Текст 3

utsāhān niṣchayād dgairyāttat-tat-karma-pravartanātsaṅga-tyāgāt sato vṛtteṭshaḍbgir bgaktiṭ prasidgyati

Послівний переклад: утсāхāт— з ентузіазмом;ніṣчайāт— з упевненістю;дгаірйāт— з терпінням;тат-тат-карма— різновиди діяльности, що сприятливі для відданого служіння;правартанāт— виконуючи;саṅґа-тйāґāт— відкинувши спілкування з невідданими;сатаṭ— великих попередніхачарій; вṛттеṭ— йдучи стопами;шаḍбгіṭ— шістьма;бгактіṭ— віддане служіння;прасідгйаті— робить поступ чи досягає успіху.

Шість речей сприяють поступові у чистому відданому служінні. Відданий повинен: 1)діяти з натхненням; 2)діяти впевнено; 3)бути терпеливим; 4)діяти на основі реґулівних засад [як ось шраванам кīртанам вішнох смаранам — слухати про Крішну, оспівувати Крішну та пам'ятати про Нього]; 5)відмовитися від спілкування з невідданими; 6)йти стопами попередніх ачарій. Дотримання цих шести засад служить надійною запорукою повного успіху в чистому відданому служінні.

Пояснення

Віддане служіння — це не сентиментальні розмірковування чи роблений екстаз. Його сутність полягає в практичній діяльності. В своїй книзі «Бгакті-расамріта-сіндгу» (1.1.11) Шріла Рупа Ґосвамі дає таке визначення відданого служіння:«Уттама бгакті, бездомісна відданість Верховному Богові-Особі, Шрі Крішні, передбачає служіння Господеві з відданістю і так, як цього хоче Господь. Таке віддане служіння мусить бути вільним від сторонніх мотивів та розрахунку і не мати в собі домішок карми (діяльности задля насолоди її плодами), ґ'яни (імперсоналістських умоглядних розмірковувань) та будь-яких інших корисливих бажань».Бгакті передбачає поступ за посередництвом практики. Коли ми кажемо «практика», це передбачає якусь діяльність. Духовна практика не означає бездіяльної медитації, як того вчать деякі «йоґи». Така бездіяльна медитація, можливо, і корисна для тих, хто нічого не знає про віддане служіння, і тому її подеколи радять як засіб протидіяти шаленій навалі матеріалістичної діяльности. Медитація є засобом припинити, принаймні на якийсь час, усіляку беззмістовну діяльність. Віддане служіння натомість не лише кладе край усій беззмістовній матеріалістичній діяльності, а й надає можливість бути залученому до виконання сповненої вищого змісту діяльности у відданому служінні. Шрі Прахлада Махараджа вказує, якою мусить бути така діяльність:Віддане служіння складається з дев'ятьох різновидів діяльности:1)слухати оспівування імені та величі Верховного Бога- Особи;2)оспівувати Його славетні діяння;3)пам'ятати про Господа;4)служити стопам Господа;5)поклонятися Божеству;6)схилятися перед Господом в шані;7)діяти як слуга Господа;8)перебувати з Господом у дружніх стосунках;9)віддавати себе усього Господеві.Ṡраваṇам, слухання, — це перший ступінь оволодіння трансцендентним знанням. Слухати слід не від першої-ліпшої, не вповноваженої людини — слід звернутися до належної особи, діючи так, як це радить дальший вірш із «Бгаґавад-ґіти» (4.34):«Щоб пізнати істину, звернись до духовного вчителя. Смиренно розпитуй його і служи йому. Він, свідома своєї сутности душа, може наділити тебе знанням, бо він вже пізнав істину».Подібну пораду подибуємо в «Мундака Упанішад»: тад- віджñāнāртгаṃ са ґурум евāбгіґаччгет — «Щоб осягнути цю трансцендентну науку, треба звернутися до справжнього духовного вчителя». Отже, цей спосіб — в смиренному служінні отримувати потаємне трансцендентне знання — не є нашою вигадкою, заснованою на умовиводах. От що з цього приводу сказав Рупі Ґосвамі Шрі Чайтан'я Махапрабгу:«Деяким душам з тих, що блукають тут і там усесвітом — творінням Брахми, котрим дуже поталанить, випадає отримати сім'я бгакті-лати, з якого виростає ліана відданого служіння. Це можливе лише з ласки ґуру та Крішни» (Ч.-ч.,Мадг'я 19.151). Матеріальний світ — це місце ув'язнення для живих істот, які з природи своєї є анандамайа, тобто ті, що шукають насолоди. Всі вони мають щире бажання вийти на волю з в'язниці цього світу, де щастя обмежене стількома умовами, але, не знаючи шляху до волі, вони змушені переходити з одної форми життя до іншої й переселятися з планети на планету. Отак живі істоти і блукають усім матеріальним всесвітом. I якщо під час тих мандрів їм трапляється щаслива нагода зустріти чистого відданого і терпеливо вислухати його, може статися, що вони стануть на шлях відданого служіння. Така нагода випадає тим, хто щирий. Міжнародне товариство свідомости Крішни пропонує цю можливість усім людям. Якщо доля буде до людини добра, людина скористається з можливости взятись до відданого служіння, і тої ж миті перед нею відкриється шлях до звільнення.Можливість повернутися до Бога слід приймати з великим натхненням. Без натхнення дійти успіху неможливо. Навіть у матеріальному житті без натхнення марно сподіватися досягнути успіху в будь-якій галузі діяльности. Будь-хто — студент, ділок, митець та й хто завгодно інший, якщо він хоче зажити успіху, повинен робити своє діло з натхненням. Так само вимагає натхнення віддане служіння. Натхнення передбачає діяльність, але діяльність задля кого? Відповідь в тому, що діяти слід завжди заради Крішни: кṛшṇāртгāкгіла- чешṭā («Бгакті-расамріта-сіндгу»).Щоб сягнути досконалости у бгакті-йозі, слід на всіх етапах життя діяти як відданому і обов'язково за проводом духовного вчителя та керуючись його порадами. Це не означає, однак, що людина мусить звузити чи обмежити коло своєї діяльности. Крішна — всепроникаючий, і тому, як Сам Крішна каже в «Бгаґавад-ґіті» (9.4), немає нічого, що існувало б незалежно від Нього:«Я у Своїй непроявленій формі пронизую весь усесвіт. Усі істоти перебувають в Мені, але Я — не в них». Діючи під керівництвом істинного духовного вчителя, слід використовувати все на служіння Крішні. Наприклад, перекладаючи цю книгу, ми використовуємо диктофон. Матеріаліст, що винайшов цей пристрій, створював його для ділових людей та авторів світських книжок. Безумовно, йому і на гадку не спадало, що цей самий диктофон можна використовувати у служінні Богові. Але ми використовуємо його, створюючи за його допомогою книги з науки свідомости Крішни. Певна річ, усе, що передувало створенню цього диктофона, теж перебуває цілковито в сфері впливу енерґій Крішни. Весь цей механізм включно з його електронікою являє собою різноманітні поєднання п'яти основних різновидів матеріальної енерґії, власне взаємодію бгумі, джала, аґні, ваю та акаша. Щоб створити цей складний пристрій, винахідник напружував свій мозок, який, разом з усім, з чого складений механізм, йому дав Крішна. Цей висновок спирається на наведені вище слова Крішни: мат-стгāні сарва-бгūтāні — «Все спочиває на Моїй енерґії». Отже, відданому нескладно зрозуміти, що раз немає нічого, що існувало б поза енерґією Крішни, то все слід використовувати у служінні Йому.Зусилля, які докладає людина, застосовуючи свої розумові здібності до діяльности у свідомості Крішни, називають утсаха, натхнення чи ентузіазм. Відданий завжди знаходить правильний спосіб, який дозволяє йому використовувати все в служінні Господеві (нірбандгаṭ кṛшṇа-самбандге йуктаṃ ваірāґйам учйате). Виконувати віддане служіння Господеві не означає покинути всіляку діяльність і зануритись у медитацію — це означає виконувати практичну діяльність, яка стоїть на підвалинах духовного життя.Виконуючи таку діяльність, потрібно бути терпеливим. Розвиваючи свідомість Крішни, не слід бути нетерплячим. За приклад може служити те, що ми започаткували наш Рух свідомости Крішни практично самі, без ніякої допомоги, і спершу наші зусилля видавалися марними, але що ми терпляче виконували віддане служіння, то поступово люди почали усвідомлювати важливість цього Руху, а нині охоче допомагають йому. У відданому служінні не слід бути нетерплячому. Натомість, отримавши повчання від духовного вчителя, треба, покладаючись на його ласку та ласку Крішни, терпляче втілювати ці повчання в життя. Щоб діяльність у свідомості Крішни була успішна, потрібні дві складові — терпіння і переконаність. Для дівчини, яка нещодавно вийшла заміж, природно розраховувати мати дітей від свого чоловіка, але водночас немудро сподіватися мати їх одразу по весіллі. Цілком певно, що, вийшовши заміж, вона хотітиме мати дитину чимшвидше, але вона повинна повністю покластися на свого чоловіка, бувши певна, що належного часу завагітніє, її плід розів'ється і дитина народиться. Те саме і у відданому служінні: щоб покластися на Крішну, треба мати переконаність. Відданий думає: аваṣйа ракшібе кṛшṇа — «Крішна неодмінно захищатиме мене і допомагатиме успішно виконувати віддане служіння». Це і є переконаність.Як ми пояснювали раніше, бездіяльність і пасивність несхвальні, навпаки, слід з натхненням діяти у згоді з реґулівними засадами — тат-тат-карма-правартана. Нехтування засад, що впорядковують життя, неодмінно знищить віддане служіння. В Русі свідомости Крішни існують чотири основних реґулівних засади — заборонено мати незаконні статеві стосунки, їсти м'ясо, грати в азартні ігри, вживати дурманні речовини та збудники. Відданий мусить ретельно дотримуватись цих основних засад. Якщо він дає собі попуст і облишає дотримуватися будь-якої з них, його поступ певно що зупиниться. Тому Шріла Рупа Ґосвамі радить: тат-тат-карма-правартанāт — «слід неухильно дотримуватись реґулівних засад вайдгі-бгакті». До чотирьох заборонних засад (яма) додаються стверджувальні реґулівні засади (ніяма), зокрема правило щоденно повторювати шістнадцять кіл Харе Крішна маха-мантри на вервиці (джапа-мала). Таку впорядковану діяльність слід виконувати з вірою та натхненням. Саме в цьому полягає смисл тат- тат-карма-правартанāт, різноманітної діяльности у відданому служінні.Крім того, щоб досягнути успіху у відданому служінні, слід відмовитися від небажаного товариства. Поняття небажаного товариства обіймає собою спілкування з кармі, ґ'яні, йоґами та іншими невідданими. Якось одна сімейна людина, відданий Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, попрохав Його пояснити основні засади вайшнавізму, а також звичайну повсякденну діяльність вайшнав, на що Шрі Чайтан'я Махапрабгу одразу відповів таке: асат-саṅґа-тйāґа, — — еі ваішṇава- āчāра — «Вайшнаву вирізняє з-поміж інших те, що він відмовляється від товариства матеріалістів, тобто невідданих». Саме тому Шріла Нароттама даса Тгакура радить: тāṅдера чараṇа севі бгакта-сане вāса — треба жити й спілкуватися з чистими відданими, дотримуватись реґулівних засад, які встановили попередні ачар'ї, шість Ґосвамі (а саме Шрі Рупа Ґосвамі, Шрі Санатана Ґосвамі, Шрі Джіва Ґосвамі, Шрі Раґгунатга даса Ґосвамі, Шрі Ґопала Бгатта Ґосвамі та Шрі Раґгунатга Бгатта Ґосвамі). Якщо людина житиме і спілкуватиметься з відданими, в неї практично не буде можливости спілкуватися з невідданими. Тому Товариство свідомости Крішни відкриває нові й нові центри, пропонуючи людям жити разом з відданими і додержувати реґулівних засад духовного життя.Виконувати віддане служіння означає діяти на трансцендентному рівні. На цьому рівні немає занечищености трьома ґунами матеріальної природи. Це — вішуддга-саттва, рівень чистого добра, добра, яке вільне від забруднювального впливу якостей страсти та невігластва. В Русі свідомости Крішни ми вимагаємо від кожного прокидатися рано-вранці, близько четвертої години, і відвідувати манґала-араті (ранкове богослужіння), тоді бути на читанні «Шрімад- Бгаґаватам», брати участь у кіртані тощо. Така діяльність дозволяє нам бути цілодобово зануреними у віддане служіння, яке триває без перерви. Це є те, що називають сато вṛтті, йти стопами попередніх ачарій, які досконало вміли насичувати кожну мить свого життя діяльністю у свідомості Крішни.Якщо людина неухильно дотримується поради, яку дав у цьому вірші Шріла Рупа Ґосвамі, а саме діє з натхненням, переконаністю і терпінням, уникає небажаного товариства, дотримується реґулівних засад і постійно спілкується з відданими, успіх у відданому служінні їй ґарантований. У зв'язку з цим Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура зазначає, що і намагання розвивати знання за допомогою філософських розмірковувань та накопичувати матеріальні багатства шляхом інтенсивної кармічної діяльности, і прагнення набути йоґа-сіддгі, різні відміни матеріальної досконалости, суперечать засадам відданого служіння. Ми мусимо лишатися цілковито байдужими до такої минущої діяльности і натомість зосередити свою увагу на реґулівних засадах відданого служіння. У «Бгаґавад-ґіті» (2.69) сказано:«Коли для всіх істот западає ніч, той, хто владає собою, пильнує, а коли для живих істот настає час прокидатися, для мудреця, що прозирає свою сутність, западає ніч».Виконувати віддане служіння Господеві є основою життя для живої істоти. Віддане служіння — жадана мета і найвища досконалість людського життя. Треба бути твердо переконаним у цьому, а також треба бути певним, що будь-яка діяльність поза відданим служінням — умоглядне розумування, діяльність задля насолоди її плодами або зусилля, скеровані на те, щоб сягнути досконалости в містичній йозі — не зможе дати ніякого тривалого блага. Цілковита переконаність у тому, що шлях відданого служіння приведе до бажаної мети, допомагатиме досягнути її, тоді як спроби йти іншими шляхами лише вкрадуть у людини спокій. У Сьомій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» сказано: «Не повинно бути щонайменших сумнівів у тому, що розум людей, які відмовилися від відданого служіння і взялися виконувати суворі аскези заради чогось іншого, попри всі ті аскези нечистий, бо їм невідомо, що таке трансцендентне духовне служіння Господеві».Далі у Сьомій пісні сказано: «Хоча умоглядні філософи і кармі можуть вдаватися до суворих аскез та накладати на себе важкі покути, це не вберігає їх від падіння, бо вони нічого не знають за лотосові стопи Господа». З іншого боку, віддані Господа від падіння убезпечені. В «Бгаґавад-ґіті»(9.31) Верховний Господь запевняє Арджуну: каунтейа пратіджāнīхі на ме бгактаṭ праṇаṣйаті — «Сину Кунті, сміливо проголошуй, що Мій відданий ніколи не загине».В іншому місці «Бгаґавад-ґіти» (2.40) Крішна каже:«На цьому шляху немає втрат та збитків, і навіть незначний поступ на ньому захищає від найбільшої небезпеки».Шлях відданого служіння такий чистий і досконалий, що силоміць виведе до найвищого успіху кожного, хто ступив на нього. Буває, що людина, піддавшись припливу почуттів, облишає свої звичайні матеріалістичні зайняття і бере притулок лотосових стіп Верховного Господа. Відтак вона береться виконувати віддане служіння. Навіть якщо такому незрілому відданому трапиться впасти, він нічого не втрачає. А от що виграє той, хто дотримується всіх визначених системою варн та ашрамів обов'язків, а відданим служінням нехтує? Відданий, що збочив зі шляху відданого служіння, може в майбутньому житті народитися в низькій родині, однак він виконуватиме віддане служіння далі, розпочавши з того місця, на якому воно перервалося за його попереднього життя. Віддане служіння є ахаітукй апратіхатā, воно не зумовлене жодною матеріальною причиною. Ніяка матеріальна причина не на силі припинити його, і ніяке матеріальне втручання неспроможне навічно перервати його. Тому відданий повинен мати певність у тому, що він робить, і не бути надмірно цікавим до діяльности кармі, ґ'яні та йоґів.Безсумнівно, кармі, умоглядні філософи та йоґи-містики мають багато добрих якостей, але у відданому всі добрі якості розвиваються самі по собі — йому не треба докладати до цього якихось додаткових зусиль. «Шрімад- Бгаґаватам» (5.18.12) підтверджує це: «Усі піднесені якості півбогів поступово розвиваються у тому, хто досягнув рівня чистого відданого служіння». Відданого не цікавить ніяка матеріальна діяльність, а тому матерія не забруднює його. Відданий вже перебуває на рівні трансцендентного життя. Натомість ті, хто заглибився у матеріальну діяльність — так звані ґ'яні, йоґи, кармі, філантропи, націоналісти або хто інший, досягнути високого рівня махатм неспроможні. Вони завжди лишатимуться дуратмами, недалекоглядними людьми. У «Бгаґавад-ґіті» (9.13) сказано:«Сину Прітги! Великі душі, вільні від омани, перебувають під захистом божественної природи. Вони цілковито присвячують себе на віддане служіння, бо знають, що Я — Верховний Бог-Особа, відначальний і невичерпний».Усі віддані Господа перебувають під захистом Його верховної енерґії, а отже для них немає причин облишати шлях відданого служіння і ступати на шлях, що ним ідуть кармі, ґ'яні та йоґи. Це і є утсāхāн ніṣчайāд дгаірйāт тат-тат- карма-правартанāт — з ентузіазмом, терпінням та переконаністю діяти у відданому служінні. Це дасть змогу робити поступ у відданому служінні, не знаючи ніяких перешкод.