Книги / Шрімад-Бгаґаватам / Пісня 3: Статус Кво / ГЛАВА ДЕСЯТА: Етапи творення

ГЛАВА ДЕСЯТА: Етапи творення

3.10.1

विदुर उवाच
अन्तर्हिते भगवति ब्रह्मा लोकपितामह: ।
प्रजा: ससर्ज कतिधा दैहिकीर्मानसीर्विभु: ॥ १ ॥

відура ува̄ча
антархіте бгаґаваті
брахма̄ лока-піта̄махах̣
праджа̄х̣ сасарджа катідга̄
даіхікір ма̄насір вібгух̣

Послівний переклад: відурах̣ ува̄ча — Шрі Відура сказав;антархіте — після зникнення;бгаґаваті — Бога-Особи;брахма̄ — перша створена жива істота;лока-піта̄махах̣ — прабатько жителів усіх планет;праджа̄х̣ — покоління;сасарджа — створив;катідга̄х̣ — скільки;даіхікіх̣ — зі свого тіла;ма̄насіх̣ — зі свого розуму;вібгух̣ — великий.

Шрі Відура сказав: О великий мудрецю, розкажи, будь ласка, як Брахма, прабатько мешканців усіх планет усесвіту, творив зі свого тіла й розуму тіла живих істот, після того як Верховний Бог-Особа зникнув з-перед його очей.

3.10.2

ये च मे भगवन् पृष्टास्त्वय्यर्था बहुवित्तम ।
तान् वदस्वानुपूर्व्येण छिन्धि न: सर्वसंशयान् ॥ २ ॥

йе ча ме бгаґаван пр̣шт̣а̄с
твайй артга̄ баху-віт-тама
та̄н вадасва̄нупӯрвйен̣а
чгіндгі нах̣ сарва-сам̇ш́айа̄н

Послівний переклад: йе — ці всі;ча — також;ме — мною;бгаґаван — о могутній;пр̣шт̣а̄х̣ — запитання;твайі — тобі;артга̄х̣ — ціль;баху-віт-тама — о високовчений;та̄н — їх усіх;вадасва — будь ласка, опиши;а̄нупӯрвйен̣а — з початку до кінця;чгіндгі — будь ласка, розрубай;нах̣ — мої;сарва — усі;сам̇ш́айа̄н — сумніви.

О високовчений мудрецю, будь ласка, розсій усі мої сумніви і проясни від початку до кінця усе, про що я тебе запитував.

Пояснення

Відура звернувся з усіма своїми суттєвими запитаннями до Майтреї, бо знав, що Майтрея — це саме та людина, яка може дати вичерпну відповідь. Обираючи вчителя, треба упевнитися в його якостях, — немає сенсу звертатися з серйозними духовними запитаннями до невігласа. Йти з такими запитаннями до необізнаного з цим предметом вчителя, який бере відповіді з своєї уяви, — це просто марнувати свій час.

3.10.3

सूत उवाच
एवं सञ्चोदितस्तेन क्षत्‍त्रा कौषारविर्मुनि: ।
प्रीत: प्रत्याह तान् प्रश्नान् हृदिस्थानथ भार्गव ॥ ३ ॥

сӯта ува̄ча
евам̇ сан̃чодітас тена
кшаттра̄ кауша̄равір муніх̣
прітах̣ пратйа̄ха та̄н праш́на̄н
хр̣ді-стга̄н атга бга̄рґава

Послівний переклад: сӯтах̣ ува̄ча — Шрі Сута Ґосвамі сказав;евам — так;сан̃чодітах̣ — натхненний;тена — ним;кшаттра̄ — Відурою;кауша̄равіх̣ — син Кушари;муніх̣ — великий мудрець;прітах̣ — задоволений;пратйа̄ха — відповів;та̄н — ті;праш́на̄н — запитання;хр̣ді-стга̄н — з глибини свого серця;атга — так;бга̄рґава — сину Бгріґу.

Сута Ґосвамі сказав: О сину Бгріґу, Відурині слова дуже надихнули великого мудреця Майтрею. У своєму серці він зберігав усе знання, і тому відразу став, одне за одним, відповідати на всі запитання Відури.

Пояснення

Поява слів сӯта ува̄ча («Сута Ґосвамі сказав») вказує на перерву бесіді Махараджі Парікшіта і Шукадеви Ґосвамі. Коли Шукадева Ґосвамі розмовляв із Махараджею Парікшітом, Сута Ґосвамі був лише одним із багатьох слухачів. Але згодом Сута Ґосвамі переповів усе мудрецям Наймішаран’ї, яких очолював мудрець Шаунака, нащадок Шукадеви Ґосвамі. Суттєвої різниці, щоправда, у викладі обговорюваних питань це не становить.

3.10.4

मैत्रेय उवाच
विरिञ्चोऽपि तथा चक्रे दिव्यं वर्षशतं तप: ।
आत्मन्यात्मानमावेश्य यथाह भगवानज: ॥ ४ ॥

маітрейа ува̄ча
вірін̃чо ’пі татга̄ чакре
дівйам̇ варша-ш́атам̇ тапах̣
а̄тманй а̄тма̄нам а̄веш́йа
йатга̄ха бгаґава̄н аджах̣

Послівний переклад: маітрейах̣ ува̄ча — великий мудрець Майтрея сказав;вірін̃чах̣ — Брахма;апі — також;татга̄ — таким чином;чакре — виконав;дівйам — небесні;варша-ш́атам — сто років;тапах̣ — аскезу;а̄тмані — в Господа;а̄тма̄нам — самого себе;а̄веш́йа — занурюючи;йатга̄ а̄ха — як сказав;бгаґава̄н — Бог-Особа;аджах̣ — ненароджений.

Великий мудрець Майтрея сказав: Отже, Відуро, Брахма, як велів йому Бог-Особа, на сто небесних років присвятив себе аскезі, занурившись у віддане служіння Господу.

Пояснення

Коли сказано, що Брахма повністю присвятив себе Богові-Особі, Нараяні, це означає, що він занурився у віддане служіння Господу. Це найвища аскеза, яку тільки можна виконати, хоч би скільки років вона тривала. Той, хто виконує таку службу, не вдається на спочинок і не залишає її, тому що вона вічна і завжди надихає.

3.10.5

तद्विलोक्याब्जसम्भूतो वायुना यदधिष्ठित: ।
पद्ममम्भश्च तत्कालकृतवीर्येण कम्पितम् ॥ ५ ॥

тад вілокйа̄бджа-самбгӯто
ва̄йуна̄ йад-адгішт̣гітах̣
падмам амбгаш́ ча тат-ка̄ла-
кр̣та-вірйен̣а кампітам

Послівний переклад: тат вілокйа — розглядаючи це;абджа-самбгӯтах̣ — народжений на лотосі;ва̄йуна̄ — повітрям;йат — що;адгішт̣гітах̣ — на якому він був розташований;падмам — лотос;амбгах̣ — вода;ча — також;тат-ка̄ла-кр̣та — зазнаючи впливу вічного часу;вірйен̣а — притаманною силою;кампітам — струшуваний.

За якийсь час Брахма побачив, як під могутніми поривами шаленого вітру затремтів лотос, на якому він сидів, і завирувала вода, з якої ріс його лотос.

Пояснення

Матеріальний світ називають світом ілюзії, тому що це обитель забуття про трансцендентне служіння Господу. Тому іноді людину, яка виконує віддане служіння Господу в матеріальному світі, можуть сильно турбувати скрутні обставини. Дві ворожі одна одній сторони, ілюзорна енерґія і відданий, проголошують одна одній війну, і буває, що слабкі віддані падають жертвою навали могутньої ілюзорної енерґії. Однак Господу Брахмі з безпричинної милості Господа вистачило сили встояти перед матеріальною енерґією, хоча вона й завдала великих турбот, похитнувши опору, на якій він існував.

3.10.6

तपसा ह्येधमानेन विद्यया चात्मसंस्थया ।
विवृद्धविज्ञानबलो न्यपाद् वायुं सहाम्भसा ॥ ६ ॥

тапаса̄ хй едгама̄нена
відйайа̄ ча̄тма-сам̇стгайа̄
вівр̣ддга-віджн̃а̄на-бало
нйапа̄д ва̄йум̇ саха̄мбгаса̄

Послівний переклад: тапаса̄ — аскезою;хі — певно;едгама̄нена — збільшенням;відйайа̄ — трансцендентним знанням;ча — також;а̄тма — душа;сам̇стгайа̄ — втвердженням у собі;вівр̣ддга — зріле;віджн̃а̄на — практичне розуміння;балах̣ — сила;нйапа̄т — випив;ва̄йум — вітер;саха амбгаса̄ — разом з водою.

Завдяки тривалій аскезі і трансцендентній мудрості, здобутій завдяки самоусвідомленню, Брахма досягнув великої зрілості й практичного розуміння. Отож він повністю випив увесь вітер разом із водою.

Пояснення

Боротьба за існування, яку провадив Господь Брахма, — це яскравий приклад невпинної боротьби між живою істотою в матеріальному світі й майею, ілюзорною енерґією. Від часів Брахми і до наших днів усі живі істоти борються з силами матеріальної природи. Розвиваючи науку і поглиблюючи трансцендентне розуміння, людина може намагатися підкорити собі матеріальну енерґію, що чинить їй перешкоди в усіх її починаннях, і за наших часів розвиток матеріальної науки і великі аскези допомогли людині досягнути дивовижних успіхів у підкоренні сил матеріальної енерґії. Однак найдієвіший спосіб опанувати матеріальну енерґію — це віддатися Верховному Богові-Особі й виконувати Його волю в настрої любовного трансцендентного служіння.

3.10.7

तद्विलोक्य वियद्व्यापि पुष्करं यदधिष्ठितम् ।
अनेन लोकान् प्राग्लीनान् कल्पितास्मीत्यचिन्तयत् ॥ ७ ॥

тад вілокйа війад-вйа̄пі
пушкарам̇ йад-адгішт̣гітам
анена лока̄н пра̄ґ-ліна̄н
калпіта̄смітй ачінтайат

Послівний переклад: тат вілокйа — розглядаючи це;війат-вйа̄пі — що широко простягався;пушкарам — лотос;йат — той, на якому;адгішт̣гітам — розташований;анена — цим;лока̄н — всі планети;пра̄к-ліна̄н — що перед тим розчинилися у непроявленому стані під час знищення всесвіту;калпіта̄ асмі — створю;іті — так;ачінтайат — він подумав.

Після того він побачив, що лотос, на якому він сидів, простягається до меж усесвіту. Він став міркувати над тим, як створити всі планети, які перед тим увійшли в непроявлений стан і були сховані в цьому лотосі.

Пояснення

У лотос, на якому сидів Брахма, було вкладене сім’я всіх планет всесвіту. Господь уже створив усі планети, і всі живі істоти вже народилися в Брахмі. І матеріальний всесвіт, і живі істоти вже постали в формі зародку з Верховного Бога-Особи, а Брахмі залишалося розсіяти ці насінини усім творінням. Отже, справжнє творення називається сарґа, а Брахма лише переводить усе в проявлений стан, і це називається вісарґа.

3.10.8

पद्मकोशं तदाविश्य भगवत्कर्मचोदित: ।
एकं व्यभाङ्‌क्षीदुरुधा त्रिधा भाव्यं द्विसप्तधा ॥ ८ ॥

падма-кош́ам̇ тада̄віш́йа
бгаґават-карма-чодітах̣
екам̇ вйабга̄н̇кшід урудга̄
трідга̄ бга̄вйам̇ дві-саптадга̄

Послівний переклад: падма-кош́ам — вінчик лотоса;тада̄ — тоді;а̄віш́йа — увійшовши;бгаґават — Верховним Богом-Особою;карма — в діяльності;чодітах̣ — натхненний;екам — один;вйабга̄н̇кшіт — розділив;урудга̄ — всіляко;трідга̄ — на три частини;бга̄вйам — здатний до подальшого творення;дві-саптадга̄ — чотирнадцять частин.

Присвятивши себе на служіння Верховному Богові-Особі, Господь Брахма увійшов у вінчик лотоса, що розкидався на весь усесвіт, і розділив його спочатку на три світи, а тоді на чотирнадцять планетних рівнів.

3.10.9

एतावाञ्जीवलोकस्य संस्थाभेद: समाहृत: ।
धर्मस्य ह्यनिमित्तस्य विपाक: परमेष्ठ्यसौ ॥ ९ ॥

ета̄ва̄н̃ джіва-локасйа
сам̇стга̄-бгедах̣ сама̄хр̣тах̣
дгармасйа хй аніміттасйа
віпа̄ках̣ парамешт̣гй асау

Послівний переклад: ета̄ва̄н — до цього;джіва-локасйа — планет, населених живими істотами;сам̇стга̄-бгедах̣ — різні рівні життя;сама̄хр̣тах̣ — досконало виконав;дгармасйа — релігії;хі — певно;аніміттасйа — безпричинності;віпа̄ках̣ — зрілість;парамешт̣гі — найвища особистість у всесвіті;асау — це.

Господь Брахма — найпіднесеніша особистість у всесвіті, тому що досягнув висот зрілого трансцендентного знання і присвятив себе немотивованому відданому служінню Господеві. Для того, щоб розселити різні категорії живих істот, він створив чотирнадцять планетних рівнів.

Пояснення

Верховний Господь — це вмістище всіх якостей живих істот. Зумовлені душі в матеріальному світі відображають лише частку цих якостей, і тому їх іноді називають пратібімба. Ці живі істоти пратібімба, як невід’ємні частки Верховного Господа, більшою чи меншою мірою успадкували Його первісні якості. Залежно від міри прояву цих якостей вони з’являються як представники різних видів життя і населяють різні планети, як це визначив Брахма. Брахма створив три світи: нижчі планети, або Паталалоки, середні планети, або Бгурлоки, і вищі планети, або Сварлоки. Планети, які розташовані ще вище, — як оце Махарлока, Тапалока, Сат’ялока, чи Брахмалока, — не гинуть у всесвітньому потопі. Причина їхнього особливого становища в тому, що їхні жителі виконують немотивоване віддане служіння Господу. Вони живуть до кінця дві-парардги, а тоді зазвичай звільняються з ланцюгу народжень і смертей в матеріальному світі.

3.10.10

विदुर उवाच
यथात्थ बहुरूपस्य हरेरद्भुतकर्मण: ।
कालाख्यं लक्षणं ब्रह्मन् यथा वर्णय न: प्रभो ॥ १० ॥

відура ува̄ча
йатга̄ттга баху-рӯпасйа
харер адбгута-карман̣ах̣
ка̄ла̄кгйам̇ лакшан̣ам̇ брахман
йатга̄ варн̣айа нах̣ прабго

Послівний переклад: відурах̣ ува̄ча — Відура сказав;йатга̄ — як;а̄ттга — ти сказав;баху-рӯпасйа — наділеного розмаїттям форм;харех̣ — Господа;адбгута — дивовижних;карман̣ах̣ — діянь;ка̄ла — час;а̄кгйам — імені;лакшан̣ам — ознаки;брахман — вчений брахмано;<mi>йатга̄ — як є;варн̣айа — розкажи;нах̣ — нам;прабго — повелителю..

Відура запитав Майтрею: О повелителю, високовчений мудрче, милостиво опиши нам вічний час, одну із форм Верховного Господа, вершителя дивовижних діянь. Які властивості вічного часу? Будь ласка, розкажи про це якнайдокладніше.

Пояснення

Всесвіт являє собою сукупність різноманітних живих істот, починаючи від атомів і закінчуючи самим велетенським тілом всесвіту, і це все підпорядковується владі Верховного Господа в образі кали, або вічного часу. Нездоланний час по-різному відміряє життя істотам в різних фізичних оболонках. Розпад атому визначають одним терміном, а розпад всесвіту — іншим. Належного часу гине тіло людини, і так само належного часу гине тіло всесвіту. Крім того, час керує також ростом чи розвитком усього сущого і визріванням наслідків усіх дій. Відура хотів докладно довідатись про всі прояви матерії та про час їхнього розпаду.

3.10.11

मैत्रेय उवाच
गुणव्यतिकराकारो निर्विशेषोऽप्रतिष्ठित: ।
पुरुषस्तदुपादानमात्मानं लीलयासृजत् ॥ ११ ॥

маітрейа ува̄ча
ґун̣а-вйатікара̄ка̄ро
нірвіш́ешо ’пратішт̣гітах̣
пурушас тад-упа̄да̄нам
а̄тма̄нам̇ лілайа̄ср̣джат

Послівний переклад: маітрейах̣ ува̄ча — Майтрея сказав;ґун̣а-вйатікара — взаємодії ґун матеріальної природи;а̄ка̄рах̣ — джерело;нірвіш́ешах̣ — позбавлене розмаїття;апратішт̣гітах̣ — нічим не обмежене;пурушах̣ — Верховної Особи;тат — те;упа̄да̄нам — знаряддя;а̄тма̄нам — матеріальне творіння;лілайа̄ — розвагою;аср̣джат — створив.

Майтрея сказав: Вічний час — це першопричина взаємодії трьох якостей матеріальної природи. Він незмінний і безмежний. Він служить за знаряддя в руках Верховного Бога-Особи, допомагаючи Господу проявляти Його розваги в матеріальному творінні.

Пояснення

Безособистісний чинник часу, служачи знаряддям Верховному Господу, являє собою тло в основі всіх явищ матеріального світу. Ніхто не знає, де час починається і де закінчується, і тільки час відміряє творення, підтримання і знищення матеріального прояву. Чинник часу — це матеріальна причина творіння і тому являє собою особисте поширення Бога-Особи. Час визнають за безособистісний аспект Господа.

Нині існує багато теорій, що намагаються з’ясувати природу чинника часу. Дехто сприймає час майже так само, як це пояснено в «Шрімад-Бгаґаватам». Наприклад, іудейські писання розглядають час в дусі «Шрімад-Бгаґаватам», як представника Бога. Там, зокрема, сказано: «Багато разів і багатьма способами в різні часи промовляв Бог до отців через пророків...» Метафізика визначає час як абсолютний і реальний. Абсолютний час плине безперервно і не залежить від того, наскільки швидко чи повільно відбуваються ті чи інші матеріальні події. З погляду астрономії та математики час вимірюють відносно швидкості, змін чи терміну існування тих чи інших об’єктів. Проте насправді час ніяк не залежить від цих відносних речей. Навпаки, час визначає форму і тривалість існування всіх об’єктів цього світу. Час служить шкалою, яка лежить в основі діяльності чуттів і відносно якої ми відмірюємо минуле, теперішнє й майбутнє, однак сам час не має ні початку, ні кінця. Пандіта Чанак’я каже, що навіть одну мить неможливо придбати ні за які скарби, тому навіть одну змарновану мить треба вважати за найбільшу втрату в житті. Час непідвладний ніяким психічним маніпуляціям, але разом з тим сама по собі мить часу не становить самостійної реальності, бо залежить від сприйняття конкретної особи.

Тому Шріла Джіва Ґосвамі робить висновок, що чинник часу нерозривно зв’язаний із діяльністю зовнішньої енерґії Господа — з усіма діями та їхніми реакціями, що відбуваються в цій енерґії. Зовнішня енерґія, або матеріальна природа, діє під наглядом Самого Господа в образі чинника часу, і тільки завдяки тому виникає враження, що матеріальна природа породжує безліч чудесних явищ у космосі. Цей висновок збігається із «Бгаґавад-ґітою» (9.10), де сказано:

майа̄дгйакшен̣а пракр̣тіх̣

сӯйате са-чара̄чарам

хетуна̄нена каунтейа

джаґад віпарівартате

3.10.12

विश्वं वै ब्रह्मतन्मात्रं संस्थितं विष्णुमायया ।
ईश्वरेण परिच्छिन्नं कालेनाव्यक्तमूर्तिना ॥ १२ ॥

віш́вам̇ ваі брахма-тан-ма̄трам̇
сам̇стгітам̇ вішн̣у-ма̄йайа̄
іш́варен̣а паріччгіннам̇
ка̄лена̄вйакта-мӯртіна̄

Послівний переклад: віш́вам — матеріальний прояв;ваі — певно;брахма — Всевишній;тат-ма̄трам — так само як;сам̇стгітам — розташований;вішн̣у-ма̄йайа̄ — енерґією Вішну;іш́варен̣а — Богом-Особою;паріччгіннам — розділений;ка̄лена — вічним часом;авйакта — непроявленим;мӯртіна̄ — аспектом.

Проявлений космос відокремлюється від Верховного Господа як матеріальна енерґія саме завдяки впливу кали, непроявленого, безособистісного аспекту Господа. Створений космос — це об’єктивний прояв Господа Вішну, підпорядкований Його матеріальній енерґії.

Пояснення

Як раніше Нарада вже сказав В’ясадеві (Бгаґ. 1.5.20): ідам̇ хі віш́вам̇ бгаґава̄н іветарах̣, — цей проявлений світ є не що інше, як Сам Бог-Особа, але видається чимось іншим, відмінним і окремим від Господа. Це враження виникає через те, що його відокремлює від Господа кала. Матеріальний світ можна порівняти до голосу людини, який записали на плівку і який таким чином існує окремо від людини. Так само, як звуки голосу записуються на плівку, так само весь проявлений космос спирається на матеріальну енерґію і під впливом кали немовби відокремлюється від Господа. Отже, матеріальний світ — це об’єктивний прояв Верховного Господа, Його безособистісний аспект, так дорогий серцю філософів-імперсоналістів.

3.10.13

यथेदानीं तथाग्रे च पश्चादप्येतदीद‍ृशम् ॥ १३ ॥

йатгеда̄нім̇ татга̄ґре ча
паш́ча̄д апй етад ідр̣ш́ам

Послівний переклад: йатга̄ — як є;іда̄нім — тепер;татга̄ — так був;аґре — перед тим;ча — і;паш́ча̄т — вкінці;апі — також;етат ідр̣ш́ам — триває так само.

Проявлений космос, як він існує зараз, у такому самому вигляді існував раніше, і так само існуватиме в майбутньому.

Пояснення

Проявлення, підтримання і знищення матеріального світу відбувається знову й знову через рівномірні проміжки часу. Про це сказано в «Бгаґавад-ґіті» (9.8): бгӯта-ґра̄мам імам̇ кр̣тснам аваш́ам̇ пракр̣тер ваш́а̄т. Як зараз цей світ виник і за якийсь час буде знищений, так само він уже існував у минулому і так само буде створений, існуватиме і буде знищений свого часу в майбутньому. Отже, циклічна діяльність часу постійна, вічна, і її аж ніяк не можна вважати за ілюзорну. Матеріальний світ проявляється лише від часу до часу і не є постійним, але він не ілюзорний, як запевняють філософи-майаваді.

3.10.14

सर्गो नवविधस्तस्य प्राकृतो वैकृतस्तु य: ।
कालद्रव्यगुणैरस्य त्रिविध: प्रतिसंक्रम: ॥ १४ ॥

сарґо нава-відгас тасйа
пра̄кр̣то ваікр̣тас ту йах̣
ка̄ла-дравйа-ґун̣аір асйа
трі-відгах̣ пратісан̇крамах̣

Послівний переклад: сарґах̣ — творення;нава-відгах̣ — дев’ять різновидів;тасйа — його;пра̄кр̣тах̣ — матеріальними;ваікр̣тах̣ — ґунами матеріальної природи;ту — однак;йах̣ — те, що;ка̄ла — вічний час;дравйа — матерія;ґун̣аіх̣ — якостями;асйа — його;трі-відгах̣ — три різновиди;пратісан̇крамах̣ — знищення.

Окрім творення, яке відбувається природно, внаслідок взаємодії ґун природи, є ще дев’ять етапів творення. Також є три різновиди знищення: внаслідок впливу вічного часу, розпаду матеріальних елементів і природи діяльності істоти.

Пояснення

Періодичне творення і знищення всього сущого в матеріальному світі відбувається під впливом верховної волі. Є також інші стадії творення, які відбуваються завдяки взаємодії матеріальних елементів. Цими стадіями творення керує інтелект Брахми. Тут «Шрімад-Бгаґаватам» дає лише попереднє пояснення цього предмету. Знищення трьох різновидів настає: 1) коли приходить визначений час знищення всього всесвіту; 2) коли все згорає у вогні, який виривається з вуст Ананти і 3) під впливом природи діяльності істоти і наслідків цієї діяльності.

3.10.15

आद्यस्तु महत: सर्गो गुणवैषम्यमात्मन: ।
द्वितीयस्त्वहमो यत्र द्रव्यज्ञानक्रियोदय: ॥ १५ ॥

а̄дйас ту махатах̣ сарґо
ґун̣а-ваішамйам а̄тманах̣
двітійас тв ахамо йатра
дравйа-джн̃а̄на-крійодайах̣

Послівний переклад: а̄дйах̣ — перше;ту — однак;махатах̣ — сукупної енерґії, що постає з Господа;сарґах̣ — творення;ґун̣а-ваішамйам — взаємодія матеріальних якостей;а̄тманах̣ — Всевишнього;двітійах̣ — друге;ту — але;ахамах̣ — оманне его;йатра — де;дравйа — матеріальні складники;джн̃а̄на — матеріальне знання;крійа̄-удайах̣ — пробудження діяльності (робота).

Перший з дев’яти етапів творення — це поява махат-таттви, сукупності всіх матеріальних стихій, у якій завдяки присутності Верховного Господа починається взаємодія ґун. Під час другого етапу творення виникає оманне его, і в ньому проявляються матеріальні складники, матеріальне знання і матеріальна діяльність.

Пояснення

Першу еманацію, що походить з Верховного Господа під час творення матеріального світу, називають махат-таттва. Взаємодія матеріальних якостей вводить живу істоту в оману і спонукає ототожнювати себе з тим, чим вона не є, тобто з матеріальними елементами. Через це оманне его істота ототожнює тіло та розум із душею. Матеріальні складники, здатність до діяльності і знання, потрібне для діяльності, виникають на другому етапі творення, після махат-таттви. Слово ґ’яна вказує на органи чуттів, через які жива істота отримує знання, а також їхні панівні божества. Під діяльністю маються на увазі діяльні органи чуттів та їхні панівні божества. Усі вони виникли на другому етапі творення.

3.10.16

भूतसर्गस्तृतीयस्तु तन्मात्रो द्रव्यशक्तिमान् ।
चतुर्थ ऐन्द्रिय: सर्गो यस्तु ज्ञानक्रियात्मक: ॥ १६ ॥

бгӯта-сарґас тр̣тійас ту
тан-ма̄тро дравйа-ш́актіма̄н
чатуртга аіндрійах̣ сарґо
йас ту джн̃а̄на-крійа̄тмаках̣

Послівний переклад: бгӯта-сарґах̣ — творення матерії;тр̣тı̄йах̣ — третє;ту — але;тат-ма̄трах̣ — чуттєве сприйняття;дравйа — елементів;ш́актіма̄н — джерело народження;чатуртгах̣ — четверте;аіндрійах̣ — пов’язане з чуттями;сарґах̣ — творення;йах̣ — яке;ту — але;джн̃а̄на — пізнавальні;крійа̄ — діяльні;а̄тмаках̣ — за своєю природою.

Чуттєве сприйняття виникло на третьому етапі творення, а з нього постали матеріальні елементи. На четвертому етапі творення виникає знання і здатність до діяльності.

3.10.17

वैकारिको देवसर्ग: पञ्चमो यन्मयं मन: ।
पष्ठस्तु तमस: सर्गो यस्त्वबुद्धिकृत: प्रभो: ॥ १७ ॥

ваіка̄ріко дева-сарґах̣
пан̃чамо йан-майам̇ манах̣
шашт̣гас ту тамасах̣ сарґо
йас тв абуддгі-кр̣тах̣ прабгох̣

Послівний переклад: ваіка̄ріках̣ — перетворення ґуни добра;дева — півбоги, чи панівні божества;сарґах̣ — творення;пан̃чамах̣ — п’яте;йат — те, яке;майам — сукупність;манах̣ — розум;шашт̣гах̣ — шосте;ту — але;тамасах̣ — темряви;сарґах̣ — творення;йах̣ — те, що;ту — вставне слово;абуддгі-кр̣тах̣ — перетворений на дурня;прабгох̣ — господаря.

На п’ятому етапі творення внаслідок перетворення ґуни добра, уособленої в формі розуму, з’являються панівні божества. Шостий етап — це створення темряви невігластва, під впливом якої володар починає діяти як дурень.

Пояснення

Півбогів на вищих планетах називають девами, тому що всі вони віддані Господа Вішну. Вішн̣у-бгактах̣ смр̣то даіва а̄сурас тад-віпарйайах̣: всі віддані Господа Вішну — це деви, або півбоги, тоді як всі інші — асури. Таким чином усі істоти поділяються на девів та асурів. Деви перебувають під впливом матеріальної якості добра, натомість асури перебувають під впливом якостей страсті й невігластва. Півбогам, панівним божествам, доручено керувати різними сферами життєдіяльності матеріального світу. Наприклад, одним з наших органів чуттів, оком, керує світло, світло розливають сонячні промені, і їхнім панівним божеством є Сонце. Так само, розумом керує Місяць. Всіма іншими чуттями, як діяльними, так і пізнавальними, також керують різні півбоги. Півбоги — це Господні слуги, які допомагають Йому керувати процесами матеріального світу.

Після створення півбогів, з’являється темрява невігластва, що покриває всі живі істоти. Кожна жива істота в матеріальному світі зумовлена схильністю експлуатувати багатства матеріальної природи. Хоча жива істота — це володар матеріального світу, під покровом невігластва вона помилково вважає себе за власника всіляких матеріальних речей.

Зумовлені душі вводить в оману Господня енерґія, яка називається авід’єю. Матеріальну природу називають авід’єю, або невіглаством, але для Господніх відданих, занурених у чисте віддане служіння, ця енерґія стає від’єю, або чистим знанням. Це підтверджує «Бгаґавад-ґіта». Для чистих відданих енерґія Господа перетворюється з махамайі в йоґамайу, постаючи перед ними в своєму істинному вигляді. Отже, як можна зрозуміти, матеріальна природа діє в трьох аспектах: як твірне начало матеріального світу, як невігластво і як знання. У попередньому вірші сказано, що на четвертому етапі творення з’являється здатність пізнавати світ. За своєю первісною природою зумовлені душі не належать до невігласів, але під впливом матеріальної природи в її аспекті авід’ї вони втрачають розум і не можуть правильно скористатися своїми пізнавальними здібностями.

Під впливом темряви невігластва зумовлена душа забуває свої стосунки з Верховним Господом і потрапляє в полон до прив’язаності, ненависті, гордині, невігластва і оманного самоототожнення, п’яти форм ілюзії, які тримають її у рабстві матерії.

3.10.18

षडिमे प्राकृता: सर्गा वैकृतानपि मे श‍ृणु ।
रजोभाजो भगवतो लीलेयं हरिमेधस: ॥ १८ ॥

шад̣ іме пра̄кр̣та̄х̣ сарґа̄
ваікр̣та̄н апі ме ш́р̣н̣у
раджо-бга̄джо бгаґавато
лілейам̇ харі-медгасах̣

Послівний переклад: шат̣ — шість;іме — ці всі;пра̄кр̣та̄х̣ — матеріальної енерґії;сарґа̄х̣ — творення;ваікр̣та̄н — вторинні етапи творення, які здійснює Брахма;апі — також;ме — від мене;ш́р̣н̣у — послухай;раджах̣-бга̄джах̣ — втілення ґуни страсті (Брахма);бгаґаватах̣ — надзвичайно могутнього;ліла̄ — розвага;ійам — ця;харі — Верховний Бог-Особа;медгасах̣ — наділений таким мозком.

Всі описані етапи творення природно йдуть один за одним завдяки впливу зовнішньої енерґії Господа. А тепер послухай про наступні етапи, які здійснює втілення ґуни страсті, Брахма, наділений задля творення всесвіту інтелектом, подібним до інтелекту Бога-Особи.

3.10.19

सप्तमो मुख्यसर्गस्तु षङ्‌विधस्तस्थुषां च य: ।
वनस्पत्योषधिलतात्वक्सारा वीरुधो द्रुमा: ॥ १९ ॥

саптамо мукгйа-сарґас ту
шад̣-відгас тастгуша̄м̇ ча йах̣
ванаспатй-ошадгі-лата̄-
твакса̄ра̄ вірудго друма̄х̣

Послівний переклад: саптамах̣ — сьоме;мукгйа — принцип;сарґах̣ — творення;ту — справді;шат̣-відгах̣ — шість різновидів;тастгуша̄м — тих, хто не рухається;ча — також;йах̣ — ті;ванаспаті — плодові дерева, які не мають квітів;ошадгі — рослини, які існують доти, доки не достигають їхні плоди;лата̄ — ліани;твакса̄ра̄х̣ — трубчаті рослини;вı̄рудгах̣ — ліани, які стелються;друма̄х̣ — дерева, що дають квіти і плоди.

На сьомому етапі з’являються на світ нерухомі істоти, що їх поділяють на шість видів: плодові дерева, які не дають квітів; рослини, які існують доти, доки не достигають їхні плоди; ліани; трубчаті рослини; ліани, які стелються, і дерева, що дають квіти і плоди.

3.10.20

उत्स्रोतसस्तम:प्राया अन्त:स्पर्शा विशेषिण: ॥ २० ॥

утсротасас тамах̣-пра̄йа̄
антах̣-спарш́а̄ віш́ешін̣ах̣

Послівний переклад: утсротасах̣ — шукають поживи, тягнучись угору;тамах̣-пра̄йа̄х̣ — майже позбавлені свідомості;антах̣-спарш́а̄х̣ — крихта внутрішнього відчуття;віш́ешін̣ах̣ — у різних проявах.

Усі нерухомі істоти — дерева й інші рослини — шукають живлення, ростучи вгору. Вони майже не проявляють свідомості, але здатні внутрішньо відчувати біль. Вони проявляються в різних формах.

3.10.21

तिरश्चामष्टम: सर्ग: सोऽष्टाविंशद्विधो मत: ।
अविदो भूरितमसो घ्राणज्ञा ह्यद्यवेदिन: ॥ २१ ॥

тіраш́ча̄м ашт̣амах̣ сарґах̣
со ’шт̣а̄вім̇ш́ад-відго матах̣
авідо бгӯрі-тамасо
ґгра̄н̣а-джн̃а̄ хр̣дй аведінах̣

Послівний переклад: тіраш́ча̄м — різні види нижчих тварин;ашт̣амах̣ — восьме;сарґах̣ — творення;сах̣ — вони;ашт̣а̄вім̇ш́ат — двадцять вісім;відгах̣ — різновиди;матах̣ — вважають;авідах̣ — не маючи знання про майбутнє;бгӯрі — великою мірою;тамасах̣ — невігласи;ґгра̄н̣а-джн̃а̄х̣ — розпізнають те, чого бажають, за запахом;хр̣ді аведінах̣ — не мають у серці майже ніякої пам’яті.

Восьмий етап творення привів на світ нижчі види життя, яких нараховують двадцять вісім різновидів. Усі вони перебувають у глибокому невігластві і мають вкрай слабкі розумові здібності. Вони розпізнають об’єкти своїх бажань за запахом, але не здатні нічого запам’ятати в своєму серці.

Пояснення

У Ведах ознаки нижчих тварин описано так: атгетареша̄м̇ паш́ӯна̄х̣ аш́ана̄піпа̄се ева̄бгівіджн̃а̄нам̇ на віджн̃а̄там̇ ваданті на віджн̃а̄там̇ паш́йанті на відух̣ ш́вастанам̇ на лока̄лока̄в іті; йад ва̄, бгӯрі-тамасо баху-рушах̣ ґгра̄н̣енаіва джа̄нанті хр̣дйам̇ праті свапрійам̇ ваств ева вінданті бгоджана-ш́айана̄дй-артгам̇ ґр̣хн̣анті — «Знання нижчих тварин обмежується усвідомленням голоду і спраги. Вони не здатні набувати знання і не можуть нічого передбачати. У своїй поведінці вони не дотримуються жодних норм. Перебуваючи в глибокому невігластві, вони спроможні розпізнавати об’єкти своїх чуттів за запахом і тільки за цим визначають, що для них корисне, а що шкідливе. Все їхнє знання обмежується знанням про те, як їсти і спати». Тому найлютіших звірів, як оце тигрів, можна приборкати просто реґулярно годуючи їх і створюючи їм умови для сну. Єдині, кого не можна так приборкати, — це змії.

3.10.22

गौरजो महिष: कृष्ण: सूकरो गवयो रुरु: ।
द्विशफा: पशवश्चेमे अविरुष्ट्रश्च सत्तम ॥ २२ ॥

ґаур аджо махішах̣ кр̣шн̣ах̣
сӯкаро ґавайо рурух̣
дві-ш́апга̄х̣ паш́аваш́ чеме
авір ушт̣раш́ ча саттама

Послівний переклад: ґаух̣ — корова;аджах̣ — коза;махішах̣ — буйвол;кр̣шн̣ах̣ — чорна антилопа;сӯкарах̣ — свиня;ґавайах̣ — вид тварин;рурух̣ — олені;дві-ш́апга̄х̣ — парнокопитні;паш́авах̣ — тварини;ча — також;іме — ці всі;авіх̣ — ягня;ушт̣рах̣ — верблюд;ча — і;саттама — о найчистіший.

О найчистіший Відуро, серед нижчих тварин корови, кози, буйволи, чорні антилопи, свині, ґаваї, олені, вівці та верблюди належать до парнокопитних.

3.10.23

खरोऽश्वोऽश्वतरो गौर: शरभश्चमरी तथा ।
एते चैकशफा: क्षत्त: श‍ृणु पञ्चनखान् पशून् ॥ २३ ॥

кгаро ’ш́во ’ш́ватаро ґаурах̣
ш́арабгаш́ чамарі татга̄
ете чаіка-ш́апга̄х̣ кшаттах̣
ш́р̣н̣у пан̃ча-накга̄н паш́ӯн

Послівний переклад: кгарах̣ — віслюк;аш́вах̣ — кінь;аш́ватарах̣ — мул;ґаурах̣ — білий олень;ш́арабгах̣ — бізон;чамарі — дика корова;татга̄ — так;ете — ці всі;ча — і;ека — тільки одне;ш́апга̄х̣ — копито;кшаттах̣ — Відуро;ш́р̣н̣у — послухай же;пан̃ча — п’ять;накга̄н — кігтів;паш́ӯн — тварини.

Коні, мули, віслюки, ґаури, бізони шарабги й дикі корови непарнокопитні. А зараз послухай про тварин, які мають лапи з п’ятьма кігтями.

3.10.24

श्वा सृगालो वृको व्याघ्रो मार्जार: शशशल्लकौ ।
सिंह: कपिर्गज: कूर्मो गोधा च मकरादय: ॥ २४ ॥

ш́ва̄ ср̣ґа̄ло вр̣ко вйа̄ґгро
ма̄рджа̄рах̣ ш́аш́а-ш́аллакау
сім̇хах̣ капір ґаджах̣ кӯрмо
ґодга̄ ча макара̄дайах̣

Послівний переклад: ш́ва̄ — собака;ср̣ґа̄лах̣ — шакал;вр̣ках̣ — лисиця;вйа̄ґграх̣ — тигр;ма̄рджа̄рах̣ — кіт;ш́аш́а — заяць;ш́аллакау — дикобраз саджару (з тілом, вкритим шпичаками);сім̇хах̣ — лев;капіх̣ — мавпа;ґаджах̣ — слон;кӯрмах̣ — черепаха;ґодга̄ — іґуана ґосапа (змія з чотирма лапами);ча — також;макара-а̄дайах̣ — алігатор та інші.

Собаки, шакали, тигри, лисиці, коти, зайці, дикобрази-саджару, леви, мавпи, слони, черепахи, алігатори, іґуани-ґосапи тощо мають лапи з п’ятьма кіггями і тому їх називають, відповідно, панча-накга.

3.10.25

कङ्कगृधबकश्येनभासभल्लूकबर्हिण: ।
हंससारसचक्राह्वकाकोलूकादय: खगा: ॥ २५ ॥

кан̇ка-ґр̣дгра-бака-ш́йена-
бга̄са-бгаллӯка-бархін̣ах̣
хам̇са-са̄раса-чакра̄хва-
ка̄колӯка̄дайах̣ кгаґа̄х̣

Послівний переклад: кан̇ка — чапля;ґр̣дгра — гриф;бака — лелека;ш́йена — сокіл;бга̄са — бгаса;<mi>бгаллӯка — бгаллука;<mi>бархін̣ах̣ — павич;хам̇са — лебідь;са̄раса — сараса;<mi>чакра̄хва — чакравака;<mi>ка̄ка — ворона;улӯка — сова;а̄дайах̣ — та інші;кгаґа̄х̣ — птахи..

Чаплі, грифи, лелеки, соколи, бгаси, бгаллуки, павичі, лебеді, сараси, чакраваки, ворони, сови тощо належать до птахів.

3.10.26

अर्वाक्स्रोतस्तु नवम: क्षत्तरेकविधो नृणाम् ।
रजोऽधिका: कर्मपरा दु:खे च सुखमानिन: ॥ २६ ॥

арва̄к-сротас ту навамах̣
кшаттар ека-відго нр̣н̣а̄м
раджо ’дгіка̄х̣ карма-пара̄
дух̣кге ча сукга-ма̄нінах̣

Послівний переклад: арва̄к — вниз;сротах̣ — стравохід;ту — але;навамах̣ — дев’ятий;кшаттах̣ — Відуро;ека-відгах̣ — один вид життя;нр̣н̣а̄м — людей;раджах̣ — ґуна страсті;адгіка̄х̣ — що дуже переважає;карма-пара̄х̣ — схильні до діяльності;дух̣кге — в горі;ча — щоправда;сукга — щастя;ма̄нінах̣ — вважаючи.

Створення людей, що являють собою один вид життя і що наповнюють їжею шлунок, — це дев’ятий етап творення. Серед людей переважає ґуна страсті. Люди постійно дуже заклопотані й страждають від численних нещасть, але разом з тим вважають себе за цілковито щасливих.

Пояснення

Людина має більше пристрасті, ніж тварини, і тому статеве життя людини менш впорядковане. Тварини мають визначений час для парування, однак в людей для цього немає якогось окремого періоду. Люди наділені вищою, розвиненішою свідомістю, яка має допомогти їм звільнитися від матеріальних страждань, але за своїм невіглаством вони гадають, що їхня вища свідомість призначена для того, щоб поліпшувати матеріальні умови свого життя. Тому вони марнують свої інтелектуальні здібності на задоволення тваринних потреб — їду, сон, захист і парування, замість того, щоб іти шляхом духовного пізнання. Оточуючи себе дедалі більшим матеріальним комфортом, людина тільки стає дедалі нещаснішою, але під впливом ілюзії матеріальної енерґії завжди вважає себе щасливою, навіть якщо жорстоко страждає. Цими стражданнями людське життя повністю відрізняється від життя тварин з його простими й природними насолодами.

3.10.27

वैकृतास्रय एवैते देवसर्गश्च सत्तम ।
वैकारिकस्तु य: प्रोक्त: कौमारस्तूभयात्मक: ॥ २७ ॥

ваікр̣та̄с трайа еваіте
дева-сарґаш́ ча саттама
ваіка̄рікас ту йах̣ проктах̣
каума̄рас тӯбгайа̄тмаках̣

Послівний переклад: ваікр̣та̄х̣ — творення, яке здійснює Брахма;трайах̣ — три різновиди;ева — певно;ете — ці всі;дева-сарґах̣ — з’явлення півбогів;ча — також;саттама — піднесений Відуро;ваіка̄ріках̣ — створення півбогів, яких породжує природа;ту — але;йах̣ — які;проктах̣ — вже описано;каума̄рах̣ — четверо Кумар;ту — але;убгайа-а̄тмаках̣ — обидві форми (вайкріта і пракріта).

О шляхетний Відуро, ці останні три етапи творення, а також створення півбогів (десятий етап) належать до категорії вайкріта, на відміну від описаних раніше етапів категорії пракріта (які здійснює природа). Поява Кумар належить відразу до обох категорій.

3.10.28-29

देवसर्गश्चाष्टविधो विबुधा: पितरोऽसुरा: ।
गन्धर्वाप्सरस: सिद्धा यक्षरक्षांसि चारणा: ॥ २८ ॥
भूतप्रेतपिशाचाश्च विद्याध्रा: किन्नरादय: ।
दशैते विदुराख्याता: सर्गास्ते विश्वसृक्‍कृता: ॥ २९ ॥

дева-сарґаш́ ча̄шт̣а-відго
вібудга̄х̣ пітаро ’сура̄х̣
ґандгарва̄псарасах̣ сіддга̄
йакша-ракша̄м̇сі ча̄ран̣а̄х̣
бгӯта-прета-піш́а̄ча̄ш́ ча
відйа̄дгра̄х̣ кіннара̄дайах̣
даш́аіте відура̄кгйа̄та̄х̣
сарґа̄с те віш́ва-ср̣к-кр̣та̄х̣

Послівний переклад: дева-сарґах̣ — створення півбогів;ча — також;ашт̣а-відгах̣ — вісім різновидів;вібудга̄х̣ — півбоги;пітарах̣ — пращури;асура̄х̣ — демони;ґандгарва — витончені митці вищих планет;апсарасах̣ — ангели;сіддга̄х̣ — ті, хто досконало оволодів містичними силами;йакша — надприродні охоронці;ракша̄м̇сі — велетні;ча̄ран̣а̄х̣ — небесні співаки;бгӯта — джини;прета — злі духи;піш́а̄ча̄х̣ — супровідні духи;ча — також;відйа̄дгра̄х̣ — небожителі, яких звуть від’ядгарами;кіннара — надлюди;а̄дайах̣ — та інші;даш́а ете — ці десять (етапів творення);відура — Відуро;а̄кгйа̄та̄х̣ — описано;сарґа̄х̣ — творення;те — тобі;віш́ва-ср̣к — творцем всесвіту (Брахмою);кр̣та̄х̣ — здійснені.

Істот, які з’являються на наступному етапі і які належать до категорії півбогів, поділяють на вісім різновидів: 1) півбоги, 2) прабатьки, 3) асури, чи демони, 4) ґандгарви та апсари, або ангели, 5) якші та ракшаси, 6) сіддги, чарани та від’ядгари, 7) бгути, прети й пішачі і 8) надлюди, небесні співаки й такі інші. Всіх їх створює Брахма, творець усесвіту.

Пояснення

Як пояснено в Другій пісні «Шрімад-Бгаґаватам», сіддги — це жителі Сіддгалоки. Вони спроможні пересуватися в просторі без будь-яких літальних апаратів. Просто побажавши, вони без жодних труднощів можуть перемістится з одної планети на іншу. Отже, жителі вищих планет набагато перевершують жителів цієї планети в усіх сферах мистецтва, культури і науки, тому що посідають куди розвиненіший інтелект. Духів та джинів, згаданих тут, також зараховують до півбогів, бо вони володіють надзвичайними здібностями, недоступними для людей.

3.10.30

अत: परं प्रवक्ष्यामि वंशान्मन्वन्तराणि च ।
एवं रज:प्लुत: स्रष्टा कल्पादिष्वात्मभूर्हरि: ।
सृजत्यमोघसङ्कल्प आत्मैवात्मानमात्मना ॥ ३० ॥

атах̣ парам̇ правакшйа̄мі
вам̇ш́а̄н манвантара̄н̣і ча
евам̇ раджах̣-плутах̣ срашт̣а̄
калпа̄дішв а̄тмабгӯр харіх̣
ср̣джатй амоґга-сан̇калпа
а̄тмаіва̄тма̄нам а̄тмана̄

Послівний переклад: атах̣ — тут;парам — потім;правакшйа̄мі — поясню;вам̇ш́а̄н — нащадки;манвантара̄н̣і — різні з’явлення Ману;ча — і;евам — так;раджах̣-плутах̣ — охоплені ґуною страсті;срашт̣а̄ — творець;калпа-а̄дішу — у різні епохи;а̄тма-бгӯх̣ — самоявлений;харіх̣ — Бог-Особа;ср̣джаті — творить;амоґга — несхибне;сан̇калпах̣ — рішення;а̄тма̄ ева — Він Сам;а̄тма̄нам — Себе;а̄тмана̄ — Своєю енерґією.

А зараз я описуватиму нащадків Ману. Отже, творець космосу, Брахма, — це втілення Бога-Особи, що керує ґуною страсті. Наділений силою Господньої енерґії, він щоепохи будує всесвіт, не знаючи поразки в своїх бажаннях.

Пояснення

Космічний прояв — це поширення одної з численних енерґій Верховного Бога-Особи. Як творіння, так і його творець постають із одної Верховної Істини, про що згадано на початку «Бгаґаватам»: джанма̄дй асйа вйатах̣.

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до «Шрімад-Бгаґаватам», Третьої пісні, десятої глави, яка має назву «Етапи творення».