ГЛАВА ОДИНАДЦЯТА: Всесвітня форма

Ця глава розкриває сутність Кр̣шн̣и як причини всіх причин. Більше того, Він є причина Маха̄-Вішн̣у, з якого виходять матеріальні всесвіти. Кр̣шн̣а — не авата̄ра, а джерело всіх авата̄р. Це остаточно з’ясовано в попередній главі.

Щодо Арджуни, то він сам каже, що його ілюзія розвіялась. Тобто Арджуна більше не дивиться на Кр̣шн̣у як на звичайну людину, свого друга, а як на джерело всього сущого. На Арджуну зійшло осяяння, і він щасливий, що має такого великого друга, Кр̣шн̣у. Але, хоча він сам визнає Кр̣шн̣у джерелом усього, що існує, його хвилює думка про людей, які не знають цього. В цій главі описано, як Арджуна просить Кр̣шн̣у явити Свою всесвітню форму, щоб божественна природа Кр̣шн̣и стала очевидною для всіх. Звичайно, коли людина бачить всесвітню форму Кр̣шн̣и, це її бентежить так само, як і Арджуну, але Кр̣шн̣а настільки милостивий, що потім знову прибирає Свого первинного вигляду. Арджуна визнає те, що Кр̣шн̣а не раз уже нагадував: Господь розмовляє з ним для його ж користі. Отже, Арджуна погоджується, що все це відбувається з ним з ласки Кр̣шн̣и. Тепер він переконався, що Кр̣шн̣а — причина всіх причин і що Він перебуває в серці кожного у вигляді Наддуші.

Зраділий Арджуна звертається до Кр̣шн̣и, називаючи Його лотосооким (очі Кр̣шн̣и нагадують пелюстки лотоса), бо в останньому вірші попередньої глави Господь запевнив Арджуну: ахам̇ кр̣тснасйа джаґатах̣ прабгавах̣ пралайас татга̄. «Я — джерело появи й зникнення всього матеріального творіння». І ось Арджуна в подробицях почув про це від Господа. Далі Арджуна дізнається, що хоча Кр̣шн̣а є джерело всього сущого, Сам Він перебуває осторонь усього. Господь сказав у дев’ятій главі, що Він всюдисущий, але це не означає, що Він присутній скрізь особисто. Могутність Кр̣шн̣и незбагненна, і Арджуна підтверджує, що цілком усвідомив це.

Господь сказав, що космічне проявлення виникло та існує тому, що Він за допомогою Свого особистісного вияву входить у матеріальний всесвіт. Слова Кр̣шн̣и вдихнули в Арджуну впевненість, але щоб переконати інших людей у майбутньому, тих, хто може вважати Кр̣шн̣у звичайною людиною, він бажає навіч побачити всесвітню форму Господа і зрозуміти, як саме Господь діє у всесвіті, хоча і перебуває осторонь нього. Те, що Арджуна звертається до Кр̣шн̣и як до пурушоттами, також має велике значення. Господь є Верховним Богом-Особою, і тому Він присутній в самому Арджуні й знає про його бажання і розуміє, що Арджуна не відчуває особливого прагнення бачити Його всесвітню форму, бо він цілком задоволений можливістю бачити Господа в Його особистісному образі, образі Кр̣шн̣и. Але Господь також розуміє, що Арджуна прохає Його показати всесвітню форму не для того, щоб пересвідчитись самому, а на те, щоб переконати інших. Кр̣шн̣а знає, що бажання Арджуни побачити Його всесвітню форму пояснюється ще й необхідністю встановити критерій істинності, тому що в майбутньому багато самозванців видаватимуть себе за Господні втілення. Тому треба бути особливо обережним, і той, хто заявляє, що він — Кр̣шн̣а, мусить довести це, явивши свою всесвітню форму.

Сказано, що за допомогою матеріальних чуттів неможливо ані побачити, ані почути, зрозуміти або ж відчути Верховного Господа, Кр̣шн̣у. Але Господь може явити Себе тій людині, яка цілеспрямовано присвячує себе любовному трансцендентному служінню Господеві. Кожна жива істота — лише духовна іскра, і вона не може побачити чи зрозуміти Верховного Господа. Як відданий Господа, Арджуна не покладається на силу своїх розумових здібностей. Навпаки, він визнає власну обмеженість, що властива кожній живій істоті, і незбагненність становища Кр̣шн̣и. Арджуна розуміє, що жива істота не може усвідомити нічим не обмежену нескінченність. Збагнути природу безконечного можна лише тоді, коли Сам цей безконечний, зі Своєї ласки, розкриє Себе. Тут дуже важливим є слово йоґеш́вара, бо Господь наділений незбагненною могутністю. Якщо Він захоче, Він може, зі Своєї ласки, явити Себе, незважаючи на безмежність Своєї природи. Тому Арджуна просить про цю незрівнянну милість Кр̣шн̣и. Він нічого не вимагає. Кр̣шн̣а не зобов’язаний відкриватися нікому, крім тих, хто цілком заглиблюється в свідомість Кр̣шн̣и у відданому служінні Господеві. Отже, люди, які покладаються лише на силу своїх розумових здібностей, не можуть побачити Кр̣шн̣у.

Арджуна хотів побачити Кр̣шн̣у у Його всесвітній формі, яка проявляється тільки заради творення космосу і тому, попри її трансцендентність, підпадає під вплив минущого часу цієї матеріальної природи. Так само, як матеріальна природа існує то в проявленому, то в непроявленому стані, так і ця всесвітня форма Кр̣шн̣и проявляється і потім переходить у непроявлений стан. Вона не перебуває вічно в духовному світі, подібно до інших форм Кр̣шн̣и. Що стосується відданих Господа, то вони не дуже прагнуть споглядати всесвітню форму, але якщо вже Арджуна захотів побачити Кр̣шн̣у таким, то Господь відкриває йому її. Звичайна людина не спроможна бачити всесвітньої форми. Здатність бачити її надає Сам Кр̣шн̣а.

Хоча Арджуна був особистим другом Кр̣шн̣и і найбільш розвинутим із вчених людей свого часу, — він не міг знати про Кр̣шн̣у все. Тут сказано, що досі жодна людина не знала й не чула про всі ці форми та прояви. Але тепер Кр̣шн̣а відкриває ці дивні образи.

Ніхто не може побачити весь усесвіт, перебуваючи в одному місці. Навіть найвидатніший вчений не здатний спостерігати те, що відбувається в інших частинах всесвіту. Але відданий, подібний Арджуні, може бачити все, що існує у всесвіті. Кр̣шн̣а дає Арджуні здатність бачити все, що той лише забажає: минуле, теперішнє, майбутнє. Таким чином з ласки Кр̣шн̣и Арджуна спромігся бачити все, що існує.

Чистий відданий не схильний бачити Кр̣шн̣у ні в якій формі, — лише у Його дворукому образі; всесвітню форму Кр̣шн̣и, явлену Його милістю, відданий може побачити тільки за допомогою духовного зору, а не розуму. Тобто, щоб побачити всесвітню форму Кр̣шн̣и, Арджуні треба було змінити не розум, а бачення. Всесвітня форма Кр̣шн̣и не дуже важлива; це стане зрозумілим із подальших віршів. Однак Арджуна захотів побачити її і Господь наділяє його особливим баченням, необхідним для цього.

Відданих, які правильно розуміють суть трансцендентних стосунків з Кр̣шн̣ою, приваблюють любовні взаємовідносини з Кр̣шн̣ою, а не імперсональний вияв Його величі. Друзі Кр̣шн̣и, Його товариші по іграх та Його батьки ніколи не прагнуть, щоб Він продемонстрував їм Свої щедроти. Їх так сильно захопила чиста любов до Кр̣шн̣и, що вони навіть не відають, що Він — Верховний Бог- Особа. В своїх стосунках взаємної любові з Кр̣шн̣ою, вони забувають про те, що Кр̣шн̣а є Верховний Господь. В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам сказано, що хлопчики, які бавляться разом з Кр̣шн̣ою — це надзвичайно праведні душі, які після численних життів отримали таку можливість — гратися з Кр̣шн̣ою. Ці хлопчаки не знають, що Кр̣шн̣а є Верховний Бог-Особа. Вони ставляться до Нього просто як до свого друга. Тому Ш́укадева Ґосва̄мı̄ каже:

іттгам̇ сата̄м̇ брахма-сукга̄нубгӯтйа̄

да̄сйам̇ ґата̄на̄м̇ пара-даіватена

ма̄йа̄ш́ріта̄на̄м̇ нара-да̄ракен̣а

са̄кам̇ віджахрух̣ кр̣та-пун̣йа-пун̃джа̄х̣

«Ось Верховна Особа, в якій великі мудреці вбачають безособистісного Брахмана, віддані — Верховного Бога-Особу, а звичайні люди — витвір матеріальної природи. І ці хлопчики, які здійснили багато доброчесних вчинків у своїх минулих життях, бавляться разом з Верховним Богом-Особою» (Бга̄ґ. 10.12.11).

Отже, відданий не прагне споглядати віш́ва-рӯпу, всесвітню форму, але Арджуна захотів побачити її, щоб майбутні покоління не сумнівались в твердженнях Кр̣шн̣и й змогли зрозуміти, що Кр̣шн̣а не лише теоретично або філософськи довів, що Він є Всевишній, але й насправді явив Себе таким перед Арджуною. Свідчення Арджуни необхідне, бо він є першою ланкою в ланцюгові парампари. Той, хто справді прагне пізнати Верховного Бога-Особу, Кр̣шн̣у, і хто йде стопами Арджуни, повинен знати, що Кр̣шн̣а не лише теоретично представив Себе Верховним, але й на ділі явив Себе Всевишнім.

Господь наділив Арджуну особливою здатністю на те, щоб той міг споглядати й засвідчити Його всесвітню форму, адже, як вже було сказано, сам Арджуна не дуже прагнув бачити її.

Повторення слів «численні» й «незліченні» в цих віршах вказує на те, що не було ліку рукам, ротам, ногам та іншим проявам, які споглядав Арджуна. Ці проявлення поширені скрізь у всесвіті, але милістю Господа Арджуна міг споглядати їх, перебуваючи на одному місці. Це стало можливим завдяки незбагненній потенції Господа.

Те, що побачив Арджуна — невимовне, і все ж Сан̃джайа намагається допомогти Дгр̣тарашт̣рі уявити собі картину великого одкровення. Сан̃джайі й Дгр̣тарашт̣ри не було на полі бою, але з милості Вйа̄си Сан̃джайа міг спостерігати все, що там відбувалось. І він порівнює побачене, наскільки це взагалі доступно нашій уяві, — з сяйвом тисячі сонць.

П О Я С Н Е Н Н Я : Тут дуже велике значення має слово татра («там»). Воно вказує на те, що всесвітня форма Кр̣шн̣и відкрилась Арджуні, коли обидва вони сиділи в колісниці. Інші люди, присутні на полі бою, не могли спостерігати цієї форми, бо Кр̣шн̣а явив видіння її лише Арджуні. В тілі Кр̣шн̣и Арджуна міг спостерігати тисячі планет. Як ми знаємо з ведичних писань, існує безліч світів і планет. Одні створено із землі, другі — із золота, а треті — з коштовних каменів. Одні дуже великі, інші — трохи менші тощо. Сидячи в колісниці, Арджуна бачив їх усі. Але жодна людина не могла зрозуміти того, що відбувалось між Кр̣шн̣ою й Арджуною.

Як тільки Господь явив Себе таким чином, відносини між Ним і Арджуною негайно змінилися. Досі їхні стосунки ґрунтувались на дружбі, але зараз, після одкровення, Арджуна з великою шанобою кланяється Кр̣шн̣і, й склавши руки, молиться Йому. Він складає хвалу всесвітній формі. Відтак дружні почуття Арджуни до Кр̣шн̣и змінились на почуття подиву. Великі віддані бачать в Кр̣шн̣і вмістилище всіх взаємовідносин. В священних писаннях згадано дванадцять основних форм стосунків, і всі вони є в Кр̣шн̣і. Сказано, що Він — океан всіх стосунків між двома живими істотами, між богами, а також між Верховним Господом та Його відданими.

Арджуну опанувало почуття подиву, і він, незважаючи на притаманну йому врівноваженість, розсудливість і скромність, впав в екстатичний стан; склавши молитовно руки, з настовбурченим волоссям, він став кланятись й висловлювати шану Верховному Господеві. Звісно, він не відчував страху, але був вражений дивом, яке явив Господь. Нахлинув подив, він переповнив Арджуну й витіснив дружню любов.

Arjuna sees everything in the universe; therefore he sees Brahmā, who is the first creature in the universe, and the celestial serpent upon which the Garbhodaka-śāyī Viṣṇu lies in the lower regions of the universe. This snake bed is called Vāsuki. There are also other snakes known as Vāsuki. Arjuna can see from the Garbhodaka-śāyī Viṣṇu up to the topmost part of the universe on the lotus-flower planet where Brahmā, the first creature of the universe, resides. That means that from the beginning to the end, everything could be seen by Arjuna, who was sitting in one place on his chariot. This was possible by the grace of the Supreme Lord, Kṛṣṇa.

Кр̣шн̣а — Верховний Бог-Особа, і Він безмежний. Через Нього Можна побачити все суще.

Усі шість щедрот Верховного Бога-Особи поширюються безмежно. Ці рядки, як і багато інших, містять повтори, але, згідно з святими писаннями, багаторазове повторення слів, які оспівують славу Кр̣шн̣и, не є літературна недоробка. Сказано, що в стані збентеження, подиву або великого екстазу ті ж самі слова можуть повторюватись знову й знову. І це не є вада.

Dyāv ā-pṛthivyoḥ (“the space between heaven and earth”) and loka-trayam (“the three worlds”) are significant words in this verse because it appears that not only did Arjuna see this universal form of the Lord, but others in other planetary systems saw it also. Arjuna’s seeing of the universal form was not a dream. All whom the Lord endowed with divine vision saw that universal form on the battlefield.

Напівбоги усіх планетних систем злякались жахливого прояву всесвітньої форми та її сліпучого сяєва і благали про захист.

Раніше Господь обіцяв показати Арджуні щось цікаве, і ось тепер Арджуна стає свідком знищення вождів супротивного табору: Бгı̄шми, Дрон̣и, Карн̣и й усіх синів Дгр̣тара̄шт̣ри, а також своїх воїнів і воїнів противника. Це означає, що після загибелі майже всіх, хто зібрався на полі бою Курукшетра, Арджуна вийде переможцем. Серед інших згадано досі непереможного Бгı̄шму, який також зазнає нищівної поразки. Подібна ж доля чекає й на Карн̣у. Загинуть не лише великі воїни супротивника, і Бгı̄шма серед них, але й деякі видатні соратники Арджуни.

Хоча Арджуна знав, що Кр̣шн̣а — його друг і Верховний Бог-Особа, він був глибоко вражений різноманітними формами, які явив Кр̣шн̣а. Тому він хоче дізнатись про справжнє призначення цих нищівних сил. У Ведах записано, що Верховна Істина руйнує все, навіть бра̄хман̣. Як сказано в Кат̣га Упанішаді (1.2.25):

йасйа брахма ча кшатрам̇ ча

убге бгавата оданах̣

мр̣тйур йасйопасечанам̇

ка іттга̄ веда йатра сах̣

Врешті-решт всіх бра̄хман̣,кшатрій та інших живих істот поглинає Всевишній. В цій формі Верховний Господь виглядає велетом, що пожирає все, ось Кр̣шн̣а і явив цю Свою форму всепоглинаючого часу. За винятком кількох Па̄н̣д̣ав, Кр̣шн̣а мав поглинути всіх присутніх на полі бою.

Арджуна не мав бажання битись; йому здавалось, що краще залишити поле бою й таким чином уникнути розчарувань. На відповідь Господь каже, що загибель чекає всіх воїнів, навіть якщо Арджуна і не воюватиме, бо таким є Його задум. Якби Арджуна ухилився від битви, вони загинули б за інших обставин. Їм не уникнути смерті, навіть якщо Арджуна і не прийме участі в битві. Насправді, всі вони вже були мертві. Час руйнує все, і на бажання Верховного Господа все проявлене мусить зникнути. Таким є закон природи.

Слово савйа-са̄чін стосується того, хто досконало володіє мистецтвом стрільби з бойового луку, отже Кр̣шн̣а і звертається до Арджуни як до вправного воїна, чиї стріли сіють смерть серед ворогів. «Стань лише знаряддям» (німітта-ма̄трам). Це слово також дуже істотне. Весь світ обертається згідно із задумом Верховного Бога-Особи. Недалекі люди з убогими знаннями вважають, що природа розвивається без певного плану, і що всі її проявлення є випадковими. Є багато так званих «вчених», які роблять припущення: «Можливо, це виникло так», — або — «Може, причина в цьому», але всі ці «можливо» нічим не обґрунтовані. Існує певний задум, і він здійснюється в матеріальному світі. Що ж то за задум? Космічний прояв дає обумовленим душам можливість повернутися додому, назад до Бога. Доки живі істоти мають намір і намагаються панувати над матеріальною природою, доти вони залишатимуться обумовленими. Але справді розумним є той, хто може збагнути задум Верховного Господа і розвинути в собі свідомість Кр̣шн̣и. Творення і руйнування космічного проявлення відбувається під верховним наглядом Господа. Отже, битва на Курукшетрі відбулась згідно із Божим задумом. Арджуна відмовлявся битись, але Господь пояснив йому, що він повинен взяти участь у битві, бо такою є Його воля. Якщо людина цілком перебуває в свідомості Кр̣шн̣и й присвятила життя трансцендентному служінню Господеві, — вона вже є досконалою.

Верховний Бог-Особа планує всі події, але Він настільки добрий і милостивий до Своїх відданих, що вся слава й шана дістається тим відданим, які виконують Його план згідно з Його бажанням. Отже, життя слід влаштувати так, щоб всі діяли в свідомості Кр̣шн̣и і за посередництвом духовного вчителя усвідомлювали Верховного Бога-Особу. Лише з ласки Верховного Бога- Особи можна осягти Його плани; а наміри відданих такі ж гарні, як і Господні задуми. Людина повинна діяти згідно з такими задумами й перемагати в боротьбі за існування.

Як уже було з’ясовано, явлення всесвітньої форми Верховного Бога-Особи збентежило і вкрай здивувало Арджуну. Тому він знову й знову шанобливо кланяється Кр̣шн̣і й потім непевним голосом звертається до Нього, вже не як друг, а як здивований відданий.

Коли Арджуна дізнався від Кр̣шн̣и про те, чим закінчиться битва на Курукшетрі, на нього зійшло просвітлення, і як великий відданий і друг Верховного Господа, він визнав, — все, що творить Кр̣шн̣а, є абсолютно правильним. Арджуна підтвердив, що Кр̣шн̣а підтримує відданих, є об’єктом їхнього поклоніння і руйнує все небажане. Його дії однаковою мірою сприятливі для всіх. Арджуна зрозумів, що напівбоги в космічному просторі, сіддги і розумні істоти на вищих планетах, — всі вони спостерігали за тим, що відбувалось на полі бою Курукшетра, тому що там був присутній Сам Кр̣шн̣а. Коли Арджуна споглядав всесвітню форму Господа, напівбоги теж із задоволенням дивились на неї, але демони та безбожники не могли стерпіти, щоб Господа прославляли. Охоплені притаманним їм страхом перед усепоглинаючим образом Верховного Бога-Особи, вони повтікали. Арджуна прославляє прихильність Кр̣шн̣и до відданих і Його ставлення до безбожників. Відданий за всіх обставин дякує Господу, бо знає, що будь-яка Його дія є благо для всіх.

Кр̣шн̣у вшановують усі, й Арджуна, кланяючись Йому, вказує на це. Він всюдисущий, і Він — Душа кожної душі. Арджуна звертається до Кр̣шн̣и, називаючи Його маха̄тмою, тобто, в найвищій мірі великодушним та безмежним. Ананта означає, що не існує нічого, що не було б підвладним впливу енерґії Верховного Господа, а девеш́а означає, що Він панує над усіма напівбогами й стоїть вище від них усіх. Він — притулок усього всесвіту. Арджуна також визнав за належне, що всі досконалі живі істоти й усі могутні напівбоги з шанобою кланялись Йому, бо немає нікого вищого від Нього. Арджуна особливо підкреслює те, що Кр̣шн̣а стоїть вище, ніж Брахма̄, тому що Брахму створив Кр̣шн̣а. Брахма̄ народився із стебла лотоса, що виріс із пупа Ґарбгодакаш́а̄йı̄ Вішн̣у, повновладної експансії Кр̣шн̣и. Тому і Брахма̄, і Господь Ш́іва, що народжений від Брахми, та всі інші напівбоги повинні виявляти шану Кр̣шн̣і. В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам сказано, що перед Господом із шаною схиляються Брахма̄, Ш́іва та інші напівбоги. Слово акшарам дуже істотне в даному вірші, бо матеріальне творіння підлягає знищенню, але Господь стоїть вище од цього матеріального творіння. Він — причина всіх причин, і тому Він перебуває вище від усіх обумовлених душ, яких приміщено в матеріальну природу й вище від самого матеріального космічного проявлення. Тому Він — неперевершений Усевишній.

Верховний Бог-Особа є основою й кінцевим притулком усього сущого. Слово нідга̄нам означає, що все, навіть сяйво Брахмана, залежить від Верховного Бога-Особи, Кр̣шн̣и, і засноване на Ньому. Він знає все, що відбувається в цьому світі, і, якщо є кінець пізнанню, то Він — кінець усіх знань. Тому Він є те, що вже пізнане і Він — все, що пізнається. Кр̣шн̣а — об’єкт пізнання, бо Він всюдисущий. Він — трансцендентний, бо Він є причина в духовному світі. І Він — вища особа в трансцендентному світі.

Арджуна звертається до Кр̣шн̣и й каже, що Він — повітря, бо всюдисуще повітря найкраще представляє всіх напівбогів. Арджуна також звертається до Кр̣шн̣и як до уславленого прабатька, бо Він — батько Брахми, першого живого створіння всесвіту.

Охоплений екстатичною любов’ю до Кр̣шн̣и, свого друга, Арджуна зусебіч пропонує Йому свою шану. Він визнає, що Кр̣шн̣а — володар усієї могутності та всієї доблесті, і що Він набагато перевершує всіх великих воїнів, що зібрались на полі бою. У Вішн̣у Пура̄н̣і (1.9.69) сказано:

йо ’йам̇ тава̄ґато дева

самı̄пам̇ девата̄-ґан̣ах̣

са твам ева джаґат-срашт̣а̄

йатах̣ сарва-гато бгава̄н

«Хто б не постав перед Тобою, будь він навіть напівбог, — кожен створений Тобою, о Верховний Боже-Особо».

Незважаючи на те, що Кр̣шн̣а представ перед Арджуною у Своїй всесвітній формі, Арджуна пам’ятає про свої дружні стосунки з Ним і просить вибачити йому всі надмірні вільності, що виникали лише з дружби. Він визнає, що досі не знав, що Кр̣шн̣а може прибирати всесвітньої форми, хоча Він і розповідав йому про це як близькому другові. Арджуна не знав, скільки разів він нешанобливо поводився з Кр̣шн̣ою, коли казав Йому «гей, мій друже», «гей, Кр̣шн̣о», «гей, Йа̄даво» тощо, не підозрюючи про Його велич. Але Кр̣шн̣а такий добрий і милостивий, що, незважаючи на Свою могутність, Він ставився до Арджуни як до друга. Такими є трансцендентні любовні стосунки між відданим і Господом. Зв’язок живої істоти з Кр̣шн̣ою встановлено навіки, і про нього не можна забувати, що й підтверджує поведінка Арджуни. Арджуна, навіть споглядаючи велич всесвітньої форми Кр̣шн̣и, не міг забути про свою дружбу з Ним.

Слід поклонятися Господу Кр̣шн̣і, як син поклоняється батькові. Кр̣шн̣а є духовний учитель, бо це Він з самого початку вклав ведичне знання в серце Брахми й тепер викладає Бгаґавад-ґı̄ту Арджуні. Тому Він — первинний духовний вчитель, і нині кожний істинний духовний вчитель повинен бути спадкоємцем в лінії учнівської послідовності, яка бере початок від Кр̣шн̣и. Не будучи представником Кр̣шн̣и, людина не може стати учителем або духовним наставником з питань трансцендентальної науки.

Господь гідний поклоніння з усякого погляду. Його велич незмірна. Ніхто не може перевершити величі Верховного Бога-Особи Кр̣шн̣и, бо нема нікого рівного Йому і ніхто не стоїть вище від Нього як в матеріальному творінні, так і в духовному царстві. Кожний перебуває нижче Нього. Ніхто не може перевершити Його. Про це в Ш́вета̄ш́ватара Упанішаді (6.8) сказано так:

на тасйа ка̄рйам̇ каран̣ам̇ ча відйате

на тат-самаш́ ча̄бгйадгікаш́ ча др̣ш́йате

Як і звичайна людина, Верховний Господь Кр̣шн̣а має чуття й тіло, але для Нього немає різниці між Його чуттями, Його тілом, Його інтелектом і Ним Самим. Убогі розумом люди, які не знають Його, кажуть, що Кр̣шн̣а відмінний од Своєї душі, розуму, серця та всього іншого. Кр̣шн̣а абсолютний, і тому має найвищі потенції й чинить верховну діяльність. Відомо також, що його чуття відмінні від наших, вони досконалі й поле їхньої діяльності необмежене. Ніхто не може бути вищим од Нього, або дорівнювати Йому, але кожний — нижче Його.

Знання, сила і діяльність Верховної Особи, — трансцендентні. У Бгаґавад-ґı̄ті (4.9) сказано:

джанма карма ча ме дівйам

евам̇ йо ветті таттватах̣

тйактва̄ дехам̇ пунар джанма

наіті ма̄м еті со ’рджуна

Той, хто знає про трансцендентне тіло Кр̣шн̣и, Його вчинки і Його досконалість, той, залишивши теперішнє тіло, повертається до Нього і не приходить назад, в цей сповнений страждань світ. Таким чином, слід зрозуміти, що вчинки Кр̣шн̣и відрізняються од діяльності звичайних людей. Найкраще додержуватись принципів, які встановив Кр̣шн̣а, це допоможе людині стати досконалою. Сказано також, що ніхто не має влади над Кр̣шн̣ою, але всі — Його слуги. Чаітанйа-чаріта̄мр̣та (А̄ді 5.142) свідчить: екале ı̄ш́вара кр̣шн̣а, а̄ра саба бгр̣тйа — «лише Кр̣шн̣а — Бог, а будь-хто інший — Його слуга». Всі підкоряються Його наказам, і ніхто не може перечити Йому. Кожен діє під Його керівництвом і перебуває під Його наглядом. Як сказано в Брахма-сам̇гіті, Він — причина всіх причин.

Взаємостосунки Кр̣шн̣и з Його відданими бувають різного типу: один ставиться до Кр̣шн̣и як до сина, інший — як до чоловіка, друга, вчителя тощо. Кр̣шн̣у і Арджуну єднають дружні взаємини. Кр̣шн̣а поблажливий, як батько буває поблажливий до дітей, чоловік до дружини, хазяїн до слуги.

Між Кр̣шн̣ою й Арджуною завжди існують близькі стосунки, тому що вони — добрі друзі, і як друг завше радіє з достатків свого любого йому товариша, так і Арджуна дуже радий бачити велич Кр̣шн̣и як Верховного Бога-Особи, що спроможний явити цю дивовижну всесвітню форму. Водночас, побачивши всесвітню форму, Арджуна злякався, що не раз в захваті дружніх стосунків ображав Кр̣шн̣у. Тому його розум охопив страх, хоча підстав для страху в нього не було. Тепер Арджуна прохає Кр̣шн̣у явити форму На̄ра̄йан̣и, бо знає, що Він здатний прибрати будь- якої форми. Всесвітня форма — матеріальна й тимчасова, тому що минущим є матеріальний світ. Але на планетах Ваікун̣т̣ги Кр̣шн̣а має трансцендентну форму чотирирукого Вішн̣у. В духовному небі існує безліч планет, і на кожній з них Кр̣шн̣а присутній під різними іменами у формі Своїх повновладних експансій. Отже, Арджуна захотів побачити одну з форм, які Кр̣шн̣а виявляє на планетах Ваікун̣т̣ги. На кожній з планет Ваікун̣т̣ги форма На̄ра̄йан̣и має чотири руки, і всі вони по-різному тримають символи: мушлю, берло, квітку лотоса й диск. Ім’я кожного конкретного На̄ра̄йан̣и залежить від того, в якому порядку Він тримає ці символи в Своїх чотирьох руках. Усі такі форми єдині з Кр̣шн̣ою, і Арджуна бажає побачити чотирирукий образ Кр̣шн̣и.

В Брахма-сам̇гіті (5.39) сказано: ра̄ма̄ді-мӯртішу кала̄нійамена тішт̣ган. Господь вічно перебуває в сотнях і тисячах Своїх форм, і головними серед них є форми Ра̄ми, Нр̣сім̇хи, На̄ра̄йан̣и та інші. Цих форм — безліч. Арджуна розумів, що Кр̣шн̣а — це одвічний Бог-Особа, який прийняв Свою минущу всесвітню форму. Тепер же він бажає побачити На̄ра̄йан̣у — духовну форму. Цей вірш усуває будь-які сумніви щодо твердження Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам про те, що Кр̣шн̣а — первинний Бог-Особа, а всі інші Його форми виходять з Нього. Він не відрізняється од Своїх повновладних експансій і залишається Богом у будь-якій із Своїх незліченних форм. Якого б вигляду Він не набув, у будь-якому з них Він залишається молодим та свіжим, мов юнак. Це невід’ємна ознака Верховного Бога-Особи. Той, хто пізнав Кр̣шн̣у, одразу ж звільняється від усієї скверни матеріального світу.

Арджуна захотів побачити всесвітню форму Верховного Господа, і з милості до Свого відданого, Господь Кр̣шн̣а явив йому Свою всесвітню форму, сповнену сяйва та величі. Ця форма виблискувала, подібно до сонця, і її численні обличчя швидко змінювались. Кр̣шн̣а явив цю форму лише для того, щоб вдовольнити бажання Свого друга Арджуни. Кр̣шн̣а проявив цю форму за допомогою Своєї внутрішньої потенції, незбагненної для людського розуму. Ніхто до Арджуни не бачив Господньої всесвітньої форми, але Кр̣шн̣а явив її Арджуні, і тому інші віддані на небесних й інших планетах також могли споглядати її. Раніше вони не бачили цієї форми, але завдяки Арджуні вони змогли побачити її. Тобто всі віддані, що пов’язані з Господом через учнівську послідовність, могли спостерігати всесвітню форму, яку Кр̣шн̣а милостиво явив Арджуні. Існує думка, що ця форма була продемонстрована і Дурйодгані, коли Кр̣шн̣а відвідав його, щоб домовитись про мир. На жаль, Дурйодгана відкинув Його мирні пропозиції. В той час Кр̣шн̣а і виявив деякі із Своїх всесвітніх образів. Але ті образи відрізняються від форми, яку бачив Арджуна. Тут ясно сказано, що до нього ніхто й ніколи не бачив цієї форми.

У зв’язку з цим слід добре усвідомити, що являє собою божественне бачення. Кому дарується таке бачення? «Божественний» означає «властивий богам». Не досягши божественності, властивої напівбогам, не можна мати божественного бачення. Але хто ж такі напівбоги? У ведичних писаннях сказано, що віддані Господа Вішн̣у є напівбогами (вішн̣у-бгакта̄х̣ смр̣та̄ дева̄х̣). Безбожники, які не вірять у Вішн̣у, або ж ті, хто визнає лише безособистісний аспект Кр̣шн̣и, не можуть мати божественного бачення. Не можна ганити Кр̣шн̣у й водночас мати божественне бачення. Його неможливо здобути, не ставши святим. Інакше кажучи, ті, хто має божественне бачення, здатні бачити те ж саме, що й Арджуна.

В Бгаґавад-ґı̄ті наведено опис всесвітньої форми. Хоча до Арджуни цей образ нікому не був відомий, тепер, після його вияву, людина може вже скласти собі деяке уявлення про віш́ва-рӯпу. Тільки святий може побачити всесвітню форму Господа. Але справжньої святості не можна досягти, якщо не стати чистим відданим Кр̣шн̣и. Однак віддані, хоча й перебувають на божественному рівні та мають духовне бачення, не дуже прагнуть споглядати всесвітню форму Господа. Як описувалося в попередньому вірші, Арджуна хотів бачити чотирируку форму Господа Кр̣шн̣и у вигляді Вішн̣у, а всесвітня форма його налякала.

У цьому вірші є декілька важливих слів, таких як ведайаджн̃а̄дгйайанаіх̣, що означає «вивчення ведичної літератури та правил виконання жертвопринесень». Веда стосується всієї ведичної літератури: чотирьох Вед (Р̣ґ, Йаджур, Са̄ма та Атгарва), вісімнадцяти Пура̄н̣, Упанішад і Веда̄нта-сӯтри. Ці джерела можна вивчати вдома або в якомусь іншому місці. Існують також сӯтри: Калпа- сӯтри і Мı̄ма̄м̇са̄-сӯтри, які навчають способів жертвопринесення. Да̄наіх̣ стосується добродійності, яку здійснюють задля допомоги гідним людям, а саме, бра̄хман̣ам і ваішн̣авам, які присвятили себе трансцендентному любовному служінню Господеві. Подібно до цього, праведна діяльність включає в себе аґні-хотру і виконання рекомендованих для різних каст обов’язків. А добровільне прийняття яких-небудь фізичних страждань називають тапасйею. Таким чином, людина може виконувати всі ці дії — проходити через тілесну тапасйу, займатися добродійністю, вивчати Веди тощо, але якщо вона не є таким відданим, як Арджуна, вона на побачить всесвітньої форми. Імперсоналісти також уявляють, що бачать всесвітню форму Господа, але з Бгаґавад-ґı̄ти випливає, що імперсоналісти не належать до відданих. Отже, вони не здатні бачити всесвітній образ Господа.

Існує багато людей, які «створюють» інкарнації. Вони облудно проголошують звичайну людину втіленням Господа, але все це позбавлене самого сенсу. Ми повинні дотримуватись засад Бгаґавад- ґı̄ти — це єдина можливість досягти досконалого духовного знання. Хоча Бгаґавад-ґı̄ту вважають вступом до науки про Бога, вона настільки досконала, що дозволяє людині розуміти що до чого. Послідовники псевдовтілень можуть казати, що вони також споглядали трансцендентну форму Господа, Його всесвітню форму, але це є неприйнятним, бо тут ясно сказано, що доки людина не стане відданим Кр̣шн̣и, вона не зможе побачити Його всесвітньої форми. Отже, передусім людина повинна стати чистим відданим Кр̣шн̣и, і лише тоді вона може заявляти, що здатна описати всесвітній образ, який вона бачила. Відданий Кр̣шн̣и не визнає лжевтілень та їхніх послідовників.

З першої глави Бгаґавад-ґı̄ти ми знаємо, що Арджуна був стурбований тим, що йому доведеться вбити Бгı̄шму і Дрон̣у, своїх шанованих діда й учителя. Але Кр̣шн̣а сказав, що йому не слід боятись убивства свого діда. Бгı̄шма і Дрон̣а промовчали, коли на загальних зборах Куру сини Дгр̣тара̄шт̣ри намагались здерти з Драупадı̄ сарі, і за таке нехтування своїми обов’язками вони заслужили смерть. Кр̣шн̣а явив Арджуні Свою всесвітню форму лише для того, щоб показати йому, що ці люди вже приречені на смерть, їх убито за негідний вчинок. Цю картину було продемонстровано Арджуні тому, що віддані завжди миролюбні й не здатні на подібні жахливі вчинки. Усвідомивши значення одкровення, Арджуна захотів побачити чотирируку форму Кр̣шн̣и, і Господь явив йому цей образ. Всесвітня форма не дуже приваблює відданих, бо вона не створює можливості стосунків взаємної любові з Господом. Відданий прагне виразити Господу свої почуття шани і захоплення, або ж він хоче бачити дворукий образ Кр̣шн̣и, щоб служити Верховному Богові-Особі і знаходити в Нього відгук на свою любов.

Коли Кр̣шн̣а з’явився на Землі як син Васудеви і Девакı̄, Він спочатку представ перед ними у вигляді чотирирукого На̄ра̄йан̣и, але на прохання батьків прибрав вигляду звичайної дитини. Кр̣шн̣а знав також, що насправді Арджуна не дуже прагнув бачити Його чотирирукий образ, але на прохання Арджуни Він знову явив йому цей образ, а потім представ у Своїй дворукій формі. Слово саумйа-вапух̣ має тут велике значення. Саумйа-вапух̣ — це надзвичайно вродлива форма; її вважають найпрекраснішою формою. Коли Кр̣шн̣а перебував на планеті, то сама Його краса вабила до Нього людей, а що Кр̣шн̣а — правитель всесвіту, то Він одразу ж розвіяв страх Арджуни, Свого відданого, знову з’явившись перед ним в Своєму прекрасному образі Кр̣шн̣и. В Брахма- сам̇гіті (5.38) сказано: према̄н̃джана-ччгуріта-бгакті-вілочанена — «побачити цей прекрасний образ Кр̣шн̣и може лише та людина, очі якої зволожені бальзамом любові до Господа».

Слова ма̄нушам̇ рӯпам ясно вказують на те, що первинна форма одвічного Верховного Бога-Особи подібна до людської. Звідси стає зрозумілим, що ті, хто вважає Кр̣шн̣у звичайною людиною й зневажає Його, не знають про Його божественну природу. Якби Кр̣шн̣а був подібний до звичайної людини, хіба міг би Він явити Свою всесвітню форму, а потім прибрати вигляду чотирирукого На̄ра̄йан̣и? Тому в Бгаґавад-ґı̄ті з усією переконливістю сказано, що той, хто вважає Кр̣шн̣у звичайною людиною і вводить читачів в оману, заявляючи, що через Кр̣шн̣у промовляє безособистісний Брахман, чинить найбільшу кривду. Кр̣шн̣а справді явив Свою всесвітню форму й чотирируку форму Вішн̣у, тож як після цього Він може бути звичайною людиною? Хибні тлумачення Бгаґавад-ґı̄ти не збивають з пантелику чистого відданого, бо він знає, що до чого. Вірші Бгаґавад-ґı̄ти в своєму первозданному вигляді чисті, мов сяйво сонця, і вони не потребують світла ліхтаря, яким їх намагаються освітлювати недолугі коментатори.

У сорок восьмому вірші цієї глави розповідається, як Господь Кр̣шн̣а, завершивши явлення Своєї всесвітньої форми, повідомив Арджуні, що ніякі благочестиві вчинки, скільки б ми їх не робили, ніякі жертвопринесення й т. ін. не допоможуть побачити цей образ. Але слово су-дурдарш́ам, використане тут, вказує на те, що дворука форма Кр̣шн̣и ще більш прихована. Всесвітній образ Кр̣шн̣и може побачити людина, різні дії якої, зокрема, покути, вивчення ведичних джерел, філософські роздуми тощо містять хоча б якийсь відтінок відданого служіння. У такому випадку це можливо. Але, виконуючи все це хоча б без щонайменшого відтінку бгакті, людина, як уже було з’ясовано, не може побачити цієї форми. Побачити всесвітній образ річ непроста, але Кр̣шн̣у в Його дворукій формі побачити ще важче, навіть для таких напівбогів як Брахма̄ й Господь Ш́іва. Вони бажають бачити Його, і Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам підтверджує, — коли стало відомо, що Кр̣шн̣а перебуває в утробі Своєї матері Девакı̄, всі напівбоги зійшли з небес подивитись на це диво, Кр̣шн̣у, і славили Його в прекрасних молитвах, хоча на той час Він був прихований від них. Вони повинні були зачекати, перш ніж змогли побачити Його. Лише нерозумний може вважати Його звичайною людиною, насміхатися з Нього і вшановувати не Його, а безособове «щось» у Ньому, але все це є позбавлені глузду розумування. Насправді ж, навіть такі напівбоги, як Брахма̄ і Ш́іва прагнуть бачити Кр̣шн̣у в Його дворукій формі.

Бгаґавад-ґı̄та̄ (9.11) також підтверджує: аваджа̄нанті ма̄м̇ мӯд̣га̄ ма̄нушı̄м̇ танум а̄ш́рітах̣ — «Він невидимий для нерозумних людей, які насміхаються з Нього». Тіло Кр̣шн̣и, як свідчить Брахма- сам̇гіта і як твердить Він Сам у Бгаґавад-ґı̄ті, повністю духовне і сповнене блаженства та вічності. Його тіло цілком відмінне від матеріального тіла. Але для декого з тих, хто пізнає Кр̣шн̣у, читаючи Бгаґавад-ґı̄ту й подібні ведичні писання, Кр̣шн̣а лишається загадковим. Ті, кого скеровують матеріалістичні уявлення, вважають Кр̣шн̣у за велику історичну особу й видатного філософа, проте, за звичайну людину, яка, попри свою могутність, була змушена отримати матеріальне тіло. Вони вважають, що Абсолютна Істина безособистісна, і тому думають, що з Його імперсонального аспекту виникла ця особистісна форма, що прив’язана до матеріальної природи. Таким є матеріалістичне уявлення про Верховного Господа. Ще один висновок стосовно Його природи роблять на основі розумувань ті, хто прагне знань; вони також думають про Кр̣шн̣у, але вважають Його менш важливим, ніж всесвітню форму Всевишнього. Отже, дехто вважає, ніби всесвітня форма Кр̣шн̣и, яку було явлено Арджуні, стоїть вище від Його особистісної форми. На їх думку, особистісна форма Всевишнього — це щось уявне. Вони вважають, що в остаточному підсумку Абсолютна Істина не є особою. Але в четвертій главі Бгаґавад-ґı̄ти описано трансцендентний спосіб пізнання — слухати про Кр̣шн̣у з авторитетних джерел. Таким є справжній ведичний метод, і якщо хтось справді дотримується цієї ведичної традиції і слухає з уст авторитетів про Кр̣шн̣у, то, завдяки багаторазовому слуханню, Кр̣шн̣а стає дуже дорогим для нього. Як про це вже не раз згадувалось, Кр̣шн̣у приховує Його потенція, яку називають йоґа-ма̄йа̄. Не кожний може Його бачити, не всякому Він являє Себе. Лише той може бачити Його, кому Кр̣шн̣а відкривається Сам. Це підтверджується у ведичній літературі. Насправді тільки віддана душа може осягти Абсолютну Істину. Трансценденталіст, котрий постійно перебуває в свідомості Кр̣шн̣и й віддано служить Господу, може відкрити в собі духовне бачення і в одкровенні побачити Кр̣шн̣у. Таке одкровення недоступне навіть напівбогам. Навіть їм важко осягти Кр̣шн̣у, і духовно високорозвинені напівбоги завжди сподіваються побачити Кр̣шн̣у в Його дворукій формі. Висновок з усього сказаного можна зробити такий: якщо всесвітню форму Кр̣шн̣и надзвичайно важко побачити, бо вона не відкривається всім і кожному, то ще важче побачити Його особистісну форму Ш́йа̄масундари.

Спочатку Кр̣шн̣а постав перед Своїми батьками Девакı̄ та Васудевою у чотирирукій формі, а потім вже прибрав дворукої форми. Якщо людина не схильна до відданого служіння, або не вірить у його могутність, їй дуже важко збагнути цю тайну. Зрозуміти Кр̣шн̣у не здатні також і вчені, які вивчають Веди просто за допомогою своєї граматичної ерудиції, або сухої академічної освіти. Він також недосяжний для тих, хто відвідує храми і пропонує шану Господу лише формально. Вони відвідують храми, але не здатні зрозуміти Кр̣шн̣у таким, яким Він є насправді. Осягти Кр̣шн̣у можна лише шляхом відданого служіння, що Господь і пояснює в дальшому вірші.

Кр̣шн̣у можна осягти лише шляхом безроздільного відданого служіння. Він Сам пояснює це в подробицях у цьому вірші, щоб неавторитетні коментатори знали, що вони марно витрачають свій час в намаганнях зрозуміти Бгаґавад-ґı̄ту шляхом розумувань. Ніхто не може осягти Кр̣шн̣у і зрозуміти, яким чином Він постав перед Своїми батьками спочатку в чотирирукій формі, а потім одразу ж набрав дворукої. Це дуже важко зрозуміти, просто вивчаючи Веди або за допомогою філософських спекуляцій. Тому тут ясно стверджується, що ніхто не може побачити Його або проникнути в ці матерії. Але люди, які мають великий досвід у вивченні ведичної літератури, можуть черпати з неї дуже багато знань про Нього. Існує безліч правил і приписів, і той, хто бажає хоч трошки зрозуміти Кр̣шн̣у, повинен дотримуватись засад на впорядкування життя, які викладено в авторитетних джерелах. Можна накладати на себе тапасйу згідно з цими засадами. Наприклад, говіти на Джанма̄шт̣амı̄, день явлення Кр̣шн̣и, є серйозна тапасйа, і два дні на ека̄даш́ı̄, (одинадцятий день молодика та на одинадцятий день після місяця вповні). Щодо добродійності, то її слід спрямовувати на відданих Кр̣шн̣и, які з любов’ю служать Йому, поширюючи по всьому світі філософію Кр̣шн̣и, тобто свідомість Кр̣шн̣и. Свідомість Кр̣шн̣и — це благословення, що послане людству. Рӯпа Ґосва̄мı̄ був надзвичайно вдячний Господу Чаітанйі й вважав Його найвеликодушнішим добродійником, бо Він щедро роздавав людям любов до Кр̣шн̣и, якої так важко досягти. Отже, якщо людина жертвує якусь суму відданим, що зайняті поширенням свідомості Кр̣шн̣и, — така добродійність є найрозумніша. І якщо людина поклоняється Кр̣шн̣і в храмі згідно з приписами (в храмах Індії ви завжди побачите скульптурне зображення, звичайно Вішн̣у або Кр̣шн̣и), то це сприяє її духовному розвиткові. Для початківців у відданому служінні Господеві храмове поклоніння є дуже важливим і це підтверджує ведична література (Ш́вета̄ш́ватара Упанішада 6.23):

йасйа деве пара̄ бгактір

йатга̄ деве татга̄ ґурау

тасйаіте катгіта̄ хй артга̄х̣

прака̄ш́анте маха̄тманах̣

Людина, що непохитно віддана Верховному Господеві, під керівництвом духовного вчителя, в якого вона також непохитно вірить, може через одкровення побачити Верховного Бога-Особу. Той, хто не навчається в істинного духовного вчителя, не зможе засвоїти навіть початків науки про Кр̣шн̣у. Тут навмисно вжито слово ту, яке вказує, що жодний інший спосіб пізнання Кр̣шн̣и, крім навчання в істинного духовного вчителя, не може бути успішним, а, отже, придатним й рекомендованим.

Особистісні форми Кр̣шн̣и, тобто Його дворукий і чотирирукий образи, абсолютно відмінні від Його минущої всесвітньої форми, яку було явлено Арджуні. Чотирирука форма На̄ра̄йан̣и і дворука Кр̣шн̣и — вічні й трансцендентні, тоді як всесвітня форма, продемонстрована Арджуні, — минуща. Саме слово судурдарш́ам означає «важко побачити» і передбачає, що ніхто досі не спостерігав всесвітньої форми. Це слово також свідчить, що не було потреби являти цю форму відданим. На прохання Арджуни Кр̣шн̣а явив цей образ, щоб в майбутньому, коли хтось почне видавати себе за Господнє втілення, його можна буде попросити явити свою всесвітню форму.

Слово на, неодноразово вживане в попередньому вірші, вказує, що людині не слід дуже пишатись академічною обізнаністю в ведичних питаннях. Вона повинна звернутись до відданого служіння Кр̣шн̣і. Лише тоді людина стає здатною писати коментарі до Бгаґавад-ґı̄ти.

Всесвітня форма Кр̣шн̣и перетворюється на чотирируку форму На̄ра̄йан̣и, а потім Він прибирає Своєї природної дворукої форми. Це свідчить, що чотирирукі й усі інші форми, які згадано у ведичній літературі, є експансіями одвічного дворукого Кр̣шн̣и. Він є джерело всіх проявлень та еманацій. Кр̣шн̣а відрізняється навіть од усіх цих Своїх форм, вже не кажучи про Його безособистісний аспект. Щодо чотирируких форм Кр̣шн̣и, то в Ведах сказано, що навіть найближча до Кр̣шн̣и чотирирука форма (Маха̄-Вішн̣у, який лежить на поверхні космічного океану і видихає та вдихає незліченні всесвіти) також є експансією Верховного Господа. Як сказано у Брахма-сам̇гіті (5.48) :

йасйаіка-ніш́васіта-ка̄лам атга̄валамбйа

джı̄ванті лома-віла-джа̄ джаґад-ан̣д̣а-на̄тга̄х̣

вішн̣ур маха̄н са іха йасйа кала̄-віш́ешо

ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі

«Маха̄-Вішн̣у, в якого входять всі незліченні всесвіти і з якого вони потім знову виходять, слідуючи за Його диханням, є повновладною експансією Кр̣шн̣и. Тому я поклоняюсь Ґовінді, Кр̣шн̣і, причині всіх причин». Отже, врешті-решт, слід рішуче поклонятись особистісній формі Кр̣шн̣и як Верховному Богові-Особі, який уособлює вічне блаженство і знання. Він — джерело всіх форм Вішн̣у, Він породжує всі втілення, або авата̄ри, Він — одвічна Верховна Особа, як це стверджує Бгаґавад-ґı̄та̄.

У ведичній літературі (Ґопа̄ла-та̄панı̄ Упанішада 1.1) знаходимо такий вислів:

сач-чід-а̄нанда-рӯпа̄йа

кр̣шн̣а̄йа̄клішт̣а-ка̄рін̣е

намо веда̄нта-ведйа̄йа

ґураве буддгі-са̄кшін̣е

«Я схиляюсь в шанобливому поклоні перед Кр̣шн̣ою, якому притаманна трансцендентна форма блаженства, вічності та знання. Я висловлюю Йому свою шану, тому що зрозуміти Його означає зрозуміти Веди, отже, Він є вищий духовний вчитель». Далі там сказано: кр̣шн̣о ваі парамам̇ даіватам — «Кр̣шн̣а є Верховний Бог-Особа» (Ґопа̄ла-та̄панı̄ 1.3). Еко ваш́ı̄ сарва-ґах̣ кр̣шн̣а ı̄д̣йах̣ — «саме Кр̣шн̣а — Верховний Бог-Особа, і Йому слід поклонятись». Еко ’пі сан бахудга̄ йо ’вабга̄ті — «Кр̣шн̣а один, але Він являє Себе в безлічі форм, проявлень та втілень» (Ґопа̄ла-та̄панı̄ 1.21).

Брахма-сам̇гіта̄ (5.1) каже:

ı̄ш́варах̣ парамах̣ кр̣шн̣ах̣

сач-чід-а̄нанда-віґрахах̣

ана̄дір а̄дір ґовіндах̣

сарва-ка̄ран̣а-ка̄ран̣ам

«Верховний Бог-Особа — це Кр̣шн̣а, і тіло Його зіткане з вічності, знання й блаженства. Він не має початку, бо Він — початок усього. Він — причина всіх причин».

В іншому місці сказано: йатра̄ватı̄рн̣ам̇ кр̣шн̣а̄кгйам̇ парам̇ брахма нара̄кр̣ті — «Верховна Абсолютна Істина — це особа. Ім’я цієї особи — Кр̣шн̣а, й іноді Він сходить на цю Землю». В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам також наведено опис різних втілень Верховного Бога-Особи і їхній перелік містить також ім’я Кр̣шн̣и. Але далі сказано, що Кр̣шн̣а не є втілення Бога, а Він Сам є одвічний Верховний Бог-Особа (ете ча̄м̇ш́а-кала̄х̣ пум̇сах̣ кр̣шн̣ас ту бгаґава̄н свайам).

Подібно до цього, у Бгаґавад-ґı̄ті Господь каже: маттах̣ паратарам̇ на̄нйат — «не існує нічого вище від Моєї форми Бога-Особи, Кр̣шн̣и». В іншому місці Бгаґавад-ґı̄ти Він також каже: ахам а̄дір хі дева̄на̄м — «Я джерело всіх напівбогів». З’ясувавши за допомогою Кр̣шн̣и суть Бгаґавад-ґı̄ти, Арджуна також каже: парам̇ брахма парам̇ дга̄ма павітрам̇ парамам̇ бгава̄н — «тепер я цілком усвідомив, що Ти — Верховний Бог-Особа, Абсолютна Істина й пристановище всього сущого. Таким чином, всесвітня форма, що її Кр̣шн̣а явив Арджуні, не є первинною формою Господа. Первинний, одвічний образ — це Кр̣шн̣а. Всесвітню ж форму, з тисячами голів й рук, Кр̣шн̣а являє лише на те, щоб привернути увагу тих, хто не має любові до Бога. Ця Його форма — другорядна.

Всесвітній образ не приваблює чистих відданих, які перебувають в різних трансцендентних стосунках з Господом. Верховний Господь у Своїй початковій формі Кр̣шн̣и відповідає взаємністю на трансцендентну любов Своїх відданих. Тому Арджуна, якого поєднувала з Кр̣шн̣ою щира дружба, не відчував ніякого задоволення, споглядаючи всесвітню форму, вона, радше, злякала його. Арджуна, який постійно перебував у товаристві Кр̣шн̣и, був наділений трансцендентним баченням; він не був пересічною людиною і тому його не зачарувала всесвітня форма. Ця форма може здаватись чудовою тим людям, які вдосконалюють себе за допомогою кармічної діяльності, але для відданих, які з любов’ю служать Господу, дворука форма Кр̣шн̣и є найдорожча.

Кожний, хто бажає наблизитись до Верховної Особи, — найвищої з усіх Божественних Осіб — Кр̣шн̣и, який перебуває в духовному небі, на планеті Кр̣шн̣алока, й увійти в близький зв’язок з Ним — повинен прийняти рекомендацію, що її дав Сам Всевишній. Отже, цей вірш містить суть Бгаґавад-ґı̄ти. Бгаґавад- ґı̄та, це книга, що призначена для обумовлених душ, які потрапили до матеріального світу з метою панувати над матеріальною природою і не мають уяви про справжнє духовне життя. Бгаґавад-ґı̄та̄ покликана показати, яким чином людина може осягти своє духовне буття й свої вічні взаємостосунки з верховною духовною особою; вона вказує шлях додому, назад до Бога. І ось тепер цей вірш виразно змальовує шлях відданого служіння, що веде до успіху в духовній діяльності.

Щодо роботи, то людина повинна спрямувати всю свою енерґію на діяльність в свідомості Кр̣шн̣и. Як стверджується в Бгакті-раса̄мр̣та-сіндгу (1.2.255):

ана̄сактасйа вішайа̄н

йатга̄рхам упайун̃джатах̣

нірбандгах̣ кр̣шн̣а-самбандге

йуктам̇ ваіра̄ґйам учйате

«Людина не повинна виконувати діяльності, яка не пов’язана з Кр̣шн̣ою». Це — кр̣шн̣а-карма. Можна виконувати різноманітну діяльність, але не слід при цьому прив’язуватись до її плодів — ці плоди треба віддавати Йому. Наприклад, людина може вдаватися до комерційної діяльності, але для того, щоб здійснювати її в свідомості Кр̣шн̣и, вона повинна всі свої торгові операції виконувати задля Кр̣шн̣и. Але якщо Кр̣шн̣а — справжній володар підприємства, то весь прибуток такого підприємства слід використовувати на вдоволення Кр̣шн̣и. Бізнесмен, який має сотні тисяч доларів, може запропонувати їх усі Кр̣шн̣і, адже Кр̣шн̣а вже й без того володіє ними. Такою є робота в ім’я Кр̣шн̣и. Замість того, щоб будувати новий великий дім задля задоволення власних чуттів, краще збудувати гарний храм для Кр̣шн̣и, встановити в ньому Божества Кр̣шн̣и і налагодити служіння Божествам в храмі згідно з вказівками авторитетних книг про віддане служіння. Все це — кр̣шн̣а-карма. Не треба прив’язуватись до плодів своєї праці, слід пропонувати їх Кр̣шн̣і. Також слід приймати в їжу лише праса̄дам — їжу, запропоновану спочатку Кр̣шн̣і. Якщо хтось збудує величезний храм для Кр̣шн̣и і встановить в ньому Божество Кр̣шн̣и, він може жити в храмі, пам’ятаючи, що володар цього храму — Кр̣шн̣а. Такою є свідомість Кр̣шн̣и. Проте, якщо в людини немає коштів на будівництво храму Кр̣шн̣и, вона може прибирати в храмі Кр̣шн̣и, і це також кр̣шн̣а-карма. Можна займатись і садівництвом. Кожний, у кого є земля (принаймні в Індії кожний бідняк має невеличку ділянку), може використовувати її для Кр̣шн̣и, тобто вирощувати на ній квіти і пропонувати їх Господу. Можна також посадити туласı̄, як радить в Бгаґавад-ґı̄ті Кр̣шн̣а, бо листя туласı̄ має велике значення. Патрам̇ пушпам̇ пгалам̇ тойам, Кр̣шн̣а бажає, щоб Йому пропонували листок, квітку, плід або трохи води — і Він буде вдоволений таким підношенням. Слово «листок» насамперед стосується листя туласı̄. Отже, можна посіяти ці рослини, поливати їх, і таким чином навіть найбідніша людина зможе служити Кр̣шн̣і. Такими є зразки діяльності задля Кр̣шн̣и.

Слово мат-парамах̣ стосується людини, яка вважає за вищу досконалість життя спілкуватись з Кр̣шн̣ою в Його вищій обителі. Вона не хоче досягти вищих планет, таких як Місяць або Сонце, або райських планет, або навіть Брахмалоки — найвищої планети всесвіту. Це її зовсім не приваблює. Вона прагне одного — перенестися на духовне небо. Але і в духовнім небі її не задовольняє навіть злиття із сліпучим сяйвом брахмаджйоті, і вона хоче потрапити на вищу планету духовного світу, Кр̣шн̣алоку, Ґолоку Вр̣нда̄вана. Вона має довершене знання про цю планету, і її вже не цікавить жодна інша планета. Слово мад-бгактах̣ вказує на те, що вона цілковито присвячує себе відданому служінню, а саме — дев’яти його способам: вона слухає про Господа, оспівує Його імена, пам’ятає про Нього, поклоняється Йому, служить Його лотосним стопам, молиться Йому, виконує Його накази, зав’язує з Ним дружбу і все віддає Йому. Якщо людину залучено до всіх дев’яти різновидів відданого служіння, або до восьми, семи, або хоча б до одного — вона неодмінно досягне досконалості.

Тут дуже важливим є слово сан̇ґа-вірджітах̣. Слід відмовитись від товариства людей, налагоджених проти Кр̣шн̣и. До них належать не лише атеїсти, але й люди, яких приваблює кармічна діяльність й розумування. Тому віддане служіння в його чистому вигляді описано в Бгакті-раса̄мр̣та-сіндгу (1.1.11) таким чином:

анйа̄бгіла̄шіта̄-ш́ӯнйам̇

джн̃а̄на-карма̄дй-ана̄вр̣там

а̄нукӯлйена кр̣шн̣а̄ну-

ш́ı̄ланам̇ бгактір уттама̄

В цьому вірші Ш́рı̄ла Рӯпа Ґосва̄мı̄ пояснює, що кожному, хто бажає присвятити себе чистому відданому служінню Господеві, слід очиститись від будь-якої матеріальної скверни. Йому слід уникати товариства людей, схильних до кармічної діяльності та розумувань. Відмовившись від такого небажаного спілкування та од матеріальних бажань, які забруднюють її, людина залюбки розвиває й поглиблює знання про Кр̣шн̣у, і це називають чистим відданим служінням. А̄нукӯлйасйа сан̇калпах̣ пра̄тікӯлйасйа варджанам (Харі-бгакті-віла̄са 11.676). Треба думати про Кр̣шн̣у з любов’ю і діяти на благо Йому, а не на шкоду. Кам̇са був ворогом Кр̣шн̣и, й від самого народження Кр̣шн̣и розробляв численні плани, як убити Його, а що він завжди зазнавав невдачі, то в його думках постійно був присутній Кр̣шн̣а. Тому, під час роботи, їжі або сну він завжди думав лише про Кр̣шн̣у, але така свідомість Кр̣шн̣и несприятлива. Хоча Кам̇са постійно день і ніч думав про Кр̣шн̣у, його вважають демоном, і зрештою Кр̣шн̣а вбив його. Звичайно, кожен, кого вбиває Кр̣шн̣а, одразу ж звільнюється, але не це є мета чистих відданих. Чистий відданий навіть не прагне звільнитися. Він не хоче потрапити навіть на вищу планету, Ґолоку Вр̣нда̄вана. Його єдина мета — служити Кр̣шн̣і, де б він не був.

Відданий Кр̣шн̣и ставиться до всіх приязно. Тому і сказано тут, що в них немає ворогів (нірваірах̣). Як це можливо? Відданий в свідомості Кр̣шн̣и розуміє, що лише віддане служіння Кр̣шн̣і може звільнити людину від усіх життєвих проблем. Він знає це з власного досвіду, і тому прагне поширювати засади свідомості Кр̣шн̣и серед людей. Є багато історичних прикладів того, як віддані Господа ризикували своїм життям, щоб поширювати Божу свідомість. Найкращий приклад цього — Господь Ісус Христос. Невіруючі розіп’яли Його. Він пожертвував Своїм життям в ім’я поширення свідомості Бога. Звичайно, було б помилкою вважати, що Його вбили. В Індії також є багато прикладів цього, і, зокрема, Т̣га̄кура Харіда̄са та Прахла̄да Маха̄ра̄джа. Навіщо їм було так ризикувати? Тому, що вони прагнули поширювати свідомість Кр̣шн̣и, а це непросто. Відданий Кр̣шн̣и розуміє, що люди страждають, бо забули про свій вічний зв’язок з Кр̣шн̣ою. Тому найвище благо, яке можна принести людському суспільству — це звільнити свого ближнього від усіх матеріальних труднощів. Так чисті віддані служать Господу. Можна тільки уявити собі, якою великою є милість Кр̣шн̣и до того, хто служить Йому, ризикуючи заради Нього всім. Такі люди, покинувши тіло, неодмінно досягають вічного життя на верховній планеті.

Отже, Кр̣шн̣а продемонстрував всесвітню форму, яка є тимчасовим проявом, форму часу, яка поглинає все, і навіть чотирируку форму Вішн̣у. Таким чином, Кр̣шн̣а є джерело всіх цих проявлень. Було б помилкою вважати Кр̣шн̣у за проявлення одвічної віш́ва-рӯпи, або Вішн̣у. Кр̣шн̣а є джерело всіх форм. Існують сотні й тисячі Вішн̣у, але для відданого з усіх образів Кр̣шн̣и найдорожчим є одвічний дворукий образ Ш́йа̄масундари. В Брахма-сам̇гіті сказано, що ті, хто відчуває любов і прихильність до Кр̣шн̣и в Його формі Ш́йа̄масундари, постійно споглядають Його в своєму серці і не бачать вже нічого іншого. Отже, слід розуміти, що форма Кр̣шн̣и — головна й найвища. В цьому полягає смисл одинадцятої глави.

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до одинадцятої глави Ш́рı̄мад Бгаґавад-ґı̄ти, в якій розповідалося про всесвітню форму.