суйаш́асах̣ сута̄н
даттам̇ дурва̄сасам̇ сомам
а̄тмеш́а-брахма-самбгава̄н
Послівний переклад: атрех̣ — Атрі Муні;патні — дружина;анасӯйа̄ — на ім’я Анасуя;трін — трьох;джаджн̃е — народила;су-йаш́асах̣ — славетних;сута̄н — синів;даттам — Даттатрею;дурва̄сасам — Дурвасу;сомам — Сому (бога Місяця);а̄тма — Наддуші;іш́а — Господа Шіви;брахма — Господа Брахми;самбгава̄н — втілення.
Анасуя, дружина Атрі Муні, привела на світ трьох славетних синів: Сому, Даттатрею і Дурвасу, — часткові втілення Господа Вішну, Господа Шіви і Господа Брахми. Сома був часткове втілення Господа Брахми, Даттатрея — Господа Вішну, а Дурваса — Господа Шіви.
ПоясненняУ цьому вірші сказано: а̄тма-іш́а-брахма-самбгава̄н. А̄тма означає «Наддуша», іш́аозначає «Господь Шіва», а брахма означає «чотириголовий Господь Брахма». Троє синів Анасуї — Даттатрея, Дурваса і Сома — були часткові втілення цих трьох півбогів. Тільки а̄тма не належить до категорії півбогів, чи живих істот, тому що це Вішну, якого називають вібгінна̄м̇ш́а-бгӯта̄на̄м. Наддуша, чи Вішну, — це батько, що дає сім’я, з якого народжуються всі живі істоти, включно з Брахмою і Господом Шівою. Слово а̄тма можна пояснити теж таким чином: начало, яке є Наддушею в кожній атмі,чи, іншими словами, душа кожної істоти, проявилося як Даттатрея, на що вказує слово ам̇ш́а* («невід’ємна частка»).
* Це слово наводить Шрідгара Свамі, у своєму коментарі зазначаючи, що слова а̄тмеш́а-брахма-самбгава̄н означають «частки, або амші Вішну, Шіви та Брахми» (прим. пер.).
У «Бгаґавад-ґіті» індивідуальні душі також названо невід’ємними частками Верховного Бога-Особи, чи Наддуші, отож чому б не зарахувати Даттатрею до числа цих часток? Господа Шіву і Господа Брахму також названо частками, отож чому б не визнати їх усіх за звичайні індивідуальні душі? Відповідь полягає в тому, що і прояви Вішну, і звичайні живі істоти належать до невід’ємних часток Верховного Господа, з яким не може зрівнятися ніхто, але серед Його часток є різні категорії істот. У «Вараха Пурані» чудово пояснено, що якісь частки належать до категорії свамша, а якісь — до категорії вібгінамша. Частки категорії вібгінамша називають джівами, частки категорії свамша належать до розряду Вішну. У розряді джів, серед часток вібгінамша, також є різні рівні. Це пояснено у «Вішну Пурані», де виразно сказано, що індивідуальні частки Верховного Господа можуть потрапляти під покров зовнішньої енерґії, яку називають ілюзією чи майею. Ці індивідуальні частки, здатні переміщатися всім творінням Господа, називають сарва-ґата. Потрапивши в матеріальний світ, вони потерпають в лабетах матеріальних страждань. Залежно від рівня своєї діяльності й від того, яке поєднання ґун на них впливає, вони можуть бути більше або менше вільними від покрову невігластва. Наприклад, джіви, які перебувають у ґуні добра, страждають менше від джів, які перебувають у ґуні невігластва. Однак всі живі істоти мають одвічне право на чисту свідомість Крішни, тому що кожна з них — невід’ємна Верховного Господа. Свідомість Господа присутня в кожній з Його невід’ємних часток, і різниця в становищі живих істот відповідає тому, наскільки вона очистила цю свідомість від нашарувань матеріального бруду. «Веданта-сутра» порівнює живі істоти різного рівня з свічками чи лампами, які посідають різну силу світла. Наприклад, деякі електричні лампочки мають силу тисячі свічок, деякі — п’ятисот свічок, деякі — ста свічок, деякі — п’ятдесяти свічок і т. д., але всі лампочки випромінюють якусь кількість світла. Світло присутнє в усіх лампочках, але сила їхня різна. Так само є різні рівні проявів Брахмана. Поширення Верховного Господа категорії свамша, тобто форми Вішну, подібні до ламп, подібний до лампи і Господь Шіва, але найвище джерело світла, тобто чисте, стовідсоткове світло, — це Крішна. Вішну-таттва проявляє дев’яносто чотири відсотки цієї яскравості, шіва-таттва — вісімдесят чотири відсотки, Господь Брахма — сімдесят вісім відсотків, і стільки само здатні проявити всі живі істоти, однак у зумовленому стані сила світла, яке вони можуть проявити стає набагато менша. Існують різні рівні прояву Брахмана, і цей факт неможливо заперечити. Отже, слова а̄тмеш́а-брахма-самбгава̄н вказують на те, що Даттатрея був безпосереднє поширення Вішну, тоді як Дурваса і Сома були невід’ємні частки Господа Шіви та Господа Брахми.
4.1.16
विदुर उवाच
अत्रेर्गृहे सुरश्रेष्ठा: स्थित्युत्पत्त्यन्तहेतव: ।
किञ्चिच्चिकीर्षवो जाता एतदाख्याहि मे गुरो ॥ १६ ॥
відура ува̄ча
атрер ґр̣хе сура-ш́решт̣га̄х̣
стгітй-утпаттй-анта-хетавах̣
кін̃чіч чікіршаво джа̄та̄
етад а̄кгйа̄хі ме ґуро
Послівний переклад: відурах̣ ува̄ча — Шрі Відура сказав;атрех̣ ґр̣хе — в домі Атрі;сура-ш́решт̣га̄х̣ — найліпші півбоги;стгіті — підтримання;утпатті — творення;анта — знищення;хетавах̣ — причини;кін̃чіт — щось;чікіршавах̣ — бажаючи зробити;джа̄та̄х̣ — з’явилися;етат — це;а̄кгйа̄хі — розкажи;ме — мені;ґуро — дорогий духовний вчителю.
Почувши це, Відура запитав Майтрею: Дорогий вчителю, як сталося, що три божества — Брахма, Вішну та Шіва, що творять, підтримують і знищують весь світ, — стали синами дружини Атрі Муні?
ПоясненняЦікавість Відури цілком виправдана, адже, як він зрозумів, коли Наддуша, Господь Брахма і Господь Шіва з’являються з черева одної особи, Анасуї, дружини Атрі Муні, для цього повинна бути якась вагома причина. Інакше чому б вони з’являлися таким чином?
4.1.17
मैत्रेय उवाच
ब्रह्मणा चोदित: सृष्टावत्रिर्ब्रह्मविदां वर: ।
सह पत्न्या ययावृक्षं कुलाद्रिं तपसि स्थित: ॥ १७ ॥
маітрейа ува̄ча
брахман̣а̄ чодітах̣ ср̣шт̣а̄в
атрір брахма-віда̄м̇ варах̣
саха патнйа̄ йайа̄в р̣кшам̇
кула̄дрім̇ тапасі стгітах̣
Послівний переклад: маітрейах̣ ува̄ча — Шрі Майтрея Ріші сказав;брахман̣а̄ — Господом Брахмою;чодітах̣ — натхненний;ср̣шт̣ау — задля творення;атріх̣ — Атрі;брахма-віда̄м — серед обізнаних з духовною наукою;варах̣ — найліпший;саха — разом із;патнйа̄ — дружиною;йайау — пішов;р̣кшам — до гори, що зветься Рікша;кула-адрім — великої гори;тапасі — задля аскез;стгітах̣ — залишився.
Майтрея сказав: Коли Господь Брахма звелів Атрі Муні одружитися на Анасуї і привести на світ нащадків, той разом з дружиною вирушив в долину гори Рікша й присвятив себе суворим аскезам.
4.1.18
तस्मिन् प्रसूनस्तबकपलाशाशोककानने ।
वार्भि: स्रवद्भिरुद्घुष्टेनिर्विन्ध्याया: समन्तत: ॥ १८ ॥
тасмін прасӯна-стабака-
пала̄ш́а̄ш́ока-ка̄нане
ва̄рбгіх̣ сравадбгір удґгушт̣е
нірвіндгйа̄йа̄х̣ самантатах̣
Послівний переклад: тасмін — в тому;прасӯна-стабака — суцвіття;пала̄ш́а — дерева палаша;аш́ока — дерева ашока;ка̄нане — у диких садах;ва̄рбгіх̣ — водами;сравадбгіх̣ — що течуть;удґгушт̣е — в звукові;нірвіндгйа̄йа̄х̣ — річки Нірвіндг’я;самантатах̣ — всюди.
Тією гірською долиною тече річка Нірвіндг’я. На її берегах розкидаються гаї з дерев ашока й квітучих палаш, і там завжди милує слух шум водоспаду. До цього прекрасного місця і прийшли чоловік та дружина.
4.1.19
प्राणायामेन संयम्य मनो वर्षशतं मुनि: ।
अतिष्ठदेकपादेन निर्द्वन्द्वोऽनिलभोजन: ॥ १९ ॥
пра̄н̣а̄йа̄мена сам̇йамйа
мано варша-ш́атам̇ муніх̣
атішт̣гад ека-па̄дена
нірдвандво ’ніла-бгоджанах̣
Послівний переклад: пра̄н̣а̄йа̄мена — практикою дихальних вправ;сам̇йамйа — приборканням;манах̣ — розуму;варша-ш́атам — сто років;муніх̣ — великий мудрець;атішт̣гат — залишався там;ека-па̄дена — стоячи на одній нозі;нірдвандвах̣ — не усвідомлюючи двоїстості;аніла — повітря;бгоджанах̣ — споживаючи.
Там великий мудрець за допомогою дихальних вправ йоґи зосередив розум і, приборкавши всі прив’язаності, залишився стояти на одній нозі. Харчуючись самим повітрям, він простояв там сто років.
4.1.20
शरणं तं प्रपद्येऽहं य एव जगदीश्वर: ।
प्रजामात्मसमां मह्यं प्रयच्छत्विति चिन्तयन् ॥ २० ॥
ш́аран̣ам̇ там̇ прападйе ’хам̇
йа ева джаґад-іш́варах̣
праджа̄м а̄тма-сама̄м̇ махйам̇
прайаччгатв іті чінтайан
Послівний переклад: ш́аран̣ам — приймаючи притулок;там — Йому;прападйе — віддаюся;ахам — я;йах̣ — той, хто;ева — певно;джаґат-іш́варах̣ — володар всесвіту;праджа̄м — сина;а̄тма-сама̄м — як Він Сам;махйам — мені;прайаччгату — нехай дасть;іті — так;чінтайан — думаючи.
Він думав: Нехай Господь всесвіту, що під Його притулок я віддаюся, милостиво дарує мені такого сина, як Він Сам.
ПоясненняСхоже на те, що великий мудрець Атрі Муні не мав чіткого уявлення про Верховного Бога-Особу. Звичайно, він не міг не знати ведичних пояснень про те, що існує творець всесвіту, з якого все походить, який все створене підтримує і в якому весь прояв зберігається після знищення. Йато ва̄ іма̄ні бгӯта̄ні («Тайттірія Упанішада» 3.11) — ця ведична мантра повідомляє нас про існування Верховного Бога-Особи, отож Атрі Муні зосередив розум на цьому Верховному Богові-Особі, навіть не знаючи Його імені. Він прохав у Господа сина, який би ні в чому не поступався Йому Самому. Віддане служіння такого типу, в якому людині бракує знання про ім’я Бога, в «Бгаґавад-ґіті» також описано. Там сказано, що до Господа звертаються чотири розряди людей, які мають запас праведних дій, прохаючи в Нього кожне своїх благословень. Атрі Муні хотів мати сина, рівного Господу, і тому його не можна зарахувати до чистих відданих. Він хотів виконати своє бажання, і це бажання було матеріальне. Хоча він хотів мати сина, який би нічим не поступався Верховному Богові-Особі, це бажання було матеріальне, бо він не хотів мати за сина Самого Бога-Особу, а лише дитину, подібну до Нього. Якби він бажав, щоб його сином став Сам Верховний Бог-Особа, він став би повністю вільним від матеріальних бажань, тому що його бажання було б цілковито присвячене Верховній Абсолютній Істині. Однак він хотів дитину, лише подібну до Бога, і тому його бажання було матеріальне. Отже Атрі Муні не можна зарахувати до числа чистих відданих.
4.1.21
तप्यमानं त्रिभुवनं प्राणायामैधसाग्निना ।
निर्गतेन मुनेर्मूर्ध्न: समीक्ष्य प्रभवस्त्रय: ॥ २१ ॥
тапйама̄нам̇ трі-бгуванам̇
пра̄н̣а̄йа̄маідгаса̄ґніна̄
нірґатена мунер мӯрдгнах̣
самікшйа прабгавас трайах̣
Послівний переклад: тапйама̄нам — практикуючи аскези;трі-бгуванам — три світи;пра̄н̣а̄йа̄ма — практикою дихальних вправ;едгаса̄ — паливом;аґніна̄ — вогнем;нірґатена — що виривався;мунех̣ — великого мудреця;мӯрдгнах̣ — з маківки;самікшйа — побачили;прабгавах̣ трайах̣ — три великих бога (Брахма, Вішну і Махевашра).
Атрі Муні віддавався суворим аскезам, аж врешті з його голови стало вириватися полум’я, породжене дихальними вправами. Цей вогонь побачили три головних божества трьох світів.
ПоясненняШріла Джіва Ґосвамі коментує, що вогонь пранаями — це задоволення розуму. Цей вогонь помітив Вішну, Наддуша, а разом з Ним його помітили Господь Брахма та Шіва. Атрі Муні за допомогою дихальних вправ зосередився на Наддуші, Господі всесвіту. Як засвідчує «Бгаґавад-ґіта», Господь всесвіту — це Ва̄судева (ва̄судевах̣ сарвам іті). Господь Брахма та Господь Шіва діють під керівництвом Ва̄судеви. Отже, з волі Ва̄судеви Господь Брахма й Господь Шіва теж побачили суворі аскези Атрі Муні і, задоволені ним, зійшли до нього, про що сказано в наступному вірші.
4.1.22
अप्सरोमुनिगन्धर्वसिद्धविद्याधरोरगै: ।
वितायमानयशसस्तदाश्रमपदं ययु: ॥ २२ ॥
апсаро-муні-ґандгарва-
сіддга-відйа̄дгарораґаіх̣
віта̄йама̄на-йаш́асас
тад-а̄ш́рама-падам̇ йайух̣
Послівний переклад: апсарах̣ — небесні куртизанки;муні — великі мудреці;ґандгарва — жителі планети ґандгарвів;сіддга — сіддгалоки;відйа̄дгара — інші півбоги;ураґаіх̣ — жителі Наґалоки;віта̄йама̄на — поширюючи;йаш́асах̣ — славу;тат — його;а̄ш́рама-падам — відлюдницьку оселю;йайух̣ — прийшли.
Разом із жителями райських планет — небесних красунь, ґандгарвів, сіддгів, від’ядгар та наґів — три божества зійшли на землю й увійшли в ашрам Атрі Муні, великого мудреця, що прославив себе своїми аскезами.
ПоясненняВедичні писання радять людині обрати своїм притулком Верховного Бога-Особу, Господа всесвіту і повелителя всього, що пов’язано з його творенням, підтриманням та знищенням. Господь відомий як Наддуша але коли людина поклоняється Наддуші, разом з Господом Вішну до неї спускаються всі інші божества, як оце Брахма й Шіва, бо всі вони коряться волі Наддуші.
4.1.23
तत्प्रादुर्भावसंयोगविद्योतितमना मुनि: ।
उत्तिष्ठन्नेकपादेन ददर्श विबुधर्षभान् ॥ २३ ॥
tat-prādurbhāva-saṁyoga-
vidyotita-manā muniḥ
uttiṣṭhann eka-pādena
dadarśa vibudharṣabhān
Послівний переклад: тат — їхня;пра̄дурбга̄ва — поява;сам̇йоґа — одночасно;відйотіта — осяяла знанням;мана̄х̣ — розум;муніх̣ — великий мудрець;уттішт̣ган — пробуджений;ека-па̄дена — далі залишаючись на одній нозі;дадарш́а — побачив;вібудга — півбогів;р̣шабга̄н — великих особистостей.
Мудрець стояв на одній нозі, але, раптом побачивши перед собою одночасно всіх трьох божеств, він так зрадів, що попри великі труднощі на одній нозі наблизився до них.
4.1.24
प्रणम्य दण्डवद्भूमावुपतस्थेऽर्हणाञ्जलि: ।
वृषहंससुपर्णस्थान् स्वै: स्वैश्चिह्नैश्च चिह्नितान् ॥ २४ ॥
пран̣амйа дан̣д̣авад бгӯма̄в
упатастге ’рхан̣а̄н̃джаліх̣
вр̣ша-хам̇са-супарн̣а-стга̄н
сваіх̣ сваіш́ чіхнаіш́ ча чіхніта̄н
Послівний переклад: пран̣амйа — кланяючись;дан̣д̣а-ват — як палка;бгӯмау — на землю;упатастге — впав;архан̣а — все підношення, яким він поклонявся;ан̃джаліх̣ — складені долоні;вр̣ша — на бику;хам̇са — на лебеді;супарн̣а — на Ґаруді, велетенському птахові;стга̄н — перебуваючи;сваіх̣ — своїми;сваіх̣ — своїми;чіхнаіх̣ — символами;ча — і;чіхніта̄н — вирізняючись.
На знак своєї шани мудрець впав на землю, як палка, і став підносити до молитви до трьох божеств, що сиділи на різних возіях — на бикові, на лебеді й на Ґаруді — і тримали в руках барабан, траву куша і диск.
ПоясненняДан̣д̣а означає «довга палка», а ват означає «немов». Перед старшою особою треба падати ниць, як палка, і такий вираз шани зветься дандават. Саме так Атрі Ріші виразив свою шану трьом божествам. Їх можна було розпізнати за різними возіями і різними атрибутами в їхніх руках. Як тут сказано, Господь Вішну сидів на Ґаруді, велетенському орлові, тримаючи в руці диск, Брахма сидів на лебеді, тримаючи траву куша, а Господь Шіва сидів на бикові, тримаючи в руці маленький барабан, що зветься дамару. Атрі Ріші, розпізнавши їх за їхніми атрибутами й возіями, став підносити до них шанобливі молитви.
4.1.25
कृपावलोकेन हसद्वदनेनोपलम्भितान् ।
तद्रोचिषा प्रतिहते निमील्य मुनिरक्षिणी ॥ २५ ॥
кр̣па̄валокена хасад-
ваданенопаламбгіта̄н
тад-рочіша̄ пратіхате
німілйа мунір акшін̣і
Послівний переклад: кр̣па̄-авалокена — милостивим поглядом;хасат — усміхненим;ваданена — обличчям;упаламбгіта̄н — виглядали дуже задоволені;тат — їхнім;рочіша̄ — сліпучим сяйвом;пратіхате — засліплений;німілйа — заплющивши;муніх̣ — мудрець;акшін̣і — очі.
Атрі Муні дуже зрадів, побачивши милостивий погляд трьох божеств. Сяйво їхніх тіл засліплювало його, і він на якийсь час заплющив очі.
ПоясненняЗ того, що божества усміхалися, мудрець зробив висновок, що вони задоволені ним. Яскраве сяйво їхніх тіл засліплювало його, і тому він на якийсь час заплющився.
4.1.26-27
चेतस्तत्प्रवणं युञ्जन्नस्तावीत्संहताञ्जलि: ।
श्लक्ष्णया सूक्तया वाचा सर्वलोकगरीयस: ॥ २६ ॥
अत्रिरुवाच
विश्वोद्भवस्थितिलयेषु विभज्यमानै-
र्मायागुणैरनुयुगं विगृहीतदेहा: । ते ब्रह्मविष्णुगिरिशा: प्रणतोऽस्म्यहं व-स्तेभ्य: क एव भवतां म इहोपहूत: ॥ २७ ॥
четас тат-праван̣ам̇ йун̃джанн
аста̄віт сам̇хата̄н̃джаліх̣
ш́лакшн̣айа̄ сӯктайа̄ ва̄ча̄
сарва-лока-ґарійасах̣
Послівний переклад: четах̣ — серце;тат-праван̣ам — зосередженим на них;йун̃джан — роблячи;аста̄віт — підніс молитви;сам̇хата-ан̃джаліх̣ — зі складеними руками;ш́лакшн̣айа̄ — екстатичними;сӯктайа̄ — гімнами;ва̄ча̄ — словами;сарва-лока — по всьому світі;ґарійасах̣ — гідні слави;атріх̣ ува̄ча — Атрі сказав;віш́ва — всесвіт;удбгава — в творе;стгіті — підтриманні;лайешу — в знищенні;вібгаджйама̄наіх̣ — розділеними;ма̄йа̄-ґун̣аіх̣ — зовнішніми якостями природи;ануйуґам — відповідно до різних епох;віґр̣хіта — прийняті;деха̄х̣ — тіла;те — вони;брахма — Господь Брахма;вішн̣у — Господь Вішну;ґіріш́а̄х̣ — Господь Шіва;пран̣атах̣ — схилений у поклоні;асмі — є;ахам — я;вах̣ — вам;тебгйах̣ — від них;ках̣ — хто;ева — певно;бгавата̄м — вас;ме — мною;іха — тут;упахӯтах̣ — прикликані.
Але серце його вже привабилося до трьох божеств, і тому він якось узяв опанував себе і зі складеними долонями став підносити солодкозвучні молитви до панівних божеств усесвіту. Великий мудрець Атрі сказав: Господи Брахмо, Господи Вішну й Господи Шіво, ви розділили себе в три тіла, взявши під свою опіку три ґуни матеріальної природи, щоб кожної епохи творити, підтримувати і знищувати проявлений космос. Я складаю шанобливі поклони вам усім і благаю вас сказати мені, кого з вас я прикликав своєю молитвою.
ПоясненняАтрі Ріші прикликав Верховного Бога-Особу, джаґад-ішвару, владику всесвіту. Господь повинен існувати ще до творення, інакше як би Він був Господом? Якщо хтось будує великий будинок, це означає, що він існував ще до появи цієї споруди. Отже, Верховний Господь, творець усесвіту, повинен бути трансцендентний до ґун матеріальної природи. Але разом з тим відомо, що Вішну бере під свою опіку ґунудобра, Брахма бере під свою опіку ґуну пристрасті, а Господь Шіва бере під свою опіку ґуну невігластва. Тому Атрі Муні каже: «Цим джаґад-ішварою, Господом всесвіту, повинен бути хтось із вас, але ви з’явилися утрьох, і тому я не можу зрозуміти, кого саме я прикликав. Ви всі надзвичайно милостиві. Будь ласка, допоможіть мені зрозуміти, хто з вас справді джаґад-ішвара, Господь всесвіту». По суті, Атрі Ріші сумнівався у природному становищі Верховного Господа, Вішну, але він не сумнівався, що Господом всесвіту не може бути жодне зі створінь майі. Вже саме його запитання про те, кого він прикликав, свідчить, що він сумнівався у природному становищі Господа. Тому він звернувся з молитвою до всіх трьох: «Будь ласка, допоможіть мені зрозуміти, хто з вас трансцендентний Господь всесвіту». Звичайно, він був певен, що вони не могли бути Господом всі разом і що Господом всесвіту був хтось один з трьох.
4.1.28
एको मयेह भगवान्विविधप्रधानै-
श्चित्तीकृत: प्रजननाय कथं नु यूयम् ।
अत्रागतास्तनुभृतां मनसोऽपि दूराद्
ब्रूत प्रसीदत महानिह विस्मयो मे ॥ २८ ॥
еко майеха бгаґава̄н вівідга-прадга̄наіш́
чітті-кр̣тах̣ праджанана̄йа катгам̇ ну йӯйам
атра̄ґата̄с тану-бгр̣та̄м̇ манасо ’пі дӯра̄д
брӯта прасідата маха̄н іха вісмайо ме
Послівний переклад: еках̣ — одни;майа̄ — мною;іха — тут;бгаґава̄н — велика особистість;вівідга — різними;прадга̄наіх̣ — атрибутами;чітті-кр̣тах̣ — вирішено в розумі;праджанана̄йа — для того, щоб зачати дитину;катгам — чому;ну — однак;йӯйам — ви всі;атра — тут;а̄ґата̄х̣ — з’явилися;тану-бгр̣та̄м — втілених;манасах̣ — розумів;апі — хоча;дӯра̄т — далеко;брӯта — поясніть, будь ласка;прасідата — згляньтеся наді мною;маха̄н — дуже великий;іха — цей;вісмайах̣ — сумнів;ме — мене.
Я кликав Верховного Бога-Особу, бажаючи сина, подібного до Нього, і думав тільки про Нього. Однак, хоча Він набагато вищий за людське умоглядне розуміння, ви прийшли сюди всі троє. Будь ласка, поясніть мені, чому це сталося, бо я дуже цим збентежений.
ПоясненняАтрі Муні був твердо переконаний, що Верховний Бог-Особа — це Господь всесвіту, і тому звертався з молитвою до єдиного Верховного Господа. Тому він здивувався, коли вони з’явилися втрьох.
4.1.29
मैत्रेय उवाच
इति तस्य वच: श्रुत्वा त्रयस्ते विबुधर्षभा: ।
प्रत्याहु: श्लक्ष्णया वाचा प्रहस्य तमृषिं प्रभो ॥ २९ ॥
маітрейа ува̄ча
іті тасйа вачах̣ ш́рутва̄
трайас те вібудгаршабга̄х̣
пратйа̄хух̣ ш́лакшн̣айа̄ ва̄ча̄
прахасйа там р̣шім̇ прабго
Послівний переклад: маітрейах̣ ува̄ча — мудрець Майтрея сказав;іті — так;тасйа — його;вачах̣ — слова;ш́рутва̄ — почувши;трайах̣ те — всі троє;вібудга — півбоги;р̣шабга̄х̣ — чільники;пратйа̄хух̣ — відповіли;ш́лакшн̣айа̄ — м’якою;ва̄ча̄ — мовою;прахасйа — усміхаючись;там — йому;р̣шім — великому мудрецю;прабго — о могутній Відуро.
Великий мудрець Майтрея вів далі: Вислухавши ці слова Атрі Муні, три великих божества усміхнулися й лагідно відповіли йому.
4.1.30
देवा ऊचु:
यथा कृतस्ते सङ्कल्पो भाव्यं तेनैव नान्यथा ।
सत्सङ्कल्पस्य ते ब्रह्मन् यद्वै ध्यायति ते वयम् ॥ ३० ॥
дева̄ ӯчух̣
йатга̄ кр̣тас те сан̇калпо
бга̄вйам̇ тенаіва на̄нйатга̄
сат-сан̇калпасйа те брахман
йад ваі дгйа̄йаті те вайам
Послівний переклад: дева̄х̣ ӯчух̣ — півбоги відповіли;йатга̄ — як;кр̣тах̣ — зроблено;те — тобою;сан̇калпах̣ — рішення;бга̄вйам — повинно статися;тена ева — тим;на анйатга̄ — не інакше;сат-сан̇калпасйа — того, чиє рішення ніколи не знає поразки;те — тебе;брахман — дорогий брахмано;йат — те, що;ваі — певно;дгйа̄йаті — медитуючи;те — всі вони;вайам — ми є.
Три божества сказали Атрі Муні: Дорогий брахмано, твоя рішучість бездоганна, і тому, як ти вирішив, так і станеться, не інакше. Ми всі — та сама особа, на яку ти медитував, отож ми прийшли до тебе всі разом.
ПоясненняАтрі Муні загалом думав про Бога-Особу, Господа всесвіту, але не мав чіткого уявлення, хто є Господом всесвіту чи як саме Він виглядає. За Господа всесвіту можна вважати Маха-Вішну, з чийого дихання постають мільйони всесвітів і в кого вони потім повертаються. Також за Господа всесвіту можна вважати Ґарбгодакашаї Вішну, з чийого черева з’являється лотос, на якому народжується Брахма. Так само за Господа всесвіту можна вважати Кшіродакашаї Вішну — Наддушу всіх живих істот. Також з повелителів усесвіту можна вважати Господа Брахму й Господа Шіву, підпорядкованих Кшіродакашаї Вішну — Вішну цього всесвіту.
Вішну — це повелитель всесвіту, бо Він його підтримує. Що ж до Брахми, то він творить різні планетні системи й населяє їх живими істотами, отож його також можна вважати за повелителя всесвіту. Врешті-решт, за повелителя всесвіту можна вважати й Господа Шіву, що знищує всесвіт в кінці його існування. Через те що Атрі Муні не сказав конкретно, кого він мав на увазі, до нього прийшли всі троє — Брахма, Вішну й Господь Шіва. Вони сказали: «Ти рішуче постановив отримати сина, який би нічим не поступався Верховному Богові-Особі, Господу всесвіту, отож твоє тверде бажання буде виконане». Іншими словами, рішуче бажання істоти виконується відповідно до сили її відданості. У «Бгаґавад-ґіті» (9.25) сказано: йа̄нті дева-врата̄ дева̄н пітР̣̄н йа̄нті пітр̣-врата̄х̣ — якщо людина прив’язана до певного півбога, вона піде до обителі цього півбога, якщо вона прив’язана до пітів, чи прабатьків, вона піде на їхню планету, і так само, якщо людина прив’язана до Верховного Бога-Особи, Крішни, вона досягає обителі Господа Крішни. Атрі Муні не мав чіткого уявлення про Господа всесвіту, то до нього прийшли всі три панівні божества, три володарі всесвіту, що керують різними ґунами природи. Тепер, відповідно до сили його бажання, з яким він рішуче постановив собі отримати сина, з милості Господа це бажання мало виконатися.
4.1.31
अथास्मदंशभूतास्ते आत्मजा लोकविश्रुता: ।
भवितारोऽङ्ग भद्रं ते विस्रप्स्यन्ति च ते यश: ॥ ३१ ॥
атга̄смад-ам̇ш́а-бгӯта̄с те
а̄тмаджа̄ лока-віш́рута̄х̣
бгавіта̄ро ’н̇ґа бгадрам̇ те
вісрапсйанті ча те йаш́ах̣
Послівний переклад: атга — тому;асмат — наші;ам̇ш́а-бгӯта̄х̣ — часткові поширення;те — твої;а̄тмаджа̄х̣ — сини;лока-віш́рута̄х̣ — славетні в усьому світі;бгавіта̄рах̣ — в майбутньому народяться;ан̇ґа — любий мудрче;бгадрам — все щастя;те — тобі;вісрапсйанті — пошириться;ча — також;те — твоя;йаш́ах̣ — слава.
Ти матимеш синів, які будуть частковим проявом нашої могутності. Ми бажаємо, щоб тобі в усьому щастило, отож ці сини прославлять твоє ім’я по всьому світі.
4.1.32
एवं कामवरं दत्त्वा प्रतिजग्मु: सुरेश्वरा: ।
सभाजितास्तयो: सम्यग्दम्पत्योर्मिषतोस्तत: ॥ ३२ ॥
евам̇ ка̄ма-варам̇ даттва̄
пратіджаґмух̣ суреш́вара̄х̣
сабга̄джіта̄с тайох̣ самйаґ
дампатйор мішатос татах̣
Послівний переклад: евам — так;ка̄ма-варам — бажане благословення;даттва̄ — давши;пратіджаґмух̣ — повернулися;сура-ӣш́вара̄х̣ — найголовніші півбоги;сабга̄джіта̄х̣ — отримавши поклоніння;тайох̣ — поки вони;самйак — досконало;дампатйох̣ — чоловіка й жінки;мішатох̣ — що дивилися;татах̣ — звідти.
Дарувавши Атрі Муні свої благословення, три божества — Брахма, Вішну й Махешвара — пішли від подружжя, що шанобливо дивилося на них.
4.1.33
सोमोऽभूद्ब्रह्मणोंऽशेन दत्तो विष्णोस्तु योगवित् ।
दुर्वासा: शङ्करस्यांशो निबोधाङ्गिरस: प्रजा: ॥ ३३ ॥
сомо ’бгӯд брахман̣о ’м̇ш́ена
датто вішн̣ос ту йоґавіт
дурва̄са̄х̣ ш́ан̇карасйа̄м̇ш́о
нібодга̄н̇ґірасах̣ праджа̄х̣
Послівний переклад: сомах̣ — цар Місяця;абгӯт — з’явився;брахман̣ах̣ — Господа Брахми;ам̇ш́ена — часткове поширення;даттах̣ — Даттатрея;вішн̣ох̣ — Вішну;ту — але;йоґа-віт — дуже могутній йоґ;дурва̄са̄х̣ — Дурваса;ш́ан̇карасйа ам̇ш́ах̣ — часткове поширення Господа Шіви;нібодга — постарайся зрозуміти;ан̇ґірасах̣ — великого мудреця Анґіри;праджа̄х̣ — покоління нащадків.
Після того в них народився бог Місяця — частковий прояв Брахми, великий містик Даттатрея — частковий прояв Вішну, і Дурваса — частковий прояв Шанкари [Господа Шіви]. А тепер послухай же про численних дітей Анґіри.
4.1.34
श्रद्धा त्वङ्गिरस: पत्नी चतस्रोऽसूत कन्यका: ।
सिनीवाली कुहू राका चतुर्थ्यनुमतिस्तथा ॥ ३४ ॥
ш́раддга̄ тв ан̇ґірасах̣ патні
чатасро ’сӯта канйака̄х̣
сініва̄лі кухӯ ра̄ка̄
чатуртгй ануматіс татга̄
Послівний переклад: ш́раддга̄ — Шраддга;ту — але;ан̇ґірасах̣ — Анґіри Ріші;патні — дружина;чатасрах̣ — четверо;асӯта — народила;канйака̄х̣ — дочок;сініва̄лі — Сінівалі;кухӯх̣ — Куху;ра̄ка̄ — Рака;чатуртгі — четверта;ануматіх̣ — Ануматі;татга̄ — також.
Дружина Анґіри, Шраддга народила чотирьох дочок, яких назвали Сінівалі, Куху, Рака й Ануматі.
4.1.35
तत्पुत्रावपरावास्तां ख्यातौ स्वारोचिषेऽन्तरे ।
उतथ्यो भगवान्साक्षाद् ब्रह्मिष्ठश्च बृहस्पति: ॥ ३५ ॥
тат-путра̄в апара̄в а̄ста̄м̇
кгйа̄тау сва̄рочіше ’нтаре
утатгйо бгаґава̄н са̄кша̄д
брахмішт̣гаш́ ча бр̣хаспатіх̣
Послівний переклад: тат — його;путрау — сини;апарау — інші;а̄ста̄м — народилися;кгйа̄тау — дуже відомі;сва̄рочіше — в епоху Сварочіша;антаре — Ману;утатгйах̣ — Уттатг’я;бгаґава̄н — дуже могутній;са̄кша̄т — безпосередньо;брахмішт̣гах̣ ча — що досягнув вершини духовної науки;бр̣хаспатіх̣ — Бріхаспаті.
Окрім цих чотирьох дочок, у них народилося ще двоє синів. Одного з них звали Уттатг’я, а другим був великий вчений Бріхаспаті.
4.1.36
पुलस्त्योऽजनयत्पत्न्यामगस्त्यं च हविर्भुवि ।
सोऽन्यजन्मनि दह्राग्निर्विश्रवाश्च महातपा: ॥ ३६ ॥
пуластйо ’джанайат патнйа̄м
аґастйам̇ ча хавірбгуві
со ’нйа-джанмані дахра̄ґнір
віш́рава̄ш́ ча маха̄-тапа̄х̣
Послівний переклад: пуластйах̣ — мудрець Пуласт’я;аджанайат — зачав;патнйа̄м — у лоні своєї дружини;аґастйам — великий мудрець Аґаст’я;ча — також;хавірбгуві — у Хавірбгу;сах̣ — він (Аґаст’я);анйа-джанмані — у наступному житті;дахра-аґніх̣ — вогонь травлення;віш́рава̄х̣ — Вішрава;ча — і;маха̄-тапа̄х̣ — наділений великою могутністю завдяки своїм аскезам.
Пуласт’я зачав у лоні своєї дружини Хавірбгу сина, якого назвали Аґаст’я і який в наступному житті став Дахраґні. Окрім нього, Пуласт’я зачав ще одного видатного й святого сина, якого назвали Вішрава.
4.1.37
तस्य यक्षपतिर्देव: कुबेरस्त्विडविडासुत: ।
रावण: कुम्भकर्णश्च तथान्यस्यां विभीषण: ॥ ३७ ॥
тасйа йакша-патір девах̣
куберас тв ід̣авід̣а̄-сутах̣
ра̄ван̣ах̣ кумбгакарн̣аш́ ча
татга̄нйасйа̄м̇ вібгішан̣ах̣
Послівний переклад: тасйа — його;йакша-патіх̣ — цар якшів;девах̣ — півбог;куберах̣ — Кувера;ту — і;ід̣авід̣а̄ — Ідавіди;сутах̣ — син;ра̄ван̣ах̣ — Равана;кумбгакарн̣ах̣ — Кумбгакарна;ча — також;татга̄ — і;анйасйа̄м — в іншій;вібгішан̣ах̣ — Вібгішана.
Вішрава мав двох жінок. Першою була Ідавіда, і від неї народився Кувера, володар усіх якшів, а другу звали Кешіні, й від неї народилося троє синів: Равана, Кумбгакарна й Вібгішана.
4.1.38
पुलहस्य गतिर्भार्या त्रीनसूत सती सुतान् ।
कर्मश्रेष्ठं वरीयांसं सहिष्णुं च महामते ॥ ३८ ॥
пулахасйа ґатір бга̄рйа̄
трін асӯта саті сута̄н
кармаш́решт̣гам̇ варійа̄м̇сам̇
сахішн̣ум̇ ча маха̄-мате
Послівний переклад: пулахасйа — Пулахи;ґатіх̣ — Ґаті;бга̄рйа̄ — дружина;трін — три;асӯта — народила;саті — доброчесна;сута̄н — синів;карма-ш́решт̣гам — дуже досвідчені в кармічній діяльності;варійа̄м̇сам — дуже шанованого;сахішн̣ум — дуже терплячого;ча — також;маха̄-мате — о великий Відуро.
Ґаті, дружина Пулахи, народила трьох синів, яких назвали Кармашрештга, Варіян і Сахішну. Всі вони стали великими мудрецями.
ПоясненняҐаті, дружина Пулахи, була п’ятою дочкою Кардами Муні. Вона була дуже вірна чоловікові, і її сини були так само праведні, як вона.
4.1.39
क्रतोरपि क्रिया भार्या वालखिल्यानसूयत ।
ऋषीन्षष्टिसहस्राणि ज्वलतो ब्रह्मतेजसा ॥ ३९ ॥
кратор апі крійа̄ бга̄рйа̄
ва̄лакгілйа̄н асӯйата
р̣шін шашт̣і-сахасра̄н̣і
джвалато брахма-теджаса̄
Послівний переклад: кратох̣ — великого мудреця Крату;апі — також;крійа̄ — Крія;бга̄рйа̄ — дружина;ва̄лакгілйа̄н — як Валакгіл’я;асӯйата — народила;р̣шін — мудреців;шашт̣і — шістдесят;сахасра̄н̣і — тисяч;джвалатах̣ — що сяяли;брахма-теджаса̄ — сяйвом Брахмана.
Крія, дружина Крату, народила шістдесят тисяч великих мудреців, яких називали Валакгіл’ями. Всі ці мудреці досягнули висот духовного знання, і завдяки цьому тіла їхні випромінювали сяйво.
ПоясненняКрія була шостою дочкою Кардами Муні. В неї народилося шістесят тисяч мудреців, що, облишивши сімейне життя й ставши ванапрастгами, прославилися як Валакгіл’ї.
4.1.40
ऊर्जायां जज्ञिरे पुत्रा वसिष्ठस्य परन्तप ।
चित्रकेतुप्रधानास्ते सप्त ब्रह्मर्षयोऽमला: ॥ ४० ॥
ӯрджа̄йа̄м̇ джаджн̃іре путра̄
васішт̣гасйа парантапа
чітракету-прадга̄на̄с те
сапта брахмаршайо ’мала̄х̣
Послівний переклад: ӯрджа̄йа̄м — в Урджі;джаджн̃іре — народилися;путра̄х̣ — сини;васішт̣гасйа — великого мудреця Васіштги;парантапа — о великий;чітракету — Чітракету;прадга̄на̄х̣ — на чолі з;те — всі сини;сапта — сім;брахма-р̣шайах̣ — великих мудреців, наділених духовним знанням;амала̄х̣ — вільні від скверни.
Великий мудрець Васіштга зачав у лоні своєї дружини Урджі, яку іноді називають Арундгаті, сім славетних бездоганних мудреців на чолі з Чітракету.
4.1.41
चित्रकेतु: सुरोचिश्च विरजा मित्र एव च ।
उल्बणो वसुभृद्यानो द्युमान्शक्त्यादयोऽपरे ॥ ४१ ॥
чітракетух̣ сурочіш́ ча
віраджа̄ мітра ева ча
улбан̣о васубгр̣дйа̄но
дйума̄н ш́актй-а̄дайо ’паре
Послівний переклад: чітракетух̣ — Чітракету;сурочіх̣ ча — і Сурочі;віраджа̄х̣ — Віраджа;мітрах̣ — Мітра;ева — також;ча — і;улбан̣ах̣ — Улбана;васубгр̣дйа̄нах̣ — Васубгрід’яна;дйума̄н — Д’юман;ш́акті-а̄дайах̣ — сини, починаючи з Шакті;апаре — від іншої дружини.
Цих сімох мудреців звали Чітракету, Сурочі, Віраджа, Мітра, Улбана, Васубгрід’яна і Д’юман. Від другою дружини Васіштги народилися інші дуже достойні сини.
ПоясненняУрджа, яку іноді називають Арундгаті і яка стала дружиною Васіштги, була дев’ятою дочкою Кардами Муні.
4.1.42
चित्तिस्त्वथर्वण: पत्नी लेभे पुत्रं धृतव्रतम् ।
दध्यञ्चमश्वशिरसं भृगोर्वंशं निबोध मे ॥ ४२ ॥
чіттіс тв атгарван̣ах̣ патні
лебге путрам̇ дгр̣та-вратам
дадгйан̃чам аш́ваш́ірасам̇
бгр̣ґор вам̇ш́ам̇ нібодга ме
Послівний переклад: чіттіх̣ — Чітті;ту — також;атгарван̣ах̣ — Атгарви;патні — дружина;лебге — отримала;путрам — сина;дгр̣та-вратам — цілковито вірна своїй обітниці;дадгйан̃чам — Дадг’янчу;аш́ваш́ірасам — Ашвашіра;бгр̣ґох̣ вам̇ш́ам — покоління нащадків Бгріґу;нібодга — постарайся зрозуміти;ме — від мене.
Чітті, дружина мудреця Атгарви, склавши велику обітницю Дадг’янча, привела на світ сина на ім’я Ашвашіра. А зараз послухай про нащадків мудреця Бгріґу.
ПоясненняДружину Атгарви, Чітті, називають також Шанті. Вона була восьмою дочкою Кардами Муні.
4.1.43
भृगु: ख्यात्यां महाभाग: पत्न्यां पुत्रानजीजनत् ।
धातारं च विधातारं श्रियं च भगवत्पराम् ॥ ४३ ॥
бгр̣ґух̣ кгйа̄тйа̄м̇ маха̄-бга̄ґах̣
патнйа̄м̇ путра̄н аджіджанат
дга̄та̄рам̇ ча відга̄та̄рам̇
ш́рійам̇ ча бгаґават-пара̄м
Послівний переклад: бгр̣ґух̣ — великий мудрець Бгріґу;кгйа̄тйа̄м — в лоні своєї дружини Кг’яті;маха̄-бга̄ґах̣ — дуже щасливий;патнйа̄м — дружині;путра̄н — синів;аджӣджанат — зачав;дга̄та̄рам — Дгата;ча — також;відга̄та̄рам — Відгата;ш́рійам — дочку на ім’я Шрі;ча бгаґават-пара̄м — і велику віддану Господа.
Мудрець Бгріґу тішився великим щастям. В лоні своєї дружини Кг’яті він зачав двох синів, Дгату й Відгату, і одну дочку, яку назвали Шрі і яка була дуже віддана Верховному Богові-Особі.
4.1.44
आयतिं नियतिं चैव सुते मेरुस्तयोरदात् ।
ताभ्यां तयोरभवतां मृकण्ड: प्राण एव च ॥ ४४ ॥
а̄йатім̇ нійатім̇ чаіва
суте мерус тайор ада̄т
та̄бгйа̄м̇ тайор абгавата̄м̇
мр̣кан̣д̣ах̣ пра̄н̣а ева ча
Послівний переклад: а̄йатім — Аяті;нійатім — Ніяті;ча ева — також;суте — дочки;мерух̣ — мудрець Меру;тайох̣ — цим двом;ада̄т — видав заміж;та̄бгйа̄м — з них;тайох̣ — їх обох;абгавата̄м — з’явився;мр̣кан̣д̣ах̣ — Мріканда;пра̄н̣ах̣ — Прана;ева — певно;ча — і.
Мудрець Меру мав двох дочок, Аяті й Ніяті, яких він віддав Дгаті й Відгаті. Аяті й Ніяті народили двох синів: Мріканду і Прану.
4.1.45
मार्कण्डेयो मृकण्डस्य प्राणाद्वेदशिरा मुनि: ।
कविश्च भार्गवो यस्य भगवानुशना सुत: ॥ ४५ ॥
ма̄ркан̣д̣ейо мр̣кан̣д̣асйа
пра̄н̣а̄д ведаш́іра̄ муніх̣
кавіш́ ча бга̄рґаво йасйа
бгаґава̄н уш́ана̄ сутах̣
Послівний переклад: ма̄ркан̣д̣ейах̣ — Маркандея;мр̣кан̣д̣асйа — від Мріканди;пра̄н̣а̄т — від Прани;ведаш́іра̄х̣ — Ведашіра;муніх̣ — великий мудрець;кавіх̣ ча — на ім’я Каві;бга̄рґавах̣ — на ім’я Бгарґава;йасйа — кого;бгаґава̄н — дуже могутній;уш́ана̄ — Шукрачар’я;сутах̣ — син.
Від Мріканди народився Маркандея Муні, а від Прани — Ведашіра, чиїм сином був Ушана [Шукрачар’я], відомий теж як Каві. Отже, Каві теж належить до роду нащадків Бгріґу.
4.1.46-47
त एते मुनय: क्षत्तर्लोकान्सर्गैरभावयन् ।
एष कर्दमदौहित्रसन्तान: कथितस्तव ॥ ४६ ॥
शृण्वत: श्रद्दधानस्य सद्य: पापहर: पर: ।
प्रसूतिं मानवीं दक्ष उपयेमे ह्यजात्मज: ॥ ४७ ॥
та ете мунайах̣ кшаттар
лока̄н сарґаір абга̄вайан
еша кардама-даухітра-
санта̄нах̣ катгітас тава
Послівний переклад: те — вони;ете — всі;мунайах̣ — великі мудреці;кшаттах̣ — Відуро;лока̄н — три світи;сарґаіх̣ — своїми нащадками;абга̄вайан — наповнили;ешах̣ — це;кардама — мудреця Кардами;даухітра — внуки;санта̄нах̣ — нащадки;катгітах̣ — вже повідано;тава — тобі;ш́р̣н̣ватах̣ — чуючи;ш́раддадга̄насйа — сповненого віри;садйах̣ — відразу ж;па̄па-харах̣ — очищує від гріхів;парах̣ — велике;прасӯтім — Прасуті;ма̄навім — дочку Ману;дакшах̣ — цар Дакша;упайеме — взяв за жінку;хі — певно;аджа-а̄тмаджах̣ — син Брахми.
Так, дорогий Відуро, заселяли всесвіт нащадки цих мудреців та Кардаминих дочок. Кожен, хто з вірою слухає опис цієї династії, звільниться від усіх гріхів. Інша дочка Ману, яку звали Прасуті, вийшла заміж за Брахминого сина Дакшу.
4.1.48
तस्यां ससर्ज दुहितृ: षोडशामललोचना: ।
त्रयोदशादाद्धर्माय तथैकामग्नये विभु: ॥ ४८ ॥
тасйа̄м̇ сасарджа духітР̣̄х̣
шод̣аш́а̄мала-лочана̄х̣
трайодаш́а̄да̄д дгарма̄йа
татгаіка̄м аґнайе вібгух̣
Послівний переклад: тасйа̄м — їй;сасарджа — створив;духітР̣̄х̣ — дочок;шод̣аш́а — шістнадцять;амала-лочана̄х̣ — з лотосовими очима;трайодаш́а — тринадцять;ада̄т — віддав;дгарма̄йа — Дгармі;татга̄ — так;ека̄м — одну дочку;аґнайе — Аґні;вібгух̣ — Дакша.
Дакша зачав у лоні своєї дружини Прасуті шістнадцять чарівних лотосооких дочок. Тринадцять з цих дочок він видав заміж за Дгарму, а одну дочку він видав за Аґні.
4.1.49-52
पितृभ्य एकां युक्तेभ्यो भवायैकां भवच्छिदे ।
श्रद्धा मैत्री दया शान्तिस्तुष्टि: पुष्टि: क्रियोन्नति: ॥ ४९ ॥
बुद्धिर्मेधा तितिक्षा ह्रीर्मूर्तिर्धर्मस्य पत्नय: ।
श्रद्धासूत शुभं मैत्री प्रसादमभयं दया ॥ ५० ॥
शान्ति: सुखं मुदं तुष्टि: स्मयं पुष्टिरसूयत ।
योगं क्रियोन्नतिर्दर्पमर्थं बुद्धिरसूयत ॥ ५१ ॥
मेधा स्मृतिं तितिक्षा तु क्षेमं ह्री: प्रश्रयं सुतम् ।
मूर्ति: सर्वगुणोत्पत्तिर्नरनारायणावृषी ॥ ५२ ॥
пітр̣бгйа ека̄м̇ йуктебгйо
бгава̄йаіка̄м̇ бгава-ччгіде
ш́раддга̄ маітрі дайа̄ ш́а̄нтіс
тушт̣іх̣ пушт̣іх̣ крійоннатіх̣
Послівний переклад: пітр̣бгйах̣ — пітам;ека̄м — одну дочку;йуктебгйах̣ — зібраним;бгава̄йа — Господу Шіві;ека̄м — одну дочку;бгава-чгіде — що звільняє від матеріального рабства;ш́раддга̄, маітрі, дайа̄, ш́а̄нтіх̣, тушт̣іх̣, пушт̣іх̣, крійа̄, уннатіх̣, буддгіх̣, медга̄, тітікша̄, хріх̣, мӯртіх̣ — імена тринадцяти дочок Дакші;дгармасйа — Дгарми;патнайах̣ — дружини;ш́раддга̄ — Шраддга;асӯта — народила;ш́убгам — Шубгу;маітрі — Майтрі;праса̄дам — Прасаду;абгайам — Абгаю;дайа̄ — Дайа;ш́а̄нтіх̣ — Шанті;сукгам — Сукгу;мудам — Муду;тушт̣іх̣ — Тушті;смайам — Смаю;пушт̣іх̣ — Пушті;асӯйата — народила;йоґам — Йоґу;крійа̄ — Крія;уннатіх̣ — Уннаті;дарпам — Дарпу;артгам — Артгу;буддгіх̣ — Буддгі;асӯйата — народила;медга̄ — Медга;смр̣тім — Смріті;тітікша̄ — Тітікша;ту — також;кшемам — Кшему;хріх̣ — Хрі;праш́райам — Прашраю;сутам — сина;мӯртіх̣ — Мурті;сарва-ґун̣а — всіх гідних якостей;утпаттіх̣ — вмістище;нара-на̄ра̄йан̣ау — Нару й Нараяну;р̣ші — двох мудреців.
Одну з двох інших дочок Дакша віддав на Пітрілоку, де вона з радістю живе, а другу він віддав Господу Шіві, що рятує грішників від матеріального рабства. Імена тринадцяти дочок Дакші, яких він видав за Дгарму — це Шраддга, Майтрі, Дайа, Шанті, Тушті, Пушті, Крія, Уннаті, Буддгі, Медга, Тітікша, Хрі й Мурті. Ось сини, яких народили ці тринадцять дочок Дакші: Шраддга народила Шубгу, Майтрі народила Прасаду, Дая — Абгаю, Шанті — Сукгу, Тушті — Муду, Пушті — Смаю, Крія — Йоґу, Уннаті — Дарпу, Буддгі — Артгу, Медга — Смріті, Тітікша — Кшему, а Хрі — Прашраю. Мурті, вмістище всіх достоїнств, народила Шрі Нара-Нараяну, Верховного Бога-Особу.
4.1.53
ययोर्जन्मन्यदो विश्वमभ्यनन्दत्सुनिर्वृतम् ।
मनांसि ककुभो वाता: प्रसेदु: सरितोऽद्रय: ॥ ५३ ॥
йайор джанманй адо віш́вам
абгйанандат сунірвр̣там
мана̄м̇сі какубго ва̄та̄х̣
праседух̣ саріто ’драйах̣
Послівний переклад: йайох̣ — кого обох (Нари й Нараяни);джанмані — при з’явленні;адах̣ — той;віш́вам — всесвіт;абгйанандат — зрадів;су-нірвр̣там — сповнений радості;мана̄м̇сі — у розумі кожної істоти;какубгах̣ — сторони світу;ва̄та̄х̣ — повітря;праседух̣ — дарували втіху;сарітах̣ — річки;адрайах̣ — гори.
Під час появи Нари й Нараяни весь світ сповнила радість. Розум кожного став вмиротвореним, а повітря, річки й гори у всіх сторонах світу пронизувала втіха.
4.1.54-55
दिव्यवाद्यन्त तूर्याणि पेतु: कुसुमवृष्टय: ।
मुनयस्तुष्टुवुस्तुष्टा जगुर्गन्धर्वकिन्नरा: ॥ ५४ ॥
नृत्यन्ति स्म स्त्रियो देव्य आसीत्परममङ्गलम् ।
देवा ब्रह्मादय: सर्वे उपतस्थुरभिष्टवै: ॥ ५५ ॥
дівй ава̄дйанта тӯрйа̄н̣і
петух̣ кусума-вр̣шт̣айах̣
мунайас тушт̣увус тушт̣а̄
джаґур ґандгарва-кіннара̄х̣
Послівний переклад: діві — на райських планетах;ава̄дйанта — забриніли;тӯрйа̄н̣і — оркестри;петух̣ — сипали;кусума — квітів;вр̣шт̣айах̣ — зливи;мунайах̣ — мудреці;тушт̣увух̣ — співали ведичні гімни;тушт̣а̄х̣ — задоволені;джаґух̣ — заспівали;ґандгарва — ґандгарви;кіннара̄х̣ — кіннари;нр̣тйанті сма — затанцювали;стрійах̣ — прекрасні дівчата;девйах̣ — райських планет;а̄сіт — проявилися;парама-ман̇ґалам — найвище щастя;дева̄х̣ — півбоги;брахма-а̄дайах̣ — Брахма та інші;сарве — всі;упатастгух̣ — поклонялися;абгішт̣аваіх̣ — шанобливими молитвами.
На райських планетах заграли музики, сиплячи з неба потоки квітів. Вмиротворені мудреці рецитували ведичні молитви, небожителі ґандгарви й кіннари співали, а чарівні дівчата небесних планет танцювали. Так, під час появи Нара-Нараяни проявилися всі щасливі прикмети. Великі півбоги, як оце Брахма, також підносили шанобливі молитви.
4.1.56
देवा ऊचु:
यो मायया विरचितं निजयात्मनीदं
खे रूपभेदमिव तत्प्रतिचक्षणाय ।
एतेन धर्मसदने ऋषिमूर्तिनाद्य
प्रादुश्चकार पुरुषाय नम: परस्मै ॥ ५६ ॥
дева̄ ӯчух̣
йо ма̄йайа̄ вірачітам̇ ніджайа̄тманідам̇
кге рӯпа-бгедам іва тат-пратічакшан̣а̄йа
етена дгарма-садане р̣ші-мӯртіна̄дйа
пра̄душ́чака̄ра пуруша̄йа намах̣ парасмаі
Послівний переклад: дева̄х̣ — півбоги;ӯчух̣ — сказали;йах̣ — хто;ма̄йайа̄ — зовнішньою енерґією;вірачітам — створено;ніджайа̄ — Своєю;а̄тмані — перебуваючи в Ньому;ідам — це;кге — в небі;рӯпа-бгедам — нагромадження хмар;іва — наче;тат — Його;пратічакшан̣а̄йа — для проявлення;етена — з цим;дгарма-садане — в домі Дгарми;р̣ші-мӯртіна̄ — в образі мудреця;адйа — сьогодні;пра̄душ́чака̄ра — з’явився;пуруша̄йа — Богові-Особі;намах̣ — шанобливі поклони;парасмаі — Всевишньому.
Півбоги сказали: В шанобливому поклоні ми схиляємося перед трансцендентним Богом-Особою, що Своєю зовнішньою енерґією створив це космічне проявлення, яке перебуває в Ньому, як повітря й хмари перебувають у просторі. Нині цей Господь з’явився в образі Нара-Нараяни Ріші в домі Дгарми.
ПоясненняПроявлений космос, утвір зовнішньої енерґії Верховного Бога-Особи, — це всесвітня форма Господа. Простір вміщує в собі безмежне розмаїття планет і повітря, яке вміщує в собі хмари різних відтінків і в якому іноді пролітають літаки. Проявлений космос сповнений великого розмаїття, але насправді це розмаїття являє собою витвір зовнішньої енерґії Верховного Господа, яка перебуває в Господі. Тепер Господь Сам, проявивши Свою енерґію, з’явився у її творінні, що одночасно єдине з Ним і відмінне від Нього. Отож півбоги висловили свою шану Верховному Богові-Особі, що проявляє Себе в такому великому розмаїтті форм. Деякі філософи, що належать до категорії моністів, через свої імперсональні уявлення вважають, що будь-яке розмаїття являє собою ілюзію. У цьому вірші зазначено: йо ма̄йайа̄ вірачітам. Це означає, що розмаїття — це прояв енерґії Верховного Бога-Особи. А що ця енерґія невідмінна від Верховного Бога, це розмаїття також являє собою дійсність. Матеріальне розмаїття може бути минущим, але воно не є ілюзією. Воно являє собою відображення духовного розмаїття. Вжите в цьому вірші слово пратічакшан̣а̄йа («проявляється розмаїття»), проголошує велич Верховного Бога-Особи, що з’явився як Нара-Нараяна Ріші і що є джерелом усього розмаїття матеріальної природи.
4.1.57
सोऽयं स्थितिव्यतिकरोपशमाय सृष्टान्
सत्त्वेन न: सुरगणाननुमेयतत्त्व: ।
दृश्याददभ्रकरुणेन विलोकनेन
यच्छ्रीनिकेतममलं क्षिपतारविन्दम् ॥ ५७ ॥
со ’йам̇ стгіті-вйатікаропаш́ама̄йа ср̣шт̣а̄н
саттвена нах̣ сура-ґан̣а̄н анумейа-таттвах̣
др̣ш́йа̄д адабгра-карун̣ена вілоканена
йач чгрі-нікетам амалам̇ кшіпата̄равіндам
Послівний переклад: сах̣ — той;айам — Він;стгіті — створеного світу;вйатікара — нещастя;упаш́ама̄йа — щоб усунути;ср̣шт̣а̄н — створені;саттвена — ґуною добра;нах̣ — анс;сура-ґан̣а̄н — півбогів;анумейа-таттвах̣ — якого пізнають за допомогою Вед;др̣ш́йа̄т — поглянувши;адабгра-карун̣ена — милостивий;вілоканена — поглядом;йат — що;ш́рі-нікетам — обитель богині щастя;амалам — бездоганний;кшіпата — перевершує;аравіндам — лотос.
Нехай цей Верховний Бог-Особа, якого пізнають за допомогою авторитетних ведичних писань і який приносить мир і процвітання, розсіюючи всі нещастя в творінні, змилується й дарує півбогам Свій погляд. Його милостивий погляд перевершує красу бездоганної квітки лотоса, обителі богині щастя.
ПоясненняВерховного Бога-Особу, джерело проявленого космосу, закриває від нас дивовижна діяльність матеріальної природи, як небо чи проміння сонця й місяця іноді покривають хмари чи курява. Знайти джерело проявленого космосу дуже важко, через це вчені-матеріалісти роблять висновок, що найвища причина всіх явищ — це природа. Але з шастр, авторитетних писань, як оце «Бгаґавад-ґіта» та інші ведичні книги, ми знаємо, що за цим дивовижним космічним проявом стоїть Верховний Бог-Особа. Для того щоб підтримати злагоджене функціонування проявленого космосу і явити себе очам істот, які перебувають у ґуні добра, Господь з’являється в цьому світі. Він — причина творення і знищення проявленого космосу. Тому півбоги моляться до Нього, прохаючи, щоб Він благословив їх Своїм милостивим поглядом.
4.1.58
एवं सुरगणैस्तात भगवन्तावभिष्टुतौ ।
लब्धावलोकैर्ययतुरर्चितौ गन्धमादनम् ॥ ५८ ॥
евам̇ сура-ґан̣аіс та̄та
бгаґаванта̄в абгішт̣утау
лабдга̄валокаір йайатур
арчітау ґандгама̄данам
Послівний переклад: евам — так;сура-ґан̣аіх̣ — півбогами;та̄та — Відуро;бгаґавантау — Верховний Бог-Особа;абгішт̣утау — уславлюваний;лабдга — діставши;авалокаіх̣ — (милостивий) погляд;йайатух̣ — пішли;арчітау — отримавши поклоніння;ґандга-ма̄данам — на гору Ґандгамадана.
[Майтрея сказав:] Так, о Відуро, півбоги вшанували своїми молитвами Верховного Бога-Особу, що з’явився як мудрець Нара-Нараяна. Господь милостиво скинув на них оком і вирушив на гору Ґандгамадана.
4.1.59
ताविमौ वै भगवतो हरेरंशाविहागतौ ।
भारव्ययाय च भुव: कृष्णौ यदुकुरूद्वहौ ॥ ५९ ॥
та̄в імау ваі бгаґавато
харер ам̇ш́а̄в іха̄ґатау
бга̄ра-вйайа̄йа ча бгувах̣
кр̣шн̣ау йаду-курӯдвахау
Послівний переклад: тау — обидва;імау — ці;ваі — певно;бгаґаватах̣ — Верховного Бога-Особи;харех̣ — Харі;ам̇ш́ау — часткові поширення;іха — тут (у цьому всесвіті);а̄ґатау — з’явилися;бга̄ра-вйайа̄йа — для зменшення тягаря;ча — і;бгувах̣ — світу;кр̣шн̣ау — двоє Крішн (Крішна й Арджуна);йаду-куру-удвахау — що були найліпшими нащадками династій Яду і Куру.
Той самий Нара-Нараяна Ріші, часткове поширення Крішни, нині з’явився в династіях Яду й Куру як Крішна й Арджуна, щоб зменшити тягар світу.
ПоясненняНараяна — це Верховний Бог-Особа, а Нара — це частка Верховного Бога-Особи, Нараяни. Поєднання енерґії й володаря енерґії — це Верховний Бог-Особа. Майтрея повідомив Відуру, що Нара, частка Нараяни, з’явився в династії Куру, а Нараяна, довершене поширення Крішни, прийшов як Крішна, Верховний Бог-Особа, для того щоб звільнити стражденне людство від тягаря матеріальних нещасть. Іншими словами, Нара-Нараяна Ріші тепер з’явився у світі в образі Крішни й Арджуни.
4.1.60
स्वाहाभिमानिनश्चाग्नेरात्मजांस्त्रीनजीजनत् ।
पावकं पवमानं च शुचिं च हुतभोजनम् ॥ ६० ॥
сва̄ха̄бгіма̄нінаш́ ча̄ґнер
а̄тмаджа̄м̇с трін аджіджанат
па̄вакам̇ павама̄нам̇ ча
ш́учім̇ ча хута-бгоджанам
Послівний переклад: сва̄ха̄ — Свага, дружина Аґні;абгіма̄нінах̣ — панівне божество вогню;ча — і;аґнех̣ — від Аґні;а̄тмаджа̄н — синів;трін — трьох;аджіджанат — нардила;па̄вакам — Паваку;павама̄нам ча — і Паваману;ш́учім ча — і Шучі;хута-бгоджанам — що з’їдають жертовні узливання.
Аґні, панівне божество вогню, зачав у лоні своєї дружини Сваги трьох синів, яких назвали Павака, Павамана й Шучі і які живляться підношеннями, які приносять у жертовне вогнище.
ПоясненняРозповівши про нащадків тринадцяти дружин Дгарми, що були дочками Дакші, Майтрея тепер розповідає про чотирнадцяту дочку Дакші, Свагу, та про її трьох синів. Дари, які приносять у жертовне вогнище, призначені для півбогів, і ці дари приймають від імені півбогів три сини Аґні й Сваги: Павака, Павамана й Шучі.
4.1.61
तेभ्योऽग्नय: समभवन्चत्वारिंशच्च पञ्च च ।
त एवैकोनपञ्चाशत्साकं पितृपितामहै: ॥ ६१ ॥
тебгйо ’ґнайах̣ самабгаван
чатва̄рім̇ш́ач ча пан̃ча ча
та еваіконапан̃ча̄ш́ат
са̄кам̇ пітр̣-піта̄махаіх̣
Послівний переклад: тебгйах̣ — від них;аґнайах̣ — боги вогню;самабгаван — народилися;чатва̄рім̇ш́ат — сорок;ча — і;пан̃ча — п’ять;ча — і;те — вони;ева — певно;екона-пан̃ча̄ш́ат — сорок дев’ять;са̄кам — разом із;пітр̣-піта̄махаіх̣ — батьками й дідом.
У цих трьох синів народилося сорок п’ять дітей, що теж стали богами вогню. Отже, разом із їхніми батьками й дідом, загальне число богів вогню становить сорок дев’ять.
ПоясненняДід — це Аґні, а батьки — це Павака, Павамана й Шучі. Ці чотири особи і сорок п’ять внуків Аґні складають разом сорок дев’ять богів вогню.
4.1.62
वैतानिके कर्मणि यन्नामभिर्ब्रह्मवादिभि: ।
आग्नेय्य इष्टयो यज्ञे निरूप्यन्तेऽग्नयस्तु ते ॥ ६२ ॥
ваіта̄ніке карман̣і йан-
на̄мабгір брахма-ва̄дібгіх̣
а̄ґнеййа ішт̣айо йаджн̃е
нірӯпйанте ’ґнайас ту те
Послівний переклад: ваіта̄ніке — роблячи узливання;карман̣і — діяльність;йат — богів вогню;на̄мабгіх̣ — іменами;брахма-ва̄дібгіх̣ — брахманами-імперсоналістами;а̄ґнеййах̣ — для Аґні;ішт̣айах̣ — жертвопринесення;йаджн̃е — в жертвопринесенні;нірӯпйанте — становлять мету;аґнайах̣ — сорок дев’ять богів вогню;ту — але;те — ті.
Ці сорок дев’ять богів вогню приймають дари, що їх брахмани-імперсоналісти офірують у ведичне жертовне вогнище.
ПоясненняІмперсоналістів, які виконують кармічні ведичні жертвопринесення, приваблюють боги-вогню, і вони складають жертви цим богам. Цей вірш описує сорок дев’ять богів вогню.
4.1.63
अग्निष्वात्ता बर्हिषद: सौम्या: पितर आज्यपा: ।
साग्नयोऽनग्नयस्तेषां पत्नी दाक्षायणी स्वधा ॥ ६३ ॥
аґнішва̄тта̄ бархішадах̣
саумйа̄х̣ пітара а̄джйапа̄х̣
са̄ґнайо ’наґнайас теша̄м̇
патні да̄кша̄йан̣і свадга̄
Послівний переклад: аґнішва̄тта̄х̣ — Аґнішватти;бархішадах̣ — Бархішади;саумйа̄х̣ — Саум’ї;пітарах̣ — прабатьки;а̄джйапа̄х̣ — Адж’япи;са-аґнайах̣ — ті, що живляться завдяки вогню;анаґнайах̣ — ті, що живляться без вогню;теша̄м — їх;патні — дружина;да̄кша̄йан̣і — дочка Дакші;свадга̄ — Свадга.
До пітів належать Аґнішватти, Бархішади, Саум’ї та Аґ’япи. Вони поділяються на саґніка й ніраґніка. Дружиною цих усіх пітів є Свадга, дочка царя Дакші.
4.1.64
तेभ्यो दधार कन्ये द्वे वयुनां धारिणीं स्वधा ।
उभे ते ब्रह्मवादिन्यौ ज्ञानविज्ञानपारगे ॥ ६४ ॥
тебгйо дадга̄ра канйе две
вайуна̄м̇ дга̄рін̣ім̇ свадга̄
убге те брахма-ва̄дінйау
джн̃а̄на-віджн̃а̄на-па̄раґе
Послівний переклад: тебгйах̣ — від них;дадга̄ра — народила;канйе — дочок;две — двох;вайуна̄м — Ваюна;дга̄рін̣ім — Дгаріні;свадга̄ — Свадга;убге — обоє;те — вони;брахма-ва̄дінйау — імперсоналісти;джн̃а̄на-віджн̃а̄на-па̄ра-ґе — що володіють трансцендентним знання і знаються на ведичній науці.
Свадга, вийшовши заміж за пітів, народила двох дочок, на ім’я Ваюна і Дгаріні, що були імперсоналістами й володіли як ведичним, так і трансцендентним знанням.
4.1.65
भवस्य पत्नी तु सती भवं देवमनुव्रता ।
आत्मन: सदृशं पुत्रं न लेभे गुणशीलत: ॥ ६५ ॥
бгавасйа патні ту саті
бгавам̇ девам ануврата̄
а̄тманах̣ садр̣ш́ам̇ путрам̇
на лебге ґун̣а-ш́ілатах̣
Послівний переклад: бгавасйа — Бгави (Господа Шіви);патні — дружина;ту — але;саті — на ім’я Саті;бгавам — Бгаві;девам — півбогу;ануврата̄ — вірно слугуючи;а̄тманах̣ — себе;садр̣ш́ам — подібного;путрам — сина;на лебге — не отримала;ґун̣а-ш́ілатах̣ — хорошими якостями і вдачею.
Шістнадцята дочка, на ім’я Саті, стала дружиною Господа Шіви. Їй не пощастило отримати сина, хоча вона завжди вірно служила своєму чоловікові.
4.1.66
पितर्यप्रतिरूपे स्वे भवायानागसे रुषा ।
अप्रौढैवात्मनात्मानमजहाद्योगसंयुता ॥ ६६ ॥
пітарй апратірӯпе све
бгава̄йа̄на̄ґасе руша̄
апрауд̣гаіва̄тмана̄тма̄нам
аджаха̄д йоґа-сам̇йута̄
Послівний переклад: пітарі — як батько;апратірӯпе — вороже налаштований;све — своє;бгава̄йа — Господу Шіві;ана̄ґасе — бездоганному;руша̄ — з гнівом;апрауд̣га̄ — не досягнувши зрілого віку;ева — навіть;а̄тмана̄ — собою;а̄тма̄нам — тіло;аджаха̄т — покинула;йоґа-сам̇йута̄ — за допомогою містичної йоґи.
Причина цього полягає в тому, що батько Саті, Дакша, ганив Господа Шіву, хоча за Шівою не було жодної вини. Через це Саті, не досягнувши зрілого віку, за допомогою містичної йоґи покинула своє тіло.
ПоясненняГосподь Шіва, найліпший з усіх йоґів-містиків, навіть не спорудив для себе ніякого житла. Саті була найменшою дочкою великого царя Дакші, але Дакша не був дуже задоволений нею, тому що вона обрала собі за чоловіка Господа Шіву. Тому, коли вона зустрічалася з батьком, він ганив Господа Шіву, хоча за Господом Шівою не було ніякої провини. Через це, навіть не досягнувши зрілого віку, Саті покинула тіло, яке їй дав її батько Дакша. Ось чому їй не довелося народити сина.