Як усі жителі Варанасі стали вайшнавами

25.1
vaishṇavī-kṛtya sannyāsi- mukgān kāṣī-nivāsinaṭsanātanaṃ su-saṃskṛtya prabgur nīlādrim āgamat
Послівний переклад: ваішṇавī-кṛтйа— перетворивши навайшнавів; саннйāсі-мукгāн— починаючи зсанн'ясі; кāṣī-нівāсінаṭ— жителів Варанасі;санāтанам— Санатану Ґосвамі;су-саṃскṛтйа— цілковито очистивши;прабгуṭ— Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу;нīлāдрім— до Джаґаннатга Пурі;āґамат— повернувся.
Обернувши всіх жителів Варанасі на чолі з тамтешніми санн'ясі у вайшнавів і завершивши освіту й підготовку Санатани Ґосвамі, Шрі Чайтан'я Махапрабгу повернувся до Джаґаннатга Пурі.
Пояснення

Далі наведено стислий огляд двадцять п'ятої глави. Один махараштрійський брахмана, що мешкав у Бенаресі, був великий відданий Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Повсякчасно слухати про славу Господа становило його єдину втіху, і саме він влаштував так, що всі санн'ясі Варанасі стали відданими Господа Чайтан'ї Махапрабгу. Він запросив усіх санн'ясі до себе додому на зустріч із Шрі Чайтан'єю Махапрабгу, і цей випадок описано в сьомій главі Аді-ліли. Відтоді Шрі Чайтан'я Махапрабгу прославився на все Варанасі, і багато визначних людей міста стали Його послідовниками. Один з учнів визначного санн'ясі Пракашананди Сарасваті поступово розвинув відданість Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Цей відданий пояснив Пракашананді Сарасваті становище Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і обґрунтував Його вчення всілякими доказами.Якось Шрі Чайтан'я Махапрабгу пішов омитись у Панчанаді, а потім перед храмом Бінду Мадгави з гуртом Своїх відданих почав співати мантру Харе Крішна. Якраз тоді до Господа підійшов Пракашананда Сарасваті з усіма своїми послідовниками. Пракашананда Сарасваті кинувся до лотосових стіп Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і став гірко каятись у тому, що раніше неґативно ставився до Господа. Він запитав Господа, що про віддане служіння каже «Веданта-сутра», і Господь розповів йому про великих осіб, знавців «Веданта- сутри», що схвалюють віддане служіння. Шрі Чайтан'я Махапрабгу вказав, що справжній коментар до «Веданта- сутри» — це «Шрімад-Бгаґаватам». Після того Він пояснив чатух-шлокі (чотири шлоки) «Шрімад-Бгаґаватам», які містять у собі суть цього великого твору.Від того дня всі санн'ясі Варанасі стали відданими Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Перед тим, як вирушити до Джаґаннатга Пурі, де Господь постійно жив, Він порадив Санатані Ґосвамі піти до Вріндавани. По тому Господь пішов до Джаґаннатга Пурі. Далі Кавіраджа Ґосвамі дещо розповідає про Шрілу Рупу Ґосвамі, Санатану Ґосвамі і Субуддгі Раю. Шрі Чайтан'я Махапрабгу повернувся до Джаґаннатга Пурі, пройшовши через хащі величезного лісу Джгарікганда в центральній Iндії. Наприкінці даної глави Кавіраджа Ґосвамі підсумовує події Мадг'я-ліли і радить кожній живій істоті читати цю піднесену книгу про ігри Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.

25.2
djaya djaya ṣrī-chaitanya djaya nityānandadjayādvaita-chandra djaya gaura-bgakta-vṛnda
Послівний переклад: джайа джайа— хвала, хвала;ṣрī-чаітанйа— Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;джайа— хвала, хвала;нітйāнанда— Ніт'янанді Прабгу;джайа–хвала, хвала;адваіта-чандра–Адвайті Прабгу;джайа–хвала, хвала;ґаура-бгакта-вṛнда— відданим Господа Чайтан'ї Махапрабгу.
Хвала, хвала Господу Чайтан'ї! Хвала, хвала Господу Ніт'янанді! Хвала, хвала Адвайтачандрі! Хвала, хвала всім відданим Господа Чайтан'ї!
25.3
ei mata mahāprabgu dui māsa paryantaṣikgāilā tāṅre bgakti-siddgāntera anta
Послівний переклад: еі мата— ось так;махāпрабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;дуі мāса парйанта— два місяці;ṣікгāілā— вчив;тāṅре— його;бгакті-сіддгāнтера анта— всіх істин відданого служіння.
Два місяці поспіль Господь Чайтан'я Махапрабгу навчав Шрі Санатану Ґосвамі істин відданого служіння.
25.4
'paramānanda kīrtanīyā' — ṣekgarera saṅgīprabgure kīrtana ṣunāya, ati baḍa raṅgī
Послівний переклад: парамāнанда кīртанīйā— Парамананда Кіртанія;ṣекгарера саṅґī— друг Чандрашекгари;прабгуре— Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;кīртана ṣунāйа— співає;аті баḍа раṅґī— дуже веселий.
Поки Шрі Чайтан'я Махапрабгу жив у Варанасі, Параманананда Кіртанія, друг Чандрашекгари, розважав Його веселим співом маха-мантри Харе Крішна та інших пісень.
25.5
sannyāsīra gaṇa prabgure yadi upekshilabgakta-duṭkga kgaṇḍāite tāre kṛpā kaila
Послівний переклад: саннйāсīра ґаṇа— усісанн'ясі; прабгуре— Господа Шрі Чайтан'ю Махапрабгу;йаді— коли;упекшіла— критикували;бгакта-дуṭкга— горе відданих;кгаṇḍāіте— щоб розсіяти;тāре— їм;кṛпā каіла— проявив Свою милість.
Відданих дуже засмучувало, що санн'ясі-майаваді у Варанасі ганять Шрі Чайтан'ю Махапрабгу. Щоб втішити Своїх відданих, Шрі Чайтан'я Махапрабгу пролив на санн'ясі милість.
25.6
sannyāsīre kṛpā pūrve likgiyāchgoṅ vistāriyāuddeṣe kahiye ihāṅ saṅkshepa kariyā
Послівний переклад: саннйāсīре кṛпā— милість насанн'ясі; пūрве— до того;лікгійāчгоṅ— я описав;вістāрійā— докладно;уддеṣе— оглядово;кахійе— скажу;іхāṅ— тут;саṅкшепа карійā— стисло.
У сьомій главі Аді-ліли я вже докладно описав, як Шрі Чайтан'я Махапрабгу звільнив варанасських санн'ясі, але в цій главі я коротко перекажу це.
25.7
yāhāṅ tāhāṅ prabgura nindā kare sannyāsīra gaṇaṣuni' duṭkge mahārāshṭrīya vipra karaye chintana
Послівний переклад: йāхāṅ тāхāṅ— тут і там;прабгура ніндā— огуду Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;каре— роблять;саннйāсīра ґаṇа—санн'ясі-майаваді; ṣуні'— чуючи;дуṭкге— у великому горі;махāрāшṭрīйа віпра—брахманаз провінції Махараштра;карайе чінтана— міркував.
Санн'ясі-майаваді ганили Шрі Чайтан'ю Махапрабгу по всьому Варанасі. Чуючи це, брахмана-махараштрієць сумно замислився.
25.8
"prabgura svabgāva, — yebā dekge sannidgāne'svarūpa' anubgavi' tāṅre 'īṣvara' kari' māne
Послівний переклад: прабгура свабгāва— якості Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;йебā— кожен, хто;декге— бачить;саннідгāне— поблизу;сварūпа— Його особистість;анубгаві'— збагнувши;тāṅре— Його;īṣвара карі'— як Верховного Господа;мāне— визнаєŸ.
Брахмана з Махараштри міркував собі: «Кожен, хто зблизька бачить якості Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, відразу усвідомлює, що це за особа, і визнає Його за Верховного Господа.
25.9
kona prakāre pāroṅ yadi ekatra kariteihā dekgi' sannyāsi-gaṇa habe iṅhāra bgakte
Послівний переклад: кона пракāре— якимось чином;пāроṅ— зможу;йаді— якщо;екатра каріте— зібрати;іхā декгі'— побачивши це (особисті якості Шрі Чайтан'ї Махапрабгу);саннйāсі-ґаṇа— варанасськісанн'ясі-майаваді; хабе— стануть;іṅхāра бгакте— Його відданими.
Якщо санн'ясі побачать Його особисті якості, вони неодмінно стануть Його відданими. Треба тільки якось влаштувати це, і для того зібрати всіх санн'ясі докупи.
Пояснення

Якби хто-небудь побачив якості та діяння Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, то неодмінно б упевнився, що Він Верховний Бог-Особа. Цей висновок логічно випливає для людини, яка йде за настановами шастр. Щирий аналіз особистості Шрі Чайтан'ї Махапрабгу приводить до розуміння Його трансцендентної природи, і те саме дає щирий аналіз особистостей Його вповноважених відданих. У «Чайтан'я- чарітамріті» ясно сказано (Ант'я-ліла7.11):За цієї епохи Калі, істинна мета релігійної проповіді — спонукати людей повторювати маха-мантру Харе Крішна. Спонукати людей до цього на силі той, кого особливо вповноважив на це Крішна. Без особливої ласки Крішни це не до снаги нікому. Про це згадує Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура в «Анубгаш'ї», наводячи вірша з «Нараяна-самхіти»:«У Двапара-юґу віддані Господа Вішну і Крішни виконували віддане служіння за принципами Панчаратри. А за цієї епохи Калі Верховному Богові-Особі поклоняються просто повторюючи Його святі імена». Далі Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура зазначає: «Якщо Крішна не дасть Своєї особливої ласки і прямо не вповноважить людину, наділивши її Своєю особистою могутністю, щоб та виконала Його бажання, ніхто неспроможний стати духовним вчителем усього світу. Цього аж ніяк не досягнути умоглядними розумуваннями, що їх відданим та релігійним людям треба уникати. Тільки вповноважена від Крішни особа здатна поширювати святе ім'я Господа і схиляти всі пропащі душі до поклоніння Крішні. Поширюючи святе ім'я Господа, вона очищує серця найниціших людей і тим самим гасить палючий вогонь матеріального існування. Ба більше, вона ширить усім світом яскраве сяйво особи Крішни. Такого ачар'ю, духовного вчителя, слід вважати невідмінним від Крішни, тобто його слід вважати за втілення енерґії Господа Крішни. Така особистість є крішналінґіта-віґраха — вона завжди перебуває в обіймах Верховного Бога-Особи. Її становище здіймається понад рамками суспільного ладу варнашрами. Це ґуру, духовний вчитель, для всього світу, відданий найвищого рівня, маха-бгаґавата, а також парамахамса-тгакура — духовна особистість, яку випадає іменувати тільки парамахамсою чи тгакурою».Однак чимало є людей, які нічим не ліпші за сичів і які ніколи не розплющують очей, аби не бачити сонця. Ці люди- сичі, ниціші навіть за санн'ясі-майаваді, неспроможні уздріти осяйної ласки, яку Крішна дарував відданому маха-бгаґаваті. Вони не цураються засуджувати вірного послідовника Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, що поширює святе ім'я всім світом і виконує бажання Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, проповідуючи свідомість Крішни в усіх його куточках.

25.10
vārāṇasī-vāsa āmāra haya sarva-kālesarva-kāla duṭkga pāba, ihā nā karile"
Послівний переклад: вāрāṇасī-вāса— проживання у Варанасі;āмāра— моє;хайа— є;сарва-кāле— повсякчасно;сарва-кāла— повсякчасно;дуṭкга пāба— страждатиму;іхā— це;нā каріле— якщо не зроблю.
Мені у Варанасі жити до кінця своїх днів. Якщо я не спробую втілити в життя цей задум, то моїй гризоті краю не буде».
25.11
eta chinti' nimantrila sannyāsīra gaṇetabe sei vipra āila mahāprabgura stgāne
Послівний переклад: ета чінті'— думаючи так;німантріла— запросив;саннйāсīра ґаṇе— усіхсанн'ясі; табе— тоді;сеі віпра— тойбрахмана; āіла— прийшов;махāпрабгура стгāне— до лотосових стіп Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
З такими думками махараштрійський брахмана позапрошував до себе усіх варанасських санн'ясі. Усіх запросивши, він вкінці прийшов до Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, щоб запросити і Його.
25.12
hena-kāle nindā ṣuni' ṣekgara, tapanaduṭkga pāñā prabgu-pade kailā nivedana
Послівний переклад: хена-кāле— саме під той час;ніндā ṣуні'— почувши про огуду (Господа Чайтан'ї відсанн'ясі-майаваді);ṣекгара тапана— Чандрашекгара й Тапана Мішра;дуṭкга пāñā— дуже зажурившись;прабгу-паде— до лотосових стіп Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;каілā ніведана— звернулися з проханням.
Якраз тоді Чандрашекгара й Тапана Мішра дуже зажурились, бо чули зневажливі відгуки про Шрі Чайтан'ю Махапрабгу. Вони прийшли до лотосових стіп Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і звернулися до Нього з проханням зарадити цьому.
25.13
bgakta-duṭkga dekgi' prabgu manete chintilasannyāsīra mana pgirāite mana ha-ila
Послівний переклад: бгакта-дуṭкга декгі'— побачивши журбу відданих;прабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;манете чінтіла— зміркував у розумі;саннйāсīра мана— розумсанн'ясі-майаваді; пгірāіте— повернути;мана ха-іла— Шрі Чайтан'я Махапрабгу постановив.
Почувши прохання і побачивши журбу Своїх відданих, Шрі Чайтан'я Махапрабгу вирішив перемінити умонастрій санн'ясі-майаваді.
25.14
hena-kāle vipra āsi' karila nimantraṇaaneka dainyādi kari' dgarila charaṇa
Послівний переклад: хена-кāле— тоді;віпра— махараштрійськийбрахмана; āсі'— прийшовши;каріла німантраṇа— запросив Шрі Чайтан'ю Махапрабгу;анека— всілякі;даінйа-āді— смиренні благання;карі'— роблячи;дгаріла чараṇа— доторкнувся до Його лотосових стіп.
Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу обмірковував зустріч із санн'ясі-майаваді, до Господа прийшов махараштрійський брахмана і запросив Його до себе. З великим смиренням брахмана доторкнувся до лотосових стіп Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і став благати Його, щоб Він прийшов.
25.15
tabe mahāprabgu tāṅra nimantraṇa mānilāāra dina madgyāhna kari' tāṅra ggare gelā
Послівний переклад: табе— тоді;махāпрабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;тāṅра— його;німантраṇа— запрошення;мāнілā— прийняв;āра діна— наступного дня;мадгйāхна карі'— завершивши Свої обов'язкимадг'яхна(помившись і прошептавшимантри);тāṅра ґгаре ґелā— Він пішов до оселі махараштрійськогобрахмани.
Шрі Чайтан'я Махапрабгу пристав на його запрошення і наступного дня, завершивши Свої полуденні обов'язки, пішов до брахманової оселі.
25.16
tāhāṅ yaichge kailā prabgu sannyāsīra nistārapañcha-tattvākgyāne tāhā kariyāchgi vistāra
Послівний переклад: тāхāṅ— там;йаічге— як;каілā— виконав;прабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;саннйāсīра—санн'ясі-майаваді; ністāра— звільнення;паñча-таттва- āкгйāне— в описі величі Панча-таттви (Шрі Крішни Чайтан'ї, Прабгу Ніт'янанди, Шрі Адвайти, Ґададгари і Шріваси);тāхā— ту тему;карійāчгі вістāра— докладно описав.
Про те, як Шрі Чайтан'я Махапрабгу звільнив санн'ясі- майаваді, я вже розповів у сьомій главі Аді-ліли, описуючи велич Панча-таттви: Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, Шрі Ніт'янанди Прабгу, Адвайти Прабгу, Ґададгари Прабгу і Шріваси.
25.17
grantga bāḍe, punarukti haya ta' katganatāhāṅ ye nā likgiluṅ, tāhā kariye likgana
Послівний переклад: ґрантга— розмір книги;бāḍе— збільшується;пунаṭ-укті— повтор;хайа— був би;та' катгана— вже висвітленої теми;тāхāṅ— там (у сьомій главі);йе— що;нā лікгілуṅ— я не написав;тāхā— те;карійе лікгана— пишу.
Я вже докладно розповів про цей випадок в сьомій главі Аді-ліли, тож не хочу збільшувати об'єм книги, описуючи це ще раз. Однак усе, про що я ще не розповів, я розповім у цій главі.
25.18
ye divasa prabgu sannyāsīre kṛpā kailase divasa haite grāme kolāhala haila
Послівний переклад: йе діваса— того дня, коли;прабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;саннйāсīре—санн'ясі-майаваді; кṛпā каіла— явив милість;се діваса хаіте— від того дня;ґрāме— в околиці;колāхала хаіла— було багато балачок про цей випадок.
Від того дня, коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу явив милість санн'ясі-майаваді, серед жителів Варанасі тільки й мови було про їхнє навернення.
25.19
lokera saṅggaṭṭa āise prabgure dekgitenānā ṣāstre paṇḍita āise ṣāstra vichārite
Послівний переклад: локера саṅґгаṭṭа— юрби людей;āісе— приходять;прабгуре декгіте— побачити Господа Шрі Чайтан'ю Махапрабгу;нāнā ṣāстре паṇḍіта— вчені знавці різних писань;āісе— приходили;ṣāстра вічāріте— порозмовляти про різні писання.
Відтоді побачити Шрі Чайтан'ю Махапрабгу сходилися юрби людей, а вчені знавці всіляких писань обговорювали з Господом різні теми.
25.20
sarva-ṣāstra kgaṇḍi' prabgu 'bgakti' kare sārasayuktika vākye mana pgirāya sabāra
Послівний переклад: сарва-ṣāстра кгаṇḍі'— розбиваючи всі хибні висновки різних писань;прабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;бгакті каре сāра— утверджував перевагу відданого служіння;са-йуктіка вāкйе— розмовами, повними втішної для інтелекту логіки та доказів;мана пгірāйа— змінював розум;сабāра— усіх.
Коли до Шрі Чайтан'ї Махапрабгу приходили обговорювати засади різних писань, Господь розбивав ущент усі хибні висновки і утверджував вищість відданого служіння. Логікою та переконливими доказами Він дуже ввічливо змінював їхні переконання.
Пояснення

Ми поширюємо рух санкіртани країнами Заходу, тож під час нашої нещодавної поїздки європейськими містами, як оце Рим, Женева, Париж та Франкфурт, на зустрічі з нами приходило багато християнських вчених, священиків, філософів та йоґів, і з Крішниної ласки вони погоджувались, що рух свідомості Крішни, вчення бгакті представляє найвищу істину. Ступаючи у слід Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, ми намагаємось переконувати всіх, що всі писання радять віддано служити Господу. Релігійна людина повинна визнати верховну владу Господа, стати Його відданим і розвивати любов до Нього. Це істинна підвалина релігії. Не важить, чи людина християнин, мусульманин, чи послідовник якої-небудь іншої релігії. Їй треба просто визнати піднесеність Верховного Бога-Особи і служити Йому. Це не залежить від того, чи вона сповідує християнство, мусульманство чи індуїзм. Людина повинна плекати чисту релігійність і звільнятись від матеріальних позначень. Тоді вона оволодіє мистецтвом відданого служіння. Такі міркування приваблюють усіх розумних людей, і завдяки тому рух свідомості Крішни розвивається по всьому світі. Завдяки стрункій логіці та науковому викладу пророцтво Шрі Чайтан'ї Махапрабгу про те, що свідомість Крішни пошириться всіма містами й селами, поступово втілюється в життя.

25.21
upadeṣa lañā kare kṛshṇa-saṅkīrtanasarva-loka hāse, gāya, karaye nartana
Послівний переклад: упадеṣа лаñā— діставши настанови Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;каре— приєднуються;кṛшṇа-саṅкīртана— до рухусанкіртани; сарва-лока хāсе— усі починають щасливо сміятись;ґāйа— співають;карайе нартана— і танцюють.
Діставши настанови Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, люди відразу брались повторювати маха-мантру Харе Крішна. Від цього всі починали сміятися, співати і танцювати з Господом.
25.22
prabgure praṇata haila sannyāsīra gaṇaātma-madgye goshṭgī kare chgāḍi' adgyayana
Послівний переклад: прабгуре— Господу Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;праṇата хаіла— поклонились;саннйāсīра ґаṇа— усісанн'ясі-майаваді; āтма-мадгйе— між собою;ґошṭгī каре— обговорювали;чгāḍі' адгйайана— залишити так зване вивченняведанти.
Всі санн'ясі-майаваді кланялись Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і вели між собою розмови про Його рух і про те, що слід покинути вивчати веданту і філософію майавади.
25.23
prakāṣānandera ṣishya eka tāṅhāra samānasabgā-madgye kahe prabgura kariyā sammāna
Послівний переклад: пракāṣāнандера ṣішйа ека— один з учнів Пракашананди Сарасваті;тāṅхāра самāна— рівний вченістю Пракашананді Сарасваті;сабгā-мадгйе— на зібраннісанн'ясі; кахе— пояснює;прабгура карійā саммāна— виказавши глибоку шану Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Один з учнів Пракашананди Сарасваті, рівний вченістю своєму ґуру, взяв слово у зібранні санн'ясі і склав глибоку шану Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
25.24
ṣrī-kṛshṇa-chaitanya haya 'sākshāt nārāyaṇa''vyāsa-sūtrera' artga karena ati-manorama
Послівний переклад: ṣрī-кṛшṇа-чаітанйа— Господь Шрі Крішна Чайтан'я Махапрабгу;хайа— є;сāкшāт нāрāйаṇа— безпосередньо Сам Верховний Бог-Особа, Нараяна;вйāса-сūтрера— афоризми В'ясадеви («Веданта-сутру»);артга карена— пояснює;аті-манорама— дуже гарно.
Він сказав: «Шрі Чайтан'я Махапрабгу — це Верховний Бог-Особа, Сам Нараяна. Коли Він пояснює «Веданта- сутру», просто радіє серце.
25.25
upanishadera karena mukgyārtga vyākgyānaṣuniyā paṇḍita-lokera djuḍāya mana-kāṇa
Послівний переклад: упанішадера— ведичної філософії, викладеної в Упанішадах;карена— робить;мукгйа-артга— первинне значення;вйāкгйāна— пояснення;ṣунійā— чуючи;паṇḍіта-локера— вчених;джуḍāйа— задовольняє;мана-кāṇа— розум і вуха.
Шрі Чайтан'я Махапрабгу пояснює пряме значення Упанішад. Його пояснення тішать розум і вуха всіх вчених, які їх чують.
25.26
sūtra-upanishadera mukgyārtga chgāḍiyāāchārya 'kalpanā' kare āgraha kariyā
Послівний переклад: сūтра-упанішадера— «Веданта-сутри» і Упанішад;мукгйа-артга— пряме значення;чгāḍійā— залишивши;āчāрйа— Шанкарачар'я;калпанā— вигадки;каре— робить;āґраха карійā— дуже запекло.
Шанкарачар'я, відходячи від прямого значення «Веданта- сутри» й Упанішад, подає вигадані тлумачення.
25.27
āchārya-kalpita artga ye paṇḍita ṣunemukge 'haya' 'haya' kare, hṛdaya nā māne
Послівний переклад: āчāрйа-калпіта— Шанкарачар'їні вигадки;артга— значення;йе паṇḍіта ṣуне— будь-який вчений, що чує;мукге— лише вустами;хайа хайа— так, так;каре— робить;хṛдайа— у серці;нā мāне— не погоджується.
Усі Шанкарачар'їні тлумачення вигадані. На словах вчені погоджуються з його уявними висновками, але серце пояснення Шанкарачар'ї не захоплюють.
25.28
ṣrī-kṛshṇa-chaitanya-vākya dṛḍga satya mānikali-kāle sannyāse 'saṃsāra' nāhi djini
Послівний переклад: ṣрī-кṛшṇа-чаітанйа-вāкйа— слова Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;дṛḍга— дуже чіткі й переконливі;сатйа мāні— вважаю за правду;калі-кāле— в епоху Калі;саннйāсе— просто зрікшись світу;саṃсāра нāхі джіні— не вирватись із тенет матерії.
Слова Шрі Крішни Чайтан'ї Махапрабгу дуже чіткі й переконливі, і я визнаю їх за істину. За епохи Калі з тенет матерії не вирватись просто формально відрікшись від світу.
25.29
harer nāma-ṣlokera yei karilā vyākgyānasei satya sukgadārtga parama pramāṇa
Послівний переклад: харер нāма-ṣлокера— вірша, що починається зі слівхарер нāма харер нāма; йеі— що;карілā— зробив;вйāкгйāна— пояснення;сеі— це;сатйа— правда;сукга-да-артга— значення, з яким приємно погодитись;парама прамāṇа— найвищий доказ.
Пояснення Шрі Чайтан'ї Махапрабгу до вірша, що починається зі слів «харер нама харер нама», не лише тішить слух, але й становить сильний, наочний доказ.
25.30
bgakti vinā mukti nahe, bgāgavate kayakali-kāle nāmābgāse sukge mukti haya
Послівний переклад: бгакті вінā— без відданого служіння;мукті нахе— про звільнення немає мови;бгāґавате кайа— у «Шрімад-Бгаґаватам» сказано;калі-кāле— в епоху Калі;нāма-āбгāсе— навіть невеликим вшануванняммантриХаре Крішна;сукге— без труднощів;мукті хайа— здобувають звільнення.
За епохи Калі без відданого служіння Господу не звільнитись. За цієї епохи, для того щоб без жодних труднощів звільнитися, досить навіть недосконало повторювати святе ім'я Крішни.
25.31
ṣreyaṭ-sṛtiṃ bgaktim udasya te vibgokliṣyanti ye kevala-bodga-labdgayeteshām asau kleṣala eva ṣishyatenānyad yatgā stgūla-tushāvaggātinām
Послівний переклад: ṣрейаṭ-сṛтім — благий шлях звільнення;бгактім— віддане служіння;удасйа— залишаючи;те— Тебе;вібго— Господи;кліṣйанті— приймає більші труднощі;йе— всі ті, хто;кевала— тільки;бодга-лабдгайе— задля того, щоб здобути знання;тешāм— для них;асау— те;клеṣалаṭ— турбота;ева— тільки;ṣішйате— залишається;на— не;анйат— що-небудь іще;йатгā— скільки;стгūла— грубу;туша— рисову полову;аваґгāтінāм— тих, що молотять.
«Дорогий Господи, віддане служіння Тобі — це єдиний сприятливий шлях. Якщо людина сходить із нього, просто для того, щоб здобути умоглядне знання чи збагнути, що живі істоти є духовні душі і що матеріальний світ оманний, то вона завдає собі величезного клопоту. Єдиний результат, який вона здобуває, — це важка й несприятлива діяльність. Її зусилля схожі на молотьбу полови без рису. Робота її безплідна».
Пояснення

Це вірш із «Шрімад-Бгаґаватам»(10.14.4).

25.32
ye 'nye 'ravindāksha vimukta-māninastvayy asta-bgāvād aviṣuddga-buddgayaṭāruhya kṛchchgreṇa paraṃ padaṃ tataṭpatanty adgo 'nādṛta-yushmad-aṅggrayaṭ
Послівний переклад: йе— всі, хто;анйе— інші (невіддані);аравінда-акша— о лотосоокий;вімукта-мāнінаṭ— що вважають себе за звільнених;твайі— Тобі;аста-бгāвāт— без відданості;авіṣуддга-буддгайаṭ— чий інтелект не очищений;āрухйа— піднявшись;кṛччгреṇа— суворими аскезами;парам падам— до найвищого становища;татаṭ— звідти;патанті— падають;адгаṭ— донизу;анāдṛта— не вшанувавши;йушмат— Твої;аṅґграйаṭ— лотосові стопи.
«О лотосоокий, у всіх, хто вважає себе за звільненого ще за цього життя, але хто не виконує відданого служіння Тобі, інтелект не очищений. Незважаючи на те, що вони накладають на себе суворі аскези і піднімаються на духовний рівень безособистісного усвідомлення Брахмана, вони падають знову, бо нехтують поклонінням Твоїм лотосовим стопам».
Пояснення

Це вірш із «Шрімад-Бгаґаватам»(10.2.32).

25.33
'brahma'-ṣabde kahe 'shaḍ-aiṣvarya-pūrṇa bgagavān'tāṅre 'nirviṣesha' stgāpi, 'pūrṇatā' haya hāna
Послівний переклад: брахма-ṣабде— словомбрахма; кахе— вказаний;шаṭ-аіṣварйа-пūрṇа бгаґавāн— Верховний Бог-Особа, сповнений всіх шести багатств;тāṅре— Його;нірвіṣеша стгāпі— якщо робимо безособистісним;пūрṇатā хайа хāна— Його повнота зникає.
Слово «Брахман» [«найбільший»] вказує на Верховного Бога-Особу, сповненого всіх шести багатств. Натомість однобічне безособистісне трактування цього слова обмежує повноту Абсолюту.
Пояснення

За Своєю первинною суттю Верховний Бог- Особа є Верховна Особа, а безособистісно Він поширюється Своїми енерґіями. Господь каже в «Бгаґавад-ґіті»(9.4):«Мною, в Моїй непроявленій формі, пронизаний весь усесвіт. Всі істоти в Мені, але Я не в них». Поширена скрізь енерґія Крішни безособистісна, як-от сонячне світло, що становить безособистісне поширення сонячної планети й бога Сонця. Якщо взяти до уваги лише одну сторону Верховного Бога-Особи — Його безособистісне сяйво, — то ця одна сторона не дає повної картини Абсолютної Iстини. Безособистісне розуміння Абсолютної Iстини однобоке й незавершене. Треба взяти до уваги також і другу сторону, особистісну — Бгаґавана. Брахметі парамāтметі бгаґавāн іті ṣабдйате. Не слід вдовольнятись, пізнавши просто один аспект Бога- Особи, Брахман. Треба пізнати також особистісний аспект Господа. Таке розуміння Абсолютної Iстини довершене.

25.34
ṣruti-purāṇa kahe — kṛshṇera chich-chgakti-vilāsatāhā nāhi māni, paṇḍita kare upahāsa
Послівний переклад: ṣруті-пурāṇа кахе— Веди, Упанішади, «Брахма-сутра» і Пурани підтверджують;кṛшṇера— Господа Крішни;чіт-ṣакті-вілāса— діяльність духовних енерґій;тāхā нāхі мāні— не беручи цього до уваги;паṇḍіта каре упахāса— так звані вчені просто бавляться, не маючи досконалого розуміння.
I Веди, і Упанішади, і «Брахма-сутра», і Пурани описують діяльність духовної енерґії Господа. Коли людина відмовляється визнати, що Господь діє як особа, вона робить із науки посміховисько, описуючи Абсолют як щось безособистісне.
Пояснення

Ведичні писання, до яких належать і Пурани, повністю описують духовну енерґію Крішни. Всі Господні розваги вічні, сповнені блаженства і знання, так само як вічний, сповнений блаженства і знання Сам Крішна (сач-чід- āнанда-віґраха). Нетямущі люди з бідним багажем знань рівняють свої тимчасові тіла до духовного тіла Крішни. Спираючись на цю безглузду ідею, вони вважають Крішну за таку саму людину, як і вони. Аваджāнанті мāṃ мūḍгā мāнушīṃ танум āṣрітам. «Бгаґавад-ґіта»(9.11) вказує, що люди, які вважають Крішну за таку саму людину, як і вони, нічого не тямлять. Не розуміючи природи Його духовної енерґії, вони просто беруть на глум особистісну форму Абсолютної Iстини, а разом з тим безглуздо мають себе за ґ'яні, що до кінця пізнали істину. Вони ніяк не втямлять, що так само, як матеріальна енерґія Господа, духовна енерґія теж сповнена розмаїття і діяльна. Вони прирівнюють діяльність у відданому служінні до діяльності, яку виконують з матеріальною свідомістю. В полоні таких оманних вражень вони часом дозволяють собі глузувати з духовної діяльності Господа і з відданого служіння Йому.

25.35
chid-ānanda kṛshṇa-vigraha 'māyika' kari' māniei baḍa 'pāpa', — satya chaitanyera vāṇī
Послівний переклад: чіт-āнанда кṛшṇа-віґраха— цілковито духовну трансцендентну форму Крішни;мāйіка карі' мāні— вважають створеною з зовнішньої енерґії,майі; еі баḍа пāпа— це великий гріх;сатйа— правда;чаітанйера вāṇī— слова Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Майаваді не вважають особистісну форму Господа за духовну і сповнену блаженства. Це великий гріх. Шрі Чайтан'я Махапрабгу каже чисту правду.
Пояснення

Одна з головних цілей руху Шрі Чайтан'ї Махапрабгу — це розвінчувати теорію майаваді про імперсональність Абсолютної Iстини. Послідовники школи майавади не розуміють духовної форми Господа і тому помилково думають, що Господня форма також створена з матеріальної енерґії. Вони гадають, що Господь покритий матеріальним тілом так само, як інші живі істоти. Ці образливі думки не дають їм змоги зрозуміти, що форма Шрі Крішни трансцендентна, а не матеріальна. Їхні судження становлять кричущу образу лотосових стіп Господа. Як пояснює Шрі Чайтан'я Махапрабгу, Шрі Крішна має вічну форму, сповнену блаженства та знання, і це визнають усі вайшнавські ачар'ї. Таке правильне розуміння Абсолютної Iстини.

25.36
nātaṭ paraṃ parama yad bgavataṭ svarūpamānanda-mātram avikalpam aviddga-varchaṭpaṣyāmi viṣva-sṛdjam ekam aviṣvam ātmanbgūtendriyātmakam adas ta upāṣrito 'smi
Послівний переклад: на— не;атаṭ— від цього;парам— вища;парама— о Всевишній;йат— що;бгаватаṭ— Твоєї Господньої Милості;сварūпам— особиста форма;āнанда— трансцендентного блаженства;мāтрам— тільки;авікалпам— де немає творення;авіддга— без забруднення;варчаṭ— осяйна;паṣйāмі— бачу;віṣва-сṛджам екам— що один створив цей всесвіт;авіṣвам— що не належиш до тлінного матеріального світу;āтман— Верховна Душе;бгūта-індрійа-āтмакам— відначальна причина чуттів і живих істот;адаṭ— трансцендентний;те— в Тебе;упāṣрітаṭ асмі— я віддаюсь під притулок.
«О Всевишній, трансцендентна форма, яку я бачу, сповнена трансцендентного блаженства. Її не забруднює зовнішня енерґія, і вона випромінює сяйво. Господи, за це бачення немає вищого знання про Тебе. Ти Верховна Душа і творець матеріального світу, але Ти не зв'язаний з ним. Ти цілковито відмінний від створених форм і розмаїття. Я щиросердо прагну віддатись під захист Твоєї форми, яку я зараз споглядаю. Ця форма становить первинне джерело всіх живих істот та їхніх чуттів».
Пояснення

Це вірш із «Шрімад-Бгаґаватам» (3.9.3). Його промовив Господь Брахма, після тривалої медитації на Верховного Бога-Особу у водах океану Ґарбгодака досконало пізнавши Господа. Брахма усвідомив, що образ Господа цілковито духовний. Це, безперечно, глибше розуміння Абсолютної Iстини, ніж імперсоналізм.

25.37
dṛshṭaṃ ṣrutaṃ bgūta-bgavad-bgavishyatstgāsnuṣ charishṇur mahad alpakaṃ vāvināchyutād vastu-tarāṃ na vāchyaṃsa eva sarvaṃ paramātma-bgūtaṭ
Послівний переклад: дṛшṭам— те, що сприймають безпосередньо;ṣрутам— те, про що чують;бгūта— минуле;бгават— теперішнє;бгавішйат— прийдешнє;стгāснуṭ— нерухоме;чарішṇуṭ— рухоме;махат— найбільше;алпакам— найменше;вā— чи;вінā— крім;ачйутāт— несхибного Бога-Особи;васту-тарāм— що- небудь іще;на вāчйам— невимовне;саṭ— це Верховний Бог-Особа;ева— певно;сарвам— все;парамāтма-бгūтаṭ— джерело всіх причин.
«Господь Шрі Крішна, Верховний Бог-Особа, — причина всіх причин. Він минуле, теперішнє й майбутнє, Він нерухоме й рухоме. Він найбільший, і Він найменший, Він видимий і безпосередньо відчутний. Його уславлюють ведичні писання. Все є Крішна, і поза Ним не існує нічого. Він джерело всього розуміння, і Він єдиний зміст усіх слів».
Пояснення

Цього вірша з «Бгаґаватам»(10.46.43) промовив Уддгава, коли приїхав до Вріндавани розрадити вріндаванських жителів у розлуці з Крішною.

25.38
tad vā idaṃ bguvana-maṅgala maṅgalāyadgyāne sma no daraṣitaṃ ta upāsakānāmtasmai namo bgagavate 'nuvidgema tubgyaṃyo 'nādṛto naraka-bgāgbgir asat-prasaṅgaiṭ
Послівний переклад: тат— те;вā— чи;ідам— це;бгувана-маṅґала— о найвище благо всього світу;маṅґалāйа— задля добра;дгйāне— в молитовному зосередженні;сма— певно;наṭ— нас;дараṣітам— проявлена;те— Тобою;упāсакāнāм— відданих, що присвятили себе відданому служінню;тасмаі— Йому;намаṭ— всі поклони;бгаґавате— Верховному Богові-Особі;анувідгема— кланяємось, йдучи стопамиачарій; тубгйам— Тобі;йаṭ— хто;анāдṛтаṭ— не дуже шанований;нарака-бгāґбгіṭ— особами, яким судилось потрапити до пекельних умов життя;асат-прасаṅґаіṭ— що ведуть нелогічні розмови про Верховного Бога-Особу.
«О всеблагий! Задля нашого добра Ти даєш нам змогу поклонятись Тобі, являючи нам у нашому молитовному зосередженні Твій трансцендентний образ. Ми шанобливо схиляємось перед Тобою, Верховна Особо, і поклоняємось Тобі, кого за браком розуму не визнають імперсоналісти, що тим самим торують собі шлях до пекельного життя».
Пояснення

Це вірш із «Шрімад-Бгаґаватам»(3.9.4).

25.39
avadjānanti māṃ mūḍgā mānushīṃ tanum āṣritamparaṃ bgāvam adjānanto mama bgūta-maheṣvaram
Послівний переклад: аваджāнанті— висміюють;мāм— Мене;мūḍгāṭ— недоумки;мāнушīм— наче людське;танум— тіло;āṣрітам— що прийняв;парам— верховне;бгāвам— становище;аджāнантаṭ— не знаючи;мама— Моє;бгūта-махеṣварам— високе становище Верховної Особи, творця матеріального світу.
«Дурні глузують з Мене, коли Я сходжу в людській подобі. Вони не знають Мого верховного становища причини всіх причин, творця матеріальної енерґії».
Пояснення

Це цитата з «Бгаґавад-ґіти»(9.11).

25.40
tān ahaṃ dvishataṭ krūrān saṃsāreshu narādgamānkshipāmy adjasram aṣubgān āsurīshv eva yonishu
Послівний переклад: тāн— їх усіх;ахам— Я;двішатаṭ— заздрісних;крūрāн— що завжди бажають іншим зла;саṃсāрешу— в матеріальному світі;нара-адгамāн— найниціших з людей;кшіпāмі— жбурляю;аджасрам— знову й знову;аṣубгāн— занурених у лиху діяльність;āсурīшу— в демонічні;ева— певно;йонішу— в родини.
«Їх, заздрісних та лихих, найниціших з-поміж людей, Я знов і знов жбурляю до океану матеріального існування в різні демонічні види життя».
Пояснення

Це теж цитата з «Бгаґавад-ґіти»(16.19).

25.41
sūtrera pariṇāma-vāda, tāhā nā māniyā'vivarta-vāda' stgāpe, 'vyāsa bgrānta' baliyā
Послівний переклад: сūтрера— афоризмів «Веданта-сутри»;паріṇāма-вāда— перетворення енерґії;тāхā нā мāнійā— не визнаючи цього факту;віварта-вāда— теорію ілюзії;стгāпе— запроваджує;вйāса бгрāнта балійā— звинувачуючи В'ясадеву в помилці.
Не визнаючи, що енерґія перетворюється, Шріпада Шанкарачар'я звинувачує В'ясадеву в помилці й намагається довести теорію ілюзії.
Пояснення

Пояснення цьому віршеві можна знайти в Аді-лілі, віршах 121–126.

25.42
ei ta' kalpita artga mane nāhi bgāyaṣāstra chgāḍi' kukalpanā pāshaṇḍe budjgāya
Послівний переклад: еі та'— це;калпіта— вигадане;артга— значення;мане— на розум;нāхі— не;бгāйа— справляє враження;ṣāстра— авторитетні писання;чгāḍі'— залишивши;ку-калпанā— зловмисні вигадки;пāшаṇḍе— атеїстичних людей;буджгāйа— навчає.
Шріпада Шанкарачар'я дає власні вигадані тлумачення. Жодну вдумливу людину це насправді не приваблює. Він зробив це для того, щоб переконати у своїй теорії атеїстів і приборкати їх.
Пояснення

Теорія Шріпади Шанкарачар'ї заперечувала атеїстичну філософію Будди. Намір Господа Будди полягав у тому, щоб зупинити атеїстів, які грішили, вбиваючи тварин. Атеїсти нездатні зрозуміти Бога, тому прийшов Господь Будда і поширив філософію ненасильства, аби втримати безбожників від забою тварин. Не очистившись від гріха вбивства тварин, стати на шлях релігії чи зрозуміти Бога не вдасться. Господь Будда, дарма що втілення Крішни, про Бога не говорив, тому що люди не могли цього зрозуміти. Він хотів просто покласти край убивству тварин. Шріпада Шанкарачар'я хотів довести вищість духовної суті істоти і тому намагався привернути атеїстів вигаданим тлумаченням ведичних писань. Такий був таємний задум ачарій. Iноді ачар'ї приховують істинний смисл Вед і дають їм невластиве тлумачення. Iноді вони висувають якусь свою теорію, для того щоб приборкати атеїстів. Тому тут сказано, що філософія Шанкари призначена для пашанд, атеїстів.

25.43
paramārtga-vichāra gela, kari mātra 'vāda'kāhāṅ mukti pāba, kāhāṅ kṛshṇera prasāda
Послівний переклад: парама-артга-вічāра— розгляд духовних предметів;ґела— пішов;карі— робимо;мāтра вāда— просто жонґлювання словами і пусті суперечки;кāхāṅ— де;мукті— звільнення;пāба— дістанемо;кāхāṅ— де;кṛшṇера прасāда— милість Верховного Бога-Особи, Крішни.
Атеїстам на чолі з філософами-майаваді байдуже до звільнення чи до милості Крішни. Вони просто не перестають висувати хибні докази та контрарґументи на користь атеїстичної філософії, не беручи до уваги духовних тем і духовної діяльності.
25.44
vyāsa-sūtrera artga āchārya kariyāchge āchchgādanaei haya satya ṣrī-kṛshṇa-chaitanya-vachana
Послівний переклад: вйāса-сūтрера— афоризмівведанти,які називають «В'яса-сутрою»;артга— значення;āчāрйа— Шанкарачар'я;карійāчге āччгāдана— навмисне приховав;еі— це;хайа— є;сатйа— правда;ṣрī-кṛшṇа-чаітанйа-вачана— слова й пояснення Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Висновок один: Шанкарачар'я своїм вигаданим тлумаченням навмисне приховав смисл «Веданта-сутри». Все, що каже Шрі Крішна Чайтан'я Махапрабгу — щира правда.
25.45
chaitanya-gosāñi yei kahe, sei mata sāraāra yata mata, sei saba chgārakgāra"
Послівний переклад: чаітанйа-ґосāñі— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;йеі кахе— все, що Він сказав;сеі мата сāра— це пояснення становить справжню суть ведичного знання;āра йата мата— будь-які інші думки, що розходяться зі словами Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;сеі— це;саба чгāракгāра— все спотворення.
Всі пояснення Шрі Чайтан'ї Махапрабгу досконалі. Будь- які інші тлумачення тільки спотворюють істину».
25.46
eta kahi' sei kare kṛshṇa-saṅkīrtanaṣuni' prakāṣānanda kichgu kahena vachana
Послівний переклад: ета кахі'— сказавши отак;сеі— цей учень Пракашананди Сарасваті;каре— став виконувати;кṛшṇа-саṅкīртана— оспівування святого імені Крішни;ṣуні'— чуючи;пракāṣāнанда—ґуру,Пракашананда Сарасваті;кічгу— дещо;кахена— каже;вачана— слова.
З тими словами учень Пракашананди Сарасваті почав повторювати святе ім'я Крішни. Вислухавши це все, Пракашананда Сарасваті мовив.
25.47
āchāryera āgraha — 'advaita-vāda' stgāpitetāte sūtrārtga vyākgyā kare anya rīte
Послівний переклад: āчāрйера— Шанкарачар'ї;āґраха— завзяття;адваіта-вāда— монізм;стгāпіте— утвердити;тāте— задля того;сūтра-артга— смисл «Брахма-сутри», чи філософіїведанти; вйāкгйā— пояснення;каре— робить;анйа рīте— інакше.
Пракашананда Сарасваті сказав: «Шанкарачар'я дуже завзято намагався обґрунтувати філософію монізму. Задля цього він дав своє, невластиве, тлумачення філософії веданти, чи «Веданта-сутри».
25.48
'bgagavattā' mānile 'advaita' nā yāya stgāpanaataeva saba ṣāstra karaye kgaṇḍana
Послівний переклад: бгаґаваттā— Бога-Особу;мāніле— якщо визнати;адваіта— монізм чи недвоїстість;нā— не;йāйа— можливо;стгāпана— обґрунтувати;атаева— тому;саба— усі;ṣāстра— явлені писання;карайе— робить;кгаṇḍана— відкидання.
Якщо визнати Бога-Особу, під філософією єдності Бога та живої істоти не залишається ґрунту. Тому Шанкарачар'я заперечував і усі явлені писання.
25.49
yei grantga-kartā chāhe sva-mata stgāpiteṣāstrera sahadja artga nahe tāṅhā haite
Послівний переклад: йеі— кожен, хто;ґрантга-картā— автор;чāхе— хоче;сва-мата стгāпіте— довести свою думку;ṣāстрера— явлених писань;сахаджа— пряме;артга— значення;нахе— не;тāṅхā хаіте— від такого автора.
Якщо хтось хоче висунути свою власну думку чи філософію, він, звісно, не може пояснити жодне писання в його прямому значенні.
25.50
'mīmāṃsaka' kahe, — 'īṣvara haya karmera aṅga''sāṅkgya' kahe, — 'djagatera prakṛti kāraṇa-prasaṅga'
Послівний переклад: мīмāṃсака— філософи-мімансаки; кахе— кажуть;īṣвара— Верховний Господь;хайа— є;кармера аṅґа— підпорядкований корисливій діяльності;сāṅкгйа кахе— послідовники атеїстичної філософіїсанкг'ї; джаґатера— космічного прояву;пракṛті— природа;кāраṇа— причина;прасаṅґа— теза.
Філософи-мімансаки запевняють, що Бог, якщо Він є, підпорядковується корисливій діяльності. Аналогічно, послідовники філософії санкг'ї, аналізуючи космічний прояв, називають причиною космосу матеріальну природу.
25.51
'nyāya' kahe, — 'paramāṇu haite viṣva haya''māyāvādī' nirviṣesha-brahme 'hetu' kaya
Послівний переклад: нйāйа кахе— філософи-логіки;парамāṇу— атома;хаіте— із;віṣва хайа— постав космічний прояв;мāйāвāдī— філософи-майаваді,імперсоналісти;нірвіṣеша-брахме— в безособистісному сяйві Брахмана;хету— причина;кайа— кажуть.
Філософи-логіки, послідовники школи н'яя, тримаються думки, що причина космічного прояву — атом, а філософи- майаваді запевняють, що причина космічного прояву — безособистісне сяйво Брахмана.
25.52
'pātañdjala' kahe, — 'īṣvara haya svarūpa-djñāna'veda-mate kahe tāṅre 'svayaṃ-bgagavān'
Послівний переклад: пāтаñджала кахе— послідовники філософії Патанджалі кажуть;īṣвара хайа— Верховний Господь є;сварūпа-джñāна— самоусвідомлення;веда-мате— згідно з Ведами;кахе— сказано;тāṅре— Йому;свайам-бгаґавāн— Верховний Бог-Особа.
Послідовники філософії Патанджалі кажуть, що той, хто усвідомив себе, пізнає Господа. А згідно з ведичним вченням, первинна причина — це Верховний Бог-Особа.
25.53
chgayera chgaya mata vyāsa kailā āvartanasei saba sūtra lañā 'vedānta'-varṇana
Послівний переклад: чгайера— шести філософів;чгайа мата— шість різних тез;вйāса— В'ясадева;каілā āвартана— повністю проаналізував;сеі— це;саба— усе;сūтра— афоризми;лаñā— беручи;ведāнта-варṇана— виклав філософіюведанти.
В'ясадева дослідив шість філософських вчень і повністю проаналізував їх, подавши їхній огляд у філософських афоризмах «Веданти».
25.54
'vedānta'-mate, — brahma 'sākāra' nirūpaṇa'nirguṇa' vyatireke tiṅho haya ta' 'saguṇa'
Послівний переклад: ведāнта-мате— згідно з філософієюведанти; брахма— Абсолютна Iстина;са-āкāра нірūпаṇа— визначена як Верховний Бог-Особа;нірґуṇа— без матеріальних якостей;вйатіреке— непрямими поясненнями;тіṅхо— Верховний Бог-Особа;хайа— є;та'— певно;са-ґуṇа— наділений всіма духовними якостями.
За філософією веданти Абсолютна Iстина — це особа. Скрізь, де Абсолютну Iстину охарактеризовано словом «нірґуна» [«без якостей»], слід розуміти це так, що Господь має якості цілковито духовні.
25.55
parama kāraṇa īṣvara keha nāhi mānesva-sva-mata stgāpe para-matera kgaṇḍane
Послівний переклад: парама кāраṇа— верховну причину, причину всіх причин;īṣвара— Верховного Господа;кеха нāхі мāне— жоден із вище згаданих філософів не визнає;сва-сва-мата— свої власні думки;стгāпе— утверджують;пара-матера кгаṇḍане— старанно спростовуючи думки інших.
Ніхто із згаданих щойно філософів не цікавиться насправді Верховним Богом-Особою, причиною всіх причин. Кожен з них щосили намагається спростувати філософські теорії інших і довести свою.
25.56
tāte chgaya darṣana haite 'tattva' nāhi djāni'mahādjana' yei kahe, sei 'satya' māni
Послівний переклад: тāте— тому;чгайа дарṣана хаіте— із шести філософських вчень;таттва нāхі джāні— не дізнаємось про істину;махāджана— великі авторитети;йеі кахе— що кажуть;сеі— це;сатйа мāні— можемо визнати за істину.
Вивчаючи ці шість філософських теорій, неможливо осягнути Абсолютну Iстину. Тому наш обов'язок полягає в тому, щоб триматися шляху, який проклали махаджани, авторитети. Все, що вони кажуть, слід вважати за вищу істину.
Пояснення

В «Амріта-праваха-бгаш'ї» Шріла Бгактівінода Тгакура подає наведений далі огляд шести філософських вчень. Пракашананда визнав, що Шріпада Шанкарачар'я прагнув висунути власну філософію монізму і, вдавшись до філософії веданти, витлумачив її на свій лад. Проте насправді, якщо визнати існування Бога, теорію монізму ніяк не довести. Через це Шанкарачар'я відкинув усі ведичні писання, які пояснюють верховне становище Бога-Особи. Шанкарачар'я вдався до всіляких засобів, намагаючись відкинути твердження ведичної літератури. У всьому світі дев'яносто дев'ять відсотків філософів, що йдуть стопами Шанкарачар'ї, відмовляються визнати Верховного Бога-Особу. Замість цього вони висувають власні теорії. Світським філософам дуже властиво намагатись довести свої погляди коштом чужих. Отже, далі йде пояснення п'яти філософій. 1)Послідовники міманси, що засновуються на засадах Джайміні, наголошують на важливості корисливої діяльності і кажуть, що якщо Бог є, Він мусить коритись законам корисливої діяльності. Iншими словами, якщо хтось дуже сумлінно виконує свої обов'язки в матеріальному світі, то Бог змушений дати йому бажаний результат. На думку цих філософів немає потреби ставати відданим Бога. Досить неухильно дотримуватись моральних засад, щоб прихилити Господа і дістати від Нього бажану винагороду. Такі філософи не визнають ведичної засади бгакті-йоґи. Замість того вони наголошують, що треба виконувати свої обов'язки. 2)Послідовники атеїстичної філософії санкг'я, як-от Капіла, якнайретельніше аналізують матеріальні елементи і приходять до висновку, що причина всього — це матеріальна природа. Вони не визнають Верховного Бога-Особу за причину всіх причин. 3)Послідовники філософії н'яя, як-от Ґаутама і Канада, вважають за першопричину світобудови поєднання атомів. 4)Філософи- майаваді кажуть, що все ілюзія. Ці філософи на чолі з Аштавакрою намагаються довести, що причина всього криється в безособистісному сяйві Брахмана. 5)Філософи, які дотримуються вчення Патанджалі, практикують раджа-йоґу. Вони вважають, що можна уявити собі багато форм Абсолютної Iстини. Такий шлях їхнього самоусвідомлення.Послідовники всіх цих п'яти філософій цілковито заперечують верховне становище Верховного Бога-Особи і силкуються довести свої власні теорії. На противагу до них Шріла В'ясадева написав «Веданта-сутру» і, витягнувши суть із усієї ведичної літератури, довів верховне становище Верховного Бога-Особи. Послідовники всіх згаданих п'яти філософій вважають, що безособистісний Брахман не має жодних якостей, а коли з'являється Бог-Особа, Він осквернюється і покривається матеріальними якостями. На санскриті це називається саґуна. Вони вирізняють саґуна Брахман і нірґуна Брахман. Нірґуна Брахман означає для них «безособистісна Абсолютна Iстина, що не має жодних матеріальних якостей», а саґуна Брахман — «Абсолютна Iстина, що бере на Себе скверну матеріальних якостей». Такі й подібні до цих філософські міркування називають філософією майавади. Однак правда полягає в тому, що Абсолютна Iстина ніколи не має нічого спільного з матеріальними якостями, бо є трансцендентна. Абсолютна Iстина завжди сповнена всіх духовних якостей. П'ять згаданих філософських шкіл не визнають Господа Вішну за Верховного Бога-Особу і запекло спростовують теорії одне одного. Всього в Iндії шість основних філософських вчень. До ведичних авторитетів належить В'ясадева, і тому його знають як Ведав'ясу. Віддані тримаються його філософського вчення, викладеного у «Веданта-сутрі». Адже Крішна каже в «Бгаґавад-ґіті»(15.15):«Я перебуваю в серці кожного, і пам'ять, знання і забуття походять від Мене. Всі Веди призначені для того, щоб пізнати Мене. Воістину, Я — укладач «Веданти», і Я — той, хто знає Веди».Кінцева мета, задля якої вивчають ведичні писання, полягає в тому, щоб визнати Крішну як Верховного Бога-Особу. Рух свідомості Крішни поширює філософські висновки Шріли В'ясадеви і спирається на повчання також інших великих ачарій, як оце Рамануджачар'я, Мадгавачар'я, Вішну Свамі, Німбарка та Сам Шрі Чайтан'я Махапрабгу.

25.57
tarko 'pratishṭgaṭ ṣrutayo vibginnānāsāv ṛshir yasya mataṃ na bginnamdgarmasya tattvaṃ nihitaṃ guhāyāṃmahādjano yena gataṭ sa pantgāṭ
Послівний переклад: таркаṭ— сухі логічні докази;апратішṭгаṭ— не визначено твердо;ṣрутайаṭ— Веди;вібгіннāṭ— містять різні розділи;на— не;асау— той;ṛшіṭ— великий мудрець;йасйа— кого;матам— думка;на— не;бгіннам— окрема;дгармасйа— релігійних засад;таттвам— істина;ніхітам— схована;ґухāйāм— в серці самосвідомої особи;махā-джанаṭ— самосвідомі попередники;йена— яким шляхом;ґатаṭ— діяли;саṭ— це;пантгāṭ— чистий, вільний від скверни шлях.
«Сухі логічні докази не приводять до остаточного висновку. Якщо велика особистість не розходиться в поглядах з іншими, її не вважають за великого мудреця. Веди мають багато різних розділів, тому просто вивчаючи їх не знайти істинного шляху, який веде до розуміння релігійних засад. Вагома істина релігійних засад схована в серці вільної від скверни, самосвідомої особи. Тому шастри підтверджують, що треба стати на той шлях розвитку, який вказують махаджани».
Пояснення

Це вірш, який промовив Юдгіштгіра Махараджа у «Махабгараті», Вана-парва(313.117).

25.58
ṣrī-kṛshṇa-chaitanya-vāṇī — amṛtera dgāratiṅho ye kahaye vastu, sei 'tattva' — sāra"
Послівний переклад: ṣрī-кṛшṇа-чаітанйа-вāṇī— послання Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;амṛтера дгāра— постійний потік нектару;тіṅхо— Господь;йе кахайе васту— на що Він вказує, як на остаточну істину,суммум бонум; сеі таттва сāра— це суть усього духовного знання.
Слова Шрі Чайтан'ї Махапрабгу — наче потік нектару. На що Він вказує, як на остаточну істину, це є справді суммум бонум, суть, усього духовного знання».
25.59
e saba vṛttānta ṣuni' mahārāshṭrīya brāhmaṇaprabgure kahite sukge karilā gamana
Послівний переклад: е саба вṛттāнта— ці всі бесіди;ṣуні'— почувши;махāрāшṭрīйа брāхмаṇа—брахмана-махараштрієць;прабгуре— Господу Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;кахіте— розповісти;сукге— з великою радістю;карілā ґамана— пішов.
Почувши ці всі розмови, захоплений брахмана-махараштрієць кинувся до Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, щоб розповісти Йому про це.
25.60
hena-kāle mahāprabgu pañcha-nade snāna kari'dekgite chaliyāchgena 'bindu-mādgava hari'
Послівний переклад: хена-кāле— у той час;махāпрабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;паñча-наде снāна карі'— омивався у Ґанзі, яку називають там Панча-нада;декгіте чалійāчгена— ішов подивитись;бінду-мāдгава харі— на Божество Бінду Мадгава.
Коли брахмана-махараштрієць прийшов до Чайтан'ї Махапрабгу, Господь, щойно омившись у водах Панча-нади, саме збирався йти до храму Бінду Мадгави.
25.61
patge sei vipra saba vṛttānta kahilaṣuni' mahāprabgu sukge īshat hāsila
Послівний переклад: патге— дороŸгою;сеі віпра— тойбрахмана; саба вṛттāнта кахіла— розповів про всі розмови;ṣуні'— почувши;махāпрабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;сукге— радісно;īшат— м'яко;хāсіла— усміхнувся.
Дорогою до храму махараштрійський брахмана розповів Господу про події в громаді Пракашананди Сарасваті. Почувши це, Шрі Чайтан'я Махапрабгу радісно усміхнувся.
25.62
mādgava-saundarya dekgi' āvishṭa ha-ilāaṅganete āsi' preme nāchite lāgilā
Послівний переклад: мāдгава-саундарйа декгі'— побачивши вроду Господа Бінду Мадгави;āвішṭа ха-ілā— відчув екстаз любові;аṅґанете āсі'— прийшовши на подвір'я;преме— у почуттях великої любові;нāчіте лāґілā— став танцювати.
Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу прийшов до храму і побачив красу Господа Бінду Мадгави, Його охопив любовний екстаз і Він став танцювати на храмовому подвір'ї.
25.63
ṣekgara, paramānanda, tapana, sanātanachāri-djana mili' kare nāma-saṅkīrtana
Послівний переклад: ṣекгара— Чандрашекгара;парамāнанда— Парамананда Пурі;тапана— Тапана Мішра;санāтана— Санатана Ґосвамі;чāрі-джана мілі'— четверо вкупі;каре— виконують;нāма-саṅкīртана— співмантриХаре Крішна.
Шрі Чайтан'ю Махапрабгу супроводжувало четверо відданих: Чандрашекгара, Парамананда Пурі, Тапана Мішра і Санатана Ґосвамі. Вони співали маха-мантру Харе Крішна так, як показано в наступному вірші.
25.64
"haraye namaṭ kṛshṇa yādavāya namaṭgopāla govinda rāma ṣrī-madgusūdana"
Послівний переклад: харайе— Верховному Богові-Особі;намаṭ— поклони;кṛшṇа— Господу Крішні;йāдавāйа— нащадкові роду Яду;намаṭ— поклони;ґопāла— Ґопалі;ґовінда— Ґовінді;рāма— Рамі;ṣрī-мадгусūдана— Шрі Мадгусудані.
Вони співали: «Харайе намах крішна йадавайа намах, ґопала ґовінда рама шрī-мадгусūдана».
Пояснення

Це ще один спосіб співати маха-мантру Харе Крішна. Значення цих слів таке: «Я шанобливо схиляюсь перед Верховним Богом-Особою, Крішною. Він нащадок родини Яду. Мої шанобливі поклони Ґопалі, Ґовінді, Рамі та Шрі Мадгусудані».

25.65
chaudikete laksha loka bale 'hari' 'hari'uṭgila maṅgala-dgvani svarga-martya bgari'
Послівний переклад: чау-дікете— довкола;лакша— сотні тисяч;лока— людей;бале— співають;харі харі— Верховний Боже-Особо, Харі;уṭгіла— здійнявся;маṅґала-дгвані— благовіст;сварґа-мартйа бгарі'— заповнивши всесвіт.
Сотні тисяч людей довкола почали співати: «Харі! Харі!» Цей лункий благовіст заповнив увесь всесвіт.
25.66
nikaṭe hari-dgvani ṣuni' parakāṣānandadekgite kautuke āilā lañā ṣishya-vṛnda
Послівний переклад: нікаṭе— поблизу;харі-дгвані ṣуні'— почувши співмаха-мантриХаре Крішна;паракāṣāнанда— Пракашананда Сарасваті;декгіте— подивитись;каутуке— з великою цікавістю;āілā— прийшов;лаñā— узявши;ṣішйа-вṛнда— усіх учнів.
Пракашананда Сарасваті, що був недалеко від храму, почувши цей лункий спів маха-мантри Харе Крішна, відразу ж пішов разом з учнями побачити Господа.
25.67
dekgiyā prabgura nṛtya, prema, dehera mādgurīṣishya-gaṇa-saṅge sei bale 'hari' 'hari'
Послівний переклад: декгійā— побачивши;прабгура нṛтйа— танець Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;према— екстатичну любов;дехера мāдгурī— трансцендентну красу Його тіла;ṣішйа-ґаṇа-саṅґе— разом з учнями;сеі— Пракашананда Сарасваті;бале— співає;харі харі— ім'я Господа Харі.
Побачивши Шрі Чайтан'ю Махапрабгу, Пракашананда Сарасваті разом з учнями став співати разом з Господом. Пракашананду Сарасваті зачарував танець Господа, Його екстатична любов і трансцендентна врода Його тіла.
25.68
kampa, svara-bgaṅga, sveda, vaivarṇya, stambgaaṣru-dgārāya bgidje loka, pulaka-kadamba
Послівний переклад: кампа— тремтіння;свара-бгаṅґа— дрож у голосі;сведа— піт;ваіварṇйа— збліднення;стамбга— заціпеніння;аṣру-дгāрāйа— потоками сліз із Його очей;бгідже— мокрі;лока— люди;пулака-кадамба— наїжена шкіра на Господньому тілі скидалась на квітикадамби.
В тілі Господа відбувались екстатичні духовні перетворення. Його тіло тремтіло, а голос зривався. Він сходив потом, бліднув і лив невпинні потоки сліз, що змочували всіх навколо. Наїжена шкіра на Господньому тілі скидалась на квіти кадамби.
25.69
harsha, dainya, chāpalyādi 'sañchārī' vikāradekgi' kāṣī-vāsī lokera haila chamatkāra
Послівний переклад: харша— захват;даінйа— смирення;чāпалйа-āді— екстатичні розмови та інше;саñчāрī вікāра— мимобіжні перетворення;декгі'— бачачи;кāṣī-вāсī— жителів Бенареса;локера— всіх людей;хаіла чаматкāра— був подив.
Всіх вражало видовище Господнього захвату і прояви Його смирення, Його екстатична мова. Побачивши перетворення в Господньому тілі, всі жителі Бенареса [Каші] були просто приголомшені.
25.70
loka-saṅggaṭṭa dekgi' prabgura 'bāhya' yabe hailasannyāsīra gaṇa dekgi' nṛtya saṃvarila
Послівний переклад: лока-саṅґгаṭṭа декгі'— побачивши великий натовп;прабгура— Господа Чайтан'ї;бāхйа— зовнішня свідомість;йабе хаіла— коли була;саннйāсīра ґаṇа— гуртсанн'ясі-майавадіна чолі з Пракашанандою Сарасваті;декгі'— побачивши;нṛтйа саṃваріла— припинив танцювати.
Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу прийшов до тями, Він побачив навколо Себе великий гурт санн'ясі-майаваді та юрби людей і припинив танцювати.
25.71
prakāṣānandera prabgu vandilā charaṇaprakāṣānanda āsi' tāṅra dgarila charaṇa
Послівний переклад: пракāṣāнандера— Пракашананди Сарасваті;прабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;ванділā— став молитись;чараṇа— біля стіп;пракāṣāнанда— Пракашананда Сарасваті;āсі'— прийшовши;тāṅра— Його;дгаріла чараṇа— схопив лотосові стопи.
Зупинивши кіртан, Шрі Чайтан'я Махапрабгу, зразок неперевершеного смирення, молитовно вшанував стопи Пракашананди Сарасваті. Тоді Пракашананда Сарасваті підступив і схопив лотосові стопи Господа.
25.72
prabgu kahe, — 'tumi djagad-guru pūdjyatamaāmi tomāra nā ha-i 'ṣishyera ṣishya' sama
Послівний переклад: прабгу кахе— Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав;тумі— ти;джаґат-ґуру— духовний вчитель усього світу;пūджйа-тама— найшановніший;āмі— Я;томāра— твого;нā ха-і— не є;ṣішйера ṣішйа сама— рівний учневі учня.
Коли Пракашананда Сарасваті схопив лотосові стопи Господа, Господь сказав: «Шановний пане, ти духовний вчитель усього світу і тому гідний якнайбільшої шани. Що ж до Мене, то Я не рівня навіть учневі твого учня».
Пояснення

Санн'ясі-майаваді зазвичай називають себе джаґад-ґуру, духовними вчителями всього світу. Багато з них вважають, що їм всі повинні поклонятись, дарма що вони ніколи не бували за межами Iндії чи своєї області. Шрі Чайтан'я Махапрабгу зі Своєї незрівнянної великодушності і смирення поставив Себе на місце покірного учня Пракашананди Сарасваті.

25.73
ṣreshṭga hañā kene kara hīnera vandanaāmāra sarva-nāṣa haya, tumi brahma-sama
Послівний переклад: ṣрешṭга хаñā— бувши шановнішою особою;кене— чому;кара— робиш;хīнера— нижчої особи;вандана— вшанування;āмāра сарва-нāṣа хайа— Я втратив Свою силу;тумі брахма-сама— ти рівний безособистісному Брахману.
Шрі Чайтан'я Махапрабгу казав далі: «Ти видатна особа дуже високого духовного рівня, і тобі не годиться вшановувати когось такого, як Я. Я куди нижчий за тебе. Коли ти вшановуєш Мене, Моя духовна сила зменшується, тому що ти перебуваєш на одному рівні з безособистісним Брахманом.
25.74
yadyapi tomāre saba brahma-sama bgāseloka-ṣikshā lāgi' aichge karite nā āise'
Послівний переклад: йадйапі— хоча;томāре— для тебе;саба— усі;брахма-сама— рівні безособистісному Брахману;бгāсе— здаються;лока-ṣікшā лāґі'— задля просвіти людського загалу;аічге— отак;каріте нā āісе— тобі не випадає діяти.
Шановний пане, ти всіх бачиш як безособистісний Брахман, але, задля просвіти простого люду, тобі не слід так поводитись».
25.75
teṅho kahe, 'tomāra pūrve nindā-aparādga ye karilatomāra charaṇa-sparṣe, saba kshaya gela
Послівний переклад: теṅхо кахе— він відповів;томāра— Тебе;пūрве— раніше;ніндā-апарāдга— образи й огуду;йе каріла— що я робив;томāра чараṇа-спарṣе— дотиком до Твоїх лотосових стіп;саба кшайа ґела— наслідки тих усіх обраŸз знищено.
Пракашананда Сарасваті відповів: «Раніше я вчинив багато образ Твоєї особи, ганячи Тебе, але тепер дотик до Твоїх лотосових стіп очистив мене від наслідків цих образ.
25.76
djīvan-muktā api punar yānti saṃsāra-vāsanāmyady achintya-mahā-ṣaktau bgagavaty aparādginaṭ
Послівний переклад: джīват-муктāṭ— особи, що звільнились ще за цього життя;апі— також;пунаṭ— знову;йāнті— йдуть;саṃсāра-вāсанāм— бажати матеріальної насолоди;йаді— якщо;ачінтйа-махā-ṣактау— володарю незбагненної духовної енерґії;бгаґаваті— Верховному Богові-Особі;апарāдгінаṭ— зневажники.
«Якщо особа, яку вважають звільненою вже за цього життя, ображає володаря незбагненних енерґій, Верховного Бога-Особу, вона знову впаде, забажавши матеріальних умов для матеріальної насолоди».
25.77
sa vai bgagavataṭ ṣrīmat- pāda-sparṣa-hatāṣubgaṭbgedje sarpa-vapur hitvā rūpaṃ vidyādgarārchitam
Послівний переклад: саṭ— він (змій);ваі— певно;бгаґаватаṭ— Верховного Бога-Особи, Крішни;ṣрīмат-пāда-спарṣа— доторком лотосових стіп;хата-аṣубгаṭ— звільнений від усіх наслідків гріховного життя;бгедже— дістав;сарпа-вапуṭ— зміїне тіло;хітвā— покинувши;рūпам— вроду;відйāдгара-арчітам— гідну жителя Від'ядгара-локи.
«Від доторку лотосових стіп Шрі Крішни цей змій відразу ж звільнився від усіх наслідків свого гріховного життя. Він покинув своє зміїне тіло і прибрав подоби вродливого півбога-від'ядгари».
Пояснення

Це вірш із «Шрімад-Бгаґаватам»(10.34.9). Якось жителі Вріндавани на чолі з Нандою Махараджею прийшли до берегів Сарасваті на прощу. Нанда Махараджа постив цілий день і ліг на спочинок у лісі. Аж тут з'явився змій, що його колись прокляв Анґіраса Ріші. Раніше цього змія звали Сударшана, і він жив на планеті Ґандгарва-лока. Однак за свої глузи над ріші був проклятий і перевтілився у великого змія. Коли той змій кинувся на Махараджу Нанду, Махараджа Нанда заволав: «Крішно! Рятуй!» Крішна підскочив до змія і вдарив його Своєю лотосовою стопою. Від доторку лотосових стіп Господа змій відразу ж очистився від усіх гріхів. Очистившись, він знову прибрав своєї первинної подоби Сударшани, ґандгарви.

25.78
prabgu kahe, — 'vishṇu' 'vishṇu', āmi kshudra djīva hīnadjīve 'vishṇu' māni — ei aparādga-chihna
Послівний переклад: прабгу кахе— Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав;вішṇу вішṇу— святе ім'я Вішну;āмі— Я;кшудра— безмежно мала;джīва— жива істота;хīна— що не має жодних хороших якостей;джīве— таку ницу живу істоту;вішṇу мāні— вважати за Господа Вішну, Бога-Особу;еі апарāдга-чіхна— це велика образа.
Коли Пракашананда Сарасваті пояснив свої дії цитатою з «Шрімад-Бгаґаватам», Шрі Чайтан'я Махапрабгу запротестував, вигукуючи святе ім'я Господа Вішну. Видаючи Себе за найницішу живу істоту, Господь сказав: «Вважати ницу зумовлену душу за Вішну, Бгаґавана, чи за Його втілення — це величезний гріх».
Пояснення

Хоча Шрі Чайтан'я Махапрабгу був Вішну, Верховний Бог-Особа, для науки нам Він заперечив Свою приналежність до категорії Вішну. На жаль, за цієї епохи Калі дуже багато так званих втілень Вішну. Люди не розуміють, що видавати себе за втілення — це найбільший гріх. Також не слід вважати якусь звичайну людину за втілення Бога, бо це теж величезний гріх.

25.79
djīve 'vishṇu' buddgi dūre — yei brahma-rudra-samanārāyaṇe māne tāre 'pāshaṇḍīte' gaṇana
Послівний переклад: джīве— звичайну живу істоту;вішṇу— за Господа Вішну;буддгі— визнання;дūре— облишаючи;йеі— кожен, хто;брахма-рудра-сама— особу, рівну Господу Брахмі чи Господу Шіві;нāрāйаṇе— за Господа Нараяну, Вішну;мāне— вважає;тāре— його;пāшаṇḍīте ґаṇана— зараховують допашанді,безбожних грішників.
Шрі Чайтан'я Махапрабгу пояснював далі: «Що вже казати за звичайну живу істоту, якщо навіть Господа Брахму та Господа Шіву не можна ставити на один рівень з Вішну чи Нараяною. Якщо хтось їх рівняє, то його відразу ж зараховують до безбожних грішників.
25.80
yas tu nārāyaṇaṃ devaṃ brahma-rudrādi-daivataiṭsamatvenaiva vīksheta sa pāshaṇḍī bgaved dgruvam"
Послівний переклад: йаṭ— кожен, хто;ту— однак;нāрāйаṇам— Верховного Бога-Особу, повелителя таких півбогів, як Брахма і Шіва;девам— Господа;брахма— Господь Брахма;рудра— Господь Шіва;āді— та інші;даіватаіṭ— з такими півбогами;саматвена— на одному рівні;ева— певно;вīкшета— сприймає;саṭ— така особа;пāшаṇḍī—пашанді; бгавет— має бути;дгрувам— напевно.
«Того, хто ставить півбогів, як оце Брахма та Шіва, на один рівень з Нараяною, слід вважати за блюзніра, пашанді».
25.81
prakāṣānanda kahe, — "tumi sākshāt bgagavāntabu yadi kara tāṅra 'dāsa'-abgimāna
Послівний переклад: пракāṣāнанда кахе— Пракашананда Сарасваті відповів;тумі— Ти;сāкшāт— безпосередньо;бгаґавāн— Верховний Бог-Особа, Крішна;табу— однак;йаді— якщо;кара— робиш;тāṅра дāса-абгімāна— поставу Свого слуги.
Пракашананда відповів: «Ти Верховний Бог-Особа, Сам Крішна. Однак Ти вважаєш Себе за Його вічного слугу.
25.82
tabu pūdjya hao, tumi baḍa āmā haitesarva-nāṣa haya mora tomāra nindāte
Послівний переклад: табу— однак;пūджйа хао— Тобі слід поклонятись;тумі баḍа— Ти набагато більший;āмā хаіте— від мене;сарва-нāṣа хайа— все стає втрачене;мора— моє;томāра ніндāте— ганячи Тебе.
Повелителю, Ти Верховний Господь, і Тобі треба поклонятись, дарма що Ти вважаєш Себе за Господнього слугу. Ти набагато вищий за мене, тому, лихословлячи на Тебе, я втратив усі свої духовні досягнення.
25.83
muktānām api siddgānāṃ nārāyaṇa-parāyaṇaṭsu-durlabgaṭ praṣāntātmā koṭishv api mahā-mune
Послівний переклад: муктāнāм— осіб, звільнених від рабства невігластва;апі— навіть;сіддгāнāм— осіб, що досягнули досконалості;нāрāйаṇа— Верховного Бога-Особи;парāйаṇаṭ— відданий;су-дурлабгаṭ— дуже рідкісний;праṣāнта-āтмā— цілковито задоволений і вільний від бажань;коṭішу— серед багатьох мільйонів;апі— певно;махā-муне— великий мудрецю.
«О великий мудрецю, серед багатьох мільйонів вільних від невігластва і від матеріального рабства осіб, а також серед багатьох мільйонів сіддг, що досягли майже повної досконалості, рідко трапляється хоча б один чистий відданий Нараяни. Тільки такий відданий справді повністю задоволений і вмиротворений».
Пояснення

Цей вірш — цитата з «Бгаґаватам»(6.14.5).

25.84
āyuṭ ṣriyaṃ yaṣo dgarmaṃ lokān āṣisha eva chahanti ṣreyāṃsi sarvāṇi puṃso mahad-atikramaṭ
Послівний переклад: āйуṭ— тривалість життя;ṣрійам— багатство;йаṣаṭ— славу;дгармам— релігію;локāн— статки;āṣішаṭ— благословення;ева— певно;ча— і;ханті— знищує;ṣрейāṃсі— хорошу долю;сарвāṇі— усі;пуṃсаṭ— людини;махат— великої душі;атікрамаṭ— наруга.
«Коли людина кривдить великі душі, це зводить нанівець тривалість її життя, багатство, релігійність, всі її статки та щасливу долю».
Пояснення

Ці слова («Шрімад-Бгаґаватам»10.4.46) промовив Шукадева Ґосвамі в бесіді з Махараджею Парікшітом.

25.85
naishāṃ matis tāvad urukramāṅggriṃspṛṣaty anartgāpagamo yad-artgaṭmahīyasāṃ pāda-radjo-'bgishekaṃnishkiñchanānāṃ na vṛṇīta yāvat
Послівний переклад: на— не;ешāм— тих, хто прив'язаний до сімейного життя;матіṭ— інтерес;тāват— доти;урукрама-аṅґгрім— лотосові стопи Верховного Бога-Особи, вкритий славою надзвичайних діянь;спṛṣаті— доторкається;анартга— небажаних речей;апаґамаṭ— знищення;йат— чого;артгаṭ— наслідок;махīйасāм— великих осіб, відданих;пāда-раджаṭ— пилу з лотосових стіп;абгішекам— посипання голови;нішкіñчанāнāм— відречених від будь-яких матеріальних статків;на вṛṇīта— не робить;йāват— доки.
«Не посипавши собі голову пилом з лотосових стіп великих махатм, відданих, які байдужі до будь-яких матеріальних статків, людство не зможе звернути увагу до лотосових стіп Крішни. Ці лотосові стопи усувають усі нестерпні, сповнені страждань умови матеріального життя».
Пояснення

Цей вірш наведено у «Шрімад-Бгаґаватам»(7.5.32). Пояснення до нього можна знайти в Мадг'я- лілі22.53.

25.86
ebe tomāra pādābdje upadjibe bgaktitatgi lāgi' kari tomāra charaṇe praṇati"
Послівний переклад: ебе— зараз;томāра— Твоїм;пāда-абдже— лотосовим стопам;упаджібе— ростиме;бгакті— віддане служіння;татгі лāґі'— через це;карі— роблю;томāра чараṇе праṇаті— смиренні поклони Твоїм лотосовим стопам.
Віднині в моєму серці неодмінно розвиватиметься відданість Твоїм лотосовим стопам. Саме задля цього я прийшов простертись біля Твоїх лотосових стіп».
25.87
eta bali' prabgure lañā tatgāya vasilaprabgure prakāṣānanda puchgite lāgila
Послівний переклад: ета балі'— сказавши це;прабгуре— Шрі Чайтан'ю Махапрабгу;лаñā— взявши;татгāйа васіла— сів там;прабгуре— Шрі Чайтан'ю Махапрабгу;пракāṣāнанда— Пракашананда Сарасваті;пучгіте лāґіла— став розпитувати.
З цими словами Пракашананда Сарасваті посадив Шрі Чайтан'ю Махапрабгу, сів поряд з Ним і став розпитувати Господа.
25.88
māyāvāde karilā yata doshera ākgyānasabe ei djāni' āchāryera kalpita vyākgyāna
Послівний переклад: мāйāвāде— у філософіїмайавади,імперсоналізмі;карілā— Ти зробив;йата— усіх;дошера āкгйāна— опис вад;сабе— усі;еі— ці;джāні'— знаючи;āчāрйера— Шанкарачар'ї;калпіта вйāкгйāна— вигадані пояснення.
Пракашананда Сарасваті сказав: «Ми розуміємо вади філософії майавади, на які Ти вказав. Усі пояснення Шанкарачар'ї — виплід уяви.
25.89
sūtrera karilā tumi mukgyārtga-vivaraṇatāhā ṣuni' sabāra haila chamatkāra mana
Послівний переклад: сūтрера— «Брахма-сутри»;карілā— зробив;тумі— Ти;мукгйа-артга-вівараṇа— виклад прямого значення;тāхā ṣуні'— почувши це;сабāра— усіх;хаіла— став;чаматкāра— вражений;мана— розум.
Дорогий Господи, Твоє пояснення «Брахма-сутри» згідно з її прямим значенням усіх нас дуже вразило.
25.90
tumi ta' īṣvara, tomāra āchge sarva-ṣaktisaṅkshepa-rūpe kaha tumi ṣunite haya mati
Послівний переклад: тумі та'— адже Ти;īṣвара— Верховний Господь;томāра— в Тебе;āчге— є;сарва-ṣакті— всі енерґії;саṅкшепа-рūпе— коротко;каха— будь ласка, поясни;тумі— Ти;ṣуніте хайа маті— прагну почути.
Ти Верховний Бог-Особа і тому володієш незбагненними енерґіями. Я прагну почути від Тебе хоча б коротке пояснення «Брахма-сутри».
Пояснення

Пракашананда Сарасваті сказав, що вже збагнув пряме значення «Брахма-сутри», коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу пояснював його, однак попрохав Господа дати короткий коментар до «Брахма-сутри», чи «Веданта-сутри».

25.91
prabgu kahe, — "āmi 'djīva', ati tuchchga-djñāna!vyāsa-sūtrera gambgīra artga, vyāsa — bgagavān
Послівний переклад: прабгу кахе— Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу відповів;āмі джīва— Я незначна жива істота;аті туччга-джñāна— Моє знання дуже незначне;вйāса-сūтрера— «Веданта-сутри», яку написав В'ясадева;ґамбгīра артга— дуже глибокий смисл;вйāса— В'ясадева;бгаґавāн— Верховний Бог-Особа.
Шрі Чайтан'я Махапрабгу на це відказав: «Я звичайна жива істота, і Моє знання дуже незначне. Проте смисл «Брахма- сутри» дуже глибокий, бо її автор, В'ясадева, — це Сам Верховний Бог-Особа.
Пояснення

Звичайна жива істота нездатна збагнути справжнє значення «Веданта-сутри». Її смисл можна осягнути почувши авторитетне пояснення самого В'ясадеви. Задля цього В'ясадева склав коментар до «Брахма-сутри» у формі «Шрімад-Бгаґаватам». Зробити це сказав йому його духовний вчитель, Нарада. Зрозуміло, що Шанкарачар'я мав певні приховані мотиви і тому спотворив зміст «Брахма-сутри». Він хотів поширити ведичне знання, щоб витіснити атеїстичні ідеї, які запровадив Господь Будда. Різні час і обставини висувають різні вимоги. Ні Господа Будду, ні Шанкарачар'ю не можна в чомусь звинувачувати. Час вимагав саме таких вчень, щоб їх могли зрозуміти всілякі атеїсти. Отже, слід зрозуміти, що без «Шрімад-Бгаґаватам» і відданого служіння збагнути смисл «Веданта-сутри» не вдасться. Чайтан'я Махапрабгу пояснює це докладніше в подальших віршах.

25.92
tāṅra sūtrera artga kona djīva nāhi djāneataeva āpane sūtrārtga kariyāchge vyākgyāne
Послівний переклад: тāṅра сūтрера артга— смисл В'ясадевиної «Веданта-сутри»;кона— будь- яка;джīва— жива істота;нāхі джāне— не знає;атаева— тому;āпане— особисто;сūтра-артга— значеннясутр; карійāчге вйāкгйāне— з'ясував.
Звичайній людині дуже важко збагнути смисл «Веданта- сутри», але В'ясадева з безпричинної милості сам пояснив її значення.
25.93
yei sūtra-kartā, se yadi karaye vyākgyānatabe sūtrera mūla artga lokera haya djñāna
Послівний переклад: йеі сūтра-картā— автор «Веданта-сутри»;се— ця особа;йаді— якщо;карайе вйāкгйāна— пояснює смисл;табе— тоді;сūтрера— афоризмів «Веданта- сутри»;мūла— одвічне;артга— значення;локера— людей;хайа джñāна— з'являється розуміння.
Якщо є пояснення самого В'ясадеви, автора «Веданта- сутри», то для широкого загалу стає зрозумілий її первісний смисл.
25.94
praṇavera yei artga, gāyatrīte sei hayasei artga chatuṭ-ṣlokīte vivariyā kaya
Послівний переклад: праṇавера— звукової вібраціїомкари; йеі— який;артга— смисл;ґāйатрīте— умантрі ґаятрі; сеі— цей;хайа— є;сеі артга— той самий смисл;чатуṭ-ṣлокīте— у «Шрімад-Бгаґаватам», суть якого викладено в чотирьохшлоках; віварійā— докладно описуючи;кайа— сказано.
Смисл звукової вібрації омкара виявлений у мантрі ґаятрі, і той самий смисл пояснено в чотирьох шлоках «Шрімад- Бгаґаватам», які називають чатух-шлокі.
25.95
brahmāre īṣvara chatuṭ-ṣlokī ye kahilābrahmā nārade sei upadeṣa kailā
Послівний переклад: брахмāре— Господу Брахмі;īṣвара— Верховний Бог-Особа;чатуṭ-ṣлокī— чотири знамениті вірші, відомі якчатух-шлокі; йе кахілā— що пояснено;брахмā— Господь Брахма;нāраде— Нараді Муні;сеі— це;упадеṣа каілā— навчив.
Верховний Бог-Особа пояснив це Господу Брахмі в чотирьох віршах «Шрімад-Бгаґаватам», а Господь Брахма пояснив те саме Нараді.
25.96
nārada sei artga vyāsere kahilāṣuni' veda-vyāsa mane vichāra karilā
Послівний переклад: нāрада— великий мудрець Нарада;сеі артга— цей самий смисл;вйāсере кахілā— пояснив В'ясадеві;ṣуні'— почувши;веда-вйāса— В'ясадева;мане— в розумі;вічāра карілā— ретельно обміркував.
Нарада Муні все, що йому пояснив Господь Брахма, переповів В'ясадеві, і В'ясадева ретельно обміркував ці повчання.
25.97
"ei artga — āmāra sūtrera vyākgyānurūpa'bgāgavata' kariba sūtrera bgāshya-svarūpa"
Послівний переклад: еі артга— це пояснення;āмāра— моєї;сūтрера— «Брахма-сутри»;вйāкгйā- анурūпа— відповідне пояснення;бгāґавата— «Шрімад-Бгаґавата Пурану»;каріба— зроблю;сūтрера— «Брахма-сутри»;бгāшйа-сварūпа— як первинний коментар.
Шріла В'ясадева вирішив, що докладно запише пояснення омкари, отримані від Наради Муні, у «Шрімад-Бгаґаватам», таким чином склавши коментар до «Брахма-сутри».
Пояснення

Звукова вібрація омкари становить корінь ведичного знання. Омкару називають також маха-вак'я, або найвищий з усіх звуків. Закладений в омкарі зміст розгорнуто ширше в мантрі ґаятрі. А ще докладніше той самий зміст пояснено у «Шрімад-Бгаґаватам», в чотирьох шлоках, що відомі як чатух-шлокі і які починаються зі слів ахаṃ евāсам евāґре. Господь каже там: «До творення існував тільки Я». Це твердження розгортається в чотири шлоки, які називають чатух-шлокі. Закладене в чатух-шлоках знання відкрив Господу Брахмі Сам Верховний Бог-Особа. Господь Брахма пояснив його далі Нараді Муні, а Нарада Муні пояснив його Шрілі В'ясадеві. Це система парампари, учнівської послідовності. Тобто «Шрімад-Бгаґаватам» пояснює смисл ведичного знання, первинне слово пранаву. Отже, «Шрімад-Бгаґаватам» містить пояснення «Брахма-сутри».

25.98
chāri-veda-upanishade yata kichgu hayatāra artga lañā vyāsa karilā sañchaya
Послівний переклад: чāрі-веда— у чотирьох головних Ведах («Сама», «Яджур», «Ріґ» та «Атгарва»);упанішаде— і в 108 Упанішадах;йата— все, що;кічгу хайа— взагалі є;тāра артга— значення цих ведичних творів;лаñā— беручи;вйāса— В'ясадева;карілā саñчайа— зібрав.
Усі ведичні істини, записані у чотирьох Ведах і 108 Упанішадах, В'ясадева зібрав і виклав у афоризмах «Веданта- сутри».
25.99
yei sūtre yei ṛk — vishaya-vachanabgāgavate sei ṛk ṣloke nibandgana
Послівний переклад: йеі сūтре— в афоризмах «Веданта-сутри»;йеі— все, що;ṛк— ведичнімантри; вішайа-вачана— те, що пояснюють;бгāґавате— у «Шрімад-Бгаґаватам»;сеі ṛк— ті самі ведичнімантри; ṣлоке— у вісімнадцяти тисячах віршів;нібандгана— складено.
«Веданта-сутра» пояснює смисл усього ведичного знання, і те саме пояснює у вісімнадцяти тисячах віршів «Шрімад- Бгаґаватам».
25.100
ataeva brahma-sūtrera bgāshya — ṣrī-bgāgavatabgāgavata-ṣloka, upanishat kahe 'eka' mata
Послівний переклад: атаева— тому;брахма-сūтрера бгāшйа— коментар до афоризмів «Брахма- сутри»;ṣрī-бгāґавата— «Шрімад-Бгаґаватам»;бгāґавата-ṣлока— вірші у «Шрімад-Бгаґаватам»;упанішат— пояснення в Упанішадах;кахе— стверджують;ека мата— одне вчення.
З цього можна зробити висновок, що «Брахма-сутра» докладно пояснена в «Шрімад-Бгаґаватам». I смисл віршів «Шрімад-Бгаґаватам» збігається зі смислом Упанішад.
25.101
ātmāvāsyam idaṃ viṣvaṃ yat kiñchidj djagatyāṃ djagattena tyaktena bguñdjītgā mā gṛdgaṭ kasya svid dganam
Послівний переклад: āтма-āвāсйам— поширення енерґії Верховної Душі, Бога-Особи;ідам— цей;віṣвам— всесвіт;йат— все, що;кіñчіт— щось;джаґатйāм— у всесвіті;джаґат— все живе й неживе;тена— Ним;тйактена— виділене кожному;бгуñджīтгā— бери для своїх потреб;мā— ніколи;ґṛдгаṭ— зазіхай;касйа світ— чиюсь чужу;дганам— власність.
«Все у всесвіті — живе й неживе — належить Господеві й підвладне Йому. Тому кожен повинен брати для своїх потреб тільки ту частку, яку йому приділено, й не брати зайвого, добре усвідомлюючи, кому воно належить».
Пояснення

Цей вірш походить із «Шрімад-Бгаґаватам»(8.1.10). Комуністи й соціалісти намагаються пропаґувати ідеї загальнонародної або ж державної власності на все. Ці ідеї недосконалі. Розвинувши цю ідею далі, ми з'ясовуємо, що все належить Богові. Ця філософія становить досконалість комуністичної ідеї. У цьому вірші добре пояснено суть «Шрімад-Бгаґаватам». Кожен з нас повинен задовольнятись тим, що приділив нам Верховний Бог-Особа. Ми не повинні зазіхати на чуже. Цю просту ідею можна втілити в нашому щоденному житті. Уряд повинен приділити кожному земельну ділянку, і в кожного повинно бути кілька корів. Обробляючи землю та доглядаючи корів, слід добувати собі свій насущний хліб. А фабричну продукцію слід вважати за власність Верховного Бога-Особи, тому що всі матеріали належать Верховному Господу. Насправді штучно щось фабрикувати немає потреби, але якщо таку продукцію випускають, її слід вважати за власність Верховного Господа. Духовний комунізм визнає вище право власності Верховного Господа. Господь Крішна пояснює в «Бгаґавад-ґіті»(5.29):«Якщо людина повністю усвідомила Мене і знає, що Я Верховний, хто насолоджується всіма жертвопринесеннями й аскезами, що Я Всевишній Господь усіх планет та півбогів і що Я благодійник та доброзичливець усіх живих істот, — то вона досягає вмиротворення і звільняється від матеріальних страждань».«Шрімад-Бгаґаватам» пояснює, що ніхто не має права проголошувати будь-що своєю власністю. Те, що ми проголошуємо своєю власністю, насправді належить Крішні. Треба задовольнятись тим, що приділяє Верховний Господь, і не треба зазіхати ні на що чуже. Це приведе до миру в усьому світі.

25.102
bgāgavatera sambandga, abgidgeya, prayodjanachatuṭ-ṣlokīte prakaṭa tāra kariyāchge lakshaṇa
Послівний переклад: бгāґаватера— «Шрімад-Бгаґаватам»;самбандга— стосунки особи з Богом;абгідгейа— діяльність, що відповідає цим стосункам;прайоджана— найвища мета життя;чатуṭ-ṣлокīте— у чотирьох славетних віршах «Шрімад- Бгаґаватам»;пракаṭа— проявляючись;тāра— їх;карійāчге— зроблено;лакшаṇа— ознаки.
Суть «Шрімад-Бгаґаватам» — наші стосунки з Верховним Господом, наша діяльність на основі цих стосунків і мета життя — з'ясовано в чотирьох віршах «Шрімад-Бгаґаватам», що їх називають чатух-шлокі. У цих віршах пояснено все.
25.103
"āmi — 'sambandga'-tattva, āmāra djñāna-vidjñānaāmā pāite sādgana-bgakti 'abgidgeya'-nāma
Послівний переклад: āмі— Я;самбандга-таттва— осереддя всіх стосунків;āмāра— Мене;джñāна— знання;віджñāна— практичне застосування цього знання;āмā пāіте— досягнути Мене;сāдгана-бгакті— практика відданого служіння;абгідгейа- нāма— називається діяльністю, заснованою на цих стосунках.
[Господь Крішна каже:] «Я осереддя всіх стосунків. Суть знання полягає в тому, щоб пізнати Мене й застосувати це знання на практиці. Абгідгея полягає в тому, щоб звертатись до Мене з проханням про віддане служіння.
Пояснення

Духовне знання полягає в повному розумінні Абсолютної Iстини в трьох аспектах: безособистісного Брахмана, локалізованої Параматми і всемогутнього Верховного Бога-Особи. Коли врешті-решт людина віддається під захист лотосових стіп Верховного Бога-Особи і береться служити Господу, знання, яке вона тоді отримує, називають віґ'яна, особливе знання, або застосоване на практиці духовне знання. Щоб досягнути мети життя, прайоджани, потрібно взятись до відданого служіння Господу. Практику відданого служіння, що провадить до цієї мети, називають абгідгея.

25.104
sādganera pgala — 'prema' mūla-prayodjanasei preme pāya djīva āmāra 'sevana'
Послівний переклад: сāдганера пгала— результат відданого служіння;према— любов до Бога;мūла-прайоджана— головна мета;сеі преме— цією любов'ю до Бога;пāйа— здобуває;джīва— жива істота;āмāра— Моє;севана— служіння.
Віддане служіння поступово піднімає на рівень любові до Бога. Це головна мета життя. На рівні любові до Бога істота здобуває вічне служіння Господеві.
25.105
djñānaṃ parama-guhyaṃ me yad vidjñāna-samanvitamsa-rahasyaṃ tad-aṅgaṃ cha gṛhāṇa gaditaṃ mayā
Послівний переклад: джñāнам— знання;парама— найвищою мірою;ґухйам— потаємне;ме— Мене;йат— що;віджñāна— усвідомлення;саманвітам— повністю наділений;са-рахасйам— разом з таїною;тат— того;аṅґам— додатками;ча— і;ґṛхāṇа— просто постарайся прийняти;ґадітам— пояснене;майā— Мною.
«Будь ласка, уважно слухай те, що Я скажу тобі, бо трансцендентне знання про Мене не тільки наукове, а й повне різних таїн».
Пояснення

Це вірш із «Шрімад-Бгаґаватам»(2.9.31). Пояснення до нього можна знайти в Аді-лілі, першій главі, 51 вірші.

25.106
ei 'tina' tattva āmi kahinu tomāre'djīva' tumi ei tina nāribe djānibāre
Послівний переклад: еі тіна таттва— всі три аспекти Абсолютної Iстини;āмі— Я;кахіну— оповім;томāре— тобі;джīва— жива істота;тумі— ти;еі тіна— ці три;нāрібе— не зможеш;джāнібāре— зрозуміти.
«Брахмо, Я поясню тобі всі ці істини. Ти жива істота [джіва] і тому без Мого пояснення не зможеш зрозуміти своїх стосунків зі Мною, діяльності у відданому служінні й найвищої мети життя.
25.107
yaichge āmāra 'svarūpa', yaichge āmāra 'stgiti'yaichge āmāra guṇa, karma, shaḍ-aiṣvarya-ṣakti
Послівний переклад: йаічге— як саме;āмāра— Моя;сварūпа— первинна форма;йаічге— як саме;āмāра— Моє;стгіті— становище;йаічге— як саме;āмāра— Моя;ґуṇа— якості;карма— діяльність;шаṭ-аіṣварйа-ṣакті— шість багатств.
Я поясню тобі Свою істинну форму та становище, Свої якості, діяння та шість багатств».
25.108
āmāra kṛpāya ei saba spguruka tomāre"eta bali' tina tattva kahilā tāṅhāre
Послівний переклад: āмāра— Моєю;кṛпāйа— милістю;еі саба— ці всі;спгурука томāре— нехай проявляться в тобі;ета балі'— сказавши це;тіна таттва— три істини;кахілā тāṅхāре— пояснив йому.
Господь Крішна запевнив Господа Брахму: «З Моєї милості тобі це все відкриється». Сказавши це, Господь почав пояснювати Господу Брахмі три істини [таттви].
25.109
yāvān ahaṃ yatgā-bgāvo yad-rūpa-guṇa-karmakaṭtatgaiva tattva-vidjñānam astu te mad-anugrahāt
Послівний переклад: йāвāн— як Я є в Моїй вічній формі;ахам— Я;йатгā— яким саме чином;бгāваṭ— трансцендентне існування;йат— які саме;рūпа— різні форми та кольори;ґуṇа— якості;кармакаṭ— дії;татгā ева— точно так;таттва- віджñāнам— справжнє усвідомлення;асту— нехай буде;те— твоє;мат— Моєю;ануґрахāт— безпричинною милістю.
«Нехай Моєю безпричинною милістю тобі відкриється істина щодо Моєї особистості, проявлень, якостей та ігор».
Пояснення

Це цитата з «Шрімад-Бгаґаватам»(2.9.32). Пояснення до нього можна знайти в Аді-лілі, першій главі, 52 вірші.

25.110
sṛshṭira pūrve shaḍ-aiṣvarya-pūrṇa āmi ta' ha-iye'prapañcha', 'prakṛti', 'purusha' āmātei laye
Послівний переклад: сṛшṭіра пūрве— перед творенням космічного прояву;шаṭ-аіṣварйа-пūрṇа— сповнений шістьох багатств;āмі— Я;та' ха-ійе— воістину існував;прапаñча— сукупна матеріальна енерґія;пракṛті— матеріальна природа;пуруша— живі істоти;āмāтеі лайе— існували в Мені.
«До творення космічного прояву, — сказав Господь, — існував тільки Я, а сукупна матеріальна енерґія, матеріальна природа і живі істоти перебували в Мені.
25.111
sṛshṭi kari' tāra madgye āmi praveṣiyeprapañcha ye dekga saba, seha āmi ha-iye
Послівний переклад: сṛшṭі карі'— створивши;тāра мадгйе— у творіння;āмі правеṣійе— Я ввійшов як Господь Вішну;прапаñча— космічний прояв;йе— все, що;декга— бачиш;саба— усе;сеха— це;āмі ха-ійе— є Я.
Створивши космічний прояв, Я увійшов у нього. Все, що ти бачиш у космічному прояві, — це не що інше, як поширення Моєї енерґії.
25.112
pralaye avaṣishṭa āmi 'pūrṇa' ha-iyeprākṛta prapañcha pāya āmātei laye
Послівний переклад: пралайе— під час знищення;аваṣішṭа— що залишається;āмі— Я;пūрṇа— повний;ха-ійе— є;прāкṛта прапаñча— проявлений матеріальний космос;пāйа— знаходить;āмāтеі— у Мені;лайе— розчинення.
Коли всесвіт розпадається, Я залишаюсь у всій Своїй повноті, а все, що було проявлене, знову спочиває в Мені.
25.113
aham evāsam evāgre nānyad yat sad-asat-parampaṣchād ahaṃ yad etach cha yo 'vaṣishyeta so 'smy aham
Послівний переклад: ахам— Я, Бог-Особа;ева— безперечно;āсам— існував;ева— тільки;аґре— перед творенням;на— ніколи;анйат— ніщо інше;йат— що;сат— наслідок;асат— причина;парам— найвищий;паṣчāт— наприкінці;ахам— Я, Бог- Особа;йат— що;етат— це творіння;ча— також;йаṭ— хто;аваṣішйета— лишається;саṭ— те;асмі— є;ахам— Я, Бог-Особа.
Перед творенням космосу існував тільки Я, не існувало ніяких явищ, ні грубих, ні тонких, ні первинних. Після творення існую в усьому тільки Я, і після знищення космосу тільки Я вічно залишаюся.
Пояснення

Цього вірша зацитовано з «Шрімад-Бгаґаватам»(2.9.33). Це перший вірш чатух-шлокі. Пояснення до нього можна знайти в Аді-лілі, першій главі, 53 вірші.

25.114
"aham eva"-ṣloke 'aham' — tina-bārapūrṇaiṣvarya ṣrī-vigraha-stgitira nirdgāra
Послівний переклад: ахам ева— тільки Я;ṣлоке— у цьому вірші;ахам— словоахам; тіна-бāра— тричі;пūрṇа-аіṣварйа— сповненої всіх багатств;ṣрī-віґраха— трансцендентної форми Господа;стгітіра— існування;нірдгāра— підтвердження.
У вірші «ахам ева...» слово «ахам» вжито тричі: на початку йдуть слова «ахам ева», у другому рядку сказано «пашчад ахам» і в кінці сказано «со 'смй ахам». Це «ахам» вказує на Верховну Особу. Потрійний повтор слова «ахам» підтверджує існування трансцендентної особи, сповненої всіх шести багатств.
25.115
ye 'vigraha' nāhi māne, 'nirākāra' mānetāre tiraskaribāre karilā nirdgāraṇe
Послівний переклад: йе— той, хто;віґраха— цього Бога-Особу;нāхі мāне— не визнає;нірāкāра мāне— вважає безособистісним;тāре— його;тіраскарібāре— провчити;карілā— зробив;нірдгāраṇе— ствердження.
Iмперсоналісти не визнаюŸть особистісного аспекту Верховного Бога-Особи. Щоб переконати їх визнати Його, у цьому вірші підкреслено особистісність Бога. Саме для цього тут тричі вжито слово «ахам». Коли хочуть підкреслити щось дуже важливе, це повторюють тричі.
25.116
ei saba ṣabde haya — 'djñāna'-'vidjñāna'-vivekamāyā-kārya, māyā haite āmi — vyatireka
Послівний переклад: еі саба— цих усіх;ṣабде— у словах;хайа— є;джñāна— справжнього духовного знання;віджñāна— практичного застосування знання;вівека— розгляд;мāйā-кāрйа— діяльність зовнішньої енерґії;мāйā хаіте— від діяльності матеріальної енерґії;āмі— Я;вйатірека— відмінний.
[Господь Крішна вів далі:] «У всіх цих словах з'ясовано істинне духовне знання і його практичне застосування. Хоча зовнішня енерґія походить із Мене, Я відмінний від неї.
25.117
yaichge sūryera stgāne bgāsaye 'ābgāsa'sūrya vinā svatantra tāra nā haya prakāṣa
Послівний переклад: йаічге— як оце;сūрйера— сонця;стгāне— замість;бгāсайе— виглядає;āбгāса— осяйний відблиск;сūрйа вінā— без сонця;сватантра— незалежно;тāра— того;нā хайа— не є;пракāṣа— прояв.
Iноді відблиск сонця виглядає достоту наче сонце, але це сяйво ніколи не буває від сонця незалежним.
25.118
māyātīta haile haya āmāra 'anubgava'ei 'sambandga'-tattva kahiluṅ, ṣuna āra saba
Послівний переклад: мāйā-атīта хаіле— коли людина досягає становища, трансцендентного до зовнішньої енерґії;хайа— є;āмāра анубгава— пізнання Мене;еі самбандга- таттва кахілуṅ— це пояснено як суть стосунків зі Мною;ṣуна— послухай, будь ласка;āра саба— все інше.
Коли людина досягає трансцендентного рівня, вона здатна пізнати Мене. Це пізнання становить основу її стосунків з Верховним Господом. Зараз Я поясню це докладніше.
Пояснення

Iстинне духовне знання треба шукати в явлених писаннях. Осягнувши це знання, можна відчути свою справжню духовну природу. Будь-яке знання, здобуте умовиводами, недосконале. Знання потрібно брати тільки від ґуру в системі парампари, бо будь-який інший метод заведе в оману й врешті-решт приведе до імперсоналізму. Дуже ретельно обміркувавши істинне духовне знання, можна прийти до висновку щодо особистісної природи Абсолютної Iстини. Верховний Бог-Особа завжди трансцендентний до матеріального творіння. Нāрāйаṇаṭ паро 'вйактāт — «Нараяна, Верховний Бог-Особа, завжди трансцендентний». Він не є творіння матеріального світу. Не збагнувши дух, неможливо зрозуміти, як це трансцендентна форма Господа завжди існує поза твірною енерґією. Господь ілюструє це прикладом сонця та сонячного проміння. Сонячне проміння — це не сонце, однак його не відділити від сонця. Той, хто повністю огорнутий впливом зовнішньої енерґії, неспроможний зрозуміти філософію ачінт'я-бгедабгеда-таттви (одночасної єдності й відмінності). Це означає, що особа, яка перебуває під впливом матеріальної енерґії, нездатна зрозуміти природу й форму Особи Абсолютної Iстини.

25.119
ṛte 'rtgaṃ yat pratīyeta na pratīyeta chātmanitad vidyād ātmano māyāṃ yatgābgāso yatgā tamaṭ
Послівний переклад: ṛте— без;артгам— цінності;йат— те, що;пратīйета— видається;на— не;пратīйета— видається;ча— безперечно;āтмані— пов'язане зі Мною;тат— те;відйāт— знай;āтманаṭ— Моя;мāйāм— ілюзорна енерґія;йатгā— як то;āбгāсаṭ— відблиск;йатгā— як;тамаṭ— темрява.
Те, що видається істиною, але не пов'язане зі Мною, — це, безперечно, Моя ілюзорна енерґія, бо без Мене нічого не може існувати. Така річ подібна до відблиску справжнього світла серед темряви, бо у світлі немає ні темряви, ні відблисків.
Пояснення

Цього вірша процитовано з «Шрімад-Бгаґаватам»(2.9.3). Це другий вірш чатух-шлокі. Пояснення до цього вірша можна знайти в Аді-лілі, першій главі, 54 вірші.

25.120
'abgidgeya' sādgana-bgaktira ṣunaha vichārasarva-djana-deṣa-kāla-daṣāte vyāpti yāra
Послівний переклад: абгідгейа— засоби досягнення цілі;сāдгана-бгактіра— методу відданого служіння;ṣунаха вічāра— послухай, будь ласка, розгляд;сарва— усі;джана— люди;деṣа— країни;кāла— часи;даṣāте— і в обставинах;вйāпті йāра— що пронизує все.
А тепер послухай, будь ласка, про метод відданого служіння, що підходить для всіх країн, всіх істот, всіх часів і всіх обставин.
Пояснення

Вчення бгаґавата-дгарми можна поширювати за всіх обставин, серед усіх людей і в усіх країнах. Багато заздрісників закидають рухові свідомості Крішни, що він, мовляв, забруднює чистоту так званого індуїзму. Це розходиться з правдою. Шрі Чайтан'я Махапрабгу засвідчує, що віддане служіння Господу, — вчення бгаґавата-дгарми, що його нині поширює рух Харе Крішна, — можна поширювати в усіх країнах, усім істотам, за будь-яких життєвих умов і за всіх обставин. Бгаґавата-дгарма не забороняє, щоб чистим відданим став хто-небудь з-поза громади індусів. Чистий відданий вищий за брахману, тому немає жодних підстав не давати священний шнур відданим в Європі, Америці, Австралії, Японії, Канаді та інших країнах. Iноді цих чистих відданих, що їх прийняв до Свого товариства Шрі Чайтан'я Махапрабгу, не пускають у певні храми в Iндії. Також деякі брахмани і ґосвамі з високих каст відмовляються їсти прасад у храмах Міжнародного товариства свідомості Крішни. Насправді це суперечить повчанням Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Віддані можуть походити з будь-якої країни і належати до будь-якого віросповідання чи народу. Якщо брати до уваги цей вірш, то справжні віддані та послідовники Шрі Чайтан'ї Махапрабгу повинні визнавати за чистих вайшнавів відданих з усіх частин світу. Їх належить природно, а не вдавано, поважати. Треба дивитись на їхній рівень у свідомості Крішни і на те, як вони поклоняються Божествам, проводять санкіртану і влаштовують Ратга-ятру. Заздрісники повинні взяти це до уваги і надалі утримуватись од своєї підступної злоби.

25.121
'dgarmādi' vishaye yaichge e 'chāri' vichārasādgana-bgakti — ei chāri vichārera pāra
Послівний переклад: дгарма-āді— релігійної діяльності тощо;вішайе— в темі;йаічге— як оце;е чāрі вічāра— враховують ці чотири засади: особу, країну, час і умови;сāдгана-бгакті— віддане служіння;еі— цих;чāрі— чотирьох;вічāрера— до міркувань;пāра— трансцендентне.
Коли йдеться про релігійні приписи, беруть до уваги особу, країну, час і обставини. Однак у відданому служінні це не варте уваги. Віддане служіння трансцендентне до всіх цих міркувань.
Пояснення

На рівні матеріальному є різні релігії: індуїзм, християнство, іслам, буддизм та інші. Їх запроваджено для якогось певного часу, для якоїсь певної країни чи для якихось певних людей. Через це вони відрізняються між собою. Християнські заповіді відрізняються від індуїстських, а індуїстські відрізняються від мусульманських та буддійських. Це все відіграє певну роль на матеріальному рівні, однак якщо піднятись на трансцендентний рівень відданого служіння, то всі ці відмінності втрачають будь-яку вагу. Трансцендентне служіння Господеві (садгана-бгакті) вище за такі заповіді. Світ прагне мати єдину релігію, і спільною основою для всіх може бути трансцендентне віддане служіння. Це судження Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Коли людина підіймається до рівня вайшнави, вона стає трансцендентна до всіх тих вузьких мірок. Це підтверджує Господь Крішна у «Бгаґавад- ґіта»(14.26):«Той, хто повністю присвятив себе відданому служінню і не відходить від нього за жодних обставин, одразу підіймається над ґунами матеріальної природи й досягає рівня Брахмана».Присвячена відданому служінню діяльність руху свідомості Крішни цілковито трансцендентна до матеріальних мірок. Що ж до різних віросповідань, то релігії можуть відрізнятись, але на духовному рівні всі мають однакове право на віддане служіння. Це основа для справжньої єдності та безкласового суспільства. У своїй «Амріта-праваха-бгаш'ї» Шріла Бгактівінода Тгакура пише, що треба отримати від істинного духовного вчителя знання про те, як дотримуватись релігійних засад, як поліпшувати своє матеріальне становище, як задовольняти чуття і як врешті-решт досягнути звільнення. Це чотири засади впорядкованого життя, але вони належать до матеріальної сфери. На духовному рівні теж є чотири засади: ґ'яна, віґ'яна, тад-анґа і тад-рахас'я. Правила, приписи та обмеження призначені для матеріального рівня, а на духовному рівні потрібне трансцендентне знання, що стоїть вище за ритуальні засади релігії. Матеріалістична релігійна діяльність має назву смарта-віддгі, а трансцендентне віддане служіння називають ґосвамі-віддгі. На жаль, багато так званих ґосвамі залишаються на рівні смарта-віддгі, вдаючи з себе послідовників ґосвамі-віддгі і так дурячи людей. Ґосвамі-віддгі дуже чітко пояснено в «Харі-бгакті-віласі» Санатани Ґосвамі:«Алхімічними реакціями за допомогою ртуті бронзу можна перетворити на золото. Так само, коли людина належним чином дістає посвяту, вона може здобути якості брахмани».З цього всього випливає, що віддане служіння відкрите для всіх, незалежно від касти, віросповідання, часу та країни. Діяльність руху свідомості Крішни спирається на цю засаду.

25.122
sarva-deṣa-kāla-daṣāya djanera kartavyaguru-pāṣe sei bgakti prashṭavya, ṣrotavya
Послівний переклад: сарва— усіх;деṣа— країнах;кāла— часах;даṣāйа— і в умовах;джанера— усіх людей;картавйа— обов'язок;ґуру-пāṣе— під опікою духовного вчителя;сеі— це;бгакті— віддане служіння;прашṭавйа— слід пізнавати, розпитуючи;ṣротавйа— і слід слухати.
Тому обов'язок кожної людини — в кожній країні, за будь- яких обставин і за всіх часів — звернутись до істинного духовного вчителя, розпитувати його про шлях відданого служіння і слухати його пояснення.
25.123
etāvad eva djidjñāsyaṃ tattva-djidjñāsunātmanaṭanvaya-vyatirekābgyāṃ yat syāt sarvatra sarvadā
Послівний переклад: етāват— до цього;ева— неодмінно;джіджñāсйам— те, про що треба запитувати;таттва— Абсолютної Iстини;джіджñāсунā— учнем;āтманаṭ— щодо «я»;анвайа— прямо;вйатірекāбгйāм— та непрямо;йат— хоч би що;сйāт— могло б бути;сарватра— всюди;сарвадā— завжди.
Тому той, кого цікавить трансцендентне знання, повинен завжди прямо і непрямо запитувати про це, щоб пізнати всепронизуючу істину.
Пояснення

Це цитата з «Шрімад-Бгаґаватам»(2.9.36). Це четвертий вірш чатух-шлокі. Пояснення до нього можна знайти в Аді-лілі, першій главі, 56 вірші.

25.124
āmāte ye 'prīti', sei 'prema' — 'prayodjana'kārya-dvāre kahi tāra 'svarūpa'-lakshaṇa
Послівний переклад: āмāте— Мені;йе— що;прīті— прив'язаність;сеі— це;према— любов до Бога;прайоджана— найвища мета життя;кāрйа-двāре— практичним прикладом;кахі— поясню;тāра— того;сварūпа-лакшаṇа— природні ознаки.
Цілковиту прив'язаність до Мене називають любов'ю до Бога, і вона становить найвищу мету життя. Я поясню природні ознаки такої любові на практичному прикладі.
25.125
pañcha-bgūta yaichge bgūtera bgitare-bāhirebgakta-gaṇe spguri āmi bāhire-antare
Послівний переклад: паñча-бгūта— п'ять матеріальних елементів;йаічге— як;бгūтера— живих істот;бгітаре— всередині;бāхіре— і зовні;бгакта-ґаṇе— відданим;спгурі— проявляючись;āмі— Я;бāхіре-антаре— зовні і всередині.
П'ять матеріальних елементів існують всередині і зовні кожної живої істоти. Так само Я, Верховний Бог-Особа, проявляюсь у серці відданого, а також поза його тілом.
Пояснення

Чистий відданий знає, що він одвічний слуга Крішни. Він знає, що все можна використати в служінні Господу.

25.126
yatgā mahānti bgūtāni bgūteshūchchāvacheshv anupravishṭāny apravishṭāni tatgā teshu na teshv aham
Послівний переклад: йатгā— як;махāнті— всесвітні;бгūтāні— елементи;бгūтешу— в живих істотах;учча-авачешу— і велетенських, і крихітних;ану— після;правішṭāні— розміщені всередині;аправішṭāні— розміщені зовні;татгā— так;тешу— у них;на— не;тешу— в них;ахам— Я.
Подібно до того, як матеріальні елементи входять у тіла всіх живих істот і в той самий час лишаються поза ними всіма, Я існую всередині всіх матеріальних створінь і водночас не в них.
Пояснення

Це цитата з «Шрімад-Бгаґаватам»(2.9.35). А також це третій вірш чатух-шлокі. Пояснення до нього можна знайти в Аді-лілі, першій главі, 55 вірші.

25.127
bgakta āmā preme bāndgiyāchge hṛdaya-bgitareyāhāṅ netra paḍe tāhāṅ dekgaye āmāre
Послівний переклад: бгакта— відданий;āмā— Мене;преме— любов'ю;бāндійāчге— зв'язав;хṛдайа-бгітаре— у серці;йāхāṅ— де тільки;нетра— очі;паḍе— падають;тāхāṅ— там;декгайе— бачить;āмāре— Мене.
Піднесений відданий своєю любов'ю на силі зв'язати Мене, Верховного Бога-Особу, у своєму серці. Де він тільки гляне, усюди він бачить Мене і більш нічого.
25.128
visṛdjati hṛdayaṃ na yasya sākshāddgarir avaṣābgihito 'py aggaugga-nāṣaṭpraṇaya-rasanayā dgṛtāṅggri-padmaṭsa bgavati bgāgavata-pradgāna uktaṭ
Послівний переклад: вісṛджаті— залишає;хṛдайам— серце;на— не;йасйа— чиє;сāкшāт— прямо;харіṭ— Верховний Бог-Особа;аваṣа-абгіхітаṭ— уславлюваний мимоволі або ж мимохідь;апі— хоча;аґга-оґга-нāṣаṭ— що знищує для відданого всі зловісні гріхи;праṇайа-расанайā— мотузкою любові;дгṛта-аṅґгрі-падмаṭ— чиї лотосові стопи зв'язані;саṭ— такий відданий;бгаваті— є;бгāґавата-прадгāнаṭ— найпіднесеніший відданий;уктаṭ— сказано.
Харі, Верховний Бог-Особа, що знищує все лихе для Своїх відданих, і на мить не залишає їхнього серця, навіть якщо вони пам'ятають про Нього чи уславлюють Його неуважно. Господь не може залишити сердець Своїх відданих, бо Він зв'язаний мотузками їхньої любові. Таких відданих слід вважати за найпіднесеніших.
Пояснення

Це вірш із «Шрімад-Бгаґаватам»(11.2.55).

25.129
sarva-bgūteshu yaṭ paṣyed bgagavad-bgāvam ātmanaṭbgūtāni bgagavaty ātmany esha bgāgavatottamaṭ
Послівний переклад: сарва-бгūтешу— в усіх об'єктах (в матерії, в дусі і в поєднаннях матерії й духу);йаṭ— кожен, хто;паṣйет— бачить;бгаґават-бгāвам— здатність служити Господеві;āтманаṭ— Верховної Духовної Душі чи Трансцендентності, що перебуває поза матеріальними уявленнями про життя;бгūтāні— всі істоти;бгаґаваті— у Верховному Богові-Особі;āтмані— основний принцип усього буття;ешаṭ— цей;бгāґавата-уттамаṭ— особа на високому рівні відданого служіння.
«Особа на високому рівні відданого служіння у всьому бачить душу душ, Верховного Бога-Особу, Шрі Крішну. Тому вона завжди бачить образ Верховного Бога-Особи як причину всіх причин і розуміє, що все перебуває у Ньому.
Пояснення

Це цитата із «Шрімад-Бгаґаватам»(11.2.45).

25.130
gāyanta uchchair amum eva saṃhatāṭvichikyur unmattakavad vanād vanampaprachchgur ākāṣavad antaraṃ bahirbgūteshu santaṃ purushaṃ vanaspatīn
Послівний переклад: ґāйантаṭ— постійно оспівуючи;уччаіṭ— дуже голосно;амум— цього (Господа Крішну);ева— певно;саṃхатāṭ— зібравшись разом;вічікйуṭ— шукали;унматтака-ват— наче божевільні;ванāт— з лісу;ванам— до лісу;папраччгуṭ— розпитували;āкāṣа-ват— як небо;антарам— всередині;бахіṭ— зовні;бгūтешу— в усіх живих істотах;сантам— що існує;пурушам— Верховну Особу;ванаспатīн— усі дерева та рослини.
Ґопі зійшлися докупи і стали голосно оспівувати трансцендентні якості Крішни. Вони стали блукати з лісу до лісу, наче несповна розуму, і розпитувати всіх про Господа, що перебуває в усіх живих істотах, всередині і зовні. Вони розпитувались про Нього, Верховну Особу, навіть у рослин».
Пояснення

Цього вірша взято з «Шрімад-Бгаґаватам»(10.30.4). Коли Крішна раптово зник з місця танцю раса, ґопі ледь не збожеволіли. Повністю поринувши в думки про Крішну, вони почали наслідувати Його різні характерні рухи та розваги. Розлука з Ним їх невимовно засмутила. Про це розповідає Махараджі Парікшіту Шукадева Ґосвамі.

25.131
ataeva bgāgavate ei 'tina' kayasambandga-abgidgeya-prayodjana-maya
Послівний переклад: атаева— отже;бгāґавате— в «Шрімад-Бгаґаватам»;еі тіна— ці три засади;кайа— пояснені;самбандга-абгідгейа-прайоджана-майа— спочатку зв'язок, тоді діяльність відданого служіння, а тоді досягнення найвищої мети життя, любові до Бога.
Шрі Чайтан'я Махапрабгу пояснював далі: «Отже, теми «Шрімад-Бгаґаватам» — це зв'язок істоти з Господом, діяльність відданого служіння і досягнення найвищої мети життя, любові до Бога.
25.132
vadanti tat tattva-vidas tattvaṃ yadj djñānam advayambrahmeti paramātmeti bgagavān iti ṣabdyate
Послівний переклад: ваданті— кажуть;тат— те;таттва-відаṭ— вчені душі;таттвам— Абсолютна Iстина;йат— яка;джñāнам— знання;адвайам— недвоїсте;брахма— Брахман;іті— таким чином;парамāтмā— Параматма;іті— таким чином;бгаґавāн— Бгаґаван;іті— таким чином;ṣабдйате— відомий.
«Вчені трансценденталісти, які знають Абсолютну Iстину, кажуть, що Вона являє Собою недвоїсте знання і називається безособистісний Брахман, локалізована Параматма і Бог- Особа».
Пояснення

Це цитата з «Бгаґаватам» (1.2.11). Пояснення до неї можна знайти в Аді-лілі, другій главі, 11 вірші.

25.133
bgagavān eka āsedam agra ātmātmanāṃ vibguṭātmechchgānugatāv ātmā anānāmaty-upalakshaṇaṭ
Послівний переклад: бгаґавāн— Верховний Бог-Особа;екаṭ— тільки;āса— був;ідам— цього всесвіту;аґре— до (перед творенням космічного прояву);āтмā— жива сила;āтманāм— усіх живих істот;вібгуṭ— Верховний Господь;āтма— Всевишнього;іччгā— бажання;ануґатау— згідно з;āтмā— Наддуша;анāнā-маті- упалакшаṇаṭ— кого не пізнають люди, які тримаються надто багатьох поглядів.
«До того, як був створений космічний прояв, твірна сила спочивала розчинена в особі Верховного Господа. В Його особі тоді зберігались усі енерґії та прояви. Господь — це причина всіх причин. Він всепронизуюча, самодостатня особистість. До творення Він існував разом зі Своєю духовною енерґією в духовному світі, де проявлені численні планети Вайкунтги».
Пояснення

Цього вірша процитовано з «Шрімад-Бгаґаватам»(3.5.23).

25.134
ete chāṃṣa-kalāṭ puṃsaṭ kṛshṇas tu bgagavān svayamindrāri-vyākulaṃ lokaṃ mṛḍayanti yuge yuge
Послівний переклад: ете— ці;ча— і;аṃṣа— довершені частки;калāṭ— частки довершених часток;пуṃсаṭ — пуруша-аватар; кṛшṇаṭ— Господь Крішна;ту— проте;бгаґавāн— Верховний Бог-Особа;свайам— Сам;індра-арі— вороги Господа Iндри;вйāкулам— повний;локам— світ;мṛḍайанті— втішає;йуґе йуґе— належного часу за кожної епохи.
«Усі ці втілення Бога є або довершені частки, або частки довершених часток пуруша-аватар. Але Крішна — це Сам Верховний Бог-Особа. Через Свої різні прояви Він щоепохи захищає всесвіт, коли світовий лад порушують вороги Iндри».
Пояснення

Це цитата із «Шрімад-Бгаґаватам»(1.3.28). Пояснення до цього вірша можна знайти в Аді-лілі, другій главі, 67 вірші.

25.135
eita' 'sambandga', ṣuna 'abgidgeya' bgaktibgāgavate prati-ṣloke vyāpe yārace stgiti
Послівний переклад: еіта'— це;самбандга— зв'язок;ṣуна— послухай, будь ласка;абгідгейа— діяльність;бгакті— віддане служіння;бгāґавате— у «Шрімад-Бгаґаватам»;праті-ṣлоке— у кожнісінькому вірші;вйāпе— пронизує;йāра— чого;стгіті— утвердження.
Такий наш вічний зв'язок із Верховним Богом-Особою. А зараз послухай, будь ласка, про віддане служіння. Принцип відданого служіння пронизує геть усі вірші «Шрімад-Бгаґаватам».
25.136
bgaktyāham ekayā grāhyaṭ ṣraddgayātmā priyaṭ satāmbgaktiṭ punāti man-nishṭgā ṣva-pākān api sambgavāt
Послівний переклад: бгактйā— відданим служінням;ахам— Я, Верховний Бог-Особа;екайā— непохитним;ґрāхйаṭ— досяжний;ṣраддгайā— вірою;āтмā— найдорожчий;прійаṭ— об'єкт служіння;сатāм— відданими;бгактіṭ— віддане служіння;пунāті— очищує;мат-нішṭгā— зосереджене тільки на Мені;ṣва-пāкāн— найнижчих з людей, для яких звично харчуватись собачатиною;апі— певно;самбгавāт— від усіх вад, які людина має через таке народження та інші обставини.
[Господь Крішна сказав:] «Я дуже дорогий відданим та садгу, і досягнути Мене можна непохитною вірою та відданим служінням. Ця система бгакті-йоґи, що поступово посилює прив'язаність людини до Мене, очищує навіть того, хто народився серед собакоїдів. Сказати інакше, методом бгакті-йоґи кожен може піднятись на духовний рівень».
Пояснення

Це вірш із «Шрімад-Бгаґаватам»(11.14.21).

25.137
na sādgayati māṃ yogo na sāṅkgyaṃ dgarma uddgavana svādgyāyas tapas tyāgo yatgā bgaktir mamordjitā
Послівний переклад: на— ніколи;сāдгайаті— приносить тривале задоволення;мāм— Мене;йоґаṭ— метод опанування;на— ні;сāṅкгйам— метод набуття філософського знання щодо Абсолютної Iстини;дгармаṭ— таке заняття;уддгава— любий Уддгаво;на— ні;свāдгйāйаṭ— вивчення Вед;тапаṭ— аскези;тйāґаṭ— зречення, прийняттясанн'ясичи роздача милостині;йатгā— так само, як;бгактіṭ— віддане служіння;мама— Мені;ūрджітā— розвинуте.
[Верховний Бог-Особа Крішна сказав:] «Любий Уддгаво, ні через аштанґа-йоґу [містичну систему йоґи для опанування чуттів], ні через імперсональний монізм чи аналітичне пізнання Абсолютної Iстини, ні через вивчення Вед, аскези, роздачу милостині чи прийняття санн'яси не задовольнити Мене так, як можна задовольнити Мене, плекаючи безкорисливе віддане служіння Мені».
Пояснення

Цього вірша зацитовано із «Шрімад-Бгаґаватам»(11.14.20). Пояснення до нього дано в Аді-лілі, сімнадцятій главі, 76 вірші.

25.138
bgayaṃ dvitīyābginiveṣataṭ syādīṣād apetasya viparyayo 'smṛtiṭtan-māyayāto budga ābgadjet taṃbgaktyaikayeṣaṃ guru-devatātmā
Послівний переклад: бгайам— страх;двітīйа-абгінівеṣатаṭ— через хибне ототожнення себе з утвором матеріальної енерґії;сйāт— виникає;īṣāт— від Верховного Бога- Особи, Крішни;апетасйа— того, хто відцурався (зумовленої душі);віпарйайаṭ— протилежного становища;асмṛтіṭ— брак розуміння свого зв'язку з Верховним Господом;тат-мāйайā— через ілюзорну енерґію Верховного Господа;атаṭ— тому;будгаṭ— мудрий;āбгаджет— нехай поклоняється;там— Йому;бгактйā— відданим служінням;екайā— не змішаним ізкармоютаґ'яною; īṣам— Верховному Богові-Особі;ґуру— як духовному вчителю;деватā— Божеству;āтмā— Наддуші.
«Коли жива істота приваблюється до відокремленої від Крішни матеріальної енерґії, її охоплює страх. Відчужена від Верховного Бога-Особи матеріальною енерґією, жива істота розвиває світогляд, що цілковито розходиться з істиною. Iншими словами, замість того, щоб бути вічним слугою Крішни, вона стає суперником Крішни. Це відомо як «віпарйайо 'смрітіх». Щоб виправити цю помилку, людина справді вчена й піднесена поклоняється Верховному Богові-Особі як своєму духовному вчителю, Божеству й джерелу життя. Вона поклоняється Господеві, виконуючи безкорисливе віддане служіння».
Пояснення

Цей вірш являє собою цитату із «Шрімад- Бгаґаватам»(11.2.37).

25.139
ebe ṣuna, prema, yei — mūla 'prayodjana'pulakāṣru-nṛtya-gīta — yāhāra lakshaṇa
Послівний переклад: ебе ṣуна— зараз послухай;према— любов до Бога;йеі— яка;мūла прайоджана— головна мета;пулака-аṣру-нṛтйа-ґīта— дрож у тілі, сльози на очах, танець та спів;йāхāра лакшаṇа— ознаки якої.
А зараз послухай-но про саму любов до Бога. Це головна мета життя, і вона має такі ознаки, як дрож у тілі, сльози на очах, танець та спів.
25.140
smarantaṭ smārayaṣ cha mitgo 'ggaugga-haraṃ harimbgaktyā sañdjātayā bgaktyā bibgraty utpulakāṃ tanum
Послівний переклад: смарантаṭ— згадуючи;смāрайаṭ ча— і нагадуючи;мітгаṭ— одне одного;аґга-оґга-харам— хто забирає у відданого все лихе;харім— Верховного Бога- Особу;бгактйā— відданістю;саñджāтайā— пробудженою;бгактйā— відданістю;бібграті— володіє;утпулакāм— збуджене екстазом;танум— тіло.
«Просто згадуючи і нагадуючи іншим про Верховного Бога- Особу, Харі, що забирає у відданого все лихе, чисті віддані проявляють у своїх тілах духовні ознаки любовного екстазу. Цього рівня досягають виконуючи реґламентоване віддане служіння, і поступово піднімаючись на рівень спонтанної любові».
Пояснення

Це цитата з «Шрімад-Бгаґаватам»(11.3.31).

25.141
evaṃ-vrataṭ sva-priya-nāma-kīrtyādjātānurāgo druta-chitta uchchaiṭhastay atgo roditi rauti gāyatyunmādavan nṛtyati loka-bāhyaṭ
Послівний переклад: евам-вратаṭ— таким чином дотримуючись обітниці співати й танцювати;сва— власний;прійа— дуже дорогий;нāма— святе ім'я;кīртйā— співом;джāта— так розвиває;анурāґаṭ— прив'язаність;друта-чіттаṭ— дуже палко;уччаіṭ— голосно;хасаті— сміється;атго— також;родіті— плаче;рауті— збуджується;ґāйаті— співає;унмāдават— наче божевільний;нṛтйаті— танцюючи;лока-бāхйаṭ— не дбаючи за чужих.
«Коли людина досягла високого рівня і насолоджується повторенням святого імені дуже дорогого їй Господа, вона поринає в захват і голосно вигукує святе ім'я. Вона сміється, плаче, шаленіє і співає, наче божевільна, не звертаючи уваги на сторонніх».
Пояснення

Цей вірш являє собою цитату із «Шрімад- Бгаґаватам»(11.2.40).

25.142
ataeva bgāgavata — sūtrera 'artga'-rūpanidja-kṛta sūtrera nidja-'bgāshya'-svarūpa
Послівний переклад: атаева— отже;бгāґавата— «Шрімад-Бгаґаватам»;сūтрера— «Брахма-сутри»;артга— смислу;рūпа— форма;ніджа-кṛта— зроблений особисто;сūтрера— «Веданта-сутри»;ніджа-бгāшйа— власного коментаря;сварūпа— первинна форма.
«Шрімад-Бгаґаватам» викладає справжній смисл «Веданта- сутри». Автор «Веданта-сутри» — В'ясадева, і він сам пояснив її афоризми у формі «Шрімад-Бгаґаватам».
25.143
purāṇānāṃ sāma-rūpaṭ sākshād-bgagavatoditaṭdvādaṣa-skandga-yukto 'yaṃ ṣata-vichchgeda-saṃyutaṭgrantgo 'shṭādaṣa-sāhasraṭ ṣrīmad-bgāgavatābgidgaṭ
Послівний переклад: артгаṭ айам— це смисл;брахма-сūтрāṇāм— афоризмів «Веданта-сутри»;бгāрата-артга-вінірṇайаṭ— роз'яснення «Махабгарати»;ґāйатрī-бгāшйа-рūпаṭ— смисл Брахма-ґаятрі, матері ведичної літератури;асау— це;веда-артга- парібṛṃхітаṭ— що своїм широким обсягом охоплює смисл усіх Вед;пурāṇāнāм— з Пуран;сāма-рūпаṭ— найліпша (наче «Сама» серед Вед);сāкшāт— прямо;бгаґаватā удітаṭ— повідана В'ясадевою, втіленням Верховного Бога- Особи;двāдаṣа-скандга-йуктаṭ— маючи дванадцять пісень;айам— ця;ṣата-віччгеда-саṃйутаṭ— маючи 355 розділів;ґрантгаṭ— велика книга;ашṭāдаṣа-сāхасраṭ— маючи 18000 віршів;ṣрīмад-бгāґавата-абгідгаṭ— за назвою «Шрімад-Бгаґаватам».
«Смисл «Веданта-сутри» викладено у «Шрімад-Бгаґаватам». «Шрімад-Бгаґаватам» також передає весь смисл «Махабгарати». Також він дає коментар до Брахма-ґаятрі, і його зміст повністю охоплює все ведичне знання. «Шрімад-Бгаґаватам» — це найліпша з усіх Пуран. Його уклав Верховний Бог-Особа, втілившись як В'ясадева. В ньому дванадцять пісень, 335 розділів та вісімнадцять тисяч віршів».
Пояснення

Це цитата з «Ґаруда Пурани».

25.145
sarva-vedetihāsānāṃ sāraṃ sāraṃ samuddgṛtam
Послівний переклад: сарва-веда— усіх ведичних творів;ітіхāсāнāм— історичної літератури;сāрам сāрам— суть суті;самуддгṛтам— зібрано (у «Шрімад-Бгаґаватам»).
«У «Шрімад-Бгаґаватам» зібрано саму суть усіх ведичних писань та історичних творів».
Пояснення

«Шрімад-Бгаґаватам» уклав В'ясадева, втілення Бога, а по тому «Шрімад-Бгаґаватам» передано синові В'ясадеви, Шукадеві Ґосвамі. Даний вірш зацитовано з «Шрімад-Бгаґаватам»(1.3.41).

25.146
sarva-vedānta-sāraṃ hi ṣrīmad-bgāgavatam ishyatetad-rasāmṛta-tṛptasya nānyatra syād ratiṭ kvachit
Послівний переклад: сарва-ведāнта-сāрам— найліпша частина всієїведанти; хі— певно;ṣрīмад- бгāґаватам— величний твір про Бгаґавана;ішйате— визнано;тат-раса-амṛта— трансцендентним смаком того великого твору;тṛптасйа— в задоволеного;на— ніколи;анйатра— деінде;сйāт— є;ратіṭ— потяг;квачіт— хоч коли.
«Шрімад-Бгаґаватам» визнають за суть філософії веданти і всієї ведичної літератури. Того, хто скуштує трансцендентного смаку «Шрімад-Бгаґаватам», ніколи не привабить жоден інший твір».
Пояснення

Це цитата з «Шрімад-Бгаґаватам»(12.13.15).

25.147
gāyatrīra artge ei grantga-ārambgana"satyaṃ paraṃ" — sambandga, "dgīmahi" — sādgana-prayodjana
Послівний переклад: ґāйатрīра артге— поясненням Брахма-ґаятрі;еі— цього;ґрантга— великого твору;āрамбгана— початок;сатйам парам— Верховна Абсолютна Iстина;самбандга— показує зв'язок;дгīмахі— медитуємо (кінецьмантри ґаятрі);сāдгана-прайоджана— практика служіння і досягнення найвищої мети.
«Шрімад-Бгаґаватам» починається з пояснення мантри Брахма-ґаятрі. Слова «Абсолютна Iстина» [«сатйам парам»] вказують на осереддя всіх стосунків, а слова «медитуємо [«дгīмахі»] на Нього» вказують на практику відданого служіння і остаточну мету життя.
25.148
djanmādy asya yato 'nvayād itarataṣ chārtgeshv abgidjñaṭ svarāṭtene brahma hṛdā ya ādi-kavaye muhyanti yat sūrayaṭtedjo-vāri-mṛdāṃ yatgā vinimayo yatra tri-sargo 'mṛshādgāmnā svena sadā nirasta-kuhakaṃ satyaṃ paraṃ dgīmahi
Послівний переклад: джанма-āді— творення, підтримання та знищення;асйа— цього (всесвіту);йатаṭ— з кого;анвайāт— прямо, за духовним зв'язком;ітаратаṭ— непрямо, за браком матеріального дотику;ча— також;артгешу— в усіх справах;абгіджñаṭ— досконало свідомий;сва-рāṭ— незалежний;тене— вклав;брахма— Абсолютну Iстину;хṛдā— через серце;йаṭ— хто;āді-кавайе— Господу Брахмі;мухйанті— спантеличені;йат— в кому;сūрайаṭ— великі особи, як оце Господь Брахма та інші півбоги чи великібрахмани; теджаṭ-вāрі-мṛдāм— вогню, води і землі;йатгā— як;вінімайаṭ— заміна;йатра— в кому;трі-сарґаṭ— матеріальне творення трьохґун; амṛшā— дійсне;дгāмнā— з обителлю;свена— Своєю особистою;садā— завжди;ніраста-кухакам— вільний від усієї ілюзії;сатйам— істина;парам— абсолютна;дгīмахі— медитуймо на Нього.
«О мій Господи! Я шанобливо схиляюся перед Тобою, Шрі Крішно, сину Васудеви, всепроникаючий Боже-Особо! Я медитую на Господа Шрі Крішну, тому що Він Абсолютна Iстина, первинна причина всіх причин у творенні, підтриманні й знищенні проявлених усесвітів. Він знає, прямо чи непрямо, що відбувається у всьому проявленому; і Він є незалежний, бо немає іншого начала, крім Нього. Саме Він вклав на початку ведичне знання у серце Брахмаджі, першоствореної живої істоти. Він вводить в оману навіть великих мудреців та півбогів, — так збиває з пантелику оманний образ води, що з'являється у вогні, чи образ землі на воді. Тільки Він є причиною того, що тимчасово проявлені через взаємодію трьох ґун природи матеріальні всесвіти видаються дійсними, хоча насправді нереальні. Отже, я медитую на Нього, Господа Шрі Крішну, що вічно перебуває у трансцендентній обителі, яка завжди вільна від ілюзорних образів матеріального світу. Я медитую на Нього, бо Він є Абсолютна Iстина».
Пояснення

Це молитовний вступ до «Шрімад-Бгаґаватам»(1.1.1).

25.149
dgarmaṭ prodjdjgita-kaitavo 'tra paramo nirmatsarāṇāṃ satāṃvedyaṃ vāstavam atra vastu ṣivadaṃ tāpa-trayonmūlanamṣrīmad-bgāgavate mahā-muni-kṛte kiṃ vā parair īṣvaraṭsadyo hṛdy avarudgyate 'tra kṛtibgiṭ ṣuṣrūshubgis tat-kshaṇāt
Послівний переклад: дгармаṭ— релігійність;проджджгіта— цілковито відкинута;каітаваṭ— що криє корисливі заміри;атра— тут;парамаṭ— найвища;нірматсарāṇāм— стовідсотково чистих серцем;сатāм— відданих;ведйам— мета пізнання;вāставам— дійсна;атра— тут;васту— сутність;ṣіва-дам— що дарує благо;тāпа-трайа— троїсті страждання;унмūланам— що викорінює;ṣрīмат— прекрасну;бгāґавате— «Бгаґавата Пурану»;махā-муні— великий мудрець (В'ясадева);кṛте— коли уклав;кім— що ж;вā— справді;параіṭ— з інших;īṣвараṭ— Верховний Господь;садйаṭ— одразу;хṛді— в серці;аварудгйате— полонений;атра— тут;кṛтібгіṭ— доброчесними;ṣуṣрūшубгіṭ— людьми, які бажають слухати;тат-кшаṇāт— негайно.
«Ця «Бгаґавата Пурана», відкидаючи будь-яку засновану на матеріальних мотивах релігійну діяльність, проголошує найвищу істину, що її здатні зрозуміти віддані, цілковито чисті серцем. Найвища істина — це реальність, і, задля загального добра, вона відмежована від ілюзії. Ця істина викорінює троїсті страждання. Самого цього прекрасного «Бгаґаватам», що його уклав [досягнувши повної духовної зрілості] великий мудрець Шрі В'ясадева, достатньо, щоб осягнути Бога. Навіщо потрібні будь-які інші писання? Як тільки людина починає уважно і смиренно слухати послання «Бгаґаватам», розвинуте знання втверджує в її серці Верховного Господа».
Пояснення

Це цитата з «Шрімад-Бгаґаватам»(1.1.2). Дивіться також Аді-лілу, першу главу, 91 вірш.

25.150
'kṛshṇa-bgakti-rasa-svarūpa' ṣrī-bgāgavatatāte veda-ṣāstra haite parama mahattva
Послівний переклад: кṛшṇа-бгакті— відданого служіння Крішні;раса— трансцендентного смаку;сварūпа— втілення;ṣрī-бгāґавата— «Шрімад-Бгаґаватам»;тāте— тому;веда-ṣāстра— ведичної літератури;хаіте— від;парама махаттва— більша цінність і велич.
«Шрімад-Бгаґаватам» безпосередньо описує смак служіння Крішні. Тому «Шрімад-Бгаґаватам» вищий за всі інші ведичні твори.
25.151
nigama-kalpa-taror galitaṃ pgalaṃṣuka-mukgād amṛta-drava-saṃyutampibata bgāgavataṃ rasam ālayaṃmuhur aho rasikā bguvi bgāvukāṭ
Послівний переклад: ніґама-калпа-тароṭ— ведичної літератури, що подібна до побажай-дерева;ґалітам— цілком стиглий;пгалам— плід (що спускається без жодних пошкоджень);ṣука-мукгāт— з вуст Шукадеви Ґосвамі;амṛта— мов нектар;драва-саṃйутам— соковитий;пібата— пийте ж;бгāґаватам— «Шрімад-Бгаґаватам»;расам āлайам— вмістище всіх смаків;мухуṭ— постійно;ахо— о;расікāṭ— мудрі віддані, що насолоджуються трансцендентними смаками;бгуві— у цьому світі;бгāвукāṭ— вдумливі.
«Шрімад-Бгаґаватам» становить суть усіх ведичних писань. Його вважають за стиглий плід побажай-дерева ведичного знання, і від доторку вуст Шукадеви Ґосвамі він посолодшав ще більше. Вдумливі знавці смаків, смакуйте цей стиглий плід щохвилі. О мудрі віддані, доки ви не поринули в трансцендентне блаженство, не переставайте смакувати «Шрімад- Бгаґаватам», а коли ви повністю зануритесь у блаженство, насолоджуйтесь його смаками й далі, повіки».
Пояснення

Це цитата з «Шрімад-Бгаґаватам»(1.1.3).

25.152
vayaṃ tu na vitṛpyāma uttamaṭ-ṣloka-vikrameyach chgṛṇvatāṃ rasa-djñānāṃ svādu svādu pade pade
Послівний переклад: вайам ту— адже ми;на— ніколи;вітṛпйāмаṭ— вдовольняємось;уттамаṭ- ṣлока-вікраме— в діяннях та розвагах Верховного Бога-Особи;йат— що;ṣṛṇватāм— слухачів;раса-джñāнāм— знавців смаків;свāду свāду— дедалі смачніше;паде паде— щокроку.
«Ми не знаємо втоми, слухаючи про трансцендентні розваги Бога-Особи, що Йому здіймають хвалу молитви й гімни. Хто розвинув у собі смак до трансцендентних стосунків із Ним, безнастанно черпає насолоду з оповідей про Його розваги».
Пояснення

Це цитата з «Шрімад-Бгаґаватам»(1.1.19).

25.153
ataeva bgāgavata karaha vichāraihā haite pābe sūtra-ṣrutira artga-sāra
Послівний переклад: атаева— тому;бгāґавата— «Шрімад-Бгаґаватам»;караха вічāра— ретельно досліджуй;іхā хаіте— з цього;пāбе— дістанеш;сūтра-ṣрутіра— ведичної філософії, «Брахма-сутри»;артга-сāра— справжній смисл.
Шрі Чайтан'я Махапрабгу порадив Пракашананді Сарасваті: «Якнайретельніше вивчай «Шрімад-Бгаґаватам». Тоді ти зрозумієш справжній смисл «Брахма-сутри».
25.154
nirantara kara kṛshṇa-nāma-saṅkīrtanahelāya mukti pābe, pābe prema-dgana
Послівний переклад: нірантара кара— постійно виконуй;кṛшṇа-нāма-саṅкīртана— оспівування святого імені Крішни;хелāйа— дуже легко;мукті пāбе— досягнеш звільнення;пāбе према-дгана— досягнеш найвищої мети, екстатичної любові до Крішни.
Шрі Чайтан'я Махапрабгу додав: «Постійно обговорюй «Шрімад-Бгаґаватам» і постійно повторюй та виспівуй святе ім'я Господа Крішни. Тоді ти дуже легко досягнеш звільнення і насолоди любов'ю до Бога.
Пояснення

Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура вказує, що не вивчаючи «Шрімад-Бгаґаватам» не вдасться зрозуміти смисл «Брахма-сутри» («Веданта-сутри») чи Упанішад. Той, хто намагатиметься зрозуміти філософію веданти й Упанішад, не вивчаючи «Шрімад-Бгаґаватам», впаде в оману і, домислюючи власні тлумачення, поступово перетвориться на атеїста або на імперсоналіста.

25.155
brahma-bgūtaṭ prasannātmā na ṣochati na kāṅkshatisamaṭ sarveshu bgūteshu mad-bgaktiṃ labgate parām
Послівний переклад: брахма-бгūтаṭ— звільнений від матеріальних концепцій щодо життя, але прив'язаний до безособистісного існування;прасанна-āтмā— повністю щасливий;на ṣочаті— не журиться;на кāṅкшаті— не прагне;самаṭ— однаковий у ставленні;сарвешу— до всіх;бгūтешу— живих істот;мат-бгактім— віддане служіння Мені;лабгате— здобуває;парāм— трансцендентне.
«Той, хто піднімається на цей трансцендентний рівень, осягає Верховний Брахман і сповнюється радості. Він ні за чим не тужить і нічого не жадає. Він однаково ставиться до всіх живих істот. У такому стані він досягає чистого відданого служіння Мені».
Пояснення

Це вірш із «Бгаґавад-ґіти»(18.54).

25.156
"muktā api līlayā vigrahaṃ kṛtvā bgagavantaṃ bgadjante"
Послівний переклад: муктāṭ— звільнений;апі— хоча;лīлайā— розвагами;віґрахам— форму Господа;кṛтвā— встановивши;бгаґавантам— Верховному Богові-Особі;бгаджанте— поклоняється.
«Навіть звільнена душа, занурена в сяйво безособистісного Брахмана, приваблюється до розваг Крішни. Приваблена ними, вона встановлює Божество і служить Господу».
Пояснення

Дане твердження взято з коментаря Шанкарачар'ї до «Нрісімха-тапані Упанішади».

25.157
parinishṭgito 'pi nairguṇye uttamaṭ-ṣloka-līlayāgṛhīta-chetā rādjarshe ākgyānaṃ yad adgītavān
Послівний переклад: парінішṭгітаṭ— утверджений;апі— хоча;наірґуṇйе— у трансцендентному становищі, вільному від матеріальних якостей природи;уттамаṭ-ṣлока- лīлайā— розвагами Верховного Бога-Особи, Уттамашлоки;ґṛхīта-четā— розум був цілковито захоплений;рāджарше— славетний царю;āкгйāнам— оповідь;йат— яку;адгīтавāн— вивчив.
[Шукадева Ґосвамі звернувся до Парікшіта Махараджі:] «Дорогий царю, хоча я повністю перебував у трансцендентному становищі, мене все одно привабили розваги Господа Крішни, і тому я вивчив від батька «Шрімад-Бгаґаватам».
Пояснення

Цей вірш процитовано з «Шрімад-Бгаґаватам»(2.1.9).

25.158
tasyāravinda-nayanasya padāravinda-kiñdjalka-miṣra-tulasī-makaranda-vāyuṭantar-gataṭ sva-vivareṇa chakāra teshāṃsaṅkshobgam akshara-djushām api chitta-tanvoṭ
Послівний переклад: тасйа— Його;аравінда-найанасйа— Верховного Бога-Особи, чиї очі схожі на пелюстки лотоса;пада-аравінда— лотосових стіп;кіñджалка— із шафраном;міṣра— змішаних;туласī— листківтуласі; макаранда— з пахощами;вāйуṭ— повітря;антаṭ-ґатаṭ— увійшовши;сва-вівареṇа— через ніздрі;чакāра— створив;тешāм— їх;саṅкшобгам— сильне збудження;акшара- джушāм— тих, хто усвідомили безособистісний дух (Кумар);апі— також;чітта-танвоṭ— розуму й тіла.
«Коли вітерець із пахощами листків туласі й шафрану з лотосових стіп лотосоокого Бога-Особи увійшов через ніздрі в серце тих мудреців [Кумар], вони відчули переміну в тілі та розумі, хоча були прив'язані до усвідомлення безособистісного Брахмана».
Пояснення

Це вірш із «Шрімад-Бгаґаватам»(3.15.43). Пояснення до нього можна знайти в Мадг'я-лілі17.142.

25.159
ātmārāmāṣ cha munayo nirgrantgā apy urukramekurvanty ahaitukīṃ bgaktim ittgam-bgūta-guṇo hariṭ
Послівний переклад: āтмā-рāмāṭ— ті, хто черпає задоволення в трансцендентному становищі служіння Господеві;ча— також;мунайаṭ— великі святі, що цілковито зреклися матеріальних прагнень, корисливої діяльності і такого іншого;нірґрантгāṭ— незацікавлені ні в яких матеріальних бажаннях;апі— певно;урукраме— Верховному Богові-Особі, Крішні, чиї діяння дивовижні;курванті— роблять;ахаітукīм— безпричинне, або вільне від матеріальних бажань;бгактім— віддане служіння;іттгам-бгūта— настільки дивовижний, що приваблює розум задоволених у собі осіб;ґуṇаṭ— хто має трансцендентні якості;харіṭ— Верховний Бог-Особа.
«Особи, які знайшли задоволення в собі і яких не турбують зовнішні, матеріальні бажання, також приваблюються до любовного служіння Шрі Крішні, що Його якості трансцендентні і що Його діяння дивовижні. Харі, Бога-Особу, називають Крішна, тому що Він посідає такі трансцендентно привабливі риси».
Пояснення

Це вірш із «Шрімад-Бгаґаватам»(1.7.10). Пояснення до нього дано в Мадг'я-лілі, 24 главі.

25.160
hena-kāle sei mahārāshṭrīya brāhmaṇasabgāte kahila sei ṣloka-vivaraṇa
Послівний переклад: хена-кāле— у той час;сеі— цей;махāрāшṭрīйа брāхмаṇа—брахманаз провінції Махараштра;сабгāте— у зібранні;кахіла— оголосив;сеі— той;ṣлока- вівараṇа— описшлоки атмарама,який дав Шрі Чайтан'я Махапрабгу.
Тут брахмана з провінції Махараштра згадав за те, як Господь Чайтан'я пояснив вірш «атмарама».
25.161
ei ṣlokera artga prabgu 'ekashashṭi' prakārakariyāchgena, yāhā ṣuni' loke chamatkāra
Послівний переклад: еі ṣлокера артга— значення цього вірша;прабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;ека-шашṭі пракāра— шістдесят одну відміну;карійāчгена— зробив;йāхā ṣуні'— почувши про що;локе чаматкāра— всі були вражені.
Брахмана-махараштрієць сказав, що Шрі Чайтан'я Махапрабгу пояснив цього вірша на шістдесят один спосіб. Почувши про це, всі були вражені.
25.162
tabe saba loka ṣunite āgraha karila'ekashashṭi' artga prabgu vivari' kahila
Послівний переклад: табе— тоді;саба лока— усі зібрані там люди;ṣуніте— почути;āґраха каріла— висловили палке бажання;ека-шашṭі артга— шістдесят одне значення вірша;прабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;віварі'— докладно;кахіла— пояснив.
Всі в зібранні висловили палке бажання почути це шістдесят одне значення атмарама-шлоки, і тоді Шрі Чайтан'я Махапрабгу знову пояснив їх.
25.163
ṣuniyā lokera baḍa chamatkāra hailachaitanya-gosāñi — 'ṣrī-kṛshṇa', nirdgārila
Послівний переклад: ṣунійā— почувши;локера— всіх людей;баḍа— дуже великий;чаматкāра— подив;хаіла— був;чаітанйа-ґосāñі— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;ṣрī-кṛшṇа— Сам Господь Крішна;нірдгāріла— зробили висновок.
Почувши пояснення Шрі Чайтан'ї Махапрабгу до атмарама-шлоки, всі були приголомшені. Всі зійшлись на тому, що Шрі Чайтан'я Махапрабгу — це не хто інший, як Сам Господь Крішна.
25.164
eta kahi' uṭgiyā chalilā gauraharinamaskāra kare loka hari-dgvani kari
Послівний переклад: ета кахі'— сказавши це;уṭгійā— підвівшись;чалілā— пішов;ґаурахарі— Шрі Ґаурасундара, Шрі Чайтан'я Махапрабгу;намаскāра каре лока— всі люди кланялись;харі-дгвані карі— вигукуючимаха-мантруХаре Крішна.
Повторивши Свої пояснення, Шрі Чайтан'я Махапрабгу звівся на ноги й пішов звідти. Всі присутні поклонились Йому, повторюючи маха-мантру.
25.165
saba kāṣī-vāsī kare nāma-saṅkīrtanapreme hāse, kāṅde, gāya, karaye nartana
Послівний переклад: саба кāṣī-вāсī— усі жителі Каші (Варанасі);каре— виконували;нāма- саṅкīртана— співмаха-мантриХаре Крішна;преме— в екстатичній любові до Бога;хāсе— сміялись;кāṅде— плакали;ґāйа— співали;карайе нартана— і танцювали.
Усі жителі Каші [Варанасі] почали з екстатичною любов'ю повторювати маха-мантру Харе Крішна. Вони то сміялись, то плакали, то співали, а то танцювали.
25.166
sannyāsī paṇḍita kare bgāgavata vichāravārāṇasī-pura prabgu karilā nistāra
Послівний переклад: саннйāсī—санн'ясі-майаваді; паṇḍіта— вчені;каре— роблять;бгāґавата вічāра— обговорення «Шрімад-Бгаґаватам»;вāрāṇасī-пура— місто Варанасі;прабгу— Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу;карілā ністāра— звільнив.
Після того всі санн'ясі-майаваді і вчені Варанасі почали обговорювати «Шрімад-Бгаґаватам». Так Шрі Чайтан'я Махапрабгу врятував їх.
25.167
nidja-loka lañā prabgu āilā vāsāggaravārāṇasī haila dvitīya nadīyā-nagara
Послівний переклад: ніджа-лока лаñā— зі Своїми супутниками;прабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;āілā вāса-аґгара— пішов до Своєї оселі;вāрāṇасī— місто Варанасі;хаіла— стало;двітīйа— друга;надīйā-наґара— Навадвіпа (Надія).
Шрі Чайтан'я Махапрабгу зі Своїми супутниками повернувся до Своєї оселі. Отак Він перетворив усе Варанасі на другу Навадвіпу [Надія-наґару].
Пояснення

Як Навадвіпа, так і Варанасі мали славу великих освітніх осередків. Донині в цих містах живуть великі вчені та знавці писань, але в Варанасі зосереджуються насамперед великі вчені серед санн'ясі-майаваді. На відміну від Навадвіпи, у Варанасі важко знайти відданих. Тому «Шрімад- Бгаґаватам» у Варанасі обговорювали дуже рідко. У Навадвіпі обговорювати «Шрімад-Бгаґаватам» було цілком звичною справою. Після того, як Шрі Чайтан'я Махапрабгу відвідав Варанасі і перетворив Пракашананду Сарасваті та його учнів у вайшнавів, Варанасі стало подібним до Навадвіпи, бо численні віддані у Варанасі стали обговорювати «Шрімад-Бгаґаватам». Навіть донині на берегах Ґанґи можна почути багато бесід на теми «Шрімад-Бгаґаватам». Там збирається багато вчених і санн'ясі, щоб послухати «Шрімад-Бгаґаватам» і взяти участь у санкіртані.

25.168
nidja-gaṇa lañā prabgu kahe hāsya kari'kāṣīte āmi āilāṅa vechite bgāvakāli
Послівний переклад: ніджа-ґаṇа лаñā— зі Своїми супутниками;прабгу кахе— Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав;хāсйа карі'— сміючись;кāṣīте— у Каші;āмі āілāṅа— Я прийшов;вечіте— продавати;бгāвакāлі— почуття екстатичної любові.
Серед Своїх супутників Шрі Чайтан'я Махапрабгу зі сміхом сказав: «Я прийшов сюди продавати почуття Своєї екстатичної любові.
25.169
kāṣīte grāhaka nāhi, vastu nā vikāyapunarapi deṣe vahi' laoyā nāhi yāya
Послівний переклад: кāṣīте— у Каші (Бенаресі);ґрāхака нāхі— покупців не було;васту нā вікāйа— не продавалось;пунарапі— знову;деṣе— до Своєї країни;вахі'— несучи;лаойā— забрати;нāхі йāйа— було неможливо.
Хоча Я прийшов до Варанасі продавати Свій товар, покупців на нього не було і здавалось, що Мені доведеться понести все назад до Своєї країни.
25.170
āmi bodjgā vahimu, tomā-sabāra duṭkga hailatomā-sabāra ichchgāya vinā-mūlye bilāila
Послівний переклад: āмі— Я;боджгā— тягар;вахіму— нестиму;томā-сабāра дуṭкга хаіла— всі ви дуже засмутились;томā-сабāра іччгāйа— тільки за вашим бажанням;вінā- мūлйе білāіла— Я роздав безкоштовно.
Вас дуже засмутило те, що ніхто не купує Мого товару і що Мені доведеться нести все назад. Тільки на ваше бажання Я роздав весь товар безкоштовно».
Пояснення

Коли ми почали поширювати послання Шрі Чайтан'ї Махапрабгу в західних країнах, сталось щось подібне. Спочатку ми були дуже розчаровані, бо близько року ніхто не підтримував цього руху. Але в 1966 році з милості Шрі Чайтан'ї Махапрабгу до руху приєдналось кілька молодих людей. Звісно ж, ми поширювали послання Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, маха-мантру Харе Крішна, не торгуючись і не правлячи жодної ціни. В наслідку, за допомогою юнаків та дівчат з Європи та Америки, рух поширився цілим світом. Тому ми молимо Шрі Чайтан'ю Махапрабгу дарувати всі Свої благословення всім відданим у західному світі, які поширюють цей рух.

25.171
sabe kahe, — loka tārite tomāra avatāra'pūrva' 'dakshiṇa' 'paṣchima' karilā nistāra
Послівний переклад: сабе кахе— всі кажуть;лока тāріте— звільнити пропащі душі;томāра аватāра— Твоє втілення;пūрва— схід;дакшіṇа— південь;паṣчіма— захід;карілā ністāра— Ти звільнив.
Тоді віддані Господа сказали: «Ти втілився для того, щоб звільнити всі пропащі душі. Ти вже врятував їх на сході та на півдні, а от тепер рятуєш на заході.
25.172
'eka' vārāṇasī chgila tomāte vimukgatāhā nistāriyā kailā āmā-sabāra sukga
Послівний переклад: ека— одне;вāрāṇасī— місто Варанасі;чгіла— залишалось;томāте вімукга— проти Твоєї місіонерської діяльності;тāхā— те;ністāрійā— врятувавши;каілā— зробив;āмā-сабāра— нас усіх;сукга— щастя.
Тільки Варанасі залишалось осторонь, бо його жителі були налаштовані проти Твоєї місіонерської діяльності. А тепер Ти врятував і їх, і це нас дуже тішить».
25.173
vārāṇasī-grāme yadi kolāhala hailaṣuni' grāmī deṣī loka āsite lāgila
Послівний переклад: вāрāṇасī-ґрāме— в місті Варанасі;йаді— коли;колāхала хаіла— розійшлася звістка;ṣуні'— почувши;ґрāмī— з сіл;деṣī— з міст;лока āсіте лāґіла— стали стікатися люди.
Коли слава про ці події розійшлася, зі всієї околиці стали стікатися люди, що прагнули побачити Шрі Чайтан'ю Махапрабгу.
25.174
laksha koṭi loka āise, nāhika gaṇanasaṅkīrṇa-stgāne prabgura nā pāya daraṣana
Послівний переклад: лакша коṭі— сотні тисяч;лока— люди;āісе— приходили;нāхіка ґаṇана— не злічити;саṅкīрṇа-стгāне— у невеликій оселі;прабгура— Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;нā пāйа дараṣана— не могли побачити.
Побачити Шрі Чайтан'ю Махапрабгу приходили сотні тисяч людей, злічити всіх було неможливо. Оселя Господа була маленька, а тому не всі могли Його побачити.
25.175
prabgu yabe snāne yāna viṣveṣvara-daraṣanedui-dike loka kare prabgu-vilokane
Послівний переклад: прабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;йабе— коли;снāне йāна— йде митись;віṣвеṣвара-дараṣане— чи подивитись на Божество Господа Вішвешвари;дуі- діке— з обох боків;лока— люди;каре— роблять;прабгу-вілокане— споглядання Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Йшов Шрі Чайтан'я Махапрабгу до Ґанґи митися чи йшов відвідати храм Вішвешвари, люди юрмились обабіч дороги, щоб подивитись на Господа.
25.176
bāhu tuli' prabgu kahe — bala 'kṛshṇa' 'hari'daṇḍavat kare loke hari-dgvani kari'
Послівний переклад: бāху тулі'— здіймаючи руки;прабгу кахе— Шрі Чайтан'я Махапрабгу каже;бала— повторюйте, будь ласка;кṛшṇа харі— «Крішна», «Харі»;даṇḍават каре— кланяючись;локе— люди;харі-дгвані карі'— вигукують ім'я Харі.
Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу проходив повз людей, Він здіймав руки й гукав: «Будь ласка, повторюйте ім'я Крішни! Будь ласка, повторюйте ім'я Харі!» Люди, віддаючи Йому шану, на відповідь вигукували «Харе Крішна».
25.177
ei-mata dina pañcha loka nistāriyāāra dina chalilā prabgu udvigna hañā
Послівний переклад: еі-мата— ось так;діна паñча— п'ять днів;лока— людей;ністāрійā— рятуючи;āра діна— наступного дня;чалілā— вирушив;прабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;удвіґна хаñā— нетерплячий.
Так Шрі Чайтан'я Махапрабгу впродовж п'яти днів дарував звільнення людям Варанасі. Аж нарешті Його охопило бажання йти далі.
25.178
rātre uṭgi' prabgu yadi karilā gamanapāchge lāg la-ilā tabe bgakta pañcha djana
Послівний переклад: рāтре уṭгі'— вставши вночі;прабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;йаді— коли;карілā ґамана— вирушив у дорогу;пāчге— за Ним;лāґ ла-ілā— пішли слідом;табе— тоді;бгакта паñча джана— п'ятеро відданих.
На шостий день Шрі Чайтан'я Махапрабгу встав вдосвіта і вирушив у дорогу. За Ним пішли ще п'ятеро відданих.
25.179
tapana miṣra, raggunātga, mahārāshṭrīya brāhmaṇachandraṣekgara, kīrtanīyā-paramānanda, — pañcha djana
Послівний переклад: тапана міṣра— Тапана Мішра;раґгунāтга— Раґгунатга;махāрāшṭрīйа брāхмаṇа—брахмана-махараштрієць;чандраṣекгара— Чандрашекгара;кīртанīйā-парамāнанда— Парамананда, співаккіртанів; паñча джана— п'ятеро чоловік.
Ці п'ятеро відданих були: Тапана Мішра, Раґгунатга, брахмана-махараштрієць, Чандрашекгара і Парамананда Кіртанія.
25.180
sabe chāhe prabgu-saṅge nīlāchala yāitesabāre vidāya dilā prabgu yatna-sahite
Послівний переклад: сабе чāхе— всі вони хотіли;прабгу-саṅґе— разом із Шрі Чайтан'єю Махапрабгу;нīлāчала йāіте— іти до Джаґаннатга Пурі;сабāре— усім їм;відāйа ділā— сказав прощальні слова;прабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;йатна- сахіте— дуже дбайливо.
Всі п'ятеро хотіли піти з Шрі Чайтан'єю Махапрабгу до Джаґаннатга Пурі, однак Господь попрощався з усіма, вмовляючи повертатись додому.
25.181
"yāṅra ichchgā, pāchge āisa āmāre dekgiteebe āmi ekā yāmu djgārikgaṇḍa-patge"
Послівний переклад: йāṅра— в кого;іччгā— є бажання;пāчге— згодом;āіса— приходьте;āмāре декгіте— побачитись зі Мною;ебе— зараз;āмі— Я;екā— один;йāму— йтиму;джгāрікгаṇḍа-патге— лісом Джгарікганда.
Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Якщо хочете побачитись зі Мною, можете прийти до Мене коли-небудь пізніше, а зараз Я піду через ліс Джгарікганда Сам».
25.182
sanātane kahilā, — tumi yāha' vṛndāvanatomāra dui bgāi tatgā kariyāchge gamana
Послівний переклад: санāтане кахілā— Він порадив Санатані Ґосвамі;тумі— ти;йāха' вṛндāвана— йди до Вріндавани;томāра— твої;дуі бгāі— двоє братів;татгā— туди;карійāчге ґамана— вже пішли.
Санатані Ґосвамі Шрі Чайтан'я Махапрабгу порадив іти до Вріндавани, сказавши, що двоє його братів уже пішли туди.
25.183
kāṅtgā-karaṅgiyā mora kāṅgāla bgakta-gaṇavṛndāvane āile tāṅdera kariha pālana
Послівний переклад: кāṅтгā— подерта ковдра;караṅґійā— глечик;мора— Мої;кāṅґāла— бідні;бгакта-ґаṇа— віддані;вṛндāване āіле— коли прийдуть до Вріндавани;тāṅдера— за них усіх;каріха пāлана— потурбуйся.
Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав Санатані Ґосвамі: «Всі Мої віддані, що йдуть до Вріндавани, назагал дуже бідні. Їхні статки обмежуються подертою ковдрою та глечиком. Тож ти, Санатано, візьми їх під свою опіку й піклуйся про них».
Пояснення

Йдучи стопами Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, ми збудували храми і у Вріндавані, і в Майапурі, Навадвіпі, щоб створити умови для чужоземних відданих, які приїздять із Європи та Америки. Відколи почав розвиватись рух Харе Крішна, до Вріндавани приїздить багато європейців та американців, але жоден ашрам чи храм не дбав про них належним чином. Мета Міжнародного товариства свідомості Крішни полягає в тому, щоб піклуватись про них і виховувати їх у відданому служінні. Багато туристів охоче їдуть до Iндії, прагнучи зрозуміти її духовну мудрість, і віддані в наших храмах, у Вріндавані та Навадвіпі, повинні намагатись якомога ліпше про них піклуватись.

25.184
eta bali' chalilā prabgu sabā āliṅgiyāsabei paḍilā tatgā mūrchchgita hañā
Послівний переклад: ета балі'— сказавши це;чалілā— вирушив;прабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;сабā— їх усіх;āліṅґійā— обійнявши;сабеі— усі вони;паḍілā— впали;татгā— там;мūрччгіта хаñā— знепритомнівши.
З цими словами Шрі Чайтан'я Махапрабгу обійняв їх усіх і вирушив у дорогу. Віддані знепритомніли, і попадали на землю.
25.185
kata-kshaṇe uṭgi' sabe duṭkge ggare āilāsanātana-gosāñi vṛndāvanere chalilā
Послівний переклад: ката-кшаṇе— за якийсь час;уṭгі'— повстававши;сабе— всі вони;дуṭкге— у великому смутку;ґгаре āілā— повернулись додому;санāтана-ґосāñі— Санатана Ґосвамі;вṛндāванере чалілā— вирушив до Вріндавани.
За якийсь час вони попідводились і пішли додому, наче опущені в воду. Санатана Ґосвамі самотою вирушив до Вріндавани.
25.186
etgā rūpa-gosāñi yabe matgurā āilādgruva-ggāṭe tāṅre subuddgi-rāya mililā
Послівний переклад: етгā— там;рūпа-ґосāñі— Рупа Ґосані;йабе— коли;матгурā āілā— прийшов до Матгури;дгрува-ґгāṭе— на березі Ямуни, в місці Дгрува-ґгата;тāṅре— його;субуддгі-рāйа— відданий Господа Чайтан'ї, Субуддгі Рая;мілілā— .
Коли Рупа Ґосвамі прийшов до Матгури, він зустрів на березі Ямуни, біля Дгрува-ґгати, Субуддгі Раю.
25.187
pūrve yabe subuddgi-rāya chgilā gauḍe 'adgikārī'husena-kgāṅ 'saiyada' kare tāhāra chākarī
Послівний переклад: пūрве— раніше;йабе— коли;субуддгі-рāйа— Субуддгі Рая;чгілā— жив;ґауḍе— у Бенґалії;адгікāрī— шановна особа;хусена-кгāṅ— Наваб Хуссейн Кган;саійада— на ім'я Сайяда;каре— виконував;тāхāра чāкарī— службу в Субуддгі Раї.
Раніше Субуддгі Рая був великий землевласник у Ґаудадеші [Бенґалії]. Сайяда Хуссейн Кган тоді був наймитом у Субуддгі Раї.
25.188
dīggi kgodāite tāre 'munsīpga' kailāchgidra pāñā rāya tāre chābuka mārilā
Послівний переклад: дīґгі кгодāіте— копати великий став;тāре— Хуссейна Кгана;мунсīпга каілā— призначив за наглядача;чгідра пāñā— виявивши прогріх;рāйа— Субуддгі Рая;тāре— його;чāбука мāрілā— вдарив нагаєм.
Субуддгі Рая призначив Хуссейна Кгана керувати риттям великого ставу, але одного разу, виявивши за ним якусь провину, вдарив його нагаєм.
25.189
pāchge yabe husena-kgāṅ gauḍe 'rādjā' ha-ilasubuddgi-rāyere tiṅho bahu bāḍāila
Послівний переклад: пāчге— потім;йабе— коли;хусена-кгāṅ— Хуссейн Кган;ґауḍе— у Бенґалії;рāджā ха-іла— був призначений від головного мусульманського уряду за Наваба, правителя;субуддгі-рāйере— Субуддгі Раї;тіṅхо— він;баху бāḍāіла— збільшив багатство.
Пізніше Хуссейна Кгана якимось чином призначили Навабом від головного мусульманського уряду. Відчуваючи себе зобов'язаним Субуддгі Раї, Хуссейн Кган значно збагатив його.
25.190
tāra strī tāra aṅge dekge māraṇera chihnesubuddgi-rāyere mārite kahe rādjā-stgāne
Послівний переклад: тāра стрī— його дружина;тāра аṅґе— на його тілі;декге— бачить;мāраṇера чіхне— рубець від нагайки;субуддгі-рāйере— Субуддгі Раю;мāріте— вбити;кахе— каже;рāджā-стгāне— перед царем.
Якось жінка Наваба Сайяди Хуссейна Кгана побачила на його тілі рубець від нагайки і почала підбивати його вбити Субуддгі Раю.
25.191
rādjā kahe, — āmāra poshṭā rāya haya 'pitā'tāhāre mārimu āmi, — bgāla nahe katgā
Послівний переклад: рāджā кахе— цар сказав;āмāра— мій;пошṭā— опікун;рāйа— Субуддгі Рая;хайа— є;пітā— наче батько;тāхāре мāріму— вб'ю його;āмі— я;бгāла нахе катгā— це не є хороша думка.
Хуссейн Кган відповів їй: «Субуддгі Рая дбайливо піклувався про мене. Він ставився до мене, як батько. А ти підбиваєш мене на його вбивство. Це нехороше».
25.192
strī kahe, — djāti laha', yadi prāṇe nā māriberādjā kahe, — djāti nile iṅho nāhi djībe
Послівний переклад: стрī кахе— дружина відповіла;джāті лаха'— тоді позбав його касти;йаді— якщо;прāṇе нā мāрібе— не вб'єш його;рāджā кахе— цар відповів;джāті ніле— якщо позбавлю його касти;іṅхо нāхі джīбе— він не житиме (накладе на себе руки).
Тоді, як іншу можливість, дружина порадила Навабу хоча б позбавити Субуддгі Раю касти й перетворити його на мусульманина. Але Хуссейн Кган відповів, що якщо він це зробить, Субуддгі Раї однак вже не жити.
25.193
strī marite chāhe, rādjā saṅkaṭe paḍilakaroṅyāra pāni tāra mukge deoyāila
Послівний переклад: стрī— дружина;маріте чāхе— хоче вбити Субуддгі Раю;рāджā— цар;саṅкаṭе паḍіла— заплутався;кароṅйāра пāні— воду з глека, яким зазвичай користуються мусульмани;тāра мукге— йому на голову;деойāіла— побризкав.
Так Наваб опинився у складному становищі, бо його дружина не облишала підбивати його на вбивство Субуддгі Раї. Врешті-решт Наваб побризкав Субуддгі Раї на голову водою з дзбана, яким користувались мусульмани.
Пояснення

П'ятсот років тому в Iндії громада індусів дотримувалась таких суворих правил, що якби хтось із мусульман побризкав індуса водою зі свого глека, то цього індуса негайно б вилучили з індуської громади. Не так давно, у 1947 році, під час розділення Iндії, між індусами та мусульманами зав'язались гострі сутички, особливо в Бенґалії. Iндусів силою примушували їсти коров'ячу плоть, і вони плакали, гадаючи, що стали мусульманами. Насправді індійські мусульмани не були вихідцями з якоїсь іншої, мусульманської, країни — індуси запровадили звичай, що той, хто якимось чином тісно зійшовся з мусульманином, і собі ставав мусульманином. Рупа й Санатана Ґосвамі походили з брахманської родини високого ранґу, але через те, що вони пішли служити до мусульманського уряду, їх стали вважати за мусульман. Субуддгі Раю побризкали водою з глечика, який належав мусульманину, і через це його визнали мусульманином. Згодом Ауранґзеб, імператор-мусульманин, запровадив податок, який мусили платити індуси. Зазнаючи утисків через належність до індуської громади, багато індусів з найнижчих каст вирішило стати мусульманами. Так збільшувалось мусульманське населення. Пізніше британський уряд вдався до політики поділу індусів та мусульман, сіючи між ними ворожнечу. Внаслідок цієї політики Iндія була розділена на Пакистан та Iндостан.З давніх історичних хронік можна зробити висновок, що всю землю колись об'єднувала одна, ведична, цивілізація, яка поступово через релігійний та культурний поділ, розпалась на багато окремих політичних формацій. Нині земля розбита на багато країн, релігій та політичних угруповань. Незважаючи на цей політичний та релігійний поділ, ми закликаємо всіх об'єднатися під егідою одної культури — свідомості Крішни. Людям слід визнати одного Бога — Крішну, одне писання — «Бгаґавад-ґіту», одну діяльність — віддане служіння Господеві. Так люди можуть щасливо жити на землі й спільними зусиллями вирощувати достатньо їжі. У такому суспільстві не буде й мови про нестатки, голод чи культурний або релігійний занепад. Так звана кастова система і національне розмежування штучно розділяють суспільство. За нашою, вайшнавською, філософією, це все зовнішні, тілесні позначення. Рух свідомості Крішни ґрунтується не на тілесних позначеннях. Це рух трансцендентний, і його діяльність протікає на рівні духовного розуміння. Якби люди всього світу зрозуміли, що основою життя є духовна особистість, вони б зрозуміли, що духовна душа має служити Верховному Духу, Крішні. Господь Крішна каже в «Бгаґавад-ґіті»: мамаівāṃṣо джīва-локе джīва-бгūтаṭ санāтанаṭ — «Живі істоти в цьому зумовленому світі — Мої вічні невід'ємні частки». Усі живі істоти в усіх видах життя — діти Крішни. Тому всі вони покликані служити Крішні, предвічному верховному батькові. Якщо світ стане на засади цієї філософії, то величний рух свідомості Крішни об'єднає всі народи світу, виконавши всі завдання, з якими не впоралась Організація Об'єднаних Націй. Нещодавно ми в Австралії бесідували з тамтешніми провідними християнськими діячами, зокрема з католицьким єпископом Мельбурна, і всі вони були задоволені нашою філософією єднання на основі релігійної свідомості.

25.194
tabe subuddgi-rāya sei 'chgadma' pāñāvārāṇasī āilā, saba vishaya chgāḍiyā
Послівний переклад: табе— тоді;субуддгі-рāйа— Субуддгі Рая;сеі— цей;чгадма— привід;пāñā— користаючись із нагоди;вāрāṇасī āілā— пішов до Варанасі;саба— усе;вішайа чгāḍійā— покинувши матеріальну діяльність.
Коли Наваб побризкав Субуддгі Раї на голову, Субуддгі Рая використав це як привід для того, щоб відійти від родинних та інших справ, і пішов до Варанасі.
Пояснення

Можна зрозуміти, що Субуддгі Рая був великий землевласник і дуже поважна, відповідальна людина. Однак він не міг нічого вдіяти з поширеним у суспільстві помилковим переконанням у тому, що побризканий водою з глека мусульманина стає мусульманином. Насправді він мав намір відійти від матеріалістичного життя й покинути родину. Культура індуїзму радить ділити життя на чотири ступені: брахмачар'я, ґріхастга, ванапрастга і санн'яса. Субуддгі Рая обмірковував, як йому прийняти санн'ясу, і з милості Крішни отримав для цього нагоду. Отож він покинув родину й пішов до Варанасі. Система варнашрама-дгарми являє собою дуже логічну організацію суспільства. Людина, яка живе за принципами варнашрами, на схилі літ природно думає про те, щоб відійти від родинного життя. Отже, в п'ятдесят років санн'яса обов'язкова.

25.195
prāyaṣchitta puchgilā tiṅho paṇḍitera gaṇetāṅrā kahe, — tapta-ggṛta kgāñā chgāḍa' prāṇe
Послівний переклад: прāйаṣчітта— покуту;пучгілā— запитав;тіṅхо— він;паṇḍітера ґаṇе— серед вчених,брахмана-пандітіву Варанасі;тāṅрā кахе— вони порадили;тапта-ґгṛта— розпечене пряжене масло;кгāñā— випивши;чгāḍа'— покинь;прāṇе— життя.
Коли Субуддгі Рая запитав у вчених брахманів Варанасі, як йому очиститись після свого «навернення» до ісламу, ті порадили йому випити розпеченого ґгі й у такий спосіб вкоротити собі віку.
25.196
keha kahe, — ei nahe, 'alpa' dosha hayaṣuniyā rahilā rāya kariyā saṃṣaya
Послівний переклад: кеха кахе— деякі вченібрахманисказали;еі— це;нахе— не;алпа— незначна;доша— вина;хайа— є;ṣунійā— почувши;рахілā— залишався;рāйа— Субуддгі Рая;карійā— роблячи;саṃṣайа— сумнів.
Натомість інші брахмани, з якими радився Субуддгі Рая, сказали, що за ним немає великої вини і йому не потрібно пити розпечене ґгі й у такий спосіб накладати на себе руки. Врешті-решт Субуддгі Рая залишився в непевності, сумніваючись, як йому слід вчинити.
Пояснення

Це ще один приклад індійських звичаїв. Один брахмана поблажливо скаже, що який-небудь переступ не є великий гріх, натомість інший засудить той самий вчинок дуже суворо. Так зазвичай буває серед лікарів та юристів, що дають то одну, то цілком протилежну пораду. Розбіжні погляди брахманів тільки заплутали Субуддгі Раю. Він не знав, що треба робити, а чого ні.

25.197
tabe yadi mahāprabgu vārāṇasī āilātāṅre mili' rāya āpana-vṛttānta kahilā
Послівний переклад: табе— тоді;йаді— коли;махāпрабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;вāрāṇасī āілā— прийшов до Варанасі;тāṅре мілі'— зустрівши Його;рāйа— Субуддгі Рая;āпана-вṛттāнта кахілā— розповів про своє становище.
Сповнений сумнівів, Субуддгі Рая зустрів Шрі Чайтан'ю Махапрабгу, коли Господь був у Варанасі. Субуддгі Рая розповів про своє становище й запитав Шрі Чайтан'ю Махапрабгу, що йому робити.
25.198
prabgu kahe, — ihāṅ haite yāha' vṛndāvananirantara kara kṛshṇa-nāma-saṅkīrtana
Послівний переклад: прабгу кахе— Господь порадив;іхāṅ хаіте— звідси;йāхā' вṛндāвана— йди до Вріндавани;нірантара— безперервно;кара— виконуй;кṛшṇа-нāма-саṅкīртана— оспівування святого імені Крішни.
Господь порадив йому: «Йди до Вріндавани й постійно повторюй мантру Харе Крішна».
Пояснення

Це рада на всі гріхи. За епохи Калі кожен перебуває у складному становищі, зазнаючи численних турбот: у сфері соціальній, політичній та релігійній. Тому, природно, ніхто не відчуває щастя. Через забруднення, притаманне цій епосі, люди живуть дуже мало. Iснує багато дурнів та негідників, які радять людям стати на той чи інший шлях, але справжня свобода від життєвих турбот полягає в готовості до наступного життя. Татгā дехāнтара-прāптір дгīрас татра на мухйаті. Треба втвердитись у своїй істинній духовній сутності й повернутись додому, до Верховного Бога. Найпростіший засіб для цього радить тут Шрі Чайтан'я Махапрабгу. Ми повинні постійно повторювати святе ім'я Господа, маха-мантру Харе Крішна. Ступаючи слідами Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, рух свідомості Крішни радить цей засіб усьому світові. Ми кажемо: «Повторюйте маха-мантру Харе Крішна, виплутайтесь із усіх життєвих ускладнень і пізнайте Крішну, Верховного Бога-Особу. Візьміться до відданого служіння Йому і зробіть своє життя досконалим, щоб ви змогли повернутись додому, до Бога».

25.199
eka 'nāmābgāse' tomāra pāpa-dosha yābeāra 'nāma' la-ite kṛshṇa-charaṇa pāibe
Послівний переклад: ека— одним;нāма-āбгāсе— відблискоммаха-мантриХаре Крішна;томāра— твої;пāпа-доша йāбе— всі гріхи підуть геть;āра— тоді знову;нāма ла- іте— чисто повторивши Господнє ім'я;кṛшṇа-чараṇа пāібе— досягнеш лотосових стіп Крішни.
Шрі Чайтан'я Махапрабгу далі пояснив Субуддгі Раї: «Берись повторювати мантру Харе Крішна, і коли ти наблизишся до чистого повторення святого імені, всі твої гріхи розвіються. А коли ти повторюватимеш мантру Харе Крішна досконало, ти досягнеш лотосових стіп Крішни.
Пояснення

Слід пильно уникати десяти різновидів образ святого імені. На початку, коли людина отримала посвяту в повторення маха-мантри Харе Крішна, вона, природно, чинить багато образ. Тому відданий повинен пильно уникати цих образ і повторювати святе ім'я чисто. Це не означає, що іноді маха-мантра Харе Крішна чиста, а іноді нечиста. Нечистий той, хто через матеріальне забруднення нечисто її повторює. Йому слід очиститись, і тоді святі імена проявлять свій вплив довершеною мірою. Повторюючи святе ім'я Господа без образ, людина відразу приходить під захист лотосових стіп Крішни. Тобто чисте повторення святих імен відразу ж підносить людину до трансцендентного рівня. Однак, слід зазначити, що Шрі Чайтан'я Махапрабгу радить нам повторювати мантру Харе Крішна, не чекаючи, аж поки ми очистимось. Хоч би яке було наше становище, ми повинні негайно починати повторювати святі імена. Сила мантри Харе Крішна поступово очистить нас від усієї матеріальної скверни і приведе під притулок лотосових стіп Крішни, до найвищої мети життя.

25.200
āra kṛshṇa-nāma laite kṛshṇa-stgāne stgitimahā-pātakera haya ei prāyaṣchitti
Послівний переклад: āра— далі;кṛшṇа-нāма—маха-мантруХаре Крішна;лаіте— постійно повторюючи;кṛшṇа-стгāне стгіті— перебуваючи в товаристві Господа Крішни;махā-пāтакера— усіх гріхів;хайа— є;еі— це;прāйаṣчітті— покута.
Коли ти поряд лотосових стіп Крішни, тебе не може торкнути жоден гріх. Це найліпша покута за всі гріхи».
25.201
pāñā ādjñā rāya vṛndāvanere chalilāprayāga, ayodgyā diyā naimishāraṇye āilā
Послівний переклад: пāñā āджñā— діставши цей наказ;рāйа— Субуддгі Рая;вṛндāванере чалілā— пішов до Вріндавани;прайāґа— Аллахабад;айодгйā— Айодг'ю (царство Господа Рамачандри);дійā— проходячи;наімішāраṇйе āілā— прийшов до Наймішаран'ї (Лакнау).
Отримавши від Шрі Чайтан'ї Махапрабгу наказ іти до Вріндавани, Субуддгі Рая вирушив з Варанасі через Праяґу, Айодг'ю та Наймішаран'ю до Вріндавани.
25.202
kataka divasa rāya naimishāraṇye rahilāprabgu vṛndāvana haite prayāga yāilā
Послівний переклад: катака діваса— кілька днів;рāйа— Субуддгі Рая;наімішāраṇйе рахілā— побув у Наймішаран'ї;прабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;вṛндāвана хаіте— з Вріндавани;прайāґа— до Аллахабада;йāілā— пішов.
У Наймішаран'ї Субуддгі Рая на якийсь час затримався, а Шрі Чайтан'я Махапрабгу тимчасом відвідав Вріндавану й вирушив до Праяґи.
25.203
matgurā āsiyā rāya prabgu-vārtā pāilaprabgura lāga nā pāñā mane baḍa duṭkga haila
Послівний переклад: матгурā āсійā— коли він прийшов до Матгури;рāйа— Субуддгі Рая;прабгу- вāртā пāіла— довідався про маршрут Господа;прабгура— Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;лāґа— зустріч;нā пāñā— не діставши;мане— в розумі;баḍа— дуже велике;дуṭкга— нещастя;хаіла— було.
Прийшовши до Матгури, Субуддгі Рая довідався, яким шляхом пішов Господь і дуже засмутився від того, що йому не вдалося зустрітися з Господом.
25.204
ṣushka-kāshṭga āni' rāya veche matgurātepāṅcha chgaya paisā haya eka eka bodjgāte
Послівний переклад: ṣушка-кāшṭга āні'— збираючи в лісі хмиз;рāйа— Субуддгі Рая;вече— продає;матгурāте— у Матгурі;пāṅча чгайа— п'ять-шість;паісā— пайс;хайа— є;ека ека боджгāте— в обмін за кожну в'язку хмизу.
Субуддгі Рая збирав у лісі хмиз і носив у Матгуру на продаж. За кожну в'язку він вторговував п'ять або шість пайс.
25.205
āpane rahe eka paisāra chānā chābāiyāāra paisā bāṇiyā-stgāne rākgena dgariyā
Послівний переклад: āпане— особисто;рахе— живе;ека паісāра— за одну пайсу;чāнā— смажений нутовий горох;чāбāійā— жуючи;āра— решту;паісā— чотири чи п'ять пайс;бāṇійā-стгāне— в торговця;рāкгена— зберігає;дгарійā— поклавши.
Живучи з продажу хмизу, Субуддгі Рая залишав собі на прожиток лише одну пайсу. Він харчувався смаженим нутом, а решту відкладав, зберігаючи в одного крамаря.
Пояснення

За тих днів не було банківської системи, як оце в західних країнах. Коли хтось заощаджував гроші, то віддавав їх на зберігання якому-небудь крамарю, найчастіше бакалійнику. Така була банківська система. Субуддгі Рая зберігав свої заощадження в торговця, а коли виникала потреба, брав і використовував. Людині, яка перебуває на відреченому ступені життя, не радять мати заощадження. Однак якщо гроші призначені на служіння Господу або вайшнаві, можна заощаджувати. Так діяв Субуддгі Рая, один із найдовіреніших відданих Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Тої самої засади дотримувався Шріла Рупа Ґосвамі, приділивши п'ятдесят відсотків своїх грошей на те, щоб для вдоволення Крішни слугувати брахманам та вайшнавам. Двадцять п'ять відсотків своїх заощаджень він віддав рідні, а ще двадцять п'ять відсотків дав зберігати крамареві. Це авторитетний спосіб розподілу своїх статків, схвалений в «Чайтан'я-чарітамріті». Кожен вайшнава, чи він на ступені зречення, чи на ступені ґріхастги, повинен діяти за цими засадами, що їх встановили попередні ачар'ї.

25.206
duṭkgī vaishṇava dekgi' tāṅre karāna bgodjanagauḍīyā āile dadgi, bgāta, taila-mardana
Послівний переклад: дуṭкгī ваішṇава—вайшнаву,який бідує;декгі'— побачивши;тāṅре— його;карāна бгоджана— годує;ґауḍīйā āіле— коли до Матгури приходив який- небудьвайшнаваз Бенґалії;дадгі— йоґурт;бгāта— варений рис;таіла- мардана— масуючи тіло гірчичною олією.
За свої заощадження Субуддгі Рая купував йоґурт для бенґальских вайшнавів, що приходили до Матгури. Також він годував їх вареним рисом і робив їм масаж з олією. Коли Субуддгі Рая бачив, що якийсь вайшнава бідує, то за свої гроші годував його.
Пояснення

Тут окремо зазначено, що Субуддгі Рая піклувався про бенґальских вайшнавів. Ґаудія-вайшнава — це бенґальский вайшнава. Більшість відданих Господа Чайтан'ї тоді були ґаудії та орії, жителі Бенґалії та Орісси. У Бенґалії та Оріссі донині є сотні тисяч послідовників Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Основна їжа, що входить до раціону бенґальців, — варений рис. Коли вони приходили до Матгури в північній Iндії, то виявлялось, що там їдять головно пшеничні чапаті та роті. У бенґальців, призвичаєних до вареного рису, така їжа не перетравлювалась. Тому Субуддгі Рая, коли бачив у Матгурі вайшнаву, прибульця з Бенґалії, старався годувати його вареним рисом. Також бенґальці призвичаєні до масажу з гірчичною олією. Субуддгі Рая намагався в усьому слугувати вайшнавам відповідно до їхніх потреб. Отож він давав їм йоґурт, щоб у них легше перетравлювалась матгурська їжа, зокрема пшеничні чапаті та роті.

25.207
rūpa-gosāñi, āile tāṅre bahu prīti kailāāpana-saṅge lañā 'dvādaṣa vana' dekgāilā
Послівний переклад: рūпа-ґосāñі— Рупа Ґосвамі;āіле— коли прийшов до Матгури;тāṅре— йому;баху— багато;прīті— любові;каілā— виявив;āпана-саṅґе лаñā— взявши Рупу Ґосвамі з собою;двāдаṣа вана— дванадцять лісів Вріндавани;декгāілā— показав.
Коли до Матгури прийшов Рупа Ґосвамі, Субуддгі Рая, виявляючи до нього велику прихильність і любов, старався всіляко йому служити. Він особисто повів Рупу Ґосвамі до Вріндавани, показуючи всі дванадцять вріндаванських лісів.
Пояснення

Шріла Рупа Ґосвамі був міністром в уряді Хуссейн Шаха, і Субуддгі Рая також був знайомий з Хуссейн Шахом, бо в юності Шах був слугою Субуддгі Раї. З цього можна зробити висновок, що Субуддгі Рая був старший за Рупу Ґосвамі. Однак, живучи в Матгурі, він показав Рупі Ґосвамі дванадцять лісів Вріндавани.

25.208
māsa-mātra rūpa-gosāñi rahilā vṛndāvaneṣīggra chali' āilā sanātanānusandgāne
Послівний переклад: мāса-мāтра— тільки один місяць;рūпа-ґосāñі— Рупа Ґосані;рахілā— залишався;вṛндāване— у Вріндавані;ṣīґгра— дуже скоро;чалі' āілā— повернувся;санāтана-анусандгāне— шукати Санатану Ґосвамі.
Рупа Ґосвамі прожив у Матгурі та Вріндавані один місяць, спілкуючись із Субуддгі Раєю. По тому він пішов з Вріндавани шукати старшого брата, Санатану Ґосвамі.
25.209
gaṅgā-tīra-patge prabgu prayāgere āilātāhā ṣuni' dui-bgāi se patge chalilā
Послівний переклад: ґаṅґā-тīра-патге— дорогою вздовж берега Ґанґи;прабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;прайāґере āілā— пішов до Праяґи;тāхā ṣуні'— почувши про це;дуі-бгāі— двоє братів, Рупа й Анупама;се патге чалілā— пішли тією дорогою.
Довідавшись про те, що Шрі Чайтан'я Махапрабгу пішов до Праяґи понад берегом Ґанґи, Рупа Ґосвамі і його брат Анупама пішли тією самою дорогою, щоб зустрітися з Господом.
25.210
etgā sanātana gosāñi prayāge āsiyāmatgurā āilā sarāna rādja-patga diyā
Послівний переклад: етгā— тут (з іншого боку);санāтана ґосāñі— Санатана Ґосані;прайāґе āсійā— прийшовши до Праяґи;матгурā āілā— дістався Вріндавани;сарāна— прямо;рāджа-патга дійā— урядовим, або битим, шляхом.
А Санатана Ґосвамі, побувавши у Праязі і отримавши наказ Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, вирушив до Вріндавани битим шляхом.
Пояснення

Варто відзначити, що, йдучи з Бенґалії до Бенареса, Санатана Ґосвамі не простував битим шляхом з огляду на своє становище колишнього міністра і нинішнього втікача. Однак коли він зустрівся із Шрі Чайтан'єю Махапрабгу в Бенаресі, Господь сказав йому йти до Вріндавани матгурським битим шляхом. Iншими словами, Господь порадив йому не перейматись своїм становищем.

25.211
matgurāte subuddgi-rāya tāhāre mililārūpa-anupama-katgā sakali kahilā
Послівний переклад: матгурāте— у Матгурі;субуддгі-рāйа— Субуддгі Рая;тāхāре мілілā— зустрів його;рūпа-анупама-катгā— звістку про його молодших братів, Рупу Ґосвамі й Анупаму;сакалі— все;кахілā— розповів.
Коли Санатана Ґосвамі зустрів у Матгурі Субуддгі Раю, той розповів йому все про його молодших братів, Рупу Ґосвамі й Анупаму.
25.212
gaṅgā-patge dui-bgāi rādja-patge sanātanaataeva tāṅhā sane nā haila milana
Послівний переклад: ґаṅґā-патге— дорогою понад берегом Ґанґи;дуі-бгāі— двоє братів, Рупа й Анупама;рāджа-патге— битим шляхом;санāтана— Санатана Ґосвамі;атаева— через це;тāṅхā сане— з ним;нā хаіла мілана— не було зустрічі.
Санатана Ґосвамі прямував до Вріндавани битим шляхом, а Рупа Ґосвамі й Анупама йшли понад берегом Ґанґи, і тому вони розминулись.
25.213
subuddgi-rāya bahu sneha kare sanātanevyavahāra-sneha sanātana nāhi māne
Послівний переклад: субуддгі-рāйа— Субуддгі Рая;баху— багато;снеха— любові;каре— виявляє;санāтане— Санатані Ґосвамі;вйавахāра-снеха— прихильність та любов, засновані на колишніх стосунках;санāтана— Санатана Ґосвамі;нāхі мāне— не бажав приймати.
Субуддгі Рая та Санатана Ґосвамі були знайомі ще до того, як прийняли зречений стан життя. Тому Субуддгі Рая ставився до Санатани Ґосвамі з великою любов'ю, але Санатані Ґосвамі було ніяково приймати вияви теплих почуттів Субуддгі Раї.
25.214
mahā-virakta sanātana bgramena vane vaneprati-vṛkshe, prati-kuñdje rahe rātri-dine
Послівний переклад: махā-віракта— на високому рівні зреченості;санāтана— Санатана Ґосвамі;бграмена— мандрує;ване ване— з лісу до лісу;праті-вṛкше— під першим- ліпшим кущем;рахе рāтрі-діне— залишається на день та ніч.
Санатана Ґосвамі, людина дуже високого ступеня зреченості, мандрував з лісу до лісу, ніколи не зупинявся в оселі з каменю. Хоч вдень, хоч вночі він знаходив притулок під деревами або кущами.
25.215
matgurā-māhātmya-ṣāstra saṅgraha kariyālupta-tīrtga prakaṭa kailā vanete bgramiyā
Послівний переклад: матгурā-мāхāтмйа— уславлення Матгури;ṣāстра— книжки;саṅґраха карійā— зібравши;лупта-тīртга— забуті святі місця;пракаṭа— відкриття;каілā— робив;ванете бграмійā— мандруючи лісом.
Шріла Санатана Ґосвамі зібрав деякі книжки, які могли допомогти в археологічних розкопках у Матгурі, і, мандруючи лісом, відшукував усі згадані в писаннях святі місця.
25.216
ei-mata sanātana vṛndāvanete rahilārūpa-gosāñi dui-bgāi kāṣīte āilā
Послівний переклад: еі-мата— ось так;санāтана— Санатана Ґосвамі;вṛндāванете рахілā— залишався у Вріндавані;рūпа-ґосāñі— Рупа Ґосані;дуі-бгāі— двоє братів;кāṣīте āілā— прийшли до Варанасі (Каші).
Санатана Ґосвамі залишився у Вріндавані, а Рупа Ґосвамі й Анупама повернулись до Варанасі.
25.217
mahārāshṭrīya dvidja, ṣekgara, miṣra-tapanatina-djana saha rūpa karilā milana
Послівний переклад: махāрāшṭрīйа двіджа—брахманаз провінції Махараштра;ṣекгара— Чандрашекгара;міṣра-тапана— Тапана Мішра;тіна-джана— цими трьома особами;саха— із;рūпа— Рупа Ґосвамі;карілā мілана— зустрівся.
Прийшовши до Варанасі, Рупа Ґосвамі зустрівся з брахманою-махараштрійцем, Чандрашекгарою і Тапаною Мішрою.
25.218
ṣekgarera ggare vāsā, miṣra-ggare bgikshāmiṣra-mukge ṣune sanātane prabgura 'ṣikshā'
Послівний переклад: ṣекгарера ґгаре вāса— мешкання в оселі Чандрашекгари;міṣра-ґгаре бгікшā—прасаду домі Тапани Мішри;міṣра-мукге— з вуст Тапани Мішри;ṣуне— слухає;санāтане— Санатані Ґосвамі;прабгура ṣікшā— настанови Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Коли Рупа Ґосвамі був у Варанасі, він мешкав в оселі Чандрашекгари і харчувався прасадом у Тапани Мішри. Від Тапани Мішри він вислухав настанови, які Шрі Чайтан'я Махапрабгу давав Санатані Ґосвамі у Варанасі.
25.219
kāṣīte prabgura charitra ṣuni' tinera mukgesannyāsīre kṛpā ṣuni' pāilā baḍa sukge
Послівний переклад: кāṣīте— у Варанасі (Каші);прабгура— Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;чарітра— діяння;ṣуні'— почувши;тінера мукге— з вуст трьох осіб;саннйāсīре кṛпā— милість Господа досанн'ясі-майаваді; ṣуні'— почувши;пāілā— дістав;баḍа сукге— величезне задоволення.
У Варанасі Рупа Ґосвамі почув про всі діяння Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Почувши про те, як Господь звільнив санн'ясі- майаваді, він відчув величезне задоволення.
25.220
mahāprabgura upara lokera praṇati dekgiyāsukgī hailā loka-mukge kīrtana ṣuniyā
Послівний переклад: махāпрабгура— Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;упара— до;локера— людей;праṇаті декгійā— побачивши відданість;сукгī хаілā— став дуже щасливий;лока-мукге— від загалу;кīртана ṣунійā— чуючи описи.
Рупа Ґосвамі побачив, як усі жителі Варанасі шанують Шрі Чайтан'ю Махапрабгу, і навіть послухав історії, які вони розповідали про Господа. Це його дуже втішило.
25.221
dina daṣa rahi' rūpa gauḍe yātrā kailasanātana-rūpera ei charitra kahila
Послівний переклад: діна даṣа— днів десять;рахі'— залишаючись;рūпа— Рупа Ґосвамі;ґауḍе йāтрā каіла— пішов назад до Бенґалії;санāтана-рūпера— Шрі Санатани Ґосвамі й Рупи Ґосвамі;еі— так;чарітра— діяльність;кахіла— я описав.
Побувши в Варанасі днів десять, Рупа Ґосвамі пішов назад до Бенґалії. Отже, я розповів про діяльність Рупи й Санатани.
25.222
etgā mahāprabgu yadi nīlādri chalilānirdjana vana-patge yāite mahā sukga pāilā
Послівний переклад: етгā— з іншого боку;махāпрабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;йаді— коли;нīлāдрі чалілā— пішов назад до Джаґаннатга Пурі;нірджана вана-патге— безлюдним лісовим шляхом;йāіте— ідучи;махā сукга пāілā— відчував величезне задоволення.
Шрі Чайтан'я Махапрабгу йшов назад до Джаґаннатга Пурі безлюдним лісом і чув від того велику втіху.
25.223
sukge chali' āise prabgu balabgadra-saṅgepūrvavat mṛgādi-saṅge kailā nānā-raṅge
Послівний переклад: сукге— у дуже радісному настрої;чалі' āісе— повертається;прабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;балабгадра-саṅґе— разом із слугою, Балабгадрою Бгаттачар'єю;пūрва-ват— як раніше;мṛґа-āді-саṅґе— з лісовими звірями;каілā— влаштовував;нāнā-раṅґе— різні забави.
Дуже щасливий, Шрі Чайтан'я Махапрабгу повертався до Джаґаннатга Пурі разом зі Своїм слугою, Балабгадрою Бгаттачар'єю. Як і раніше, Господь влаштовував з лісовими звірями багато веселих забав.
25.224
āṭgāranālāte āsi' bgaṭṭāchārya brāhmaṇepāṭgāñā bolāilā nidja-bgakta-gaṇe
Послівний переклад: āṭгāранāлāте— до Атгаранали, передмістя Джаґаннатга Пурі;āсі'— прийшовши;бгаṭṭāчāрйа брāхмаṇе— Балабгадру Бгаттачар'ю,брахману; пāṭгāñā— пославши;болāілā— покликав;ніджа-бгакта-ґаṇе— Своїх супутників.
Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу прийшов до Атгаранали, передмістя Джаґаннатга Пурі, Він послав Балабгадру Бгаттачар'ю покликати Його відданих.
25.225
ṣuniyā bgaktera gaṇa yena punarapi djīlādehe prāṇa āile, yena indriya uṭgilā
Послівний переклад: ṣунійā— почувши;бгактера ґаṇа— громада відданих у Джаґаннатга Пурі;йена— наче;пунарапі— знову;джīлā— ожила;дехе— в тіло;прāṇа āіле— повернулась свідомість;йена— наче;індрійа— чуття;уṭгілā— збурились.
Почувши від Балабгадри Бгаттачар'ї про прихід Господа, величезна громада відданих так зраділа, немов щойно воскресла. Здавалось, ніби свідомість щойно повернулась до їхніх тіл. Чуття їхні завирували.
25.226
ānande vihvala bgakta-gaṇa dgāñā āilānarendre āsiyā sabe prabgure mililā
Послівний переклад: āнанде— великою радістю;віхвала— охоплені;бгакта-ґаṇа— усі віддані;дгāñā āілā— прибігли;нарендре āсійā— прибігши на берег озера Нарендра;сабе— усі вони;прабгуре— Шрі Чайтан'ю Махапрабгу;мілілā— зустріли.
Охоплені почуттями великого щастя, всі віддані чимдуж кинулись назустріч Господеві. Вони зустріли Його на березі славетного озера Нарендра-саровара.
25.227
purī-bgāratīra prabgu vandilena charaṇadoṅhe mahāprabgure kailā prema-āliṅgana
Послівний переклад: пурī— Парамананди Пурі;бгāратīра— і Брахмананди Бгараті;прабгу— Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу;ванділена чараṇа— вшанував стопи;доṅхе— обидва старшихсанн'ясі; махāпрабгуре— Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;каілā— зробили;према-āліṅґана— любовні обійми.
Коли до Шрі Чайтан'ї Махапрабгу підійшли Парамананда Пурі і Брахмананда Бгараті, Господь шанобливо вклонився їм, як духовним братам Свого вчителя. Вони ж обидва з великою любов'ю обійняли Шрі Чайтан'ю Махапрабгу.
25.228
dāmodara-svarūpa, paṇḍita-gadādgaradjagadānanda, kāṣīṣvara, govinda, vakreṣvara
Послівний переклад: дāмодара-сварūпа— Сварупа Дамодара;паṇḍіта-ґадāдгара— Ґададгара, вчений знавець Вед;джаґадāнанда— Джаґадананда;кāṣīṣвара— Кашішвара;ґовінда— Ґовінда;вакреṣвара— Вакрешвара.
Привітатись із Господом підходили всі віддані, як оце Сварупа Дамодара, Ґададгара Пандіта, Джаґадананда, Кашішвара, Ґовінда й Вакрешвара.
25.229
kāṣī-miṣra, pradyumna-miṣra, paṇḍita-dāmodaraharidāsa-ṭgākura, āra paṇḍita-ṣaṅkara
Послівний переклад: кāṣī-міṣра— Каші Мішра;прадйумна-міṣра— Прад'юмна Мішра;паṇḍіта- дāмодара— Дамодара Пандіта;харідāса-ṭгāкура— Харідаса Тгакура;āра— і;паṇḍіта-ṣаṅкара— Шанкара Пандіта.
Зустріти Господа прийшли також Каші Мішра, Прад'юмна Мішра, Дамодара Пандіта, Харідаса Тгакура та Шанкара Пандіта.
25.230
āra saba bgakta prabgura charaṇe paḍilāsabā āliṅgiyā prabgu premāvishṭa hailā
Послівний переклад: āра саба бгакта— усі інші віддані;прабгура— Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;чараṇе паḍілā— впали до лотосових стіп;сабā āліṅґійā— усіх їх обіймаючи;прабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;према-āвішṭа— охоплений почуттями екстатичної любові;хаілā— став.
Прийшли також усі інші віддані, і простерлись біля лотосових стіп Господа. Шрі Чайтан'я Махапрабгу на відповідь усіх їх обіймав з великою екстатичною любов'ю.
25.231
ānanda-samudre bgāse saba bgakta-gaṇesabā lañā chale prabgu djagannātga-daraṣane
Послівний переклад: āнанда-самудре— в океані трансцендентного блаженства;бгāсе— плавають;саба бгакта-ґаṇе— усі віддані;сабā лаñā— взявши їх усіх;чале— іде;прабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;джаґаннāтга-дараṣане— побачити Божество Джаґаннатги у храмі.
Усі поринули в океан трансцендентного блаженства. Після зустрічі Господь та всі Його віддані пішли до храму Джаґаннатги подивитись на Божество.
25.232
djagannātga dekgi' prabgu premāvishṭa hailābgakta-saṅge bahu-kshaṇa nṛtya-gīta kailā
Послівний переклад: джаґаннāтга декгі'— побачивши Господа Джаґаннатгу;прабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;према-āвішṭа хаілā— був охоплений почуттями любові;бгакта-саṅґе— у товаристві відданих;баху-кшаṇа— тривалий час;нṛтйа-ґīта каілā— співав і танцював.
Побачивши в храмі Господа Джаґаннатгу, Шрі Чайтан'я Махапрабгу потонув у почуттях любові. Він дуже довго співав і танцював зі Своїми відданими.
25.233
djagannātga-sevaka āni' mālā-prasāda dilātulasī paḍichgā āsi' charaṇa vandilā
Послівний переклад: джаґаннāтга-севака— жерці, служителі Господа Джаґаннатги;āні'— принісши;мāлā-прасāда ділā— роздавали ґірлянди іпрасад; туласī паḍічгā— храмовий служитель Туласі;āсі'— прийшовши;чараṇа ванділā— вшанував лотосові стопи Господа.
Жерці притьмом принесли всім ґірлянди і прасад. Прийшов також храмовий наглядач, Туласі, і поклонився Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
25.234
'mahāprabgu āilā' — grāme kolāhala hailasārvabgauma, rāmānanda, vāṇīnātga milila
Послівний переклад: махāпрабгу āілā— Шрі Чайтан'я Махапрабгу прийшов;ґрāме— у місті;колāхала хаіла— розлетілась новина;сāрвабгаума— Сарвабгаума;рāмāнанда— Рамананда;вāṇīнāтга— Ванінатга;міліла— прийшли і зустріли Його.
Коли містом розлетілась новина про прихід Шрі Чайтан'ї Махапрабгу до Джаґаннатга Пурі, зустрітися з Ним прийшли всі віддані, як-от Сарвабгаума Бгаттачар'я, Рамананда Рая та Ванінатга Рая.
25.235
sabā saṅge lañā prabgu miṣra-vāsā āilāsārvabgauma, paṇḍita-gosāñi nimantraṇa kailā
Послівний переклад: сабā саṅґе лаñā— взявши їх усіх;прабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;міṣра- вāсā āілā— пішов до дому Каші Мішри;сāрвабгаума— Сарвабгаума Бгаттачар'я;паṇḍіта-ґосāñі— Ґададгара Пандіта;німантраṇа каілā— запросили Господа напрасад.
Потім Господь та всі Його віддані пішли до будинку Каші Мішри. Сарвабгаума Бгаттачар'я та Пандіта Ґосані також запросили Господа пообідати в них удома.
25.236
prabgu kahe, — "mahā-prasāda āna' ei stgānesabā-saṅge ihāṅ ādji karimu bgodjane"
Послівний переклад: прабгу кахе— Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав;махā-прасāда āна'— принесітьмаха-прасад; еі стгāне— до цього місця;сабā-саṅґе— з усіма;іхāṅ— тут;āджі— сьогодні;каріму бгоджане— обідатиму.
Прийнявши їхнє запрошення, Господь попрохав їх принести весь прасад туди, де Він був, щоб Він міг поїсти разом з усіма Своїми відданими.
25.237
tabe duṅhe djagannātga-prasāda ānilasabā-saṅge mahāprabgu bgodjana karila
Послівний переклад: табе— тоді;дуṅхе— обидва, Сарвабгаума Бгаттачар'я і Пандіта Ґосані;джаґаннāтга-прасāда āніла— принеслимаха-прасадвід Джаґаннатги;сабā-саṅґе— з усіма ними;махāпрабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;бгоджана каріла— пообідав.
Отримавши наказ Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, Сарвабгаума Бгаттачар'я і Пандіта Ґосані принесли доволі прасаду з храму Джаґаннатги. Отож Господь пообідав разом з усіма у Своїй оселі.
25.238
ei ta' kahiluṅ, — prabgu dekgi' vṛndāvanapunaṭ karilena yaichge nīlādri gamana
Послівний переклад: еі та' кахілуṅ— ось я розповів;прабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;декгі' вṛндāвана— відвідавши Вріндавану;пунаṭ— знову;карілена— зробив;йаічге— як;нīлāдрі ґамана— повернення до Джаґаннатга Пурі.
Ось так, я розповів про те, як Шрі Чайтан'я Махапрабгу повернувся з Вріндавани до Джаґаннатга Пурі.
25.239
ihā yei ṣraddgā kari' karaye ṣravaṇaachirāt pāya sei chaitanya-charaṇa
Послівний переклад: іхā— це;йеі— кожен, хто;ṣраддгā карі'— з вірою та любов'ю;карайе ṣраваṇа— слухає;ачірāт— дуже скоро;пāйа— досягає;сеі— він;чаітанйа- чараṇа— лотосові стопи Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Кожен, хто з вірою та любов'ю слухає про ігри Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, дуже скоро досягає притулку лотосових стіп Господа.
25.240
madgya-līlāra kariluṅ ei dig-daraṣanachgaya vatsara kailā yaichge gamanāgamana
Послівний переклад: мадгйа-лīлāра— цієї частини,мадг'я-ліли; карілуṅ— я зробив;еі дік-дараṣана— загальний огляд;чгайа ватсара— шість років поспіль;каілā— робив;йаічге— як;ґамана-āґамана— подорожі й повернення.
Тут я зробив загальний огляд мадг'я-ліли, подорожей Шрі Чайтан'ї Махапрабгу до Джаґаннатга Пурі і з нього. Шість років Господь не переставав мандрувати.
25.241
ṣesha ashṭādaṣa vatsara nīlāchale vāsabgakta-gaṇa-saṅge kare kīrtana-vilāsa
Послівний переклад: ṣеша ашṭāдаṣа ватсара— решту вісімнадцять років;нīлāчале вāса— життя у Джаґаннатга Пурі;бгакта-ґаṇа-саṅґе— з відданими;каре— проводить;кīртана-вілāса— розваги співумантриХаре Крішна.
Прийнявши у двадцять чотири роки санн'ясу, Шрі Чайтан'я Махапрабгу жив ще двадцять чотири роки. Шість із них Він багато мандрував усієї Iндією, то йдучи до Джаґаннатга Пурі, то залишаючи його. Промандрувавши шість років, Господь на стале зупинився в Джаґаннатга Пурі і прожив там вісімнадцять років до кінця Свого життя. Протягом цих вісімнадцяти років Він головним чином співав зі Своїми відданими Харе Крішна.
25.242
madgya-līlāra krama ebe kari anuvādaanuvāda kaile haya katgāra āsvāda
Послівний переклад: мадгйа-лīлāра крама— хронологічний перелік розваг, описаних у Мадг'я-лілі «Чайтан'я-чарітамріти»;ебе— зараз;карі— зроблю;анувāда— перегляд;анувāда каіле— так переглядаючи;хайа— є;катгāра āсвāда— смакування всіх оповідей.
Зараз я ще раз перегляну всі глави Мадг'я-ліли за хронологічним порядком, щоб можна було насолодитись трансцендентною природою цих історій.
25.243
pratgama parichchgede — ṣesha-līlāra sūtra-gaṇatatgi-madgye kona bgāgera vistāra varṇana
Послівний переклад: пратгама паріччгеде— у першій главі;ṣеша-лīлāра сūтра-ґаṇа— оглядант'я- ліли,завершальних розваг Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;татгі-мадгйе— серед того;кона бгāґера— певної частини книги;вістāра варṇана— докладне змалювання.
У першій главі я навів огляд завершальних розваг Шрі Чайтан'ї Махапрабгу [ант'я-ліли]. В цій главі я також старанно змалював деякі з розваг, які Господь проводив наприкінці Своїх літ.
25.244
dvitīya parichchgede — prabgura pralāpa-varṇanatatgi-madgye nānā-bgāvera dig-daraṣana
Послівний переклад: двітīйа паріччгеде— у другій главі;прабгура— Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;пралāпа-варṇана— опис божевільної поведінки;татгі-мадгйе— серед того;нāнā- бгāвера— різних екстатичних почуттів;дік-дараṣана— зазначення.
У другій главі я описав розмови Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, які скидались на божевільне марення. В цій главі я зазначив, які екстатичні настрої проявляв Шрі Чайтан'я Махапрабгу.
25.245
tṛtīya parichchgede — prabgura kahiluṅ sannyāsaāchāryera ggare yaichge karilā vilāsa
Послівний переклад: тṛтīйа паріччгеде— у третій главі;прабгура— Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;кахілуṅ— я описав;саннйāса— прийняття зреченого сану;āчāрйера ґгаре— в оселі Адвайти Ачар'ї;йаічге— як;карілā вілāса— насолоджувався розвагами.
У третій главі я описав, як Господь прийняв зречений сан і як Він насолоджувався розвагами в оселі Адвайти Ачар'ї.
25.246
chaturtge — mādgava purīra charitra-āsvādanagopāla stgāpana, kshīra-churira varṇana
Послівний переклад: чатуртге— у четвертій главі;мāдгава пурīра— Мадгавендри Пурі;чарітра- āсвāдана— смакування якостей;ґопāла стгāпана— встановлення Ґопали;кшīра-чуріра варṇана— розповідь про те, як Ґопінатга в Ремуні вкрав згущене молоко.
У четвертій главі я переповів історію того, як Мадгавендра Пурі встановив Божество Ґопали і як у Ремуні Ґопінатга вкрав згущене молоко.
25.247
pañchame — sākshi-gopāla-charitra-varṇananityānanda kahe, prabgu karena āsvādana
Послівний переклад: паñчаме— у п'ятій главі;сāкші-ґопāла— Сакші-ґопали;чарітра-варṇана— опис діянь;нітйāнанда кахе— це розповів Господь Ніт'янанда;прабгу— Господь Чайтан'я Махапрабгу;карена āсвāдана— смакував це.
У п'ятій главі я переказав історію про Сакші-ґопалу. Цю історію розповідав Ніт'янанда Прабгу, а Шрі Чайтан'я Махапрабгу слухав.
25.248
shashṭge — sārvabgaumera karilā uddgārasaptame — tīrtga-yātrā, vāsudeva nistāra
Послівний переклад: шашṭге— у шостій главі;сāрвабгаумера— Сарвабгауму Бгаттачар'ю;карілā уддгāра— Господь звільнив;саптаме— у сьомій главі;тīртга-йāтрā— подорож до святих місць;вāсудева ністāра— порятунок Вāсудеви.
У шостій главі я розповів про те, як Господь звільнив Сарвабгауму Бгаттачар'ю, а в сьомій главі описав подорож Господа святими місцями і порятунок Васудеви.
25.249
ashṭame — rāmānanda-saṃvāda vistāraāpane ṣunilā 'sarva-siddgāntera sāra'
Послівний переклад: ашṭаме— у восьмій главі;рāмāнанда-саṃвāда вістāра— глибока бесіда з Шрі Раманандою Раєю;āпане— особисто;ṣунілā— слухав;сарва— усіх;сіддгāнтера— висновків;сāра— суть.
У восьмій главі я записав глибокі бесіди Господа з Раманандою Раєю. Господь Сам слухав, а Рамананда викладав найсуттєвіші істини всіх ведичних писань.
25.250
navame — kahiluṅ dakshiṇa-tīrtga-bgramaṇadaṣame — kahiluṅ sarva-vaishṇava-milana
Послівний переклад: наваме— у дев'ятій главі;кахілуṅ— я розповів;дакшіṇа-тīртга-бграмаṇа— прощу до південної Iндії;даṣаме— у десятій главі;кахілуṅ— я описав;сарва- ваішṇава-мілана— зустріч із усіма відданими.
У дев'ятій главі я описав подорож Господа південною Iндією та всілякими святими місцями прощі. У десятій главі я розповів про Його зустріч з усіма відданими.
25.251
ekādaṣe — ṣrī-mandire 'beḍā-saṅkīrtana'dvādaṣe — guṇḍichā-mandira-mārdjana-kshālana
Послівний переклад: екāдаṣе— в одинадцятій главі;ṣрī-мандіре— у храмі Джаґаннатги;беḍā- саṅкīртана— співмантриХаре Крішна з обходом навколо храму;двāдаṣе— у дванадцятій главі;ґуṇḍічā-мандіра— храму Ґундіча;мāрджана-кшāлана— прибирання й миття.
В одинадцятій главі я розповів про те, як велетенська громада відданих співала маха-мантру Харе Крішна, обходячи навколо храму Господа. У дванадцятій главі я розповів про те, як чистили й мили храм Ґундіча.
25.252
trayodaṣe — ratga-āge prabgura nartanachaturdaṣe — 'herā-pañchamī'-yātrā-daraṣana
Послівний переклад: трайодаṣе— у тринадцятій главі;ратга-āґе— перед колісницею-ратгоюДжаґаннатги;прабгура нартана— танець Господа Чайтан'ї Махапрабгу;чатурдаṣе— у чотирнадцятій главі;херā-паñчамī— Хера-панчамі, яке святкують п'ятого дня Ратга-ятри;йāтрā— свято;дараṣана— споглядання.
У тринадцятій главі я описав танець Шрі Чайтан'ї Махапрабгу перед колісницею Джаґаннатги. У чотирнадцятій главі наведено опис свята Хера-панчамі.
25.253
tāra madgye vradja-devīra bgāvera ṣravaṇasvarūpa kahilā, prabgu kailā āsvādana
Послівний переклад: тāра мадгйе— у тому;враджа-девīра—ґопі; бгāвера— екстатичних почуттів;ṣраваṇа— слухання;сварūпа кахілā— Сварупа Дамодара Ґосвамі описував;прабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;каілā āсвāдана— особисто насолоджувався смаком.
У чотирнадцятій главі також йдеться про те, як Сварупа Дамодара змальовував екстатичні почуття ґопі, а Шрі Чайтан'я Махапрабгу насолоджувався цим описом.
25.254
pañchadaṣe — bgaktera guṇa ṣrī-mukge kahilasārvabgauma-ggare bgikshā, amogga tārila
Послівний переклад: паñчадаṣе— у п'ятнадцятій главі;бгактера— відданих;ґуṇа— якості;ṣрī- мукге кахіла— Чайтан'я Махапрабгу особисто описував;сāрвабгаума-ґгаре— у домі Сарвабгауми;бгікшā— обідаючи;амоґга тāріла— врятував Амоґгу.
У п'ятнадцятій главі я переповів, як Шрі Чайтан'я Махапрабгу вихваляв якості Своїх відданих і як Він обідав у Сарвабгауми Бгаттачар'ї. Тоді ж Він врятував Амоґгу.
25.255
shoḍaṣe — vṛndāvana-yātrā gauḍa-deṣa-patgepunaṭ nīlāchale āilā, nāṭaṣālā haite
Послівний переклад: шоḍаṣе— у шістнадцятій главі;вṛндāвана-йāтрā— початок подорожі до Вріндавани;ґауḍа-деṣа-патге— дороŸгою, що пролягає через Бенґалію;пунаṭ— знову;нīлāчале āілā— повернення до Джаґаннатга Пурі;нāṭаṣāлā хаіте— з Канай Наташали.
У шістнадцятій главі я розповів про те, як Шрі Чайтан'я Махапрабгу вирушив до Вріндавани й пройшов через Бенґалію, а також як невдовзі після того, дійшовши до Канай Наташали, Він повернувся до Джаґаннатга Пурі.
25.256
saptadaṣe — vanapatge matgurā-gamanaashṭādaṣe — vṛndāvana-vihāra-varṇana
Послівний переклад: саптадаṣе— у сімнадцятій главі;вана-патге— лісовою дорогою;матгурā- ґамана— подорож Господа Чайтан'ї Махапрабгу до Матгури;ашṭāдаṣе— у вісімнадцятій главі;вṛндāвана-віхāра-варṇана— опис Його мандрівки лісами Вріндавани.
У сімнадцятій главі я змалював подорож Господа через хащі Джгарікганди і прихід до Матгури. У вісімнадцятій главі описано, як Господь ходив лісами Вріндавани.
25.257
ūnaviṃṣe — matgurā haite prayāga-gamanatāra madgye ṣrī-rūpere ṣakti-sañchāraṇa
Послівний переклад: ūнавіṃṣе— у дев'ятнадцятій главі;матгурā хаіте— з Матгури;прайāґа- ґамана— подорож до Праяґи;тāра мадгйе— у тому;ṣрī-рūпере— Шрі Рупі Ґосвамі;ṣакті-саñчāраṇа— влиття сили поширювати свідомість Крішни.
У дев'ятнадцятій главі я розповів про те, як Господь повернувся з Матгури до Праяґи і як Він наділив Шрі Рупу Ґосвамі силою поширювати віддане служіння.
25.258
viṃṣati parichchgede — sanātanera milanatāra madgye bgagavānera svarūpa-varṇana
Послівний переклад: віṃṣаті паріччгеде— у двадцятій главі;санāтанера мілана— зустріч із Санатаною Ґосвамі;тāра мадгйе— у тому;бгаґавāнера— Верховного Бога- Особи;сварūпа-варṇана— опис особистих якостей.
У двадцятій главі змальовано зустріч Господа з Санатаною Ґосвамі. Господь вичерпно описав Санатані Ґосвамі особисті якості Верховного Бога-Особи.
25.259
ekaviṃṣe — kṛshṇaiṣvarya-mādgurya varṇanadvāviṃṣe — dvividga sādgana-bgaktira vivaraṇa
Послівний переклад: ека-віṃṣе— у двадцять першій главі;кṛшṇа-аіṣварйа— Крішниної величі;мāдгурйа— чарівливої вроди;варṇана— опис;двā-віṃṣе— у двадцять другій главі;дві-відга— двох різновидів;сāдгана-бгактіра— відданого служіння;вівараṇа— опис.
У двадцять першій главі змальовано вроду Крішни і Його велич, а в двадцять другій — два різновиди відданого служіння.
25.260
trayoviṃṣe — prema-bgakti-rasera katganachaturviṃṣe — 'ātmārāmāṭ'-ṣlokārtga varṇana
Послівний переклад: трайаṭ-віṃṣе— у двадцять третій главі;према-бгакті— екстатичної любові до Бога;расера— смаку;катгана— оповідь;чатуṭ-віṃṣе— у двадцять четвертій главі;āтмāрāмāṭ— відомого як «атмарама»;ṣлока-артга— смисл вірша;варṇана— пояснення.
У двадцять третій главі описано смаки трансцендентного любовного служіння, а в двадцять четвертій я розповів, як Господь розглянув вірш «атмарама».
25.261
pañchaviṃṣe — kāṣī-vāsīre vaishṇava-karaṇakāṣī haite punaṭ nīlāchale āgamana
Послівний переклад: паñча-віṃṣе— у двадцять п'ятій главі;кāṣī-вāсīре— жителів Варанасі (Каші);ваішṇава-караṇа— перетворення навайшнавів; кāṣī хаіте— із Каші;пунаṭ— знову;нīлāчале āґамана— повернення до Джаґаннатга Пурі (Нілачали).
У двадцять п'ятій главі розказано про те, як жителі Варанасі стали вайшнавами і як Господь повернувся з Варанасі до Нілачали [Джаґаннатга Пурі].
25.262
pañchaviṃṣati parichchgede ei kailuṅ anuvādayāhāra ṣravaṇe haya grantgārtga-āsvāda
Послівний переклад: паñча-віṃṣаті паріччгеде— у двадцять п'ятій главі;еі— цей;каілуṅ анувāда— я зробив повтор;йāхāра ṣраваṇе— слухаючи який;хайа— є;ґрантга-артга- āсвāда— усвідомлення змісту цілої книги.
Отже, у двадцять п'ятій главі я зробив огляд цих розваг. Вислухавши цей огляд, можна зрозуміти зміст усього твору.
25.263
saṅkshepe kahiluṅ ei madgya-līlāra sārakoṭi-grantge varṇana nā yāya ihāra vistāra
Послівний переклад: саṅкшепе— коротко;кахілуṅ— я описав;еі— це;мадгйа-лīлāра сāра— суть Мадг'я-ліли;коṭі-ґрантге— у мільйонах книжок;варṇана— опис;нā йāйа— не можливий;іхāра вістāра— докладний.
Я перелічив теми Мадг'я-ліли. Докладно ці розваги не описати й у мільйонах книжок.
25.264
djīva nistārite prabgu bgramilā deṣe-deṣeāpane āsvādi' bgakti karilā prakāṣe
Послівний переклад: джīва ністāріте— щоб рятувати зумовлені душі;прабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу;бграмілā— мандрував;деṣе-деṣе— різними країнами;āпане— особисто;āсвāді'— смакуючи;бгакті— віддане служіння;карілā— робив;пракāṣе— поширення.
Рятуючи всі пропащі душі, Господь мандрував усіма землями. Він Сам насолоджувався смаком відданого служіння і разом з тим повсюди ніс вчення відданості.
Пояснення

Шрі Чайтан'я Махапрабгу Сам подорожував різними областями Iндії, по всій країні поширюючи бгакті. Разом з тим Він Сам насолоджувався трансцендентною діяльністю. Своєю поведінкою Він показав відданим приклад того, як і що треба робити. I ця діяльність полягає в тому, що треба поширювати вчення відданого служіння. Зокрема Він сказав Своїм відданим закликати всіх індійців, щоб вони поширювали Його послання всім світом, бо Сам Господь тоді не міг подорожувати до інших частин світу. Щодо цього Він залишив дві настанови:Усі індійці повинні серйозно стати на шлях відданого служіння, який вказує Шрі Чайтан'я Махапрабгу, і зробити досконалим своє життя. Зробивши своє життя досконалим, вони повинні задля добра цілого людства поширювати це послання всім світом [пара-упакāра]» (Ч.-ч. Аді-ліла 9.41). Вайшнаву насамперед цікавить пара-упакāра — робити добро іншим. Це хвилювало Прахладу Махараджу. Він не хотів звільнення тільки для себе, він хотів звільнити всі пропащі душі, що не відають про бгакті і марнують свій інтелект на пошук тимчасових вигод для матеріального тіла. Шрі Чайтан'я Махапрабгу хотів, щоб Його місія поширилась усім світом.«У кожнім місті та селі буде лунати Моє ім'я» («Чайтан'я- бгаґавата», Ант'я4.126)Ступаючи слідами Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, ми намагаємось поширювати Його послання всім світом. З Його милості люди якнайсерйозніше ставляться до цього руху. В західних країнах, особливо в Америці та Європі, наші книжки розходяться дуже широко. Навіть священство в тих країнах складає належну оцінку рухові свідомості Крішни і готове об'єднатись задля найвищого загальнолюдського добра. Тож нехай послідовники Шрі Чайтан'ї Махапрабгу серйозно присвячують себе цьому рухові й поширюють його всім світом, несучи його послання від села до села, від міста до міста, як це робив Сам Шрі Чайтан'я Махапрабгу.

25.265
kṛshṇa-tattva, bgakti-tattva, prema-tattva sārabgāva-tattva, rasa-tattva, līlā-tattva āra
Послівний переклад: кṛшṇа-таттва— істинне становище Крішни;бгакті-таттва— суть відданого служіння;према-таттва— суть екстатичної любові до Бога;сāра— сутність;бгāва-таттва— суть духовних почуттів;раса-таттва— суть трансцендентних смаків;лīлā-таттва— суть Господніх розваг;āра— також.
Розвинути свідомість Крішни означає пізнати істинне становище Крішни, суть відданого служіння, суть любові до Бога, суть екстатичних почуттів, суть трансцендентних смаків і суть Господніх розваг.
25.266
ṣrī-bgāgavata-tattva-rasa karilā prachārekṛshṇa-tulya bgāgavata, djānāilā saṃsāre
Послівний переклад: ṣрī-бгāґавата-таттва-раса— суть і трансцендентний смак «Шрімад-Бгаґаватам»;карілā прачāре— Чайтан'я Махапрабгу старанно звістував;кṛшṇа-тулйа— тотожний Крішні;бгāґавата— «Шрімад-Бгаґаватам»;джāнāілā саṃсāре— проповідував у цьому світі.
Шрі Чайтан'я Махапрабгу Сам проповідував трансцендентні істини «Шрімад-Бгаґаватам» і пояснював його трансцендентні смаки. «Шрімад-Бгаґаватам» і Верховний Бог-Особа суть одне, бо «Шрімад-Бгаґаватам» являє собою втілення Шрі Крішни у звуці.
25.267
bgakta lāgi' vistārilā āpana-vadanekāhāṅ bgakta-mukge kahāi ṣunilā āpane
Послівний переклад: бгакта лāґі'— задля Своїх відданих;вістāрілā— докладно роз'яснював;āпана-вадане— особисто, Своїми вустами;кāхāṅ— іноді;бгакта-мукге— вустами Своїх відданих;кахāі— спонукаючи описувати;ṣунілā āпане— Сам слухав.
Звістуючи світові смисл «Шрімад-Бгаґаватам», Шрі Чайтан'я Махапрабгу іноді задля добра Своїх відданих говорив Сам, а іноді вповноважував говорити когось із Своїх відданих і слухав.
Пояснення

Шрі Чайтан'я Махапрабгу, як ідеальний вчитель, або ачар'я, Сам дуже докладно пояснював «Шрімад- Бгаґаватам». Подеколи Він також вповноважував говорити Своїх відданих, а Сам слухав. Ось як ачар'я має виховувати учнів. Він має не лише сам роз'яснювати вчення філософії бгаґавата, а й вчити учнів, як розкривати ці піднесені теми.

25.268
ṣrī-chaitanya-sama āra kṛpālu vadānyabgakta-vatsala nā dekgi tridjagate anya
Послівний переклад: ṣрī-чаітанйа-сама— рівний Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;āра— хто-небудь іще;кṛпāлу— милостивий;вадāнйа— великодушний;бгакта-ватсала— дуже добрий до відданих;нā декгі— не бачу;трі-джаґате— у трьох світах;анйа— хто-небудь інший.
Всі мислячі люди в трьох світах не можуть не погодитись, що немає нікого милостивішого й великодушнішого за Шрі Чайтан'ю Махапрабгу і що більше ніхто не ставиться до своїх відданих так ласкаво, як Він.
25.269
ṣraddgā kari' ei līlā ṣuna, bgakta-gaṇaihāra prasāde pāibā chaitanya-charaṇa
Послівний переклад: ṣраддгā карі'— проявляючи віру та любов;еі лīлā— ці розваги Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;ṣуна— слухайте;бгакта-ґаṇа— віддані;іхāра прасāде— милістю цих трансцендентних оповідей;пāібā— здобудете;чаітанйа-чараṇа— лотосові стопи Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Всі віддані повинні з вірою та любов'ю слухати про ігри Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Так з ласки Господа можна здобути притулок біля Його лотосових стіп.
25.270
ihāra prasāde pāibā kṛshṇa-tattva-sārasarva-ṣāstra-siddgāntera ihāṅ pāibā pāra
Послівний переклад: іхāра прасāде— слухаючи ці повчання Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;пāібā— здобудете;кṛшṇа-таттва-сāра— суть істинного знання про Крішну;сарва-ṣāстра— усіх явлених писань;сіддгāнтера— висновків;іхāṅ— тут;пāібā— здобудете;пāра— найвищу міру.
Збагнувши розваги Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, можна збагнути істинну природу Крішни. А збагнувши Крішну, можна збагнути всю глибину знання, викладеного в явлених писаннях.
Пояснення

Господь Крішна каже в «Бгаґавад-ґіті»(7.3):«З багатьох тисяч людей, можливо, один намагається досягнути досконалості, а з тих, хто досягнув досконалості, навряд чи хоч один справді знає Мене».Збагнути Крішну дуже складно, але хто намагається збагнути «Шрімад-Бгаґаватам» за допомогою вчення бгакті, яке викладав Чайтан'я Махапрабгу, той збагне Крішну дуже легко, щодо цього немає сумніву. А Крішна каже в «Бгаґавад- ґіті»(4.9):«Той, хто знає трансцендентну природу Мого з'явлення і діяльності, покинувши тіло, о Арджуно, не народжується знову в матеріальному світі, а досягає Моєї вічної обителі».

25.271
kṛshṇa-līlā amṛta-sāra, tāra ṣata ṣata dgāra,daṣa-dike vahe yāhā haitese chaitanya-līlā haya, sarovara akshaya,mano-haṃsa charāha' tāhāte
Послівний переклад: кṛшṇа-лīлā амṛта-сāра— розваги Господа Крішни становлять суть трансцендентного блаженства;тāра ṣата ṣата дгāра— потік цього вічного блаженства тече сотнями відгалужень;даṣа-діке— на всі десять сторін світу;вахе— тече;йāхā хаіте— з якого;се— ці;чаітанйа-лīлā— розваги Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;хайа— є;саровара акшайа— вічне трансцендентне озеро;манаṭ-хаṃса— мій розум, наче лебідь;чарāха'— плавай, будь ласка;тāхāте— у цьому озері.
Розваги Господа Крішни уособлюють у собі суть усього нектару, і цей нектар розливається сотнями річок на всі сторони світу. Розваги Шрі Чайтан'ї Махапрабгу — це вічний став. Пустіть свій розум-лебідь, щоб він плавав по цьому трансцендентному плесі.
Пояснення

Суть духовного знання міститься в розвагах Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, що тотожні розвагам Господа Крішни. Вони суть знання. Якщо чиєсь знання не містить розуміння особи й діяльності Шрі Чайтан'ї Махапрабгу та Крішни, це знання поверхове. З ласки Шрі Чайтан'ї Махапрабгу нектар ігор Господа Шрі Крішни розтікається сотнями й тисячами річок на всі сторони світу. Не слід гадати, що розваги Шрі Чайтан'ї Махапрабгу відмінні від Крішниних. В писаннях сказано: ṣрī-кṛшṇа-чаітанйа, рāдгā-кṛшṇа нахе анйа — «Господь Чайтан'я Махапрабгу є поєднання Радги й Крішни». Отже, не зрозумівши розваги Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, не вдасться зрозуміти Радгу й Крішну. Тому Шріла Нароттама даса Тгакура співає: рūпа-раґгунāтга-паде хаібе āкуті/кабе хāма буджгаба се йуґала пірīті — «Коли я палатиму бажанням вивчати книжки шістьох Ґосвамі? Тільки тоді я зможу зрозуміти любовні розваги Радги й Крішни». Чайтан'я Махапрабгу особисто вповноважив Шрілу Рупу Ґосвамі й Шрілу Санатану Ґосвамі. Iнші Ґосвамі збагнули Шрі Чайтан'ю Махапрабгу та Його місію йдучи їхніми стопами. Треба пізнати Шрі Крішну Чайтан'ю і Господа Шрі Крішну, отримуючи знання системою парампари від шести Ґосвамі. Рух свідомості Крішни якомога сумлінніше ступає в слід Ґосвамі. Нароттама даса Тгакура каже: еі чгайа ґосāñні йāṅра, муі тāṅра дāса — «Я слуга шести Ґосвамі». Філософія свідомості Крішни вчить, що треба стати слугою слуги слуги Господа. Кожен, хто хоче осягнути непростий предмет крішна-катги, мусить приєднатись до учнівської послідовності. Якщо людині так чи інакше вдалося зрозуміти Крішну, її життя увінчалось успіхом. Тйактвā дехаṃ пунар джанма наіті мāм еті со 'рджуна. Завдяки учнівській послідовності досконалий відданий здатний пізнати Крішну, а тоді, поза сумнівом, перед ним відкривається вхід до Божого царства. Коли людина пізнала Крішну, їй не важко перенестись до духовного царства.

25.272
bgakta-gaṇa, ṣuna mora dainya-vachanatomā-sabāra pada-dgūli, aṅge vibgūshaṇa kari',kichgu muñi karoṅ nivedana
Послівний переклад: бгакта-ґаṇа— о віддані;ṣуна— послухайте, будь ласка;мора— моє;даінйа- вачана— смиренне прохання;томā-сабāра— вас усіх;пада-дгūлі— пил зі стіп;аṅґе— собі на тіло;вібгūшаṇа карі'— беручи як прикрасу;кічгу— дещо;муñі— я;кароṅ ніведана— хочу попрохати.
Якнайсмиренніше припадаю до лотосових стіп усіх вас, о віддані, і прикрашаю своє тіло пилом з ваших стіп. А зараз, любі віддані, послухайте, будь ласка, ще про одну річ.
25.273
kṛshṇa-bgakti-siddgānta-gaṇa, yāte prapgulla padma-vana,tāra madgu kari' āsvādanaprema-rasa-kumuda-vane, prapgullita rātri-dine,tāte charāo mano-bgṛṅga-gaṇa
Послівний переклад: кṛшṇа-бгакті-сіддгāнта-ґаṇа— істинне розуміння відданого служіння Крішні;йāте— яким;прапгулла— оживає;падма-вана— ліс лотосів;тāра мадгу— мед із цих лотосів;карі' āсвāдана— куштуючи;према-раса— трансцендентної любові до Крішни;кумуда-ване— у лісі квітівкумуда(різновид лотоса);прапгулліта— щасливі;рāтрі-діне— вдень і вночі;тāте— у цьому лісі лотосів;чарāо— примушуйте блукати;манаṭ-бгṛṅґа-ґаṇа— свої розуми-бджоли.
Віддане служіння Крішні — немов ліс прекрасних, налитих медом лотосів, які сповнюють серце радістю. Я благаю кожного: скуштуйте цього меду. Нехай всі умоглядні мислителі пустять бджіл свого розуму в цей ліс лотосів і нехай день і ніч до смаку впиваються в ньому екстатичною любов'ю до Крішни — ось тоді їхня жага до умоглядних розумувань буде трансцендентним чином цілковито задоволена.
25.274
nānā-bgāvera bgakta-djana, haṃsa-chakravāka-gaṇa,yāte sabe' karena vihārakṛshṇa-keli sumṛṇāla, yāhā pāi sarva-kāla,bgakta-haṃsa karaye āhāra
Послівний переклад: нāнā-бгāвера бгакта-джана— віддані, що в різних екстатичних настроях насолоджуються стосунками з Крішною;хаṃса-чакравāка-ґаṇа— наче лебеді тачакраваки; йāте— у тому місці;сабе'— всі;карена віхāра— насолоджуються життям;кṛшṇа-келі— розваги Крішни;су-мṛṇāла— солодкі пуп'янки;йāхā пāі— які можна дістати;сарва-кāла— вічно;бгакта-хаṃса— віддані-лебеді;карайе— роблять;āхāра— споживання.
Віддані, яких пов'язують із Крішною ті чи інші стосунки, бавляться в тому лісі лотосів, наче лебеді та птахи-чакраваки. Крішнині розваги — неначе пуп'янки цих лотосів. Вони становлять поживу для відданих-лебедів. Господь Шрі Крішна завжди влаштовує трансцендентні розваги, тому віддані, що ступають слідами Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, мають змогу вічно смакувати цими лотосовими пуп'янками — розвагами Господа.
25.275
sei sarovare giyā, haṃsa-chakravāka hañā,sadā tāhāṅ karaha vilāsakgaṇḍibe sakala duṭkga, pāibā parama sukga,anāyāse habe premollāsa
Послівний переклад: сеі сароваре ґійā— ідучи до цього озера, порослого лотосовими квітами;хаṃса- чакравāка хаñā— ставши лебедями тачакраваками; садā— завжди;тāхāṅ— там;караха вілāса— насолоджуйтесь життям;кгаṇḍібе— поменшаться;сакала дуṭкга— усі матеріальні турботи й страждання;пāібā— здобудете;парама сукга— найвище щастя;анāйāсе— дуже легко;хабе— буде;према-уллāса— захват любові до Бога.
Усім відданим Шрі Чайтан'ї Махапрабгу треба йти до цього озера й, завжди залишаючись під захистом лотосових стіп Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, стати лебедями та птахами- чакраваками, що плавають на тих небесних водах. Їм треба повсякчасно служити Господу Шрі Крішні й так повсякчасно насолоджуватись життям. Тоді всі їхні страждання відступляться й вони знайдуть велике щастя, поринувши в захват любові до Бога.
25.276
ei amṛta anukshaṇa, sādgu mahānta-megga-gaṇa,viṣvodyāne kare varishaṇatāte pgale amṛta-pgala, bgakta kgāya nirantara,tāra ṣeshe djīye djaga-djana
Послівний переклад: еі амṛта— цей нектар;анукшаṇа— щохвилі;сāдгу махāнта-меґга-ґаṇа— чисті віддані й святі особи, що їх порівнюють до хмарин;віṣва-удйāне— у саду всесвіту;каре варішаṇа— проливають дощем ці нектарні розваги Шрі Чайтан'ї Махапрабгу та Господа Шрі Крішни;тāте— через це;пгале— росте;амṛта-пгала— нектарний плід;бгакта кгāйа нірантара— і віддані постійно їдять цей плід;тāра ṣеше— коли вони поїдять;джīйе джаґа-джана— в усьому світі живі істоти живуть мирним життям.
Віддані, що знайшли притулок біля лотосових стіп Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, беруть на себе відповідальність поширювати нектарне віддане служіння всім світом. Вони схожі на хмари, що проливають на землю дощі і живлять плід любові до Бога в цьому світі. Віддані досхочу наїдаються цих плодів, а те, що вони залишають, з'їдають прості люди, і тоді всі живуть щасливо.
25.277
chaitanya-līlā — amṛta-pūra, kṛshṇa-līlā — sukar pūra,duhe mili' haya sumādguryasādgu-guru-prasāde, tāhā yei āsvāde,sei djāne mādgurya-prāchurya
Послівний переклад: чаітанйа-лīлā амṛта-пūра— розваги Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу повні нектару;кṛшṇа-лīлā су-карпūра— розваги Господа Крішни — мов камфора;духе мілі'— коли обоє поєднуються;хайа— стає;су-мāдгурйа— дуже й дуже смачно;сāдгу-ґуру-прасāде— ласкою святих осіб та відданих на трансцендентному рівні;тāхā— того;йеі— кожен, хто;āсвāде— насолоджується смаком цього нектару;сеі джāне— той може зрозуміти;мāдгурйа-прāчурйа— незмірно солодкий смак відданого служіння.
Розваги Шрі Чайтан'ї Махапрабгу сповнені нектару, а розваги Господа Крішни — немов камфора. Коли змішати нектар і камфору, вони вражають чудовим смаком. Той, хто з милості чистих відданих насолоджується ними, пізнає силу цього солодкого смаку.
25.278
ye līlā-amṛta vine, kgāya yadi anna-pāne,tabe bgaktera durbala djīvanayāra eka-bindu-pāne, utpgullita tanu-mane,hāse, gāya, karaye nartana
Послівний переклад: йе— той, хто;лīлā— розваг Господа Крішни та Чайтан'ї Махапрабгу;амṛта віне— без нектару;кгāйа йаді анна-пāне— якщо їсть тільки звичайну їжу із зерна;табе— тоді;бгактера— відданих;дурбала джīвана— життя стає слабке;йāра— чого;ека-бінду-пāне— якщо п'є одну краплину;утпгулліта тану- мане— тіло й розум виповнює радість;хāсе— сміється;ґāйа— співає;карайе нартана— танцює.
Споживаючи доволі зерна в їжу, люди стають сильними, проте відданий, який харчується лише звичайним зерном і не насолоджується трансцендентними розвагами Господа Чайтан'ї Махапрабгу та Крішни, поступово слабне і падає з трансцендентного рівня. Однак якщо людина вип'є хоча б краплю нектару Крішниних розваг, її тіло та розум розцвітають і вона починає сміятися, співати й танцювати.
Пояснення

Усі віддані, що мають якийсь зв'язок із рухом свідомості Крішни, повинні читати всі перекладені книжки («Чайтан'я-чарітамріту», «Шрімад-Бгаґаватам», «Бгаґавад-ґіту» та інші). Iнакше за якийсь час вони будуть просто їсти й спати, а тоді впадуть зі свого рівня. Тоді вони втратять нагоду здобути вічне, радісне, сповнене трансцендентної втіхи, життя.

25.279
e amṛta kara pāna, yāra sama nāhi āna,chitte kari' sudṛḍga viṣvāsanā paḍa' kutarka-garte, amedgya karkaṣa āvarte,yāte paḍile haya sarva-nāṣa
Послівний переклад: е амṛта кара пāна— всі пийте цей нектар;йāра сама нāхі āна— немає нічого подібного на цей нектар;чітте— у розумі;карі' судṛḍга віṣвāса— твердо вірячи в цей висновок;нā паḍа' кутарка ґарте— не падайте в яму псевдологіки;амедгйа каркаṣа āварте— у жорстокий вир, до якого не слід навіть підходити;йāте— в який;паḍіле— якщо людина впаде;хайа сарва-нāṣа— все її життя буде змарноване.
Нехай читачі насолоджуються оцим чудовим нектаром, бо його не зрівняти ні з чим. Зберігаючи в розумі непохитну віру, стережіться, щоб не впасти в яму псевдологіки чи у вир несприятливих обставин. Впавши туди, людина гине.
25.280
ṣrī-chaitanya, nityānanda, advaitādi bgakta-vṛnda,āra yata ṣrotā bgakta-gaṇatomā-sabāra ṣrī-charaṇa, kari ṣire vibgūshaṇa,yāhā haite abgīshṭa-pūraṇa
Послівний переклад: ṣрī-чаітанйа нітйāнанда— Шрі Чайтан'я Махапрабгу і Господь Ніт'янанда;адваіта-āді бгакта-вṛнда— а також віддані, як оце Адвайта Ачар'я;āра— і;йата ṣротā бгакта-ґаṇа— всі віддані-слухачі;томā-сабāра ṣрī-чараṇа— лотосові стопи вас усіх;карі ṣіре вібгūшаṇа— ставлю собі на голову, наче діадему;йāхā хаіте— від чого;абгīшṭа-пūраṇа— будуть виконані всі мої прагнення.
На завершення, я хочу сказати Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, Ніт'янанді Прабгу, Адвайті Прабгу і всім іншим відданим та читачам, що я ставлю ваші лотосові стопи собі на голову, як діадему. Після того всі мої бажання виконані.
25.281
ṣrī-rūpa-sanātana- raggunātga-djīva-charaṇa,ṣire dgari, — yāra karoṅ āṣakṛshṇa-līlāmṛtānvita, chaitanya-charitāmṛta,kahe kichgu dīna kṛshṇadāsa
Послівний переклад: ṣрī-рūпа-санāтана— Шріли Рупи Ґосвамі й Санатани Ґосвамі;раґгунāтга- джīва— Раґгунатги даси Ґосвамі, Раґгунатги Бгатти Ґосвамі та Шріли Джіви Ґосвамі;чараṇа— лотосові стопи;ṣіре дгарі— ставлячи собі на голову;йāра— чого;кароṅ āṣа— завжди прагну;кṛшṇа-лīлā-амṛта-анвіта— змішані з нектаромкрішна-ліли; чаітанйа-чарітāмṛта— розваги Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;кахе— намагаюсь розповідати;кічгу— щось;дīна— найсмиренніший;кṛшṇадāса— Крішнадаса Кавіраджа Ґосвамі.
Ставлячи собі на голову стопи Шріли Рупи Ґосвамі, Шрі Санатани Ґосвамі, Раґгунатги даси Ґосвамі, Раґгунатги Бгатти Ґосвамі та Джіви Ґосвамі, я завжди прагну їхньої милості. Отак я, Крішнадаса, смиренно намагаюсь переповідати нектарні розваги Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, змішані з розвагами Господа Крішни.
25.282
ṣrīman-madana-gopāla- govindadeva-tushṭayechaitanyārpitam astv etach chaitanya-charitāmṛtam
Послівний переклад: ṣрīман-мадана-ґопāла— Божества, яке зветься Шріман Мадана-ґопала;ґовінда-дева— Божества, яке зветься Ґовіндадева;тушṭайе— для вдоволення;чаітанйа-арпітам— піднесена Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;асту— нехай буде;етат— ця;чаітанйа-чарітāмṛтам— книга за назвою «Чайтан'я-чарітамріта».
Ми молимось, щоб на вдоволення Шрі Мадана-ґопали та Ґовіндадеви ця книга, «Шрі Чайтан'я-чарітамріта», послужила підношенням Шрі Крішні Чайтан'ї Махапрабгу.
25.283
tad idam ati-rahasyaṃ gaura-līlāmṛtaṃ yatkgala-samudaya-kolair nādṛtaṃ tair alabgyamkshatir iyam iha kā me svāditaṃ yat samantātsahṛdaya-sumanobgir modam eshāṃ tanoti
Послівний переклад: тат— те («Шрі Чайтан'я-чарітамріта»);ідам— це;аті-рахасйам— сповнене духовних таїн;ґаура-лīлā-амṛтам— нектар розваг Шрі Чайтан'ї Махапрабгу;йат— який;кгала-самудайа— заздрісними негідниками;колаіṭ— свинями;на— ніколи;āдṛтам— хвалений;таіṭ— ними;алабгйам— недосяжний;кшатіṭ ійам іха кā— яка тут у цьому втрата;ме— мене;свāдітам— смаковане;йат— що;самантāт— цілковито;сахṛдайа-суманобгіṭ— тими, хто має дружні почуття й дуже чистий розум;модам— насолода;ешāм— їхня;таноті— поширюється.
«Чайтан'я-чарітамріта», ігри Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, — це дуже потаємний твір. Це скарб і саме життя всіх відданих. Звичайно, люди, недостойні насолодитись цією книгою, заздрісні, як свині, ніколи не віддадуть їй шани. Однак, це ніяк мені не шкодить. Ці ігри Шрі Чайтан'ї Махапрабгу неодмінно даруватимуть втіху всім святим людям, що мають чисте серце. Вони, безперечно, будуть насолоджуватись нею. Ми прагнемо, щоб їхня насолода дедалі глибшала.
Пояснення

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до «Шрі Чайтан'я-чарітамріти», Мадг'я-ліли, двадцять п'ятої глави, що описує, як жителі Варанасі стали вайшнавами.Заувага:Автор «Шрі Чайтан'я-чарітамріти», Шріла Крішнадаса Кавіраджа Ґосвамі, засудив усіх своїх противників, порівнявши їх до заздрісних кнурів та свиней. Щирі люди складають високу оцінку рухові свідомості Крішни, який поширюється всім світом, дарма що раніше ніколи не чули про Шрі Чайтан'ю Махапрабгу та розваги Крішни. Тепер уже навіть вищі кола, священство, складають рухові високу оцінку. Вони дійшли висновку, що це дуже корисний рух і що їм є чого повчитись від нього. Однак в Iндії можна натрапити на людей, які проголошують себе послідовниками цього самого вчення, але дуже заздрять ачар'ї. Вони всіляко намагались перешкодити нам у нашій діяльності, але що до нас, то ми йдемо стопами Крішнадаси Кавіраджі Ґосвамі, ставлячись до них, як до заздрісних кнурів та свиней. Ми прагнемо просто якнайліпше представити розваги Господа Крішни та Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, щоб люди, справді, чесні мали змогу очистити своє серце. Ми надіємось, що вони будуть насолоджуватись цією книгою й дарувати нам свої благословення. Можна побачити, що навіть такій великій особистості, як Крішнадаса Кавіраджа Ґосвамі траплялись перешкоди, які створювали заздрісники. Що ж тоді казати за нас — звичайних незначних створінь цього всесвіту. Ми просто, як можемо, намагаємось виконувати накази свого духовного вчителя.КIНЕЦЬ МАДГ'Я-ЛIЛИ